ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ

ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ #

ELGA CECHOVÄ HELENA TRABELSIOVÄ HARRY PUTZ ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ? 1-й ТОМ CHCETE MLUVIT CESKY? 1. DIL (Чеська мова для початкових курсів)

1. vydânf, Libérée 1999 Mgr. Elga Cechovâ, PhDr. H. Trabelsiovâ-Remediosovà, Ing. H. Putz, 1992 Illustrations Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek Translation: PhDr. Vëra Lendélovâ, CSc. Sazba; Pantype Libérée Tisk: Severografie Most ISBN 80-902165-4-4

Хочете говорити по-чеському? така назва 1-го тому сучасного підручника чеської мови для українців і тих, хто говорить по-українськи. Пропонований підручник задуманий авторами для початкових і середніх курсів. Подібні підручники видано також у німецькому, англійському, французькому, іспанському, російському варіантах. Продовженням цього підручника є його 2-й том Прагнете говорити по-чеськи ще краще?, який зараз видано лише для англійської та німецької мов. Обидва томи становлять повний курс сучасної чеської мови. Мета цього підручника - сприяти швидкому опануванню чеської мови на засадах комунікативного методу так, щоб після засвоєння ви були спроможні орієнтуватися й домовитися в усіх повсякденних ситуаціях суспільного життя - у місті, в готелі, ресторані, магазині, на пошті, на вокзалі, в аеропорту, на митниці, на автостраді, в офісі тощо. Ви зумієте призначити зустріч, запросити когось у гості, по-чеськи попрощатися з ним, по-чеськи поговорити з друзями про свою сім ю й про своє хобі... Ви навіть зможете вести нескладні торговельні переговори! Разом із вивченням нових слів і цілих фраз на певну тему, ви засвоїте в цілому основну граматичну систему чеської мови. Навчальний посібник містить 15 тем. Кожний розділ задумано як окрему тематичну одиницю, що містить основні слова пропонованої теми, багато коротеньких діалогів, два тексти на засвоєння цієї лексики, відповідні граматичні вправи, які орієнтовані на аналіз, узагальнення нового матеріалу, практичне застосування вивченої лексики до теми. У кінці кожного розділу ви знайдете різноманітні за змістом і доступні практичні за формою конверзаційні вправи, і шляхом повторення за педагогом або за магнітофонним записом зумієте зафіксувати нормативну вимову, а також найважливіші фрази, розмовні штампи й граматичні форми. В останній частині підручника подається цілий ряд написів, з якими зустрінетеся в процесі адаптації в чеському середовищі, достатньо деталізовані важливі конструкції, які потрібно знати при вітанні, звертанні, знайомстві, а ще - коли треба виразити подяку, вибачення тощо. Тут також знайдете граматичні таблички зі зразками чеського відмінювання, дієвідмінювання і таблички прийменників. Для цілеспрямованої самостійної праці ви можете використати ключ, в якому знаходиться рішення всіх вправ і переклади всіх текстів і діалогів на українську мову. Для зручності користування посібник закінчується чесько-українським словничком. Автори розробили систему навчання так, що за цим пропонованим підручником можуть опановувати чеську мову і самоуки.

Підручник щедро ілюстрований. У вступній темі ви тільки повторюєте за педагогом (або за магнітофонним записом) окремі слова, словосполучення й речення, щоб навчитися володіти правильною вимовою. Повторюючи цей матеріал, ви заодно запам ятаєте і граматичні форми, з якими зустрічатиметеся і далі. Заодно з підручником спеціально для навчання видано кілька магнітофонних записів (містять тексти до кожної теми, діалоги, вправи - цілком 160 хвилин). Дякуємо за співпрацю викладачці Карлового Університету, Вірі Лендєловій, к. ф. н., яка уклала український варіант цього підручника. Щороку влітку проводимо чотирнадцятиденні інтенсивні курси чеської мови, які ведуть автори цього підручника, і які призначені для всіх, хто хоче спробувати говорити по-чеськи прямо в чеському середовищі - фахові лектори приділяють курсантам багато часу не тільки під час занять, але й на протязі цілоденної культурної програми. Бажаємо успіхів у вивченні мови і пізнання нового в житті. Автори

«DOBRŸ DEN! ДОБРИЙ ДЕНЬ! (вживається також замість:.доброго ранку!,добрий вечір!") (^^Dobrÿdenl Dobrÿ den! Як ви поживаєте? /^ 7 ~ N /^ ô k u ju, dobi'^n (Jak se méte? Il д vy? J Дякую, добре. A ви? Дякую, і мені поводиться добре. До побачення! До побачення!

-Г ї» MOJE RODINA МОЯ РОДИНА/СІМ Я KDO TO JE? To jsem ja. To je manzeika. To je dcera. To jesyn. KDO JE TO? ХТО ЦЕ? Це я. Це моя дружина. Це моя донька. Це мій син. JAK SE JMENUJETE? Syn se jmenuje Tomâs. Dcera se jmenuje Jana. Jmenuju se Petr. Manzeika se jmenuje Alena. ЯК ВАС ЗВАТИ? Мого сина звати Томаш. Мою доньку звати Яна. Мене звати Петро. Мою дружину звати Алена.

с о т о JE? 1 = СО JE ТО? ЩО ЦЕ7/ЩО ЦЕ ТАКЕ? о ЦЕ.... KDO ТО JE? hotel готель obchod магазин, крамниця pan пан skola школа restaurace ресторан tramvaj трамвай N auto машина mësto місто metro метро

KDE JE PETR? ДЕ ПЕТРО? -e ve skole y школі V autë y машині V restauraci y ресторані tramvaji y трамваї V Praze y Празі V obchodë y магазині То je ski in. i^e шафа. ve skh'ni y шафі U V metru y метро V hotelu y готелі

ji'd e l n a Со to je? Kdo to je? ЇДАЛЬНЯ Що це?/ицо це таке? Хто це? 'Ті' caj чай kéva кава houska булка rohiik рогалик chleba (chléb) хліб svetr светр/кофта zidle стілець talif тарілка stûl стіл па на

оkde je...? Де (є)... /Де знаходиться? Je V... Він (вона, воно) є/знаходиться в/у.. ие па... Він (вона, воно) є/знаходиться на/в. Kde je Alena? Je V jideinè. в їдальні Kde je kâva? Je па stole. на столі Kde je svetr? Je па zidli. на стільцеві Kde je houska? Je па taliri. на тарілці stoji Він стоїть. sedi Він сидить. Він лежить.

Kde le zi...? s to ji...? Де він (вона, воно) лежить...?... стоїть? «FU Houska lezi па stole. Булка лежить на столі. Chleba lezi па stole. Хліб лежить на столі. Svetr lezi па zidli. Светр лежить на стільці. Petr stoji V ji'deinè. Петро стоїть у їдальні. ' й Г І і _ f ) Zidie stojî V jîdelnè. Стілець стоїть у їдальні. Stüi stoji V jîdelnè. Стіл стоїть у їдальні.

1 JEDEN ОДИН Ч DVA ДВА Ч JEDNA ОДНА Ж 0 DVÉ ДВІ Ж JEDNO ОДНО/ОДНЕ с ^ DVÉ ДВА С M 1 jeden rohiik dva rohii'ky Fl jedna houska F 1 jedna zidle dvè zidle e jeden student

CO то JE? ЩО ЦЕ ТАКЕ? 0 0 VIDIM? м JEDEN N JEDNO jeden stûl jedno auto jedno auto 1 F JEDNA a> u 1 jedna houska manzeika X X jednu housku manzelku 1 e> I jedna zidle X jednu zidli A jedna restaurace X jednu restauraci! F sknn (ж. p.; приголосний) L -f to je skrîn - vidfm skffn

«KAM JDE? КУДИ ВІН ІДЕ? Jde do hotelu. Він іде до готелю. M-u Jde do obchodu. Він іде до магазину. Jde do skoly. Він іде до школи. F -у Jde do j'i'delny. Він іде до їдальні. Jde do metra. Він іде у метро. N-a Jde do mësta. Він іде до міста.

M, F,N -e,-z, -s, -c, -f, -c, -j,-d,-f,-n : e о Jde do pokoje. Він іде до кімнати Jde do restaurace. Він іде до ресторану. Jde do tramvaje. Він увіходить у трамвай. Со to je? Що це таке? Со je V pokoji? Що знаходиться у кімнаті? Со vidîm? Що я бачу?

