стратегічна Ініціатива

Save this PDF as:
 WORD  PNG  TXT  JPG

Size: px
Start display at page:

Download "стратегічна Ініціатива"

Transcription

1 газета для тих, хто працює на землі вигідне тваринництво 3 ЯКИЙ ЗИСК ВІД КООПЕРАТИВІВ? 6 ПРО ТЕПЛИЦЮ ДУМАЙ ВЛІТКУ 7 стратегічна Ініціатива Міністр аграрної політики Микола Присяжнюк запропонував концепцію розбудови села відверто кажучи Хто володіє інформацією Той володіє світом. Ці слова належать Натану Ротшильду, а сказані вони були після того, як голуби, якими захоплювався Натан і його брат Якоб, першими принесли їм звістку про поразку Наполеона під Ватерлоо. Це дозволило братам-банкірам виграшно зіграти на Лондонській та Паризькій біржах і стати володарями більшої частки британської економіки. 15 травня в Києві в Українському домі відбулася презентація стратегії соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», яку розроблено за ініціативи міністра агрополітики Миколи Присяжнюка. Захід організовано Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад (ВАССР). Підтримка годувальників Першими, хто мав нагоду ознайомитися з програмою «Рідне село», стали сільські та селищні голови, фермери, кооператори з різних регіонів України. В експертному обговоренні взяли участь ініціатор заходу міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, очільник ВАССР Микола Фурсенко, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич, керівник проекту USAID «Агро- Інвест» Даніель Темен, керівник проекту «Виконання Україною зобов язань щодо членства в СОТ та європейської політики добросусідства у сільському секторі» Богдан Дроздовський. - Можна безліч разів наголошувати на тому, що ситуація на селі потребує уваги та невідкладних дій, а можна врештірешт розпочати ці дії, сказав у вступному слові міністр агрополітики Микола Присяжнюк. У всьому світі аграрне виробництво пов язане з сільським розвитком. Це тим більше стосується України, адже у нас сільські території займають 70 відсотків, де живе третина наших співвітчизників. Концепція програми полягає в тому, що місце, де живе і працює людина, має стати для неї рідним, тобто комфортним в економічному, соціальному, культурному і духовному розумінні. Проект «Рідне село», за словами Миколи Присяжнюка, це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці. Це значні обсяги у загальному виробництві, які не залучаються до економічного обороту. Громада має прокинутися Створення кооперативів заготівельних, виробничих та обслуговуючих покладено в основу програми «Рідне село» Великотоварне сільськогосподарське виробництво в Україні уже склалося. Його головне завдання нарощувати експортний потенціал, і воно з цим справляється. Сьогодні великі господарства, які застосовують потужну техніку та новітні технології, мають чітку мотивацію динамічний розвиток. Для середніх же і дрібних господарств поки що головне це можливість просто вижити. - Держава сьогодні переносить увагу саме на тих, хто виживає! зазначив міністр агрополітики. - Яким чином це зробити? Через кооперацію. Кооперативний рух серед дрібних та середніх товаровиробників один із дієвих європейських інструментів сталого сільського розвитку. До речі, 2012 рік, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, проголошено Міжнародним роком кооперативів. Тому наша ініціатива є сьогодні символічною. За словами міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, більшість дрібних та середніх сільгоспвиробників взагалі не мають або мають вкрай обмежені можливості для первинної обробки та зберігання зібраного урожаю. Вони не в змозі забезпечити ефективного просування і збуту своєї продукції на ринку. Кооперативні ж формування таку можливість надають. Саме тому створення кооперативів заготівельних, виробничих та обслуговуючих було покладено в основу програми «Рідне село». ПРОДОВЖ. НА СТОР. 4-5 Звісно, сьогодні голуби нам ні до чого, адже є сучасні засоби інформації. І якщо їхні повідомлення не зроблять вас володарями світу, то принаймні господарями ситуації вже напевне. Для цього ми й видаємо газету «Рідне село» та закликаємо вас, шановні читачі, взяти участь у передплатній кампанії на друге півріччя, яка вже розпочалась (умови на останній сторінці). Приміром, є державні програми з компенсаційними виплатами - частковими (скажімо, при відгодівлі бичків на м ясо) та стовідсотковими (при закладанні садів та виноградників). Та чи багато читачів знають про їхнє існування? Як свідчить наш досвід, на жаль, ні. От і стукають люди роками у відчинені двері. Тож у наступних номерах обіцяємо вам розповідати про нове у державній політиці, відповідати на запитання правового змісту, допомагати порадами щодо вирощування сільгоспкультур і худоби, бо маємо можливість звертатися до фахівців з будь-якого напряму, ставити запитання працівникам профільного міністерства, у тому числі й міністрові, відвідуючи пресконференції за його участю. Ми раді вислухати вас по телефону, отримати вашого листа електронною чи звичайною поштою (дані на останній сторінці газети). Надсилайте свої нотатки, фотографії, робіть зауваження, діліться власними агротехнологіями, кулінарними рецептами.

