А.І. Богосвятська ЯК ЗРОБИТИ СМАЧНИЙ, АРОМАТНИЙ, КОЛЬОРОВИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРИ

Transcription

1

2 А.І. Богосвятська ЯК ЗРОБИТИ СМАЧНИЙ, АРОМАТНИЙ, КОЛЬОРОВИЙ УРОК ЛІТЕРАТУРИ Львів 2015

3 УДК 372.8:82.09 ББК Б 74 Богосвятська А.І. Б 74 Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури: Методичний посібник/ А. І. Богосвятська. Львів.: Норма, с. ISBN Як провести урок-диво, урок-подарунок, урок пошуку істини, урок вселенської душі? Як залишити помітний слід у серці дитини?.. Наші органи чуття двері в безмежний океан пізнання і взаємодії з навколишнім світом. Наш посібник не кулінарна книга для філолога, а набір прийомів-спецій, інгредієнтів, використовуючи які на свій смак і вибір ви зможете створити унікальні власні рецепти уроків. Видання рекомендоване для педагогів-новаторів: учителів зарубіжної та української літератури, методистів, вихователів, психологів, а також для всіх, хто цікавиться проблемами викладання літератури в сучасній школі. УДК 372.8:82.09 ББК Навчальне видання Богосвятська Анна-Марія Іванівна Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури Методичний посібник Друк та до друкарська підготовка: видавництво «Норма» Малюнок на обкладинку взято з сайту: Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 17,5. Наклад 500 прим. Зам. 63 Видавництво «Норма», 2015 р. м. Львів, вул. Вітовського, 18/601 Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від р., серія ДК, 2877 ISBN А.І. Богосвятська, 2015

4 Слово до колеги-читача-однодумця Кожен урок літератури може бути вишуканою стравою. Рецепти таких уроків учителі збирають протягом усього професійного життя. Ми знаємо: скільки господинь, стільки і борщів. Один і той самий рецепт у кожного кухаря перетворюється на унікальну страву. Наш посібник не кулінарна книга для філолога, а набір прийомів-спецій, інгредієнтів, використовуючи які на свій смак і вибір ви зможете створити унікальні власні рецепти уроків. Як провести урок-диво, урок-подарунок, урок пошуку істини, урок вселенської душі? Як залишити помітний слід у серці дитини?.. Наші органи чуття двері в безмежний океан пізнання і взаємодії з навколишнім світом. Працюючі з тілом дитини через її органи чуття, ми потоншуємо душі наших учнів. Ця книга народилася завдяки спілкуванню з педагогами живому (на відкритих уроках, педагогічних семінарах і конференціях, курсах підвищення кваліфікації) і заочному (на сторінках сучасних фахових часописів). Вона об єднує, систематизує сучасні різнобарвні ідеї та знахідки в області літературної практики навчання і виховання. Видання пропоноване насамперед для вчителів двох предметів зарубіжної літератури та української літератури, оскільки, по-перше, між цими шкільними дисциплінами тісний інтегративний зв язок, включаючи компаративну змістову лінію вивчення літератури в школі; по-друге, методика викладання української та зарубіжної літератури має подібні педагогічні методи, прийоми, інструменти, термінологію; по-третє, нині багато вчителів у школі викладають одночасно ці два предмети. Хочеться, щоб наш посібник був не просто інформаційним матеріалом, а носив характер доброго помічника, вірного співрозмовника, щирого друга, надав творчої сміливості сучасним філологам. 3

5 Роль органів чуття у процесі сприйняття обробки збереження відтворення навчальної інформації Яблуко, вишня, ромашка, сад, море Які у вас виникають почуття, коли ви чуєте ці слова? Які особисті спогади випливають, пов язані з тим або іншим образом? Там, де виникло відчуття смаку, пригадайте і запах, і дотикові враження; незабаром запрацює моторика, просторова орієнтація (де це було?), ви пригадаєте звуки або слова, сказані тоді ким-небудь Кожна мить інформації, що надходить у мозок, кожне відчуття, спогад або думка залишає в нашій пам яті слід. Архів людської пам яті це безліч папок зі збереженими образами і емоціями, пов язаних один з одним асоціативною ниткою. Якщо витягнеш один файл зі спогадами, за ним потягнеться другий і третій. Сприйняття нової інформації починається з сенсорного збудження аналізаторів і рецепторів тіла людини спеціальних нервових механізмів, каналів зв язку з зовнішнім світом, які здійснюють доставку інформаційних сигналів до мозку. Розрізняють зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, тактильний (шкірний) аналізатори. Кожна ділянка тіла містить кілька видів рецепторів, завдяки чому у нас виникають не окремі відчуття, а їх цілісні комбінації. Наше тіло це своєрідна біологічна антена, здатна сприймати нескінченний спектр хвиль, що надходять з різних частин Всесвіту. Людина є «єдиним органом сприйняття», стверджують учені. Різні аналізатори працюють у тісній взаємодії один з одним. Відчуття світу у його об ємі, цілісності й різноманітності і становить красу життя. Пригадаємо, як відгукнувся Маленький принц під час своєї подорожі всесвітом про ділка: якщо людина за все своє життя «не понюхала жодної квітки, зроду не глянула на зірку, нікого ніколи не любила, то це насправді не людина, а гриб». Очі, вуха, язик, ніс, шкіра наші п ять основних сенсорних (чутливих) систем. Органи чуття призначені для взаємодії, спілкування з навколишнім світом. Майже 90% зовнішньої інформації ми отримуємо через очі, ще 8% через вуха. На частку нюхового, смакового і дотикового (тактильного) рецепторів припадає лише 2%, однак їх значення при запам ятовуванні нової інформації не варто недооцінювати. 4

6 Письменники відчувають набагато тонше, ніж звичайні люди, значення органів чуття в нашому житті. Багато назв творів сучасних авторів містять слова, які приємно подразнюють нашу уяву, наприклад: романи «Мелодія кави у тональності кардамону» Н. Гурницької, «Аромат лотоса» Л. Бекитта, «Паморочливий запах джунглів» Ю. Покальчука, повісті «Кульбабове вино» Р. Бредбері, «Запах снігу» Ф. Семяновського, збірка поезії і прози «Небо кольору ожини» Е. Загурської, поезії «Смак сонця» В. Басараба, оповідання «Абрикосове варення» О. Солженіцина, повість «Звук павутинки» В. Близнеця, збірки поезій «Мелодія цвітіння» Н.Гумен, «Сонячна музика» О. Злотник, детективний роман «Живий звук» А. Кокотюхи, збірки поезій «Осіння музика» П.Носаля, «Чарівний звук незнаної віоли» В. Пилипенка, «Вічність на дотик» С. Рачинця, «Дотик безсмертника» Т. Севернюка та ін. Скільки органів чуття задіяні на ваших уроках? З чим ви працюєте? З розумом дитини? З її серцем? Відкриємо один революційний «секрет» педагогіки: вчитель працює насамперед з тілом дитини! А точніше, з її органами чуття: з вухами через слух, з очима через кольорові враження, з носом через приємні запахи; з руками, плечима, спиною через дотик тощо. А вже через постійну активацію і потоншення органів чуття відбувається потоншення душі дитини. Пам ять це процеси сприйняття, обробки, збереження та відтворення людиною різноманітної інформації, а інформація, як ми вже знаємо, переходить у структури пам яті по природним сенсорним каналам. Увага також неможлива без активізації сенсорних систем, адже увага це процес свідомого чи несвідомого відбору однієї інформації, що надходить через органи чуття, і ігнорування іншої. Здоров я лежить в основі життєдіяльності та генетики людини, тож сучасний урок є не тільки здоров язбережувальним, а й здоров ятворчим, враховує триєдине уявлення про здоров я дитини (духовне, психічне, фізичне). Негативний вплив на здоров я школярів здійснює навчальне навантаження з опорою на лівопівкульне мислення (логічне) при абсолютно недостатньому навантаженні правої півкулі головного мозку (образне мислення), яка починає працювати, коли органи чуття активні: дитина рухається, встановлює особистий гармонійний зв язок з навколишнім світом. 5

7 Існує психологічне поняття «сенсорна депривація» тобто ізоляція органів чуття, що спричиняє інформаційний голод. Тривале позбавлення людини сенсорних вражень негативно впливає на її здоров я, психіку, обмежує спілкування. Прагнучи швидше дати учням необхідний матеріал, ми часто опираємось виключно на 2 сенсорні каналі (слух зір), що не дозволяє учню формувати цілісне, гармонійне, здорове розуміння тої чи іншої навчальної дисципліни. А інформація, яку діти не пропустили через себе, не відчули і не відрефлексували, назавтра стирається з їхньої свідомості частково або повністю. Корекція здоров я, збереження здоров я, накопичення запасу міцності здоров я учнів у роки навчання в школі вирішується насамперед через щоурочне залучення 3-х 5-ти сенсорних каналів у роботу. Як стверджує доктор психологічних наук Н.В.Маслова: «Забуття цього правила необхідно визнати порушенням психофізіологічної безпеки дитини у період її сенситивної активності» [24, с ]. Фундаментальний принцип сучасної освіти екологічність. Цей принцип транслюється нам Природою. Еволюційне завдання освіти наших днів мислити, діяти і жити на планеті у відповідності з Законами Природи, Світу. Це звернення до природних, властивих людині від природи способів, методів і каналів сприйняття інформації. Сучасній людині, яка підкорила нанотехнології, віртуальну реальність, відкрила штучний інтелект, необхідно наново навчитися говорити з природою на одній мові. Перш за все йдеться про спосіб прийняття та обробки інформації. Учень залучається до творчого світу знань через задоволення, гру, особистий досвід, підключаючи всі сенсорні канали сприйняття. Вчені говорять про прямий взаємозв язок між природним, екологічно здоровим типом мислення (цілісним, двопівкульним) і фізичним та психічним здоров ям дитини. Взаємодія лівої і правої півкулі призводить до того, що тіло, емоції і розум досягають гармонії. Організм учнів насичується гормонами радості, щастя, задоволення ендорфінами. Цей широко відомий факт пояснює феномен гарного самопочуття істинно творчих людей, які можуть працювати довго і невтомно. У цьому ж криється і феномен потужного оздоровлення організму на природовідповідних (біоадекватних) уроках не тільки учнів, а й вчителів. 6

8 Біоадекватна методика викладання, тобто біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини, своїм основним завданням вбачає повернення при вивченні нового матеріалу до генетично детермінованого способу пізнання як шляху до творчості, здоров я. Коротко шлях природного пізнання нової інформації можна звести до наступних етапів-опор уроку: почуття символ логіка слово творчість, і саме в такій послідовності. Тож, початок здоров язбережувального уроку, який не виснажує учнів, а робить їх радісними, бадьорими, сильними, необхідно присвятити правій півкулі головного мозку учнів почуттю, емоціям через залучення органів чуття. Актуалізація чуттєвих рецепторів відбувається завдяки гармонізації класного простору, організації зони комфортного мислення, сприятливої для активної творчості на уроці: музичний фон мажорна класична струнна або клавішна музика, фіто-фон природні запахи, організація кольорових, образних акцентів та ін. У сприйманні, запам ятовуванні, а згодом і відтворенні дитиною зорової, запахової, слухової інформації залучені ментальні, оцінні, фізіологічні, а також емоційні реакції організму, а не лише суб єктивні відчуття. Робота з художнім твором будується не за принципом «читай і аналізуй», а за принципом: сприймай всіма органами чуття, асоціюй і твори. Уроки літератури наповнюються красою, музикою, звуками і ароматами природи: пташиним щебетом, шелестом листя, шумом вітру, чарівними звуками моря, тонким солодко-духмяним запахом квітів. А вони здатні пробудити високі думки і почуття. Через пропозицію індивідуального вибору: уяви, слова, тексту, відчуття, руху прекрасне входить у світ дитини і стає частиною її самої. За трьома базовими рецепторами (зір, слух і дотик) виділяють три канали взаємодії особистості зі світом: аудіальний, візуальний і кінестетичний. Учні-кінестетики, які спілкуються зі світом через дотик, потребують більшого обсягу тілесних, лагідних контактів. Для візуалів (основний канал сприйняття зір) і аудіалів (слух) важливість дотиків може бути не дуже високою. Однак, якщо візуалу зав язати очі або аудіалу закрити вуха вони будуть сильно страждати, адже основне джерело інформації з зовнішнього середовища в них пропаде. Тож, на кожному уроці, враховуючи індивідуальний особистісно зорієнтований підхід, інформація 7

9 повинна даватись щонайменше для трьох органів чуття. Наприклад, питання для візуалів: «У вигляді якого образу ви можете уявити...?» (дану проблему твору, ситуацію тощо). Завдання для кінестетиків «Збагнемо один одного через руки»: вгадати думки однокласника з приводу певної проблеми, тримаючи його за руки. Питання: «Що Ви бачите, чуєте, відчуваєте, коли я вимовляю слово...?» відповідає основним сенсорним каналам сприйняття: візуальному, аудіальному і кінестетичному. Учені говорять, що існує набагато більше органів чуття, ніж відомі нам п ять. Це випливає хоча б з фрази: «Вловив своїм якимось шостим почуттям». Під шостим почуттям психологи розуміють інтуїцію. Також виділяють відчуття холоду/тепла, нестачі кисню, відчуття напрямку руху, рівноваги, болю, часу, внутрішні відчуття задухи, спраги і насичення та ін. Сенсорна система людини являє собою дивний, не до кінця вивчений світ, в якому ще є місце для нових відкриттів, спостережень і досліджень, особливо в школі. Тож, розберемося по черзі в кожному з органів чуття, щоб зрозуміти, за що кожен з них відповідає і як можна використати його кращі можливості на уроках літератури. 8

10 КОЛЬОРОВИЙ ІМІДЖ УРОКУ За допомогою очей людина отримує 90% всієї зовнішньої інформації, що робить нас «візуальними» істотами. Зорові відчуття виникають у результаті впливу світлових променів (електромагнітних хвиль) на чутливу частину нашого ока сітківку, яка є рецептором зорового аналізатора. Сприйняття кольору одна з найважливіших властивостей зору, що дозволяє краще орієнтуватися в навколишньому світі і пізнавати його. Нас вабить все яскраве. Колір, як і енергія, необхідний для підтримки тонусу центральної нервової системи. Він збуджує бажання жити, додає сил, оживляє, дарує внутрішнє задоволення, лікує і захоплює. Колір близький найважливішому, найглибшому, найбільш істинному в наших душах. Здорове око людини спроможне сприймати різні тони та велику кількість відтінків у кожній кольоровій гамі від найтонших і ніжних до глибоких, просякнутих мудрістю і знанням, які народжують в нас почуття: приємні, збуджуючі, підбадьорливі, заспокійливі та ін. Око людини розрізняє від 180 до 270 кольорових тонів і близько 10 тисяч відтінків між ними (один тільки чорний колір має близько 200 різних відтінків). Але деякі люди (художники, наприклад) і діти здатні розрізняти від 340 до 400 тонів кольорів і більше 300 тисяч переливів між ними. У відтінків кольорів є особливі назви, часом дуже дивні: авантюрин (сріблясто-чорний), маренго (сірий із вкрапленнями чорного), колір закоханої жаби (відтінок зелено-сірого), колір зляканої миші (ніжно-сірий), колір лондонського диму (темносірий), «паризька синь» (яскраво-синій), «лорд Байрон» (темний коричневий з рудуватим відтінком) тощо. Симпатії дітей щодо певного кольору носять, як правило, емоційно-чуттєвий характер, у той час як дорослі віддають перевагу тому чи іншому кольору в залежності від інформаційної складової кольорового впливу, що визначається суспільнокультурним досвідом, традиціями кольорової символіки, модою тощо. Психологічний аспект кольору полягає в тому, що впливаючи на загальний психічний стан людини, він може викликати різний настрій спокійний або роздратований, радісний або сумний, збільшувати або зменшувати увагу. 9

11 На основі даних, отриманих вченими, створена наукова течія кольорознавство і пов язані з нею кольоротерапія і кольоропсихологія. Ми постійно займаємося кольоротерапією, навіть не підозрюючи про це, коли захоплюємось, наприклад, синявою морських хвиль, милуємось сліпучим золотом сонячних променів, весняним небом, малиновою зорею, ліловими сутінками. Ці природні фарби здійснюють ще й лікувальний ефект. Як стверджують психологи, колір один із засобів суб єктсуб єктних взаємодій, у тому числі і суб єкта з самим собою. Ставлення людини до кольору, врешті-решт, завжди ставлення до інших людей або самої себе [див.: 2, с. 168]. Відомі випадки «кольорового голоду», коли через бідність навколишнього пейзажу може відбуватися затримка інтелектуального розвитку дитини. Сучасні численні дослідження феномену зору довели принципову можливість сприйняття кольору не тільки за допомогою рецепторів сітківки ока, а й практично будь-якими клітинами організму. Існує дві основні групи, на які діляться кольори: це кольори теплої гами і кольори холодної гами. Теплу гаму складають: червоний, жовтий, помаранчевий, коричневий і всі їх відтінки. Холодні тони це всі відтінки синього, блакитного, зеленого, фіолетового, сірого. Встановлено, що теплі кольори діють на психіку людини збудливо: розширюють зіниці, причащають пульс, стомлюють очі; холодні кольори, навпаки, змушують нас бути більш зібраними, знижують стомлення й заспокоюють зір. Відтінки червоного відповідають за фізичне здоров я тіла, сині тони допомагають «налаштувати» розум. Усі кольори здійснюють певний вплив на людину: фізіологічний, психологічний, естетичний, чуттєво-моральний. Червоний це колір життя, колір крові, вогню, сходу сонця, що несе в собі впевненість, сильну енергію, імпульс і потужну творчу силу. Він підбадьорює людину і змушує її активно діяти. Багряний, бордовий, вишневий, кораловий, пурпуровий, рубіновий, теракотовий, кармін, амарант, маджента У Полінезії слово «червоний» є синонімом слова «коханий». У Китаї про щиру, відверту людину говорять «червоне серце». Енергія червоного кольору змушує ворушитися і діяти навіть ледачого учня. Жовтий колір сонця, поля стиглої пшениці, колір осені, зів ялого листя. Пісочний, золотий, солом яний, бежевий, палевий, кремовий, буланий, лимонний, шафрановий, гірчичний Колір 10

