ОЦІНКА ВТРАТ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДБУДОВИ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ СХОДУ УКРАЇНИ. Анотація

Transcription

1 ОЦІНКА ВТРАТ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДБУДОВИ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ СХОДУ УКРАЇНИ Анотація У записці оцінено масштаби втрат у реальному секторі економіки Донецької і Луганської областей внаслідок ведення воєнних дій. Запропоновано заходи щодо відбудови та розвитку економіки Донбасу, спрямовані на відновлення роботи існуючих виробництв, диверсифікацію експортних поставок продукції і розширення її внутрішнього споживання, зменшення втрат аграрного сектору на територіях, що межують із зоною конфлікту, забезпечення стабільного функціонування транспортної інфраструктури.

2 2 ОЦІНКА ВТРАТ ТА МЕХАНІЗМИ ВІДБУДОВИ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ СХОДУ УКРАЇНИ У ході неоголошеної війни Україна втратила щонайменше 20 % економічного потенціалу 1. Для реального сектору, як і для економіки у цілому, рр. стали періодами значних випробувань: перевіряються на міцність усі його складові індустріально-аграрний комплекс, інфраструктура, логістика перевезень. Саме реальний сектор відчув нищівного удару в ході збройного протистояння розташовані у східних регіонах виробництва вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, що забезпечували значну частину внутрішнього промислового виробництва та експорту, зазнали величезних втрат, знищено низку транспортно-логістичних об єктів. У 2014 р. відбулося значне прискорення темпів падіння промислового виробництва, яке за підсумками року становило 10,1 % (рис. 1). Негативну динаміку продемонстрували всі основні агреговані види промислової діяльності: скорочення обсягів виробництва у добувній промисловості і розробленні кар єрів становило 13,7 %, переробній промисловості 9,3 %, постачанні електроенергії, газу, пари і кондиційованого повітря 6,6 %. Такий тренд багато в чому був зумовлений падінням виробництва у Донецькій та Луганській областях (на 31,5 % і 42 % відповідно у 2014 р.) 2. Вагомий внесок у скорочення промислового виробництва в Україні зроблено підприємствами гірничо-металургійного комплексу. Видобуток вугілля у 2014 р. скоротився на 30,5 %. Нині зі 150 вугільних шахт 115 перебувають на окупованих територіях; повністю зруйновано 7 вугледобувних шахт Донбасу, ще 63 працюють у режимі відкачування води, працюючими є лише 24 шахти 3. З 90 шахт, підпорядкованих 1 Через російську військову агресію Україна втратила 20 % економіки А. Яценюк [Електронний ресурс] Режим доступу: 2 Донецька та Луганська області у 2013 р. разом забезпечили 24,6 % загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2014 р. 18,9 %) 3 Чорна книга Кремля [Електронний ресурс]. Режим доступу: 20/Kremlin_Black_Book_February_2015.pdf

3 3 Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, лише 35 знаходяться на контрольованій Україною території, тоді як інші 55 (у т.ч. шахти, що видобувають вугілля антрацитової групи) перебувають на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній терористам. Із 35 контрольованих Україною шахт близько 10 працюють у режимі підтримання життєдіяльності 4. Зменшення обсягів виробництва у металургійній промисловості у 2014 р. становило 14,5 %; втрати вітчизняних металургійних підприємств оцінюються на рівні близько 40 млрд грн, у т.ч. 25 млрд грн втрачені прибутки від недовипущеної продукції, 15 млрд грн вартість зруйнованих основних фондів 5. У машинобудуванні зменшення обсягів виробництва сягнуло 20,6 %; за попередніми підрахунками, у 2014 р. втрати галузі становили 10 млрд грн. Крім руйнувань виробничих потужностей, збитки підприємств машинобудування також пов язані з тим, що важливими замовниками машинобудівників Донецької та Луганської областей є підприємства ГМК, стан яких не дозволяє їм робити закупівлі. Крім того, найбільші машинобудівні підприємства були орієнтовані на експорт до РФ (зокрема, «Мотор Січ» та всі вагонобудівні підприємства). Перебування під безпосереднім контролем російського бізнесу окремих крупних виробництв (зокрема, «Запоріжтрансформатору», Сумського НВО ім. Фрунзе та «Луганськтепловозу») посилює залежність української промисловості від управлінських рішень російської сторони, значно ускладнюючи перспективи відновлення галузі. 4 Минэнергоугля закроет 3 из 35 государственных шахт, - Демчишин [Електронний ресурс] Режим доступу: 5 Чорна книга Кремля [Електронний ресурс]. Режим доступу:

4 4 Промисловість -10,1-4,3 Добувна промисловість і розроблення кар'єрів -13,7 0,8 Переробна промисловість -7,3-9,3 Вир-во ха рч. продуктів, на поїв та тют. виробів Текст. вир-во, вир-во одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін. мат. Виготовлення вир. з деревини, вир-во паперу та поліграф. діяльність Вир-во коксу, продуктів на фтоперероблення -21,3-10,8-5,0-5,9-1,4-4,0 2,5 2,7 Вир-во хімічних речовин і хімічної продукції Вир-во осн. фарм. продуктів і фарм. препа ратів Вир-во гум. і пластм. виробів, ін. немет. мінер. продукції Металургійне вир-во, вир-во готових мет. вир., крім машин і устатк. Машинобудування, крім ремонту та монтажу машин і устатк. Вир-во меблів, ін. продукції, ремонт і монтаж машин та устатк. Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційова ного повітря -19,3-20,6-14,2-14,5-13,6-2,6-8,8-5,3-9,1-7,0-1,1-6,6 1,9 11, Рис. 1. Динаміка промислового виробництва за видами діяльності у рр., %* *Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції Понад чверті (27 %) промислового потенціалу Донецької та Луганської областей вивезено до РФ 6. Особливо небезпечним може стати демонтаж і вивезення устаткування з машинобудівних заводів Донецької та Луганської областей, які виробляють продукцію військового призначення (зокрема, зі Сніжнянського машинобудівного заводу, Луганського патронного заводу, заводів «Топаз», «Юність» та «Точмаш» 7 ), що позбавить Україну 6 Порошенко П. Майже третина промислового потенціалу Донбасу вивезена в Росію - [Електронний ресурс] Режим доступу: 7 Які підприємства Донбасу ризикують опинитися в Росії [Електронний ресурс] Режим доступу:

5 5 стратегічних потужностей (у т. ч. високотехнологічних) і водночас посилить позиції бойовиків, забезпечивши їх військовим оснащенням та боєприпасами. Обсяги виробництва хімічних речовин і хімічної продукції зменшилися на 14,2 %, насамперед, за рахунок скорочення випуску добрив і азотних сполук після зупинки Концерну «Стирол» та «Сєвєродонецького об єднання Азот». У 2014 р. виробництво аміаку в Україні скоротилося на 30,8 %, а потужності з виробництва мінеральних добрив фактично втрачено на 36 %. Виникла загроза зупинення підприємств скляної галузі (нині потужності з виробництва скла втрачено на 90 %), що в свою чергу може спричинити зупинення роботи підприємств з виробництва продуктів харчування, дитячого харчування, медичних засобів та напоїв різних видів. Загалом за попередніми підрахунками КМУ втрати промисловості Донбасу у ході збройного протистояння становлять близько 26 млрд грн, втрати експорту оцінюються у більш ніж 70 млрд грн 8. У 2015 р. падіння промислового виробництва триває, і у січні-квітні воно зафіксовано на рівні 21,5 % порівняно з відповідним періодом 2014 р. Аграрному сектору, незважаючи на зменшення територій сільгоспвиробництва внаслідок анексії Криму та бойових дій у Донецькій і Луганській областях, у 2014 р. вдалося зберегти позитивну динаміку: приріст обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2013 р. становив 2,8 %, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах 4,1 %, у господарствах населення 1,2 %. У рослинництві отримано приріст обсягів виробництва на 3,1 %; триває відновлення тваринницької галузі, виробництво в якій зросло на 2 %. Втім, незважаючи на позитивні здобутки, неможливість проведення польових робіт з підготовки полів, а також зі збору сільгоспкультур у зоні АТО дає підстави очікувати на зниження обсягів сільськогосподарського 8 Гребеник Е. Небоевые потери: во что обходится АТО [Електронний ресурс]. Режим доступу:

6 6 виробництва в цих регіонах, що, ймовірно, вплине на загальний випуск продукції агросектору та стан продовольчої безпеки держави. У 2014 р. обмолочена площа зернових та зернобобових культур (без кукурудзи) у Донецькій області становила 94,3 % від загальної площі їх посіву, у Луганській 82,1 %, кукурудзи на зерно 92,8 та 45,7 %, соняшнику 96,8 та 58,2 % відповідно. Аграріями Донецької області підготовлено ґрунту під посів озимих культур, включаючи чисті пари, на площі, що на 6 % менше порівняно з 2013 р., Луганської на 10,3 %. Внаслідок цього формуються ризики для стабільного розвитку тваринництва через можливе погіршення забезпечення його сировиною. Так, на кінець 2014 р. наявність кормів усіх видів у Донецькій області становила 1342,5 тис. ц кормових одиниць, у Луганській 402,5 тис. ц кормових одиниць, що відповідно на 15,9 % і 43,3 % менше порівняно з 2013 р. За попередніми даними КМУ у 2014 р. у Донецькій області недоотримано продукції сільського господарства (у постійних цінах 2010 р.) на 321,9 млн грн, у Луганській на 1072,4 млн грн. Орієнтовна втрата зернових в Україні внаслідок анексії АР Крим та ведення бойових дій на окремих територіях сходу країни становить 1,5 млн тонн. Загалом, внаслідок зовнішньої агресії Україна щорічно недоотримуватиме понад 3 % продукції сільського господарства (майже 7,4 млрд грн у постійних цінах 2010 р.). У січні-квітні 2015 р. динаміка аграрного виробництва дещо погіршилась індекс обсягу сільгоспвиробництва становив 95,2 % порівняно з відповідним періодом 2014 р. Транспортна інфраструктура зазнала значних пошкоджень та руйнувань від бойових дій на сході країни, незаконних втручань та диверсійних актів. За даними Укрзалізниці станом на травень 2015 р. у зоні проведення АТО залишаються пошкодженими понад 1610 об єктів залізничної інфраструктури, на відновлення яких, за попередніми підрахунками, необхідно витратити близько 860 млн грн. Втрати експлуатаційної довжини

7 7 магістральної мережі залізниць України внаслідок конфліктів територіального характеру оцінюються у 7,3 % (1,6 тис. км), зокрема внаслідок анексії Російською Федерацією АР Крим втрачено близько 630 кілометрів, що входили до складу Придніпровської залізниці; окупація частини Донбасу призвела до втрати контролю ще над 970 км (в межах Донецької залізниці). На непідконтрольній державі східній території залишилось близько 500 пасажирських вагонів, що становить 10 % загального парку пасажирського рухомого складу Укрзалізниці. Внаслідок руйнувань залізничної інфраструктури на Донбасі паралізовано роботу таких крупних залізничних вузлів як Ясинувата, Попасна, Микитівка, повністю знищено залізничний вузол Дебальцеве. В зоні проведення АТО на залізниці зруйновано та знищено пристрої електропостачання на загальну суму 341,5 млн грн. У зв язку з пошкодженням залізничної інфраструктури, відсутністю гарантій безпеки пасажирів і збереження вантажів, що перевозяться, залізничне сполучення на сході країни здійснюється лише на підконтрольних українським військовослужбовцям територіях. У зоні проведення бойових дій на сході країни зазнали руйнувань 1561 км автодоріг загального користування, у т.ч. 740,3 км у Донецькій області і 820,7 км у Луганській. Зруйновано 33 мости і шляхопроводи загальною довжиною понад 2800 погонних метрів. Орієнтовна сума збитків, завданих дорожньому господарству, оцінюється у 4696,4 млн грн. Через військові дії у зоні АТО частково заблокованими є ділянки автодоріг державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський, М-04 Знам янка-луганськ-ізварине, Н-15 Запоріжжя-Донецьк, Н-20 Слов янськ-донецьк-маріуполь. Україна втратила 5 морських торговельних портів через окупацію РФ Криму та захоплення майна, підприємств, матеріально-фінансових цінностей, що належать Україні.

