20 ЛІТО липня День працівників природно-заповідної справи України Ой, на Івана, ой на Купала

Transcription

1 20 ЛІТО липня День працівників природно-заповідної справи України Питання охорони навколишнього природного середовища дедалі частіше турбує мешканців планети. З історії відомо, що людина далеко не завжди розумно використовувала природні ресурси. У результаті нераціональної діяльності людини лише протягом кількох останніх сторіч зникло багато видів флори і фауни, знищено значні площі лісів, порушено гідрологічний баланс великих територій, тощо. Однією зі спроб виправлення ситуації стало створення природоохоронних територій різних категорій. Але існує ряд проблем розвитку заповідної справи в Україні, зумовлених, перш за все, недосконалістю системи управління у цій сфері, низьким рівнем фінансування, матеріально-технічного забезпечення, недостатнім розвитком спеціальних наукових досліджень, слабкою правовою відповідальністю за порушення режиму заповідних територій та об'єктів. На території Чернігівщини одним з найбільших об єктів ПЗФ виступає Мезинський національний природний парк (31035,2 га) створений відповідно до Указу Президента України від /2006, який покликаний зберігати та відтворювати типові й унікальні природні комплекси Новгород- Сіверського Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні. Враховуючи вагомий внесок працівників природно-заповідної справи у збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розвиток територій природно-заповідного фонду, Указом Президента України від 18 серпня 2009 року Про день працівника природно-заповідної справи" встановлене професійне свято День працівника природно-заповідної справи, що відзначається 7 липня. Користуючись нагодою, адміністрація Мезинського національного природного парку вітає всіх співробітників природоохоронних установ, колег, однодумців та всіх тих, кому не байдужа доля унікальних та цінних куточків природи України! Міцного всім здоров'я, щастя, успіхів на благо нашої неньки України. Симоненко Н. В., директор Мезинського НПП Ой, на Івана, ой на Купала Ой, на Івана, ой на Купала Красна дівчина зілля копала, Квіти збирала, віночки сплітала, Далі водою їх пускала: - Поплинь, віночку, по синій хвилі Поплинь, віночку, де живе милий!.. У ніч з 6 на 7 липня у с. Свердловка Коропського району працівниками відділу екоосвіти, науки та рекреації Мезинського національного природного парку, Свердловського будинку культури і школярами місцевої школи було проведено свято Івана Купала. Проходило народне гуляння на березі Десни, де співали українських купальських пісень, водили хороводи навколо Морени, плели вінки та пускали їх на деснянську воду. Основним стрижнем біля якого відбувалося дійство був купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Не обійшлося свято без русалок, Водяного, відьом та різної нечисті, яка прилітала до нас, адже Купальська ніч ніч чудес. Всі трави і квіти, за народним повір'ям, набувають найбільшої сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я. Хоч у ХХІ ст. вже мало хто шукає цвіт папороті та вірить у різну нечисть, але бажаючих на одну ніч поринути в минуле, згадати традиції своїх предків, та повеселитися від душі знайшлося багато. Танцями до перших півнів під народні й обрядові пісні завершилася Купальська ніч у Свердловці. Людмила Хмель, провідний фахівець з екоосвіти Мезинського НПП