12 життєрадісних, веселих, легких на підйом людей. Він сповнений тепла, доброзичливості і впевненості у благополучному результаті, позитивно впливає на працездатність, покращує настрій, створює відчуття легкості, стимулює роботу мозку, сприяє розвитку фантазії. Головні дії цього кольору бадьорити, радувати, приємно дивувати. Оранжевий колір суміш червоного і жовтого. Помаранчевий, апельсиновий, морквяний, жовтогарячий, янтарний, охра Активний, гарячий колір. Створює відчуття відкритості і оптимізму, тепла і радості, уособлює безстрашність, справедливість і волелюбність, підвищує настрій. Також сприятливо впливає на працездатність. Зелений колір найчастіше зустрічається в природі, колір трави і листя. У багатьох народів він символізує свіжість, юність, надію, захищеність, благородство. Зелень діамантова, смарагдова, малахітова, нефритова, оливкова, муарова, трав яна, весняна, м ятна, салатна, осикова, фісташкова Діє заспокійливо, знімає напругу, заспокоює психіку, підвищує сприйнятливість, розкриття можливостей, бажання йти назустріч з новим, врівноважує, приносить задоволення, викликає відчуття свіжості, дисциплінує розум і тіло, спонукає до спілкування (згадайте прогулянки на природу!). Колір гармонії, рівноваги, цілісності, єднання з усім сущим, налаштування на природні ритми. Голубий колір істини і самовираження. Лазурний, блакитний, небесний, бірюзовий, барвінковий Несе мир, надію і спокій, сприяє ніжності і мрійливості, розслабляє і налаштовує на філософський лад, знімає емоційне навантаження. Допомагає ясно і чітко викладати думки, вирішувати проблеми спокійно і зі знанням справи. «Блакитна кров» говорить про благородне походження. Даному кольору часто віддають перевагу альтруїстичні натури, які прагнуть присвятити себе благородним справам і духовним досягненням. Синій колір символізує небо і вічність. Його популярні відтінки волошковий, виноградний, кобальтовий, індиго, ультрамарин, дафна, електрик. Королівський колір, що манить до споглядальності і роздумів, вказує шлях до духовного, виводить на новий рівень сприйняття, надихає на підкорення вершин, знімає напругу, приносить стриманість і спокій, направляє до внутрішнього світу. Також може символізувати цнотливість, 11

13 чесність, добру славу і вірність. Синьому кольору віддають перевагу діяльні люди, які цінують рівновагу духу і довірливість відносин. Фіолетовий колір душі і духовності. Бузковий, ліловий, фіалковий, баклажановий, сливовий, фуксія Символізує необмеженість, винахідливість, фантазію, віру. Колір творчих людей. Він розширює свідомість, манить у незвідане, дає духовну силу, сприяє досягненню внутрішньої гармонії, набуттю влади над власним життям, приносить натхнення і радість пізнання. Коричневий колір вважається спокійним і стриманим. Кофейний, шоколадний, каштановий, брунатний, бурий, горіховий, «кава з молоком», барва кори Колір надійності, міцності, здорового глузду. Викликає відчуття тепла, сприяє створенню спокійного м якого настрою. Основоположна якість білого кольору рівність, адже в білому всі кольори єдині. Алебастровий, лілейний, льняний, сніжний, молочний, перловий, срібний, крейдяний, античний білий, колір слонової кістки, колір морської мушлі, колір білої овечої вовни... Чистота, спокій, гармонія, доброчесність, витонченість та елегантність. З білим пов язано уявлення про явне, законне, істинне. Він несе умиротворення, випромінює світло, сприяє заспокоєнню емоцій, зосередженню і натхненню, додає сили. Щирі й чесні люди люблять цей колір. За допомогою білого легко налаштувати учнів на доброзичливий лад. Чорний колір ночі, землі. Антрацитовий, агатовий, вороний, графітовий, смолистий, землистий, колір чорноплідної горобини, колір чорносливу, колір мокрого асфальту, ебоніт Несе в собі досвідченість і практичність, зібраність і гідність. Пристрасть до білого і чорного кольору спостерігається у дітей в період статевого дозрівання, як свідоцтво про підлітковий максималізм, невизначеність життєвого вибору, але з часом перевага чорно-білого поступається кольоровому баченню світу. Сірий колір продукт злиття білого і чорного. Сталевий, сизий, мишачий, димчастий, попелястий, маренго, річковий перламутр Досить спокійний і може розслабити, дарує почуття міри. Веселка являє собою синтез кольорів, це уособлення всіх барв життя. Райдужний колір, різнобарвний, семибарвний, семицвітний Яскрава райдуга допомагає підвищити імунітет, 12

14 регулює нестабільний фізичний стан. Подивіться на веселку після дощу скільки радості, сили, енергії вона дає! Колір веселки допомагає відновити гармонію в організмі. Тож, шановні вчителі, носіть веселкові аксесуари (шарфики, хустинки, намиста, браслети тощо), прикрасьте яскравими прозорими наклейками вікна класної кімнати (своєрідними веселковими вітражами), розкладіть на вчительському столі кольорові декоративні кристали, щоб посилити здоров яформуючий вплив кольорів на психіку учнів і щоб ваші уроки наповнювались додатковим позитивним настроєм. До високостатусної кольорової гами одягу вчителя відносяться наступні тони: білий, сірий, чорний, насичений червоний, благородний синій, вишуканий фіолетовий, смарагдовий зелений. Не бажано в школу приходити в одязі рожевого, помаранчевого, коричневого, блідо-голубого, блідо-зеленого кольору (за цими відтінками особистість вчителя психологічно «втрачається», «згасає»). Психологи Н.В. Антоненко та М.В. Ульянова звертають увагу на те, що є кольори психологічного розкриття і кольори закриття [1, с. 96]. Так, на початку уроку краще використовувати стимулюючі кольори: блакитний, жовтий, пурпуровий, білий. Наприкінці уроку кольори психологічного закриття: зелений, червоний, синій, білий. Готуючи наочність до уроку, необхідно враховувати ці моменти. Різноманітна палітра фарб і насиченість кольору усе, що стосується кольорового рішення при створенні електронної презентації до уроку, вимагають від учителя великого смаку, такту й урахування фізичного й психологічного впливу кольору на людину. Художники-оформлювачі, наприклад, користуються певним колірним ключем щодо можливих поєднань: 1) ряд сірих тонів (від білого до чорного); 2) ряд кольорів спектру в теплій гамі (жовтий жовтогарячий червоний з їхніми проміжними відтінками); у холодній гамі (зелений синій фіолетовий з їхніми проміжними відтінками), у межах двох додаткових кольорів (синій жовтогарячий, зелений червоний, фіолетовий жовтий з їхніми проміжними відтінками); 3) ряди від червоного до білого, від червоного до сірого, від червоного до чорного та под. Гармонію кольорового рішення електронної презентації можна вважати досягнутою у випадку, коли: 13

15 - колір шрифту й колір стилю слайдів забезпечують чітке й зручне сприйняття тексту; - загальне колірне рішення сприяє розкриттю емоційної складової і змісту навчальної теми; - колірне рішення відповідає естетичним вимогам. Якщо учень частіше вживає слова, фрази, типу: «Все ясно», «Тепер я чітко бачу», «На перший погляд», «Можу собі уявити» перед вами візуал. Слухаючи вас, він уважно і не відволікаючись, буде дивитися в очі, черпаючи з вашої міміки додаткову інформацію для себе. Відмінною рисою візуала є стійкість довільної уваги, він не відволікається на шум. У таких дітей багата уява і добре розвинена образна пам ять, зошити акуратні, велику увагу вони приділяють вбранню і прикрасам. Для візуалів дуже важлива наявність наочних матеріалів, причому естетика оформлення відіграє величезну роль. Даючи інформацію візуалам, використовуйте образні вислови, намагайтеся виділяти кольором особливо важливі слова і терміни, звертайте увагу на опис предметів: колір, форму, розмір. При виконанні роботи на уроці чи вдома рекомендується дозволити візуалу мати під рукою листок, на якому він в процесі осмислення і запам ятовування матеріалу може креслити, штрихувати, робити замальовки. При роботі над певним завданням він може швидко записати кілька варіантів, поки аудіал буде промовляти, вголос описувати свою ідею. Японці вважають: «Гармонія в кольорі гармонія в душі гармонія в житті». Вибравши правильний кольоровий настрій уроку, ви створите здоровішим і яскравішим класний простір, зможете поліпшити не тільки самопочуття учнів, а й свій стан. Живіть яскраво! 14

16 Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу Дидактична гра «Кольорові привітання». Учитель. Сьогодні прекрасний осінній день, він так і чарує своїм різнобарв ям, різноманіттям, кольоровою палітрою, і нехай він надихне нас на творчу співпрацю. (На таці розташовані картки різних кольорів.) Оберіть той колір, яким сьогодні ви хотіли би «привітатися», колір, який зараз висловлює ваш настрій. (У Юрка буде, наприклад, яскраво-жовте «Доброго дня!», а у Марійки зелене «Доброго дня!», а от Андрійко вибрав сіре «Доброго дня!»). Учитель. Як ви думаєте, який настрій несуть ці кольори, чи відображають вони ваш внутрішній стан? Спробуйте зараз тембром голосу показати настрій і привітатися з нами «кольоровим» привітанням. «Світлофор». З ясування емоційної готовності учнів до уроку. Учні піднімають картки: - готовий до уроку (зелений колір); - готовий частково (оранжевий колір); - не готовий зовсім (червоний колір). Прийом «Спіймайте колірне відчуття». Якого кольору щастя (радість, мудрість, свобода)? «Кольорові слова». Учитель читає напам ять вірш О. Олеся: Є слова, що білі-білі, Як конвалії квітки, Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки. Є слова, як жар, пекучі І отруйні, наче чад... В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх вряд. А які слова сині? червоні? зелені?.. 15

17 «Асоціативне гроно». Підібрати асоціативний колірний ряд до теми (наприклад, «Барви материної любові»; до першого рядка вірша М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною»). «Конструктивна деталь». На початку вивчення твору береться обкладинка ілюстрація до досліджуваного тексту і ставиться питання: Чому такий малюнок на обкладинці книги? Як, на вашу думку, відображають головну ідею і тему твору обрані художником кольори для обкладинки? «Колірна назва твору». Назви багатьох програмових творів української і зарубіжної літератури містять колір. Пригадаймо ті ж казки «Червона Шапочка» і «Синя Борода» Ш. Перро, «Золотий гусак» братів Грімм, «Пурпурові вітрила» О. Гріна, роман «Червоне і чорне» Стендаля, твори «Золотий ключик» О.М. Толстого, «Білий пудель» О.І. Купріна, «Біле ікло» Дж. Лондона, «Оскар і Рожева пані» Е. Шмітта, «Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченко, «Білий кінь Шептало» В. Дрозда, «Блакитна дитина» А. Дімарова та ін. Тож цілком логічним завданням на уроці є представлення різних версій трактування символіки того чи іншого кольору та співвіднесення їх з головною ідеєю твору, що вивчається. Варіанти роботи з «колірними» назвами. 1. «Білий кінь Шептало» В. Дрозда. Укладіть асоціативне гроно, додавши іменники до прикметника «білий» (лебідь, лелека, голуб, сніг ). 2. «Червоне і чорне» Стендаля. Друг письменника Ромен Коломб залишив відомості про те, що перший варіант назви роману був «Жульєн». Як ви вважаєте, чи змінилась ідея твору, коли він отримав таку символічну «колірну» назву? Головний художній прийом, на якому тримається весь роман Стендаля, антитеза (протиріччя), що закладено вже у самій назві. Червоне і чорне це життя і смерть, війна і мир, природа і цивілізація, революція і Реставрація, протистояння плебеїв аристократів, провінції столиці, щирих почуттів розрахунку тощо. Намалюйте обкладинку роману Стендаля «Червоне і чорне», використовуючи контрастні кольори яскравий червоний і виразний чорний (Ідея І.А. Хроменко: [42, с. 71]). 16

18 3. «Книги в червоній палітурці» М. Цвєтаєвої. Які асоціації у вас викликає червоний колір? (Життя, воля, енергія, сила, кохання, перемога ) Як ви гадаєте, що означає образ «книга в червоній палітурці»? (Це улюблена книга, важлива для життя.) Чи є у вас така улюблена книга в «червоній палітурці»? 4. «Кольорові миші» Л. Костенко. Доберіть іменники до слова кольоровий і означення до слова миші. Поміркуйте, чому сталося так, що зазвичай сірі, волохаті, верескливі миші раптом стали такими привабливими, добрими, цікавими. Розкрийте алегорію твору. Що насправді символізують «кольорові миші» і «кольоровий кіт», який з являється у фіналі? (Людина, байдужа до прекрасного, заклопотана виключно буденними проблемами, ніколи не буде сприймати світ у всій повноті його барв. Творчість це чарівна сутність. На щастя, в нашому світі «кольорових» людей більше, ніж «сірих».) Чому повторюється епітет сірий в останній строфі вірша? (Алегорія протиставлення творчої унікальності сірій буденності.) [34, с. 44.] «Віртуальний музей письменника». Кожна кімната такого віртуального музею має свій кольоровий настрій у відповідності з певним етапом життя та творчості. Приклад. Запрошення до віртуального музею Лесі Українки. Кімната спогадів. У ній рожеві шпалери, рушники на стінах, затишні меблі усе, що викликало в Лесі Українки радісні спогади. Фото батьків, братів і сестер, друзів. Бібліотека. Кімната смутку. На тлі ніжно-бузкової стіни вимальовується фортепіано. На ньому Леся вже не грає. Поряд її перші картини Стосики рецептів, візитних карток, які нагадують про лікування, процедури, відвідування клінік. Робочий кабінет. Це, як можна припустити, найулюбленіша кімната. Тут можна сховатися від усіх і поринути у творчість. Стіл, крісло, папір, олівці, ручки і книжки. (Учень читає уривок вірша Лесі Українки «Як я люблю оці години праці») Кімната роздумів. Світлі шпалери, ніжно-голубі фіранки на вікнах. Морські пейзажі І.Айвазовського, букет квітів усе це налаштовує на роздуми про минуле і мрії про майбутнє. У якій кімнаті ви прочитали б поезію «Ви щасливі, пречистії зорі»? [26, с ] 17

19 «Кольорові групи». Дорогі друзі! Всі ви учасники Всесвітнього конгресу (назва). У нашому конгресі беруть участь наукові лабораторії «Помаранчева», «Зелена», «Жовта», «Червона», «Блакитна» (можуть бути інші варіанти кольорів). Кожна група отримує завдання і через певний час звітує про результати пошуково-дослідницької діяльності. Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору «Колірне відчуття». Учитель виразно читає фрагмент прозаїчного тексту або строфу вірша під музичний супровід (наприклад, поезії Б.-І. Антонича «Весна», «Назустріч»). Учням пропонується передати в кольорі (просто колірна гама) або в малюнку свої відчуття, враження від епізоду. Робота проходить в групах (так суттєво скорочується час для розгляду варіантів). На магнітній дошці прикріплюються результати роботи груп (абстрактна кольорова гама або кольорові образи: феєрверк, квіти, метелик тощо). Малюнок супроводжується коментарем учня представника від групи з використанням цитат із запропонованого фрагменту. Читається наступний фрагмент твору (строфа вірша), і учням знову пропонується в кольорі передати свої відчуття. Розташування на дошці контрастних кольорових зображень дозволяє учням самостійно зробити висновок про особливості композиції твору, внутрішню динаміку, зміну характеру оповіді, пафосу. «Барвистий килим поезії». Лірика будь-якого поета-класика начебто барвистий килим з унікальними візерунками, кольоровою гамою, контрастними або ніжними переходами відтінків фарбпочуттів. Творче завдання: намалювати поезію автора (Омара Хайяма, Мацуо Басьо, Лі Бо) у образі яскравого східного килима. Які кольори-нитки ви використаєте для свого малюнку? Які символивізерунки? Перемагає кращий проект-«килим». 18

20 «Намалюй літературознавчий термін». Дана вправа розвиває фантазію дитини: щоб намалювати літературознавчий термін, необхідно зрозуміти його визначення. Учень запам ятовує це поняття надовго, адже спрацьовує правило: послухав уявив намалював запам ятав. «Цитатник». Складається цитатник з твору, що вивчається (наприклад, цитати про мистецтво з передмови до роману «Портрет Доріана Грея» О. Вайльда). Завдання: підкреслити зеленим олівцем думки, які приймаєте, з якими ви згодні. Фрази, з якими ви не погоджуєтесь, підкресліть чорним кольором. Ті думки, які вас найбільше вразили, змусили замислитись, підкресліть червоним олівцем. «Кольоровий пейзаж». Варіант І. Який колір переважає в описах природи оповідання Дж.Лондона «Жага до життя»? (Сірий: «сірі скелі», «сіре море моху».) Як ви вважаєте, чому? (Підкреслює настрій і психологічний стан героя.) Варіант ІІ. Читання уривків з описами природи в групах (наприклад, за повістю С. Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією»). Картка 1 Уважно прочитайте, визначте час і настрій опису. Зверніть увагу на кольори, які використовує автор. «Сонце поволі сходило далеко-далеко за лісом. Але перш ніж показатися над землею, воно послало цілі снопи вогненного блискучого проміння, щоб вони розвіяли, розігнали нічну пітьму. Хмари на темному небі, нічний іній, що покривав землю, застиглі гілки дерев усе спалахнуло, яскраво засяяло. Прокинулися лісові мешканці. Червоногрудий дятел застукотів дзьобом по корі. З дупла вистрибнула білочка з горіхом у лапках, усілася на сучок і розпочала сніданок. Пролетів птах. Десь заспівав зяблик». Оберіть кольорові олівці для цього пейзажу. Картка 2 Уважно прочитайте, визначте настрій пейзажу. Зверніть увагу на порівняння, які використовує автор: 19

21 «Тоді море починало люто битися. Воно шуміло і пінилося, воно кидалося на кручі так, наче хотіло розтерзати на клапті всю землю. Але земля вдавалася до хитрощів. Вона виставляла заслін з безлічі островів шхер. Вони трималися міцно, як солдати в строю. У першій шерензі стояли найславетніші старі бійці. На них давно і травички не залишилося: люті хвилі зривали з них навіть водорості з піни здіймалося тільки каміння, поточене глибокими зморшками. Море перекочувалося через них, йшло у наступ далі. Але все нові й нові захисники поставали на його шляху. І море билося з ними, поступово виснажуючи свою лють. А коли добиралося нарешті до землі, то, вже безсиле, мирно хлюпотіло біля зелених острівців». Оберіть кольорові олівці для цього пейзажу [30, с. 26.] «Асоціативний пейзаж». Об ємний художній образ, в якому передається емоційне звучання спогадів будь-якої пори року, може бути створений через емоційну виразність кольору. На аркуші паперу, використовуючи різні комбінації, учні зможуть розкрити особисте сприйняття образу осені, весни, літа в творчості того чи іншого поета, прозаїка (Г. Гейне «Задзвени із глибини», Дж.Родарі «Листівки з видами міст», П. Верлен «Осіння пісня»). Обраний колір, характер ліній дозволить кожному учню передати своє ставлення і настрій до певного автора, його творів. Під час виконання вправи думка учня стикається з почуттями й фантазією. «Асоціативний портрет». Творче завдання на пошук образотворчих засобів для виявлення рис характеру персонажа літературного твору. Практична частина вправи: у будь-який зручний спосіб, за допомогою символу (зірка, сонце, серце, птах, хмаринка, квітка), кольору, ліній (пряма, ламана, хвиляста) змалювати портрет головного героя твору. Колір малюнка, як правило, відповідає внутрішньому сприйняттю дитиною героя. Наприклад, у символічному зображенні Полліанни з однойменної повісті Е. Портер зазвичай будуть переважати жовтогарячі, яскраві кольори; у образі Скруджа з «Різвяної пісні у прозі» Ч. Діккенса може бути два варіанти: темний, коричневий колір героя до чудових подій і більш світла гама кольорів після перетворення героя. 20

