ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Transcription

1 творів, стимулюють пізнання себе та інших людей i в такий спосіб позитивно позначаються на професiйнiй пiдготовцi майбутнього вчителя музики. Висновок. Таким чином, музично-педагогічна культура вчителя це система музичних і педагогічних знань, умінь і навичок, яка виявляється в інтегрувальній здатності здійснювати музичне навчання й виховання дітей на основі дiяльностi художньо-педагогiчного спілкування. Показником рівня розвитку музично-педагогічної культури є якість музично-педагогічної дiяльностi й свiдомостi вчителя. Музично-педагогічна культура особистості не замкнута система, а невід'ємна частина її духовної культури. Література 1. Комарова А.И. Эстетическая культура личности /А.И. Комарова. К.: Вища школа, с. 2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. // Избр. психол. произв. : в 2-х т. Т.2. М. : Педагогика, С Методологические проблемы музыкальной педагогики : материалы межреспубликанской научно-практической конференции. М. : Педагогика, с. 4. Тельчарова Р.А. Музыка и культура / Р.А. Тельчарова. Серия Эстетика с. 5. Тельчарова Р.А. Уроки музыкальной культуры: кн. для учителя / Р.А. Тельчарова. М. : Просвещение, с. 6. Уланова С.І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури /С.І. Уланова //Художня освіта і проблеми виховання молоді. К. : ІЗМН, С Філософський словник / [Під ред. В.І. Шинкарука]. 2-е вид., перероб. і доп. К. : УРЕ, с. Резюме В статье раскрывается сущность и структура музыкально-педагогической культуры как профессионального качества личности учителя. Ключевые слова: культура, музыкальная культура, педагогическая культура, музыкальнопедагогическая культура учителя. Summary The article deals with the essence and structure of the music pedagogical culture as the professional feature of the teacher s personality. Key words: culture, music culture, pedagogical culture, music pedagogical culture of a teacher. УДК 378 Г.В. Ігнатенко ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У статті йдеться про проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання проектної технології на уроках трудового навчання. Ключові слова: проектна технологія, метод проектів, метод мозкової атаки, метод фокальних об єктів. Постановка проблеми. Підготовка педагогічних кадрів, їхнє професійне удосконалення важлива умова модернізації освіти в умовах сьогодення. Модернізація це удосконалення, покращення, оновлення об єкта, приведення його у відповідність до нових вимог і норм, технічних умов, показників якості. Це зміни у відповідності до вимог сучасності: надання сучасного характеру чомусь, пристосування до сучасних поглядів, потреб. Це мікропроцес переходу від традиційного до сучасного. У Національній доктрині розвитку освіти Випуск

2 наголошується на необхідності підготовки кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження наукоємких та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці. Метою Державної програми "Вчитель" є визначення невідкладних і перспективних заходів щодо реалізації основних напрямів модернізації системи освіти з урахуванням вимог сучасного інформаційно-технологічного суспільства, забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в суспільстві. Таким чином, саме педагогічні кадри є рушійною силою реформування освіти. Суспільна потреба в ініціативних, всебічно освічених фахівцях, здатних до подальшого самовдосконалення, актуалізує соціальне замовлення на підготовку педагогів нової генерації. Аналіз досліджень і публікацій. Низка досліджень спрямовується на осучаснення підготовки майбутніх учителів початкової школи: Вашуленко М., Загоруй Р., Байбара Т., Бібік Н., Прищепа К., Науменко В., Савченко О., Тименко В. та ін. Складність проблеми полягає в тому, що вчитель початкової школи має ефективно реалізовувати стратегічні цілі цілого ряду освітніх галузей, визначених Державним стандартом: "мова і літератури", "мистецтво", "математика", "здоров'я і фізична культура", "людина і світ", "технологія". Актуальності набуває проблема визначення шляхів удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи з урахуванням особливостей кожної освітньої галузі, що обумовлюються метою та змістовими лініями. Аналіз наукових розробок, досвіду освітянської практики свідчить про необхідність активізації досліджень, спрямованих на підвищення ефективності процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до