2 2 20 літо 2012 Мезинський край Ярмаркували 28 липня в Коропі відбувся XII традиційний Миколаївський ярмарок, який вже став своєрідною візитівкою Коропського району, адже на нього з їжджаються всі громади та гості з багатьох районів області та обласного центру. Дуже цікава історія Миколаївського ярмарку. Справа в тому, що в Коропі є місцеве свято, яке надзвичайно дороге кожному його мешканцю Миколаїв день, що відзначається 29 липня. Далекого 1848 року страшна епідемія холери косила коропчан. І тоді із святого місця Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря, що знаходиться неподалік від Коропа, принесли ікону чудотворця Миколая. Зробили з нею хресний хід навколо міста, і пошесть відступила. Той день назавжди залишився у пам яті поколінь. На його честь і проводиться ярмарок, на який щорічно приїздять сотні народних майстрів та гостей, як з довколишніх країв, так із Чернігова, Конотопа, Києва, Західної України Відкривається ярмарок молебнем місцевих священнослужителів та промовами керманичів, і навіть самого гетьмана Дем яна Многогрішного. Окрасою ярмарку і,безсумнівно, його родзинкою є святковий парад. Самобутність Коропщини представлена у стилізовано обладнаних старовинних подвір ях і світлицях, у зачарованому кружлянні гончарного круга, у споконвічному ритмі терниць, прядок та ткацьких верстатів, у барвистих рушниках і вишиванках, різьблених меблях, солом яних брилях, корзинах, бочках і діжечках, косах, граблях, дугах, човнах, картинах та свищиках Десятки майстрів старовинного й сучасного ремесла приїздять у Короп. Кожний населений пункт, підприємство, організація готуються до ярмарку, щоб показати своє, лише їм притаманне. Також на ярмарку була представлена в просторому шатрі оновлена експозиція Мезинського національного природного парку, що містила інформаційний банер з матеріалами про парк, сувенірну продукцію нашої установи. Відвідувачі мали змогу сфотографуватися з опудалами вовка та лисичок,які стали родзинкою нашої експозиції. За ярмаркуванням, розвагами й іграми не забули і підсумки підбити та відзначити тих, хто зарекомендував і проявив себе найкраще. Серед територіальних громад перше місце посіло село Радичів зі своєю Хатинкою на курячих ніжках. Яскравим доповненням ярмаркової програми Миколаївського ярмарку став другий фестиваль рибних страв Золотий короп, на якому кожна місцева громада району презентувала свої вміння та навички з приготування рибних страв. Копчена риба городищан смакувала найкраще. Святкова ярмаркова програма по завершенні нагородження переможців продовжилася музично-розважальним шоу Ярмаркова ніч Справжньою окрасою цієї ночі став святковий феєрверк, який був, безсумнівно, найкращим, та танцювальною програмою з надзвичайно видовищним фаєршоу. Альона Сліпченко, фахівець з екоосвіти Мезинського НПП Розкопки в Рихлах Дослідження території Рихлівського чоловічого монастиря розпочато групою істориків та археологів Інституту історії, етнології та правознавства ім. Лазаревського ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка ще у 2010 році. Уже стало традицією проводити тут експедиції. З 24 липня по 01 серпня 2012 року археологічна група на чолі зі старшим викладачем кафедри археології Р.М. Луценком заклала на території монастиря два шурфи, які продемонстрували цікаву кладку фундаменту кладка в ящик. На ній був збудований величний Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський Монастир. Лариса Подоляко, інженер з рекреаційного благоустрою Мезинського НПП

3 Мезинський край 20 літо НАША СПІВПРАЦЯ І чужому навчалися У відомому з давніх часів місті Умані є живописний, вартий здивування куточок, який по праву завоював честь називатися чудом, перлиною України. Цим дивом є Національний дендрологічний парк Софіївка Національної Академії наук України, шедевр світового садовопаркового мистецтва кінця XVIIпочатку XIX ст., поема із каменю, води, рослин, архітектурних споруд і скульптур. Лебеді білі Учасники курсів у Софіївці Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким на честь дружини-красуні родом із Греції, Софії Віт Потоцької, та був подарований їй до дня іменин у травні 1802 року. Автором топографічного і архітектурного проекту Софіївки, а також керівником усіх робіт по будівництву був талановитий польський військовий інженер Людвіг Метцель, який зумів на полотно