8 8 На Донбасі повністю знищено аеропорт «Донецьк» імені С. Прокоф єва (на підготовку якого до Євро-2012 витрачено понад 1,5 млрд дол. США) та аеропорт «Луганськ». Пошкоджень або руйнувань зазнали 28 об єктів керування повітряним рухом. Повна оцінка вартості зруйнованих об єктів транспортної інфраструктури буде здійснена після доступу до них, багато з яких нині залишається під контролем бойовиків. Останні продовжують планомірно і цілеспрямовано знищувати транспортну інфраструктуру Донбасу, що позначається на показниках роботи транспортної галузі. Так, обсяги перевезень вантажів в Україні у 2014 р. скоротилися на 10,1 %, пасажирів на 5,3 %, вантажооборот знизився на 10,8 %, пасажирооборот на 11,7 % порівняно з 2013 р. Залізничним транспортом у 2014 р. перевезено 387 млн т вантажів, що на 11,1 % менше порівняно з 2013 р. Найбільше скоротилися залізничні перевезення основних для економіки і промисловості України вантажів нафти і нафтопродуктів (на 47,3 %), коксу (на 26,9 %), кам яного вугілля (на 26,3%), хімічних і мінеральних добрив (на 19,2 %), брухту чорних металів (на 17,3 %), чорних металів (на 13,5 %), що пов язано з руйнуванням залізничної інфраструктури на Донбасі та припиненням роботи в зоні конфлікту промислових підприємств, які формують основну вантажну базу залізниць. Донецька залізниця найбільший перевізник вантажів в Україні. У 2013 р. її частка у вантажних перевезеннях Укрзалізниці становила 36,8 %. Підприємство обслуговувало понад 4 тис. промислових підприємств Донбасу та забезпечувало перевезення близько 46 % всього українського коксу, 38 % чорних металів, 18 % брухту чорних металів. Але якщо у 2013 р. зі станцій Донецької залізниці було відправлено 139 млн. т вантажів, то у 2014 р. 99,4 млн т, а їх частка у загальній кількості відправлень вантажів скоротилася

9 9 до 30,3 % 9. За 2 міс р. цей показник склав 8,4 млн т або 21 % загального обсягу відправлень. Падіння обсягів перевезень пасажирів залізничним транспортом за підсумками 2014 р. становило 3,6 % (з урахуванням перевезень міською електричкою і без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополь), проте у дальньому сполученні (за даними Укрзалізниці) падіння пасажиропотоку за підсумками 2014 р. становило 33 % 10. Найбільше зменшення пасажирських перевезень спостерігається в міждержавному сполученні, в основному за рахунок зменшення пасажирообігу транзитних поїздів формування держав СНД. Між Україною та Росією залізничним транспортом у 2014 р. перевезено майже на 3 млн пасажирів (на 60 %) менше, ніж у 2013 р. Поїзди формування РЖД територією України взагалі не курсують (окрім транзитного поїзда 66/65 Москва-Кишинів). Істотно зменшився пасажиропотік у кримському напрямку з материкової частини України продаж квитків до Криму скоротився на 60 % у порівнянні з 2013 р. Падіння пасажирообороту на Донецькій залізниці у 2014 р. до 2013 р. склало 31,2 %, у т. ч. у міждержавному сполученні 73,9 %, у внутрішньому сполученні 56 %. У зв'язку з бойовими діями були скасовані окремі маршрути прямування пасажирських поїздів у напрямку Донецька, Луганська та змінені на маршрути меншої відстані. Через підвищення загрози безпеці руху поїздів і перевезень пасажирів та з метою посилення заходів безпеки за весь період воєнного конфлікту на сході України відмінено курсування 15 пар поїздів. Падіння перевезень вкрай негативно позначається на фінансовому стані підприємств галузі, які не мають коштів для відбудови зруйнованої інфраструктури та оновлення рухомого складу. Фінансовий план Укрзалізниці на 2014 р. був затверджений з чистим прибутком 634,6 млн. грн., проте по факту підприємство за підсумками року отримало збитковий 9 Железная дорога в никуда [Електронний ресурс]. Режим доступу: 10 Укрзалізниця приводить кількість пасажирських поїздів у відповідність до пасажиропотоку [Електронний ресурс]. Режим доступу:

10 10 фінансовий результат, який складає 622,7 млн грн 11. Донецька залізниця у 2014 р. отримала збиток у сумі 1126,1 млн грн (у 2013 р. вона мала чистий прибуток в розмірі 64,8 млн грн), при цьому Донецька залізниця недоотримала 2,7 млрд грн доходів, у т.ч. від перевезень 2 млрд грн Питома вага Донецької залізниці в чистому доході залізниць країни знизилася з 17,5 % у 2013 р. до 14,1 % у 2014 р. У 2014 р. на ринку авіаційних перевезень обсяги перевезення вантажів скоротились на 15,5 % порівняно з 2013 р., кількість відправлень пасажирів зменшилась на 16,8 %. Окрім знецінення національної валюти та удорожчання авіаквитків, це пояснюється зменшенням кількості рейсів авіакомпаніями внаслідок загострення ситуації в зоні конфлікту на сході країни, знищенням інфраструктури Донецького і Луганського аеропортів, тимчасовим закриттям деяких інших аеропортів у зв язку із загрозою терактів. Обсяги переробки вантажів морськими та річковими портами континентальної частини України у 2014 р. становили 147,5 млн т і зросли порівняно з 2013 р. на 4,7 % у зв язку з переорієнтацією потоків зерна, руди, металу і наливних вантажів із захоплених Росією кримських портів у гавані Одеси, Миколаєва і Маріуполя. Вже на початку 2015 р. ситуація із переробкою вантажів портами України очікувано погіршилась внаслідок посилення нестабільності в районі портів Азовського моря, де проводиться АТО, а також погіршення кон юнктури на ринках традиційних експортних вантажів України. Автотранспортом у 2014 р. перевезено 178,4 млн тонн вантажів, що лише на 1 % менше порівняно з 2013 р. і доводить більшу гнучкість даного виду перевезень не лише завдяки технологічним особливостям, а й внаслідок меншої зарегульованості з боку держави, у т.ч. застосування механізму вільного ціноутворення на послуги з перевезення вантажів. Пасажирів 11 Збитки Донецької залізниці за минулий рік сягнули понад 1 млрд. грн. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