2 2 агрополітика новини країни Підтримка держкоштом У 2012 році аграрний сектор отримає з державного бюджету 6,4 млрд грн та 11,7 млрд грн зі спеціального фонду. Таким чином, держпідтримка становитиме 18,1 млрд гривень. Головні напрями державної підтримки соціальна сфера села (16 млн грн), розвиток аграрної освіти (1 976,5 млн грн) та науки (140,1 млн грн). Грошові компенсації за програмами отримають ті, хто заклав молоді сади, ягідники і виноградники, вирощує худобу. Запобігти корупції в земельній сфері Для того, щоб спростити та поліпшити обслуговування громадян, Держземагентство України впроваджує електронні засоби. На переконання Голови Держземагентства України Сергія Тимченка, корупцію можна подолати за допомогою новітніх технологій. Автоматизація надає всім процесам прозорості в електронних і відсканованих документах складніше поміняти дані. До того ж вона скорочує спілкування громадян з чиновниками, отже зводить до мінімуму випадки хабарництва. Сімейні ферми питання номер один Під час робочої поїздки до Львівської області Міністр агрополітики Микола Присяжнюк акцентував увагу на розвиткові сімейних ферм та кооперації. Існуючий дисбаланс у закупівельних цінах, коли у приватних господарів молоко заготовляють по 1,9 2 гривні, а на продуктивних фермах по 4 гривні, можуть вирівняти сільські заготівельні кооперативи.за умови, якщо буде налагоджено сучасний контроль за якістю продукту, зазначив Микола Присяжнюк. За словами міністра, переробники потребують якісного молока і згодні платити за нього більше. А саме їхній попит формує закупівельну ціну. Серед сільських пріоритетів керівник аграрного відомства назвав розвиток так званого «дворового» тваринництва. Створення сімейних ферм це для Львівщини питання номер один, сказав він. Смакуй із салом! У Мінагрополітики відбулася урочиста церемонія нагородження переможців і фіналістів Всеукраїнського конкурсу «Смакуй, Країно!» Національною стравою України визнане сало з часником. Автор рецепта Валерій Линевич (смт Красногвардійське, АР Крим), який надіслав понад 50 рецептів цієї страви, посів перше місце. Друге місце отримала ковбаса домашня (автор рецепта Олена Теймурова, м. Кіровоград), третє вареники з капустою та грибами (автор рецепта Лариса Остапко, м. Нововолинськ, Волинська обл.). перспективи садівництва Вітамінний потенціал На Закарпатті є всі передумови для вирощування городини та фруктів В минулому році у садах ФГ «Коник» було зібрано по 86 центнерів яблук з гектара Регіон із робочою поїздкою відвідав Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк. Разом із керівником краю Олександром Ледидою високопосадовець відвідав фермерське господарство «Коник» у селі Сторожниця на Ужгородщині. Господарство є лідером області з вирощування високоврожайних сортів картоплі (минулорічний результат 217 ц/га) та яблук (86 ц/га). Аграрний форум «Коник» із 2005 року бере участь у бюджетній програмі «Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками». Завдяки цьому Інвестиції для агробізнесу 25 травня 2012 року у Харкові відбудеться Східноукраїнський аграрний форум «Фінансування бізнесу: можливості в Україні та за кордоном». Мета форуму презентація перед аграрними компаніями України існуючих та перспективних можливостей фінансування аграрного бізнесу чи окремих проектів, а також умов такого фінансування. Формат заходу дозволить отримати максимум корисної та актуальної інформації про можливі джерела залучення коштів для розвитку бізнесу, розширити коло ділових контактів серед бізнес-партнерів, потенційних інвесторів і кредиторів. Організатор форуму юридична фірма ILF, яка працює на ринку України понад 17 років. За участі фахівців ILF реалізовано низку проектів із залучення іноземних інвестицій в агробізнес, у тому числі шляхом розміщення на фондовій біржі. Зокрема, ILF супроводжувала розміщення першої української компанії на NewConnect альтернативному майданчику Варшавської фондової біржі. Форум триватиме один день, протягом якого відбудеться кілька сесій, присвячених різним аспектам фінансування бізнесу. Будуть представлені програми державної підтримки АПК, проекти інвестиційних фондів та банківські продукти, розповіла організатор форуму, керуючий партнер ILF Тетяна Гавриш. У заході візьмуть участь голова представництва Варшавської фондової біржі в Україні Андрій Дубецький, представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Посольства Німеччини в Україні, міжнародних фінансових організацій (IFC, USAID, ін.), а також фахівці провідних банків, безпосередньо власники та керівники агрокомпаній та ін. Варшавська фондова біржа це фінансовий центр Центрально-Східної Європи, який дуже динамічно розвивається. На сьогодні ми маємо аж 11 компаній з України і, якщо говорити про нову економіку в післякризовій фінансовій ситуації, то більшість українських компаній вибирають саме Варшавську фондову біржу. Ці компанії є невеликими і в основному спілкуються з польськими інвесторами, які краще розуміють нас. Є й інші переваги. Але, в першу чергу, тут ми бачимо великий потенціал, зазначив голова представництва Варшавської фондової біржі в Україні Андрій Дубецький. підприємство отримало компенсацію з держбюджету в сумі 4 млн 660,7 тис. грн за витрати на закладення садів. Також коштом місцевого бюджету здійснено реконструкцію водопровідного колектора для поливу рослин на це витратили 194 тис. гривень. Директор господарства Василь Мелеш показав високим гостям виробничі площі: огля- Продовольча безпека нули інтенсивний сад, холодильне обладнання для зберігання продукції та цех із переробки яблук. В останньому пригощали головною гордістю господарства свіжим яблучним соком. Завдяки спеціальній технології виробництва сік зберігає всі поживні речовини, тож користується неабияким попитом. Міністр агрополітики Микола Присяжнюк наголосив: Закарпаття здатне відродити і надалі розвивати садівництво та виноградарство. Тут є фахівці, які можуть і хочуть займатись цією справою. Маємо відвоювати не тільки український, а й європейський ринок. Адже якість наших фруктів та овочів дуже висока. Під час робочої поїздки Микола Присяжнюк зауважив: Перспективною галуззю тваринництва на Закарпатті може стати вітчизняне вівчарство, яке є потужним напрямом для розвитку експорту баранини за кордон. Доречно звернути на нього увагу і розвивати. Міністр наголосив, що є кілька країн, які готові вже сьогодні купувати українську баранину, оскільки на даний час вони імпортують значну кількість цієї продукції з Австралії. Україна ж, на переконання міністра, є більш вигідною державою і за територіальним розташуванням, і за природно-кліматичними умовами та якістю м яса. сергій глухий Ужинки великої скарбниці За підсумками 2011 року виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зросло у порівнянні з 2010 роком на 17,5 відсотка. У свою чергу зростання виробництва помітно позначилося на фінансових надходженнях до державного бюджету від підприємств аграрної галузі. 25,1 34,3 40,1 44,9 очікування Надходження до Зведеного бюджету від підприємств АПК (млрд грн) Інформація надана Мінагрополітики