«JAKŸ JE HOTEL? ЯКИЙ ЦЕ ГОТЕЛЬ? M jakÿ Hotel je veikÿ. Цей готель великий. / Це великий готель. Hotel je malÿ. Цей готель малий. / Це малий готель. JAKA JE ZIDLE? ЯКИЙ ЦЕ СТІЛЕЦЬ? F jaké Zidle je veikà. Цей стілець великий. / Це великий стілець. _ Zidle je malà. Цей стілець малий. / Це малий стілець. JAKÉ JE AUTO? ЯКА ЦЯ МАШИНА? N jaké Auto je velké. Ця машина велика. / Це велика машина. Auto je malé. Ця машина мала. / Це мала машина.

ЧЕСЬКІ ЗВУКИ ГОЛОСНІ (vokâly, samohiàsky): короткі (kràtké) довгі (diouhé) ДИФТОНГИ (dvojhiâsky): (CESKE H LÂSKY) a e à é i o u y 6 û (û) ÿ ou au eu ПРИГОЛОСНІ (konsonanty, souhiâsky): тверді (tvrde) м'які (mekke) нейтральні (neutraini) дзвінкі (znele) глухі (neznele) ' cârka krouzek Vhâcek bccdd'fghchjkim nnprrsstfvzi (wxq) h c h k g rd tn с f s z с j d 't n b f I m p s V z bdd g h vzz p t f k ch f s s ЧЕСЬКИЙ АЛФАВІТ (ceskâ abeceda): «ВИМОВА (vyslovnost); Голосні: a e i а, à b с с d d e,é(è) f g h ch i,ii j k 1 m n n 0,6 p q r r s s t t u,ù,û V w X y,ÿ z z - яку СЛОВІ адреса - як у слові теніс, з^л^ний - як у слові він, діти о - як у слові орел U - як у слові т^т Приголосні: с - твердіший, ніж укр. у^(у сполученні з і вимовляється також твердо) с - м'якший, ніж укр. ч, але твердіший, ніж російський g - як укр. г (у словах іншомовного походження, напр. г удзик) h - як укр._г ch - як укр. X j - я к укр. й к - як укр. к (коли) f - спеціфічний звук чеської мови (приблизно як сполучення звуків +ж) S - м якший, ніж укр. ш W - те саме, що і V, тобто як укр. в X - як сполучення звуків к + с (напр.; text) Z - м якший, ніж укр. ж 'Ті'

ГОЛОСНІ,,e/è, І,,,y d t n +e = dë të në + i = di ti ni + i = d ît! ni délâm, па stèné - вимовляти м яко divadio, naproti, nic після м якого приголосного divâm se, svi'ti, neni завжди пишеться 1 de te ne dy ty ny dÿ tÿ nÿ deset, ten, neni tady, tyto zeny miadÿ, tÿden, nÿt - вимовляти твердо після твердого приголосного (за винятком іншомовних слів) завжди пишеться у" g - h - ch- k - r - f - c - c - z - 2 - s - s - j + 6 після них ніколи не вживається,,è, а тільки е hezkÿ, chemie, keks, genitiv, bere, i'eka, cesta, cekâ, zelenÿ, zene, zase, nase, jestli d - t - n - b - p - v - m -> після них може стояти,,ë bé [bje] +ë <ГІ> pë [pje] vë [vje] mé [mne] - B останньому складі слова - па obëdë, ve mëstë, na stënë, 0 stavbë, na mapë, na nâvstëvë, më, v domë НАГОЛОС (PRl'ZVUK) +e, é - y середині слова е або,,è - den x dëti, ten x tëlo, nemâ X nëco, bere x obëd, pere X pët, vede X vëta, mele X mësto Наголос y чеській мові є завжди на першому складі. Якщо слово виступає в сполученні з односкладовим прийменником bez - do - ке - ku - па - о - od - ро - pod - pro - pred - pi'es - pfi - se - u - ve - ze -z a, TO наголос переходить на цей прийменник; do skoly - [doskoly], па lavici - [nalavici], ve tfidë - [vetfidë] АСИМІЛЯЦІЯ/УПОДІБНЕННЯ ЗВУКІВ (ASIMILACE, SPODOBA) Дзвінкі приголосні, які подані нижче, уподібнюються в кінці слова їхнім глухим відповідникам. kov [kof] zub [zup] had -> [hat]

grog [grok] sm'h -* [snich] obraz-> [obras] jed -> [jet] глиг [mus] У сполученні двох звуків (дзвінкий та глухий) дзвінкий уподібнюється глухому;іигка [tuska], obchod [opchot], odpoledne [otpoledne], або навпаки - глухий приголосний уподібнюється дзвінкому; kdo [gdo], kdyz [gdys], shora [zhora] Це правило відноситься і до вимови сполучень із двох слів, які вимовляються як одне ціле (якщо перше слово закінчується на дзвінкий а друге починається на глухий, то дзвінкий уподібнюється глухому й навпаки): pod stolem [potstolem], bez penëz [bespenës], vis dobre [vizdobi'e], V pondëli [fpondëli], v ji'delné [vjldelnè] Вправа: a - à Praha, Kanada, lampa, тара, mâ, dâ, mâvâ, mâma, zâdâ, svatâ, malâ, zâbava, Sâzava, nadâvâ, laskavâ, kavârna, hâdavâ e - e den, vede, deset, pere, netece, nechceme, nemele, nebere, dnes je ten den, mé, tvé, lépe, déle, nejlépe, nejdéle mi, my, vyl, pil, III, ryby, chyby, vily, vidiicky, vymyslili, vi, ji, pry, li'nÿ, bily, min', slibily, iijici, milÿmi, vm'ci o - ô potom, pokoj, dopis, poledne, odpoledne, chodba, vagon, gramofon, program, Evropa, rok, hovor. horko, gôl u - u, u budu, ruku, kus, hùl, kûl, kûn, pùjdu, dupu, u sudu, buchtu, domù, pânûm, profesorù, profesoru, trojûhelnik, ùtok, Ihûtu, kusù e bëhâ, bézi, tobë, obéma, obëdvâ, trpël, pësky, pët, spëchâ, mâ naspëch, spëte, na mapè, pëknë, véfi, ûvér, vëno, svëdek, svëtlÿ, svët, Vèra, zemë, mësto, mèstecko, nâmësti, umënf, üsmëv, zmëna, vzpomnël, vëdël, dëkuji, dëvce, vydëlek, dédecek, sedël, k vodë, tëlo, stësti, kotë, tësi' se, vi'tëzi', tësnë, ve mëstë, nëco, Nëmec, spatnë, snëzi, snëhobilÿ, më, mné, mësto, mèsic, mèli, mëna, zamëstnâni

di, di - ti, tl'; dy, dÿ - ty, tÿ dim - dÿm, ti - ty, mladf - miadÿ, skodi' - skody, râdi - râdy, di'ky - dÿky, radi - rady, chodi - schody, vodi - vody, tikâ - tykâ, cistf - éistÿ, hosti - hosty, ci'ti - city, svi'ti - svity, vrâti - vraty ni, ni - ny, nÿ zvoni - zvony, sni - sny, hodni - hodnÿ, psani - psanÿ, dni - dny, pâni - pâny, dam' - danÿ, krâsni - krâsnÿ e, é - é dëj - dej, vëdë - vede, nëmâ - nemâ, danë - dané, téma - téma, stëna - sténâ, utèrka - ûterka, rovnë - rovné ou houpou, hloupou, poslouchâ, moucha, houkâ, strouhou, smiouvou, louka, knihou, hloubâ, moulcou, troubi, moudrÿ, houska!!! pouzi'vâ - poukazuje - poucuje - doucuje (o+u вимовляється вкупі як один звук) r Ш а, vepi^edu, dvere, nahore, more, skn'ii, dobi'e, talff, pnbor, pi'ichâzeji, pi'inâsf, pritel, stfeda, pfestâvka, fâdy, pfevzala, pfisel, pfiklady, pfi'stroj, pfestane, fikâ, otevfe, tfi, kfeslo, prostfedek cernÿ, cervenÿ, rucnik, vecer, vidiiôka, cistÿ, caj, omâcka, vyucovâni, ceskÿ, étvrtek, uci'm se, vcera, proé, cestina, Cech, Ceska, ctu, cteme, konci, clovëk, zacinâ, prodavacka z zidle, zlutÿ, lezf, noze, rÿze, protoze, Izfce, manzel, zena, prohliifme, ze, zivot, zije vzadu, na obraze, zftra, zvonf, cizinec, zelenÿ, televize, za chvfli, zajimavÿ, rozumëjf, v Praze, cizf nahofe, hnëdÿ, hodiny, ahoj, vhodnÿ, tehdy, duha, ohromi, pohybuje, hut, hloubâ, hodnÿ, hezkÿ, hodina, prohifzejf, koho, ho h - c il pohyby - pochyby, siuhu - sluchu, mfhat - mfchat, hlad - chlad, huf - chut, hÿbâ - chyba, hioupâ - chlouba, nahâzi - nachâzf, hodf - chodi