проведення уроків трудового навчання. Метою освітньої галузі "Технологія" у початковій школі є: розвиток особистості шляхом залучення молодших школярів до творчої праці, пропедевтична інформаційна культура й ознайомлення з основами комп'ютерної грамотності, засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів (предметів праці), вивчення засобів праці (інструментів), формування конструктивного підходу до виконання трудових завдань і обробки інформаційних даних, навчання безпеки праці [2]. Підготовка майбутніх учителів до реалізації завдань освітньої галузі "Технологія" вимагає нових підходів, за якими мають враховуватися і ретроспективний досвід, і умови сьогодення, і досвід організації процесу навчання в європейських країнах. Метою статті є розкриття шляхів підготовки студентів до впровадження проектної технології на уроках трудового навчання у початковій школі. Виклад основного матеріалу. На наш погляд, тільки вкраплення у навчальний процес вищої школи педагогічних технологій, які відображають особливості організації, у світлі вимог сьогодення, шкільного навчального процесу дасть можливість усунути суперечності між фаховою підготовкою майбутнього вчителя і потребою школи не в носіях готових знань для учнів, а в організаторах, координаторах творчої пізнавальної діяльності учнів класу на уроках. В основу програми з трудового навчання покладено метод проектів. Історичним аспектам питання впровадження у навчальний процес проектної технології (методу проектів), зорієнтованої на предметно-перетворювальну діяльність, присвячено наукові дослідження Коберника О., Пелагейченка М., Матяш Н. та ін. У сучасній науковій теорії простежується ряд намагань проаналізувати поняття "проект", зіставити його з визначеннями проектної технології. У своєму дослідженні ми брали до уваги, що метод проектів є педагогічна технологія, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу в освіті. На освітньо-кваліфікаційному рівні "бакалавр" фахова підготовка майбутнього вчителя початкових класів до проведення уроків освітньої галузі "Технологія" здійснюється протягом вивчення дисципліни "Трудове навчання з практикумом". Спрямовуючи трудове навчання з практикумом на підготовку майбутніх учителів до роботи за проектною технологією ми беремо до уваги твердження Дж. Дьюї про те, що педагог передусім має вміти обґрунтовано складати особистий план (тобто програму навчання конкретно для своєї групи дітей); складати індивідуальні програми для конкретних учнів. Важливість зазначених завдань підтверджують наші власні дослідження: відповідаючи на питання, у чому найбільші труднощі щодо застосування методу проектів, 80% респондентів, які працюють учителями початкових класів, 174 Випуск 17

3 вказують на зазначений аспект проблеми. Вбачаємо, що умовою розв язання зазначеної проблеми є застосування у навчальному процесі технологій та методів творчої діяльності. Адже творчість як процес створення нового виражає конструктивний і перетворювальний характер праці людини, нерозривно пов язаний з її пізнавальною діяльністю. Залучаючи студентів до творчої діяльності, враховуємо, що її результат може носити характер як об'єктивної, так і суб'єктивної новизни; зазначена діяльність передусім має навчальне спрямування і спирається на змістове наповнення освітньої галузі "Технологія". Загалом, у час розгляду творчої діяльності в умовах навчального процесу доцільно виділити три етапи. На першому етапі відбувається прийняття ідеї. Тут можна окреслити декілька шляхів, причому добір конкретного певною мірою буде залежати від рівня підготовленості учасників процесу до творчої діяльності: - пряма постановка творчого завдання (як показує практика, кожен студент спроможний спрямувати свої зусилля на його виконання) або ж при прийнятті завдання запропонувати своє особисте його бачення; - підведення студентів до самостійного бачення проблемної ситуації та варіантів її розв'язання; - студенти самостійно визначають певну суперечність і пояснюють породжену нею проблемну ситуацію. На другому етапі здійснюється пошук способів розв'язання проблемного завдання. На третьому конструкторсько-технологічному здійснюється технологічна розробка ідеї, втілення її в практику. Спрямування на проектний вид діяльності потребує розвитку у майбутнього вчителя абстрактного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи тощо. Тому і набуває актуальності