9. Голян В. А. Еколого-економічні проблеми землекористування в Україні / Голян В. А., Крисак А. І. // Актуальні проблеми економіки. 2007. 1. С. 117 124. 10. Хвесик М.А. Інституціональне забезпечення землекористування : теорія і практика : [монографія] / М. А. Хвесик, В. А. Голян. К. : Книжкове видавництво НАУ, 2006. 460 с. 11. Тихонов А. Г. Наукові засади сталого розвитку землекористування : індикація екологічного стану / Тихонов А. Г., Гребенюк Н. В., Тихоненко О. В., Феденко В. П. // Землевпорядкування. 2003. 1. С. 15 20. 12. Третяк А. М. Землевпорядне проектування : теоретичні та методичні основи інвестицій у землекористування / А. М. Третяк, В. М Другак, Д. П. Романська. К. : ТОВ «ЦЗРУ», 2007. 387 с. 13. Третяк А. М. Зміна пріоритетів земельної реформи у зв язку з удосконаленням економічних відносин власності на землю / А. М. Третяк // Вісник аграрної науки. 2008. 2. С. 5 10. 155 УДК 331.5 (477.64) ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ (НА ПРИКЛАДІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ) Прушківська Е.В., к.е.н., доцент, Переверзєва А.В., аспірант Запорізький національний університет У статті досліджуються проблеми та перспективи розвитку людського капіталу регіону (на прикладі Запорізької області). Проаналізовано реальне становище регіону та визначено перспективні напрямки розвитку людського капіталу для індустріально розвинутих регіонів. Ключеві слова: людський капітал, освіта, знання, матеріальне становище, людський розвиток, здоров я, добробут. Прушковская Э.В., Переверзева А.В. ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА (НА ПРИМЕРЕ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ)/ Запорожский национальный университет, Украина. В статье исследуются проблемы и перспективы развития человеческого капитала региона (на примере Запорожской области). Проанализировано реальное положение региона и определены перспективные направления развития человеческого капитала для индустриально развитых регионов. Ключевые слова: человеческий капитал, образование, знание, материальное положение, человеческое развитие, здоровье, благосостояние. Prushkivska E.V., Pereverzeva A.V. PROBLEMS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF STILL HUMAN CAPITAL (ON THE EXAMPLE OF THE ZAPOROZHIAN REGION)/ Zaporizhzhya national university, Ukraine. In the article are explored the problems and prospects of development of human capital of region (on the example of the Zaporozhian region). The real state of region is analyzed and perspective directions of development of human capital for the industrially developed regions are definite. Key words: still human capital, education, knowledge, material state, still human development, health, welfare. ВСТУП Формування суспільства, яке базується на знаннях, в країні неможливо уявити без економічно потужних регіонів і проведення ефективної скоординованої регіональної політики, яка ґрунтується на ефективному використанні людського капіталу, що забезпечує конкурентоспроможність регіону і дозволяє зайняти провідні позиції в державі. Метою даної статті є визначення проблем та перспектив розвитку людського капіталу на прикладі Запорізької області. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Регіон є складною відкритою економічною системою, де процеси протікають під впливом великої кількості зовнішніх і внутрішніх, матеріальних і нематеріальних чинників. Для вибору стратегії розвитку системи значну роль можуть відігравати зовнішні і внутрішні, матеріальні і нематеріальні чинники, проте протягом останніх десятиріч спостерігається зміна тенденцій розвитку: від економіки, Вісник Запорізького національного університету 1(4), 2009