3 у русі життя 3 реальна підтримка відгодовувати телят знову вигідно Газета «Рідне село» починає знайомити своїх читачів з основними напрямами державної підтримки фермерів та власників одноосібних селянських господарств. До вашої уваги інформація про механізм виплат бюджетних дотацій за утримання телят. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ щодо порядку виплати спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняка великої рогатої худоби, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. 246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 р. 342). 1. У 2012 році буде здійснюватись виплата спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання молодняку великої рогатої худоби, який народився в їх господарствах, та збереження його до певного віку. 2. Дотація виплачується в залежності від віку молодняка на момент подання громадянином відповідних документів. На момент першого подання документів її розмір становить: 250 гривень за голову за молодняк віком від 3 до 5 місяців; 500 гривень за голову за молодняк віком від 6 до 8 місяців; 750 гривень за голову за молодняк віком від 9 до 11 місяців (включно). У подальшому дотація за молодняк виплачується у розмірі 250 гривень через кожні три місяці його утримання до досягнення ним одинадцятимісячного віку. 3. Для отримання дотації громадянам необхідно подати сільським, селищним чи міським радам копії таких документів: паспортів великої рогатої худоби (молодняка) і ветеринарних карток до таких паспортів, а в разі утримання 10 і більше голів молодняка виданий в установленому порядку витяг з Єдиного державного реєстру тварин; паспорта особи; довідки про відкриття рахунка в банку; документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (ідентифікаційний код), а особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби пред являють відмітку в паспорті. Підставою до занесення в реєстр є наявність запису в господарській книзі, що підтверджує наявність молодняка великої рогатої худоби у селянина. Документи приймаються щокварталу до 1 липня, до 1 жовтня та до 1 грудня 2012 року. Дотація нараховується і виплачується з урахуванням порядку черговості подання документів. 4. Молодняк великої рогатої худоби, на який буде нараховано дотацію, повинен бути ідентифікований і зареєстрований у встановленому законодавством порядку. Фахівці Державної ветеринарної та фітосанітарної служба України та Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» надають допомогу населенню в проведенні ідентифікації. 5. Дотація перераховується на поточні рахунки громадян відкриті в будь якому відділенні комерційного банку. Уроки історії сільські території в очікуванні успіху За 20 років прийнято низку хороших програм. Але що завадило їх впровадженню? Формування цілісної та зрозумілої державної політики стосовно сільських територій має свою досить непросту історію. Незмінним питанням залишається єдине: як зробити, щоб основна функція села виробництво сільськогосподарської продукції дозволила ефективно вирішувати інші економічні й суспільносоціальні проблеми? Бюджети більшості сільських територіальних громад традиційно дотаційні. І тому не реально вимагати від органів місцевого самоврядування, щоб вони належно виконували навіть найелементарніші самоврядні функції, а не те що делеговані їм державою повноваження із забезпечення розвитку дошкільної освіти, первинної медичної допомоги, бібліотек і клубів. Для стабілізації соціальної сфери, як зазначив, презентуючи нову програму соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», очільник Мінагрополітики Микола Присяжнюк, відсутнє економічне підґрунтя. Тож чи була насправді активною й прагматичною, системною й цілісною державна політика, що протягом двох десятиліть незалежності на словах наголошувала на пріоритетності розвитку українського села? Чи забезпечувала вона комплексність соціально-економічного розвитку сільських територій? Почнемо з того, що з ясуємо: чи завжди гарні концепції ставали програмами, цікаві законопроекти дієвими законами? Бюджети більшості сільських територіальних громад традиційно дотаційні Найпершим із нині чинних законодавчих актів, які безпосередньо стосуються сфери розвитку сільських територій та сільського господарства, став закон «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві», прийнятий 17 жовтня 1990 року, тобто, ще за часів УРСР. Фактично це і досі єдиний закон, який визначає реальні заходи з соціального розвитку села. Проте його застосування експерти визнають безсистемним, а окремі норми, що могли б забезпечити пріоритетність розвитку села, ніколи не працювали. Загалом, за часів незалежності законодавчих актів з розвитку села прийнято небагато. У 1992 році постанова Кабміну «Про вдосконалення формування інвестицій на соціальний розвиток села та агропромислового комплексу». Хоча вона формально чинна, досі не зазнала жодних змін, у тому числі й щодо назв відповідальних за її виконання відомств, яких давно немає, а отже, постанова не діє. У 2001 році побачив світ закон «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період років», який також досі чинний, незважаючи на обмеження терміну в його назві, але він передбачає лише окремі фінансово-економічні механізми розвитку сільського господарства. У 2003-му закон «Про фермерське господарство». У 2004-му закон «Про державну підтримку сільського господарства України», який застосовують виключно при формуванні бюджету. У 2005-му закон «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», який так і не запрацював через те, що досі відсутнє нормативно-правове забезпечення, необхідне для його реалізації. Ще низка нормативних актів стосувалася створення державних стратегій і програм, спрямованих на розвиток сільських територій. Єдина з них, що чинна, прийнята у 2007 році «Державна цільова програма розвитку українського села до 2015 року», однак, як свідчить практика, позитивних зрушень за її допомогою не відбулося. Решта зі схвалених у різні роки концепцій так і не стали програмами. Напрацьовані одними урядами довгострокові документи скасовувалися іншими. Найпершою в 1994 році з явилася концепція «Національної програми відродження села на роки». От тільки власне програму так і не розробили. У 2004 році така ж доля спіткала концепцію «Загальнодержавної програми соціального розвитку села на період до 2011 року». У 2005 році новий уряд ухвалив концепцію «Комплексної програми підтримки розвитку українського села на роки», але програму теж не розробили. На самому початку 2010 року схвалено і незабаром скасовано концепцію Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. На даний час уряд зосередив увагу на розробці програми «Рідне село», ініційованої Мінагрополітики та винесеної на всеукраїнське обговорення. Хочеться сподіватися, що ця стратегія стане, нарешті, успішною і буде реалізована повністю. Зіновій Петрик події в регіонах Зберігання по-сучасному У Конотопському районі Сумської області розпочато спорудження сховища потужністю 2 тис. тонн для зберігання картоплі. Очікується, що всі роботи завершаться до жовтня поточного року. Вартість проекту становить понад 2 млн гривень. Крім цього, в Конотопському районі споруджується нове зерносховище. Ємкість елеватора, який зводить ТОВ «Вітчизна», 15 тис. тонн. І риба, і робочі місця У Чернівецькій області створять риборозплідник особливо цінних видів риб. У господарстві утримуватимуть колекційне ремонтноматочне поголів я, а також посадковий матеріал особливо цінних видів (сома, ляща, коропа, судака, щуки, стерляді та багатьох інших) загальною потужністю 0,5 млн особин. Створення риборозплідника передбачено Державною цільовою економічною програмою розвитку рибного господарства на роки. Також це дасть змогу відродити природні нерестовища, здійснити реконструкцію русел річок та збільшити обсяг товарного виробництва цінних видів риб. До того ж на Буковині завдяки функціонуванню риборозплідника додатково буде створено близько 100 нових робочих місць. Відшкодують по п ять тисяч У Запорізькій області затверджено порядок виплат сільськогосподарським підприємствам за приріст поголів я корів молочного та комбінованого напряму за рахунок коштів обласного бюджету. Дотація в розмірі 5 тис. грн за одну прирощену або закуплену тварину (в порівнянні з наявним поголів ям на 1 січня цього року) надаватиметься сільськогосподарським підприємствам на конкурсній основі. З метою визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які матимуть право на отримання дотації, буде створена конкурсна комісія. Передбачається, що вона оголошуватиме конкурс після кожного кварталу, а його результати оприлюднюватимуться у місцевих газетах. При цьому дотацію не отримають підприємства, яких визнано банкрутами чи які перебувають у стадії ліквідації, або ж такі, що мають більш ніж піврічну заборгованість перед бюджетом і Пенсійним фондом.