застосування на всіх формах навчання у вищих педагогічних навчальних закладах евристичних методів і прийомів. Нами у час викладання дисципліни "Трудове навчання з практикумом" апробовано такі загальновідомі методи, як морфологічний аналіз, метод контрольних запитань, мозкова атака, методи асоціацій та аналогій, ділові ігри і ситуації та ін. Метод "мозкова атака" дає можливість генерувати різні варіанти розв'язання певної проблеми, сприяє активізації притаманної кожній людині здатності до творчої діяльності. У практиці цей метод застосовують тоді, коли загальноприйняті методи не можуть допомогти обрати спосіб вирішення проблеми. Тобто аналізу попереднього досвіду та умов сучасного стану недостатньо для знаходження оптимального шляху розв язання проблеми. Евристичний діалог Сократа серцевина цього методу, а сам метод і термін "мозковий штурм", чи "мозкова атака", запропоновані американським ученим А.Ф. Осборном. Які ж чинники покладено в основу поширення зазначеного методу. Передусім колективне генерування ідей ефективніше, ніж індивідуальне. Досвід свідчить, що певні умови навчального процесу часто стримують прояв активності. А евристичний діалог дає можливість усунути ці явні чи приховані перепони. На етапі засвоєння майбутніми вчителями змісту трудового навчання у І-ІV класах доцільно методом мозкового штурму визначити тематику узагальнювальних практичних робіт. З групи студентів призначається ведучий-організатор (беруться до уваги організаторські здібності та рівень засвоєння знань з попередніх практичних робіт за тематикою вивчення програми трудового навчання). Ведучий повинен забезпечувати дотримання учасниками правил "мозкової атаки", не користуючись при цьому наказами і критичними зауваженнями, а також фіксувати ідеї. Потім здійснюється формування двох груп учасників "мозкового штурму" за кількістю і складом: "генераторів ідей" та "рецензентів". У групу "генераторів ідей" включають студентів з фантазією, а не природжених скептиків і критиканів. Рецензенти заздалегідь формують робочу записку з темою проблеми та переліком орієнтованої тематики узагальнювальних практичних робіт, що подається програмою, зі своїми коментарями. Студенти знайомляться з правилами методу "мозкова атака": під час висування ідей забороняється їх критика; пропозиції подаються короткими лаконічними фразами; допускаються багаторазові виступи одного студента, але не підряд; Випуск

4 всі висловлені ідеї фіксуються на дошці ведучим та кожним рецензентом у протоколі; кожна ідея, якою б абсурдною вона спочатку не здавалась, повинна бути ретельно проаналізована; оцінка висунутих ідей здійснюється на наступному етапі рецензентами, причому на цьому етапі кожна ідея піддається всебічній критиці з боку учасників "мозкової атаки" на предмет її обґрунтованості; допускається пропонування продуктивних контрідей рецензентами, але у цьому випадку ідеї подаються з обґрунтуванням. Потім складається кінцевий список тематики узагальнювальних практичних робіт, які не спростовані критичними зауваженнями і є обґрунтованими. Таким чином, результатом генерації ідей методом "мозкової атаки" у наведеному випадку має бути таблиця з тематикою узагальнювальних практичних робіт, диференційованих по класах і по модулях. Для активізації колективного обговорення під час "мозкової атаки" ефективним є використання методу контрольних запитань. У навчальному процесі, спрямованому на підготовку майбутніх учителів до викладання освітньої галузі "Технологія", нами також апробовано методи асоціацій та аналогій, що спрямовані на активізацію насамперед асоціативного мислення людини. Практика показала доцільність їх застосування на етапах визначення змісту практичних робіт, у засвоєнні технологій роботи з різними матеріалами. За названими методами нові ідеї та пропозиції виникають на основі зіставлення з іншими більш-менш аналогічними об'єктами. До таких методів належать метод "фокальних об'єктів", "синектика", "метод низки випадковостей та асоціацій" тощо. Зупинимося на методі "фокальних об'єктів". Виріб, який удосконалюють за допомогою цього методу, ставлять у центр уваги (фокус), тому і називають його фокальним. Суть методу ґрунтується на перенесенні ознак випадково обраних об'єктів на фокальний виріб, внаслідок чого отримують незвичні поєднання, тобто це шлях подолання психологічної інерції. Наприклад, якщо фокальним об'єктом є саморобний записник, а випадковим квітка, то можемо