r - r dobré - dobfe, vecery - veceri, zahraje - zahfeje, rÿm - Rim, rasa - rasa, hory - hofi, var - var, bratry - bratri Уподібнення звуків obchod, ted, odpoledne, kamarâdka, hezkÿ, kde, kdo, obraz, na shledanou, nerad, pfestâvka, prochâzka, odpovidaji'ci, hiad, zpév, lâvka, muz, nùz, divka, polévka, tuzka, uprostfed, divka - divek, tuzka - tuzek, chyba - chyb, muz - muzi, nûz - noze, obraz - obrazu, râd - râdi, trida - tfid, hezkÿ - hezouckÿ, kniha - knih, prohiidka - prohifdek Прийменник + іменник па fakuité, па chodbë, па televizi, па stole, па skfini, па poètë, па oknë, па râdiu, па zidli, па nâmësti, па nâdrazi, па obraze, па lampë, па Ukrajinë ve tfidë, ve skole, ve skfini, ve mèstè, ve stole, ve filmu, ve slovniku, v nemocnici, V divadie, v Nëmecku, v Rakousku, v rodinè, v râdiu, v domë, v restauraci, v hotelu, v noci V obchodë, V prâci, v Cechâch, v kinë, v pokoji, v knize, v Praze, v posteli, v oknë, V televizi, v koleji, V kavârnë, v programu, v cestinë, v pfizemi', v Americe, v ùstavë, V Anglii, v autë, v Evropë, v Odëse, v Kyjevë

а ale ano barevnÿ, -à, -é bilÿ, -à, -é bÿt, jâ jsem cizinec M cizinka F co C echm Ceska F cernÿ, -à, -é cervenÿ, -à, -é den M d itè N d obrÿ, -à, -é dole hezkÿ, -à, -é hnëdÿ, -à, -é iâ jako jakÿ, -à, -é kde kdo kniha F koberec M kvëtina F lam pa F m aiÿ, -à, -é m iadÿ, -à, -é m oderni m odrÿ, -à, -é my m uz M nahofe ne n o v, -Æ, -0 obraz M okno N on, ona, ono osidivÿ, -à, -é pân M pani F p e ro N poko M L1 І, Й, та; а але, а, однак так колірний, -а, -є кольоровий, -а, -е postel F ліжко с., постіль ж. білий, -а, -е profesor M професор; викладач, бути, я(є) учитель ч. (див. ст. 25) чужинець, іноземець ч. profesorka F професор (професорка); чужинка, іноземка ж. викладачка, учителька ж. що prosim будь ласка, пробачте, чех ч. дозвольте чешка ж. radio N радіо невід., с. чорний, -а, -е sesit M зошит, зшиток ч. червоний, -а, -8 slovo N слово с. день ч. slovnik M словник ч. дитина ж. skfin F шафа ж. добрий, -а, -е starÿ, -é, -é старий, -а, -8 унизу, насподі student M студент ч. * гарний, -а, -0, studentka F студентка ж. * красивий, -а, -е stû lm стіл ч. коричневий, -а, -е tady тут я taky = také також, теж, і, та як, наче, мов, немов. tam там ніби tam ten, tamta, он той, ось той; он та, ось та який, -а, -е tam to ота; он те, ось те, оте де televize F = телевізор ч.; хто televizor M телебачення ж. книжка, книга ж. tenhle, tahie, tohie цей, сей; ця, ся; це, се килим ч. tuzka F олівець ч. квітка ж., квіт ч. ty ти лампа ж. Ukra in e cm українець ч. малий, -а, -е, невеликий. Ukra Inka F українка ж. -а, -е, маленький, -а, -е uprostfed посередині, у середині молодий, -а, -е vedie біля, поряд, поруч сучасний, -а, -е, найнові veikÿ, -à, -é великий, -а, -е, крупний, -а, -е. ший, -а, -е; модний, -а, -е грубий, а-, -е синій, -я, -є; vepredu спереду, попереду голубий, -а, -е visf висить ми vievo = nalevo ліворуч, уліво, наліво чоловік ч. vpravo = napravo праворуч, направо угорі, наверху vy ви ні vzadu ззаду, іззаду, позад новий, -а, -е zelenÿ, -à, -é зелений, -а, -е картина ж., малюнок ч. zena F жінка ж. вікно с. z id le F, k fe s lo N стілець ч., крісло с. він, вона, воно z lu tÿ, -â, -é жовтий, -а, -6 негарнии, -а, -е, некрасивий, -а, -е пан, чоловік ч. пані, жінка ж, ручка ж., перо с. кімната ж., номер ч. (* відноситься і до учнів середніх шкіл)

А: Dobrÿ den. В: Dobrÿ den. A: Jste, prosi'm, profesor? B: Ano, jsem. A vy jste student? A: Ano, jsem student. A: Jste profesor? B: Ne, nejsem. Jsem také student. A: Jste cizinec? B: Ne, nejsem. Jsem Cech. L1 А: Добрий день. В: Добридень. А: Пробачте, ви учитель/викладач/ професор? В: Так, я учитель/викладач/професор. А ви студент? А: Так, я студент. А: Ви вчитель/викладач/професор? В: Ні, я не вчитель/викладач/професор. Я також студент. А: Ви іноземець? В: Ні, я чех. «У чеській мовній традиції звертання pane profesore! (n. професоре!), pani profesorl<o! (n. професорко!) вживається також y середніх школах. BYT (БУТИ) m (ty) (on) (ona) (ono). jsem jsi Oses) je (my) (vy) (oni) (ony) (ona). jsme jste jsou я ти він (є) вона (є) воно (є) ми ви вони (є) nejsem nejsi (nejses) neni nejsme nejste nejsou у чеській мові, в порівнянні з українською, завжди вживається допоміжне дієслово jsem, jsi, je... у теперішньому часі. У чеській МОВІ необов язково вживати особові займенники з особовою формою дієслова, тому що особу дієслова передано закінченням дієслівної форми. Я дома. Jà jsem doma. Jsem doma. (Значно частіше вживається.)

vy jste ви ви Evo a Tomàèi, vy jste doma? Єво! Томашу! Ви дома? Pane profesore, vy jste doma? Пане професоре, ви дома? Kdo jste? Kdo jsi? Jsem cizinec. Jsem student. Хто ви? Хто ти? Я іноземець. Я студент. Je tady profesor? (Чи) Пан професор тут? (Profesor je tady?) Ano, profesor je tady (profesor tady je). Так, (пан) професор тут. Ne, profesor tady neni (profesor nenf tady). Hi, (пана) професора тут нема. Cv CVICENI' (Вправа) 1. Dopinte (Доповніть): J â...tady. V y... profesor? T y... doma? O ni. M y...tam. Ona... profesorka. O n...cizinec.. tady. 2. Dopinte podle vzoru (Доповніть за зразком): Vzor: Jâ jsem Cech, jâ nejsem cizinec. M y...tady, m y... tam. Ty... profesor, ty...student. Ona...Ceska, ona... cizinka. J â... cizinec, jâ...cech. V y...student, v y... profesor. O n...petr, o n...tomâs. 3. Odpovèzte (Відповідайте): Kdo jste? Jste Cech? Je Ceska? Jste cizinec? Jsi student? Je Tomâs cizinec? Je Eva cizinka? Je tady profesorka? Vy nejste Cech? Jste doma? Je Qsou) Eva a Tomâè tady? 4. Odpovèzte (Відповідайте); Jste cizinec? Jste profesor? Jste Cech? Jste Ukrajinec? Ne, nejsem. Jsem Cech. student cizinec Cech

Gr Co je to? = Co to je? To je pokoj. Co je to? Що це таке? To je pokoj. Це кімната. L1 Kde je pokoj? Pokoj je tady. Kde je pokoj? Pokoj je tady. Де знаходиться кімната? Кімната тут (знаходиться тут). Со je tam? Tam je pokoj. = Co tam je? Tam je... Що (знаходиться) там? Там (знаходиться) кімната. Kde je stùl? Де стоїть стіл? skrin okno obraz radio lampa postel zidle. televize kfeslo Stùl je vepfedu. vedie = поряд uprostfed = посередині, у середині (кімнати) tady X tam = тут x там vpravo = napravo

