ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ

Transcription

1 ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ #

2 ELGA CECHOVÄ HELENA TRABELSIOVÄ HARRY PUTZ ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ? 1-й ТОМ CHCETE MLUVIT CESKY? 1. DIL (Чеська мова для початкових курсів)

3 1. vydânf, Libérée 1999 Mgr. Elga Cechovâ, PhDr. H. Trabelsiovâ-Remediosovà, Ing. H. Putz, 1992 Illustrations Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek Translation: PhDr. Vëra Lendélovâ, CSc. Sazba; Pantype Libérée Tisk: Severografie Most ISBN

4 Хочете говорити по-чеському? така назва 1-го тому сучасного підручника чеської мови для українців і тих, хто говорить по-українськи. Пропонований підручник задуманий авторами для початкових і середніх курсів. Подібні підручники видано також у німецькому, англійському, французькому, іспанському, російському варіантах. Продовженням цього підручника є його 2-й том Прагнете говорити по-чеськи ще краще?, який зараз видано лише для англійської та німецької мов. Обидва томи становлять повний курс сучасної чеської мови. Мета цього підручника - сприяти швидкому опануванню чеської мови на засадах комунікативного методу так, щоб після засвоєння ви були спроможні орієнтуватися й домовитися в усіх повсякденних ситуаціях суспільного життя - у місті, в готелі, ресторані, магазині, на пошті, на вокзалі, в аеропорту, на митниці, на автостраді, в офісі тощо. Ви зумієте призначити зустріч, запросити когось у гості, по-чеськи попрощатися з ним, по-чеськи поговорити з друзями про свою сім ю й про своє хобі... Ви навіть зможете вести нескладні торговельні переговори! Разом із вивченням нових слів і цілих фраз на певну тему, ви засвоїте в цілому основну граматичну систему чеської мови. Навчальний посібник містить 15 тем. Кожний розділ задумано як окрему тематичну одиницю, що містить основні слова пропонованої теми, багато коротеньких діалогів, два тексти на засвоєння цієї лексики, відповідні граматичні вправи, які орієнтовані на аналіз, узагальнення нового матеріалу, практичне застосування вивченої лексики до теми. У кінці кожного розділу ви знайдете різноманітні за змістом і доступні практичні за формою конверзаційні вправи, і шляхом повторення за педагогом або за магнітофонним записом зумієте зафіксувати нормативну вимову, а також найважливіші фрази, розмовні штампи й граматичні форми. В останній частині підручника подається цілий ряд написів, з якими зустрінетеся в процесі адаптації в чеському середовищі, достатньо деталізовані важливі конструкції, які потрібно знати при вітанні, звертанні, знайомстві, а ще - коли треба виразити подяку, вибачення тощо. Тут також знайдете граматичні таблички зі зразками чеського відмінювання, дієвідмінювання і таблички прийменників. Для цілеспрямованої самостійної праці ви можете використати ключ, в якому знаходиться рішення всіх вправ і переклади всіх текстів і діалогів на українську мову. Для зручності користування посібник закінчується чесько-українським словничком. Автори розробили систему навчання так, що за цим пропонованим підручником можуть опановувати чеську мову і самоуки.

5 Підручник щедро ілюстрований. У вступній темі ви тільки повторюєте за педагогом (або за магнітофонним записом) окремі слова, словосполучення й речення, щоб навчитися володіти правильною вимовою. Повторюючи цей матеріал, ви заодно запам ятаєте і граматичні форми, з якими зустрічатиметеся і далі. Заодно з підручником спеціально для навчання видано кілька магнітофонних записів (містять тексти до кожної теми, діалоги, вправи - цілком 160 хвилин). Дякуємо за співпрацю викладачці Карлового Університету, Вірі Лендєловій, к. ф. н., яка уклала український варіант цього підручника. Щороку влітку проводимо чотирнадцятиденні інтенсивні курси чеської мови, які ведуть автори цього підручника, і які призначені для всіх, хто хоче спробувати говорити по-чеськи прямо в чеському середовищі - фахові лектори приділяють курсантам багато часу не тільки під час занять, але й на протязі цілоденної культурної програми. Бажаємо успіхів у вивченні мови і пізнання нового в житті. Автори

6 «DOBRŸ DEN! ДОБРИЙ ДЕНЬ! (вживається також замість:.доброго ранку!,добрий вечір!") (^^Dobrÿdenl Dobrÿ den! Як ви поживаєте? /^ 7 ~ N /^ ô k u ju, dobi'^n (Jak se méte? Il д vy? J Дякую, добре. A ви? Дякую, і мені поводиться добре. До побачення! До побачення!

7 -Г ї» MOJE RODINA МОЯ РОДИНА/СІМ Я KDO TO JE? To jsem ja. To je manzeika. To je dcera. To jesyn. KDO JE TO? ХТО ЦЕ? Це я. Це моя дружина. Це моя донька. Це мій син. JAK SE JMENUJETE? Syn se jmenuje Tomâs. Dcera se jmenuje Jana. Jmenuju se Petr. Manzeika se jmenuje Alena. ЯК ВАС ЗВАТИ? Мого сина звати Томаш. Мою доньку звати Яна. Мене звати Петро. Мою дружину звати Алена.

8 с о т о JE? 1 = СО JE ТО? ЩО ЦЕ7/ЩО ЦЕ ТАКЕ? о ЦЕ.... KDO ТО JE? hotel готель obchod магазин, крамниця pan пан skola школа restaurace ресторан tramvaj трамвай N auto машина mësto місто metro метро

9 KDE JE PETR? ДЕ ПЕТРО? -e ve skole y школі V autë y машині V restauraci y ресторані tramvaji y трамваї V Praze y Празі V obchodë y магазині То je ski in. i^e шафа. ve skh'ni y шафі U V metru y метро V hotelu y готелі

10 ji'd e l n a Со to je? Kdo to je? ЇДАЛЬНЯ Що це?/ицо це таке? Хто це? 'Ті' caj чай kéva кава houska булка rohiik рогалик chleba (chléb) хліб svetr светр/кофта zidle стілець talif тарілка stûl стіл па на

11 оkde je...? Де (є)... /Де знаходиться? Je V... Він (вона, воно) є/знаходиться в/у.. ие па... Він (вона, воно) є/знаходиться на/в. Kde je Alena? Je V jideinè. в їдальні Kde je kâva? Je па stole. на столі Kde je svetr? Je па zidli. на стільцеві Kde je houska? Je па taliri. на тарілці stoji Він стоїть. sedi Він сидить. Він лежить.

12 Kde le zi...? s to ji...? Де він (вона, воно) лежить...?... стоїть? «FU Houska lezi па stole. Булка лежить на столі. Chleba lezi па stole. Хліб лежить на столі. Svetr lezi па zidli. Светр лежить на стільці. Petr stoji V ji'deinè. Петро стоїть у їдальні. ' й Г І і _ f ) Zidie stojî V jîdelnè. Стілець стоїть у їдальні. Stüi stoji V jîdelnè. Стіл стоїть у їдальні.

13 1 JEDEN ОДИН Ч DVA ДВА Ч JEDNA ОДНА Ж 0 DVÉ ДВІ Ж JEDNO ОДНО/ОДНЕ с ^ DVÉ ДВА С M 1 jeden rohiik dva rohii'ky Fl jedna houska F 1 jedna zidle dvè zidle e jeden student

14 CO то JE? ЩО ЦЕ ТАКЕ? 0 0 VIDIM? м JEDEN N JEDNO jeden stûl jedno auto jedno auto 1 F JEDNA a> u 1 jedna houska manzeika X X jednu housku manzelku 1 e> I jedna zidle X jednu zidli A jedna restaurace X jednu restauraci! F sknn (ж. p.; приголосний) L -f to je skrîn - vidfm skffn

15 «KAM JDE? КУДИ ВІН ІДЕ? Jde do hotelu. Він іде до готелю. M-u Jde do obchodu. Він іде до магазину. Jde do skoly. Він іде до школи. F -у Jde do j'i'delny. Він іде до їдальні. Jde do metra. Він іде у метро. N-a Jde do mësta. Він іде до міста.

16 M, F,N -e,-z, -s, -c, -f, -c, -j,-d,-f,-n : e о Jde do pokoje. Він іде до кімнати Jde do restaurace. Він іде до ресторану. Jde do tramvaje. Він увіходить у трамвай. Со to je? Що це таке? Со je V pokoji? Що знаходиться у кімнаті? Со vidîm? Що я бачу?

17 «JAKŸ JE HOTEL? ЯКИЙ ЦЕ ГОТЕЛЬ? M jakÿ Hotel je veikÿ. Цей готель великий. / Це великий готель. Hotel je malÿ. Цей готель малий. / Це малий готель. JAKA JE ZIDLE? ЯКИЙ ЦЕ СТІЛЕЦЬ? F jaké Zidle je veikà. Цей стілець великий. / Це великий стілець. _ Zidle je malà. Цей стілець малий. / Це малий стілець. JAKÉ JE AUTO? ЯКА ЦЯ МАШИНА? N jaké Auto je velké. Ця машина велика. / Це велика машина. Auto je malé. Ця машина мала. / Це мала машина.

18 ЧЕСЬКІ ЗВУКИ ГОЛОСНІ (vokâly, samohiàsky): короткі (kràtké) довгі (diouhé) ДИФТОНГИ (dvojhiâsky): (CESKE H LÂSKY) a e à é i o u y 6 û (û) ÿ ou au eu ПРИГОЛОСНІ (konsonanty, souhiâsky): тверді (tvrde) м'які (mekke) нейтральні (neutraini) дзвінкі (znele) глухі (neznele) ' cârka krouzek Vhâcek bccdd'fghchjkim nnprrsstfvzi (wxq) h c h k g rd tn с f s z с j d 't n b f I m p s V z bdd g h vzz p t f k ch f s s ЧЕСЬКИЙ АЛФАВІТ (ceskâ abeceda): «ВИМОВА (vyslovnost); Голосні: a e i а, à b с с d d e,é(è) f g h ch i,ii j k 1 m n n 0,6 p q r r s s t t u,ù,û V w X y,ÿ z z - яку СЛОВІ адреса - як у слові теніс, з^л^ний - як у слові він, діти о - як у слові орел U - як у слові т^т Приголосні: с - твердіший, ніж укр. у^(у сполученні з і вимовляється також твердо) с - м'якший, ніж укр. ч, але твердіший, ніж російський g - як укр. г (у словах іншомовного походження, напр. г удзик) h - як укр._г ch - як укр. X j - я к укр. й к - як укр. к (коли) f - спеціфічний звук чеської мови (приблизно як сполучення звуків +ж) S - м якший, ніж укр. ш W - те саме, що і V, тобто як укр. в X - як сполучення звуків к + с (напр.; text) Z - м якший, ніж укр. ж 'Ті'

19 ГОЛОСНІ,,e/è, І,,,y d t n +e = dë të në + i = di ti ni + i = d ît! ni délâm, па stèné - вимовляти м яко divadio, naproti, nic після м якого приголосного divâm se, svi'ti, neni завжди пишеться 1 de te ne dy ty ny dÿ tÿ nÿ deset, ten, neni tady, tyto zeny miadÿ, tÿden, nÿt - вимовляти твердо після твердого приголосного (за винятком іншомовних слів) завжди пишеться у" g - h - ch- k - r - f - c - c - z s - s - j + 6 після них ніколи не вживається,,è, а тільки е hezkÿ, chemie, keks, genitiv, bere, i'eka, cesta, cekâ, zelenÿ, zene, zase, nase, jestli d - t - n - b - p - v - m -> після них може стояти,,ë bé [bje] +ë <ГІ> pë [pje] vë [vje] mé [mne] - B останньому складі слова - па obëdë, ve mëstë, na stënë, 0 stavbë, na mapë, na nâvstëvë, më, v domë НАГОЛОС (PRl'ZVUK) +e, é - y середині слова е або,,è - den x dëti, ten x tëlo, nemâ X nëco, bere x obëd, pere X pët, vede X vëta, mele X mësto Наголос y чеській мові є завжди на першому складі. Якщо слово виступає в сполученні з односкладовим прийменником bez - do - ке - ku - па - о - od - ро - pod - pro - pred - pi'es - pfi - se - u - ve - ze -z a, TO наголос переходить на цей прийменник; do skoly - [doskoly], па lavici - [nalavici], ve tfidë - [vetfidë] АСИМІЛЯЦІЯ/УПОДІБНЕННЯ ЗВУКІВ (ASIMILACE, SPODOBA) Дзвінкі приголосні, які подані нижче, уподібнюються в кінці слова їхнім глухим відповідникам. kov [kof] zub [zup] had -> [hat]

20 grog [grok] sm'h -* [snich] obraz-> [obras] jed -> [jet] глиг [mus] У сполученні двох звуків (дзвінкий та глухий) дзвінкий уподібнюється глухому;іигка [tuska], obchod [opchot], odpoledne [otpoledne], або навпаки - глухий приголосний уподібнюється дзвінкому; kdo [gdo], kdyz [gdys], shora [zhora] Це правило відноситься і до вимови сполучень із двох слів, які вимовляються як одне ціле (якщо перше слово закінчується на дзвінкий а друге починається на глухий, то дзвінкий уподібнюється глухому й навпаки): pod stolem [potstolem], bez penëz [bespenës], vis dobre [vizdobi'e], V pondëli [fpondëli], v ji'delné [vjldelnè] Вправа: a - à Praha, Kanada, lampa, тара, mâ, dâ, mâvâ, mâma, zâdâ, svatâ, malâ, zâbava, Sâzava, nadâvâ, laskavâ, kavârna, hâdavâ e - e den, vede, deset, pere, netece, nechceme, nemele, nebere, dnes je ten den, mé, tvé, lépe, déle, nejlépe, nejdéle mi, my, vyl, pil, III, ryby, chyby, vily, vidiicky, vymyslili, vi, ji, pry, li'nÿ, bily, min', slibily, iijici, milÿmi, vm'ci o - ô potom, pokoj, dopis, poledne, odpoledne, chodba, vagon, gramofon, program, Evropa, rok, hovor. horko, gôl u - u, u budu, ruku, kus, hùl, kûl, kûn, pùjdu, dupu, u sudu, buchtu, domù, pânûm, profesorù, profesoru, trojûhelnik, ùtok, Ihûtu, kusù e bëhâ, bézi, tobë, obéma, obëdvâ, trpël, pësky, pët, spëchâ, mâ naspëch, spëte, na mapè, pëknë, véfi, ûvér, vëno, svëdek, svëtlÿ, svët, Vèra, zemë, mësto, mèstecko, nâmësti, umënf, üsmëv, zmëna, vzpomnël, vëdël, dëkuji, dëvce, vydëlek, dédecek, sedël, k vodë, tëlo, stësti, kotë, tësi' se, vi'tëzi', tësnë, ve mëstë, nëco, Nëmec, spatnë, snëzi, snëhobilÿ, më, mné, mësto, mèsic, mèli, mëna, zamëstnâni

21 di, di - ti, tl'; dy, dÿ - ty, tÿ dim - dÿm, ti - ty, mladf - miadÿ, skodi' - skody, râdi - râdy, di'ky - dÿky, radi - rady, chodi - schody, vodi - vody, tikâ - tykâ, cistf - éistÿ, hosti - hosty, ci'ti - city, svi'ti - svity, vrâti - vraty ni, ni - ny, nÿ zvoni - zvony, sni - sny, hodni - hodnÿ, psani - psanÿ, dni - dny, pâni - pâny, dam' - danÿ, krâsni - krâsnÿ e, é - é dëj - dej, vëdë - vede, nëmâ - nemâ, danë - dané, téma - téma, stëna - sténâ, utèrka - ûterka, rovnë - rovné ou houpou, hloupou, poslouchâ, moucha, houkâ, strouhou, smiouvou, louka, knihou, hloubâ, moulcou, troubi, moudrÿ, houska!!! pouzi'vâ - poukazuje - poucuje - doucuje (o+u вимовляється вкупі як один звук) r Ш а, vepi^edu, dvere, nahore, more, skn'ii, dobi'e, talff, pnbor, pi'ichâzeji, pi'inâsf, pritel, stfeda, pfestâvka, fâdy, pfevzala, pfisel, pfiklady, pfi'stroj, pfestane, fikâ, otevfe, tfi, kfeslo, prostfedek cernÿ, cervenÿ, rucnik, vecer, vidiiôka, cistÿ, caj, omâcka, vyucovâni, ceskÿ, étvrtek, uci'm se, vcera, proé, cestina, Cech, Ceska, ctu, cteme, konci, clovëk, zacinâ, prodavacka z zidle, zlutÿ, lezf, noze, rÿze, protoze, Izfce, manzel, zena, prohliifme, ze, zivot, zije vzadu, na obraze, zftra, zvonf, cizinec, zelenÿ, televize, za chvfli, zajimavÿ, rozumëjf, v Praze, cizf nahofe, hnëdÿ, hodiny, ahoj, vhodnÿ, tehdy, duha, ohromi, pohybuje, hut, hloubâ, hodnÿ, hezkÿ, hodina, prohifzejf, koho, ho h - c il pohyby - pochyby, siuhu - sluchu, mfhat - mfchat, hlad - chlad, huf - chut, hÿbâ - chyba, hioupâ - chlouba, nahâzi - nachâzf, hodf - chodi

22 r - r dobré - dobfe, vecery - veceri, zahraje - zahfeje, rÿm - Rim, rasa - rasa, hory - hofi, var - var, bratry - bratri Уподібнення звуків obchod, ted, odpoledne, kamarâdka, hezkÿ, kde, kdo, obraz, na shledanou, nerad, pfestâvka, prochâzka, odpovidaji'ci, hiad, zpév, lâvka, muz, nùz, divka, polévka, tuzka, uprostfed, divka - divek, tuzka - tuzek, chyba - chyb, muz - muzi, nûz - noze, obraz - obrazu, râd - râdi, trida - tfid, hezkÿ - hezouckÿ, kniha - knih, prohiidka - prohifdek Прийменник + іменник па fakuité, па chodbë, па televizi, па stole, па skfini, па poètë, па oknë, па râdiu, па zidli, па nâmësti, па nâdrazi, па obraze, па lampë, па Ukrajinë ve tfidë, ve skole, ve skfini, ve mèstè, ve stole, ve filmu, ve slovniku, v nemocnici, V divadie, v Nëmecku, v Rakousku, v rodinè, v râdiu, v domë, v restauraci, v hotelu, v noci V obchodë, V prâci, v Cechâch, v kinë, v pokoji, v knize, v Praze, v posteli, v oknë, V televizi, v koleji, V kavârnë, v programu, v cestinë, v pfizemi', v Americe, v ùstavë, V Anglii, v autë, v Evropë, v Odëse, v Kyjevë

23 а ale ano barevnÿ, -à, -é bilÿ, -à, -é bÿt, jâ jsem cizinec M cizinka F co C echm Ceska F cernÿ, -à, -é cervenÿ, -à, -é den M d itè N d obrÿ, -à, -é dole hezkÿ, -à, -é hnëdÿ, -à, -é iâ jako jakÿ, -à, -é kde kdo kniha F koberec M kvëtina F lam pa F m aiÿ, -à, -é m iadÿ, -à, -é m oderni m odrÿ, -à, -é my m uz M nahofe ne n o v, -Æ, -0 obraz M okno N on, ona, ono osidivÿ, -à, -é pân M pani F p e ro N poko M L1 І, Й, та; а але, а, однак так колірний, -а, -є кольоровий, -а, -е postel F ліжко с., постіль ж. білий, -а, -е profesor M професор; викладач, бути, я(є) учитель ч. (див. ст. 25) чужинець, іноземець ч. profesorka F професор (професорка); чужинка, іноземка ж. викладачка, учителька ж. що prosim будь ласка, пробачте, чех ч. дозвольте чешка ж. radio N радіо невід., с. чорний, -а, -е sesit M зошит, зшиток ч. червоний, -а, -8 slovo N слово с. день ч. slovnik M словник ч. дитина ж. skfin F шафа ж. добрий, -а, -е starÿ, -é, -é старий, -а, -8 унизу, насподі student M студент ч. * гарний, -а, -0, studentka F студентка ж. * красивий, -а, -е stû lm стіл ч. коричневий, -а, -е tady тут я taky = také також, теж, і, та як, наче, мов, немов. tam там ніби tam ten, tamta, он той, ось той; он та, ось та який, -а, -е tam to ота; он те, ось те, оте де televize F = телевізор ч.; хто televizor M телебачення ж. книжка, книга ж. tenhle, tahie, tohie цей, сей; ця, ся; це, се килим ч. tuzka F олівець ч. квітка ж., квіт ч. ty ти лампа ж. Ukra in e cm українець ч. малий, -а, -е, невеликий. Ukra Inka F українка ж. -а, -е, маленький, -а, -е uprostfed посередині, у середині молодий, -а, -е vedie біля, поряд, поруч сучасний, -а, -е, найнові veikÿ, -à, -é великий, -а, -е, крупний, -а, -е. ший, -а, -е; модний, -а, -е грубий, а-, -е синій, -я, -є; vepredu спереду, попереду голубий, -а, -е visf висить ми vievo = nalevo ліворуч, уліво, наліво чоловік ч. vpravo = napravo праворуч, направо угорі, наверху vy ви ні vzadu ззаду, іззаду, позад новий, -а, -е zelenÿ, -à, -é зелений, -а, -е картина ж., малюнок ч. zena F жінка ж. вікно с. z id le F, k fe s lo N стілець ч., крісло с. він, вона, воно z lu tÿ, -â, -é жовтий, -а, -6 негарнии, -а, -е, некрасивий, -а, -е пан, чоловік ч. пані, жінка ж, ручка ж., перо с. кімната ж., номер ч. (* відноситься і до учнів середніх шкіл)

24 А: Dobrÿ den. В: Dobrÿ den. A: Jste, prosi'm, profesor? B: Ano, jsem. A vy jste student? A: Ano, jsem student. A: Jste profesor? B: Ne, nejsem. Jsem také student. A: Jste cizinec? B: Ne, nejsem. Jsem Cech. L1 А: Добрий день. В: Добридень. А: Пробачте, ви учитель/викладач/ професор? В: Так, я учитель/викладач/професор. А ви студент? А: Так, я студент. А: Ви вчитель/викладач/професор? В: Ні, я не вчитель/викладач/професор. Я також студент. А: Ви іноземець? В: Ні, я чех. «У чеській мовній традиції звертання pane profesore! (n. професоре!), pani profesorl<o! (n. професорко!) вживається також y середніх школах. BYT (БУТИ) m (ty) (on) (ona) (ono). jsem jsi Oses) je (my) (vy) (oni) (ony) (ona). jsme jste jsou я ти він (є) вона (є) воно (є) ми ви вони (є) nejsem nejsi (nejses) neni nejsme nejste nejsou у чеській мові, в порівнянні з українською, завжди вживається допоміжне дієслово jsem, jsi, je... у теперішньому часі. У чеській МОВІ необов язково вживати особові займенники з особовою формою дієслова, тому що особу дієслова передано закінченням дієслівної форми. Я дома. Jà jsem doma. Jsem doma. (Значно частіше вживається.)

25 vy jste ви ви Evo a Tomàèi, vy jste doma? Єво! Томашу! Ви дома? Pane profesore, vy jste doma? Пане професоре, ви дома? Kdo jste? Kdo jsi? Jsem cizinec. Jsem student. Хто ви? Хто ти? Я іноземець. Я студент. Je tady profesor? (Чи) Пан професор тут? (Profesor je tady?) Ano, profesor je tady (profesor tady je). Так, (пан) професор тут. Ne, profesor tady neni (profesor nenf tady). Hi, (пана) професора тут нема. Cv CVICENI' (Вправа) 1. Dopinte (Доповніть): J â...tady. V y... profesor? T y... doma? O ni. M y...tam. Ona... profesorka. O n...cizinec.. tady. 2. Dopinte podle vzoru (Доповніть за зразком): Vzor: Jâ jsem Cech, jâ nejsem cizinec. M y...tady, m y... tam. Ty... profesor, ty...student. Ona...Ceska, ona... cizinka. J â... cizinec, jâ...cech. V y...student, v y... profesor. O n...petr, o n...tomâs. 3. Odpovèzte (Відповідайте): Kdo jste? Jste Cech? Je Ceska? Jste cizinec? Jsi student? Je Tomâs cizinec? Je Eva cizinka? Je tady profesorka? Vy nejste Cech? Jste doma? Je Qsou) Eva a Tomâè tady? 4. Odpovèzte (Відповідайте); Jste cizinec? Jste profesor? Jste Cech? Jste Ukrajinec? Ne, nejsem. Jsem Cech. student cizinec Cech

26 Gr Co je to? = Co to je? To je pokoj. Co je to? Що це таке? To je pokoj. Це кімната. L1 Kde je pokoj? Pokoj je tady. Kde je pokoj? Pokoj je tady. Де знаходиться кімната? Кімната тут (знаходиться тут). Со je tam? Tam je pokoj. = Co tam je? Tam je... Що (знаходиться) там? Там (знаходиться) кімната. Kde je stùl? Де стоїть стіл? skrin okno obraz radio lampa postel zidle. televize kfeslo Stùl je vepfedu. vedie = поряд uprostfed = посередині, у середині (кімнати) tady X tam = тут x там vpravo = napravo

27 Je stlil vzadu? Je lampa nahoi'e? Je okno vepfedu? Je râdio dole? Je televize vievo? Je postel vzadu? Je sknn napravo? Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, Ne, KDO -> Хто CO -> Що KDE -> Де ІМЕННИКИ (SUBSTANTIVA) Іменники з закінченням; нульове М student (студент), stûl (стіл), obraz (картина). TEN (у слів із приго F caj (чай), лос. основи) skîi'n (шафа), postel (постіль), tramvaj (трамвай) ТА -а F lampa (лампа), houska (булка), ТА profesorka (професорака/) M kolega (колега), turista (турист) TEN -e(-è) F lavice (лава, парта), zidie (стілець), tabule (дошка) ТА N mofe (море), vejce (яйце), ditè (дитина) ТО M prùvodce (екскурсовод, гід) TEN -о N okno (вікно), auto (машина), mësto (місто) ТО -і N nâdrazi (вокзал), némèstf (площа) ТО M + F prûvodci' (кондуктор; провідник/-иця/), pani (пані) TEN + ТА Існує ряд іменників, які відрізняються за родом у чеській та українській мовах. Це відноситься передусім до слів іншомовного походження, зокрема, до інтернаціоналізм ів, напр.: чеське TRAMVAJ (ж. р.) х укр. ТРАМВАЙ (ч. p.), UNIVERZITA (ж. р.) УНІ ВЕРСИТЕТ (ч. p.), PROGRAM (ч. р.) X ПРОГРАМА (ж. p.), TELEGRAM (ч. р.) х ТЕЛЕ ГРАМА (ж. p.), REPORTÂZ (ж. р.) X РЕПОРТАЖ (ч. p.). EPIGRAM (ч. р.) х ЕПІГРАМА (ж. р.) та ін. 'Ті' І Не бійтеся заглядати у словник! А: Ten starÿ pan je profesor? B: Ne, to nenî profesor. A; Той старий пан - це професор/викладач/учитель? Б: Ні, це не професор/викладач/учитель.

28 L1 A; Ta hezkà pani je také studentka? B; Ne, to neni studentka, to je profesorka. Gr ten tento jeden starÿ pàn tenhle tamten ta tato jedna starâ pani' tahie tamta M А: Та/ота симпатична пані - вона також студентка? В: Ні, вона не студентка, вона професор(-ка)/викладачка/учителька. цей/сей/той/отой/якийсь один старий пан цей/сей той/отой/он той/ось той ця/ся/та/ота/якась одна стара пані ця/ся он та/ось та/та/ота to toto jedno staré okno tohie tamto N це/се/те/оте одно(-е) старе вікно це/се он те/ось те/те/оте Скажіть по-чеському, використовуючи займенники Іеп, \а, 1о ;

29 Gr ПРИКМЕТНИКИ (ADJEKTIVA) - Прикметники з основою на твердий приголосний (tvrdâ adjektiva) чоловічого роду stary -ÿ старий жіночого роду staré -é стара середнього роду staré -é старе ( Прикметники завжди закінчуються на довгий голосний! - Прикметники з основою на м який приголосний (mèkkâ adjektiva) чоловічого роду жіночого роду середнього роду moderni moderni moderni -î -і -і сучасний, модний сучасна, модна сучасне, модне А. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKY, JAKA, JAKE ч. р. - який Jakÿ je ten pokoj? Яка ця кімната? ж. р. - яка Jakâ je ta lampa? Яка ця лампа? с. р. - яке Jaké je to okno? Яке це вікно? Ten pokoj je malÿ a moderni. І-(я кімната мала (і по-сучасному обставлена). Та lampa je zlutà а moderni. Ця лампа жовта (і вироблена за найновішими параметрами). То okno je velké а moderni. Це вікно велике. в. ЯКИЙ, ЯКА, ЯКЕ = JAKŸ, JAKA, JAKÉ ч. р. - який Jaky je to profesor? Який той професор/ викладач/учитель? То je dobrÿ profesor. Той професор/викладач/учитель добрий.

30 ж, p. - яка Jakà to je profesorka? Яка ота професор(-ка)/ викладачка/учителька? с.р. - яке Jaké je to ditë? Яка ця дитина? Cv П 5. Jakÿje ten Jaké je to Jakâ je ta pokoj? obraz profesor stùl? râdio? okno? lampa? kniha zidle televize studentka skfin? Ten pokoj je To râdio je Ta lampa je То je vÿbornâ profesorka. Та/ота професор(-ка)/викладачка/учителька чудова. L1 То je hezké dite. Ця дитина гарна. / Це гарна дитина. hezkÿ malÿ starÿ novÿ staré velké bilâ cernâ modrâ starâ hezkâ malâ oskiivÿ veikÿ miadÿ moderni moderni. malé zlutâ cervenâ zelenâ novâ oskiivâ veikâ POKOJ Tady je veikÿ pokoj. Vepfedu stoji' hnëdÿ stùl a hnëdâ zidle. Na zidii sedf miadÿ muz. Nalevo je postel. Ta postel je bilâ. Nahoi'e visi obraz. Na obraze je zena. Napravo stoji maiÿ stùl. Na stole je barevnâ televize a kvëtina. Vzadu stoji veikâ skfin a bilâ lampa. Ve skfini lezi kniha a slovnik. Na skfini stoji cerné râdio. Vedie je moderni okno. Nahofe visi lampa, dole lezi koberec. Uprostfed stoji cervené kfeslo. Cv 6. Odpovidejte: Co je nahofe? Kdo stoji nalevo? Co lezi na stole? Kde je postel? Kdo je tady? Co je vzadu? Kde je skfin? Kde jste? Kde je student? Kdo sedi uprostfed? Kdo je ten pan? Kde stoji radio? Kde visi lampa? Co je ve skfini? «

31 7. Rîkejte podle vzoru (Скажіть за поданим зразком): Vzor: profesor - ten jeden profesor cizinec, lampa, skfin, oknoj studentka, postel, zidie, râdio, Cech, slovnik, kniha, televize, stùl, kfeslo, Ceska, pân, pani, obraz, muz, ditë, zena 8. Rikejte podle vzoru: Vzor; Ta lampa je bilé (hezké). To je bilà (hezkâ) lampa. Ten cizinec je... To okno je...tam stoji...profesor. To je...kfeslo. Vievo stoji...postel. Nahofe v is i... obraz. To je... skfin. Ten slovnik je... Uprostfed stoji...stùl. Jedno... râdio je na skfini. To je... zidie. Kde je ta... kniha? Kdo je te n...muz? To je...ditë. 9. Odpovîdejte (Відповідайте): Jaké je kfeslo? Jakÿ je ten cizinec? Jakâ postel stoji nalevo? Jakÿ obraz tam visf? Jaké je to ditë? Jakÿ stùl stoji vepfedu? Jakÿ je to pokoj? Jakâ kniha lezi na stole? Jaké râdio stoji na skfini? Jakÿ obraz visi nahofe? 10. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за поданим зразком): Vzor: Je lampa bilâ? (zlutÿ) - Ne, lampa nenî bîlà, je zlutâ. Je stùl hnëdÿ? (bilÿ) - Je profesor miadÿ? (starÿ) - Je ta zena hezkâ? (osklivÿ) - Je to okno veiké? (malÿ) - Je postel modrâ? (zelenÿ) - Je ta skfin starâ? (moderno - Je to ditë malé? (veikÿ). 11. Ptejte se (Запитайте): kdo? co? kde? jakÿ, -â, -é? Vzor: Tam stoji profesor. - Kdo tam stojî? Vepi^edu je veikÿ stùl. Tady stoji hezkâ cizinka. Na stole lezi kniha. Na skfîni je cerné râdio. Ve skfini je novÿ slovnik. Na zidli sedi ditë. Tam je moderni zena. Starÿ profesor sedi vzadu. 12. Rîkejte opozitum (У відповідях на подані речення використовуйте антоніми): Vzor: Je stùl vievo? - Ne stùl nenî vievo, je vpravo. Je lampa nahofe? Je okno vepfedu? Je televize napravo? Je profesor tady? Je râdio dole? Je postel vzadu? Je to muz? Je to pân? Je to cizinec? Je ten pokoj moderni? Je ta zena oskiivâ? Je to ditë veiké? Je ten profesor starÿ? 13. Popiste obrâzek (Складіть невелике оповідання за малюнком):

32 великии L1 І коричневим невеликий/ малий кольоровии чорний «Jà nejsem Cech. Jsem Ukrajinec. Jsem miadÿ a veikÿ. Tady jsem student. On je taky student, ale je Cech. Jà jsem cizinka. Jsem miadà a hezkà. Tamten starÿ pàn je profesor a tamta zena je studentka jako jà. A: Jak se màte? B: Dèkuju, dobfe. A vy? A; Jà taky dobfe, dèkuju. А: Як ви поживаєте? / Як вам поводиться? Б: Дякую, добре. А ви? / А вам? А; Дякую, я теж добре / мені теж добре. «

33 о А: Dobrÿ den! В: Dobrÿ den! Jak se màte? A: Dèkuju, dobfe. A jak se màte vy? B: Màm se také dobfe, dèkuju. Na shiedanou. A: Na shiedanou. A: Jak se jmenujete? B: Jmenuju se Tomàs. A jak se jmenujete vy? A: Jà se jmenuju Jana. B: Tësi mé. A: Také mè tèsi. А; Добрий день! Б: Добридень! Як вам поводиться? А; Дякую, добре. А вам? Б; Дякую, мені теж добре. До побачення. А: До побачення. А; Як вас звати? Б; Мене звати Томаш. А вас як звати? А; Мене звати Яна. Б; Дуже приємно. А: і мені було дуже приєнмо познайомитися з вами. MLUVNI CVICENI (КОНВЕРЗАЦІІ?ІНІ ВПРАВИ): 1. à)opakujte: (Повторюйте); Ta pant je profesorka. Ten pan je profesor. Ten cizinec je student. Ь) Odpovidejte: (Відповідайте): Kdo je ta pani? Kdo je ten pan? Kdo je ten cizinec? Ta pani je profesorka. Ten pân je profesor. Ten cizinec je student. 2. a) Poslouchejte: Kdo je ten hezkÿ pàn? Profesor? (Слухайте текст): b) Odpovidejte: Kdo je ten starÿ pân? Profesor? Kdo je ta hezkâ pani? Profesorka? Kdo je ten hezkÿ cizinec? Student? Ano, je profesor. Ano, je profesor. Ano, je profesorka. Ano, je student. 3. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: Vy jste cizinec? Vy jste profesor? Ona je profesorka? On je cizinec? Vyjste Cech? Ne, jà nejsem cizinec. Ne, jâ nejsem profesor. Ne, ona neni profesorka. Ne, on neni cizinec. Ne, jâ nejsem Cech. 4. a) Poslouchejte: b) Reagujte: (Відреагуйте); Je pokoj veikÿ? Ne, malÿ. Je râdio nové? Ne, staré. Je postel veikâ? Ne, malâ. Je obraz hezkÿ? Ne, oskiivÿ. Pokoj je malÿ. Râdio je staré. Postel je malâ. Obraz je o klivÿ.

34 5. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: 6. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: Je sknn hnëdâ? Ne, cernâ. Je lampa cervenâ? Ne, bilâ. Co je tam vzadu? Râdio? Co je tam vzadu? Televize? Co je tam vievo? Stûl? Co je tam vpravo? Zidle? Co je tam nahore? Kniha? Kdo je tam dole? Profesor? Kdo je tam vzadu? Profesorka? Kdo je tam vpravo? Pan Novâk? Jak se jmenujete? Petr? Jak se jmenujete? Jana? Jak se jmenujete? Zuzana? Jak se jmenujete? Milos? Jak se jmenujete? T ornés? Jak se jmenujete? Honza? Skri'n je cernâ. Lampa je bilâ. Ano, vzadu je ràdio. Ll Ano, vzadu je televize. Ano, vievo je stûl. Ano, vpravo je zidle. Ano, nahore je kniha. Ano, dole je profesor. Ano, vzadu je profesorka. Ano, vpravo je pan Novâk. Ano, jmenuju se Petr. Ano, jmenuju se Jana. Ano, jmenuju se Zuzana. Ano, jmenuju se Milos. Ano, jmenuju se Tomâs. Ano, jmenuju se Honza. Ceskà jména (Імена, які зустрічатимуться на сторінках цієї книжки): David - Давид Alena - Алена Frantiäek, Franta - Франтішек Anna, Aniöka, - Анна Ivan - Іван Andulka Jakub, Kuba - Якуб, Eva - Єва укр. відповідник Яків Helena - Гелена, Jan, Honza - Ян(Гонза) укр. відповідник Олена Jaroslav, Jarda = Ярослав, Ярда Irena Ірина Jindfich, JIndra їндржих Jana - Яна Jlfi, Jlrka - Іржи, Jitka - Ітка укр. відповідник Юра Katei ina, Katka, - Катерина Josef, Pepa - Йосеф, KaSenka укр. ВІДПОВІДНИК Йосип Magdalena - Магдалена Karel - Карел Marie, Maruika - Марія Marek Марко Mafenka Martin - Мартин Mark^ta - Маркета Michal, Miäa - Михайло Marta - Марта Milan - Мілан Martina - Мартина Miloä - Мілош Monika - Моніка Mikulâg - Мікулаш, Pavia - Павла укр. відповідник Микола Vgra - Віра Ondfej, Ondra - Андрій Zuzana - Зузана Pavel - Павло Petr - Петро âtèpân - Степан Tomâ - Томаш, укр. ВІДПОВІДНИК Фома Vit, Vitek - ВІТ

35 bohuzel на жаль potom = рак після, потім, далі 1 ^ bytm квартира ж. prâce F робота ж. 1 cas M часч. pracovat, pracuju робити,-блю, Ш ш т ceskÿ, -â, -é чеський, -а, -е працювати, -юю cestina F чеська мова prodavac M продавець ч. clovëk M людина ж. prodavacka F продавщиця ж. dcera F дочка, донька ж. prodàvat, -àm +Ak продавати, -даю dëlat, dèlàm робити, -блю pfitel M друг, приятель ч. divadio N театр ч. râd, ràda, ràdo 3 радістю, із задоволенням divat se na ^Ak дивитися rodina F родина, сім'я ж. divâm se дивлюся sâm, sama, -o сам, -а, -о;один,-а,-е/-о divka F дівчина ж. studovat -)-Ak учитися, dneska = dnes сьогодні studuju учуся dobrÿ, -é, -é добрий, -а, -е svetr M светр ч., кофта ж. dobre добре syn M синч. doma удома/ дома skola F школа ж. * dopoledne до обіду/перша spatnë погано половина дня spatnÿ, -à, -é поганий, -а, -е, fakulta F факультет ч. недобрий, -а, -е gramatika F граматика ж. sfastnÿ, -à, -é щасливий, -а, -е hodnÿ, -â, -é добрий, -а, -6, tatinek, otec M тато, батько ч. слухняний, -а, -е. ted тепер,зараз послушний, -а, -е tfida F клас ч. chytrÿ, -â, -é розумний, -а, -е ükol M завдання с., урок ч. jako як Ukrajina F Україна ж. jeho, jeji, jejich його, їі, їхній, -я, -є, -і ukrajlnstina F українська мова jen = jenom тільки, лише, лиш uz уже/ вже jestë ще/іще v, ve у /в kamarâd M друг, товариш ч. vecer вечір ч., уверері / kamarâdka F приятелька, ввечері подруга, товаришка ж. volno вільний час, дозвілля с. kinon кінотеатр ч., кіно невід., с. volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е, відкритий, -а, -е lekce F урок ч. vysvëtlovat +Ak з'ясувати, -ую maminka, matka F мама, мати ж. vysvëtluju висвітлювати, -юю manzel M чоловік ч. vzpominat na +Ak згадувати, -ую що, про що manzeika F жінка, дружина ж. vzpominâm na milÿ, -â, -é любий, -а, -е. zajimavÿ, -à, -é цікавий, -а, -е милий, -а, -е zdravÿ, -à, -é здоровий, -а, -е mit, mâm мати, маю zitra завтра more N море с. na на, у / в Je ml lito. ІУені шкода/жаль. nakupovat купувати, -пую nakupuju nebo nemocnice F nemocnÿ, -à, -é obchod M odpocivat odpocivàm odpoledne poslouchat, -ém +Ak або лікарня ж. хворий, -а, -е магазин ч. відпочивати, -ваю після обіду, пополудні слухати, -аю * Означення.skola (школа) у чеській розмовній традиції відноситься не тільки до загальноосвітньої школи, але теж до середніх і вищих шкіл.

36 Gr 6. МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК (LOKÂL SINGULÀRU) L2 Kde? V, ve na! (o Kde je pan Kubàt? Kde je kniha? M hchkgrdtn b f 1m p s v z (твердий або нейтральний приголос.) F -a N -0 про (кого, що) M + F (м'який приголос.) pri при, під час; crzècjd'fn M obchod v obchodè pokoj v pokoji stcil na stole po) біля, коло, по; після F + N -e F tffda ve ti'idè nemocnice V nemocnici âkola ve skole -e ski=fn ve skrini -i fakulta na fakultë -è prâce V prâci N kino v kinè divadio v divadie more v mofi mësto ve mëstè!dtnbpvfm + e dé tè nè mè bè pè vè fè [de] [te] [ne] [mne] [bje] [pje] [vje] [fje]! Praha - v Praze! Cechy (pi. F) - V Cechàch (pi. L)! Ukrajina - na Ukrajiné Luck - V Lucku Rusko - V Rusku Slovensko - na Slovensku! ve tndè: коли важко вимовляється - після двох або більше приголосних (tf-, mè- [mnë] -> [v ^ ) A; Profesor uz je ve tridè? B: Ne. iestè nenf. A: Kde je ta kniha? B: Tady na stole. A: Uz je Jana doma? O B: Ne. iestè je ve skole.

37 А: Tatmek uz je doma? В: Ne, jestè je v prâci. A: Kde je ten cernÿ svetr? B: Tady na zidii. A: Proc neni Petr doma? B: Je V kinè. A: Kde mém svetr? B: Je ve ski ini. (Gr) А. ім енники 3 основою на твердий або нейтральний приголосний: і - s - Z + -е м stûl па stole стіл - на столі prûkaz V prûkaze (-u) паспорт - y паспорті casopis V casopise журнал / часопис - у журналі / часописі F skola ve skole школа - у школі vâza ve vâze ваза - у вазі misa V mise миска, полумисок - у мисці, у полумиску N divadio V divadie театр - у театрі b - p - v - f - m -d -t-n + -ë M obchod V obchodë (-U) магазин - y магазині sesit V sesitë (-u) зошит - у зошиті F ti ida ve tridë клас - у класі fakulta na fakultë факультет - на факультеті jideina V jidelnë їдальня - у їдальні N kino V kinë кінотеатр - у кінотеатрі mèsto ve mëstë місто - у місті ivi + N: k-h -c ii-g -r i запозичені слова + -и M trh na trhu ринок / базар - на ринку / базарі prachi v prachu пил / порох - у пилу / поросі dialog V dialogu діалог - у діалозі park v parku парк - у парку rozhovor V rozhovoru розмова - у розмові N Rakousko V Rakousku Австрія - в Австрії Nèmecko V Nëmecku Німеччина - у Німеччині râdio V râdiu радіо - по радіо métro V metru метро - у метро

38 F: Палаталізація твердих приголосних -е L2 -!<а > -ce taska V tasce сумка - y сумці -ha > -ze Praha V Praze Прага - y Празі kniha V knlze книга / книжка - y кни зі / КНИЖЦІ -ga > -ze Olga (о) Olze Ольга - про Ольгу -ra > -fe opera V ореге опера - в опері -cha > -se socha па sose статуя - на статуї Б. Іменники 3 основою на м який приголосний: Z - s -c - r-d --f-n - c - j + -i М pokoj V pokoji кімната - у кімнаті konec na konci кінець - на кінці varie na vafici плита / плитка - на плиті / плитці talii* na tah?i тарілка - на тарілці kos V kosl кошик - у кошику nùz na nozi ніж - на ножеві F kolej V kolejl гуртожиток - у гуртожитку odpovëd V odpovëdi відповідь - у відповіді plâz na plâzl пляж - на пляжеві huf V huti металургійний завод - на металургійному заводі nemocnice V nemocnici лікарня - у лікарні prâce V prâci робота - у/на роботі zidle na zldll стілець - на СТІЛЬЦІ N hfistë na hi'isti майданчик - на майданчику more V (na) mori море - у морі! cviceni ve cviceni вправа - у вправі! pfizemi V pi izemi перший поверх - на першому поверсі 1па fal(ulté M na univerzitë - па posté - па nàmésti! на факультеті - B університеті на пошті - на площі - па nàdrazî - па {concerté - па Moravé - на вокзалі - на концерті - у Моравії

39 Cv 1. Kde je profesor? tatinek maminka Petr Je ve skole. na fakuitë V prâci V nemocnici Kde je râdio? kniha magnetofon svetr Je na stole, na zidli V pokoji ve ski'ini na ski'ini Uz je Petr doma? Ne, jestë je v kinë. ve skole v divadie ve mëstë 2. Tvofte lokàl - na otâzku kde (Подані іменники поставте в місцевому відмінку): Vzor: vâza - ve vâze, univerzita - na univerzitë v - ve - na zidie - okno - skrifi - pokoj - lampa - koberec - obraz - televize - kvëtina - slovnik - ki'eslo - trida - fakulta - gramatika - byt - cestina - Praha - park - postel - mësto postel F (ліжко) - відмінюється як ski'in koberec M - na koberci (на килиму) -,,-e- при відмінюванні випадає 3. Tvorte lokàl - па otâzku kde : popelnik (попільниця, -ничка) -... ; podlaha (підлога) -...; ucebnice (підручник) -...: magnetofon (магнітофон) -... ; tabule (дошка) -...; lavice (парта) -...; telefon (телефон) -...; kavârna (кафе, кав^ярня)...; restaurace (ресторан) -... ; chodba (коридор) -...: Cechy a Morava (Чехія й Моравія) -...; Evropa (Європа) -... ; banka (банк) -...; kamera (камера) -...; lavicka (лавочка) -...; diâr (записна книжка) -...; veletrh (ярмарк) -... ; zamëstnâni (служба / робота / заняття) -...; то і е (море) -...

40 Gr ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ -âm, -uji (-uju) L2 Ф mém voino màs voino mà voino nemam cas nemas cas nema cas màme voino màte voino maji voino nemame cas nemate cas nemaji cas 2. IHàm se dobfe. Jâ se mâm dobfe. Jak se mâs? Tomâs se mâ dobfe. у мене (зараз) вільний час/ я вільний у тебе вільний час/ти... у нього, неї вільний час/він... у мене нема вільного часу у тебе нема вільного часу у нього, неї нема вільного часу у нас.../ми... у вас.../ви... у них.../вони. у нас нема у вас нема у них нема Зворотний займенник зе не відмінюється. У реченні він завжди на другому місці (у теперішньому часі). А: Màte ted cas? В: Nemàm. Cas màm odpoledne. А: Ви зараз маєте час? Б: Ні, не маю. В мене буде час після обіду. A: Màte velky byt? B: Ne, màme malÿ byt. A: У вас велика квартира? Б: Ні, у нас невелика квартира. studujl (-ju) dobre studujes dobre studuje dobre studujeme dobre studujete dobre studujl (-ou) dobre я вчуся добре ти вчишся добре ВІН учиться добре вона вчиться добре ми вчимося ви вчитеся вони вчаться nestuduji (-ju) dobre nestudujeme dobre nestudujes dobre nestudujete dobre nestuduje dobfe nestuduji (-ou) dobfe я не вчуся добре ти не вчишся добре він, вона не вчиться добре ми не вчимося ви не вчитеся вони не вчаться Jmenuju se Tomâs. Jak se jmenujes? Jâ se jmenuju Petr. -àm -àme -às -àte -à -ajî Jmenujeme Jak Jmenujou -uji, -uju -ujeè -uje se Novâkovi. se jmenujete? se Petr a Pavel. -ujeme -ujete -uji, -ujou Закінчення,,-uji, -ujp' сприйняються більш-менш як книжні; закінчення uju як більш розмовні.

41 о А: Jak se jmenuje ta divka? B: Jmenuje se Jana. A: Як звати цю дівчину? Б: її звати Яна. Cv A: Kde prodàvaji ten siovnik? B: Tam v obchodë. А: Де продають це(і словник? Б; Ось там у магазині. 4. Casujte ve vsech osobàch (У поданих словосполученнях наведіть від дієслів форми всіх осіб однини та множини): a) nakupuji v obchodë - pracuji dobi'e - prodévàm v obchodë - nestuduji na fakuitë - nevysvëtiuji gramatiku - jsem ve skole - dëlém ükol b) obëdvàm v restauraci (Я обідаю в ресторані.) - kontroluju cviceni - odpovîdàm na otâzku (Я перевіряю завдання. - Я відповідаю на питання.) - poslouchâm profesorku (Я слухаю мою професорку.) - snidàm V jideinë (Я снідаю в їдальні.) - vstâvâm brzy (Я підводжуся рано.) Gr 4. ЗНАХІДНИИ ВІДМІНОК ОДНИНИ (AKUZATIV SINGULARU) Koho? Co? Кого? Що? Категорія живих істот у іменників чоловічого роду (жів. і. ч. р.) = тазкиііпит ііуоіпе (Мг) Категорія неживих істот у іменників чоловічого роду (неж. і. ч. р.) = тазкиїіпит пегіуоіпе (Мп) Nom. (1-й відмінок) Ak (4-й відмінок) Неж. і. ч. р. С.р. То je ten novÿ slovnfl<. To je to nové râdio. Mâm ten novÿ slovnik. Mâm to nové râdio. Nom. = Ak Ж.р. То je ta novâ lampa. I Mâm tu novou lampu. To je tato televize. Mâm tuto televizi. To je tahie jedna ski in. Mâm tuhle jednu skfin. To je tamta moderni lampa. Mâm tamtu moderni lampu.

42 Жив. і. ч. р. То je ten novÿ profesor a cizinec. Ve tfidë mâme toho nového profesora a cizince. L2 Toho- tohohie - tamtoho - tohoto - jednoho.profesora -а (того) цього того/ось того/отого цього/сього одного/якогось) /' 3 основою на імен. Ṅ твердий приголос. nového (нового) cizince 1-е) moderniho (сучасного) 3 основою на м який приголос. npmivlitka!! Перший займенник y табличці ten (форми: toho,...) може мати в чеській мові і анафоричну функцію; в українській мові в такій функції, як правило, виступає займенник 3-ї особи. Cv І"? 5. Vzor: Mâm (novâ) kniha - Mâm novou knihu. Mâm malâ dcera. Petr mâ novâ televize Majf veikâ rodina Mâme hezkâ kamarâdka moderni tfida starâ postel bflâ skfin ceskâ profesorka milâ maminka Mâm malâ dcera a hodnÿ syn. Mâme novâ profesorka a novÿ profesor Mâme ve tfidë chytrâ studentka a chytrÿ student Mâme ve tfidè miadâ cizinka a miadÿ cizinec Mâm starâ maminka a starÿ tatinek Mâme hodnâ manzeika a hodnÿ manzel Mâm novÿ svetr. starÿ slovnik zelenÿ koberec cervenÿ kfeslo

43 Gr ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ (POSESIVNI, PRIVLASTNOVACI ZÂJMENA) (ОДНИНА) M F N m ùj moje = mà m oje = mé tvùj tvoje = tvé tvoje = tvé Ч. p. ж. р. 0. р. мій моя моє твій твоя твоє nas vàs jeho je ji nase vase його її його наш наша наше ваш ваша ваше jejich іхній їхня їхнє Знахідний ВІДМІНОК Кого? Що? (Akuzativ - Koho? Co?) Ч. р. Неж. і. ч. р. = Називний відмінок Жив. і. ч. р. - mého, tvého, jeho, jeji'ho, naseho, vaèeho, jeiich Ж. р. moji (mou), tvoji (tvou), jeho, jeji, nasi, vasi, j^ ic h 0. р. Називний відмінок Cl? = чий? (ч. р.) чия? (ж. р.) чиє? (с. р.) чиї? (множ.) Ф' je ten sesit? Ci je to sesit? Чий це зошит? А: Сі je ta kniha па stole? В: Moje. А: Cl dite tam stojf? B: To je jejich syn Tomàs. A; Stoji tvoje auto na ulici? B: Ne, je V garàzi.

44 PAN KUBAT A JEHO RODINA Pan Kubât je profesor na fakultë. Ted je ve tndë a vysvetluje novou gramatiku. Râd pracuje. Je to sfastny clovëk. Mâ hezkÿ byt, hodnou manzeiku, hezkou dceru a chytrého syna. Jeho manzelka je ted doma. Таку pracuje, v nemocnici, ale ted je nemocnâ. Jeji prâce je zajimavâ. Jejich syn Tomâs je jestë ve skole. Je chytrÿ, dobfe studuje. Mâ râd cestinu a ukrajinstinu. Jejich dcera se jmenuje Jana, je to hezkâ divka. Je prodavacka, prodâvâ v obchodë. Râda se divâ na televizi, râda mâ také kino a divadio. Dnes prodâvâ jen dopoledne, odpoledne mâ voino. A: Je jejich syn uz velky? B: Ne, jestè je malÿ. «Ti» A: Je vase pràce dobrà? B: Ano, moje pràce je dobrà. A: Divàte se na naseho starého profesora? B: Ne, dîvàm se na nasi profesorku. A: Odpovidà Tomàè na tvoji otàzku? B: Ne, neodpovîdà. A: Ci slovnik lezi tady na lavici? B: To je mùj slovnik. A: Je jejich dcera prodavacka? B: Ne, je to profesorka.

45 Cv A: Jak se mà vase manzeika? Je zdravà? В: Bohuzel ne. Je ted nemocnà. A: To je ml lito. 6. Pfelozte a opakujte (Перекладіть I повторюйте); 4^ A: Vysvëtluje uz profesor novou gramatiku? B: Ne, jestë vysvêtiuje tu starou. A: Kde màs tu novou knihu? B: Tady na stole. A: Mà kamarâdka ràda kino? В: Kino ano, ale televizi ne. A: Co to màs na stole? B: To je novâ televize. A: A kde màs starou? B: Ta starâ je ve skrini. A: Jestë studujes starou lekcl? B: Ne, uz studuju novou. A: Kde prodàvaji tuhle knihu? B: Tady v obchodë na fakultë. A: Mâs ted cas? В; Mâm, ale divàm se па televizi. A: Kde pracujete? B: Pracuju na fakultë jako profesor. A: Màte rodinu? B: Màm manzelku, syna a dceru. 7. Dejte do spràvného tvaru (Поставте y відповідній формі): Mâm (barevnâ televize)... Mâte (chytrÿ syn)... Studuju (ceskâ gramatika)... Mâte râd (ta prâce)...? Mâm râd (modernf divadio)... Profesor vysvëtluje (novâ gramatika)... V pokoji mâme (bflâ postel, hnëdâ skfffi, cernÿ stûl, modrÿ obraz a staré râdio)... Poslouchàm (ten ceskÿ profesor a ta ceskâ profesorka) Odpovidejte (Відповідайте): Vzor: Kde je profesor? tf'ida Kde je cizinec? Praha Kde je rodina? byt Kde stoji postel? pokoj Kde prodâvâ prodavacka? obchod Profesor je ve ti'idé.

46 Kde pracuje matka? nemocnice Kde je ten pan? mèsto Kde je profesorka? fakulta Kde studuje student? univerzlta L2 П 9. Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте згідно з наведеним зразком): Vzor: Vidim toho pâna. - Vidi'te také tu pani? (F) Vidim jednoho velkého cizince. Vidfte také...? tohohie miadého profesora. toho nemocného syna. tohoto stastného manzela. tamtoho milého prodavace. jednoho starého pâna. moderniho muze. Pan Samojlenko je Ukrajinec. Doma na Ukrajiné je profesor na fakultë, aie v Praze je student. Studuje na univerzitë cestinu. V Praze je sâm, vzpominâ na svou rodinu. Jeho manzelka, pani' Samojlenkovâ, nepracuje, aie v Praze neni. Je doma na Ukrajiné. Dopoledne odpoci'vâ, odpoledne nakupuje, vecer se divâ na televizi nebo jde do divadia. Mâ hezkÿ den. Jeho dcera je uz veikâ. Jmenuje se Marie. Uz nestuduje, pracuje v nemocnici jako doktorka. Mâ velmi râda svou prâci. Dopoledne i odpoledne pracuje, voino mâ jen vecer. Jeho syn Oleg jestë studuje - na univerzitë v Kyjevë. Nestuduje râd, neni dobrÿ student, ale je chytrÿ. Mâ râd jen kino, video a sport. O vzpominâ na svou rodinu mâ râda svou prâci Kyjev а = і Він згадує свою / про свою сім ю, Вона любить свою роботу/професію. Київ і / й/ та/ також Podle textu vypravujte о své rodinè. (Розкажіть про свою сім ю, використовуючи поданий текст.)

47 Cv 10. Vzor: mém: Petr... knihu na stole. - Petr mà knihu na stole. divâm se: My s e...па pana Kubâta. Vy se taky...?...(ty) na televizi? Petr se taky...? dëlâm: C o... (vy)? C o...(ty)? Studuju. mâm râd(a):...(vy) divadio?...(ty) râd kino? O n...velmi manzeiku. O na... manzela. mâm: Dneska n e...(jâ) cas, aie zitra ano. Oni dneska n e...cas, aie zitra ano. O ni... volno odpoledne... (vy) taky volno? vzpominâm:...(ty) na rodinu? O n... na dceru. nakupuju:... (jâ) vecer ve mëstë. Manzeika n e...jâ. Syn a dcera...v obchodë. studuju: Odpoledne... (my) cestinu. Vy také...cestinu? Jana... ukrajinstinu. pracuju: Manzeika... v nemocnici. Otec... na fakuitë. Syn a dcera jestë n e... Vecer uz n e... (jâ). vysvëtluju:...(vy) jestë tu gramatiku? Profesor n e...gramatiku dobfe. 11. Pfelozte a odpovëzte (Перекладіть i відповідайте): (Про) кого згадує цей чоловік? Що продає продавець? Що вивчає студент? Де працює ваша жінка? Де лежить олівець? Що пояснює вчитель у школі? Що ти зараз робиш? (Чим ти зараз займаєшся?) Що любить пан Самойленко? Куди ви ходите за покупками? На кого ви дивитеся(-сь)? (про) свою симпатичну приятельку книжку, зошит, картину, перо чеську граматику в однім празькім магазині / у Празі в магазині у класі на парті новий учбовий матеріал Я вивчаю чеську мову. свою професію до міста на його сина та вашу доньку MLUVNI CVICENI 1. а) Poslouchejte: Kde je pan Novâk? Ve tfi'dë? b) Odpovfdejte: Kde je pan Novâk? Ve tfidë? Kde je profesor? Na fakuitë? Ano, je ve tridë. Ano, je ve tndë. Ano, je na fakuitë.

48 Kde je Petr? V kinë? Kde je Jana? V obchodë? Kde jsou Petr a Jana? Ve nnëstë? Ano, je V kinè. Ano, je V obchodë. Ano, jsou ve mëstë. 2. a) Poslouchejte: Petr je ve skole nebo doma? Petr je doma. L2 b) Odpovidejte: Petr je ve skole nebo doma? Jana je doma nebo na fakultë? Pavel je v kinë nebo v divadie? Pan Novak je doma nebo v prâci? Profesor je ve skole nebo jestë v nemocnici? 3. a) Poslouchejte: Uz je Jana doma? b) Odpovidejte: Uz je Jana doma? Uz je tam profesor? Uz jsou Jana a Petr ve mëstë? Uz je manzeika v prâci? 4. a) Poslouchejte: Màte ràd svou pràci? b) Odpovidejte: Mâte râd svou prâci? Mâte râd kino a divadio? Mâte râd také televizi? Mâte râd cestinu? Mâte râd svou manzelku? Petr je doma. Jana je na fakultë Pavel je V divadie. Pan Novâk je v prâci. Profesor je jestë V nemocnici. Ne, jesté neni doma. Ne, jestë neni doma. Ne, jestë tam neni. Ne, jestë nejsou ve mëstë. Ne, jestë neni V prâci. Ano, màm ràd svou pràci. Ano, mâm râd svou prâci. Ano, mâm râd kino a divadio. Ano, mâm râd také televizi. Ano, mâm râd ôestinu. Ano, mâm râd svou manzelku. 5. a) Poslouchejte: Co vysvëtluje profesor? Novou gramatiku? Ano, vysvêtiuje novou gramatiku. b) Odpovidejte: Co studujes? Cestinu? Co mâs na stole? Tu novou knihu? Co tam prodâvajf? Televizi? Ano, studuju cestinu. Ano, mâm tam tu novou knihu. Ano, prodâvajf tam televizi. 6. a) Poslouchejte: Je maminka nemocnà? Ne, neni nemocnà. b) Odpovidejte: Je maminka nemocnà? Je Jana prodavacka? Je Petr dobrÿ student? Je Jana V Praze? Je Petr chytrÿ? Je dcera sfastnâ? Ne, nenf nemocnà. Ne, nenf prodavacka. Ne, nenf dobrÿ student. Ne, nenf v Praze. Ne, nenf chytrÿ. Ne, nenf sfastnâ. 7. a) Poslouchejte: Pan Novàk mà chytrého syna. Jeho syn je chytrÿ.

49 b) Reagujte: Pan Novâk mâ chytrého syna. Pan Novâk mâ hezkou dceru. Pan Novâk mâ hodnou manzeiku. Pan Novâk mâ starého tatinka. Pan Novâk mâ starou maminku. Jeho syn je chytrÿ. Jeho dcera je hezkâ. Jeho manzelka je hodnâ. Jeho tatinek je starÿ. Jeho maminka je starâ. 8. a) Poslouchejte: Kdo pracuje v nemocnici? Ty? Ano, jà pracuju v nemocnici. b) Odpovidejte: Kdo pracuje V nemocnici? Ty? Ano, jâ pracuju v nemocnici. Kdo pracuje V nemocnici? Manzelka? Ano, manzelka pracuje v nemocnici. Kdo pracuje V nemocnici? Ano, manzelka a dcera pracuji Manzelka a dcera? V nemocnici. Kdo pracuje na fakultë? Vy? Ano, jâ pracuju na fakultë. Kdo pracuje na fakultë? Oni? Ano, oni pracuji na fakultë. KONVERZACE A: Jak se jmenujete, prosi'm? B: Bohdan Arcliypenko. A: Odkud jste? B: Jsem z Ukrajiny. A: Jste tady sluzebné? B: Ano, jsem tady na konferenci. A: Jaké je vase zamèstnàni? B: Jsem obchodni manazer. A: To je zaji'mavé zamëstnâni, ze? B: Ano, màte pravdu. Je to zaji'mavé zamèstnàm'. A: Kde pracujete, pane Pavlovsky? B: Pracuju ted u firmy Novà vÿstavba v Ivano-Frankovsku. jako plànovac. A: ivlàte ràd svou pràci? B: Ano, màm. Li'bi se mi. А: Скажіть, будь ласка, як вас звати? Б: Богдан Архипенко. А: Ви звідки? Б; Я з України. А: Ви тут у службових справах? Б: Так, я сюди приїхав на конференцію. А: Яка у вас професія? Б; Я торговельний менеджер. А: Це цікава професія, чи не так? Б: Так, ви праві / маєте рацію. Це дійсно цікава прос}зесія. А: Де ви працюєте, пане Павловський? Б: Зараз я працюю в Івано-Франківську, у фірмі Нове будівництво плановиком. А; Вам подобається ваша професія? Б: Так, подобається. Oslovem' (звертання) Pane profesore! Tomâsi! Pani profesorko! Pane rediteli! Petfe! Pani feditelko! Pane Novaku! Jirko! Panf Kubâtovâ! Pane kolego! Kolego! Slecno! (Дівчино! Панно!)

50 L2 вітання ім я, прізвище? звідки? іти в гості? професія, робота? Вам подобається ваша професія? вітання вітання у службових справах професор цікава вітання (зоикготе - у приватних справах) Розгляньте малюнок і складіть за ним речення, використовуючи подані слова та словосполучення. СІМ Я/РОДИНА (RODINA) ЗТЯУС дядя (вуйко, стрий) ОЕОЕСЕК дідусь ОТЕС батько RODICE батьки ВАВІСКА бабуся МАТКА мати ТЕТА тітка (вуйна, стрийна, дядина) BRATR брат SYN син DCERA донька SESTRA сестра SOUROZENC! рідні брати та сестри

51 asi brzo = brzy bydiet, bydlim celÿ, -à,-é cviceni N, slohové cviceni casto cesko-ukrajinsi<ÿ cesky (adv.) daieito diouho domù hodina F chvi'le F jak lit, jdu kam kâva F kavârna F koncit, i<ondim m luvit, m luvim moc - hodnè m yslet na +Ak, m yslim m ÿt se, m yju se nëco nëjaltÿ, -a, -é nerad, -a, -o noc F noviny F pl. obëdvat, obèdvàm oblékat se, oblékâm se odpovidat na +Ak, odpovîdàm otàzka F pësky pit +Ak, piju poledne близько, приблизно, коло, майже, мабуть скоро жити, живу, мешкати, -аю цілий, -а, -е, весь/увесь вправа ж., твір ч. (prâce) часто чесько-український по-чеськи/чеському далеко довго додому година ж. хвилина(-нка) ж. як йти/іти, йду/іду куди ти йдеш? кава ж. кафе невід., с., кав'ярня ж. кінчати, -аю закінчувати, -ую говорити, -рю багато, багацько думати, -аю про кого, що митися, миюся, умиватися, -аюся що-небудь, будь-що, щось який-небудь, будь-який, якийсь мені неохота, я не люблю ніч ж. газета ж. обідати, -аю одягатися, -аюся відповідати, -аю на що питання, запитання пішки пити, п'ю полудень, обідній часч. pospîchat, поспішати, -аю І pospichâm 1 IK pro -нак для кого, по кого (йти) program M програма ж. proc чому, чого prohlizel si ^Ak переглядати, -аю що. prohlizim si оглядати, -аю що oni si prohlizeji вони переглядають, оглядають prochâzka прогулянка ж. protoze тому що prestavka F перерва ж. psât +Ak, pisu писати, пишу ptât se па -t-ak питати, -аю про що ptâm se radost F радість ж. râno ранок ч.; уранці, ранком,зранку sedèt, sedîm сидіти, сиджу sem сюди snidat, snidâm снідати, -аю spàt, spim спати, сплю spolu разом, вкупі stâle porâd постійно, весь час telefonovat дзвонити, -ню по телефону. telefonuju телефонувати, -ую tëzkÿ, -â, -é трудний, -а, -е, складний, -а, -е ukrajinsky по-українськи/українському unavenÿ, -à, -é втомлений, -а, -е veceret, vecefim вечеряти, -яю vidèt, vidim бачити, бачу vstàvat уставати, устаю. vstâvâm підводитися, -джуся zacinat, zacinâm починати, -аю, розпочинати, -аю za chvili за/через хвилину(-нку), за кілька хвилин zdravit, zdravim вітатися, -аюся з ким ze що ze? ze ano? правда/чи не так? budik М zvonit, -im cis tit si, -im zuby koupelna F будильник Ч. дзвонити, -ню ЧИСТИТИ, чищу зубы ванна ж.

52 Gr ЧИСЛІВНИКИ 1-20, зо, 40, 50, 60, 70, 80, 90,100 (CISLOVKY) L3 1 jedna 11 jedenàct 30 trlcet 2 dvè 12 dvanàct 40 ctyficet 3 tfl 13 trinàct 50 padesât 4 ctyri 14 ctrnàct 60 sedesàt 5 pët 15 patnàct 70 sedmdesàt 6 sest 16 sestnàct 80 osmdesàt 7 sedm 17 sedmnàct 90 devadesàt 8 osm 18 osmnàct 100 sto 9 devét 19 devatenàct 10 deset 20 dvacet 0 nula Kolik je...? Скільки буде...? = = = = = 6 jedna jedna dvë dvë tfi a a a a a jedna dvë dvë tfl tfl jsou jsou jsou je je dvë tfi ctyfi pët sest Kolik je hodin? Je jedna hodina. je 1 hodina перша година Котра година? Jsou dvë hodiny. jsou 2, 3, 4 hodiny друга, третя... tfi hodiny je 5, 6, 7 hodin ctyfi hodiny Je pët hodin. sest hodin dvanâct hodin V kolik hodin? Kdy? 0 котрій годині? Коли? V kolik hodin zacfnâ skola? V jednu hodinu Kdy zacinâ skola? Ve dvè (tfi, ctyri) hodiny V pët (sest, deset...) hodin (Коли розпочинаються уроки/заняття?) kdy? v +A k Jak diouho? Як довго? jednu hodinu dvë hodiny jak diouho? Ak

53 (ш) m lu v im c e s k y m lu v is c e s k y m lu v i c e s k y ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ТИПУ... n e m lu v fm n e m lu v is n e m lu v i m lu v im e c e s k y m lu v fte c e s k y m lu v i c e s k y n e m lu v im e n e m lu v ite n e m lu v i ro z u m lm dobi^e ro z u m fm e d o b re ro z u m fs d o b re ro z u m ite d o b re ro z u m i d o b fe r o z u m ji d o b fe 3. P. pl. - ONI -ejf X -i: -ëji Prohiizeji si Prahu. Rozumëji dobfe. (oni) Bydli V Praze. (oni) Mysii na rodinu. (oni) Mluvi cesky. (oni) Vidf profesora. (oni) Lezî V posteli. (oni) Konci V 5 hodin. я говорю по-ч. ти говориш по-ч. він, вона, воно говорить по-чеському я не говорю ти не говориш він, вона, воно не говорить я розумію добре ти розумієш добре він, вона, воно розуміє добре bydli ми говоримо по-ч. ви говорите по-ч. вони говорять по-ч. ми не говоримо ви не говорите вони не говорять ми розуміємо добре ви розумієте добре вони розуміють добре Вони живуть у Празі. Вони думають про сім ю. Вони говорять по-чеськи/чеському. Вони бачать професора. Вони лежать у ліжку/постелі. Вони це закінчать о п ятій годині. О А: Uz rozumis cesky? В: Ne, jestè nerozumim. A: Kde bydifs v Praze? B: V Praze 6. A: V kolik hodin zacinâ skola? B: Myslim, ze uz ràno v osm hodin. A: Kdo uz je ve tridè? B: Sedi tam jen Tomàs. A: Kde sedite ràd v kinè? B: Vepfedu, protoze spatnë vidi'm. A: Petr uz spi? B: Ne, lezf jen V posteli, je unavenÿ. A: Jak diouho studujes? B: Uz tfi hodiny, za chvili koncim. A: Kdy ràno vstàvàs? B: Uz V sedm hodin, to je moc brzo.

54 Gr L3 jedu tam jedeme tam я іду туди ми 'ідемо туди jedes tam jedete tam ти їдеш туди ви 'ідете туди jede tam jedou tam він, вона, воно їде туди вони і'дуть туди nejedu tam nejedeme tam nejedeètam nejedetetam nejede tam nejedou tam я не їду туди ти не їдеш туди він, вона, воно не їде туди ми не 'ідемо туди ви не ідете туди вони не ідуть туди ТАБЛИЧКА ДІЄВІДМІНЮВАННЯ ІНФІНІТИВ 1. -uju (-ujl) -ujeme -ujes -ujete -uje -ujou (uji) -ovat: nakupovat, pracovat, studovat, vysvëtlovat, kontrolovat, opakovat, telefonovat... II. -u -eme -es -ete! нерегулярні форми дієслів -e -ou III. -âm -âme -at: prodâvat, dëlat, oblékat se. -às -âte odpocivat, obëdvat, snidat, vstâvat -à -aji -àt: ptat se, znât (знати) IV. -im -ime -et: lezet, bydiet, prohiizet si, myslet... -IS -ite -ët: rozumët, vidët... -і -i, -eji -it koncit, mluvit... jit - jdu, jdes, jde, jdeme, jdete, jdou йти/іти jet - jedu, jedes, jede, jedeme, jedete, jedou їхати(чим, на чому) cist - ctu, ctes, cte, cteme, ctete, ctou читати psât - pisu (-1), pises, pise, piseme, pisete, pfsou (-i) писати! mÿt se - myju (-1) se, myjes se, myje se, myjeme se, myjete se, myjou (-і) se pit - piju (-1), pijes, pije, pijeme, pijete, pijou (-0 митися/умиватися пити pisi, pisi piji, piji КНИЖНІ закінчення

55 IV.! spât - spim, spis, spi, spime, spi'te, spi stât - stojim, stojis, stoji, stojime, stojite, stoji спати стояти mÿt mÿt se mÿt si oblicej (мати миє сина) oblékat (я миюся) oblékat se (я умиваю обличчя) oblékat si sukni matka oblékâ dceru (Ak) (мати одягає доньку) oblékâm se (я одягаюся) oblékâm si sukni (Ak) (я одягаю спідницю) О 56 A: Uz rozuims cesky? B: Ne, rozumim jen mâlo. A: Pijes râno doma kàvu? B: Ne, kàvu piju odpoledne v prâci.

56 A: Uz spis? B: Ne, jestè ne, ale jsem moc unavenÿ. L3 A: Ctes uz diouho? B: Asi jednu hodinu. A: Co ctes? B: Zajimavou knihu. A: Kam jdete? B: Na prochâzku. A: Tomâsi, mà radost, ze uz koncl skola? B: Mâm, dneska je v Praze mùj bratr. A: Kam spolu jdete? B: Jdeme si prohiizet Prahu. A: Co si oblékâs? B: Ten novÿ svetr. A: Na co se ptâ otec? B: Ptâ se, jak se mâm a jakâ je skola. A: Na koho se ptâ nâs profesor? B: Na toho studenta z Ukrajiny. Cv n Divâte se na Myslite na Ptâte se na Odpovidâte na V jednu hodinu Ve dvë hodiny Ve ctyi'i hodiny V pët hodin V sedm hodin V deset hodin V jedenâct hodin jeho rodinu ëeâtinu e skolu i jeji prâci barevnou televizi tuto otâzku (jâ a manzeika) (syn a dcera) Ne, nedivâm se na.. Ne, nemyslim na... Ne, neptâm se na... Ne, neodpovidâm n a, zacinat pracovat obëdvat V restauraci vstàvat. Je to moc brzo. odpocivat doma a poslouchat magnetofon pospichat domù prohiizet si Prahu uz lezet v posteli jestë sedët V prâci koncit a jit domù ji't: (jâ...domù. (ty)...na prochâzku. (oni)...obëdvat domù '...pësky na postu. cist: (v y )... noviny. (my)... tu knihu. (oni)... diouho.

57 pit: (jâ)...kâvu. (vy)... caj. (on)...coca-colu. 4. Tvorte Infinitiv: Vzor: Jâ spîm, on jde taky...- On jde taky spät. Jâ nakupuju ve mèstè, on jde taky... Jâ telefonuju, on jde taky... Jâ pracuju, on jde taky... Jâ se di'vém na televizi, on se zacinâ taky... Jâ poslouchâm râdio, on zacinâ taky... Jâ si oblékàm svetr, on si jde taky... svetr. Jâ uz rozumi'm cesky, on zacinâ taky... cesky. Jâ si myslim, ze to neni dobre, on si to zacinâ taky... Jâ mluvim ukrajinsky, on zacinâ taky... ukrajinsky. Jâ jsem uz unavenÿ, on zacinâ taky... unavenÿ. Jâ pisu ukol, on jde taky... ûkol. Jâ uz spîm, on jde taky... Jâ ctu kniiiu, on zacinâ taky...kniinu. Jâ uz diouho odpocivàm, on jde taky... Petr si prohiizi tu zajimavou knihu, ona si zacinâ knihu taky.. My uz studujeme, vy jdete taky...? Oni uz snîdajî a pijou caj. Vy jdete taky... a... caj? Gr ОСОБОВІ ЗАИМЕННИКИ B ЗНАХІДНОМУ ВІДМІНКУ (OSOBNI ZÂJM EN A V AKUZATIVU) ià më na mè (mne) мене на мене ty tè na tebe тебе на тебе on. ho üej), na nèho (Mz), jeho na nèj (Mz, Mn) його на нього ono ho, je na nè, na nèj (N) ona ji na ni її на неї my nàs na nàs нас на нас vy vàs na vàs вас на вас oni, ony je na nè їх на них

58 vidi jej X divà se na nèj vidi ji X divà se na ni vidi je X divà se na né vidi tè divà se па tebe vidi me divà se na mè na mne з прийменником X без прийменника j> n L3 ПРИЙІИЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ІЗ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ: па (на, в/у): у відповіді на питання куди? - Jdu па univerzitu. pro (для) : То je pro tebe - ІДе для тебе/і- е тобі. jit pro Jdu pro knihu. Я йду за книжкою (по книжку.) Jdu pro ného па nâdrazi. Я йду його зустрічати на вокзал. А: Divâs se па tu siecnu? В: Ne, nedivàm se na ni. A: Jdes pro tu knihu? B: Ano, jdu pro ni. A: Ptàte se na toho nového studenta? B: Ano, ptâm se na ného. Màm pro ného knihu. A: Proc si nàs tak prohiizeji? B: Protoze nàs jestè neznaji. A: Jano, màs pro mé ten sesit? B: Bohuzel, màm ho doma. Cv n 5. a) Ptâm se na Vidim Divâm se na Prohiizfm si profesora. magnetofon. syna. teievizi. manzelku. tu zenu. Ptâm se na ného (nèj). Vidfm ho. Dfvâme se na ni. Prohifzfm si ji.

59 b) JA TY MY VY V id i... Ptâ s e... Zdravi...Mysli na, Prohiizi s i...vzpominâ n a...mâ pro.. knihu. 6. Odpovîdejte (Відповідайте); Divâte se na televizi? Ano... Myslite na rodinu? Ano... Zdravis profesora? A no,... Vidite ty stoly? N e,... Prohiizite si Prahu? Ano... Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne... Vzpominâte na syna? A n o,... Prosim vâs, nemâte pro më dopis? (лист) Ano, Je pro vâs ceètina tëzkâ? Ano... MUJ DEN Je sedm hodin râno Jak zacinâ mûj den? Zacinâ brzo - vstâvâm uz v sedm hodin, protoze nerad pospichâm. Myju se, oblékâm se a potom diouho snidâm. Skola neni daleko, jdu tam pëèky. Je deset hodin dopoiedne Sedim ve ti idë. Studuju uz dvë hodiny, za chvili je pî'estâvka. Profesor se na nëco ptâ, jâ aie nemyslim na ôestinu a odpovidâm na jeho otâzku spatnë. Ted zacinâme psât slohové cviceni. Jsou ti^i hodiny odpoledne Skola konci, jdu domù. Potom aie vidim Petra. Mâm veikou radost, ze ho vidim. Mâ pro më cesko-ukrajinskÿ slovnik. Petr je mûj kamarâd, aie nebydli v Praze. Diouho spolu mluvime, ptâm se, jak se mâ, co dëlâ, jak se mâ jeho rodina. Potom jdeme na prochâzku, prohiizime si starou Prahu, v kavârnë pijeme kâvu a coca-colu.

60 Je deset hodin vecer Uz lezfm V posteli, aie jesté nespi'm. Ctu jednu zajimavou knihu. Na televizi se nedivâm, protoze tam neni dobrÿ program. Ctu uz jednu hodinu a zacinâm bÿt unavenÿ. Uz nectu a neposlouchâm râdio. Za chvili jdu spät. L3 KAM JDU? Jdu domù. Jdu па prochâzku. Jdu па postu. Jdu tam. Jde sem. Куди я йду? Я йду додому, я йду на прогулянку. Я йду на пошту, я йду туди. Він іде сюди. KDE JSEM? Jsem doma. Jsem па prochâzce. Jsem па posté. Jsem tam. Je tady. Де я...? Я дома. Я (зараз) на прогулянці. Я (зараз) на пошті. Я там. Він тут. 0 0 DÉLAJI? 7 h râno Uz je V prâci a zacinâ pracovat. 12h Obédvâ V restauraci. Pospichâ, nemâ cas. 4 h odpol. Jde domû. Je unavenÿ. Vidi nëjakého pâna a zdravi ho: Dobrÿ den. 8 h vecer Odpocivâ. Sedi v pokoji a йе noviny. 11 h V noci Spi. -4L Vstâvâ a oblékâ se. Mâ pfestâvku ve skole. Odpocivâ a prohiizi si nëco. Jana a jeji kamarâd sedi v kavârnë. Maji radost, mluvi spolu, pijou kâvu. Jana telefonuje aneodpovidâ najeho otàzku. Nëco pise. Na stole mé slovnik a knihu. Asi studuje. Jestë spi. Sedi V pokoji a âe si. Asi je nemocnÿ, protoze neni ve skole. Je stâle doma. Uz nesedi, ted" lezi v posteli a divâ se na televizi. Nenf râd doma sâm. Petrvecei^iaptâse na skolu. Spi.

61 Cv 7. Odpovidejte (Відповідайте): 1. Co dëlâ otec celÿ den? Co Jana? Co Petr? 2. Co dëlaji otec, Jana a Petr V 7 hodin râno? ve 12 hodin? ve 4 hodiny odpoledne? V 8 h o d in v e c e r? V 11 hodin V noci? 3. Kdo mâ hezkÿ den? Kdo mâ spatnÿ den? Proc? Kdo diouho pracuje? 4. OTEC: Je otec v 7 hodin râno jestë doma? Kde je? Pracuje hodnë celÿ den? Kde obëdvâ? Kdy konci svou prâci? Kam jde potom? Mâ vecer voino? JANA: V kolik hodin Jana vstâvâ? Kde je celé dopoledne? Mâ hezké odpoledne? Proc? Je vecer doma? Jde brzo spät? Co dëlâ V noci? PETR: Proc je Petr celÿ den doma? Jak diouho spi? Co dëlâ celÿ den? Je râd doma sâm? Ö 8. Co dëlâ vecer ta rodina?

62 9. Jakÿ je vàs den? Co dèlàte ràno, dopoledne, v poledne, odpoledne a vecer? L3 Ф % Æ i;i m * ІЧ -Г Ж (1 Розкажіть про свій розпорядок дня (Popiste svùj denni program): Il 10. Запитайте колегу, чи він робить те саме, що й ви: (Ptejte se svého kolegy, jestli to dëlâ také:) Vzor: Odpoledne nakupuju ve mëstë. - Také odpoledne nakupujes? Vecer diouho pracuju. Vzpominâm casto na svou rodinu.

63 Doma odpoledne odpocivâm. Mûj den zacinâ v 7 hodin. Obëdvâm vjidelnë ve skole. Я говорю по-чеськи / чеському в школі. Я люблю каву. Я читаю цікаву книжку. Уранці я постійно поспішаю. У школі в нас перерва о 10-й годині. У класі ми пишемо твір на тему... Уранці я підводжуся о сьомій годині. Я стою на площі та оглядаю її. Я йду пішки й годині (вечора) я вже лежу в ліжку. Reknète V plurâlu (Скажіть, вживаючи множину); Vzor: Student pospichâ. - Studenti také pospichaji. Poslouchàm râdio. Tomâs a M arta... Prohiizim si starou Prahu. Studenti... On se divâ na televizi. O n i... Profesor vysvëtluje gramatiku. Profesofi... Uz dobre rozumim cesky. Studenti... Ten muz mâ hezkou knihu. Ti m uzi... Divka se obiékâ hezky. D ivky... Jdu pësky, nenf to daleko. Studenti... Casto mysifm na svou rodinu. O n i... Nenakupuje râd. Tomâs a P etr... Dopinte zàjmena (Доповніть займенники); Vzor: Mâm sesit. Vidfm ho. 1. Mâte nové radio. P roc... neposlouchâs? 2. Jfm râd housku. Jfs......_také râd? 3. V obchodè majf knihu a slovnik. Prohifzfm s i Casto piju kévu. M âm...moc râd. 5. To jste vy! Jsem râd, ze..... vidfm. 6. Mâm râd svou rodinu. Casto n a...vzpomfnâm. 7. To je tvùj pi'ftel. P ro c...nezdravf? 8. Tomés tady nenf. Jdu p ro Studujeme cestinu. Je p ro...tëzkâ. 10. Profesor vysvëtluje ceskou gramatiku. Vysvëtluje...dobi'e. 11. Uz jsem tady. Mâs p ro...ty noviny? 12. Ty jestë nejsi ve tfidë? Profesor uz n a... cekâ. 13. Mâme novou televizi. Casto se aie n a... nedivâme. 14. Dnes neni ve tfidë student z Ukrajiny. Profesor se n a...ptâ. 15. To je mùj otec a moje matka. Casto n a... myslim. Prelozte (Перекладіть); Зараз я пишу твір на тему Людина та сучасність (Clovëk а soucasnost). 1ти його пишеш?

64 Ось там я бачу гарну дівчину. І ти її бачиш? Ось там іде мій професор. Я вітаюся з ним. Я думаю про нашого друга / приятеля. І ти про нього думаєш? Я маю і у мене Н0ВИІ1 магнітофон. Я часто його слухаю. У неї для мене лист. А для тебе у неї теж є? Ці студенти з України. У них для вас лист. Ми читаємо книжку та газету. І ви їх читаєте? Тут пан Кубат. У нього цікава книжка для вас. L3 Tvoi'te dialogy (Складіть діалоги): а) Proc màs radost vstâvâs brzo pospichâs se nedivâs na televizi jestë nespis jsi unavenÿ Ь) Petr Protoze cte mysii па je skola zacinâ uz v 8 hodin. je V Praze kamarâdka. tam neni zajimavÿ program. za chvili zacinâ cestina. hodnë studuju. ctu moc zajimavou knihu. novÿ film. V kinë zajimavou knihu V divadie program v televizi Jak se jmenuje ten kino ta kniha to divadio program film

65 c) Je Jsou «MLUVNI CVICENI 7 hodin réno. 10 hodin dopoledne 2 hodiny odpoledne 9 hodin vecer 11 hodin vecer 5 hodin odpoledne Co dëlâ Petr? Sni'dé doma. Uz spi. Cte si v posteli. Sedi V kavârnë. Je ve èkole na ôestinë. Ve ti'i'dë odpovidâ na otâzku. 1. a) Poslouchejte: b) Reagujte: Jsou tri hodiny. Jsou tfi hodiny. Je pët hodin. Je sedm hodin. Jsou dvë hodiny. Jsou ctyfi hodiny. Je dvanâct hodin. Co, uz jsou tfi? Co, uz jsou tfi? Co, uz je pët? Co, u i je sedm? Co, u i jsou dvë? Co, u i jsou ctyfi? Co, uz je dvanâct? 2. a) Poslouchejte: V kolik hodin zacmâ skola? b) Odpovfdejte: V kolik hodin zacinâ kino? V kolik hodin zacinâ skola? V kolik hodin zacinâ cestina? V kolik hodin zacinâ divadio? V kolik hodin zacfnâ pfestâvka? V 8, nebo V 9? V 5, nebo V 6? V 8,nebo V 9? V 1 0,nebo V 11? V 7,nebo V 8? V 1, nebo ve 2? Zacmà uz v 8. Zacinâ uz V 5 Zacinâ uz V 8. Zacfnâ uz V 10. Zacfnâ uz V 7. Zacfnâ uz V 1. 3, a) Poslouchejte: b) Odpovfdejte: Jana uz sedi ve tridë? Jana uz sedf ve tfidë? Jana uz lezf v posteli? Jana uz mluvf cesky? Jana uz rozumf dobfe? Jana uz bydif v Praze? Ne, jestè nesedi. Ne, jestë nesedf. Ne, jestë nelezf. Ne, jestë nemiuvf. Ne, jestë nerozumf. Ne, jestë nebydlî.