11 11 перевезено 2,9 млрд, що на 8,8 % менше, ніж у 2013 р. і пояснюється низькою якістю послуг, недостатнім рівнем безпеки перевезень та розбалансованістю тарифів, які не влаштовують ані перевізників, ані пасажирів. Водним транспортом у 2014 р. перевезено 6,0 млн т вантажів, що на 3 % більше порівняно з 2013 р., проте становить лише половину від рівня 2010 р. У 2015 р. триває тенденція скорочення обсягів перевезень як вантажів, так і пасажирів усіма видами транспорту: за січень-квітень підприємствами транспорту України перевезено вантажів лише 76,8 % від рівня 2014 р., пасажирів 88,7 %. Цілеспрямоване знищення терористами низки об єктів реального сектору економіки на Донбасі суттєво погіршує соціально-економічне становище східних регіонів та завдає удару всій економіці України, обумовлюючи критичне зростання рівня загроз економічній безпеці України. Основними з таких загроз є наступні. 1. Руйнування виробничих потужностей країни, що обумовлює порушення кооперації підприємств, пов язаних єдиним виробничим або технологічним циклом, послаблення господарських та соціальних зв язків між окремими регіонами, може спричинити ізольованість частини східних областей від решти України. Численні пошкодження об єктів на сході країни призвели до руйнування виробничих ланцюгів «вугілля-кокс-метал» та «вугілля-електроенергія». Проблеми з постачанням сировини і вивезенням готової продукції з коксохімічних підприємств спричинили зупинення у 2015 р. на гарячу консервацію Ясинівського коксохімічного заводу та «Донецьккоксу», нині працюють лише 3 коксохімічні підприємства 12. Дефіцит коксу став одним із основних чинників, які спричинили призупинення металургійними комбінатами випуску продукції, причому й тих, що розташовані за межами окупованих територій. На невизначений 12 Режим доступу:

12 12 строк зупинено роботу, зокрема, «Донецьксталі», Єнакіївського металургійного заводу, Харцизького трубного заводу, Донецького електрометалургійного заводу. 2. Звуження експортного потенціалу України внаслідок погіршення показників діяльності ключових експортоорієнтованих виробництв, що розташовані на Донбасі, а також введення низки обмежень на російському ринку. У 2014 р. при скороченні українського товарного експорту на 13,5 % порівняно з 2013 р. його падіння у Донецькій області становило 32,2 %, у Луганській 46,2 %. У 2015 р. ситуація погіршилась у січні-березні 2015 р. товарний експорт України впав на 32,9 % відносно січня-березня 2014 р.; падіння у Донецькій області становило 62,6 %, у Луганській 96,7 %. Якщо у 2013 р. Донецька та Луганська області разом забезпечили 25,2 % товарного експорту України, то у 2014 р. лише 19,1 %. Негативний внесок у падіння українського товарного експорту Донецькою та Луганською областями обумовлений високою концентрацією у цих областях підприємств металургії, машинобудування та хімічного комплексу, які традиційно формували вагому частку вітчизняного експорту. Політика Росії щодо запровадження обмежень на імпорт певних видів українських товарів 13, а також активна реалізація нею власних імпортозаміщуючих проектів призвели до падіння українського експорту до РФ у 2014 р. на 33,7 %, у січні-лютому 2015 р. на 62,3 %, що негативно позначилось на загальній динаміці експорту з України, зважаючи на його низьку географічну диверсифікованість за окремими товарними групами 14. Водночас запровадження з р. Європейським Союзом автономних преференцій для українських експортерів дозволило підтримати 13 У рр. РФ вводилися заборони на імпорт українських цукерок, шоколаду, молочної продукції, харчової солі, алкогольних напоїв, овочевих, фруктових та рибних консервів, побутової хімії та інших товарів; також було заблоковано транзит українського цукру до Середньої Азії 14 У січні-лютому 2015 р. ринки РФ постачалося 28,5 % експорту товарів машинобудівної промисловості України, хімічної та нафтохімічної 31,4 %, металургійної 6,5 %, на ринки країн СНД 34,5 %, 41,2 % і 6,5 % відповідно.

13 13 експортну активність в окремих галузях 15. Подальші перспективи для вітчизняних виробників на ринку ЄС пов язані з пролонгацією дії торговельних преференцій для України до 31 грудня 2015 р. (відповідне рішення прийняте Радою ЄС р.). Однак поглиблення торговельних зв язків з ЄС та освоєння вітчизняними експортерами нових ринків потребує значних заходів з реформування економіки, забезпечення її структурнотехнологічної модернізації. 3. Різкий обвал інвестиційної привабливості економіки, і як наслідок фактичне припинення припливу іноземних інвестицій та згортання внутрішнього інвестування. Традиційні ризики інвестиційної діяльності в Україні, пов язані з інституційними чинниками та низькою ефективністю державної політики, нині посилюються політично-економічною нестабільністю. Дія зазначених чинників змушує компанії відмовлятися або відкладати на майбутнє реалізацію інвестиційних проектів. У 2014 р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2451,7 млн дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Зменшення капіталу за цей період становило 13592,1 млн дол. (у т.ч. за рахунок курсової різниці 12246,5 млн дол.). У разі реалізації негативного сценарію масштаби відпливу капіталу надалі збільшуватимуться, оскільки на сьогодні його загальмовано неможливістю продажу активів (насамперед у зоні конфлікту) або невигідністю такого продажу через девальвацію гривні. 4. Скорочення внутрішньої ресурсно-сировинної бази паливноенергетичного комплексу. Зменшення виробництва вугілля на Донбасі, де зосереджено близько 80 % видобутку кам яного вугілля в Україні, пошкодження та руйнування шахтного фонду, захоплення терористами шахт, у яких видобуваються цінні сорти вугілля антрацитової групи, призводять до недостатності його запасів на підприємствах теплової генерації, що загрожує стабільності функціонування всієї об єднаної енергетичної системи України, 15 У 2014 р. експорт товарів з України до ЄС зріс на 431,2 млн. дол. США насамперед завдяки збільшенню експорту машинобудівної продукції та зернових культур