Je stlil vzadu? Je lampa nahoi'e? Je okno vepfedu? Je râdio dole? Je televize vievo? Je postel vzadu? Je sknn napravo? Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, KDO -> Хто CO -> Що KDE -> Де ІМЕННИКИ (SUBSTANTIVA) Іменники з закінченням; нульове М student (студент), stûl (стіл), obraz (картина). TEN (у слів із приго F caj (чай), лос. основи) skîi'n (шафа), postel (постіль), tramvaj (трамвай) ТА -а F lampa (лампа), houska (булка), ТА profesorka (професорака/) M kolega (колега), turista (турист) TEN -e(-è) F lavice (лава, парта), zidie (стілець), tabule (дошка) ТА N mofe (море), vejce (яйце), ditè (дитина) ТО M prùvodce (екскурсовод, гід) TEN -о N okno (вікно), auto (машина), mësto (місто) ТО -і N nâdrazi (вокзал), némèstf (площа) ТО M + F prûvodci' (кондуктор; провідник/-иця/), pani (пані) TEN + ТА Існує ряд іменників, які відрізняються за родом у чеській та українській мовах. Це відноситься передусім до слів іншомовного походження, зокрема, до інтернаціоналізм ів, напр.: чеське TRAMVAJ (ж. р.) х укр. ТРАМВАЙ (ч. p.), UNIVERZITA (ж. р.) УНІ ВЕРСИТЕТ (ч. p.), PROGRAM (ч. р.) X ПРОГРАМА (ж. p.), TELEGRAM (ч. р.) х ТЕЛЕ ГРАМА (ж. p.), REPORTÂZ (ж. р.) X РЕПОРТАЖ (ч. p.). EPIGRAM (ч. р.) х ЕПІГРАМА (ж. р.) та ін. 'Ті' І Не бійтеся заглядати у словник! А: Ten starÿ pan je profesor? B: Ne, to nenî profesor. A; Той старий пан - це професор/викладач/учитель? Б: Ні, це не професор/викладач/учитель.

L1 A; Ta hezkà pani je také studentka? B; Ne, to neni studentka, to je profesorka. Gr ten tento jeden starÿ pàn tenhle tamten ta tato jedna starâ pani' tahie tamta M А: Та/ота симпатична пані - вона також студентка? В: Ні, вона не студентка, вона професор(-ка)/викладачка/учителька. цей/сей/той/отой/якийсь один старий пан цей/сей той/отой/он той/ось той ця/ся/та/ота/якась одна стара пані ця/ся он та/ось та/та/ота to toto jedno staré okno tohie tamto N це/се/те/оте одно(-е) старе вікно це/се он те/ось те/те/оте Скажіть по-чеському, використовуючи займенники Іеп, \а, 1о ;

Gr ПРИКМЕТНИКИ (ADJEKTIVA) - Прикметники з основою на твердий приголосний (tvrdâ adjektiva) чоловічого роду stary -ÿ старий жіночого роду staré -é стара середнього роду staré -é старе ( Прикметники завжди закінчуються на довгий голосний! - Прикметники з основою на м який приголосний (mèkkâ adjektiva) чоловічого роду жіночого роду середнього роду moderni moderni moderni -î -і -і сучасний, модний сучасна, модна сучасне, модне А. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKY, JAKA, JAKE ч. р. - який Jakÿ je ten pokoj? Яка ця кімната? ж. р. - яка Jakâ je ta lampa? Яка ця лампа? с. р. - яке Jaké je to okno? Яке це вікно? Ten pokoj je malÿ a moderni. І-(я кімната мала (і по-сучасному обставлена). Та lampa je zlutà а moderni. Ця лампа жовта (і вироблена за найновішими параметрами). То okno je velké а moderni. Це вікно велике. в. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKŸ, JAKA, JAKÉ ч. р. - який Jaky je to profesor? Який той професор/ викладач/учитель? То je dobrÿ profesor. Той професор/викладач/учитель добрий.

ж, p. - яка Jakà to je profesorka? Яка ота професор(-ка)/ викладачка/учителька? с.р. - яке Jaké je to ditë? Яка ця дитина? Cv П 5. Jakÿje ten Jaké je to Jakâ je ta pokoj? obraz profesor stùl? râdio? okno? lampa? kniha zidle televize studentka skfin? Ten pokoj je To râdio je Ta lampa je То je vÿbornâ profesorka. Та/ота професор(-ка)/викладачка/учителька чудова. L1 То je hezké dite. Ця дитина гарна. / Це гарна дитина. hezkÿ malÿ starÿ novÿ staré velké bilâ cernâ modrâ starâ hezkâ malâ oskiivÿ veikÿ miadÿ moderni moderni. malé zlutâ cervenâ zelenâ novâ oskiivâ veikâ POKOJ Tady je veikÿ pokoj. Vepfedu stoji' hnëdÿ stùl a hnëdâ zidle. Na zidii sedf miadÿ muz. Nalevo je postel. Ta postel je bilâ. Nahoi'e visi obraz. Na obraze je zena. Napravo stoji maiÿ stùl. Na stole je barevnâ televize a kvëtina. Vzadu stoji veikâ skfin a bilâ lampa. Ve skfini lezi kniha a slovnik. Na skfini stoji cerné râdio. Vedie je moderni okno. Nahofe visi lampa, dole lezi koberec. Uprostfed stoji cervené kfeslo. Cv 6. Odpovidejte: Co je nahofe? Kdo stoji nalevo? Co lezi na stole? Kde je postel? Kdo je tady? Co je vzadu? Kde je skfin? Kde jste? Kde je student? Kdo sedi uprostfed? Kdo je ten pan? Kde stoji radio? Kde visi lampa? Co je ve skfini? «

7. Rîkejte podle vzoru (Скажіть за поданим зразком): Vzor: profesor - ten jeden profesor cizinec, lampa, skfin, oknoj studentka, postel, zidie, râdio, Cech, slovnik, kniha, televize, stùl, kfeslo, Ceska, pân, pani, obraz, muz, ditë, zena 8. Rikejte podle vzoru: Vzor; Ta lampa je bilé (hezké). To je bilà (hezkâ) lampa. Ten cizinec je... To okno je...tam stoji...profesor. To je...kfeslo. Vievo stoji...postel. Nahofe v is i... obraz. To je... skfin. Ten slovnik je... Uprostfed stoji...stùl. Jedno... râdio je na skfini. To je... zidie. Kde je ta... kniha? Kdo je te n...muz? To je...ditë. 9. Odpovîdejte (Відповідайте): Jaké je kfeslo? Jakÿ je ten cizinec? Jakâ postel stoji nalevo? Jakÿ obraz tam visf? Jaké je to ditë? Jakÿ stùl stoji vepfedu? Jakÿ je to pokoj? Jakâ kniha lezi na stole? Jaké râdio stoji na skfini? Jakÿ obraz visi nahofe? 10. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за поданим зразком): Vzor: Je lampa bilâ? (zlutÿ) - Ne, lampa nenî bîlà, je zlutâ. Je stùl hnëdÿ? (bilÿ) - Je profesor miadÿ? (starÿ) - Je ta zena hezkâ? (osklivÿ) - Je to okno veiké? (malÿ) - Je postel modrâ? (zelenÿ) - Je ta skfin starâ? (moderno - Je to ditë malé? (veikÿ). 11. Ptejte se (Запитайте): kdo? co? kde? jakÿ, -â, -é? Vzor: Tam stoji profesor. - Kdo tam stojî? Vepi^edu je veikÿ stùl. Tady stoji hezkâ cizinka. Na stole lezi kniha. Na skfîni je cerné râdio. Ve skfini je novÿ slovnik. Na zidli sedi ditë. Tam je moderni zena. Starÿ profesor sedi vzadu. 12. Rîkejte opozitum (У відповідях на подані речення використовуйте антоніми): Vzor: Je stùl vievo? - Ne stùl nenî vievo, je vpravo. Je lampa nahofe? Je okno vepfedu? Je televize napravo? Je profesor tady? Je râdio dole? Je postel vzadu? Je to muz? Je to pân? Je to cizinec? Je ten pokoj moderni? Je ta zena oskiivâ? Je to ditë veiké? Je ten profesor starÿ? 13. Popiste obrâzek (Складіть невелике оповідання за малюнком):

великии L1 І коричневим невеликий/ малий кольоровии чорний «Jà nejsem Cech. Jsem Ukrajinec. Jsem miadÿ a veikÿ. Tady jsem student. On je taky student, ale je Cech. Jà jsem cizinka. Jsem miadà a hezkà. Tamten starÿ pàn je profesor a tamta zena je studentka jako jà. A: Jak se màte? B: Dèkuju, dobfe. A vy? A; Jà taky dobfe, dèkuju. А: Як ви поживаєте? / Як вам поводиться? Б: Дякую, добре. А ви? / А вам? А; Дякую, я теж добре / мені теж добре. «