66 4. a) Poslouchejte: b) Odpovidejte: Co dëlàs ràno v 7? Vstâvâs? Ano, vstâvâm. Co dëlés râno v 7? Snidàs? Ano, sm'dâm. Co dëlâs râno v 7? Oblékâs se? Ano, oblékâm se. Co dëlâs râno v 7? Myjes se? Ano, myju se. Co dëlâs râno v 7? Pljes kâvu? Ano, piju kâvu. Co dëlâs râno v 7? Studujes? Ano, studuju. L3 5. a) Poslouchejte: b) Reagujte: 6. a) Poslouchejte: b) Reagujte: Co dèlâ otec? Co dëiâ otec? Co dëlâ maminka? Jak se mâ Jana? Jak se mâ bratr? Jakâ je skola? Jakÿ je ten program V televizi? Co dèlàs? Co dëlâs? Jak se mâs? Proc jdes domù? Proc nepljes kâvu? Co ôtes? Co si prohlizis? Na co myslis? Petr se ptâ, 00 dèlâ otec. Petr se ptâ, co dëlâ otec. Petr se ptâ, co dëlâ maminka. Petr se ptâ, jak se mâ Jana. Petr se ptâ, jak se mâ bratr. Petr se ptâ, jakâ je skola. Petr se ptâ, jakÿ je ten program V televizi. Petr se mè ptâ, co dèlâm. Petr se më ptâ, co dëlâm. Petr se më ptâ, jak se mâm. Petr se më ptâ, proc jdu domû. Petr se më ptâ, proc nepiju kâvu. Petr se më ptâ, co ctu. Petr se më ptâ, co si prohiizim. Petr se më ptâ, na co myslim. 7. a) Poslouchejte: Kde bydiis? V Praze? b) Odpovidejte: Kde bydiis? V Praze? Na koho myslis? Na rodinu? Na co se ptâs? Na tu knihu? Kam jdes? Na prochâzku? Koho vldi's? Profesora? Co pljes? Kâvu? 8. a) Poslouchejte: Vidis ten obraz? b) Odpovidejte: Vidis ten obraz? Vidis tu pani? VIdite ten obchod? VIdite tam nemocnici? VIdite toho pâna? VIdite tam kino? Ano, bydiim v Praze. Ano, bydli'm V Praze. Ano, myslim na rodinu. Ano, ptâm se na tu knihu. Ano, jdu na prochâzku. Ano, vidim profesora. Ano, piju kâvu. Ano, vidi'm ho. Ano, vidim ho. Ano, vidim ji. Ano, vidim ho. Ano, vidim ji. Ano, vidim ho. Ano, vidim ho.

67 KONVERZACE A: Je to Vase prvm' nâvstëva V Praze, Vasyle? B: Ne, mâm tady pritele, navstèvuji ho kazdÿ rok v létë. A: Jâ jsem tady poprvé. B: Jak diouho tady zùstanete? A: Budu tady jeden mësic. Navètëvuju kurs ceétiny na Karlovë univerzitë. A: Б; A: B: A: Василю, це ваше перше відвідування Праги? Ні, в мене тут живе друг, я його щорік улітку відвідую, я тут уперше. Як довго ви тут залишитеся? Я тут буду один місяць, я ходжу на курси чеської мови в Карловому Університеті. Н: Наїб! Т: Наїб! Tady je Tomâs. Telefonuju z kancelâfe ze své firmy. Co dëlâs, Heleno? H: Pisu dopis manzelovl. Je prâvë v Londÿné. A co dëlâs ty? T; Prâvë mâm pfestâvku, piju caj a ctu noviny, aie za deset minut më cekâ zâkaznik. Mùzu k vâm dnes odpoledne priji't? H; Aie ano. Prijd asi v pët hodin. Hodi se ti to? T: Ovsem. Budu se tèsit na nâvétévu. H: Jâ taky. Ahoj! T; Ahojl Г: T; Г: T: Г: T; Г; T; Алло! Алло! Це Томаш. Я дзвоню із своєї фірми. Що ти робиш зараз, Гелено? Я зараз пишу листа своєму чоловікові. Він у Лондоні. А ти що робиш? У мене зараз перерва, я п ю чай, читаю газету, але через десять хвилин прийматиму клієнта. Чи я можу до вас зайти сьогодні після обіду? Звичайно. Приходь о п ятій. Тебе це влаштовує? Так. Мені буде дуже приємно тебе відвідати. Я теж з радістю тебе побачу. Ну, бувай! До зустрічі!

68 anglicky autobusovÿ, -à, -é az cekat na +Ak, -ém cim? cislo N ctvrtek M diouhÿ, -â, -é do +G hodil se, hodi se chtit, chci informace F informacni jestli jet, jedu jizdenka F kazdÿ, -à, -é koupit +Ak, -im koul^it, -im kterÿ, -à, -é listek M, listky pl. mistenka F moct = moci, mùzu muset, musim nâdrazi N nâmësti N nâstupistë N nastupovat, -uju nedële F nejdflv{e) nékdo Némecko N nëmecky nic odejll odejdu odjet odjedu odkud pâtek M penize M pl. platit +Ak, -im podivat se na +Ak -âm se по-англійськи/по-англійському автобусний,-a, -e коли, поки не, поки, доки чекати, -аю, кого, чого чим, на чому число с., номер ч. четвер ч. довгий, -а, -е до, у/в, на влаштовувати кого, влаштовує, ПІДХОДИТИ кому, підходить ХОТІТИ, хочу Інформація ж. Інформаційний, -а, -е, ДОВІДКОВИЙ, -а, -а якщо, коли, як; чи їхати, іду КВИТОК, талон ч. кожний, -а, -е, кожен, -а, -е купити, -плю курити, -рю котрий, -а, -е, який, -а, -е, хто квиток, ч. квитки множ, плацкарта ж., квиток ч. (на сидяче місце) могти, можу мусити, мушу вокзал ч. площа ж. платформа ж., перон ч. сідати, -аю на що, входити, -джу куди, у що неділя ж. спочатку хто-небудь, хтось Німеччина, Г ерманія ж. по-німецьки/по-німецькому НІЩО, нічого піти, піду ВІДІЙТИ, -йду поїхати, -іду від'їхати, -їду, ВІДІЙТИ, -йду звідки п'ятниця ж. гроші рі. tant. платити, плачу подивитися, -влюся, оглянути, оглянуло L4 pokladna F каса ж. posta F пошта ж. pozdè пізно proto тому, тому що prùvodci M+F провідник ч., -иця ж., кондуктор ч. pfijet приїхати, -іду, прибути, -буду; pfijedu прийти, -йду pfijit, pfijdu прийти, -йду Rusko Росія ж. rusky по-російськи/російському fikat, -àm говорити, -рю, казати, кажу samozrejmë звичайно smët, -Im СМІТИ, смію, наважуватися, -уюся, я можу..., дозвольте... sobota F субота ж. stacit, досить, достатньо to staci streda F середа ж. tabule F дошка ж. tak так, отак, отже tësit se na +Ak тішитися, -шуся на кого, що, -im se 3 нетерпінням / чекати 3 радістю tramvaj F трамвай ч. trochu трохи, трошки, небагато ucit se, -Im se учитися, учуся, вивчати, -аю umét, -im уміти, -Ію, знати, -аю ûterÿ N вівторок ч. vafit +Ak, -im варити, -рю готувати, -ую vlakm потяг, поїзд ч. vrâtit se, вернутися,-уся. -im se повернутися,-уся vybirat si +Ak вибирати, -беру -am SI vÿborné чудово, ВІДМІННО vÿlet M екскурсія, прогулянка ж. vystupovat, -uju сходити, -джу, виходити, -джу z, ze +G zpâtecni 3, із, ЗІ зворотний, -а, -е zpozdënl N спізнення, запізнення с., затримка ж.

69 Gr ДНІ в ТИЖНІ (DNY) Kterÿ den je dnes? Який сьогодні день? Dnesje pondèli ùterÿ stfeda ctvrtek pàtek sobota nedèie N N F M M F F Сьогодні понеділок ч. вівторок ч. середа ж. четвер ч. п ятниця ж. субота ж. неділя ж. Kdy? v+ak V pondëli V ùterÿ ve stredu ve ctvrtek V pàtek V sobotu V nedèl] Коли? понеділок вівторок середу четвер п ятницю суботу неділю в и д (VI О) недоконаний - nedokonavÿ, imperfektivnf доконаний - dokonavÿ, perfektivni Недоконаний вид - виражає дію, яка перебуває в процесі тривання, незавершеної повторюваності; ним передається багаторазовість дії. Доконаний вид - виражає дію повністю завершену чи завершену на певному етапі виконання, дію, яка повторюється до певної межі, або дію одноразову, раптову. Я плачу за пиво. Plati'm pivo. di'vat se дивитися kupovat купувати divàm se я дивлюся kupuju я купую Я заплачу за пиво, ^ p la tim pivo. podivat se - подивитися коири накуйити чого podivàm se я подивлюся koupim я накуплю

70 platit платити vracet se - повертатися platim я плачу vracim se я повертаюся ^ p la tit заплатити vrâjjt se - вернутися повернутися zaplati'm я заплачу vrâtim se я вернуся я повернуся L4 JIT jdu pùjdu prijdu odejdu ЙТИ/ІТИ я йду/іду я піду я прийду піду/відійду JET jedu pojedu pi^ijedu odjedu ЇХАТИ я іду я поїду я приїду я поїду / від"іду (чим, на чому) ргі- od(e)- А: Kdy pojedes do Prahy? В; Az V pâtek odpoledne. A: Pojedes do Prahy vlakem? B: Ne, autobusem. A: Pojedes V sobotu do Prahy? B: Ne, nepojedu, nemâm cas. A: Pojedes sam? B: Ne, pojede také Tomâs. A: Kdy se vrâtis z Prahy? B: Vrâtim se asi az v nedéli vecer. A: Mâm tady novou knihu. Chces se podivat? B: Ted nemâm cas, podivâm se па ni za chvili. A: Kdy pi^ijede Jana? B: Zitra ràno v 8 hodin. A; Pùjdete dneska vecer do kina? B: Nepûjdu, nemàm cas. A: Kdo jesté pùjde do kina? B: Myslim, ze jestè pùjde Petr. A: Kupuje Tomâs ten kabât? B; Ne, koupi ho az zitra. A: Platite tu kâvu? B: Ne, zaplati ji ten pàn. A: Prijde jestè nèkdo? B: Asi Petr.

71 А: Kdy prijdes? V sobotu nebo v nedëü? В: V sobotu. V nedèli musi'm studovat. A: V kolik hodin jede vlak? В: Podivàm se na informacm' tabuli. A: Kdy odjedes z Prahy? B: V deset vecer. Gr KAM JDES? 1) na + AI< (Куди ти йдеш?) па vÿlet, па koncert па prociiâzku, па fakultu, па univerzitu, па postu па nâdrazf, па nâmëstf Також: 2) do + G Jdu па kâvu (kafe). Jdu na pivo. Jdu na tenis, na fotbal. Jdu na ryby. Jdu do obchodu. Jedu do Prahy. Я йду випити кави. Я йду випити пива. Я йду грати в теніс, футбол. Я йду на риболовлю. Я йду до магазину. Я іду до Праги. 2. РОДОВИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ (ОЕИІТІУ 8 ІК б и іа В и ) н е ж. і. ч. р. - закінчення основи на твердий або нейтральний приголос. hchkgrdtnbflmpsvz F-a N-o н е ж. 1. Ч. р. - закінчення основи на м який приголос. і 5 с і" 0 1d І гі F + N -e IVIn do obchodu, do vlaku, do hotelu do autobusu -u do pokoje F do Prahy, do Evropy, do skoly, do tffdy, do kavârny, do koupelny -y (a>y) do nemocnice, do restaurace, do ski'fnë, do postele, do Asie -e N do mësta, do kina, do divadia, do okna, do Brna, do Nëmecka -a (o>a) do mot'e ODKUD JDES? Z + G Звідки ти йдеш? з, ІЗ Z obchodu, Z pokoje, z vÿietu ze skoly, z restaurace, z fakulty, z posty z kina, z nâdrazf Род. відмінок однини живих істот чоловічого роду - див. ст. 162

72 А: Kam pojedes па vÿlet? В: Do Prahy. A: A kdy? B: V sobotu râno. A: Kam pojedes v sobotu? B: Pojedu asi do Nëmecka. A: Kdy se vrâtis ze àkoly? В; Az odpoledne. L4 O A: Vidim, ze se Jana obiékâ. Kam jde? B: Myslim, ze jde do divadia. A: Odkud jdes tak pozdë? В: Jeétè neni tak pozdë, je teprve 10, jdu z kina. A: Proc jdes na nâdrazi? В: Jdu koupit mistenku do Prahy. A: Odkud jede autobus do Brna? B: Myslim, ze z nâstupistë cislo 11. A: Kdy se vrâti Petr z Nëmecka? В: Dneska ne, asi ve sti^edu. A: Piijdes taky do kavârny? В: Ne, pùjdu па prochâzku. A: Kdy se vrâti Helena z pràce? B: Ve ctyri hodiny. Proc? A: Jdeme spolu na koncert. Aie jestë je cas. A: Kde je Tomàè? B: Jde do obchodu koupit slovnik. A: Pûjdete taky na prochâzku? B: Ne, pùjdu do restaurace na kàvu. A: Uz jdu do vlaku, jede za chvili. B: Tak ahoj! A: Dobrÿ den! Prosim vàs, jdu dobfe na nâdrazi? B: Ano, tamhle vepredu uz ho vidite. A: Dobrÿ den! Prosim vàs, tenhie autobus jede na nâdrazi? B: Ne, tohie je cislo 5 a na nâdrazi jede cislo 6. A: Dëkuju. Cv 1. Rikejte: kde jste, kam jdete, odkud se vracite (Скажіть, де ви зараз знаходитеся, куди ви йдете, звідки ви повертаєтеся):

73 nemocnice kavârna kino koncert nâdrazi park hotel univerzita obchod Praha posta Ukrajina Morava Gr МОДАЛЬНІ ДІЄСЛОВА Jsem (v, ve, па) Jdu, jedu (do, na) Vracim se z (MODÂLNl' SLOVESA) MUSET МУСИТИ / МАТИ / БУТИ ПОВИННИМ / НЕОБХІДНО: ТРЕБА + ІНФ... Musi'm odejit. Musime odeji't Musis odejit. Musite odejit. Musi odejit. Musi odejit. -eji Мені треба / я повинен піти. Тобі треба / ти повинен піти. Йому треба / він повинен піти, їй треба / вона повинна піти. Нам треба / ми пов. Вам треба / ви пов. їм треба/вони повинні піти. nemusim nemusiè nemusi nemusime nemusite nemusi (-ejo Я не мушу / мені не треба... І\Ли не мусимо Ти не мусиш / тобі не треба... Ви не мусите Він не мусить / йому не треба... Вони не мусять / Вона не мусить І їй не треба... їм не треба... Musim U2 odejit, nemâm cas. Musim odejit, za chvili jede autobus, Musfm si koupit jizdenku. Musim hodnë studovat. Musite se podivat, v kolik hodin jede vlak. Musfm jit pësky, autobus uz nejede. Zitra musiè vstàvat v sest. Nemàm cas, musim napsat dopis. Musim jit spât, jsem unavenÿ. Мені треба вже піти,... Мені треба піти,... Мені треба / я повинен купити квиток. Я мушу / мені доведеться дуже готуватися... Вам треба подивитися,... Я змушений (-на) йти пішки,... Завтра тобі доведеться підвестися о шостій. У мене нема часу, я мушу написати лист (-а). Мені треба йти спати, я втомлений.

74 Nemusim délat nie, Nemusim si koupit mfstenku. Nemusfm dneska studovat, zftra nenf skola. Я не мушу / мені не треба нічого робити. Мені не треба купувати плацкарту. Мені сьогодні не треба готуватися до занять, тому що їх завтра нема. L4 СНТІТ ХОТІТИ Chci jit па prochâzku. Chceme jet па vÿlet. Chces jit na prochâzku? Chcete jet na vÿlet? Chce jit na prochâzku. Chtèji jet na vÿlet. Я хочу піти на прогулянку. М и... Ти хочеш піти на прогулянку? Ви... Він, вона, (воно) хоче піти на Вони. прогулянку. nechci nechceme я не хочу ми не хочемо nechces nechcete ти не хочеш ви не хочете nechce nechtèji він, вона, (воно) не хоче вони не хочуть Chci jft domù, jsem unavenÿ. Chces jet taky do Prahy? Chci. Chces kâvu? Dékuju, râd. Chcete jft taky do kina? Chci, aie nemâm ôas. Chci se podfvat do mésta. Nechci se vràtit. Nechci V autobuse stât, proto si musfm koupit mfstenku. Я хочу піти додому, я втомлений. І ти хочеш поїхати до Праги? Хочу. Ти будеш каву? / Ти питимеш каву? Дякую, з задоволенням буду / вип ю. Ти також хочеш піти в кіно? Хочу, але в мене нема часу. Я хочу поїхати / піти до міста. Я не хочу вернутися. Я повинен купити собі квиток на сидяче місце в автобусі, бо мені неохота там стояти. SMET СМІТИ / НАВАЖУВАТИСЯ / МОГТИ / ДОЗВОЛЬТЕ... Smim jit. Smime jit. Я можу піти. Ми можемо піти. Smis jit. Smite jit. Ти можеш піти. Ви можете піти. Smi jit. Smèji jit. Він, вона, (воно) може піти. Вони можуть піти. Nesmim kourit. Nesmis kourit. Nesmi koufit. Nesmime koufit. Nesmite koufit. Nesmèji koufit. Я не можу / мені не дозволено курити. Ти не можеш / тобі не дозволено курити. Він, вона не може І йому, їй не дозволено курити. М и... Ви... Вони... Smim jft do kina? ptâ se bratr. Ano, smfs, odpovîdâ matka. Ne, nesmfs, odpovfdâ otec. я можу піти в кино?" - питає брат. Так, можеш, - відповідає мати. Ні, не можеш, - відповідає батько.

75 MOCT = MOCI могти mùzu (mohu) jit mùzes jit mùze jit mùzeme jit mùzete jit mùzou (mohou) jit Я можу йти. Ти можеш іти. Він, вона, (воно) може йти. Ми можемо йти. Ви можете йти. Вони можуть іти. nemùzu (nemohu) nemûzeme nemùzes nemùzete nemûze nemûzou (nemohou) я не можу ти не можеш він, вона, (воно) не може ми не можемо ви не можете вони не можуть Mûzes mi ukâzat tu knihu? Uz mùzeme jit domû. Jestë nemûzou odjet. Uz nemùzu psât, jsem moc unavenâ. Mûzes pfijît domû v sedm? Mùzete se podfvat, kdy jede vlak? Ano, mùzu. Mûzes se podivat na jizdni' râd? Nemùzu, spatnè vidim. Mùzou se uz vrâtit? Nemùzu jet do Prahy, nemâm cas. Nemùzete pi'iji't uz v osm? = Mùzete pfiji't uz V osm? Mûzu, имет Ти мені можеш показати цю книжку? Ми вже можемо піти додому. Вони ще не можуть від іхати. Я вже не можу писати, я дуже втомлена. Чи ти можеш прийти додому о сьомій? Чи ви можете подивитися, коли йде потяг? Так, можу. Чи ти можеш подивитися на розклад руху? Ні, не можу, я погано бачу. Вони вже можуть вернутися? Я не можу поїхати до Праги, в мене нема часу. Чи ви не могли б прийти вже о восьмій? Так, можу. УМІТИ / ЗНАТИ Umim cesky. Umis nëmecky? Umi ukrajinsky. Umime cesky. Umite nëmecky? Umëji ukrajinsky. Я вмію по-чеському. Ти вмієш по-німецькому? Він, вона, (воно) вміє по-українському. Ми вміємо,,. Ви вмієте,., Вони вміють, neumim neumime я не вмію / знаю ми не вміємо / знаємо neumis neumite ти не вмієш / знаєш ви не вмієте / знаєте neumi neumëji він, вона, (воно) вони не вміють / знають Umfs hrât tenis? Umi'm varit dobrou kâvu. Umëji uz dobre mluvit cesky? Ти вмієш іграти в теніс? Я вмію зробити добру каву. Вони вже вміють добре по-чеському?

76 Neumi'm varit. Tomas neumi dobfe ul<rajinsi<y. Я не вмію готувати / варити. Томаш не вміє добре по-українському. L4 muset мусити musim nemusim im, -is, -i, -ime, -ite. i ( eji) chtft хотіти chci nechci i, es, -e. -eme, -ete, eji smèt сміти smim nesmim -im. -is, -і, ime. -ite. eji moct могти mùzu nemùzu -u, -es, -e. -eme. -ete. -ou umët уміти/знати umim neumim -im. is, -i. -[me. ite. eji Dneska musim jit nakupovat do supermarketu. Сьогодні мені треба йти за покупками в універмаг (до супермаркету). МАМ NECO UDELAT МЕНІ ТРЕБА... Я МУШУ... Я ПОВИНЕН... Я ЗМУШЕ НИЙ... МЕНІ НЕОБХІДНО... МЕНІ ДОВЕДЕТЬСЯ... + ІНФ. màm jit màme ji't мені треба/необхідно/доведеться... нам màs jit màte jit тобі треба/необхідно/доведеться... вам mà jit maji jit йому, їй треба/необхідно/доведеться... їм... nemàm jit nemàme jit nemàs jit nemâte jit nemà jit nemaji jît мені не треба Уне доведеться... тобі не треба / не доведеться... йому, їй не треба / не доведеться... Mas si koupit novÿ slovnik. Mâte odpovidat. Mâm V sobotu pfijit? Nemàme uz vystupovat? Ти мусиш купити новий словник. Ви повинні/вам доведеться/вам треба відповідати. Чи я можу в суботу прийти? Нам уже виходити? А: Chcete se ucit cesky? В: Ano, chci. A: Umite taky anglicky? B: Jenom trochu. «

77 А: Prosim vas, mùzete mi koupit mistenku? B: Ano, mùzu. Kam chcete jet a kdy? A: Do Prahy v sobotu réno. A: Tomésl, uz musis vstâvat. Je uz 7 hodin. Nesmime prijit pozdè do skoly. B: Так to musîm pospîchat. Nechci pfijît pozdè. Cv A: Chces nèco v obchodè? B: Ne, dèkuju, nechci nie. A: Smim tady koufit? B: Ne, tady nesmite koufit. A; Mém jet do divadia tramvaji, nebo autem? B: Mùzes jet tramvaji nebo jit pèsky, neni to daleko. A: Pane kolego, méte prijit zitra dopoledne na fakultu. B; Kdo to riké? A: Vés profesor. Chce s vémi mluvit. B: To se ml hodi. Dopoledne mém voino. 2. Reknète negacl a dopinte vêtu (Закінчіть речення, вживаючи заперечення); Vzor: Chci koupit knihu, a ie Nechci koupit knihu, aie noviny. Mùzu ji't do kina, protoze----- Nemùzu jft do kina, protoze nemém cas. Dneska se mûzu dfvat na televizi, protoze... Na nâstupisti smfme koui'it, protoze... Mâme jet vlakem, a ie... Umfm dobr=e anglicky, a ie... Musfm studovat cestinu, a ie Odpovidejte podle vzoru (Відповідайте за зразком): Vzor: Studuju cestinu. (muset) - Musim studovat cestinu. Nakupujeme. (muset) Odpocfvâs odpoledne? (moci) Vysvêtiuje profesor novou gramatiku? (moci) Co dëlâte vecer? (chtft) Eva pracuje v obchodë. (chtft) Pan Kubât a panf Kubâtovâ jedou do Prahy. (chtft) Neprijdeme pozdë. (chtft) Pfsu dopis. (mâm)

78 Proc nezdravite toho pâna? (chtit) Uz vystupujeme? (mame) Helena a Jana odpovfdaji. (smet) L4 4. Reknète kolegovi, ze nèco delate, a zeptate se, jestli to chce taky dèlat (Скажіть колегові, що ви робите й запитайте його, чи він також хоче це робити): Vzor: Pisu ûkol. Dneska jedu do Prahy. Koupim si hezkou knihu. Podivàm se na zajimavÿ film. Uz zaplatim. Râno jdeme na vÿlet. Ucim se ceskou gramatiku. Chces taky psàt ûkol? 5. Reknète Tomâsovi, ze to musî také udèlat (Скажіть Томашеві, що він має / повинен зробити те саме, що робите ви): Koupim mistenku do Prahy. Zdravim naseho profesora. Piju caj. Stojim na nâmèsti. Cekâm па pani profesorku. Petr jestë pi e ûkol. Vecer jdu brzo spät. Tomâsi, musis taky Zeptejte se pana Kubâta, jestli muze nebo umi (Запитайте пана Кубата, чи він може це зробити, або, чи вміє / знає...): поїхати до Праги вранці Pane Kubâte, prosi'm vàs, mùzete-----? вміє добре по-українському um ite-----? прийти завтра на роботу вже о сьомій купити для вас квиток (на сидяче місце) іграти в теніс повечеряти у ресторані 7. Reknète Helenè, ze to nesmi dèlat (Забороніть Гелені це робити): MÙZU tady odpocivat? Heleno, nesmis... Mûzu ve tndë mluvit? Mûzu V nemocnici koui it? Mûzu jet V sobotu do Brna? Mûzu Jit ve stfedu na vÿlet? Mûzu se ted'divat na televizi?

79 8. Tomàs se ptà, jestli mà, nemà... (Томаш питає, чи має / не має..., може / не може..., йому треба / не треба...): Чи я маю йти накупувати? M àm...? Чи мені вже треба йти на заняття? Чи мені вже приготувати / зробити каву? Чи їм не доведеться вже (по)вернутися? / Чи вони не мають уже вернутися? Чи нам краще їхати потягом або автобусом? Чи мені вже підводитися / вставати? Gr СІМ POJEDETE? (Як / чим / на чому ви подорожуєте?) С і'т = Орудний відмінок ч.р. + с.р. -em ж.р. -ou -І metrem, vlakem tuzkou (тверде 3.) tramvaji (м яке закінчення основи) Pisu tuzkou а perem. Ji'm pi iborem. Myji se vodou. Я пишу олівцем і ручкою / пером. Я їм виделкою та ножем. Я миюся водою. S, SE = З 4- орудний відмінок Do kina pûjdu s pfitelkyni. Kam jdes s tou taskou? Jedes sâm, nebo s pntelem? У кіно (театр) я піду з подругою. Куди ти йдеш з тою сумкою? Ти йдеш один або з другом?

80 (ANI) - ANI H I-H I t Do Prahy fnilpojedu (ani) v sobotu ani v nedèli. До Праги я не поїду ні в суботу, ні в неділю. 9. Odpovidejte: Vzor: Pojedete v sobotu, nebo v nedëli. Pojedete metrem, nebo tramvaji? Koupi'te si knihu, nebo noviny? Prijdete s pfitelem, nebo s pî'iteikyni? Umîte ukrajinsky, rusky nebo anglicky? Je ten pân Ukrajinec, nebo Rus? Nepojedu (ani) v sobotu ani v nedëli, aie v pâtek. L4 POJEDU DO PRAHY «

81 Chci jet na vÿlet do Prahy. Praha neni daleko, pojedu proto v sobotu râno a z Prahy se vrâtim V nedëli vecer. Nechci se vrâtit moc pozdë, protoze v pondëli' brzo râno mâm skolu. Nejdi'i'v se ale musfm podi'vat, kdy a cim pojedu. Jdu proto na nâdrazi a tam se ptâm, jestli mûzu jet do Prahy vlakem. Do Prahy jede bohuzel jen jeden vlak vecer V sedm hodin a to se mi nehodi. Jdu proto na autobusové nâdrazi. Na informacnî tabuli ctu, ze autobus do Prahy jede z nâstupistë cfslo 12 a ze jede kazdou hodinu. To se mi hodi'. Vybirâm si autobus v 8 hodin râno, do Prahy prijedu v 10 hodin. Uz se tësim, aie dnes je teprve streda. Musi'm si koupit mi'stenku, protoze chci v autobuse sedët. Nerad stojim. Jdu proto do pokladny a fi'kâm: Prosi'm vâs, chci jednu mistenku do Prahy na sobotu na 8 hodin râno. Musim si taky koupit hned jizdenku a platfm 40 korun. To je hodnë. Так a ted nemusîm nic dëlat a jen se mûzu tësit na Prahu. Zitra a v pâtek mâme skolu. Hodî se mi to. = To se mi hodi. Uz nechci nic dëlat. Tësim se na vÿlet (do Prahy). Cim pojedes do Prahy? Vlakem, autobusem? kazdou hodinu Це мене влаштовує. (Це мені підходить.) Мені вже неохота нічого робити. = Я вже не хочу нічого робити, я дуже хочу поїхати на екскурсію до Праги. Як (чим) ти поїдеш до Праги? Поїздом, автобусом? з години на годину / кожну годину nastupovat do + G nastupuju do auta vystupovat z, ze + G vystupuju z auta

82 POJEDES TAKY DO PRAHY? L4 о Jan = Honza (Vidfm Honzu. S Honzou. Honzo! - ст. 299) H: Ahoj! A: Ahoj! Jak se mâs? H: Dobre. Màm radost, ze të vidim. A: Jâ taky. Kam jdes? H: Jdu koupit listky do kina. Chci jit s Janou. A: Так to mûzeme jft chvfli spolu. Jâ jdu na nâdrazf. H: Kam pojedes? A: Jâ a Helena, to je moje kamarâdka ze skoly, se chceme jet podfvat do Prahy. H: A kdy pojedete? Jâ tam chci jet taky. A: V sobotu râno v osm autobusem. H; Vÿbornë, to se mi hodf, v sobotu mâm cas. Mùzu jet taky? A: Samozrejmë, mûzes. Pojedes sâm, nebo pojede taky Jana? H: Pojedu sâm, Jana tady v sobotu nenf. A: Chces koupit mistenku? H: Dëkuju, jses hodnâ. Tady jsou penfze - 40 korun. To stacf. Kdy se uvidime? A: V sobotu râno na nâdrazi. Autobus jede z nâstupistë cislo 19. H: Так fajn. Uz se tësim. Ahoj! A: Ahoj! Co chce dèlat Honza? A co Alena? Kam chtëji spolu jet?

83 10. Odkud jedete? Ostrava Praha Kyjev Lvov Brno Ukrajina Londÿn Némecko Rusko Kde jste? Kam jedete? MLUVNI CVICENI a) Poslouchejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano, b) Odpovîdejte: Kam pojedes? Do Prahy? Ano, Kam pojedes? Na vÿlet? Ano, Kam pojedes? Do Nëmecka? Ano, Kam pojedes? Do mësta? Ano, Kam pojedes? Na fakultu? Ano, Kam pojedes? Do skoly? Ano, 2. a) Poslouchejte: b) Odpovîdejte: Pûjdes do mësta, nebo domù? Pûjdes do mësta, nebo domù? Pùjdes vecer do kina, nebo do divadia? Pùjdes na nâdrazi, nebo na postu? Pùjdes do obchodu, nebo do kavârny? Pùjdes na prochâzku, nebo do skoly? Pùjdes do kavârny, nebo na prochâzku? Pùjdu do mësta. Pùjdu do mësta, Pùjdu do kina. Pùjdu na nâdraii. Pùjdu do obchodu. Pùjdu na prochâzku. Pùjdu do kavârny. 3. a) Poslouchejte: Kam chces jit? Na nàdrazi? b) Odpovîdejte: Kam chces jit? Na nâdrazi? Kam chces jit? Do skoly? Kam chcete jit? Na fakultu? Kam chcete jft obëdvat? Do restaurace? Kam chcete jit? Do kavârny na kâvu? Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. Ano, chci tam jit. 4. a) Poslouchejte: Mùzes pi'ijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemàm cas. b) Odpovîdejte: Mùzes pfijit dneska vecer? Nemùzu, dneska vecer nemâm cas. Mùzes pfijit zitra râno? Nemùzu, zitra râno nemâm cas. Mùzete pfijit ve stfedu odpoledne? Nemùzu, ve stfedu odpoledne nemâm cas.

84 Mùzete prijit V pâtek dopoledne? Nemùzu, v pâtek dopoledne nemâm éas. Mùzes pi'ijit ve ctvrtek v jednu hodinu? Nemùzu, ve ctvrtek v jednu hodinu nemâm cas. Mùzete pfijft V ùterÿ V deset hodin? Nemùzu, v ûterÿ v deset hodin nemâm cas. L4 5. a) Poslouchejte: Vréti'm se zftra. b) Reagujte: Vrâtim se zitra. Pojedu do Prahy. Jdu na fakultu. Jdu koupit jfzdenku. Studuju uz diouho. Vrâtim se V nedëli vecer. Musim se také vrâtit zitra. Musim se také vrâtit zftra. Musfm také jet do Prahy. Musim také jit na fakultu. Musfm také jft koupit jfzdenku. Musfm také studovat diouho. Musfm se také vrâtit v nedëli vecer. 6. a) Poslouchejte: Vlak jede v sest hodin râno. b) Reagujte: Vlak jede v sest hodin râno. Skola konci uz ve ctvrtek. Skola zacinâ v pondèli odpoledne. Prijdu zftra odpoledne. Profesor mâ cas jen v pondëlf râno. Jede jen jeden autobus v sedm hodin. Chces taky koupit jfzdenku? To se mi hodi. To se mi nehodi. To se mi hodi. To se mi hodf. To se mi nehodi. To se mi nehodf. To se mi hodf. To se mi nehodi. To se mi hodf. 7. a) Poslouchejte: Prosim vâs, ten vlak jede do Prahy? Petr se ptâ, jestli ten Na co se ptà Petr? vlak jede do Prahy. b) Reagujte: Prosfm vâs, ten vlak jede do Prahy? Petr se ptâ, jestli ten vlak Na co se ptâ Petr? jede do Prahy. Prosfm vâs, mùzu prijft dneska odpoledne? Petr se ptâ, jestli mùze prijft Na co se ptâ Petr? dneska odpoledne. Prosfm vâs, tenhie autobus jede na nâdrazi? Petr se ptâ, jestli tenhie Na co se ptâ Petr? autobus jede na nâdrazf. Prosfm vâs, tady prodâvajf mistenku? Petr se ptâ, jestli tady Na co se ptâ Petr? prodâvajf mistenku. Prosfm vâs, autobus do Prahy jede Petr se ptâ, jestli autobus z nâstupistë 12? Na co se ptâ Petr? do Prahy jede z nâstupistë 12. Prosfm vâs, musfm si koupit mfstenku Petr se ptâ, jestli si musf koupit na vlak v 8 hodin? Na co se ptâ Petr? mfstenku na vlak v 8 hodin. 8. a) Poslouchejte: Pojedete v sobotu v 8 hodin ràno. Musite si koupit mistenku. b) Reagujte: Pojedete v sobotu v 8 hodin râno. Musfte si koupit mfstenku. Prosim vas, chci jednu mistenku na sobotu na 8 hodin réno. Prosfm vâs, chci jednu mfstenku na sobotu na 8 hodin râno.

85 Pojedete V nedëli v 6 hodin vecer. Musite si koupit mistenku. Pojedete V pâtek ve 4 hodiny. Musite si koupit mistenku. Pojedete V pondëlf v 7 hodin râno. Musfte si koupit mistenku. Pojedete ve stredu ve 12 hodin. Musfte si koupit mistenku. Prosfm vâs, chci 1 mfstenku na nedëli na 6 hodin vecer. Prosfm vâs, chci 1 mistenku na pâtek na 4 hodiny. Prosfm vâs, chci 1 mfstenku na pondëlf na 7 hodin râno. Prosfm vâs, chci 1 mistenku na stfedu na 12 hodin. KONVERZACE Na nàdrazi v Informaci'ch A: Kdy jede daisi vlak do PIznë? B; V 9.20 dopoledne. A: Jede nèjakÿ vlak také odpoledne? B: Samozfejmé. Jeden jede v a daisi v A; Dèkuju. U okénka A: Jednu jizdenku do Plznè. B: Jenom tam, nebo i zpàtecni? A: Zpàtecni, prosim. B: Prosim, tady je. Date mi 60 korun. A; Prosim vas, z kterého nâstupistë jede vlak do Olomouce? B: Z pâtého. Aie vlak mâ asi jednu hodinu zpozdèni. A: To musim tedy hodinu cekat. Je tu nèjakà restaurace, kde mùzu jist? B; Ano. Na konci druhého nâstupistë. A: Budu tam slyset nàdrazni rozhlas? B: Ano. Myslim, ze ano. Oznàmeni Vlak do Olomouce pfijizdi pràvè na pété nàstupistè. Omluvte jeho zpozdèni. Vlak odjede za 10 minut. Nastupujte, prosim! Pozor! Na nàstupistè cislo 6 pfijizdi vlak z Vidnè. На вокзалі в довідковому бюро А: Коли йде наступний потяг на Пльзень? Б: У А: А після обіду якогось потяга немає? Б: Звичайно. Один іде в а наступний в А; Дякую. Біля каси А: Прошу один квиток до Пльзені. Б: Хочете й зворотний? А: Так, будь ласка. Б: Прошу. Квиток коштує 60 крон. А: Скажіть, будь ласка, з якої платформи відходить потяг на Оломоуц? Б: З п ятої. Але потяг затримується на одну годину. А; Отже, я змушений годину чекати. Тут нема ніякого ресторану, де можна поїсти? Б: Так. На другій платформі - на кінці. А: А оголошення про прибуття й відправлення потягів а там буду чути? Б: Так. Думаю, що так. Оголошення Спізнений потяг на Оломоуц прибуває на п яту платформу. Потяг відходить за десять хвилин. Просимо пасажирів займати місця! Увага! На шосту платформу прибуває потяг із Відня.

86 automat M bràt, beru impf. bratr cesta F dàt, dàm pf. dàt si (kâvu) dik! = dëkuju doleva doprava dostat se pf. (nëkam) dostanu se dostat, dostanu pf. dozvëdët se pf. dozvi'm se hiedat, -àm impf. hned jestli(ze) knihovna F kolej F kolem (+G) kostel M kràsnÿ, -à, -é kudy libit se libi se (mi) +D lidé, lidi M pl. тара F metr 1\Л 50 metrù métro N most M muzeum N (G muzea) najit, najdu pf. na konci naproti nârodni opravovat, -uju impf. opravit, -im pf. orloj M otevirat, -àm Impf. otevi^it, -u pf. parkovistë N platit, -im Impf. автомат ч. брати, беру брат ч. подорож, ж., поїздка ж. дати, дам випити кави, вип'ю спасибі, дякую ліворуч, уліво, наліво праворуч, направо потрапити, -плю, дістатися,-нуся куди, добратися, -беруся до чого одержати, -ржу, отримати, -аю дістати, -ану дізнатися -аюся, довідатися -аюся шукати, -аю зразу, зразу ж., відразу, зараз якщо, коли, як бібліотека ж. гуртожиток ч. навколо, довкола, кругом, навкруг; біля, коло костьол (катол.), церква ж. (правосл.) гарний, -а, -е, красивий, -а, -е, чудовий, -а, -е куди, як, яким шляхом/дорогою подобатися мені подобається люди множ. карта ж. метр ч. 50 метрів метро невід., с. міст ч, музей ч. найти, -йду, знайти, -йду на кінці напроти, навпроти, проти національний, -а, -е лагодити, -джу, ремонтувати, -ую; виправляти, -яю полагодити, -джу, відремонтувати, -ую; виправити, -влю куранти рі. tant. відчиняти, -яю, відкривати, -аю відчинити, -ню, відкрити, -ию стоянка ж. платити, плачу zaplatit, -im pf. pockat na -ьак, -àm pf. cekat, -àm Impf, potfebovat, -uju impf, prohiizet si, -im Impf. prohiédnout si, -nu pf. probudit se, -im pf. probouzet se, -im, -eji impf. pi estupovat, -uju impf. pfestoupit, -im pf. pfijemnÿ, -à, -é radëji roh M na rohu kde? - za rohem kam? - za roh rovnë stanice F stènaf =zed F studentskÿ, -à, -é svlékat se, -àm impf. sviéknout se, -nu pf. taska F tedy telefon M tramvajenka F ulice F (= tfida) tudy turista M u ^G uklîzet, -im, -eji impf. uklidit, -im pf. urcitë = jistë ùsehovna F vadit +D, vadi impf. to nevadi vafit, -im impf. L5 заплатити, -плачу за що, платити, -плачу що почекати, -аю на кого, що, зачекати, -аю на кого, що чекати, -аю на кого, що потребувати, -ую оглядати, -аю, переглядати, -аю оглянути, -ну, переглянути, -ну прокинутися, -нуся, проснутися, -нуся, пробудитися, -джуся прокидатися, -аюся, просипатися, -аюся пересідати, -аю пересісти, -сяду приємний, -а, -е краще ріг ч.; куток (кімнати) ч. на розі де? - недалеко звідси, неподалеку куди - за ріг (повернути) прямо зупинка, станція ж. стіна ж. студентськиіі, -а, -е роздягатися, -аюся, знімати, -аю що роздягнутися, -нуся, зняти, зніму що сумка ж. отже, таким чином телефон ч. проїзний квиток вулиця ж., проспект ч. туди турист ч. коло, біля, поряд, поруч прибирати, -аю, наводити порядок прибрати, -беру, навести порядок певно, точно, обов язково камера схову заважати, мені заважає мені цб не заважає варити, -рю, готувати, -ую

87 uvafit, -im pf. vèdèt, vim, oni vèdi impf. vedie +G vèset, -im impf. povësit, -im pf. vëz F vitat, -àm impf. pfivitat, -àm pf. Vltava F vsechno vybirat, -àm impf. vybrat, vyberu pf. vystupovat, -uju impf. vystoupit, -im pf. зварити, -рю, приготувати, -ую знати, знаю, знають поряд, поруч, біля, обіч вішати, -аю повісити, -вішу вежа ж. вітати, -аю, зустрічати, -аю привітати, -аю, зустріти, -іну Влтава (чеська ріка) усе / все вибирати, -аю, підбирати, -аю вибрати, -беру, узяти, візьму виходити, -джу, сходити, -джу вийти, -йду, зійти, -йду vzpominat па +Ак -àm impf. vzpomenout, -nu pf. zahÿbat, -àm impf. zahnout, -nu pf. zahnète! zapominat, -nàm impf. zapomenout, -nu, pf. zase = opèt zatim zavirat, -àm impf. zavfit, zavfu pf. znàt, -àm impf. poznat, -àm pf. zijstàvat, -àm impf. zijstat, zùstanu pf. згадувати, -ую (про) кого, що згадати, -аю повертати, -аю повернути, -ну поверніть! забувати, -аю забути,-буду знову, знов поки що до побачення закривати, -аю, зачиняти, -яю закрити, -ию, зачинити, -ню знати, знаю пізнати, -аю, узнати, -аю залишатися, -аюся, лишатися, -аюся залишитися, -шуся, лишитися, -шуся Prosim vas, jak (kudy) se dostanu na...? Musite jet metrem A a vystoupit na stanici Muzeum. Ahoj, vitàm tè v Praze. Co si dàs? Kàvu nebo caj? Posadle sel Posad se! Li'bi se ti (vàm) tady? Ano, moc se mi tady libi. Prosim vàs, nevite, kde je Nàrodni tfida? Je to daleko? - Asi 100 metrû. Pèsky je to daleko. - To mi nevadi. Скажіть, будь ласка, як потрапити на, до...? Вам треба іхати на метро - лінія А й вийти на станції Музей. Привіт, вітаю тебе в Празі. ІДо ти питимеш? Каву або чай? Сідайте! Сідай! Вам тут подобається? Так, мені тут дуже подобається. Скажіть, будь ласка, де тут Національний проспект? [Це далеко? Близько ста метрів. Пішки - це далеко. Нічого. Prazské pamatky (pamètihodnosti) Vâciavské nâmësti Nàrodni muzeum Prasnâ brâna Staré Mësto Staromëstsl<é nâmësti orloj Karlùv most Nârodni divadio Вацлавська площа Національний музей Порохова вежа Старе місто Староміська/ Старогородська площа куранти Карлов міст Національний театр Празькі пам ятки Hradcany Chrâm svatého Vita Zlatà ulicka Krâlovsky letohrâdel< Malâ Strana Malostranské nâmësti Strahovskÿ Idâiter Prazskâ Loreta Празький кремль/ Г радчани Храм св. Віта Золота вуличка Королівський літній палац Мала Сторона Малостранська площа Страговський монастир празька Лорета

88 Gr ЧИСЛІВНИКИ (CISLOVKY) L5 21 dvacet jedna J ) dvacet dva tficet je d i^je d n a tficet c ^ c e t 23 dvacet tri dvacet ctyri ctyî'icet Іі*!, ti'iactyi icet padesât 25 dvacet pët dvacet sest padesât pët, pëtapadesât sedesât 27 dvacet sedm dvacet osm sedesât dva, dvaasedesât sedmdesât 29 dvacet devët ti'icet s e d m d ^ t pët, pëtasedmdesât o ^ d e s â t (m ) jednadvacet osmdesât ctyri, ôtyriaosmdesât devadesât 22 dvaadvacet ^ (lo ^ 23 tfiadvacet devadesât sedm, sedmadevadesât 101 sto iedna 100 sto 112 sto dvanâct 200 dvë stë 1 sto 123 sto dvacet tri 300 tfi sta 2 stè 134 sto tficet ctyfi 400 ctyfi sta 3,4 sta 198 sto devadesât osm 500 pèt set 5-9 set 199 sto devadesât devët 600 sest set 200 dvè stè 700 sedm set 800 osm set 900 devèt set tisic 1991 tisic devët set devadesât jedna (devatenâct set devadesât jedna) 1967 tisic devèt set sedesât sedm 1492 tisfc ctyfi sta devadesât dva 1848 tisfc osm set ctyricet osm ПРИЙМЕННИКИ + РОДОВИЙ ВІДМІНОК (PREPOZICE + G) vedie bii'zko kolem Genitiv коло, біля, біля, поряд, близько, поблизу, навколо, + род. від. поряд, поруч... поруч, обіч... біля, коло довкола, кругом, коло, біля, уздовж...

89 Kde? Skola je u posty. Де? Школа знаходиться біля/коло пошти. vedie posty коло/поряд з поштою, blîzko posty близько/ поблизу пошти. Kudy? Pùjdete kolem skoly. Як?/Якою дорогою? Підете уздовж школи. NA + Знахідний відмінок а) КАМ? (па + Ак) KDE? Місцевий відмінок (па + L) Kann vësis ten obraz? Kam jdeë? Kam jede autobus? Na sténu. (F) Na fakultu. (F) Na nàdrazî. (N) X X Obraz visi na stènè. Jsem na fakultè. Jsem na nàdrazî. Jdu na autobus, na metro. Dneska pùjdu na pivo. Cesta na kolej je diouhâ. Я йду на автобус / автобусну зупинку. Я йду на метро / на станцію метро. Сьогодні я піду випити пива. До гуртожитку вам треба довго йти.

90 Jdu pro pivo. Jdu pro obéd. Я йду/ піду за пивом. Я йду / піду за обідом. X Jdu па obéd. Jdu па pivo. Я йду пообідати. Я йду випити пива. Ь) ДОДАТОК, ОБ ЄКТ Cel<âs па Tomâse? Pocl<âm па nëho taky. Myslim па rodinu. Myslfs па ni tal<y? Tësim se na vÿlet. Tësis se na nëj tak>^ Divâs se na televizi? Musis se na ni podivat. Profesor se ptâ na Petra. Chci se zeptat na cestu na kolej. cel(at / pocitat na myslet na tësit se na divat se / podivat se na ptât se / zeptat se na Ти чекаєш (на) Томаша? Я теж чекатиму на нього. Я думаю про сім ю. Ти також про неї думаєш? Я дуже хочу поіхати на екскурсію. Я дуже тішуся на екскурсію. І ти хочеш... Ти дивишся телевізор/телепередачі? Ти обов'язково подивися... Професор питає про Петра. Я хочу запитати, як треба йти до гуртожитку. чекати / почекати (на) кого, що думати про кого, що з радістю / нетерпінням чекати (на) кого, що, тішитися на що дивитися / подивитися на кого, що питати / запитати у кого що, про кого, що c) NA = PRO listek па tramvaj па autobus па metro талон на трамвай на автобус на метро Listek plati pro (= па) metro. Талон дійсний для проїзду в метро.

91 Cv 1. Odpovèzte! Na CO myslis? Chces se podivat na tu knihu? Na l<oho cel<as? Tésite se na bratra? Jdete na falcuitu? Prosim vas, ten autobus jede na nadrazi? Co je tam na zidli? Co to mâs na stole? Na co se ptâ Tomâs? Kam plati ten listek? Zeptâte se na Nârodni divadio? Kam dnes pùjdete? Kam jede tramvaj cislo 14? Відповідайте! Про що ти думаєш? Ти хочеш проглянути цю книжку? (На) кого ти чекаєш? Ви з нетерпінням чекаєте (на) брата? Ти йдеш на факультет? Скажіть, будь ласка, цей автобус ходить на вокзал? Що там на стільці? Що в тебе на столі? Про що питає Томаш? До якої зупинки дійсний цей талон? Ви запитаєте про Національний театр? Куди ви сьогодні підете? Куди йде чотирнадцятий трамвай? О 2. а) Skola je vedie posty. Skola je u posty. divadio nàdrazî posta nemocnice faiculta obchod hotel kino Kde je kavârna Slavia? Kde je parkovistë? Kde je obchod Kniha? Kde je informacni centrum? Kde je restaurace Bilâ rùze? Kde je stanice metra? Kde je autobusové nâdrazi? Kde je posta? Je vedie (u). b) Musis jit kolem posty. divadio nàdrazî posta nemocnice fakulta obchod hotel kino Kudy musim jit? POSTA Musite jit kolem Musis jit kolem.. KOLEM POSTY

92 L5 KUDY pûjdu? Stale rovnë весь час прямо zahnëte doleva! поверніть ліворуч! ф, zahnëte doprava! поверніть праворуч! 50 m S 100 m rovnë asi 100 metrù а potom zahnëte doprava! rovnë asi 50 metrù а potom zahnu doleva прямо близько ста метрів і потім поверніть праворуч! прямо близько п ятдесяти метрів і потім поверну ліворуч о та р у zakreslete, kudy pùjdete: (Визначте на карті дорогу, по якій вам треба йти) KINO 50 m NÂRODNÎ t POSTA 80 m KAVÂRNA a) Nejdh've pùjdete doleva, ulice se jmenuje Nârodni, pùjdete rovnë jen asi 50 m a potom musite zahnout doprava. Co uvidite hned vievo? b) Kudy pùjdete na postu? c) Kudy pùjdete do kavârny?

93 Gr KDE JSTE? ДЕ ВИ...? КАМ POJDETE? КУДИ ВИ ПІДЕТЕ? ззаду, іззаду, позад v za d u / і / / І / d o z a d u 1 ' ^ / 7 / 7 назад спереду наверху, угорі унизу, насподі v e p fe d u n a h o fe d o le І / J * - / Ж / 7 \ \ d o p fe d u nahoru d o lû уперед, наперед нагору, угору униз, наниз серед, посеред, посередині лівий бік/ на лівому боці правий бік/ на правому боці u p ro s tfe d vievo v p ra v o \ Ш d o p ro s tfe d d o le v a d o p ra v a на середину ліворуч, наліво праворуч, направо ліва сторона/на лівій стороні права сторона/на правій стороні УЕОЕТпесо ЗНАТИ ЩО 002УЕОЕТ ЗЕ песо ДІЗНАТИСЯ/ДОВІДАТИСЯ про кого, що O'â) vim (m y ) v im e dozvîm se d o z v fm e s e (ty ) v is (v y ) Vite d o z v is se d o z v ite s e (on) VI (oni) vëdî! d o z v f se dozvèdî se

94 Prikiady (Приклади); Vite, kde je Nârodni divadio? Nevis, kam pùjde Ivan? Nevim, kdo je ta pani. Nevis, jestli dneska pfijde Jana? Oni vëdi, ie zitra neni skola. Vis, co chce Petr koupit? Nevim, kdy se vrâtim. Dozvim se to az zitra. Nesmëji se to dozvëdët. L5 Ви знаєте, де знаходиться Національний театр? Ти не знаєш, куди піде Іван? Я не знаю, хто ця жінка. Ти не знаєш, чи сьогодні прийде Яна? Вони знають, що завтра не буде занять. Ти знаєш, що хоче Петро купити? Я не знаю, коли вернуся. Я про це дізнаюся тільки завтра. Вони не повинні дізнатися про це. Cv 3. Vis, Vite, ze kino je па nâmësti? ze Petr je V p râ c i? ze tu knihu uz V obchodë nemaji? kde je divadio? kde je Vâclavské nâmësti? kde je nase fakulta? Ano, vim. Ne, nevim. Ano, vim to. Ne, nevim to. Petr vi. kam pùjdu vecer? Ano, vl to. kdy zacinâ koncert? Ne, nevi to. kdo pi'ijde vecer? V kolik hodin zacinaji prodâvat listky na koncert? Oni vëdi, 4. Znâte Znâs (Ви знаєте, ти знаєш) kam pùjde vecer Jana? kdy pfijde Jana domû? V kolik hodin zacinâ film? co je tady ve sknni? dobfe cestu na nâdrazi? kavârnu Slavia? naseho ceského profesora? tu krâsnou zenu? toho starého muze? mého kamaràda? mou sestru? Ano, vëdi to. Ne, nevëdi to. Ano, znâm ji (ho). Ne, neznâm ji (ho).

95 Gr НЕОЗНАЧЕНІ Й ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ ТА ПРИСЛІВНИКИ (NEURCITA А ZAPORNA ZAJMENA А ADVERBIA) kdo, koho Kdo jste? Koho vidite? Ви хто? Кого ви бачите? со Со je tam? Що там (знаходиться)? kde Kde je sesit? Де зошит? kam Kam jdete? Куди ви йдете? kdy Kdy prijdete? Коли ви прийдете? jak Jak se mâte? Як поживаєте? jakÿ Jakÿ je ten pokoj? Яка це кімната? kterÿ Kterÿ den je dnes? Який сьогодні день?! odkud Odkud jste? Звідки ви? nikdo, nikoho nie nikde nikam nikdy nijak! zadnv! odnikud ніхто, нікого НІЩО, нічого ніде нікуди ніколи ніяк, ніяким чином, ніскільки ніякий нізвідки, нізвідкіля, нізвідкіль Nikdo tady neni. Neni tam nie. Petr nikde neni. Nikam nepûjdu. Nikdy nie nevi. Nijak to nejde. Тут НІКОГО нема(-є). Там нічого нема(-є). Петра ніде нема(-є). Я нікуди не піду. ВІН ніколи нічого не знає. Це НІЯК не виходить. Zadny sesit tady neni. Тут нема ніякого зошита. Odnikud nikdo nejde. Нізвідки ніхто не йде. М + Займенники, Прислівники NE + Дієслово nikdo. хто-небудь, будь-хто, хтось Nèkdo jde. nèkoho кого-небудь, будь-кого, когось песо що-небудь, будь-що,щось, дещо... Nëco tady je. nèkde десь Nèkde to bude. nèkam куди-небудь, кудись, десь Nèkam pûjdeme. nèkdy коли-небудь, Інколи, іноді, Nèkdy pi^ijde. часом... Oëjak як-небудь, якось Nèjak to udélâme. nëjakÿ який-небудь, будь-який, якийсь Vezmu nëjakou knihu. nëkterÿ який-небудь, котрий-небудь, Nèkterÿ den prijdu. деякий, декотрий odnèkud звідкись, звідкілясь.. Odnèkud se znâme.

96 Cv L5 5. Vidi'te tam Cekâs tady na Jetam Divâs se па Tësis se na Sedi tady Pfijde jestë NEKDO NÉKOHO : Ano, Jana. Petr profesor pan Kubât (na) Janu (na) Petra (na) profesora (na) pana Kubâta Ne, nikdo. Ne, (na) nikoho. 6. Vzor: Co dëlâs? (nic) Vidis tam nëkde profesora? (nikde) Petr nëkam pûjde? (nikam) Pfijdete jestë nëkdy? (nikdy) Musis ted' nëco dëlat? (nic) Koupite si nëjakou knihu? (zâdnou) Je nëkdo ve tfidë? (nikdo) Myslis, ze Petr na nëkoho cekâ? (nikoho) Nedëlàm nic. Nevidim ho nikde. Nikam nepùjde. Nepfijdu uz nikdy. Nemusim dëlat nic. Nekoupim si zâdnou knihu. Nikdo tam neni. Ne, necekâ na nikoho. 7. Odpovfdejte na otàzky ne (Відповідайте на запитання негативно): Vidite nëkoho? N e,... Jde ten muz nëkam? N e,... Pojedete nëkdy do Brna? N e,... Prohiizi si ten turista nëco? Ne... Lezi tam nëjakÿ sesit? N e,... Neznâme my se odnëkud? Ne... Pùjdete nëkdy na prochâzku? N e,... Vi tady nëkdo nëco? N e,... Je tady nëkde mûj svetr? Ne... Naucis se vecer nëjakou novou lekci? Ne... Nevidite tam nëjakëho pâna? Ne... HIedâte nëco? Ne... Zeptâte se nëkoho? Ne... Nevidite tady nëkde nëkoho? Ne... Ви кого-небудь бачите? Н і,... Той чоловік кудись іде? Н і,... Ви коли-небудь поїдете до Брно? Н і,... Той турист щось оглядає? Н і,... Там лежить якийсь зошит? Н і,... Чи ми вже десь не зустрічалися? Н і,... Ви коли-небудь підете на прогулянку? Ні, Тут хто-небудь що-небудь знає/уміє? Н і,... Чи тут десь нема мого светра? Н і,... Ти вчитимеш увечері якийсь новий урок? Н і,... Чи ви там не бачите якогось пана? Н і,... Ви щось шукаєте? Н і,... Ви запитаєте кого-небудь / когось? Н і,... Ви тут десь нікого не бачите? Н і,...

97 Gr ТВОРЕННЯ ФОРМ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ВИДУ (FUTURUM PERFEKTIVNl'CH SLOVES) Divàm se na jizdni râd. Podivém se, kdy pojede vlak. Kazdou nedëli se vracîm v 8 hodin. Zitra se aie vrétim uz v pët. Ptâm se na vlak. Zeptâm se také na autobus. Ctu hezkou knihu. Pfecteà si ji taky? V obchodë si vybirâm diouho zbozi. Vyberes si taky nëco? Kupuju si mfstenku. Tomâs si ji l<oupi zi'tra. Za jizdenku platim 40 korun. Petr nechce zaplatit 40 korun. Ted'nedëlàm nie. Udèlàm to zitra. Rikàm to dobt'e cesky? Reknu to cesky. Dnes jime V restauraci. Snite vsechno? Я дивлюся розклад руху поїздів / автобусів. Я подивлюся, коли відходить поїзд / потяг. Кожну неділю я повертаюся о восьмій. Але завтра я вже вернуся о п ятій. Я питаю про поїзд / потяг. Я запитаю теж про автобус. Я читаю гарну книжку. И ти читатимеш її? У магазині я довго вибираю збіжжя. Ти також щось вибереш? Я купую квиток (з місцем) на автобус. Томаш купить його завтра. За квиток я плачу 40 крон. Петро не хоче заплатити 40 крон. Зараз я нічого не роблю. Я зроблю це завтра. Чи я це добре кажу по-чеському? Я скажу це по-чеському. Сьогодні ми їмо в ресторані. Ви все з їсте? IMPF. (недок.) PF. (док.) divat se - podivat se дивитися - подивитися vracet (se) - vrétit (se) повертатися - повернутися ptàt se - zeptat se питати - запитати cist - pi^ecist читати - прочитати vybirat si - vybrat si вибирати - вибрати kupovat si - koupit si купувати - купити piatit - zaplatit платити - заплатити dèlat - udèlat робити - зробити rikat - i'iet казати - сказати jist - snist їсти - з їсти

98 ТВОРЕННЯ ФОРМ ВІД ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО в и д у (TVORENi PERFEKTIVNiCH SLOVES Z IMPERFEKTIVNICH) A. Преф іксальний спосіб творення: недок. док. недок. док. недок. док. L5 u- delam udelam delat udelat робити зробити vidfm uvidtm videt uvldet бачити побачити vai^im uvarim vafit uvai^it варити, зварити. готувати приготувати myju se umyju se myt se umyt se митися помитися РО- divam se podivam se divat se podivat se дивитися подивитися dekuju podekuju dekovat podekovat дякувати подякувати znam poznam znat poznat знати пізнати cekam pockam cekat pockat чекати почекати NA- pisu napfsu psat napsat snidam nasnfdam se snidat nasnidat se obedvam naobedvam se obedvat naobedvat se vecefim navecefi'm se vecei et navecefet se писати снідати обідати вечеряти написати поснідати пообідати повечеряти PRE- ctu pi'ectu cist pi'ecist читати прочитати PRI- vitam pi'ivitam vitat privitat вітати привітати konci'm jim skonci'm snim koncit skoncit кінчати закінчити jist snist їсти з'їсти VY- piju cistfm si vypiju vycistfm si pit vypit пити випити cistit si vycistit si чистити почистити, Z- opakuju zopakuju opakovat zopakovat повторяти, повторювати повторити ZA- platinn zaplatim platit zaplatit liraju zahraju hrat zahrat telefonuju zatelefonuju telefonovat zatelefonovat платити заплатити грати заграти телефонувати, зателефонувати, дзвонити подзвонити ZE- ptam 36 zeptam se ptat se zeptat se питати запитати

99 Jlit ' ^ smrn + Ak, > I (ИВДОК na im se + G Plluv^^vypiju + Ak,. (Ийдок p napiju se + G ' Snim polévku. Najim se polévky. Vypiju kâvu. Napiju se kâvy. Я з'їм юшку/суп. Я наїмся супу. Я вип ю каву. Я нап юся кави. Б. З м іни в о с н о в і та у с у ф ік с і: м д о к. док. НЄДОК. док. недок. док. -ovat > -it (nn)kupuju (na)koupim nakupovat (na)kouplt накупувати (за-/на-) купити vyiivètlu u vysvétlim vysvëtlovat vysvètlit висвітлювати. висвітлити, пояснювати пояснити nastupuju nastoupim nastupovat nastoupit входити, сідати увійти, сісти vystupuju vystoupim vystupovat vystoupit виходити, сходити вийти, ЗІЙТИ рш ириіи pfestoupim pfestupovat pfestoupit пересідати пересісти opravuju opravim opravovat opravit ремонтувати, відремонтувати, -nout prohiliim si prohiédnu si prohiizet si proiilédnout si оглядати оглянути oblékâm se obléknu se oblékat se obléknout se одягатися одягтися/одягнутися svlékàm se svléknu se svlékat se sviéknout se роздягатися роздягтися / роздягнутися vzpominém vzpomenu si vzpominat vzpomenout si згадувати згадати zapominâm zapomenu zapominat zapomenout забувати забути odpotivâm odpocinu si odpocivat odpocinout si відпочивати відпочити zaiiybâm zaiinu zaiiybat zaiinout повертати повернути c > t, z > d vracim se vrâtim se uklizim uklidim probouzim se probudim se vracet se uklîzet probouzet se vrâtit se uklidit probudit se (П0-) вертатися прибирати просипатися (по-) вернутися прибрати проснутися -âvat > -àt, -at dâvâm prodàvâm dostâvàm vstâvâm zùsîàvàm dâm prodâm dostanu vstanu zùstanu dàvat prodàvat dostàvat vstàvat zûstàvat dàt prodat dostat vstét zùstat давати продавати одержувати, отримувати уставати, підводитися залишатися дати продати одержати, отримати устати, підвестися залишитися zaciném vybirâm beru zacnu vyberu vezmu (по-/за-) чинати, розпочинати вибирати брати почати, розпочати вибрати узяти

100 odpovidâm odpovim zaviràm zavfu otevirâm rikàm otevru feknu odpovidat odpovëdët zavirat zavfit otevirat fikat otevfit fict (fici) відповідати закривати, зачиняти відкривати, відчиняти казати ВІДПОВІСТИ закрити, зачинити відкрити, відчинити сказати L5 у чеській мові немає правила, за яким можна було 6 регулярно творити дієслова доконаного виду. Рекомендуємо заглядати в словник. І Теперішній час від дієслів док. виду (уегтои, геї^пои, осіроуесіі...) завжди виражає майбутність. najdu = у майбутньому - я знайду Neznàm Prafiu jestè dobfe. Poznàm ji brzo. HIedâm orloj. Doufâm, ze ho brzy najdu. Dàvàm tasku na zidii. Knihu dàm na stùl. Ted pfestupuju na métro C. Potom pfestoupi'm na métro B. Tomâs vystupuje ted'. Jâ vystoupim za chvili. Vitàm të V Praze. Pfività të jeèté mùj bratr. Kupuju jen jeden listek. Potom koupim jestè ctyfi. Prohiizim si mapu. Prohiédnu si Nârodni divadio. Chci piatit. Zaplatim jâ. Tramvaj zahÿbé doprava. My také zahneme doprava. Тепер, час Прагу я ще добре не знаю. Я її скоро відвідаю. / Скоро я з нею познайомлюся. Я шукаю куранти. Сподіваюсь, що я їх скоро знайду. Я кладу сумку на стілець. Книжку я покладу на стіл. Зараз я пересідаю на метро - на лінію Ц. Потім я пересяду на лінію Б. Томаш сходить зараз. Я зійду за кілька хвилин / за хвилинку. Вітаю тебе в Празі. Тебе привітає ще мій брат. Я купую тільки один квиток. Потім я куплю ще чотири. Я розглядаю карту. Я оглядатиму Національний театр. Я хочу заплатити. Заплачу я. Трамвай повертає праворуч. Ми також повернемо праворуч. Майбут. час л'т jdu pûjdu pi^iidu odejdu PRIJI'T ODEJl'T иет jedu pojedu prijedu odjedu PRIJET ODJET недоконаний вид доконаний вид ч- Ф - У

101 o A: Kdy zitra prijdes? B: V àest hodin, aie v osm uz musîm zase odejit. A: Kdy prijede autobus do Prahy? B: V 8.20 a odjede za 10 minut. A: Chces si precist tuhle knihu? Je moc hezkà. B: Ano, ràd si ji pi ectu. A: Uz pièes ten ùkol? B: Jesté ne, aie zacnu ho psàt za chvili A: Napises ml brzo? B: Ano, napisu ti hned zitra. A: Dàte si kàvu? B: Ano, dàm si ji ràd. A: Co si vyberete? Kàvu, nebo caj? B: Chci kàvu. A: Pojedete taky zi'tra do Prahy? B: Jesté nevim, uvidi'm zitra ràno. A: Chces jit taky do kina? B: Ràd pùjdu, musim se jen obléknout. A: Mùzu prijit V sobotu dopoledne? Màs cas? B: No, vstanu asi v devét, potom pùjdu néco koupit, mùzes pfiji't tak v jedenàct. A: Uz pûjdes? B: Ne, jesté tady zûstanu. A: V kolik hodin zitra skoncis v pràci? B: Ve dvé, mùzes pfiji't uz ve tfi. A: Jdu jen nëco koupit. Pockâs na mé? B: Nemùzu na tebe poèkat, za chvili zacne cestina.

102 L5 o Praha je krâsné staré mësto. Uz ji trochu znâm. Vim, kde je Vâclavské nâmësti a Nârodni muzeum, vi'm, kde najdu orloj, kostel, univerzitu. Tuhie sobotu tam pojedu. Mysifm, ze na nâdrazi na mé pocké Honza. Dâm si tasku do ùschovny a pùjdeme hned spolu do mësta. Jestlize tam Honzu neuvidim, nevadi, znâm cestu na kolej, kde Honza bydli. Nejdriv pojedu metrem C, potom na stanici Muzeum pî'estoupim na métro A. Z metra vystoupim na stanici Hradcanskâ a jestë musim jet tramvaji cislo 1. FLORENC HLAVNI Nâ d r a z i' METRO LINKA A MALOSTRANSKÂ STAROMESTSKA Petr: Ahoj, Honzo! Honza: Ahoj, vitém të v Praze. Chces jet hned do mësta, nebo si nejdi'iv nëkde dâme kâvu? P.: Nejdi'iv chci kâvu, musim se probudit. H.: Fajn, hned vedie nâdrazf je prfjemnâ kavârna. Jdeme tam. Urcitë nemâs Ifstky na métro, vid'? P.: Ne, nemâm. H.: Koupfme je hned tady v automatu. Mysifm, ze deset staci. P.: Listky plati jen na métro, nebo také na autobus a tramvaj? H.: Plati na vsechno. Mùzeme jet, cfm chceme. P.: Ty nepotrebujes Ifstky? H.: Ne, mâm studentskou tramvajenku.

103 P#lr; Kde ted jsme? Hoii/n: Jsme na Nârodni tfidë u Vltavy. Tady vievo vidi's Nârodni divadio, tam dole Karlùv most. Chces si ho prohiédnout? P Urtitè! H,: Pûjdeme kolem kavârny Slavia a potom stâle rovnë. Tam, kde vidis tu vëz, zahneme doleva na Karlùv most. Naproti je nase Nârodni knihovna. Libi se tl Praha? P,; Ano, moc se mili'bi. KARLÙV MOST A n tvèz VLTAVA n KLEMENTINUM 1 FF UKl A 6 - A STAROMËSTSKÉ / NÂMÈSTÎ Honza: Jâ se ted musim vrâtit na kolej, v 5 hodin cekâm telefon z Nëmecka. Pojedes taky, nebo chces zûstat ve mèstè? Petr: Radëji zùstanu tady a pùjdu si sâm nëco prohiédnout. Kudy se dostanu na Staroméstské nâmësti? H.; Ted jsme vedie fakulty. Jâ pojedu metrem na kolej a ty pûjdes tudy rovnë. Tahie ulice se jmenuje Kaprova. Vzadu na konci vidis veikÿ bilÿ kostel a hned u nëho je nâmësti. Orloj aie jestë neuvldis, musis jit asi 50 metrû doprava a tam na rohu na vëzi je orloj. P. Dik! Kdy se zase uvidime? H. V sedm hodin tady u metra. Zatim ahoj! P. Ahoj!

104 L5 «NA NAMESTI Mùzu net, ze stoji'm uprostred Prahy. To uz vite, ze to je Vâclavské nâmësti. Stojim dole, nahofe vidim muzeum a dfvâm se kolem. Je odpoledne. Lidi jdou z prâce, nëkdo pospi'châ, nëkdo jde na prochâzku nebo na kâvu. Jâ uz kâvu nechci. Co tedy chci dëlat? Jsem turista a chci si prohiédnout celou Prahu. Ted si pùjdu prohiédnout orloj. Aie mapu mâm v hotelu a neznâm cestu. Myslfm, ze to nenf daleko. Kolem jde nëjakâ di'vka. Li'bf se mi a râd se ptâm: Kudy se dostanu na nâmëstf, kde je orloj? ptâm se cesky, trochu cesky uz umim. Vidfm, ze cesky rozumite jen trochu, vysvëtifm cestu radëji anglicky, i'fkâ divka. Nebo - jâ tam jdu taky, aie nejdi'iv si musim dât kâvu. Jestlize nepospichâte, mùzeme si kâvu vypft spolu a potom spolu pùjdeme na Staromëstské nâmësti. Ano? Co odpovim? Cv 8. Odpovîdejte ANO, nebo NE podle textu: (Відповідайте TAK, або НІ згідно з прочитаним текстом:) Jste turista? Pospichâte? Sedite ted V kavârnë? Vidite Karlùv most? Vidite muzeum? Chcete si prohiédnout orloj? Potfebujete mapu? Mâte ji ted? Ptâte se na cestu? Mluvite cesky? Odpovidâ divka také cesky? Libi se vâm divka? Jdete na nâmësti hned? Pùjdete tam spolu? P R A H A Staromëstské nâmësti 105

105 Ш > Odpovidejte (Відповідайте): Kd(> jute? Proc potrebujete mapu? Kam chce ji't divka? Kde )(ile? Kdo jde kolem? Na co se ptâ divka? ( iii vidlle? Kdo se vâm libi'? Co odpovite? üo ohcete dëlat? Na co se ptâte? f l 10. Jahé otézka predchàzela? (Придумайте питальні речення на подані відповіді:)...? Jsem па némësti....? Nepospichâm, mam cas....? Ne, muzeum je nahofe....? Mapu potfebuju, protoze neznâm cestu....? Ne, kâvu uz nechci....? Cesky mluvim jen trochu....?ta divka se ml libi....? Ne, orloj neni daleko....? Nejdriv si musim dât kâvu....? Râd pûjdu taky. f l 11. DoplAte text (Доповніть текст, вставляючи в речення пропущені слова): Petr s e d i...а c e k â... Uvidi kamarâdku, prâvë (щойно)... do kavârny. Vstane a pozdravi ji:...moniko! Jsem râd, ze të Posad se tady. Cekâm..... aie jestë tady neni.

106 L5,,Jâ tady hiedâm bratra, také...znàs, aie vidim, ze... No nevadf. Râda se posadfm....si dâs? ptâ se Petr.... Monika. Со stâle dëlâs?... den jsem... Prâce se mi...aie nemâm na nic cas. V olno...jen V...a... A co ty? Stâle...na fakuitë. Myslim, ze studujes...? Ano. Co...potom dëlat? Chci zùstat...jako asistent. 12. Odpovîdejte na otàzky (Відповідайте): Pùjdes kolem posty? Co stoji vedle divadia? Je u skoly Tomâè? Kdo jde do obchodu? Je orloj biizko divadia? Kam dâvâs ten sesit? Kdo vësf obraz na stënu? Jede ten autobus do Prahy? Kde visf obraz? Kam pùjdes dnes na obëd? Nechces jft na pivo? Divâte se casto na televizi? Je to Ifstek na métro? Kdo stojf na rohu? Je za rohem uz Nârodnf divadio? Musfm jit stâle rovnë? 13. Odpovîdejte podle vzoru (Відповідайте за зразком): a) Vzor: Je Tomâs tady? - Ne, teprve (тільки, лише, лиш) sem prijde. Je taska tady? - Ne, teprve ji sem dâm. Stojf uz Petr vepredu? Je Eva nahofe? Stojf uz zidie vzadu? Je kvëtina uprostfed? Je Tomâs uz dole? Ne, teprve... Ne, teprve... Ne, teprve... Ne, teprve... Ne, teprve... b) Vzor: Dâs tu zidli sem? - Uz je tady. Dâs tu mapu dopfedu? Dâs tu knihu nahoru na skrfn? Pùjde Petr do obchodu? Dâs ten stùl doprostfed? Povësfs tu lampu nalevo? Pùjde Tomâs na postu? Dâvâs tu knihu na stùl? Dâs zidli dozadu? Pi=ijde Helena dolû? Jde Eva do skoly? Pûjde profesor na fakultu? 14. Odpovîdejte podle vzoru: Vzor: Nikdo to nevf? - Aie ano, nëkdo to vi. Nic tady nelezf? Zâdnÿ student to nevf? Nikoho nevidite? Zâdnou knihu si nevezmete?

107 Nikdy neodpovidâte dobre? Urcitë nikarn nepùjdeme? Ten slovnik tady nikde nelezi? Nijak ml to nejde. Odnikud ho neznam Odpovidejte podle vzoru: a) Vzor: Pises ùkol? Ne, napisu ho az vecer (potom, zitra...) imperfektivni verbum -> недоконаний вид perfektivni verbum доконаний вид Vans dnes vecefi? Ne... lyiyjes ten talif? N e,... Cekâs u skoly na kamarâda? Ne... Dëlâs to nové cviceni? Ne... Uz snidâs? Ne... Vecefi uz Tomâs? Ne... Ctes ty noviny? Ne... Vitâs pfiteikyni V Praze? N e,... Jis tu housku? Ne... Cistis si zuby? Ne... Plati uz pfitel? Ne... Ptâs se na novou gramatiku? N e,... Vysvëtluje profesor gramatiku? Ne... Uz vystupujes? Ne... Kupujes si ten kabât? Ne... Prohiizis si tu novou knihu? Ne... Zahÿbâ uz ted tramvaj doprava? Ne... Uz se vracite? Ne... Uklizi ta pani vâs pokoj? Ne... Berete si tedy ten svetr? N e,... Otvirâte ted okno? Ne... Uz se Tomâs probouzi? N e,... b) Vzor: Napises ten ükol? Uz ho pisu. perfektivni verbum доконаний вид -> imperfektivnî verbum недоконаний вид Zavfete, prosim, to okno? Odpovëdi na tu otâzku? Vyberete si nëjakou hezkou knihu? Vstanes az v 7 hodin? Prodâ prodavacka ten kabât? Odpocinete si odpoledne? Oblëkne se Tomâs? Pfestoupite na stanici Muzeum? Zatelefonujete do Nëmecka? Zopakujes si starou gramatiku? Naobëdvâs se potom? Podëkujes za kvëtlnu? Udëiâs to cviceni?

108 16. Zeptejte se svého kolegy (Запитайте свого колегу): чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи він чи ВІН чи він чи він чи він чи він дієслова док. виду вип'є (цей) чай з їсть (цей) хліб прочитає цю книжку запитає про нову граматику повечеряє в ресторані уже закінчить роботу повторятиме стару граматику почекає(на) свого друга / приятеля зробить / приготує каву не забуде принести цю книжку виправить цю вправу сяде на автобус біля гуртожитку сьогодні одягатиме нове пальто оглядатиме завтра куранти купить що-небудь / щось у магазині вибере що-небудь / щось заплатить у ресторані привітає (зустріне) свого друга (приятеля) в Празі 17. Pfelozte (Перекладіть): L5 (vypit) (snist) (precist si) (zeptat se) (navecefet se) (skoncit) (zopakovat si) (pockat) (uvafit) (zapomenout) (opravit) (nastoupit) (obiéknout si) (prohiédnout si) (koupit si) (vybrat si) (zaplatit) (pfivi'tat) Ніхто ніколи нічого не знає. - Бібліотека знаходиться біля моста. - Стара Прага мені не подобається. - Я маю йти пішки? - Де тут близько якась зупинка? Вам треба пройти приблизно сто метрів. - Турист оглядає стародавній костьол. - Ідіть увесь час прямо й потім поверніть ліворуч. - Мені треба їхати трамваєм чи на метро? Як ви хочете. - Ти з нетерпінням чекаєш (на) свого друга? / Ти дуже тішишся на свого друга? - Дякую, досить. - Як мені дістатися на вокзал? - Ви живете в готелі, або в гуртожитку? - Я не хочу ні кави, ні чаю. - Вітайте в Чехії. - Куди ти покладеш цю книжку? На стіл. - Де висить ця картина? На стіні. - Ви вже трохи розумієте по-англійськи? - Тут нема ніякого студента. (Ідіть! = Jdète!) Kterÿ autobus jede na: HIavnl nâdrazi? kolej? autobusové nâdrazi? hiavni postu? stanici Hradcanskâ? métro Muzeum? , nebo

109 m e. fitète: Jaké cislo mà vàs telefon? (Jaké je vase telefonni cislo?) KONVERZACE Складіть діалоги, використовуючи подані слова й словосполучення. Вітання назва вулиці де ми зараз знаходимося як потрапити на автовокзал Флоренц Талони? Пересідати? ВІН дякує До побачення! Вітання що він шукає на Національнім проспекті 50 метрів прямо, потім на метро - лінія Б, дві станції, недалеко в автоматі ні, одного талона достатньо Вітайте у Празі! Нема про що говорити. До побачення! MLUVNI' CVICENI 1. а) Poslouchejte: Kde musim vystoupit? Na stanici Muzeum? Ano, tam musite vystoupit b) Odpovfdejte: Kde musi'm vystoupit? Na stanici Muzeum? Ano, tam musite vystoupit. Kde musim pfestoupit? Na stanici Mùstek? Ano, tam musite pfestoupit. Kde musim zahnout? Tam na konci ulice? Ano, tam musite zahnout. Kde musi'm vystoupit? Na stanld Hiavni nâdrazi? Ano, tam musite vystoupit. Kudy musim jit na nâmësti? Tudy rovnë? Ano, tudy musite jit. Kudy musim jit na nâdrazi? Tudy doprava? Ano, tudy musite jit. 2. a) Poslouchejte: Na kolej se dostanu tramvaji cislo 7, Dostanete se tam tramvaji nebo 12? cislo 12.

110 L5

111 b) Odpovidejte: Na kolej se dostanu tramvaji cislo 10, nebo 12? Na nâdrazi se dostanu autobusem cislo 100, nebo 150? Na hiavni postu se dostanu metrem A, nebo B? Na Vâciavské nâmësti se dostanu tramvaji, nebo autobusem? Na Karlùv most se dostanu tramvaji, nebo pësky? Dostanete se tam tramvaji cislo 12. Dostanete se tam autobusem cislo 150. Dostanete se tam metrem B. Dostanete se tam autobusem. Dostanete se tam pësky. 3. a) Poslouchejte: Co si dés? Kévu, nebo caj? Dém si l<évu. b) Odpovidejte: Co si dâs? Kâvu, nebo caj? Kam chces jit? Do mësta, nebo na kolej? Chcete si prohiédnout orloj, nebo Nârodni muzeum? Koupis si jeden listek, nebo deset? Zûstanes tady ty, nebo Honza? Ta tvoje kavârna je u fakulty, nebo u divadia? Co poti'ebujes? Mapu Prahy, nebo slovnik? Tenhie listek plati pro autobus, nebo pro vlak? 4. a) Poslouchejte: Libi se vém Praha? b) Odpovidejte: Libi se vâm Praha? Libi se vâm ten film? Libi se vâm Nârodni divadio? Libi se vâm tahie taska? Libi se vâm Vâciavské nâmësti? Libi se vâm nase mësto? 5. a) Poslouchejte: Uz ctes tu!<nihu? b) Odpovidejte: Uz ctes tu knihu? Uz pijes kâvu? Uz kupujes jizdenku? Uz koncis svou prâci? Uz si vybirâs nëjakou knihu? 6. a) Poslouchejte: Uz pîses ten dopis? Dâm si kâvu. Chci jit do mësta. Chci si prohiédnout orloj. Koupim si jeden listek. Zûstanu tady jâ. Je u fakulty. Poti'ebuju mapu Prahy. Plati pro autobus. Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi. Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi. Ano, libi se mi. Ne, nelibi se mi. Ano, libi se mi. Ano, libi se mi. Ne, jestë ne, aie pi^ectu si ji. Ne, jestë ne, aie prectu si ji. Ne, jestë ne, aie vypiju ji. Ne, jestë ne, aie koupim ji. Ne, jestë ne, aie skoncim ji. Ne, jestë ne, aie vyberu si ji. Ne, jesté ne, aie napisu ho. 112

112 b) Odpovidejte: Uz pises ten dopis? Uz si prohlizis ten obraz? Uz si oblékâs svetr? Uz hiedâs ten slovnik? Uz dëlâs obëd? Ne, jestë ne, aie napfsu ho. Ne, jestë ne, aie prohiëdnu si ho. Ne, jestë ne, aie obléknu si ho. Ne, jestë ne, aie najdu ho. Ne, jestë ne, aie udëlâm ho. L5 7. a) Poslouchejte: Cekâ tady nëkdo? b) Odpovidejte: Cekâ tady nëkdo? VI to nëkdo? Sedi tam nëkdo? Lezf na stole nëco? Tësfte se na nëco? Pùjdete nëkam? Je tady nëkde Petr? Ne, necekà tady nikdo. Ne, necekâ tady nikdo. Ne, nevi to nikdo. Ne, nesedf tam nikdo. Ne, nelezf tam nie. Ne, netësfm se na nie. Ne, nepûjdu nikam. Ne, nenf tady nikde. 8. a) Poslouchejte: Chci se zeptat, koiik je hodin. Prosim vas, kollk je hodin? b) Reagujte: Chci se zeptat, kolik je hodin. Chci se zeptat, jak se dostanu na Karlûv most. Chci se zeptat, jestli je Nârodnf divadio jestë daleko. Chci se zeptat, kterâ tramvaj jede na nâdrazf. Chci se zeptat, cfm musfm jet na hiavnf postu. Chci se zeptat, kde si mùzu koupit jizdenku na métro. Prosfm vâs, kolik je hodin? Prosfm vâs, jak se dostanu na Karlûv most? Prosfm vâs, je Nârodnf divadio jestë daleko? Prosfm vâs, kterâ tramvaj jede na nâdrazf? Prosfm vâs, cfm musfm jet na hiavnf postu? Prosfm vâs, kde si mùzu koupit jfzdenku na métro? 9. a) Poslouchejte: Znâte Rakousko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. b) Odpovidejte: Znâte Rakousko? Znâte Spanëlsko? Znâte Japonsko? Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. Jestë ne, aie brzo ho chci navstivit. 10. a) Poslouchejte: Je to pravda, ze si koupite dùm? Ano, koupim. b) Odpovidejte: Je to pravda, ze si koupfte dùm? Je to pravda, ze tady zùstanete jestë diouho? Ano, koupfm. Ano, zùstanu.