156 орієнтованої на матеріальні активи і зосередженої на кінцевий продукт, до створення економіки, заснованої на нематеріальних активах. «Такі держави, як Венесуела і Саудівська Аравія, мають великі матеріальні ресурси, але їх інвестиції в людей невиправдано малі. Як наслідок, виробництво на душу населення і зростання добробуту значно менше ніж, наприклад, у Сінгапурі або на Тайвані, які не багаті природними ресурсами, але інвестують значні кошти в людський і інформаційний капітал і ефективні внутрішні системи [1, с. 11]. У статті розглядаються проблеми та перспективи розвитку людського капіталу як одного з найважливіших факторів економічного зростання і забезпечення конкурентоспроможності. АНАЛІЗ ПУБЛІКАЦІЙ ТА МЕТА РОБОТИ Створення теорії людського капіталу стало однією з найвизначніших подій в історії економічної думки останніх десятиріч. Значний вплив цієї теорії на весь подальший розвиток економічної науки інколи порівнюють з революцією в економічній думці [2, с. 7]. Дослідженням теорії людського капіталу, його соціально-економічними аспектами займалися такі вітчизняні вчені, як Д.П. Богиня, В.В. Близнюк, О.А. Грішнова, Я.М. Дудкевич, В.І. Куценко, Г.І. Євтушенко, Е.М. Лібанова та ін. Сучасний погляд на людину як носія людського капіталу означає визнання її здібностей у повному розумінні слова капіталом, який приносить дохід, але з яскраво вираженою специфікою, без урахування якого потенціал людини може і не реалізуватися. Отже, людський капітал - це економічна категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу [2, с. 16]. Таким чином, людський капітал це категорія, яка на сучасному етапі найповніше відображає наукові погляди на роль і місце людини в економічній системі. Метою даної роботи є аналіз проблем та перспективних напрямків розвитку людського капіталу регіону на прикладі Запорізької області. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ У постіндустріальній економіці все більш важливою стає тенденція, у рамках якої головним чинником стійкого розвитку стає людський капітал як стратегічний напрямок інвестування, який забезпечує підвищення ефективності економіки як окремого регіону, так і держави в цілому. Як зазначає Грішнова О.А. в сучасній економіці мають бути закладені основи зростання ролі людини в суспільному житті та ролі людського капіталу в економічному розвитку. Це можливо досягти шляхом визнання на всіх рівнях управління. Передусім на мезоекономічному рівні, на якому відбувається прогресивний розвиток самої людини як кінцева і головна мета розширеного відтворення, як творчого, найефективнішого і дедалі зростаючого ресурсу економіки. Теорію людського капіталу може бути покладено в основу нової концептуальної моделі розвитку регіону, адекватної економіці перехідного періоду і соціально-ринковій економіці. Умови формування людського капіталу пов язані переважно з соціально-економічним розвитком регіону. Разом із тим, накопичення та розвиток сукупного людського капіталу регіону та зростання віддачі від нього визначає розвиток самого регіону, можливості його економічного зростання і досягнення добробуту населення [2, c. 56-57]. «Основна мета розвитку розширення вибору для людей. В принципі людина може робити вибір нескінченну кількість разів і з часом змінювати його. Люди часто надають значення досягненням, які взагалі або безпосередньо не відображаються в показниках доходів і добробуту населення, таким як ширший доступ до знань, краще харчування та медичне обслуговування, безпечніша праця, захист від злочинності та фізичного насильства, задоволення дозвіллям, політичні та культурні свободи, відчуття залучення до життя громади. Метою розвитку є створення середовища, яке надає людям можливість насолоджуватися довгим, здоровим і творчим життям», зазначив Махбуб уль Хак [3]. Людський розвиток можна визначити як надання людям можливості повністю розвивати свій потенціал, жити продуктивно і творчо в гармонії з їхніми потребами та інтересами. Проте знадобилося багато часу, перш ніж людство прийняло доволі просту істину: мета розвитку полягає в розширенні можливостей і свободи кожного. Недооцінка впливу людського розвитку на економічне зростання є ключовою, хоча й не єдиною причиною розриву в розвитку між Україною та іншими країнами. Перетворення України на державу з демократичною системою, громадянським суспільством і соціально-орієнтованою ринковою економікою вимагає, щоб влада на всіх рівнях (особливо на місцевому) визнала, що людський розвиток є як кінцевою, так і ключовою метою. Таким чином, видатки на освіту, охорону здоров я та соціальний Економічні науки