14 14 провокуючи виникнення значного дефіциту генеруючої потужності. Україна змушена нарощувати імпорт вугілля: якщо у 2013 р. частка вугілля в імпорті мінеральних палив становила 9,2 %, то у 2014 р. 11,7 %, а в січні-лютому 2015 р. 14,3 %. Унаслідок анексії РФ Криму Україну позбавлено доступу до ділянок морського шельфу, на яких здійснювався або планувався початок видобутку енергоресурсів. Так, 2279,2 млн т, або 24,5 % від загальної кількості, початкових потенційних ресурсів вуглеводнів України знаходяться на шельфі Чорного й Азовського морів. Також суттєво обмежено можливості України розпочати видобуток сланцевого газу й шахтного метану, розроблення родовищ яких дозволило б протягом кількох років повністю замінити імпортний російський природний газ. 5. Зменшення конкурентоспроможності національної транспортної системи та стрімка втрата транзитного потенціалу України. Цілеспрямоване знищення терористами інфраструктури Донбасу та контролювання ними частини території Донецької та Луганської областей, у т.ч. ділянки україно-російського кордону, призводять до подальшої втрати транзитного потенціалу України, обумовлюють зменшення обсягів експортно-імпортних перевезень згідно з потребами зовнішньої торгівлі, ускладнюють подальшу інтеграцію України до європейської та світової транспортних систем. Україна як транзитна держава втрачає свої позиції на міжнародному ринку обслуговування міжнаціональних і транснаціональних маршрутів перевезень вантажів і пасажирів, і насамперед на найважливішому напрямку Європа-Азія. Тільки за останній 2014 рік обсяг транзиту вантажів залізничним транспортом, яким перевозиться 81 % усіх транзитних вантажів у країні, скоротився на 13,3 % порівняно з 2013 роком (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь). Обсяг переробки транзитних вантажів портами континентальної України у 2014 р. скоротився на 12,1 % відносно рівня

15 р. (на 30 % з урахуванням портів АР Крим та м. Севастополь). У цілому за рр. обсяг перевалки транзиту в морських портах України скоротився майже на 70 % або на 50 млн. тонн. 6. Зростання соціальної напруженості та протестних настроїв у суспільстві, що спричинено масштабними скороченнями персоналу через закриття багатьох промислових підприємств, відправленням працівників у неоплачувані відпустки та невиплатою заробітної плати. Загальна кількість зайнятого населення в Україні у 2014 р. скоротилася на 11,4 %, у Донецькій та Луганській областях на 11,0 та 13,3 % відповідно. У Донецькій області станом на р. кількість зареєстрованих безробітних становила 23,4 тис. осіб, при цьому кількість вакансій у базі даних обласної служби зайнятості становила 1400 од. Отже, навантаження на 1 вільне робоче місце становило 16 осіб 16. У 2014 р. індекс реальної заробітної плати в Україні становив 93,5 % до 2013 р., у Донецькій області 89,4 %, Луганській 86,4 %. У січні-березні 2015 р. ситуація погіршилася в Україні індекс впав до позначки 79,9 %, у Донецькій та Луганській областях до 84,7 та 65,4 % відповідно. Відсутність чіткої оцінки масштабів руйнувань, тривалість ситуації невизначеності та продовження фізичного руйнування на значній частині території Донецької та Луганської областей не дозволяють дати точні оцінки негативного ефекту для економіки України. Однак уже сьогодні виникає потреба у проведенні аудиту та ідентифікації втрачених та пошкоджених комплексів та об єктів і в розробці механізмів компенсації втрат у галузях реального сектору економіки. Для стабілізації ситуації та забезпечення нормальної роботи промисловості урядом, Президентом та місцевими органами влади започатковано низку ініціатив. Так, за оперативними даними з серпня 2014 р. у Донецькій області було відновлено 7068 об єктів на загальну суму 16 Режим доступу:

16 16 74,7 млн грн, у т.ч. 1 промисловий об єкт (цех 2 ПАТ «Краматорський завод важкого станкобудування») на суму 6,1 млн грн 17. Триває робота у напрямку реформування вугільної галузі. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України р. представило Програму реформування роботи державних підприємств вугільної галузі, ключовими завданнями якої є створення беззбиткових, інвестиційно привабливих вугільних компаній; консервація та (або) ліквідація державних шахт, відпрацювання запасів яких є економічно недоцільним з працевлаштуванням і перенавчанням працівників; оптимізація непрофільних активів вугільної галузі 18. З 35 державних шахт, що залишилися на контрольованій урядом території, Програмою передбачено консервацію 5, ліквідацію 6 та оптимізацію 24 шахт. Для відновлення функціонування транспортної галузі на Донбасі погоджено передачу цілісних майнових комплексів структурних підрозділів Донецької залізниці (ДЗ), розташованих у підконтрольних Україні населених пунктах Донецької та Луганської областей, у сферу управління Придніпровської та Південної залізниць 19. Також прийнято рішення на період проведення АТО на сході країни вносити плату за перевезення вантажів зі станцій відправлення ДЗ на станціях призначення інших залізниць України 20. На період проведення АТО КМУ поставив завдання перед Укрзалізницею забезпечити здійснення централізованого фінансування ДЗ на суму різниці між доходами і виручкою від перевезень, одержаною цим підприємством, за даними попереднього місяця з урахуванням фактичних розрахунків, проведених на кінець попереднього місяця, і перерахування коштів на 17 Дані департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації [Електронний ресурс].- Режим доступу: 18 Режим доступу: 19 Розпорядження КМУ 1284-р від р «Деякі питання функціонування ДП «Донецька залізниця» [Електронний ресурс].- Режим доступу: 20 Постанова КМУ 720 від р. «Деякі питання перерозподілу надходжень від перевезень залізничним транспортом під час проведення антитерористичної операції» [Електронний ресурс].- Режим доступу:

17 17 поточні рахунки ДЗ, відкриті в населених пунктах, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі 21. З метою реалізації державної політики з питань відновлення Донецької та Луганської областей Постановою КМУ від р. 655 утворене Державне агентство з питань відновлення Донбасу, основними завданнями якого, зокрема, є здійснення заходів з відновлення об єктів промисловості, соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем життєдіяльності населених пунктів Донецької та Луганської областей, що зазнали пошкоджень у результаті проведення АТО. Ефективній реалізації державної політики у регіоні сприятиме утворення Указом Президента України від р. 224/2015 Ради регіонального розвитку, серед ключових завдань якої вироблення узгодженої позиції щодо соціально-економічного та гуманітарного розвитку регіонів, механізмів подолання диспропорцій розвитку територій, ефективного використання потенціалу регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності. Указом передбачено утворення рад регіонального розвитку в усіх областях України. Крім того, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визнаних такими р. 22, запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування 23 до моменту виведення незаконних збройних формувань та відновлення контролю за державним кордоном. Цей порядок, зокрема, передбачає державну підтримку соціальноекономічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. Довідково. Державна підтримка полягає у запровадженні відмінного від загальноекономічного режиму здійснення господарської та інвестиційної діяльності, спрямованого на відновлення об єктів промисловості, транспортної, соціальної інфраструктури, житлового фонду, створення робочих місць, 21 Кабмін врегулював питання фінансування Донецької залізниці [Електронний ресурс].- Режим доступу: 22 Постанова ВРУ від р «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями [Електронний ресурс].- Режим доступу: 23 Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» [Електронний ресурс].- Режим доступу:

18 18 залучення інвестицій для відновлення об єктів, розташованих в окремих районах Донецької і Луганської областей. У Держбюджеті України щороку передбачатимуться видатки для підтримки соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької і Луганської областей. Для впровадження сталого соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей КМУ відповідно до Закону «Про державні цільові програми» має розробити та затвердити державну цільову програму, в якій визначити заходи, завдання та показники, спрямовані на створення умов для комплексного територіального розвитку, відновлення виробничого, ресурсного, експортного потенціалу, забезпечення потреб населення територій у високотехнологічній конкурентоспроможній екологічно чистій продукції, якісних послугах, створення сприятливого середовища для залучення інвестицій, розширення сфери застосування праці шляхом створення нових робочих місць. Логіка побудови Державної цільової програми соціально-економічного розвитку Донецької і Луганської областей 24 має бути наступною. У рамках програми слід максимально повно визначити перелік зруйнованих і пошкоджених об єктів реального сектору, із зазначенням окремо об єктів, що знаходяться на території, підконтрольній українській владі, і окремо тих, що перебувають на українських землях, які тимчасово контролюються терористичними угрупуваннями, із наступним уточненням переліку таких об єктів. Відбудова останніх можлива лише шляхом забезпечення виконання норм Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської 24 Державна цільова програма соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей має передбачати не просто масштабне фінансування постраждалого регіону з державного бюджету з штучним підтримуванням збиткових галузей на догоду «місцевим елітам» (олігархічними та кримінальними угрупуваннями, які в свою чергу сприяли руйнуванню регіону), а створення умов та забезпечення державної підтримки для функціонування економіки іншого зразка. До останнього часу структура економіки Донбасу характеризувалась домінуванням великих підприємств, які контролювалися «місцевими елітами». Малий та середній бізнес був незначний і до того ж вимушений обслуговувати інтереси більших груп чи підприємств. Відновлення здебільшого сировинної, ресурсо- та енергозатратної економіки Донбасу стане марним витрачанням величезних коштів. Тому вкрай необхідно чітко та науково обґрунтовано визначити основні напрями саме високотехнологічної відбудови Донбасу, запропонувати ефективні механізми, державні важелі та економічні стимули для залучення до цього необхідних інвестицій з боку приватного капіталу.

19 19 областей» і після звільнення окупованих територій, на яких вони розташовані. На Форумі щодо розвитку інфраструктури України (UFID 2015), що відбувся в Києві у лютому 2015 р., інвестори відкрито заявили, що не зможуть фінансувати проекти в Луганській і Донецькій областях в частині, де триває конфлікт. Після проведення аудиту всіх об єктів на території, підконтрольній українським військовим, встановити, які з них підлягають відновленню, а які ні. При прийнятті такого рішення слід, насамперед, виходити з важливості налагодження економічних та промислових зв язків регіону, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, підтримки мобільності населення, необхідності забезпечення потреб регіону у транспортному сполученні та відновленні комунікаційних зв язків з іншими регіонами України та поза її межами. Головним завданням держави є визначення у Програмі конкретних індустріальних та інфраструктурних проектів, які будуть зрозумілі інвесторам та вигідні усім сторонам, що візьмуть участь в їх реалізації, а найголовніше які мають стратегічну перспективу, а не зумовлені тимчасовою вигодою. Розбудова промислового та транспортно-логістичного потенціалу регіону повинна відбуватися з урахуванням сучасних потреб та визначених пріоритетних напрямів його соціальноекономічного розвитку, які мають бути зафіксовані у відповідній Стратегії розвитку Донбасу на найближчі 5 років 25. Сьогодні, коли значну частину об єктів реального сектору економіки знищено, Україна має унікальну можливість кардинально змінити застарілу неефективну енергоємну економічну структуру регіону та закласти основу нового технологічного укладу на 25 Проект Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 р. розробляється на підставі Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» від р IV, відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 р., затвердженої постановою КМУ від р. 385 та враховуючи досвід реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Донецької області до 2015 р.