113 J«to pravda, ze zacnete studovat filozofii? Ja lo pravda, ze si référât pfipravi Petr? Je to pravda, ze l<onference koncf uz ve ctyfi? Je lo pravda, ze se nevrâtfte? Ano, zacnu. Ano, pfipravi. Ano, skonci. Ano, nevrâtim se. 11. ) Poslouchejte: Otevru okno. b) Reagujte: Otevru okno. Zaènu uz vafit. Skonôfm brzo. Pfestoupim na tramvaj. Vezmu si jeden listek. Obléknu si svetr. Odpovi'm cesky. Reknu to za chvili. Musim taky otevi^it okno. Musim taky otevfit okno. Musim taky zacit vafit. Musim taky skoncit brzo. Musim taky pfestoupit na tramvaj. Musfm si taky vzit jeden listek. Musim si taky obléknout svetr. Musfm taky odpovëdët cesky. Musfm to taky ffct za chvili. jde sem jde tam jede sem jede tam - pi=ichézi, oni pi=ichâzeji (inf. pficliàzet) x fut. pfijde - odchàzi, oni odcliàzeji (inf. odchàzet) x fut. odejde impf. (недок.) pf. (док.) - prijizdi, oni pfijizdèji (inf. pfijfzdèt) x fut. pfijede - odjizdi, oni odjizdèji (inf. odjizdét) x fut. odjede Тепер, час (недок.) JIT -jd u JET -je d u 1x CHODIT - chodim JE ZD IT- jezdim повторюється (стр. 209) kiepat impf. (недок.) - (jâ) klepu, klepâm zakiepat pf. (док.) - Qâ) zakiepu, zaklepâm

114 bàtse bojim se +G impf. cigareta F dél(e)! dàrek M dopis M d o rtl^ dovolenâ F drzet, -im impf. hodinky F pl. chlebicek M kdyz koufit, -im impf. vykourit pf. làhev F, pl. iàhve loucit se s +1, -im impf. rozioucit se, -im pf. mësic M mistnost F, pl. -osti nabizet, -im impf. nabidnout, -nu pf. najednou nâvstëva F navstëvovat, -uju Impf. navstivit, -im pf. pojdl pojdte! poznàvat, -àm impf. poznat, -àm pf. pracovna F pràvé (ted) pfedstavovat (se) -uju (se) impf. predstavit (se), -im pf. боятися, боюся сигарета ж. заходь! -те! подарунок ч. лист ч. торт ч. відпустка ж. держати, держу годинник ч. бутерброд ч. коли; якщо курити, -рю, палити, -лю викурити, -рю пляшка ж., пляшки множ, прощатися, -аюся попрощатися, -аюся МІСЯЦЬ ч. кімната ж., кімнати мн. запропонувати, -ую пропонувати, -ую раптово/раптом, враз, нараз в двідування, відвідання с. відвідувати, -ую, навідувати, -ую відвідати, -аю пішли!; ну, ходім (-о)! пізнавати, -знаю, узнавати, -наю кого, що пізнати, -знаю, узнати, -аю кабінет ч. якраз, саме зараз, щойно відрекомендувати(ся), -ую(ся) представити(ся), -влю(ся) pfipijet si na +AI< impf. pfipijim ti na F^lpit si, -iju si pf. pfipravovat se (na +Ak) -uju se impf. pfipravit (se), -im pf. ruka F rychie sestra F skienicka F souhlasit s +1, -im impf. Skoda F, adv. telegram M tësi më tykàni N tykat +D (si) impf. ucitel M vykat +D (si) impf. vàm (D) vino N vsichni Mz vsechny Mn, F, Ak Mz vsechna N za hodinu zâkusek M zdravi N zdravÿ, -à, -é zvonit, -im Impf. zazvonit, -im pf. L6 пити, п ю на..., підняти, - німу тост п ю за здоров я кого випити, -п'ю за здоров я., готуватися, -уюся до чого приготовитися, -влюся рука ж. швидко, негайно сестра ж. стаканчик, келишок ч., чарка ж., погоджуватися, -уюся з ким, чим шкода, жалко, жаль телеграма ж. мені приємно звертатися, -аюся на.ти до кого учитель ч. звертатися, -аюся на,ви до кого вам (займен., даваль. в.) вино с. усі/всі усі/всі усі/всі через/за годину десерт ч., закуска ж., здоров я с. здоровий, -а, -е дзвонити, -ню подзвонити, -ню Chci (chtèl bych) se predstavit. Chci vàm predstavit svou sestru. Tèsi mè, ze vàs poznàvàm. Mûzu vàm nabidnout kafe? Pripijeme si? Na zdravi! St astnou cestu! Sednète si! Sednl si! Дозвольте представитися. Дозвольте представити вам мою сестру. Мені приємно з вами познайомитися. Пригостити вас кавою?/ви вип єте чашку кави? Дозвольте підняти тост. За здоров я...! ІДасливої дороги! Будь ласка, сідайте! Сідай! jedna ruka jedno oko (N) jedno ucho(n) - dvë ruce (F) - dvé осі (F^ - dvë usi (F) одна рука одне(-о) око одне(-о) вухо ДВІ руки дві очі два вуха

115 Gr М ИСЛІІНИКИ fjidin imin [yvp llilt» in lime» Olyfl IliloM Щіііііо il iiiiü lo timlo -e tisice jako pokoje!e dev#l net llsic (900 ООО) dflvat ie l devadesât devët tisic (999 ООО) 1 (CÎSLOVKY oo) 1 ООО tisic , 3, 4 tisice tisic ООО mlllon millony Ifi millony filyfl millony _pèt millonù elo mlllonü -y jako stoly -u 1 ООО ООО 2 ООО ООО 1 mlllon 3 ООО ООО 2, 3, 4 millony 4 ООО ООО 5-9 milionû 5 ООО ООО 100 ООО ООО devèt set devadesât devët milionû osm set osmdesât osm tisic ( ООО) Jedna miliarda (1 ООО ООО ООО) dvè miliardy 3, 4 miliardy pèt miliard 6 - ~ miliard -y miliardy jako zeny -0 miliard jako 5 hodin (F) Pfeètéte: 25 ООО, , , , , , , 780 ООО, , , ООО, 15 ООО ООО, 75 ООО ООО

116 ZAJMENO SVÙJ (Займенники СВІЙ, СВОЯ, СВОЄ, СВОЇ = мій, моя, моє..., твій, його, її, наш, ваш, їхній...) L6 Займенник SVÙJ (СВІЙ, СВОЯ...) = присвійний займенник, який виражає відношення до суб єкта. Він відмінюється я к займенник m ùj (МІЙ, МОЯ...). Цей займенник не виступає в формі називного відмінка. у мене мій син, але! мій/свій = власний стіл у тебе твій син; твій/свій стіл у нього його син; його/свій стіл у неї її син; Гі/свій стіл у нас наш син; наш/свій стіл у вас ваш син; ваш/свій стіл у них їхній син; їхній/свій стіл Mâm (râd) (+АІ<): sg- pi. svého syna Mz své, svoje syny svùj stûl Mn stoly моя/своя твоя/своя їіусвоя лампа svou lampu F наша/своя svoji své, svoje lampy їхня/своя моє/своє твоє/своє його/своє її/своє наше/своє ваше/своє їхнє/своє мило své auto svoje N svà, svoje auta Pl^iklady: Mâte râd svou (svoji) prâci? Moje (mà) prâce je zajfmavâ. Ano, mâm réd svou (svoji) prâci. (jà -m o u -y svou) Pan Kubât hiedâ svého syna. Jeho syn tady neni. Navstëvujeme râdi svoje (své) prâtele. Nasi prâtelé jsou mili. (on - jeho - (my - nase I svého) svoje)

117 Cv n 1. Vzor: Chci vâm pfedstavit svou sestru. jâ moje To je... sestra. To je moje sestra. Petr otevirâ svou knihu. Vidim...knihu. Honza mâ na stole svoje noviny. My vsichni c te m e...noviny. Pavel hiedâ svùj svetr. Jâ vim, z e...svetr je ve skrfni. Mâm râd svou prâci. übl se t i...prâce? Cekâm na svého kamaràda. Vis, kdo j e...kamarâd? n 2. Vzor: (moje sestra): Chci vâm predstavit...sestru 4 'lmoje = jâ svou sestru. (mùj bratr): Prohlizi'm s i... bratra na fotografil. (mùj slovnik): Nemâm tvùj slovnik, m â m... (vase noviny): M â te... noviny, nebo moje? (tvoje kamarâdka): Nevidis uz n è k d e...kamarâdku? Musime jit. (jeho rodina): Jan m â... rodinu. Gr МНОЖИНА, УТВОРЕНА ВІД ФОРМ НАЗИВНОГО Й ЗНАХІДНОГО ВІДМІНКІВ (NOMINATIV A AKUZATIV PLURALU) Nom = Kdo to je? Co to je? Ak = Koho vidim? Co vidim? Хто це? Що це таке? Кого я бачу? Що я бачу? ж.р. + неж. і. ч.р. с.р. наз. в. + знах. в. тверді приголос. м які приголос. F ty mé (moje) hezké zeny priteikyné.! mistnosti (-ost) Mn tvé (tvoje) modern!, Jeji stoly zidle, skfinë! pani nase,vase (a>y) pokoje N ta tvà (tvoje) hezkà auta more! nàdrazi nase,vase moderni, Jeji (o>a)! stùl - stoly, domy, noze (Mn) Ù > о! to ditë (N) - pl.: ty d it! (F) hezké ditë - pl. hezké dëti

118 Mz Nom (жив. і ч. р. -наз. в.) L6 ti mi (moji) miadi pàni, pânové 1-tel, -an +é tvi (Woji) moderni, jeji muzi Ftusové ucitelé nasi, vasi Svédové Americané Norové Moravané Arabové I Spanèlé -ОУе: переважно в односкладових, (менше) в двосклад. СІОУек - jid ë, ІІСІІ означеннях народів і націй та народностей ргііеі - ргаїеіе! Mz: dobrÿ hezkÿ drahÿ tichÿ miadÿ pâtÿ krâsnÿ - dobfi r > f doktor - doktofi (лікарі) - hezci k > c ûr'ednik - ùfednici (службовці) - drazi (дорогі) h > z çstruh -pstruzi (форель) - tisi (тихі) ch > s Cech - Cesi (Cechové) (чехи) - miadi d > d (di) kamarâd - kamarâdi (друзі) - pâti t > t (ti) student - studenti (студенти) - krâsni n > ri (ni) pan - pâni (пани) ceskÿ - cestî némeckÿ - némecti' -skÿ > -sti -ckÿ > -cti ukrajinskÿ - ukrajinsti Ukrajinec - Ukrajinci I (українці) IMz - Ak (ж и в. і. ч. р. - з н а х. в.) тверді приголос. м які приголос. ty mé (moje), své, tvé (tvoje), (svoje) nase, vase miadé moderni, jeji pàny Americany muze i ucitele (-tel), pfàteie manzeie Ilid i _2JYdva + M (dva muzi, dva stoly) dvë + F, N (dvë zeny, dvë auta) pan Kubât pani Kubatovâ manzelé Kubàtovi (подружжя Кубатів) Nom kazdÿ kazdà kazdé pl. (всі/усі) vsichni muzi (Mz) vsechny stoly (Mn) vsechny zeny (F) vsechna mësta (N) (любити) ràd ràda ràdo X Mb: ràdi (muzi maji râdi fotbal) F: ràdy (zeny I dëti maji râdy dort) Ak Mz: vëechny muze jeho - nemëni se (не відмінюється) jejich - nemëni se (не відмінюється) je ji - jako moderni

119 Nem»g pl. Івп - tl i Івп - ty y f Іа - ty Y N Іо - ta a sg. pl- sg. pl. pân - péni muz - muzi i stùl - stoly + pokoj - pokoje zena - zeny + zidle - zidle e mèsto - mësta + more - more M l U n I N h»zkÿ - hezci hezkÿ - hezké h»ké - hezké hezké - hezké e é é mùj - moji, mi mùj - moje, mé moje (mé) - moje, mé moje(mé) - moje, mé Pfiklady na plurél: Vêlohnl atudenti pfijdou zitra v 7 hodin. Vlrtlm riol)fe na vàechny studenty. 6«кя ( <и(1у па vâs nèjacî Rusové. NMAnkiitii na Rusy, aie na Ukm lnce. Tvo)l pratelé pfijdou taky? PoAkàmn jostè na tvé prétele. Manttlé Novékovi pisou z Prahy. Tamhle vidlm manzele Fiserovy. Jiou viechny knihy zajimavé? Tamiy vysoké domy se mi neli'bf. Tyhl* ôtyh Kstky jsou pro vâs. Na kolnjl ttiajl dva pokoje spolu koup«lnu. Chcemo dvé kévy, dva dzusy a nèjaké zakusky. Усі студенти прийдуть завтра о сьомій. Я добре бачу всіх студентів. (На) вас тут чекають якісь росіяни. Я чекаю не на росіян, але на українців. Твої друзі теж прийдуть? Ми почекаємо ще (на) твоїх друзів. Нам пише із Праги подружжя Новаків. Ось там я бачу подружжя Фішерів. Усі ці книжки цікаві? Оті високі будинки мені не подобаються. Ці чотири квитки для вас. У гуртожитку кожні два номери мають спільну ванну. Прошу дві кави з десертом і два соки. То Jsou + Nom chytfl inienÿi'i dobi f doktori drazi pstruzi veld Cesi stafi Slovâci nèmeôti studenti nèktefi ürednfci ôeôti profesor! Vidi'm + Ak chytré inzenÿry dobré doktory drahé pstruhy velké Cechy staré Slovâky nëmecké studenty nëkteré üfedniky ceské profesory

120 Cv Ten student Ten profesor Ten muz Ten cizinec Ten pân Ten doktor je (jsou) Ukrajinec. - pl.: Ti studenti jsou Ukrajinci. L6 Ukrajinec. Ta studentka Ukrajinka. Cech. Ta profesorka Ceska. Nëmec. Ta zena je Nëmka. American. Ta cizinka (jsou) Americanka. Rus. Ta pani Ruska. Slovâk. Ta doktorka Slovenka. 4. Vzor: Tam jsou studenti. - Vidis dobre ty studenty? Tam jsou studenti. Vidis dobfe...? Tam jsou muzi. Vidis ufednici -y cizinci doktofi uciteié Cesi lidé (lidi)..? -e -I 5. Koupim: 2 Oizdenka), 2 (listek), 2 (dort), 2 (taska), 2 (chlebicek), 2 (kafe), 2 (caj) Na stole màm: pl. - tvûj svetr, vâs dopis, tvou kniliu, vasi ucebnici Na ullcl vidim: pl. - starÿ dûm, modernf obchod, veikÿ autobus, nëjakého muze, miadého cizince pl. - nëjakou 2enu, starou vëz, cervenou tramvaj pl. - bi'lé auto, hezké kino, malé ditë Gr м а й б у т н ій ЧАС, УТВОРЕНИЙ ВІД ОДНОВИДОВИХ ДІЄСЛІЕ (IMPERFEKTIVNI FUTURUIVI) а) BŸT: m budu (my) budeme nebudu nebudeme (ty) budes (vy) budete nebudes nebudete (on) bude (oni) budou nebude nebudou БУТИ: я буду ти будеш він, вона, воно буде ми будемо ви будете вони будуть Pfiklady: Zitra bude stfeda. Budu doma az vecer. (Приклади:) Завтра буде середа. Я буду дома тільки (аж) увечері.

121 Budou dvè hodiny. Budete V nedèli vecer doma? Jak diouho budes jestè nemocnÿ? Zitra nebude vyucovâni? budu nebudu Скоро дві години. Чи ви будете в неділю ввечері дома? Як довго ти ще будеш хворіти? Завтра занять нема? Infinitiv IMPF. Brzo budu mît dovolenou. V nedèli budu studovat. U2 nebude kourit. Budeme si tykat? Nebudou souhiasit. Скоро в мене буде відпустка. У неділю я готуватимуся до занять. Він уже ие буде курити. Ми будемо з вами на ти? Вони не погоджуватимуться (з ти м,...) Майбутній час, утворений від модальних дієслів: chci nemùzeme - umèjl musis nesmite budu chtît nebudeme moct (moci) budou umèt budes muset nebudete smèt я буду хотіти ми не будемо могти/не зможемо вони знатимуть/вмітимуть, вони будуть., тобі буде треба, ти будеш повинен ви не будете сміти Zitra budete muset züstat celÿ den doma. b) Udélâm to hned. jen 1 akce Skoncîm uz za chvili. akce konci je ohranicenâ casovè PERFEKTIVNI FUTURUM Budu to dèlat celÿ den. akce trvâ Kazdé râno si budu kupovat noviny. akce se opakuje 2x, 3x, 4x... ; IMPERFEKTIVNI FUTURUM Завтра ви будете повинні / вам треба буде залишитися цілий день дома. Я це зроблю зараз. тільки одна дія Я закінчу це вже за хвильку./ Я кінчатиму вже за хвильку, дія закінчується вона має щодо часу певну межу тривання Я це буду робити цілий день. / Я це робитиму... дія триває Кожного ранку я буду купувати газету. / Я купуватиму... дія повторюється 2 х, З х, 4 х... budu + im perfektivni verbum v infinitivu

122 Priklady; Napisu ti hned zitra. Dopis budu psât urcitë hodinu. Tu knihu si prectu râd. Dneska vecer si budu cist, nebudu se divat na televizi. Prohiédnu si muzeum. Celé odpoledne si budu prohiizet Prahu. я зразу ж завтра тобі напишу. Лист я писатиму точно годину. L6 Цю книжку я прочитаю з великим задоволенням. Сьогодні ввечері я читатиму й не буду дивитися телевізор (телепередачі). Я огляну музей. Увесь час після обіду я оглядатиму празькі пам ятки. А: Kdy budes zitra doma? В: Dopoledne budu v pràci, aie v jednu hodinu uz budu doma. «A: Со budes dèlat vecer? В: Zùstanu doma a budu se divat na televizi. A: Mas uz listky do divadia? В: Ne, budu je mit az zitra. A: Rane profesore, kdy budete mit cas na konzultacl? B: Dneska ne, aie zitra budu mit cas ve ctyfi hodiny. Najdete mè v pracovnè. Cv 6. Dopinte perfektivni, nebo imperfektivni verbum (Доповніть подані дієслова доконаного або недоконаного виду): otvirat - otevrit: Nëkdo zvonf, jd u... Jsou na stole skienicky? U z... tu iâhev. pfipravovat se - pfipravit nèco: Pùjdu spät, jen jestë musfm... knihy do skoly. Konference bude za mësic. Uz se na n i...? pfedstavovat se - pfedstavit nèkoho: Ja jsem Pavel Novy,... novÿ kolega. Chci v â m... svého bratra.

123 ІіУ вк - rozloucit se:,,za chvili se uz musfm... v osm hodin musfm bÿt na nâdrazf. Na shiedanou a sfastnou cestu!...panf Novâ. flhpii*!! - pfipit si:...? ptâ se Pavel. Mâm uz chuf na vfno. Na tvoje zdravf!... Pavel. Na tvé taky,... Jana. VHal - pfivitat: Dobrÿ den. Pojdte dâl!... nâvstëvu panf Novâ. Zitra pfijde novÿ kolega. Kdo h o...? fl 7. Oo budeè zitra dëlat? Zitra budu pracovat. studovat materiâly dfvat se na televizi poslouchat magnetofon prochàzet se cfst si pflpravovat se na konferenci N«l)udu cfst tvûj materiâl, psât dopis divat se na ten film poslouchat tu novou desku poslouchat V râdiu ministra vafit dneska vecer potfebovat tu knihu nemâm cas. П 8. Avknète ve futuru (Скажіть y майбутньому часі): Vzor: Veèer (se dfvâm) na televizi. - Vecer se budu divat na televizi. Kaidé râno (kupuju) noviny. Celÿ veèer (si ctu). Co (dôlâ ) v sobotu vecer? Kollk je hodin? Uz (jsou) 4 hodiny. (Jsem) râd, kdyz pfijdete. Nevim, jestli (rozumfm) cesky. Dneska nemâm cas, (ucfm se) az zftra. Zftra (mâm) voino. U i (nekouffm), nenf to zdravé. Ted'to nepotfebuju, (potfebuju to) zftra. Zftra jeétë (musfm koupit) chlebfcky. Nevfm, jestli V pondëlf (musfm jft) na fakultu.

124 Gr L6 Jestlize Kdyz budu mit cas, prijdu. Якщо ^ ^ ^ прийду. budes jestë zitra nemocnÿ, prijdu të navstivit. Якщо ти будеш Іще завтра хворіти, я до тебе зайду.! Nevi'm. jestli prijdu. Я не знаю, чи прийду. 2. kdyz, az С кл аднопідрядні речення з підрядним часу коли, як, якже, поки, доки, відколи, ТІЛЬКИ що, як ТІЛЬКИ, ледве, лиш, лише, скоро, щойно... Kdyz sem nemocnÿ, nemûzu studovat. Коли я хворію, я не можу готуватися... Kdyz Kdyz 3iju kafe, musim koufit. sem byl nemocnÿ, lezel jsem. Коли я п ю каву, я обов язково курю. Коли я хворів, я лежав у ліжку. Az budu mit cas, budu studovat. Як т іл ь к и / к о л и матиму час, я буду готуватися... Az vypiju kâvu, napisu dopis. Як тільки/коли/після того як вип ю каву, я напишу лист(-а). Pfijd', az pfijedes! Як/як ТІЛЬКИ приїдеш, зайди/прийди до мене! Минулий час. KDYZ коли Теперішній час. KDYZ іиіайбутній час. - коли, як, як тільки, після того як... AZ Тramvaj jede az па nâmësti. Pfijdu dnes az V 8 hodin. Трамвай Іде аж до площі/до самої площі. Сьогодні я прийду тільки (аж) о восьмій. І коли поки не AZ > teprve поки доки тільки, лише, лиш... Cv 9. Ргеіойе (Перекладіть): Коли я повернуся додому, я ще читатиму. - Коли він прийде, ми вип ємо

125 кави. - Аж до якої зупинки йде той трамвай? - Чому Томаш прийде сьогодні аж о десятій годині ввечері? - Коли (якщо) буде хтось дзвонити, відчинимо двері. - Коли в мене відпустка, я їжджу в Німеччину. - Цей потяг ходить аж до Брно? - Сьогодні наш професор/учитель/викладач прийде аж (трошки) пізніше. - Я буду чекати, поки/доки ти не прийдеш. П 10. Zeptejte se svého kolegy, co dëlé nebo bude dèlat: (Запитайте колегу, що він зараз робить або що він робитиме): Коли ти будеш у Празі в тебе гості в тебе буде відпустка ти йдеш у гості до тебе приходять у гості сидиш у кафе ти захворієш ти дістаєш подарунок твій приятель запізняється автобус не ходить аж до вокзала О Je sobota, dvë hodiny odpoledne. Kubâtovi jsou doma a ctou. Najednou nëkdo zvoni a pani Kubâtovâ jde otevfit. Kdyz se vraci, drzi v ruce telegram. PavIe, telegram od Heleny! Pi'ijede dneska vlakem na Hiavni nâdrazi ve dvë hodiny. Aie to je prâvë ted! To uz nemûzeme jit naproti. Pfijede Helena? To je fajn. Musi prijit sama, myslim, ze tady bude asi za hodinu. ü i za hodinu? Musim jit rychie nëco koupit, nie tady nemâm. Co mâm koupit? Kafe mâme doma, mûzes koupit ti'i nebo ctyri zâkusky nebo chlebicky.

126 Ve tri hodiny nëkdo zvoni a za chvfli uz Kubatovi vi'taji Helenu. Ahoj, Heleno! To jsme râdi, ze të zase vidi'me. Ahoj! Jâ jsem taky râda. A tady vâm chci pi'edstavit svou sestru Janu. Tësi nâs, ze vâs poznâvâme. Jâ jsem Monika Kubâtovâ a to je mùj manzel Pavel. Pojdte dâl! L6 Sednëte si! Mùzu vâm nabidnout kâvu nebo caj? ptâ se Monika Kubâtovâ.,,Jâ si dâm kâvu a ty, Jano? h'kâ Helena. Jâ taky, dëkuju. Kourite? nabizi Pavel Kubât cigarety. Dëkuju, nekoui'im jâ ani Helena. Aie myslim, ze si mûzeme tykat, souhiasite? odpovi'dâ Jana. Râd. Pripijeme si na to, fikâ Pavel a uz otvi'râ lâhev vina. Pani Kubâtovâ pripravuje skienicky a za chvili si uz vsichni pi'ipijeji: Na zdravi! A na tykâni! V sest hodin se Helena podivâ na hodinky. Za hodinu jede vlak, musime se rozloucit. Skoda, ze uz musite jit. Dëkujeme za mllou nâvstëvu, louci se Kubàtovi. Kdy zase pfijedete do Prahy?,,Za dva mësice budu mit dovolenou, a kdyz budu mit cas, urcitë pi'ijedu. Jestë napisu, rikâ Helena. Sfastnou cestu!

127 Pojd te dâl! Odiozte si! Sednëte si! = Posadie se, prosim! Udèiejte si poliodli! Mohu vâm nabidnout sâ!el<!<âvy nebo caje? Dë!<uji, neobtëzujte se. To je pro më maiic!<ost. Prosim ke stolu. Posiuzte si! Vezmëte si! Mùzu vâm pridat? Dëkuju, jen trochu Qen kousek). Ne, dëkuju, to opravdu staci. Uz nemùzu. Pfijdle k nâm nëkdy! Dèkuju za pozvâni, az budu moct, prijdu. Mohi bych vâs dnes pozvat na veceri? Bohuzei, dnes nemùzu. Zitra veiml râd(a). Nevyrusuju? Naopak, diouho jsme se nevidëli. Nebudu vâs diouho zdrzovat. Jsem râd, ze vâs zase vidim. Râd bych se s vâmi rozioucil. Bohuzel uz musim jü. Dëkuju za hezkÿ vecer. Jâ dëkuju za nâvstëvu. Pfljdle zase brzy, jste vzdy vitân. Dilqf za milou nâvstëvu. «Проходьте! Роздягайтеся! Сідайте, будь ласка! Влаштуйтеся якнайзручніше! Вас пригостити чашкою кави або чаю? Дякую, не турбуйтеся! Це-дрібниці./Нема про що говорити. Сідайте до столу, будь ласка! Пригощайтеся! Пригощайтеся! Вам іще налити,...? Дякую, лише трошки. Ні, дякую, досить. Я вже більше не буду... Зайдіть до нас коли-небудь! Дякую за запрошення, якщо зможу / буду могти, прийду. Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти? Вас можна сьогодні запросити на вечерю? Шкода, але сьогодні я не зможу. Завтра із задовленням прийду. Пробачте, я вас не турбую?/я вам не буду заважати? Ні, навпаки, ми давно з вами не зустрічалися. Я не буду вас довго затримувати. Я радий вас знову бачити. Я хотів би з вами попрощатися. Шкода, але мені вже треба йти. Дякую за приємний вечір. А я дякую за те, що ви прийшли. Зайдіть знову, ми вас чекатиме. Спасибі за милий візит. KUBÂTOVI МАЛ NAVSTEVU Kubâtovi... doma а cekaji... Nemâs clgaretu? ptâ se pan Kubât. То vis, z e... A ie...koufis, to neni zdravé, odpovidâ pani Kubâtovâ. Kdyz cekâm, musim... i'ikâ pan Kubât.

128 L6 Nâvstëva...Je to pan Capek z...kolega z prâce. Ahoj!...dâl! vitâ ho pan Kubât. Pani Kubâtovâ... jestë neznâ, proto se gredstavuje: D obrÿ...jâ jsem Petr Capek.... më, jsem râda, z e... rikâ pani Kubâtovâ. A dëkuju za kvëtiny. Pani Kubâtovâ... kâvu a_dort. Dëkuju... dëkuje pan Capek. Pan Kubât nablzf cigaretu:...?,jme, nekourim, neni t o..., rikâ pan Capek. Uz bude... hodin, m usim...v sedm hodin jede vlak. Musim najit taxi, uz nemâm cas, flkâ pan Capek. Tam d o le... jedno taxi, podivej!... pan Kubât.,,To je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu.... Dëkujeme z a... louci se pani Kubâtovâ. Kdy zase...? ptâ se pan Kubât.,,Za tfi mësi'ce budu m it...a myslim, ze... Aie ted uz... pospîchat. Na shiedanou!... pan Capek.... cestu!...kubâtovi.

129 Cv 11. Odpovidejte podle textu (Відповідайте згідно з прочитаним текстом): Kdy jsou Kubàtovi doma? Od koho mâ panf Kubâtovâ teiegram? Kdy prijede Helena? Jdou Kubàtovi naproti na nâdrazf? Proc nejdou? Co musi panf Kubâtovâ koupit? Kdy zvonf Helena? Co rikâ? Co se ptâ Monika Kubâtovâ? Co nabfzf pan Kubât? Na co si pfipfjejf? Kdy se musf Helena a jejf sestra rozloucit? Kdy zase pfijedou do Prahy? 12. Pfelozte (Перекладіть): Novâk: Добрий день! Дозвольте представити вам мого брата Томаша. Kubâtovâ: Добридень, пане Новаку. Мені дуже приємно познайомитися з вашим братом. Мій чоловік іще на роботі, він прийде трошки пізніше. Novâk: Нічого. Якщо ви не проти, ми його почекаємо, пані Кубатова. Kubâtovâ: Звичайно, почекайте. Вас можна пригостити кавою чи келишком вина? Novâk: Дякуємо, ми питимо каву. Kubâtovâ: Пригощайтеся бутербродами й кавою. А: Ви будете курити/ви хочете закурити? Б: Дякую, я не палю. А: Мені треба вже попрощатися. Мій поїзд відходить за годину. Дякую за приємний вечір. Б: А я дякую за милий візит. Зайдіть знову, я буду дуже рада. До побачення! А: Прошу до столу. Пригощайтеся! Беріть торт, бутерброди, вино й пиво. Б: Дякую, я візьму лише кусок торта. А: Це мало. Може, вам іще кусок покласти? Б: Ні, дякую, досить. А: Чи ми не могли б сьогодні разом повечеряти? Б:... А: Я вас не турбую? Уже восьма година. Б:... А: Зайдіть знову, ми будемо дуже раді. Б:...

130 A: Ten pokoj je aie hezkÿ! B: Mysh's? A: Nelibi se ti? B: IVIoc ne. Aie libi se mi, ze je veikÿ. L6 A: Ten pokoj je aie hezkÿ! krâsnÿ! nâdhernÿ! (HyflOBuPi) fantastickÿ! B: Myslis? A: Neltoi se ti? B: Moc ne. Moc se mi neli'bi. Aie h'bi se mi, ze je veikÿ. jak je veikÿ. jak je svëtlÿ. (C B ir/in ki) Co se vàm libf V pokoji?

131 Libi se mi krâsné obrâzky ta dvé kresla novâ sedacka knihovnicky maiÿ koberec kvëtiny u okna malâ skfinka v rohu jidelni stûl pes, kterÿ lezi u sedacky 13. Je veikÿ tento byt? Jak se jmenuji pokoje v bytë? Kde spite? Kdejite? Kam posadite nâvstëvu? Kde se myjete? Kam dâte postele? Kam dâte jideini stûl? Kde si svlékâte kabât? Kde mùzete bÿt, kdyz je hezky? loünice II ob^cf pokoj I ^ J kuchyn (F) кухня chodba передпокій, прихожа koupelna ванна WC (vé cé) убиральня/туалет loznice спальня obÿvaci pokoj вітальня dëtskÿ pokoj дитяча кімната baikon балкон G L - do obÿvaciho pokoje do dëtského pokoje - V obÿvacim pokoji V dëtském pokoji na chodbë, na baikonë

132 KONVERZACE obchodni zàstupce sekretàrka reditel торговий представник ч. (ТП) секретарка ж. (С) директор ч. (Д) L6 0Z: Prosim vàs, je pntomen pan reditel? S: Ano, koho màm ohiâsit? OZ: Zde je moje navstivenka. Zeptejte se, prosim, jestli më mùze pfijmout. Omiouvàm se, ze jsem svou nâvstëvu nemohi ohlàsit pfedem. S: Pockejte, prosim, zeptâm se. Ano, pan feditel vàs za chvili pfijme. Posadie se. R: Promiiite, ze jste musel cekat. Co si pfejete? OZ: Jsem zàstupce firm y... kterà mà zàjem o spolupràcl s vasim podnikem. Zde je dopis od naseho feditele. R: To nàs tèsi. Mûzeme si o tom promluvit. ТП: C: ТП: C: Д: ТП: Д: Скажіть, будь ласка, директор приймає? Так. А кого представити? Прошу, моя візитна картка. Запитайте, будь ласка, чи він може мене прийняти. Пробачте, що я вас не попередив про свій візит. Зачекайте, будь ласка, я запитаю. Так, директор вас прийме через кілька хвилин. Сідайте. Пробачте, що я вас примусив чекати. Ви в якій справі? Я представник фірми..., яка зацікавлена в співробітництві з вашим підприємством. Ось вам лист від нашого директора. Ми дуже раді. Ми можемо про це поговорити. MLUVNI CVICENI' 1. а) Poslouchejte: Nevis, kde bude vecer pan Kubàt? V hotelu? Myslim, ze bude v hotelu. b) Odpovidejte: Nevis, kde bude vecer pan Kubât? V hotelu? Nevis, kdo bude dneska dëlat veceri? Otec? Nevite, kdy bude mit vâs nëmeckÿ kolega cas? Ve tri hodiny? Nevite, kdy budu muset vrâtit tu knihu? Za mësic? Nevis, jestli budou Kubâtovi chti't zitra pfijft? Mysli'm, ze bude v hotelu. Mysifm, ze ji bude dëlat otec. Mysifm, ze bude mft cas ve tfi hodiny. Mysifm, ze ji budete muset vrâtit za mësfc. Mysifm, ze budou chti't pffji't. 2. a) Poslouchejte: Co budes dèlat, az skoncis? Az skoncim, uvafim si kafe a budu si cist.

133 b) Odpovfdejte: Co budes dëlat, az skoncfs? Co budes dëlat, az pfijdes domù? Co budes dëlat, az odejde nâvstëva? A i skoncim, uvarim si kafe a budu si cist. Az pfijdu domù, uvah'm si kafe a budu si cist. Az odejde nâvstëva, uvafim si kafe a budu si cist. 3 a) Poslouchejte: Mâte jestè nèjaké cigarety? Ne, nemàm uz zâdnou cigaretu. b) Odpovfdejte: Mâte jestë nëjaké cigarety? Mâte jestë nëjaké otâzky? Mâte jeëtë nëjaké jizdenky? Ne, nemâm uz zâdnou cigaretu. Ne, nemâm uz zâdnou otâzku. Ne, nemâm uz zâdnou jizdenku. 4. a) Poslouchejte: Vidis tam ty dëti? b) Odpovfdejte: Vidis tam ty dëti? Vidis tam ty muze? Vidis tam ty zeny? Vidis tam ty miadé cizince? Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. Ne, nevidim tam nikoho. 5. a) Poslouchejte: Pi^edstavuju ti svou sestru Hanu. Tèsi mé, ze vàs poznàvàm. Budeme si tykat? b) Reagujte: Pfedstavuju ti svou sestru Hanu. Pfedstavuju ti svého kamarâda Pavla. Pfedstavuju ti svého pfitele Honzu. Pfedstavuju ti svou kamarâdku Janu. Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat? Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat? Tësi mé, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat? Tësi më, ze vâs poznâvâm. Budeme si tykat? 6. a) Poslouchejte: Pràvë pi^ichàzeji Petr Novàk a jeho manzeika. Novâkovi jsou tady? To je fajn. b) Reagujte: Prâvë pfichâzeji Petr Novâk a jeho manzeika. Novâkovi jsou tady? To je fajn. Prâvë pfichâzi Karel Svoboda a jeho manzeika. Svobodovi jsou tady? To je fajn. Prâvë prichâzi Pavel Fiser a jeho manzeika. Fiserovi jsou tady? To je fajn.

134 7. a) Poslouchejte: Jsou uz tady vsichni studenti? Ne, jeètè cel(àme na dva studenty. b) Odpovidejte: Jsou uz tady vsichni studenti? Jsou uz tady vsichni kolegové? Jsou uz tady vsichni cizinci? Jsou uz tady vsichni Americané? Jsou uz tady vsichni uciteié? L6 Ne, jestë cekâme na dva studenty. Ne, jestë cekâme na dva kolegy. Ne, jestë cekâme na dva cizince. Ne, jestë cekâme na dva Americany. Ne, jestë cekâme na dva ucitele. 8. a) Poslouchejte: Ahoj, Heleno! b) Reagujte: Ahoj, Heleno! Ahoj, Pavlel Ahoj, Heleno a Pavlel Dobrÿ den, pane Kubâte a pani Kubâtovâ! To jsem râda, ze të vidim. To jsem râda, ze të vidim. To jsem râd, ze të vidim. To jsme râdi, ze të vidime. To jsme râdi, ze vâs vidime. 9. a) Poslouchejte: Na co si pripijeme? Na zdravi'? Ano, pripijeme si na zdravi. b) Odpovidejte: Na co si pripijeme? Na zdravi? Na co si pfipijeme? Na tykâni? Na co si pi'ipijeme? Na stësti? Na co si pfipijeme? Na vsechno dobré? Ano, pnpijeme si na zdravi. Ano, pt'ipljeme si na tykâni. Ano, pt ipljeme si na stësti. Ano, pi'ipijeme si na vsechno dobré. 10. a) Poslouchejte: Kdy se vràti manzel? b) Odpovidejte: Kdy se vrâti manzel? Kdy pojedete na dovolenou? Kdy zacne konference? Kdy budete mit cesko-nëmeckÿ slovnik? Vrâtî se az za tri mèsîce. Vrâti se az za tî i mësice. Pojedu az za tri mësice. Zacne az za tî^i mësice. Budeme ho mit az za tfi mësice. 11. a) Poslouchejte: Petr neni jestë doma? Kdy prijde? Prijde asi za hodinu. b) Odpovidejte: Petr neni jestë doma? Kdy pfijde? HIedâm pana doktora Kubâta. Nevite, kdy bude v pracovnë? Ty to jestë nemâs? Kdy to, prosim të, udëlâs? Ty jestë pracujes? Kdy skoncis? Pfijde asi za hodinu. Bude tam asi za hodinu. Udëlâm to asi za hodinu. Skoncim asi za hodinu.

135 atmosféra F blahoprât +D k +D blahopfeju Impf. poblahopràt pf. -p fe ju centrum (G -a) N dékovat +D za +Ak -uju impf. podëkovat pf. dohodnout se pf. dohodnu se dfiv(e) dùlezitÿ, -à, -é dvakràt espreso N hiavnè hodnè = mnoho = moc chata F chutnat +D impf. jednâni N k, ke +D kràsnè lito je ml lito lyze F pl. lyzovat impf. lyzuju mléko N nadiktovat +D +Ak -uju pf., diktovat impf. nakonec nervôzni obchodni objednàvat, -àm Impf. objednat pf. odpovédèt +D na +Ak pf. odpovim, oni odpovédi odpovidat, -àm impf. omiouvat (se) +D -àm impf. omiuvit se, -im se pf. onemocnèt, -im pf. partner M partnerka F plànpvat, -uju Impf. naplànovat pf. атмосфера ж. поздоровляти, -яю/вітати, -аю кого з чим поздоровити, -влю/ привітати, -аю кого з чим центр, осередок ч. дякувати, -ую кому, чому за що подякувати, -ую домовитися, -влюся/ умовитися, -влюся про що раніше важливий, -а, -е, серйозний, -а, -е два рази, двічі кава експрес головним чином/головне багато дача ж. смакувати, подобатися кому и^о переговори ч. множ. ДО гарно, прекрасно, чудово шкода, жаль ж. мені шкода/жаль лижи ж. множ, бігати, -аю, ходити, -джу на лижах молоко с. продиктувати, -ую кому що, диктувати нарешті, врешті нервозний, -а, е торговельний, -а, -е, торговий, -а, -е замовляти, -яю що замовити ВІДПОВІСТИ, -вім кому на що вони ВІДПОВІДЯТЬ відповідати, -аю перепрошувати, -ую, просити, прошу пробачення за що перепросити, -прошу захворіти, -ію партнер ч. партнерка ж. планувати, -ую запланувати, -ую pomàhat +D, -àm impf. pomoct, pomùzu pf. pràzdniny F pl. prominout -^D +Ak pf. promlnu, promm(te)! prosinec ly proti -^D prvni pùl hodiny rodice M pl. rozumët +D, -im impf. porozumët pf. rùze F sekretâfka F sejit se pf. sejdeme se schàzet se impf. Silvestr M sluzebni stràvit, -im pf. tràvit impf. svàtek M takze telefonickÿ teplo adv., N trvat, -à impf. potrvat pf. tÿden M Vànoce F pl. vëfit +D, -im impf. uvëfit, -im pf. vùbec zatim zdrzet se, -im se pf. zima adv., F zimni zlobitse(na +Ak)impf. L7 (до)помагати, -аю, (до)помогти, -можу канікули pi. tant, простити, прощу кому що, кого за шо, вибачити, -бачу, пробачити,-бачу пробач(те)/вибач(те)! грудень ч. проти, напроти + Род. в. перший, -а, -е ПІВГОДИНИ батьки множ, розуміти, -ію кого що зрозуміти кого що троянда ж. секретарка ж. зустрітися, зійтися, ми зустрінемося, зійдемося зустрічатися, сходитися переддень Нового року службовий, -а, -е провести, -веду, перебути,-буду проводити, -джу свято с. тому по телефону тепло с.; теплота ж. тривати, -ае, продовжуватися, -ується потривати, продовжитися тиждень ч. різдво с. вірити, -рю кому, чому повірити в кого, що, кому, чому взагалі, загалом поки що, поки пробути, -буду, залишитися, -шуся; затриматися, -аюся, задержатися, -жуся зима ж. зимовий, -а, -е сердитися, -джуся, гніватися, -аюся на кого

136 Blahopreju manzeice k svâtku. Podèkovala jsem mu za rùze. Dohodli jsme se, ze se sejdeme v 6. Ta kâva mi chutnala. Nerada lyzuju. Rychie jsem se naobédval. Objednal jsem dvè kâvy. Hned ti odpovim. Omiouvàm se, ze jsem pfisel pozdè. Chci se ti omiuvit. Dcera onemocnèla. Plànujeme hezké prâzdniny. Nechces pomoct? Ràd ti pomùzu. Pomàhàm manzeice hodnë. Prominte! Nevidël jsem vàs. Vûbec ti nerozumim. Prâzdniny stràvime na chatè. Prâzdniny trvaji dva tÿdny. Vëi'im, ze pfijde. Asi se nèkde zdrzel. я поздоровляю/вітаю жінку зі святом. Я подякувала йому за троянди. L7 Ми домовилися зустрітися о шостій. Кава мені подобалася/ смакувала. Я не люблю ходити/бігати на лижах. Я швидко пообідав. Я замовив дві кави. Я зараз тобі відповім. Пробачте, я запізнився. Я хочу попросити у тебе пробачення/вибачення. Наша донька захворіла. Ми плануємо якнайкраще провести канікули. Тобі не треба помогти? Я з радістю тобі поможу. Я багато помагаю своїй жінці. Пробачте, я вас не бачив. Я взагалі тебе не розумію. Канікули ми проведемо на дачі. Канікули тривають два тижні. Я не сподіваюся, що він прийде. Він, здається, десь задержався. Gr 3. ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАИМЕННИКІВ (DATIV OSOBNICH ZAJMEN) JÂ TY ON (ONO) ONA MY VY ONI, ONY, ONA т і (ке) mnë ti (к) tobè mu jemu ji k j}i (к) nàm (к) vàm jim к nim мені до мене тобі до тебе йому до нього їй до неї нам до нас вам до вас їм до них!!!! Чеському давальному відмінку з прийменником відповідає в укр. мові родовий відмінок з прийменником,до. Libi s e m i to. I mi X mne ivleni це Mne se to libi. подобається. mnë ' tobë jemu - На початку речення, І там де є наголос. "

137 Dalsi prikiady: Vadi ti to? Tobë to vadi? Mnë ne. Hodi se mu to? Jemu se to liodi, aie ji ne. ti X tobë mu X jemu Тобі це заважає? Тобі це заважає? Мені ні. Йому це підходить? Йому це підходить, але їй ні. к. ке ДО Prijdes ке mnë vecer? Prijdu k tobë vecer. Pi'ijdete k nâm vecer? Pt'ijdeme k vâm vecer. Pûjdu k nëmu na nâvstëvu. Pûjdu k m'na nâvstëvu. Pûjdu k nim na nâvstëvu. Ти прийдеш до мене ввечері? Я прийду до тебе ввечері. Ви до нас прийдете ввечері? Ми до вас прийдемо ввечері. Я піду до нього в гості, я піду до неї в гості, я піду до них у гості. І jemu X knëm u ji x k n i jim X knim ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ (SLOVESA S DATIVE М) недок. док. недок. док. blahopi àt poblahopfàt поздоровляти/ поздоровити/ вітати привітати dèkovat podëkovat дякувати libit se... подобатися подякувати odpovidat odpovëdèt відповідати відповісти (до)помагати (до)помогги patrit... U d) належати... rozumët porozumêt V ' розуміти зрозуміти pomàhat pomoct (-ci) telefonovat zatelefonovat телефонувати/ зателефонувати/ дзвонити подзвонити vëfit uvërit вірити повірити/увірувати radit poradit радити порадити КоІік je tj let? Je mi 25 let. Jak vàm je? Pnklady: I Jâ ti nerozumim Tobë nerozumim, aie jemu ano. Скільки тобі років? Мені 25 років. Як ви себе почуваєте? Я тебе не розумію. Тебе я не розумію, але його так.

138 Dëkuju vàm. Zitra mu zatelefonuju. Proc mi nevënte? Ta kniha patn jemu. Musime jim poblahopi àt. Oni ti nechtëjf odpovëdèt? Napfsu vâm dopis. Дякую вам. Завтра я йому подзвоню/зателефоную. Чому ви мені не вірите/довіряєте? L7 [Де його книжка./ця книжка належить йому. Ми повинні/нам треба їх поздоровити/ привітати. Вони тобі не хочуть/не бажають відповісти? Я напишу вам лист(-а). SI Koupim si Ifstek. JÂ ^ Obléknu si svetr. Vezmu si dort. Piju kâvu a k nf si dâm dort. Obléknu si novÿ svetr a k nèmu si vezmu ty hnëdé kalhoty. Rodice se uz vrâtili, pùjdu k nim dnes vecer. Cv Koupfm ti Ifstek. JÂ ^ TY Зараз я п ю каву й візьму кусок торта. Я одягну новий светр, а до нього підходять ці коричневі штани. Батьки вже повернулися (додому), я зайду до них сьогодні ввечері. 1. Dopinte ve spràvném tvaru (Доповніть до речень відповідну форму займенника); TY VY ON ONA Reknu...to zftra. Napfsu...az za tÿden. Dëkuju...moc. H ned...to vysvëtifm. D âm...ten slovnfk, nepoti'ebuju ho. J e...zima? Pi'ijdu k...v 8 hodin. Lfbf s e... ten obraz? Mnë se to nehodf, a ie...ano. Jakÿ dârek...vyberes k svâtku? 2. Odpovèzte: Kolik vâm je let? Je vâm zima, nebo teplo? Lfbf se vâm V Praze? Je vâm Ifto, ze nemâte dovolenou? Mâm cas ve ctyî'i. Hodf se vâm to? Kdo vâm to vysvëtif? Kdy vâm bude Petr telefonovat? Objednâte mi kâvu s mlékem? Otevfete mi dvere? Mâm dvë tézké tasky.

139 Kdy ke mnë zase prijdete? Proc mu to nefeknete cesky? Sednu si vedie vâs. Nevadi vâm to? 3. Zeptejte se svého kolegy: (Запитайте свого колегу:) чи він Gr розуміє, коли ви говорите по-чеськи/чеському може відповідати по-чеськи може подякувати їм чи професор/викладач/учитель висвітлить/пояснить вам граматику чи ця сумка його чи він не хоче випити чашку кави скільки йому років коли він подзвонить вам ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНОК ОДНИНИ ІМЕННИКІВ (КЕ) к о м и? (К) СЕМи? ДО кого? до чого? (DATIV SINGULARU SUBSTANTIV) зі сполучником к, ке" в укр. мові йому відповідає родовий відмінок зі сполучником до. M - тверді приголос., F -а, N -о M + F - м які приголос., F + N -e Mz pânovi -ovi muzi, pfiteli (-tel) panu Petru Novâkovi Karel - Karlovi (-U) Tomâsovi -ovi Mn stolu -u pokoji N mëstu mofi 1nâdrazi -I F zenë skole -e/ë zidii, swini,! mistnosti Ipani! F -ka > ce doktorka doktorce -ha > ze Praha Praze -ga Olga OIze -ra > fe sestra sestfe -cha > se sprcha sprse F sg.: D = L іменники жіночого роду - Даваль. в. = Місцевий в.

140 ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ДАВАЛЬНИМ ВІДМІНКОМ к, ке + D Tramvaj jede к nâdrazi. К svâtku koupim rùze. proti, naproti -b D Posta je naproti nâdrazi. Pùjdu naproti Petrovl. proti + D Co mâs proti Petrovi? dîky + D Umim to diky tobë. Kvûli tobë to udëlâm. до, на (PREPOZICE S DATIVEM) Трамвай іде до вокзалу. На (твоє,...) свято я куплю троянди. проти, напроти Пошта знаходиться напроти вокзалу. Я піду зустрічати Петра./...назустріч Петру. проти Що ти маєш проти Петра? завдяки кому, чому, дякуючи кому, чому Я це вмію завдяки тобі. L7 заради, ради, задля кого, чого; через кого, що Задля тебе я це зроблю. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ М і + Мп, N ten, to tomu jeden jedno jednomu nâs, nase nasemu, vasemu mùj, moje (mé) mému tvùj, tvoje (tvé) tvému svuj, svoje (své) svemu novÿ, nove novemu jeji jejimu ^ moderni modernimu -omu -emu -emu -imu (DEKLINACE ADJEKTIV А ZAJMEN) Subst.: stolu mëstu pânovi pokoji pi iteli moi^i Tomâsovi -u -O VI - I - I, -O V I M n+n Mz Mn + N Mz закінчення основи на твердий приголос. закінчення основи на м який приголос. F = Lokâl (Місцевий в.) ta té jedna jedné novâ nové moje (mâ) mé tvoje (tvâ) tvé své nase, vase nasi, vasi jeji jeji moderni moderni Subst.: zenë zidli -е -е, -е -і тверді приголос. м які приголос.

141 Cv 4. Dopinte: Musim zatelefonovat (svcij pri'tel)...- Vëris (ten starÿ pân)...? - (Nâs kamarâd)...je dneska 30 let. - Také chci poblahoprât (tvâ milâ matka) Bydli'm naproti (ten moderni hotel)...- Kvùli (nase pntelkynë)... to musis udëlat. - Nemâm nie proti (ta vase sekretâi k a )...- Di'ky (pfijemnâ atmosféra)...se (jâ )...tam li'bî. - (Mâ manzeika a jâ )...chutnâ ten obëd. 5. a) Komu telefonujes? Telefonuju Petr kolega bratr Pavel Honza otec pritel Tomâs strÿc b) Komu pises? Pisu rodina Jana kamarâdka sestra maminka teta c) HIedâte postu? Je naproti obchod park kostel hotel kino métro d) HIedâs métro? Je naproti posta skola fakulta orloj parkovistë nâdrazi restaurace vëz 6. Odpovèzte: Komu se to hodi? Komu chutnâ to jidlo? Komu odpovi'dâte? Komu pùjdete blahopfât?

142 Komu musite zatelefonovat? Komu nevënte? Naproti komu sedite? Ke komu pùjdete dnes vecer? Komu pomâhâ vas pfitel? Komu patri ten svetr? Jak vâm je? Gr МИНУЛИЙ ЧАС (PRÉTERITUM) L7 ВУТ БУТИ Oâ) М byl jsem (my) M byli jsme F byla jsem F byly jsme (ty) M byl jsi (vy) M sg. byl jste Mpl. byli jste F byla jsi Fsg. byla jste Fpl. byly jste (on) byl (oni) byll (ona) byla (ony) byly (ono, to) bylo (ona) byla Увага! У формах дієслів мин. часу (множина) три різні закінчення: -і, -у, -а. Pfiklady: Вуї jsem vcera vecer doma. Jana byla nemocnâ. Jana a Petr byli v kinë. Na stole byly knihy. Byl jste tam, pane profesore? Byla jsi tam, Jano? Byly dvë hodiny. Na ullci byla jen dvë auta. Я був учора ввечері дома. Яна хворіла. Яна Петро були в кінотеатрі. На столі були/лежали книжки. Ви там були, пане професоре? Яно, ти там була? Була друга година. На вулиці були тільки дві маши dëla-x + -1 délai sg. Mz, Mn він робив -la dëlala F вона робила -lo dëlalo N воно робило -II dëlali pl. Mz (чоловіки) робили -ly dëlaly Mn + F (жінки) робили -la dëlala N (дівчата) робили

143 délai, dèlala, délalo jsem délai, dèlala, délalo isj délai, dèlala, délalo - (М, Р, М) я робив, я робила (М, Р, М) ти робив, ти робила (М, Р, М) він робив, вона робила (воно робило) dèlali, délaly, dèlala jsme délai!, délaly, dèlala dèlali, délaly, dèlala - Mz Mn + F N Co jste délai, pane Kubàte? Co jste dèlala, pani Nové? ми ви вони робили (одна форма для всіх родів) Що ви робили, пане Кубате? Що ви робили, пані Нова? nedèlal jsem nedèlali jsme Я, ти, він ми, ви, вони nedélal jsi nedélali jste не робив не робили nedèlal nedèlali вона не робила KOUPIT SI: koupila jsem si koupil IsisI Osi + si koupil si koupili jsme si koupili jste si koupil si DIVAT SE: dival sem se diva! ses! (jsi + se = ses) dival se divali jsme se divali jste se divali se ФОРМИ МИНУЛОГО ЧАСУ, УТВОРЕНІ ВІД ІНФІНІТИВА -at - 7 -al cekat - cekai чекати - він чекав -àt psât - psal писати - він писав -it -/>' -il koupit - koupil купити - він купив -it pit - pii пити - він пив -et > -el myslet - myslel думати - він думав -ovat >-oval studovat - studoval учитися - він учився! -àt > -àl stât - stâl bât se - bâi se smât se - smâl se hrât - hrâl prât - pi'âl si стояти - ВІН стояв боятися - він боявся сміятися - він сміявся грати - він грав бажати - він бажав (собі)

144 Форми неправильних/нерегулярних дієслів: -it> -el jit-s e l, sla, sli mi't - mël chti't - chtël otevi'it - otevfel um h't-um rel L7 ВІН ІШОВ, вона шла, вони шли він мав, у нього був (була, було) він хотів він відчинив, відкрив він умер/помер -s t^ - tl \ - d l -c tv -k i ^ -h l! -al -nout >-i cist - cetl jist - jedi s n is t- snèdl net - fekl moct - mohl vzit - vzai zacit - zacal pfijmout - pfijal obléknout - oblékl zapomenout - zapomnël vzpomenout si - vzpomnël si він читав він їв він з їв він сказав він міг він узяв він почав/розпочав він прийняв він одягнувся він забув він згадав, пригадав І\ЛІСЦЕ виразів jsem, si (se), to й займенників У РЕЧЕННІ: Koupil Vcera То 2. jsem jsem jsem 2. to vcera. to koupil. koupil vcera. Koupil jsem manzelce rùze. Koupil jsem synovi auto. Koupil jsem Janë a Petrovi lampu. Priklady: Koupil sis uz mistenku? Vypil jsem dva dzusy. Na ulici stàlo cerné auto. Koupil Vcera Koupil Koupil Koupil jsem si to jsem si to 2. vcera. koupil. jsem ji je. jsem mu ho. jsem jim ji I! Займенник у давальному відмінку стоїть у реченні перед займенником у знахідному відмінку. Ти купив уже/ти вже купив квиток (з місцем)? я випив два стакани/дві склянки (дві пляшки) соку. На вулиці стояла чорна машина.

145 Myslel jsem, ze prijdes. K svatku jsem si pràla rùze. Telefonoval jste mi vcera? Rodice uz odesli do divadia. Nemèl jsem cas a neudèlal jsem to. Co jsi to і=екі? Snèdla jsi, Jano, celÿ obëd? Nëkdo zavfel dvere. Chtël jsem të vcera navstivit. Uz jste cetl tuhle knihu? Uz zacal film? Proc sis oblékl mcij svetr? Uz sis vzpomnel na to datum? Ne, zapomnël jsem to. Bohuzel jsem nemohi prijit. Я думав, що ти прийдеш. На своє свято я дуже хотіла (бажала) дістати троянди. Ти мені телефонував учора? Батьки вже пішли до театру. У мене не було часу, тому я не зробив цього. Що ти сказав? Яно, ти зтла ввесь обід? (...ти все зіла на обід)? Хтось зачинив/закрив двері. Я хотів учора до тебе прийти в гості. Ви вже читали цю книжку? Уже розпочався фільм? (Фільм уже розпочався?) Чому ти одяг мій светр? Ти вже пригадав цю дату? Ні, я забув про це. Шкода, я не міг прийти. CVB ekt to : Je mi to lito. Hodi se mi to. Libi se mi to. Nevadi mi to. Tësi më to. Bylo mi to lito. Hodilo se mi to. Libilo se mi to. Nevadllo mi to. Tësilo më to. Мені жаль./мені було жаль/прикро, що... Мені це підходить./мені це підходило. Мені це подобається./мені це подобалося. Мені це не заважае./мені це не заважало. Мені (це) приємно./мені (це) було приємно. РЕЧЕННЯ БЕЗ СУБ ЄКТА (VÉTY BEZ SUBJEKTU): -о Je mi zima. Je mi teplo. Je mi spatnë. Je mi dobre. Je pët hodin. Je mi 20 let. Bylo mi zima. Bylo mi teplo. Bylo mi spatnë. Bylo mi dobfe. Bylo pët hodin. Bylo mu 20 let. X Вуіу dvë hodiny. Мені холодно (зимно). Мені було холодно (зимно). Мені тепло./мені було тепло. Мені погано./мені було погано. Я почуваю себе до6ре./я почував себе добре. Зараз п ята година./була п ята година. Мені двадцять років./иому було (стукнуло) двадцять років. Kdo? M - byl Co? N -b y lo

146 Cv 7. Tvorte vëty (Складіть речення): а) Üâ) (ty) vy, pane kolego Petr my vsichni prâtelé byl byla byli jsem jsi jste jsme vcera diouho v prâci nemocnÿ nervôzni na sluzebni cesté dva tÿdny v Uzhorodë jeden mësic na Ukrajinë ti! dny V Charkovë L7 b) Jana Petr Jana a Petr rodice (ne)sel, sla, sli (ne)pî isel, prisla, pi^isli (ne)odesel, odesla, odesii z prâce domû do prâce koupit kafe nikam na nâvstëvu navstivit pi itele 8. Reknète text v préteritu (Дієслова в дужках поставте в минулому часі): V 7 hodin jsem (vstât), potom jsem diouho (snidat). (Cist) jsem noviny, (poslouchat) jsem râdio. Potom jsem Oit) do mësta. (Chtit) jsem koupit malÿ dârek pro jednoho pntele. (Vybrat) jsem si obchod SkIo - porcelân. (Prohiizet) jsem si diouho skienicky. (Nevëdët) jsem, jestli se budou priteli libit. Mnë se (Ifbit). Nakonec jsem je (koupit). Kdyz jsem (odejit) z obchodu, (bÿt) uz 10 hodin. (Mit) jsem chuf na kâvu, proto jsem (jit) do kavârny Slavie. (Prohiédnout) jsem si celou kavârnu, jestli tam neni nëjakÿ kamarâd, aie (nebÿt). (Muset) jsem pit kâvu sâm. Jestë jsem ji (nevypit), kdyz (prijit) Jana. (Mit) jsem radost, diouho jsem Janu (nevidët). (Mluvit) jsme spolu, (ptât) jsme se na kamarâdy. Ve 12 hodin jsme (zaplatit) a (odejit). Venku jsme si (rict): Ahoj! 9. Najdète sprâvnou odpovëd (Найдіть правильну відповідь): 1. Jak vâm je? 2. Uz vâm je dobre? 3. Kolik vâm je let? 4. Kolik let je synovi? 5. Jak je venku? 6. Bylo tam krâsnë? 7. Jak vâm bylo vcera vecer? 8. Bylo râno hodnë zima? 1. Venku je teplo. 2. Je mi 33 let. 3. Je mi spatnë. 4. Je mu 14 let. 5. Ne, jestë mi neni dobre. 6. Ne, bylo jen trochu zima. 7. Ano, bylo tam velmi krâsnë. 8. Vcera vecer mi uz bylo dobfe.

147 Gr УМОВНИЙ СПОСІБ (KONDICIONÂL) pracoval (М) bych pracoval! (Mz) bychom pracovala (F) + bys pracovaly (Mn + F) + byste pracovalo (N) by pracovala (N) by sgя працював би ти працювала 6 він працював би, вона працювала б, (воно працювало 6) VY:! роскаі(а) byste: росі<аіі byste: рі. ми працювали б ви працювали б вони працювали б РоскаІ byste, pane doktore? Pockala byste, pani doktorko? Pockali byste, kolegové? KOUPIT SI: koupil bvch si koupil I by sis I (bys + si koupil by si ^by sis) koupili bychom si koupili byste si koupili by si DÎVAT SE: МІСЦЕ bych y реченні; dival bych se dfval by ses I (bys + se = by ses) dival byse dfvali bychom se divali byste se divali by se Râd bych ti to i'eki. Râd bych ti to rekl. Я хотів би тобі це сказати Rekl bych ti to râd. Râd bych si to koupil. Я хотів би це собі купити. Pnklady: Râd bych vâm nëco rekl. Sel bych do mësta. To bys nemël délat. Dal bys mi ty noviny? Rekl bych, ze to neni dobi'e. Mél byste dneska cas? Mohl bych se vas na nëco zeptat? Chtëli bychom dvë kâvy. Petr by sel taky, aie nemâ cas. Я хотів би щось вам сказати. Я хотів би піти до міста. Тобі не треба цього робити. Чи ти не міг би мені дати цю газету? По правді, це не добре. Ви не матимете сьогодні часу? Чи можна вас про щось запитати? Прошу дві кави. Петро теж пішов би, але в нього нема часу.

148 Cv L7 10. Reknëte V kondicionàlu (Скажіть, використовуючи умовний спосіб): Со byste dèlal(a)? Що робили б ви? a) koupim si to - cekâm - pockâm na tebe - podivâm se na to - napisu vâm - zatelefonuju vâm - studuju - vypiju to - budu râd - udëlâm to hned - dâm ti to - bydli'm v Praze - musim odejit b) i'eknu to - nefeknu vâm to - chci to - mûzu - mûzu to udëlat - pûjdu tam - nepûjdu tam râd - odejdu ven - prijedu vlakem - odjedu zitra - mâm radost - pfectu to rychie - vzpomenu si - zapomenu to râd - vezmu si to - otevru okno - snfm vsechno - zacnu studovat 11. Reknëte V kondicionàlu: Vzor: Reknëte mi... - Rekl byste mi...? Reknète mi, kolik je hodin? Mûzu se vâs na nëco zeptat? Chci ti nëco rict. Chceme dva dzusy. Râd pûjdu, aie nemâm cas. Râd vâm to vysvëtlim, aie nemâm cas. Râd ti to dàm, aie jestë to poti'ebuju. Otevi ete ty dvefe. 12. Zeptejte se kolegy (v kondicionàlu): (Запитайте y колеги, вживаючи форми умовного способу): він/вона у нього/неї він/вона ви він/вона чи не хотів би/не хотіла б вам що-небудь сказати чи не прийшов би/не прийшла б сьогодні ввечері до вас не пішов би/не пішла б у кіно нема якоїсь цікавої книжки для вас чи не міг би/не могла б відчинити вікно чи не міг би/могла б подзвонити вам чи не могли б зачинити/закрити двері, тому що холодно чи не приготував би/приготувала 6 добру каву для вас чи не зробив би/не зробила б це задля вас чи не міг би/не могла б вам дати цю книжку чи не пригадав би/пригадала б адресу вашого друга чи не передав би/передала б вашій секретарці цей лист чи не хотів би/хотіла б дивитися телевізор (телепередачі)

149 A: Co byste si pràl? B; Chtèl bych ctyi i housky. A: Proc jste vcera nebyl ve skole? B: Prominte, prosim, bylo mi spatné. A: Jin, proc jsi vcera k nàm nepflsel? B: Musel jsem zûstat doma, mèli jsme nàvstévu. A: Evo, podala bys mi tu knihu? B: Ale samozrejmë. Tady ji màs. A: Tomâsi, ty proti Helenè nèco màs? B: Ne, nikdy jsem proti ni nie nemël. A: Proc jste jim vcera nepomohii? B; Nemèli jsme cas. Studovali jsme. A: Uz ti bylo 20 let? B: Ne, az za tri mësice. A: Pane rediteli, omiuvil byste mè, ze pnchàzim pozdè? Vlak mèl veiké zpozdèni. B: Nie se nestaio, pojdle dàl. A: Vcera vàm bylo spatné, ze? B: Ano, bylo mi hodnè épatnè. A: Vèfil jste tomu, co fikal? B: Ne, nemluvil pravdu. A: Hano, jak jsi stràvila dovolenou? B: Prima. Byla jsem u mofe. Bylo tam teplo. A; Davide, kde ses tak diouho zdrzel? B; Diouho mi nejela zàdnà tramvaj. A. Uz jste si objednali jidio? B: Ne, cekàme na tebe. A: A na co byste mèli chuf? B: To nàm musis poradit ty. A: Rozumèl jsi mu? B; Ne, vùbec ne. A: Byli jste V sobotu na chatè? B: Ne, mèli jsme doma pràci. A: Heleno, umèla bys na tuto otàzku uz odpovëdët nèmecky? B: Ne, jestè bych to neumëla. Je to moc tëzké. A: Dostala jsi od manzela rùze? B: Ano, jsou od nèho. A: Kde jsi byl ve stfedu? B: Na sluzebni cestè.

150 L7 Ahoj! Proc jdes tak pozdë? Uz tady cekâm pùl hodiny, zlobi se trochu Petr, kdyz jsem k nëmu prise!. Vcera jsme se telefonicl^ dohodli, ze se sejdeme v pët hodin u orloje a stravime spolu celÿ vecer. Diouho jsme se nevidëli, protoze Petr mësic nebyl V Praze. Promin, Petrel Zdrzel jsem se v prâci. IVIël jsem dùlezité jednâni, nemohi jsem skoncit driv. Uz jsem byl ale nervôzni, ze na më nepockâs. HIavnë, ze jsi pî'isel. Kam pùjdeme? Naplânoval jsi nëco? zeptal se më Petr. Nenaplânoval jsem nie. Co bys chtël dëlat? Je mi zima. Pûjdeme nejdriv na kafe a potom uvidime, odpovëdël mi Petr. Zatim dvakrât espreso s mlékem, objednal jsem v kavârnë. Kde jsi byl celÿ ten mësic? zeptal jsem se. Prvni dva tÿdny v prosinci jsem byl na sluzebni cestë v Berlinë. Potom jsem si vzal dovolenou a odjel jsem na nasi chatu. PockaI jsem tam na manzelku a dëti, az budou mit zimni prâzdniny. Vânoce a Silvestra jsme strâvili také tam. Bylo tam krâsnë! A co ty? Kde jsi byl na Vânoce?,,Jâ jsem musel zûstat v Praze, protoze onemocnëla manzeika. Bylo mi to lito, protoze jsem se tësi! na lyze.,,no vidis, jâ mohi Iyzovat celé dny, aie neumim to. Jen jsem ôeti, chodil na prochâzky a odpocival. Poti'eboval jsem to, cekâ më ted hodnë prâce.

151 CO JSEM DELAL VCERA? Vcera byl diouhy den. Zacal râno v sedm, protoze jsem_ V osm hodin uz musel bÿt V kancelâri. Cekal jsem jednoho obchodm'ho partnera. Jednâni trvalo celé dopoledne, az v jednu hodinu jsem se sei naobëdvat. Odpoledne jsem zateiefonoval domû manzelce, protoze ji râno nebylo dobfe a zûstala doma. Stâie ji bylo spatnë, takze jsem musel ve tfi hodiny jit synovi naproti a vzit ho autem domû. Potom jsem se vrâtil znovu do kanceiâfe a nadiktoval jsem sekretâfce jeden dopis. Skonöili jsme v pët hodin a uz jsem byl na cestë domù, kdyz jsem si vzpomnël, ze nemâm pro manzeiku dârek. Jak jsem mohi zapomenout! Vrâtil jsem se do centra a prohlizel si obchody. Nakonec jsem ji koupil rûze a parfém a taky chlebicky a vino.

152 L7 Domù jsem prijel pozdë. Dèti prâvè vecei'ely. Manzeika se trochu zlobila, aie potom jsem ji poblahoprâl k svâtku, dal kvètiny a dârek a celÿ vecer jsme strâvili v prijemné atmosféi'e. 13. Dokoncete vêtu (Закінчіть речення): Petr se zlobil, p ro to ie... Pfisel jsem pozdë, protoze... Sesii jsme s e... Diouho jsme se nevidëli, p ro to ie... Byl jsem nervôzni, z e... Zeptal jsem se:...? Petr mi odpovëdël:... Bylo mi zima, proto... V kavârnë jsem objednal... V prosinci jsem b y l... Na Vânoce jsem musel zûstat v Praze, protoze... Tësil jsem s e... Na chatë jsem celé d n y... O 14. Reknète ve futuru (Скажіть y майбутньому часі): Pozor! pfeôist - pf... pfectu cist - impf...budu cist (sejit se): Tak fajn... zitra v 5 hodin. (strâvit): Zitra celÿ vecer... spolu. (bÿt): Z itra... v prâci...doma. (zûstat):...tady v Praze diouho? (moct): Nevim, jestli zitra...prijit. (objednat si): C o...? ptâ se mé Petr.

153 (odpoci'vat, cist si, ciiodit); Na chatë... (jen)... a... na prochâzky. (vzit si):...dovolenou v prosinci. (lyzovat): Celé Vânoce...umim to dobre. (pockat):...na manzeiku a na dëti na nâdrazi. (potfebovat): Nevim, jestii jestè zitra...ten slovnik. 15. Co byste réd(a) dëlal(a)? Râd(a) bych (cist si). = Râd bych si cetl. Ràd(a) bych cist si a odpoéivat hodnë koupit si песо jit na prochâzku jet na sluzebni cestu vzit si dovolenou odejft domû odjet na chatu lyzovat 16. Vytvofte ze slov vëty (Складіть із поданих слів речення за зразком): (Dopinte prepozice а reknëte v préteritu se subjektem,,jâ.) Vzor: Bÿt - skola. = Byl jsem ve skole. Syn - bÿt - skola. = Syn byl ve skole. Râno - odejit - prâce - 7 hodin. 8 hodin - prijit - mûj obchodni partner. Nase jednâni - trvat - 2 hodiny. Naobèdvat se - sâm - restaurace. Zatelefonovat - domù - manzelka. Manzelka - bÿt - spatnë - proto - zùstat - doma. Syn - skoncit - skola - 3 hodiny. Muset jit - on - naproti. Zapomenout - ze - manzelka - mit - svâtek. Koupit - ona - kvëtiny. Mit - chuf - vino a chlebiôky. Vecefet - spolu. Doma - bÿt - krâsnë. 17. Odpovidejte podle vzoru: Vzor: Budes psât dopis? - Uz jsem ho napsal. (impf. Budete cist tu knihu? Budete si plânovat dovolenou? pf.)

154 Budete blahoprât kamarâdovi? Budete telefonovat Helenë? Budete obëdvat? Budes si brât jestë salât? Budete pj estupovat? Budete si kupovat nové râdio? Pfijde k vâm zi'tra Tomâs? Bude profesor vysvëtlovat Evë a Petrovl novou gramatiku? Budete si prohiizet Prazskÿ hrad? Budes to fikat kamarâdce? Budete tomu pânovi nabizet tykâni? Budete navstëvovat svëiio pfitele? Budete si pripijet na zdravi? Uz bude zvonit? Budes otci dëkovat za dârek? Budes pomâhat mamince? MLUVNI CVICENI 1. a) Poslouchejte: Uz prisly dëti domû? b) Odpovîdejte: Uz pfisly dëti domù? Uz jsi napsal ten dopis? Uz jsi koupil ty llstky? Uz mâte cas? Uz vite, kdy se vrâtite? L7 Ne, aie zatelefonuju tl, a i pfljdou. Ne, aie zatelefonuju ti, az pfljdou. Ne, aie zatelefonuju ti, az ho napisu. Ne, aie zatelefonuju ti, az je koupim. Ne, aie zatelefonuju vâm, az ho budu mit. Ne, aie zatelefonuju vâm, az to budu vëdët. 2. a) Poslouchejte: Uz jsem vàm napsal, ze pojedu do Berima? Ano, fekl jste ml to. b) Odpovîdejte: Uz jsem vâm napsal, ze pojedu do Berlina? Ano, fekl jste mi to. Uz vâm Petr napsal, ze zitra bude v Praze? Ano, fekl mi to. Uz jsem vâm napsal, ze màm pro vâs listky do divadia? Ano, fekl jste mi to. 3. a) Poslouchejte: Rîkà, ze se dneska zdrzi v précl. To nâm pfece fekl vcera. (все-таки, все ж таки, все ж) Ь) Reagujte: Rikâ, ze se dneska zdrzi v prâci. Rikâ, ze si vezme dovolenou. Rikaji, ze na chatu pojedou uz dneska. Rikaji, ze budou muset zùstat v Praze. To nâm uz pfece fekl vcera. To nâm uz pfece fekl vcera. To nâm uz pfece fekii vcera. To nâm uz pfece fekii vcera. O

155 4. а) Poslouchejte: Jak se jmenuje tenhie kostet? Zapomnèl jsem, jak se jmenuje. b) Odpovidejte: Jak se jmenuje tenhie kostel? Kdy prijde Petr? Kolik mu je let? Kdy mâ Jana svätek? Kolik ji je let? Zapomnèl jsem, jak se jmenuje. Zapomnël jsem, kdy pfijde. Zapomnël jsem, kolik mu je let. Zapomnël jsem, kdy mâ svâtek. Zapomnël jsem, kolik ji je let. 5. a) Poslouchejte: Nové obchodni centrum je zajimavé, ze? Uz jste tam byli? Ne, jestë jsme nemèli na to cas. b) Odpovidejte: Nové obchodni centrum je zajimavé, ze? Uz jste tam byli? Novâ galerie je zajimavâ, ze? Uz jste si ji prohiédii? Jeho novÿ byt je krésnÿ, ze? Uz jste ho navstivili? To nové vino je velmi dobré, ze? Uz jste ho také vypili? Ten dort je velmi dobrÿ, ze? Uz jste ho také snëdli? Ne, jestë jsme nemëli na to cas. Ne, jestë jsme nemëli na to cas. Ne, jestë jsme nemëli na to cas. Ne, jestë jsme nemëli na to cas. Ne, jestë jsme nemëli na to cas. 6. a) Poslouchejte: Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domù? Kdyz jsem se vràtil domù, bylo uz pèt. b) Odpovidejte: Kolik bylo hodin, kdyz ses vràtil domû? Kdyz jsem se vrâti! domù, bylo uz pët. Kolik bylo hodin, kdyz jste v prâci skoncil? Kdyz jsem v prâci skoncil, bylo uz pët. Kolik bylo hodin, kdyz pfisel vâs obchodni partner? Kdyz pfisel, bylo uz pët. Kolik bylo hodin, kdyz jste vecefel? Kdyz jsem vecefel, bylo uz pët. Kolik bylo hodin, kdyz jsi mi telefonoval? Kdyz jsem ti telefonoval, bylo uz pët. 7. a) Poslouchejte: Ahoj! Co dëlâs? Obèdvàs? Prâvë jsem se naobëdval a ted pùjdu ven. (піти погуляти) b) Odpovidejte: Ahojl Co dëlâs? Obëdvâs? Prâvè jsem se naobëdval a ted pûjdu ven. Ahoj! Co dëlâs? Snidâs? Prâvë jsem se nasnidal a ted pûjdu ven.

156 Dobrÿ denl Co dëlâte? Vecente? Dobrÿ den! Co dëlâte? Uz konc/te? Prâvë jsem se navecefel a ted pùjdu ven. Prâvë jsem skoncil a ted pùjdu ven. L7 8. a) Poslouchejte: Je to daleko k nàdrazi? Ne, je to jen nèkolik metrù. Mùzete jitpèsky. b) Odpovidejte: Je to daleko k nâdrazf? Je to daleko k metru? Je to daleko k stanici tramvaje? Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jft pësky. Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jlt pësky. Ne, je to jen nëkolik metrù. Mùzete jit pësky. 9. a) Poslouchejte: Kdy uz dàs Petrovi ten dàrek? Dàm mu ho jestè dneska. b) Odpovidejte: Kdy uz dâs Petrovi ten dârek? Kdy uz dâs manzelovi to vfno? Kdy uz dâs sëfovi ten dopis? Kdy uz dâs otcl to kafe? Dâm mu ho jestë dneska. Dâm mu ho jestë dneska. Dâm mu ho jestë dneska. Dâm mu ho jestë dneska. 10. a) Poslouchejte: Reknes Janë, ze prijdu? b) Odpovidejte: Reknes Janë, ze prijdu? Dâs manzeice tuhie knihu? Vrâtis profesorce slovnik? Napisete pani Alenë, ze mùze prijet za tÿden? Ano, feknu ji to. Ano, feknu jf to. Ano, dâm ji to. Ano, vrâtim jf to. Ano, napfsu jf to.

157 balicek M banka F barva F cena F citron M cukrm docela (hezkÿ) drahÿ, -à, -é drobné pl. dzem M halér M houska F hruska F chléb, chleba M jabiko N kablna F koruna F lacinÿ, -é, -é letni levnÿ, -é, -é màlo màslo N mêkkÿ, -é, -é mensi mineràlka F mockrât moment M obchodni dûm M odévy M pl. ovoce N ovsem penize M pl. penêzenka F pivo N pomeranc M potraviny F pl. prézdnÿ, -â, -é pi^ét +D (si) Impf. pfeju (si), pfàl jsem pfijd{te)! privézt pf. pfivezu, -vez! jsem пакунок, пакет ч., пачка ж. банк ч, колір ч барва ж. ціна ж.; цінність ж. лимон ч., цитрина ж. цукор ч. цілком, повністю, зовсім дорогий, -а, -е дрібні гроші рі. tant, джемч. гелер ч. булка ж. груша ж. хлібч. яблуко с. кабіна, кабінка ж. крона ж. дешевий, -а, -е літній, -я,-є дешевий, -а, -е, недорогий, -а, -е мало, небагато масло с. м який, -а, -е менший, -а, -е мінеральна вода ж. багато раз (-із) момент ч мить хвилька, хвилинка ж. універмаг ч. одяг sing, tant, фрукти множ, звичайно, певна річ гроші рі. tant, гаманець ч., портмоне невід, с. пиво с. апельсин, помаранч ч. продукти харчування порожній, -я, -є, пустий, -а, -е бажати, -аю, зичити, зичу кому що, я бажав зайди/зайдіть! привезти,-везу я привіз L8 pùl(ka) пів невід., половина ж. rohiik M рогалик, рогаль ч. rozménit, -im pf. розміняти, -яю, поміняти, -яю +Ak na ^Ak що на що sako N піджак ч. salàm M ковбаса ж. samoobsluha F самообслуговування с. siuset +D impf. бути до лиця, пасувати siusi mi мені до лиця/мені пасує smènàrna F обмінний пункт/пункт обміну валюти snidanè F сніданок ч. spocitat, -àm pf. підрахувати, -ую, порахувати, -ую pocitat impf. рахувати, -ую, підраховувати, -ую stacit impf., to staci досить, достатньо stât impf., stoji to коштувати, коштує sûl F (G soli) сіль ж. svëtlÿ, -à, -é світлий, -а, -е, ясний, -а, -е sÿr M сир ч. sedivÿ, -à, -é сірий, -а, -е, сивий, -а, -е tmavÿ, -â, -é темний, -а, -е tvrdÿ, -à, -é твердий, -а, -е vëc F (G vëci) річ ж.; справа ж. vejce = vajicko N яйце с. velikost F розмір, номер ч. vëtsi більший, -а, -е; більше voda F вода ж. vymënit, -im pf. поміняти, -яю +Ak za ^Ak що на що mënit, -im impf. міняти, -яю zàkaznik M покупець, клієнт ч. zàkaznice F покупниця, клієнтка ж. zkusit, -im pf. примірити, -рю; спробувати, -ую, попробувати, -ую zkouset, -im impf. приміряти, -яю, випробувати, -ую, випробовувати, -вую zpàtky назад;туди й назад zrcadio N дзеркало с.

158 Gr PENIZE (ГРОШІ): L8 KO LIK ТО STOJI? (СКІЛЬКИ КОШТУЄ...?) 0,10 Kc deset iiaiéi'ù (jako 10 metrù) 0,20 Kc dvacet iiaiéî'ù 0,50 Kc padesât Inaiéfû 1 K6 jedna koruna: Ak - stojf to jednu korunu (jako jedna hodina 2 K c dvë koruny dvë iiodiny 3 K c tri koruny 4K c ctyi=i koruny 5 Kc pët korun pët iiodin) 10 Kc deset korun lookc sto korun 101 Kc sto jedna korun 206 Kc dvë stë sest korun 1550 Kc tisfc pët set padesât korun 325,60 Kc tpi sta dvacet pët korun sedesât liaiéfù Pnklady: КоІік (Со) to stojf? Скільки це коштує? Stoji to 67,50 Kc. Це коштує 67 крон 50 гелерів. (sedesât sedm korun padesât iialéfû) PENIZE (mince, bankovky): ГРОШІ (монети, купюри, банкноти/паперові гроші): desetnik (0,10) drobné - rozménit pëtikorunu па koruny dvacetnfk (0,20) rozmënit na drobné (дрібні гроші) padesâtnik (0,50) koruna (1) dvoukoruna (2) pétikoruna (5) desetikoruna (10) dvacetikoruna (20) padesâtikoruna (50) stokoruna, stovka (100) dvousetkoruna, dvoustovka (200) pétisetkoruna, pétistovka (500) tisfcikoruna, tisicovka (1 ООО) dvoutisicikoruna (2 ООО) pëtitisicikoruna (5 ООО)

159 BANKA (банк ч.р.), SMENARNA (пункт обміну валюти/обмінниі^ пункт) - vym enit doiary za koruny v bance, ve smenarne (поміняти долари на крони в банці, в обмінному пункті) Cv 1. Kolik to stoji? Kolik stoji kava? cigarety pomerance pivo zâkusek dzus skienicky svetr Kc - 146,30 Kc - 98,70 Kc - 44,20 Kc K c -567 Kc Kc Kc 38,40 Kc Kc 9,60 K6 5,20 Kc Kc 230,00 Kc 1 540,00 Kc V BUFETU A: Dobrÿ den! A: Jeden dzus a dva chlebicky. A: Jestë cigarety Sparta. A: Ano, vseclino. Kolik platim? A; Tadyje padesatikoruna. A; Dëkuju, na shiedanou. А: Dobrÿ den! 1 dzus a 2 chlebicky 1 pivo a 1 chlebicek 1 coca-colu a tenhie zâkusek 2 kâvy s mlékem B; Dobrÿ deni Co si pi'ejete? B: Tady jsou. Prejete si jestë nëco? В: Je to vsechno? В: 34 korun. В; Tady mâte 16 korun zpätky. В: Na shiedanou. B: Dobrÿ den! Co si pi'ejete? Tady jsou. Pî'ejete si jestë nëco?

160 Jestë cigarety. Dël<uju, uz nie. Jestë 1 cernou kâvu. Jestë 2 housky. Ano, vsechno. Kolik platim? Tadyje padesâtikoruna. Dëkuju, na shiedanou. Je to vsechno? 34KC-13KC-21 KC-17K6 Tady mâte Kc zpâtky. Na shiedanou. L8 K O LIK PLATI'M? (prodavacka, zâkaznik) Z: Kolik platim? P: 356 korun. Nemâte, prosim, drobnë? Z: Bohuzel ne, mâm jen pëtistovku. P: Nevadi, nëjak to udëlâm. Tady mâte 144 korun zpâtky. Z: A prosim vâs, nemùzete mi rozmënit pëtikorunu? Potrebuju dvoukorunu na telefon. P: Aie ano, tady mâte dvë dvoukoruny. Z: Mockrât dëkuju. Na shiedanou. P: Na shiedanou. «Gr РО ДОВИИ В ІД М ІН О К о д н и н и (do) KOHO? СЕНО? (GENITIV SINGULÀRU SUBSTANTIV) Pr.: Jdu do obchodu. (M) do pokoje Jdu do skoly. (1^ do prâce Jdu do kina. (N) do more

161 M - тверді приголос., F -a, N -o M + F - м які приголос., F + N -e Mz studenta, pana muze, pfftele (-tel) N mësta h - moi^e, vejce Mn stolu, cukru I sÿra, chleba, vecera -u! -a pokoje, caje -e F zeny, kâvy -y zidle, ski'i'né! soi! (sùl), vëci (vëc) 1-і! Mn (G -a): svëta (світу), nâroda (народу), jazyka (мови), lésa (лісу), kostela (костьолу), skiepa (підвалу), obëda (обіду), ctvrtka (четверга) také: do Berlina, do Londÿna, do Kyjeva, do Lvova, do Tâbora ВІДМІНЮ ВАННЯ ПРИКМ ЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ: (GENITIV ADJEKTIV А ZÄJMEN) Mz + Mn + N ten, to toho jeden, jedno jednoho " > nâs, nase naseho vâs, vase vaseho novÿ, nové nového \ mûj, moje (mé) mého tvûj, tvoje (tvë) tvého svûj, svoje (své) svého modernf modernfho-^ jeji jejfho ^ -oho -eho -ého -l'ho pana rnësta stolu vecera -a -u (-8) Mz + N Mn тверді приголос. muze pokoje, more -e Mz + Mn + N м які приголос. F ta jedna novâ mâ, moje tvâ, tvoje nase vase jeji modernf té jedné nové mé tvé své nasf vasf jeji modernf zeny zidle -y -e (é), -I (= Nom + Ak pl.) твердни мякии

162 KOLIK + G (СЕНО?) 1 kilo (jeden kllogram) - 2 kila (N) (один кілограм/одне(-о) кіло) 1 deko (jeden dekagram) - 10 deka (N) 1 Mtr - 2 litry - 5 litrù (M) 1 metr - 2 metry - 10 metrû (M) mnoho, hodnè, moc (багато), dost (досить) mâlo (мало, небагато), trochu (трошки) kousek, kus (кусок, шматок, скиба...) pùl, pùlka (пів, половина) ctvrt, ctvrtka (чверть, четверть, четвертина) câ st(частина) balicek (пакет, пачка...) sàcek (пакет, пакетик,...) кгаьісе, кгаьіска (коробка, коробочка) Kolik mléka?! = 100 грамів + G 1 litr mléka + G mâlo mléka + G 1 krabice mléka літр молока L8 Priklady: kilo cukru 10 deka kâvy metr papfru litr mléka mnoho vody trochu caje Cv 2. кіло/кілограм цукру сто грамів кави метр паперу літр молока багато води мало, небагато, трошки чаю Dejte mi, prosim... (Дайте мені, будь даска,...) dost бази kousek sÿra pùlka chleba ctvrtka mâsla câst housky ctvrt kila salâmu 10 deka kâva 1 kilo cukr 1 balicek caj pùlku - chleba a n trochu - sÿr mâlo - voda dost vino 2 litry - mléko 20 deka - saiâm pùl litru - pivo ctvrt litru minerâlka pùl kila kâva 2 kila sùl часу досить кусок сиру пів буханки хліба двісті п ятдесят грамів масла кусок булки/булочки двісті п'ятдесят грамів ковбаси

163 Kolik chces salamu? syra cukru mléka Chci ho 20 deka. pùl kila dvë kila pûl iitru Kolik chces kâvy? vody minerâlky Chci ji 10 deka. dvë skienicky jednu lâhev jen trochu 0 4. Gr Chtël (a) bych 1 balicek - cinskÿ caj 2 lâhve - bi'lé vino 1 lâhev - svëtlé pivo pûlku - cernÿ chléb 10 dkg - ementâlskÿ sÿr skienici - studenâ voda 2 skienice - vinnÿ stfik (вино з мінеральною водою) skienicku - studenÿ dzus sâlek - videnskâ kâva (чашка ж., віденська кава) pûl kila - sunkovÿ salâm (sunka F - шинка) lâhev - francouzskÿ sekt ПРИЙМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ (PREPOZICE S GENITIVEM) kde? кат? U - vedie - bli'zko do Jdou bez Tomâse a Heleny. kromë + G Jdou vsichni kromë Tomâse. Kromë Heleny jde jestë Tomâs. u (vedle, blizko) divadia (ct. 89) do obchodu (CT. 72) z obchodu, od kamarâda (від друга) kolem divadia, okolo domu (навколо будинку) без Вони йдуть без Томаша й Гелени. крім, окрім, помимо Ідуть усі, крім Томаша. Окрім Гелени йде ще й Томаш.

164 podle + G Oblékéme se podle pocasi. Udëlâm to podle jeho pféni. pomoci + G To cvlcenf napsal s pomocf profesora. залежно ВІД чого, згідно з чим, у згоді з ким, чим... Ми одягаємося залежно від погоди. Я зроблю це за його бажанням. за допомогою/з допомогою Цю вправу він зробив за допомогою професора. L8 ДІЄСЛОВА, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ impf. pfbât se dosahovat dosàhnout (dosâhnu, dosâhl) ptàt se zeptat se vsi'mat si vsimnout si (vsimnu si, vsiml si) ûcastnit se zûcastnit se (SLOVESA S GENITIVEM) боятися,----- діставати до чого, досягати (до) чого - дістати, досягти/досягнути питати - запитати помічати, замічати, звертати увагу на кого, що - помітити, замітити, звернути увагу брати участь у чому, бути присутнім на чому - взяти участь у чому Bojim se toho clovèka. Dosahuje dobrého vÿsledku ve sportu. Zeptâm se nasi profesorky. Zùcastnis se té konference? Vsimâm si té pamâtky. I pokoj mého kamaràda (G) sesit nasi priteikyné (G) ^ fotografie velkého mèsta (G) - Cv П 5. СІ je to kniha? taska? To je kniha taska mého kamaràda. tvého bratra naseho profesora toho starého pâna tamtoho cizince vaseho pfftele Я боюся цієї людини. Він досягає добрих результатів у спорті. Я запитаю у нашої викладачки/вчительки, (нашу викладачку/вчительку) Ти братимеш участь у тій конференції? Я звертаю увагу на цю пам ятку. (Я оглядаю цю пам ятку), кімната мого друга/приятеля зошит нашої подруги/приятельки фотографія великого міста Ci to je slovnfk? svetr? To je slovnfk svetr mé kamarâdky. tvé sestry nasf profesorky té staré zeny tamté cizinky nasf doktorky

165 Od koho mâs mâte ten obrâzek? tu knihu? Mâm ho od manzel. manzeika syn dcera miadsf sestra starsi bratr mûj pfi'tel moje kamarâdka 7. Kde je posta? Kam jdes? Je vedle Jdu do ten veikÿ dûm. ten moderni obchod hiavni nâdrazi ta restaurace Nârodni divadio. nové kino obchodni dùm tvûj pokoj 8. Doplnte prepozice: do, z, od, bez, vedle, koiem 1. Mâm tu fotografii... Heleny. 2. Ted jd u... banky, za chvili jsem zpâtky. 3. Pavel sedf vzadu...té miadé zeny. 4. Zitra pojedeme na vÿlet...petra, protoze je nemocnÿ. 5. Tramvaj jede... naseho domu. 6. V kolik hodin ses vrâtil...kina? 7...koho jsi dostala ty kvëtiny?... manzela? 8. Pijes kafe...cukru? 9. Ty nepijes kâvu s mlékem? Так ti ji d â m... mléka. 10. Kam mâm dât tu ta s k u?...skh'në? 11. Nemûzes najit lâhev vina? Stoji tamhie... lampy. O V OBCHODÈ POTRAVINY (prodavacka, zàkaznice) Z: P: Z: Dobrÿ den! Dobrÿ den! Co si pi^ejete? Moment, napsala jsem si to na listek. Tady ho mâm. Так tedy: dva balicky kâvy, 10 deka tohoto salâmu, 20 deka tvrdého sÿra a ctyri housky.