о А: Dobrÿ den! В: Dobrÿ den! Jak se màte? A: Dèkuju, dobfe. A jak se màte vy? B: Màm se také dobfe, dèkuju. Na shiedanou. A: Na shiedanou. A: Jak se jmenujete? B: Jmenuju se Tomàs. A jak se jmenujete vy? A: Jà se jmenuju Jana. B: Tësi mé. A: Také mè tèsi. А; Добрий день! Б: Добридень! Як вам поводиться? А; Дякую, добре. А вам? Б; Дякую, мені теж добре. До побачення. А: До побачення. А; Як вас звати? Б; Мене звати Томаш. А вас як звати? А; Мене звати Яна. Б; Дуже приємно. А: і мені було дуже приєнмо познайомитися з вами. MLUVNI CVICENI (КОНВЕРЗАЦІІ?ІНІ ВПРАВИ): 1. à)opakujte: (Повторюйте); Ta pant je profesorka. Ten pan je profesor. Ten cizinec je student. Ь) Odpovidejte: (Відповідайте): Kdo je ta pani? Kdo je ten pan? Kdo je ten cizinec? Ta pani je profesorka. Ten pân je profesor. Ten cizinec je student. 2. a) Poslouchejte: Kdo je ten hezkÿ pàn? Profesor? (Слухайте текст): b) Odpovidejte: Kdo je ten starÿ pân? Profesor? Kdo je ta hezkâ pani? Profesorka? Kdo je ten hezkÿ cizinec? Student? Ano, je profesor. Ano, je profesor. Ano, je profesorka. Ano, je student. 3. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: Vy jste cizinec? Vy jste profesor? Ona je profesorka? On je cizinec? Vyjste Cech? Ne, jà nejsem cizinec. Ne, jâ nejsem profesor. Ne, ona neni profesorka. Ne, on neni cizinec. Ne, jâ nejsem Cech. 4. a) Poslouchejte: b) Reagujte: (Відреагуйте); Je pokoj veikÿ? Ne, malÿ. Je râdio nové? Ne, staré. Je postel veikâ? Ne, malâ. Je obraz hezkÿ? Ne, oskiivÿ. Pokoj je malÿ. Râdio je staré. Postel je malâ. Obraz je o klivÿ.

5. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: 6. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: Je sknn hnëdâ? Ne, cernâ. Je lampa cervenâ? Ne, bilâ. Co je tam vzadu? Râdio? Co je tam vzadu? Televize? Co je tam vievo? Stûl? Co je tam vpravo? Zidle? Co je tam nahore? Kniha? Kdo je tam dole? Profesor? Kdo je tam vzadu? Profesorka? Kdo je tam vpravo? Pan Novâk? Jak se jmenujete? Petr? Jak se jmenujete? Jana? Jak se jmenujete? Zuzana? Jak se jmenujete? Milos? Jak se jmenujete? T ornés? Jak se jmenujete? Honza? Skri'n je cernâ. Lampa je bilâ. Ano, vzadu je ràdio. Ll Ano, vzadu je televize. Ano, vievo je stûl. Ano, vpravo je zidle. Ano, nahore je kniha. Ano, dole je profesor. Ano, vzadu je profesorka. Ano, vpravo je pan Novâk. Ano, jmenuju se Petr. Ano, jmenuju se Jana. Ano, jmenuju se Zuzana. Ano, jmenuju se Milos. Ano, jmenuju se Tomâs. Ano, jmenuju se Honza. Ceskà jména (Імена, які зустрічатимуться на сторінках цієї книжки): David - Давид Alena - Алена Frantiäek, Franta - Франтішек Anna, Aniöka, - Анна Ivan - Іван Andulka Jakub, Kuba - Якуб, Eva - Єва укр. відповідник Яків Helena - Гелена, Jan, Honza - Ян(Гонза) укр. відповідник Олена Jaroslav, Jarda = Ярослав, Ярда Irena Ірина Jindfich, JIndra їндржих Jana - Яна Jlfi, Jlrka - Іржи, Jitka - Ітка укр. відповідник Юра Katei ina, Katka, - Катерина Josef, Pepa - Йосеф, KaSenka укр. ВІДПОВІДНИК Йосип Magdalena - Магдалена Karel - Карел Marie, Maruika - Марія Marek Марко Mafenka Martin - Мартин Mark^ta - Маркета Michal, Miäa - Михайло Marta - Марта Milan - Мілан Martina - Мартина Miloä - Мілош Monika - Моніка Mikulâg - Мікулаш, Pavia - Павла укр. відповідник Микола Vgra - Віра Ondfej, Ondra - Андрій Zuzana - Зузана Pavel - Павло Petr - Петро âtèpân - Степан Tomâ - Томаш, укр. ВІДПОВІДНИК Фома Vit, Vitek - ВІТ

bohuzel на жаль potom = рак після, потім, далі 1 ^ bytm квартира ж. prâce F робота ж. 1 cas M часч. pracovat, pracuju робити,-блю, Ш ш т ceskÿ, -â, -é чеський, -а, -е працювати, -юю cestina F чеська мова prodavac M продавець ч. clovëk M людина ж. prodavacka F продавщиця ж. dcera F дочка, донька ж. prodàvat, -àm +Ak продавати, -даю dëlat, dèlàm робити, -блю pfitel M друг, приятель ч. divadio N театр ч. râd, ràda, ràdo 3 радістю, із задоволенням divat se na ^Ak дивитися rodina F родина, сім'я ж. divâm se дивлюся sâm, sama, -o сам, -а, -о;один,-а,-е/-о divka F дівчина ж. studovat -)-Ak учитися, dneska = dnes сьогодні studuju учуся dobrÿ, -é, -é добрий, -а, -е svetr M светр ч., кофта ж. dobre добре syn M синч. doma удома/ дома skola F школа ж. * dopoledne до обіду/перша spatnë погано половина дня spatnÿ, -à, -é поганий, -а, -е, fakulta F факультет ч. недобрий, -а, -е gramatika F граматика ж. sfastnÿ, -à, -é щасливий, -а, -е hodnÿ, -â, -é добрий, -а, -6, tatinek, otec M тато, батько ч. слухняний, -а, -е. ted тепер,зараз послушний, -а, -е tfida F клас ч. chytrÿ, -â, -é розумний, -а, -е ükol M завдання с., урок ч. jako як Ukrajina F Україна ж. jeho, jeji, jejich його, їі, їхній, -я, -є, -і ukrajlnstina F українська мова jen = jenom тільки, лише, лиш uz уже/ вже jestë ще/іще v, ve у /в kamarâd M друг, товариш ч. vecer вечір ч., уверері / kamarâdka F приятелька, ввечері подруга, товаришка ж. volno вільний час, дозвілля с. kinon кінотеатр ч., кіно невід., с. volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е, відкритий, -а, -е lekce F урок ч. vysvëtlovat +Ak з'ясувати, -ую maminka, matka F мама, мати ж. vysvëtluju висвітлювати, -юю manzel M чоловік ч. vzpominat na +Ak згадувати, -ую що, про що manzeika F жінка, дружина ж. vzpominâm na milÿ, -â, -é любий, -а, -е. zajimavÿ, -à, -é цікавий, -а, -е милий, -а, -е zdravÿ, -à, -é здоровий, -а, -е mit, mâm мати, маю zitra завтра more N море с. na на, у / в Je ml lito. ІУені шкода/жаль. nakupovat купувати, -пую nakupuju nebo nemocnice F nemocnÿ, -à, -é obchod M odpocivat odpocivàm odpoledne poslouchat, -ém +Ak або лікарня ж. хворий, -а, -е магазин ч. відпочивати, -ваю після обіду, пополудні слухати, -аю * Означення.skola (школа) у чеській розмовній традиції відноситься не тільки до загальноосвітньої школи, але теж до середніх і вищих шкіл.

Gr 6. МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК (LOKÂL SINGULÀRU) L2 Kde? V, ve na! (o Kde je pan Kubàt? Kde je kniha? M hchkgrdtn b f 1m p s v z (твердий або нейтральний приголос.) F -a N -0 про (кого, що) M + F (м'який приголос.) pri при, під час; crzècjd'fn M obchod v obchodè pokoj v pokoji stcil na stole po) біля, коло, по; після F + N -e F tffda ve ti'idè nemocnice V nemocnici âkola ve skole -e ski=fn ve skrini -i fakulta na fakultë -è prâce V prâci N kino v kinè divadio v divadie more v mofi mësto ve mëstè!dtnbpvfm + e dé tè nè mè bè pè vè fè [de] [te] [ne] [mne] [bje] [pje] [vje] [fje]! Praha - v Praze! Cechy (pi. F) - V Cechàch (pi. L)! Ukrajina - na Ukrajiné Luck - V Lucku Rusko - V Rusku Slovensko - na Slovensku! ve tndè: коли важко вимовляється - після двох або більше приголосних (tf-, mè- [mnë] -> [v ^ ) A; Profesor uz je ve tridè? B: Ne. iestè nenf. A: Kde je ta kniha? B: Tady na stole. A: Uz je Jana doma? O B: Ne. iestè je ve skole.