природи і людської праці покласти образи безсмертних героїв Гомерової Одісеї. У стислий термін був створений цей шедевр, що протягом 226 років вражає відвідувачів своєю красою. Дивні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам'яні гроти все це можна побачити, відвідавши парк. Саме тут з 28 травня по 01 червня 2012 року проводилися виїзні курси Державної екологічної академії післядипломної освіти Мінекології України на тему Екологоекономічна діяльність на рекреаційних територіях природнозаповідного фонду України. Дуже корисною була ідея організаторів не лише проводити лекції, але й дати можливість обговорити різні питання, ділитися досвідом, адже сюди приїхали представники заповідників, національних природних парків, громадських екологічних організацій та ін. Незважаючи на насичений графік занять, на яких обговорювалися теми державного регулювання у сфері організації та функціонування природнозаповідно- Фахівці з рекреації го фонду України: організація рекреаційної діяльності на території об єктів ПЗФ України, правове забезпечення функціонування установ ПЗФ та ін. Нам також Водограй Змія і чорні Софіївський профіль графа Потоцького, вирізаний на скелі запропонували незабутні екскурсії Софіївкою. Сказати, що такі курси корисні для працівників природно-заповідних установ, це майже не сказати нічого. Лариса Подоляко, інженер з рекреаційного благоустрою Мезинського НПП

4 4 20 літо 2012 Мезинський край Плакат переможців учнів Мезинської ЗОШ І-ІІІ ст. Діти закликали берегти природу З 5 по 9 червня 2012 року серед учнів, які оздоровлювалися в пришкільних оздоровчих таборах в межах території Мезинського НПП співробітниками відділу науки, екоосвіти та рекреації був проведений конкурс плакатів та стендів Планета-мрія до Всесвітнього дня навколишнього середовища. Цей природоохоронний захід передбачав привернення уваги дітей до глобальних проблем нашої планети, формування інтересу до користування літературою з екологічної проблематики та активізацію уваги підростаючого покоління на систему відносин людина-природа. Переможцями стали учні Мезинської ЗОШ І-ІІ ступенів. Друге місце зайняли учні 6-11 класу Оболонської ЗОШ І-ІІІ ступенів, які відвідували старшу групу Оболонського пришкільного оздоровчого табору під керівництвом Федоренко Ольги Олексіївни, а третє місце дісталося ученицям 6 і 7 класів Покошицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Пилипенко Альоні та Ходот Ірині. Вітаємо переможців, яких чекають подарунки! Чистий берег 17 червня 2012 року співробітниками Мезинського археологічного науково-дослідного музею ім. В. Є. Куриленка спільно з учнями, які оздоровлювалися в Мезинському пришкільному таборі Веселка, була проведена природоохоронна акція Чистий берег. Учасники заходу очистили узбережжя р. Десна від с. Мезин до с. Свердловка. Зібране сміття після завершення прибирання відвезли підводою на санкціоноване сміттєзвалище в с. Мезин. Оргкомітет конкурсу Наталія Гриценко, фахівець ІІ категорії Мезинського музею Оболоння ІІІ сезон розкопок Найпівденнішою епіграветською пам яткою Середнього Подесення стала відкрита у 2010 році стоянка в с. Оболоння, вік якої датується приблизно років тому. Знахідки кісток мамонта біля с. Оболоння були відомі ще з ХІХ ст. У 2010 р. у центрі села Оболоння під час буріння свердловини для води в котельні місцевої школи робітники випадково натрапили на кістки та бивні мамонта, а також залишки шматків вугілля. Дослідження продовжувалися і в 2011 році. Цього року в с. Оболоння знову проводилися розкопки стоянки давніх людей під незмінним керівництвом молодшого наукового співробітника відділу археології кам яного віку Інституту археології НАНУ Дмитра Ступака. На території пам ятки було знайдено кістки мамонта, кремній та кварцити того періоду. Разом із палеозоологом із Франції Лютицією Демейс було виявлено на території стоянки