166 L8 P: Chleba nechcete? Je mëkkÿ, prâvë ho privezii. Z: Mùzete mi ho dât pùlku. Berete prâzdné lâhve? P: Ano, mûzete mi je dât sem. To je vsechno? Z; Jestë bych chtëla nëjaké ovoce. P; Mâme jablka, hrusky, pomerance, citrony. Co si vyberete? Z: Jablka. P: Stacf kilo? Z: Ano. To je vsechno. Koiik platim? P: Moment, hned to spocftâm. Je to 94 korun 50 halérù. Z: Nemùzu naji't penëzenku. Kam jsem si ji mohia dât? Aha, je tady v tasce. Tady je stovka. P: A tady mâte 5,50 zpâtky. Na shiedanou. Prijdte zase. Z: Na shiedanou. Cv n 9. pomeranc (M) jablko (N) hruska (F) Mâm râ d... Nechtël b y s...? Jdu koupit nëjaké ovoce. Chces...? Dâm ti 1 (jedno, jednu, jeden). rohh'k (M) houska (F) Râno snidâm... s mâslem a sÿrem. Jdes do mësta? Koupis mi 2 (dva, dvë)...? Chtël bych 10 deka salâmu a 1 (jeden, jednu)... Mâs radëji... nebo...?

167 chléb sÿr (M) dzem (M), marmelâda (F) K snidani mâm râda... a... Pojd si vybrat snidani! Je ta d y...a... a housky. Chces na chleba... n e b o...? Mâme jestë dom a...? Ne? Так ho koupim. mâslo (N) vejce vajicko (N) jitrnice (F) домашня ковбаса з січеної свинини та печінки salâm (М) Zelenina а lustënlny - Овочі й плоди стручкових рослин brambory F pl. celer M cibule F cesnek M соска F fazole F hràsek M kapusta F kedluben M kfenm Ovoce - фрукти картопля селера цибуля часник сочевиця квасоля горошок савойська капуста кольрабі хрін kvètàk M mrkev F okurka F paprika F pazitka F petrzel F pôrek M rajcata N pl. (sg. rajce) i edkvicka F salât M цвітна капуста зрепаї М морква іе іі N огірок паприка, перець цибуля-шніт, зелена цибуля петрушка цибупя-порей помідори, томати редька, редиска салат, салата, качанний/ качановий салат, салат-латук шпинат капуста angrest М агрус borûvka F чорниця broskev F персик hroznové vino N виноград jahoda F суниця, полуниця malina F малина meninka F абрикос ofech M ostruzina F lybiz M svestka F tresnë F pl. (sg. tfesen) visnë F pl. (sg. vlsen) горіх ожина смородина слива черешня вишня

168 Mlécné vÿrobky - Молочні продукти smetana F сметана jogurt М йогурт siehacka F вершки màslo N масло tvaroh M сир sÿr tavenÿ M tvrdÿ сир (плавлений) сир (твердий) mouka F мука strouhanka F терті (товчені), потовчені hoi^cice F гірчиця сухарі, сухарна мука pepf M (чорний) перець téstoviny F pl. макарони, макаронні вироби kmin M кмин, тмин ovesné viocky F pl, вівсяні пластівці, геркулес kari N карі rÿzef рис L8 о V OBCHODË ODEVY (prodavacka, zâkaznik) Z: Dobrÿ den! P: Dobrÿ den! Co si prosim pfejete? Z: Ctitèl bycli letni sako, cislo 50. Mùzete mi nëjaké ukâzat? P: Prosim, tady si mùzete vybrat. Které se vâm libi? Z: Docela se mi libi tohie sedivé sako. Je to moje velikost? P; Moment, podivâm se. Ano, je to cislo 50. Z; Mûzu si ho zkusit? P: Ovsem. Tam vzadu je kabina a tady velké zrcadio. Z: Zkusim si ho tady. Slusi mi? P: Myslim, ze poti'ebujete vëtsi. Z: Ano, tohie vëtsi je mi dobi e. Koük stoji? P: korun. Z: Vezmu si ho. P: Platit budete tamhle u pokladny. Na shiedanou a pi'ijd te zase. Z: Na shiedanou. Jak se ptàme na cenu? Kolik (Co) to stoji? Kolik (Co) stoji metr? kilo? Co rekne prodavacka? Co si pi'ejete? Co vâm mûzu nabidnout? Скільки коштує...? Скільки коштує метр? кіло/кілограм? Ви щось хотіли? Що ви бажаєте? Чим можу бути корисною/-им? Со гекпеше prodavacce? Mùzete mi ukâzat ten hnëdÿ svetr? Mûzu se podivat na ten svetr? Покажіть мені, будь ласка, той коричневий светр. Можна подивитися той светр?

169 Chtël bych si prohiédnout tamten svetr. Mûzu si ten svetr zkusit? Kde si ho mûzu zkusit? Tady u puitu, nebo v kabinë? Vybereme si? Je mi to veiké. Nemâte mensi cislo? Je mi to malé. Nemâte vëtsi velikost? Ta barva se mi nehodi. Neni moderni. Nemâte jinou barvu? Nemâte ten svetr v jiné barvë? SIusi' mi to? Ta barva mi neslusi. Je mi dobre. Vezmu si ho. Padne mi dobi'e, aie je moc drahâ. Cv 10. Vyberte si (Вибирайте): kalhoty (F pi.) Я хотіла 6 подивитися отоіл светр. Можна поміряти цей светр? Де можна його поміряти? Тут коло/біля прилавка або в кабінці? Виберемо що-не6удь?/щось? Це мені велике. У вас нема меншого розміру? Це мені мале. У вас нема більшого розміру? Колір мені не підходить. Він уже не модний. у вас є...іншого кольору?/у вас немає іншого кольору? У вас є такий светр іншого кольору? Він, вона... мені підходить? Цей колір мені не підходить. Він (светр), вона (спідниця)... мені пасує. Я візьму... (Светр, спідниця...) на мене шитий/ шита, але дорогий/-а. Jsou mi malé. Jsou mi dobi'e. Jejich barva se mi nelfbi. Je mi moc veikâ. Mensi' nemâte? Chtëla bych jinou barvu. Neslusi mi, nevezmu si ji. boty (F pl.) suknë (F)

170 kosile (F) Neni moderni', dëkuju, nevezmu si ji. Vezmu si ji, hodi se mi k obleku. Je mi dobfe, aie je moc drahâ. L8 (M) oblek: sako (N) kalhoty (F pl.) Je moc drahÿ. Nemâte lacinëjsi? Neni mi dobre. Mûzu si zkusit ten modrÿ? Sako mi je dowe, aie kalhoty mi jsou veiké. Reknète prodavacce: - chcete ten modrÿ svetr - chcete si ten svetr zkusit v kabinë - to neni vase velikost - nic se vâm nelibi - nevite, jestli si vezmete ten modrÿ, nebo hnëdÿ svetr - ten svetr vâm nesluêi, chcete jinou barvu - to tricko je vâm malé, chcete vëtsi tricko (N) OBCHODNI DÙM suterén: potraviny -sam oobsiuha УНІВЕРМАГ підвальний поверх/ підвальне приміщення; продукти (харчування) самообслуговування pi izemi: drogerie papi'rnlctvi hracky galanterie bizuterie перший поверх: хімічні, косметичні та інші дрібні товари канцелярські товари/ канцтовари іграшки галантерея біжутерія (ювелірні товари)

171 1.patro: dâmské prédio (prvnq dâmské konfekce démskâ obuv lâtky pletené zbozi 2. patro: pénské a dètské pràdio (druhé) pénské a dëtské odèvy pénskà a dètské obuv kozené zbozi другий поверх: третій поверх: жіноча білизна (готовий) одяг для жінок/жіночий одяг взуття (для ж ін о к) тканини трикотаж/трикотажні в и роб и чоловіча й дитяча білизна чоловічий і дитячий одяг взуття (для чоловіків і дітей) шкіряні вироби 3. patro: elektrické spotrebice (treto sklo (kfisfâl), porcelén sportovni potreby четвертий електричні прилади/електроприлади поверх; скло-кришталь, фарфор спортивні потреби 4. patro: lozni prédio (ctvrté) koberce nébytek п ятий поверх: білизна килими меблі 5. patro: (pâté) restaurace kavârna шостий поверх: ресторан кафе ІЗверніть увагу на вживання слів числівник + поверх! в чеській та українській мовах: рп'геті = перший поверх 1. ра!ґо = другий поверх 11. NECO NIC HEZKEHO (G) nèco hezkého nèco laclného nie drahého nie zdravého чогось гарного/нічого гарного чогось дешевшого/нічого дешевшого чогось дорожчого/нічого дорожчого чогось здоровішого/ нічого здоровішого (здоровшого) Ve mëstè si chceme prohiédnout nëco Tady neni nie Mâm chuf na nëco zajimavÿ novÿ hezkÿ dobrÿ

172 Gr СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ (KOMPARACE, STUPNOVANI) L8 Adjektiva: malÿ - mensi - nejmensi veikÿ - vëtsi - nejvëtsi nez kdo, co z(e) + G малии - меншин - наименшии великий - більший - найбільший Pfiklady: Petr je vetsi nez ia. Petr je nejvetsi 2 rodiny. Петро вищий від мене. Петро найвищий у нашій сім ї. Adverbia: mélo ménë - nejménë hodnè - vice nejvice nez kdo, CO z(e) + G мало - менше - найменше менш найменш багато - більше, більш - найбільше найбільш Petr ji vice nez ia. Petr ji neivice z rodinv. Петро їсть більше, ніж я. Петро їсть найбільше в нашій сім ї. т о і\ла8 Tomâs je vëtsi nez Petr. Petr je mensi nez Tomâs.

173 dobrÿ lepsi - nejlepsi spatnÿ - horsr - nejhorsi' добрий - кращий/ліпший - найкращий найліпший поганий - гірший - найгірший П Р И Ч Е ТН И К + ІМЕННИК Tomâs je lepsi student nez jâ. Томаш кращий студент від мене. Jakÿ student? dobi^e lépe nejlépe spatnë - hùf(e) - nejhùf(e) добре - краще/ліпше - найкраще/ найліпше погано - гірше - найгірше ПРИСЛІВНИК + ДІЄСЛОВО і Ucf se lépe nez jâ. Томаш учиться краще, ніж я. Jak se uci? СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ/СТУПЕНЮ ВАННЯ -ejsi -ëjsi -si (KOMPARACE ADJEKTIV) levnÿ - levnëjsi - nejlevnëjsi' дешевий - дешевший - lacinÿ - lacinëjsi - nejlacinëjsi' найдешевший novÿ - novèjsi - nejnovëjsi новий - новіший - найновіший krâsnÿ - krâsnëjsf - nejkrâsnëjsi гарний - гарніший - найгарніший zdravÿ - zdravëjsi - nejzdravëjèi здоровий - здоровіший - найзд. zajimavÿ - zajimavëjsi - nejzajimavëjsi цікавий - цікавіший - найцікавіший moderni - modernëjsi - nejmodernëjsi сучасний, модний, новий... miadÿ - miadsi - nejmiadsi starÿ - starsi - nejstarèf drahÿ - drazsi - nejdrazsi (h > z) hezkÿ - hezci - nejhezci (k > c) kÿ > ci mèkkÿ - mékci - nejmëkci молодии... старий... дорогий... гарний, красивий.. м який... Pnklady: Tenhie modrÿ svetr je hezci nez ten hnèdÿ, aie také drazsi. To je moc drahé. Nemâte nèoo lacinëjsiho? Mâm starsiho bratra a m iadsi sestru. Цей синій светр гарніший від (того) коричневого, але він і дорожчий. Це дуже дороге. Чогось дешевшого у вас нема? У мене є старший брат і молодша сестра. (Я маю старшого брата й молодшу сестру).

174 (KOMPARACE ADVERBII) -eji rychie - rychleji - nejrychieji pomalu - pomaleji - nejpomalejl teplo - tepleji - nejtepleji zima - chladnèji - nejchladnèji L8 швидко - швидше - наиш. повільно - повільніше - наі^пов. тепло - тепліше - найт. холодно - холодніше - найх. Pfiklady: Rozumi cesky vice nez jâ. Nejménë rozumim jâ. Umi to udëlat lépe nez Petr. Mâte tady tepleji nez u nâs doma. Zûstanu radëji doma, neni mi dobfe. Він розуміє по-чеськи більше/краще, ніж я. Найменше від усіх розумію я. Він може це зробити ліпше/краще, ніж я. Тут у вас тепліше, ніж у нас. Я краще буду (залишуся) дома, мені погано. Velké auto jede rychleji nez malé auto. Malë auto jede pomaleji nez velké auto. Вищий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені порівняння прикметників sladkÿ sladsi nejsladsi солодкий - солодший - найсолодший prudl^ prudsi nejprudsi стрімкий, стрімливий, швидкий, бистрий üzkÿ UZSI nejuzsi вузький blizky blizsi nejblizsi близький kràtl^ kratsi nejkratsi короткий,куций m'zky nizsi nejnizsi низький tèzkÿ tëzsi nejtëzsi тяжкий, важкий hlubokÿ hlubsi nejhlubsi глибокий sirokÿ sirsi nejsirsi широкий vysokÿ vyssi nejvyssi високий, великий, значний hiadkÿ hiadsi nejhladsi гладкий, рівний hezkÿ hezci nejhezcf гарний, красивий, приємний... lehkÿ lehci nejlehci легкий, слабий, слабкий... vlhkÿ vlhci nejvlhci мокрий, вогкий, вологий, сирий... suchÿ sussi nejsussi сухий, засушливий... tichÿ tissi nejtissi тихий, неголосний, спокійний... jednoduchÿ jednodussi nejjednodussi одинарний, простий, нескладний diouhÿ deisi nejdelsi довгий tuhÿ tuzsi nejtuzsi твердий, цупкий, жорсткий cistÿ cistsi nejcistsi чистий hustÿ - hustsi nejhustsi густий, рясний - hustèjsi nejhustëjsi

175 tlustÿ slozitÿ jisty bilÿ snadnÿ - tmavÿ svëtlÿ moudrÿ chytrÿ tlustsi nejtlustsi товстий, грубий slozitëjsi nejslozitéjsl складний jistèjsi nejjlstèjsi безсумнівний, безперечний, надійний bëlejsi nejbëlejsi білий snazsi nejsnazsi легкий, неважкий, нетрудний snadnèjsi nejsnadnëjsi tmavsi nejtmavsl тем ний svëtlejsi nejsvètlejsi світлий, ясний moudfejsi nejmoudrejsi мудрий, розумний chytfejsf nejchytfejsf розумний, кмітливий... В ищ ий та найвищ ий ступені п р и км е т н и ків : krâtce kratcejl nejkratceji коротко, більш коротко/коротше, найбільш коротко/найкоротше mëkce mëkceji nejmëkceji м яко, м я кш е... prudce prudcejl nejprudceji швидко, різко, швидше, різкіше... draho, draze drâze nejdréze дорого, дорож че... diouho, diouze déle nejdéle довго, довш е... ticho, tise tiseji nejtlseji тихо, тихш е... jednoduse jednoduseji nejjednoduseji просто, простіше... siroko, siroce sirejl, sife nejsifejl широко, ширше... vysoko, vysoce vyse nejvÿse високо, вищ е... snadno, snaze snadnëjl nejsnadnëji легко, легш е... blîzko blize nejblize близько, ближ че... üzko, üzce üzeji nejüzeji вузько, вуж че... zridka, ridce fidcejl nejfldceji зрідка, рідко, рідш е... hluboko, hluboce hloubèji nejhloubëji глибоко, глибш е... nfzko, nfzce nfze nejnize низько, ниж че... brzo, brzy drive nejdrive скоро, скоріш е... teplo, teple tepleji nejtepleji тепло, тепліш е... chladno, chladné chladnëjl nejchladnëji холодно, холодніше... clsto, cistë cistèji nejcistëji чисто, більш чисто... veselo, vesele veselejl nejveselejl весело, веселіше... daleko, dalece dale nejdâle далеко, далі, трохи дальше, подальше râd radëji nejradëji краще, найкраще Je mu veselo. Zpivé si vesele. Je mu teplo. Oblékà se teple. Je jasno. Je to jasnë cervenà barva. Je tu chladno. Dfvâ se chladnè. Mluvf diouho. Mluvi diouze. Він (собі) весело співає. Йому весело. Йому тепло. Він одягається тепло. Стоїть ясна погода. Це яскравочервоний колір. Тут холодно. Він дивиться непривітно. Він довго говорить. Він говорить довго (протяжливо).

176 Cv 12. a) HIedâm nëjakÿ -ou -é lacinëjsi kabât. restauraci kalhoty boty L8 Tohle je aie jsou drahÿ -â -e kabât. restaurace kalhoty boty b) Vio se mi libi' tyhie cerné kalhoty tyhie hnëdé boty tohle sedivé sako tahie zlutâ kosile nez tamty modré. tamty bilé tamto zelené tamta cervenâ Vezmu si je. ho ji c)tahie zena je krâsnâ hezkâ miadâ moderni starâ zajimavâ Pr.i kràsnëjsi nez tamta. 13. Reknëte opak (Скажіть, використовуючи антонім): Nejlépe mi jsou tyhie kalhoty. Nejvîc mi siusi tohle sako. Skoncilo to, jak mohio nejhûr. Nejménë se mi libi tenhie obraz. Nejvic cesky umf mûj kolega Michal. Kolik mâs sÿra? Mâm ho nejménë pùl kila.

177 14. Dopinte spràvnë adjektiva a adverbia: dobrÿ - dobre; Karel je...student ve tfidè. Studuje...ze vsech. pomalÿ - pomalu; Moje auto je... nez tvoje. Jezdi...nez tvoje. spatnÿ - spatnè: Zdenëk pise... diktâty ze tndy. Vzdycky pise... ze vsech. zajimavÿ - zajimavé: Nevis nëco...? To Tomâs vypravuje...nez ty. krésnÿ - krésnë: Jitka si koupila... saty, které mëli v obchodë. Obiékâ se vzdycky... ze vsech. zdravÿ - zdravè: Cernÿ chléb j e... nez bi'lÿ. Vsichni bychom mëli z it... lacinÿ - lacinè; Prosim vâs, nemâte nëco...? Vsude je ted moc draho, musfme nakupovat Ri'kejte podle vzoru; Vzor: Pises moc pomalu. Musis psât rychleji. Studujes spatnè. Musis studovat... Mâs mélo penëz. Musis si jich prinést... Jdete moc rychie. Musite j i t... Je zima. Neoblékâs se moc teple. Musfs se oblékat, V diktâtë mâs hodnè chyb. Musfs jich dëlat... Ty jsi to koupil moc draho. Jâ to chci koupit... Uz vcera jsi to udëlal spatnè, aie dneska je stë Dopinujte: mélo - Jâ m âm... penëz nez ty, a ie...jich mâ Petr. hezkÿ - Koupil jsem s i... kabât nez Richard, a ie...si koupil Tomâs. rychie - Mirek chodi... nez jâ, a ie...z nâs vsech chodi Zdenëk. zajimavÿ - Kniha j e... nez noviny, a ie...pro më je televize. starÿ - Jâ m âm... otce nez ty, a ie...mâ Pavel. teplo - V loznici j e... nez V kuchyni, a ie...je v pokoji. dobre - Mùj ph'tel odpovidâ... nez jâ, a ie...odpovidâ Jirka. brzy - Tomâs pi'isel dnes... nez Pavel, a ie...prisla Eva. 17. Odpovidejte podle vzoru: Vzor: To je zajimavâ kniha, ze? - To je moje nejzajimavèjsi kniha. To je tvâ dobrâ kamarâdka, ze? To je hezkâ studentka, ze?

178 То je drahé râdio, ze ano? To je rychlÿ sportovec, ze? To je levnÿ koberec, ze? To je krâsnà zena, ze ano? To jsou tvoje staré boty, ze? To je moderni restaurace, ze? L8 10 JE MOJE NEJDRRÿ^'" R R ' O l O Dopinte opozitum (Доповніть антонім): Nechci ty drazsi boty, aie t y... Ta mistnost neni nejteplejsi, a ie... Tomâs nepi^isel nejdrive, a ie... Ty jsi to neudëlal lépe, a ie... Nelibf se ml horsi kvalita, a ie... Nesmis jet rychleji, a ie... Tenhle dùm neni nejmodernèjsi, a ie... Dneska jsem neudèlal vie prâce, a ie... Ten film neni oskilvëjsi, a ie... Tam nevidime nejstarsiho studenta, aie... Tu knihu nedâme nejhorsimu studentovl, aie 19. Odpovidejte podle vzoru: Vzor: Nechtël byste nëco zajîmavéjsîho? - Ne, dëkuju, nechci (nepotfebuju) nie zajîmavéjsîho. To ml stacî. Nechtël byste nëco (sladkÿ)...? (krâtkÿ)...? (tëzkÿ)...? (iehkÿ)...? (diouhÿ)...? (snadnÿ)...? (chytrÿ)...? TROC N &o NEDRVfljr, V

179 Vsechno nejlepsi k narozeninàm! Усього найкращого на твій (ваш) день народження. 20. Reknète podle vzoru: Zàkaznik: Tento oblek mi je malÿ. Nemâte nëjakÿ vëtsi? Prodavac: Bohuzel, vëtsi uz nemàme, to je nâs nejvëtsi. Ці яблуки вже погані. У вас немає кращих? На жаль, кращих у нас нема, це у нас найкращі. Ця спідниця мені велика. У вас немає меншого розміру? Ці штани дуже дорогі. У вас нема дешевших? Ця книжка не цікава. У вас нема якоїсь більш цікавої? Ці туфлі (черевики) вже не модні. У вас нема якихось більш модних? 21. Reknète cesky а reagujte: Vzor: Це дуже дороге. У вас нема нічого дешевшого? To je moc drahé. Nemâte nëco lacinëjsiho? Це дуже дороге (-о). Це негарне(-о). Це не цікаве(-о). Це дуже дешеве(-о). 22. Doplnte: То neni dobi e. M usis to udëlat, Pises spatnë. Musis p sâ t...

180 To je mâlo salâtu. Mûzes mi ho d â t... Mâm moc prâce. Potfeboval bych ji mit.... Jdes moc rychie. J d i... Venku je uz moc zima. Musis se obiéknout, Jdeme pomalu. Musi'me j i t... MLUVNI CVICENI 1. a) Poslouchejte: Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chci pùlku chleba. b) Odpovidejte: Chcete pùlku chleba, nebo celÿ? Chcete 10, nebo 20 deka sÿra? Chcete jeden, nebo dva litry vfna? Chcete jednu, nebo dvë lâhve mlëka? Chcete jeden, nebo dva balicky kâvy? Chces hodnë, nebo mâlo mâsla? Chces jen pùlku housky, nebo celou? L8 Chci pùlku chleba. Chci 10 deka sÿra. Chci jeden litr vi'na. Chci jednu lâhev mlëka. Chci jeden balicek kâvy. Chci hodnë mâsla. Chci jen pùlku housky. 2. a) Poslouchejte: Chcete 10 deka mëkkého, nebo tvrdého sÿra? Chci 10 deka tvrdého sÿra. b) Odpovidejte: Chcete 10 deka mëkkëho, nebo tvrdého sÿra? Chci 10 deka tvrdého sÿra. Chcete lâhev cervenëho, nebo bi'lého vina? Chci lâhev bîlého vina. Chcete lâhev svëtlëho, nebo cernëho piva? Chci lâhev cerného piva. Chcete dvë lâhve cen/ené, nebo zluté limonâdy? Chci dvë lâhve zluté limonâdy. Chcete balfcek indického, nebo ci'nského caje? Chci balicek cînského caje. 3. a) Poslouchejte: Kde sedi tvoje kamarédka? Tam vedie toho starého péna? Ne, vedie toho starého péna sedi moje sestra. b) Odpovidejte: Kde sedf tvoje kamarâdka? Vedie toho starého pâna? Kde sedi tvoje kamarâdka? Vedie tamté staré panf? Kde sedi tvoje kamarâdka? Tam vzadu vedie tvého nëmeckého pntele? Kde sedi tvoje kamarâdka? Tam vievo vedie toho Nëmce? Ne, vedie toho starého pâna sedi moje sestra. Ne, vedie tamté staré pani sedf moje sestra. Ne, vedie mého nëmeckého pfftele sedf moje sestra. Ne, vedie toho Nëmce sedf moje sestra. 4. a) Poslouchejte: To sako stoji korun. To je moc drahé. Neméte nëjaké levnëjsî? «

181 b) Reagujte: То sako stoji korun. Ty kalhoty stoji 920 korun. Ten svetr stoji 870 korun. Ten oblek stoji korun. To je moc drahé. Nemâte néjaké levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjaké levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi? To je moc drahé. Nemâte nëjakÿ levnëjsi? 5. a) Poslouchejte: Slusî mi to sako? Ano, moc ti slusi. b) Odpovidejte: Slusi mi to sako? Slusi ml ten oblek? Slusi mi ty kalhoty? Ano, moc ti slusi. Ano, moc ti slusi. Ano, moc ti slusi. 6. a) Poslouchejte: Proc sis tu sukni nekoupila? Protoze mi neslusela. b) Odpovidejte: Proc sis tu sukni nekoupila? Proc sis to sako nekoupila? Proc sis ten svetr nekoupil? Proc sis ty kalhoty nekoupil? Protoze mi neslusela. Protoze mi nesluselo. Protoze mi neslusel. Protoze mi neslusely. 7. a) Poslouchejte: Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu na koruny? Bohuzel, nemàm zàdné drobné. b) Odpovidejte: Nemùzete mi rozmënit pëtikorunu na koruny? Na pëtistovku nemâm zpâtky. Nemâte drobné? Nemâte mensi penize? Na stovku nemâm zpâtky. Bohuzel, nemâm zâdné drobné. Bohuzel, nemâm zâdné drobné. Bohuzel, nemâm zâdné drobné. 8, a) Poslouchejte: K cemu potrebujes tu dvoukorunu? Na telefon? Ano, dvoukorunu potrebuju na telefon. b) Odpovidejte. K cemu poti'ebujes tu dvoukorunu? Na telefon? K cemu potrebujes tu stovku? Na telefon? K cemu potrebujes lu dvacetikorunu? Na telefon do Brna? Ano, dvoukorunu potfebuju na telefon. Ano, stovku potfebuju na telefon. Ano, dvacetikorunu potfebuju na telefon. 9. a) Poslouchejte: Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu.

182 L8 b) Odpovîdejte: Na co ses ptal prodavacky? Ptal jsem se, jestli mi rozméni pétikorunu. Na co ses ptal na postë? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu. Na co ses ptal té pani? Ptal jsem se, jestli mi rozmëni pëtikorunu. 10. a) Poslouchejte: Proc hiedàs banku? Uz nemàm koruny, musim si vymënit marky. b) Odpovîdejte: Proc hledas banku? Proc hledas smenarnu? Proc jdes do banky? KONVERZACE Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky. Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky. Uz nemâm koruny, musim si vymënit marky. Pralia, Vèc; Nabidka skienëného zbozi Vézenÿ pane, jsme firma, které se zabÿvé vÿvozem skienènÿch vÿrobkû. Vasi adresu jsme dostali od naseho obchodniho pritele s doporucenim, abychom Vém nabidii nase zbozi. V soucasné dobé Vém mûzeme nabidnout tyto vÿrobky: kalisky misy vézy svicny dzbénky. V pfiloze zasiléme: prospekty jednotlivÿch druhû vÿrobkû, cenik uvedenÿch vÿrobkû Dodaci podmfnky: 4-8 tÿdnû - die mnozstvi a sortimentu Platebni podminky: platba pi^edem Piatnost nabidky: 3 mèsice S pi^ételskÿm pozdravem Ing. Jindfich Holub Прага, Пропозиція виробів із скла Шановний пане..., представляю вам нашу фірму, яка займається імпортом скляних виробів. Ми одержали вашу адресу від нашого торговельного партнера з рекомен - дацією, щоб вам запропонувати наш товар. У сучасності Вам можемо запропонувати такі вироби: келишки миски вази свічники глечики. У додатку надсилаємо: проспекти окремих виробів і прейскурант поданих виробів. Термін/строки поставок: 4-8 тижнів залежно від кількості та асортименту Умови оплати: платити наперед Дійсність пропозиції: З місяці З привітом їндржих Голуб

183 Reklamace zbozi' Zâkaznik; Zavolejte mi prosim pana vedouci'ho. Vedouci: Co si pfejete? Z: Râno jsem tady koupil ovocnÿ jogurt a zjistil jsem, ze mà proslou dobu spotfeby. V: Ano, opravdu. Spotfebujte do je tady uvedeno. Omlouvéme se. Hned vâm pochopitelnë vràtime penize. Рекламація товару Покупець; Покличте, будь ласка, шефа. Завторг: Що ви хотіли? П: Уранці я у вас купив фруктовий йогурт і звернув увагу на те, що він прострочений. 3: Так, дійсно. Строк придатності для вживання до указано тут. Перепрошуємо. Ми зразу повернемо вам гроші. Zàkaznice: Vcera jsem si tu koupila tento svetr za 940 korun. Bohuzel jsem si nevsimia, ze tady vzadu mâ skvrnu. Chtèla bych ho vymënit. Prodavacka: Ukazte, prosim. Skvrna asi pùjde odstranit, aie svetr vàm samozfejmë vymënime. Méte paragon? Z; Mêla bych ho nèkde mit. Tady je. P: Pockejte si chvili. - Bohuzel, svetr uz nemâme ve vasi velikosti. Vyberete si jinÿ model, nebo chcete vrâtit penize? Z: Ne, dèkuju, jinÿ nechci. Chtèla bych vrâtit penize. Покупниця: Учора я у вас купила цей светр за 940 крон. На жаль, я не звернула увагу на те, що ззаду є пляма. Я хотіла 6 його поміняти. Продавщиця: Покажіть, будь ласка. Пляму, здається, можна було б вивести, але, звичайно, светр ми вам поміняємо. У вас є касовий чек? Пок.; Він мусить десь у мене бути. Ось тут. Прод.: Зачекайте хвилинку. - Пробачте, але вашого розміру вже немає. Ви виберете іншу модель, або вам повернути гроші? Пок: Ні, дякую, іншу модель я не хочу. Я візьму гроші.

184 cisnik М офіціант Ч. ctyfikrât чотири рази; вчетверо 1 П dohromady разом, докупи І Н І % / doporucit +D +Ак, -im pf. порекомендувати, -ую promin! пробач!, вибач! кому що prominte! пробачте!, вибачте! doporucovat, -uju Impf. рекомендувати, -ую перепрошуємо! dvakràt два рази, двічі pribor M прибор ч. hiadm голод ч. pfipravenÿ, -é, -é приготовлений, -а, -е, host M, pl. hosté = hosti гість ч., гостя ж., гості множ. готов, -а, -е hotovÿ, -à, -é готовий, -а, -6 rezervovanÿ, -à, -é замовлений, -а, -е (стіл), hrnicek M чашка ж., горщик ч заброньований, -а, -е (місце) горня с. rezervovat impf. замовляти, -яю, замовити, chutnat, -à +D impf. подобатися, смакувати, -uju -влю, (за)бронювати, -юю подобається, смакує кому rok M let рік-10 років chuf F смак ч. rozbit se, -ije pf. розбити, розіб ється dobrou chuti смачного! skio N скло с. jednou раз, один раз spadnout, -nu pf. упасти, упаду jideini h'stek M меню невід., с. spadl він упав jidio N страва, їжа ж. spokojen, -a, -0 = задоволений, -а, -е kos M кошик ч. spokojenÿ, -à, -é s +1 ким, чим Izice F ложка ж. talir M тарілка ж. Izicka F ложечка ж. tradicni традиційний, -а, -е nechat impf, (si drobné)...не треба..., запиши(-іть)! ubrus M скатерка, скатерть ж. nech(te) si chutnat! смачного! ûcetm рахунок ч. nést, nesu nesl, impf. нести, несу, він ніс vidiicka F виделка ж. nüz M, pl. noze ніж ч., ножі множ. volnÿ, -à, -é вільний, -а, -е, objednàvka F замовлення с. незайнятий, -а, -е obsazenÿ, -à, -é зайнятиіі, -а, -е vrchni M старший/головний офіціант. obyvatel M, pl. -telé житель, мешканець ч. метрдотель ч. osoba F особа, людина ж. vÿbornÿ, -é, -é чудовий, -а, -е piti N напиток ч. zizen F спрага, жага ж. Ano, tady je volno. Bohuzel, tady je obsazeno. Budete si pfàt vecefi? Co si budete pfàt k piti? U stolu jsou jestè dvè volnà mi'sta. Chutnalo vàm? Mùzete nàm rezervovat stûl na dnesnivecer? Nevadi ti, ze jsem rozbil skienicku? Spadia mi. Jsem velmi spokojenÿ. Так, тут вільно. На жаль, тут зайнято. Ви будете вечеряти? Що ви питимете? За цим столом є ще два вільні місця. Чи вам подобалося/смакувало...? Чи ви не могли б замовити для нас стіл на сьогодняшиій вечір? Нічого, що я розбив келишок/чарку? Він (вона) у мене упав(-ла). Я (дуже) задоволений.

185 biftek M brambory F pl. bramborovÿ, -é, -é dortm drùbei F hovëzi hranolky M pl. husa F jâtra N pl. kachna F karbanàtek M kase F knedlik M kolâc M kolàcek M kost F krkovicka (veprovâ) kufe N, pl. kurata kureci kÿta F moucnik = dezert = zékusek M obloha F okurka F okurkovÿ, -à, -é omàcka F omeleta F opékanÿ, -à, -é palacinka F pecenë F біфштекс Ч. (натуральний) картопля ж. картопляний, -а, -е торт ч. свійська птиця яловичина ж. картопля фрі гуска ж. печінка ж. качка ж. січеник ч. (січена котлета) каша ж., картопляне пюре кнедлік ч. пиріг ч., ватрушка ж., різане печиво пиріжок ч. кістка, кість ж, свинячий ошийок курча, куря с. курячий,-а, -е окіст, огузок ч., шинка ж. десерт ч. гарнір ч. огірок ч. огірковий, -а, -е, огірочний, -а, -е соусч., підлива ж. омлет ч. підсмажений, -а, -е буженина ж. печеня ж. pecenÿ, -а, -é печений, -a, -e, смажений, -a, -e polévka F, vÿvar M суп, бульйон ч,, юшка ж. pfedkrm M холодна закуска rajské omàcka F томатний соус rostènà F антрекот ч. ryba F риба ж. rÿzef рисч. rizek M шніцель ч. salât M салат ч. smazenÿ, -à, -é смажений, -а, -е smetana F сметана ж. siehacka F вершки множ. svickové F вирізка (на сметані) sunka F шинка ж. teleci телятина ж. nudie F pl. локшина sg. tant. tvaroh M сир ч. tvarohovÿ, -à, -é сирний, -а, -е, із сиром uzenÿ, -à, -é копчений, -а, -е vepfovÿ, -é, -é свинячиії, -а, -е, свинина ж. vÿvar M бульйон ч. zeli N капуста ж. zmrziina F морозиво с. zebirko N порібрина, поребрина ж. hofkÿ, -à, -é kyselÿ, -à, -é sladkÿ, -é, -é slanÿ, -à, -é studenÿ, -é, -é teplÿ, -à, -é horlq^, -à, -é гіркий, -а, -е кислий, -а, -е; квашений, -а, -е солодкий, -а, -8 солоний, -а, -е холодний, -а, -е теплий, -а, -е гарячий, -а, -е

186 Jideini listek Studené predkrmy Polévky Kui'eci koktejl Prazskâ sunka Hovëzi vÿvar s jâtrovÿmi knedifcky Hovëzi vÿvar s vejcem Bramborovâ polévka L9 Hotové jidia Jidla na objednàvku Drùbez a ryby Moucniky Zmrziina Vepfovâ pecenë, knedii'k, zeli Hovëzi pecenë, zelenina, opékané brambory TelecI pecenë, bramborovÿ knedifk, rajcatovÿ salât Gulâs, knedifk Hovëzf maso varenë, rajskâ omâcka, knedifk Uzené maso, bramborovâ kase, okurka Karbanâtek, brambory, zelnÿ salât Rostënka, tiranolky, tatarskâ omâcka, obloha Vepfovÿ steak, brambory, obloha Telecf ffzek, bramborovÿ salât s majonëzou Smazenâ jâtra, opékané brambory, okurkovÿ salât Pecenë kufe, brambory, paprikovÿ salât Kufe s ananasem, rÿze Pecenâ husa, bramborovÿ knedifk, zelf Rybf filé, bramborovÿ salât Palacinky se zmrziinou Ovocnÿ a tvarohovÿ kolâc Zâkusky podle vlastnfho vÿbëru Vanilkovâ Jahodovâ Pohâr Corso PREJEME DOBROU CHUT!

187 Gr РОДОВИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (GENITIV PLURALU) КОНО? СЕНО? родова уніс ікація = одна форма для всіх родів тверді приголос. м які приголос. tech узесії nasich vasich novÿch mÿch tvÿch svÿch modernich jejich M pânù muzù stolù pokojû F їеп zidii, vèci N т е з і mori -il 0 -i Cechy F pl. - do Cech, z Cech! F, N: studentka + -edivadlo + Г И s tu d e n te k с туд е н тка (-ток) (коли кілька приголосних, divadel театр (-ів) я кі важко вимовляти) І N -Istë > -ist :! F: -ice >-ic -iie >-ii -ynè > -уй!m : pfâtelé obyvatelé - penize tisice roky dny lidé, lidi dëti nâstupistë - néstupistî ulice - ulic chvile - chvil!i > i pfiteikynë - pfiteikyn pi^àtel obyvatel (10 milionù obyvatel) penèz (pl.) tisic (sto tisic korun) let (30 let = ЗО rokù) dni, dnû lidi (hodnè lidq dëti (F) платформа (-орм), перон (-ів) вулиця - вулиць хвилинка, хвилька, момент - -нок, -льок, -ів подруга, приятелька - подруг, приятельок д р узі-д р узів жителі - жителів гроші - грошей тисячі - тисяч роки - років / ' д н і-д н ів люди - людей діти - дітей Prikiady: Bylo pët hodin. Je to deset korun a dvacet halérû. Do divadia je to asi sto metrù. Mam uz mélo penèz. Kolik let mu je? Budu V Praze jestë asi pët dni. Була п ята година.... десять крон двадцять гелерів... До театру треба пройти приблизно сто метрів. У мене вже залишилося мало грошей. Скільки йому років? Я буду (залишуся) в Празі ще приблизно п ять днів.

188 L9 Біля кас було/стояло багато людей. Mâm hodné dobrÿch pfâtel. У мене багато добрих друзів, и pokladen bylo hodnë lidi. Mâm doma nëkolik zajimavÿch obrazû. У мене дома є кілька цікавих картин. Mâm jestë pèt tëch dobrÿch cigaret. У мене є ще п ять отих добрих сигарет. Do divadel а кіп ted chodi ménë lidi. До театрів і в кіно зараз ходить менше людей. hodnë, moc, mnoho dost, màlo kolik, nèkolik o e Q) (sg. + pi.) (+ g) 5 hodin X 2 hodiny 10 metrû X 2 metry 20 zen X 3 zeny 6 zidli 1 Y X 4 zidle i T Je 5 hodin. X Jsou 2 hodiny. Pracuje tu 5 zen. X PracujI tady 2 zeny. Bylo 5 hodin. X Byly 2 hodiny. Pracovalo tady 5 zen. X Praœvaly tady 2 zeny. Cv Д ієслово: одн. с. p. 1. Vzor: Jsou tam 2 cizinci. - Ale ne, je tam 5 cizincû. Jsou Byli (-У) (-a) tam 2 cizinci. 2 doktofi 2 Rusové 2 talii'e 2 hrnicky 2 dârky 2 cizinky 2 housky 2 skienicky 2 divadia 2 kina 2 auta Aie ne, Д ієслово: множ. je bylo tam 5

189 0 2. Znés uz hodnë Cechû? ceskÿch mëst? svÿch kolegci? ceskÿch jidel? prazskÿch kostelû? moderm'ch galerii? Hodnë ne, aie dva Cechy ano. dvë mësta dva kolegy dvë ji'dla dva kostely dvë galerie 3. Reknëte ve spràvném tvaru; a) Nëkdo tady zapomnël listky do kina. Ci jsou? Budou asi tvi kolegové nasi pi'âtelé moji kamarâdi ti cizinci ti Ukrajinci tvé sestry. nase pi'fteikynë moje kamarédky ty cizinky ty Ukrajinky b) Zeptàte se nëkoho, kde je Nârodni divadio? Zeptâm se ti lidé. tamti pâni tamty staré zeny tamty dëti ty miadé prodavacky 0 4. Kolik minut se vat'i vajicka? Kolik hodin jste jel do Kyjeva? do PIznë? Kolik dni jsi byl na sluzebni cestë? Kolik tÿdnû jste strâvil v Praze? Kolik mèsicù jste uz nebyl doma? Kolik let ti je? 5 m in u t-4 minuty 36 hodin - 2 hodiny 6 dm' - 3 dny 7 tÿdnû - 2 tÿdny 10 mësîcù - 3 mësice 28 let - 4 roky 5. Reknëte ve spràvném tvaru (sg. - (Скажіть y відповідній формі;) Ve mëstë bylo mnoho pl.): veiké a staré auto modernf divadio a kino starâ i novâ budova hezkâ ulice malÿ obchod clovëk malé dftë hezkâ divka miadÿ chlapec starÿ muz a starâ zena

190 Koupil jsem si nèkolik -la Gr РОДОВИИ ВІДМІНОК ЗАИМЕННИКІВ bilâ kosile cervenâ rùze zimni sako ceskâ kniha a ceskÿ casopis moderni oblek modrÿ hrnicek a taiff hnëdé boty skienicka minisuknë cervené tricko L9 (GENITIV OSOBNICH ZAJMEN) Pr.: Kolik chces salâmu? Kolik chces kâvy? Chci ho 10 deka. Chci ji mâlo. JÂ TY ON, ONO ONA MY VY ONI, ONY, ONA mè të ho ji nâs vas jich tebe jeho (u) mè (u) tebe u nëho u ni (u) nés (u) vas u nich мене тебе його lï нас вас їх y мене y тебе y нього y неї y нас y вас y них Ptâ se të па cestu. Tebe se ptâ, aie më ne. Він питає у тебе, як дістатися/потрапити.. Він тебе питає, а не мене. Ptâ se ho na cestu. Він y нього питає, як дістатися/потрапити., Jeho se neptâ, ale ji ano. Він питає не y нього, але у неї. Cv Tebe Jeho > на Вживається jeho - beznèho початку речення ji - bez ni 3 метою підкреслити jich - bez nich логічникі наголос. а) Zeptâte se doktora? doktorky? svÿch kolegu? prodavacky? vrchniho? tëch lidi? Ano, zeptâm se ho. ji jich

191 b) Zeptâs se Jany? Petra? rodicù? té panî? kolegû? toho pâna? Uz jsern se ho ji jich zeptal. 7. a) Kde je Jana? U Petra? Uvâs? U rodicû? U Evy? U Tomâse? U doktora? U profesorky? Ano, je u nëho. ni nich nâs b) Petr je jestë V kinë? Ne, uz se z ve skole? V divadie? V prâci? V Kyjevë V Pafizi? (Pariz F = Париж) V restauraci? nëho ni vrâtii. 8. Dopinte zâjmena (Доповніть відповідну форму особового займенника): ON ONA ONI Nepûjdu tam b e z... Pûjdu k... vecer. V e d ie...je jestë voino. K s v â tk u...koupim jen vino. Nevidël j s i...nëkde? H Iedâm...uz pùl hodiny. M usi'm... podëkovat za dârek. Zlobim se n a...protoze neprisel. (-sla, -sli)...nevidim, aie tebe ano. mâm hlad nemâs hlad?

192 L9 V KUCHYNI Petr: Jana: Petr: Jana: Petr: Jana: Petr: Jana: Petr: Jana: Petr: Ahoj, Jano! Ahoj! To je dobfe, ze jsi prisel. Prâvè varim a za chvi'li bude vecefe. MÛZU ti nëjak pomoct? Ne, uz budu hotova. Ale mcizes pfipravit stûl - tali'fe, pfibory a hrnlcky jsou tady ve skfi'ni. Jist budeme v obyvacfm pokoji. Mâm pfipravit I talife na polévku? Ale ne, budeme mit jen omelety s dzemem. Au! Promin, spadi mi hrnicek a rozbil se. To nevadi. Jen musfs dobfe uklidit skio. Kos je tamhie v rohu. Vsechno je uz pfipraveno. Так, nesu omelety a kâvu. Mùzes si vzft, kolik chces. Je hodnë omelet. Dobrou chuf! Dobrou chuf! Hm, to je dobré.

193 Cv Mâm pripravit stûl? Mâm ti pomoct v kuchyni? Mâm otevfit tu lâhev? Mâm umÿt talife? Mâm zatelefonovat Petrovl? Ne, nemusis, udëlâm to sâm. sama. Uz je vecefe? Ano, uzje hotovâ. sm'danë? hotovÿ. obëd? pfipravenâ. pfipravenÿ. Uz jsi pfipravi! stûl? Uz jsi uvafila obëd? Uz jsi uklidil pokoj? Uz jsi objednal telefonickÿ taxi a vzai penize? a) Mâs dost knedifkû? Mâs dost hrnickci? Mas dost skienicek? Mas dost Izicek? b) Kolik mâm pfipravit taiffû? pfi'borù? nozù? Izicek? vidiicek? Ano, vsechno je pfipraveno. Ano, vsechno je hotovo. Ano, mâm jich dost. Musfs jich pfipravit sest. 12. Doplnte spràvnè (Виберіть правильне слово/словосполучення та складіть речення): réd - jsem réd - mém réd zejsem dobfe nakoupil. dobrou cernou kâvu. ze uz mluvfte a rozumfte cesky. si prohifzfm ve mëstë obchody. své kolegy v prâci. si objednâvajf ceskâ jfdla.

194 Kdo prisel k Janë na nâvstëvu? Mêla Jana radost? Co prâvë dëlala? Byla uz vecere hotovâ? Pomohl Petr Janë? Jak? Co prlpravll na stûl? Jedii V kuchyni? Mëli polévku? Co mëli k vecefi? Pili pivo? Rozbil Petr nëco? Zlobila se Jana? Kdo uklidil sklo z hrnicku? Co fekneme, kdyz zacinâme jist? Co fekneme, kdyz nâm ji'dio chutnâ? Chutnaly Petrovi omelety? Snëdl jich hodnë? V: Dobrÿ den! H; Dobrÿ den. Pane vrchni, mâte volnÿ stûl pro ctyfi osoby? V: Mâte ho rezervovanÿ? H: Ne. V: Tam u okna je jestë jeden volnÿ stûl. Prosim. H: Dëkujeme. V: Budete si pfât vecefet? Ano? Tady je prosim jideini listek. H: Co nâm doporuci'te? V: Doporucuju vâm tradicni ceské jidio - vepfovou, knedlik a zeli. Je to vÿbornë. H: Dobfe, vezmeme si dvakràt vepfovou, jednou rostënku a rÿzi a jednou fizek a bramborovÿ salât. V: Polévku jste si vybrall také? H: Ne, bude to bez polévky. V: A co budete pit? H: Zatim jen ctyfikrât dzus, pozdëji si objednâme vino. V: Prosim, hned to bude. «

195 Host: Vrchni: Host: Vrchni; Host: Vrchni: Host: Vrchni: Pane vrchni, platime! Ano. Chutnalo vâm? Ano, jsme spokojeni. To jsem râd. Platite dohromady? Ano. Tady je prosim ùcet. Drobné si nechte. (To je dobré.) Na shiedanou. Na shiedanou, pi^ijd te zase. Cv 14. Chutnâ ti vâm zeli bramborovÿ salât rÿze kureci rizek ceské jidlo bramborovâ polévka Ano, chutnal -a -0 mi. 15. Odpovèzte; 1. Je ten stùl rezervovanÿ? 2. Je tady, prosim vâs, voino? 3. Mâte volnÿ stùl pro dvë osoby? 4. Mùzeme si sednout k tomu pânovi? 1. Mâm jestë jeden volnÿ stùl. 2. Bohuzel ne, za chvili prijde kolega. 3. Ano, je rezervovân na celÿ vecer. 4. Moment, zeptâm se ho, jestli bude souhlasit. 16. Reknëte panu vrchnimu, ze - chcete (byste chtël) jideini listek - chcete kâvu - uz chcete platit - spatnë spocital ùcet - vâm zapomnël pocitat dzus - chcete k polévce housku - nerozumi'te cesky, jestli vâm mùze fict jidia ukrajinsky - chcete rezervovat stùl pro 4 osoby na^obotu 8 hodin vecer

196 Vezmete si polëvku? A n o,.. Dâte si kâvu A n o,.. Pfejete si rÿzi Ano,.. Objednâte si vodku Ano,,. kure? Ano,. fizek Ano,.. salât A n o,.. vino A n o,.. si ji. si ji.. si ji., si ji., si ilo., si lio., si ho., si ho. 18. Odpovèzte na otàzky podle obràzkù: Co râd pijete? Co nerad pijete? Ço jste pii vcera? Ceho se napijete, kdyz mâte zizen? Co nabfdnete nâvstëvë?! pit nèco napi't se nèceho

197 19. Odpovèzte podle obràzkù: Co râd jfte? Co vâm nechutné? Ço jste jedi vcera? Ceho se najite, kdyz mâte hlad? Co nabidnete nâvstëvë? jist nëco najist se nëceho 20. Odpovèzte - 1x (jednou), 2x (dvakrât), 3x (tfikrât), 4x (ctyfikràt) Kolikràt si prejete kâvu? Kolikràt si date rostënku? Kolikràt si vezmete polévku? Kolikràt jste uz byli u nâs v restauraci? Uz jste byl nëkdy v Praze? 21. Dopinte verba v textu (Доповніть відповідну форму дієслова): vzit, spadnout, moct, umèt, pfiji't, pripravit, nést, rozbit se, chutnat, mit, dàt si, pomoct 1. To jsem râd, z e Mas hodnë prâce, chci t i Kde jsou talife?...stùl. 4. Mûzes si...koiik chces ti zâkusky. 6. Skienicka m i... Nezlobfs se? 7. O k n o...nevi's, k d e...objednat nové skio? 8. Nejvic m i...fizek a bramborovÿ salât uklldit V kuchyni? 10. K v e c e fi... jen vajicka. 11. Tuhle polévku... uvafit.

198 22. Pfectéte a pfelozte ji'delni listek (na strané 187): (Прочитайте Й перекладіть меню, ст. 187); Со si objednâte к obëdu? к veceri? Vybrali jste si nëjakÿ salât? Со si dâte к piti? Со vâm mùzu nabidnout jako dezert? L9 23. Dokoncete dialog: Mâte jestë volnÿ stûl pro 3 osoby?... Chtëli bychom vecefet. Co nâm... doporucite?... Je to tradicni ceské jidio?... Vezmeme si ho vsichni tfi. Poiévku si nedâte?... Co budete pi't?... Kâvu si dâte hned, nebo pozdëji?... Je to vsechno?... Hned to bude. 24. Odpovidejte podle textu: Kolik hostû pfislo do restaurace? Mëli rezervovanÿ stûl? Mël vrchni jestë nëjakÿ stûl volnÿ? Pfisii hosté vecefet? Co jim doporucil vrchni? Co si nakonec objednali k jfdlu? Vybrali si také polévku? Objednali si hned vino? Vzali si k jidlu pivo? Chutnalo jim? Co odpovëdëli vrchnimu, kdyz se jich na to zeptal? Myslite si, ze jejich ùcet byl veikÿ? 25. Перекладіть: Пан Крал зараз знаходиться в отелі. Він іде до ресторану. Він хоче сісти за стіл, який стоїть у кутку. Стіл, на жаль, уже замовлено. Але біля входу є ще один вільний стіл. Пан Крал замовляє страву; бульйон, шніцель з картоплею та (одне) пиво. Трохи пізніше приходить якась жінка (дама). Пан Крал радий. У присутності (товаристві) жінки завжди їжа смакує більше. Ж інка замовляє те саме, що й пан Крал, але без пива. Потім вони говорять про Прагу. О десятій вечора пан Крал дякує жінці за приємний вечір. товариство с. spolecnost F, ve spolecnosti (L) те саме, що й to stejné jako про (про Прагу) о + L (о Praze) (krâl M - король) 26. Pfectéte si vtlp (Анекдот); poradit nékomu nëco (pf.) - порадити (кому що) stëzovat si na nèco - скаржитися (на що) Poradte mi, prosim, со si màm dneska vybrat k obëdu, ffkà host cisnikovi. Со vàm màm poradit. No, nejménë si dnes hosté stèzuji na biftek.

199 MLUVNI CVICENI «1. a) Poslouchejte: U koho mûze bÿt ta тара? U otce? Ne, u otce urcitë neni. b) Odpovîdejte: U koho mùze bÿt ta тара? U otce? U koho mûze bÿt ta тара? U rodicû? U koho mûze bÿt ta тара? U matky? U koho mûze bÿt ta тара? Vedle u kolegû? 2. a) Poslouchejte: Vysvëtlim tl to. b) Reagujte: Vysvëtlim ti to. Pi'ipravim ti to. Pomùzu ti. Napisu ti. Ne, u otce urcitë neni. Ne, u rodicû urcitë neni. Ne, u matky urcitë neni. Ne, vedle u kolegû urcitë neni. To je od tebe hezké, ze ml to vysvëtlis. To je od tebe hezké, ze mi to vysvëtlis. To je od tebe hezkë, ze mi to pripravis. To je od tebe hezké, ze mi pomûzes. To je od tebe hezké, ze mi napises. 3. a) Poslouchejte: Ceho se chces napit? Whisky? Ne, dàm si jen colu, whisky nechci. b) Odpovîdejte: Çeho se chces napit? Whisky? Ceho se chces napit? Vina? Ceho se chces napit? Vodky? Ne, dâm si jen colu, whisky nechci. Ne, dâm si jen colu, vino nechci. Ne, dâm si jen colu, vodku nechci. 4. a) Poslouchejte: Dàte si také nëco k jfdlu? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemàm hiad. b) Odpovîdejte. Dâte si také nëco k jidiu? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad. Mùzu vâm nabidnout nëco ke kafi? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad. Budete si pfât vecefet? Ne, dëkuju, uz jsem jedi doma, nemâm hiad. 5. a) Poslouchejte: Neses mi ten chleba? b) Odpovîdejte: Neses mi ten chleba? Neses mi ta vajicka? Neses mi to kafe? Neses mi tu limonâdu? 6. a) Poslouchejte: Jak vàm chutnalo? b) Odpovîdejte: Jak vâm chutnalo? Chutnaly vâm chlebicky? Chutnala vâm polévka? Chutnal vâm ovocnÿ salât? Promin, zapomnël jsem ho koupit. Promin, zapomnël jsem ho koupit. Promifi, zapomnël jsem je koupit. Promin, zapomnël jsem ho koupit. Promin, zapomnël jsem ji koupit. Bylo to vÿborné, dal bych si jeètë. Bylo to vÿborné, dal bych si jestë. Bylo to vÿborné, dal bych si jestë. Bylo to vÿborné, dal bych si jestë. Bylo to vÿborné, dal bych si jestë.

200 bourka F гроза, буря ж. 1 H і budik M будильник ч. L I 1 ctvrt чверть ж. Шшт Ш \ foukâm, -é impf. дути, віяти, дмухати; дує. garàz F дме S+I 3, зі, із гараж ч. schovat (se), -am pf. сховатися, -аюся куди; у що horko спека, жара ж., жар ч. sice - aie хоч і... але, хоча й... але hospoda F ресторан ч., корчма ж. skoro скоро chodit, -im impf. ходити, ходжу siunce N сонце с. jaron весна ж. snèzit, snèzi impf. сніжить, іде/падає сніг jezdit, -im impf. їздити, їжджу snih M (G snëhu) сніг ч. (снігу) konec M кінець ч. (v) soukromi N у приватному житті ies M, do iesa ліс ч., у ліс, до лісу sportovec M спортсмен ч. léto N літо с. sportovkynë F спортсменка ж. ietos цього року, у цім/цьому році stin M тінь ж. mezi +1, Ak між, поміж;серед stupen M ступінь ч. minulÿ, -é, -é минулий, -а, -е svitit, -im impf. світити, свічу mrak M туча, хмара ж. teprve тільки, лише, лиш mÿdio N мило с. vesnice F село с. nad +1, Ak над, наді, надо; вище vesnickÿ, -à, -é сільський, -а, -е nàlada F настрій ч. vètsinou здебільшого, переважно naposledy (в) останній раз, востаннє vikend M вихідні дні narodit se, -il se pf. народитися, -джуся vitr M (G vètru) вітер ч. (вітру) narozeniny F pl. день народження vioni у минулому році/торік nebe N небо с. vsak = aie але, однак, проте nula F нульч. vzdycky = vzdy завжди, постійно, obdobi N період, час, сезон ч. весь час rocni obdobi пора року za +1, Ak за opalovat se, -uju impf. загоряти,-яю, zaparkovat, -uju pf. запаркувати, -ую машину. засмалюватися, -лююся parkovat impf. припаркуватися, стояти на otevi'eno відчинино, відкрито стоянці, ставити parkiui парк ч. машину на стоянку piavat, plavu impf. плавати, -аю zatimco поки, тим часом як. piàz F пляж ч. коли; тоді як po +L після, по zima F зима ж.; pocasi N погода ж. холодно, зимно присл. pod +1, Ak під podzim M осінь ж. leden M січень ч. prset, prsi impf. Д0и4ИТЬ,ІДЄД0Щ ünor І\Л лютий ч. pi^ed +1, Ak перед, переді brezen M березень ч. presnè ТОЧНО duben M квітень ч. pi'iroda F природа ж. kvèten M травень ч. pristi наступний, -а, -е. cerven M червень ч. майбутній, -я, -є cervenec M липень ч. pùinoc F північ ж. srpen M серпень ч. 0 pùinoci 0 дванадцятій годині, zàri N вересень ч. опівночі i^ijen M жовтень ч. Rakousko N. Австрія ж. llstopad M листопад ч. fekaf ріка ж. prosinec M грудень ч.

201 Gr ОРУДНИЙ ВІДМІНОК ОДНИНИ (INSTRUMENTAL SINGULÂRU) S KŸM? СІМ? З КИМ? З ЧИМ? (ЯК?) Pojedu viakem. Chci kafe s mlékem. Я поїду поїздом/потягом. Я хочу каву з молоком. IV! N tim nasim modernim vasim jejim novym tvym mÿm svÿm -im -ÿm pânem stolem mëstem muzem pokojem mofem! nâdrazim -em F tou nasi moderni vasi jeji novou mou tvou svou -ou -і zenou zidii vèci mistnosti -ou -i! kolega (М) - s kolegou! dnes musi'm lit za pntelem = dnes musîm jit k ph'tell Сьогодні я повинен /я маю/ мені треба заі^ти до свого друга/приятеля. ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОРУДНИМ ВІДМІНКОМ (PREPOZICE S INSTRUMENTALEM) 8, SE Jdu s manzeikou z kina. Ми йдемо (повертаємося) з дружиною з кінотеатру. КАМ? + Ак PRED Stojime pfed klnem. (I) Ми стоїмо перед кінотеатром. X Jde pfed kino. (Ak) Він іде стати перед кінотеатр.

202 L10 NAD Obraz visi nad posteli. Картина висить над ліжком (постіллю). X Vësim obraz nad postel. Я вішаю картину над ліжком (постіллю). POD Boty jsou pod posteli. Черевики лежать під ліжком (постіллю). X Dâm boty pod postel. Я покладу черевики під ліжко (постіль). ZA Obraz stoji za skfi'nî. Картина стоїть за шафою. X Dâvâm obraz za skfin. Я кладу (даю) картину за шафу.

203 MEZI Tomâs sedi mezi Petrem a Janou. X Tomâs si jde sednout mezi Petra Томаш сидить між Петром а Janu. і Яною. Томаш хоче сісти між Петром і Яною. JAK. СІМ. Cim pojedes? - Vlakem. Ти чим/як поїдеш? Потягом/поїздом? Як? Çfm pises?-tuzkou. Ти чим пишеш? Я пишу олівцем. Чим? Cim jis? - Lzici. Ти чим їш? Я їм ложкою. Dâvâm kufr па skh'n. (Kam? +Лк) Kufr je na skn'ni. (Kde? +L) Obiek je ve ski ini. Pfikiady: Procliäzim se mèstem. (KUDY?=I) Na Stole stoji lahev s mlékem. Na nâvstëvu prisel (prisll) Tomâs se svou sestrou. Я гуляю/проходжуюся по місті/городі. (ДЕ?). На столі стоїть пляшка молока. Томаш зі своєю сестрою прийшли в гості.

204 Uz jsi mluvil s Petrem? Nëco ti chtél. Pfed nasim domem stoji nëjal<é auto. Urcitë pojedu pfed prvnim prosincem. Venku je 10 stupnû pod nulou. Pan Kubât mâ kancelâi* ve tî'etim pati'e pfesnë nad mou kancelàfi. Posta je hned za rohem. Park zacinâ hned za Nàrodnim divadiem. Nevidfs Helenu? Sedi tamhie mezi Tomâsem a Evou. Cv 1. Ти вже говорив із Петром? L10 Він щось хотів тобі сказати. Перед нашим будинком стоїть якась машина. Я обов язково поїду (туди) до першого грудня. На вулиці десять градусів нижче нуля. Офіс пана Кубата знаходиться на четвертому поверсі, точно над моїм офісом. Пошта знаходиться за рогом. Парк знаходиться поряд із Національним театром. Ти не бачиш Гелену? Вона сидить ось там між Томашем і Євою. Ji'm nûz. Jedu auto. Myju se Izice autobus vidiicka tramvaj vlak b) Piju kafe s Do kina jdu s mléko. oukr manzelka. dcera a syn mûj kolega Alena a Tomâs Jim chleba s mâslo. dzem sÿr salâm teplâ voda. mÿdio c) Sejdeme se pfed kino. kavârna métro restaurace Kdy se vrâtii? Pfed Kdy odesel? Pfed d) Nemûzes najit boty? Lezi tamhie pod stûl. zidle sknn kfeslo hodina. mësic tÿden obëd. snidanë konference poledne

205 G 2. Odpovidejte na otàzky: S kÿm pùjdete vecer do kina? Kdo stoji pfed divadlem? Cfm pisete na tabuli? S cfm nenf ten student spokojenÿ? Co visf nad kfeslem? Co je za nasf skolou? Za kÿm dnes musfte jft? 3. Prelozte otàzku a odpovèzte: (Перекладіть питальне речення й дайте на нього відповідь:) Де висить картина? З ким ти сьогодні вечерятимеш? Коли прийде наш професор /викладач/ учитель? Де лежить книжка? Як (чим) ти поїдеш до Брно? Де стоїть шафа? Де тебе Томаш почекає? Ти хочеш каву з молоком або без молока? Що знаходиться за тим жовтим будинком? Де моя червона сумка? над ліжком/постіллю зі своїм добрим приятелем перед обідом/до обіду на столі автобусом між столом і вікном перед Центральним вокзалом з молоком парк ось там під стільцем Gr КАМ? KDE? sednout si pf. sedat si impf. сісти сідати sedèt impf, сидіти Jana si sedne (sedà) na zidli. Яна сяде (сідає) на стілець. Petr sedi na zidli. Петро сидить на стільці(-еві).

206 lehnout si pf. lehat si impf. лягти, лігати '' П/ lezet impf. L10 Tomâs si lehâ (lehne) па postel. Томаш лігає (ляже) у ліжко. Tomâs lezi па (v) posteli. Томаш лежить y ліжку. polozit (se) pf. poklàdat (se) impf класти покласти lezet impf, лежати Polozim (poklàdàm) knihu na stûl. Я покладу (кладу, даю) книжку на стіл. postavit (se) pf. stavët (se) impf. стати, поставити ставати, ставити Kniha lezi na stole. Книжка лежить на столі. stàt impf, стояти Postavim (stavîm) kufr pod lavici. Я поставлю валізу під парту/лаву. Kufr stoji pod lavici. Валіза стоїть (лежить) під партою/лавою.

207 povèsit pf. vèset impf. повісити вішати viset impf, висіти Povèsim (vèsim) obraz na stënu. Я повішу (вішаю) картину на стіну. Obraz visi па stènè. Картина висить на стіні. Cv 4. Odpovëzte na otàzky: Postavfm kvëtiny na stùl. Kde budou kvëtiny? Matka posadf ditë na zidii. Kde bude dftè sedèt? Vësfm kabât do skfinë. Kde visf kabât? Tu tasku polozfm na stolek. Kde bude taska lezet? Tomâs stavf své auto pfed garâz. Kde stojf jeho auto? Panf Novâ pokiâdâ skienicky do skffnky. Kde jsou skienicky? Helena si sedne sem na lavicku. Kde bude sedèt? Povësfme lampu nad stùl. Kde bude lampa viset? Petr si lehâ do postele. Kde lezf? Postavfm se tady za Hanu. Kde budu stât? Ty se posadfs na zidii a Jana do kfesla. Kde budete sedèt? Postavil bys tu zidii do rohu vedie okna? Kde bude zidle stât? Polozil bys ten sesit tam na lavici k té knize? Kde bude sesit lezet? 5. Dokoncete vêtu: Proc lezf ta kniha tady? Musfs ji polozit... Proc stojf ta zidle tady? Postav j i... Proc uz tady nelezf pffbory? Musfs je polozit... Proc sedfs tady v kfesie? Mohl by sis sednout... Proc ten svetr lezf tady na zidii? Mûzes ho povèsit... Proc stojf nase auto pfed domem? Uz bys ho mèl postavit. Proc visf ten obrâzek tady nad skffnf? Mohl bys ho povèsit, (na stole) (na zidii) (ve skffni) (na stolku) (pfed garâzo (ve skffnce) (na lavicce) (nad stolem) (v posteli) (za Hanou) (na zidii, V kfesie) (v rohu) (u té knihy)

208 П 6. Dokoncete vêtu: Mûzes si sednout...? Chci povësit tu fotografii... Jsem unavenÿ, chtël bych si na chvili lehnout... Musite se postavit sem z a... Martin sedi m ezi... Mohi bych se posadit sem...? Studentka se d i... Pes lezf... Jestë polozfm tu knihu... Tomâs mûze svûj kufr postavit... Studenti stojf... L10 Gr ДІЄСЛОВА РУХУ (SLOVESA POHYBU) chodit 'V. jit ^ ходити йти jezdit \ jet їздити їхати НЕДОК. В. інфінітив тепер, ч. МИН. Ч. умов, спосіб майбут. Ч. дія повторюється 1 X CHODIT chodi chodil chodil by bude chodit JEZDIT jezdi jezdil jezdil by bude jezdit jit jde sel sel by pûjde JET jede jel jel by pojede Pnklady: Kazdÿ den chodfm do prâce v 7 hodin, aie zftra pùjdu az v 8 hodin. Kazdÿ mësfc jezdim do Prahy, aie tento mësfc nepojedu. Di^fve ôasto chodil do kina. Vcera jsem sel na koncert. Щодня/кожного дня я ходжу на роботу о сьомій годині, але завтра піду аж о восьмій. Щомісяця/кожного місяця я їжджу до Праги, але цього місяця я не поїду. Раніше він часто ходив у кіно (театр). Учора я був на концерті.

209 Cv 7. Dopinte ji't - chodit, jet - jezdit : Vcera js e m... pësky, a le...jsem tramvaji. - (V y )... pfi'sti rok na hodiny cestiny? - Tom âs...casto ke své pi'itelkyni. - Heleno...taky zitra do divadia? Nechci jit sama. - Martine, r â d...do Uzhorodu, ale nemâm cas. - Zitra musim...na postu. - Evo...zitra pësky, nebo..... metrem? 8. Prelozte: (Перекладіть): Кожного літа (завжди в літку) я їздитиму на море. Завтра мені треба піти до лікаря. Підеш і ти завтра ввечері до ресторану? Ти часто ходиш у гості? Учора я не пішов у кіно (театр), тому що мені було погано. Завтра я вже обов язково (точно) піду. Ти не хочеш іти краще пішки? Gr nést \ нести n o s it / носити vést \ вести vo d it^ водити vézt везти vozit ^ возити letët\л е тіти létat ^літати bézet \ бігти b é h a t/ бігати НЕДОКОНАНИЙ ВИД Інфінітив Тепер, ч. Мин. Ч. Умов. en. Майбут. ч. однократність â NÉST Дїї nese nesl nesl by ponese дія повторюється NOSIT nosi nosil nosil by bude nosit і однократність дії VÉST vede vedi vedi by povede дія повторюється VODIT vodi vodil vodil by bude vodit однократність ja Дїї VÉZT veze vezl vezl by poveze дія повторюється VOZIT vozi vozil vozil by bude vozit однократність Дїї LETÈT leti letël letël by poleti дія повторюється LÉTAT létà létal létal by bude létat однократність ДЇЇ BEZET bèzi bëzel bëzel by pobëzi дія повторюється BÉHAT bèhâ bèhal béhal by bude bëhat

210 L10 Kazdÿ den nostm do prâce hodnë materiâlû, zitra si neponesu nie. Kazdÿ den vodî dftë do skolky matka, zitra je povede otec. Zbozi nâm vozi ti'ikrât za tÿden. Kam povezete toto zbozi? Reditel létà pravidelnë kazdÿ rok do Londÿna, letos vsak poleti do Pai'ize. Tomâs bëhà kazdÿ den dva kilometry, dnes aie pobëzi jen jeden kilometr, protoze je unavenÿ. Ph'klady: O 9. Dopinte spràvnè sloveso a sprâvnou formu; nést - nosit: Co to porâd... v té tasce, Jardo? Vcera jsem z nàdrazî. moc tëzkÿ kufr. Je zima, musi'me u z... zimni kabâty. vést - vodit: Kazdÿ vecer m u im... svého psa na prochâzku. Kudy. cesta k hotelu? Reditel... dobl'e svou skolu. Gr ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ (RADOVE CISLOVKY) 1. prvnî 11. jedenâcty 21. dvacâtÿ prvnî 2. druhÿ 12. dvanâcty 29. dvacâtÿ devâtÿ 3. treti 13. tfinâcty 30. ti*icâtÿ 4. ctvrtÿ 14. ctrnâcty 40. ctyi'icàtÿ 5. pâtÿ 15. patnâcty 50. padesàtÿ 6. sestÿ 16. sestnâctÿ 60. sedesâtÿ 7. sedmÿ 17. sedmnâctÿ 70. sedmdesâtÿ 8. osmÿ 18. osmnâctÿ 80. osmdesâty 9. devéty 19. devatenâcty 90. devadesâtÿ 10. desàtÿ 20. dvacàtÿ 100. sty 147. stÿ ctyficétÿ sedmÿ Pfectète: 14., 23., 45., 51. tÿden 5., 17., 25., 30., 60., 77., 88., 100. vÿroci (N) (роковини) KO LIK JE HODIN? ctvrt na dvë чверть на другу 1:15 Котра година? (ctvrt па + Ak) ctvrt na pët чверть на п яту 4:15

211 pùl druhé 1:30 (pùl jedné pùl tretf pùl ctvrté...) ПІВ на другу (pùl + G) pùl pâté 4:30 пів на п яту tri ctvrtë na dvë за чверть (буде) друга 1:45 ti'i ctvrtë па pët за чверть (буде) п ята 4:45 12:55 za pët minut jedna за п ять хвилин перша 1:10 1:25 1:40 za pët minut ctvrt na dvë jedna hodina a deset minut десять хвилин на другу 1:05 1:20 za 5 minut pùl druhé 1:35 ctvrt na dvë a 10 minut двадцять п ять хвилин на другу za 5 minut tri ctvrtë na dvë 1:50 pùl druhé a 10 minut за двадцять хвилин (буде) друга jedna а pët minut п ять хвилин на другу ctvrt па dvë а 5 minut za 10 minut pùl druhé двадцать хвилин на другу pùl druhé а 5 minut за двадцять п ять хвилин (буде) друга ti'i ctvrtë па dvë а 5 minut za 10 minut dvë за десять хвилин (буде) друга «А: Podivej se, kolik je hodin. Mâme jestë cas? B: Je teprve püi sesté, mâme jestë pùl hodiny. A: Na kdy ti mâm dàt budik? B: Musim vstàvat brzo, dej mi ho na ctvrt na sedm. budik A: Prosim vas, do kdy mâ smënârna otevi^eno? B: Az do pùl devàté vecer. A: Myslim, ze mi jdou spatnë hodinky. Mém teprve tri hodiny. Kolik màs ty? B: Uz ti^i hodiny a deset minut. Mnë jdou hodinky presnè.

212 А: Ne, Petr doma neni, aie cekâm ho kazdou chvili. Mùzete pockat? L10 B: Zkusim pockat ctvrt hodiny, aie vie casu nemàm. A: Kdy presnè zacinâ konference? B: V deset, aie musime tam bÿt uz nejpozdëji ve tri ctvrtè na deset. Cv 10. Reknète cas rûznè (Скажіть кількома способами): 6:50 - a) sest hodin a padesât minut b) za 10 minut sedm c) tî'i ctvrtë na sedm a 5 minut Kdy se sejdeme u metra? Kdy zacinâ ten film v televizi? Kdy mâte V poledne voino na obëd? Kdy jede vlak do Kyjeva? Kdy bude vlak v Kyjevë? Kdy na më pockâs pi'ed kinem? (19:50 hod.) (21:10 hod.) (11:55 hod.) (14:20 hod.) ( 8.30 hod.) (18:20 hod.) Gr 0 + L KDY? 0 vfkendu 0 dovolenë 0 pi=estâvce КОЛИ? у суботу й неділю, на (під час) вихідних у відпустці під час перерви V +Ak V jednu hodinu V sobotu X m inulou sobotu tuto nedëli p fisti ùterÿ 0 першії^ минулої суботи у цю неділю наступного вівторка OD - DO + G od stredy do pâtku od nedële do pondëlf od jednë hodiny do dvou від середи до п ятниці від неділі до понеділка від першої (години) ZA + Ak za jednu hodinu, za pët hodin za pët dm', za tri dny za dva tÿdny, za sest tÿdnù за/через годину, п ять годин п ять днів, три дні два тижні, за шість тижнів

213 Р0 + L PRED + I MEZI + minulÿ rok = (v)loni tento rok = letos pnstî rok po jedné hodinë po druhé hodinë po jednom tÿdnu pred hodinou pi^ed rokem pfed mësicem mezi druhou a treti hodinou після першої (години) після другої після одного тижня година тому/перед годиною рік тому/перед роком місяць тому/перед місяцем від другої до третьої (години) між другою і третьою (годинами) минулого року/у минулому році/торік цього року/у цьому році наступного року/у наступному році pfedevcfrem - vcera - dneska - zitra - pozith' позавчора учора - сьогодні - завтра післязавтра ràno dopoledne - V poledne odpoledne уранці/ранком - до обіду - опівдні/в полудень - після обіду зранку/рано vecer V nocl - о pùinoci увечері/ввечері - у ночі о півночі/о дванадцятій годині ночі JAK DLOUHO? як довго? Ак jednu hodinu celou sobotu dva tÿdny Byl jsem tam jednu hodinu. Я там був одну годину. Strâvil jsem u nich celou sobotu. Я y них пробув цілу суботу. Jsem V Praze uz dva tÿdny. Я вже в Празі два тижні. JAK CASTO? ЯК ЧАСТО? kazdÿ den jednou za tÿden (їх, 2х... za +Ак) dvakràt za mèsic pètkràt za rok щодня/кожного дня (один) раз у/на тиждень два рази у місяць п ять раз у рік А: Za jak diouho budes mit dovolenou? B: Uz za tri tÿdny, moc se tèsim. A: Kam pojedes letos v létè? B: Musim domû do Holandska navstivit rodice. Vidèl jsem je naposledy pfed rokem.

214 A: Prosim vas, Icdy ten dopis bude v Nëmecku? B: Za tri dny. L10 A: Uz jsi miuvii s séfem? B: Ne. On mi nëco chtël? A: Asi ano, hledal tè tady pi^ed pùl hodinou. A: Zapomnël jsem v hotelu pas. Budete mit jestë za pùl hodiny otevi^eno? B: Ano. Nase smënârna zavirà az za dvë hodiny, to je v pùl devàtë. Telefonickÿ rozhovor: A: Jsi to ty, Pavie? Cekam na tebe uz cely tÿden. Proc jsi nepfijel? B: Ale jà jsem ti uz pred tÿdnem napsal, ze tento tÿden nebudu mit cas a ze prijedu az pristi sti^edu. A: Znàs dobfe Bratislavu? Potrebuju doporucit nëjakÿ hotel. B: Byl jsem tam jen jednou minuly rok a nevzpominàm si na zâdnÿ hotel. A: Kdy ma galerie otevi'eno? B: Od ùterÿ do nedële celÿ den. A: Uz se ti vràtila manzeika? B: Ne, jestë ne, cekâm na ni uz od sti^edy. A: Pfijdu tedy ve ctvrtek. Bude se ti to hodit v pët? B: V pët teprve pfijdu z prâce. Pfijd' tak po pùl sesté. Cv 11. (- 1 hodina) = pfed hodinou (+ 1 hodina) = za hodinu Kdy jste pfijel? Kdy musite odejit? Kdy prisel ten telegram? Za jak diouho jede vlak? Kdy jste zacal studovat cestinu? Kdy vâm konci prâce v Brnë? Kdy zavfraji v bance? Kdy se vracfte do Rovna? Kdy tady bude pan Kubât? (-1 tÿden) (+ 2 hodiny) (-1 hodina) (+ 15 minut) = (1/4 hodiny) (- 1 rok) (+ 1,5 mësfce) (+1/2 hodiny) (+ 14dni) = (2 tÿdny) (+ chvile)

215 Gr MESICE (МІСЯЦІ) KDY? V + L (y) OD/DO + G (від/до) 1. leden V lednu od ledna II. ünor V ûnoru od ûnora III. bfezen V breznu od bfezna IV. duben V dubnu od dubna V. kvèten V kvëtnu od kvëtna VI. cerven V cervnu od cervna VII. cervenec V cervenci od cervence VIII. srpen v srpnu od srpna IX. zàh' V zâfi od zâri X. fijen V rfjnu od Щпа XI. listopad V listopadu od listopadu XII. prosinec V prosinci od prosince DATUM: KOLIKATEHO JE DNES? + (G) (Яка сьогодні дата?/котре сьогодні число?) prvniho ledna treti'ho ûnora pâtého brezna devâtëho dubna trinâctého kvëtna devatenâctého cervna dvacâtého cervence dvacâtého druhého srpna dvacâtého osmého zâi'f ti'icâtého rijna sedmnâctého listopadu ctvrtého prosince Narodil(a) jsem se = dvacâtého sedmého listopadu Я народився/народилася двадцять tisic devét set padesât sest сьомого листопада тисяча дев'ятсот п ятдесят шостого року.! prvniho prvni, prvniho druhÿ, prvniho desétÿ... Cv 12. a) Kdy jste se narodil(a)? Kdy rnâte narozeniny? b) Kolikâtého je dnes? означення місяця - y називному відмінку Kdy se narodiia vase manzeika (vas manzel)? Kdy mâ narozeniny vase manzeika? 8. 3., , , 21.2., , , 31.7., , 1.9., \

216 L10 ROCNI OBDOBI (ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ) «jaro - па jare навесні/весною od - do jara (від-до) léto - v lété улітку/влітку léta podzim - na podzim восени podzimu z im a -v z im è взимку zimy Je krâsné pocasi, sviti slunce. Neni moc teplo, je 19 stupnû. Na jaro se moc tësim. V breznu zacinâ bÿt tepleji a uz mûzeme zacit znovu chodit na prochâzky. V dubnu 0 vikendu jezdime ven za mësto. Jedeme slce autem, aie venku zaparkujeme a jdeme do pfirody. Nerad chodi'm vie nez pët kllometrû, protoze dëti jsou jestë malé. Nâs vÿlet vzdycky skonci v nëjaké vesnické hospodë. kam? - ven X на вулицю - dovnitf усередину (чого) kde? - venku на вулиці/надворі - uvnitr всередині (чого)

217 Je horko, 31 stupnû ve stînu. U nâs nevime, jestli v létë bude prset, nebo bude hezky, proto radëji jezdi'me k mofi. Dovolenou si beru v cervenci nebo V srpnu, kdyz dëti majl pràzdniny. Vie se mi aie libi zâff, kdy je u mofe ménë lidi. Nemâm moc râd horko a nerad se opaluju, proto na plâzi lezi'm ve sti'nu a hodnë plavu. Vëtsinou bydiime V hotelu, aie nëkdy také v soukromi. Prsi, foukâ vitr, na nebi jsou cerné mraky. Podzim nemâm râd. Pfichàzi uz na konci zâfi a celÿ fijen prsi a jsou boufky. Venku na ulici lidi pospi'chaji, je jim zima. Vsechno je sedivé - nebe, mësto I nâlada. Na podzim nemâm z niceho radost. Vzpominâm na léto, tësim se na Vânoce a na zimu, chodim do kin a divadel a hiavnë hodnë pracuju. Je zima, 5 stuphci pod nulou. Je hodnë snëhu, v nocl snëzilo. Na Vânoce vëtsinou jestë neni snih, snëzit zacinâ az v lednu. Nâlada lidi je v zimë lepsi, jezdi na hory, kupuji dârky na Vânoce. Nase rodina jezdi na hory \a z V ünoru - celÿ tÿden se synem lyzuju, zatimco manzelka s dcerou se lyzovat teprve uci. Za dva roky se vsak nenaucila skoro nie. Z kazdého nemûze bÿt sportovec.

218 о 110 ие т і іеріо (Ьогко, уєсіго). ие т і л іт а. и д к ТІ (УАМ) ие? идке ЛЕ РОСАЗІ? иакиеуемки? Яка сьогодні погода? Як (сьогодні) на вулиці/надворі?/що надворі? ие Иелкё (кгазпё) росазі. Ле Ьелку. Je іеріо. ие Ьогко. ие ує с іго. ие ]а8по. ие тосіге пеье. зіипсе. ие зіипеспу сіеп. ие зраіпе (озкііуе) росазі. ие озкііуо. Je 2іт а. Je с е т е пеье. Je 2аіайепо. ие Ьоигка. ВІузка 5е. ие тіьа. РГ5І. Ройка уііг. Сьогодні чудова погода. С. тепло. С. жарко. С. дуже жарко./яка спека! С. ясно. Небо с. синє/голубе. Сонце світить. С. гарний сонячний день. С. погана погода. С.холодно. Небо потемніло. Небо затягнуте хмарами./ Усе небо вкрите хмарами. Надворі гроза. Блискає. Надворі туман. Іде дощ. Дме вітер.

219 Bylo hezké pocasi. Bylo hezky, teplo, horko, vedro,... Bylo modré nebe, cerné nebe. Svitilo slunce. Prselo. Byla mlha. Byla bourka. Byl slunecnÿ den. FoukaI vi'tr. Byly blesky. Byly mraky. Bude hezky. Bude svitit slunce. Була гарна/чудова погода. Було тепло, жарко, була спека... Небо було синє/голубе, чорне. Сьогодні світило сонце. Ішов дощ. Сьогодні був туман. Сьогодні була гроза. Сьогодні був сонячний день. Дмув вітер. Сьогодні блискало. Небо було затягнуте хмарами. (Усе небо було вкрите хмарами). Буде гарна погода. Буде світити сонце. KOLIK JE STUPNÙ? Яка сьогодні температура? 1 stupen 2, З, 4 stupnë 5, 10, 20 stupiïû nad пиіои вище нуля зо С nad nulou - 40 *С п - 40 *с - ЗО - ЗО - 20 _ - 20 pod пиіои нижче нуля С ЗО - І ЗО pod пиіои prset: prsi - prselo - bude prset dést M іде дощ ішов дощ буде дощ destnik М дощ парасолька snèzit: sn zi - snezilo - bude snezit іде сніг - ішов сніг - буде сніг snih М hodnë snëhu (G) сніг багато снігу mrznout: mrzne - mrzio - bude mrznout mraz M мерзнути надворі мороз - був мороз - буде мороз мороз Snëzi. = Padâ sm'h. Mrzne. = Je mrâz. Hodnë prsi. = Je veikÿ désf. Іде сніг. Надворі мороз. Який дощі/надворі злива. Padal snih Byl mrâz. Byl veikÿ dést. Bude padatviih. Bude mrâz. Bude veikÿ dést. Ішов сніг. Був мороз. Була злива. Буде сніг. Буде мороз. Буде злива.

220 Cv Г113. Opakujte: Na vÿlet pùjdeme, jen kdyz Zùstanu doma, protoze Nemâm râd(a), kdyz Mâm râd (a), kdyz bude râno hezky. nebude prset - zacne svitit slunce - bude tepleji nez dneska venku je moc horko. - venku hodnë prsi venku je moc zima nikam nechci jit v tom horku je mi zima na ruce. -je bourka a vidim blesky - od râna do vecera prsi -je mi moc horko - sviti slunce. - na jai'e zacinâ bÿt teplo -je krâsnë modré nebe - snëzi a pi'iroda je bilâ L10 n 14. Ve kterém rocm'm obdobi (na jai'e,...) nebo ve kterém mési'ci (v lednu,...) reknete: Je moc horko, jdu do stinu. Zase pi'ichâzeji mraky, bude prset. Foukâ vitr, musim si vzit kabât. Je modré nebe, dneska bude urcitë hezky. Kazdÿ den je pocasi horsi a horsi. Letos byly Vânoce zase bez snëhu. Je vie nez 30 stupnû ve stinu. Jdou sem cerné mraky, za chvili bude bourka. Je jasno, dneska v noci bude zima. V tom horku by byl pi'ijemnÿ vitr. П 15. Kterâ odpovèd se nehodi? (Визначте, яка з поданих відповідей не підходить:) Napsal ti Petr? - Uz mi diouho nenapsal. - Napsal mi pî'ed tÿdnem. - Napisu mu hned zitra. - Je to uz mésic, co nemâm od nëho dopis.

221 V kolik hodin maji priji't? Kdy to musis udélat? Kdy se asi vrâtis? - Mëli by pfijit za chvili. - Jestë je cas, az za pûl hodiny. - Ve tri, aie vzdycky chodi pozdë. - Prijdou pi^fsti tÿden. - Museji tu bÿt kazdou chvili. - Jestë dneska. - Odpoledne to musi bÿt hotovo. - Za deset minut uz bude sedm. - Mâm cas do sti'edy. - Vrâtim se asi v pët. - Nevrâtim se pfed veceri. - Vrâtim se nejpozdèjl va dvanâct. - Pi'ijdu pristi ûterÿ. Jak diouho budes dneska studovat? - Budu studovat celÿ vecer. - Uz jsem si preceti dvakrât novÿ text. - Myslim, ze hodinu a pùl. - Mâm hodnë moc prâce, proto dneska studovat nebudu. 16. Odpovîdejte podle obràzku (Відповідайте згідно з малюнком): О hod. 12 hod. 24 hod. - Kdy zitra pojedes do Prahy? - Kdy skoncil film? - Na kdy mâm pfipravit obëd? - Kdy se asi vrâti? - Kdy pùjdeme na prochâzku? - Jak diouho bude trvat konference? - Jak diouho tady Tomâs zùstane?