22 Приклади завдань. 1. Якби ви малювали портрет Маленького принца, які б кольори переважали в його портреті? Поясніть. (Червоний колір серця, любові, фантазії; білий чистоти душі; голубий мрії, душі; зелений життя, дружби; рожевий вміння бачити прекрасне у житті.) [10, с. 49]. 2. Намалюйте палітру фарб характеру героя казки О.Вайльда «Хлопчик-зірка» до і після перетворення. «Колір очей героя». Колір очей важлива портретна характеристика героя, на що бажано звертати увагу учнів. Приклад. Який колір очей має героїня роману В. Скотта «Айвенго» Ровена? «Ясні блакитні». Які риси характеру, на вашу думку, властиві героїні з такими очима? (Щирість, відкритість, простота, доброта, порядність.) «Герб літературного героя». Створення герба героя (наприклад, Робін Гуда, Айвенго, Захара Беркута). Які кольори ви використаєте на гербі літературного персонажа. Як вони характеризують героя твору? «Колір душі». Уявіть себе в майстерні художника. Перед вами чистий мольберт, фарби, палітра, пензлі. Якби ви були художником, які фарби використали для змалювання зовнішнього портрету героя твору? А для внутрішнього? (за творами «Хатина дядька Тома» Г. Бічер-Стоу, «Портрет Доріана Грея» О. Вайльда). «Галерея». Учням пропонується уявити себе екскурсоводом у галереї мистецтв і описати відвідувачам ілюстрації до твору, що вивчається (наприклад, ілюстрації Г. Доре та С. Бродського до роману М. Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»). Аналіз ілюстрації до твору. Порівняйте ілюстрацію з текстом твору, що вивчається. Наприклад, М.С. Родіонов «Оксана та коваль Вакула» (1952) за повістю М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Питання і завдання за ілюстрацією: 1. Порівняйте ілюстрацію з текстом гоголівської повісті. Які слова з «Ночі перед Різдвом» співзвучні малюнку художника? 21

23 2. Як намальована зовнішність Оксани автором повісті та ковалем Вакулою? Як характеризує свій вигляд сама героїня повісті? Чому «мало не по всьому світу, і по той бік Диканьки, і по цей бік Диканьки, тільки й мови було, що про неї»? Які риси портрету Оксани художник зумів передати на ілюстрації? 3. Яким постає на сторінках повісті коваль Вакула? Як намальований його портрет автором повісті і художником, що відновив його образ на ілюстрації? 4. Складіть усну розповідь за ілюстрацією М.С. Родіонова, спираючись на текст «Ночі перед Різдвом». «Кольорове або чорно-біле?» У 2007 році студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення Катя Полігас створила невелику екранізацію переддипломну роботу за оповіданням Рея Бредбери «Усмішка», яка триває всього 7 хвилин. Стрічка знята на чорно-білу плівку. Після перегляду даної кіноверсії оповідання п ятикласникам пропонується поміркувати: У чому, на вашу думку, ідея авторського рішення відсутності кольору на екрані? (Такий режисерський задум підкреслює зруйновану, темну атмосферу мертвої цивілізації майбутнього, світ, позбавлений яскравості, фарб життя.) «Поміркуємо». Туве Янсон належать такі слова: «Світ дітей це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні» Спираючись на текст повісті-казки «Комета прилітає», будьте готові підтвердити цю думку письменниці. [11, с. 29.] «Шість капелюхів» («Капелюхи мислення»). Засновник методу британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно. В основі лежить ідея паралельного мислення конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують. Метод шести капелюхів це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожний з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору. 22

24 Ми можемо навчити учнів оперувати різними аспектами мислення по черзі, потім зібрати ці аспекти разом і дістати «повнокольорове мислення». Білий капелюх: інформація, факти. Детальна і необхідна інформація. Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. У цьому режимі мислення цікавими є лише факти. Необхідно замислитись над тим, що вже відомо, яка ще інформація необхідна і як її дістати. Жовтий капелюх: логічний позитив. Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Вимагає переключити увагу на пошук переваг і позитивних моментів конкретної ідеї. Чорний капелюх: критика. Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність. Дозволяє дати волю критичним оцінкам. Цей режим мислення захищає від нерозважливих і непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, ним не зловживати. Червоний капелюх: почуття та інтуїція. У режимі червоного капелюха учасники можуть висловити свої почуття та інтуїтивні здогадки щодо відповіді на питання, яке обговорюється, не вдаючись до пояснень. Зелений капелюх: креативність. Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нових можливостях та ідеях, алегорично дати креативне зелене світло. Синій капелюх: організація процесу. Гарантія дотримання функцій усіх шести капелюхів. Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом. Зокрема, його використовують на початку уроку для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити результати і поставити нову мету. За умовами гри, кожен учасник зобов язаний побувати в усіх капелюхах та намагатися «налаштувати» свою свідомість згідно з відповідною моделлю мислення. Переваги методу «шести капелюхів»: 1. Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. «Шість капелюхів» дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням. 23

25 2. Кольорові капелюхи це метафора, яка добре запам ятовується і яку легко застосувати. 3. Метод «шести капелюхів» можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів. 4. Завдяки конструюванню роботи та відмові від безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним. 5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, на якій легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи. 6. Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу. 7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) емоцій, фактів, критики, нових ідей і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів. «Картки-сигнали». Для кожного учня учасника літературної дискусії готується набір карток-сигналів: зелена картка покаже згоду з промовцем, червона незгоду, жовта картка зі знаком оклику бажання висловитися самому. «Кольороназви». Кольороназви один із найдавніших пластів лексики, чітко окреслена в мові група прикметників, які означають кольори. Колір, як основний засіб вираження, дозволяє розкривати особливості сприйняття, вловлювати нюанси почуттів. Письменники активно використовують колірні лексеми для створення пейзажних картин та зображення складних почуттів своїх героїв. Кольороназви є одними з найвиразніших показників індивідуальності автора, розкривають особливості сприйняття й відображення ним мовної картини світу. Кожен народ виробляє своє уявлення про значущість кольору, створює власні колірні символи та образи. Тож, аналізуючи систему кольороназв у творчості того чи іншого письменника, звертаймо увагу на національну специфіку кольорового сприйняття світу. Варіанти роботи з кольороназвами під час аналізу художніх текстів. 24

26 1. Кольороназви в творчості японських авторів (Мацуо Басьо, Ісікава Такубоку, Ясунарі Кавабата). Японії притаманна дивовижна, унікальна і неймовірно розвинена мова кольору, яка давно є предметом подиву і захоплення в усьому світі. Колір у «Країні, де сходить Сонце» не тільки несе певне емоційне навантаження, а й наділений особистісно-інтимним сприйняттям, конкретним змістом, функціональною значимістю. Увага і любов до кольору в японців поєднуються з чуйним і надзвичайно тонким ставленням до природи. Так, наприклад, вони розрізняють колір «зворотна сторона листя і трав» (зеленуватопопелястий, глухий і м який колірний тон); «колір крил японського солов я» (сірувато-блакитно-зеленуватий); «остиглий попіл» (відтінок сірого) та ін. Споконвічні японські кольори це чорний, червоний і білий. Слово червоний походить від «колір ранкового неба», білий «колір неба після світанку», чорний «колір нічного неба». Традиційно японці вкладають у найбільш поширені кольори наступний зміст: жовтий витонченість; зелений надія; чорний радість; білий журба; червоний кохання; блакитний постійність; синій споглядання; сірий самотність. Завдання для учнів: передати настрій вірша кольором відповідно до його значення в японській культурі, визначити відповідність звукокольору психологічному стану поета; порівняти символіку кольорів в японській та українській культурах (Ідея О.І. Майнаєвої: [22, с. 22]). 2. Кольоровий світ «Пісні про Гайавату». Які кольори найчастіше зустрічаються у «Пісні про Гайавату» Г.Лонгфелло? (Червоний, білий, чорний, жовтий, синій, зелений, блакитний.) У поемі спостерігаємо справжнє багатство фарб світу, різнобарвне сприйняття життя. Підрахуйте, скільки разів червоний колір згадується на сторінках поеми Г.Лонгфелло. Що цей колір символізує? (Колір крові, ворожнечі, війни, 25

27 ненависті.) Як змінилася вода в річці після того, як індіанці змили в ній свої фарби? (Стала червоною.) Що символізує ця сцена? 3. Система кольорових образів балади Т.Г. Шевченка «Причинна». Завдання для груп учнів: презентувати один із життєвих етапів героїні балади, доводячи його ототожнення з певним кольором. Дівчина-сирота. Цей відтінок її життя можна подати у блакитному кольорі, що символізує чистоту, цнотливість, вірність. Бідна дівчина тримається за єдину рідну людину в житті коханого. Її відданість Т.Г. Шевченко висловлює рядками: Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла. Кохання до козака співвіднесене із зеленим кольором, що символізує спокій, надію, безпеку. Саме так змогла б почуватися дівчина поруч із дорогою людиною. Однак вона втрачає надію на його повернення. Про це свідчить фіолетовий колір, що несе в собі холод, смиренність, тугу. Тому й шукає нещасна допомоги у ворожки. Світло-сірий колір символізує відчуття легкості, невагомості, надії, що на якусь мить з явилася в бідолашної дівчини. Проте й ворожка не змогла їй допомогти, а лише притупила тугу, перетворивши дівчину на примарну білу тінь. Буря душевна, що позбавляє дівчину розуму, зіставляється з бурею над нічним Дніпром. Гнітюча самотність, відчай цілком позбавляють дівчину розуму. Подаймо цей момент у темно-сірому кольорі, що означає драматизм, великий сум. Русалки, викликані місяцем, залоскотали дівчину. (Ідея І. Павлів: [32, с ] 4. Кольорова палітра героїв повісті М.В. Гоголя «Мертві душі». При читанні першого розділу поеми звертаємо увагу на кольори, які використовує М.В. Гоголь, і записуємо їх: «...когда бричка подъехала к гостинице, встретился молодой человек в белых канифасовых панталонах», «верхний фасад гостиницы был выкрашен вечною желтою краскою...», «...в окне помещался сбитенщик с самоваром из красной меди и лицом таким же красным, как самовар, так что издали можно было подумать, что на окне стояло два самовара, если б один самовар не был с черною, как смоль, бородою...», «...завернутая в синюю бумагу жареная 26

28 курица...», «...городской сад, который состоял из тоненьких дерев, дурно принявшихся, с подпорками внизу, в виде треугольников, очень красиво выкрашенных зеленою масляною краскою...» Приходимо до висновку, що М.В. Гоголь виділяє 6 кольорів: жовтий, зелений, білий, червоний, синій, чорний. Так з являється кольорова палітра епізодів поеми «Мертві душі». Далі пропонуємо скласти інтерпретацію кольорів письменника, використовуючи словники або енциклопедії символів. Символіка кожного з цих кольорів неоднозначна. Учні намагаються якомога точніше інтерпретувати колір в контексті твору і приходять до висновку, що колір несе в поемі «Мертві душі» найчастіше негативне значення: червоний колір пристрасть до спокус, зелений наївність, жовтий хвороба, чорний нещастя, синій постійність, білий старість. Після цього учні знайомляться з ілюстраціями, виконаними відомим художником Петром Боклевським, і співвідносять кожного поміщика з певним кольором: червоний Ноздрьов, жовтий Коробочка, зелений Манілов, синій Собакевич, чорний Чичиков, білий Плюшкін. Вибір пов язаний з авторською характеристикою, виявленою в тексті. Наприклад, описуючи зовнішність Манілова, М.В. Гоголь використовує зелений колір: «Подъезжая ко двору, Чичиков заметил на крыльце самого хозяина, который стоял в зеленом шалоновом сюртуке...», описуючи зовнішність Ноздрьова червоний: «Свеж он был, как кровь с молоком; здоровье, казалось, так и прыскало с лица его». Так народжується колірна палітра поміщиків поеми «Мертві душі». (Ідея Н.П. Дудко: [12].) 5. Колоративна лексика в мовленні Лесі Українки. Мова Лесі Українки є одним із найбільш цінних здобутків в історії української літературної мови. Колоративна лексика в мовленні Лесі Українки виражає оцінки почуттів, стану природи, явищ внутрішнього світу, творчої уяви тощо. Тож, надзвичайно цінним буде визначити палітру кольорових назв у поетичному мовленні письменниці. За підрахунками Л.В. Шулінової, семантичне поле кольороназв у художньому мовленні Лесі Українки складається з 52 компонентів: білий 347, чорний 259, червоний 172, золотий 107, зелений 99, блакитний 70, рожевий 56, срібний 55, синій 53, сивий 48, жовтий 32, сірий 32, багряний 21, 27

29 кривавий 21, вогненний 14, пурпуровий 14 та ін. (усього 1484 слововживання) [44, с. 7]. У «Лісовій пісні», наприклад, є важлива авторська ремарка: «Надходить важка біла хмара, і починає йти сніг. Хутко крізь білий застил сніговий не стає нікого видко, тільки багряна мінлива пляма показує, де пожежа. Згодом багряна пляма гасне, і коли сніг рідшає, то видко чорну пожарину, що димує і сичить од вогкості». Чорний колір пожарини у цьому уривку, поглинувши контрастний білий сніг та багряну пожежу, став символом провалу в потойбічність, у небуття, як і кохання та життя героїв драми Мавки й Лукаша. У творчості письменниці можна виділити наступні лексикосемантичні групи кольороназв: 1) колір очей, волосся, обличчя, тіла; 2) колір одягу, тканин, предметів, металів; 3) колір крові; 4) колір рослин, тварин, птахів; 5) колір землі; 6) колір пожарищ, згарищ, руйнувань; 7) колір абстрактних понять, явищ внутрішнього (душевного) й фізіологічного стану людини; 8) колір світла, природних стихій, рельєфів, часових вимірів та ін. [44, с. 9]. 6. Проект «Кольорова квітка поезій Лесі Українки». Групи учнів отримують завдання порахувати, які кольори найчастіше зустрічаються в творах письменниці і встановити з контексту їх символічне значення. Результати колективного дослідження оформлюються у вигляді квітки. Ця квітка може мати пелюсток по кількості знайдених домінантних кольорів у творах Лесі Українки. На кожній пелюстці підписати слова символічні значення даної кольороназви, встановлені з контексту, наприклад: біла пелюстка натхнення, чистота; чорна пелюстка безсилля, зневіра, туга, смуток; червона пелюстка боротьба, жага, неспокій, сила; жовта (золота) пелюстка творчість, слава; зелена пелюстка життя, природа. 7. Символіка жовтого кольору в романі Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара». Говорячи про роман Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара», звертаємо увагу учнів на те, що саме колір допомагає зрозуміти душевний стан героїв твору. 28

30 Найчастіше на сторінках роману зустрічається жовтий колір. Зазвичай цей колір асоціюється з сонцем, енергією, оптимізмом, він викликає радісні емоції, налаштовує на спілкування та відкритість. Що ж ми бачимо в романі «Злочин і кара»? Це «жовтенькі шпалери» в кімнаті Раскольникова, «пожовкла кацавейка» у Олени Іванівни, «жовтий квиток» Соні, перстень з жовтим каменем у Лужина. Хвороблива жовтизна основна портретна характеристика героїв роману: Мармеладов «с отекшим от постоянного пьянства желтым, даже зеленоватым лицом и с припухшими веками...»; обличчя Порфирія Петровича «цвета больного, темно-желтого». Прочитаємо опис житла Раскольникова: «Это была крошечная клетушка, шагов в 6 длиной, имевшая самый жалкий вид со своими желтенькими, пыльными, всюду отставшими от стены обоями...» Коли герой прокидається в своїй кімнаті, його стан під колір шпалер кімнати жовчний, дратівливий. Така обстановка душить, давить, змушує в голові виношувати жахливі теорії. А ось як письменник описує квартиру баби лихварки: «Мебель вся очень старая из желтого дерева... громовые картинки в желтых рамках...» Перед смертю Свидригайлов знімає номер у дешевому готелі, і в кімнаті його брудні жовті шпалери. Складається враження, немовби автор спостерігає за своїми героями через «жовті окуляри». Відчуття від такої демонстративної колірної гами не радісне, не сонячне, а навпаки гнітюче. У «Злочині і карі» жовтий колір має брудний відтінок, це колір убогості, хвороби, душевного розладу, колір задавленої радості, приглушеного життя, він увиразнює безвихідь, з якою стикаються герої Ф.М. Достоєвського. Однак колірна гама роману «Злочин і кара» не обмежується тільки жовтим кольором. Ми зустрічаємо і білий, і червоний, і чорний кольори, які відіграють не менш важливу роль у всіх описах Петербургу та портретних характеристиках. 8. Кольорова палітра оповідань М. Коцюбинського. Специфічною рисою індивідуально-авторського стилю М.Коцюбинського є глибока насиченість його творів кольором, який набуває символічного характеру, тонка гра фарб і відтінків портретних та пейзажних епітетів. М.Коцюбинський навіть називав 29

31 свої оповідання «акварель», «образок» і вважав, що письменник повинен знати фарби та колір так, як художник. Як майстер пейзажів, М. Коцюбинський чільну увагу в своїх творах приділяв описам природи, наприклад: «В глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої імли, тіснились кам яні громади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Сонце часом спускало з-за хмар у імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток і вони перетинали рожеві скелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях» (оповідання-акварель «На камені»). Улюблені персонажі письменника люди з народу, волелюбні, щирі, відкриті. Зображуючи їх, він використовує багато світлих кольорів, здебільшого білий, рожевий та навіть золотий: «Вона наче ненароком висунула з-під фередже білий, випещений вид і поклала з фарбованим нігтем палець на повні рожеві уста» («На камені»); «Ні, стоїть тихо, дивиться просто, а золоті волосинки сяють круг лоба» («Persona grata»). Кольороназви часто слугують у М. Коцюбинського в якості зображальних засобів для вираження складних почуттів своїх героїв. Так, в оповіданні «Цвіт яблуні» душевні переживання центрального персонажа, в якого помирає єдина донька, письменник розкриває за допомогою кольорів навколишнього середовища: «Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи вгорі темний, похмурий важкий, під ним залитий світлом, із ясними блисками і з сіткою тіней... За чорними вікнами лежить світ, затоплений ніччю, а моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною, з моєю тугою і моїм жахом». 9. Кольорова символіка в поезії Василя Стуса. У творчості В.Стуса колір є потужним стилістичним засобом. Кольористичні образи поет створює «за допомогою оригінальних епітетів, психологічно навантажених метафор» [18, с. 57]. Сірочорні, тьмяні, холодні кольори посилюють відчуття гіркоти, болю, що переживає ліричний герой В.Стуса. Колірна домінанта поета чорний колір, особливо у віршах періоду ув язнення: «там чорний стіл од туги аж лящить» («Здається, кожен день до мене йдуть листи»), «в серці чорний шрам» («Гаряча ложка юшки як 30