захист слід розглядати не просто як «витрачання» бюджетних коштів, а й як соціальні інвестиції (особливо в поєднанні з необхідними реформами), які могли б суттєво і тривало вплинути на розвиток України. Більше того, увагу слід зосередити не стільки на регулярному наданні допомоги нужденним, скільки на заохоченні їх особистого розвитку, посиленню їх ролі в суспільстві та розширенню їх можливостей щодо вибору свого майбутнього, водночас дбаючи, щоб вони брали на себе відповідальність як за свій вибір, так і за його реалізацію. Люди стають епіцентром людського прогресу, оскільки людський розвиток є не лише ключовою метою, а й найбільшим важливим детермінантом і чинником соціального й економічного розвитку [4, c.18]. Для оцінки і зіставлення рівня соціально-економічного положення різних країн, регіонів використовується індекс людського розвитку (ІЛР). Даний універсальний показник був введений у міжнародний політичний і науковий обіг Організацією Об'єднаних Націй у межах підготовки світових докладів про розвиток людини, що видаються Програмою розвитку ООН (ПРООН) з 1990 р. ІЛР це зведений показник розвитку людського потенціалу, який характеризує середній рівень досягнень даної країни по 3-х найважливіших аспектах розвитку людського потенціалу: довгого і здорового життя, вимірюваного показником очікуваної тривалості життя при народженні; знаннями, які визначаються рівнем письменності дорослого населення (з ваговим коефіцієнтом дві третини) і сукупним валовим контингентом початкових, середніх і вищих закладів, що вчаться (з ваговим коефіцієнтом одна третина); гідний рівень життя, який вимірюється показником ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Вибір даних показників не випадковий, оскільки трудовий потенціал суспільства збільшується за рахунок скорочення захворюваності і травматизму, що призводить до збільшення чисельності робочої сили і розширення масштабів трудової діяльності. Поліпшення здоров'я населення розглядається як важливий чинник фізичного розвитку, підвищення працездатності і відповідно розширення можливостей для створення продуктів і послуг, накопичення знань та ін. Підвищення рівня утворення як окремої людини, так і населення в цілому істотно впливає на якість людського капіталу основного чинника примноження багатства суспільства і обумовлює зростання суспільної продуктивності праці. Рівень освіти характеризує накопичений освітній, трудовий, науковий, інтелектуальний і творчий потенціал, складаючи фундацію сукупних знань і умінь духовне багатство суспільства. Але вітчизняні фахівці вважають, що даний показник не відображає повністю рівня людського розвитку. Тому Радою з вивчення продуктивних сил України в тісній співпраці з Держкомстатом була створена національна методика вимірювання рівня людського розвитку. За даною методикою індекс людського розвитку (ІЛР) складається з дев яти інтегральних індексів, які характеризують дев ять головних аспектів людського розвитку [5]: демографічна ситуація, що є показником і причиною людського розвитку в цілому; ситуація на ринку праці, що забезпечує матеріальний добробут населення, можливість розвитку соціальної та виробничої інфраструктури тощо; власне матеріальний добробут населення (проблема бідності, індекс бідності); умови проживання населення; стан здоров я населення й охорони здоров я (слід зазначити, що не кожен регіон із високим рівнем розвитку охорони здоров я характеризується здоровим населенням, тому, з одного боку, слід звернути увагу на стан здоров я населення, а з іншого на розвиток охорони здоров я, що є однією з галузей регіональної економіки); освіта; соціальне середовище (до індексу входять, зокрема, показники, які характеризують криміногенну ситуацію в регіоні); фінансування людського розвитку (розробники методики спробували проаналізувати і ввести в цей індекс параметри фінансування основних галузей, що забезпечують цей самий розвиток); екологічна ситуація. Розглянемо показники людського розвитку за даною методикою на прикладі Запорізької області. Що стосується демографічної ситуації в області, то