222 a) Doplnte do vët sloveso jit, nebo chodit: Muj s y n... jesté do sl<oiy. Hodnë casto... do Icina. Dneska vecer ale...do divadia...tam on a manzeika, protoze jâ nemâm dneska vecer cas a nem ùzu... Ted, kdyz uz je venku hezky... cela nase rodina kazdy den na prochâzku. O vikendu z a s e...na diouhé vÿlety do pi=irody. b) Doplnte do vët sloveso jet, nebo jezdit; Z itra...cela nase rodina navstivit mé rodice. Bydli na vesnici, bude to proto hezkÿ vÿlet do pfirody. Na jare râ d i...ven za mésto. V létë o dovolené kazdÿ ro k...k mofl, aie letos tam n e... protoze dovolenou budu mit az v i ijnu. Manzeika a dëti...na konci cervence na chatu. I l 1 8. Reknëte V préteritu, co bylo, co jste délai: Nékde musite zménit sloveso Imperfektivni na perfektivni: vracet se vrâtit se brât vzit parkovat zaparkovat prichâzet pfijit zacinat zacit (Bojim se, ze bude prset.! Bàl jsem se, ze bude prset.) BYLO HEZKY Dneska je hezky. Sviti slunce, je asi 20 stupnû. Neni moc horko, proto pùjdu ven do parku. V parku je aie hodnë lidi, to se mi nelibi, proto se vracim domù, beru si auto a jedu ven. Mâm dobrou nâladu. Divâm se z auta, vidim i'eku, lesy a nakonec parkuju u reky. Lezim, trochu se opaluju. Plavat jestë nechci, protoze voda neni teplâ. Asi za hodinu prichâzeji mraky, bez slunce je najednou zima. Rychie jedu domû, bojim se, ze bude prset a bude boui'ka. Prset vsak zacinâ, kdyz uz jsem doma. «

223 19. Odpovidejte: 20. Jaké pocasi je vëtsinou na jare? Mâte râd jaro? Proc? Kterÿ mësic uz zacinâ bÿt tepleji? Chodi'te do pnrody? Chodite hodnë kllometrû? Chodfte sâm, nebo s rodinou? HIedâte na vÿletë nëjakou hospodu nebo restauraci? Vi'me urcitë, jaké bude u nâs v létë pocasi? Prsi casto v létë? Jezdite v létë radëji do lésa, nebo k mofi? Mâte râd horko a râd se opalujete? Jel byste k mofi radëji v cervenci, nebo v zâfi? Proc? Kde u mofe bydli'te? Jste dobrÿ sportovec? Limite hodnë dobfe plavat? Kdy budete mit letos dovolenou a kdy budou mit dëti pràzdniny? Kam pojede letos vase rodina? Proc nemâte râd podzim? Jaké je na podzim vëtsinou pocasi? Co udëlâte, kdyz jste venku, zacne prset a vy nemâte destm'k? Jakou mâte nâladu, kdyz prsi? Mâte râd zimu a sni'h? Jezdfte lyzovat? Limite to dobfe? A co vase rodina? Také lyzuje? Byly minulé Vânoce bez snëhu? Kolikâtého je dnes? V ûterÿ? Kterÿ den je 1.4.? 9. 9.? Pondëli Üterÿ Pâtek Stfeda Ctvrtek Sobota Nedële Duben Zârf Listopad Cerven Srpen Bfezen Cen/enec V dopise pi'seme: Praha V Praze 16. prosince 2000

224 KALENDÂR Reknëte, CO budete dëlat CERVENEC V pondëli 2. cervence? V ùterÿ 3. cervence? ve stfedu 4. cervence? L10 2 Po obëd s Karlem ve Slavll 3 Üt 4 St 5 et 6 Pâ 7 So 8 Ne Stavovské divadio I koupit 4 listky dopoledne - zatelefonovat doktorovi, kdy na kontrolu kontrolaudoktora cestina! Matka - narozeniny koupit dârek u metra Andél plavat s Petrem vrâtit Karlovi kazetu - vecer! püpravit si materiâly do pràce Ptejte se! Pf.: S kÿm pùjdete v pondëli na obëd? Kdy pûjdete do divadia? Kam musite zatelefonovat ve sti=edu? atd. MLUVNi CVICENI O 1. a) Poslouchejte: Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetîho ledna. b) Odpovidejte: Do prâce jdeme uz druhého ledna? Ne, az tfetiho ledna. Séf mâ narozeniny desâtého kvëtna? Ne, az jedenâctého kvëtna.

225 Voino na Vânoce mâme uz dvacâtého druhého prosince? Pan Cernÿ prijede z Berlina ctvrtého zâi'i? Ne, az dvacâtého tfetiho prosince. Ne, az pâtého zân. 2. a) Poslouchejte: Patnâctého fijna je nedële? Ne, patnàctého fijna je pondëli. b) Odpovidejte: Patnâctého ri'jna je nedèie? Osmnâctého ûnora je nedèie? Dvacâtého pâtého cervna je nedële? Ti'icâtého dubna je nedèie? Ne, je pondëii. Ne, je pondèii. Ne, je pondëli. Ne, je pondëii. 3. a) Poslouchejte: Kdy se vrâti'te? Vrâtim se za tri ctvrtë hodiny. b) Odpovidejte: Kdy se vrâtite? _ Vrâtim se za tn ctvrtë hodiny. Kdy pi'ijde profesor Cernÿ? Pi^ijde za ti=i ctvrtë hodiny. Za jak diouho jede autobus? Jede za ti'i ctvrtë hodiny. Za jak diouho musis odejit? IViusim odejit za tri ctvrtë hodiny. 4. a) Poslouchejte: Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky. Za pèt minut bude ctvrt na sest. b) Odpovidejte: Uz je ctvrt na sest? Nejdou mi hodinky. Uz je pûl sesté? Nejdou mi hodinky. Uz je ti'i ctvrtë na sest? Nejdou mi hodinky. Uz je sest? Nejdou mi hodinky. Za pët minut bude ctvrt na sest. Za pët minut bude pùl sesté. Za pèt minut bude tri ctvrtë na sest. Za pët minut bude sest. 5. a) Poslouchejte: Jestë neni pozdè. Jsou ctyfi hodiny. Je pozdè, uz jsou 4 hodiny a deset minut. b) Reagujte: Jestè neni pozdë. Jsou ctyri hodiny. Jestè neni pozdë. Je ctvrt na pët. Jestë neni pozdè. Je pùl pâté. Jestè neni pozdë. Je tri ctvrtë na pët. Je pozdë, uz jsou 4 hodiny a deset minut. Je pozdè, uz je ctvrt na 5 a deset minut. Je pozdë, uz je pùl pâté a deset minut. Je pozdë, uz je tri ctvrtë na 5 a deset minut.

226 6. a) Poslouchejte: Za kÿm jdes tak pozdè?_ptâ se mè matka. Za panem Cernÿm, odpovi'dàm. b) Odpovidejte: Za kÿm jdes tak pozdë? ptâ se më matka. Za kÿm jdete? ptaji se më v recepci hotelu. Za kÿm jdete? ptaji se më v kancelâri firmy. L10 Za panem Cernÿm, odpovidâm. Za panem Cernÿm, odpovidâm. Za panem Cernÿm, odpovidâm. 7. a) Poslouchejte: Kdy jste tady byl naposledy? Minulé ûterÿ? Ano, byl jsem tady, myslim, minulé ùterÿ. b) Odpovidejte: Kdy jste tady byl naposledy? Ano, byl jsem tady, mysifm, minulé üterÿ. Minulé ûterÿ? Kdy jste byli u nâs naposledy? Ano, byli jsme u vâs, mysifm, minulÿ mësfc. Minulÿ mësfc? Kdy jste si to koupil? Ano, koupil jsem si to, mysifm, minulou stredu. Minulou stredu? 8. a) Poslouchejte: Kde jste byl vioni o dovolené? Myslim, ze jste rikal - v Itélii? Ano, byl jsem tam vioni a letos do Italie pojedu zase. b) Odpovidejte: Kde jste byl vioni 0 dovolené? Mysifm, ze jste ffkai - v Itâlii? Kde jste byl vioni v létë? Mysifm, ze jste rfkai - v Rakousku? Kde jste byl vioni v zimé o dovolené? Mysifm, ze jste ffkai - v Africe? Ano, byl jsem tam vioni a letos do Italie pojedu zase. Ano, byl jsem tam vioni a letos do Rakouska pojedu zase. Ano, byl jsem tam vioni a letos do Afriky pojedu zase. 9. a) Poslouchejte: Kolikràt za tÿden chodis sportovat? Chodi'm sportovat dvakrât za tÿden. b) Odpovidejte: Kolikràt za tÿden chodfs sportovat? Jak casto chodfs ke své matce na nâvstëvu? Kolikràt za tÿden chodfs na cestinu? Chodfm sportovat dvakrât za tÿden. Chodfm tam dvakrât za tÿden. Chodfm tam dvakrât za tÿden.

227 10. a) Poslouchejte: Pùjdeme plavat? b) Odpovîdejte: Pùjdeme plavat? Pùjdeme se opalovat? Pojedeme lyzovat? Nechci, plavu nerad. Nechci, plavu nerad. Nechci, opaluju se nerad. Nechci, lyzuju nerad. 11. a) Poslouchejte: Mnë nevadi, ze prsî. Pùjdeme jestë tam do toho obchodu? Aie ne, moc prsî, jà jdu domù. b) Odpovîdejte: Mnë nevadf, ze prsf. Pùjdeme jestë tam do toho obchodu? Mnë nevadi', ze je horko. Zùstaneme jestë na prochâzce? Mnë nevadi', ze je zima. Pùjdeme se podfvat jestë do toho kostela? Aie ne, moc prsi, jâ jdu domù. Aie ne, je moc horko, jâ jdu domû. Aie ne, je moc zima, jâ jdu domû. JAK VÀM JE? CO UDÉLÀTE?

228 adresa F adresât M balik M blanket M cizina F dopinit, -im pf. dopinovat, -uju impf. doporucené hodit, -im pf. hàzet, -im impf. hovor ІИ chyba F chybèt, -im impf. kancelàr F laskavÿ, -à, -é bud (te) tak laskav, laskaval letecky nalepit, -im pf. lepit impf. norméinë obàlka F obycejnë odesilatel M omyl M podepsat (se), podepisu pf. podeplsovat, -uju impf. pohied M = pohlednice F poslat, poslu pf. posilat, -àm impf. postovni postovni schrànka F poukàzka F pozdravit, -im pf. zdravit impf. адреса ж. адресат ч. пакунок, пакет ч. бланк ч. закордон ч, доповнити, -вню, заповнити, -вню доповнювати, -нюю, заповнювати, -нюю (послати), листа рекомендованим/ рекомендованою поштою кинути, кинуі^о, куди кидати, -аю розмова, бесіда ж. помилка ж, бути відсутнім канцелярія, ж,, бюро с,, невід,, офіс ч, ласкавий, -а, -е, люб'язний, -а, -е будь ласка! авіапоштою наклеїти, -ею, наліпити, -плю клеїти, ліпити (послати) листа нормально конверт ч. звичайно, просто відправник ч., відправниця ж, помилка ж. підписати, -пишу підписувати, -ую листівка ж. листівка ж. послати, пошлю, надіслати, надішлю, відправити, -влю посилати, -аю, слати, шлю, надсилати, -аю поштовий, -а, -е поштова скринька грошовий переказ привітати, -аю кого з чим вітати pozdravovat, -uju +Ak od +G impf. seznam M telefonni seznam siyset, -im impf. usiyset pf. spolehnout se na +Ak spoiehnu se pf. spoiéhat se, -àm impf. stèsti N telefonàt M telefonni ùfednik 1^ ül^ednice F ùspèch M vàzenÿ, -à, -é vézit, -im impf. zvàzit pf. vyplnit, -im pf. vypinovat, -uju Impf. vyfidit +D +Ak pf. -im (vzkaz) vyrizovat, -uju impf. zabÿvat se +1 Impf. -àmse zaleplt, -im pf. zalepovat, -uju impf. zavolat +D, -àm pf. na +Ak volât impf. zmënit, -im pf. mënit impf. znàmka F znovu L11 переказувати, -ую/ передавати, -даю вітання кому від кого список ч. телефонний довідник чути, чую почути покластися, кладуся, понадіятися, -іюся на кого надіятися, -іюся щастя с. розмова по телефону телефонний, -а, -е службовець ч. службовка ж. розм. успіх ч. шановний, -а, -е важити, важу зважити заповнити, -вню заповняти, -яю передати, -дам, переказати, -кажу передавати, -даю, переказувати, -ую займатися, -маюся чим заклеїти, -клею, заліпити, -плю заклеювати, -юю, заліплювати, -плюю подзвонити, -ню, зателефонувати, -ую кому, закричати, -чу, загукати, -аю на кого дзвонити, телефонувати, кричати змінити, -ню, відмінити, -ню міняти, відмінювати марка ж. знов,знову Zavoläm (па) kamarâda. Zavolâm kamarâdovi. Я покличу друга (загукаю на друга.) Я подзвоню/зателефоную другові.

229 Gr IMPERATIV Наказовий спосіб 1. опі (НАКАЗОВИЙ СПОСІБ) форми наказового способу творяться від основи теперішнього часу (від 3-ї особи множини недоконаного + доконаного виду -> закінчення нульове) форми наказового способу вживаються у 2-й особі однини й множини та в 1-й особі множини (ти(іу) - ви(уу) - ми(ту)). вони купують 2. Основу закінчено на один приголосний (іу) кирц! закінчення нульове (уу) кири]1е! додається -те (ту) кири]те! додається -ме опі vezmbci купуй! купуйте! купуймо! вони візьмуть Основу закінчено на два приголосні (ty) vezmi! додається -і візьми! (vy) vezmëte! додається -е1е/-е1е візьміть! (my) vezmëme! додається -е те/-ете візьмімолім/і 3. опі d è j)^ вони роблять замість -ajf: (-eji/-ëji:) (ty) dëlej! додається -еі роби! (vy) dëlejte! додається -еііе робіть! (my) dëlejme! додається -е іт е робімомм/! Основу закінчено на d - t - n -> d - f - n vstanou - vstan, vstante, vstanme! vrâti - vraf, vrat te, vrafme! jedou - jed, jedte, jed me! pisou - pis, piste, pisme! (î> i) koupf - kup, kupte, kupme! (ou > u) vrati se - vrâf se, vrafte se, vrafme se! (à > a) устати вернути/повернути їхати писати купити вернутися/повернутися

230 НЕРЕГУЛЯРНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ (NEPRAVIDELNŸ IMPERATIV) L11 Інфінітив Нак. спосіб bud l budte! bud me! (bÿt) будь!, будьте!, будьмо! stùjl stùjte! stùjme! (stât) стій!, стійте!, стіймо! jez! jezte! jezme! Üist) їж!, їжте!, їжмо! odpovéz! odpovëzte! odpovèzme! (odpovëdët) не утворюється (інф. відповісти) mëj! mëjte! mèjme! (mit) май!, майте!, маймо! jî1: - іти pi'ijit - прийти jdi! jdète! (іди!) Prikiady: Marto, vraf se brzo! Promifi, nevidël jsem të. Reknl jim to také! Prosim vâs, otevrete to okno! Jezme vice ovoce! Bud vecer doma! Stùjte, jede auto! Kup mi jestë 10 dkg sÿra! Jdi dnes do kina sâm, mâm moc prâce. Jano, pojdte kousek se mnou, ukâzu vâm nejblizsi stanici metra. Pane Kubâte, prijdte, prosim, uz V 8 hodin ke mnë. Peti'e a Tomâsi, jedte se podivat také do Karlovÿch Varù. pojd! pojdle! (ходім(-о)/пішли!) pfljdl prijdte! pojd sem! pojdte sem! (прийди!/зайди!, прийдіть!/зайдіть! іди/ходи сюди! ідіть/ходіть сюди!) Марто, вернися скоро! Пробач, я не бачив тебе. Ти їм теж про це розкажи! Будь ласка, відчиніть вікно! їжмо більше овочів! Будь увечері дома! Стій, їде машина! Купи мені ще сто грамів сиру! Іди/сходи сьогодні до кінотеатру/в кіно один, у мене багато роботи/багато справ. Яно, ходім(-о) вкупі, я покажу вам найближчу станцію метро. Пане Кубате, прийдіть, будь ласка, до мене вже о восьмій. Петре й Томашу, відвідайте також Карлові Вари.

231 ТВОРЕННЯ ОПИСОВИХ ФОРМ 3-ї ОСОБИ однини й м н о ж и н и НАКАЗОВОГО СПОСОБУ Af Helena pise ten ùkol. Af zije mir! Af Tomäs koupî chleba! ЗАПЕРЕЧНІ ФОРМИ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ Хай Гелена робить домашні завдання. Хай живе мир! Хай Томаш купить хліб! = не + форми наказового способу, які творяться, переважено, від дієслів недоконаного виду (порівняй, напр., МЕ2АРОМЕМ! - рі.) і Impf. Pis ten ûkol! N epis to i Me роби цього(це)! Pf. Napis jestë to cviceni! / Me пиши цього(це)! Impf. Kupujte si ovoce! N ekupujte si to! Не купуйте цього(це)! Pf. Kupte si také jablka! / Pf. Vrafte se vcas! - N evracejte se pozdë! Не вертайтеся пізно! Dej mu tu knihu! - N edàvej mu tu knihu! Не давай йому цю книжку! Vezmëte si kabât! - N eberte si kabât! Не беріть/не одягайте пальто!! Jdi! Pojd! Prijd! C hod! - N ECH O D! He йди/ходи! J e d lj e zd i! -N E J E Z D I! He їздь! Cv o 1. Dopinte negativnî imperativ: Vzor: Napis si ten ükol, aie nepis ho az vecer. Dnes si vezmi kabât, zitra si h o...bude teplo. - Jdi vecer k Tomâsovi, a ie... k nëmu moc pozdë. - Zatelefonuj Helenë, a ie... ji moc diouho, je to drahé. - Pfecti to cviceni, a ie...ho moc rychie. - Jed na nâdrazf metrem...tramvajf, jezdi moc pomalu. - Dej Petrovi jen ty noviny, ten casopis m u...- Uklid si vsechno uz dnes, zitra u z...- Tu housku snèz râno, potom uz n ie... - Pockej jestë 5 minut, déle u z...- Ten casopis si prohiédni,......si aie moc diouho, musim ho vrâtit. 2. Dopinte podle vzoru: Vzor: Proc si nenapises ten ùkol? Napis ho. Proc neumyjes ty skienicky? U m y j... Proc nesnite ten zâkusek? S n ë zte... Evo, proc se uz neoblékâs? Oblékej s e... Proc nezavfete ty dvei'e? Z a vre te... Proc si nenalepi'te tu znâmku? Nalepte...

232 Proc Tomâsovi nepobialiopi'ejete? Poblaiioprejte... Proc Janë a Petrovi neposiete teiegram? Poslete... Proc ten dopis nehodfte do schranl<y? Hod t e... Proc jste se sem nepodepsal? Podepiste s e... Proc jsi nedoplnil jeho jméno? Dopin... Proc jsi Aienë nezavoiai? Zavolej... Proc jste mi neprivezli ty i<ufry? Privezte m i... Proc si Helena neprohiédia ty fotografie? Af si j e... Proc Tomâs vcera nepfijel? A f... Proc studenti neprisli do tri'dy? A f... Proc Jana nepi'ecetla ten text? Af si h o... Proc uz ti lidé nevystoupili? A f... L11 3. Zmënte podle vzoru (Зміняйте речення за поданим зразком): Vzor: Musis psât ten ûkol. Musis napsat Cikol. Musf to napsat. Pis ten ûkol (ho). Napis ükoi (ho). A f to napise! Musi to zmënit. - Musis ten bali'k poslat ty. - Prodavacka musi zvâzit to zbozi. - Musi'te dopinit to cviceni. - Musite odpovëdët podle vzoru. - Musite dokoncit tu vêtu. - Jana to musf net. - Musfte bÿt v 8 hodin ve tridë. - Nemusis tady stât tak diouho. - Nesmfte zapomenout na dùlezité vëci. - Musfme si vzft kabâty. - Musis Martinovi podëkovat. - Musfte to fict svému kolegovi. 4. Reknète Helené a Tomâsovi: Heleno, T om âsi,----- (udëlej to, nedëlej to!) a f jestë neprestupuje, objednâ kâvu, sni polévku, vypije vino, si vezme kolâc, jde s vâmi do kina, k vâm vecer prijde, jede domù az vecer, zaiepi ten dopis, vâm v poledne zavolâ, pomùze mamince uklidit pokoj, si vsfmâ hezkÿch vëci, se zùcastni toho jednâni, je spokojenÿ(-â) s tim, co mâ, vypinf tu poukâzku. Gr к л и ч н и й В ІД М ІН О К (VOKATIV, OSLOVENI) - утворюється від іменників чоловічого й жіночого родів однини. P rikiad y: Mùj milÿ pi'ftelil Milâ HelenQl Vâzenÿ pane i'editelii Vâzené dâmy, vâzeni pânovél Milé kolegynë, milf kolegové! y множині функцію кличного відмінка виконує називний відмінок.

233 Mz твердии приголос. м який приголос. після h, к, ch закінч, -а закінч, -а закінч, -е = закінч, -ova = о е -ova studente!!! -tr Petre! Tomasi! -dr -> Alexandre! Mirku! hcchu! -ec chlapce! kolego! chlapec M slecno! (хлопець, хлопчик, Marie! хл о п я) Pani Dvorâkovâ! Cv 5. Ptejte se: pani profesorky, jestli vâm to mûze jestë jednou vysvëtlit Petra, jestli vâm mûze pùjcit tu knihu kamarâda, jestli by nemohi zavfi't okno siecny, jestli by vâm mohia ukâzat cestu na Vâclavské nâmësti' pana feditele, jestli byste ho mohi navsti'vit v kancelâfi pana Kubâta, jestli s vâmi pûjde na fotbal 6. Reknëte Vëre: Vëro, nemiuv tak nahlas! (голосно) Hanë, af nemluvi tak nahlas tomu chlapci, af si tady nehraje Marii, af otevfe dvefe Martinovi, af k vâm vecer pfijde Martinë, af jde nakoupit pn'teli, af vâm to jestë jednou zopakuje Markovi, af podepise ten pohied Alenë Monice, af si zkusi ty zelené saty (плаття) Gr ОРУДНИИ ВІДМІНОК ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ,, nemiuv tak nahlas!, nehraj si tady!, otevfi dvefe!, pfijd k nâm vecer!, jdi nakoupit!, zopakuj to jestë 1x!, podepis ten pohied!..., zkus si ty saty! (INSTRUMENTAL OSOBNl'CH ZÂJMEN) JÄ TY ON, ONO ONA MY VY ОМІ, ONY, ONA (se) mnou (s) tebou jim snim І*, s ПІ (s) nâmi (s) vâmi jimi s nimi (зі) мною (з) тобою (з) ним (з) нею (з) нами (з) вами (з) ними

234 Pùjdes se mnou do kina? Ne, dneska s tebou nepûjdu. Tady je skola a za ni je park. Pfed nàmi stoji Petr. Kdo je za vâmi? Pûjdete taky s nimi? Ти підеш/сходиш зі мною в кіно? Ні, сьогодні я з тобою не піду. Тут знаходиться школа, а за нею парк. Перед нами стоїть Петро. Хто стоїть за вами? Ви також підете з ними? Cv П 7. Rozioucfs se s(e) Marta Petr a Jan tvûj koiega pritel moje sestra? Uz jsem se s ni nimi nim rozioucil. П 8. De] ten obraz pod postel. Dej ten balik pod televizi. Dej tu tasku pod kreslo. Sedni si pred Petra. Sedni si za Karla a Irenu. Ale ne. nad nim pod ni pfed nimi za uz neni misto. A: Petfe, jsi spokojeny se svÿm novÿm bytem? В: Ne, vùbec s nim nejsem spokojenÿ, je moc malÿ. A: Aleno, nevidis tady nèkde Honzu? HIedàm ho. B: Stoji tamhle pfed némi. Vidis h o?

235 А: Jirko, pfijdes odpoledne za nàmi do parku? B: Ne, Marusko, dnes nepfijdu, màm moc pràce. A: Milane, co to je pod tvou posteli? B: Pal jsem si pod ni svùj novÿ kufr. A: Jardo, prosim të, hodi! bys ml ten dopis do schrànky? B: Aie ano, po obèdè pùjdu do mèsta. Jestè si ho zalep a nalep znàmku. A: Pane kolego, bud te tak laskav, reknëte panu inzenÿru Kubàtovi, af pi^ijde ke mnë do kancelàre. B: Pane i^editeli, pan Inzenÿr Kubàt je dnes a zitra na sluzebni cestë. A: Reknète tedy, prosi'm, jeho sekretâi^ce, ze mé priji't ke mnë v pâtek ràno v 8 hodin. B: Ano, spolehnète se, vyridim to. A: Pane, tady se musite jestè podepsat. B: Aha, zapomnèl jsem. Prominte. A: Mlleno, zavolej Tomâsovi, af k nàm pi Ijde zitra s manzeikou. B: Nebylo by to lepéi az pri'sti tÿden? Tenhie màme moc pràce. A: Так dobre, jak chces. A: Davide, uz jsl mu poslal ten balik? B: Ne, aie hned zitra mu ho poslu. A: Pane Novàku, mùzete zaparkovat primo pred nasim domem. B: Aie pred nim uz neni zàdné misto! POSTA - POSTOVNl' ZÂSILKY (ПОШТОВІ ПОСИЛКИ) poslat dopis - normâlnë, obycejnë - doporucenë - expres - letecky - poste restante послати відправити надіслати листа - нормально - рекомендованою поштою - експресом - авіапоштою - до запитання

236 postovne (N) порто vyplnit - podaci listek na doporuceny dopis заповнити - poukazku na penize бланк на - pruvodku na balfk - blanket na telegram L11 - лист до запитання грошовий переказ посилку телеграму Podarl rar.mko pro postovnj hulepuy ( j P cstcviil pruvcctca j 0<i sllat(!l: In g. P e tr K u b a t >tliie oranîdvani^ vyplnl CilesîLnttf I *) B rn o D Io u h a 11 1 Ccn» X,-;s Adress, O r. K a re l D v o ra k *<0 I P lzenska P ra h a 5-1 Jb? a Я Ш m (O. 3 г 1... KmMnon..... ks... ( DO ballka vlomi optt phlenct i edcttisulo DOPIS, POHLED Dopis zaci'néme: (pn'teli) (ЛИСТ, ЛИСТІВКА) Milÿ Petite! Ahoj Petfe! Milà Ireno! Ahoj Ireno! (ûfednl osobë) Dopis koncime: Vàzenÿ pane doktore! Vàzenà panî doktorko! - Ahoj! Michal Louci se Michal. Ahoj a mèj se hezky! Tvùj Michal S pozdravem Michal Sima.

237 z vÿletu: na Vénoce: k svâtku: Srdecnÿ pozdrav z Prahy Vâm posi'lâ Tomâs. Krâsnÿ pozdrav z dovolené Vâm posnâ Tomâs. Prejeme Vâm i Vasi rodinè veselé Vânoce a sfastnÿ novÿ rok. Tomâs s rodinou Pfeju celé Vasi rodinè sfastné Vânoce a hodnë stèsti a zdravi v novém roce. Tomâs s manzeikou Pi^eju Vâm do nového roku hodnè üspèchû v prâci i osobnim zivotë. Tomâs Pfeju Ti vsechno nejlepsf k svâtku. Tomâs Щирі вітання з Праги Томаш. Щирі вітання з відпустки Томаш. Вам і вашій сім ї веселого Різдва і щасливий Новий рік бажає Томаш з родиною. Бажаємо вам і вашій сім ї веселого Різдва й багато щастя і здоров я в Новому році. Томаш із дружиною. У Новому році багато успіхів у роботі й приватному житті бажає Томаш. Усього найкращого на твій день народження тобі бажає Томаш. K Tvÿm narozeninâm Ti pi'eju hodnè stèsti, lâsky a ùspèchù. Tomâs! к narozeninâm = на день народження Dpi. (narozeniny F pl. = день народження) Cv 9. Dopinte: Усього найкращого - багато щастя, любові й успіхів тобі щиро бажає Томаш.!! У чеській мовній традиції в кореспонденції пишемо особові та присвійні займенники великою літерою. a) A h o j... і Posiiam t i... pozdrav z...je tady m oc...jsem tady uz tÿden, domû pi^ijedu z a...! Jana b) Posilâm... srdecnÿ...z dovolené...teplo, chodim e... poznali jsme hodnë novÿch prâtel. Pozdravuj ta ké... Jana c) Prejeme celé rodinè...vânoce a...novÿ rok. Na Vânoce jedeme..., zûstaneme tam i na Novÿ rok. Pozdravujte od n â s...a brzo napiste. Louci se Petr a Jana

238 L11

239 10. Reknète kolegovi, co musi udèlat! Musi sem na obâiku napsat adresu. Musi vypinit podaci listek. Musi piatit tamhie u pokladny. Musi poslat dopis expres. Musi hodit dopis do schrànky. Musi zvâzit ten balik, jestli vâzi vie nez jedno kilo. Naplste V ypliite. Plafte.. Poslete. Hod te.. Zvazte. 11. a) Spojte sloveso se substantivem: (До кожного1 дієслова додайте відповідний іменник:) b) Vyberte, co se hodi: (До словосполучення, яке в лівому стовпці, додайте відповідне словосполучення, яке в правому стовпці:) naleplt sehrânka jit па postu za 10 Kc zalepit adresa psât dopis pro penize napsat znâmka nalepit znâmku poslat balik zvâzit obàlka napsat adresu normâlnë hodit balik dât fotografil na balik vypinit poukàzka zaplatit 9 Ke na obàlku poslat penize poslat dopis na dopisni papir koupit znàmky doporuèenë poslat balik za dopis do ciziny jit do banky do dopisu A: Kolik stoji dopis do ciziny? B: Letecky do Evropy 9 korun, ostatni 11 korun. A: Dejte mi tedy znàmky za 18 korun.

240 А: Prosim vàs, jak se posi'là dopis doporucené? B; Tady si vypinte podacf li'stek. A: Odesilatel jsem jà? B: Ano. A tady vzadu na obàlku napiste vasi adresu. «L11 A: Prosim vàs, staci na tenhie dopis znàmka za 9 korun? IVIüzete mi ho zvàzit? B: Vàzi vie, musite jesté zaplatit 8 korun. A: Mûzu tu knihu poslat jako dopis? B: Ne, vàzi vi'c nez jedno kilo. Musite ji poslat jako balik. Chcete to expres? A: Ne, staci normàiné. Za jak diouho to tam bude? B: Za tri dny. Tady si vypinte prûvodku na balik. A: Chci ten dopis poslat expres. B: Tady vàm chybi postovni smèrovaci cislo. A: Aie jà ho neznàm. B; Seznam postovm'ch smèrovaci'ch cisel visi tamhie u dveri. A: Dëkuju. postovni smërovaci ci'slo Praha Jak pfseme adresu? Vàzenÿ pan Petr Dvorak Husineckâ Praha 3 - Zizkov Vâzenâ pani Eva Veselâ nâm. Dr. Benese Liberec TELEGRAM Telegram musi bÿt krâtkÿ a pi'esnÿ. Piste ho citeinè (= mûze se dobi'e cist). Nahoru napiste svou adresu (= adresu odesi'latele), doprostred adresu toho, komu pisete (= adresu pri'jemce). Text nepiste diouhÿ, na konci se nezapomefite podepsat. podepisovat se - podepsat se - podpis tiskaci (hùikové) pfsmo (-друковані prijemce = ten, kdo pfijfmâ = adresât букви/літери) odesilatel = ten, kdo odesilâ, posi'lâ

241 fl Adreta odcsilotele {nedoprovuje I«) Sitl VTplM edilot«ll Smêrovoci 2o2nort Ses. : A d r t in i 'f m ä UUVtC«Mfts - b«xpl. «>tul Me)» Adr«pftjamcs imbe eino&bni - wtleo - i«le domv - mim m m I H4-1I «dtatâ! Ulcfon. i«ke fsla pfw orfrm l) Teit a podpis 12. Vyplnte blanket na telegram - napiste adresy a text. Pro text si vyberte tyto situace: a) DohodI jste se s kolegou, ze na vas pooka v Praze u autobusu v pondëli v 9 hodin râno. Vam se ale zmënil program, nemùzete bÿt v Praze râno, ale pi'ijedete v pondëlf az v 6 hodin vecer. b) Vas koiega je na nâvstëvë v Brnë u svého pi'ftele. Znâte jeho adresu a vfte, ze tam chce bÿt jeden tÿden. Ted' ale séf vâs i vaseho kolegu posfiâ na sluzebnf cestu. Napiste mu, proc a kdy se musf vrâtit. c) Vâs pi'ftel pi'ijel z Kyjeva do Prahy a privezi nëjaké dùlezité dokumenty pro vaseho kolegu, kterÿ pracuje v Brnë. Musite proto kolegovi poslat telegram, ze si musf pro dokumenty pi'ijet. Napiste také, kdy a kde vâs v Praze najde.

242 TELEFON (ТЕЛЕФОН) telefonàt = telefonickÿ hovor telefonni cislo telefonni seznam telefonni karta mezimëstskÿ hovor mezistâtni hovor mi'stni hovor za/telefonovat nékomu = za/volat nékomu L11 розмова по телеф ону номер телеф ону телеф онний довід ник телеф онна карта м іж м іська розм ова по телеф ону (напр., у Празі замовити розмову по телеф ону з Брно) міжнародна розмова по телеф ону (напр., телефонувати з Праги за кордон) розм овляти по телеф ону в певному місті, селі... (по)дзвонити, (за)телеф онувати кому <Гі> Vcera jsem prijel do Prahy az vecer, takze jsem uz nemél cas zavolat svému pi'itell Karlovi do Brna. Vfm, ze Karel na mùj telefonàt cekâ, a proto hned dneska râno jsem mu z kancelâi'e zavolal. Na druhém konci jsem neslysel Karla ani jeho sekretâi ku, ale: - Tady Svobodovâ. Kdo volâ? - Prominte, to neni kancelâf pana Dvofâka? - Ne, to je soukromÿ byt. - Prominte, to je omyl. Chtèl jsem cislo Tady je Nie se nestaio. Nevi'm, jestli jsem chybu udëlal jâ, nebo telefon, a zavolal jsem znovu. Bohuzel bylo obsazeno. Volai jsem kazdou ctvrt hodinu, nakonec jsem se dovolal v 10 hodin. - Kancelâf inzenÿra Dvofâka. - Dobrÿ den. Tady je Petr Kubât, chtèl bych mluvit s inzenÿrem Dvofâkem. - Pockejte si chvili. Pane inzenÿre, volâ Petr Kubât. Vezmete si hovor? - Ahoj, Petfe! Celé râno cekâm, ze zavolâs. Так со? - Ahoj! Mël jsi stâle obsazenÿ telefon. Так te d y... Halé! Kdo volâ? To bude omyl. Nie se nestaio.

243 Cv 13. Na kterou otazku vàm odpovèdèli?...? Ne, tady zâdnÿ Petr nebydli, to bude omyl....? Doktor Dvofâk pred chvili odesel....? Zavolejte za pûl hodiny, ted tu inzenÿr Kubât neni....? Ano, Karel je doma. Hned ho zavolâm....? Zavolejte V 11 hodin, ted pan doktor nemcize pfijit к telefonu....? Ne, neni doma a vrâti se az vecer....? Ano, feknu mu, ze volal Karel a ze pfijde zitra....? Ano, mùzete к panu doktorovi pfijit dneska odpoledne ve tfi. 14. Doplnte rozhovor: To jsi ty, Petfe? Tady je Honza. Ahoj! Volâm z mësta a potfebuju se s tebou sejit. Mâs cas? Jsem na Staromëstském nâmësti. Kdy sem asi mùzes pfijit? Так fajn. Pockâm na tebe v kavârnë U Tÿna. Vis, kde to je? Ahoj! 15. Jak reknete nebo se zeptàte na posté: - де можна подивитися у телефонний довідник (де можна взяти т. довідник) - чи не важить ваша посилка більше, ніж 15 кілограмів - чи вам треба/ви повинні заповнити бланк - скільки коштує марка за кордон - ви хочете відправити листа рекомендованою поштою - вам треба подзвонити за кордон

244 - pozdravujte z Prahy a napiste, kdy se vrâtite domù, - napiste, ze je teplo, ze se uz na rodinu tésite a ze ji pozdravuje vas pritel, - pisete pozdrav ze sluzebni cesty, vrâti'te se uz v pâtek dopoledne a v sobotu chcete jet s celou rodinou ke Karlovi na chatu, - pisete manzeice, ze ji moc pozdravujete a ze vàm mâ na pondëli râno koupit mi'stenku do Brna. 17. Tvorte kràtké rozhovory: A: Nevadi ti, kdyz si od tebe zatelefonuju? si prohiédnu tyhie fotografie? si vezmu tvûj dopisni papi'r? u tebe pockâm? B: Vûbec ne, bud tu jako doma. Zatelefonuj si, kam chces. Prohiédni si, co chces. Vezmi si, co chces. Pockej si, jak diouho chces. 18. Dopinte spràvné formy: Prijdete dnes s (manzeika)? - Ne, dnes s (ona) nepfijdu, prijdu sâm. Jste spokojenÿ s (vase nové auto)? - Ano, jsem s (ono) velmi spokojen. Zabÿvâte se (nëjakÿ sport)? - Ne, vûbec se (on) nezabÿvâm. Nechtël byste si se (jâ) zahrât tenis? - Nezahraju si s (vy), neumi'm to. Musi'me proji't (ten park)? - Ano, projdeme (on). 19. Zeptejte se na vÿrazy, které jsou podtrzeny: (Утворіть запитання за зразком:) Vzor: Jdu s Karlem do kina. S kÿm ze jdes? Tomâs se zabÿvâ sportem... ze se zabÿvâ? Do prâce jezdim tramvaji.... ze jezdis do prâce? Nejsem spokojenÿ s tou knihou.... ze nejsi spokojenÿ? Mluvil s nëjakou siecnou....ze to mluvil? Dnes za m'm nechod... ze nemâm chodit? Jdi za nimi!... ze mâm jit? Stanice tramvaje je tamhle pfed tou vvsokou budovou.... ze je? Ten ükol musi's napsat tuzkou.... ze ho mâm napsat?

245 20. Rîkejte opozitum: Vzor: Jdu do obchodu. On jde z obchodu. Pospi'chà k lékari. Jâ uz jd u... Auto stoji urcitë pred domem. Ne, sto ji... Dnes prijdu se svou novou prîtelkyni. Ty urcitë pfijdes... Tomâs pfijde za hodinu. Petr uz p fisel... Pred obèdem musim uklidit...uz chci odpocivat. Pred mësicem byl u mne Tomâs...pfijede Jarda. Jdu k nasemu profesorovi na konzultaci. Petr se vra ci... Kufr lezi na skrîni a taska le zi... Lidé byll V hezkém divadie. Lidé odchâzejf... Posta je proti tamtomu starému domu. Ne, je vedie... Lezi moje taska jestë na stole? Ne, nëkdo ji d a l... (kam? Ak) Nevsimâm si zàdné hezké siecny. Mûj pntel si vsi'mâ... Uz se nezûcastnim zâdnÿch konferenci. Tomâs râd navstëvuje Dopinte prepozice, kde je to nutné (Там, де треба, доповніть прийменники): O Pojedete... viakem, nebo...autobusem?...obëdem si umyjeme ruce. Dnes musim z a jit... svÿm pfitelem Tomâsem. Zitra pfijede Alena... Helenou. Vrâtim s e...druhou a tfeti hodinou. Stûl s to ji... oknem a postelf. David pfijede a z...mësic. Râd si vsfm âm... hezkÿch vëci'...chvili mûzes pfijit...chvili tady byl Honza... stole stoji ta lif...polévkou a misa (миска)... ovocem. Projdeme jestë...timhie parkem a budeme na nâdrazi. MLUVNÎ CVICENI 1. a) Poslouchejte: Kdy màm pfijit? Zîtra vecer? Ano, pfijd zi'tra vecer. b) Odpovidejte: Kdy mâm pfijit? Zitra vecer? Kdy mâm pfijit? V nedëli odpoledne? Kdy mâm pfijit? V sobotu dopoledne? Ano, pfijd zitra vecer. Ano, pfijd v nedëli odpoledne. Ano, pfijd v sobotu dopoledne. 2. a) Poslouchejte: Nevim, jestli màm ji't s tebou do kina. Pojd se mnou, budu ràd. b) Reagujte: Nevim, jestli mâm jit s tebou do kina. Nevim, jestli mâm jlt s vâmi na obëd. Nevim, jestli mâm jit s vâmi na tu konferenci. Pojd se mnou, budu râd. Pojdte se mnou, budu râd. Pojd te se mnou, budu râd.

246 3. а) Poslouchejte: Chces uz vrâtit tu knihu? Ano, vrat mi ji uz. Odpovîdejte: Chces uz vrâtit tu knihu? Chces uz vrâtit ten destm'l<? Chces uz vrâtit tech sto korun? Chces uz vrâtit ty hodinky? Ano, vraf mi ji uz. Ano, vraf mi ho uz. Ano, vraf mi je uz. Ano, vraf mi je uz. L11 4. a) Poslouchejte: Chces to poslat jestë dneska, nebo az zitra? Posli mi to, prosim të, jestë dneska. b) Odpovîdejte: Chces to poslat jestë dneska, nebo az zitra? Chces to poslat expres, nebo normâlnë? Chcete to poslat postou, nebo po kolegovi pristf tÿden? Posli mi to, prosim të, jestë dneska. Posli mi to, prosfm të, expres. Poslete mi to, prosfm vas, postou. 5. a) Poslouchejte: Co mâm fict Karlovi? Ze pfijedes v pondèli? Ano, rekni mu, ze prijedu v pondëli. b) Odpovîdejte: Co mâm riet Karlovi? Ze pi^ijedes V pondëlf? Co mâm rfct doktorovi? Ze k nëmu dneska nepi'ijdes? Co mâm net manzelce? Ze se dneska vrâtis pozdë[i? Co mâm i'fct Irenë? Ze ji vsechno vysvëtlis pozdëji? Ano, fekni mu, ze pf'ijedu v pondëlf. Ano, rekni mu, ze k nëmu dneska neprijdu. Ano, i^ekni jf, ze se dneska vrâtfm pozdëji. Ano, rekni jf, ze jf vsechno vysvëtifm pozdëji. 6. a) Poslouchejte: Manzeika bohuzel musela züstat doma. Pozdravujte ji od nas. b) Reagujte: Manzeika bohuzel musela zùstat doma. Profesor Dvofâk bohuzel nemohi pfijit. Pojedu pfistf tÿden do Berlina ke Karlovi. Moje dëti lezf doma nemocné. Pozdravujte ji od nâs. Pozdravujte ho od nâs. Pozdravujte ho od nâs. Pozdravujte je od nâs.

247 7. a) Poslouchejte: Pan doktor mé cas zitra v deset. Je spatnè slyset, mûzete mi to zopakovat? b) Reagujte: Pan doktor mâ cas zitra v deset. Je spatnë slyset, mùzete mi to zopakovat? Vlak do PIznë odjizdi v 18:50. Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat? Autobus z Ostravy tady bude Je spatnë slyset, mûzete mi to zopakovat? v pul devâté. 8. a) Poslouchejte: V kinë dàvajf fiim 9 a 1/2 tÿdne. Pûjdes se mnou? Spatnè siysi'm, zopakuj mi to. b) Reagujte: V kinë dâvajf film 9 a 1/2 tÿdne. Pûjdes se mnou? Vecer si jdeme sednout do vinârny. Pûjdes s nâmi? Mâme listky do Nârodniho divadia. Pûjdes s nâmi? Spatnë slysim, zopakuj mi to. Spatnë slysim, zopakuj mi to. Spatnë slysim, zopakuj mi to. 9. a) Poslouchejte: Uz jsi zavoial domù? b) Odpovidejte: Uz jsi zavoial domû? Uz jste zavoial inzenÿru Dvofâkovl? Uz jste zavoial na fakultu? Ne, je tam stàie obsazeno. Ne, je tam stâie obsazeno. Ne, je tam stâle obsazeno. Ne, je tam stâle obsazeno. 10. a) Poslouchejte: Novàkovi maji stàie obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil? b) Reagujte: Novâkovl maji stâle obsazeno. Tomâs mâ stâle obsazeno. Profesorka Dvorâkovâ mâ stâle obsazeno. Ty jsi s nimi jestë nemluvil? Ty jsi s nim jestë nemluvil? Ty jsi s ni jestë nemluvil?

248 cestovat, -uju impf. подорожувати, -ую Н о procestovat +Ak pf. зі'здити, об'їздити, об'їхати 1 у daisi наступниіі, -а, -е, Ь 1 ІЬ diskutovat o +L impf. -uju дальший, -а, -е вести, веду дискусію 3 ким про що, дискутувати, -тую 3 ким про шо pfespat, pfespim pf. переспати, -сплю, dojit pro +AI< pf. сходити, сходжу про що куди, переночувати, -ую dojdu за ким, чим, піти куди, за ким. pfi-^l при, підчас; біля чим, по кого pfinést, pfinesu pf. принести, -несу donést, donesu pf. принести,-несу prinàset, -im impf. приносити, -ношу Dunaj M /^най ч. pfiteikynë F приятелька ж. dvoulùzkovy двомісний, -а, -е recepce F бюро обслуговування havàrie F аварія ж. recepcni ivl-i^f адміністратор у готелі hovofit 0 +L impf. говорити про кого rozejit se (s +1) pf. розійтися, jednoduchÿ, -à, -é простий,-а, -е, rozejdeme se -йдемося jednolûzkovÿ одномісний, -а, -е rozchézet se, -ime impf. розходитися, -димося jihm південь rychlik ivi швидкий потяг jizni південний, -а, -е sever M північ ж. klic M ключч. severni п ів н іч н и й, -а, -е kuiturni культурний, -а, -е slyset 0 +L impf. чути що, про кого, що kufrm валіза ж. usiyset, -im pf. почути, -чую letadlo N літак ч. spocivat V +L impf. полягати, бути в чому letët, -im impf. летіти, лечу spràvnÿ, -â, -é правильний, -а, -е. poletim fut. полетіти, -лечу вірний, -а, -е lod'f корабель ч. stàt se (nèco) pf. статися, трапитися Mad arsko N Венгрія ж. stane se станеться, трапиться, mluvit 0 +L impf. говорити про кого, що stalo se сталося, трапилося 0 +L про кого, що stfedni середній, 'Я, -є, oba M, obë F+N оба (ч.-і-с.), обі (ж.) центральний, -а, -е obejit +Ak, obejdu pf. обійти, -йду ticho N ^Adv. тиша ж.; т и х о присл. obchézet, -im impf. обходити, -джу tu тут odietët, -im pf. вилетіти, -лечу vchod ivi в х ід ч. okoli N околиця ж. одн. vÿchod M в и х ід ч.; схід ч. pamétka F пам'ятка ж. vÿchodni східний, -а, -е pas M паспорт ч. vyjet si, vyjedu pf. виїхати, -ІДУ plan M план ч. vyjizdët, -im impf. виїжджати, -аю, po +L по, після відправлятися, -вляюся pokracovat v +L impf. продовжувати що vypravovat o ^L = розповідати про що poschodi N поверх ч. vypràvèt, -im impf. розповісти, -вім potkat +Ak (se), -ém pf. зустріти, зустріну vÿtah M ліфт ч. potkàvat impf. зустрічати zàlezet na +L impf. залежати від кого, чого povidat 0 +L impf. говорити, розмовляти zàlezi mi na tom для мене це важливо про кого, що zàpad M захід ч. projit +1, projdu pf. пройти,-йду zàpadni західний, -а, -е prochàzet, -im impf. проходити, -джу zavazadio N багаж ч. pirejit +Ak, pi^ejdu pf. перейти,-йду zklamat se v +L pf. зневіритися, -рюся. pf^echàzet, -im, impf. переходити, -джу zklamu se розчаруватися, -уюся

249 Gr P OD(e)- npeoikcm, nphctabklt] (PREFIXY) prüde, priiede (domü) - ^ prichäzi, pfiiizdi! BM- odeide. odiede (ven) odchäzi. odii'zdi' pfimpf. VY- npovvide. wiede nafioru pf. ^ z garäze vychäzi. w iizdi impf. S(e). Seide, siede (dolü) scliäzi, sji'zdi' Pfimpf. veide. viede (do garäze) vchäzi', vji'zdi' pf. impf. PRO- - 6 ^ 0 1 npm-, HA- pfimpf. C-,3- B-/y- proide. proieder mestem pf. \ +1 (kudy?) skrz mesto procliäzi, proji'zdf impf.

250 pfeide. pfeiede (ulici) pfechâzi. pfeiizdi L12 pf. impf. obeide. obiede (nàmësti) obchàzi. obji'zdi' pf. impf. ПЕРЕ- ОВ(е)- ОБ- S(e)-! REFLEXIVNI seidou se, siedou se sctiâzeif se. sifzdèif se pf. impf. ROZ(e)- 'REFLEXIVNI I 4 rozeidou se. roziedou se rozchàzeii se. rozifzdèif se pf. impf. РОЗ- DOdoide, dojede docliàzf, dojizdf ПІД-, ПІДІ-, ДОpf. impf. (Дивися ст. 265) 251

251 Priklady. Rodice k nâm prijedou v sobotu. Prijd uz V pët! Manzel odjede na sluzebni cestu. Kdy musis odejit? Vyjedu nahoru vÿtahem. Uz jsme vyjeli z Prahy. Vysel z obchodu na ulici. Musis vyjit do ti^etiho poschodi. Delegâti se sjeli ze vsech zemi svëta. Sejdeme se zitra u Nârodniho divadia. Do obchodu vesia nëjakâ pani. Auto vjelo do garâze. Pfesll jsme ulici na druhou stranu. Auto pfejelo most. Auto objelo nâmësti. Obesii jsme vsechny obchody. Vÿtah sjede za chvili do pi^izemf. Sejdu dolù pësky. Kdy dojde dopis na Ukrajinu? Mâme mâlo benzinu, s tim nedojedeme domû. S Paviem jsme se rozesli az v metru. Delegâti se rozjeii domû. Батьки приїдуть до нас у суботу. Приходь уже о п ятій! Мій чоловік поїде у відрядження. Коли ти повинен піти/відійти? я ліфтом піднімуся./я по'іду наверх на ліфті. Ми вже виїхали з Праги. Він вийшов із магазину на вулицю. Тобі треба піднятися на четвертий поверх. Делегати з їхалися з усіх держав світу. Завтра ми зустрінемося біля Національного театру. У магазин увійшла якась жінка. Машина в їхала/заїхала в гараж. Ми перейшли (через) вулицю. Машина переїхала (через) міст. Машина об їхала площу. Ми обійшли/пройшли всі магазини. Ліфт спуститься через кілька хвилин на перший поверх. Я зійду вниз пішки. Коли буде лист на Україні? У нас мало бензину, ми не доїдемо додому. З Павлом ми розійшлися тільки у метро. Делегати поїхали/відправилися додому. Cv 1. Vyberte sprâvnÿ vÿznam (До кожного словосполучення доберіть відповідне дієслово): donesu prinesu vynesu odnesu roznesu snesu nëco ven z pokoje nëco dolù na ulici z tfetiho poschodi ti nëco k jidiu dopisy na rûznâ mista ti tu knihu az domù ten kufr nahoru do ti'etiho poschodi

252 Vyjedeme brzo râno > Brnem râno Bratislavou Vidni Mnichovem jen projedeme 1(Мюнхен) a do Rakouska do Mad arska do Itâlie do Francie dojedeme uz D 3. Vyberte spràvné verbum: (Vysli - presli) jsme ven na ulici. Po l<onferencl se vsichni delegati (odesii - rozesli). Autobus Brnem jen (projel - vyjel). Do Bratislavy jsme (dojeli - prijeli) az v devët. Na postu pûjdu, az (preplsu - dopisu) dopis. Auto (vyjelo - pi^ejelo) nâmësti a zaparkovalo pfed hotelem. Nad nasim mëstem (vyletëlo - pfeletëlo) letadlo. Letadio (odietëlo - vyletëlo) pi'esnë podle plânu. Musel jsem cekat, protoze letadlo (vietëlo - pi'iletëio) o pûl hodiny pozdëji. Vlak (vjel - prejel) do stanice. ô - jeli jsme ven z mësta. - sli jsme z hotelu a zacalo prset. - nesii vàm uz kufry z hotelu ven? -je li jsme az nahoru do 12. poschodi. - jdeme v osm, vlak jede v pûl devâté. -je d e te s manzelem, nebo v Praze jestë zùstanete? - letime do Kyjeva jestë dneska. - nesu ten dopis na postu az zitra. c) d) П 4. Dopinte prefixy a) vy- O - b) od(e)- pfi- do- - nesl jsem ti kafe letëi jsem uz vcera vecer. - pisu taky nëco do dopisu tvé matce, dej mi ho. - neseme vâm zavazadia az do pokoje. -jeli jsme do Prahy pfesnë podle plânu. -jdes, prosim té, do obchodu pro cigarety? - sel jsem na postu pro balik.

253 Gr МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК о д н и н и (ІО К А І 8ІМСиі_АПи) ОКОМ? ОСЕМ? ПРО кого? ПРО ЩО? (В українській мові йому відповідає знахідний відмінок!!) M,N F 0 tom, jednom 0 vasem, nasem 0 novém, mém, tvém, svém 0 modernim, jejim -om -em -ém -im 0 té, jedné 0 nasi, vasi, 0 nové, mé, tvé, své 0 moderni. jeji é -i -é i м які приголос. omuzi, Tomâsovi 0 mori,! 0 nàdrazi 0 zidli, skrfni, mistnosti 10 pani (-ovi) -1 тверді приголос. 0 pénovi 0 panu Karlu Novâkovi 0 stolu/stole 0 mëstu/mésté -cv! (-U) ozené -e/-é D = L! -u/-e -U X -е KDE? -»Г-е1 (tradicnq: ve mèstè О CEM? -> l-u, -e: 0 mëstu, o mëstë -k >- ku V parku -h >- hu najihu ch >- chu V tichu r >- ru na severu і! r o k - V roce -ka > -ce -ha > -ze -ra > -fe -cha > -se 0 matce 0 Praze о sestfe о sose (socha = статуя, скульптура) Ceskà republika - V Ceské republice! clzi slova: v ràdiu V programu mësice: v lednu, v ùnoru abstraktm' slova: pùvod (походження) - o pûvodu pùvab (чарівність) - o pùvabu d t n m b p V f + ^ = dé të né mé bè vè fé (na obëdë, na mostë, v domë)

254 О С О Б О В І З А Й М Е Н Н И К И В М ІС Ц Е В О М У В ІД М ІН К У (O S O B N I Z À JM E N A V LO K À LU ) L12 JÄ TY 0N, 0N 0 ONA MY VY ON І, ONY, ONA 0 mnë otobë onëm 0 пі 0 nàs 0 vas 0 nich про мене про тебе про нього про неї про нас про вас про них Forma lokâlu m â vzdycky prepozici. (М ісцевий від м інок за вж д и вживається 3 прийменником.) Д ІЄ С Л О В А, Я К І В Ж И В А Ю Т Ь С Я 3 М ІСЦЕВИМ В ІД М ІН КО М (SLOVESA S LOKALEM ) diskutovat о mluvit о povidat о hovofit о vypravovat о informovat (se) о slyset о ptàt se po spocivat V zklamat se v zàlezet na politické situaci tom modemi'm hotelu zajimavém filmu jiznim Slovensku hezké dovolené cenë pokoje té nové knize panu profesorovi nové metodé pi'iteikyni odjezdu вести дискусію про що говорити про що розказувати, говорити про що інформуватися про що чути про що питати/запитуватися про кого (що) полягати, бути в чому розчаруватися в кому залежати від чого П РИ Й М Е Н Н И КИ, Я К І В Ж И В А Ю Т Ь С Я З м ісц Е В И їу і в ід м ін к о м ] NA Vidi's dole па u lici toho pana? (PREPO ZICE S LOKÀLEM) Ти бачиш внизу на вулиці того пана? kde? Auto uz je v garàzi. Машина вже (сто'гть) у гараж(ев)і. kde? 0 + L Mluvili jsme о tom film u. Ми говорили про (той) фільм. Vypràvim mu о nové knize. Я розказую йому про нову книжку. Slysi'me casto о vasem hiavnim Ми часто чуємо про вашу столицю, mèsté. PO+L -Po roce prijel zase do Prahy. \Po pràci jsme sli do kavârny. Pi^isel jsem az po Pavlovi. Через рік він приїхав знову до Праги. Після роботи ми пішли в кафе. Я прийшов після Павла. По дорозі йде автобус. Цілий день я ходив по Празі. Po u lici jede autobus. Celÿ den jsem chodil po Praze. PRI+L P fi obèdè jsme spolu diskutovali. Під час обіду ми вели дискусію. Pfi pràci chci mit ticho. Коли я щось роблю, я хочу, щоб була тиша. ocem? kdy? kde? kdy?

255 Cv 5. Cteme 0 Mluvfme 0 Slyseli jsme 0 vase mësto vas novÿ program novÿ ceskÿ film obchodni dûm Kotva jizni Slovensko phsti tÿden minulÿ rok vase barevnâ televize prazskâ univerzita jedna nova restaurace tato noc jizni Morava minulâ streda veikâ zima 6. Vite nëco 0 Nârodni divadio? vas bratr nâs profesor ceskâ literatura ceskâ hiistorie Eva a jeji pritel Ne, nevim 0 nem ni nich nie. 7. Reknète ve spràvném tvaru (Скажіть y відповідній формі); V (cervenec) mâm dovolenou. V (zima) pojedu Iyzovat. V (leden) pnjede moje rodina. Studuje na (filozofickâ fakulta). Nebydii v (Praha), aie v (Brno). Pokoj je ve (ctvrté poschodi). Auto mâ v (nase garâz). V (ta restaurace) nevaî'i dobi^e. Mluvime o (Alena a Petr). Tomâs je v (mûj pokoj). Tvûj dopis jsem si pfeceti az ve (vlak). Na (program) je Devâtâ symfonie. Budeme cestovat po (celâ Evropa). Pfi (prâce) potfebuju ticho. Hned po (skola) pûjdu koupit listky. 8. Zeptejte se svého kolegy, kolegynè: чи він уже говорив (вона вже говорила) зі своїм другом про роботу чи він інформувався (вона інформувалася), коли відходить потяг чи він уже чув (вона вже чула) про той новий французький фільм чи він не хотів би (вона не хотіла 6) з вами зустрітися й вкупі повечеряти чи він був (вона була) коли-небудь у Східній Словаччині чи його 00 квартира знаходиться на четвертому або на п ятому поверсі чи він уже знайшов (вона вже знайшла) ключ чи він не хотів би (вона не хотіла 6) провести відпустку в Північній Європі чи він (вона) не почекає (на) вас біля театру чи він (вона) не піде з вами після концерту ще в ресторан

256 Host: Recepcnf: Host: Recepcni: Host: Recepcni: Host: V HOTELU L12 Dobrÿ den. Mâm tu rezervované dva pokoje na jméno Cemÿ. Ano, mâm tu na vase jméno dva pokoje. Jsou ve treti'm poschodi - cislo 311 a 313. Tady mâte klice. Tady je mùj pas. Jakâ je cena pokoje za noc? 950 korun za jeden pokoj. Zavazadia chcete pfinést do pokoje? Ano, jsou jestë V autè. Dejte mi prosim klice od auta. Zaparkujeme ho v nasf garâzi a doneseme vâm zavazadia. Tady jsou. Je to ten zelenÿ mercedes pi=ed vchodem. A my si vyjedeme vÿtahem do tretiho poschodi. «VCHOD U VVCHOD Cv Г) 9. Reknëte o sobë (Скажіть про себе): Ц Bydiite râd V hotelu? Kde bydifte tady v Ceské republice? Mâte veikÿ byt? Kolik mâ mistnosti? Co napisete domù o Praze? Kdyz nemùzete najit svùj hotel, koho se zeptâte na cestu? Pojedete nëkam tento vikend? Jezdite vzdycky na dovolenou autem? Kam jezdite o dovolené nejradëji? Chodite sâm do prirody?

257 mâm rezervaci... jméno Dvorâk cena... jeden dvoulûzkovÿ pokoj doneseme kufr... pokoje klice... auta cena pokoje... jednu noc auto stoji... vchodem vyjedeme nahoru... vÿtahem vyjedeme... ctvrtého poschodi zavazadia jsou... vÿchodu V RECEPCI Dobrÿ den. Chtël bych dvoulûzkovÿ pokoj. - Najak diouho? Na dva nebo tfi dny. - Mâm volnÿ jeden dvoulûzkovÿ pokoj ve ctvrtém poschodi. Je do ulice, nebo do parku? - Do ulice, do parku nemâme zâdnÿ volnÿ. Dobfe, vezmu si ho. Tady je mûj pas. - Prosim, tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme do pokoje. 11. Tvorte rozhovor (Складіть діалоги): A: Dobrÿ den. Chtël bych jednolûzkovÿ pokoj. dvoulûzkovÿ pokoj. dva dvoulûzkové pokoje. B; Najak diouho? Na kolik dni? A: Jen do zitra. Na ctyfi dny. Na jeden tÿden. B: Bohuzel, mâm volnÿ pokoj jen na 3 dny. Mâm volnÿ pokoj (voiné pokoje) ve 4. poschodi. A: Je do ulice, nebo do parku? Chtél bych pokoj do parku. A; Kolik stoji pokoj na 1 den? Jakâ je cena pokoje za 1 den? B: Mûzete dostat pokoj, jakÿ chcete. Bohuzel, pokoje do parku jsou vsechny obsazené. B: Jednolûzkovÿ stoji 950 Kc na den. Dvoulûzkovÿ stoji Kc za noc. A: Dobfe, vezmu si ho. B: Mûzu prosit vâs pas? Dëkuju. Tady jsou klice. Zavazadia vâm doneseme do pokoje^

258 L12 о DOVOLENA Pani Dvorâkovâ potkâ v kavârnë pani Cernou. Zacinâ léto a tak spolu mluvi o dovolené. Kam letos pojedete na dovolenou? zeptâ se jako prvni pani Dvorâkovâ. Letos to vûbec neni jednoduché. Uz pnstf tÿden zacne manzelovi dovolenà a vcera se nâm rozbilo auto. Manzel mël malou havârii, aie nie se mu nestaio. Musime zmënit plâny na dovolenou. Kam jste ehtëli jet? Chtëli jsme eestovat po stredni Evropë, aie nakonec pojedeme jen do Rakouska a Madârska. V sobotu odjedeme rychlikem do Bratislavy, tam prespime v hotelu a hned daisi den pojedeme lodi po Dunaji do Vidnë. Tam eheeme strâvit nëkolik dni, vyjedeme si i ven za mësto podivat se na okoli, obejdeme kuiturni pamâtky. Z Vidnë odjedeme autobusem do Mad arska. Manzelovi potom uz konci dovolenà, 10. cervence uz musi bÿt v kancelâri. Jâ a dëti se s manzelem rozejdeme - on odleti zpâtky do Prahy a jâ a dëti pojedeme na jizni Slovensko k jedné më kamarâdce. Na jiznim Slovensku zûstaneme asi tÿden. Na konci cervence se obë pani zase potkaji. O cem si asi budou vyprâvët? Dobrÿ den, pani Cernâ. Так jakâ byla dovolenà? A jaké jste mëli pocasi? A ted pokracujte vy, co vyprâvëla pani Cernâ o své dovolené.

259 odjedeme z Prahy pfespime 1 noc vyjedeme si ven za mësto obejdeme pamâtky rozejdeme se odieti do Prahy Cv 12. Reknète podle textu, kterà informace je spràvnà a kterà ne: 1. Pani Dvorâkovâ uvidëla na ulici pani Cernou. 2. Pani Cernâ nemâ chuf mluvit s pani Dvorâkovou. 3. Obë se spolu potkaji v kavârnë. 4. Zacnou mluvit o dovolené. 5. Pani Çernâ se ptâ a pani Dvorâkovâ odpovidâ. 6. Pani Cernâ uz mâ pristi tÿden dovolenou. 7. Pojede s manzelem na dovolenou autem. 8. Bohuzel autem nepojedou, protoze se vcera rozbiio. 9. Manzel mël havârii a ted lezi v nemocnici. 10. Havârie skoncila dobre, nikomu se nic nestalo. 11. Pani Cernâ s manzelem chtëli cestovat po celé Evropë. 12. Chtëli si prohiédnout stfedni Evropu. 13. Navstivi Rakousko a Mad arsko. 14. Domù se vrâti spolu. 15. Pan Cernÿ se vrâti uz 9. cervence, manzeika a dëti jestë ne. 16. Zûstanou na Slovensku 14 dni. 13. Odpovîdejte: Kam chtèla jet pani Cernâ s rodinou o dovolené? Proc nemohii jet autem? Co se stalo manzelovi? Cim nakonec jeli na dovolenou? Jak byli diouho v Bratislavë? Co dëlali ve Vidni? Kam odjeli z Vidnë? Proc se pani Cerriâ rozesla v Mad arsku s manzelem? Jak se vrâtil pan Çernÿ do Prahy? Kam odjela pani Cernâ a dëti?

260 D 14. Vyberte, jaké mèli manzelé Cernÿch pocasi: Mëli spatné pocasi, kazdÿ den prselo. Nemëli spatné pocasi, aie nebylo moc teplo. Mèli dobré pocasi, aie nëkolikrât prselo. Mëli hezké pocasi, ani jeden den neprselo. Mèli krâsné pocasi, stâle svi'tilo slunce a bylo teplo. Il 15. Vypravujte sàm o dovolené: L12 havârie auta - zmëna plânù - cesta do Rakouska a Mad arska - rychlikem do Bratislavy - noc v hotelu - lodf do Vidnë - nâvstëva okoli mësta a kulturnich pamâtek - autobusem do Mad arska - konec dovolené manzela - letadiem do Prahy - pani Cernâ a dëti tÿden na jiznfm Slovensku u kamarâdky n 18. Byl jsem s rodinou na Slovensku. Reknëte mi nëco o V srpnu jsem strâvil nëkolik dni v Bratisiavè. Reknëte mi nëco o, V cervnu jsem navstfvila Brno. Reknëte mi nëco o, Prohiédia jsem si staré mèsto. Reknëte mi nëco o Bydiela jsem v hotelu Hvèzda. Reknëte mi nëco o Uz jsme se vrâtili, dovolenà skoncila. Reknëte mi nëco o Jeli jsme na vÿlet i do okoli mèsta. Reknëte mi nëco o Reknes otci 0 nasi dovolené? Uz jsem Reknes matce o nasem plânu? Reknes otci 0 nasem novém autu? Reknes matce o té havârii? Reknes otci a matce o Janë a Karlovi? Libi' se vâm to? Hodi se vâm to? Je to jednoduché? Je to tëzké? Chce se ti jlt do kina? Vùbec s ni'm s ni s nimi 0 ni 0 nëm 0 nich se mi to nelfbf. se mi to nehodi. to neni jednoduché. to neni tëzké. se mi nechce jit do kina. mluvil. n 19. Komu konci dovolenà a komu zacinâ? Alena koncf dovolenà a Pavel zacinâ. Ty jâ On ona Kolega séf

261 severm'(m) jizm'(m) vÿchodm'(m) zâpadni(m) Evropa Amerika Slovensko Ukrajina 21. Dejte do spràvného tvaru: A: Ahoj, (Petr)! Jakou jsi mël (sobota a nedële)? B: Mël jsem se dobfe. V (sobota) jsem nie (zajimavÿ) nedëlal. Dopoledne jsem dosel do (obohodni dûm) pro (kéva a cigarety). Tam jsem potka! (jedna starâ pfitelkynë), kterou jsem vidël naposledy pfed (rok). Byla s (manzel) v (cizina). Vrâtila se uz (1. kvëten), aie nezavolala (jâ). Bohuzel mêla mâlo (cas), takze jsem se s (ona) dohodl, ze zitra spolu nëkam pûjdeme, aie ze (ona) mâm vecer jestë zavolat. Cislo (telefon) se nezmënllo. Odpoledne jsem zacal cist (ta novâ kniha), kterou mâm od (ty). Moc se (jâ) libi. A vecer, jak vis, jsem sel do (kino). A: No jo, to vi'm, aie zapomnël jsem jméno (film). B: Valmont od (Milos Forman). A: Jestë jsem (on) nevidël, musis mi o (on) vyprâvët. Mâm na (on) jit? B: Urcitë. (Jâ) se moc libil. «22. Dopinte prepozice: (Доповніть прийменники:) A: A... nedëli? Kam jste nakonec sli? B: Sesel jsem se... pfiteikyni... metra Andél. Nejdfiv jsme sli spolu... kâvu. Alena hodnë vyprâvëla... Mexiku, kde byla... manzelem dva roky. Hodnë cestovali... celé Americe. Dosta! jsem... ni hodnè pozdravû... cest. Dala mi malÿ dârek, mël jsem... nëho radost. A co jsi délai ty? A: Jâ jsem se byl podivat... muzeu Mozarta Bertramka. B; Vim, ze ho... rekonstrukci otevfeli... tÿdnem, aie nebyl jsem tam jesté. Je... Praze 5, vid? A: Ano. Nejlépe se tam jede... tramvaji cislo 9... Vâclavského nâmësti nebo cislem 6... Nârodniho divadia. 23. Odpovëzte: Odkud vysla ta siecna? Kam jste pfesii? Kde stoji kfeslo? Kdy se delegâti rozjeli? tamten obchod druhâ strana ta zlutâ podlaha stfeda - 1 hodina

262 Kdy budete mit dovolenou? Kam odjel feditel? О kom jste mluvili? О cem byste chtëli diskutovat? О kom Petr stale hovoi'i? Kde jste byl 0 dovolené? Kde mâm své zavazadio? Co objelo to auto? Po kom se ptal ten pan? Kdy dosel ten dopis? cervenec a srpen sluzebni cesta - Kyjev nase novâ pi^itelkynè L12 televizni program jâ a ona jizni Rakousko a severnf Itâüe vâs dvoulûzkovÿ pokoj celé mësto nâs doktor streda n 24. Reknëte opozitum: Napravo je vchod, nalevo j e...vlak prijede do PIznë v 8 hodin a... V 8.10 hodin. Studenti se sesii râno a v poledne... To cervené auto vjelo do garâze a za chvili zase...mûj kamarâd prijel ve stfedu a...v sobotu. Pi^ed obëdem jsme si dali aperitiv a... cernou kâvu. Taska nestâla na stolku, a ie... Je Dana ve ti'idë? Ne, prâvë vysla... Vÿtah vyjel nahoru a za chvili zase... dolû. Je ten pokoj s koupeinou? Ne, j e... Kdy odieti letadio do Istanbulu? K d y... letadio...? MLUVNI CVICENI ^ 1. a) Poslouchejte: Stalo se nëco manzelovi pfi havàrii? Ne, nic se mu nestalo. b) Odpovîdejte: Stalo se nëco manzelovi pfi havârii? Stalo se nëco manzelce pfi havârii? Stalo se nëco Janë a Tomâsovi pfi havârii? Ne, nic se mu nestalo. Ne, nic se ji nestalo. Ne, nic se jim nestalo. 2. a) Poslouchejte: O cem ti tak diouho vypràvël? O svém plénu na léto? Ano, vypràvël mi o nëm diouho. b) Odpovîdejte: O cem ti tak diouho vyprâvël? O svém plânu na léto? O cem ti tak diouho vyprâvël? 0 své dovolené? O cem ti tak diouho vyprâvël? O havârii svého auta? Ano, vyprâvël mi o nëm diouho. Ano, vyprâvël mi o ni diouho. Ano, vyprâvël mi o ni diouho.

263 3. a) Poslouchejte: Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Ano, vim o tom. b) Odpovidejte: Vite, ze do Brna pojedeme uz pnsti tÿden? Vite, ze do Berlina nepojedeme vlakem, aie poleti'me? Vite, ze nâs ryciilfk odjizdf uz v osm? Ano, vi'm o tom. Ano, vim o tom Ano, vfm o tom. 4. a) Poslouchejte: Byli jsme tri tÿdny v Itàlii. Pocasi bylo nàdherné. To jste mèli aie stèsti! Tady tri tÿdny prèelo! b) Reagujte: Byli jsme tri tÿdny v Itâlii. Pocasf bylo nàdherné. Byli jsme mësfc v Americe. Pocasf bylo nàdherné. Byll jsme ctrnâct dni v jiznf Francii. Pocasf bylo nàdherné. To jste mëli aie stëstfi Tady tri tÿdny prselo. To jste mëli aie stëstfi Tady mësic prselo. To jste mëli aie stëstfi Tady ctrnâct dnf prselo. 5. a) Poslouchejte: Zpâtky z Berlina jste ietèi? Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem. b) Odpovidejte: Zpâtky z Berlina jste letël? Zpâtky z Vidnë jste letël? Zpâtky z Francie jste letël? Ne, neletèl jsem, pfijel jsem vlakem. Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem. Ne, neletèl jsem, prijel jsem vlakem. 6. a) Poslouchejte: Kolega Fiser uz pfiletèl? Pfiletèl V pondèli a dneska ràno uz odietèl. b) Odpovidejte: Kolega Fiser uz pfiletèl? Kolega Fiser uz pfijel? Kolega Fiser uz prisel? Kolega Fiser to uz pfinesl? Pfiletèl V pondëlf a dneska râno uz odietël. Pfijel V pondëlf a dneska râno uz odjel. Prisel V pondëlf a dneska râno uz odesel. Pfinesl to V pondëlf a dneska râno to uz odnesl. 7. a) Poslouchejte: Zùstanete nèkolik dni v Bratisiavè? Ne, jen tam pfespime a hned daisi den pojedeme do Vidnè. b) Odpovidejte: Zùstanete nëkolik dnf v Bratisiavè? Zùstanete nëkolik dnf v Brnë? Zùstanete nëkolik dnf v Mad arsku? Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vidnë. Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vfdnë. Ne, jen tam pfespfme a hned dalsf den pojedeme do Vfdnë.

264 8. а) Poslouchejte: Uz jste se setkai s kolegou Dvofékem? Ne, potkal jsem ho jen na ulici a to nemël cas. b) Odpovidejte: Uz jste se setkai s kolegou Dvoîâkem? Uz jste se setkal po dovolené s pani Dvoi'âkovou? Uz jste se setkal s panem Dvorâkem a jeho manzeikou? L12 Ne, potkal jsem ho jen na ulici a to nemél cas. Ne, potkal jsem ji jen na ulici a to nemëla cas. Ne, potkal jsem je jen na ulici a to nemëli cas. (Gr) ДІЄСЛОВА РУХУ НЕДОКОНАНОГО ВИДУ З ПРИСТАВКОЮ (imperfektivnî slovesa pohybu s prefixem) Zopakujte si tabulky ze s. 209 a 210 (Повторіть таблички на стор ) bez pref.: (без приставки) chodit - s pref. PRI-: prichàzet 0D-: odchàzet jezdit - (3 приставкою) pfijizdët odjizdët nosit - pfinâset odnâset vodit - pfivâdët odvédët vozit pfivàzet odvâzet bëhat - pfibihat odbi'hat létat - pfiiétat odiétat PRE-: pfechâzet VY-: vychâzet pfejizdét vyjizdët prenâset vynâset pfevâdët vyvâdët pfevâzet vyvâzet pfebihat vybihat pfelétat vylétat

265 bazén M bëhat, -àm impf. boiest F (G -i) bolet, boli impf. citit se, -im impf. celo N donutit +Ak k +D pf. nutit, -im impf. duchm hiava F horecka F chfipka F chudàk! jo = ano kapesnik M kasiat, kasiu impf. zakasiat pf. kontrola F krev F (G krve) krkm lékivi lékàrna F lékar IVI lînÿ, -à, -é navrhovat +D +Ak uju impf. navrhnout, -nu pf. noha F oko N, pl. F ОСІ paclent M paclentka F papirovÿ, -à, -é piavky F pl. poiikiinika F poradit +D +Ak pf. radit, -im impf. pràsek M (tableta F) pràsek na prani басейн Ч. бігати, -аю біль ж. боліти, болить відчувати, -аю себе чоло с. примусити гаго до чого примушувати, -ую дух ч душа ж. голова ж. температура ж. грип ч. бідняк ч., бідолаха ж. розмов. так, ага, угу, еге носова хустка (хусточка) кашляти, -яю закашляти, кашлянути контроль ч., перевірка ж.; огляд ч. кров ж. шия ж., горло с. медикаменти, ліки множ, аптека ж, лікар ч. лінивий, -а, -е пропонувати, -ую запропонувати, -ую нога ж. око с., очі множ, пацієнт ч, пацієнтка ж. паперовий, -а, -е купальник ч., плавки рі. tant, поліклініка ж. порадити, рекомендувати радити, -джу порошок ч., таблетка ж. пральний порошок problém IVI prohiidka F pi^edepsat ^D ^Ak pf. predepi'su predepisovat, -uju impf. previéknout se, -nu pf. previékat se, -àm impf. pfizemi N recept M rucnik M rÿma F n'dlt (auto), -im impf. sestra, zdravotni sestra F smùla F sportovat, -uju impf. sportovni Skoda F tèlo N teplota F usnout, usnu pf. vypadat, -àm impf. vyspat se, -im pf. vzduch M zàda N pl. zahrada F zmëfit, -im pf. mèfit impf, zub M zubar IVI L13 проблема ж. огляд ч.; перевірка ж., контроль ч. виписати, -пишу ліки виписувати, -ую переодягнутися, -нуся переодягатися, -аюся перший поверх рецепт ч. рушник ч. нежить ч. водити, -джу машину сестра, медсестра ж. невдача ж., невезіння с. займатися, -аюся спортом спортивний, -а, -е жаль, шкода ж. тіло с. температура ж. заснути, засну мати вигляд який, виглядати, -аю як виспатися, -сплюся повітря с. спина ж., плечі с. множ, сад, садок ч.; город ч. зміряти, -яю, поміряти, -яю міряти зубч. дантист ч., зубний лікар Nechce se mi nikam jit. = Nechci nikam jit. Я не хочу нікуди йти./імені неохота нікуди йти. Chce se mi spât. = Chci spàt. Я хочу спати.

266 Gr МІСЦЕВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ о КОМ? о СЕМ? ПРО кого? ПРО що? otèch vsech nasich vasich (LOKAL PLURALU) L13 (див. CT. 254) тверді приголос. м які приголос. novÿch mÿch, tvÿch modernich jejich -ëch ich -ÿch l'ch N M pânech stolech mëstech (jablkéch) 1mistnostech F zenâch C e chy (F pl.) - V C e c h é c h Karlovy Vary (M pl.) - v Karlovÿch Varech Mariénské Lâznë (F pl.) - v Marlànskÿch Lâznich 1) M tvrdâ, kterâ konci na -k > -cich -g,-h 1+ ich > -zich -ch J > -sich vlak - ve vlacich kolega - o kolezîch Cech - 0 Cesich! také: hotel - v hotelich, v hotelech les - V lesich 2) N tvrdà, kterâ konci na -ko, -go, -ho, -cho + -àch Cv -ech -ach muzich pokojich mofich nàdrazich zidlich -ich зміна твердих консонантів -к, -g, -h, -ch перед -ich -* -c, -z, -s, яка відбувається в МІСЦ. в. множ, ч. р. (живі, нежив. і.) та в Наз. в. ч. р. (жив. і.) (к > с, Slovak - Slovaoi h > z, P raha- Praze ch > s, Cech - CesI) stredisko - ve stfediskach, ve stredisci'ch (центр, осередок) jablko - 0 jablkach (o jablcich) П 1. Reknète v pluràlu; o svém plânu - о svÿch plànech Vyprâvël mi 0 svém plânu. 0 svém_ bratrovl 0 tom Cechovi 0 novém filmu 0 tom ceském mëstë 0 prazském nâmësti Vyprâvël mi o

267 Mluvil jsem s nimi 0 své sestfe. 0 své cestë 0 nové knize 0 své pfiteikyni 0 své havârii Mluvil jsem s nimi o V râdiu jsem slysel o nové tramvaje. Slysel jste o nich taky? prazskâ divadia soukromë obchody nase feky vase problémy Ceské Budëjovice Spojené stâty americké (USA) tvi rodice prazskë kuiturni pamâtky Cesi, Ukrajinci, Anglicané, Mad afi a Rusové 3. Tablety musite brât Pfijede znovu Vrât] se Do Cech se vrâtii Znovu telefonoval po sesti po sedmi po osmi po deseti minuty (F) hodiny (F) dny (M) mësice (M) léta (N pl.) (Je mi 30 let.) Gr 1x dennë 2x tÿdnë 3x mësicnë 4x rocnë jednou za den dvakràt za tÿden tfikrât za mèsîc ctyfikrât za rok (один) раз на/у день два рази на/у тиждень три рази у місяць чотири рази у рік Pnklady: Berte tfikrât dennë dvë tablety. Chodim dvakràt tÿdnë na cestinu. Jezdim jednou mësicnë do Lvova. Pfijizdi dvakràt rocnë do Prahy. Приймайте тричі на день по дві таблетки. Я ходжу два рази на тиждень на курси чеської мови. Раз у місяць я їжджу до Львова. Два рази у рік він приїжджає до Праги.

268 СПО ЛУЧНИК АВУ ABY - щоб а + kondiclonàl jâ abych mohl (a) ty - abys mohl(a) on aby mohl ona - aby mohia ono - aby mohio і my - abychom mohli(y) vy - abyste mohi(i),(y) oni - aby mohii ony - aby mohiy ona - aby mohia (SPOJKA ABY ) щоб я міг (могла) ти міг (могла) він міг вона могла воно могло ми могли ви могли вони могли L13! завжди: аьу + форма минулого часу Priklady: Ucim se cesky, abych mohl mluvit se svÿm kolegou. Proc se ucim cesky? Tomâs si pfeje, abys k nëmu brzy pfisel. Co si pfeje Tomâs? у в українській мові також: щоб + інфінітив (при однакових підметах) Я вивчаю чеську мову для того, щоб (я могла) говорити по-чеському з моїм колегою. Чому я вивчаю чеську мову? Тоташ дуже хоче, щоб ти до нього прийшов якомога скоріше. Що хоче (бажає) Томаш? Зі зворотними дієсловами: vrâtit se koupit si ty - aby aby ses 8І8 vràtll koupil щоб ти (по)вернувся щоб ти купив собі Су а) Rekni ти, Reknëte mu, aby pfijit zi'tra vecer. pfinést zitra slovnik napsat bratrovi nekupovat alkohol koupit nëco kjidlu dobfe se vyspat, protoze zitra bude mit tëzkÿ den

269 b) Chtël(a) bych, abys abyste udëlat to jestë dneska (abys to udëlal vysvëtlit mi tento problém zmënit datum mé kontroiy uvafit ml caj vrétit se brzo pfecist si tenhle dopis ). c) Uci'm se cesky, abych moct cist ceské noviny. rozumët své kolegyni cestovat V Cechâch bez problémci umët napsat cesky jednoduchÿ dopis TELO (ТІЛО); hiava (голова) krk (горло, шия) rameno (плече) ruka (рука) zada (N рі.) (спина) prsa (N рі.) (груди) bricho (черево, живіт) noha (нога) коїепо (коліно) Co të boli?- Що в тебе болить? ВоІІ më hiava а v krku. - У мене болить голова й горло. PLURAL noha - nohy(f) ruka - ruce (F) oko (N) - осі (F) ucho (N) - usi (F)

270 то 2 е к (мозок) ріісе (Р рі.) (легені) Іесіуіпу (Р рі.) (нирки) srdce (серце) krev (кров) zaludek (шлунок) L13 HLAVA (ГОЛОВА) Vlas, Vlasy оьіісеі (М) (обличчя, лице) (волос, волосся) (чоло) (брова, брови) (око, очі) (вухо, вуха) tvér, tvàre (F) nos ùsta (N pl.) ret, rty zub, zuby brada krk \ - N (щока, щоки) (ніс) (рот, уста, вуста) (губа, губи) (зуб, зуби) (борода) (горло, шия)

271 Cv 5. Petra kazdÿ den nëco boli'. V pondëli ho boli v krku. nemûze proto V üterÿ noha Ve stfedu pravâ ruka Ve ctvrtek hiava V pâtek obë nohy V sobotu zub V nedëli осі jist zmrziinu. sportovat. nie psât. ucit se. hrât fotbal. jit do kina. cist. 6. Rozhovor: Chces kafe? Proc? A caj si dàs? Zmënte rozhovor: Ne, nesmim. Musim jit dneska brzo spàt a po kafi neusnu. Ano, dâm. pivo - budu ridit - dzus zmrziina - boli mé v krku - cokolâda vino - je mi spatnë - caj dort - vâzi'm vfc kilogramû - ovoce (ztloustnout = потовстіти) minerâlka - je mi spatnë, kdyz ji piju po ji'dle - pivo 7. Vyberte, co se hodi (Виберіть те, що підходить); Abych byl zdravÿ - jim hodnë ovoce a zeleniny - piju hodnë kâvy a vina - nejim hodnë sladkého a slaného jidia (cukr - sladkÿ) Aby më nebolela hiava - jdu se divat na televizi (sûl - slanÿ) - vezmu si prâsek -jdu si na chvili lehnout - jdu ven na prochâzku Abych dobi'e spal - otevi'u si na noc okno - pi'ectu si V noci nëco hezkého - hodnë se najim a napiju Abych nedostal chripku - vypiju horkÿ caj s citronem - vezmu si aspirin - pûjdu si zahrât tenis

272 L13 - Ahoj! - Ty aie nevypadâs dobre! Co ti je? - Uz jsi byl u zubare? - Neboj se, urcitë të to bude bolet ménë nez ted. Vecer se na tebe prijdu podivat. JAK Tl JE? - Ahoj! <Ti> - Aie, boli më zuby. - Ted tam prâvë jdu a bojim se. - Radëji nechod. Mâm urcitë taky horecku, a az se vrâtim od zubare, pùjdu si hned lehnout. Asi dostanu chripku. Jak ti je? Jak je ti? vâm Jak se cîtite? citis? Co ti je? Co je ti? vâm Je mi spatnë. Neni mi jestë dobre. Neni mi nëjak dobre, budu asi nemocnÿ. Jsem nemocnÿ. Citim se spatnë. Vypadâs spatnë. Nevypadâs dobi'e. Je mi uz dobi'e. Jsem uz zdravÿ. Citim se dobfe. Nie mi neni. Boli më hiava. zub. zâda. v krku. Mâm horecku (teplotu). Mâm chfipku. Mâm rÿmu. Kasiu. Mâm kasel. U LEKARE Raclent: Dobrÿ den, pane doktore. Jdu na kontrolu. Tÿden jsem lezel doma s anginou. Lékaf: Dobrÿ den. Jak se citite? Raclent: Je mi lépe nez pfed tÿdnem, aie citim se velmi unavenÿ. «

273 Lékar: Jestë berete penicih'n? Pacient: Dneska mi konci. Lékar: Prohiédnu vâm krk. Boli vâs to? Pacient: Trocliu. Lékaf: Sestra vâm zmëfi teplotu a vezme krev. Uvidîme. Lékar: Jestë to neni dobré. Pfedepisu vâm dalsî lék. Budete lio brât po osmi hodinâch. Na kontrolu prijdte zase za tÿden, objednejte se u sestry. Tady je recept, lékârna je v pfizemi polikiiniky. Pacient: Dëkuju, na shiedanou. Co chcete koupit V lékàrnè? Що ви хочете купити в аптеці? Volnÿ prodej lékù pràsky proti boleni hiavy na spani (tablety) таблетки /00000/ ЮОООО/ teplomèr термометр Продаж без рецептів порошки/таблетки від головного болю mast мазь papîrové kapesniky паперові носові хусточки а /N FA1>0LA N Н О Ш ' КАРКУ карку каплі nàplast лейкопластир О On: Ona: On: Ona; On: Ona: VE ZDRAVEM TÉLE ZDRAVY DUCH Dobré râno. Kolik je hodin? Uz na tebe cekâm. Je jedenäct. Jâ jsem vstävala v devët - venku je tak krâsnë, byla jsem na zahradë. Vyspal ses dobfe? Vübec ne. Ci'tim se unaveny a boii më hiava. Spal jsi moc diouho, to neni zdravé. Rychie se nasm'dej, af müzeme jit. Kam? Mnë se nikam nechce. Ale prosim të, nebud li'ny. Necitis se dobfe a mâs spatnou nâladu prâvë proto. ze nie nedëlâs - nesportujes, nikam nechodis. Navrhuju jit hrät tenis, nebo jit plavat do bazénu. Co si vyberes?

274 On: Radeji püjdu do bazenu nez na tenis. Ona: Tak jo. Ale nemysii si, ze budes ve vode odpocivat. Donutim te, abys plaval. Ted pospichej. Jdi se obleknout a nezapomen si dät do tasky plavky a rucnik s mydiem. Ja se jdu zatim pi'evleknout. L13 Cv n 8. Püjdeme do kina? Ne, mne se chce Ne, nechce se mi spät. jit na prochäzku. züstat doma. nikam jit. jit do kina. delat nie. i l 9. A: Meli bychom sportovat. Chces jit hrät tenis. nebo behat, volejbal? plavat? B: Radeji püjdu hrät volejbal nez tenis. plavat behat.

