Тема: «Чим необхідно керуватися, шукаючи дорогу, що дійсно веде в небеса?» 1 25.09.11. Теза: Сьогодні ми розглянемо третій принцип, який може вберегти нас від фальшивого шляху, що в дійсності не веде нас в ЦН. + Короткий повтор. 3-ій принцип ЖИТИ ПО ІСТИНІ : Текст: (Мт.7:21-27) Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. 22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба не Твоїм Ім'ям ми пророкували, хіба не Твоїм Ім'ям ми демонів виганяли, або не Твоїм Ім'ям чуда великі творили? 23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня! 24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. 25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім той кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. 26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. 27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім той кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!. Вступ: Отже, ми бачимо, що стосунки з Богом зовсім не схожі на ресторан. Тут нам не приносять все, що тільки нам заманеться, і ще й по першій вимозі. Для того щоб знайти істину, і для того щоб встояти в ній, треба бути активним та ініціативним, треба докласти максимум зусиль та старання. І це ще не все... Подальше наше життя не стає легким та зручним. Боротьба продовжується, і не менш, а інколи і більш, жорстока боротьба за наше серце. В цій боротьбі ми також приймаємо певну участь. Дві проблеми, які можуть спіткати наше християнське життя і звести з вірної дороги. І) Довгий язик і коротке серце : (Мт.7:21-23) Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. 22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Твоїм Ім'ям пророкували, хіба не Твоїм Ім'ям демонів ми виганяли, або не Твоїм Ім'ям чуда великі творили? 23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!.
а) Чому це важливо, правильно відреагувати на повідомлення Христа?: Фраза Того дня це слова, які вказують на день суду. Завжди, коли робиш якусь дурницю, не думаєш про наслідки. Вони здаються такими далекими, що навіть нереальними. Але коли все ж попадаєшся, то в голові лише одна думка Навіщо я це робив? Якби повернути час, я б цього не робив би. Ми читаємо про той момент, коли вже не буде можливості щось змінити. Все що треба було зробити, Ісус зробив. Сьогодні часто роблять заяви про те що десь там знову прийшов якийсь новий пророк і закликає до наступного духовного прориву. Але насправді нічого такого вже не буде. Ми маємо все необхідне, аби йти у правильному напрямку. Треба розуміти, що того дня, Ісус буде судити не за те, що хтось чогось не зробив. А за те, що людина не захотіла прийняти зроблене Ним. Не захотіла, аби Він прожив життя через неї, захотіла жити сама. Цей момент може стати, а для багатьох стане, фатальним. б) Що це за група людей, про яких тут говорить Ісус?: Їх можна поділити на три категорії. Аналізуючи контекст, ми можемо побачити, що це по-перше, ті хто навчав неправді, відводячи людей від істини. І їх дуже важко відрізнити від справжніх. Це люди, до яких приходять хворі, і ті їм кажуть: Іменем Ісуса я наказую тобі будь здоровим. І ті люди стають здоровими. Та Ісус стверджує, що вони чинять беззаконня, Він не знає їх. По-друге, це ті хто їх слухав. Справді, є небезпека бути обманутими псевдо-пророками. І ніхто тоді не зможе виправдатись, ніби він став жертвою, бо в кожного з нас є достатньо часу і матеріалу для того щоб шукати і знайти істину. Але є ще одна, третя категорія про яку ми можемо тут дізнатись. Горда, чи егоїстична людина, шукає лише того, що приємне та прийнятне їй. Тому часто причиною появи неправди в голові людини є не те, що якійсь лжепророк її туди вклав. Людина здатна сама себе обманювати. І саме про таких тут згадує Ісус. Через те, що серце плотської людини не посвячене Христу. Частіше неправда приємніша і значно ближча такій людині. Тому не охота думати про те, що напрягає, що порушує святий спокій і стабільність. Для Господа важливо, щоб в тяжких моментах нашого життя ми мали мир та радість. Але сьогоднішні горе-проповідники все перекрутили. І вона кажуть: Бог хоче щоб ми мали мир та радість, тому Він прагне дати нам всілякі блага. І плотські люди радо приймають цю брехню. 2
в) Це не випадкові люди: Це ті люди, які слухають і чують проповідь Євангелія. Це не випадкові прохожі, які десь краєм вуха почули навіть не відділяючи ті звуки, як окремі ідеї. Ми читаємо тут про тих хто сьогодні ходить в церкву і тут знаходиться. Чи то офіційно члени церкви, чи ні, не це важливо. Важливо лише те, чи ми практично живемо тим, що ми чуємо, чи це просто відкладається в нашій пам яті і чекає, щоб сказати наступного разу коли ми те саме почуємо Ооо, то я це вже знаю, я вже чув це. г) Їх буде багато: Це не один-два, які випадково заблукали, таких буде багато, які почують засуджуючий вирок. Без сумніву, майже всі про себе думають, що вони точно на правильному шляху. Або ж десь біля того. Десь у підсвідомості плаває В мене ще не все так погано. Люди звикли прикривати свою наготу наготою інших людей, якимись віртуальними поняттями правильного чи припустимого, придумують цілі філософські системи для цього, аби тільки не йти до Христа. Дехто відверто занижує для себе планку, яку Бог встановлює в Писанні, називаючи її законництвом, чи буквоїдством тощо. Та на при-великий жаль для цих людей не ми головні тут, а Господь. Лише Він законодавець. Саме тому, багато тих хто себе вважає небожителем, насправді є пекложителем. д) Вони всі мають спільну проблему: Є псевдо-пророки, є псевдо-христи, і є псевдо-християни. Це люди, які лише на язику послідовникі Ісуса....