вона є невтішною. За даними січень-серпень 2008 року загальний коефіцієнт народжуваності склав 9,9 на 1000 осіб (тоді, як по Україні цей показник 10,6 на 1000 осіб), а коефіцієнт смертності 16,9 на 1000 осіб (по Україні 16,5 на 100 осіб), тобто смертність в області майже у 2 рази перевищує народжуваність, викликає занепокоєння коефіцієнт смертності дітей до 1 року для області він складає 10,5 на 1000 осіб, і є одним з найбільших в Україні. Cлід звернути увагу на те, що в Запорізькій області частка домогосподарств без дітей зростає і склала у 2007 році 64,4%, тоді як у 2006 році 64,1%, зростає частка домогосподарств, які мають одну дитину і зменшується часка домогосподарств, які мають двоє дітей та троє і більше (див. таб. 1). 157 Вісник Запорізького національного університету 1(4), 2009
158 Таблиця 1 Характеристика домогосподарств Частка домогосподарств із дітьми до 18 років (%) Частка домогосподарств без дітей (%) Розподіл домогосподарств із дітьми (%) за кількістю дітей у їх складі одна дитина дві дитини три дитини і більше 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 35,5 35,9 35,6 64,5 64,1 64,4 74,4 71,6 74,1 22,1 23,1 21,3 3,5 5,3 4,6 Розвиток подій на ринку праці ключ до визначення доходів, особливо рівня й тривалості безробіття. Рівень безробіття в області зменшується і складає 51,4 тис. осіб (січень-червень 2007 р.), тоді як у січніберезні 2007 року цей показник складав 61,1 тис. осіб. Запорізька область є промисловим регіоном, у якому зосереджена значна частина промислових підприємств, тому більшість людей зайняті у промисловості, і незначна частина у сфері послуг та соціальній сфері. Важливий чинник регіональної соціальної справедливості рівень бідності. Бідність можна визначити за багатьма критеріями, але найважливіші з них абсолютна та відносна бідність. Одним з показників матеріального добробуту є розмір наявних доходів (див. таб. 2). Таблиця 2 Наявні доходи населення Запорізької області (2005-2007 рр.) Наявний доход на душу населення, грн. Реальний наявний доход, у відсотках до попереднього року 2005 2006 2007 2005 2006 2007 7074,5 8693,6 10957,7 121,8 112,1 112,6 З матеріальним добробутом тісно пов язані умови проживання населення області. Слід звернути увагу на те, що частина населення області не має житла і з кожним роком зменшується кількість тих, хто його отримує (див. таб. 3). Від матеріального добробуту значною мірою залежить стан здоров я населення. Однією з проблем є суттєві регіональні відмінності в доступі до якісних медичних послуг безпосередньо відображені у відмінностях у смертності немовлят. Таблиця 3 Житловий фонд Запорізької області Весь житловий фонд, загальної площі, млн.м 2 У середньому на одного жителя, м 2 Кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку на кінець року, тис. Кількість сімей та одинаків, які одержали житло протягом року, тис. 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 40,3 40,2 40,5 21,4 21,5 21,8 59,9 58,3 56,6 0,5 0,6 0,4 Другою проблемою є негативний вплив шкідливих звичок на стан здоров я людини. За даними обстежень, що проводять органи державної статистики, лідерами серед регіонів є Запорізька, Дніпропетровська та Донецька області, у яких майже 30% населення старше 12 років мають залежність до тютюнових виробів [6]. Якщо розглянути структуру витрат домогосподарств у цих областях, то витрати на алкогольні та тютюнові вироби у 2-3 рази перевищують витрати на освіту та охорону здоров я (див. таб. 4). Таблиця 4 Структура витрат домогосподарств (2005-2007 рр.) Сукупні витрати за місяць у розрахунку Сукупні витрати за місяць у розрахунку на Сукупні витрати за місяць у розрахунку на Назва області на одне одне одне домогосподарство домогосподарство на домогосподарство на на алкогольні та охорону здоров'я, % освіту, % тютюнові вироби, % 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 Запорізька область 2,8 3,1 2,9 0,9 0,9 1,4 3,4 2,8 2,7 Дніпропетровська область 2,4 2,3 2,2 1,2 0,9 0,8 3,2 3,5 3,4 Донецька область 2,3 1,8 2,2 1,9 1,9 2,4 3,4 3,40 2,9 Економічні науки