275 Hraju volejbal V teplâcich (v teplâkâch) V sortkâch ve sportovm'ch botâch V plavkâch V brÿlfch teplâky (M pl.) спортивні штани Jdu si obiéknout... (Jdu si v z it...) Jdu se pi'eviéknout do. Jak se cîti nebo co chce ON a ONA? Neni mu (ji) dobfe. Vstâvâ brzo, protoze venku je krâsné. Nikam se mu (jq nechce jit. Je linÿ(-â). Ma dobrou nâladu. Chce jit plavat do bazénu. Musi se nejdriv rychie nasnidat a potom obiéknout. sportovni boty спортивне взуття (кеди) brÿle (F pl.) окуляри Citi se vÿbornë. Vstane pozdë a citi se unavenÿ. Chce hned jit sportovat. Râd(a) sportuje. Ma spatnou nâladu. Nechce, aie nakonec musi souhlasit. Jde se previéknout a dât si do tasky plavky a rucnik. JAK PORADI'TE? Spojte A, B, C s 1, 2, 3 (Об єднайте A, Б, B з 1, 2, 3): Uz diouho më boli v krku. Bral jsem penicilin, aie nepomohi mi. Co mâm dëlat? Hodnë kasiu, nejvic râno. Posledm' mësi'c jsem mël hodnë prâce, citim se unavenÿ. Jsem kufâk. Je mi casto spatnë od zaludku. Jsem vëtsinou nervôzni a v nocl nemùzu spät. Doktor mi doporucil, abych vie odpocival a ménë pracoval. Je to sprâvné?

276 Kaslete, protoze urcitë hodnë koufite. Date si cigaretu, hned jak vstanete. i\/lusite pi'estat koufit, odpocinout si a chodit do pfirody na zdravy vzduch. Doktor mâ pravdu. Vase problémy jsou nervové. Nesmite myslet na problémy, musite chodit hodnë na prochâzky, odpocivat, nekurte, nepijte kafe ani alkohol a jezte ovoce, Nejlepsi by pro vas bylo odjet na dovolenou. L13 Myslfm si, zejste nelezel, kdyz jste bral penicilin. Urcitë jste nebyl stâie v teple. Nechod te ven, nepijte nic studeného a pijte caj. П 13. Co nkaji? uhodit (se) - ударити(ся) boule F - гуля rameno N - плече па rameni, -ë (-u)

277 с о ВІКАМЕ? ЯАООЗТ и і іе гйггму. ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ? РАДІСТЬ, ЗАДОВОЛЕННЯ Він уже здоровий. (Він уже цілком вилікувався). То ]8ет гасі. М ат гасіозі. То іе сіоьге. Тоіе Та]п. То т й ШІі. исіеіаіо т і Іо уеікои гасіозі. Я радий. Я дуже радий. Добре. Гаразд. (Це) чудово/гарно/добре. Це мені дуже приємно. Я дуже радий. Це мене дуже обрадувало. ЗМиТЕК Ое уе їті петоспу. СМУТОК, ПЕЧАЛЬ, СУМ, ЖУРБА Він дуже хворий. То ]е т і іііо. ие т і І10 іі'іо. То т е т г 2І. СЬисІак! То ]е зкосіа. То ]е зтсііа. Мені жаль. Мені його жаль. Мені жаль/прикро/ неприємно, що... Бідолаха! (Яка) шкода. От невдача!/не повезло.

278 chata F L13 Jsem na chate. Jedu na chatu. Vase chata je v lese u jezera (біля озера). Mäte jeden tyden voino а chcete ho na chate aktivne strävit. Co budete delat? Zlomil jsem si ruku (nohu). Nenf to nic väzneho. Jeho zraneni neni väzne. Jeho zraneni bylo smrtelne. Zemi'el. Byl na operaci slepeho sti'eva. Mä velke bolesti. Horecka mu stoupla. klesla. Тесе m і krev z nosu. Riznul jsem se do prstu. Spadl а odfel si nohu. Vymkl jsem si kotnik. Mäm prüjem. Zavolejte na pohotovost. Uz pi'ijela sanitka. Toci se mi hiava. Chce se mi zvracet. Spadio mi песо do oka. Popälil jsem si ruku. Я зламав (собі) руку (ногу). Це нічого серйозного. У нього несерйозне поранення./ Його поранення несерйозне. Його поранення було смертельне./ У нього було смертельне поранення. Він умер/помер/сконав. Йому зробили операцію сліпої кишки/ апендициту. Він відчуває сильні болі. У нього підвищилася/піднялася температура. спала температура. У мене йде кров із носа. Я порізав палець. Я впав і поранив/подер собі ногу. Я вивихнув собі кісточку/щиколотку, у мене пронос. Покличте першу допомогу. Перша допомога вже приїхала. У мене крутиться голова. Мене нудить. У мене щось упало в око. Я опік руку.

279 Nemâm chuf k jidiu. Musim jit na rentgen. Kterÿ zub vâs bolf? Posad te se do kresla. Vypadia mi plomba. Dâm vâm injekci. Dvè iiodiny nejezte. prvni pomoc interni oddélenf cliirurgické oddëleni krcni, nosni, usnl oddëleni zubni oddëleni gynekologické oddëleni rentgen Kde je tady lékârna? Prosil bycli nëjaké tablety na bolesti hiavy. Bohuzel, tento lék je jen na recept. Я не можу нічого їсти. Я повинен іти на рентген. Котрий зуб у вас болить? Сідаі^те у крісло. У мене випала пломба. Я зроблю вам укол. Ви повинні дві години нічого не їсти. перша допомога/швидка допомога терапевтична клініка/терапевт хірург отоларинголог дантист/зубний лікар гінеколог рентгенолог Де тут знаходиться аптека? Дайте, будь ласка, якісь таблетки від головного болю. На жаль, цей лік ви можете дістати лише за рецептом.

280 L14 autoservis M автосервіс Ч. (ремонт) poprosit +Дк 0 +Лк pf. попросити в кого що, a proto а/і тому кого про що, 3 йф. benzin M бензин ч. prosit, -im Impf. просити, прошу benzinovà pumpa F автозаправка ж. porucha F розлад ч аварія ж., bezolovnatÿ benzin екологічний бензин перебої множ. dâlnice F автострада, pofâdek M порядок ч. автомагістраль ж. V pofédku у порядку dolit, doleju pf. долити, -ллю prûkaz IVI документ ч., посвідка ж. про iit, leju impf. лити, ллю особу, посвідчення с. особи doprava F транспорт ч. pfedem заздалегідь, уперед. dopravni policie F автоінспекція (ДАІ) завчасно, завчасу je dovoleno дозволено pfedni skio N вітрове скло dovolenÿ, -é, -é дозволений, вільний. pi'edpokiâdat, -âm Impf. сподіватися, -аюся чого. допустимий, -а, -е гадати, -аю Jednat s L вести, веду переговори recepce F бюро обслуговування -âm impf. про кого, що, домовлятися, rychlost F (G -i) швидкість ж. -яюся про що, 3 ким про що fidle М водій ч. )inÿ, -à, -é інший, другий, -а, -е fldicskÿ prûkaz посвідчення водія/права kilometr M кілометр ч. silnice F дорога ж., шосе невід.с. koncert M концерт ч. stavit se (kde), -im pf. зайти, -йду, забігти, -гну куди krajt^ край, кінець ч.. stejnÿ,-é,-é однаковий, подібний, -а, -е. na kraji +G на краю той самий, та, те с. materiâl M матеріал ч. stihnout, -nu pf. встигнути,-ну mâvat +D, na +Ak impf. махати кому stopai^ M людина, яка їде автостопом zamévat, -âm pf. помахати, -аю stopovat, -uju impf. їхати автостопом. motorest M моторест (на автостраді - голосувати, -ую. ресторан для водіїв) зупиняти, -яю moznâ може бути, можливо. попутню машину мабуть, може, певно tolik стільки, так je to mozné може бути, можливо totlz тобто, власне nâdrz F бензобак ч. zacâtek M початок ч. nâpad ідея, думка, гадка ж. zakézat -ьо -ьдк pf. заборонити, -ню natankovat, -uju pf. запити, -ллю бензин zakâzu nejvyssi найвищий, -а, -е zakazovat, -uju impf. забороняти, -яю OlejM мастило с. je zakâzâno заборонено, не дозволяється opravdu дійсно, по-справжньому zastavit, -im pf. зупинити, -ню, спинити, -ню opravit, -im pf. відремонтувати, -ую zastavit se pf. зупинитися opravovat, -uju impf. ремонтувати, -ую спинитися pinÿ,-â,-é повний, -а, -е zdât se (-bd) Impf. здаватися pokuta F штраф ч. zdâ se ml мені здається policie F відповідає укр. міліція; zkontroiovat, -uju pf. перевірити, -рю теж поліція ж. kontrolovat impf. перевіряти poiicista M міліціонер ч., поліцейський

281 Gr ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ (DATIV PLURÂLU) ком и? CEMU КОМУ? ЧОМУ? tëm vsem nasim vasim novÿm mÿm, tvÿm modernim jejim M тверді приголос. pénûm stolùm м які приголос. muzùm pokojùm -ëm -im -ÿm -im F zeném -âm zidiim I vëcem N mèstûm -ùm mon'm nédrazim 1) F, kterâ konci па sufix -ost: + F, kterâ V G sg. konci na -i: -em -em mistnost - mistnostem ryciilost - rychlostem radost - radostem vëc (G; vèci) - vëcem noc(g: noci)-nocem boiest (G; bolesti) - bolestem Іменники ж. р., які закінчуються в родовому відмінку однини на -і, мають у давальному множини закінчення -ет. -ùm -im (!-em) 2) I lidi - lidem dëti - dëtem Priklady: Pomùzu vâm. PoradII rodicùm, aby to kouplli. ZakâzaI jsem dètem, aby tam chodily. Navrhl jsem svÿm kolegùm, abychom sli hned. Tramvaj jede az k tëm vysokÿm budovàm. Ten casopisjsem pûjcil manzelûm Dvofékovÿm. Svÿm sourozencùm vënm. Co pofâd mâs proti mÿm nâzorùm? Я поможу вам. ВІН порадив батькам, щоб вони це купили. Я заборонив дітям ходити туди. Я запропонував своїм колегам іти відразу. Трамвай Іде аж до тих високих будівель (будинків). Цей часопис я позичив сім'ї Дворжаковій/подружжю Дворжаків. Своїм братам і сестрам я довіряю. Що ти весь час маєш проти мене?

282 Cv 1. Dejte do sprâvného tvaru: Co je tam vzadu proti ty moderni domy obchody ta bilâ auta ty stoly a zidle nase kancelare L14 Co mâs proti ti iidi Slovâci ti cizinci ty dëti kolegové nâvstëvy 2. Tvorte vëty: a) Byl k Prijde k Naproti Mâ stâle nëco proti Pi'isia k nam nim nëmu nf vâm milÿ. az vecer. stâl profesor. na nâvstëvu. b) Jak Pomohl Zaplatil Poslal Rezervoval Poradil Bylo mu ji jim nâm to chutnalo? hodnë. dovolenou na Krymu. pohied z Prahy. ctyfi mista V hotelu. sprâvnou metodu. dobfe. 3. Dejte do sprâvného tvaru; Napsal jsem Objednal jsem Rekl jsem Dal jsem KOMU rodice kamarâdi pan Kubât prodavacka CO dopis. kâva. pravda. stokoruna.

283 Pfinesl jsem Pûjcil jsem Zaplatil jsem Uvafil jsem Poslal jsem Ukazal jsem Vybral jsem manzelka Karel a Jana cisnik pfételé dëti cizinci nâvstéva z Kyjeva ta nova kniha. auto. cerna kâva. dobrâ vecet'e. nëkolik knih. Praha. dobry hotel V centru. A: Doktor mi zakazal, poradil abych koui il. abych pil alkohol abych sportovai abych kazdÿ den chodil plavat abych zmënil svûj program dne B; Mému manzelovi Mému otci Mé manzeice Mé matce to zakazal taky. to poradil taky Gr ВІДМІНЮ ВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ (DEKLINACE Cl'SLOVEK) 1 jeden, jedna, jedno - deklinace jako ten, ta, to (один, одна, одне(о)) 2 dva (M), dvè (F, N) - x два (чол. p. + cep. p.), дві (ж. p.) oba (M), obë (F, N) - x оба (чол. p. + cep. p.), o6i (ж, p.) 3 tri 4 ctyri 5-99 N dva, dvè oba, obë ti"i ctyri pèt, devët G dvou, obou tri ctyi^ pëti, devi'ti D dvëma, obëma tfem ctyfem pëti, deviti Ak dva, dvé, oba, obë tri ctyfi pët, devët L 0 dvou, obou 0 tfech 0 ctyfech 0 pëti, deviti 1 dvëma, obëma tfemi ctyfmi pëti, deviti

284 100 sto - deklinace jako mèsto 10ОО tisic - deklinace jako pokoj 10ОО ООО milion - deklinace jako stûl! pët tisic L14 KOLIK? nékollk tolik mnoho N,Ak kolik nëkolik tolik mnoho G, D, L, 1 kolika nèkolika tollka mnoha VSICHNI, vsechny, vsechna VSECHNO - deklinace jako co N vsichni (Mz) vsechny (Mn, F) vsechna (N) N vsechno co G vsech G vseho ceho D vsem D vsemu cemu Ak vsechny (M, F) vsechna (N) Ak vsechno co L 0 vsech L 0 vsem 0 cem 1 vsemi 1 vsim cim Otevreno mâme od deviti do ctyf liodin odpoledne. Studenti bydieli po dvou. U dvou aut zjistili chybu v motoru. Budeme veceret s obèma hosty. K tëmto trem probiémûm se jesté vràtim. Vÿstavu navstivily dva miliony lidi. Na nâmësti' byly tisice lidi. Byl jsem tady pred nëkolika lety. Pred mnoha lety zil jeden krâl. Na jednâni prisli vsichni a prinesli vsechny potfebné materiâly. У нас (є) відкрито від дев ятої до четвертої години(після обіду). Студенти жили в гуртожитку по двоє, у двох машин було встановлено, що двигун дає перебої. Ми вечерятимемо з обома гостями (гістьми). До цих трьох проблем я ще (по) вернуся. На виставку прийшли два мільйони чоловік (людей). На площі було кілька тисяч чоловік (людей.) Я був там кілька років тому. Колись давним-давно жив один король... На переговори прийшли всі й принесли всі потрібні матеріали.

285 Cism'k podal vàem skienicku aperitivu. Chci se podivat do vsech kostelù.! Vsemu rozumim. (+ Dativ) О vsem vim, vsechno znâm. Офіціант приніс кожному чарку аперитиву. Я хочу відвідати всі костьоли. Я все розумію. Я про все знаю. Cv 5. Schûze bude zitra od 1 do Koncert trvâ od 8 do с) Pfisel V 9, ale po minutâch musel odejit. d) Mluvili jsme spolu о (vsechno). Neboj se, vzal jsem (vsechno). Rozumim skoro (vsechno). Se (vsechno) jsem spokojenÿ. (Vsichni) u i pi^isli. Vidël jsem (vsichni kolegové). Mluvil jsem se (vsichni). Vim 0 (vsechny problémy). 6. О kolik je vëtsi? - 0 deset centimetrù 0 dva centimetry 0 jeden centimetr 0 hodnë 0 kolik? (0 + Ak) Ha скільки сантиметрів він вищиі^...? а) О коїік let jsi starsi? - о 2 roky 4 roky 5 let 7 let

286 b) V obchodë mi vrâtili o mene. vice. L14 7. Pfectéte cîslovky: Poslal jsem telegram 2 pfâteiûm. - Vrâtf se asi v 8 hodin. - Vrâtii se po 2 mèsidch. - Jednéni trvalo od 12 do 14 hodin. - Zeptali jsme se 4 cizincù. - V novinâch jsem ceti zprâvu o 1 sportovci. - Pred 15 lety jestë zi! v Praze. - Pfijel pred 4 mësi'ci. - Po 3 letech ho uz nepoznal. - Ve méstë ziji vie nez 2 miliony obyvatel. - Slovnfk mâ asi 45 ООО slov. - V pokladnë jsou jen do 3 hodin. - Jednali 0 5 problémech. - Co vis o tëch 2 miadÿch cizinkâch? - Prezident odjel na 2 nâvstëvy. - Podëkoval jsem vsem 3 kamarâdûm. Gr СПОЛУЧНИКИ, Я КІ ВКАЗУЮ ТЬ НА ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ (САЗОУЕ ЗРОиКУ) М уі Лі Drive nez Nez Jakmile Hned jak Kdykoliv Vzdycky kdyz Zatimco Dokud Коли, доки, поки Раніше/перше, НІЖ Як тільки/ лиш тільки... Коли завгодно, будь-коли, завжди, коли... поки/тим часом, як/коли Поки/до того часу Prikiady: A i se vrâtis, hned mi zavolej. Skoncfme jednâni, dh'v nez zacne recepce. (Driv) nez pî ijdes, bude obëd hotovÿ. Pfijedu domù, jakm ile skonci'me. Budu mit radost, kdykoliv pt'ijdes. Zatimco ty budes v kancelâri, pùjdu nakoupit. Dokud nedostanu pozvâni, nikam nepûjdu. Коли ти вернешся, негайно подзвони мені./як тільки вернешся, подзвони... Ми закінчемо переговори раніше, ніж розпочнеться банкет. Обід буде приготовлено скоріше, ніж ти повернешся. я приїду додому, як тільки закінчемо. я буду завжди радий твоєму візиту. Поки ти будеш в офісі, я піду за покупками. Поки я не одержу запрошення (без запрошення), я нікуди не піду.

287 о NA DALNICI Pan Fiser a pan Kubât jedou po dâlnici. К; Nejste unaveny, pane Fisere? Uz ridi'te vie nez dvë hodiny. Mohli bychom zastavit a odpocinout si. F: To je dobrÿ nâpad. Zastavime tamhle u motorestu. Je tam і benzi'novâ pumpa, musim vzit benzin, nâdrz uz je skoro prâzdnâ. Jen jestli tam maji bezolovnatÿ benzi'n. Â, vÿbornë. Maji ho. Mûzete jit zatfm do motorestu, nez natankuju. A musim také zkontroiovat olej a dolit vodu, takze to bude chvili trvat. K: Chcete objednat predem nëco к piti nebo к jidiu? F: Ne, objednâm si sâm, dëkuju. K; Vsechno v poi'âdku? F: Ano, dolii jsem jen trochu vody, olej je v porâdku. Так со jste si dal? K: Zatim jen dzus, mël jsem veikou zizen. S jidiem cekâm na vâs. F: Jâ si dâm tonik, nechci nie sladkého. Jidlo vyberte vy, dâm si to stejnë. Po jidie si dâm kâvu. K: Budou dvë hodiny, ve tl*i uz urcitë budeme v Praze. Krâsnë to stihneme, jednâni zacinâ v pûl ctvrté. Pojedeme hned do kancelâfe, nebo se stavfme u vâs V hotelu? F; Nejdi'iv pojedeme do hotelu, musim si vzit jestë nëjaké materiâly, které budeme pi^i jednâni potfebovat. A jestli vâm to nebude vadit, pfevlëknu se. Po jednâni se uz totlz nestihnu pi'evléknout na recepci. K: V kolik zacinâ? F: V sedm. Pi'edpokiâdâm, ze jednâni neskonci dfiv nez v pùl sedmé. Vÿbornë, uz nâm nesou jidlo. Dobrou chuf. K; Dobrou chu(.

288 Cv П 8. Vyberte odpovëd (Знайдіть правильну відповідь): 1. О с е т budete jednat? 2. Na cem jste se dohodii? 3. Co jesté poti'ebujete? 4. Kterou cestu jsi mu poradil? 5. Kde jste zastavili? 6. Kde jste se stavili? L14 1. na tom, ze materiâly pfipravi do pondëli 2. 0 terminu, kdy se otevfe novÿ hôtel 3. cestu po dâlnici do Brna a potom po siinici do Jiiilavy 4. na parkovisti u dâlnice 5. umÿt pfednf skio u auta 6. V liotelu u pana Fisera I l 9. Spojte véty spojkami (Складіть речення з відповідними сполучниками); а) Рі*.: Udélâm to, driv nez se vrâti domû. Objednâm kâvu, Jednâni skonci, Pi*evléknu se, Musim se napit, Musim zkontroiovat olej, Musim vzit benzin, Stavime se v hotelu, dfiv(e) nez nez pi'ijdes. zacne recepce. prijde nâvstëva. budu brât benzin. pojedeme. mi dojde. pojedeme do kanceiâfe. b) Pf.; Jakmiie se vrâtis, budeme vecefet. Hned jak se vrâtis, budeme vecefet. Zacneme jednâni, Pojedeme, Skoncime jednâni, Napisu tu zprâvu, Zatelefonuju vâm, Neboj se, stihneme to. Pùjdeme, jakmiie hned jak pfijde pan Fiser. zkontroiuju olej v motoru. se dohodneme na nèjakém terminu. pfijdu domû. dostanu zprâvu, kdy pfijede. se pfeviéknu. c) Pf.; Vzdycky kdyz mâm dovolenou, prsi. Kdykoiiv mâm dovolenou, prsi. Vzdycky kdyz Kdykoiiv pfijedu do Prahy, bydii'm v hotelu Evropa, më prisai navstivit, pfinesl mi rùze. jsme s nimi jednali, nikdy jsme se nedohodli na pfesném terminu.

289 d) Dopinte kdyz, nebo az: Kdyz Az skonci jednâni, vezmu vâs na vecefi. prisel kolega Kubât, mohii jsme konecnë zacit jednâni. uvidfme motorest, zastavi'me a udëlâme si pi'estâvku. jsem zastavll u benzinové pumpy, nemël jsem uz skoro zédnÿ benzi'n. budes vëdët, jestli pojedes do Brna, zavolej mi. mé zastavila policie, bâi jsem se, ze jsem jel moc ryciile. 10. Reknëte, af se neboji, ze to urcitë stihnete To nemùzeme stihnout, uz je pùl osmé. Urâtë to nestihneme, zacne to za pët minut. Uz musis jit, nestihnes pfijft vcas do prâce. Bojim se, ze nestihnu vlak do Prahy. Stihneme jestë odpoledne nakoupit? Neboj se, urcitë to stihneme. stihnes. CO JE VÂM, PANE RIDICI? Dopravni policie zastavila u auta, které stojf na kraji silnice. - Pane ridici, mâte poruchu? - Ne, auto je v pofàdku. - Так nemâte benzin? - Ne, mâm pinou nàdrz. - Так co se vâm stelo? Proc jste tady zastavil? - Prominte, udëlalo se mi najednou épatnë. Aie uz je to iepèi, hned pojedu dâl. - Za dva kilometry je motorest, odpocifite si tam. Chcete, abychom jeli s vâmi? - Ne, dëkuju, uz je mi opravdu dobre. 11. Co udèlàte? Na dâinici vâm dosel benzfn. Uz i'idfte velmi diouho a jste unavenÿ. - Zastavite jiné auto a benzfn si od nëho koupfte. - Pùjdete pëèky k benzinové pumpë. - Zastavite na parkoviéti, abyste si odpoôinul. - Nezastavite, chcete si odpo6inout az doma.

290 V autë se vam udëlalo spatnë. - Vite, ze na dâlnici nesmite zastavit, a proto jedete az na parkovistë. - Hned zastavite, necel<âte na parkovistë. Na dâlnici mâte poruchu. U silnice stopuje miadâ zena. L14 - Opravite si auto sâm. - Poprosite jinéiio fidice, aby zatelefonovai do autoservisu. - Neberete stopafe, proto nezastavite a jedete dâl. - Zena se vâm libi, a proto ji zastavite. stopaf, stoparka (M, F) stopovat auto jet, jezdit stopem Bydiim dost daleko od centra, a proto jsem se rozhodl, ze svého pritele Martina, kterÿ je u më na nâvitëvë, vezmu veôer na koncert autem. Koncert byl od osmi. Vyjeli jsme pozdë, pofâd se nâm zdâlo, ze mâme dost casu, takze jsme museii pospichat. Vëdël jsem, ze jedu rychleji, nei je dovoleno, aie necekai jsem, ze budu mit smûlu a potkâm dopravni policii. Aie to uz jsem vidël na kraji silnice policistu, kterÿ mâval, abych zastavil. Dobrÿ den, vâs ridicskÿ prûkaz prosim. Podal jsem mu ho. Pane fidici, jakou rychlosti jste jel? No, moznâ jsem jel trochu rychleji, aie ne o moc. Ve mëstë je nejvyési dovolenâ rychlost padesât kilometrù za hodinu, vy jste aie jel osmdesâtkou.

291 То neni mozné. О tolik vie jsem nemohi jet. Aie je to mozné. Zaplatite pokutu. A nebude malâ. Pokutu jsem zaplatil, nedalo se nic dëlat. Zacâtek koncertu jsme samozrejmë nestihii. Prijeli jsme pët minut po zacâtku. Co se dà dèlat? Nedalo se nic dëlat. Udèlalo se mi spatnë. Нічого не зробиш./нема(-є) ради./тут нічим не зарадиш. Тут нічого можна було зробити.яут не було ради. Мені стало погано. policista (M) Со rikâ? Cv 12. a) Nejvyssi dovolenâ rychlost ve mëstë je 50 km/h (padesàt kilometrù za hodinu) na dâlnici je 130 km/h na siinici je 90 km/h Jâ jezdim vëtsinou rychlostf o 10 kilometrù mensi. \ b) Jak rychie jezdite? Jakou rychlostf jezdi'te? Jezdim stovkou. (100 km/h = stovka) Jezdi'm devadesâtkou. (90 km/h = devadesâtka) Jezdim padesâtkou. (50 km/h = padesâtka)

292 Podal jsem policistovi... Rozhodl jsem se, ze na koncert pojedu... Vezmu na sluzebni cestu... Zdâlo se mi, ze mâme jestë... Kdyz jsem odchâzel, manzeika mi mâvala.. Predpoklâdâm, ze budu hotovÿ... Nestihl jsem se vrâtit... dost casu svou manzelku ridicskÿ prûkaz z okna autem zftra vecer pred zacâtkem jednâni n 14. pred +1 po +L Stavfm se u tebe pi ed obëd, protoze po obëd u vâs konference konference jednâni jednânf vecei'e vecefe nebudu mit cas. n i5. Co asi volâ ten pân?

293 BENZINOVA PUMPA Kolik chcete benzinu? 20 litrû bezolovnatého. PInou nâdrz. Muzete mi zkontrolovat olej? Mate malo oleje. Potfebujete ho vymenit. Mùzete si ho koupit u nâs. Mùzete mi nah't trochu vody do chiadice? Potrebuju nahustit pneumatiky. Mùzete mi umyt predni sklo? АВТОЗАПРАВНА СТАНЦІЯ = АВТОЗАПРАВКА Скільки вам потрібно бензину? Двадцять літрів екологічного. Повний (бензо)бак. Ви можете перевірити мастило? У вас мало мастила. Вам потрібно його замінити. Ви можете купити його у нас. Чи ви не могли б мені налити трохи води до радіатора? Мені треба підкачати шини. Чи ви не могли б мені помити вітрове вікно? AUTOOPRAVNA = AUTOSERVIS АВТОСЕРВІС Kde je nejblizsi autoopravna? Pracuje і о vikendu? Pichl jsem. Mùzete mi vyménit pneumatiku? Mâm poruchu motoru. Motor vynechâvâ. Mùzete më odtâhnout do autoopravny? Brzdy nefunguji dobfe. Nemùzu nastartovat. Ukradii mi stérace. BohuÉel nemâme nâhradni dfly na vasi znacku. Oprava bude trvat dva dny. Nemùzete mi to opravit do zitra? Bohuzel, rychleji to nejde. PARKOVANI Kde je hiidané parkovistë? HIedâm misto na parkovânf. Де тут знаходиться автосервіс?/як далеко до найближчого автосервісу? Він відкритий і у суботу та неділю? Я проколов шину. Не могли б ви мені замінити її? У мене зіпсований двигун. Двигун дає перебої. Ви не могли б мене відбуксирувати до автосервісу? У мене зіпсована гальма/погано працює гальма. Я не можу запустити машину. У мене украли склоочисники (дворники). На жаль, у нас нема запчастин для вашої моделі. Ремонт буде тривати два дні. Чи ви не могли б відремонтувати машину до завтра? Шкодую, але швидше не можна цього зробити. ПАРКУВАННЯ Де знаходиться платна стоянка? Я шукаю місце, де можна запаркувати машину. Nevi'te, kde bych mohl zaparkovat? Ви не знаєте, де можна запаркувати машину?

294 Zâkaz stâni (parkovâni). Tady mùzete parkovat jen jednu hodinu. Mùzete si sem zacouvat. POLICIE Dopravni policie Pane i'idici, ridicsky prùkaz prosim. Jakou jste jel rychlosti? Je! jste rychleji, nez je povoleno. Zaplatite pokutu. Nedal jste pfednost v jizdë. Jedete po hiavni siinici. vedlejsi Nevidël jste dopravni znacku? V obci je nejvyssi povolenâ rychlost 50 km/h (kilometrù za hodinu). Objizdka Тут заборонено стоянку (паркування). Тут можна паркувати лиш/ L14 тільки одну годину. Ви можете сюди зайти заднім ходом. ПОЛІЦІЯ = МІЛІЦІЯ ДАІ Пане водію, прошу ваші права/ ваше посвідчення водія. З якою швидкістю ви їхали? Ви перевищили швидкість/іхали швидше, ніж дозволено. Ви повинні заплатити штраф. Ви не пропустили транспорт справа. Ви їдете по головній дорозі.. не по головній дорозі. Ви не бачили/не помітили дорожнього знаку? Через село можна їхати зі швидкістю 50 кілометрів за годину./найвища допустима швидкість через село - 50 км. Обгін/об їзд. Poilcejni' stanice Ztratii jsem pas. Chci ohlàsit ztrâtu pasu. Ukradii mi pas a penëzenku. Chci ohiâsit krâdez pasu. Zlodëje jsem nevidël. Vykradii mi auto. Je to znacka Mercedes, mâ bilou barvu, stâtni poznâvacl znacku... Pfepadii më v noci ve 3 hodiny râno V u lic i... Byl jsem svèdkem havârie. Міліція. Я загубив паспорт. Я хочу заявити про втрату паспорта. У мене украли паспорт і гаманець. Я хочу заявити про кражу паспорта. Злодія я не бачив, у мене обікрали машину. Це машина марки Мерседес, білого кольору, номер... На мене напали/налетіли о третій годині в ночі на вулиці... Я був свідком аварії.

295 ceini celnice F celnik M cio N détail M firma F hala F ikdyz jazykm kdyby letistè N nàvrh M nepnjemnost F (G -I) obchodnik M odvézt, odvezu pf. odvàzet, -îm impf. oprava F osobnë osobni pasovÿ, -é, -é procleni N prohiidka F projednat +Ak pf. -ém jednat o +L impf. prostudovat H-Ak pf. studovat, -uju impf. pi^ijizdèt, -im impf. pi^ijet, -jedu pf. primo pripad M v tom pfipadè pristë rekiamovat, -uju impf. servis M situace F митний, -а, -е митниця, таможня ж. митник ч. мито с. деталь, подробиця ж. фірма ж. зал, хол, вестибюль ч., зала ж. хоча VI, хоч і мова ж. якщо б, коли б аеропорт ч. пропозиція ж., проект ч. неприятність ж. торговець ч. відвезти, -везу відвозити, -вожу ремонт ч., полагодження с правка ж. особисто особистий,-а, -е паспортний, -а, -е обкладення с. митом контроль ч, обговорити, -рю, розглянути, -ну обговорювати, розглядати що вивчити вивчати, -аю, учитися,-чуся приїжджати, -аю, прибувати, -ає (про потяг) приїхати, -іду, прибути,-буде прямо випадок ч. у такому випадку/разі наступного разу рекламувати, -ую сервіс ч технічне обслуговування с., ремонт, майстерня ж. ситуація ж., положення с. smiouva F stejnè stèzovat si na +Ak impf. -uju technik ivi, technicka F tovérna F vizum N (G viza) vÿrobek M zajistit, -im pf. zajist ovat, -uju impf. zérucni doba F zàstupce M zâstupkynè F zemé F L15 договір, контракт ч. однаково, у тій/рівній мірі скаржитися, -жуся, оскаржувати, -ую кого, що технік ч, і ж. завод ч., фабрика ж. віза ж. виріб, продукт ч. забезпечити, -чу, гарантувати, -ую гарантійний строк/ строк гарантії заступник, представник ч. заступниця, представниця ж. держава ж. Jak diouhou zàrucm' dobu mé tento vÿrobek? Який строк гарантії має цей виріб? Nase firma vâm zajisti vsechny dokumenty. Наша фірма забезпечить для вас усі документи. (Наша фірма підготовить...) Vÿrobky odvezeme primo па Vasi adresu. Вироби буде відправлено прямо на вашу адресу. Situaci projednà osobnè nés zàstupce. Ситуацію розгляне сам наш представник. Jednali jsme о nàvrhu smiouvy. Ми обговорювали проект контракту. Musite zaplatit cio za auto. Ви повинні заплатити мито за машину. Do Prahy jsem priletèl ràno v dévêt. До Праги я прилетів уранці о дев ятій. Smiouvu podepi'seme jen v tom pfipadè, ze zmènime tento bod. Контракт ми підпишемо лиш у випадку, що цей пункт буде замінено.

296 Gr ОРУДНИЙ ВІДМІНОК м н о ж и н и (INSTRUMENTAL PLURALU) L15 S KYM? СІМ? З КИМ? З ЧИМ? тверді приголос. м які приголос. temi vsemi -emi nasimi vasimi -imi novymi mymi, tvymi -ymi modernimi jejimi -imi M pany stoly mesty muzi pokoji mofi I nadrazimi zenami -аті zidlemi mistnostmi -emi (-mi) 1) 2) Р, кіега V С зд. копсі па -і: - т і Іменники ж. р., які закінчуються в родовому відмінку однини на -і, мають у орудному множини закінчення -ті. lid i-iid m l deti - detmi тізіп о зі - тізіп о зіті уєс - уесті пергі]етпо5і - пергі]етпозіті Таке закінчення мають і слова люди, діти. byt spokojeny s + I byt znämy + і seznämit se s + I pf. seznamovat se s + I impf, setkat se s + I pf. setkävat se s + I impf. (roz)loucit se s + I impf (pf.) zabyvat se + I impf. бути задоволений ким, чим бути відомим у чому, славитися чим познайомитися з ким, чим знайомитися з ким, чим зустрітися з ким, чим зустрічатися з ким, чим (по)прощатися з ким, чим займатися чим Prikiady: Dum se sedmi mistnostmi. Byl jsem tam se svymi dvema detmi. Mluvil jsem s nekolika lidmi. Nejsem spokojeny s prazskymi obchody. Sedi tamhie mezi dvema präteli. Zabyväm se mnoha sporty. Praha je znämä svymi architektonickymi pamätkami. Odesla uz pfed tfemi hodinami. Будинок із сьома кімнатами. Я був там зі своїми двома дітьми. Я говорив з кількома людьми. Я не задоволений празькими магазинами. (Празькі магазини мені не подобаються.) Він сидить ось там між двома товаришами. Я займаюся різними видами спорту. Прага славиться своїми архитектурними пам ятками. Вона вийшла/видійшла вже три години тому.

297 Cv 1. a) Ne, Jana profesor inzenyr Kubât pan doktor tady neni. Odesel pred Odesla 5 minutami b) O Pavlovi nic nevim. O Petru Kubâtovi O doktoru Dvorâkovi O Helenë Naposledy mi napsal pfed napsala 2. a) Tady je nëjakâ taska s knihy brambory minerâlky housky jabika vajicka chlebicky casopisy b) Mluvil jsem s vasimi rodice hosté s tëmi dëti lidi s nëkolika pfâtelé cizinci se dvëma kolegové doktofi c) Pan Olijnyk je obchodni' zâstupce z Ukrajiny a zabÿvâ se 5 dny. 10 dny 2 tÿdny 3 tÿdny 3 mësi'ci 4 mësi'ci pomerance vejce smiouva mezi nasimi firmami situace v nasi firmë nëkolik problémù dûlezité ekonomické otâzky (ekonomickÿ - економічний) automatické stroje (automatickÿ stroj M - автоматичний верстат) pocitace (pocitac M - комп ютер) nase vÿrobky export do Ceské republiky import vÿrobkû ceské tovârny na Ukrajinu

298 Gr ВІДМІНЮВАННЯ СЛОВА koiega : M к о п а па -а L15 sg. N kolega pl. N kolegové G kolegy G kolegu D kolegovi D kolegûm Ak kolegu Ak kolegy L 0 kolegovi L 0 kolezich 1 kolegou 1 kolegy Pane kolego! D, L - jako pân G, Ak, I - jako zena Іако рап Pfiklady: Vidim tamhle kolegu. Vecer se sejdu s Honzou. (Honza = Jan) Kolego, pojd te semi Ahoj, Jlrko! (Jlrka = JIri) Tamtoho turistu jsem uz jednou potkal. SchCizi zacne predseda. Po pfedsedovi organlzace, kterÿ vystoupi s referâtem, bude mluvit pan Kubât. Ось там я бачу свого колегу. Увечері я маю зустрітися з Яном. Пане колего, ходіть сюди! Здрастуй, їрко! Того туриста я вже десь зустрічав. На зборах першим виступатиме голова... Після того, як голова організації закінчить свою доповідь, виступатиме пан Кубат. DEKLINACE centrum, m uzeum (ciz^ slova V cestine - запозичені слова в чеській мові) sg- N centrum muzeum Pl- N centra = muzea G centra muzea G center X muzei D centru muzeu D centrcim X muzeim Ak centrum muzeum Al< centra ss muzea L 0 centru 0 muzeu L 0 centrech X 0 muzeich 1 centrem muzeem 1 Gentry X muzei jako mësto -um jen V N, Ak jako mësto x N,Ak jako mësto G,D,L,I jako more

299 Tramvaj jede do centra. V Nârodnim muzeu je novâ vÿstava. Praha se stala kulturnim centrem Evropy. Vyprâvël mi o muzeich v Praze. Vÿrobky prodâvâme do vsech prùmyslovÿch center. Do Ceské republiky uz jezdi'me bez viza. Vizum (ne)poti'ebujete. Pojd odpoledne do Muzea hudby. Трамвай іде у центр. У Національному музеї відкрита нова виставка. Прага стала культурним центром Європи. Він розказував мені про празькі музеї. Наши вироби продаємо/постачаємо у всі промислові центри. До Чеської Республіки ми вже їздимо без візи. Віза вам (не) потрібна. Ходімо після обіду в Музей музики! Gr СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ УМОВИ Kdybych mël cas, sel bych s tebou. Якщо матиму час, я піду з тобою. Коли б я був вільний, я би з тобою пішов. Kdy + kondiclonàl Kdy + bych mël, sel bych (PODMINKOVE VETY) kdyby - коли, коли б, якщо. як, якби... І форми умовного способу в обох реченнях! jâ - kdybych mël penize коли 6 у мене були гроші, ty - kdybys mël penize коли б у тебе on - kdyby mël penfze коли б у нього ona - kdyby mêla penize коли б у неї ono - kdyby mëlo penize my - kdybychom mëli penize коли б у нас vy - kdybyste mël(i) penize коли б у вас oni - kdyby mëli penize коли б у них ony - kdyby mëly penize ona - kdyby mêla penize форми зі зворотними дієсловами: коли б/якщо б ти вернувся коли б ти узяв ty kdyby ses kdyby sis vrâtil vzai

300 Kdyby bylo hezky, jeli bychom na chatu. Kdyby prisel Tomas drive, vypili bychom si spolu kâvu. Kdybyste zajistili servis, vase vyrobky by se lépe prodàvaly. Якщо буде гарна погода, поїдемо на дачу. Коли б Томаш прийшов раніше, ми випили б вкупі каву. Якщо забезпечити технічне обслуговування, ваші вироби краще продаватимуться. Cv П 3. а) Со byste délai, kdybyste mél cas? Co bys délai, kdybys mël cas? Kdybych mél cas. jit do divadia. pi'eci'st si noviny naveôeret se V restauraci zahrât si s tebou tenis zûstat doma a odpocivat poslouchat koncert z râdia b) 1. Kdyby uz V kinë nemëli li'stky, 2. Kdyby më nebolela hiava, 3. Kdybys prijel na nâvstëvu, 4. Kdyby prselo, 5. Kdyby Jana dostala penfze dnes, 6. Kdyby se nâs zeptali, 7. Kdyby inzenÿr Dvorak umël anglicky. dât si kâvu V kavârnë. podivat se na ten film, mit veikou radost. zmënit nâs piân. ten kabât si koupit. odpovédët jim. moct pracovat v nasi firme V Londÿnë. c) Co byste dëlal, kdybyste mël celÿ den voino? Co by se stalo, kdybych vâm nevrâtil penize? Co byste dëlal, kdyby se vâm v nocl daleko od mësta rozbilo auto? Co byste dëlal, kdyby se ztratila manzelka? Co byste délai, kdybyste dostal horecku pfed dùlezitÿm jednânim?

301 «K: D: K; D: K: D: K: D: D: K: K; D: K: D: JEDNÂNI (pan Kubât a pan Demcuk) Vitâm vâs u nâs v Praze. Jsem Petr Kubât, obchodnik nasi firmy. Tësi më. Jâ jsem Roman Demcuk. Jsem râd, ze vâs poznâvâm osobnë, zatim jsme spolu mluvili jen telefonicky. Jakou jste mël cestu? Cesta byla prijemnâ, i kdyz trvala diouho. Posad te se prosim. Mûzu vâm nabidnout kâvu? Dëkuju, râd si vezmu. A ted k vëci. Nâvrh smiouvy znâte. Souhiasite s m'm? Chtël bych s vâmi projednat nëkterë detaily. Jak diouhou zârucni dobu maji vase vÿrobky? Dva roky. Rekiamovat je mùzete primo u nâs, nebo u naseho zàstupce V Kyjevë. Nasi zâkazm'ci si stëzujf na spatnÿ servis. Opravy trvaji diouho. Situace ted bude lepsi. Otevirâme v Kyjevë novÿ servis a nasi technici zajisti rychlou opravu primo na mistë. V tom pripadë se smiouvou souhiasime. Aie jestë jednou si ji prostuduju. Podepisu ji zitra. V porâdku. Kterâ hodina se vâm zitra hodi? Pi'ijdu stejnë jako dneska, v deset. Kdybych nemohi pi'ijit, zavolâm vâm. Chcete, abychom pro vâs poslali do hotelu auto? Ne, dëkuju.

302 L15 o NA LETISTI Do Prahy jsme pfiletëli v pùl tfeti. Cesta z Frankfurtu nebyla diouhâ, trvala jen hodinu. Kdyz jsme vystoupili z letadia, autobus nâs odvezl do haly. U pasové kontroly bylo hodnë lidi, protoze pi'iletëlo jestë jiné letadio a letistë v Praze je velmi malé. Pasovà kontrola: Vas pas, prosim. Pfijizdite jako turista? - Ne, jsem z firmy Skoda a budu v Ceské republice pracovat. V porâdku. Vfzum nepotfebujete. Mùzete jit na ceini prohiidku. At se vâm u nâs libi. Ceini kontrola: Celnik: Dobrÿ den. Mâte nëco k procleni? Alkohol? Cigarety? - Ne, mâm jen osobni vëci. Celnik: Pfijizdite na diouho? - AnOj budu tady pracovat. Aie své vëci si pfivezu, az pnstë pojedu do Cech autem. Mâm otevfit kufr? Celnik: Ne, nemusite. V pofâdku. Mùzete jit. Konecnë jsem byl po pùl hodinë venku. V haie më nikdo neôekal. VzaI jsem si taxi a odjel do na i prazské kanceiâfe.

303 Cv 4. le të t- 1x létat - mnohokrât pfiletet (pf.) - pfiletavat (impf.) odietet (pf.) - odietavat (impf.) Co to je? 1. Letistè Letenka Letuska Letovÿ fâd Letadlo a) Myslim, ze uz prpdi nâs vlak. nâs autobus, nase tramvaj. Ale ne, prijede az za ctvrt hodiny. za 10 minut. za 5 minut. 6. b) Myslim, ze uz pfichàzi Mam problém. Potrebuju kolega Dvofak. pan doktor. Petr. pfivézt domù jednu skfin. odvézt domù knihy. odnést dopis na postu. pfinéstnécokjidiu. vynést nahoru tenhle stcil. Ale ne, fikal, ze prijde az Jâ ti to za hodinu. za pill hodiny. V nod. privezu. odvezu. odnesu. pfinesu. vynesu. 7. Reknete se spravnou prepozici a ve spravnem tvaru (із наведених слів складіть речення, використовуючи іменники/займенники у відповідному відмінку): Biahopfeju (+D к +D) Bojim se (+G) Vezmu si (+Ak od +G) Cestuju (po +L) Cekal jsem (na +Ak) Dékuju (+D za +Ak) Dojdi (pro +Ak) Doporucuju (+D +Ak) manzelka - narozeniny letadlo ty - bonbon Cechy a IVlorava profesor - ctvrt hodiny vy - dârek noviny! ty - tato kniha

304 L15 Dozvèdèl jsem se (+Ak od +G) Jednàme (s +1 o +L) Rozioucil jsem se (s +1) Chtël bych se informovat (o +L) Porâd musim myslet (na +Ak) Omiouvâm se (+D za +Ak) Mùzete mi rozmënit (+Ak za +Ak) Zaplatil jsem (+Ak za +Ak) Pomâhém (+D v +L) Vyprâvël jsem (+D o +L) Uz se pflpravujeme (na +Ak) Souhiasim (s +1) Pozdravujte (+Ak od +G) Petr - zajimavâ informace oni - obchod mezi nasimi firmami Petr uz vcera situace vasi firmy nase cesta do Lucka vy - ta nepi'ijemnost stovka - drobnë 800 Kc - tahie kosile J a n a -je ji prâce rodice - nase dovolenâ dovolenâ vâs plân manzel - jâ n 8. Odpovidejte: Bojite se Ietët? Létâte casto? Je pro vâs drahé létat? Co si myslite 0 prazském letisti? Které zemë jste navstivil? Kde se vâm libilo nejvic? Kdybyste mël dovolenou celÿ rok, kde byste ji chtël strâvit? n 9. Odpovidejte: Jak se jmenujete? (jméno, pi^ijmeni - im yi, npisbuine) Kdy a kde jste se narodil? Kolik je vâm let? Kde bydiite? Jakâ je vase pfesnâ adresa? A telefonni cislo?

305 Jste svobodnÿ, nebo zenatÿ? (svobodnÿ - неодружений Kolik mâte dëti? Kolik je jim let? zenatÿ - одружений, жонатий Kde pracujete? vdanà - заміжня, одружена) Kde jste studoval? Které jazyky znâte? Z které zemë jste ßi'ijel? Procjste prijel do Cech, na Moravu? Kterâ ceskâ, mqravskâ mësta jste uz navstivil? Co si myslite 0 Cesich? A o cestiné? LETISTE АЕРОПОРТ Odkud jezdf autobusy na letistë? Kde jsou Ceské aerolinie? (CSA) V kolik hodin leti letadio do...? Uz pnstâlo letadio z Kyjeva? Letadio pfistane za 5 minut. Letadio z Kyjeva mâ zpozdëni 40 minut. Praha nepfijimâ pro mihu. Letadio leti do Ostravy, Jak diouho trvâ let? Kde je mezipi'istânf? Chci letët nejblizsim letadiem do... Звідки ходять автобуси в аеропорт? Де знаходиться будівля чеської авіакомпанії? Коли відправляється рейс на...? Рейс із Києва вже зробив посадку? Літак зробить посадку через п ять хвилин. Літак із Києва запізнюється на 40 хвилин. У Празі не можна зробити посадку через туман, тому літак летить до Острави. Як довго триває політ? Де буде проміжна посадка? Я хочу летіти найближчим рейсом до... Prosfme cestujici linky OK 366, aby se dostavili k vÿchodu cislo 3. K odbaveni musfte pi'ijit hodinu pt'ed odietem. Tady mâte palubni listek. Mâte 10 kilogramù nadvâhu. Za jeden kilogram zaplatite... Kc. Pnrucni tasku si mùzete vzit do letadia. Letime ve vÿsce 1 ООО metrù. Prâvë ietime nad Parizi. Pfipoutejte se, prosim. Pfistâvâme. Rezervujte mi jednu letenku do... Bohuzel, linka je uz obsazenâ. Dâm vâs na cekacku. Pfijdte se zeptat zftra râno. Moznâ se nëco uvolni. Просимо пасажирів рейсу ОК 366 зібратися біля виходу N=3. В аеропорту ви повинні бути за годину до вильоту. Ось ваш бортовий квиток. Вага вашого багажу на 10 кілограмів вища, ніж дозволено. За один кілограм ви повинні заплатити... крон. Торбинку ви можете взяти із собою. Зараз ми летимо на висоті метрів. Зараз ми летимо над Парижем. Пристебніть ремні, ми приземляємося. Я б хотів забронювати квиток до... На жаль, усі квитки продані. Я запишу вас у список чекаючих. Прийдіть запитати завтра вранці. ІУІоже, якесь місце буде вільне.

306 CELNICE Celni a pasova kontrola Celnik Vas pas, prosim. Mate vstupni vizum? Mate песо k procieni? Ne, mâm jen vëci pro osobni potrebu. Za to musite zaplatit do. Z toho se neplati do. Je zakâzâno dovâzet do Ceské republiky... Neni dovoleno vyvézt vie nez... МИТНИЦЯ L15 Митний і паспортний контроль Митник (таможник) Ваш паспорт, прошу. У вас є в їзна віза? Чи у вас є речі, які обкладаються митом? Ні, у мене тільки особисті речі. За це ви повинні заплатити мито. Цей товар не обкладається митом. Це заборонено ввозити до Чеської Республіки. Не дозволяється вивозити більше, ніж...

307 CORIKAME? ZDRAVIME Dobré râno! Dobrÿ den! Dobrÿ vecer! Ahoj! Na shiedanou! Na shiedanou zitra. Na shiedanou v nedëli. Dobrou noc! Ahojl Za chvili ahoj. Nazdar! JAK SE MÂTE? Jak se mâte? Dëkuju, dobfe. Dëkuju, jde to. Jak se mâ vâs manzel? Jak se dari vasemu otci? Mâ se dobfe. X Mâ se spatnë. Citi se dobfe. X Vùbec se necw dobfe. Je spokojenÿ. Je sfastnÿ. X Je nesfastnÿ. Je pfepracovanÿ. Jak se mâ vas otec? Je vâznë nemocnÿ. To je mi lito. Pozdravujte ho ode mne. Dëkuju, vyfidi'm to. OSLOVUJEME Pane Kubâte! Pani Kubâtovâ! Slecno! Dâmy a pânovë! Vâzeni pfâtelé! Milf kolegové a kolegynë! V dopise: Milÿ Pavie! Milâ Jano! Vâzenÿ pane...! Vâzenâ pani...! ЯК ТРЕБА СКАЗАТИ? ВІТАННЯ Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Привіт! До побачення! До (побачення) завтра! До побачення у неділю. На добраніч! Моє вітання! До зустрічі! Здоров! ЯК ВИ ПОЖИВАЄТЕ? Як ви поживаєте? (Як ся маєте? -розм.) Дякую, добре. Спасибі, добре. Як поживає ваш чоловік? (Як справи у вашого чоловіка?) Як поживає ваш батько? (Як справи у вашого батька?) У нього все гаразд. X Справи у нього погані/кепські. Він відчуває себе добре. X Він відчуває себе дуже погано. Він задоволений. Він щасливий. X Він нещасний. Він перевтомився. Як поживає ваш батько? Він серьозно хворий. Мені жаль./мені прикро. Передайте/переказуйте йому мої вітання. Дякую, передам. ЗВЕРТАННЯ Пане Кубате! Пані Кубатова! Дівчино! (Панно!) Дами/пані і панове! Шановні друзі! Шановні колеги! у листі: Дорогий Павле! Дорога Яно! Шановний пане...! Шановна пані...!

308 PREJEME Sfastnou cestu! Hezkÿ vikend! Hezkou dovolenou! Méjte se hezky! Dobre se bavte! Hodnë stësti! Na zdravi! Blahopreju! Gratuluju! Vsechno nejlepsi! Vsechno nejlepsi k svâtku. k narozeninâm. Veselé Vânoce a sfastnÿ novÿ rok. Vsechno nejlepsi V novém roce. ПОЗДОРОВЛЕННЯ, ПОБАЖАННЯ Щасливої дороги! Бажаю вам добре відпочити. Бажаю вам гарну відпустку. Щасливо! Бажаю вам гарно/добре провести час. Бажаю вам/тобі багато щастя. За (ваше) здоров я! Поздоровляю/вітаю в а с... Усього наі^кращого! Усього найкращого на ваше/твоє свято! на ваш/твій день народження! Веселого Різдва і щастя в Новому році! Бажаю всього найкращого у Новому році! so uhlasi'me Ano. Jistë. Urcitë. Samozrejmë. Mâte pravdu. To je pravda. Je to tak. Souhiasim. Таку si to myslim. To si myslim! Dobrâ. Sprâvnë. Ano, to se mi hodi. To je dobrÿ nâpad. NESOUHLASIME Ne. Bohuzel, ne. V zâdném pnpadë. To neni mozné. Mÿlite se. To neni pravda. Nemâte pravdu. To je vÿmysl. Ne, je to jinak. Nesouhiasim ЗГОДА Так. Напевно. Звичайно. Зрозуміло. Ви праві/маєте рацію. Це так. Згоден. 1я так думаю. Аякже! Атож (пак)! Добре! Правильно/добре. Так, це мене влаштовує/це мені підходить. Це - прекрасна думка. ВИСЛОВЛЕННЯ НЕЗГОДИ Ні. На жаль, ні. У жодному разі./ні в якому разі (випадку). Це неможливо. Це не так. Ви помиляєтеся. Ні, це вигадка. Ні, я не згоден.

309 NEVITE Nevim. Moznâ. Snad. Kdovi'. Je to mozné. Asi mâte pravdu. Asi ano, aie nevim to urcitë. Pravdëpodobné ano. Pùjdes tam? Jestë nevi'm. Asi ano. Moznâ. To se uvidi. Plati. To je jedno. DEKUJEME Dëkuju. Mockrât dëkuju. - Nenf zac. Râdo se stalo. To nic. Jsem vasim dluznikem. Za vsecfino vâm dëkujeme. Aie to je samozi'ejmé. To nestâlo za i'ec. To je od vâs milé. OMLOUVAME SE Prominte. - То nevadi. Nic se nestalo. То je v pofâdku. Pardon. Promifite, nechtël jsem. Omiouvâm se, ze jsem pfisel pozdë, aie neni to moje vina. Chci se vâm omiuvit, byla to moje chyba. Neziobte se. Omiuvte më na okamzik. Prominte, je mi lito, ze se to stalo. КОЛИ ВИ НЕ ЗНАЄТЕ... НЕВПЕВНЕНІСТЬ Я не знаю... І\/Іожливо. І\У1ожливо/може бути/може... Хтозна. Це можливо. Може бути, що ви праві. Може так, але напевно я цього не знаю. Можливо, що так. Ти підеш туди? Ще не знаю. Здається, що так. Можливо. Побачимо. Домовились? Гаразд! Згоден! Мені це байдуже. ПОДЯКА Дякую. Велике спасибі. - Нема за що. Мені було дуже приємно. Нема про що говорити/це - дрібниці. Я перед вами в боргу. Велике спасибі (дуже дякую) за все. Мені було приємно це для вас зробити. Це - дрібниці. Це дуже люб язно з вашого боку. ВИБАЧЕННЯ Пробачте/Вибачте. - Нічого. Нічого не сталося/не трапилося. Усе в порядку. Перепрошую. Пробачте, я не хотів. Пробачте, що я запізнився, але це сталося не з моєї вини. Прийміть, будь ласка, мої вибачення, це була моя вина. Не сердьтеся. Перепрошую, мені треба вийти на хвильку. Прошу пробачення, мені прикро, що так сталося.

310 Pfijd te k nàm nëkdy. Prijdu râd. S radosti. A proc ne? Ràd(a). Velmi râd. To je dobrÿ nâpad. Dëkuju za pozvâni. Chtël bych vâs pozvat dneska na veceri. Bohuzel, dneska nemùzu. Skoda, nehodi se mi to. Opravdu nemùzu, mâm moc prâce. A zftra byste mël cas? Ano, zitra se mi to hodi. Zitra pi'ijdu velmi râd. Pl'ijdu vâm naproti. Smi'm prosit? (o tanec) Omluvte më, netancim. Je mi lito, jsem moc unavenâ. Зайдіть до нас коли-небудь. Загляньте до нас коли-небудь у гості. З радістю/з задоволенням прийду. З радістю/з задоволенням. Але чому/чого ні? З задоволенням. З великим задоволенням. Це чудово! Це - гарна думка. Дякую за запрошення. Я хотів би запросити вас сьогодні на вечерю. На жаль, сьогодні я не можу. Шкода, мене це не влаштовує. Ні, я дійсно не можу, у мене багато роботи. А завтра матимете час? Так, завтра це мене влаштовує. Завтра я прийду з великим задоволенням. Я піду вас зустрічати. Вас можна запросити? (на танець, до танцю) Пробачте, я не танцюю. Вибачте, але я дуже втомлена. PREDSTAVUJEME SE Jsem... Jmenuju se... Dovolte, abych se pfedstavil. To je mùj pl'itel... Chci vâm pi^edstavit svého pritele. Tësi më. Tësf më, ze vâs poznâvâm. Jsem râd, ze vâs poznâvâm. ze jsem vas poznal. Znâte se? Pi'edstavim vâs. To je... Mohi byste më seznâmit s...? Râd bych se s nf(m) seznâmil. Prominte, nejste pan...? Râd bych se s vâmi (s tebou) rozioucil. Je mi h'to, musim se rozioucit. Bohuzel uz musim jit. з н а й о м с т в о я... Мене звати... Дозвольте представитися. Це мій друг/приятель... Я б хотів вас познайомити з моїм другом. Дозвольте представити вам мого друга. Дуже приємно. Радий з вами познайомитися. Мені було приємно з вами познайомитися. Ви знайомі? Я представлю вас. Це -... Чи не могли б ви познайомити мене з...? Я б хотів з ним/нею познайомитися. Прошу пробачення, ви...? Я б хотів з вами/тобою попрощатися. На жаль, я повинен попрощатися. На жаль, мені вже треба іти/піти.

311 Râd bych zùstal, aie nemùzu. Dëkuju za krâsnÿ vecer. Dëkuju za nâvstëvu. Kdy se zase uvidime? Prijdte zase brzo. Skoda, ze nemùzete zùstat déle. Pozdravujte doma. li'b ilo se v â m t o? Ubil se vâm film? Co fikâte filmu? übil se mi. Je to dobrÿ film. Je zajimavÿ. Je to vynikajfci film. Moc se mi nelfbil. Je to prùmërnÿ film. Je to slabé. Nudi mè to. Nestâl za nie. Zklamalo më to. Je to fantastické. Jsem nadsen. Я б із задоволенням залишився, але не можу. Дякую за приємний вечір. Дякую за те, що ви прийшли. Коли знову ми зустрінемося? Приходьте знову! Шкода, що ви не можете залишитися ще трохи. Передайте наші вітання дома./переказуйте... ВАМ ЦЕ ПОДОБАЛОСЯ? ЗАДОВОЛЕННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ Вам подобався фільм? А що ви скажете про фільм? Він мені подобався. Це добрий фільм. Це цікавий фільм. Це чудовий фільм. Мені не дуже подобався. Це середній фільм. Це поганий/кепський фільм. Мене це нудить. Фільм не варто було дивитися. Я розчарований. Це чудово! Я в захопленні. NEROZUMIM Prominte, со jste п'каі? Prosim? Mùzete mi to zopakovat? Neslysel jsem. Mùzete mi to rfct jestë jednou? Nerozumfm slovu.... Nevi'm, co znamenâ.... Muzete, prosim vas, mluvit pomaieji? Mohl byste mluvit hiasitëji? Muzete mi to i'l'ct anglicky? Cesky nemluvi'm. PROSIME, ZÂDÀME Prosim vâs, i eknëte nâm... podejte m i... Mohl byste mi i ie t,...? Я НЕ РОЗУМІЮ Пробачте, що ви казали? Пробачте, але я не зрозумів. Чи не могли б ви це повторити? На жаль, я не розчув. Чи не могли б ви це повторити? Я не розумію значення слова... Я не знаю, що це означає. Чи не могли б ви говорити повільніше? Чи не могли б ви говорити голосніше? Скажіть по-англійськи, будь ласка. По-чеському я не говорю. ПРОХАННЯ Скажіть, будь ласка,... Подайте, будь ласка,... Чи не могли б ви мені сказати,...?

312 Mùzete mi podat...? Mohi bych se vas na nëco zeptat? Müzu vâs poprosit 0 ty noviny? Nebude vâm vadit, kdyz budu h:ourit? Nemël byste drobné za stovl<u? Byl byste tak hodnÿ a sedi si sem dopi^edu? Bud'te tak hodnÿ a... Dovolite, abych otevi'el okno? Dovolte, abych vâm pomohi. Mùzu vâm nëjak pomoct? Dëkuju, jste moc hodnÿ. Ne, dëkuju. CO BUDEME DÉLAT? Mâm takovÿ nâpad. Pùjdeme na koncert. Nechtëli byste se trochu projft? Nechcete jit ke mnë? Jâ bych sel do bazénu. Kdo pùjde se mnou? OMYL То je omyl. Mÿlite se. Spletl jsem se. SpletI jsem si cislo. To neni pravda. MÀM STRACH Bojim se, ze se mu nëco stalo. Bojim se 0 nëho (o ni). Nemëjte strach. Nebojte se. Nic si z toho nedëlejte. PREKVAPENI Net'ikejte! То je aie pi ekvapeni! No tohle! То neni mozné! Прошу, подайте мені... Можна вас про дещо запитати? Можна у вас попросити газету? Вам не заважатиме, якщо буду курити/палити? Чи не могли 6 ви мені розміняти сто крон? Будьте ласкаві, сядьте сюди уперед. Будьте ласкаві/будь ласка,... Ви дозволите відкрити вікно? Дозвольте вам помогти. Вам можна якось допомогти? Дякую, ви дуже люб язні. Ні, дякую. щ о РОБИТИМЕМО? У мена така думка... Ходімо на концерт. Ви не хотіли б піти на прогулянку? Чи не хотіли б ви зайти до мене? Я б хотів піти у басейн. Хто піде зі мною? КОЛИ ми помиляємося Це помилка. Ви помиляєтеся. Я помилився. Я помилився номером. Це неправда. ХВИЛЮВАННЯ Я боюся, що з ним щось сталося. Я хвилююся за нього/неї. Не хвилюйтеся. Не турбуйтеся. Не переймайтеся. ЗДИВУВАННЯ Серьозно? Оце так сюрприз! Ну й ну! Не може бути!

313 \/у зі сіеіаіе Іедгасі! То петй іе Ьуі ргаусіа! То ]е сіоьгу парасі! Со2е? иак Ю? гкіамамі То іе зкосіа. Со 8е сіа с1е!аі. Ргос? Со зе зіаіо? АІе Іо пеісіе. Ргесе... РНОТЕЗТиОЕМЕ То пепі тогпе! То ти зі пеіаку оту!. То петйгеїе!, Jakym ргаует? То пепі зргауесіїіуе. Висіи зі зіегоуаі па атьазасіе! Со зі Іо сіоуоіиіеіе? изем NESPOKOJENY ий ІоЬо т а т сіозі. и і Іо уіс пеуусігії'т. ЗіусІ'Іе зе! То )е озшсіа! зкапсіа!! То іе сіггозі! Рі'езіап(-іе). еі(-іе) т і рокоі- РОСНУВУ о Ю т росьуьиіи. Меуегіт. То зоїуа. РгаусІеросіоЬпе пе. Ті^еЬа. Раїгпе. 8різ(е) пе. Ме]зріз(е) апо. Ргу апо. Жартуєте! ІДе неймовірно! Яка чудова думка! Що? Як? РОЗЧАРУВАННЯ Яка шкода. Тут нічим не зарадиш. Чому? Що сталося? Ні, не м ож у... ПРОТЕСТ Не може бути! [Це мусить бути якась помилка. Ви не можете (смієте) цього зробити. За яким правом? Це несправедливо. Я протестуватиму (висловлю свою скаргу) у посольстві. Що ви собі дозволяєте? НЕВДОВОЛЕННЯ З мене досить. Я не можу цього більше терпіти. Як вам не соромно! Яка ганьба! Це - скандал. Це - нахабство. Перестань(те)! Дай(те) мені спокій! НЕВПЕВНЕНІСТЬ Я в цьому сумніваюся. Я не вірю. Навряд(чи). Здається, що ні. І\/1оже. Мабуть. Певно. Краще ні. Цілком імовірно. Мабуть. Здається, що так.

314 VEREJNÉ NÂPISY (НАПИСИ) &TRN1CE HLRVNl' NriDRRZl + PRVN1T0M0G VSTüP NR LEJE PlTNfi' VODIl DBteR&TVEHT Stanice HIavnî nàdrazi Pn'chod k vlakùm Néstupistë 1, 2, 3 Prvnî pomoc Nàdrazni policie Üschovna zavazadel Cekàrna pro kui^àlw (pro matliy s dètmi) Pokladna Mimo provoz Pitnâ voda Obcerstvenî Vstup na koleje zakàzàn Prechod (pfechàzet) près koleje je zakâzâno. Zastàvka na znameni METRO: Ukoncete vÿstup a néstup, dvere se zaviraji Piristi stanice... Konecné stanice Центральний вокзал Вихід до потягів/поїздів Перша, друга, третя... платформа Швидка допомога Відділення поліції на вокзалі (до її компетенції входить охорона громадського порядку на вокзалах) Камера схову Зала чекання для курців (Зала чекання для матерів з дітьми) Каса Недіючий/Не працює Питна вода/вода (придатна) для пиття Закусочна Ходити по коліях заборонено Перехід через колії заборонено Зупинка тільки за вимогою пасажира МЕТРО Обережно, двері закриваються. Наступна станція... Кінцева станція...

315 ( ÎRECHOD 1Ю WODCE GESTQ üzflvfen O y Pozor! Nouzovÿ vÿchod Vstup zakàzàn Stûj! Pèsizôna Objizd ka Prûchod Prejdète na druhou stranu! Cesta uzavfena Prechod pro chodce Обережно! Аварійний вихід Вхід заборонено Стій! Дорога тільки для пішоходів Об їзд/обгін Пасаж/Прохід Перейдіть на другий бік! Дорога закрита Перехід для пішоходів

316 ?Я0 КОІЛ-РІнГ ZR1CBIRN0 NR TRftVNlK. І VÎ.TUP ZRKîilfiH Koupalistè Pro neplavce Pouze pro plavce Koupànizakàzàno Na tràvnik vstup zakàzàn Басейн Басейн для не плавців Тільки для плавців Купатися заборонено Ходити по газоні заборонено Ztràty а nàlezy Pùjcovna aut Vràtnice Okruzni jîzda mèstem Бюро знахідок Станція прокату автомобілів/прокат, Швейцарська/Прохідна Кільцевий маршрут по городі

317 l^oureni Z fid zr N O VSTUÎ VOLN'l'l lousfizeho &RSTVE ZBOZI^ Potraviny Koureni zakàzàno Nedotÿkejte se! Pokladna Otevreno Zavreno Vÿprodej SIeva, prodej se sievou Inventura Cerstvé zbozi Pozor, schod! Obsazeno Vstup volnÿ Продукти (Харчові продукти) Продовольчий магазин,... Не курити/не палити! Не торкатися! Каса Відчинено/відкрито Зачинено/закрито Розпродаж Продаж зі знижкою Інвентарізація/Переоблік (Зачинено на переоблік) Свіже збіжжя/свіжий товар Обережно, східець! Зайнято Вхід вільний

318 d. X ce 0) Q. Ф S 3 oc Ш z Æ oe Æ oe o E o «>a> E E 1 E i i I f o l > Ф i 'E '> o 1 ;c oe Є >o> 1 1 i l c o o Є o o i l 1 s 1 et 0 ш 2 s X 1 ш s о; X X < ш я I S g: m Q. )S S 01 y J I =5 Z Z S Ш u. q; Û. >s st o> -o ÎM 03 c 0> >N CO 'S -S E g >rsl 3 E CD :s i " >N.«'Ë ^ Ф 1 1 a>. o >rsl >a> c a>»n i l Ë i E 1! S»M o ІМ 3 g >ы.s i l E E g 1 ra T3 >M 3E Jm 5 i i T3 ІМ i c Ф >ы 3 'c o ^ 1 1 E a> >ы 3 E CD s. S. E o ' <D _ж: ;s!s 'o о o Q. â d. O Q. D cc '< Э o z co Ш o < LU Q 'm o 2 Z) Z _l ZD 00 < s s K o,n i s ^ c (Q co Є '«3 cz I o> Q. - S Q. 1 -co c c o. -03Q. 03 CL CL 1 -s e E 5 - І s E ^ -g Є i _ 3 i ^.g E 'S <1^ Щ E s ^ є i «t ' i 'S e i Z o Q < _J 3 З 5Î. E p o О ôb 3 CD M to o O c/> V) o 3 E E Ф 'CD >o > t cr o О c c: c: С o î г O Q <? * e S o _ i - f o c

319 .2 оє о Е Є ;соє. 1 і 'о E 3 сс ш 1 і Е 3 >Ф Е >Ф Е î І ІЇ " і JZ Æ.а t с о f i g -s с о Е - «Е > -S g 1 ^ - І I I о E о i f «- о»im : s >fsl J т э >ы Ф і Є ф. о >N > «є g. с с 'СО 1 1 0> Ф er»m >м 0> >ы >rsl Ф Ф >м >ы 1 є і t ' i l l Є Ü - о Е 1 l 1 є і S Z о ä. "Ê 1 «1 1 ^ -S є і з : ш > м E Ф 3 :S. 5 g. є. i := g 0 Є g. <i> g s є g. ^.-g 1 1 Q. i i E g. U- >ш "O >a> 0 Є Ф Ä >0) ><D *o 0 f B >a> > '< СС D а ш о < Z 2 3 Z =] Э is:: < S 1 >N c S 2 '-5 хф et» E g c e '-i I l -ce Q. s V) t i 0. Sco 'Ш Q # Є 1 Ф E T t l 'S î l 0 i S Q. to Î Î E 1 S 1 jô Ш Є (U "O j5 0a>.*2 0 î 0 Q < 1 г CD Q - ш Q

320 g. S. і g с: 8 s =? є в S є =3 с: s к I s ш s. I Ш >cc Э.s M l 2 ^ I T Ш Q > - > > < C3 S CD CD О Q Є S' 3.s,2 O) â Û I 1 S,.9- о: ш z со CD s s I I? f I I 1 «J i ^ I S ce S q: et I (/> ^ 0 ) I Ä ï s.ш > >Ф o vt± Ы-a ^ -a è F i l i l? 2 ü # I I I I co T3 s B ^ ro <D to СЛ (O cô "O 15 ÎZ 0) Q. >ф m s X Ш Eî 0 s T d ; х 1 < Ш Q I S 5 Ш Ш > 3 ç2 >o Шo < Ш Q c D I E I C o 1 o 5 co 3 o c o Ф Э 0 з" c *D 1 H I CD E o c T3 Зі. 7 є 2 з" E 0 с о 1 3 о о CÖ Z < О ш Z Z Û Q Q ш Ш Ш -э Э

321 >ч с: о >«S \ CD ^ t >«-O O o f 9 uf LQ LU O E I t ÿ X o m CD LL g o d) (0-2L o o o 3 E o o 1 o 3 E o 'c' s B >M S o o E o o Z. o Q - 3 o,e o Ш =3 E -g ><D >CDC C E ><D 3 C E d" O j:i.a 3 E o" -Й -Й z Ul S -> Ш LU m o O "Z. X o Ш»CO > 8 o x : Ш.«o a> >ü j=. E <D ><o > E >s o c -,æ > 8 E.s o E >s o E :«< o o o o E E o E LJ z 5; 5 5 o îü < Ш Q z. СЭ û < СЭ

322 S X І 0) S >s (О (О X SX >5=1 ч щ я О 5 ІЗ >0) = Е Ф.3-1- с m ф Ф Ф Ф _Ф -9І. *{3 й о ф со >I E ф ><л <0 S ^S3 с с з "ф Ф ><Л >(/) >(/) 'ОЗ (Q св === ч ч О О О ^ ^ ^ CQ CQ СО Г 1 т ГШІ Ш >co >co co '< < < > > > < < m œ ш S3 Ф -C >w о CQ >C0 С CO I LU >C0 < > >cô < > < m >s 03 о S ас о; X X ш 2 X г 5 CÛ с о Е '(5* N Ü С > <0 0) (А о Q. 0) и (О с а> Û Сі> о z u. s О) W IXI S 2 Ш S o SI) E 3 E Ф E 1 1 'ф- E Ш 3s Ф E Ф E o* E 3o E 5 Z) 2 o 'Ф E 3 E 'i i l o ^ 1 - і E o 1 o 3o E E -Ф Eo -i. E Z C5 Q _l E E 0).ф Р 3 0 Е Е Ф г0 1 Е 1 I -ш -03 Е Е о. ^ г I I є Ф 0) E с o ' о E E E 0 ЧО '0J Е Е & ЕS 0 о I LU ш > -Э O O г'ш 1 UL z o; Ci> o O CD m 1 > -.«.Й Ш B B E E -. I; I; Ъ о I чіг *л E E E О О О t I 1 Ш > i ' < s LL z o m

323 з- # CL. З а S s Ä 'S «O.!= s- Ä is-,[й >«t - I I f S.. t â.ш g 5- Cd я g ^ t ^ s, Ш- Ä ^ ;= I f _ )«.- S R л.05 Є І S üîє Ш S2,.S2. Є і æ -i a ï & I i V) ^ is *сл f- â t 1 S Ж >3 E H ;S Æ i 1 :S є' к.3 _ CL> і- є <p. Ф 'S V < CQ О с; ü и> < со ш> g- -t ё- >ш Q t Î f l З й ^ g â Л S i t < Q. E & 12»CC CL о - I и> eeoltoajï/ jhdui/âjadeh

324 Інфінітив Вид 1 -а особа одн Я 3-я особа множ. Вони Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф. bât se brat bÿt cesat cist hrât hfât chtit jet jist jit l<lâst l<rÿt Ihât mit mÿt moci najit najist se nalézt nést obout otevfit péci pit plakat poslat prât prêt si pfijmout psât rûst fici smàt se smèt snist spät stât stât se stonat téci ulcâzat umi^it vëdët vést impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf impf, pf. pf. pf. impf. pf. pf. impf. impf. impf. pf. impf. impf. pf. impf. impf. pf. impf. impf. pf. impf. impf. pf. impf. impf. pf. pf. impf. impf. bojim se beru jsem cesu, cesàm ctu iiraji hi^eji chci jedu jim jdu kladu kryji Izu mam myji mohu, miizu najdu najim se naleznu nesu obuji otevfu pecu piji pläcu poslu paru pi^eji si pfijmu pisu rostu reknu smëji se smim snim spim stojim stanu se stünu tecu ukäzu umi^u vim vedu bojise bereu jsou cesou, -aji ctou tirajf hreji chteji jedou jedi jdou kladou kryji Izou maji myji mohou, muzou najdou najedi se naleznou nesou obuji otevfou pecou piji plâcou poslou perou preji si pfijmou pisou rostou feknou smëji se smëji snëdi spi stoji stanou se stûnou tecou ukâzou umi^ou vëdi vedou boj se! ber! budl ces, cesej! cti! hrej! hrajl hfej! chtëj! jed! jez! jdi! kladl kryj! Izi! mëj! myj! najdi! najez se! nalezni! n é s! obuj! otevfi! pec! pijl plac! posii! per! pfej si! pfijmi! pis! rekni! smëj se! snëzl spi! stûj! staiï se! stonej! tec! ukaz! umi^i! vëz! ved! bâi se bral byl cesal ceti hràl hi^àl chtël jel jedi sel, sla kladl kryl lhal mël myl mohi nasel najedi se nalezl nesl obul otevrel pekl pii plakai poslal pral pfâl si pfijal psal rosti rekl smâl se smël snëdi spal stâl stal se stonal tekl ukàzai umfei vëdël vedi боятися брати бути чесати, зачісуватися читати грати гріти хотіти їхати їсти іти класти крити, покривати, накривати брехати мати мити могти найти, знайти наїстися знайти нести сбути відкрити, відчинити пекти пити плакати послати, надіслати, відправити, подати прати бажати приняти,узяти писати рости сказати сміятися сміти з'істи спати стояти стати нездужати, хворіти текти указати, показати умерти, померти,сконати знати вести

325 Інфінітив Вид 1-а особа одн. Я 3-я особа мн. Вони Наказ, сп. Мин. ч. Переклад інф. vézt vzit zacit zapnout zavi^it zvât zit impf. pf. pfpf. pfimpf. impf. vezu vezmu zacnu zapnu zavru zvu ziji vezou vezmou zacnou zapnou zavfou zvou ziji vezi vezmi! zacnil zapnil zavfil zvi! ziji vezi vzai zacal zapnul zavrei zvai zil везти узяти розпочати, почати увімкнути, включити закрити, зачинити, замкнути запрошувати,просити, звати, кликати жити Інфінітив Вид 3-a особа однини Минулий час Майбутній час JiT impf. jde sei, sla, sli pûjde PRIJIT pf. - pfisel, -sia, -sli prijde CHODIT impf. chodi chodil bude chodit PRiCHAZET impf. prichézî prichäzel bude pfichâzet JET impf. jede jel pojede PRIJET Pf- - prijel pfijede JF7niT impf. jezdi jezdil bude jezdit PRIJiZDET impf. pi^ijizdl pfijizdël bude pfijizdët NÉST impf. nese nesl ponese PRINÉST Pf- - prinesi pi^inese NOSIT impf. nosf nosil bude nosit PRINÄSET impf. pfinasi pfinasei bude pfinàset VÉST impf. vede vedi povede PRIVÉST pf- - pfivedl pi ivede VODIT impf. vodi vodii bude vodit PRIVÂDÉT impf. pfivadi pfivâdël bude pfivâdët VÉZT impf. veze vezi poveze PRIVÉST pf. - privezi pi^iveze VOZIT impf. vozi pl^ivàzl bude vozit PRIVÄ2hl impf. priväzi pfivâzel bude pi^lvâzet bezel (impf.) - bezi - bezel - pobezi pfibehnout (pf.) - pfibehi - pfibehne (бігти - бігати) bëhat (impf.) - bëhâ - bëhal - bude bëhat (прибігти - прибігати) pfibihat (impf.) - pribitiâ - pribihal - bude pi^ibihat

326 МІЖ поміж Instr kde? (де?) значення: місце дії Ак кат? (куди?) просторовість Instr kdy? (коли?) часове Obraz visi mezi okny. Картина висить між вікнами. Povèsim obraz mezi okna. Я повішу картину між вікнами/вікна. Pfijde mezi druhou а tfeti. Він прийде між другою і третьою (годинами)./ Він прийде від другої до третьої (години). NA на Lok Ak kde? kam? kdy? значення: просторовість, місце дії часове Obraz visi па stënè. Картина висить на стіні. Obraz povësim па stënu. Я повішу картину на стіну. Jel па tÿden па hory. Він поїхав на тиждень у гори. над Instr Ak kde? kam? значення: просторовість місце дії Obraz visi nad stolem. Картина висить над столом. Povësil obraz nad stùl. Я повішу картину над столом. Lok kdy? ocem? значення: часове додаткове порівняльне о prâzdninâch - на канікулах, під час канікул о dovolené - у відпустці, під час відпустки о Vànocich - на Різдво о filmu - про фільм Je о tri гоку miadsi. Він (вона) на три роки старший (старша) від (за) мене. Prisel о dvë hodiny di^ive. Він прийшов на дві години скоріше. Instr Ak kde? kam? значення: просторовість, місце дії (напрям руху) Kniha Ьуіа pod stolem. Книжка була (лежала) під столом. Dej tasku pod stùl. Поклади сумку під стіл. Instr Ak Instr kde? kam? kdy? значення:просторовість, місце дії часове Auto je pi^ed domem. Машина стоїть перед будинком. Auto jede pred dùm. Машина їде поперед будинку. Prisel pred obédem, pi^ed druhou. Він прийшов перед обідом, близько другої години.

327 значення:просторовість, місце дії часове часове Вуї ve mëstë. Він був у місті, V zimè, V létë, v lednu,... взимку, влітку, у січні V sobotu, V nedèli, v jednu y суботу, y неділю, о першій (годині) ZA за, в, на, у за, через Instr Ak kde? kam? kdy? za kolik? значення:просторовість, місце дії часове вираження ціни Za domem stoji auto. За будинком стоїть автомобіль. Postav auto za dùm. Постав машину за будинком. 1х za tÿden, 1х za mèsic, za rok раз на тиждень, раз на/у місяць, на рік Prijdu za hodinu, za pèt minut pèt Я прийду через годину; за п ять хвилин. Udélâm to za tÿden. Я це зроблю за тиждень. Televize za korun. Телевізор вартістю крон. ПРИИМЕННИКИ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ З ОДНИМ ВІДМІНКОМ GENITIV bez od do Z и vedle ЬІігко коіет,окоіо Родовий без від до, в, на 3, із коло. біля, коло. близько, навколо, довкола. біля, край поряд, поруч біля, коло кругом podle ротосі ЬеЬега кготе усеїпе глі зіо уздовж. з/за протягом. крім, опріч. включно, включаючи, замість удовж, подовж допомогою під час помимо, окрім разом 3 чим DATIV к,ке ргон, naproti diky куіііі УІІСІ Давальний до, (в, на) проти, навпроти. завдяки заради, ради. щодо, відносно супроти, всупереч задля, через AKUZAT1V Знахідний pro poslat pro, для, (послати по) на jit pro за (по) pres через, під час, протягом, всупереч mimo мимо, повз, коло, біля skrz через, крізь ob den через день LOKÀL Місцевий ргі при, під час, біля, край, коло INSTRUM. Орудний S з, зі РО j - Lok kde? по, після, на kdy? значення:просторовість (напрям руху) часове Chodil ро mèsté, ро ulici. Він ходив по місті, вулиці, ро obëdë після того, як він пообідав

328 K L IC - КЛЮЧ LEKCE 1 1. jsem - jste - jsi - jsou - jsme - je - je LI 2. jsme - nejsme, jsi - nejsi, je - neni, jsem - nejsem, jste - nejste, je - neni 3. Jsem Cech (Ukrajinec). Ano, jsem (Ne, nejsem) Cech. Ano, je (Ne, neni) Ceska. Ano, jsem (Ne, nejsem) cizinec. Ano, jsem (Ne, nejsem) student. Ne, Tomâs neni cizineo, j_e Cech. Ano, Eva je (nenq cizinka. Ano, profesorka je (neni) tady. Ne, (jâ) nejsem Cech. Ano, jsme (Ne, nejsme) doma. - Ano, jsem (Ne, nejsem) doma. Ano, Eva a Tomâs jsou (ne, nejsou) tady. КІМНАТА. Тут знаходиться велика кімната. Спереду стоїть стіл і стілець - оба коричневого кольору. На стільці сидить молодий чоловік. Ліворуч стоїть ліжко (постіль). Воно (вона) білого кольору. На стіні наверху висить картина. На ній малюнок жінки. Праворуч стоїть столик. На ньому (столику) стоїть кольоровий телевізор і одна квітка. Ззаду стоїть велика шафа та біла лампа. У шафі лежить книжка й словник. На шафі стоїть радіо (приймач). Воно (він) чорного кольору. Поруч із шафою знаходиться вікно. Наверху висить лампа, унизу лежить килим. Посередині кімнати стоїть крісло червоного кольору. К S. 29, ЗО ta sknn - ta zidle - ten dûm - ten obraz - to mësto, ta Praha - ta postel - ten stùl, ta kniha - ten chléb - ten rohiik - to ki'eslo, ta lampa - ten pân (muz) - ta pani (zena) 6. Nahoi'e je lampa. Nalevo stoji (pân, zena, ditë...). Na stole lezi tuzka (pero, slovnik...). Postel je nalevo (napravo...). Tady je profesor (student, siecna...). Vzadu je skrifi (stûl...). Ski^ifi je tam (vzadu...). Jsem tady (v pokoji, ve mëstë, tam vzadu...). Student je tam Jvepi^edu...). Uprostî^ed sedi Tomâs (Eva, zena...). Ten pân je profesor (cizinec, Cech...). Radio stoji na skfini (tam, vzadu...). Lampa visi nahofe (nalevo...). Ve skfini je kniha (slovnik...). 7. ten jeden cizinec, Cech, slovnik, stûl, pân, obraz, muz ta jedna lampa, sknn, studentka, postel, zidle, kniha, televize, Ceska, pani, zena to jedno okno, râdio, kfeslo, ditë

329 Ten cizinec je...ÿ. To okno je...é. Tam s to ji...ÿ profesor. To je...é kreslo. VIevo sto ji...â postel. Nahoi'e v is i...ÿ obraz. To je...â sknn. Ten slovm'k je...ÿ. Uprosti'ed stoji...ÿ stùl. Jedno...é radio je na skrinl. To je...â zidle. Kde je ta...â kniha? Kde je ten...ÿ muz? To je...é dite. 9. Kfeslo je...é. Cizinec je...ÿ. Nalevo sto ji...à poste!. Tam v is i...ÿ obraz. To ditë je...é. Vepfedu sto ji...ÿ stùl. To je...ÿ pokoj. Na stole le zi...à kniha. Na skrini sto ji...ë radio. Nahofe visf...ÿ obraz. 10. Ne, stùl nenf hnëdÿ, je bflÿ. Ne, profesor nenf miadÿ, je starÿ. Ne, ta zena nenf hezkâ, je oskiivâ. Ne, to okno nenf veikë, je malë. Ne, postel nenf modrâ, je zelenâ. Ne, ta skffn nenf starâ, je modernf. Ne, to ditë nenf malë, je velké. 11. Kde je veikÿ stùl? Jakâ cizinka stojf tady? Co lezf na stole? Kde je cernë râdio? Co je ve skffni? Kdo sedf na zidli? Jakâ zena je tam? Jakÿ profesor sedf vzadu? 12. Ne, lampa nenf nahol'e, je dole. Ne, okno nenf vepredu, je vzadu. Ne, televize nenf napravo, je vievo. Ne, profesor nenf tady, je tam. Ne, râdio nenf dole, je nahofe. Ne, postel nenf vzadu, je vepfedu. Ne, nenf to muz, je to zena. Ne, nenf to pân, je to panf. Ne, nenf to cizinec, je to cizinka. Ne, pokoj nenf modernf, je starÿ. Ne, ta zena nenf oskiivâ, je hezkâ. Ne, to dftë nenf velké, je malë. Ne, ten profesor nenf starÿ, je miadÿ. LEKCE 2 K s. 37, 38 A: Учитель/професор/викладач уже y класі/в аудиторії? Б: HI, ще ні. А: Батько вже дома? Б: НІ, він іще на роботі. А: Де той чорний светр? Б: Тут на стільці. А; Де книжка? Б; Тут на столі. А: Яна вже дома? Б: Ні, вона ще в школі. А; Чому Петра немає дома? Б: Він у кінотеатрі. А: Де мій светр? Б: Він у шафі.

330 L2 na zidli - na oknë - ve (na) sknni - v pokoji - na lampe - na koberci - na obraze - V (na) televizi - na kvëtinë - ve slovniku - na (v) kfesle - ve tfidë - na fakuitë - V gramatice - v byte - v cestinë - v Praze - v parku - v (na) posteli - ve mëstë 3. V popelm'ku - na podlaze - v ucebnici - na (v) magnetofonu - na tabuli - na (v) lavlci - V telefonu - V kavârnë - v restauraci - na (v) chodbë - v Cechach a na Moravë - v Evropë - v bance - na (v) kamere - na lavicce - v diafl - na veletrhu - V zamëstnâni - v (na) moi'i 4. nakupuju V obchodë -uju (-uji), -ujes, -uje, -ujeme, -ujete, -ujou (-uji) pracuju dobi'e nestuduju na fakuitë nevysvëtluju gramatiku kontroluju cvicem' prodavam v obchodë -âm, -as, -â, -âme, -âte, -aji dëlâm ùkol obëdvâm v restauraci odpovidém na otâzku poslouchâm profesorku snidâm vjidelnë vstâvâm brzy jsem ve skole - jsem, jsi Oses), je, jsme, jste, jsou 5. Mâm, Petr mâ, maji, mâme: malou dceru, novou televizi, veikou rodinu, hezkou kamarâdku, modernf ti^idu, starou postel, bflou ski'in, ceskou profesorku, milou maminku. Mâm, mâme,.. malou dceru a hodného syna, novou profesorku a novëho profesora, chytrou studentku a chytrého studenta, miadou cizinku a mladëho cizince, starou maminku a starého tatinka, hodnou manzeiku a hodného manzela Mâm novÿ svetr, starÿ slovnik, zelenÿ koberec, cervené ki^eslo.