4 4 розвиток територій Проект «Рідне село» Стратегічна Ініціатива продовж. поч. на стор. 1 Вони дозволять включити вироблене у фермерських і селянських господарствах до маркетингового ланцюга, підвищити вартість продукції шляхом покращення первинної обробки і зберігання. Крім того, кооперативи стануть ефективним механізмом згуртування селян і нададуть можливість вирішити низку їхніх соціально-економічних проблем. Микола Присяжнюк акцентував увагу присутніх на тому, що через систему кооперації дрібний виробник зможе отримувати державну підтримку (у вигляді цінового регулювання, виробничих дотацій), донорську допомогу і доступ до кредитних ресурсів. Ми підтримаємо всіх дрібних господарів, навіть тих, хто працює на сотках або має одну корову. За своєю суттю це скоріше питання соціальної відповідальності уряду за селян, ніж економічне, зазначив він. Та особливої уваги та підтримки отримають ті, хто укрупнюється сам або спільно з Ми будемо підтримувати всіх дрібних господарів, Та особливої уваги отримають ті, хто укрупнюється сам або спільно з односельцями. Тобто ті, хто кооперується односельцями. Тобто ті, хто кооперується. Уряд має намір допомогти кожній громаді в економічному обґрунтуванні тієї чи іншої діяльності, яку вона обере: кооперація, переробка сільськогосподарської продукції, сільський туризм, розвиток легкої промисловості тощо. Але сільська громада повинна сама усвідомити свою роль «прокинутися» та самоорганізуватися, не відкидаючи активність економічно зацікавлених селян і підтримуючи ініціативи сільського чи селищного голови. А чи є у нас реальне підґрунтя для динамічного економічного розвитку територій? На думку експертів, які взяли участь в обговоренні міністерської ініціативи, є. В Україні 11 з половиною тисяч сільських громад, площа присадибних ділянок жителів села 3,5 млн га землі. Для порівнювання: у Південній Кореї всього 1 млн га сільгоспугідь на всю країну. Працювати разом український менталітет А чи є соціальне підґрунтя для об єднання? Так. Сама історія доводить, що українська громада традиційно працювала гуртом. Двадцять років тому ми мали розгалужені системи і заготівельних пунктів, і міжрайонних переробних підприємств. Микола Присяжнюк принаймні нагадав про зобов язання України перед СОТ, за якими, починаючи з 2015 року, вступає у дію заборона забою худоби на подвір ях. Це означає підвищення якості м яса. І цей факт теж на користь організації кооперативів. пряма мова МИКОЛА ФУРСЕНКО, голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад ІВАН ТОМИЧ, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів МИКОЛА СТРИЖАК, віцепрезидент Асоціації фермерів та землевласників України БОГДАН ДРОЗДОВСЬКИЙ, керівник проекту «Виконання Україною зобов язань щодо членства в СОТ» «За моїми спостереженнями, є люди, які хочуть докласти зусиль до розбудови рідного села чи селища, є такі, що готові займатися кооперацією. Асоціація сільських та селищних рад допомагатиме їм у цьому. Найближчим часом плануємо виїзди у населенні пункти, щоб розібратися на місцях, який напрям діяльності можна там розвивати. Тільки поєднання кількох аспектів економічного, соціального, культурного, екологічного принесе бажані результати». «Усім зрозуміло, що на найкращих у світі чорноземах люди повинні жити у достатку. Поки ж усе навпаки. Тому маємо шукати шляхи виходу зі скрутного становища, і один з них кооперація. Це доводить чималий досвід багатьох країн. У світі через кооперативи реалізується 80% аграрного продукту, в Україні менше одного відсотка. Мабуть, знання про кооперацію потрібно давати українцям навіть не в інститутах, а починаючи зі шкільної парти». «Шість років тому у селі Іванківці Знам янського району Кіровоградської області, де я тоді працював головою, заготівельники не розрахувалися за молоко, і люди створили молочарський кооператив. Відтоді й до сьогодні ціни на молоко удвічі вищі за ті, які отримують молочарникиодинаки, бо гроші не осідають у кишенях посередників, до того ж кооператив має змогу домовитися з молокозаводом про найбільш виважену ціну». «Створення великої кількості кооперативів є амбітною метою. Робота над її досягненням вимагатиме освітньої та інформаційної підтримки з боку міністерства, місцевої влади, дорадчих служб та стане серйозним випробуванням для всіх учасників. Кожен кооператив має стати незалежним та конкурентноспроможним. Справді, кооперативи, які піклуються про громаду, можуть поліпшити економічний стан сільської території».

5 розвиток територій 5 У кооперативному русі сьогодні зацікавлені всі: й органи місцевого самоврядування, і сільські громади, і держава Очільник міністерства підтримав пропозицію створити Національний кооперативний координаційний центр, який акумулюватиме та аналізуватиме не лише закордонний, але й вітчизняний досвід. Приміром, Аграрний союз має напрацювання зі створення зернових кооперативів. Не виключено, що саме завдяки їм два роки поспіль ціна на зернові не «просідає», як раніше. На думку голови ВАССР Миколи Фурсенка, місцева влада не повинна втручатися у процеси створення кооперативів, проте районні адміністрації спільно з сільськими радами мають зробити аналіз, яким чином та за яким напрямом розвивати кооперативи, враховуючи специфіку того чи іншого регіону. Зрозуміло, що потреби невеличкого закарпатського села відрізняються від потреб селян степної чи приморської зони. Микола Фурсенко сподівається, що за місяць-два вдасться запустити перші пілотні проекти, які стануть зразком для а ЯК У НИХ? При розробці проекту «Рідне село» використовувався досвід інших країн США, Канади, Кореї, Китаю, Європейського Союзу. Так, кооперація допомогла і Китаю, і Кореї за кілька років подолати бідність і вийти на рівень країн, які найбільш стрімко розвиваються. Сьогодні кооперативи Китаю та Японії реалізують на внутрішньому і зовнішньому ринках понад 90 відсотків виробленої сільськогосподарської продукції. Майже 80% сільгосппродукції Скандинавії, 65% Нідерландів, по 52% Німеччини, Іспанії та Франції знаходять збут через сільськогосподарські кооперативи. У країнах «старої» Європи вони інших. Висловив він і слушну думку щодо працевлаштування студентів аграрних навчальних закладів. Молоді фахівці, озброєні знаннями і необхідною інформацією, могли б очолити новостворені кооперативи. Уніфікувати аграрні закони забезпечують половину виробництва продуктів харчової промисловості. Кооперація у США це переробка молока (82%), збут продукції (30%), виробництво цукру (51%), оптові ринки худоби (40%), постачання добрив (45%) та пального (44%). До речі, принципи існування кооперативів були