32 молитва»). Червоні, криваві, руді кольори увиразнюють трагічну тональність віршів В. Стуса: «червоне сонце каже віщі числа» («Уже мене кудись поволокли»), «Криваві бутони душі обпікаються, ніби золою» (однойменний вірш), «червоно-золоті слова» («Золотіла осінь лісова»), «На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми» (однойменний вірш). Червоний (кров) несе передчуття смерті, руйнації, горя. Символічного звучання у поета набувають синій і білий кольори: «ранку голуба протока» («Мене вже друзі одцурались»), «душі розспіваної сині ріллі ряхтять од ніжності і ліпоти» («Нема кайданів, щоб твій дух здушити»), «З білої ночі потойбічності виринуло чорне сонце» (однойменний вірш), «і тисячі відтінків пругкої барви, синяви одради і фіолету пізньої жаги» («Мене гойдає хвиля почуттів»). 10. Символіка кольорів в новелі М. Павича «Дамаскин». Перед тим, як працювати зі складним постмодерністським художнім текстом М. Павича, на мотиваційному етапі можна запропонувати учням уявну подорож у власний внутрішній світ. Робота у зоні комфортного мислення дозволить м яко, ненав язливо ввести учнів до складного світу символіки сербського письменника-постмодерніста. Учитель. Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги... Уявіть, як м язи обличчя стають м якими, розслабленими... Уявіть ваш улюблений куточок природи або будь-яке місце, де вам затишно, місце вашого спокою. Уявіть предмети або об єкти, які вам хочеться бачити в цьому місці спокою. Уявіть кольори, які оточують вас... рухи і звуки навколо... А зараз зверніть ваш внутрішній погляд в те місце простору, звідки прийде до вас один незвичайний образ циркуль. Розгляньте його уважно. Якого він розміру, якого кольору? Окресліть за допомогою нього таємниче коло маленьке чи велике, як цього хоче ваша душа. Спробуйте намітити циркулем шлях досягнення вашої заповітної мрії і відміряти відстань між тією точкою простору, де ви зараз знаходитесь, і тим місцем, де реалізована ваша мрія. Нехай шлях, накреслений циркулем, стане для вас символом вибору вашого життєвого шляху. Прослідкуйте подумки туди, куди циркуль накреслить вам дорогу. Подякуйте цьому образу за те, що він погодився бути для вас символом вибору вашого життєвого шляху. 31

33 Куди привів вас цей шлях? Розгляньте це місце. Чи добре вам тут, тепло, затишно?.. Які запахи вас оточують, які звуки? Це важливе місце. Тут ви розкриєте одну дивовижну якість своєї душі вміння будувати прекрасні будівлі. Уявіть, що ви архітектор. У вас в руках унікальні, чарівні інструменти, за допомогою яких ви зараз будете креслити, створювати форму і зводити храми. Їх буде три. Чуєте закличний дзвін? Відчуваєте, він звертається до вас якнайшвидше випробувати свій талант архітектора, обіцяє відкрити таємницю вашої майстерності?.. Для першого храму, який ви починаєте будувати, вам знадобляться камені. Відчуйте приплив бадьорості і сил. Вам нескладно споруджувати цей кам яний храм. Окрасьте його своїм уявним поглядом у жовтий колір. Подивіться, який він великий, світлий, просторий. Походіть всередині нього. Як він звучить? Пошліть цьому жовтому кам яному храму свою любов. Як він відгукується на ваше почуття?.. Тепер подивіться на свої руки в них з явилися насіння самшиту. Пошліть вдячність і любов цьому насінню. Подивіться, яке тонке світло випромінюють вони. Ці насіння вам знадобляться для зведення другого храму. Посійте насіння самшиту, полийте їх чистою водою. Всі необхідні інструменти у вас є. Подивіться, ваш самшит швидко піднімається із землі пишними зеленими кущами. Надайте форму храму вашому самшиту. Ви архітектор, у вас є необхідна майстерність для зведення цього живого зеленого храму. Відчуваєте живу енергію, яку випромінює ваш зелений храм? Як ви наповнюється від цієї дивовижної енергії бадьорістю, свіжістю, силою?.. Який запах випромінює ваш самшитовий храм? Походіть усередині нього. Пошліть цьому образу свою любов. Відчуйте, як він взаємодіє з вами. Але вас вже кличе закличний дзвін третього храму. Ви готові відгукнутися на цей дзвін? Відчуваєте, як переповнює ваше серце бажання звести абсолютно чудовий, незвичайний, казковий храм? На цей раз він буде бузкового кольору. Ви можете самостійно вибрати матеріал для цього третього храму. Чи подобається вам процес зведення прекрасних будівель? Цей храм сяє, освітлюється зсередини світлом. Виберіть будь-яке місце у всесвіті і розташуйте ваш третій бузковий храм там, де цього хоче ваша душа. Які звуки, запахи розповсюджуються від нього в навколишній простір? Ви можете зайти в цей храм, роздивитись 32

34 його чудове оздоблення. Пошліть цьому образу свою любов. Будьте щирі у вираженні своїх почуттів. Тепер вам знадобиться ще один образ. Уявіть дивовижну драбину. З якого матеріалу вона зроблена? Скільки на ній сходинок? Попросіть драбину стати для вас символом духовного сходження і самовдосконалення. Одного християнського ченця Іоанна, який жив на Синаї в VI столітті н.е., прозвали Лествичник за назвою книги, яку він після закінчення 40-річної обітниці мовчання написав: «Лествиця, що веде на небеса». Скільки, на вашу думку, може бути сходинок до духовної досконалості людини? Іоанн Лествичник у своїй книзі виділив 30 сходинок. Послухайте їх і запишіть на сходинках своєї драбини ті слова, які й для вас є важливими: Безпристрасність. Мандрівництво. Слухняність. Покаяння. Безгнівність. Лагідність. Безмовність. Цнотливість. Безкорисливість. Смиренність. Роздуми. Молитва. Віра. Надія. Любов. Виберіть те, що для вас співзвучно, і підпишіть сходинки своєї драбини (Повторити слова.) Відчуйте, як відкривається ваш духовний зір. Будьте щирі самі з собою. А тепер піднімайтеся по вашій драбині. Яке почуття ви переживаєте, коли ступаєте на все нову і нову сходинку? Чи хочеться вам скоріше побачити, що знаходиться нагорі? Тут на вас чекає сюрприз. Три храми, які ви звели: жовтий (кам яний), зелений (самшитовий) і бузковий (що світиться) чарівним чином з єдналися в один чудовий храм: нижня його частина, або фундамент, жовтого кольору; середня частина стіни вашого храму зеленого кольору; і верхня частина, або бані, бузкова. Попросіть цей храм стати для вас символом цілісної людини як єдності тіла, душі й духу. Подивіться, який таємничий світ переливається всередині цього кольорового храму. Чи відчуваєте, яка гармонія розлита всюди? Прислухайтесь, яка неземна музика звучить там. Відчуйте, як ви стаєте частиною цього світу. Підпишіть кожну частину вашого цілісного храму: на жовтій частині слово «тіло», «земний світ»; на бузковій «дух», «небесний світ»; на зеленій «душа», «можливість спілкування двох світів». Подякуйте цьому дивовижному храму за те, що він погодився стати для вас символом цілісності людини. А тепер озирніться прощальним поглядом на цей благословенний куточок світу. Можете злетіти і подивитися на 33

35 нього з висоти свого вільного польоту. Пошліть йому свою любов і вдячність. І ми поступово повертаємося... Відчуйте ноги як енергія піднімається по ногах, піднімається по спині... Відчуйте плечі, руки, порухайте їх... Зробіть глибокий вдих. Повільно кожен в своєму режимі повертайтеся в клас... Обмін думками: Чи сподобалась вам мандрівка у свій внутрішній світ? Чи вдалося прокласти циркулем шлях до місця, де ви відкрили в собі талант архітектора? Якими ви побачили три своїх храми? Де розмістили третій храм, бузковий? Як наповнювали образ драбини, які слова на ній підписали? Давайте пригадаємо, як звали монаха, який написав книгу про сходинки духовного вдосконалення людини? Яке почуття вас наповнювало при зустрічі з храмом цілісності людини? Як він виглядав? Які слова ви підписали на трьох його частинах? Робота з художнім текстом. Події новели М. Павича «Дамаскин» відбуваються наприкінці XVIII століття. Коли Сербія була зруйнована після чергової війни, в країну попрямували вісімсот архітекторів, мулярів та теслярів, причому всі вісімсот на ім я Йован. Герой новели сербський князь Николич фон Рудна вирішив дізнатися, який з цих Йованів найкращий. Йому сказали, що кращий архітектор з них той, якого назвали на пам ять батька церкви Йована Лествичника, що зводив в серцях людських драбину до неба. Через деякий час названий Йован представив малюнок для свого замовника. На ньому були зображені три абсолютно однакових храми, які розрізнялися лише за кольорами: жовтий, зелений і фіолетовий. Архітектор пояснив: «Креслення для трьох церков, проте ви, пане Николич, плататимете тільки за одну. Оця перша церква, яку бачите намальованою зеленим кольором, буде у вашому саду перед вашими очима й не будуватиметься, а зростатиме сама по собі Завтра я пришлю трьох садівників, і вони точно за цим малюнком посадять у вашому саду самшит. Самшит ростиме приблизно з тією ж швидкістю, з якою я там, на визначеному місці вашого маєтку біля Тиси, муруватиму другу церкву з каменю, яка 34

36 тут, на моєму малюнку, позначена жовтою барвою. Мої садівники щотижня підстригатимуть самшит, а ви зможете ввесь час із вікна спостерігати, наскільки там над Тисою я та мої муляри й мармурувальники просунулися. Ви все побачите з вікна і коли зводитиметься склепіння, коли ставитиметься вівтар, коли вінчатиметься храм банею. Чудово й гарно. Та скажіть мені, Йоване, для чого оця третя церква, намальована бузковим чорнилом? Еге, це таємниця, яка відкриється лише наприкінці. Бо немає вдалого будівництва без таємниць, ані справжнього храму без дива». Для літератури постмодернізму характерна ця ознака множинність варіантів. Лейтмотив будівництва пронизує всю новелу «Дамаскин». Згадаймо, що її автор сербський письменник. А з історії ми знаємо, що сербському народу не один раз доводилося відновлювати свої міста з руїн, піднімати з праху свої національні храми, мости на Дунаї та житлові будинки. І це було не тільки в середні віки, а й зовсім недавно (події в Косово, 1999 рік). Не дивно, що ключовими в багатьох творах М. Павича є слова: «будувати», «будівництво», «зодчий», «зводити», «мармур», «розчин» та под. Ось і в новелі «Дамаскин» мотив будівництва не просто присутній, а на ньому, фактично, тримається сюжет і головний конфлікт твору. Як з ясувалося згодом, бузковий храм це храм духовності, від нього залежить ріст самшитового і кам яного храмів. Коли фон Рудна завинив перед кимось перестав рости самшитовий храм під вікнами, припинилося будівництво кам яного храму над Тисою. Тільки щире покаяння Атилії, яка оплакала батьківські гріхи, змогли їх відродити. Висновок. Ідея М. Павича: матеріальний світ відображає світ духовний. Усі події, які відбуваються у зовнішньому житті людини, залежать від чистоти її помислів, а шлях до храму лежить через щирі, високі, світлі устремління душі. Отже, якщо хочеш володіти храмом (будинком, палацом) на землі, то необхідно прагнути до етичної та духовної чистоти тобто зводити храм на небі. 35

37 Вправи для валеохвилинок «Концентрація». Зосередьте увагу на якому-небудь яскравому предметі, на його кольорі. Намагайтеся якомога більше використовувати тільки зорове сприйняття, «відключивши» слух, нюх і дотик вони повинні «стихнути». Сконцентруйтеся на кольоровому враженні при сприйнятті кожного окремого кольору його необхідно глибоко відчути всім єством. (Наприклад, жовтий і оранжевий кольори викликають відчуття теплоти.) Свої відчуття спробуйте запам ятати не тільки логічною пам яттю, а й внутрішньою емоційною пам яттю. «Мистецька хвилинка». Який настрій викликає у вас споглядання репродукції картини А.І. Куїнджі «Ніч на Дніпрі»? Як на це впливає кольорова гама картини? Твір-мініатюра «Кольори моєї творчості». Світ такий, яким його бачите ви, а значить можна сміливо брати кольорові олівці в руки і робити його яскравішим, веселішим і добрішим. Все у ваших руках, і навіть сила кольору! «Веселка». Уявіть над собою веселку. Чудову, різнокольорову веселку Уявіть, як ви з барвистих стрічок веселки плетете чарівні візерунки. Можете ліпити будь-що з цих райдужних струменів, адже вони стають у вашій уяві пружними і податливими Відчуйте тепло в руках Прислухайтесь до свого серця Відчуйте, як його наповнює щастя, незвичайний душевний підйом. Подивіться, над вами вже не одна веселка їх тисячі. Насичуйтесь яскравими кольорами цих веселок. Вони переплітаються своїми барвистими хвилями. Як гарно навколо!.. Відчуйте, як веселка зцілює вас, наповнює неповторною радістю, робить ваше життя світлішим і прекраснішим! 36

38 «Веселковий тонік». Це чудовий спосіб підбадьорити, підняти настрій та тонус учнів. Влаштуйтесь якомога зручніше і зробіть глибокий вдих і видих. Уявіть світле блакитне небо з веселкою від краю до краю. Сконцентруйтесь на червоній дузі. Уявіть, як вона починає вібрувати, віддаляється від веселки і наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмаринка досягає вас, вона розсипається на рубінові кристали, які торкаються вашої шкіри і перетворюються на краплі води. Вода просочується через шкіру всередину і наповнює ваше тіло рубіновим кольором. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні і швидко розсіється. Повторіть те ж саме з наступною та всіма іншими кольоровими лініями веселки. Зовсім не обов язково відразу використовувати увесь кольоровий спектр, можна обмежитися декількома. «Зоряне дихання». Сядьте якомога зручніше. Уявіть синє небо, засіяне зорями. Оберіть одну зірочку вона тепер належить вам. Виберіть колір, який зараз бажає ваша душа. Включіть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на раз-два-три, уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом. Затримайте дихання, порахувавши до трьох. Видихніть на раз-два-три. Ще двічі повторіть дихальний цикл. 37

39 Прийоми роботи на етапі рефлексії «Живописний настрій». Схарактеризуйте свій настрій за допомогою кольорової палітри. (Діти називають прикметники: веселковий, блакитний, сонячний, світло-зелений.) Рефлексія за кольором. На екрані (плакаті) представлено 8 кольорів. Учні визначають свій настрій за кольором. Психоемоційний стан краще визначати на початку і наприкінці уроку, що дає можливість дітям і вчителю порівняти два почуття. Шкала «кольоропису» (за методикою М. Люшера [21]): - червоний колір м яких тонів (рожевий, помаранчевий) радісний, захоплений настрій. Використання у великій кількості яскравого, надто червоного кольору (колір крові, пожежі) говорить про нервозний, збуджений стан, агресію; - синій колір сумний настрій, пасивність, втома, бажання відпочити; - зелений колір активність, але в той же час занадто велика увага до зеленого кольору говорить про беззахисність дитини, про бажання бути захищеною; - жовтий колір спокійний колір (колір дня, радості), проте занадто велика увага до цього кольору говорить про пасивність дитини; - фіолетовий колір неспокійний, тривожний настрій, близький до розчарування; - сірий колір говорить про те, що дитина не розкриває своїх можливостей, щось її обмежує, засмучує, зупиняє; - чорний колір зневіра, заперечення, небажання виконувати завдання і усвідомлення того, що її недооцінюють або погано до неї ставляться; - коричневий колір колір пасивності, неспокою і невпевненості. Рефлексія «Картина сьогоднішнього дня». Учні розфарбовують спільний для всіх аркуш ватману тими кольорами, які, на їхню думку, найкраще передають їх настрій та враження від уроку. 38

40 Рефлексія «Кольоровий настрій». Учні обирають серед запропонованих паперових квадратиків (прямокутників, кружечків, сердечок, листочків тощо) один певного кольору, що відповідає їхньому настрою в дану хвилину, і прикріплюють його до дошки або плаката. Складається різнокольорова мозаїка кольорового настрою всього класу. Шкала «кольоропису» (за методикою А. Лутошкіна [20]): червоний радісний, захоплений настрій; оранжевий радісний, теплий; жовтий світлий, приємний; зелений спокійний, урівноважений; синій незадоволений, сумний; фіолетовий тривожний, напружений; чорний украй незадоволений; білий невизначений. «Букет настрою». Увазі учнів пропонується із представлених на екрані (малюнку) букетів квітів вибрати один і назвати його колір. Потім розшифровується значення обраного букету: жовті квіти радісний настрій; темний букет сумний настрій; зелений букет душевний настрій; букет з синіми (блакитними) квітами спокійний настрій; червоний букет активний настрій; бузкові квіти творчий настрій. «Квітка настрою». На відміну від попереднього прийому, дана вправа виконується не усно, а письмово. Учитель. Якого кольору квітку ви візьмете сьогодні з уроку? Розфарбуйте вашу квітку у будь-який з представлених кольорів. А тепер продемонструйте однокласникам, який у вас настрій. Розшифровується значення кольору за будь-якою методикою (М.Люшера, А. Лутошкіна або ін.). «Чарівне дерево побажань». Кожен учень по колу бере кольорову стрічку і каже добре побажання, слово один одному. Стрічка прив язується до Чарівного дерева. 39

