Тема: «Що являється вірною основою для звернення до Бога?» Текст: (Мт.7:7-11) Просіть і буде вам дано, шукайте і 8 знайдете, стукайте і відчинять вам. Бо кожен, хто просить одержу є, хто шука є знаходить, а хто стукає відчинять йому. 9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своє му 10 синов і каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадюку? 11 Коли ж ви, бувши зл і, вмієте добр і дари свої м дітям давати, на скільки ж бі льше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!. Теза: Ми розглянемо три положення, які регулюють наше молитовне життя. 1) Право та обов язок молитись: (Мт.7:7-8) Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам. 8 Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому. а) Чому ми молимось взагалі? Молитва це невід ємна частина життя кожної справжньої дитини Божої. Але часто трапляється так, що люди далекі від Бога моляться частіше і більше від Його дітей. До того ж з молитви зробили просто обряд. Вона перестала бути розмовою з Батьком і Господом, Царем всесвіту. Це стало просто виклянчуванням чогось, вимаганням. Або ж просто якісь чергові стандартні фрази, за якими нічого не стоїть, вони просто нічого не означають. Це так, як ніби хлопця хтось навчив сказати комплімент для своєї дівчини: Скажи їй, що в неї дуже гарне червоне плаття. І він їй про це каже. Каже вже років десять при кожній зустрічі. Хоча вже і плаття цього навіть і нема. Якщо молитва не є постійний стан нашого серця, то ми не молимось взагалі. Якщо ми просто проговорюємо щось правильне і це не жива розмова з Богом, то ми просто виконуємо повинність, несемо тягар. Я маю шукати можливості поговорити з Богом, бо я скучив за Ним, в моєму серці сильне усвідомлення повної залежності від Нього у всьому, я маю бігти до Нього, бо мені з Ним приємніше ніж з будьким на всьому світі. 1
(1Iн.16:24) Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість від чого повна радість? Чи від того, що отримали? Чи можливо від того, що отримали попросивши в ім я Ісуса? Якщо порівняти стосунки з Богом з картиною, то звісно ж її контури це Писання. Але кольори, які наповнюють ці контури і роблять картину картиною це молитва. Молитва без Писання це вже мазня, а не картина. Отже молитва це саме життя! б) Щоб молитись, треба мати право? (Євр.10:19) Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою. (Еф.3:15) в котрому маємо сміливість і доступ у впевненості через вірність Його. Друзі, дуже часто наше серце просто звикає до подарунків. Часто втрачається розуміння милості. Це так, як ніби цар дозволив піднятися з колін своєму рабу, а той з часом вже насмілюється просити посунутись на троні, щоб він теж сів, бо вже ноги болять. В багатьох пропадає благо-говіння і страх, пропадає сором і виростають крила. Забагато людей чомусь переконані, що це їхня рука здобула це благо, що вони мають. Як це має виглядати? А це має якось виглядати! Точно так само, як і наші діти, коли вони чогось хочуть, вони про це просять. Так і ми перед Богом. Але на цьому наша аналогія не закінчується. Ми можемо себе і вести при цьому точно так само, як наші діти. Як мій син. Він дуже шустрий і йому все треба вже вчора, а не завтра чи післязавтра. Він готовий використовувати всі доступні йому засоби та способи, аби отримати те, що він хоче. Ми також можемо вередувати, психувати, дутись і ще робити багато інших дурниць. Але ніколи не можна забувати, що це не нормально, що ми в Його присутності залишаємось живими. Це через благодать. в) Молитва це обов язок: (1Тим.2:1-3) Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, 2 за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. 3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові. Так, Бог дійсно все знає. Але не треба мовчати. Можливо Він вже і запланував якісь події в нашому житті, які вже не можливо змінити, але навіть це не означає, що ми можемо мовчати. Кожен віруюючий тут на землі залишений не для того, щоб творити бізнес, чи навіть і просто рятувати своє життя постійно. Ми 2
священство. Всі!!! Це означає, що як священники ми маємо обов язок звершати молитви за всіх людей. Якби уявити, що Ісус не міг бачити майбутнє. І якось Отець Йому показав середньостатистичного Його послідовника сьогодні. Як ви думаєте, яка в Нього була б реакція? Конкретніше... Якби цей вибір впав би саме на мене? Яка б була Його реакція? Чимало християн сьогодні все правильно роблять. Настільки, що могли б і апостола Павла загрузити, якби він почав докоряти в чомусь. Але через гарну обгортку проглядається пластмасова цукерка. Це просто для краси тут, а не для того щоб комусь співчувати, за когось переживати, про когось молитись. 2) Не все те золото, що блищить : (Мт.7:9-10) Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? 10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадюку?. а) Обережність у змісті молитви: Будьте обережні в тому, до чого ви прагнете, не все для нас є хліб і риба, дещо камінь і гадина. Кожен з нас в певній мірі, як діти. Нам гостро не вистачає мудрості. Це не означає, що ми, як кажуть не сповна розуму. Ми просто не володіємо повною інформацією, яка вкрай необхідна для прийняття більшості рішень. І не вміємо правильно користуватися тією, якою володіємо. Ми часто-густо підсвідомо, думаємо так: Ну-у-у, Соломон то попробував спочатку...; А вже потім сказав, що все суєта-суєт. Я теж хочу все сам перепробувати, щоб зробити свій власний висновок. А потім я вже скажу, чи дійсно все це це суєта-суєт. Це через те, що очі нашого серця направлені не на небесне, а на земне. (2Кор.12:7-10) А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався 8 Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. 9 І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. 10 Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний. Важко сказати, як саме Господь сказав це для Павла. Але не важко сказати, як Він має це проговорити для більшості сьогоднішніх християн. Це буквально має пролунати голос з неба, з явленням Господа і бажано ще кілька знамень, щоб вже точно. Одного разу я чув горе-проповідника, який навчав, що для того, щоб молитва збулась і отримати роллс-ройс, треба про це 3