закладені ще у 1844 році у англійському місті Рочдейлі, коли 28 ткачів об єдналися у споживчий кооператив. Сформовані вони були наступним чином: Капітал кооперативу складається з пайових внесків. Купівля і продаж товарів здійснюється тільки за готівку. Усі члени кооперативу мають однакові права, незалежно Щодо законодавства профільний міністр зробив кілька зауважень. За його словами, сьогодні в Україні існує понад сто законів, які регулюють виробничу діяльність в аграрній галузі, відносини щодо розвитку сільських територій, розвиток кооперативного руху. Оскільки нормотворчі документи приймалися у різні часи, то подеколи окремі положення одного закону суперечать іншому. Настав час проаналізувати існуюче законодавство та анулювати ті закони, які втратили актуальність. Микола Присяжнюк навів приклад Південної Кореї, де п ять років тому прийнято узагальнюючий закон «Нова сільська громада». - Можливо, є сенс піти й Україні таким же шляхом, зауважив міністр. Тоді стратегія соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село» стане першим кроком до оновленого й більш ефективного законодавства. На даний час, за словами керівника відомства, в Україні обговорюється закон «Про сільське господарство», який покликаний врегулювати розвиток товарного виробництва, дозволить прогнозувати обсяги сільгосппродукції, уникати як її перевиробництва, так і зниження темпів. На думку Миколи Присяжнюка, має бути створений і такий же закон щодо розвитку територій. - Вперше програма не спускається зверху як директива, а пропонується як ініціатива, яку мають оцінити та розвинути територіальні громади, до якої мають долучитися місцева влада, наука, освіта, консультативні служби, висловив свою думку Іван Томич, голова Союзу обслуговуючих кооперативів. Впровадження проекту «Рідне село» здатне змінити сільський устрій, що склався останнім часом, переформатувати його за європейськими стандартами. Ефективність, перевірена на сусідах Ніка серьогіна від розміру пайового внеску. Товари продаються за середніми ринковими цінами. У кооперативі пропонуються тільки доброякісні товари. Прибуток розподіляється не лише серед пайщиків, але також спрямовується на підвищення культурного рівня, кваліфікації членів кооперативу, на облаштування професійних шкіл і бібліотек. Ці правила покладені у основу діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу (МКА). Звичайно, що сьогодні вони значно модифіковані, проте дух їх не змінився. У МКА понад 200 членів із 92 країн світу. Кооперативний рух є дуже впливовим у світі, забезпечуючи мільйони робочих місць. Проект «Рідне село» пряма мова ДАНІЕЛЬ ТЕМЕН, керівник проекту USAID «АгроІнвест» (США) Габріель Трензадо, директор з міжнародних зв язків Об єднання агропромислових кооперативів Іспанії Волкер Пітерзен, генеральний секретар Німецької Райффайзен Асоціації Олав Крен, віце-президент Естонської аграрної палати торгівлі та фермерських організацій «Упродовж п яти років ми вивчали економічний потенціал України, оскільки нашою метою є прискорення розвитку вашої країни за рахунок резервів тієї чи іншої галузі. Тож можемо стверджувати, що сільське господарство належить саме до галузей із великим потенціалом. Спеціалісти нашого проекту беруть участь у розробці законопроектів щодо ринку землі, кооперації, оподаткування. З нашою допомогою вже організовані три успішні кооперативи, на черзі ще три». «В Іспанії налічується понад 4 тисячі сільськогосподарських кооперативів. Це пояснюється тим, що в країні багато середніх сільгоспвиробників, які самостійно не можуть вийти на ринок. Тому вступ до кооператива дозволяє їм отримувати високі прибутки, покращувати якість продукції та залучати інвестиції. Формування кооперативного руху в Україні є логічним кроком для розвитку сільського господарства. Оскільки це велика аграрна країна». «У Німеччині кооперативний рух з явився в ХІХ столітті. І на сьогодні налічується понад 2500 кооперативів. Аграрії вступають в такі організації, бо розуміють, що це дає можливість користуватися спільною технікою, устаткуванням, мати стабільні шляхи збуту продукції. Гадаю, що кооперація українських селян зможе посилити позиції країни на продовольчому ринку, а от без об єднання це неможливо». «Кооперація в Естонії почала активно розвиватися лише останніми роками, до того часу існували виключно приватні одноосібні господарства. Проте вже зараз близько 35% молока, зерна, м яса на нашому ринку надходить через кооперативи. Також зараз 25-30% експорту естонського зерна здійснюють селянські кооперативи. Я вважаю, що кооперативи в Україні допоможуть повернути життя в сільську місцевість і забезпечити розвиток громад».

6 6 маю досвід Який від кооперативів зиск? Спитала газета «Рідне село» у селян з Півдня, Півночі, Сходу та Заходу України Знову заговорили про кооперативи добровільні об єднання сільгоспвиробників, заготівельників та тих, хто здатен надавати селянам низку сільськогосподарських та побутових послуг. Щоб з ясувати, яка доля спіткала кооперативи, засновані кілька років тому, ми звернулися до селян, які на власному досвіді пройшли тернистий шлях кооператора. Леонід Кириченко з села Кам янка Каховського району, що на Херсонщині, фермер із 23-річним досвідом. І треба сказати: доволі успішний. Ще вісім років тому він разом з іншими не менш успішними фермерами області створилии велику корпорацію «Овочі Херсонщини», але проіснувала вона лише півроку. Час фермерів-одинаків уже минув, це шлях в нікуди, говорить Леонід Петрович. Поодинці ми безпорадні. Знаємо, як обробити землю, як виростити врожай, а реалізувати його не можемо. По-перше, ринок збуту обмежений за кордон дорога закрита. Хоча наші овочі не гірші, а навіть кращі, ніж у тій же Туреччині або Голландії. Адже вирощуємо їх за однаковими технологіями, проте землі маємо родючіші. Але навіть «краще українське», за словами фермера, дуже важко реалізувати. Фермери змушені за копійки віддавати вирощене посередникам, які й роблять погоду на сільськогосподарському ринку. Цього року цибулю віддавали по 40 копійок за кіло, а в магазині вона коштувала не менше двох гривень, наводить приклад Леонід Кириченко. Виходить, щоб гарно заробляти, не потрібно на землі працювати. Крім цього, фермери-одноосібники мають ще одну проблему. Через те, що кожен сам планує, скільки й чого сіяти, нерідко виникає перевиробництво. Цього року так сталося з капустою, тією ж цибулею, говорить аграрій. Зараз деякі фермери тоннами вивозять рештки овочів на звалища, оскільки потрібно звільнити сховища і готувати їх до нового врожаю. Продати не можуть навіть за копійки попиту немає. А от