впольовану давніми людьми вагітну самку мамонта. Унікальність збереження кісток в ґрунті пояснюється специфікою ґрунту. Також було зайдено уламок наконечника списа з бивня мамонта. Унікальними є також бивні мамонта. Дмитро Ступак припускає, що мамонт, якому належав бивень, був зовсім молодим, коли древні люди його вполювали. Про це свідчить і наявність різноманітних ліній та насічок на бивні, адже різати по молодій кістці було значно легше. Що ж саме зображено на бивні, науковці поки-що точно сказати не можуть. Один із малюнків, за словами Дмитра Ступака, нагадує стіну в оселі древньої людини, викладену щелепами мамонта. Вона робилась так: одна щелепа вкладалася в другу, потім у третю, і так викладалась стіна. Подібний на це малюнок є і на знайденому бивні, який планують передати до Музею археології при Інституті археології Національної академії наук України. Громадськість мала змогу дізнатися подробиці цьогорічного археологічного сезону в Оболонні на прес-конференції, яка відбулася 15 серпня 2012 року в смт. Короп. Окрім цього, Лютиція Демейс провела експертизу кісток тварин із філіалу Мезинського музею імені В. Є. Куриленка та допомогла визначити ряд зразків. Володимир Свердлов, фахівець з екологічної освіти Мезинського НПП

5 Мезинський край 20 літо АКТУАЛЬНО Рибалимо для задоволення! Відповідно до ЗУ Про природно-заповідний фонд України, національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Як цільове, але не основне завдання національних парків, є надання рекреаційних послуг населенню в тісному поєднанні з екологічною освітою. Одним з видів рекреаційних послуг на території Мезинського національного природного парку є любительське рибальство, яке проводиться населенням та відвідувачами парку на р. Десна та заплавних озерах поблизу неї. Щороку 11 липня в Україні відзначається День дій проти рибного вилову. Співробітники Служби державної охорони Мезинського НПП долучилися до проведення заходів природоохоронного характеру. Так, цього року вони в цей день провели рибоохоронний рейд, під час якого переважала роз яснювально-профілактична робота з рибалками, але було також вилучено вилучалися знаряддя незаконного добування водних ресурсів та складено один протокол про адміністративне правопорушення. Шановні рибалки! Звертаємося до вас із проханням свідомо ставитися до діючих вимог чинного законодавства щодо збереження рибних ресурсів та режиму використання території Мезинського НПП. Бажаємо вам гарного улову!!! Відділ державної охорони та збереження екосистем Мезинського НПП Екологічному табору Деснянські зорі 10 років! Людина не може навчитися любити природу, не спілкуючись з нею, не пізнаючи законів її розвитку. Також не можна стати справжнім захисником природи, якщо не знати її і не любити. Саме для цього вже десятий рік поспіль на базі Деснянсько-Старогутського національного природного парку в Сумській області проводяться заняття з дітьми в екологічному таборі Деснянські зорі. Цей табір збирає талановитих дітей-юннатів з еколого-натуралістичних центрів Сумської області та викладачів з Інститутів ботаніки та зоології Академії наук та Сумських аграрного та педагогічного університетів вже десять років підряд. При організації такого екологічного табору головною метою було зібрати дітей і провести заняття в природі, побачити і попрацювати з живими істотами. Робота завжди проводиться найгуманнішими методами, і всіх тварин після розглядання відпускають. Заняття проводяться на березі Десни в сосновому лісі. До екологічного табору приїздять найкращі юннати з різних районних центрів Сумської області, які займаються в гуртках, приймають участь в різних конкурсах та олімпіадах. Участь у такому екотаборі слугує дітям як заохочення для подальшого розвитку науково-дослідної роботи. Під наглядом науковців діти та їх викладачі з екологонатуралістичних центрів вивчають