А: Tatmek uz je doma? В: Ne, jestè je v prâci. A: Kde je ten cernÿ svetr? B: Tady na zidii. A: Proc neni Petr doma? B: Je V kinè. A: Kde mém svetr? B: Je ve ski ini. (Gr) А. ім енники 3 основою на твердий або нейтральний приголосний: і - s - Z + -е м stûl па stole стіл - на столі prûkaz V prûkaze (-u) паспорт - y паспорті casopis V casopise журнал / часопис - у журналі / часописі F skola ve skole школа - у школі vâza ve vâze ваза - у вазі misa V mise миска, полумисок - у мисці, у полумиску N divadio V divadie театр - у театрі b - p - v - f - m -d -t-n + -ë M obchod V obchodë (-U) магазин - y магазині sesit V sesitë (-u) зошит - у зошиті F ti ida ve tridë клас - у класі fakulta na fakultë факультет - на факультеті jideina V jidelnë їдальня - у їдальні N kino V kinë кінотеатр - у кінотеатрі mèsto ve mëstë місто - у місті ivi + N: k-h -c ii-g -r i запозичені слова + -и M trh na trhu ринок / базар - на ринку / базарі prachi v prachu пил / порох - у пилу / поросі dialog V dialogu діалог - у діалозі park v parku парк - у парку rozhovor V rozhovoru розмова - у розмові N Rakousko V Rakousku Австрія - в Австрії Nèmecko V Nëmecku Німеччина - у Німеччині râdio V râdiu радіо - по радіо métro V metru метро - у метро

F: Палаталізація твердих приголосних -е L2 -!<а > -ce taska V tasce сумка - y сумці -ha > -ze Praha V Praze Прага - y Празі kniha V knlze книга / книжка - y кни зі / КНИЖЦІ -ga > -ze Olga (о) Olze Ольга - про Ольгу -ra > -fe opera V ореге опера - в опері -cha > -se socha па sose статуя - на статуї Б. Іменники 3 основою на м який приголосний: Z - s -c - r-d --f-n - c - j + -i М pokoj V pokoji кімната - у кімнаті konec na konci кінець - на кінці varie na vafici плита / плитка - на плиті / плитці talii* na tah?i тарілка - на тарілці kos V kosl кошик - у кошику nùz na nozi ніж - на ножеві F kolej V kolejl гуртожиток - у гуртожитку odpovëd V odpovëdi відповідь - у відповіді plâz na plâzl пляж - на пляжеві huf V huti металургійний завод - на металургійному заводі nemocnice V nemocnici лікарня - у лікарні prâce V prâci робота - у/на роботі zidle na zldll стілець - на СТІЛЬЦІ N hfistë na hi'isti майданчик - на майданчику more V (na) mori море - у морі! cviceni ve cviceni вправа - у вправі! pfizemi V pi izemi перший поверх - на першому поверсі 1па fal(ulté M na univerzitë - па posté - па nàmésti! на факультеті - B університеті на пошті - на площі - па nàdrazî - па {concerté - па Moravé - на вокзалі - на концерті - у Моравії

Cv 1. Kde je profesor? tatinek maminka Petr Je ve skole. na fakuitë V prâci V nemocnici Kde je râdio? kniha magnetofon svetr Je na stole, na zidli V pokoji ve ski'ini na ski'ini Uz je Petr doma? Ne, jestë je v kinë. ve skole v divadie ve mëstë 2. Tvofte lokàl - na otâzku kde (Подані іменники поставте в місцевому відмінку): Vzor: vâza - ve vâze, univerzita - na univerzitë v - ve - na zidie - okno - skrifi - pokoj - lampa - koberec - obraz - televize - kvëtina - slovnik - ki'eslo - trida - fakulta - gramatika - byt - cestina - Praha - park - postel - mësto postel F (ліжко) - відмінюється як ski'in koberec M - na koberci (на килиму) -,,-e- при відмінюванні випадає 3. Tvorte lokàl - па otâzku kde : popelnik (попільниця, -ничка) -... ; podlaha (підлога) -...; ucebnice (підручник) -...: magnetofon (магнітофон) -... ; tabule (дошка) -...; lavice (парта) -...; telefon (телефон) -...; kavârna (кафе, кав^ярня)...; restaurace (ресторан) -... ; chodba (коридор) -...: Cechy a Morava (Чехія й Моравія) -...; Evropa (Європа) -... ; banka (банк) -...; kamera (камера) -...; lavicka (лавочка) -...; diâr (записна книжка) -...; veletrh (ярмарк) -... ; zamëstnâni (служба / робота / заняття) -...; то і е (море) -...

Gr ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ -âm, -uji (-uju) L2 Ф mém voino màs voino mà voino nemam cas nemas cas nema cas màme voino màte voino maji voino nemame cas nemate cas nemaji cas 2. IHàm se dobfe. Jâ se mâm dobfe. Jak se mâs? Tomâs se mâ dobfe. у мене (зараз) вільний час/ я вільний у тебе вільний час/ти... у нього, неї вільний час/він... у мене нема вільного часу у тебе нема вільного часу у нього, неї нема вільного часу у нас.../ми... у вас.../ви... у них.../вони. у нас нема у вас нема у них нема Зворотний займенник зе не відмінюється. У реченні він завжди на другому місці (у теперішньому часі). А: Màte ted cas? В: Nemàm. Cas màm odpoledne. А: Ви зараз маєте час? Б: Ні, не маю. В мене буде час після обіду. A: Màte velky byt? B: Ne, màme malÿ byt. A: У вас велика квартира? Б: Ні, у нас невелика квартира. studujl (-ju) dobre studujes dobre studuje dobre studujeme dobre studujete dobre studujl (-ou) dobre я вчуся добре ти вчишся добре ВІН учиться добре вона вчиться добре ми вчимося ви вчитеся вони вчаться nestuduji (-ju) dobre nestudujeme dobre nestudujes dobre nestudujete dobre nestuduje dobfe nestuduji (-ou) dobfe я не вчуся добре ти не вчишся добре він, вона не вчиться добре ми не вчимося ви не вчитеся вони не вчаться Jmenuju se Tomâs. Jak se jmenujes? Jâ se jmenuju Petr. -àm -àme -às -àte -à -ajî Jmenujeme Jak Jmenujou -uji, -uju -ujeè -uje se Novâkovi. se jmenujete? se Petr a Pavel. -ujeme -ujete -uji, -ujou Закінчення,,-uji, -ujp' сприйняються більш-менш як книжні; закінчення uju як більш розмовні.

о А: Jak se jmenuje ta divka? B: Jmenuje se Jana. A: Як звати цю дівчину? Б: її звати Яна. Cv A: Kde prodàvaji ten siovnik? B: Tam v obchodë. А: Де продають це(і словник? Б; Ось там у магазині. 4. Casujte ve vsech osobàch (У поданих словосполученнях наведіть від дієслів форми всіх осіб однини та множини): a) nakupuji v obchodë - pracuji dobi'e - prodévàm v obchodë - nestuduji na fakuitë - nevysvëtiuji gramatiku - jsem ve skole - dëlém ükol b) obëdvàm v restauraci (Я обідаю в ресторані.) - kontroluju cviceni - odpovîdàm na otâzku (Я перевіряю завдання. - Я відповідаю на питання.) - poslouchâm profesorku (Я слухаю мою професорку.) - snidàm V jideinë (Я снідаю в їдальні.) - vstâvâm brzy (Я підводжуся рано.) Gr 4. ЗНАХІДНИИ ВІДМІНОК ОДНИНИ (AKUZATIV SINGULARU) Koho? Co? Кого? Що? Категорія живих істот у іменників чоловічого роду (жів. і. ч. р.) = тазкиііпит ііуоіпе (Мг) Категорія неживих істот у іменників чоловічого роду (неж. і. ч. р.) = тазкиїіпит пегіуоіпе (Мп) Nom. (1-й відмінок) Ak (4-й відмінок) Неж. і. ч. р. С.р. То je ten novÿ slovnfl<. To je to nové râdio. Mâm ten novÿ slovnik. Mâm to nové râdio. Nom. = Ak Ж.р. То je ta novâ lampa. I Mâm tu novou lampu. To je tato televize. Mâm tuto televizi. To je tahie jedna ski in. Mâm tuhle jednu skfin. To je tamta moderni lampa. Mâm tamtu moderni lampu.