якби існувала кооперація, фермери, які вирощують овочі, сіли би разом та й підрахували, скільки і чого українці з їдять. Домовились би, хто що сіятиме. От тоді ні цибулю на смітник не вивозили б, ні капусту по 60 копійок за кіло не віддавали. І справді, схема проста, не потребує великих капіталовкладень. Так живе весь цивілізований світ. Та й для українців кооперативи не новинка. Вони (у чистому вигляді) існували до революції 1917 року і, якщо вірити історикам, були доволі успішними. Я не одноразово бував у Франції, то ринок там формують самі аграрії, розповідає Кириченко. У них немає сезонних стрибків цін на овочі, не буває перевиробництва або дефіциту. Там селяни самі вирощують, переробляють і реалізують. Але нам до цього ще далеко Україна лише починає робити у цьому напрямі перші кроки, але фермер вважає, що не всі вони виправдані. Селян у кооперативи намагаються заманити разовими допомогами. Якщо не помиляюсь, то ще у 2009 році майже при кожній сільраді з явилися кооперативи, але більшість з них так і лишилася на папері. Це тому, що промо законодавчої бази на підтримку діяльності таких кооперативів немає, говорить Леонід Петрович. Якщо фермер має пільги, то не сплачує податок на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, а кооперативи таких пільг не мають, тож платять сповна. Дотацій, як, скажімо, за кордоном, нам теж ніхто не надає. Наш кооператив задушили податки. Але якщо приймуть відповідні закони, то за кооперативами майбутнє, бо тільки вони і врятують наш аграрний сектор. «Без розвитку» кооперативів та прийняття відповідних законів селянину не розвернутися, переконаний Леонід Кириченко, фермер із Херсонщини «Подільський світанок» повернув у село молодь А от село Хочино Олевського району Житомирської області завдяки кооперативові почало оживати. Навіть молодь, яка досі їздила на заробітки до Москви, повертається додому. Після розвалу колгоспу, де Олександр Лапаїна працював енергетиком, він, як і багато інших селян, став шукати нові джерела прибутку. І, хай не відразу, а таки знайшов. Усе почалося з того, що ми з односельцями, щоб не возити зерно в інші села, вирішили збудувати млин на зразок того, який в нас колись був, розповідає Олександр Адамович. Для початку знайшли діда, який пам ятав, як влаштовані водяні млини. Він намалював ескіз і, дивлячись на той малюнок, ми взялися до справи. Зараз на нашому млині не тільки борошно виробляють, а й пампушки печуть. Згодом зробили саморобну пилораму, потім почали людям землю обробляти Об єднатися у кооператив Олександр Адамович запропонував селянам два роки тому. Так з явився «Подільській світанок». Нині він надає різні послуги: заготовляють молоко, овочі, які потім реалізують у школах та дитячих садках. Будь-який обробіток землі виконають, якщо потрібно людям, сіно заготовлять. До того ж «Подільському Фото С. Уса світанку» вдалося налагодити роботу з великими столичними супермаркетами: привозять туди все, що вирощується у одноосібних селянських господарствах. У виграші тепер усі. Й дід Іван, який виростив 500 кг картоплі, і дядько Петро, який накопав 300 кілограмів. Вони не можуть самотужки відвезти її на базар, тож раніше віддавали за безцінь перекупникам або тримали в погребі, поки не згниє. А молочні джерела Серед лідерів створення кооперативів Дніпропетровська область. Тут навіть з явилося обласне об єднання таких організацій «Господар». Перший в області обслуговуючий кооператив організували у селі Олександрівка Покровського району. Селяни тоді звернулися до міжнародної організації «Хайфер», яка виділила 60 тисяч доларів США. На ці гроші було придбано три десятки корів та близько півсотні свиноматок. Їх роздали селянам з умовою, що приплід вони передаватимуть сусідам. Нині в Покровському районі діє кілька успішних кооперативів. Не пасе задніх і Тернопільщина. Приміром, в Лосятині, на Кременеччині, з 2009 року діє кооператив «Лосятинське молочне джерело». Селяни дізналися про міжнародну благодійну програму «Добробут громад», за якою можна отримати кошти на реалізацію того чи іншого проекту на селі, подали заявку та виграли участь у програмі. Невдовзі вони отримали племінних молочних корів, придбали необхідне обладнання для збирання та зберігання молока. тепер можна здати у кооператив за ринковою ціною. Послуги, як правило, кооператив надає своїм членам. А їх аж 177 чоловік (це селяни одноосібники) плюс два великі фермерські господарства. Для членів кооперативу усі послуги надаються за собівартістю. Приміром, якщо приватник за дискування землі бере 13 гривень за сотку, то ми лише 8 гривень. розповідає Олександр Адамович. Завдяки кооперативу у людей з явилася робота. Двоє дівчат з нашого села раніше змушені були їздити на заробітки в Москву, а зараз працюють у нас лаборантками. Минулого року з обласного бюджету «Подільський світанок» отримав 150 тисяч гривень допомоги. На ці гроші закупили сільськогосподарську техніку. Проте, за словами Олександра Адамовича, це не ті кошти, за які можна розвиватися. Він мріє відкрити у селі завод із переробки фруктів та ягід, але для цього потрібні солідні капіталовкладення. Ми ж заготовлюємо чимало 177 одноосібників та 2 фермерські господарства об єднав житомирський кооператив «Подільський світанок» ягід, але продаємо їх як сировину, хоча могли б самі переробляти, говорить Лапаїна. Створили б додаткові робочі місця. У нас на селі й будівля відповідна є приміщення колишнього консервного заводу. Потрібно сучасні виробничі лінії закупити. Але власним коштом можемо лише процентів десять оплатити. Ми згодні навіть узяти кредит під помірні відсотки, але хто ж нам його дасть? Хіба що іноземний інвестор прийде та закупить необхідне обладнання, але тоді й гроші від продажу джемів та компотів потечуть до його кишені. Сторінку підготували Марина Шепотило та Ігор Павлюк