Для збереження здоров я велике значення має не лікування хвороб, а їх попередження. Якщо населення на придбання алкогольних та тютюнових виробів витрачає більше, ніж на своє здоров я, то це стає проблемою області. За цим показником серед трьох областей лідирує Дніпропетровська (див. рис. 1) У суспільстві, заснованому на знаннях, освіта й підготовка кадрів відносяться до найвищих політичних пріоритетів. Набуття високого рівня знань, навичок і кваліфікації, його постійне підвищення та оновлення вважається передумовою для особистого розвитку всіх громадян і для участі в усіх аспектах життя суспільства від активного громадянства до інтеграції в ринок праці. Освіта впродовж життя перетворилася на всеохоплюючу стратегію надання громадянам можливості відповідати на нові виклики. 159 Запорізька область 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0 Сукупні витрати за місяць у розрахунку на одне домогосподарство на охорону здоров'я, % Сукупні витрати за місяць у розрахунку на одне домогосподарство на освіту, % Донецька область Дніпропетровська область Сукупні витрати за місяць у розрахунку на одне домогосподарство на алкогольні та тютюнові вироби, % Рис. 1. Співвідношення витрат областей за 2007 рік Роль освіти та її розвитку є визначальною для сьогоднішнього суспільства, заснованого на знаннях, а також є життєво важливою для сталого людського розвитку, скорочення бідності, заохочення загальних людських цінностей і розвитку нових інформаційно-комунікаційних технологій. Освіта впродовж життя важлива для озброєння людей знаннями, кваліфікацією та навичками, потрібними для відповіді на нові виклики та для створення сталого майбутнього. Значні регіональні відмінності за рівнем освіти тісніше пов язані з економічним розвитком і становищем на ринку праці, ніж із станом здоров я населення. Проте переважання в економіці важкої промисловості, поряд із великою часткою некваліфікованих працівників серед зайнятих, означає, що промислові центри не завжди приваблюють тих, хто має найкращу освіту. Регіональний акцент на перепідготовку та підвищення кваліфікації населення є ключовим чинником людського розвитку. Його можна було б забезпечити більш рівномірним розподіленням освітніх центрів по країні, а також фактичним запровадженням єдиної системи стандартів якості освіти, яка б забезпечила рівний доступ до освіти всім громадянам незалежно від місця їхнього проживання [4, c. 86-87]. Здоров я та знання в сучасних умовах визнаються нематеріальними компонентами людського розвитку, які мають першочергове соціальне значення. Прогрес у людському розвитку в Україні залежить не лише від економічних, а й також від соціальних і демографічних факторів. Поліпшення як стану здоров я населення, так і якості освіти може істотно допомогти розірвати коло бідності. Збільшення фінансування охорони здоров я та освіти, яке не супроводжувалося реформами задля покращення управління цими послугами, не призвело до підвищення якості наданих послуг чи покращення їх доступності. За оцінками експертів, понад 16% населення не має належного доступу до якісних медичних закладів і послуг, хоча 93% домогосподарств вважаються такими, що потребують таких послуг. Менше 40% населення оцінює стан свого здоров я як добрий [4, c. 75]. Соціальне середовище характеризує криміногенна ситуація в області. На жаль, Запорізька область займає перше місце за злочинністю серед регіонів України. За даними Державного управління статистики в області зареєстровано злочинів у 2006 році - 25774, тоді як у 2007 році 27411. Не менш важливою проблемою є фінансування людського розвитку, яке є недостатнім як на державному, регіональному та індивідуальному рівнях. Існують дві причини недостатнього фінансування: по-перше, недостатність коштів, неефективне використання або нецільове їх призначення, а по-друге неусвідомлення ролі людини в економічному житті регіону. Вісник Запорізького національного університету 1(4), 2009