20 20 Донбасі. Відновлення економічного потенціалу сприятиме вирішенню завдань соціально-економічного розвитку регіону у спосіб залучення інвестицій, сучасних технологій, створення нових робочих місць, генерування попиту на виробництво нових матеріалів тощо. Фінансування Програми в умовах, коли в країні ведуться бойові дії та вирує економічна криза, має здійснюватися за рахунок усіх можливих джерел, тобто бути максимально диверсифікованим. За умов, коли можливості державного бюджету України вкрай обмежені, а фінансовий стан підприємств не дозволяє їм вести широкомасштабну модернізацію, активне залучення приватних інвесторів до участі у реалізації стратегічних проектів є необхідним, хоч і вельми складним завданням в тій ситуації, в якій сьогодні перебуває Україна. Подальша невизначеність є вагомим фактором, що блокує приплив капіталу в реальний сектор економіки. Кожний приватний інвестор аналізує ризики, пов язані з ситуацією на сході України, які необхідно знівелювати. Тому для залучення інвестицій в реальний сектор Донбасу в Програмі мають бути передбачені відповідні інвестиційні стимули у вигляді податкових, фінансових, інституційних механізмів, спрощені дозвільні процедури, запроваджені інші ефективні інструменти державної регуляторної політики. Важливо дотримуватися курсу на ліквідацію корупції, імплементацію сучасних технічних стандартів, європейських стандартів ведення бізнесу. Враховуючи масштабність завдань, значну капіталоємність та тривалий період часу, що необхідні для реалізації проектів, найбільш реальним джерелом інвестицій для відновлення і будівництва нових об єктів промисловості та транспортної інфраструктури на сході країни видається фінансова допомога країн-донорів та МФО. У грудні 2014 р. Урядом України та Європейським інвестиційним банком підписано фінансову угоду «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України», якою передбачено відновлення інфраструктури,

21 21 територій Донецької і Луганської областей, які знаходяться під контролем української держави. Крім того, угода спрямована на будівництво інфраструктурних проектів у сусідніх регіонах: Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській областях. Загальний обсяг кредиту 200 млн євро терміном на 20 років 26. Основну суму кредиту буде використано на відновлення інфраструктури міст; на відновлення промисловості планується виділити 35 млн євро квітня в м. Київ проведено Міжнародну конференцію донорів на підтримку України за участю представників міжнародних організацій, фінансових інституцій, країн-членів ЄС та інших країн-партнерів України. Конференція стала початком практичної роботи із залучення інвестицій в Україну, при цьому значну увагу приділено питанням відновлення Донбасу 28. За результатами переговорів на конференції Канада надасть 50 млн дол. на вирішення гуманітарних проблем, Європейська комісія 110 млн євро на підтримку малого і середнього бізнесу в Україні, Німеччина виділить протягом 2015 р. 1,4 млрд євро кредитів і грантів на підтримку реформ, енергетику і децентралізацію 29. Міжнародні організації та установи Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) залишаються найбільшими інвесторами України. Загальна сума фінансової допомоги Україні від міжнародних фінансових установ у наступні чотири роки може досягти 40 млрд дол. США. МВФ погодив нову програму розширеного кредитування України EFF (Extended Fund Facility) обсягом 17,5 млрд дол. США, яка розрахована на чотири роки. У 2015 р. США планують виділити Україні 26 Яценюк А. «Підписання двох угод із ЄІБ на 600 млн. євро - сигнал про підтримку української економіки з боку ЄС» [Електронний ресурс] Режим доступу: 27 UKRAINE EARLY RECOVERY European Investment Bank [Електронний ресурс] Режим доступу: 28 Уряд розраховує, що Міжнародна конференція на підтримку України стане початком практичної роботи із залучення інвестицій в Україну [Електронний ресурс] Режим доступу: 29 Донорська конференція в Києві: підсумки міжнародної зустрічі [Електронний ресурс] Режим доступу:

22 22 2 млрд дол. США, ЄС 2,2 млрд євро, ЄБРР готовий інвестувати 1 млрд євро для підтримки проектів з відновлення Донбасу, а також фінансування будівництва нових станцій метро в Харкові, СБ підтвердив намір спрямувати 800 млн дол. США у проект із розвитку автодорожньої сфери в Україні (ремонт ділянки Полтава-Харків дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський). Організація з питань розвитку при ООН має намір виділити Україні 316 млн євро допомоги на подолання наслідків війни на Донбасі. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) у квітні 2015 р. виділила 0,8 млн дол. США допомоги фермерам, які постраждали внаслідок конфлікту в Донецькій та Луганській областях. Участь міжнародних організацій в програмах допомоги Україні має суттєве значення для швидкого відновлення довіри інвесторів, стабілізації державних фінансів та переходу до роботи на принципах ринкової економіки. Цьому сприятиме також покращення кредитних рейтингів та послаблення того негативного інформаційного тла, в якому перебуває Україна. Значною мірою фінансування буде залежати від прогресу задекларованих урядом України економічних реформ. Проте почати повномасштабну відбудову Донбасу можливо лише за умови завершення бойових дій та проведення на окупованому Донбасі місцевих виборів за українськими законами, формування легітимних органів місцевого самоврядування та відновлення української влади. Заходи щодо відбудови та розвитку промисловості Донбасу мають бути спрямовані на відновлення роботи існуючих виробництв, здійснення структурної модернізації потужностей, диверсифікацію експортних поставок продукції і розширення її внутрішнього споживання, а також структурну модернізацію виробничих потужностей на основі розбудови високотехнологічного, наукоємного та енергоефективного промислового комплексу.