Жив. і. ч. р. То je ten novÿ profesor a cizinec. Ve tfidë mâme toho nového profesora a cizince. L2 Toho- tohohie - tamtoho - tohoto - jednoho.profesora -а (того) цього того/ось того/отого цього/сього одного/якогось) /' 3 основою на імен. Ṅ твердий приголос. nového (нового) cizince 1-е) moderniho (сучасного) 3 основою на м який приголос. npmivlitka!! Перший займенник y табличці ten (форми: toho,...) може мати в чеській мові і анафоричну функцію; в українській мові в такій функції, як правило, виступає займенник 3-ї особи. Cv І"? 5. Vzor: Mâm (novâ) kniha - Mâm novou knihu. Mâm malâ dcera. Petr mâ novâ televize Majf veikâ rodina Mâme hezkâ kamarâdka moderni tfida starâ postel bflâ skfin ceskâ profesorka milâ maminka Mâm malâ dcera a hodnÿ syn. Mâme novâ profesorka a novÿ profesor Mâme ve tfidë chytrâ studentka a chytrÿ student Mâme ve tfidè miadâ cizinka a miadÿ cizinec Mâm starâ maminka a starÿ tatinek Mâme hodnâ manzeika a hodnÿ manzel Mâm novÿ svetr. starÿ slovnik zelenÿ koberec cervenÿ kfeslo

Gr ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ (POSESIVNI, PRIVLASTNOVACI ZÂJMENA) (ОДНИНА) M F N m ùj moje = mà m oje = mé tvùj tvoje = tvé tvoje = tvé Ч. p. ж. р. 0. р. мій моя моє твій твоя твоє nas vàs jeho je ji nase vase його її його наш наша наше ваш ваша ваше jejich іхній їхня їхнє Знахідний ВІДМІНОК Кого? Що? (Akuzativ - Koho? Co?) Ч. р. Неж. і. ч. р. = Називний відмінок Жив. і. ч. р. - mého, tvého, jeho, jeji'ho, naseho, vaèeho, jeiich Ж. р. moji (mou), tvoji (tvou), jeho, jeji, nasi, vasi, j^ ic h 0. р. Називний відмінок Cl? = чий? (ч. р.) чия? (ж. р.) чиє? (с. р.) чиї? (множ.) Ф' je ten sesit? Ci je to sesit? Чий це зошит? А: Сі je ta kniha па stole? В: Moje. А: Cl dite tam stojf? B: To je jejich syn Tomàs. A; Stoji tvoje auto na ulici? B: Ne, je V garàzi.

PAN KUBAT A JEHO RODINA Pan Kubât je profesor na fakultë. Ted je ve tndë a vysvetluje novou gramatiku. Râd pracuje. Je to sfastny clovëk. Mâ hezkÿ byt, hodnou manzeiku, hezkou dceru a chytrého syna. Jeho manzelka je ted doma. Таку pracuje, v nemocnici, ale ted je nemocnâ. Jeji prâce je zajimavâ. Jejich syn Tomâs je jestë ve skole. Je chytrÿ, dobfe studuje. Mâ râd cestinu a ukrajinstinu. Jejich dcera se jmenuje Jana, je to hezkâ divka. Je prodavacka, prodâvâ v obchodë. Râda se divâ na televizi, râda mâ také kino a divadio. Dnes prodâvâ jen dopoledne, odpoledne mâ voino. A: Je jejich syn uz velky? B: Ne, jestè je malÿ. «Ti» A: Je vase pràce dobrà? B: Ano, moje pràce je dobrà. A: Divàte se na naseho starého profesora? B: Ne, dîvàm se na nasi profesorku. A: Odpovidà Tomàè na tvoji otàzku? B: Ne, neodpovîdà. A: Ci slovnik lezi tady na lavici? B: To je mùj slovnik. A: Je jejich dcera prodavacka? B: Ne, je to profesorka.

Cv A: Jak se mà vase manzeika? Je zdravà? В: Bohuzel ne. Je ted nemocnà. A: To je ml lito. 6. Pfelozte a opakujte (Перекладіть I повторюйте); 4^ A: Vysvëtluje uz profesor novou gramatiku? B: Ne, jestë vysvêtiuje tu starou. A: Kde màs tu novou knihu? B: Tady na stole. A: Mà kamarâdka ràda kino? В: Kino ano, ale televizi ne. A: Co to màs na stole? B: To je novâ televize. A: A kde màs starou? B: Ta starâ je ve skrini. A: Jestë studujes starou lekcl? B: Ne, uz studuju novou. A: Kde prodàvaji tuhle knihu? B: Tady v obchodë na fakultë. A: Mâs ted cas? В; Mâm, ale divàm se па televizi. A: Kde pracujete? B: Pracuju na fakultë jako profesor. A: Màte rodinu? B: Màm manzelku, syna a dceru. 7. Dejte do spràvného tvaru (Поставте y відповідній формі): Mâm (barevnâ televize)... Mâte (chytrÿ syn)... Studuju (ceskâ gramatika)... Mâte râd (ta prâce)...? Mâm râd (modernf divadio)... Profesor vysvëtluje (novâ gramatika)... V pokoji mâme (bflâ postel, hnëdâ skfffi, cernÿ stûl, modrÿ obraz a staré râdio)... Poslouchàm (ten ceskÿ profesor a ta ceskâ profesorka)... 8. Odpovidejte (Відповідайте): Vzor: Kde je profesor? tf'ida Kde je cizinec? Praha Kde je rodina? byt Kde stoji postel? pokoj Kde prodâvâ prodavacka? obchod Profesor je ve ti'idé.

Kde pracuje matka? nemocnice Kde je ten pan? mèsto Kde je profesorka? fakulta Kde studuje student? univerzlta L2 П 9. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте згідно з наведеним зразком): Vzor: Vidim toho pâna. - Vidi'te také tu pani? (F) Vidim jednoho velkého cizince. Vidfte také...? tohohie miadého profesora. toho nemocného syna. tohoto stastného manzela. tamtoho milého prodavace. jednoho starého pâna. moderniho muze. Pan Samojlenko je Ukrajinec. Doma na Ukrajiné je profesor na fakultë, aie v Praze je student. Studuje na univerzitë cestinu. V Praze je sâm, vzpominâ na svou rodinu. Jeho manzelka, pani' Samojlenkovâ, nepracuje, aie v Praze neni. Je doma na Ukrajiné. Dopoledne odpoci'vâ, odpoledne nakupuje, vecer se divâ na televizi nebo jde do divadia. Mâ hezkÿ den. Jeho dcera je uz veikâ. Jmenuje se Marie. Uz nestuduje, pracuje v nemocnici jako doktorka. Mâ velmi râda svou prâci. Dopoledne i odpoledne pracuje, voino mâ jen vecer. Jeho syn Oleg jestë studuje - na univerzitë v Kyjevë. Nestuduje râd, neni dobrÿ student, ale je chytrÿ. Mâ râd jen kino, video a sport. O vzpominâ na svou rodinu mâ râda svou prâci Kyjev а = і Він згадує свою / про свою сім ю, Вона любить свою роботу/професію. Київ і / й/ та/ також Podle textu vypravujte о své rodinè. (Розкажіть про свою сім ю, використовуючи поданий текст.)

Cv 10. Vzor: mém: Petr... knihu na stole. - Petr mà knihu na stole. divâm se: My s e...па pana Kubâta. Vy se taky...?...(ty) na televizi? Petr se taky...? dëlâm: C o... (vy)? C o...(ty)? Studuju. mâm râd(a):...(vy) divadio?...(ty) râd kino? O n...velmi manzeiku. O na... manzela. mâm: Dneska n e...(jâ) cas, aie zitra ano. Oni dneska n e...cas, aie zitra ano. O ni... volno odpoledne... (vy) taky volno? vzpominâm:...(ty) na rodinu? O n... na dceru. nakupuju:... (jâ) vecer ve mëstë. Manzeika n e...jâ. Syn a dcera...v obchodë. studuju: Odpoledne... (my) cestinu. Vy také...cestinu? Jana... ukrajinstinu. pracuju: Manzeika... v nemocnici. Otec... na fakuitë. Syn a dcera jestë n e... Vecer uz n e... (jâ). vysvëtluju:...(vy) jestë tu gramatiku? Profesor n e...gramatiku dobfe. 11. Pfelozte a odpovëzte (Перекладіть i відповідайте): (Про) кого згадує цей чоловік? Що продає продавець? Що вивчає студент? Де працює ваша жінка? Де лежить олівець? Що пояснює вчитель у школі? Що ти зараз робиш? (Чим ти зараз займаєшся?) Що любить пан Самойленко? Куди ви ходите за покупками? На кого ви дивитеся(-сь)? (про) свою симпатичну приятельку книжку, зошит, картину, перо чеську граматику в однім празькім магазині / у Празі в магазині у класі на парті новий учбовий матеріал Я вивчаю чеську мову. свою професію до міста на його сина та вашу доньку MLUVNI CVICENI 1. а) Poslouchejte: Kde je pan Novâk? Ve tfi'dë? b) Odpovfdejte: Kde je pan Novâk? Ve tfidë? Kde je profesor? Na fakuitë? Ano, je ve tridë. Ano, je ve tndë. Ano, je na fakuitë.