особливості незайманої природи півночі Сумщини. Графік занять дуже насичений. Викладачі по різних групах рослин і тварин проводять заняття з ранку до обіду. Після обіду проводяться індивідуальні заняття. Напрямок та викладача діти обирають самі. Цикл занять включає польові дослідження, лабораторну обробку та виступ на науковій конференції. На конференції діти роблять мультимедійну презентацію і доповідають про результати своїх досліджень перед товаришами та викладачами. Слід додати, що все це відбувається на природі, в живому спілкуванні з провідними фахівцями з різних напрямків біологічної науки. І, звісно, як і належить в любому дитячому таборі, не обходиться без різноманітних конкурсів, пісень, вікторин, посиденьок біля вогнища, обрання міс та містера табору та ще багато чого цікавого. В екологічному таборі діти оздоровлюються та добувають практичні навички та знання, які допоможуть їм в подальшій роботі. Багато робіт були продовжені та стали переможниками в різноманітних конкурсах. Незабутні враження, чудова природа та нові друзі викликають сльози на очах дітей при розтаванні. Сподіваємося, що ми зустрінемося наступного року! Інна Коцержинська, науковий співробітник Мезинського НПП

6 6 20 літо 2012 Мезинський край НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ УКРАЇНИ Гетьманський край Назва Гетьманського національного природного парку пов язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини тут правили чотири гетьмани року Іван Скоропадський був проголошений гетьманом Лівобережної України, 1722 року наказним гетьманом став Павло Полуботок, 1727 року гетьманом Данило Апостол, а 1750 року Кирило Розумовський. На території сучасної Сумщини містились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. Історики говорять ще про двох гетьманів, які залишили свій слід в історії Сумщини. Це Михайло Вишневецький, який ще у XVII ст. відновив східний кордон України на Дону (відтак Сумщина до 1649 року називалася Вишневеччина ), а також Іван Мазепа. Один з наймолодших в Україні Гетьманський НПП загальною площею 23360,1 га створено у квітні 2009 року на території Охтирського, Тростянецького та Великописарівського районів. Головне його завдання збереження, відтворення та раціональне використання типових та унікальних комплексів Лівобережного Лісостепу, а також охорона та відтворення р. Ворскла. З усіх річок області саме заплава Ворскли найменше зазнала втручань людини у природні процеси. Ворскла одна з найчистіших і найкрасивіших річок України. У давнину вона мала різні назви. Найдавніша з них Пантікапа (з грецької рибний шлях ). Так її називали ще за часів Геродота. Не дивно, що саме заплава Ворскли стала віссю парку. У долині річки 12 заповідних урочищ. Найбільше з них Литовський бір, що безпосередньо прилягає до русла ріки. Це унікальний реліктовий сосновий бір, де ростуть дерева віком понад 300 років. Заплава Ворскли збереглася у первісному вигляді завдяки створеним заказникам загальнодержавного значення: Бакирівський, Климентівський, Хухрянський та місцевого значення Ямний. Заказник Хухрянський один з найбільших за площею в Україні (4591,6 га). Тут зберігся типовий для регіону заплавний комплекс із переважанням справжніх і заболочених лук, боліт і водойм. На підвищенні типові справжні луки, представлені угрупованнями костриць східної та лучної, мітлиці тонкої та тимофіївки лучної. Ці злаки утворюють досить високий і густий травостій, в якому зустрічаються такі лучні види, як пахуча трава звичайна, тонконіг лучний, деревій звичайний, суховершки звичайні, дзвінець малий. Між селами Журавне та Хухра водне дзеркало мілководних стариць заросло водяним різаком алоєвидним та жабурником звичайним. А між ними острівці чудових квітів латаття білого та глечиків жовтих. На території заказника можна побачити регіонально рідкісних представників фауни, зокрема велику