41 ЗВУКОВИЙ ІМІДЖ УРОКУ Ось вам загадка: найкращий на світі слухач. Відповідь проста: це вухо. Почуття слуху одне з головних у житті людини. За допомогою органу слуху звукові коливання перетворюються на нервові імпульси, які сигналізують про те, то відбувається в навколишньому середовищі. За важливістю для людини слух займає друге місце після зору. Хоча якщо щось заважає зору, слух виходить на перше місце (у лісі, наприклад, ми «аукаємо»). Для людей, позбавлених зору, слух основний спосіб отримання інформації. Орган слуху побудований дуже складно і складається із зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Зовнішнє вухо необхідно для того, щоб визначити джерело звуку, його локалізацію. Середнє вухо сприймає звукові коливання. Внутрішнє вухо сприймає і передає ці звукові коливання далі в слухові клітини. Слуховий аналізатор людини може сприймати звукові хвилі з частотою від до коливань на секунду. Слух і мова разом складають важливий засіб спілкування, служать основою взаємовідносин людей у суспільстві. Втративши в ранньому дитинстві слух, люди втрачають також здатність вимовляти слова. Корисно знати ще один фізіологічний аспект слухового сприйняття пам ять на почуте більш стійка і довготривала, ніж пам ять на побачене. Усі слухові відчуття можна звести до трьох видів мовні, музичні, шуми. Мова, слово вчителя має бути теплим, лагідним, налаштовувати чуйні струни сердець дітей. Новий матеріал бажано розповідати виразним голосом, а важливі моменти виділяти інтонаціями і варіаціями (голосно тихо, високо низько, робити паузи). Музика підсилює будь-яку радість, заспокоює печаль, виганяє хвороби, пом якшує біль, повідомляє характер і голос предметів, народжуючи гармонію світу. Вона пробуджує енергію мислення, відкриває серця навіть у найбільш інертних учнів. Це найсприятливіший фон, на якому виникає духовна спільність учителя і учнів. 40

42 На уроках літератури музика допомагає глибше зрозуміти образи героїв, відкрити сутність великого почуття у всій його повноті, а також визначити ідею всього твору. Особливо близька музиці віршована мова: вона більш ритмічно організована. Уже в давнину виділяли три напрямки впливу звуків, музики на людський організм: 1) на духовну сутність людини; 2) на інтелект; 3) на фізичне тіло. Психологи дійшли висновків, що кожен композитор впливає на психоемоційний стан слухача неоднаково. Цікавим з цього приводу видається спостереження А.А. Ухтомського: «Організм людини під впливом заданого ритму перебудовує діяльність своїх систем. Організм, що піддається ритмостимуляції, виробляє умовний рефлекс та змінює режим роботи у відповідності з цим ритмом» [38]. Отже: що ми слухаємо у те й перетворюємось! Наведемо таблицю впливу найбільш відомих класичних музичних творів на здоров я людини. Вплив класичної музики на психоемоційний стан людини Музика А. Вівальді «Пори року» (весна, літо, осінь, зима) Й.С. Бах «Органна меса», «Токата і фуга ре-мінор», інші твори для органа Духовна музика М.Бортнянського, літургії С. Рахманінова Р. Вагнер «Хор пілігримів» з опери «Тангейзер» Л. ван Бетховен ода «До радості» з Симфонії 9; соната «Апасіоната», «Місячна соната» Лікувальна дія Позбавляє від почуття страху, наповнює упевненістю, розганяє ранкову сонливість, сприяє концентрації, підвищує уважність, покращує пам ять, допомагає вирішенню інтелектуальних завдань. Гармонізує психоемоційну сферу, відновлює порушені вібрації внутрішніх органів. Відновлює внутрішню рівновагу, наповнює енергією, силою любові. Знімає агресію, дратівливість. Розчиняє зневіру, сум, пригніченість, відновлює душевну рівновагу. 41

43 Е. Гріг «Ранок» з сюїти «Пер Гюнт» О. Бородін, Ф. Шопен, Л. Бетховен Симфонії П. Чайковського Й. Брамс, повільні твори І.Баха, прелюдії Ф. Листа Дм. Шостакович В.А. Моцарт, Ж. Бізе, танцювальні твори Р.Штрауса Концерти для фортепіано з оркестром Ф. Шопена Ж. Бізе «Пастораль», «Старовинна пісенька», Ж.-М. Леклер «Соната до-мажор» частина 3, Г. Форе «Елегія», К. Сен-Санс «Лебідь», К. Глюк «Мелодія» з опери «Орфей та Еврідіка», П.Чайковський «Баркаролла», Дм. Шостакович «Романс» з к/ф «Овод». Л.Бетховен «Симфонія 6», ч.2, Й. Брамс «Колискова», Ф. Шуберт «Аве Марія», Ф. Шопен «Ноктюрн», «Колискова», «Фантазіяекспромт», Ф. Лист «Ноктюрн», П. Чайковський «Ноктюрн», В.А. Моцарт «Маленька нічна серенада», Симфонія 40. Л.Бетховен «Місячна соната», «Симфонія ля-мінор», І.С. Бах «Кантата 2», П. Чайковський «Сентиментальний вальс». Зцілює від синдрому хронічної втоми. Допомагає розібратися у власних почуттях, краще пізнати себе. Звільняє душу від страждань і неприємних спогадів. Допомагає подолати сором язливість. Допомагає тримати під контролем негативні емоції (злість, дратівливість). Формує у людини оптимістичне світовідчуття. Робить ставлення до навколишнього світу більш позитивним і радісним. Знімає нервову напругу, розслаблює, заспокоює. Допомагає загальному заспокоєнню, народжує відчуття задоволення. Зменшує розчарування, дратівливість, пробуджує почуття приналежності до прекрасного світу природи. 42

44 В.А. Моцарт, всі твори А. Хачатурян «Танок з шаблями», І. Дунаєвський марш з к/ф «Цирк», М. Равель «Болеро» Р. Шуман «Мрії», К. Дебюссі «Місячне світло» В. Монті «Чардаш», П. Чайковський «Вальс» з «Серенади для струнного оркестру». Л. Бетховен увертюра «Егмонд», П. Чайковський «Шоста симфонія» ч. 3, Ф. Шопен «Прелюдія 1, опус 28», Ф. Лист «Венгерська рапсодія 2». МузикаІ.С. Баха, Г.ф. Генделя, А. Вівальді, А.Кореллі Сприяє швидкому засвоєнню інформації і впливає на розумову працездатність. Стимулює творчу активність. Сприяє концентрації уваги, зосередженості. Тонізує, активізує. Покращує настрій, самопочуття, активність. Становить 60 чвертей ноти за хвилину (наш серцевий ритм становить в основному удари на хвилину). При прослуховуванні такої музики наше серце підлаштовується під цей ритм, і ми мимоволі розслабляємося. [за матеріалами: 5]. Пояснення музики на уроках літератури має нести в собі щось поетичне, що наближало б слово до музики. Шум (звук мотора, гуркіт рушійного поїзда, шум дощу тощо) негативно впливає на розумову діяльність, викликає втрату нервової енергії, завдає шкоди серцево-судинній системі, знижує увагу і працездатність, призводить до нервових розладів. За слухом як домінуючим сенсорним каналом сприйняття інформації розрізняють аудіалів. Такі діти зазвичай дуже товариські, балакучі, легко запам ятовують те, що чули, про що говорили, тобто мають добре розвинену слухову пам ять. Нерідко вони мають багатий словниковий запас, добре вміють переконувати і вмовляти, легко відволікаються на сторонні звуки, люблять 43

45 слухати музику, а от рухливі ігри їх не дуже приваблюють. Характерні мовні звороти аудіалів: «Це звучить заманливо», «Слухаю!», «Ну, давайте, розповідайте». На уроках для таких дітей потрібен діалог і музичний супровід. Звуки на уроці літератури є своєрідною підказкою, яка направляє уяву учнів, створює певний емоційно-естетичний стан. Музика уява фантазія казка творчість такий шлях розвитку духовних сил дітей. Подібні уроки запам ятовуються особливим настроєм, який на них виникає. Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу На урок з музичним інструментом. Початок уроку учитель заходить до класу з музичним інструментом: - зі скрипкою (А.П. Чехов «Скрипка Ротшильда», В.Г.Короленко «Сліпий музикант»); - з бандурою (Р.-М. Рільке «Пісня про правду»). Рільке, який відвідав українську землю, почувши спів кобзарів, щемливу гру бандуристів, ніколи вже не зміг їх забути; - з гітарою (Ф. Гарсіа Лорка «Гітара»); - з сопілкою (С. Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією»). Нільс за допомогою сопілки звільняє місто від щурів; - з іншим інструментом. Питання для учнів: - Як ви гадаєте, навіщо я сьогодні принесла на урок музичний інструмент? Письменник-музикант. Включення музики до оглядових лекцій, присвячених життю і творчості письменника або поета. Музика з дитинства природно і просто входила в життя письменників і, отже, потім у світ їх героїв. Наприклад, вивчаючи творчість німецького романтика Е.Т.А. Гофмана, українського мандрівного філософа Г. Сковороди, українського письменника і драматурга М. Кропивницького, згадується про те, що це були не тільки талановиті письменники, а й обдаровані музиканти; у своєму доробку вони залишили нам не лише безсмертні художні твори, а й 44

46 прекрасні ліричні пісні, опери, сонати, фрагменти з яких можна послухати на уроці. «Звукообраз письменника». До оголошення нової теми та імені письменника, творчість якого вивчатиметься, запропонувати учням прослухати музичний твір, який характеризує даного автора (наприклад, оркестрову увертюру Г. Холста «Волт Вітмен»). Питання для учнів: Який настрій у вас викликала ця музика? Які уявлення у вас про поета, якому присвячений даний музичний твір? Мелодекламація. Супровід першого прочитання вірша мелодією, для більш емоційного сприйняття поетичного тексту. Учитель. Послухайте прекрасну поезію під музичний супровід, опишіть свої враження. Чи сподобалось вам музичне оформлення вірша? Як звучить природа? (перед вивченням творів про природу: Й.В. Гете «На гірських вершинах», Г. Гейне «Задзвени із глибини», Є. Гуцало «Журавлі високі пролітають...», М. Рильський «Осіньмаляр із палітрою пишною...», «Люби природу не як символ...», М.Вінграновський «Сама собою річка ця тече», О. Довженко «Зачарована Десна» та ін.). Питання для учнів: Які звуки природи вам подобаються? Які звуки природи вас заспокоюють? Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер? Адже це голос самої природи Як музика впливає на все живе? (перед вивченням творів про героїв, які тонко відчувають музику: Леся Українка «Лісова пісня», А.П. Чехов «Скрипка Ротшильда», В.Г. Короленко «Сліпий музикант» та ін.). Питання для учнів: Чи був у вашому житті момент, коли музика потрясла, вразила, залишила незгладимий слід? 45

47 Як чинить людина, в якої розвинене музичне почуття прекрасного? (Звуки цікаві тим, що мають незбагненну здатність впливати прямо на серце або душу.) Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору Музичний фон. Музика для створення атмосфери епохи, для глибшого розуміння думок, почуттів, переживань героїв у даній епосі чи історичній ситуації (наприклад, музика епохи романтизму (Ф. Шопен, Е. Гріг, Я. Сібеліус), фонозапис «Шум моря» під час вивчення роману Ж. Верна «П ятнадцятилітній капітан», увертюра М. Лисенка до опери «Тарас Бульба» за повістю М.В. Гоголя та ін.). Обмін враженнями після прослуховування музики можна провести з наступних питань: Який настрій створюється за допомогою музики? Які почуття вона викликає? Яка картина народжується у вашій уяві? Голос яких музичних інструментів ви почули? Як музика характеризує історичну епоху? Якому епізоду твору відповідає ця мелодія? «Характеристика звукообразу». Знайдіть у поетичному тексті звукові образи. Назвіть деталі цих образів. Наприклад, вірш П. Тичини «О панно Інно»: У 1-й строфі поет створює образ тиші, що асоціюється з душевним спокоєм, утихомиренням пристрастей, спогадами, а також із зимовим пейзажем сном, тобто відображенням спокою природи. У 2-й строфі: крик/шепіт своєрідна антитеза, різкий перепад емоційного стану ліричного героя. «Звуковий пейзаж». Спостереження за станами природи в поезіях. Наприклад, балада Т.Г. Шевченка «Причинна». Твір починається картиною буряної ночі: «Реве та стогне Дніпр широкий» Ми спостерігаємо силу, рух вітру, що підсилюється алітерацією звука «р». 46

48 На противагу нічному пейзажу, вранішню природу поет малює в спокійному тоні, відтворюючи цей стан в основному звуковими засобами (менше уваги Шевченко приділяє кольоровим образам). Пейзажі в баладі є частиною композиції, налаштовують читача на відповідний настрій. «Семантична карта звуків». Визначення, за допомогою яких мовно-слухових образів письменник створює об ємний, живий, чутний образ пори року, природи, навколишнього світу. Наприклад, під час вивчення повісті В.Г. Короленка «Сліпий музикант» учні створюють семантичну карту звуків української весни. (Ідея Т.М. Моцак: [27, с. 15].) Навколишній світ маленький сліпий Петрусь сприймає переважно через звуки. Весна для героя: свистіла, стукотіла, шелестіла, відбивала, бриніла, позіхала, шерхотіла, співала, переливалася, дзвеніла. Одного разу весною, коли хлопчику було вже три роки, мати з Максимом вирішили взяти його на прогулянку в поле. «Природа розкинулась кругом, наче великий храм, приготовлений для свята. Але для сліпого це була тільки безмежна пітьма, яка незвично хвилювалася навкруги, ворушилася, рокотала і дзвеніла, простягаючись до нього, торкаючись до його душі звідусюди неспізнаним ще, незвичайним враженням, від впливу яких болісно билося дитяче серце». «Далина звучала в його вухах неясно завмираючою піснею; коли ж по небу гучно перекочувався весняний грім, заповнюючи собою простір і з сердитим гуркотом гублячись за хмарами, сліпий хлопчик прислухався до цього гуркоту з побожним ляком, і серце його розширялося, а в голові виникало величаве уявлення про обшир піднебесних високостей. Таким чином, звуки були для нього головним безпосереднім виявом зовнішнього світу; інші враження були тільки доповненням до вражень слуху, в які виливалися його враження, як у форми». Підбір музичного символу до образу героя. Підберіть музичні фрагменти, які, на вашу думку, передають характер Маленького принца (Гамлета, Айвенго, Мавки, Марусі Чурай та ін.). 47

49 «Момент хайку» (вивчення творчості М. Басьо). Учитель пропонує учням послухати хайку М. Басьо: Старий ставок. Стрибнула у воду жаба. Сплеск в тиші. Які ваші перші враження від найвідомішого хайку в світі? Хіба є який-небудь смисл і краса у намальованій картині? Чи не виникає у вас подив: як японці можуть захоплюватися подібними речами? Що означає цей «сплеск в тиші»? (Тиха, спокійна японська музика.) Учитель. Перенесіться уявою до давнього буддійського храму, оточеного віковими деревами, що знаходиться далеко від міста, від людського шуму... Чи затишно вам тут? Прислухайтесь до себе Стоїть жарке літо, яскраве сонце світить на повну силу Уявіть невеликий ставок при цьому храмі: яка від нього випромінюється свіжість, чистота, спокій І от при сходженні присмерку виходить буддійський відлюдник, який тільки що відірвався від своїх священних книжок, і підходить задумливими кроками до цього ставка. Навколо тиша Така тиша, що чутно навіть, як стрибнула у воду жабка... Відчуйте, як у цьому сплеску води поєднуються елементи вічного і миттєвого. Вічний старий ставок, який увібрав у себе мудрість віків Скільки людей він бачив!.. Безліч разів віддзеркалював небо!.. Усвідомити вічність ставка допомагає одна мить стрибок жаби. Ви почули легкий сплеск води... Це момент осяяння, осягнення істини... Цей звук відкликається в вас немов би вселенською луною. Весь сенс існування зосереджений тут. Мить цього сплеску підкреслює вічну тишу Станьте єдиним з тим, що ви почули Відчуйте радість буття вашого істинного «Я» Це і є момент хайку. Світ звуків у художніх творах. 1. Якими звуками сповнена поезія М. Басьо? Як шумить-гуде банан, як у кадуб капа дощ, чую цілу ніч. 48

50 Холод, ніч, нудьга... Чути плюскоти весла десь од берега. Тиша, мир і лад. Десь там тоне межи скель цвіркотня цикад. 2. Знайдіть звуки природи у вірші Джона Кітса «Про коника і цвіркуна». Як ви розумієте рядок з поезії Дж. Кітса «Поезія землі не оніміє»? 3. Музичність поезії Б.-І. Антонича, П. Тичини, О. Блока, С.Єсеніна. 4. Які звуки війни в оповіданні Г. Бьолля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа»? Знайдіть звуки життя в даному творі. Звук як символ. Визначити символічну роль звуку в творі. Приміром, у п єсі А.П. Чехова «Вишневий сад» виділяється образ, загадка якого ось уже століття не перестає хвилювати уяву читачів, глядачів, режисерів та акторів, що звертаються до твору. Це дивний сумний звук струни, що лопнула, який порушує тишу. Цей звук герої п єси чують двічі: у центрі і фіналі, що говорить про його особливе значення для розуміння твору. Звук струни у п єсі перетворюється на символ, набуває навіть якогось містичного значення. У А.П. Чехова це вечірній звук, таємний, незрозумілий. Цей віддалений звук як невідомий поклик майбутнього. З ним пов язаний мотив розставання та страждання адже маєток Любові Андріївни Ранєвської скоро буде продано та зруйновано. «Пісня про себе». «Пісня про себе» найвідоміший твір В. Вітмена. Яку б ви пісню про себе склали: героїчну? ліричну? філософську? громадянську? Про що б розповіли? «Пісня героя». Письменник В. Шукшин любив порівнювати життя людини з піснею. Про знайомих він говорив: «Прожив, як пісню проспівав». І уточнював: «Проспівав її пречудово» або навпаки: «Кепсько проспівав». А яку пісню «проспівав» герой нашого твору? 49

51 Музика, звуки в назвах творів. 1. А.П. Чехов «Скрипка Ротшильда». Система питань за оповіданням: Чим є для Якова скрипка? (Яків Іванов музикант за покликанням, талановитий скрипаль, але все життя робить труни. Скрипка грає в житті Якова особливу роль: «...он клал рядом с собой на постели скрипку и, когда всякая чепуха лезла в голову, трогал струны, скрипка в темноте издавала звук, и ему становилось легче». Скрипка для чеховського героя розрада, єдина втіха, він ставиться до неї як до дитини. Це зворушливе ставлення підтверджується і в сцені прощання Якова з життям: йому «не жалко было умирать, но как только дома он увидел скрипку, у него сжалось сердце и стало жалко. Скрипку нельзя взять с собой в могилу, и теперь она останется сиротой...» Любов до музики, до скрипки є проявом світлого, доброго в герої.) Як Марфа відноситься до скрипки? (Дружина Якова Марфа, на яку він не звертав уваги, «будто она была кошка или собака», розуміла цю прихильність: «...она всякий раз с благоговением вешала его скрипку на стену». З благоговінням тобто з найглибшою повагою, з розумінням прихованої чоловікової любові.) Перед смертю Яків грає на скрипці. Про що його дума, про що сумна пісня скрипки? (Яків переглядає все своє життя. Він приходить до сумного висновку: прожив його без користі, без задоволення, у злобі, в ненависті. Думки про неправильно прожите життя, про свою жорстокість захоплюють Якова цілком і змушують перед смертю глибоко каятися. Описувані події відбуваються навесні, в пасхальний період. Це не випадково: мова йде про воскресіння людської душі. «Яков вышел из избы и сел у порога, прижимая к груди скрипку... он заиграл, сам не зная что, но вышло жалобно и трогательно, и слѐзы потекли у него по щекам. И чем крепче он думал, тем печальнее пела скрипка». Пісня героя на порозі смерті є не що інше, як благання про прощення.) Яків називає Ротшильда братом. Що «братнього» у долях Якова і Ротшильда? (Флейтист Ротшильд, смішна і делікатна людина, побратим Якова завдяки любові до музики. Вражає сцена, де Яків називає «жида» Ротшильда братом. «Не могу... проговорил Яков, тяжело дыша. Захворал, брат». А.П. Чехов доводить просту і велику думку: всі ми на цій землі брати!) 50