331 К з. 44 А; Чия ця книжка, іцо (яка) лежить на столі? Б: Моя. А: Твоя машина стоїть на вулиці? Б; Ні, вона в гаражу. А; Чия дитина там стоїть? Б: Це їхній син Томаш. Пан Кубат і його сім я. Пан Кубат- професор. Він працює на факультеті. Зараз він знаходиться в аудиторії, де висвітлює нову граматику. Він працює з захопленням. Він щаслива людина. У нього гарна квартира, добра жінка, гарна (красива) іцонька й розумний син. Його жінка зараз дома. Вона також працює (у лікарні), але зараз вона хвора. У неї цікава робота. їхній син Томаш іще в школі. Він здібний і добре вчиться. Він любить чеську та українську мови. їхню дочку звати Яна. Вона гарна дівчина. Вона працює продавщицею в магазині. Вона любить дивитися телепередачі, ходить у кіно й до театру. Сьогодні вона продає тільки до обіду, після обіду вона вже не працює. К 3. 45, 46 А: У вас цікава робота? А: У них великий син? Б: Так, у мене цікава робота. Б; Ні, він іще малий. А: Ви дивитеся на нашого старого лрофесора/викладача/вчителя гімназії? Б: Ні, я дивлюся на нашу викладачку/вчительку гімназії. А: Відповідає Томаш на твоє запитання? Б: Ні, не відповідає. А: Чий словник лежить тут на лаві? А: їхня донька працює продавщицею? Б; Це мій словник. Б: Ні, вона вчителька/викладачка. А; Як поживає ваша дружина? Вона здорова? Б; На жаль, ні. Зараз вона хвора/хворіє. А; Мені (дуже) жаль. 6. А: Висвітлює вже професор новий учбовий матеріал із граматики? Б: Ні, він іще пояснює старий. А: Де твоя нова книжка? А: Ти весь час вивчаєш останню лекцію? Б: Вона тут на столі. Б; Ні, я вже вивчаю нову.

332 А: Твоя подруга любить ходити в кіно? А: Де продають цю книжку? І Л Б: Так, у кіно вона любить ходити, але Б: Тут у факультетському телевізор вона не любить дивитися. магазині. А: Що у тебе (ти маєш) на столі? А: Ти зараз маєш час? Б: Це новий телевізор. Б: Так, але я дивлюся телевізор. А: А де твій старий? Б: Старий у шафі. А: Де ви працюєте? Б: Я професор і працюю на А: У вас є сім я? факультеті. Б: Так, у мене жінка, син і донька. 7. Mâm barevnou televizi. Mâte chytrého syna. Studuju ceskou gramatiku. Mâte râd tu prâci? Mém râd moderni divadio. Profesor vysvêtiuje novou gramatiku. V pokoji mâme bflou postel, hnëdou skri'n, cernÿ stùl, modrÿ obraz a staré râdio. Poslouchàm toho ceského profesora a tu ceskou profesorku. 8. Cizinec je V Praze. Rodina je v bytë. Postel stoji v pokoji. Prodavacka prodâvâ V obchodë. Matka pracuje v nemocnici. Ten pân je ve mëstë. Profesorka je na fakultë. Student studuje na univerzitë. 9. Vidite také jednu veikou cizinku, tuhie miadou profesorku, tu nemocnou dceru, tuto stastnou manzelku, tamtu milou prodavacku, jednu starou pani, moderni zenu? Пан Самойленко та його сім я. Пан Самойленко - українець. Він професор, і дома, на Україні, він працює на факультеті, але в Празі він як студент. Він вивчає в Університеті чеську мову. В Празі він один. Він згадує свою сім ю. Його дружина, пані Самойленко, не працює, але зараз її в Празі немає. Вона дома, на Україні. До обіду вона відпочиває, після обіду ходить по магазинах, увечері дивиться телевізор або ходить до театру. Вона гарно проводить цілий день. Його донька вже доросла. Її звати Марія. Вона вже не вчиться, вона лікар і працює в лікарні. Вона дуже любить свою роботу. Вона працює цілий день (до обіду й після обіду), а звільнюється від роботи тільки ввечері. Його син Олег іще вчиться в Київському Університеті. Він не любить учитися. Він не сильний студент (Як студент він не сильний), але він розумний, його цікавить тільки кіно, відео й спорт.

333 My se di'vâme па... Vy se také divâte? Divâs se na TV? Petr se taky divâ. Co dëlâte? Co dëlâs? Mâte râd(a) divadio? Mâs râd(a) kino? On mâ velmi râd manzeiku. Ona mâ râda manzela. Dneska nemâm cas,... Oni dneska nemaji cas,... Oni maji voino,... Mâte taky voino? Vzpominâs na rodinu? On vzpominâ na dceru. Nakupuju vecer... Manzeika nenakupuje, nakupuju jâ. Syn a dcera nakupujou (-uji)... Odpoledne studujeme... Vy také studujete...? Jana studuje... Manzeika pracuje... Otec pracuje... Syn a dcera jestë nepracujou (-uji). Vecer uz nepracuju (-uji). Vysvëtlujete jestë tu gramatiku? Profesor nevysvëtluje Na koho mysif ten muz? Co prodâvâ prodavac? Co studuje student? Kde pracuje vase zena? Kde mâ svou tuzku? Co vysvëtluje profesor ve skole? Co dëlâte ted? Co mâ râd pan Samojlenko? Kde nakupujete? Na koho se divâte? (Ten muz mysli) na svou hezkou pntelkyni. (Prodavac prodâvâ) knihu, sesit, obraz a pero. (Student studuje) ceskou gramatiku. (Moje zena pracuje) v obchodë v Praze. (Svou tuzku mâ) ve tridë na lavici. (Profesor vysvëtluje ve skole) novou lekci. (Ted) studuju cestinu. (Pan Samojlenko mâ râd) svou prâci. (Nakupuju) ve mëstë. (Divâm se) па jeho syna a vasi dceru. LEKCE 3 Ks. 54 A; Ти вже вмієш по-чеськи/чеському? А: Де ти мешкасш у Празі? Б: Ні, я ще не вмію. Б: У Празі 6. А: Коли розпочинаються заняття/уроки? Б: Я гадаю, що вже о восьмій (годині). А: Хто вже (знаходиться, сидить) А: Де ви любите сидіти в кіно (театрі)? в аудиторії/класі? Б: Спереду, тому що я погано бачу. Б: Там лише Томаш (сидить). А; Петро вже спить? Б: Ні, він тільки лежить у ліжку, він втомлений.

334 А; Як довго ти готуєшся до занять? Б: Уже три години, але через кілька хвилин кінчатиму. А: Коли ти вранці підводишся? І О Б: Уже о сьомій, це дуже рано. к О К 3. 56, 57 А; Ти вже розумієш по-чеськи/ А: Ти кожного ранку п єш дома каву? по-чеському? Б: НІ, я п ю каву після обіду на роботі. Б: Ні, я розумію слабо. А: Ти вже спиш? Б: Ні, ще ні, але я дуже втомлений. А: Ти вже довго читаєш? Б: Близько години. А; Що ти читаєш? Б: Цікаву книжку. А: Куди ви йдете? Б: На прогулянку. А: Томашу, ти радий, що уроки (заняття) вже закінчуються? Б: Так, сьогодні в Празі буде мій брат. А: Куди ви підете? А: Що ти одягаєш? Б: І\Ли з ним підемо оглядати Прагу. Б: (Цей) новий светр. А: Про що питає батько? Б: Він питає, як мої справи в школі. А: Про кого питає наш професор? Б: Про того студента з України jâ а manzelka zacinâme pracovat, obëdvâme v restauraci, v3tâvâme, odpocivâme doma a poslouchâme magnetofon, po3pichâme domù... зі jâ a manzelka prohiizime Prahu... jâ a manzelka uz lezi'me v posteli, jestè sedime v prâci, koncime ajdeme domù.... syn a dcera zacfnaji pracovat, obëdvaji v restauraci, vstâvaji, odpocivajf doma a poslouchaji magnetofon, pospi'chaji domù,... si syn a dcera prohiizeji Prahu... syn a dcera lezi v posteli, jestë sedi' v prâci, konci a jdou domù. 3. jit: Jdu domù. Jdes na prochâzku. Jdou obëdvat. Jdou pësky. pit; Piju kâvu. Pijete caj. Pije coca-colu. cist: Ctete noviny. Cteme tu knihu. Ctou diouho. 4. on jde taky nakupovat, telefonovat, pracovat, on se zacinâ taky divat, zacinâ poslouchat, on si jde taky oblëkat svetr, on zacinâ taky rozumët, on si to taky zacinâ myslet, on zacinâ taky mluvit, bÿt, on jde taky psât, spät, on zacinâ taky cist...

335 on jde taky odpocivat, ona si zacinâ knihu taky prohifzet, vy jdete taky studovat, vy jdete taky snidat a pit caj? К з. 59 А: Ти дивишся на цю дівчину? А: Ти йдеш по книжку? Б; Ні, я не дивлюся на неї. Б: Так, я йду по неї. А: Ви питаєте про того нового студента? Б: Так, я про нього питаю. У мене для нього книжка. (Я маю книжку...) А: Чому вони на нас так дивляться? А: Яно, ти маєш (у тебе є) для Б: Тому що вони нас поки що не знають. мене зошит? Б: На жаль, він у мене дома. 6. Апо, divâm se па пі. Myslim па пі. Zdravim ho. Nevidfm je. Prohiizfm si ji. Nevysvëtluje ji. Vzpominâm na nëho. IVIâm pro vâs dopis. Je pro më tëzkâ. МІИ ДЕНЬ Зараз 7-а година ранку Як (роз)починається мій день? Він (роз)починається рано - я підводжуся вже о 7-й годині, тому що я не люблю спішити, я миюся, одягаюся й потім довго снідаю. Школа знаходиться поблизу, я ходжу туди пішки. Зараз 10-а година до обіду я сиджу в класі. Уроки продовжуються вже дві години. Через кілька хвилин буде перерва. Учитель мене про щось запитує, але я не думаю про чеську мову й відповідаю на його питання погано. Зараз ми починаємо писати твір... Зараз 3-я година після обіду Уроки кінчаються, я йду додому. Але потім я зустрічаю Петра. Я дуже радий його бачити. У нього для мене чесько-український словник. Петро мій приятель, але він не живе в Празі. Ми довго говоримо, я питаю, як його справи, та як поживає його родина. Потім ми йдемо на прогулянку по Старій Празі, в кафе (кав ярні) випиваємо каву й кока-колу. Зараз 10-а година вечора Я вже лежу в ліжку, але поки що не сплю. Я читаю цікаву книжку. Телевізор я не дивлюся, тому що сьогодні нема цікавих телепередач. Я читаю вже годину й починаю відчувати себе втомлено. Отже, я вже не читаю й не слухаю радіо. Через кілька хвилин я вже сплю.

336 щ о в о н и РОБЛЯТЬ? L3 Батько Яна Петро 7-а година ранку Він уже на роботі й починає працювати. Вона підводиться й одягається. Він поки що спить. 12-а година (обідній час) Він обідає в ресторані. Він спішить, у нього нема часу. У неї перерва (в школі, в інституті, університеті..,). Вона відпочиває й щось переглядає. Він сидить у кімнаті й читає. Здається, він хворий, тому що його немає на уроках/ заняттях. 4-а година після обіду Він іде додому. Він утомлений. Він бачить якогось чоловіка й вітається 3 ним; Добрий день! Яна та її друг сидять у кафе. Вони задоволені, говорять про щось і п ють каву. Він весь час дома. Зараз він не сидить, але лежить у ліжку й дивиться телевізор. Він не любить бути дома один. 8-а година ввечері Він відпочиває. Він сидить у вітальні й читає газету. Яна телефонує й не відповідає на його запитання. Петро вечеряє й питає, що було на уроках (заняттях). 11-а година ввечері Він спить. Вона щось пише. На столі у неї лежить словник і книжка. Вона, здається,готується до занять. Він спить. 10. Pracujes vecer taky (také) diouho? Угрогліпаз taky casto na svou rodinu? Odpocivâs taky odpoledne doma? Zacfnâ tvûj den taky v 7 h? Obëdvâs taky V jfdeiné ve skole? Ve skole mluvi'm cesky. Râd piju kàvu. Ctu zajimavou knihu, Râno stale pospichâm. V 10 hodin mâme ve skole pfestâvku. Ve timide piseme slohové cviceni na téma... Râno vstâvâm v 7 hodin. Stojim na nâmësti a prohlizim si ho. Jdu pésky. V 10 hodin uz lezim v posteli. Mluvis taky ve skole cesky? Pijes taky réd(a) kâvu? Ôtes taky zajimavou knihu? Pospichâs râno taky stâle? Mâte V 10 hodin ve skole taky pfestâvku? Pisete ve tfldè taky slohové cviceni na téma..,? Vstâvâs râno taky v 7 hodin? Stojis taky na nâmësti a prohifzis si ho? Jdes taky pésky? Lezis uz V 10 hodin taky v posteli?

337 Tomas a Marta take pospfchaji. Studenti si take prohhzeji starou Prahu. Oni se take divaji na televizi. Profesori vysvetluji gramatiku. Studenti uz take dobre rozumejf. Ті muzi maji hezkou knihu. DiVky se take oblekaji dobi'e. Studenti jdou take pesky. Oni mysli take casto na svou rodinu. Tomas a Petr nenakupuji radi nove radio - ho (je), 2. housku - ji, 3. kniliu a slovm'k - je, 4. kavu - ji, 5. vy - vas, 6. na svou rodinu - na ni, 7. tvcij - te, 8. Tomas - pro neho, pro nej, 9. studujeme - pro nas, 10. ceskou gramatiku - ji, 11. jsem - pro me, 12. ty - na tebe, 13. novou televizi - na ni, 14. student - na neho, na nej, 15. mcij otec a moje matka - na ne. 13. Ted pisu slohovou praci na tema Clovek a soucasnost". Pfses ji taky? Tam vidi'm hezkou divku. Vidi's ji taky? Tam jde muj profesor. Zdravim ho. IVlysifm na naseho pnteie_. Myslis na neho taky? М й т novy magnetofon. Casto ho posioucham. Ona ma pro me dopis. Ma pro tebe taky jeden? To jsou studenti z икгадпу. Maji pro vas dopis. Cteme knihu a noviny. Ctete je taky? Tady je pan Kubat. Ma pro nas zajimavou knihu. LEKCE 4 K s. 71, 72 A: Коли ти поїдеш до Праги? А: Ти поїдеш у суботу до Праги? Б: Я поїду аж у п ятницю пополудню. Б: Ні, я не поїду, в мене немає часу. А: Ти поїдеш до Праги потягом? А: Ти поїдеш один? Б: Ні, автобусом. Б: Ні, поїде й Томаш (поїду з Томашем). А: Коли ти повернешся з Праги? Б: Я, мабуть, вернуся, аж у неділю ввечері. А; У мене тут нова книжка. Ти хочеш подивитися? Б: Зараз у мене немає часу, я подивлюся пізніше. А: Коли прийде Яна? Б: Завтра о восьмій ранку. А; Ви підете сьогодні ввечері в кіно? А: Хто ще піде в кіно? Б: Я не піду, у мене немає часу. Б: Я гадаю, що Петро теж піде.

338 А: Купує Томаш це пальто? А: Ви платите за каву? І Л Б: Ні, він його купить аж завтра. Б: Ні, заплатить за неї той пан. І а Ч А: Іще хтось прийде? Б: Мабуть, Петро. А: Ти коли прийдеш? У суботу або в неділю? Б: У суботу. В неділю мені треба готуватися до занять/учити уроки. А: Коли відходить потяг/поїзд? А: Ти коли їдеш до Праги? Б: Я подивлюся розклад прибуття Б: О десятій ввечері, і відправлення поїздів. К8.73 А: Ти куди поїдеш на екскурсію? А: Ти куди поїдеш у суботу? Б; У Прагу. Б: Я, мабуть, поїду в Німеччину. А; Коли? Б; У суботу вранці. А: Коли ти вернешся із занять/зі школи? Б: Аж пополудню. А: Я бачу, що Яна одягається. А: Ти звідки повертаєшся так пізно? Куди вона йде? Б: Іще не так пізно, зараз тільки Б: Я гадаю, що вона йде в кіно. 10-а година, я йду з кінотеатру. А: Ти чому йдеш на вокзал? А: Звідки відходить автобус на Брно? Б: Я йду купити квиток. Б: Я гадаю, що від стоянки номер 11. А: Коли повернеться Петро з Германії? А: Ти підеш також у кафе? Б: С ь о г о д н і ні, може в середу. Б: Ні, я піду на прогулянку. А: Коли повернеться Гелена з роботи? А: Де Томаш? Б: О четвертій. Чому? Б: Він іде до магазину купити А: Ми з нею Ідемо на концерт. словник. А: Ви також підете на прогулянку? Б: Ні, я П ІД У в ресторан випити кави. А: Я йду вже сісти у вагон, А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, цей потяг за хвилину відходить. автобус ходить на вокзал? Б: Ну, бувай! Б: Ні, це п ятий автобус, а на вокзал іде шостий. А: Дякую! А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, я добре йду на вокзал? Б: Так, ось тут спереду ви його вже бачите.

339 Jsem V nemocnici, v kavârnë, v kinë, na koncertè, na nadrazi, v parku, v hotelu, na univerzitë, V obchodë, v Praze, па postë, па Ukrajiné, па Moravë. Jdu Gedu) do nemocnice, do kavârny, do kina, na koncert, na nâdrazi, do parku, do hotelu, na univerzitu, do obchodu, do Prahy, na postu, na Ukrajinu, na Moravu. Vracim se z nemocnice, z kavârny, z kina, z koncertu, z nâdrazi, z parku, z hotelu, z univerzity, z obchodu, z Prahy, z posty, z Ukrajiny, z Moravy. K s. 77, 78 A; Ви хочете вивчати чеську мову? А: Ви вмієте і по-англійському? Б: Так, хочу. Б: Тільки слабо/трохи.. А: Чи не могли б ви купити мені квиток? Б: Звичайно, можу. Вам куди треба їхати і коли? А: До Праги у суботу вранці. А: Томашу, тобі вже треба підводитися. Вже сьома година. Ми не можемо запізнитися на заняття/уроки. Б: Ну, мені треба поспішати. Я не хочу запізнитися. А; Тобі треба що-небудь/щось купити в магазині? Б: Спасибі, ні, я нічого не хочу. А; Мені можна тут палити? Б: Ні, тут не палять. А; Чи мені їхати до театру трамваєм або машиною (на машині)? Б: Ти можеш поїхати трамваєм або йти пішки, це недалеко. А; Колего, ви повинні прийти завтра до обіду на факультет. Б: Хто сказав? А: Ваш професор. Він хоче з вами поговорити. Б: Завтра мене влаштовує. До обіду я вільний. 2. nechci - nennijzu - nesmime - nemâme - neumim - nemusi'm 3. Musi'me nakupovat. Mûzes odpoledne odpocivat? Mûze profesor vysvëtlovat novou gramatiku? Co chcete dëlat vecer? Eva chce pracovat. Pan Kubât a panf Kubâtové chtëjî jet do Prahy. МесЬсегле prijit pozdë. Mâm psât dopis. Proc nechcete pozdravit toho pana? Uz mâme vystupovat? Helena a Jana smëji odpovidat.

340 4 14 Chces taky jet dneska do Prahy? Chces si taky koupit hezkou knihu? Chces se taky podivat na zajimavy film? Uz chces taky zaplatit? Chces jit taky rano na vylet? Chces se taky ucit ceskou gramatiku? 5. Tomasi, musis taky koupit mistenku do Prahy, musis taky zdravit naseho profesora, musis taky pit caj, musis taky stat na nâmësti, musis taky cekat na pani profesorku, musis taky psat ûkol, musis taky jit vecer brzo spat. 6. Pane Kubâte, prosim vas, mùzete jet zitra do Prahy, umite dobfe mluvit ukrajinsky, mùzete pfijit zi'tra do prace uz v 7 hodin, muzete mi koupit mistenku, umite hrât tenis, muzete veceret v restauraci? 7. Heleno, nesmis tady odpoci'vat, ve tfidë mluvit, v nemocnici kourit, v sobotu jet do Brna, jit ve stfedu na vylet, se ted divat na televizi. 8. Mâm jit nakupovat? Mâm uz ji't do skoly? Nemâm uz varit kavu? Nemaji se uz vratit? М ате jet vlakem, nebo autobusem? Mâm uz vstavat? 9. Nepojedu (ani) metrem ani tramvaji. Nekoupim si (an!) knihu ani noviny. Nepi*ijdu (ani) s pi'itelem ani s pi'itelkyni. Neumfm (ani) ukrajinsky ani rusky ani anglicky. Ten pan neni (an!) Ukrajinec ani Rus. Я поїду до Праги. Я хочу поїхати на екскурсію до Праги. Прага знаходиться недалеко звідси, тому я поїду у суботу вранці, а з Праги я повернуся у неділю ввечері. Я не хочу повертатися дуже пізно, тому що у понеділок з самого ранку в мене заняття. Але спочатку я повинен подивитися, коли і чим я поїду. Тому я і^ду на вокзал і там питаю, чи можна мені поїхати до Праги потягом. На жаль, до Праги іде тільки один поїзд о сьомій годині ввечері, а це мене не влаштовує. Тому я йду на автовокзал. На розкладі прибуття і відбуття автобусів я читаю, що автобус на Прагу відходить від дванадцятої стоянки та що він ходить через кожну годину. Це мене влаштовує. Я вибираю автобус, який відходить о восьмій годині вранці, тобто до Праги я приїду о десятій. Я вже тішуся на цю подорож, але сьогодні тільки середа. Мені треба купити квиток уперед, тому що я хочу в автобусі сидіти. Я не люблю стояти. Тому я йду до каси та кажу: Прошу квиток до Праги на суботу на восьму годину. Я плачу сорок крон. Це багато. Так, зараз мені не треба нічого робити, а тільки з радістю чекати, поки не поїду до Праги. Завтра, й також у п ятницю у нас немає занять.

341 Ти та кож поїдеш до Праги? Н: Привіт! А; Здрастуй! Як справи? Н: Добре. Я радий тебе бачити. А: Я теж. Ти куди йдеш? Н: Я йду купити квитки в кіно. Я хочу з Яною сходити в кіно (театр). А: Тоді ми можемо трохи пройти разом. Я йду на вокзал. Н: Ти куди хочеш поїхати? А: І\/Іи з Геленою - це моя приятелька по школі - хочемо поїхати до Праги. Н; А коли ви поїдете? Я також хочу туди поїхати. А: У суботу, о восьмій годині вранці, автобусом. Н: Чудово! ІДе мене влаштовує, я у суботу матиму час. Чи я можу з вами поїхати? А; Звичайно, можеш. Ти поїдеш один або разом з Яною? Н: Я поїду один. Яни тут у суботу немає. А: Тобі купити квиток з (указаним) місцем? Н: Дякую, будь ласка. Ось тобі гроші - 40 крон. ІЦе достатньо. Коли ми зустрінемося? А: У суботу вранці на вокзалі. Автобус відходить від 19-ї стоянки. Н: Добре. Я вже не можу дочекатися. До побачення! А: До зустрічі! 10. Jedu Z Ostravy, z Prahy, z Kyjeva, ze Lvova, z Brna, z Ukrajiny, z Londÿna, z Nëmecka, z Ruska. Jsem V Ostravë, v Praze, v Kyjevë, ve Lvovë, v Brnë, na Ukrajinë, v Londÿnë, V Nëmecku, v Rusku. Jedu do Ostravy, do Prahy, do Kyjeva, do Lvova, do Brna, na Ukrajinu, do Londÿna, do Nëmecka, do Ruska. LEKCE 5 1. Mysifm na (skolu) = Ak. Ano, chci se na ni podivat (Ne, nechci se na ni podi'vat). Cekâm na (Tomâse) = Ak. Tësfm se na nëho. Ano, jdu (Ne, nejdu) na fakultu. Ano, ten autobus jede (Ne, nejede) na nâdrazi. Na zidii je (svetr) = Nom. Na stole mâm (sesit) = Ak. Tomâs se ptâ na (novou gramatiku) = Ak. Ten listek plat; do Prahy,... = G, na métro... = Ak. Zeptâm se na në,... = Ak. Dnes püjdu do obchodu... = G, na postu,... = Ak. Tramvaj cislo 14 jede (na nâdrazi) = Ak. 2 a, b Je vedie (u), musite jft kolem divadia, nâdrazi, posty, nemocnice, fakulty, bchodu, hotelu, kina.

342 5 L5 Vidi'te tarn, cekâs tady na, divâs se na, tèsis se na + nèkoho? = Ak Je tam, sedi tady, prijde jestë + nëkdo? = Nom. 7. Ne, nevidim nikoho, nejde nikam, nepojedu tam nikdy, nie si neprohiizi, zâdnÿ sesit tady nelezi, odnikud se neznâme, nikdy nepûjdu, nikdo tady nie nevi, nikde tady neni, zâdnou lekci se nenaucfm, zâdného pana nevidim, nie nehiedâm, nikoho se nezeptém, nikde tady nikoho nevidim. Ks. 102 A; Коли ти завтра прийдеш? Б: О шостій, але о восьмій я вже повинен відійти. А: Коли прибуває/приходить автобус із Праги? Б: У 8:20 а відходить за десять хвилин. А: Ти хочеш прочитати цю книжку? Дуже цікава. Б: Так, я її з задоволенням прочитаю. А: Ти мені скоро напишеш? Б: Так, я відразу ж завтра тобі напишу. А: Ти вже зробив домашні завдання? Б; Поки що ні, але я розпочну їх робити за хвилину. А: Ви питимете каву? Б: Так, із задоволенням. А: Ви питимете каву або чай? / Ви будете каву або чай? Б: Я хочу каву. А: Ти також хочеш піти в кіно? Б: Я з задоволенням піду, мені треба лиш одягнутися. А: Ви також поїдете завтра до Праги? Б: Я поки що не знаю, побачу завтра рано. А: І\Лені можна прийти у суботу до обіду? Ти матимеш час? Б: Ну, я підведуся десь о дев ятій, потім піду до магазину дещо (щось) купити, ти можеш прийти близько одинадцятої. А: Коли завтра в тебе кінчається робота? Б: О другій. Ти можеш прийти вже о третій.

343 А: Ти вже відходиш? Б: Ні, я ще тут посиджу (залишуся). А: Я тільки піду щось купити. Ти (на) мене почекаєш? Б: Я не можу (на) тебе чекати, в мене за хвилину (роз)починається урок чеської мови. У Празі. Прага чудове стародавнє місто. Я вже трохи познаі^омилася з нею. Я знаю, де знаходиться Вацлавська площа й Національний музей. Я також знаю, як добиратися до курантів, костьолу та Університету. У цю суботу я туди поїду. Я гадаю, що на вокзалі мене чекатиме Гонза (=Ян). Я віддам сумку до камери схову, і ми з ним відразу підемо до міста. Якщо я там Гонзу не побачу, нічого не станеться, бо я знаю, як добиратися до гуртожитку, в якому Гонза живе. Спочатку я поїду на метро - лінія,д, потім на станції Музей я пересяду на лінію А, із метро я вийду на станції Градчанська, а звідти мені ще треба їхати першим трамваєм. П: Привіт, Гонзо! Г: Здрастуй! Вітаю тебе в Празі. Ти хочеш зразу поїхати до центру або спочатку ми де-небудь вип ємо каву? П: Спочатку я хочу випити каву, мені треба прокинутися. Г: Добре! Тут поруч із вокзалом є приємне кафе. Ходім(о) туди! У тебе напевно немає талонів на метро, чи так? П: Ні, немає. Г: Ми купимо їх зараз тут у автоматі. Гадаю, що десяти достатньо. П: Ці талони тільки на метро або ж і на автобус та трамвай? Г: Вони дійсні в усіх засобах міського транспорту. Ми можемо їхати, чим хочемо (чим завгодно). П: Тобі талони не потрібні? Г: Ні, в мене є проїзний квиток. П: А зараз де ми знаходимося? Г; Ми на Національному проспекті біля Влтави. Тут ліворуч ти бачиш Національний театр, там унизу Карлов міст. Ти хочеш його оглянути? П: Безсумнівної/Звичайно! Г; Ми підемо поряд із кафе Славія, а потім увесь час прямо. Там, де ти бачиш ось ту вежу, ми повернемо ліворуч на Карлов міст. Напроти наша Національна бібліотека. Тобі подобається Прага? П: Так, вона мені подобається. Г: А зараз я повинен вернутися до гуртожитку, о п ятій (годині) мені будуть дзвонити з Германії. Ти по ідеш зі мною або хочеш залишитися тут? П: Я краще залишуся тут і піду сам іще оглянути місто. Як мені добиратися до Старогородської площі?

344 Г: Зараз ми знаходимося біля факультету. Я поїду на метро до І К гуртожитку, а ти підеш прямо в цьому напрямку. Ця вулиця la W називається Капрова. В кінці цієї вулиці ти бачиш великий білий костьол, і поруч з ним розташована площа. Але куранти ти звідти не побачиш, ти повинен пройти десь п'ятдесят метрів праворуч, і там на розі на вежі є куранти. П: Спасибі! Коли ми знову зустрінемося? Г: О сьомій (годині) тут біля станції метро. Ну, бувай! П: До зустрічі! На площі. Я можу сказати, що зараз стою в центрі Праги. Так, і ви вже знаєте, що це Вацлавська площа. Я знаходжуся внизу площі, наверху я бачу Музей і дивлюся навколо. Зараз пополудню. Люди повертаються з роботи, дехто спішить, дехто йде на прогулянку або в кафе випити чашку кави. Я вже каву не хочу. Отже, що мені тоді робити? Я тут туристом і хочу подивитися цілу Прагу. Зараз я піду оглянути куранти. Але карту я залишив у готелі, а дорогу я не знаю. Я гадаю, що вони знаходяться недалеко звідси. Мимо проходить якась дівчина. Вона мені подобається, і я з задоволенням питаю: Як мені дістатися на площу з курантами? - питаю я в неї по-чеськи (по-чеському я вже трохи вмію.) Я бачу, що чеську мову ви не дуже розумієте, я краще скажу по-англійському, як вам треба туди йти," каже дівчина. Або - я також туди йду, але спочатку хочу випити кави. Якщо ви не спішите, ми можемо випити каву вкупі, а потім ми підемо на Старогородську площу. Вас це влаштовує? Як мені відповісти? 9. Jsem turista. Jsem па Vâclavsl<ém nâmëstf. Vidim muzeum. Chci jit na Staroméstské nâmésti. Protoze nezném cestu. Kolem jde hezka divka. Ta divka se mi li'bi. (Libi se ml ta divka.) Ptam se na cestu. Divka chce jit na kavu. Ptâ se, jestli pùjdu taky. Nevim, co odpovim. 10. Kde jste üsi)? Pospichâs(-te)? Je muzeum dole? Proc potrebujes(-te) mapu? Chces(-te) jestë kâvu? Jak mluvis(-te) cesky? Libi se ti (vâm) ta divka? Je orloj daleko? Co udëlâs(-te) nejdfive? (Co si das(-te) nejdi=iv?) Pûjdes(-te) taky? 11. V kavârnë - па (Helenu) - jde (pi'ichazi - s. 114) - ahoj - vidim - na (Helenu) - ho - tady neni - co - (kâvu) - odpovidâ - celÿ - v prâci - libi - mâm - v sobotu a v nedëli - studuju (jsem) - (fyziku) - chces - na fakultë 13. a) Ne, teprve dopredu, nahoru, dolù pfijde - dozadu, doprostfed ji dâm.

345 b) Uz je vepfedu, nahofe na skfini, v obchodë, uprostfed, nalevo, na posté, па stole, vzadu, dole, ve skole, na fakulte. 14. Ale ano, песо tady lezi, nëjakÿ student to vi, nëkoho vidim, nëjakou si vezmu, nëkdy odpovidâm dobfe, nëkam pùjdeme, nëkde tady lezi, nëjak ti (vâm) to pùjde, odnëkud ho znâs (znâte). 15. a) Ne, uvanm ji - umyju ho - pockâm na nëho - udëlâm ho, je - nasm'dâm se - naveceri se - prectu je - pfivitâm ji - sni'm ji - vycistim si je - zaplatî - zeptâm se na ni - vysvëtli ji - vystoupim - koupim si ho - prohiédnu si ji - zahne - vrétim se - uklidi ho - vezmu si ho - otevi'u ho, je - probudi se az za chvili (potom, vecer...) b) Uz ho (je) zavirâm - uz na ni odpovi'daji - uz si ji vybirâm - uz vstâvâm - uz ho prodâvâ - uz odpocivârne - uz se oblékâ - uz pi estupuju - uz telefonuju - uz si ji opakuju - uz obëdvâm - uz za ni dëkuju - uz ho (je) dëlâm. 16. Vypijes ten caj? Sms ten chléb? Pi'ectes si tu knihu? Zeptés se na novou gramatiku? Navecefis se v restauraci? Skoncis uz prâci? Zopakujes si starou gramatiku? Pockâs na pritele? Uvai'is kâvu? Nezapomenes tu knihu? Opravis to cviceni? Nastoupfs u koleje? Obléknes si dnes novÿ kabât? Prohiédnes si zi'tra orloj? Koupis si nëco V obchodë? Vyberes si nëco? Zaplatis v restauraci? Таку pfivftâs (svého) pn'tele V Praze? 17. Nikdy nikdo nie nevi. - Knihovna je u mostu. - Starâ Praha se mi libi. - Musim jit pësky? - Kde je tady blîzko nëjaké parkovistë? Musite jit asi 100 metrû. - Turista si prohlizi starÿ kostel. - Jdëte stale rovnë a potom doleva (nalevo). - Mâm jet tramvaji, nebo metrem? Jak chcete. - Tësis se na pn'tele? - Dëkuju, to staci. - Jak se dostanu na nâdrazj? - Bydiite v hotelu, nebo na koleji? - Nechci ani kâvu ani caj. - Vitâm vâs (të) v Cechâch. - Kam dâs tu knihu? Na stùl. - Kde visi ten obraz? Na stënë. - Rozumite uz trochu anglicky? - Tady neni zâdnÿ student. LEKCE 6 1. Vidim jeho knihu. Cteme jeho noviny. Jeho svetr je ve sknni. übî se ti ma (moje) prâce? Kdo je mùj kamarâd?

346 2. I g sveho bratra - svuj slovm'k - sve (svoje) noviny - svou (svoji) kamaradku - svou (svoji) rodinu 3. Ті profesori jsou Cesi. Ті muzi jsou Nemci. Ті cizinci jsou Americane (Americani). Ті pani (panove) jsou Rusove. Ті doktofi jsou Sloyaci. Ty studentky jsou Ukrajinky. Ty profesorky jsou Cesky. Ty zenyjsou Nemky. Ty cizinky jsou Americanky. Ty panf jsou Rusky. Ty doktorky jsou Slovenky. 4. Vidis dobi=e ty studenty, ui'edniky, doktory, Cechy, muze, cizince, ucitele, lidi? 5. Koupim dve jizdenky, dva listky, dva dorty, dvd tasky, dva chlebicky, dve kafe, dva caje. Na stole mam tve svetry, vase dopisy, tve knihy, vase ucebnice. Na ulici vidi'm stare domy, moderni obchody, velke autobusy, nejake muze, mlade cizince, nejake zeny, stare veze, cervene tramvaje, bila auta, hezka kina, male deti. Ks. 123 А: Ти коли будеш завтра дома? Б: До обіду я буду на роботі, але о першій я вже буду дома. А: Що ти робитимеш увечері? Б: Я буду дома й буду дивитися телевізор. А: У тебе вже е (Ти вже маєш) квитки до театру? Б: Ні, вони в мене будуть (я матиму їх) тільки завтра. А: Пане професоре, коли ви матимете час для консультації? Б: Сьогодні ні, але завтра я матиму час о четвертій (годині). Ви знайдете мене у кабінеті. 6. оієуп! - оіуі'гат - pripravit - 8е... pfipravujes - pfedstavuje зе - predstavit - зе... rozloucit - Іоисі 80 - pripijeme зі - ргір[]і зі (рі'ірііе зі) - у^а - ргіу^а

347 budu kupovat - si budu cist - budes dëlat - budou 4 - budu râd - budu rozumët - budu se ucit - budu mit - nebudu koufit - budu to poti^ebovat - budu muset koupit - budu muset jit 9. Az pnjdu domû, budu si jestë cist. - Az prijde, vypijeme si kâvu (budeme pit kâvu). - A i kam jede ta tramvaj? - Proc pfijde dneska Tomâs az v 10 hodin vecer? - Kdyz (Az) bude nëkdo zvonit, otevfeme. - Kdyz mâm dovolenou, jedu do Nëmecka. - Jede tenhie vlak az do Brna? - Dnes pi ijde nâs profesor az pozdëji. - Budu cekat, az pl'ijdes. 10. Co budes (budete) dëlat, az budes v Praze? Co dëlâs, kdyz mâs nâvstëvu? Co budes dëlat, az budes mit dovolenou? Co dèlâs, kdyz jdes na nâvstëvu? Co dëlâs, kdyz të nëkdo navstivi? Co dëlâs, kdyz sedis v kavârnë? Co budes dëlat, az budes nemocnÿ? Co dëlâs, kdyz dostanes dârek? Co dëlâs, kdyz tvcij pritel prijde pozdë? Co budes dëlat, kdyz autobus nepojede az na nâdrazi? До нас прийшли гості. Сьогодні субота, друга година пополудні. Пан Кубат і його дружина дома, вони читають. Раптово/раптом хтось дзвонить, і пані Кубатова йде відчинити двері. Повертаючись, вона тримає в руках телеграму. Павле, ось нам телеграма від Гелени. Вона приїжджає сьогодні о другій годині поїздом на Центральний вокзал. Але це як раз зараз! Ми вже не встигнемо її зустріти. Невже Гелена приїжджає? Це чудово! Вона сама буде змушена до нас добиратися, - гадаю, що за годину вона буде тут. Уже за годину? Я повинна негайно піти щось купити, в нас тут нічого нема. Що я маю купити? Кава в нас дома є, купи три-чотири закуски або бутерброди. О третій хтось дзвонить, і через кілька хвилин подружжя Кубатів вже вітає Г елену. Привіт, Гелено! Раді тебе бачити. Привіт!! я рада вас бачити. А ось тут дозвольте представити вам мою сестру Я ну. Нам приємно з вами познайомитися. Я - Моніка Кубатова, а це мій чоловік Павло. Заходьте! Сідайте! Ви питимете каву або чай? питає Моніка Кубатова. Я хотіла б каву, а ти, Яно? питає Гелена. І я буду каву." Ви палите? пропонує Павло Кубат сигарети. Дякую, ні я, ні Гелена - ми не куримо. Але я гадаю, що ми можемо з вами бути на ти". Ви не проти? питає Яна. З радістю. Вип ємо за це, каже Павло та відразу відкриває пляшку вина. Пані 348

348 Кубатова несе чарки, й за хвилину вони всі пропонують тост: І С За здоров я! О шостій годині Гелена подивиться на годинник L Q і каже: За годину йде наш потяг, нам треба попрощатися. Шкода, що вам уже треба йти. Дякуємо за милий візит, прощається подружжя Кубатів. Коли ви знову приїдете до Праги? Через два місяці в мене буде відпустка, і якщо матиму час, я обов язково приїду. Але я ще напишу, каже Гелена. Щасливої дороги! Kubàtovi maji nàvstévu Kubâtovi (jsou) doma a cekaji (nâvëtëvu) Nemâs cigaretu? ptâ se pan Kubât. То VIS, ze (mém). Aie (moc) koui'is, to neni zdravé, odpovfdâ pani Kubatovâ. Kdyz cekâm, musim (kourit), rikâ pan Kubât. Nâvstëva (pricliâzi). Je to pan Capek z (Brna), kolega z prâce. Ahoj! (Pojd) dâl! vita ho pan Kubât. Pani Kubatovâ (ho) jestë neznâ, proto se pfedstavuje: Dobrÿ (den). Jâ jsem Petr Capek. (Tësi) më, jsem râda, ze (vâs poznâvâm), nkâ pani Kubâtovâ. A dëkuju za kvëtiny. Pani Kubâtovâ (nabizi) kâvu a dort. Dëkuju (vezmu si), dëkuje pan Capek. Pan Kubât nabizi cigaretu: (Koufis)? Ne, nekoufim, neni to (zdravé), rikâ pan Capek. Uz bude (sest) hodin, musim (se rozioucit). V 7 hodin jede vlak. Musim najit taxi, uz nemâm cas, rikâ pan Capek. Tam dole (stoji) jedno taxi, podivej! (odpovidâ) pan Kubât. То je dobfe. Nemusim se bât, ze pfijdu (pozdë). Dëkujeme za (milou nâvstëvu), louci se pani Kubâtovâ. Kdy zase (pi'ijdes)? ptâ se pan Kubât.,,Za tri mësice budu mit (dovolenou) a myslim, ze _(pfijedu). Aie ted uz (musim) pospfchat. Na shledanou! (louci se) pan Capek. (Stastnou) cestu! (louci se) Kubâtovi. 12. N: Dobrÿ den. Mûzu vâm pi'edstavit svëho bratra Tomâse? K: Dobrÿ den, pane Novâku. Tësi më, ze vidim vaseho bratra. Müj manzel prijde a i pozdëji, je jestë v prâci. N: То nevadi. Jestli smime, tak na nëho pockâme, pani Kubâtovâ. K: Aie samozrejmë, mùzete pockat. i\/lùzu vâm nabidnout kâvu nebo skienicku vina? N: Dëkujeme, vezmeme si kafe. K: Tady je kafe a chlebicky. Dobrou chut! A: Müzu vâm nabidnout cigaretu? B; Dëkuju, nekourim. A: Uz se musim rozioucit. Mû] vlak jede za hodinu. Dëkuju za hezkÿ vecer. B: A jâ dëkuju za müou nâvstëvu. Zase vâs râda brzy uvidim. Na shledanou. A: Prosim ke stolu. Posluzte si, tady jsou zâkusky, chlebicky, vino a pivo. B: Dëkuju, vezmu si jen kousek dortu. A: To je mâlo. Mûzu vâm dât jestë jeden kousek? B: Ne, dëkuju. To opravdu staci. Uz nemûzu.

349 А: Mohl(a) bych vâs dneska pozvat na veceri? B: Bohuzel, dneska nemùzu, mâm jestè prâci. 1 Pùjdu velmi râd(a). A; Nerusim? Uz je 8 hodin. B: Aie ne, jsem râd(a), ze vâs vidfm. A: Brzo zase prijdte, jste u nâs vzdycky vitân(a). B: Prijdu râd(a). 13. Ne, ten byt neni veikÿ. Jmenuji se kuchyn, dëtskÿ pokoj, obÿvaci pokoj a loznice. Spime V loznicl. Jime v kuchyni. Nâvstëvu posadime do obÿvaciho pokoje. Myjeme se V koupelnë. Postele dâme do loznice. Jfdelni stùl dâme do kuchynë. Kabât si svlékâme na chodbë. Kdyz je hezky, mùzeme bÿt na baikonë. LEKCE 7 2. Je m i... let. Je ml zlma (teplo). Ano, libi (ne, nelibi") se mi v Praze. Ano, je ml lito, ze nemâm dovolenou. Ano, hodf se mi to. (Ve ctyrl se ml to hodi.) Vysvëtli mi (nam) to profesor. Zatelefonuje ml (zitra). Ano, objednâm ti (vâm) kâvu s mlékem. Samozrejmë vâm dvefe otevru. Prijdu к vâm (Pfljdeme к tobë) (v sobotu). Protoze to cesky jestè neumim. Nevadi mi to, jsem râd(a). 3. Rozumite mi, kdyz mluvim cesky? Mùzete (Umite) mi odpovëdèt cesky? Podèkujete jim? Vysvëtli mi profesor gramatiku? Patn ta taska vâm (tobë)? Dâte si ted kâvu? Kollk vâm (tl) je let? Kdy ml zavolâte? 4. svému pn'tell - tomu starëmu pânovi - nasemu kamarâdovl - tvë milé matce - tomu modernimu hotelu - nasi pntelkynl - té vasi sekretârce - di'ky pfijemné atmosfére se ml tam libi - mé manzeice a mnë 5. Telefonuju Petrovl, kolegovl, bratrovi, Pavlovl, Honzovl, otcl, pri'tell, Tomâsovi, strÿci (strycovi). Pisu rodinë, Janë, kamarâdce, sesti e, mamince, tetë. Je naproti obchodu, parku, kostelu, hotelu, kinu, metru, orlojl, parkovisti, nâdrazi. Je naproti posté, skole, fakultë, restauraci, vëzi. 7. Jâ jsem byl(a) = byl(a) jsem, tyjsl byl(a) = byl(a) jsl, vy, pane kolego, jste byl, Petr byl, my vsichnl jsme byll, pfâtelé byll. Jana (ne)sla, Petr (ne)sel, Jana a Petr (ne)sli, rodice (ne)odesll.

350 vstal - sm'dal - ceti - poslouchal - sel - chtël - vybral - prohlizel - nevëdël - libily - koupil - odesel - bylo - mël - sel - prohiédi - nebyl - musel - nevypil - pfisla - mël - nevidël - mluvili - ptali - zaplatili - odesii - rekil 9. 1 =3. - 2= = = = = =8. - S.=6. L7 10. a) koupil(a) bych si to - cekal(a) bych - pockal(a) bych na tebe - podival(a) bych se na to - napsal(a) bych vâm - zatelefonoval(a) bych vâm - studoval(a) bych - vypil(a) bych to - byl(a) bych râd(a) - udëlal(a) bych to hned - dal(a) bych ti to - bydlel(a) bych v Praze - musel(a) bych odejft b) fekl(a) bych to - nei'ekka) bych vâm to - chtël(a) bych to - mohl(a) bych - mohi(a) bych to udëlat - sel (sla) bych tam - nesel (nesla) bych tam râd(a) - odesel (odesla) bych ven - pfijel(a) bych vlakem - odjel(a) bych zitra - mël(a) bych radost - pfeceti(a) bych to rychie - vzpomnël(a) bych si - zapomnël(a) bych to râd(a) - vzal(a) bych si to - otevrel(a) bych okno - snëdl(a) bych vsechno - zacal(a) bych studovat 11. Rekl byste mi,... MohI bych se... Chtél bych t i... Chtéli bychom... Râd bych sel... Râd bych vâm to vysvëtlil... Râd bych ti to dal... Otevi'el byste (Ne)chtël(a) bys (byste) mi nëco i'ict? Pfisel (pi'isla) bys (byste) dneska vecer ke mnë? Sel (sla) bys (byste) do kina? Nemël(a) bys (byste) pro më nëjakou hezkou knihu? Mohl(a) bys (byste) otevi=it okno? Mohl(a) bys (byste) mi zftra zavolat? Mohl(a) bych zavi it dvefe, protoze je zima? Übil by se ti (vâm) dârek, kterÿ jsem dostal? Uvai'iKa) bys (byste) mi dobrou cernou kâvu? Udëlal(a) bys (byste) to kvùli mnë? Byl(a) bys (byste) tak hodnÿ(â) a dal(a) mi tu knihu? Vzpomnël(a) by sis (byste si) na mou adresu? Dal(a) bys (byste) më sekretâfce ten dopis? Nechtël(a) by ses (byste se) divat na televizi? Ks. 150 A: Що ви хотіли? A: Ви чому (Вас чому) вчора не були (не було) Б: Дайте мені, будь ласка, на заняттях? чотири булки. Б: Вибачте, але мені було погано. А: їржи, ти чому вчора до нас не прийшов? Б: Я повинен був залишитися дома, до нас прийшли гості. А; Єво, ти не могла б мені подати А: Томашу, що ти маєш проти оту книж ку? Гелени? Б: Звичайно, ось вона. Б: Я ніколи нічого проти неї не мав.

351 А: Ви чому їм вчора не допомогли? А: Тобі вже було двадцять Б: У нас не було часу. Ми готувалися... років? Б: Ні, мені буде тільки за три місяці. А: Пане директоре, прошу пробачення, що я запізнився. Наш поїзд прибув із великим запізненням. Б: Це нічого, проходьте. А: Вам учора було погано, чи не так? А; Ви йому повірили? Б: Так, учора мені було дуже погано. Б: Ні, він не говорив правду. А: Ганно, як ти провела відпустку? Б: Чудово! Я їздила на море. Там було тепло. А: Давиде, де ти так довго задержався? А: Ти його розумів? Б: Довго не було ніякого трамвая. Б: Ні, взагалі ні. А: Ви вже замовили страву? Б: Ні, ми чекаємо тебе. А: Ви їздили в суботу на дачу? А: А що би ви хотіли? Б: Ні, нам треба було щось дома Б: Це повинен ти нам порадити. зробити. А: Гелено, ти можеш відповісти на моє питання понімецькому? Б: Ні, поки ні. Це дуже складно. А: Ти від чоловіка дістала троянди? А: Де ти був у середу? Б; Так, від нього. Б: У відрядженні. Де ти був так довго? Привіт! Ти чому йдеш так пізно? Я тут уже півгодини чекаю, сказав трохи сердито Петро, коли він мене побачив. Ми з ним учора говорили по телефону й домовилися зустрітися о п ятій годині й провести вкупі весь вечір. Ми з ним довго не бачились, тому що Петра місяць не було в Празі. Пробач, Петре! Я затримався на роботі. У мене були серйозні переговори, я не міг відійти раніше. Я вже боявся, що ти не чекатимеш мене. Головне те, що ти прийшов. Ми куди підемо? Ти щось придумав? запитав у мене Петро. Ні, я нічого не придумав. Ти що хочеш робити? Мені холодно. Насамперед підемо випити кави а потім побачимо, відповів Петро. Будь ласка, нам дві чашки кави з молоком, замовив я в кафе/кав ярні.,де ти був цілий місяць? запитав я. Перші два тижні в грудні я був у відрядженні в Лондоні. Потім у мене була відпустка і я поїхав на дачу. Я чекав там, поки у моєї дружини та дітей не

352 розпочнуться зимові канікули. Різдво та передодень Нового року ми І у також там провели. Як там було чудово! А ти? Де ти був на Різдво?" Іш І імені довелося залишитися в Празі, тому що моя дружина захворіла. IVleHi було прикро - я так бажав поїхати в гори й ходити на лижах." Ну бачиш, я міг ходити на лижах цілі дні, але я не вмію. Я лише читав, ходив на прогулянки й відпочивав. Але мені вже треба було відпочити, бо зараз мене чекає багато праці." Що я робив учора? Учора в мене був довгий день. Він розпочався о сьомій годині, о восьмій годині мені вже треба було бути в офісі. Переговори тривали від ранку до обіду, я тільки о першій пішов пообідати. Після обіду я подзвонив додому дружині, тому що їй вранці було погано й вона залишилася дома. Вона весь час почувала себе погано, тому мені довелося о третій годині піти зустрічати сина й відвезти його машиною додому. Потім я знову повернувся на роботу й продиктував секретарці один лист. Робота в мене закінчилася о п'ятій годині, і, повертаючись додому, я по дорозі згадав про те, що в мене для жінки немає подарунка. Я вернувся до центру й пішов по магазинах. Нарешті я купив їй троянди й духи та ще купив бутерброди й вино. Додому я приїхав пізно. Діти щойно вечеряли. Жінка була трошки сердита на мене, але потім я її привітав з іменинами, дав їй квіти та подарунок і ми всі провели чудовий вечір. 14. sejdeme se - strâvime - budu, nebudu - zùstanes - budu moct - si objednâs - budu jen odpocivat, budu si cist a chodit - vezmu si - budu lyzovat - pockâm - budu potfebovat 15. Râd(a) bych si cetl(a) a hodnë odpocival(a) - si nëco koupil(a) - sel (sla) na prochâzku - jel(a) na sluzebni cestu - si vzal(a) dovolenou - odesel (odesla) domû - odjel(a) na chatu - lyzoval(a). 16. Râno jsem odesel do prâce v 7 hodin. V 8 hodin pi'isel mùj obchodni partner. Nase jednâni trvalo dvë hodiny. Naobèdval jsem se sâm v restauraci. Zateiefonoval jsem domù manzelce. Manzeice bylo spatnë, proto zcistala doma. Synovi skoncila skola ve 3 hodiny. (Syn skoncil skolu ve 3 hodiny.) Musel jsem mu jit naproti. Zapomnël jsem, ze manzeika mâ svâtek. Koupil jsem ji kvëtiny. Mël jsem chuf na vino a chlebicky. Vecefeli jsme spolu. Doma bylo krâsnë.

353 Uz jsem ji pi'ecetl. Uz jsem si ji naplânoval. Uz jsem mu poblaiiopi'âl. Uz jsem ji zatelefonovai. Uz jsem se naobëdval. Uz jsem si ho vzal. Uz jsem pi'estoupil. Uz jsem si iio l<oupil. Uz k nâm pt'isel vcera. Uz jim ji vysvëtlil. Uz jsem si tio prohiédi. Uz jsem ji to i^ekl. Uz jsem mu ho (je) nabfdl. Uz jsem ho navstivil. Uz jsme si pripili. Uz zazvonilo. Uzjsem mu podëkoval. Uz jsem ji pomohi. LEKCE 8 С кільки мені заплатити? / С кільки я вам винен? 3; Скільки мені заплатити? / Скільки я вам винен? П: 365 крон. Чи немає у вас дрібних грошей? 3: На жаль, ні. В мене є тільки п ятсот крон. П; Нічого, я щось придумаю. Візьміть здачу 144 крони. 3: Пробачте, а п ять крон по дві крони ви не могли 6 мені розміняти? Мені на телефон треба. П: Звичайно, ось вам чотири крони. 3; Дуже дякую. До побачення. П: До побачення! 2. Dejte mi prosim... kâvy, cukru, caje, chleba a mâsla, sÿra, vody, vina, mléka, salâmu, piva, minerâlky, kévy, soli. 4. Chtël(a) bych... cinského caje, bilého vina, svëtlého piva, cerného chleba, ementâlského sÿra, studenë vody, vinného sti'iku, studeného dzusu, videnské kâvy, sunkového salâmu, francouzského sektu. 6. Mâm ho (ji) od manzela, manzelky - od syna, dcery - od miadsi sestry, starsiho bratra - od svëho pi^itele, své kamarâdky. 7. Je vedie toho velkého domu, toho moderniho obchodu, hiavniho nâdrazi, té restaurace. Jdu do Nârodniho divadia, nového kina, obchodnfho domu, tvého pokoje. 8. od Heleny - do banky - vedie (u, blizko) té miadé zeny - bez Petra - kolem naseho domu - z kina - od koho - od manzela - bez cukru - bez mléka - do ski'inë - vedie (u) iampy

354 у продуктовом у магазині (Продавщиця, покупець) І П Покуп.: Добрий день! 1>0 Прод.; Добридень! Що ви хотіли? Покуп.; Хвилинку, я записала на листок/аркушик. Ось він. Отже, два пакети кави, 100 грамів цієї ковбаси, 200 грамів голандського сиру й чотири булочки. Прод.: Хліба не хочете? М'ж\л\л, щойно привезли. Покуп.: Дайте, будь ласка, половину. Ви приймаєте порожні пляшки? Прод.: Так, можете сюди поставити. Це все? Покуп.: Я б хотіла купити ще якісь фрукти. Прод.: Ось яблуки, груші, апельсини, лимони. Що ви виберете? Покуп.: Яблуки. Прод.: Кіло досить? Покуп.: Так. Це все. Скільки я вам винна? Прод.: Хвилинку, зараз порахую. 94 крони 50 гелерів. Покуп.: Я не можу найти гаманець. Куди я лише могла його покласти? Ага, ось він у мене в сумці. Ось вам сотня. Прод.: Візьміть здачу - 5 крон 50 гелерів. До побачення. Покуп.: До побачення! У магазині одягу (Продавщиця, покупець) Покуп.: Добридень! Прод. Добрий день! Що ви бажаєте? Покуп Я б хотів купити літній піджак. Покажіть мені якісь, будь ласка. Прод. Прошу, вибирайте. Вам якийсь подобається? Покуп імені цілком подобається оцей сірий піджак. Це мій розмір? Прод. Хвилинку, я подивлюся. Так, це 50-й розмір. Покуп Можна його поміряти? Прод. Звичайно. Ось там є кабінка та дзеркало. Покуп Я його тут поміряю. Він мені підходить? Прод. Мені здається, що вам треба більший розмір. Покуп Так, цей більший мені пасує. Скільки він коштує? Прод крон. Покуп Я візьму його. Прод. Платіть ось там у касу. До побачення й приходьте ще. Покуп.: До побачення. 10. ВИБИРАЙТЕ штани, туфлі/ - Вони мені малі. Вони мені пасують. Колір мені не черевики подобається. спідниця - Вона мені дуже велика. Меншого розміру у вас немає? Я хотіла б/мені хотілось би спідницю іншого кольору. Вона мені не пасує/не підходить, я її не візьму, сорочка - Дякую, я не візьму її, вона вже не модна. Я візьму її, вона до костюма підходить. Вона мені пасує, але дуже дорога.

355 костюм: піджак, штани - Він дуже дорогий. У вас дешевшого немає? Він мені не підходить. Чи можна мені поміряти той синій? Піджак мені пасує, але штани великі. Chtël bych ten modrÿ svetr. Mûzu si ten svetr zkusit v kabinë? То neni moje velikost. Nie se mi nelibi. Nevfm, jestli si mâm vzit ten modrÿ, nebo hnédÿ svetr. Tenhie svetr mi neslusi, chtëla bych jinou barvu. Tohie tricko mi je malé, chtël bych vëtsi (nemâte nëjaké vëtsi)? 11. nëco, nie zajimavého, novëho, hezkého, dobrého 12. c) krâsnëjsi, hezci, miadsi, modernëjsi, starsi, zajimavëjsi 13. Nejhùf(e) - nejménë - nejlépe - nejvic(e) - nejménë - nejvic(e) 14. nejlepsi Student - studuje nejlépe, pomalejsf nez tvoje - jezdi pomaleji, nejhorsi diktâty - pise nejhûi (e), nëco zajimavëjsiho - vypravuje zajimavëji, nejkrâsnëjsi saty - oblékâ se nejkrâsnëji, zdravëjsi nez bilÿ - zit zdravëji, nëco lacinëjsiho - nakupovat lacinéji 15. lépe - vic(e) - pomaleji - teplejl - ménë - laclnëji - hûf(e) 16. ménë - nejménë, hezci - nejhezci, rychleji - nejrychleji, zajimavëjsi - nejzajimavëjsi, starsiho - nejstarsiho, teplejl - nejteplejl, lépe - nejlépe, dfiv(e) -nejdriv(e) 17. То je moje (mâ) nejlepsi kamarâdka, nase nejhezci studentka, moje (mé) nejdrazsi râdlo, nâs nejrychlejsi sportovec, nâs nejlevnëjsi koberec, nase nejkrâsnëjsi zena, moje (mé) nejstarsi boty, nase nejmodernëjsi restaurace. 18. laclnëjsi - nejchladnëjsi - nejpozdëjl - hùf(e) - lepsi - pomaleji - nejstarsi - ménë - hezci - nejmiadsiho - nejlepsimu 19. nëco sladsiho - kratsiho - tèzsiho - lehciho - delsiho - snadnëjsiho - chytfejsiho 356

356 L9 Tato jablka jsou uz spatnä. Nemate nëjakâ lepsi?... jsou nase nejlepsi. Tato suknë je mi velka. Nemate nëjakou mensi?... je nase nejmensi. Tyto kalhoty jsou moc drahé. Nemate nëjaké lacinëjsi (levnéjsi)... jsou nase nejiacinëjsi. Tato kniha neni zajimavä. Nemate nëjakou zajimavëjsi?... nase nejzaji'mavëjsi. Tyto boty nejsou modernf. Nemate nëjaké modernëjsi?... nase nejmodernëjsi. 21. To je moc drahë. Nemate nëco lacinëjsiho (levnëjsi'ho)? To neni hezké. Nemate nëco hezciho? To neni nové. Nemate nëco novëjsi'ho? To neni zajimavé. Nemate nëco zajimavëjsiho? To je pro më moc laciné (levné). Nemate nëco drazsilio? 22. iépe - lépe - vic(e) - ménë - pomaleji - tepieji - rychleji LEKCE 9 1. Jsou (byli) tam dva cizinci, doktori, Rusové, jsou (byly) tam talire, hrnicky, därky. Ale ne, je (bylo) tam pët cizincù, doktorù, Rusù, talirû, hrnickû, dârkû. Jsou (byly) tam dvë cizinky, housky, skienicky, jsou (byla) tam dvë divadia, kina, auta. Aie ne, je (bylo) tam pët cizinek, housek, skienicek, divadel, kin, aut. 3. a) Budou asi tvÿch kolegù, nasich pràtel, mÿch kamarédû, tëch cizincû, tëch Ukrajincû, tvÿch sester, nasich pfiteikyh, mÿch kamarâdek, tëch cizinek, tëch Ukrajinek. b) Zeptâm se tëch lidi, tamtëch pânù, tamtëch starÿch zen, tamtëch dëti, tëch miadÿch prodavacek. 4. Vajicka se vafi... Do Kyjeva jsem jel... Na sluzebni cestë jsem byl... V Praze jsem strâvil... Doma jsem uz nebyl... Je mi... let. 5. Ve mëstë bylo mnoho veikÿch a starÿch aut, modernich divadel a kin, starÿch i novÿch budov, hezkÿch ulic, malÿch obchodù, lidi, malÿch dëti, hezkÿch divek, miadÿch chlapcù, starÿch muzù a starÿch zen. Koupil(a) jsem si nëkolik bilÿch kosil, zimm'ch sak, modernich oblekû, hnëdÿch bot, minisukni, cervenÿch rûzi, ceskÿch knih a ceskÿch casopisci, modrÿch hrnickû atalii'ù, skienicek, cervenÿch tricek.

357 На кухні. П: Привіт, Яно! Я: Здрастуй! Як добре, що ти прийшов. Я щойно готую вечерю, за хвилинку вона буде готова. П: Тобі допомогти? Я: Ні, не треба, я вже закінчила. Але ти можеш накрити на стіл - тарілки, виделки, ножі та чашки ось тут у шавці. Вечерятимемо у вітальні. П; Мені приготувати і глибокі тарілки? Я; Ні, не треба, у нас буде тільки омлет із фруктами. П: Ой! Вибач, у мене упала чашка та розбилася. Я: Нічого. Тобі тільки доведеться добре прибрати скло. Кошик ось там у розі. П: Уже все готово. Я: Так, несу омлет і каву. Бери, скільки хочеш. Я багато наготувала. Смачного! П; І тобі також! (Взаїмно!) Ну і смачно! 12. Jsem râd(a) - IVIâm rad(a) - Jsem râd(a), jsme râdi - Râd(a) - IVIâm râd(a) - Râdi. y ресторані. O: Добрий день!. Г: Добридень! У вас є вільний стіл на чотири особи? О: Ви замовляли? Г: Ні. О: Ось там біля вікна є ще вільні місця. Прошу. Г; Дякую. О: Ви вечерятимете? Ось вам меню. Г: Що ви нам можете порекомендувати? О; Можу порекомендувати традиційну чеську страву - свинину, кнедліки й тушену капусту. ІДе дуже смачно. Г: Добре, принесіть, будь ласка, дві порції свинини, одну порцію антрекота з рисом і шніцель із картоплею. О: А яку юшку ви вибрали? ґ : А юшку ми не будемо замовляти. О; Що ви питимете? Г: Зараз, будь ласка, принесіть чотири соки, потім ми замовимо вино. О: Прошу, зараз принесу. Г: Пане офіціанте, я хочу заплатити. О: Хвилинку... Вам подобалося/смакувало? Г; Так, ми задоволені. О: IVleni дуже приємно. Вам за все разом порахувати?

358 Г; Будь ласка... І Q О: Ось ваш рахунок. L î / Г: Здачі не треба. До побачення. О; До побачення. Приходьте ще =3., 2.=2.,3.=1., 4.= Pane vrchni, mùzete mi pi'inést jideini listek? (Chtël bych jideini listek.) - Jednu kàvu, prosim. - Pane vrchni, platim. - Pane vrchni, spatnë jste spocftai ûcet. - Zapomnél jste mi pocitat dzus. - IWohI bych dostat k polévce housku? - Nerozumim cesky, mohl byste mi ji'dia net ukrajinsky? - Pane vrchni, mohi byste mi rezervovat stûl na...? 17. Ano, vezmu si ji. Dam si ji. Pi'eju si ji. Objednâm si ji (ho) , pi'ijdes - 2. pomoct - 3. pripravim - 4. vzit - 5. nesu - 6. spadia - 7. se rozbiio, mâm - 8. chutnâ - 9. mûzu si dâme -11. umim 25. Pan Krâl je v hotelu. Jde do restaurace. Chce sedët u stolu v rohu. Stûl je bohuzel rezervovanÿ. Aie u vchodu je jestë jeden stûl volnÿ. Pan Krâl si objednâvâ jidio: masovÿ vÿvar, fizek a brambory a jedno pivo. Pozdëji prichâzi nëjakâ dama. Pan Krâl je râd. Ve spolecnosti dâmy vzdycky chutnâ lépe. Dâma si objednâvâ to stejné jako pan Krâl, aie bez piva. Potom mluvi o Praze. V 10 hodin ji pan Krâl dëkuje za milÿ vecer. 26. Що би ви мені порекомендували взяти сьогодні на обід?" питає гість у офіціанта. Що вам порекомендувати? Ну, сьогодні гості найменш скаржаться на біфштекс. LEKCE Jim nozem, Izici, vidlickou. Jedu autem, autobusem, tramvaji, vlakem. Myju se teplou vodou, mÿdlem. Piju kafe s mlékem, cukrem. Jfm chleba s mâslem, s dzemem, se sÿrem, se salâmem. Do kinajdu s manzelkou, s dcerou a synem, se svÿm

359 kolegou, s Alenou a Tomâsem. Sejdeme se pfed kinem, kavarnou, metrem, restauraci. Vratil se pfed hodinou, mèsicem, tÿdnem. Odesel pfed obëdem, snidani, konferenci, polednem. Lezi tamhle pod stolem, zidli, skn'ni, kfeslem. 2. Do kina pûjdu vecer s (pntelem). Pfed divadlem stoji (mùj koiega). Na tabuli різегле (kndou). Student neni spokojeny s (ûkolem). Nad kfeslem visi (hodiny). Za nasi skolou je (park). Musi'm jit za (profesorem). 3. Kde visf obraz? Nad postelf. - S kÿm dnes vecer jite (veceffte)? Se svÿm dobrÿm pfitelern. - Kdy pfijde nâs profesor? Pfed polednem. - Kde je (lezi) kniha? Na lavici. - Ci'm pojedes do Brna? Autobusem. - Kde je (stoji) skfin? Mezi stolem a oknem. - Kde bude na tebe Tomâs cekat? Pfed Hlavnim nâdrazim. - Chces kâvu s mlékem, nebo bez mléka? S mlékem. - Co je za tim ziutym domem? Park. - Kdepak je moje cervenâ taska? Tam pod tou zidli. 4. Kvétiny budou na stole. Ditë bude sedèt na zidli. Kabat visi ve skn'ni. Taska bude lezet na stolku. Jeho auto stoji' pfed garâzi. Skienicky jsou ve skfmce. Helena bude sedët na lavicce. Lampa bude viset nad stolem^ Petr lezi v posteli. Budes stât za Hanou. Jâ budu sedët na zidli a Jana v kfesle. Zidle bude stât v rohu vedie okna. Sesit bude lezet na lavici u të knihy. 7. nesel (nesla), jel(a) - budete chodit - chodi - pùjdes - bych jel(a) - ji't - pujdes, pojedes 8. Kazdë lëto budu jezdit k mofi. Zitra musim ji't k lékafi. Piijdes zitra vecer taky do restaurace? Chodis casto na nâvstëvy? Vcera jsem nesel (nesla) do skoly, protoze mi nebylo dobfe. Zitra uz urcitë pùjdu. Nesel (nesla) bys radëji pësky? 9. nosi's - nesl(a) - nosit; vodit - vede - vede Ks.212, 213 A: Подивись, котра година. Ми ще маємо час? Б; Зараз тільки пів на шосту, у нас ще півгодини залишилося. А: На котру годину тобі поставити будильник? Б: Мені треба рано підвестися, постав на чверть на сьому. А: Скажіть, будь ласка, до котрої години відкритий обмінний пункт? Б: До пів на дев яту вечора.

360 А: Мені здається, що мій годинник погано йде. В мене тільки третя І 4 А година. Котра година в тебе? Ін І V Б: Уже десять хвилин на четверту. І\Лій годинник іде правильно/точно. А: Ні, Петра поки дома немає, але я його також чекаю й гадаю, що він за хвильку прийде. Ви можете його почекати? Б; Я спробую почекати п ятнадцять хвилин, але більше часу в мене немає. А: Коли точно (роз)починається конференція? Б: О десятій (годині), але ми повинні там бути не пізніше, ніж за п ятнадцять хвилин десята (... повинні бути п ятнадцять хвилин перед початком). Кз. 214, 215 А: Через скільки дней матимеш відпустку? Б: Уже через три тижні, я вже дуже тішуся. А: Куди ти хочеш поїхати влітку цього року? Б: Я повинен поїхати до Голанди відвідати своїх батьків. Востаннє я з ними зустрічався минулого року. А: Скажіть, будь ласка, через скільки дней буде лист у Германії? Б: Через три дні. А: Ти вже говорив із начальником/шефом/головою...? Б: Ні. А йому щось було треба від мене? А: Здається, що так, він тебе тут шукав годину тому. А: Я забув у готелі паспорт. У вас буде ще через півгодини відкрито? Б: Так. Наш обмінний пункт закривається тільки через дві години, тобто о пів на дев яту. Розмова по телефону: А; Павле, це ти? Я чекаю тебе вже цілий тиждень. Ти чому не приїхав? Б: Але я тобі вже неділю тому написав, що цього тижня я не матиму часу й що я приїду тільки наступної середи. А: Ти добре знаєш Братіславу? Ти можеш мені порекомендувати якийсь готель? Б: Я їздив туди лиш один раз минулого року й не пригадую ніякого готелю. А: В я кі дні галерея відчинена? Б: Від вівторка до неділі, зранку до вечора. А: Твоя дружина вже вернулася? Б: Ні, поки ні. Я чекаю її вже від середи. А: Я тоді прийду в четвер. Тебе влаштовує о п ятій годині? В: О п ятій годині я тільки прийду з роботи. Прийди/приходь краще десь о пів на шосту.

361 ОзтеЬо Ігеїі' (Ьгегпа), сіезаіеьо сіезаіу (п'іпа), зесітпйсіеьо іедепасіу (Іізіорасіи), сіуасаіеьо ргупіьо сігиьу (йпога), сіуасаіеьо ІгеІі'Ьо раїу (куеіпа), сіуапасіеьо ргупі (Іесіпа), ІгісаІеЬо рп/піио зесіту (сегуепсе), сіуасаіеьо озтеїпо зезіу (сегупа), рп/ш'іпо сіеуаіу (гагі), зезшасіеьо гіуапасіу (ргозіпсе). пасіріз ке Весна. Зараз гарна погода, світить сонце. Не дуже тепло, на вулиці 19 градусів. Я вже з радістю чекаю, коли буде весна. У березні починає бути тепліше, так що ми можемо знову почати ходити на прогулянки. У квітні ми кожну суботу виїжджаємо за місто. Хоча й ми їдемо машиною, за містом ми її запаркуємо і йдемо пішки на природу. Я не люблю ходити пішки більше, ніж п ять кілометрів, тому що в нас є маленькі діти. Нашу прогулянку ми завжди закінчуємо в будь - якій сільській півниці. Літо. Зараз спека, 31 градус у тіні. У нас ми ніколи не знаємо, чи влітку будуть дощі або чи буде гарна погода, й тому ми краще їздимо на море. Відпустка в мене буває в липні та серпні, тобто, коли в дітей канікули. Але все ж таки, мені більше подобається вересень, коли на море буває менше людей. Я не дуже люблю спеку й не люблю засмалюватися, тому на пляжі я лежу в тіні й багато плаваю. Ми, як правило, мешкаємо в готелі, але інколи знімаємо квартиру. Осінь. Зараз іде дощ, дме вітер, на небі чорні хмари. Осінь я не люблю. Вона розпочинається вже в кінці вересня, і весь жовтень ідуть дощі й бувають грози. На вулиці люди поспішають додому, їм холодно. Усе сіре - небо, місто й настрій. Восени мене ніщо не радує. Я згадую, як було влітку, й не можу дочекатися, коли вже буде Різдво й зима, я ходжу в кіно й до театру, а головне, багато працюю. Зима. Зараз зима, 5 градусів нижче нуля. В ночі випав сніг, тому зараз усюди багато снігу. На Різдво, як правило, снігу не буває, він випадає тільки в січні. Взимку настрій у людей буває краще, вони їздять у гори, купують подарунки на Різдво. Наша сім я їздить в гори тільки в лютому - цілий тиждень я із сином бігаю на лижах, а жінка з донькою на лижах ходити тільки вчаться. Але за два роки вона нічого не навчилася. Не з кожної людини може вийти спортсмен. 13. На прогулянку ми підемо тільки тоді, якщо-вранці буде гарна погода - не буде дощу - буде світити сонце - буде тепліше, ніж сьогодні:

362 я залишуся дома, тому що - на вулиці спека - на вулиці дощ ллється І «І Л як із відра/на вулиці злива - на вулиці дуже холодно - мені неохота/я 1ш І V не хочу нікуди йти в такій спеці; Я не люблю, коли - в мене мерзнуть руки - гроза й блискавки - від ранку до вечора іде дощ/не перестає дощ - спека; Я люблю, коли - світить сонце - розпочинається красива весна - гарне голубе небо - іде сніг і все покрито снігом. 14. Зараз надворі спека, я йду в тінь. Знову появляються хмари/знову захмарено, буде дощ. Дме вітер, мені треба одягнути пальто. Небо голубе - сьогодні точно буде гарна погода. З кожним днем погода псується. У цьому році Різдво знову було без снігу. Зараз у тіні більше, ніж ЗО градусів. Хмариться, через хвилину буде гроза. Зараз ясно, сьогодні вночі похолоднішає. Чудово було б, якщо б у такій спеці завіяв вітрик. 15. Тобі написав Петро? Коли вони повинні прийти? Коли ти повинен це зробити? Коли приблизно ти повернешся? Як довго ти готуватимешся сьогодні до занять? 16. Коли ти завтра поїдеш до Праги? Коли закінчився фільм? На котру годину мені приготувати обід? Коли він/вона приблизно повернеться? Коли ми підемо на прогулянку? Як довго триватиме конференція? Як довго тут буде Томаш? (Як довго тут Томаш залишиться?) 17. a) chodj - chodi - jde (pûjde) - jde (pùjde) - jit - chodi - chodime b) pojede - jezdime - jezdime - nepojedeme - pojedou 18. Dneska bylo hezky. Svitilo slunce, bylo asi 20 stupnû. Nebylo moc horko, proto jsem sel (sla) ven do parku. V parku bylo aie hodnë lidi, to se mi nelibilo, proto jsem se vrâtil(a) domù, vzal(a) (jsem) auto a jel(a) ven. Mël(a) jsem dobrou nâladu. Dival(a) jsem se z auta, vidël(a) jsem feku, lesy a nakonec jsem zaparkoval(a) u feky. Lezei(a) jsem, trochu jsem se opaloval(a). Plavat jsem jestë nechtël(a), protoze voda nebyla teplâ. Asi za hodinu pi'isly mraky, bez slunce bylo najednou zima. Rychie jsem jel(a) domù, bâ((a) jsem se, ze bude prset a bude bourka. Prset vsak zacalo, kdyz uz jsem byl(a) doma. 20. Kterÿ den je prvniho ctvrtÿ (dubna)? Prvniho dubna je pondëli...

363 LEKCE neber - nechod - netelefonuj - necti - nejezdi - nedâvej - neukh'zej - nejez - necekej - neprohiizej 3. Af to zmëni. - Posii ho ty. - Af zvâzi to zbozi. - Dopinte to cviceni. - Odpovëzte podle vzoru. - Dokoncete tu vêtu. - Af to rekne Jana. - Budte v 8 hodin ve tfi'dë. - Nestùj tady tak diouho. - Nezapomente na dùlezité vëci. - Vezmëme si kabâty. - Podëkuj mu. - Reknëte mu to. 4. Heleno, Tomâsi, nepfestupuj jestë, objednej kâvu, snëz polévku, vypij vi'no, vezmi si kolâc, pojd s nâmi (se mnou) do kina, prijd vecer k nâm (ke mnë), jed domù az vecer, zalep ten dopis, zavolej mi v poledne, pomoz mamince uklldit pokoj, vsfmej si hezkÿch vëci, zùcastni se toho jednâni, bud spokojenÿ(-â) s tim, co mâs, vypin tu poukâzku. 5. Panî profesorko, mcizete mi to jestë jednou vysvëtlit? Petre, müzes mi pûjcit tu knihu? (Kamarâde), nemohi bys zavh't okno? SIecno, mohia byste mi ukâzat cestu na Vâclavské nâmësti? Pane i'editeli, mohi bych vâs navstivit v kancelâri? Pane Kubâte, pùjdete se mnou na fotbal? 6. Hano - chlapce - Marie - Martine - Martine - pfiteli - Marku - Moniko 7. s Martou - s Petrem a Janem - se svÿm kolegou - s pntelem - s mou sestrou K s. 235, 236 A: Петре, ти задоволений твоєю новою квартирою?/тобі подобається твоя нова квартира? Б; Ні, я зовсім не задоволений/квартира мені зовсім не подобається, вона дуже мала. А: Алено, ти тут десь не бачиш Гонзу? Я шукаю його. Б: Він стоїть ось тут перед нами. Ти його бачиш? А: їрко, ти прийдеш сьогодні після обіду за нами в парк? Б; Ні, Марушко, сьогодні я не прийду, в мене багато справ. А: іиіілане, що тут таке лежить під твоїм ліжком? Б: Я туди поклав свою нову валізу. А: Ярдо, чи ти не міг би кинути ось цей лист до поштової скриньки? Б: Звичайно, після обіду я піду до міста. Ти тільки заліпи його й наліпи марку.

364 А; Пане колего, скажіть, будь ласка, пану Кубатові, щоб він І І *1 прийшов до мене в кабінет. Іш І І Б: Пане директоре, пан Кубат буде сьогодні й завтра у відрядженні. А: Тоді, будь ласка, скажіть його секретарці, щоб він прийшов до мене в п ятницю вранці о восьмій го д и ні. Б: Так, добре, я обов язково передам. А: Пане..., вам треба ще тут підписатися. Б; Ага, я забув. Пробачте! А: Мілено, подзвони Томашеві, щоб він завтра прийшов до нас із дружиною. Б: А не краще було б на наступному тижні? Цього тижня в нас немає часу. А; Ну, добре, як хочеш. А: Давиде, ти вже йому надіслав посилку? Б: Ні, я завтра її пошлю. А; Пане Новаку, чи ви не могли б запаркувати машину прямо перед нашим будинком/домом? Б: Але там уж е нема ніякого місця! 11. nalepit znamku - zalepit obaiku - napsat adresu - zvazit balik - hodit do schranky - vyplnit poukazku - poslat penize jit na postu poslat balik - psat dopis na dopisnf papir - nalepit znamku na obaiku - napsat adresu na balik - dat fotografll do dopisu - zaplatit 9 Kc za dopis do ciziny - poslat dopis doporucene - koupit zn^mky za 10 Kc - poslat balfk normalne - jit do banky pro penize K s. 240, 241 A; С кільки коштує лист за кордон? Б: Авіапоштою в Європу дев ять крон, інші А: Тоді, будь ласка, дайте мені марки на вісімнадцять крон. А; Скажіть, будь ласка, я к послати лист рекомендованою поштою? Б: Заповніть ось цей бланк. А: Відправником буду я? Б: Так. А ззаду на конверті напишіть свою адресу. А: Скажіть, будь ласка, на цей лист достатньо марки за дев ять крон? Чи ви не могли б його зважити? Б: Він важить більше, вам доведеться доплатити ще вісім крон. А: Чи я можу послати цю книж ку бандероллю? Б; Ні, її вага перевищує кілограм. Вам доведеться відіслати її посилкою. Ви хочете послати її експресом? А; Ні, звичайною поштою. Коли її отримають?

365 Б: Через три дні. Ось заповніть бланк на посилку. А: Я хотів би послати цей лист експресом. Б: Ви не написали індексу. А: Але я його не знаю. Б: Список індексів висить ось там біля дверей. А: Дякую. Телеграма повинна бути короткою й точною. Текст телеграми повинен бути розбірливо написаним. Зверху напишіть свою адресу (= адреса відправника), посередині бланка адресу того, кому ви пишете (= адреса одержувача). Текст повинен бути коротким, у кінці не забудьте підписатися. 12. Напишіть адреси й текст телеграми на бланку. Для тексту використуйте такі ситуації: а) Ви домовилися з колегою, що він зустріне вас у Празі на автобусній зупинці в понеділок о дев ятій годині вранці. Але у вас змінилася програма, ви не можете приїхати до Праги вранці, але приїдете тільки о шостій годині ввечері. б) Ваш колега поїхав у гості до Брно до свого друга. Ви знаєте його адресу й також знаєте, що він там буде один тиждень. Але зараз директор вашої фірми посилає вас і вашого колегу у відрядження. Напишіть йому, чому й коли він повинен повернутися. в) Ваш приятель приїхав із Києва до Праги й привіз якісь важливі документи для вашого колеги, який працює в Брно. Тому вам доведеться надіслати вашому колегові телеграму, в якій напишете, що він повинен приїхати за документами. Напишіть також, коли й де вас може ваш колега в Празі знайти. Телефон. Учора я приїхав до Праги тільки ввечері, й тому в мене не було часу, щоб подзвонити своєму другові Карлу до Брно. Я знаю, що Карел чекає, коли я буду телефонувати, й тому я йому зразу ж сьогодні вранці подзвонив із офіса. Але мені по телефону відповів ні Карел, і ні його секретарка, але: - ІДе пані Свободова. З ким я говорю? - Пробачте, це не офіс пана Дворжака? - Ні, це приватна квартира. - Перепрошую, я не туди подзвонив. Я дзонив по телфону Ви помилилися номером. Номер нашого телефону Нічого не сталося. Я не знаю, хто помилився - телефон або я, але я подзвонив знову. На жаль, було зайнято. Я дзвонив що чверть години й нарешті додзвонився о десятій годині. - Офіс пана Дворжака. - Добрий день! ІЦе Петро Кубат. Чи можу я говорити з паном Дворжаком? - Зачекайте хвилинку, будь ласка. Пане Дворжаку, вам дзвонять. Ви говори - тимете? - Привіт, Петре! Я від ранку чекаю, коли ти подзвониш. Що нового? - Здрастуй! У тебе весь час було зайнято. Отже,...

366 Dobrÿ den. Je Petr doma? (Mùzete mi zavolat k telefonu Petra?) Je tam, prosim, doktor Dvor'ak? Mohl(a) bych mluvit s inzenÿrem Kubâtem? Je, prosim, Karel doma? Chtël(a) bych mluvit s doktorem (Cernÿm). Je (Martin) doma? Prosim vas, mûzete mu vyridit, ze volai Karel a ze prljdu zitra? Mohl(a) bych dnes odpoledne ve ti=i pi^ijit k panu doktorovi? L11 ^ i i Ahoj, Honzo. Co poti'ebujes? Odkud volas? - Mâm. Kde jsi ted? - Asi za pùl hodiny. - To vis, ze vim. Tak za chvili ahojl 15. Kde si mcizu pùjcit telefonni seznam? Nevâzi mùj balik vie nez 15 kilogramû (kilo)? Musim vypinit postovni poukâzku? Kolik je postovné do ciziny? Chtél(a) bych ten dopis poslat doporucenè. Musim si zavolat mezistâtnë. 16. Напишіть листівку; - напишіть вітання з Праги й також напишіть, коли повернетеся додому - напишіть, що погода гарна, що ви тішитеся, коли вже зустрінетеся з родиною й що ви їй переказуєте щирі вітання від вашого друга - посилаєте вітання з відрядження й пишете, що повернетеся вже в п ятницю до обіду й що в суботу хочете зі своєю сім єю поїхати до Карла на дачу - пишете жінці, що її поздоровляєте й просите її, щоб вона вам купила квиток на поїзд до Брно на понеділок рано. 18. S manzeikou - s ni; se svÿm novÿm autem - s nim; nèjakÿm sportem - jim; se mnou - s vâmi; tim parkem - jim 19. Cim - Cim - S cim - S kÿm - Za kÿm - Za kÿm - Pfed cim - Cim 20. od lékafe - za domem - bez své nové pfitelkynë - pfed hodinou - po obëdë - za mësic - od naseho profesora z konzultace - pod skfini - z hezkého divadia - vedie toho starého domu - pod stùl - kazdë hezké siecny - vsechny konference

367 vlakem, nebo autobusem - pred obëdem - za svÿm pritelem - s Helenou - mezi druhou a tfeti hodinou - mezi oknem a posteli - za mèsic - hezkÿch vèci - Za chvili - Pfed chvi'li - Na stole - tali? s polévkou a misa s ovocem - timhie parkem LEKCE donesu, prlnesu ti nëco k jidiu - donesu, prinesu ti tu knihu az domû - vynesu, odnesu nëco ven z pokoje - vynesu, odnesu ten kufr nahoru - roznesu dopisy na rûznâ mfsta- snesu, vynesu nëco dolû na ulici 2. Vyjedeme brzo râno desâtého cervna, Brnem jen projedeme a do Rakouska dojedeme uz jedenâctého cervna. - Ми виїдемо вранці 10-го червня, через Брно ми тільки проїдемо і вже 11-го червня ми будемо у vysli - rozesli - projel - dojeli, prijeli - dopisu - prejeio - preletëlo - odietélo - pfiletëlo - vjel 4. Ми виїхали за місто. Ми вийшли з готелю, і пішов дощ. Вам уже винесли валізу на вулицю? Ми піднялися аж на 13-й поверх. Ми підемо о восьмій годині, потяг відходить о пів на дев яту. Ви поїдете з чоловіком або ще залишитеся в Празі? Ми відлітаємо до Києва вже сьогодні. Я віднесу цей лист на пошту тільки завтра. Я тобі приніс каву. Я прилетів уже вчора ввечері. Я також припишу щось до листа твоїй мамі, дай сюди. Ми принесемо ваш багаж аж до вашого номера. Ми приїхали до Праги так, як було заплановано. Ти підеш/сходиш у магазин за сигаретами? Я сходив на пошту за посилкою Оvasem mëstë - vasem novém programu - novém ceském filmu - obchodnim domë Kotva - jiznfm Slovensku - prfstim tÿdnu - minulém roku... o vasi barevné televizi - prazské univerzitë - jedné nové restauraci - této noci - jizni' Moravë - minulë stredë - veiké zimë 6. Vite nëco 0 Nârodnim divadlu(-e) (o nëm) - o svëm bratrovi (o nëm) - o nasem profesorovi (o nëm) - o ceskë literatui'e (o ni) - o ceské historii (o nq - o Evë a jejim pi=fteli(-ovi) (o nich).