білу, руду та сіру чаплю, чорного шуліку, малу курочку, куницю лісову. Бакирівський гідрологічний заказник (площа 2606 га) це збережений у майже первісному стані обводнений заплавний комплекс Ворскли. Тут охороняється одне з найбільших боліт лісостепової зони, цінна флора і фауна. Саме на території заказника гніздиться журавель сірий, занесений до Червоної книги України. Тут також можна зустріти і водяну сосонку оригінальну рослину, яка справді нагадує невелику сосну. Загалом у Гетьманському національному природному парку охороняється понад 16 видів представників фауни, занесених до Червоної книги. Це і підорлик малий, і орел-карлик, і видра, і горностай, і мінога, і махаон, і мнемозина. У заплаві Ворскли розташована значна частина Тростянгецького лісового масиву відомого у світі лісу природного і штучного походження. Тут вже понад 120 років проводять свої дослідження видатні вчені, серед яких були М. Орлов, Г. Висоцький, П. Погребняк, О. Жуков, Б. Шустов, В. Гурський та інші. Нині перебіг природних процесів у лісових екосистемах вивчає Красно-Тростянецька лісова дослідна станція, заснована ще 1923 р. Взагалі, традиція створення штучних лісових насаджень на Тростянеччині виникла дуже давно. Ще 1896 року тростянецькі лісівники на виставці у Харкові отримали золоту медаль за успіхи в лісорозведенні на великих площах. Лише на території станції росте до ста видів дерев: чим не дендропарк! Згодом Гетьманський національний природний парк обов язково стане перлиною Сумщини, центром зеленого та екологічного туризму, а в перспективі створення двостороннього біосферного резервату на базі Гетьманського НПП та заповідника Ліс на Ворсклі (РФ, Бєлгородська обл.). Підготувала Людмила Мала

7 Мезинський край Мезинський край літо літо РАРИТЕТИ НАШОГО ПАРКУ Вільха сіра (Alnus incana L.) Цей вид є рідкісним для рівнинної частини України і охороняється в Чернігівській області як релікт льодовикового періоду. Вільха сіра це однодомна рослина родини березових (Betulaceae). Дерево або кущ 5 15 м заввишки. Молоді гілки опушені, неклейкі. Листки яйцевидно-еліптичні або яйцевидно-округлі, з округлою або серцевидною основою, гострою верхівкою, по краю двопилчасті; молоді густо опушені з обох боків, розвинуті, зверху гладенькі, знизу опушені, сірі. Маточкові сережки по 3 8 на спільній гілочці, за винятком кінцевої, сидячі. Плід однонасінний горішок з перетинчастим крилом. Цвіте у квітні (первоцвіт серед дерев). Плоди дозрівають у вересні жовтні і розносяться вітром. Насіння утворюється багато, але проростає лише незначна його частина. В основному рослина розмножується вегетативно (кореневими відростками). Росте швидко. Плодоносити починає у віці 5-10 років. Середній вік дерева становить років. Зростає на заболочених узліссях, на болотах, біля берегів річок. Уникає сильно мокрих і сильно сухих ммісць. Збагачує ґрунт азотом. Піонер заселення перелогів та вирубок. У Мезинському НПП зустрічається в околицях сіл Бужанка, Розльоти та Покошичі. Вечірниця руда (Nyctalus noctula Schreber) Перелітний вид. Навесні з являється в квітні травні. Селиться в лісах, особливо листяних, з високим відсотком старих дерев, у великих парках і садах. Колонії, що можуть налічувати до тисячі особин, розташовує в дуплах дерев, за дерев яним покриттям стін і на горищах будинків. Дальній мігрант. Відліт на зимівлю починається в кінці серпня. Зимові сховища в дуплах дерев, на горищах і в щілинах будинків. В останні роки почастішали випадки зимівлі на території України. На полювання вилітає ще під час заходу сонця. Літає високо, дуже швидко і маневрено, полює над кронами дерев, луками або галявинами. Здобич двокрилі й комарі, мухи та довгоніжки, а також метелики, волохокрильці й одноденки. Хутро густе, з короткими волосками, спина i черевце рудо-коричневi. Черевце трохи світліше. Мордочка, вуха, а також літальна перетинка темні. Вуха короткі, заокруглені, з потовщеними краями. Крила вузькі й довгі. Крилова перетинка доходить до п ят. Довжина тіла: мм, вуха: 15-22,5 мм, козелка: 6-8,5 мм, передпліччя: 49,5-59 мм, вага: від 17 до 42 г. На території Мезинського НПП нечисленний вид. Занесений до Червоної книги України (вразливий), Червоної книги МСОП та до Додатку ІІ Бернської конвенції. Підготувала Людмила Мала