7 ВЛАСНА СПРАВА 7 Щоб не залежати від погоди Що слід враховувати при вирощуванні овочів у теплиці, щоб отримувати гарантований прибуток Заробити на селі копійчину не так то і просто, оскільки переважна більшість платоспроможних роботодавців знаходиться в містах. Оптимальним виходом у такому разі для селян є ведення присадибного господарства. І один із варіантів вирощування овочів для продажу. На жаль, примхливі погодні умови можуть стати на заваді ваших планів пізні заморозки чи посуха здатні звести нанівець зусилля тривалого польового сезону. Тож варто звернути увагу на створення тепличного комплексу, який за умови правильного підходу допоможе і родину забезпечити харчами, і заробити копійчину. Розумні люди кажуть, що в хорошій теплиці площею 2-3 сотки можна виростити в рази більше, ніж на величезному городі. І трудових зусиль докласти значно менше. Звісно, якщо робити все за правилами та вимогами аграрної науки. Не забуваймо і про економіку, адже продукція вашої теплиці повинна мати стабільний збут. Отже, які переваги має теплиця у порівнянні з вирощуванням овочів і зелені у відкритому ґрунті. Орієнтування на місцевості Передусім, ви прибираєте фактор сезонності як не крути, а природу не обдуриш і в лютому чи жовтні моркву не посієш... Більше того, овочам у вашій теплиці байдуже, яка надворі погода, як і те, що вже понад місяць немає дощів. Під накриттям ви створите умови, які потрібні кожній культурі, підберете і відповідний ґрунт. Зрештою, теплиця це справжнє виробництво, це ваш мінізавод, який ви, набивши руку, вдосконалюватимете відповідно до сучасних вимог. А це ж підвищення і врожайності, і смакових якостей! Тож крок за кроком розглянемо кілька правил із ведення тепличного бізнесу. Гриби під фундуком Правильний вибір культури запорука успішного господарювання. Іван Федак з с. Тарнівці Ужгородскього району Закартської області висадив у себе на ділянці 250 кущів фундука культурної ліщини. Кожен кущ щороку дає від 3 до 4 кілограмів плодів. За спостереженнями господаря, головне для фундука підживлення (ця рослина любить родючі ґрунти), вчасний полив та обрізування, що дає змогу формувати міцні кущі. Рослина є досить чутливою до підмерзання, тому її краще висаджувати з У хорошій теплиці площею 2-3 сотки можна виростити в рази більше, ніж на величезному городі Перш ніж збудувати теплицю, визначтеся, з якою метою ви це робите. Одна справа, якщо її єдиною функцією буде забезпечення вашої родини овочами. Інша якщо ви хочете на ній заробляти. Тоді відразу з ясуйте, де ви збуватимете продукцію. Відвідайте найближчі магазини та кафе: їхні власники охочіше купуватимуть овочі та зелень у місцевого постачальника, ніж у незнайомого. Добре, якщо в радіусі 50 км від вашого села є два-три великих базари. Якщо ж ви живете досить далеко від великих населених пунктів, то є сенс домовитися заздалегідь із перекупниками та укласти відповідні домовленості з великими магазинами. Хоча можна піти й іншими шляхом. Знайомий фермер із віддаленого села на Черкащині «розкидав» свою продукцію по навколишніх сільмагах, знизивши ціну на кілька гривень, і тепер стабільно отримує прибуток. Хатинка чи палац? південної сторони ділянки. Іван Федак рекомендує садити кущі на відстані 5 метрів один від одного. Цікаво, що господар не зупинився на досягнутому і спробував висадити під кущами фундука гриби. Причому найвищої категорії білі та трюфелі, і тепер щороку має декілька кілограмів «лісового м яса». Врахуйте, що в залежності від розміру, матеріалу та наявності технічного обладнання, вартість теплиці може сильно коливатися. Загалом теплиці розподіляють за матеріалом, яким вони вкриті, плівка, скло або полікарбонат. Плівкова теплиця найдешевша та найпростіша у виготовленні, проте має два суттєві недоліки. Її не можна експлуатувати взимку, та й плівку доведеться щороку міняти. Скло і полікарбонат позбавлені цих незручностей та якнайкраще підійдуть для господаря з далекосяжними виробничими намірами. Радимо, однак, розпочати з найпростішого звести невеличкий за площею парничок, вкритий плівкою, та набити на ньому кілька гуль, адже від помилок ніхто не застрахований, а власний досвід найкращий учитель. Лише як набудете певної практики, беріться до зведення серйозної споруди. Просто не завжди безпроблемно Іноді намагання максимально спростити якусь технологічну процедуру може призвести до серйозних проблем. Тому якщо вже взялися за справу і побудували теплицю, то не нехтуйте рекомендаціями фахівців. Для початку ознайомтеся з досвідом вже досвідчених власників парників. Підготуйте правильно ґрунт, переконайтеся, що дотримані температурні вимоги та забезпечена необхідна вологість. Придбайте перевірені сорти насіння. Якщо все зробите правильно, то і результат отримаєте таким, яким запланували. Сам собі роботодавець Пам ятайте, що теплична справа це ваш бізнес. Не грядка з розряду «щось та й виросте», не споруда, з якою можна поморочитися рік-другий та покинути. Теплиця це повноцінний виробничий організм, який за умови ретельного й уважного до себе ставлення забезпечить вашу родину не лише городиною, але й гідним прибутком. До речі, варто знати, що найрентабельнішим у тепличній справі вважається квітникарство. Після нього вирощування зелені, а тоді вже овочів. Однак фахівці радять починати саме з останніх, оскільки збут цієї продукції є найпростішим. промо edu-map.ru ігор павлюк з перших вуст Сім разів відміряйте Ірина М., фермер, Кагарлицький район Київської області: - Впродовж семи років займалася молочним тваринництвом. На землеробство майже не звертала уваги, оскільки весь час та вільні кошти спрямовувала на ферму. Однак минулого року було прийнято рішення скоротити поголів я худоби і заснувати новий напрям діяльності. Збудували дві теплиці, кожна з них має площу 50 квадратних метрів. Це був своєрідний експеримент перш ніж зайнятися чимось серйозно, необхідно повправлятися. Одну з теплиць було відведено під салати, іншу під огірки. Встановили металеві конструкції, вкрили їх цупкою плівкою. Придбали дві економічні печі на дровах. Завдяки постійному опаленню всередині теплиці відчуваєш себе, немовби в дуже теплих і вологих тропіках. Загалом, як збудував та належним чином облаштував теплиці, власне догляд за рослинами не потребує багато часу і зусиль. Головне не забувати підкидати дрова. Інша справа збут. Здавалося б, усе було зроблене як слід. Ми досягли домовленостей із кількома ресторанами в Києві про постачання салату, однак, як у народі кажуть, перша чарка колом. От і ми, отримавши врожай салату, повезли його в Київ, а там на нас чатувало розчарування. Менеджери ресторанів високо оцінили харчові якості нашої зелені, однак відмовилися її брати через... нетоварний вигляд. Як виявилося, у престижних закладах головну роль відіграє не смак, а вигляд салату. Він повинен бути ідеально рівненьким, адже ним прикрашають страви. Довелося весь наш перший урожай салату роздати друзям і знайомим. Ми ледь було не махнули рукою на теплиці, однак ентузіазму нам додали огірки. З ними треба було щось робити і ми просто поїхали на базар до райцентру. Коли люди дізналися, що продукт вирощений ось тут поруч, без ніякої хімії, то, скуштувавши, купували відрами. Незначна знижка на гривню-дві, і ми успішно продали весь урожай огірків. Тож цього року робимо ставку на ринки в навколишніх містечках і селах, і сподіваюся, без прибутку не зостанемося.