52 Чому Яків заповів скрипку Ротшильду? (Флейта Ротшильда «плакала» і ятрила душу простого і грубого Якова. Саме Ротшильд поряд з Яковом перед смертю, саме він може оцінити скорботну пісню скрипки, саме від нього так важливо Якову отримати прощення. Найдорожче, свою скрипку, своє дитя, Яків заповідає Ротшильду, тому, кого ненавидів і хто став його братом. Заповів свою душу.) Чи випадково А.П. Чехов дав своєму героєві прізвище знаменитого багатія? Чим багатий музикант Ротшильд? (Чеховський герой не випадково носить прізвище багатія Ротшильда, тільки, на відміну від нього, багатство у бідного флейтиста істинне, нетлінне: лагідна і добра душа та сумна пісня скрипки. Ротшильд грає на скрипці Якова так добре і зворушливо, що слухачі плачуть. «И эта новая песня так понравилась в городе, что Ротшильда приглашают к себе наперерыв купцы и чиновники и заставляют играть еѐ по десяти раз». Пісня скрипки будить Людину в людині, оголює живу людську душу, змиваючи бронзовий накип з серця. Саме тому оповідання, незважаючи на сумні події, в ньому описані, залишає світле почуття.) 2. В.Г. Короленко «Сліпий музикант». Питання для учнів: Яку роль відігравала музика в житті Петра Попельського? (За допомогою музики герой розкривав душу та спілкувався з навколишнім світом.) Порахуйте, скільки разів слово «звук», «звуки» зустрічаються в повісті «Сліпий музикант». (Більше 80-ти разів.) А скільки разів письменник використовує слова «музика», «музичний», «музикант»? (Майже 50 разів.) А слово «пісня»? (57 разів.) Слово «мелодія», «мелодійний»? (28 разів.) Слово «гармонія»? (9 разів.) Як ви гадаєте, з якою метою В.Г. Короленко вживає так багато однакових слів у невеликому творі? 3. Ф.Г. Лорка «Гітара». Питання для учнів: Як ви гадаєте, за чим тужить, плаче гітара у вірші Ф.Лорки? 51

53 Види завдань з опорою на музичний матеріал. 1. Музична тема героя як його продовжена характеристика (на відміну від літературного портрета, що фіксує персонажа в певний момент). Внутрішня музикальність героїв, особливо української та російської класичної літератури, синонім їх духовної незадоволеності в рамках того життя, що їм судилося. Музичні епізоди виривають героїв художніх творів з умовності заданого життя і тим самим роблять їх співзвучними будь-якому часу. Так, включення музики до творів Л.М. Толстого задано його методом «діалектики душі». Музика відразу занурює читача в стан героя, у його переживання без застережень, без інших сторонніх деталей. Музика у письменника це завжди перемога душі над тлінністю життя. Пригадаємо натхненний стан радості, щастя, злиття з життям в музичному будинку Ростових; внутрішній монолог Миколи Ростова («Війна і мир») в той момент, коли він готовий був уже звести рахунки з життям і раптом почув спів сестри Наташі; музику, що приснилася Петі Ростову. Все це кульмінація життя героїв, пік їхнього існування. Однією з характерних рис українського народу є музикальність. Багато кращих героїв нашої літератури наділені неабиякими музичними здібностями, люблять пісню, співають, грають на музичних інструментах. У драмі Лесі Українки «Лісова пісня» народна пісня становить серцевину художнього образного ладу. Твір має музичний додаток, де письменниця сама вказує на мелодії, які мають бути використані у виставі за п єсою. Розвиток дії супроводжується відповідною зміною цих мелодій. Музика в «Лісовій пісні» безпосередньо співзвучна з тим, що внутрішньо переживають герої драми. Гра Лукашевої сопілки символізує суголосну красі світу красу його душі, як відлуння античного міфу про магічну силу Орфеєвого мистецтва. В українській міфології звучання сопілки співвідносне передусім із пробудженням природи та з ідеєю календарно-обрядового творення світу. Лукаш грає веснянки, причому у певній послідовності: на голос веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти. Музичний супровід стимулює зміни, надає 52

54 сенсу й самоцінності всьому, що відбувається навкруги. Лукашева пісня, пробудивши казкову героїню від тривалого зимового сну, сприймається нею водночас як внутрішнє осяяння, як відкриття нового, досі невідомого їй світу. Як «лісова царівна», «дочка лісу», Мавка перебуває в інших ритмічних вимірах. Мелодія сопілки зворушує її, породжує сум яття, «якусь тугу в очах», і вона проймається почуттями, яких ще ніколи не переживала. Лесина Мавка меломанка: вслухаючись у гру Лукашевої сопілки, вона зізнається Лісовикові, що хоче побачити людського хлопця, бо він «певне гарний». З духу музики народжується і кохання, і трагедія Мавки. Звук одна з найприкметніших ознак життя, а його відсутність, навпаки, ознака потойбічного світу, що вказує на наближення смерті, або на власне смерть. Зрадивши пісні, Лукаш втрачає власну сутність. Мавка, розуміючи, що забуття їй не суджено, віддає свою душу в Лукашеві руки сопілкою. Акцент у драмі зроблено на тому, що мелодія сопілки це голос душі. Така музика всесильна, здатна долати тугу, творити красу й повертати до життя. 2. Музика, що є лейтмотивом, стрижнем сюжету («Крейцерова соната» Л.М. Толстого, «Гранатовий браслет» О.І.Купріна). Музична тема протягом певного відрізку часу життя персонажа починає звучати для нього по-різному, тим самим відкриваючи читачеві ті зміни, які відбулися з героєм, і той вплив, який чинить на нього життя. Музика для цих героїв, як правило, подразник, що вириває їх з обставин звичайного життя і веде до забутих, але принципово важливих і необхідних спогадів, або повертає до живого, мінливого життя. Наприклад, епіграфом до повісті О.І. Купріна «Гранатовий браслет» стала соната Л. Бетховена 2, D-dur, op. 2. Отже, на уроці, присвяченому цьому твору, обов язково повинна звучати дана соната, адже це входило в задум письменника. 3. Музика, яка фіксує переломні моменти, больові точки в житті одного і того ж героя. Марічка Гутенюк, героїня повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», поетична дівчина, дитя казкового світу гуцульських співанок. Її пісні сумні, прості і ревні, з являються «ніби самі по собі», народжуючись з вражень від краси навколишнього світу (сонце, небо, гори, рослини) або з людських 53

55 подій: як зчарувала Андрія Параска, як він вмирав од того та навчав не любити чужі молодиці; або про горе матері, син якої загинув у лісі, придушений деревом. Ці пісні звичайно закінчуються: Ой кувала ми зозулька та й коло потічка. А хто ісклав співаночку? Йванкова Марічка. Музично обдарований також її коханий Іванко. Коли він грає на сопілці, встромляє очі кудись поза гори, неначе бачить, що приховано від інших, і чудна пісня тихо спадає на зелену отаву царинок, де кидають свої тіні смереки. Та от герої розлучаються. Сумує Марічка і вирішує: «Тільки співати залишу...» Ця різка зміна музичної теми героїні має в структурі твору вирішальне для його композиції значення. 4. Музичні смаки літературних героїв і їх характеристика; здатність персонажів до сприйняття музики або відмова їм у цьому автора. Жанр своєї п єси «Наталка Полтавка» І. Котляревський визначив так: «Оперета малороссійская». Називаючи драматичний твір оперою, Котляревський мав на увазі те, що як у класичному музичному творі поєднується інструментальна музика зі співом, так і в його опері поєднуються висловлювання, монологи героїв із співом. У творенні образу Наталки важливими є народнопісенні засади адже з появою Наталки на сцені лунає українська пісня. Цей образ є втіленням жіночого типу українки, у його найкращих якостях. Наталка Полтавка це співуча й красива дівчина, яка вміє бути вірною, наполегливою, роботящою. Маруся Чурай, героїня однойменного роману в віршах Л.Костенко, напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін. Л. Костенко показує роль митця в історії, у долі народу, Батьківщини. Маруся неповторна, одухотворена, творча особистість, рідкісний виняток у прагматичному, приземленому світі. Це надзвичайно музикальна дівчина, що володіє рідкісної краси голосом. Вона імпровізує як слова, так і мелодії до своїх пісень. Завдяки своєму талантові проста дівчина з Полтави стає 54

56 душею України, адже пісенним словом виражає сутність свого часу, окрилює людей. Ставленням до пісні персонажі роману Л. Костенко виявляють рівень своєї духовності. Для полтавських міщан митець залишається незрозумілим і приреченим на самотність. Натомість на захист Чураївни та пісні як єдиного цілого стають духовні побратими Марусі Іван Іскра, Лесько Черкес і сам Богдан Хмельницький. В останньому розділі роману картина весняного пробудження природи. З піснями талановитої землячки полтавський полк знову вирушає в похід. Триває боротьба за волю України, і пісня Марусі Чурай теж стає часткою цієї боротьби, часткою душі народу. 5. Порівняльний аналіз музичних і літературних образів на заключному етапі вивчення літературного твору. (Наприклад, музична балада Ф. Шуберта «Лісовий цар» і балада Й.В. Гете «Вільшаний король».) 6. Музика відомих композиторів як ілюстрація до вивчення пейзажної лірики («Пори року» А. Вівальді та П.І. Чайковського, «Ранок» Е. Гріга, «Мелодія» К. Глюка, «Бузок» С. Рахманінова). Зіставлення пейзажних замальовок, різних пір року в музичному та художньому творах. 7. Прослуховування музичних інтерпретацій програмового художнього твору. Наприклад, музика до роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі»: симфонічна поема А. Рубінштейна «Дон Кіхот», симфонічні варіації Р. Штрауса «Дон Кіхот», симфонічні гравюри А.Кара-Караєва «Дон Кіхот»; опера Е. Жак- Делькроза «Санчо Панса», опери «Дон Кіхот» Ж. Массне, Н.Піччіні, С. Майра, М. Гарсіа, Р. Гепарда; оперета С. Монюшко «Новий Дон Кіхот, або Сто безумств»; мюзикл Мітчела Лі «Людина з Ламанчі»; балети «Дон Кіхот» В. Геріха (Берлін, 1840), Д.Макфаррена (Лондон, 1846), Лукантіні (Мілан, 1884), Л. Мінкуса (Санкт-Петербург, 1869, постановка М. Петіпа); а також музика за мотивами роману Е. Альфтера, Х. Родріго, Г. Перселла, Д. Ейреса, Ж. Ібера, М. Равеля, Г. Тельмана, А. Сальєрі, Д. Рісторі, Я.Вейнбергера, Я. Доубрави, В. Кирейка, сучасних композиторів Г.Гладкова, О. Животова, О. Журбіна, Д. Кабалевського, А.Петрова та ін. 55

57 8. Підбір власного музичного ілюстративного матеріалу до художніх творів. Наприклад: проілюструйте музичним твором повість О. Гріна «Пурпурові вітрила» (сонети Ф. Петрарки, новелу О. Генрі «Останній листок», вірш «Осіння пісня» П. Верлена, кіноповість О. Довженка «Зачарована Десна» та ін.). 9. Музичні вечори романсів і пісень, написаних на вірші відомих поетів: музика М. Таривердієва до сонетів В. Шекспіра, романси на вірші О. Пушкіна, М. Лермонтова, Ф. Тютчева, С.Єсеніна, М. Цвєтаєвої, Б. Пастернака; твори композиторів, що заклали основи української камерно-вокальної музики М.Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, С. Людкевича і стали першими інтерпретаторами і популяризаторами глибоко емоційної і виразно соціальної лірики Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка, Лесі Українки. 10. Уроки, присвячені поетам-бардам: російським виконавцям власних пісень О. Галичу, Ю. Візбору, Б. Окуджаві, В.Висоцькому, В. Цою; українським виконавцям авторської пісні Ігорю Жуку, Вадиму Народницькому, кобзарю і мандрівному барду Віктору Пашнику та ін. «Від поезії до музики і навпаки». На кожну парту роздаються тексти вірша, на слова якого кілька композиторів створили музику («Зимова ніч» Б. Пастернака, «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» І. Франка та ін.). Учні виконують наступні завдання: 1. Прочитайте вірш упівголоса, прислухаючись до ритму, інтонації, і запишіть власні відчуття. 2. Прослухайте кілька пісень на даний вірш у виконанні різних співаків. Порівняйте текст вірша та його музичні інтерпретації. «Поміркуйте». Як ви розумієте висловлювання про себе сучасної української письменниці М. Матіос: «Я письменник-грім. Я дзвонар людського щастя і нещастя також». Твір-есе на запропоновану тему: «Про що шепочуть дерева», «Звуки ранку», «Музика зірок» та ін. 56

58 Вправи для валеохвилинок «Концентрація». Учитель. Закрийте очі. Протягом хвилини постарайтеся сконцентрувати на вухах всю свою увагу і спробуйте визначити джерело кожного звуку. Прислухайтеся. З вулиці пролунали голоси людей. Скільки їх? Чоловіки це чи жінки? Скільки їм років? Ви почули звук мотора. Що це? Легковий автомобіль, вантажівка або мотоцикл? Навчіться визначати будь-які звуки, чути своє дихання і удари серця, найменші шерехи в класній кімнаті, не упускайте нічого. Тренуйте ваш слух розрізняти ледь вловимі звуки. Спробуйте відчути всім вашим єством, всім організмом ці звуки і запам ятати відчуття, які при цьому виникнуть! Будь-який сприйнятий звук намагайтеся переводити у відчуття! Будьте напоготові і не пропустіть те, що може виявитися корисним для вас. Не сприймайте більш ніяких зорових, тактильних і нюхових вражень, «відключаючи» ці системи сприйняття і працюючи тільки слухом. Так розвивають слух розвідники і контррозвідники. Не напружуйте слух, а загостріть слухову увагу. Загострена увага до джерела звуку загострює і тренує слух. Слухайте всі звуки і перекладайте їх в область почуттів відчувайте, як ці звуки впливають на вас. Запам ятовуйте ці відчуття спрямованості звуку. «Музична хвилинка». Варіант І. Учитель. Розгляньмо клавесин (будь-який інший музичний інструмент) на малюнку і послухаємо музичний твір, що виконується на цьому музичному інструменті. (Звучить приємна мелодія.) «Музична хвилинка». Варіант ІІ. Учні слухають невеликий музичний фрагмент (1-2 хвилини). Потім діляться враженнями, використовуючи початкові фрази: «Коли я слухаю музику... то уявляю...» або «начебто потрапляю...» «Музика немов...» «Звуки музики (які?)...» 57

59 Прийоми роботи на етапі рефлексії Емоційно-музична рефлексія. Учитель пропонує послухати фрагменти з двох музичних творів: перший уривок тривожна музика, другий спокійна, натхненна. Учні вибирають музичний фрагмент, який відповідає їх настрою. Рефлексія «Ноти». Оцінка рівня проведення уроку. На кружечках учні пишуть назву однієї з семи нот. (Чим вищий звук, тим вища оцінка). «Наш настрій». Спільний малюнок класу. Всім разом на аркуші ватману потрібно намалювати свій настрій під музику. Потім відбувається обговорення того, що вийшло. 58

60 АРОМА-ІМІДЖ УРОКУ Троянда! Скільки емоцій можна отримати від одного тільки спогаду цього досконалого символу царства квітів. Аромат троянди наш ніс впізнає негайно в дуже малих кількостях (одна десятимільйонна граму). Викликаючи в уяві образ саду, ми немовби відчуваємо ніжний солодко-духмяний аромат квітучих дерев, весняний густий запах меду і свіжості або осінній насичений аромат яблук Навколишній світ справжній океан ароматів. Орієнтуватися в ньому допомагає вміння розрізняти запахи. Нюх абсолютно незаслужено в психофізіології віднесений до другорядних відчуттів. Сліпоглухі користуються нюхом, як зрячі користуються зором: визначають за запахами знайомі місця і дізнаються про знайомих людей. Аромати невід ємна частина життя, як тепло, колір і звук. Тонка енергія ароматів здійснює яскраво виражений позитивний вплив на нашу фізіологію і душевний стан, безпосередньо впливає на настрій. Запахи нерозривно пов язані з людським тілом, з роботою інтуїції, пам яті і уяви. Кожному, напевно, доводилося переживати таке почуття, коли знайомий запах повертає в далеке дитинство, викликаючи тугу і ностальгію за давно минулими часами. Гармонія ароматів супроводжує нас протягом дня: ранок ми починаємо з м ятно-ментолового запаху зубної пасти і хвилюючого аромату кави; день радує нас бадьорим терпким ароматом чаю, старовинним прозорим запахом парків; вечір і ніч заспокоюють ніжністю і прохолодою запашного шовку постільної білизни. Яким буває запах? Приємним неприємним, сильним слабким, різким ніжним, стійким нестійким, а також гірким, солодким, терпким, квітковим, фруктовим, пряним Запах моря, хвойного лісу неможливо забути. У давнину люди вірили, що аромати рятують від злих духів, підсилюють вроду. В якості пахощів наші предки довгий час використовували сушені трави і квіти. Чутливість нюхового аналізатора людини надзвичайно велика. Один нюховий рецептор може бути збуджений однією молекулою пахучої речовини, а збудження невеликої кількості рецепторів призводить до виникнення стійкого відчуття. Склад 59