8 8 20 літо 2012 Мезинський край Шановні читачі! Якщо ви маєте власні твори про природу, надсилайте їх на адресу редакції. Кращі з них будуть опубліковані на сторінках нашої газети. Цікаве і корисне про птахів Найчисельніший птах планети курка. Предки домашньої курки жили в Азії та були одомашнені близько 5000 років тому. Кури сідають на сідала як тільки починає темніти, бо в темряві вони погано бачать. Найвищим птахом України є журавель сірий. Висота його досягає 120 см, а маса 7 кг. Прилітає птах у другій половині березня, а улюбленими його місцями є глухі зарості, болота, очеретяні заплави рік. Гніздо (до 1 м в діаметрі) мостить на купинах. За один день він здатен пролетіти до 800 км. Найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека до 19 см. Дещо коротший він у чаплі до 13 см, у бекаса до 7 см. Найкращими бігунами на короткі дистанції серед птахів України є фазан 34 км/год., кроншнеп 16 і перепел 15 км/год. Найменший лісовий птах Європи золотомушка (корольок) масою 4-5 г. Зустрічається цей птах у хвойних лісах. Найсильніший голос серед птахів має бугай. Весняний крик цього птаха чути за 2 кілометри і більше. Нагадує він ревіння бика, звідки й українська назва цього птаха. Під час сафарі собака відстав від групи. Через деякий час він побачив лева. Так як лев виглядав досить голодним, собака злякався. Неподалік була велика купа кісток. Собака ліг біля них і коли лев підійшов ближче голосно сказав: Ну й смачний же був цей лев. Треба б знайти ще одного, а то я не наївся. Лев почув і вирішив не зв язуватися з собакою. Усе це бачила мавпа. Вона наздогнала лева і все йому розповіла. Лев розгнівався на собаку і сказав мавпі, щоб сіла йому на плечі і пішла разом з ним, щоб подивитися, як він помститься. Коли собака побачив їх, відразу ж зрозумів, що кепські справи. Коли лев з мавпою наблизилися, собака сказав: Де ж та мавпа, яку я послав знайти мені ще одного лева Спіймав інспектор рибалку й каже: Тут ловити рибу заборонено! А я і не ловлю. А це що?! А це моя риба. Я її привіз вигуляти. Випускаю, потім свищу вона повертається, і ми йдемо додому. Ану покажи! Чоловік випустив рибу. Інспектор каже: А тепер свисни! Навіщо? Щоб риба повернулася. Яка риба? Посміхніться Сильна і нахабна миша не лише з їла сир, але й зігнула із пружини мишоловки слово ще Мій друг хом ячка в банці тримає! Ну й що? Ну ти тільки уяви: розсол, огірки, помідори і хом ячок!!! Лев зібрав усіх звірів і каже: Сьогодні будемо їсти найбільшого боягуза. Заєць вискакує і кричить: Ображати кабана не дозволю!!! Чоловік на возі заїжджає в село: Люди!!! Я цукор привіз!!! Змилена кобила про себе: Ну звісно, ТИ привіз Подарував П ятачок Вінні-Пуху стільниковий телефон. Наступного дня Вінні кличе П ятачка: Йди сюди, свиня! Що ти мені вчора подарив? Стільниковий телефон. Який він стільниковий? Я його вчора дві години розбирав ні стільників, ні меду! Чорний кіт перебіг дорогу трьом хуліганам, але всупереч відомій прикметі невдача спіткала саме його. Мезинський край. Інформаційний вісник Мезинського НПП Адреса: Мезинський НПП, Коропський район с. Свердловка Над випуском працювали: Симоненко Н.В., Мала Л.М., Карпенко Ю.О., Наливайко А. Є., Сліпченко А. С., Гвоздь О. М., Назаров Н. В., Свердлов В. О., Хмель Л. Г., Подоляко Л. П. Загальна редакція: Карпенко Ю.О Відповідальна за випуск: Симоненко Н.В. Віддруковано: МезинськийНПП, Чернігівська обл., Коропський р-н, с. Сверлдловка, вул. Свердлова, 49 А Тираж 300 прим.