попросити сто раз. Він радив вести підрахунок на папері. І що ще, дуже важливе, щодня вранці ставши біля дзеркала сказати собі я маю роллс-ройс. Все те, про що ми мріємо, у що ми віримо, що проголошуємо матерелізується з часом. Все це дуже логічно. Так само як те, що в Бога має бути дружина. І те і друге звичайний сатанізм. Ви навіть не уявляєте на які дурниці кожен з нас може піти, коли хотілка засліплює наше серце. Розум в ці моменти просто не працює. Бо чим більше чогось хочеш, то навіть принести жертву дружині бога готовий, аби отримати. Через це ми відповідальні за те, що наповняє нас, чого ми прагнемо, про що ми молимось. б) Відповідальність у змісті молитви В нас є також певна відповідальність стосовно того, що ми просимо. Суть не в тому, що ми так чи інакше отримаємо все те, про молимось, і може мати певні проблеми. Бог не дасть нам нічого, що може нам зашкодити. Але незалежно від того, чи ми отримаємо, те про що просимо, чи ні, ми маємо переглядати своє серце. Там не все радує нашого Бога. І тому не все має право на життя. Проблема не в тому, що воно є таке, а в тому, що ми не хочемо з ним розлучатися. Навіть якщо ми просимо про це гарно, чемно і смиренно. Є речі, які ніколи не стануть нормальними і тому від цього треба відмовитись. 3) Тверда гарантія відповіді: (Мт.7:11) Коли ж ви, бувши злі, вмієте добрі дари своїм дітям давати, на скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!. а) Природа Бога Він істинно добрий: (Пс.117:1) Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!. В нас є гарантія! Ми точно отримаємо або хліб, або рибу. Бог не подасть не добра. Ми можемо бути впевнені в тому, що все те, що Він нам дає є добром. Ви розумієте, Бог ніколи не жартує з нами. Він не підколює нікого і ніколи. Він завжди дає відповідає. Ми часто ведемо себе ми не чуємо хоч і слухаємо, не слухаємо, а лише знаходимось неподалік. Господь не такий! Він завжди слухає і чує. Він завжди відповідає. Це ми злі. А Він добрий. Це дуже важливо пам ятати і розуміти завжди, бо це основа нашої надії на Нього. Просто диявол випалив з нашого серця це усвідомлення що Бог добрий. Ми часто поводимось так, ніби Він дійсно злий. Ми розчаровуємось в Ньому, бо переконані, що ми більш добрі ніж 4
Він. Раз Бог не дав нам те, про що ми просили, то Він недостатньо добрий, якщо вже не злий. Не рівняйте Бога з собою, не судіть про Нього по собі. Він не людина, а Бог, і це дуже велика різниця. Він не такий як ми і фізично і морально. б) Природа Бога Він вірний: Ми маємо гарантію не через те, що ми просимо, сам факт прохання не гарантує, що Бог дасть відповіді. Гарантія не через те, що ми хороші і заслужили. Не наша віра. Багато хто сьогодні так навчає, що якщо на 100% віриш то 100% отримаєш те про що молишся. Без віри точно нічого не буде. Але Біблійна віра не передбачає переконання, що Бог дасть і не може не дати. А те, що Він в силах це дати, якщо Він хоче, то Він може і дасть. Гарантія в тому, що Бог вірний. Більш того. Не нам вірний, а собі, своїм обітницям. (1Сам.12:22) Господь напевне не відкине свого народу заради великого імені свого, бо він зволив зробити вас своїм народом. (Пс.22:3) Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правди ради імені свого. (Пс.105:8) Та Він ради ймення свого їх спас, щоб виявити свою силу. (Єз.36:20-23) Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили моє святе ім'я, бо про них говорили: Це народ Господній, і мусів вийти геть з його землі! 21 І змилувався Я над своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили. 22 Тож скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Не заради вас я це чиню, доме Ізраїля, а тільки задля мого святого Імені, що ви зневажили між народами, куди прийшли. 23 Я освячу моє велике ім'я, знеславлене між народами, що посеред них ви його знеславили; і зрозуміють народи, що я Господь, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах, говорить Господь Бог. Так, дуже важко довіритись і не переживати, коли треба довго чекати, особливо тоді, коли небезпека все ближче і ближче підступається. Але ми не маємо права допускати собі думки, що Бог не дасть нам відповідь. Забуде, чи не встигне, чи не зможе, чи просто подивиться як ми страждаємо задля розваги. б) Природа Бога Він послідовний: При всьому тому, що ми дізналися, ще є дещо, дійсно дуже важливо. Бог послідовний у своїх діях. Це не акція і не гуманітарна допомога. Тут не буде так, що любий може прийти і просити все що тільки в голову збреде. (1Iн.3:22) і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього, (1Iн.5:14) І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас, 5
(Iн.14:13-14) І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню, (Iн.15:7) Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!. Отже є певні умови, якщо їх можна так назвати. Без цього не варто на щось розраховувати. Отже: Не бійтесь прагнути і рухатись вперед. Ставте перед собою великі цілі і досягайте їх. (Пс.86:5) І про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!. Що це? Це мрії автора псалма. Ми зараз знаємо, що це в його серці від Духа Святого. Але тоді він просто про це мріяв і про це молився. Він покладав свої надії на Того, Хто тримає всесвіт у своїй руці. Але ніколи не мрійте про те, чого не зможете забрати з собою покинувши цей світ. Не мрійте про тління бо вас переслідуватиме розчарування. І тут на землі і там в небесах. 6