23 23 З цією метою необхідно: КМУ, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Держагентству з питань відновлення Донбасу України: - сформувати пакет інвестиційних проектів, що можуть бути реалізовані з залученням коштів іноземних інвесторів (у т. ч. в рамках підтримки з боку міжнародних фінансових організацій, урядів іноземних країн) у Луганській і Донецькій областях, насамперед, проектів екологічного спрямування: підвищення енергоефективності, перероблення промислових і побутових відходів, модернізації житлово-комунальної інфраструктури, оздоровлення навколишнього середовища тощо; - утворити робочі групи із залученням спеціалістів вищої ланки профільних міністерств для проведення ревізії діючих програм реконструкції та модернізації промислових об єктів у східному регіоні з метою визначення чіткої схеми пріоритетів їх оновлення, тимчасового призупинення економічно недоцільної модернізації для більш концентрованого використання обмеженого обсягу інвестицій. Мінекономрозвитку, Міненерговугілля, Держагентству з питань відновлення Донбасу України: - передбачити модернізацію базових галузей економіки регіонів на інноваційній основі та створення нових галузей на наявній ресурсній базі: у вугільній галузі передбачити розширення промислового освоєння нових вугленосних площ на основі новітніх технологій; у металургійній галузі забезпечити модернізацію за рахунок впровадження новітніх технологій, зокрема електроплавки та безперервного лиття; створити нову галузь з виробництва синтетичного палива з вугільної сировини; - завершити передприватизаційну підготовку державних шахт, прискорити процес закриття безперспективних шахт, розробивши механізми забезпечення соціального захисту категорій осіб, визначених Гірничим законом України, після фізичної ліквідації гірничих підприємств, а також

24 24 соціальної підтримки населення територій, на яких розміщуються вугільні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації). Мінекономрозвитку, МЗС України: - організувати спільну роботу з відповідними профільними бізнесасоціаціями (союзами, спілками та ТПП) щодо посилення поінформованості провідних світових корпорацій про виробничі можливості України, створення галузевих каталогів продукції, підтримки участі українських виробників у спеціалізованих виставках за кордоном, проведення власних виставок у провідних країнах світу, організації «мобільних груп» для проведення презентацій вітчизняної продукції в країнах-потенційних споживачах; - організувати створення «лінії підтримки» для надання інформаційноконсультаційних послуг підприємствам щодо можливостей та умов постачання продукції на європейські ринки у рамках Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (зокрема, митних ставок, вимог у сфері технічного регулювання, алгоритму дій підприємств для експорту продукції до ЄС, механізму врегулювання спірних питань тощо). Мінекономрозвитку України: - розробити Програму модернізації інфраструктури реального сектору економіки, в якій, зокрема, необхідно передбачити заходи щодо заміни і оновлення зношеного металофонду з використанням вітчизняної металопродукції. З метою зменшення втрат аграрного сектору на територіях, що межують із зоною конфлікту, необхідно: Мінагрополітики, Аграрному фонду України: - збільшити обсяги закупівлі сільськогосподарських культур у господарств Донецької та Луганської областей на форвардних умовах, визнавши їх першочерговими.

25 25 Мінагрополітики України: - розробити й розмістити на офіційному сайті інформаційний ресурс про функціонуючі переробні потужності, логістичні центри та інші об єкти інфраструктури аграрного ринку, які знаходяться на контрольованих Україною територіях, з метою переорієнтації сільгоспвиробниками каналів реалізації продукції на об єкти, що знаходяться поза межами територій конфлікту. Для відновлення транспортно-комунікаційних зв язків Донбасу з іншими регіонами України, забезпечення транспортними послугами потреб Луганської і Донецької областей, задоволення попиту населення у перевезеннях необхідно: Мінінфраструктури, Укрзалізниці, Укравтодору: - у співпраці з місцевими органами влади запровадити механізм оцінки потреб східних регіонів у відбудові об єктів транспортної інфраструктури, забезпечити координацію роботи Укрзалізниці, Укравтодору з місцевими органами влади з питань відновлення транспортного сполучення на Донбасі та забезпечення реінтеграції регіону з іншою частиною країни; - забезпечити відбудову в першочерговому порядку об єктів транспортної інфраструктури, від функціонування яких залежить досягнення короткострокових і середньострокових пріоритетів розвитку Донбасу та задоволення першорядних потреб звільнених територій, з особливим акцентом на відновленні базових послуг та створенні умов для повернення населення, відновлення життєдіяльності регіону; - розробити генеральні плани розбудови залізничних та автомобільних доріг Донецької та Луганської областей на середньострокову і довгострокову перспективу з урахуванням зміни обсягів вантажопотоків та напрямків їх руху внаслідок переформатування структури виробництва на Донбасі після закінчення бойових дій, формування нової логістики транзитних та зовнішньоторговельних перевезень з урахуванням ускладнення торговельно-

26 26 економічних відносин з Росією та необхідності інтеграції національної транспортної системи до європейської транспортної системи; - для забезпечення потреби населення у перевезеннях в напрямку східного регіону країни та в самому регіоні (по можливості) оптимізувати мережу маршрутів та скоригувати кількість міжміських і міжобласних рейсів автотранспорту як альтернативного залізничному транспорту способу пересування пасажирів громадським транспортом шляхом проведення відповідних конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Мінінфраструктури, Укрзалізниці: - прискорити процес інвентаризації та передачі активів ДП «Донецька залізниця» у сферу управління ДП «Придніпровська залізниця» та ДП «Південна залізниця»; - забезпечити оновлення рухомого складу Укрзалізниці всіх різновидів з урахуванням необхідності організації безперебійного транспортного сполучення Донбасу із іншою частиною країни, прискорити оновлення локомотивного і вагонного парку з розміщенням замовлень переважно на вітчизняних машинобудівних підприємствах, спрямувати на ці цілі кошти, залучені під державні гарантії. Відділ безпеки реального сектору економіки (О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко, А.В. Шевченко, В.М. Русан, Є.В. Бєлашов) 51, Серія «Економіка»