61 ароматів дуже складний. В ароматі троянди, приміром, більше 300 хімічних сполук, а всього існує близько 30 тисяч сортів королеви квітів. Людина може сприйняти і розпізнати близько 6000 запахів (у порівнянні: собака розпізнає близько запахів). Запахи, які потрапляють в ніс з повітрям, спочатку розчиняються у вологій слизовій оболонці носа, дратують нюхові нерви, закінчення яких там знаходяться, а потім переносяться по спеціальним клітинам прямо в гіпоталамус мозку. У той же час сигнал запаху йде в область, звану гіпокамп, відділ мозку, відповідальний за довготривалу пам ять і увагу. Саме тому запахи так живо викликають у нас всілякі спогади. З цього випливає, що вдихати який-небудь запах значить надсилати негайний сигнал в «мозок мозку» і звідти на весь організм. За дослідження в області нюху кілька років тому була вручена Нобелівська премія. Її розділили американці Ричард Аксель і Лінда Бак, які з ясували, як саме людський мозок розпізнає запахи. Виявилося, за формування нюхових рецепторів відповідальні спеціальні гени їх у нас близько тисячі, це приблизно 3% загальної кількості. Нюховий орган чуття активує усі види діяльності кори мозку, що відповідають за складні пізнавальні і поведінкові функції, оцінювання обстановки та прийняття рішень, почуття такту, контроль імпульсів і абстрактне мислення, а також відіграють важливу роль в емоціогенезі, у регуляції процесів навчання і пам яті, в обробці сенсорної інформації, у встановленні зв язку між психічними елементами: відчуттями, сприйняттям, уявленнями, ідеями тощо. Як найдавніша з сенсорних систем, нюхова пам ять більш стійка, ніж зорова. Пам ять на образи починає згасати через кілька днів, а «сліди» імпульсів, що приходять від ароматичних речовин, не слабнуть роками. Запам ятовується взаємозв язок аромату з певним контекстом, ситуацією. Кожна людина індивідуально сприймає запахи, пов язуючи їх з радісними або сумними подіями в житті. Асоціація на аромати проявляється у вигляді різних образів, почуттів, слів. Психолог Н.Грот з цього приводу розмірковує так: «Чому запах резеди цінуємо більше, ніж запах липового цвіту? Очевидно, тому, що перші враження і поєднання вражень, порівняно з другими, 60

62 створюють найбільш гармонійні хвилювання в різних органах нашої нервової діяльності» [35, с. 73]. Дитинство найбільш чутливий до запахів період. Аромаімідж в школі включає в себе аромат класної кімнати, запах парфумів вчителя, запах свіжості провітрюваного приміщення. У пригадуванні запахів потужно залучені пам ять, уява, підсвідомість, інстинкти, тому аромати часто використовують як стимули при вивченні нового навчального матеріалу. Натуральний запах від простих дарів природи навіть у незначній кількості надасть потужний оздоровчий вплив на учнів і самого вчителя: аромати яблука і винограду створюють ефект розширення простору сприйняття, м яти ефект заспокоєння, умиротворення, зменшення частоти серцевих скорочень; лугових трав ефект відпочинку, умиротворення; гілки ялини очищення простору, насичення його фітонцидами біологічно активними речовинами, які запобігають розмноженню шкідливих для здоров я бактерій; гілки сосни ефект насичення киснем, бадьорості, активізації розумової діяльності тощо. Помічено, що запах лаванди збільшує працездатність на 20%, жасмину на 34%, лимона, лимонної м яти, лимонної герані на 54%. Вивченням цілющих властивостей запашних речовин займаються спеціальні науки ароматерапія та аромапсихологія. В Японії ароматерапію застосовують на великих підприємствах, співробітники яких займаються розумовою працею. Кожні три години в кімнатах розпорошують ефірні масла жасмину, мирту, лимону і лавру ці аромати покращують кровопостачання мозку, знімають нервову напругу та підсилюють увагу і концентрацію. Японська фірма «Суміцу» навіть організувала спеціальні аромакімнати відпочинку, де люди можуть енергетично підживлюватись. Проведені експерименти впливу ароматів ефірних олій на чуттєво-емоційну сферу людини дають можливість розділити їх на певні групи. - Освіжають: апельсин, лимон, розмарин, лаванда, м ята, ялиця; - концентрують увагу, покращують пам ять, дарують бадьорість, працездатність, оптимізм: кедр, лимонник, лимон, мандарин, апельсин, пачулі, кориця, розмарин, магнолія, сандал; 61

63 - нормалізують роботу нервової системи, підвищують комунікабельність, усувають важкі думки, наповнюють легкістю: м ята, лаванда, чебрець, лавр, жасмин, троянда, мигдаль; - заспокоюють: жасмин, троянда, лаванда, ромашка, евкаліпт, ялівець, чебрець, апельсин, чайне дерево, герань, меліса, сандал, ваніль, чайне дерево, ладан майоран, лотос, орхідея; - пожвавлюють при перевтомі, смутку, заспокоюють в стресових ситуаціях: коріандр, базилік, ваніль, чайне дерево, ладан, лотос, герань, грейпфрут, імбир, сосна, туя, лаванда, лавр, м ята, троянда, фіалка, чебрець, ладан, кориця, лимон, гіацинт, ілангіланг, грейпфрут, майоран, сандал; - дозволяють досягти гармонійного злиття з навколишнім світом: мирра, сандал, троянда, ладан, лимон, рододендрон, герань, жасмин, апельсин, тибетські пахощі; - створюють відчуття затишку, тепла і легкості в класному приміщенні: жасмин, апельсин, троянда, кокос, лотос, мандарин, ладан, лимон, сандал; - дарують благородство почуттів і думок: жасмин, шавлія, сандал, орхідея, коріандр, материнка, розмарин, ваніль, вербена, ладан; - допомагають зосередитися, викликають підвищену здатність до швидкого виконання завдань: троянда, м ята, конвалія, фіалка; - сприяють процесу пізнання, розумовій праці, підвищують працездатність, освіжають: розмарин, лимон, евкаліпт, м ята, мускус; - створюють відчуття досягнення успіхів у навчанні і роботі: бергамот, евкаліпт, сосна, кедр, мандарин, лимонник, лавр, апельсин, розмарин, ялівець, лимон, гвоздика. Спеціальна керамічна лампа для ароматерапії стане прекрасним елементом дизайну вашого вчительського столу та створить вишуканий арома-імідж уроку. Рецепти для аромалампи: 1) Для створення позитивного настрою на уроці: 2 краплі кориці, 3 краплі апельсина. 2) Перед виконанням творчого завдання: 3 краплі лаванди, 2 краплі лимона. 3) Для створення робочої атмосфери: 2 краплі лимона, 2 краплі розмарину. 62

64 Цілеспрямоване використання аромату з певними властивостями надає очікуваний вплив на психоемоційний стан учнів, що дозволяє провести прогнозування характеру почуттів, які ми хочемо викликати. Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу «Знайомий аромат». Учитель просить учнів закрити очі і розпорошує по класу ефірну апельсинову олію (можна будь-яку іншу знайому дітям ароматичну речовину: виноград, грейпфрут, м яту). Учитель. Що ви уявили, відчувши запах? (Можливі асоціації учнів: свіжість після дощу, новий рік, стакан апельсинового соку.) Психоемоційний вплив даного аромату концентрує увагу, покращує пам ять, дарує бадьорість, працездатність, оптимізм, що є прекрасним тонізуючим початком уроку. «Аромат часу». Емоційно-образне занурення в атмосферу минулих епох. Учитель. Уявити, яким було життя на нашій планеті ще вчора, в XX столітті, якою була мода, архітектура, кулінарія, складно, але зробити це все ж можна. Уявити, що буде завтра, в XXII столітті, коли наші діти змінять світ до невпізнання, коли в наших будинках житимуть наші правнуки, теж можливо. Той особливий дух часу, аромат нашого життя, який вирує на нашій планеті в XXI столітті, зміниться іншим. Кожна історична епоха пахла по-своєму, і кожна наступна епоха змінювала аромат попередньої, змінювався дух часу. Дух часу це і є аромат епохи. Спробуємо зануритись в історичну ароматику епохи (Ренесансу, романтизму, початку XX століття) і осмислити дух минулого. «Аромат країни». Прийом використовується перед вивченням зарубіжного автора або твору, дія якого відбувається не в Україні. З яким запахом у вас асоціюється Україна? А Японія? (Вивчення хайку, творчості М. Басьо.) З яким запахом у вас асоціюється Туреччина? (Перед вивченням повісті О. Назарука «Роксоляна».) 63

65 Гра «Дізнайся по запаху». Гра проводиться перед вивченням творів, в яких запах виступає важливим художнім засобом, деталлю, символом («Євшан-зілля» М. Вороного, «Запах кропу» Є.Гуцала, «Запахи» П. Зюскінда та ін.). Учитель. Відкрийте коробочки зі спеціями і прянощами та вдихніть їх аромат (це можуть бути кориця, коріандр, кава, гвоздика, імбир, кардамон, ваніль). Визначте аромат і дайте його характеристику. «Асоціативне гроно». Підібрати асоціативний ряд ароматів до слова. (Наприклад, аромат бузку: медовий, чарівний, прекрасний, ніжний, п янкий, таємничий, загадковий, дивний ). «Символ уроку». Учитель (тримає в руках троянду). Цю чудову квітку оспівували в багатьох творіннях художники і поети: Вільям Шекспір, Олександр Пушкін, Поль Верлен, Костянтин Бальмонт, Марина Цвєтаєва, Анна Ахматова, Борис Пастернак. Якими тільки епітетами не нагороджували цю красуню ніжна, чарівна, приваблива, неповторна... Троянда вважається улюбленою квіткою самої Афродіти богині любові. Споглядання королеви квітів заспокоює сердечні хвилювання, оновлює душу, приносить щастя, втіху, довголіття. Дітям пропонується понюхати троянду і продовжити речення: «Ця квітка так пахне, що» Учитель. Сьогодні ми будемо говорити про символізм в літературі, і троянда буде символом нашого уроку. На дошці малюється гарна троянда, на пелюстках якої протягом уроку записуються важливі відкриття та висновки з теми, що вивчається. «Запах книги». Приємно читати улюблену книгу, з насолодою вдихаючи і обережно закутуючись в її неповторний аромат. Романтичні натури можуть заявити, що запах книги несе в собі дотик рук кожного користувача, його емоції і переживання, дух покоління і настрій автора. Різні книги пахнуть по-різному. Раритетні фоліанти і бібліотечні пошарпані часом видання з жовтими сторінками, книги з полиці наших батьків, дідусів і бабусь пахнуть ванільно-солодко, занурюючи свідомість у ностальгічні 64

66 спомини. Гарно про це сказав І.О. Бунін у відомому оповіданні «Антонівські яблука»: «Потом примешься за книги, дедовские книги в толстых кожаных переплетах, с золотыми звездочками на сафьянных корешках. Славно пахнут эти, похожие на церковные требники книги своей пожелтевшей, толстой шершавой бумагой! Какой-то приятной кисловатой плесенью, старинными духами...» Вчені лондонського центру розгадали арома-формулу старих книг: затхлість, як основний компонент, переплітається з ароматом трав, легким відчуттям кислоти і ноткою ванілі. Запах цей теплий, спокійний, затишний, трохи зі смутком. Свіжонадруковані книги пахнуть новими обкладинками, яскравим солодко-гіркуватим ароматом типографської фарби і нового паперу. Питання для учнів. Чи звертаєте ви увагу на запах книги? Чи подобається вам цей запах? Які відчуття викликає у вас запах старої книги, нового видання? «Запах свята». Дія багатьох художніх творів відбувається під час свят (Великдень, Різдво, новий рік, день народження героя). Кожне свято має свої унікальні неповторні запахи. Так, про запах Різдва можемо спитати в учнів, вивчаючи твори «Різдвяна пісня у прозі» Ч. Діккенса, «Лускунчик, або Мишачий король» Е.Т.А.Гофмана, «Ніч перед Різдвом» М.В. Гоголя, «Святий вечір» Лесі Українки, «Дари волхвів» О Генрі, «Доктор Живаго» Б.Пастернака, «Різдво» Б.-І. Антонича; пригадаємо запах Великодня, вивчаючи вірші І. Буніна («Христос воскрес! Опять с зарею»), Б. Пастернака («На страстной»), українських письменників Л. Глібова («Христос воскрес! Радійте, діти»), У.Кравченко («В цей день, в цей третій день»), Т.Шевченка («На Великдень, на соломі»), О. Олеся («Писанка»), Б. Лепкого («Мотря»), Шолома-Алейхема («Пісня над піснями»); запах нового року актуалізуємо при аналізі казки С. Маршака «Дванадцять місяців», драми О. Нєкрасова «Снігуронька»; запах дня народження спробуємо відчути, вивчаючи роман «Гаррі Поттер і філософський камінь» Дж. Ролінг та ін. «Запах фарб». Розглядаючи твір образотворчого мистецтва, особливо пейзажні сюжети, можемо «відчути» навіть запахи природи, які художник передає за допомогою фарб. 65

67 Повчитися такому сенситивному сприйняттю запахів через фарби спробуємо, наприклад, через відомі спогади художника Б.В.Йогансона про картину І. Левітана «Березовий гай»: «Коли я побачив «Березовий гай» Левітана, я був буквально приголомшений. Мені здалося це якимсь дивом... Мені навіть здавалося, що я починаю відчувати аромат трав, чути неголосний шум листя беріз, які перебираються ласкавим літнім вітром, що я бачу цей зайчик, це сонячне світло, що пронизує все листя і падає на соковиту траву; він зараз захопить і мою руку, а я буду ловити цей сонячний зайчик. У мене було таке відчуття, що я зараз входжу в цей ліс, і буду йти довго, вдихати в себе весь цей лісовий аромат, це сонячне світло, яке іскриться, ховається і знову виникає, ніби граючи в хованки, це дивовижне зелене сонячне світло, яке створює в душі щось незвичайне, веселощі, радість, і ці сліпучі в білому сонячному світлі білі чепурні стовбури беріз, що ховаються в зелені і знову виникають і ваблять піти углиб, якомога далі в цей ліс». «Поміркуйте». Як ви розумієте цитату з новели В. Винниченка «Момент»: «Пахло змістом сущого»? (Тобто істинного, справжнього.) Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору «Феномен Пруста». Початок ХХ століття породив новий літературний напрям модернізм, такий же неоднозначний і обурливий, як і його епоха. Модерністське мистецтво більше не шукало відповіді на глобальні людські питання. Внутрішній світ людини став відігравати набагато важливішу роль, ніж світ зовнішній. Модерністи звернулися вглиб людської свідомості і підсвідомості, поставивши окрему особистість на чолі світоустрою. Найвизначніші письменники цієї доби Дж. Джойс, М. Пруст, Ф.Кафка. Французький письменник Марсель Пруст створив багатотомний роман «У пошуках втраченого часу», де відобразив цікаві психологічні процеси особистості. Його «реальністю» став герой із настроями, думками та почуттями, які постійно змінюються. Письменник звернув увагу на свідомість людини, що складається з ряду асоціацій, вражень, спогадів. У романі відсутній 66

68 історичний час, натомість присутній психологічний, духовний час, що складається з пам яті, почуттів і переживань, уваги до звуків, смаків, кольорів і особливо! запахів. У психології є навіть поняття феномен Пруста: зв язок пам яті і запахів. Тож, аналізуючи твори письменників-модерністів, будемо звертати увагу на аромати, які використовуються як важлива художня деталь. Аромат і сморід як художні символи. Запахи бувають приємні і неприємні. У першому випадку письменники використовують слово «аромат», у другому «сморід». Різні аромати в художніх творах відображають настрій автора, несуть на собі емоційне навантаження, враження від живої картини навколишнього світу. Літературні герої вдихають аромати природи на повні груди, так що в них дух захоплює і солодко щемить серце. Аромат як приємний запах виступає у художньому творі символом повноти життя, відкритості героя світу, вміння насолоджуватись дарами природи («Пісня над піснями» Шолом- Алейхема, «Запах кропу» Є. Гуцала). Сморід, навпаки, виступає у творах як символічний запах духовної смерті. У «Божественній комедії» Данте атмосфера пекла створюється окрім яскравих кольорів також і за допомогою запахів: смороду, запаху гною, крові. Сморід густим шлейфом супроводжує героя новели «Стариган із крилами» Г. Гарсіа Маркеса. Запах у назвах творів. Якщо сам письменник виносить слово «запах» у заголовок твору, тим більше словесник повинен донести до учнів «аромат» такого твору, його неповторність. 1. Є. Гуцало «Запах кропу». Л. Горболіс звертає увагу на те, що «до чинників, які увиразнюють національну самобутність героя української літератури, належить і складна гама кольорів, звуків, а також запахів, що ідентифікують героя-українця з ріднокраєм» [9, с. 54]. Споконвіку українці культивували красу, облаштовуючи своє життя і побут. Їхнє помешкання мало бути красивим і запашним (як у раю). Запахові характеристики виявляють і формують душевний стан оповідача твору Є. Гуцала «Запах кропу»: запах мокрої землі, вербових гілок, дощу, гіркі аромати осіннього листя, ранковоросяний запах маків, густий пахучий дух великих дрімучих груш 67

69 оберегів дідової і бабиної оселі тощо. Запахи допомагають герою відчути свій зв язок зі світом, осягнути істинне відчуття життя: «Я вловлюю, як пахне мокрою землею, як у носі й горлі лоскоче духом вербного пуху, недавно одлетілим дощем і ще чимось таким, чого й не можна назвати». Запах гармонізує життя героїв твору, виступає важливим ладотворчим чинником. Згадаємо про приготування матір ю оповідача печеної качки: «тоді в хаті пахне припеченим солодом розімлілих яблук, цілий день тоді батько ходить добріший, ніж будь-коли, усміхнений не на лиці, а зсередини». У цьому царстві ароматів рідних, можливих тільки на українській землі ключовим виступає запах кропу, своєрідній символ духовного й матеріального життя українця. Кріп це не тільки приправа до страв, овочів, що має антибактеріальну дію захищає овочі від плісняви, псування; або лікарська рослина, що як відомо, поліпшує діяльність серця. Кріп у контексті оповідання Є.Гуцала є символом рідного простору й сталим елементом, що позначає національну ідентичність героя, надає особливої сенсовості життю українця, актуалізує ментальну пам ять. Природна ритмічність життя українця, обрядова повторюваність дій розкривається на фоні чотирьох пір року, в кожній з яких кріп відіграє для українця унікальну роль, виступає органічним складником світової гармонії. Так, навесні баба Килина оберігає кріп, стежачи, щоб не виривали рослину з коренем, адже весною загострюються всі почуття, рослина набирає сили. Улітку кріп наповнює хату ароматом і створює позитивний настрій: «Вся хата просочена запахом кропу, і лоскоче в ніздрях терпкуватодурманний дух кропу, і таке враження, ніби поряд з тобою за столом сидить сама радість і також ласує й не може наласуватись малосольними огірками». Восени, коли врожай зібрано, «з-поміж усіх запахів яскраво пробивається дух кропу, якого насушили і зсипали в торбинку, щоб зимою було чим обдурити суп, щоб зимою мати зелену страву, яка нагадувала б про літо». Кріп восени ніби вивищується над маком, кукурудзою, соняшником, перцем, цибулею, часником, гарбузами та ін. і символізує добробут. І завершальний запаховий акорд кропу маємо у творі в зимовій замальовці: «З-поміж того студеного паху ледьледь прокльовується забутий запах кропу. Бентежить спомини, зворушує, і вже вдихаєш повітря на повні груди» [9, с. 54]. Запах 68