Kde je Petr? V kinë? Kde je Jana? V obchodë? Kde jsou Petr a Jana? Ve nnëstë? Ano, je V kinè. Ano, je V obchodë. Ano, jsou ve mëstë. 2. a) Poslouchejte: Petr je ve skole nebo doma? Petr je doma. L2 b) Odpovidejte: Petr je ve skole nebo doma? Jana je doma nebo na fakultë? Pavel je v kinë nebo v divadie? Pan Novak je doma nebo v prâci? Profesor je ve skole nebo jestë v nemocnici? 3. a) Poslouchejte: Uz je Jana doma? b) Odpovidejte: Uz je Jana doma? Uz je tam profesor? Uz jsou Jana a Petr ve mëstë? Uz je manzeika v prâci? 4. a) Poslouchejte: Màte ràd svou pràci? b) Odpovidejte: Mâte râd svou prâci? Mâte râd kino a divadio? Mâte râd také televizi? Mâte râd cestinu? Mâte râd svou manzelku? Petr je doma. Jana je na fakultë Pavel je V divadie. Pan Novâk je v prâci. Profesor je jestë V nemocnici. Ne, jesté neni doma. Ne, jestë neni doma. Ne, jestë tam neni. Ne, jestë nejsou ve mëstë. Ne, jestë neni V prâci. Ano, màm ràd svou pràci. Ano, mâm râd svou prâci. Ano, mâm râd kino a divadio. Ano, mâm râd také televizi. Ano, mâm râd ôestinu. Ano, mâm râd svou manzelku. 5. a) Poslouchejte: Co vysvëtluje profesor? Novou gramatiku? Ano, vysvêtiuje novou gramatiku. b) Odpovidejte: Co studujes? Cestinu? Co mâs na stole? Tu novou knihu? Co tam prodâvajf? Televizi? Ano, studuju cestinu. Ano, mâm tam tu novou knihu. Ano, prodâvajf tam televizi. 6. a) Poslouchejte: Je maminka nemocnà? Ne, neni nemocnà. b) Odpovidejte: Je maminka nemocnà? Je Jana prodavacka? Je Petr dobrÿ student? Je Jana V Praze? Je Petr chytrÿ? Je dcera sfastnâ? Ne, nenf nemocnà. Ne, nenf prodavacka. Ne, nenf dobrÿ student. Ne, nenf v Praze. Ne, nenf chytrÿ. Ne, nenf sfastnâ. 7. a) Poslouchejte: Pan Novàk mà chytrého syna. Jeho syn je chytrÿ.

b) Reagujte: Pan Novâk mâ chytrého syna. Pan Novâk mâ hezkou dceru. Pan Novâk mâ hodnou manzeiku. Pan Novâk mâ starého tatinka. Pan Novâk mâ starou maminku. Jeho syn je chytrÿ. Jeho dcera je hezkâ. Jeho manzelka je hodnâ. Jeho tatinek je starÿ. Jeho maminka je starâ. 8. a) Poslouchejte: Kdo pracuje v nemocnici? Ty? Ano, jà pracuju v nemocnici. b) Odpovidejte: Kdo pracuje V nemocnici? Ty? Ano, jâ pracuju v nemocnici. Kdo pracuje V nemocnici? Manzelka? Ano, manzelka pracuje v nemocnici. Kdo pracuje V nemocnici? Ano, manzelka a dcera pracuji Manzelka a dcera? V nemocnici. Kdo pracuje na fakultë? Vy? Ano, jâ pracuju na fakultë. Kdo pracuje na fakultë? Oni? Ano, oni pracuji na fakultë. KONVERZACE A: Jak se jmenujete, prosi'm? B: Bohdan Arcliypenko. A: Odkud jste? B: Jsem z Ukrajiny. A: Jste tady sluzebné? B: Ano, jsem tady na konferenci. A: Jaké je vase zamèstnàni? B: Jsem obchodni manazer. A: To je zaji'mavé zamëstnâni, ze? B: Ano, màte pravdu. Je to zaji'mavé zamèstnàm'. A: Kde pracujete, pane Pavlovsky? B: Pracuju ted u firmy Novà vÿstavba v Ivano-Frankovsku. jako plànovac. A: ivlàte ràd svou pràci? B: Ano, màm. Li'bi se mi. А: Скажіть, будь ласка, як вас звати? Б: Богдан Архипенко. А: Ви звідки? Б; Я з України. А: Ви тут у службових справах? Б: Так, я сюди приїхав на конференцію. А: Яка у вас професія? Б; Я торговельний менеджер. А: Це цікава професія, чи не так? Б: Так, ви праві / маєте рацію. Це дійсно цікава прос}зесія. А: Де ви працюєте, пане Павловський? Б: Зараз я працюю в Івано-Франківську, у фірмі Нове будівництво плановиком. А; Вам подобається ваша професія? Б: Так, подобається. Oslovem' (звертання) Pane profesore! Tomâsi! Pani profesorko! Pane rediteli! Petfe! Pani feditelko! Pane Novaku! Jirko! Panf Kubâtovâ! Pane kolego! Kolego! Slecno! (Дівчино! Панно!)

L2 вітання ім я, прізвище? звідки? іти в гості? професія, робота? Вам подобається ваша професія? вітання вітання у службових справах професор цікава вітання (зоикготе - у приватних справах) Розгляньте малюнок і складіть за ним речення, використовуючи подані слова та словосполучення. СІМ Я/РОДИНА (RODINA) ЗТЯУС ------ дядя (вуйко, стрий) ОЕОЕСЕК дідусь ОТЕС батько RODICE батьки ВАВІСКА бабуся МАТКА мати ------ ТЕТА тітка (вуйна, стрийна, дядина) BRATR брат SYN син DCERA донька SESTRA сестра SOUROZENC! рідні брати та сестри

asi brzo = brzy bydiet, bydlim celÿ, -à,-é cviceni N, slohové cviceni casto cesko-ukrajinsi<ÿ cesky (adv.) daieito diouho domù hodina F chvi'le F jak lit, jdu kam kâva F kavârna F koncit, i<ondim m luvit, m luvim moc - hodnè m yslet na +Ak, m yslim m ÿt se, m yju se nëco nëjaltÿ, -a, -é nerad, -a, -o noc F noviny F pl. obëdvat, obèdvàm oblékat se, oblékâm se odpovidat na +Ak, odpovîdàm otàzka F pësky pit +Ak, piju poledne близько, приблизно, коло, майже, мабуть скоро жити, живу, мешкати, -аю цілий, -а, -е, весь/увесь вправа ж., твір ч. (prâce) часто чесько-український по-чеськи/чеському далеко довго додому година ж. хвилина(-нка) ж. як йти/іти, йду/іду куди ти йдеш? кава ж. кафе невід., с., кав'ярня ж. кінчати, -аю закінчувати, -ую говорити, -рю багато, багацько думати, -аю про кого, що митися, миюся, умиватися, -аюся що-небудь, будь-що, щось який-небудь, будь-який, якийсь мені неохота, я не люблю ніч ж. газета ж. обідати, -аю одягатися, -аюся відповідати, -аю на що питання, запитання пішки пити, п'ю полудень, обідній часч. pospîchat, поспішати, -аю І pospichâm 1 IK pro -нак для кого, по кого (йти) program M програма ж. proc чому, чого prohlizel si ^Ak переглядати, -аю що. prohlizim si оглядати, -аю що oni si prohlizeji вони переглядають, оглядають prochâzka прогулянка ж. protoze тому що prestavka F перерва ж. psât +Ak, pisu писати, пишу ptât se па -t-ak питати, -аю про що ptâm se radost F радість ж. râno ранок ч.; уранці, ранком,зранку sedèt, sedîm сидіти, сиджу sem сюди snidat, snidâm снідати, -аю spàt, spim спати, сплю spolu разом, вкупі stâle porâd постійно, весь час telefonovat дзвонити, -ню по телефону. telefonuju телефонувати, -ую tëzkÿ, -â, -é трудний, -а, -е, складний, -а, -е ukrajinsky по-українськи/українському unavenÿ, -à, -é втомлений, -а, -е veceret, vecefim вечеряти, -яю vidèt, vidim бачити, бачу vstàvat уставати, устаю. vstâvâm підводитися, -джуся zacinat, zacinâm починати, -аю, розпочинати, -аю za chvili за/через хвилину(-нку), за кілька хвилин zdravit, zdravim вітатися, -аюся з ким ze що ze? ze ano? правда/чи не так? budik М zvonit, -im cis tit si, -im zuby koupelna F будильник Ч. дзвонити, -ню ЧИСТИТИ, чищу зубы ванна ж.