160 Запорізька область є індустріально розвиненим регіоном, що спричиняє значний рівень екологічного забруднення, характерного для всіх індустріальних регіонів, яким є Запорізька область. У цих областях вкрай високий, що пояснюється зосередженням гірничодобувної, металургійної та інших галузей важкої промисловості. Забруднення довкілля, поряд із високою часткою людей, які працюють у шкідливих умовах, - основні причини низького рівня індексів людського розвитку в цих галузях. Як наслідок, висока частота травм на виробництві супроводжується малою очікуваною тривалістю життя, високою смертністю немовлят і негативними соціальними чинниками (зокрема, алкоголізмом, злочинністю, безпритульністю). У результаті дії цих негативних явищ погіршується сімейне середовище, зникає увага до дітей, що призводить до низького рівня освіти [4, с. 84]. Запорізька область входить у п'ятірку найбільш техногенно-навантажених регіонів України, має один із найбільших рівнів забруднення атмосферного повітря. На підприємствах області налічується близько 23 тис. джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Основна екологічна проблема водних ресурсів - забруднення неочищеними стічними водами промислових підприємств, підприємств ЖКГ та виправних колоній [6]. Запорізька область входить у число зон екологічного лиха в Україні під назвою Район найбільшого забруднення навколишнього середовища Придніпров я. Слід зазначити, сучасна екологічна ситуація в Запорізькій області є дуже небезпечною. Головні причини цього [7]: застарілі технології виробництва на багатьох підприємствах та нераціональна структура промисловості (надлишок енергоємних та брудних підприємств ); недостатнє екологічне виховання людей, їх байдуже ставлення до природи; недостатня увага приділяється економічним проблемам з боку держави. Економічні науки ВИСНОВКИ Запоріжжя завжди було, є і буде одним з найважливіших промислових міст України. Безумовно, внесок регіону в економічний розвиток держави значний. Проте не слід забувати, що нарощуючи економічний потенціал регіони та країни в цілому, головною цінністю держави є люди, їхнє здоров я, освіта що визначає майбутнє держави. Одним із визначальних пріоритетів для успішного розвитку регіону є створення умов і механізмів для ефективного перетворення людського потенціалу населення на людський капітал, який активно використовується в процесах економічного розвитку та завдяки якому вдається реагувати на зміни швидко і адекватно. Майбутній розвиток регіону країни визначатиметься рівнем розвитку новаторських і більш ефективних підприємств. Отже, кожна країна та регіон повинні прагнути підвищити свій рейтинг за ІЛР і перейти в групу з високим рівнем розвитку людського капіталу. Формування, розвиток та ефективне використання відкриває перед регіоном наступні перспективи: можливість регіону і його складових частин забезпечувати свою конкурентоспроможність; підвищення рейтингу регіону за індексом людського розвитку, індексом якості і вартості життя в регіоні та ін; встановлення ділових зв язків з іншими регіонами країни та іноземними регіонами. Отже, головною визначальною метою регіону є покращення існуючого стану розвитку та накопичення людського капіталу, наближення його до потреб нової епохи постіндустріальної, епохи інформації. ЛІТЕРАТУРА 1. Каплан Роберт С. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Каплан Роберт С., Роберт Дейвид П. ; пер. с англ. М. : Олимп-Бизнес, 2005. 512 с. 2. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О. А. Грішнова. К. : Знання, 2001. 254 с. 3. Human development report: [Електронний ресурс] / Доповідь про людський розвиток (англ.). Режим доступу : http://hdr.undp.org. 4. Звіт людського розвитку в Україні. Людський розвиток і європейський вибір України. К. : ПРООН Україна, 2008. 124 с. 5. Семиволос П. Індекс людського розвитку не завада [Електронний ресурс] / Павлина Семиволос // Дзеркало тижня. 2001. 22. Режим доступу до газети : http://www.dt.ua/3000/3100/31245/. 6. Василь Джарти ознайомився з екологічною ситуацією Запорізької області [Електронний ресурс] / Прес-служба Мінприроди. 20.03.2007 Режим доступу до статті : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=71692774. 7. Запоріжжя зона екологічного лиха [Електронний ресурс] // Проект «Зелений кіт». Режим доступу : http://www.greenkit.net/members/raul/raul3?set_language=uk&cl=uk.