368 L12 V cervenci - V zimë - v lednu - na filozofické fakultë - v Praze - v Brnë - ve ctvrtém poschodi - v nasi garâzi - v té restauraci - o Alenë a Petrovl - V mérn pokoji - ve vlaku - na programu - po celé Evropë - pfi prâci - po skole 8. Mluvil(a) jsi (jste) uz se svÿm pfitelem o té nové prâci? Informoval(a) ses (jste se) uz 0 odjezdu rychliku? Uz jsi Qste) slysel(a) o tom novém francouzském filmu? Chtël(a) by ses (byste se) setkat se mnou u vecefe? Uz jsi (jste) byl(a) na vÿchodm'm Slovensku? Je tvûj (vâs) byt ve tfetim, nebo ctvrtém poschodi? Uz jsi (jste) nasel (-sla) ty klice? Chtël(a) bys (byste) strâvit svou dovolenou v severni Evropë? Pockal(a) bys (byste) na më u vchodu do divadia? Pûjdes (-ete) se mnou po koncertë jestë do vinârny? y готелі Г: Добрий день! Я у вас забронював два номери, моє прізвище Черни. А: Так, на ваше ім я тут заброньовано два номери. Вони знаходяться на четвертому поверсі й і 313-й. Ось вам ключі. Г: Ось мій паспорт. Скільки коштує номер на одну ніч/добу? А; 590 крон за номер. Вам принести багаж у номер? Г: Так, будь ласка, але він іще в машині. А: Дайте, будь ласка, ключі від машини. Ми її поставимо в наш гараж і принесемо ваш багаж. Г: Ось вони. Це зелений Мерседес перед входом/біля входу. А ми піднімемося на четвертий поверх. 9. (Скажіть про себе): Вам подобається жити в готелі? Де ви мешкаєте/живете тут у Чехії? У вас є велика квартира? Із кількох кімнат вона зістає? Що ви напишете додому про Прагу? Якщо ви не можете знайти свій готель, (у) кого ви запитаєте, як дістатися/добиратися до нього? Ви поїдете кудись у цю суботу й неділю? Ви завжди їздите у відпустку машиною? Куди ви краще всього любите їздити у відпустку? Ви ходите на природу один? 10. па jméno Dvorak - za jeden dvoulûzkovÿ pokoj - do pokoje - od auta - na (za) jednu noc - pfed vchodem - vÿtahem - do 4. poschodi - u (vedie) vÿchodu Розмова 3 адміністратором - Добрий день! Я хотів би поселитися у двомісний номер. - На скільки діб?

369 - На дві-три доби. - У нас є вільний один двомісний номер на п ятому поверсі. - Вікнами на вулицю або в парк? - На вулицю; всі, які виходять вікнами в парк, зайняті. - Добре, я беру його. Ось мій паспорт. - Візьміть, будь ласка, ваші ключі. Багаж ми вам принесемо в номер. 11. А: Добрий день! Скажіть, будь ласка, у вас є одномісний номер? двомісний номер? два двомісні номери? Б: На СКІЛЬКИ діб? А: Лише на завтра. На чотири доби. На тиждень. Б; У нас, на жаль, є тільки вільний номер на три доби/ ночі. У нас є вільний номер (вільні номери) на п ятому поверсі. А: Номер виходить вікнами на вулицю або в парк? Я хотів би номер вікнами в парк. Б; Ви можете взяти номер, який бажаєте. На жаль, усі номери, які виходять вікнами в парк, зайняті. А: Скільки коштує номер на одну добу? Б: Одномісний номер коштує 950 крон на одну ніч. Двомісний коштує 1500 крон на ніч. А: Добре, я беру його. Б: Ваш паспорт, будь ласка. Дякую. Ось ваші ключі. Багаж ми вам принесемо в номер. Відпустка. Пані Дворжакова зустріне в кафе пані Черну. (Роз)починається літо, тому й вони говорять про відпустку. Куди ви поїдете у відпустку влітку?" питає пані Дворжакова. У цьому році все не так просто. Вже на наступному тижні буде у чоловіка відпустка, а вчора в нас зіпсувалася машина. У чоловіка була невелика аварія, але він сам у порядку (але з ним нічого не сталося). Нам доведеться змінити плани на відпустку. Ви куди збиралися поїхати? Ми хотіли подорожувати по Середній Європі, але, виходить, ми поїдемо тільки в Австрію й Венгрію. В суботу ми поїдемо потягом до Братіслави, там переночуємо в готелі й зразу ж наступного дня ми попливемо по Дунаю до Відня. Там ми хотіли б бути кілька днів, ми поїдемо також за місто дивитися його околицю й оглянути всі пам ятки архитектури. Із Відня ми поїдемо автобусом у Венгрію. У чоловіка вже потім кінчатиметься відпустка - 10-го липня він повинен знову

370 стати на роботу. Потім мені й дітям доведеться з чоловіком попро- І Ч Q щатися - він полетить назад у Прагу, а я з дітьми поїду в Південну L І ь Словаччину до однієї моєї приятельки. У Південній Словаччині ми будемо приблизно тиждень. На кінці липня обі жінки знову зустрічаються. Про що вони, певно, говоритимуть? Добрий день, пані Черна. Отже, яка була у вас відпустка? І яка погода? А зараз продовжуйте ви. Що розказувала пані Черна про свою відпустку? 12. Правильні відповіді: Неправильні: У них була погана погода, щодня ішов дощ. У них була непогана погода, але було не дуже тепло. У них була гарна погода, але кілька раз ішов дощ. У них була гарна погода, ні разу не було дощу. У них була чудова погода, весь час світило сонце й було тепло. 16. Reknëte mi nëco о Slovensku, Bratislavë, Brnu (Brnë), starém mëstë, hotelu Hvëzda, dovolené, okoli mësta. 19. Alenë, tobë, jemu, kolegovi konci dovolenâ a Pavlovi, mnë, ji, sëfovi zacfnâ. 20. Chceme cestovat po severni Evropë, jizni Americe, vÿchodnim Slovensku, zâpadni Ukrajinë 21. Petre - sobotu a nedëli - v sobotu - nie zajfmavého - do obchodniho domu - pro kâvu a cigarety - jednu starou pi^ftelkyni - pred rokem - s manzelem v cizinë - prvniho kvëtna - mi - mâlo casu - s n i- ji - telefonu - tu novou knihu - od tebe - mi - do kina - filmu - od Milose Formana - ho - o nëm - na nëj - mnë. 22. v nedëli - s priteikyni - u metra - na kâvu - o Mexiku - s manzelem - po celé Americe - od ni - z cest - z nëho - v muzeu - po rekonstrukci - pi'ed tÿdnem - V Praze - tramvaji - z Vâclavského nâmësti - od Nârodniho divadia

371 23. Ta siecna vysla z tamtoho obchodu. Presii jsme na druhou stranu. Kreslo stojf na té zluté podlaze. Delegâji se rozjeli ve stredu v jednu hodinu. Dovolenou budu mit V cervenci a v srpnu. Reditel odjel na sluzebnf cestu do Kyjeva. Mluvili jsme o nasi' nové pfiteikyni. Chtëll bychom diskutovat o televiznim programu. Petr stâle hovofi 0 mné a o ni. O dovolené jsem byl v jizm'm Rakousku a severni Itélii. Své zavazadlo mate ve svém dvoulùzkovém pokoji. Auto objelo celé mésto. Ten pan se ptal po nasem doktorovi. Ten dopis dosel ve stredu ctrnâctého kvétna. 24. vÿchod - odjede - se rozesll - vyjelo - odjel - po obëdë - pod stolkem - ze tndy - sjel - bez koupelny - prlleti z Istanbulu LEKCE Vyprévël ml o svÿch plânech - o svych bratrech - o tëch Cesich - o novÿoh fllmeoh - 0 tëch ceskÿch mëstech - o prazskÿch nâmëstfch. Mluvil jsem s niml o svych sestrâch - o svÿch cestâch - o novÿch knlhâch - o svÿch priteikynich - 0 svÿch havârnch. 2. V râdiu jsem slysel o novÿch tramvajfch - o prazskÿch dlvadlech - o soukromÿch obchodech - 0 nasich rekâch - o vasich problémech - o Ceskÿch Budëjovicich - 0 Spojenÿch stâtech americkÿch - o tvÿch rodicich - o prazskÿch kulturnich pamâtkâch - 0 Cesich, Ukrajincich, Angllcanech Mad arech a Rusech. 3. po sesti minutâch - po sedmi hodinâch - po osml dnech - po desetl mësici'ch - po sesti letech 4. Reknl mu, aby prisel zitra vecer - aby prlnesl... - aby napsal... - aby nekupoval... - aby koupil - aby se dobfe vyspal... Chtél(a) bych, abys (abyste) to udélal(a)... - abys(te) ml vysvëtlll(a) tento problém - abys(te) zmënll(a)... - abys(te) ml uvafll(a) caj - aby ses (abyste se) vrâtll(a) brzo - aby sis (abyste si) pfecetl(a)... Ucim se cesky, abych mohl(a) cist... - abych rozumël(a)... - abych cestoval(a)... abych umël(a) napsat...

372 7. ji'm hodnë ovoce a zeleniny - jdu ven na prochâzku - otevfu si na noc okno - pî=ectu si nëco hezkého - vypiju horkÿ caj s citronem L13 K s. 273 Як ти себе почуваєш? - Привіт! - Ти але маєш нездоровиі^ вигляд! Що з тобою? - Ти вже ходив до лікаря? - Ти можеш не боятися, напевно в тебе буде менше боліти. Ввечері я зайду до тебе. Як ти себе почуваєш? Мені погано./мені недобре. Поки що я не почуваю себе добре. Усе нездужається. Я хворий. Як ви себе почуваєте? Мені погано. Привіт! Ну так, у мене зуби болять. Як раз туди йду й боюся. Ти краще не заходь. У мене, здається, температура, тому, коли я повернуся від лікаря, я відразу ляжу в ліжко. Я, мабуть, матиму грип. X Я почуваю себе цілком добре. Я вже здоровий. X Я почуваю себе добре. Що з тобою? У тебе/ти маєш поганий вигляд, х Я почуваю себе нічого/ цілком добре. У мене болить голова. зуб. спина. горло. У мене температура. У мене грип. Я кашляю. У мене нежить. У лікаря (пацієнт, лікар). П; Добрий день, пане лікарю! Я йду на контроль, я тиждень лежав дома з ангіною. Л: Здрастуйте! Як ви себе почуваєте? П: Мені вже краще, ніж було минулого тижня, але я дуже втомлений.

373 Л: Ви ще приймаєте пеніцилін? П: Сьогодні я закінчу його приі^мати. Л; Я подивлюся на ваше горло. Тут у вас болить? П: Трошки. Л: Сестра у вас поміряє температуру й візьме кров. Побачимо...! Л; Ще не все в порядку. Я вам випишу нові ліки. Приймайте через кожну восьму годину/тричі на день. На контроль прийдете знову за тиждень. Запишіться у сестри. Ось вам рецепт, аптека знаходиться на першому поверсі поліклініки. П: Дякую, до побачення. У здоровому тілі-здоровий дух. Він: Доброго ранку! Котра година? Вона: Я (на) тебе вже чекаю. Зараз одинадцята. Я підвелася о дев ятій - дивлюся, надворі так гарно, я пішла у садок. Ти добре виспався? Він: Зовсім ні. Я відчуваю себе втомленим, і в мене болить голова. Вона: Ти дуже довго спав, це некорисно для здоров я. Ти швиденько поснідай, щоб ми могли вже йти. Він: Куди? Я нікуди не хочу йти. Вона: Але все ж таки, не лінуйся! Ти себе погано почуваєш, і в тебе болить голова тому, що ти нічого не робиш - не займаєшся спортом, нікуди не ходиш. Я пропоную тобі піти пограти в теніс або сходити до басейну. І1 о ти вибереш? Він: Я краще піду до басейну, ніж грати в теніс. Вона: О.К./Добре. Але не думай, що ти відпочиватимеш у воді. Я примушу тебе плавати. А зараз поспіши! Йди одягайся й не забудь покласти в сумку плавки, рушник і мило. Я йду також переодягтися. 9. А: Нам треба було б зайнятися спортом. Ти хочеш піти грати в теніс або в волейбол? бігати або плавати? Б: Я краще піду грати в волейбол, ніж у теніс. плавати бігати. 10. Jdu si obléknout teplâky, sortky, sportovni boty, piavky. Jdu si vzft brÿle. Jdu se previéknout do teplâkû, sortek, sportovm'ch bot, plavek. 12. (s. 276) A; y мене вже давно болить горло. Я приймав пеніцилін, але він мені не поміг. Що ж мені робити?

374 Б; Я сильно кашляю, найбільше вранці. І І Л Минулого місяця в мене було багато справ, Іш І Ч я себе почуваю дуже втомлено. Я палю/курю./я курець. Б: Мене часто нудить. Я буваю часто нервозним і в ночі я не можу спати. Лікар мені порекомендував більше відпочивати й менше працювати. Це правильно? 1; Ви кашляєте, тому іі о напевно багато курите/палите. Зразу ж, як підводитеся, ви починаєте курити/палити. Ви повинні/мусите перестати курити, відпочивати й гуляти на свіжому повітрі. 2. Я гадаю, що ви не лежали в ліжку, коли приймали пеніцилін. Ви напевно не сиділи весь час у теплі. Не ходіть на вулицю, не пийте нічого холодного, а тільки чай. 3. Лікар має рацію. У вас проблеми на нервовій підставі. Вам не треба/ви не повинні думати про проблеми, вам треба часто ходити на прогулянки, відпочивати, не палити, не пити ні кави, ні алкоголю, але їсти багато фруктів. Краще всього було б для вас поїхати у відпустку. LEKCE Со je tam vzadu proti tëm modernfm domùm - obchodùm - tèm bilÿm autûm - tëm stolûm a zidiîm - nasim kancelàrim? Co mâs proti tëm iidem - Slovâkùm - tëm cizincùm - tëm dëtem - koiegùm - nâvstëvâm? 3. Napsal jsem rodicùm dopis. Objednal jsem kamarâdùm kâvu. Rekl jsem panu Kubâtovi pravdu. Dal jsem prodavacce stokorunu. Prinesl jsem manzeice tu novou knihu. PCijcil jsem Karlovi a Janë auto. Zaplatil jsem cism'kovl cernou kâvu. Uvaril jsem pratelùm dobrou veceri. Poslal jsem dëtem nèkolik knih. UkâzaI jsem cizincùm Prahu. Vybral jsem nâvstëvë z Kyjeva dobrÿ hotel v centru. 5. a) Schûze bude zitra od jednë do tri - od dvou do ctyi= - od tri do pëti. b) Koncert trvâ od osmi do deseti - od sedmi do deviti - od sesti do osmi. c) Pfisel v devét, aie po deseti - patnâcti - dvaceti - dvaceti pëti minutâch musel odejit. d) o vsem - vsechno - vsemu - se vsim - vsichni - vsechny kolegy - se vsemi - 0 vsech problémech

375 7. dvëma pfételûm - v osm hodin - po dvou mësfcich - od dvanâcti do ctrnâcti - сіуі cizincù - 0 jednom sportovci - pfed patnâcti lety - p?ed ctyfmi mësici - po trech letech - dva millony - ctyricet pët tisic slov - do tî'f hodin - o pëti problémech - o tëch dvou miadÿch cizinkâch - na dvë nâvstèvy - vsem tfem kamarâdûm Ha автостраді. Пан Фішер і пан Кубат їдуть по автостраді. К: Ви не втомилися, пане Фішере? Ви вже за рулем більше, як дві години. Ми могли б зупинитися й відпочити. Ф: Це чудова думка/ідея. Ми зупинимося ось там біля моторесту. Там знаходиться автозаправка, мені треба залити бензин, бензобак, мабуть, уже порожній. Тільки не знаю, чи вони матимуть екологічний бензин (АІ-96-Й). Ф: Чудової Вони мають такий бензин. Поки я заллю бензин, ви можете піти до моторесту. А мені ше потрібно перевірити мастило (долити мастила) і долити води, так що вам доведеться мене трошки почекати. К: Тоді я вже піду в ресторан. А мені для вас замовляти страву? Ф; Ні, дякую, я сам замовлю. К: Усе в порядку? Ф: Так, я залив тільки трошки води, мастила не треба було доливати. Отже, що ви взяли? К; Поки лише сок, мені дуже хотілося пити. їсти я нічого не замовляв, я чекав (на) вас. Ф: Я питиму тонік, я не хочу нічого солодкого. Страву виберіть ви, я буду їсти те саме, що й ви. Потім я питиму каву. К; Зараз друга година, о третій ми, певно, будемо в Празі. Ми все встигнемо, нарада починається о пів на четверту. Ми зразу ж поїдемо в контору або зупинятимемося у вас у готелі? Ф; Спочатку ми поїдемо до готелю, мені треба взяти ще якісь матеріали, які нам будуть потрібні для наради. Якщо ви не проти, я ще переодягнуся, тому що після наради я вже не встигну переодягтися на прийом. К: А він коли починається? F; О сьомій годині. Я не сподіваюся, що нарада закінчиться скоріше, ніж о пів на сьому. Чудово! Вже несуть страву. Смачного! К: І вам також! = 2., 2. = 1., 3. = 5., 4. = 3., 5. = 4., 6. = 6. 1) Про що говоритимете на нараді? 2) Про строк відкриття нового готелю. 2 ) Про що ви домовилися? 1) Про те, що матеріали він підготує до понеділка. 3) Що вам іще потрібно зробити? 5) Помити вітрове скло.

376 4) Ти йому порадив, як треба добиратися...? І 4 / 1 3) По автостраді в Брно й потім по дорозі на (главу.! І Ч 5) Де ви по дорозі зупинилися? 4) На стоянці біля автостради. 6) Де ви зупинилися? 6) У готелі у пана Фішера. 9. d) az - kdyz - az - kdyz - az - kdyz Що сталося, пане водію? ДАІ Машина ДАІ зупинилася біля машини, яка стояла на краю дороги. - Пане водію, у вас щось не в порядку? - Та ні, машина в порядку. - Тоді у вас немає бензину? - Ні, а мене повний бак. - Так що сталося? Чому ви тут зупинилися? - Пробачте, але мені несподівано стало погано. Але зараз уже краще, я поїду далі. - Через два кілометри буде моторест, ви там можете відпочити. Чи ви не хотіли б, щоб ми з вами поїхали? - Ні, дякую, мені вже справді добре. Штраф. Я мешкаю досить далеко від центру, й тому я вирішив, що свого друга Мартина, який зараз у мене в гостях, відвезу ввечері на концерт машиною. Концерт починався о восьмій. Ми виїхали пізно, нам здавалося, що в нас є досить часу, й тому нам довелося поспішати. Я знав, що "іду дуже швидко, - швидше, ніж дозволено, - але не думав, що в мене буде така невдача і я зустріну ДАІ. Я побачив на краю дороги міліціонера, який махав мені, щоб я зупинився. Здрастуйте, прошу ваші права. Я подав йому мої права. Пане водію, ви з якою швидкістю їхали? Ну, може, я їхав трошки швидше, але не дуже перевищив швидкість. У місті не дозволено їхати зі швидкістю понад п ятдесят кілометрів за годину, але ви їхали зі швидкістю вісімдесят кілометрів. Не може бути! На стільки я перевищити щвидкість не міг. Але це так. Ви повинні заплатити штаф. І не малий. Штраф я заплатив, тут нічого було робити. На початок концерту ми, звичайно, не встигли (запізнилися). Ми приїхали на п ять хвилин пізніше. 13. i'idicskÿ prùkaz - autem - svou manzeiku - dost casu - z okna - zitra vecer - pfed zacatkem jednâni

377 Stavîm se u tebe (u vâs) pfed obëdem, konferenci, jednânîm, vecefi, protoze po obëdë, konferenci, jednâni, vecefi nebudu mit cas. LEKCE a) Ne, Jana tady neni, odesla pfed pëti, deseti, patnâcti, dvaceti minutami. b) O Pavlovi nie nevfm. Naposledy mi napsal pfed pëti, deseti dny, pfed dvëma, tfemi tÿdny, tfemi, ctyfmi mësici. 2. a) Tady je nëjakâ taska s knihami, bramborami, minerâlkami, houskami, jablky, vajicky, chlebiëky, casopisy, pomeranci, vejci. b) Mluvil jsem s vasimi rodici, hosty, s tëmi dêtmi, lidmi, s nëkolika pfâteli, cizinci, se dvëma kolegy, doktory. c)... zabÿvâ se smiouvou mezi nasimi firmami, situacf v nasi firmë, nëkolika problëmy, dûlezitÿmi ekonomiçkÿmi otâzkami, automatickÿmi stroji, pocitaci, nasimi vÿrobky, exportem do Ceské republiky, importem vÿrobkû a) Kdybych mël cas, sel bych do divadia - pfeceti bych si noviny - navecefel bych se v restauraci - zahrâi bych si s tebou tenis - zûstal bych doma a odpocival bych - poslouchal bych koncert z râdia. b) 1. dal bych si kâvu v kavârnë, 2. podi'val bych se na ten film, 3. mël bych veikou radost, 4. zmënil bych nâs plân, 5. ten kabât by si koupila (koupila by si ten kabât), 6. odpovëdëli bychom jim, 7. mohi by pracovat v nasi firmë Нарада (пан Кубат і пан Демчук). К: Вітайте! Я Петро Кубат, торговий представник нашої фірми. Д: Дуже приємно. Я Роман Демчук. Радий з вами познайомитися, поки що ми з вами говорили тільки по телефону. К; Як ви доїхали? Д; Дякую, добре, хоча їхав (їхали) довго. К: Сідайте, будь ласка. Ви будете каву? Д: Дякую, з задоволенням. К: Щодо пропозиції контракту - ви її знаєте. Ви згодні з усім? Д; Я хотів би з вами обговорити деякі подробиці. Який гарантійний строк мають усі ваші вироби? К: Два роки. З рекламацією ви можете звертатися безпосередньо до нас або до нашого представника в Києві. Д: Наші покупці скаржаться на поганий сервіс (погане технічне обслуговування). Ремонт триває довго.

378 K; Зараз буде все краще. Ми відкриваємо у Києві новий сервіс, І 1 С і наші техніки забезпечать швидкий ремонт прямо на місці.! І w Д: У такому разі ми контрактом задоволені. Але я ще раз його розгляну (простудіюю). Підпишу його завтра. К; Добре. Котра година вас влаштовує? Д; Я прийду в той самий час, що й сьогодні. У випадку, що не зможу прийти, я подзвоню вам. К; Ви не бажаєте, щоб ми послали за вами до готелю машину? Д; Ні, дякую, не треба. В аеропорту. До Праги ми прилетіли о пів на третю. Політ із Франфуркта тривав недовго, близько одної години. Коли ми вийшли з літака, автобус підвіз нас до будинку аеропорту. Біля віконця паспортний контроль" було багато людей, тому що прилетів ще один літак, а празький аеропорт дуже малий. Паспортний контроль: Прошу ваш паспорт. Ви приїхали у приватних справах? - Ні, я представник фірми Шкода й буду в Чеській Республіці працювати. Добре. Віза вам не потрібна. Можете пройти до митного контролю. Бажаю, щоб вам у нас подобалося. Митний контроль: Митник; Добрий день. Чи є у вас речі, які обкладаються митом? Спиртні напої? Сигарети? - Ні, я везу тільки особисті речі. Митник; Ви надовго приїхали? - Так, я тут працюватиму. Але свої речі я привезу наступного разу, коли я поїду в Чехію машиною. Мені відкрити валізу? Митник; Ні, не треба. Все у порядку. Можете йти. - Нарешті через півгодини я був на вулиці. Мене ніхто не зустрічав. Я сів у таксі й поїхав у наш празький офіс =3.,2.=1 3.=2., 4.=5., 5.=4. 7. Biahopfeju manzeice k narozeninâm. Boji'm se letadla. Vezmu si od tebe bonbon. Cestuju po Cechâch a Moravë. Cekal jsem na profesora ctvrt hodiny. Dëkuju vâm za dârek. Dojdi pro noviny! Doporucuju ti tuto knihu. Dozvédèl jsem se od Petra zajimavou informaci. Jednâme s nimi o obchodu mezi nasimi firmami. Rozioucii jsem se s Petrem uz vcera. Chtèl bych se informovat o situaci vasf firmy. Pofâd musim myslet na nasi cestu do Lucka. Omiouvâm se vâm za tu nepi'fjemnost. Mùzete mi rozmënit stovku za drobné? Zaplatil jsem 800 korun za tuhie kosili. Pomâhâm Janë v jeji prâci. Vyprâvël jsem rodicùm o nasi dovolené. Uz se pfipravujeme na dovolenou. Souhiasim s vasim plânem. Pozdravujte ode më manzela.

379 A bez + G без bezolovnatÿ екологічний бензин a І/Й, та, а biftekm біфштекс ч. a proto і тому/а тому bilÿ, -à, -é біл 1ий, -а, -е aby щоб; аби лише, аби лиш, аби blahoprat + D k + D вітати, -аю, поздоровлятільки -pfeju impf. ти,-яю кого з чим adresa F адреса ж. poblahopràt pf. привітати кого 3 чим adresét M адресат, одержувач ч. blanket M бланк ч. ahoj! привіті bohuzel на жаль ale але, а, проте, однак, зате bofeni N біль ч. American H/l, -ka F американ 1ець ч., -каж. bolestf{g-i) біль ч. anglicky по-англійському/по-англійськи bolet impf. боліти Anglie F Англія ж. boty F pl., sg. bota черевики ч., мн., черевик ani - ani ні -ні одн., туфлі ж., мн. ano так boufka F буря, гроза ж. asi тому, через це, через те bramborovÿ, -à, -é картоплям ІИЙ,-а, -е приблизно, близько+р.в., коло, brambory F pl. картопля ж. sg. tanf. майже; певно, певне, напевно. brét + Ak, beru impf. брати, беру мабуть vzit, vezmu pf. у/взяти, візьму atmosféra F атмосфера ж. bratr M брат ч. autobus автобус ч. brÿle F pl. окуляри р1. tant. autobusovÿ, -à, -é автобуси ІИЙ, -а, -е brzo = brzy скоро, рано, швидко. automat M автомат ч. незабаром autoservis M автосервіс ч. brezen M березень ч. az аж, самий; коли, поки не, поки. budik M будильник ч. доки budova F будинок ч., будівля, будова ж. B bydiet Impf. жити, мешкати, проживати balicek M пакет, пакетик, пакунок, ч.. bytm квартира ж. пачка, посилка ж.. b^, jsem бути, -(є) (цінна) бандероль ж. balik M пакет, пакунок, згорток ч., C пачка, посилка ж. banka F банк ч. ceini МИТНІ ИЙ, -а, -е barevnÿ, -a,-é колірні ий, -а, -е, celnice F митниця ж. кольоров ий, -а, -е celnik M митник ч. barvaf колір ч., барва ж, celÿ, -à, -é ціліий, -а,-е; весь. bât se + G impt. боятися, побоюватися вся/уся, все/усе bojim se боюся cenaf ціна, вартість ж. bazén M басейн ч. centrum N (Q-a) центр ч. bèhat impf. бігати cesta F дорога, стежка ж., benzin H/l бензин ч. шлях ч. benzinové pumpa F автозаправка ж. cestovat impf. подорожувати

380 cigareta F сигарета ж. citit se impf. почувати себе citron M лимон ч., цитрина ж. cizina F закордон ч,, іноземні держави мн. cizinec M чужинець, іноземець, чужоземець ч. cizinka F чужинка, іноземка. чужоземка ж, clon мито с. co що cukrfh цукор ч. cviceni N вправа ж., домашнє cviceni (sloliové) завдання с.; твір ч. C cajm чай ч. casm часч. casopis M журнал, часопис ч. cast F (G -i) частина ж. casto часто CechM чехч. Cechy F pi. Чехія ж. cekat na + Ak impf. чекати (на) кого, що pockat pf. почекати (на) кого, що. зачекати (на) кого, що cerny, -a, -e чорн 1ий, -а, -е cerven M червень ч. cervenec M липень ч. cerveny, -a, -e червоні ий, -а,-е Ceska republika F Чеська Республіка cesko-ukrajinsky чесько-укрйнський cesky по-чеському/по-чеськи cesky, -a, -e чеські ий, -а, -е Ceska F чешка ж. eestina F чеська мова ci? чий, чия, чиє, чиї dim? чим?, як? cislo N номер ч., число с., розмір ч. cist + Ak, etu impf. читати, -аю prec/st pf. прочитати, -аю, перечитати, -аю cistit (si) + Ak impf. чистити, мити vycistlt (si) pf. почистити, вичистити cisnik M офіціант ч. clovek M людина ж., чоловік ч. ctvrt M, adv. четверть, четвертина ж. ctvrtek iw четвер ч. ctyfikràt dàl(e)! daleko dâlnice F daisi dârek M dét, dej! + Ak pf. dàvat impf, détsi + Akpf. dàvat si impf, dcera F dèkuju dèkovat + D za + Ak impf, podëkovat pf. dëlat + Ak impf, udëlat pf. dèlnik M denm dennë deska F destnikm detail M dëtsky pokoj dik = dëkuju diktovat + D + Ak impf, nadiktovat pf. diskutovat o + L impf. ditë N, pl. dèti F divadio N divat se na + Ak impf, podivat se pf. divka F diouho diouhÿ, -à, -ë dneska = dnes do + G doba F dobry, -à, -é dowe docela (hezkÿ) dotiodnout se na + L pf. чотири рази, вчетверо заходь(те)! далеко автострада ж, наступи І ий, -а, -е, друг 1ий, -а, -е, дальш І ий, -а, -е подарунок ч. дати, дай! давати узяти, замовити (страву) брати, замовляти донька, дочка ж. дякую кому за що дякувати подякувати робити зробити працівник, робітник ч. день ч. щодень, щодня, кожного дня пластинка ж. парасолька ж. подробиця, деталь ж. дитяча кімната ж. спасибі диктувати продиктувати вести дискусію з ким про що, дискутувати з ким про що дитина ж., діти мн. театр ч, дивитися що; на кого, що подивитися дівчина, дівка ж. довго довг І ий, -а,-е сьогодні у/в, до, на період, вікч., епоха ж. добрі ий, -а, -е, гарн І ий, -а, -е добре цілком, повністю, зовсім, цілковито договоритися,

381 dohromady dojit pro + Ak, -jdu pf. dole doleva dolit + Ak, doleju pf. dolévat impf. dolû doma domù donést + Ak, donesu pf. donàset impf, donutit + Ak k + D pf. nutit impf. dopis M dopisni dopinit + Ak pf. doplftovat impf, dopoledne adv., N doporucenë doporucovat + D + Ak impf. doporucit pf. doprava doprava F dopravni policie F doprostfed dopredu dort dost dostat + Ak, dostanu pf. dostàvat impf. dostat se nèkam pf. домовитися про що разом, докупи, укупі, усього сходити куди, за ким, чим, піти куди, за ким, чим побігти куди, за ким унизу, насподі, нанизу ліворуч, наліво долити, доллю, залити, -ллю доливати, заливати, підливати униз, наниз, донизу, додолу дома додому принести принесу приносити примусити кого до чого, змусити кого до чого, приневолити кого примушувати до чого, змушувати до чого лист ч. ПОШТОВІ ий, -а, -е заповнити, поповнити доповнювати, доповняти до обіду рекомендованою поштою (послати листа} рекомендувати кому що, кого порекомендувати праворуч, направо транспорт ч. ДАІ в середину, на середину, посередині уперед, наперед, вперед торт ч, досить, достатньо одержати, отримати, дістати одержу, отримаю, дістану одержувати, отримувати, діставати дістатися, добратися, потрапити до чого dostanu se dovolenà F dovoleny, -à, -é je dovoleno dozadu dozvëdët se + Ak pf. dozvim se, on! se dozvèdi dozvidat se impf. drahÿ, -à, -é drobné (penize) pl. drzet + Ak impf. dl^iv(e) duben M duchm dùlezitÿ, -à, -é dùm M, pl. domy Dunaj M Дунай ч. dvakràt двічі, два рази dvoulùzkovy pokoj M двомісний номер dzemm джем ч. E,F espreso N takultaf flimm firma F fotbal M fotografie = fotka F toukat impf, franco uzsky garéz F gramatika F H halaf дістануся, доберуся, потраплю відпустка ж, дозволені ий, -а,-е, вільніий, -а, -е дозволено назад дізнатися, довідатися, узнати що про кого, що дізнаюся, довідаюся, узнаю вони дізнаються, довідаються, узнають дізнаватися, довідуватися, узнавати дорог І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е; дорогоцінн І ий, -а, -е дрібні гроші держати, тримати раніше, раніш квітень ч. дух ч., душа ж. важлив [ий, -а, -е, серйозн І ий, -а, -е будинок, дім ч., будинки, доми мн. еспресо невід,, С. (=1 факультет ч. фільм ч. фірма ж. футбол ч. фотографія ж., знімок ч дмути по-французькому/ по-французьки гараж Ч. граматика ж. зал, вестибюль ч., зала ж.

382 halér M гелер Ч. chlebicek М бутерброд Ч. havàrie F аварія ж. chodba F коридор ч. hezky,-à, -é гарн 1ий, -а, -е, красив ий, -а, -е chodit impf. ходити hiadm голод ч. chripka F грип ч. hiava F голова ж. chtit, chci, oni chtèji хотіти, хочу, вони хочуть hiavné головним чином, головне, головно, переважно chudàkl M неборак, неборака ч. і ж., бідолаха ч. і ж. hiedat + Ak impf. шукати chutnat + D impf. смакувати, подобатися hned зразу, зразу ж., відразу. chut' F смак ч. відразу ж. враз, моментально dobrou chuti смачного! hnèdÿ, -é, -é коричневий, -а, -е. chvile F мить, хвилина ж., момент ч. брунатний, -а, -е chyba F помилка ж. hodina F година ж. chybèt impf. бути ві^ сутнім hodinky F pl. годинник ч. chytrÿ, -é, -é розуми ий, -а, -е, hodit + Ak pf. кинути що, чим, що, кмітлив Іий, -а, -е. кого куди, чим у кого тямовитіии,-а, -е hàzet impf. кидати, метати що X hloupÿ, -à, -é X дурн 1ий, -а, -6, глуп І ий, -а, -е hodil se + D impf. влаштовувати, підходити hodnë багато 1 hodnÿ, -à, -é добр 1ий, -а, -е, гарн ий, -а, -е, слухнян 1ий, -а, -е і = a taky і/и, та, також, навіть Holandsko N Голандія ж. Ikdyz хоча 6, хоч би, навіть якщо horecka F температура ж. informace F інформація ж., довідки мн. horko спека, жара ж., жар ч. Informacni інформізшин 1ии, -а, -е, horkÿ, -é, -é гарячі ий, -а, -е, довідков і ии, -а, -е жарк 1ий, -а, -е, пекуч ий, -а, -е informovat + Ak (se) інформувати кого про horsi гірш 1ий, -а, -е 0 +Limpf. кого, що, повідомляти hospoda F ресторан ч., (корчма ж.) кого про кого, що, host M, pl. hosté, host! гість ч., гостя ж., гості мн. довідатися/довідуhotovÿ, -à, -é готов ий, -а,-е ватися про кого, що houska F булка, булочка ж. J hovor M розмова ж. hovoi^it 0 + L impf. говорити, розмовляти jâ я про кого, що jabiko N яблуко 0. hrét + Ak impt. грати в що, на чому jak як na + Ak jakmiie як тільки, скоро, лиш zahràt si pf. заграти, зіграти, пограти на тільки, тільки що чому, жим у що jako як, наче, неначе, мов, hrnicek M горщок, горщик ч.. немов, ніби, нібито чашка ж. (на чай, каву) iakÿ, -à, -é якіий, 'а, -е hruska F груша ж. Japonsko N Японія ж. hi'ivna F гривня ж. jaron, na jafe весна ж., навесні hùi^(e) гірше jazykm мова ж. jednàni N переговори мн. CH jednat s L impf. вести переговори про chata F дача ж. chlapec M хлопець, хлопчик ч. chléb, chleba l\^ хліб ч. jednoduchy, -a, -é що, 3 ким про що прості ий, -а, -е, нескладні ий, -а, -є

383 jednolûzkovÿ pokoj M jednou jeho, jeji, jejich jen = jenom jestli jestll(ze) jestè jet, jedu, fut. pojedu impf, jezdit impf, jideini listek M jidio N jlh M,na ihu iinÿ,-â,-é jist, jim, oni jedi impf, snist, snim, snédi pf. jistè )it, jdu, fut. pùjdu impf, jizdenka F jizni jméno N jmenovat se impf, jmenuji se jo = ano K k, ke + D kabât M kabina F kalhoty F pl. kam kamarâd M kamarâdka F kancelâf F kapesnik M карку F pl. kasiat, kasiu impf, zakasiat pf. kàvaf = kafen kavârna F kazdÿ, -à, -é kde kdo kdy одномісний номер раз, один раз його, її, його, їхн 1 ій, -я, -є, -і тільки, лише, лиш чи якщо, коли, як ще/іще їхати, 'іду поїду їздити меню невід., с, страва, їжа ж. південь, ч. на півдні інш ий,-а,-е,друг ий,-а,-е їсти, їм, вони їдять з їсти,з''ім, вониз"ідять звичайно,певно, напевно, безсумнівно іти/йти, іду/йду, піду квиток, талон ч. південніий, -а, -е ім'я с. називатися мене звати так, ага до. в пальто с, кабіна, кабінка ж. штани рі. tant, куди друг, приятель, товариш ч, подруга, приятелька, товаришка ж, контора, канцелярія ж офіс ч бюро невід,, с. носова хустка, хусточка ж, краплі ж, ми., каплі ж. мн, кашляти, -яю закашляти, покашляти, кашлянути кава ж, кафе невід., с., кав ярня ж. кожн І ий, -а, -е, кожен де хто коли kdyby kdykoliv kdyz kilometr M kinon klic M knedlik M kniha F knihovna F koberec M kolega M kolegynè F kolej F kolem {+ G) kollk koncert M koncit (+ Ak) impf, skoncltpf. konec M konference F kontrola F kontrolovat + Ak impf, zkontrolovat pf. koruna F kostel M kos M koshe F koupelna F koupit + Ak pf. kupovat impf, kourit impf, vykoui^it + Ak pf. krajm na kraji + G krâsnè krâsnÿ, -à, -é krev F (G krve) krkm kromë + G kreslo N kterÿ,-â,-é kudy kufrm kuchyn F kuiturni якщо б, коли б, якби копи завгодно, будь-коли, кожного разу, коли коли, в той час кілометр ч. кінотеатр ч кіно невід,, с, ключ ч, кнедлік ч, книжка, книга ж, бібліотека ж, книжкова шафа, шафа для книжок килим ч, колега ч, і ж, гуртожиток ч. навколо, довкола, кругом, навкруг скільки концерт ч. кінчати, закінчувати закінчити, кінчити, скінчити кінець ч. конференція, нарада ж. контроль ч., перевірка ж. контролювати, перевіряти проконтролювати, перевірити крона ж. костьол ч. кошик, кіш ч,, корзина ж. сорочка ж. ванна ж. купити купувати курити/палити викурити, покурити, скурити край, кінець ч., околиця ж., узбіччя с. на краю, на кінці, на околиці гарно,чудово, красиво гарн І ий, -а, -е, красив І ий, -а, -е, чудов І ий, -а, -е, прекрасн ий, -а, -е кров ж. шия ж., горло с. крім, опріч, помимо, окрім крісло с. котр І ий, -а, -е, як І ий, -а, -е, хто куди,як валіза ж, кухня ж, культури і ий, -а, -е

384 kupén купе невід., с. Ііпу, -а, -é пінив 1ий, -а, -е, ледач і ий, -а, -е kufe N, pl. kufata курча, куря с listek M, pl. listky квиток ч., квитки мн. курчата, курята мн. llstopad M листопад ч. kus, kousek M кусок, шматок ч., частина ж., кавалок ч., грудка ж. lito, je mi lito жаль ч., мені жаль/прикро; шкода kvèten M травень ч. iod F корабль ч. kvètina F квітка ж., квіт ч. loucif se s +1 impf. прощатися 3 ким, чим Kyjev Київ ч. rozioucit se pf. порощатися 3 ким, чим kyjevskÿ КИЇВСЬКІ ий, -а, -е loznice F спальня ж. lyze F pl. лижи ж. мн. L iyzovat impf. ходити/бігати на лижах lacinÿ, -à, -é léhev F, pl. léhve дешев і ий, -а, -е, недорог і ий, -а, -є пляшка ж., пляшки мн. Izice F Izicka F ложка ж. ложечка ж. M lampa F лампа ж. léska F любов ж., кохання с. Mad arskon Венгрія ж. laskavy, -â, -é ласкав І ий, -а, -е, люб'язн ий, -а, -е. mâlo мало, небагато. laskav, -a, -o привітлив 1ий, -а, -е трохи, трошки budutakiaskavi будь ласка! malÿ, -à, -ë мал І ий, -а, -е, невелик І ий, -а, -е. làtka F (skolni) матеріал (учбовий) ч. незначн і ий,-а, -е iavicka F (v parku) лава, лавочка ж. maminka, màma F мамочка, матуся, jeden M січень ч. неня,ненька ж. lehkÿ, -à, -é легк 1ий, -а, -е, слаб 1ий, -а, -е, manzel M чоловік ч. слабк 1ий, -а, -е manzeika F жінка, дружина ж. lehnout si, lehnu si pf. лягти, ляжу тара F карта ж. lehat si Impf. лягати mâslo N масло с. lékm ліки ч медикаменти рі. tant. Masovÿ м'ясн 1ий, -а, -е, масов І ий, -а, -е lékàrna F аптека ж. mastf(g-i) мазь, масть ж. lékaf M лікар ч. materiâl M матеріал ч. iekce F лекція ж., урок ч. matka F мати ж. lépe краще màvat + D impf. махати кому lepsi крац 1ий, -а, -е, ліпш І ий, -а, -е na + Ak les M, do iesa ліс ч., у ліс/до лісу zamàvat pf. помахати letadion літак ч. mëkkÿ, -é, -é м як 1ий, -а, -е, свіж ий, -а, -е létat impf. літати mënë менше letecky авіапоштою mënit + Ak na + Ak impf. міняти що на що ietët, fut. poietim impf. летіти, полечу vymënit pf. поміняти що на що, letistë N аеропорт ч. обміняти що на що letni літніій, -я, -е mensi менш 1ий, -а, -е, невелик ий, -а, -е lëto N, V iëtè літо с., улітку/влітку mëfit + Ak impf. міряти 5 let п ять років zmërit pf. поміряти letos цього року, у цьому році mësic M місяць ч. levnÿ, -à, -ë дешев І ий, -а, -е, недорог ий, -а, -е mësicnë ЩОМІСЯЦЯ, щомісячно. le» t Impf. лежати кожного місяця Ii'blt se + D Impf. подобатися mësto N МІСТО С. libi se mi мені подобається metrm метр ч. lldë, lldimpl. люди мн. métro N метро невід., С. limonéda F лимонад, сок ч. mezi +1, Ak між, поміж, серед

385 milion M mily, -à, -é mineràlka F minulÿ, -à, -é mistenka F misto N mistnost F (G -i) mit + Ak, màm impf. miadik M miadÿ, -à, -é mléko N mluvit s L impf. mnoho = moc mockrât moct (moci), mûzu modemi modrÿ, -é, -é moment M more N mostm motorest M moznà moznÿ, je to mozné mrakm mùj, moje (mà, mé) muset muzeum N (G -a) muzm my mÿdio N myslet na + Ak impf. (si) + Ak mÿt se impf. si + Ak umÿt se pf. N na + Ak, L мільйон Ч. мил І ий, -а, -е, люб І ий, -а, -е, дорог І ий, -а, -е, прионніий, -е,-е мінеральна вода минул І ий, -а, -е, колиши І ій, -я, -е плацкарта ж., квиток ч. (на сидяче місце в автобусі) місце с. кімната ж., приміщення с. мати, я маю, у/в мене... юнак, молодий чоловік ч. молодіий,-а,-е молоко с. говорити з ким про кого, що багато багато разів могти, можу модн І ий, -а, -е, сучасн ий, -а, -е, найновіш І ий, -а, -е, нов і ий, -а, -е син І ій. -я, -е, блакитн І ий, -а, -е, голуб І ий, -а,-е момент ч., мить, хвилина, хвилинка, хвилиночка ж. море с. міст ч. моторест ч. (ресторан для водіїв на певних місцях автостради) може, мабуть, певно, можливо, може бути можлив І ий, -а, -е, можливо хмара, туча ж. мій, моя, моє мусити, бути повинен музей ч. чоловік ч. ми мило с. думати, згадувати про кого, що думати, гадати, що... митися, умиватися мити що митися, умиватися на, у/в nabidnout + D + Ak pf. nabizet impf, nad + 1, Ak nädherny, -ä, -e nadiktovat + D + Ak pf. diktovat impf. nädrazin nädrazni nädrzf nahlas X potichu nahoru nahore najednou najist se + G, -jim pf. najit, najdu + Ak pf. na koncl + G nakonec nakreslit + Akpf. kresllt impf, nakupovat impf. nakoupit pf. nälada F nalepit + Ak pf. leplt impf, nalevo nämesti N naobedvat se pf. näpad M napit se + G, -plju pf. näpiast M naposledy napravo naproti napsat + Ak, napisu pf. psät Impf, narodit se pf. närodni narozeniny F pl. nasnidat se pf. nästupiste N nastupovat Impf. запропонувати пропонувати кому що над, наді, надо, понад розкішн ий,-а,-е, чудов І ий, -а, -е, гарн ий, -а, -е продиктувати диктувати вокзал ч. вокзальн І ий, -а, -е бак, бензобак ч. голосно X тихо,тихесенько нагору, угору, наверх угорі, наверху раптово, враз, раптом, несподіванно наїстися, наїмся найти, знайти, найду, знайду на кінці, на краю нарешті, вреші, зрештою намалювати малювати купувати, йти/ходити за покупками закупити що, скупити що настрій ч. наліпити, наклеїти ліпити, клеїти ліворуч, наліво, зліва, вліво площа ж. пообідати, наобідатися думка, гадка, ідея ж. напитися, -п юся пластир ч. (в) останній раз, востаннє направо, праворуч, вправо,справа напроти, навпроти, супроти, проти написати, напишу писати народитися національніий, -а, -е, народи І ий, -а, -е день народження поснідати платформа ж., перон ч. сідати на що, у що, входити куди, у що

386 nastoupit pf. сісти на що, y що, увійти в що nie ніщо; ніяк, ніскільки. nâs, nase наш, наша, наше, наші ніяким чином natankovat pf. запити бензин nikam нікуди navecefet se pf. повечеряти,(навечерятися) nikde ніде névrh M пропозиція ж., проект ч. nikdo ніхто navrhovat пропонувати що. nikdy ніколи + D + Ak impf. вносити пропозицію про що noc F (G -i), V noei НІЧ ж,, у ночі navrhnout, -vrhnu pf. запропонувати, -ую. noliaf нога ж. внести, внесу пропозицію normélnë нормально nàvstèva F візит ч., відвідини, рі. tant. noviny F pl. газета ж. sg. tant. відвідання с. novÿ, -à, -é новіий,-а, -е, СВІЖІ ий, -а. navstëvovat + Ak impf. відвідувати, навідувати, nulaf нуль ч. ходити в гості nutit + Ak k + D impf. примушувати, змушувати navstivit pf. відвідати, навідати. кого до чого прийти/сходити в гості donutit pf. примусити, змусити. ne ні приневолити кого до чого nebe N небо с. nùz M, pl. noze НІЖ ч., ножі мн. nebo або, чи, чи то nèco щось, що-небудь. 0 будь-що, дещо o + L про кого, що; 0, у/в. nedèie F неділя ж. на, під час nechat si + Ak impf. не треба (здачі), залиши (іть)! oba M, obë F+N оба (ч., с.), Обі (ж.) залишити собі obàika F конверт ч. nèjakÿ, -à, -é якийсь, будь-який, який-небудь obdobi N період, час ч., епоха ж., сезон ч. nejdnv(e) спочатку, спершу rocni obdobi пора року nejvyssi найвищі ий, -а, -е, -і obèd M обід ч. nèkam кудись, куди-небудь, десь obèdvat impf. обідати nèkde десь naobèdvat se pf. пообідати nèkdo хтось, хто-небудь obejit + Ak, obejdu pf. обійти що, обійду nèkdy коли-небудь, інколи. obchàzet Impf. ходити по чому, обходити іноді, деколи obchod M магазин ч., крамниця ж.; nëkterÿ, -à, -é який-небудь, котрий-небудь. торгівля ж. деяк ий, -а, -е, декотр І ий -а, -е obchodni dùm M універмаг ч. Nèmec M німець ч. obchodnik M торговець чим ч. nèmeckÿ, -é, -é німецьк ий, -а, -е objednàvat + Ak impf. замовляти nèmecky по-німецькому/по-німецьки objednat pf. замовити Nèmka F німка, німкеня ж. objednàvka F замовлення с. Nèmecko Німеччина, Германія ж. obiek M костюм ч.; одяг ч. nemocnice F лікарня ж. obièkat se impf. одягатися. nemocnÿ, -é, -é хворі ий, -а,-е si + Ak одягати що nepi'ijemnost F (G -i) неприємність ж. obiéknout se pf. одягнутися, одягти. nepi^ijemnÿ, -à, -é неприємн 1ий, -а, -е одягнути що nerad, -a, -o неохоче, знехотя, без охоти obiicej M обличчя, лице с. nervôzni нервозні ий, -а, -е, obraz M малюнок ч., картина ж. нервов 1ий, -а, -е obràzek M картинка ж. nést, nesu + Ak Impf. нести, несу obsazenÿ, -à, -é зайнят1ий, -а, -е nez, dh've nez ніж, як; перше ніж. je obsazeno зайнято перед тим, ніж/як obycejnè як правило, звичайно

387 obÿvaci pokoj U вітальня ж. opravdu дійсно, справді obyvatel M, житель, мешканець, жилець ч. opravit + Ak pf. полагодити, відремонтувати pl. obyvatelé жителі, мешканці, opravovat impf. лагодити, ремонтувати жильці мн. orloj M куранти рі. tant. od + G від, з-за, Із-за osoba F особа, людина ж. odejit, odejdu pf. піти, ВІДІЙТИ, виїхати, по'іхати osobnë особисто, персонально піду, відійду, виїду, поїду osobni особист 1ий, -а, -е, odchàzet Impf. виходити, ПІТИ, відправлятися, персональн 1ий, -а, -е odesilatel M відправник ч. oskilvÿ, -é, -ë поган 1ий, -а, -е, бридк ий, -а, -е. odèvy M pl. (sg. odév) одяг ч. sg. tant. негарн 1ий, -а, -е odjet, odjedu pf. по'іхати, від'їхати, -їду otàzka F питання, запитання с. відправитися, -влюся otec M батько ч. odjizdel impf. їхати, від'їжджати. otevirat (otvirat) відкривати, відчиняти відправлятися ^Aklmpf. odkud ЗВІДКИ, звідкіля otevfit, otevfu pf. відкрию, відчиню odietèt pf. відлетіти, вилетіти otevfeno відкрито, відчинено odiétat Impf. відлітати, вилітати ovoee N фрукти ч. мн. odnèkud звідкись ovocnÿ, -à, -é фруктові ий, -а, -е odpocivat impf. відпочити, -чину ovsem звичайно, певна річ odpocinoutsi pf. відпочивати odpoledne adv. N після обіду, пополудні P odpovëd'f(g-l) відповідь ж. paclent M пацієнт ч. odpovidat + D відповідати кому на що pacientka F пацієнтка ж. na + Ak Impf. pamàtka F пам ятник ч., пам'ятка ж. odpovëdèt, odpovim, відповісти, ВІДПОВІМ pànm пан, чоловік ч. oni odpovèdi pf. ВОНІ ВІДПОВІДЯТЬ panif пані, жінка ж. odvézt + Ak, відвезти, -везу papir M папір ч. odvezu pf. papirovÿ, -é, -é паперов 1ий, -а, -е odvézet Impf. ВІДВОЗИТИ parkm парк ч. oknon вікно с. parkovat impf. стояти на стоянці, ставити oko N, pl. осі F око с., очі ми. машину на стоянку okolin околиця ж. zaparkovat pf. поставити машину на olejm олія ж. стоянку, запаркувати машину omiouvat se + D виправдуватися, просити parkovistë N стоянка ж. za + Ak Impf. пробачення/вибачення partner M партнер ч. за що, кого partnerka F партнерка ж. omiuvit se pf. виправдатися, попросити pas M паспорт ч. пробачення/вибачення pasovÿ, -à, -é паспорти 1ий, -а, -е omiuvit + Ak pf. виправдати чию відсутність pàtek M п ятниця ж. omiouvat Impf. виправдувати чию відсутність pati^lt + D Impf. належати omyl M помилка ж. penèzenka F гаманець ч., портмоне с., невід. on, ona, ono він, вона, воно penize M pl. (G penèz) гроші рі. tant. onemocnët pf. захворіти pero N ручка ж. opalovat se Impf. загоряти, засмалюватися. pesm пес ч., собака ж. засмагатися pësky пішки opàlltsepf. загоріти, засмагнути, pit, plju + Ak Impf. пити, п ю засмалитися vypit pf. випити opët знов,знову, наново, заново pitin напій ч., пиття с. oprava F ремонт ч., перевірка ж., лаго pivo N пиво с. дження, залагодження с. plan M план ч.

388 plänovat + Ak impf. планувати polévka F супч., юшка ж. naplänovat pf. запланувати policie F поліція=міліція ж. platit + Ak, платити кого, що за policista M міліціонер ч. za + Ak impf. що, оплачувати кого, що poiikiinika F поліклініка ж. zaplatit pf. заплатити за що, оплатити polozit + Ak pf. покласти що, сплатити що poklàdat impf. класти plavat, plavu impf. плавати, плаваю Polsko Польща ж. zaplavat si pf. поплавати pomàhat + D impf. помагати piavky F pl. купальник ч., плавки рі. tant. pomoct, pomùzu pf. помогти, поможу pläzf пляж ч. pomeranc M апельсин ч. piny,-ä,-e повн ий, -а, -е pomoci + G за допомогою po + L по, після pondèli N понеділок ч. pobialiopi^ät + D привітати кого з чим. poprosit попросити k + D, -pi'eju pf. привітаю + Ak 0 + Ak pf. кого про що blahopi'ät impf. вітати кого 3 чим prosit impf. просити pocasi N погода ж. poradit + D + Ak pf. порадити кому що, pocitac M комп'ютер ч. рекомендувати кому що pockat na + Ak pf. почекати (на) кого, що. radit impf. радити зачекати кого, що porucha F розлад ч., неполадки рі. tant., cekat impf. чекати перебої рі. tant. pod + i, Ak під poràd весь час, постійно, podat + D + Ak pf. подати, протягти, про безпрестанно тягнути кому що poi àdek M, V poi^àdku порядок ч., у порядку, podävat impf. подавати, простягати гаразд podepsat +Ak (se), підписати що, підписа posadit se pf. сісти тися під чим, поставити posad (te) se! сідай(те)! підпис під чим poschodi N поверх ч. podepisu (se) pf. підпишу(ся) poslat, poslu + Ak pf. послати, -шлю, надіслати. podeplsovat (se) impf. підписувати, підпису -шлю, відправити, -влю ватися, ставити підпис posilat impf. посилати, надсилати. podivat se na M k pf. подивитися на що, відправляти розглянути що poslouchat + Ak impf. слухати divatseimpf. дивитися pospîchat impf. поспішати, спішити, podle + G згідно 3 чим, у згоді 3 чим. квапитися відповідно до чого, postavit + Ak pf. поставити що куди повздовж, уздовж stavèt impf. ставити podpis M підпис ч. postel F постіль ж., ліжко с. podzim M, na podzim осінь ж., восени posta F, na posté пошта ж., на пошті pohied M, видч., листівка ж. postovni schrànka F поштова скринька pohlednice F листівка ж. potkat + Ak (se) pf. зустріти кого, що pojd'(te)! ну, ходімо/ходім! зустрітися 3 ким, чим pokladna F каса ж. potkàvat (se) impf. зустрічати кого, що. pokoj M кімната ж., номер ч. зустрічатися pokracovat v + L impf. продовжувати що potom = pak після, пізніше, потім, pokuta F штраф ч., далі, згодом PotäkM, Polka F поляк ч., полька ж. potraviny F pl. продукти (харчування). poledne N, V poledne полудень ч., обідня пора, харчові продукти обідній час, опівдні, poti^ebovat + Ak impf. мені треба/потрібно, в полудень потребувати

389 poukàzka F povèsit + Ak pf. vësel impf, povidat o + L impf. povédèt, povim pf. oni povèdi pozdè pozdrav M pozdravh + Ak pf. zdravit impf, pozdravovat + Ak od+gimpf. poznàvat + Ak impf, poznat pf. prâce F pracovat impf, pracovna F pràsek M pravda F to neni pravda prâvè(ted) pràzdniny F pl. 0 pràzdninàcii pràzdnÿ, -â, -é prazskÿ, -à, -é pro + Ak problém M probudit + Ak (se) pf. probouzet (se) impf. procestovat + Ak pf. k procieni N proê prodavac M prodavacka F prodévat + Ak Impf, prodat pf. profesor(ka) M (F) program M prohifdka F prohiizet si + Ak impf, prohiédnout si pf. prochàzka F projednat + Ak pf. переказ Ч., поштовий бланк повісити вішати говорити про кого, що, розповідати про кого, що сказати, скажу що, про кого що розповісти, -вім вони скажуть, розповідять пізно привітання, вітання с. переказати вітання кому ejq кого переказувати вітання знайомитися з ким, пізнавати познайомитися, пізнати робота, праця ж. робити, працювати кабінет ч. порошок ч. правда ж. це неправда якраз, щойно, саме зараз канікули рі. tant, під час канікул, на канікули, на канікулах порожн ій,-я,-е, пуст ий,-а,-е празьк ий, -а, -е для проблема ж. прокинутися, проснутися прокидатися, просипатися, просинатися з їздити, об 'іздити, об 'Іхати (речі), що обкладаються митом чому продавець ч. продавщиця ж. продавати що продати професор ч. і ж., професорка ж. розм. програма ж. огляд ч., медичний огляд оглядати що оглянути прогулянка ж. обговорити. jednat o + L impf. projit kudy (I), projdu pf. prochézet impf, projit se, projdu se pf. prochäzet se impf. prominout + D + Ak pf. promin(te)i prosim prosinec M prostudovat + Ak pf. studovat impf. proti + D proto proto^e prset impf, prükaz M prüvodci M, F prvni pl^àt + D (si) + Ak impf, preju popi^ät pf. pi ece precist + Ak, pfectu pf. cist impf, pfed + 1, Ak pl'edem pi'edepsat + D + Ak, pi'edepisu pf. pfedeplsovat impf, pfedni sklo N pfedpoklädat + Ak impf. pi^edstavovat+ak(se) + D impf. pi^edstavit se pf. prejit + Ak, prejdu pf. pi'echäzet impf. розглянути, обсудити говорити про що, розглядати, обсуждати що пройти де, що, через що пройду проходити де, чим, через що пройтися, прогулятися пройдуся, прогуляюся проходжуватися, проходитися, прогулюватися простити кого за що, кому що, вибачити, пробачити пробач(те)!, вибач (те)! прошу, будь ласка грудень ч. вивчити, простудіювати вивчати,готуватися до занять проти, навпроти, напроти, всупереч тому, через це/те тому що, через те що, бо іде дощ, дощить безос. документ, паспорт ч. посвідка ж., посвідчення с. провідник ч., провідниця ж. перш І ий,-а, -е зичити, зичу кому чого, бажати, бажаю кому чого побажати все-таки, все ж таки, все ж прочитати, перечитати прочитаю, перечитаю читати перед/переді/передо, до, за заздалегідь, наперед виписати п'ш кому випишу виписувати вітрове скло с. гадати, сподіватися, що,.., передбачати представляти кого кому, знайомити кого з ким представлятися представитися перейти що, через що, куди, пройти що, через що, куди, перейду, пройду переходити, проходити чим, через що, по чому

390 pfelozit + Ak pf. prekiâdat impf. pfesnë prespat, pfespîm pf. prestàvka F pfestupovat impf. prestoupit pf. previéknout se pf. pfeviékat se impf. pfi + L pribor M pfiid'(te)! prijetnnÿ, -à, -é prijet, pfijedu pf. pfijizdët impf. pi^ijit, prijdu pf. pfiehézet impf. pfijmout + Ak pf. phjmu, pfijal jsem prijimat impf. pfikiad M pfiletët pf. prilétat impf. primo pl^inést + Ak, pt^inesu pf. pfinéset impf. pripad M vtompfipadé pi^ipit si na + Ak, -piju pf. pfipijet si impf. pi^ipravenÿ, -é, -ë pfipravovat se na + Ak impf. pi'ipravovat + Ak pfipravit se pf. priroda F pi^istë pfisti pritel IVI pfitelkynë F pfivëzt + Ak, pfivezu pf. pi^ivézet impf. перекласти перекладати точно переспати, переночувати пересплю, переночую перерва ж.; антракт ч. пересідати пересісти переодягтися, переодягнутися переодягатися при, біля; під час прибор ч. заходь(те)!, прийди/ітриіідіть! приємн І ий, -а, -е приїхати, приїду приїжджати прийти, прийду приходити прийняти, прийму, я прийняв принімати зразок, взірець, приклад ч. прилетіти, прибути прилітати, прибувати прямо, рівно принести, принесу приносити випадок ч. у цьому разі/випадку випити за кого, вип ю пити за кого підготовленіий, -а, -е готуватися, підготовлятися, приготовлятися до чого готувати, готовити що підготуватися, підготовитися, приготуватися природа ж. наступного разу наступи 1ий, -а, -е, -і, майбутній, -я, -е, -і приятель, друг, товариш ч. приятелька, подруга, товаришка ж. привезти, привезу привозити pfivilat +Ак pf. vitat impf, pi izemi N psât + Ak, pisu impf. napsat pf. ptàtse + Gna + Akimpf. zeptat se pf. pùjcit + D + Ak pf. pùjcovat impf. pùl(ka) pùinoc F (G -i) 0 pùinoci ràd, -a, -0 radëji radio N radlt + D ^Akimpf. poradit pf. radost F (G-i) Rakousko N réno N, adv, recepce F recepéni M + F recept M rekiamovat-bakimpf. restaurace F rezervovanÿ, -à, -é rezervovat + Ak impf. Riga F rocnë rodice M pl. rodina F rohm na rohu, za rohem rohiik M зустріти, привітати зустрічати, вітати перший поверх ч. писати, пишу написати питати у кого що, про кого, що, запитувати у кого що, про кого, що спитати кого, у кого, про кого, що, запитати кого, у кого, про кого, що позичити кому що, дати позичати, давати половина, половинка ж., пів невід, північ ж. о дванадцятій ГОДИНІ ночі, опівночі радии, з охотою, із задоволенням, з радістю краще радіо невід., с., радіоприймач ч. радити, рекомендувати кому що порадити, порекомендувати радість ж. Австрія ж. ранок ч., уранці, ранком, зранку, рано урочистий прийом ч.; бюро с. обслуговування, адміністрація ж. адміністратор ч. рецепт ч. об'являти рекламацію на що ресторан ч. заброньован 1ий, -а, -е, замовлен І ий, -а, -е забронювати, замовити Ріга ж. щорік, щороку, кожного року батьки ч. мн. родина, сім я ж. ріг ч. на розі, недалеко рогалик ч.

391 rokm, lolet rovne rozbil (se), rozbiju pf. rozbijet (se) impf. rozejit se (s + 1) pf. rozejdeme se rozchäzet se impf, rozhias nädrazni M rozhovor M rozioucitses + lpf. loucit se Impf, rozmenit + Ak na + Ak pf. menit impf, rozumet + D impf. rubim rucnik M ruka F, pl. ruce Rusko N RusM RuskaF rusky rustlna F rüzny, -ä, -e rüzef rybaf rychle rychlik M rychlostf(g-i) ryma F ryzef reditel(ka) M (F) fekaf fict (fici), feknu pf. rekl jsem fikat impf. ridicm ridicsky prükaz M fidit + Ak (auto) impf. rijenm fikat + D + Ak impf, i^ict (n'ci) pf. рік Ч., десять років прямо розбити(ся), поламати, зламати, розіб ю розбиватися, ламатися псуватися розііітися розійдемося розходитися репродуктор ч. (на вокзалі) розмова ж. попрощатися з ким, чим прощатися розміняти що на що міняти розуміти рубль ч. рушник ч рука ж., руки мн. Росія ж. росіянин ч. росіянка ж. по-російському/по-російськи російська мова різніий, -а,-е, різноманітний, -а,-є троянда ж. риба ж. швидко, скоро швидкий поїзд/потяг ч. швидкість ж. нежить ч. рисч. директор ч. і ж. ріка ж. сказати, скажу я сказав говорити водій, шофер ч. посвідчення с. водія/права мн. водити машину жовтень ч. казати кому що сказати fizek M шніцель Ч. S S+I з/із/зі sako N піджак ч. salàm M ковбаса ж. sâm, sama, -o сам, -а, -е (-0), один, одна, одне (-0) samoobsluha F магазин самообслуговування samozrejmë звичайно, зрозуміло. певна річ sedët impf. сидіти sednout si pf. сісти sedat si impf. сідати sejit (dolù), sejdu pf. зійти, зійду, вниз; спуститися sciiézet impf. сходити,-джу вниз, спускатися sejit se s +1, sejdu se pf. зустрітися 3 ким, зустрінуся schâzetseimpf. зустрічатися sekretâfka F секретарка ж. sem сюди servis M сервіс ч. sestraf сестра ж. sesit M зошит, зшиток ч. sever M північ ч. severni ПІВНІЧНІ ий, -а, -е seznam M список ч. telefonni seznam телефонний довідник ч. schézet + D impf. бракувати, не вистачати кому чого schézet se s +1 impf. зустрічатися з ким sejit se, sejdu pf. зустрітися, зустрінуся schovat + Ak (se) pf. покласти що в що, що куди. сховати що в що, куди schovàvat (se) impf. ховатися, заховуватися. приховуватися schrànka postovni F поштова скринька ж. sehùze F нарада ж. siee-ale хоч і... але/хоча й... але silnice F дорога ж., шосе невід., с., шлях ч. Silvestr M передодень ч. Нового року situace F ситуація, обстановка ж., положення с. skienicka F стаканчик, келишок ч., рюмка (-очка) ж. skion склос. skoncit pf. скінчити, закінчити koncit impf. кінчати, закінчувати

392 skoro близько skfin, skrinka F шафа, шафочка. скринька ж. sladky, -ä, -e СОЛОДКІ ий, -а,-е slany, -ä, -e солені ий, -а, -е siecna F дівчина ж. SloväkM словак ч. Slovenka F словачка ж. Slovensko N Словаччина ж. slovnik M словник ч. slovo N слово с. slunce N сонце с. sluset + D, slusi mi impf. пасувати, бути до лиця мені пасує sluzebni службові ий, -а, -е slyset + Ak 0 + L impf. чути що, про кого, що uslyset pf. почути smät se + D, na + Ak СМІЯТИСЯ, smeju se impf. СМІЮСЯ smenärna F пункт ч, обміну валюти smet, smim impf. сміти, могти smiouva F контракт ч. smüla F невезіння с. sroutek M сум, смуток ч,, журба. печаль ж. snezit impf. Іде сніг snidane F сніданок ч. snidat Impf. снідати nasnidat se pf. поснідати snih M (G snehu) сніг ч. snist + Ak, snim pf. з'їсти, з'ім jist, jim impf. їсти, 'ім sobota F субота ж. socha F статуя, скульптура ж. souhlasit s +1 impf. бути згоден 3 ким soukromi N приватне життя spadnout, spadnu pf. упасти, упаду spadl jsem я упав padat impf. падати spät, spim Impf. спати, сплю spocitat + Akpf. порахувати, полічити pocitat Impf. рахувати, лічити spocivatv + Limpf. полягати в чому spokojeny, -ä, -e s +1 задоволен 1ий, -а, -е ким, чим = spokojen, -a, -0 spolehnoüj se na + Ak pf. покластися, понадіягтя spoléhat se impf. покладатися, надіятися, сподіватися, розраховувати spolu разом, вкупі sport M спорт ч. sportovat impf. займатися спортом sportovec M спортсмен ч. sportovkyné F спортсменка ж. sportovni спортивн і ий, -а, -е spràvnë правильні ий, -а, -е. spràvnÿ, -é, -é вірніий, -а,-е sprcha F душч. srpenm серпень ч. stacit impf. вистачити staci! досить! ДОВОЛІ! буде! stale весь час, ПОСТІЙНО, безперервно, непреривно stanice F станція ж.; зупинка ж. starÿ, -é, -é старі ИЙ, -а,-е stàt, stojim impf. стояти,стою, я стояв to stoji 10 korun це коштує 10 крон stât se (nèco), stane pf. статися, трапитися co se stalo? що сталося?/що трапилося? stavitsepf. зайти, забігти stejnè однаково, рівно stejnÿ,-é,-é однаковий,-а,-е, подібн 1ий, -а, -е, той самий, та сама, те саме sténa F стіна ж. stèzovat si + D скаржитися кому на що na + Ak impf. stihnout + Ak pf. встигнути stin M тінь ж. ston сто sfopaf M, stopafka F який іде автостопом stopovat impf. зупиняти попугню машину, голосувати stovka = stokoruna F сто крон, сотня ж. strévit + Ak pf. провести, перебути trévit impf. проводити stroj M машина ж. strÿcm дядя, вуйко ч. sti^eda F середа ж. stfedni середні їй, -я, -є student M студент ч. studentka F студентка ж. studentskÿ, -à, -é студентські ий, -а, -е studenÿ, -à, -é холодніий,-а,-е, студеніий, -а, -е studovat + Ak impf. вивчати що, (учитися де) stùl, stolek M стіл, столик ч. stupen M ступінь ч.

393 suknë F sùl F (G soli) svétek M svëtlÿ, -à, -é svetr M svitit impf. svlékat se (si + Ak) impf. svléknout se pf. svobodnÿ, -à, -ë syn M sÿrm saty M pl. sedivÿ, -à, -é séf M Skoda! skola F spatnë spatnÿ, -à, -é stastnÿ, -é, -é X nesfestnÿ, -é, -é stësti N T tabule F tady tak taky = také takze talif M tam tarnten, tamta, tamto taska F tatfnek, tâta M tedy ted teehnlk M telefon M telefonàt M telefonicky telefonni telefonovat + D impf. zatelefonovat pf. спідниця ж. сіль ж. свято с. світліий, -а, -е, ЯСНІИЙ, -а, -е светр ч., кофта ж. світити роздягатися роздягнутися, роздягтися нежонат І ий, неодружен І ий, -а, -е син ч. сир ч. одяг ч., плаття с. сіріий, -а, -є, сивіий, -а, -е шеф, начальник ч., голова ч. шкода! жаль! школа ж. погано поган Іий,-а,-е, кепськіий, -а,-е щаслив І ий, -а, -е Xнещасн І ий, -а, -е, невдал ІИЙ, -а, -е щастя с. дошка ж. тут так, таким чином, таким способом також, тож тому тарілка ж. там он той, ОТОЙ, ось той; он та, ота, ось та; он те, оте, ось те сумка ж., портфель ч. батько, тато, татусь ч, отже, таким чином, тож виходить зараз, тепер технік ч. телефон ч. розмова по телефону по телфону телефонн [ий, -а, -є телефонувати, дзвонити кому зателефонувати, подзвонити telegram!\/1 televize F tëlon ten, ta, to tenhie, tahie, tohie teplàky M pl. teplo N, adv. teplomër M teplota F teplÿ, -à, -é teprve tësit se na + Ak impf. tësi më tetaf tëzkÿ,-à, -é text IVI ticho N, adv. tlsfc M tmavÿ, -é, -é tolik totlz tovérna F tradicni tramvaj F tramvajenka F trenÿrl^ F pl. trochu trvat impf. tnda F tu = tady tudy turista M tuzka F tvrdÿ, -à, -ë tvùj,tvoje(tvé,tvé) ty tÿden 1^ tÿdnë tykàni N tykat + D (si) impf. U u + G ubrus M телеграма ж. телевізор ч. тіло с. той, та, те; цей, ця, це; сей, ся, се ось цей, ось ця, ось це спортивні штани мн. тепло с. термометр ч. температура ж. тепліий, -а,-е тільки, лише, лиш тішитися на що, з радістю/ нетерпінням чекати... мені приємно тітка, дядина ж. тяжк і ий, -а, -е, склади ий, -а, -е текст ч. тихо, тиша, тишина ж. тисяча ж. темн(ий, -а,-е стільки тобто, власне фабрика ж., завод ч. традиційніий, -а,-є трамвай ч. проїзний квиток ч. труси рі. tant, трошки, трохи продовжуватися, тривати,стояти класч. тут так, цією дорогою турист ч. олівець ч. тверд ий,-а,-е, жорстк І ий, -а, -е, міци ий, -а, -е твій, твоя, твоє ти тиждень ч. щотижня звертатися на ди до кого, бути на,ти з ким біля, коло, поряд, поруч скатертина, скатерка, скатерть ж.

394 ûcet M ucit se + Ak impf. naucit se pf. ucitel M,-kaF udëlat + Ak pf. dèlat impf. ucho N, pl. usi F ukazovat + Ak impf. ukàzat, ukâzu pf. uklîzet + Ak impf. uklidit pf. ùkolm Ukrajinec M UkrajinkaF ukrajinsky, -à, -é ukrajinsky uiice F umèt (nèco udèlat) umÿt + Ak(se)pf. mÿt, myju impf. unavenÿ, -à, -é ûnorm uprostfed urcitè ûfednice F üi ednik M ùsehovna F usiyset + Ak 0 + L pf. siyset impf. usnout pf. usinât impf. ùspèch M ùterÿ N uvafit + Ak pf. varit impf. uz V, ve + L, Ak vadit + D impf. to nevadi Vénoce F pl. valait + Ak impf. uvafit pf. vas, vase vézenÿ, -â, -é vézit + Ak impf. zvazlt pf. рахунок Ч. учитися, навчатися навчитися, вивчити вчитель ч., -ка ж. зробити робити вухо с., вуха/уші мн. указувати, показувати укажу, покажу прибирати, наводити порядок прибрати, навести порядок завдання с. українець ч. українка ж., український,-а,-е по-украінському/по-українськи вулиця ж. знати що, уміти + нф. помити (ся), вимити (ся) мити (ся), мию (ся) втомленіий,-а,-е лют І ий, -ого серед,посеред, посередині певно,напевно,точно, безумовно службовка розм. службовець ч. камера схову почути що про кого, що чути заснути засинати успіх ч., вдача ж. вівторок ч. приготувати, зварити готувати, варити вже/уже у/в, на заважати, (мені) це не заважає Різдво с. варити, готувати зварити, приготувати ваш, ваша, ваше, ваші шановніий, -а, -е важити зважити vdané vëc F (G vèci) vecer M, adv. vecefe F vecefet impf. navecefet se pf. vëdët, vim, oni vëdi impf. vedie + G vejce = vajicko N veiikostf(g-i) veikÿ, -à, -é veimi ven venku vepfedu = vpfedu vëfit + D impf. uvëfit pf. veseiÿ, -é, -é vesnice F vesnickÿ, -â, -é vëtsi vëtsinou vëzf vcliod M vic(e) Viden F vidilêka F vid? vidët + Ak impf. uvidët pf. vikend M vino N viset impf. vitat + Ak impf. pfivitat pf. vitr 1(4(G vëtru) vizum N (G viza) vjet, vjedu pf. vjizdët impf. viakm vlas M, pl. vlasy vievo = nalevo vioni = loni VItava F vodaf volât + D impf. na + Ak заміжня, одружена річ, справа ж. вечір ч. вечеря ж. вечеряти повечеряти знати, знаю, вони знають біля, поруч, коло яйце, яєчко с. розмір ч. велик І ий, -а, -е, значн І ий, -а, -е, груб І ий, -а, -е дуже за місто, на двір, на вулицю на дворі, на вулиці спереду, попереду вірити кому повірити весел І ий,-а, -е село с. сільськіий, -а, -е більш І ий, -а, -е здебільшого, переважно вежа ж. вхідч. більш (е) Відень ч. виделка ж. (а) правда (ж.)?, хиба на так? бачити побачити вихідні дні, уїкенд ч. вино с. висіти зустрічати, вітати зустріти, привітати вітер ч. віза ж. в'їхати, в'іду в їжджати поїзд/потяг ч. волос ч., волосся с. ліворуч, наліво, уліво минулого року/торік Влтава ж. вода ж. дзвонити кому, кликати кого

395 zavolat pf. volejbal M voino volnÿ, -é,-é vpravo = napravo vrâtit +Akpf. vracet impf, vràtit se pf. vracet se impf, vrchni M vstévat impf, vstât, vstanu pf. vsak,avsak vsechno vsichni, vsechny, vsechna M, F, N vsimnout si + G pf. vsimat si impf, vùbec vy vybirat si + Ak impf, vybrat si, vyberu pf. vÿbornè vÿbornÿ, -à, -é vÿchod M vÿchodni vyjet, vyjedu pf. vyjizdët impf. vyi«at + D (si) impf, vylet M vyinènit + Ak za + Ak pf. mènit impf, vypadat impf, vypft +Ak, vyplju pf. pit impf, vypinit + Ak pf. vypinovat impf, vypravovat o + L impf. = vypràvèt impf, vÿrobek M vÿroêi N vyi'idit + D + Ak pf. vyiïzovat impf, vyspat se pf. vystupovat impf. подзвонити, покликати волейбол ч. ВІЛЬН ии час вільн ий,-а,-е, відкрит 1ий, -а, -е праворуч, направо вернути, повернути вертати, повертати, віддавати вернутися, повернутися вертатися, повертатися старший/головний офіціант, метрдотель ч. уставати, підводитися устати, підвестися але усе/все усі/всі помітити кого, що, звернути увагу на кого, що помічати, звертати увагу взагалі ви вибирати вибрати, виберу чудово, відмінно чудов І ий, -а, -е, відміни І ий, -а, -е вихід ч.; схід ч. східн І ий, -а, -е виїхати, виіду виїжджати бути на ви з ким екскурсія; прогулянка ж. поміняти що на що міняти виглядати випити, вип ю пити заповнити заповняти, заповнювати розказувати про що розказати виріб, продукт ч. річниця ж., роковини ми. переказати кому що переказувати виспатися підніматися, сходити, vystoupit pf. vysvëtlovat +D +Ак impf. vysvëtlit pf. vÿtahm vzadu vzduch M vzlt + Ak, vezmu (si) pf. bràt, beru impf. vzorm vzpommat na + Ak impf. vzpomenout si pf. vzdycl(y = vzdy Z, ze + G za + 1, Ak za hodinu zabyvat se + 1impf, zacäteic M zaclnat impf, zacit, zacnu pf. zäda N pl. zahnout, zahnete! pf. zahybat impf, zahrada F zächod M zajimavy, -ä, -e zajistit + Ak pf. zajisfovat impf, je zakäzäno zakäzat + D + Ak pf. zakäzu zakazovat Impf, zäkaznice F zäkaznikm zäkusek M zaiepit + Akpf, lepit impf. zälezet + D na + L impf, zäpad M zäpadni zaparkovat pf, parkovat impf. виходити піднятися, зійти, вийти висвітлювати, пояснювати, з ясовувати висвітлити, пояснити, з ясовати ліфт ч. позаду, ззаду, іззаду, позад повітря с. взяти, візьму брати, беру зразок, взірець, приклад ч. згадувати кого, що, про кого, що згадати завжди, постійно, весь час 13, з, ЗІ за; через, за за/через годину займатися чим початок ч. починати, розпочинати, зачинати почати, почну, розпочати, почну, зачати, зачну спина ж., плечі с. рі. tant, повернути, поверніть! повертати сад, садок ч.; город ч. убиральня ж., туалет ч. цікав І ий, -а,-е забезпечити, забронювати забезпечувати, бронювати заборонено заборонити, забороню заборонювати покупниця ж. покупникч. десерт ч., закуска ж. заліпити ліпити залежати від кого, чого захід ч, західн І ий, -а, -е запаркувати машину паркуватиде

396 zaplatit+ak,za+akpf. platit impf. zapomenout + Al< pf. na + Ak zapominat impf. zàrucni doba F zàri N zase zastavit+akpf, zastavit se pf. zàstupce M zatim zatîm ahoj! zab'mco zavazadio N zavolat + D pf. na + Ak volât impf. zavfit, zavfu + Ak pf. zavirat impf. zazvonit pf. zvonit impf. zdàt se + D impf. zdravi N zdravit + Ak impf. pozdravit pf. zdravotni sestra F zdravÿ, -à, -é zdiietsepf. zed'f zelenina F zelenÿ, -é, -é zemèf zeptatse + Gna + Akpf, ptàt se impf. zima F, adv. zimnf zitra zidamatsev + Lpf. zklamu se zkontroiovat + Ak pf. i(ontrolovat impf. zkusit + Ak pf. заплатити за кого, що платити забути про кого, що забувати гарантійний строк ч. вересень ч. знову зупинити, спинити, перервати зупинитися, спинитися заступник ч. поки що, поки, тим часом поки що до побачення поки, тим часом як, коли багаж ч. подзвонити, зателефонувати кому, покликати кого дзвонити, телефонувати, кликати закрити, -крию, зачинити, -чиню закривати, зачиняти задзвонити, подзвонити дзвонити здаватися здоров я с. вітатися з ким привітатися медсестра ж. здоров 1ий, -а, -е пробути, залишитися, затриматися стіна ж. овочі, рі. tant, зелен ий, -а, -е держава ж.; земля ж. запитати кого про кого, що, у кого про кого, що питати зима ж. зимн І ий, -а, -е завтра розчаруватися, -чаруюся перевірити, проконтролювати перевіряти, контролювати спробувати, попробувати, перевірити zkouset impf, zlobit se na + Ak impf. rozzlobit se pf. zmëna F zmènit + Ak (se) pf. ménit impf. zmërit+ Akpf. mëfit impf. zmrziina F znàmka F znàt + Ak impf. poznat pf. znovu zpâtecni zpétky zpozdèni N zrcadio N zubm zubai^ M zùcastnlt se + G pf. ûcastnit se impf. zûstat, zùstanu pf. zûstàvat Impf. zvonit impf. zazvonit pf. zâdnÿ, -à, -ë ze ze? zenaf zenatÿ zidle F zizen F ziutÿ, -à, -ë пробувати, перевіряти сердитися, гніватися на кого розсердитися, розгніватися зміна, переміна ж., перехід ч. змінити, відмінити, перемінити, зміняти міняти, мінити, змінювати зміряти, поміряти міряти морозиво с. марка ж. знати пізнати знову зворотніий,-а,-е назад спізнення, запізнення с., затримка ж. дзеркало с. зубч. зубний лікар, дантист ч. взяти участь у чому брати участь у чому, бути присутнім на чому залишитися, залишуся лишатися, залишатися дзвонити подзвонити жодніий,-а, -е, (жоден), ніякіий, -а, -е що чи не так?, чи не правда? жінка ж. жонатий стілець ч. спрага, жага ж. жовтіий -а,-е

397 ЗМІСТ (OBSAH) сторінка В ступ... 7 Система голосних і приголосних у чеській м о в і ТЕМА Bÿt (бути) - 25, Kdo, со, kde (хто, що, де) - 26, 27, Іменники - 28, Прикметники - ЗО Pokoj - 31 ТЕМА І\/Іісцевий відмінок - 37, Дієвідмінювання типу,,-âm, -uju - 41, Знахідний відмінок - 42, Присвійні займенники - 44 Pan Kubét а jeho rodina - 45, Pan Samojlenko a jeho rodina - 47 TEM A Числівники , Дієвідмінювання типу,,-im, -u, - 54, Форми інфінітива - 55, Особові займенники у знахідному відмінку - 58 Mùj den - 60, Со dëlajf? - 61 ТЕМА Назви днів, копи? (Kdy) - 70, Вид - 70, Родовий відмінок - 72, Модальні дієслова - 74, Орудний відмінок - 80, н і-н і - 81 Pojedu do Prahy - 81, Pojedeâ taky do Prahy? - 83 ТЕМА Числівники , Прийменники, які вживаються з род. відмінком - 89, Прийменник па із знахід. від. - 90, Kde х ка т (де х куди) - 94, vëdët (знати) - 94, Неозначені й заперечні займенники і прислівники - 96, Майбутній час дієслів доконаного виду - 98, Jit, jet (іти, їхати) V Praze - 103, Na nàmèsti ТЕМ А Числівник ~ - 116, Займенник svûj (свій, своя, своє, свої) - 117, Множина Іменників у знах. і наз. відмінках - 118, Майбутній час дієслів недоконаного виду - 121, Kdyz (коли, як тільки) Nàvstèva -12 6, Kubàtovi maji névstèvu ТЕМА Давальний відмінок - Особові займенники - 137, Іменники І прикметники в давальному відмінку -140, Прийменники, які вживаються з даваль. відмінком - 141, Минулий час - 143, Безсуб єктні речення - 146, Теперішній час Kde jsl byl tak diouho? - 151, Co jsem délai vcera? -152 ТЕМА Гроші - 159, Род. відмінок/відмінювання Іменників і прикметників - 162, Прийменники, ЯКІ вживаються з род. відмінком - 164, Ступені порівняння V obchodè Potraviny - 166, V obchodè Odëvy ТЕМА Форми род. відмінка у множині -188, Форми займенників у род. відмінку V kuchynl -193, V restauraci -195

398 ТЕМА Орудний відмінок однини - 202, Прийменники, які вживаються з орудним відмінком - 202, Кат? х Kde? - 206, Дієслова руху - 209, 210, Кількісні числівники -211, Котра година? (Коїік je hodin?) - 211, Коли? Як довго? Як часто? Rocni obdobi - 217, Bylo hezky ТЕМА Форми наказового способу - 230, Кличний відмінок - 233, Форми займенників у орудному відмінку Posta - 236, Dopis, pohied - 237, Telegram - 241, Telefon ТЕМА Префікси - 250, ІУІІсцевий відмінок однини - 254, Форми займенників у місцевому відмінку - 255, Прийменники, які вживаються з місцевим відмінком V hotelu - 257, Dovolenà ТЕМА Місцевий відмінок множини - 267, Сполучник аьу Tëlo - 270, и lékare - 273, Ve zdravém tële zdravÿ duch ТЕМА Давальний відмінок множини - 282, Відмінювання числівників - 284, Сполучники з часовим значенням Na déinici - 288, Pokuta ТЕМА Орудний відмінок множини - 297, Відмінювання іменників коїеда, centrum, muzeum - 299, Речення умовної модальності Jednàni - 302, Na letisti Я к ми вітаємося? Н а п и с и Таблички граматичних я в и щ Ключ Чесько-український с л о в н и ч о к Зміст С короче ння

399 Скорочення, ЯКІ вживаються в тексті ЗиЬзіаШіуа Асііекііуа М Мі Мп Р N т., N беп, 6 Оаі, О Ак Іо к. І І п з і г, 1 2д. Р1. Зіпд. Іапі. РІ. іапі рі. РІ. Ітр(. Inf. РГЄ7. Ргеї. Риі. Копсііс. АсІУ. пеоз. V. К. Су Сг 5., зігапка ЗатоЬІазку ЗоиЬІазку росііуеі(-іе) іменники (імен.) прикметники (прикм.) іменники ЧОЛОВІЧОГО роду (ч. р.) іменники, ІДО означають назви істот (і. ж. і., жив. і.) іменники, що означають назви неістот (і. неж. і., нежив. і.) іменники жіночого роду (ж.) іменники середнього роду (с.) називний відмінок (наз. від.) родовий відмінок (род. від.) давальний відмінок (даваль. від.) знахідний відмінок (знах. від.) місцевий відмінок (МІСЦ. ВІД.) орудний відмінок (оруд, від.) однина (одн.) множина (мн., множ.) іменники, які вживаються тільки в однині іменники, які вживаються тільки у множині 3-я особа мн. дієслова доконаного виду (док. в.) дієслова недоконаного виду (недок. в.) інфінітив (неозначена форма, інф.) теперішній час (тепер, ч.) минулий час (мин. ч.) майбутній час (майбут. час) умовний спосіб (умов, сп.) прислівник (присл.) безособове речення (безос.) розмовна мова (розм., розмов.) вправа граматика сторінка (ст.) голосні звуки (голос, зв.) приголосні звуки (приголос. зв.) дивися (дивіться), сторінка... (див. ст.)

400 ..... Elga Cechovâ, Helena Trabelsiové, Harry Putz ХОЧЕТЕ ГОВОРИТИ ПО-ЧЕСЬКОМУ? 1 (СНСЕТЕ MLUVIT CESKY? 1) Nakladatel: Ing. Harry Putz P. O. Box Liberec Ceskä republika mbox.vol.cz ISBN Л llustrovali: Wilfried von Rohden, Zdenëk Vâlek Obâiku navrhl; Z. Vâlek s pouzitim kresby P. Pi^ihonského 1. vydâni, Liberec 1999