обрати записник зі сторінками у формі пелюсток квітки тощо. Алгоритм застосування методу "фокальних об'єктів": обрати фокальний об'єкт та встановити мету його вдосконалення; визначити навмання зі словника, каталогу 3-4 випадкових об'єкти; скласти перелік ознак випадкових об'єктів; додати вибіркові ознаки випадкових об'єктів до фокального об'єкта; генерувати нові ідеї шляхом вільних асоціацій. Проектно-технологічна система характеризується творчою діяльністю, кінцевим результатом якої є розробка й виготовлення проекту. Тому наш досвід переконує у доцільності протягом вивчення дисципліни планувати виконання студентами таких проектів, особливістю яких є чітко визначений практичний результат. Проектна діяльність передбачає включення студентів до виконання всіх етапів шкільного проектування. Робота над проектом охоплює усвідомлення мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, реалізацію запланованого, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту та презентації. Зміст виконання проектно-технологічної діяльності має складатися з таких етапів (стадій), які взаємопов язані між собою і найефективніше розкривають послідовність розроблення і виконання проекту: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний. На кожному етапі студентами і викладачем здійснюється відповідна система послідовних дій у виконанні проекту. Термін розробки і захисту проекту визначається часом, відведеним на індивідуальну роботу студента. Перший етап проектно-технологічної діяльності організаційно-підготовчий. Це пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідеї і варіантів формування основних параметрів, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів. Отже, на першому етапі перед студентами постає важлива проблема обґрунтовано вибрати об єкт проектування, адже від цього залежатиме успіх подальшої роботи. Заключним елементом цього етапу буде узагальнення та визначення дизайну, а також часу, який буде необхідний для виготовлення об єкта проектування. Другий етап проектно-технологічної діяльності конструкторський, на якому студенти складають ескіз своєї конструкції, здійснюють підбір матеріалів та інструментів, визначають 176 Випуск 17

5 доцільнішу технологію виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та міні маркетингові дослідження. Результатом діяльності є графічна документація на виготовлення виробу. На третьому, технологічному етапі, студенти виконують заплановані операції, здійснюють самоконтроль і оцінку якості виробу. Мета цього етапу якісне і правильне виконання технологічних операцій, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці, оцінка якості варіантів конструкцій. На заключному етапі здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробовування проекту, його презентація. Упродовж виконання проекту викладач виконує роль координатора і консультанта. А це приклад того, як реалізація методу проектів у педагогічній практиці обов'язково веде до зміни позиції вчителя. Таким чином, використання у процесі вивчення курсу "Трудове навчання з практикумом" евристичних методів і прийомів, передбачення застосування майбутніми вчителями початкової школи практично-зорієнтованого проекту формує у них уміння бачити проблеми, планування своєї діяльності, пошуку інформації, презентації результату діяльності, стимулює до прояву творчості, а загалом, здійснюється підготовка до впровадження проектної технології на уроках трудового навчання. Література 1. Державна національна програма "Освіта" : Україна ХХІ століття. К. : ІСД, с. 2. Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від р. "Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання"). К. : МОН України, с. 3. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні : навч. метод. посібник / За заг. ред. О.М. Коберника, Г.В. Терещука. Умань : СПД Жовтий, с. 4. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті // Освіта України, С Резюме В статье речь идет о проблеме подготовки будущих учителей начальных классов к использованию проектной технологии на уроках трудового обучения. Ключевые слова: проектная технология, метод проектов, метод мозгового штурма, метод фокальных объектов. Summary The article deals with the problem of preparing primary school teachers to applying design technology at the labor training lessons. Key words: design technology, method of projects, brainstorming method, method of focal objects. Випуск