увійде в Царство Небесне той, хто виконує волю, бо все решта, абсолютно все це беззаконня! Біблійна віра це послух (Євр.5:9) А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, став причиною вічного спасіння. Звісно ж це наша віра. (Євр.11:6) Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. Писання також каже наступне: (Як.2:14-20) Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра? 15 Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку, 16 і хтонебудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе? 17 Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. 18 Та хто-небудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру». 19 Ти віруєш, що Бог один? Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. 20 Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що 3
віра без діл не приносить плоду?. Те про що тут пише Яків, не перечить Писанню. Ці слова не дуже приємні для багатьох, але нічого важкого для розуміння тут нема. Яків відкриває ту ж ідею, що й Ісус в нагірній проповіді, тільки другими словами. Це можна ще й так сказати: Ні у що ти не віриш, якщо ти практично щодня так не живеш. Отже залиш ілюзії і повернись до реальності. ІІ) Великі вуха і маленьке серце : (Мт.7:24-27) Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. 25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім той кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. 26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. 27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім той кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!. (Лк.6:46) Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?. Багато є людей, які можуть лише говорити про своє християнство. Але більшість таких, які навіть і не говорять, і нічого не роблять. Вони слухають, чують і розуміють, але реакція нульова. Це те саме, що говорити з глухим, чи з китайцем. Ти говориш, а у відповідь погоджувальне коливання головою. Зі всім погоджується. Проблема лише в тому, що нічого не розуміє і тому нічого не робить з того про просиш. Мало просто говорити, треба так робити. Мало просто слухати, треба жити в істині. (Як.1:22) Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, обманюючи себе самих. а) Життя в істині це єдине мудре використання нашого життя: Серед безлічі самих різноманітних варіацій, які ми можемо розгледіти перед собою, є лише один-єдиний шлях, який не принесе нам болю, розчарування, пустоти, а багатьом вічного страждання. Це жити точного наслідування Христа. Мудрість людини проявляється в тому, що вона відмовляється від оманливих перспектив цього світу, а вибирає шлях що веде в небеса. Така людина будує своє життя на Писанні. Все що не проходить перевірки Писанням, мудра людина відкидає. Це мудро поставити все на другий і третій план, задля того щоб шукати ЦН. Мудро в такому випадку довіряти Богу, що Він попіклується. (Мт.5:3-12) Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне. 4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. 5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. 6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. 7 Блаженні 4
милостиві, бо помилувані вони будуть. 8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. 10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. 12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. б) Життя в істині витримує перевірку на міцність: Я зараз не буду розповідати, як саме це відбувалось тоді. Хто там де будував і чому. Тим-паче що ви практично всі багато раз чули деталі цієї притчі. Та й тут і так все зрозуміло. Залишається розібратися лише з одним запитанням: На чому будую я?. Все дуже просто, якщо в моєму серці і в житті не відбувається ніяких змін в сторону Божої святості, то я не живу тим Словом, що бачу і чую з Писання. Кожен має зрозуміти це і віднестись до цього з повною серйозністю. Адже хочемо ми того чи ні, але ми все-одно щось будуємо. Що саме? У ваше життя мають прийти труднощі та випробування. Якщо цього нема, просіть, щоб Бог випробовував вас. Це необхідно, якщо звісно ж ви прагнете пов язати своє життя з Богом. Тільки так можна побачити хто ми є на справді. Випробування, які прийдуть, або знесуть все у що я вірив і в чому був переконаний. Або ж ствердять, і таким чином дадуть можливість рухатись далі. І це не просто треба для галочки, цього потребує наше серце (Йов.42:5) Тільки послухом вуха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе. Знання мають стати досвідом. Досвідом дуже тісних стосунків з Богом. Не хтось і не я сам маю себе переконати в тому, що я спасенний, чи на правильному шляху, а лише Дух Святий. Він спочатку показує на святість Бога. Потім докоряє і показує гріх. Потім вказує на праведний спосіб життя, який починається через посвяту себе Богу, що в свою чергу не можливо без віри в Ісуса, як у свого Спасителя і посвяти себе Йому, як Господу. Нарешті все це не станеться, якщо людина не стане старанно і наполегливо, долаючи всі перепони шукати Бога через Його слово і церкву. Отже: (Лк.14:25-27,33) Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них: 26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може бути учнем Моїм! 27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!... 33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм. 5