8 8 ГОСПОДАРЮ СЕЛЯНИНУ НА ЗАМІТКУ фото «рідне село» Такий зібрали урожай зернових у с. Жовтневе Тернопільського району у серпні 2011 року. Фото надіслала Ірина Юрко з Тернопільщини увага, конкурс! Шановні наші передплатники, читачі! У першому номері редакція нашої газети оголосила проведення фотоконкурсу. Відтоді ми надрукували багато світлин, на яких зафіксовані рекордні врожаї, плоди дивної форми або небаченого розміру. Як ми і зобов язувались, у червні експертна комісія редакції визначить переможця, який отримає піврічну передплату на газету «Рідне село Україна», автори ще трьох фото будуть заохочені передплатою на три місяці. Але це не означає, що ми більше не чекаємо на ваші фотографії. Навпаки! Одразу по завершенні поточного конкурсу розпочинаємо новий зі ще цікавішими та більш цінними призами!!! Тож, як і раніше, надсилайте ваші фотороботи на редакції або за адресою: 01001, Київ, я/с 166, ТОВ «СГ Універсум», «Рідне село Україна». Картопля, кормовий буряк, гарбузи перелік традиційних для наших полів кормових культур усталювався протягом десятиріч і фактично є незмінним. Наш консерватизм іноді заважає нам звернути увагу на принципово іншу аграрну рослину топінамбур (земляну грушу). Це і кормова культура, і чудовий корисний продукт до нашого столу. Цю рослину можна сміливо назвати безсумнівним лідером за невибагливістю чи не серед усіх мешканців городу. Топінамбурові байдуже до складу та кислотності ґрунту та до умов освітленості, от він і зростає там, де інші рослини почуваються не надто комфортно. Причому топінамбур надзвичайно морозостійкий і без проблем зимує в ґрунті. І це лише додає смакових якостей коренеплодам. Ще одна відмінність від конкурентів посадив і забув, оскільки топінамбур на одному місці почуває себе чудово впродовж десятиліть. Безперечно, ця рослина буде вдячна вам за пухку та вологу землю, проте і без поливу виживе, бо є надзвичайно стійкою до посухи. А ще до колорадського жука і фітофтори. Для висаджування топінамбура не обов язково робити рівні рядочки використовуйте вільне місце десь у закутку городу чи поміж деревами. Оптимального часу для посадки не існує можна посадити його як восени, так і навесні. Хіба що восени садіть глибше, а весною коли ґрунт добре прогріється. Для дрібних бульб глибина коливається в межах 5-7 см, для великих см. Відстань між гніздами не повинна перевищувати півметра. Оптимально збирати врожай навесні, оскільки осінні бульби мають нижчі поживні та смакові якості. Зауважимо, що топінамбур рослина плодюча й Зелена аптека Суниця лісова У тому будинку, де їдять суницю, лікареві нема чого робити. Цю поживну ягоду їдять сирою - без нічого або з молоком, вершками, сметаною, цукром. І з практики відомо: якщо у людини не має індивідуального несприйняття, суниці потрібно вживати багато, доки не набридне. Не вважайте її забаганкою або надмірною розкішшю, вона так само необхідна, як хліб, крупи, картопля. З лікувальною метою вживають всю рослину, яку заготовляють під час цвітіння (травеньчервень). Чай з листя суниці (50 г на 1 л води) в народі вживають для очищення крові, при висипах, рахіті, золотусі, подагрі, гастритах, при захворюванні печінки й селезінки, катарі товстих кишок, геморої, жовтяниці. Ягоди звичайно ж збирають стиглими. Вони допомагають здолати вище названі недуги, а також гіпертонію. Суниця нормалізує роботу кишківника як при запорах, так і проносах. Є й такий народний спосіб: щоб вигнати паразитів, хворим спершу дають оселедець із цибулею, а потім велику кількість суниці - аж до трьох кілограмів. І так до протягом кількох днів. усміхніться! Мушу вибачитися перед вами, куме. Моя курка подзьобала ваші квіти. Не варто! Мій собака загриз вашу курку. Ну то й добре, бо ваш собака потрапив під мій автомобіль! Альтернатива Груша, що достигає у землі агресивна щодо захоплення території, тож рекомендуємо вибирати із землі всі бульби. Зарослі земляної груші слід регулярно проріджувати. Величезною перевагою топінамбура є його універсальність у споживанні. На відгодівлю худобі годяться і бульби, і бадилля. Зокрема, його добре їдять корови, до того ж такий корм додає молока. У мішанках топінабур залюбки споживають кури та гуси. А для свиней земляна груша і взагалі вважається одним із найпоживніших кормів. За харчовою цінністю вона не поступається картоплі та вдвічі корисніша, ніж кормовий буряк. Не менш корисний топінамбур і для людини. Передусім для діабетиків та хворих на недокрів я, завдяки вмісту інуліну та заліза. А також білків, вітамінів В1, каротину та вітаміну С. Топінамбур дуже смачний у салаті. Досить подрібнити його на тертці, підсолити та заправити олією. Можна засмажити чи запекти, як картоплю, але на відміну від картоплі, страва буде трішки солодкуватою. Ігор ПАВЛЮК життєві поради Правильне підгортання Щоб від надзвичайно важливого агротехнічного заходу підгортання була користь, необхідно дотримуватися певних правил. Підгортати рослини слід тільки вологим ґрунтом, наступного дня після поливу або дощу. Коли горбочок навколо стебла підсохне, не лінуйтеся і зруйнуйте верхню шкірочку ґрунту, щоб забезпечити надходження кисню до коренів росли. Завдяки правильному підгортанню овочеві рослини можуть дати врожай на 15-20% вищий завдяки утворенню додаткових корінців. Голодні буряки Щоб не викопувати коренеплоди столових буряків зів ялими, потрібно в період, коли інтенсивно нарощується підземна частина рослин, не дати їм голодувати. У цей час малесеньким коренеплодам потрібні калій і фосфор, а от азот, навпаки, не потрібен. Суперфосфат і хлорид калію вносять у кількості 8-10 г на квадратний метр. Але набагато краще внести по склянці деревного попелу на погонний метр: прорити канавку вздовж рядка, всипати попіл і загорнути. Але треба пам ятати сухі добрива треба сипати лише у вологий ґрунт. Попіл на вагу золота Деревний попіл унікальне добриво. Вносити його можна і як основне добриво, і для підгодовування рослин. Не слід його використовувати лише на солоних ґрунтах. Для плодових дерев під час їхньої вегетації достатньо г попелу на кв. м, для суниць, малини, овочів, квітів г на кв. метр. Вносити попіл краще у другій половині літа, коли рослинам саме не вистачає калію і фосфору (насипати у канавки глибиною 5-10 см і одразу загорнути землею). лариса Овчаренко Газета «Рідне село Україна» Засновники: ТОВ «СГ «Універсум», Всеукраїнська асоціація сільских та селищних рад. Газета виходить за інформаційної підтримки Мінагрополітики України. Заступник головного редактора: Сухорукова О.З. Свідоцтво: Серія КВ Р, видане Державною реєстраційною службою України. Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Редакція не несе відповідальності за зміст авторських матеріалів на сторінках газети. Адреса для листування: 01001, Київ, а/с 166, ТОВ «СГ Універсум», «Рідне село Україна». Телефон редакції редакції : З питань розміщення реклами, оголошень звертатися за тел Надруковано у друкарні ТОВ «Інтерконтиненталь-Україна», 01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6 Загальний наклад примірників. Замовлення