70 кропу повертає героя-оповідача до малої батьківщини, рятує його від духовної забудькуватості й байдужості. 2. Дж. Родарі «Чим пахнуть ремесла». Де можуть використовуватися запахи? Дати відповідь на це питання допоможе вірш Джанні Родарі «Чим пахнуть ремесла», у якому без зайвої моралізації письменник розповідає про різні професії, кожна з яких має свій особливий, неповторний аромат. Небагатьма влучними деталями письменник створює портрети трудівників, насичуючи їх запахами праці: запахом свіжої стружки, віконної замазки, моря і риби, зворушливими запахами ріллі, поля й лугу. І всі запахи, пов язані з невтомною натхненною працею, однаково приємні. Неприязнь у людей викликає тільки запах неробства: Хай бризка духами Багатий лінюх, А все нехороший Від нього йде дух! 3. П. Зюскінд «Запахи, або Історія одного вбивці». Повість пропонує унікальну можливість подивитися на своє життя, на природу, на світ, на Всесвіт крізь призму запахів, ароматів. Система завдань до твору. 1) Побудувати асоціативний ряд до назви роману. Запах: аромат, пахощі, краса, сила, душа... З ясувати роль даних слів в ідейно-художній своєрідності роману. 2) Які запахи переважають в повісті «Запахи»: сморід чи приємні аромати? (Сморід як символ хвороби, смерті, бруду, зла, тління, нечистоти, розпаду.) 3) Розкрити метафору запаху в повісті П. Зюскінда. Через запах П. Зюскінд зображує весь світ. Його повість історія однієї людини, Жана-Батіста Гренуя, бідного юнака з феноменальними нюховими здібностями, якому запахи замінили в житті все: надію, почуття, прихильності. Ставлення до запаху стає головною характеристикою героя повісті, для якого світ сума запахів, смердюча клоака, звідки він і з явився. Гренуй геній, художник, творець, який створює унікальні аромати, парфуми, шукає свій ефірний ідеал. «І Великий Гренуй бачив, що це добре, дуже, добре... І під цією ласкою квіти виділяли аромат і змішували міріади своїх ароматів в один, що 69

71 переливається всіма відтінками, але все ж єдиний в постійній мінливості універсальний аромат, курили на славу ЙОГО, ВЕЛИКОГО, ЄДИНОГО, чудового Гренуя, і, сидячи на троні золотої ароматної хмари, він знову втягував у себе ці пахощі... Ось, Я створив велику справу, і Я цілком задоволений». Метафора запаху виступає в П. Зюскінда універсальним підсвідомим, всеохватним зв язком між людьми. 4) Гренуй людина, яка не має власного запаху. Що, на вашу думку, означає відсутність власного запаху в головного героя повісті? 5) Естетичний ідеал Гренуя створювати запахи, які б відлунювали вічні цінності. Давайте разом створимо склад наступних пахощів, які прийшли у вигляді ідеї до героя П.Зюскінда: «запах спокою», «запах чистоти», «запах любові», «запах ангела». 4. Р. Шеклі «Запах думки». Герой твору космічний поштар Лерой Кліві здійснює вимушену посадку на недослідженій планеті З-М-22, де він зустрічається з хижаками, схожими на вовків і пантер. У цих тварин немає звичайних органів чуття: вони сліпі, глухі, не відчувають запаху. Герою Р. Шеклі здається, що він у безпеці, проте «вовки» впевнено переслідують беззбройну людину, вловлюючи її думки, запах страху адреналін. Бесіда за змістом оповідання: Оповідання Р. Шеклі має назву «Запах думки». Та чи має думка запах? У чому полягала небезпека становища Кліві на чужій планеті? Які риси вдачі допомогли героєві в боротьбі за виживання на чужій планеті? (Розум, кмітливість, спокій, врівноваженість, відповідальність за доручену справу, мужність, витримка, уміння орієнтуватися в ситуації, дисциплінованість, бажання вижити.) Визначте головну думку оповідання Р. Шеклі. (Необмежені можливості людського розуму, віра в його перемогу за будь-яких умов.) Як ви розумієте назву оповідання? (Думки, що мають запах, це мислення, свідомість, розум, які і дають людині можливість вижити і перемогти.) Фантастичний твір Р. Шеклі справжній гімн людині і її розуму. 70

72 Аромати в художніх творах. Аромати, як і мелодію, не можна розглянути або доторкнутися до них. Та запахи супроводжують картини реальності, доповнюючи їх барвистість, говорять нам про місця, де ми знаходимося. За допомогою запахових характеристик, деталей письменники створюють найбільш виразні пейзажні картини, передають нюанси почуттів своїх персонажів. Для кожного народу характерні особливі запахові образи і символи. Тож, аналізуючи систему ароматів у творчості того чи іншого письменника, звертаймо увагу на національну специфіку запахового сприйняття світу. 1. Приміром, твори майстра хайку Мацуо Босьо неможливо уявити без аромату квітучої сакури національного символу японської природи: Із далеких літ скільки всього нагадав цей вишневий цвіт! Сакура стара невже справді зацвіла? Спогад, ніби дим У кожному збірнику А. Ахматової присутні квіти: чи то ніжна фіалка, благородна троянда, вишукані гіацинти чи прості кульбабки. Ці квіти немовби реальні, і створюється враження, що ми відчуваємо їх аромати (поезії «Бывало, я с утра молчу...», «Вечерняя комната», «Летний сад» («Я к розам хочу, в тот единственный сад»), «Небывалая осень построила купол высокий» та ін.). 3. Тема «Шарль Бодлер і запахи» давно привертає увагу дослідників. Вірші французького поета-символіста сповнені тропічних пейзажів, ароматів, які створюють екзотичні картини його відомих поетичних творів («Аромат», «Екзотичний аромат», «Відповідності» та ін.). Відповідності Природа храм живий, де зронюють колони Бентежні стогони і неясні слова. Там символів ліси густі, немов трава, Крізь них людина йде і в них людина тоне. 71

73 Всі барви й кольори, всі аромати й тони Зливаються в могуть єдиного єства. Їх зрівноважують співмірність і права, Взаємного зв язку невидимі закони. Є свіжі запахи, немов дітей тіла, Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі, Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола, Як ладан і бензой, як амбра й мушмула, Що опановують усі безмежні речі; В них захват розуму, в них відчуттям хвала. (пер. Д. Павличка) У цьому сонеті запах тіла дитини, звук гобою, запашна зелень саду виражають одну й ту саму ідею свіжості, чистоти, щирості, захоплення. 4. Аромати в романі О. Вайльда «Портрет Доріана Грея». Блискучий Оскар Вайльд! Естет, апостол гедонії і фантазії, принцпарадокс, професор естетики!.. Письменник цікавився мистецтвом, культурою, історією, науками, як згодом і герой його роману «Портрет Доріана Грея». Доріан, який піддався спокусам лорда Генрі Вотона, дізнавшись про свою вічну молодість, серед інших захоплень також «узявся за вивчення ароматичних речовин та секретів їх виробництва сам переганяв пахучі олії, палив запашні смоли Сходу. Він побачив, що кожен стан душі має двійника в житті почуттів, і поклав собі відкрити справжній їх взаємозв язок. Чому, скажімо, ладан нагонить на нас містику, сіра амбра розпалює пристрасті, фіалка пробуджує згадки про мертві романи, мускус каламутить мозок, чампак розкладає уяву? Він часто мріяв скомпонувати цілу систему психологічної дії різних запахів, вивчаючи своєрідні впливи ніжно-пахучих коренів, духмяних квіток, обважнілих від пилку, ароматних бальзамів, темнобарвної духовитої деревини, нарду, що спричинює слабість, говенії, що позбавляє людей розуму, алое, що, кажуть, зцілює душу від туги». Аромати в романі О. Вайльда цікава пошуководослідницька тема. 72

74 5. Роль запахів у оповіданні А.П. Чехова «Товстий і тонкий». На самому початку оповідання письменник дає «запахову» характеристику своїм героям: «На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, другий тонкий. Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем. А тонкий щойно зійшов з вагона і був нав ючений чемоданами, клунками та коробками. Пахло від нього шинкою і кофейною гущею». Які якості вклав А.П. Чехов в своїх персонажів за допомогою світу запахів? (Оповідання побудоване на прийомі антитези. Як майстер слова, А.П. Чехов умів коротко, лаконічно сказати про важливі речі. Запах героїв, які були приятелями в дитинстві, нині підкреслює їх соціальну нерівність.) 6. Запахи в романі М.О. Булгакова «Майстер і Маргарита». У другому ж абзаці розділу про Пілата в своєму відомому романі М.О. Булгаков говорить: «Более всего на свете прокуратор ненавидел запах розового масла, и все теперь предвещало нехороший день, так как запах этот начал преследовать прокуратора с рассвета». Багаторазово повториться в романі ця настирлива деталь: «Казалось, что розовый запах источают кипарисы», «к запаху кожаного снаряжения и пота от конвоя примешивается проклятая розовая струя», «и к горьковатому дыму, свидетельствовавшему о том, что кашевары в кентуриях начали готовить обед, примешивался все тот же жирный розовый дух». Запах троянди у християнській традиції означає прощення гріхів. Увесь простір навколо Пілата заповнений ще й запахом оливкової олії. Цитати до цього «запахового» образу можна пошукати разом з учнями. Образ олії взагалі в романі «Майстер і Маргарита» несе вагому роль, адже з розлитої олії Аннушки і починаються містичні, жахливо-незрозумілі події твору. 7. Символічна назва поеми М. Вороного «Євшан-зілля». Євшан степова рослина, найістотніша ознака якої міцний сильний запах, водночас ніжний і приємний. У народній поезії євшан-зілля не просто степовий запашний полин, це символ туги за батьківщиною. Старий половецький хан, посилаючи до ув язненого сина гудця, наказує йому: 73

75 «Заспівай ти йому пісню Нашу, рідну, половецьку, Про життя привільне наше, Нашу вдачу молодецьку. А як все те не поможе, Дай йому євшана-зілля, Щоб, понюхавши, згадав він Степу вільного привілля». Про психологічний зв язок запаху і пам яті ми вже знаємо. Так і сталося: юнак, чиє серце не зворухнулось від наспівів рідної землі, пробудився від запаху євшан-зілля: Рідний степ широкий, вільний, Пишнобарвний і квітчастий Раптом став перед очима, З ним і батенько нещасний!.. Воля, воленька кохана! Рідні шатра, рідні люди... Все це разом промайнуло, Тисло серце, сперло груди. «Запах грошей». Крилатий афоризм стверджує: «Гроші не пахнуть». Це означає: неважливо, яким способом ви їх заробили, були б гроші. Та чи це справді так? Чи подобається запах золота Гобсеку, герою однойменної повісті О. де Бальзака? Чим пахнуть гроші скнари? Аромат Джульєтти. Парфумер Мара де Гуіді мешканка Верони, «сусідка» шекспірівської Джульєтти, її будинок знаходиться майже навпроти Будинку Джульєтти. Одного дня Мара, спостерігаючи за туристами з усього світу, запитала себе: чому така велика кількість людей у будь-яку пору року і в будь-яку погоду приходять до балкону і статуї шекспірівської героїні? Парфумер відкрила для себе, що в характері Джульєтти є якийсь особливий магнетизм, що притягує людей до Верони. Не дивлячись на свій юний вік, героїня була дуже сильною і наполегливою в своїх рішеннях. Заради кохання вона погодилась втратити все: батьків, спадок, титул. Надихнувшись безсмертною п єсою 74

76 Шекспіра «Ромео і Джульєтта», Мара де Гуіді створила аромат для парфумів, який, за її задумом, є самою Джульєттою, суттю її душі. Авторка парфумів докладно вивчила п єсу, всі джерела історії, які були до Шекспіра і після нього, літературно-критичні матеріали, кіно- і театральні постановки, музику і фотографії, «відновила» ароматну атмосферу трагедії, склала список інгредієнтів і втілила шекспірівську героїню в ароматі. Її метою було донести ідею елегантності, що не знецінюється з часом, і цю ідею втілили наступні складові: рожевий перець, чорниця, неролі, герань, ромашка, жимолость, жасмин, фіалка, гранат, травнева троянда, турецька троянда, чебрець, перець, мускус, сіра амбра, верджинський кедр, пачулі, дубовий мох, бурбонська ваніль. У цих ароматах, на думку парфумера, поєднуються два начала кохання і сила. Аромат Джульєтти знає про своє земне походження, але говорить символічною ефемерною мовою. Питання для учнів: які б аромати використали ви для створення парфумів «Джульєтта»? Вікторина «Впізнай письменника, твір, героя за запахом»: - У якому творі зарубіжної літератури згадується запах пекла? («Божественна комедія» Данте.) - Японський поет, який оспівував аромат сакури. (Мацуо Басьо.) - Цьому герою подобається запах грошей. (Гобсек, герой повісті О. де Бальзака.) - Герой якого твору зарубіжної літератури вивчав ароматичні речовини та секрети їх виробництва? (Доріан Грей, роман «Портрет Доріана Грея» О. Вайльда.) - Від цього героя пахло хересом та флердоранжем. (Товстий, оповідання «Товстий і тонкий» А.П. Чехова.) - Цей герой не має власного запаху (Гренуй, повість П.Зюскінда «Запахи».) - У якому оповіданні літератури постмодернізму героя супроводжує шлейф смороду? («Стариган із крилами» Г. Гарсіа Маркеса.) 75

77 Вправи для валеохвилинок «Концентрація». Картина світу, намальована за допомогою нюху, може бути набагато яскравішою, ніж та, яку ми сприймаємо за допомогою зору і кольорової палітри, слуху та безлічі звуків, шкіри і калейдоскопу тактильних відчуттів. Не відкриваючи очей і закривши руками вуха, потягніть повітря носом, відчуйте запахи сильні і слабкі; диференціюйте їх. Дослідіть «в глибині простору» всі запахи, які оточують вас. Переведіть нюх у площину почуттів, відчуйте, як ці запахи діють на вас, які емоції і реакції вони викликають. Дихальна гімнастика «Аромат квітів». Закрийте очі. Подумки вийдемо на лісову галявину. Скільки тут багато квітів, давайте понюхаємо їх аромат. Через ніс робимо спокійний вдих, затримуємо дихання і повільно видихаємо «А-ах!» (Повторити кілька разів.) Прийом релаксації «Після грози». Закрийте очі. Ви в лісі. Відгриміла гроза. Пройшов дощ, блищить мокре листя на деревах. На траві срібні краплі. Як добре пахне в лісі! Як легко дихається! Ось конвалії вдихніть їх чудовий запах. Вдихайте повільно, рівно, глибоко «Ароматичний настрій». Для кожного етапу уроку підбирається відповідний за характером і емоціями аромат, який співвідноситься з музичним супроводом, характером методів і прийомів, і застосовується в сукупності з ними. Так, наприклад, для зняття напруги використовується аромат зеленого яблука, який тонізує і освіжає організм, відновлює сили і покращує настрій. Аромат польових квітів розслабляє, знімає напругу і дратівливість. Аромат лимона піднімає настрій, заряджає позитивними емоціями. Учням дуже подобаються дані прийоми, і вони надалі самі замовляють той чи інший аромат. 76

78 Прийоми роботи на етапі рефлексії Сенкан. У перекладі з французької слово «сенкан» означає «п ять», або у вільному перекладі «п ять натхнень», «п ять успіхів». Це короткий поетичний неримований твір, що складається з п яти рядків і пишеться за чітко визначеною формулою: 1-й рядок. Іменник (тема). 2-й рядок. Два прикметники (яке воно?) 3-й рядок. Три дієслова (що воно робить?) 4-й рядок. Фраза-висновок з чотирьох слів. 5-й рядок. Іменник-синонім до теми. Даний прийом допомагає з ясувати ставлення до досліджуваної проблеми, з єднати старе знання та осмислення нового. Приклади сенканів. Аромат. Густий, рідний. Огортає, манить, п янить. Запашний сад мого дитинства. Щастя. Запах. Яскравий, легкий. Чарує, живить, надихає. Юна весна повіяла крилом. Політ. Твір-есе на запропоновану тему: «Запахи мого дитинства», «Аромат ранку», «Аромат зоряної ночі», «Запахи рідного дому» тощо. «Аромат у подарунок». Протягом уроку ми з вами говорили про запахи, нюхали чарівні аромати, знаходили «запашні» цитати у художніх творах. Тож, всім учасникам і гостям хочеться передати на пам ять хоча б частинку нашого «ароматного» заняття. (Вручення аромафлакончиків.) 77

79 ТАКТИЛЬНИЙ ІМІДЖ УРОКУ За інформативністю серед різних органів чуття дотик займає третє місце після зору і слуху. Шкіра найбільший орган в тілі, що захищає наш організм від дії навколишнього світу. У дорослої людини вона покриває 1,9 м 2. На відміну від інших чотирьох відчуттів, які реалізуються через конкретні органи очі, вуха, ніс або рот тактильні відчуття (від лат. tactus «торкання») сприймаються по всьому тілу, реагують на тепло, холод, біль, ласку. Найбільше їх знаходиться на кінчиках пальців: уся зібрана ними інформація відправляється в головний мозок і аналізується. За допомогою тактильних рецепторів людина може отримати радість, задоволення, оскільки відбувається викид ендорфінів гормонів щастя. Тому, коли ми пестимо кішку, нам приємно її гладити і відчувати тепло шкіри руки. Дотик є базовою потребою людини. Завдяки тактильним відчуттям ми сприймаємо достатньо великий обсяг інформації про навколишній світ: про форму, просторове розташування предметів, а також відчуваємо, які вони гладкі, шорсткі, щільні, липкі, рідкі тощо. Дотик може заміняти інші відчуття сприйняття, наприклад зір (орієнтація в темряві, книги для сліпих людей) або слух (відома вібраційна чутливість шкіри і м язів, використовуючи яку глухі люди можуть слухати музику, поклавши руку на звучний гучномовець). Добра ласка рук є початком енергії краси і здоров я. Святі, бажаючи благословити людину, торкаються до її чола. Мати, що гладить дитину по голові, виліковує її від занепокоєння. Оздоровлює також дотик до святинь, деяких видів дерев, шедеврів світової культури. Торкання до іншого об єкта в казках і міфах символізує якісну зміну того, до кого торкаються: дотик може перетворити казкових персонажів на інших істот, оживити, пробудити. Спілкування за допомогою дотиків особливо важливо для немовлят, поки вони не вміють говорити, саме так дитина відчуває, що хтось є поруч і що цей хтось її любить. Навпаки, відсутність або недостатність дотику в житті людини може стати причиною її нездоров я. Тактильні відчуття впливають одночасно і на тіло, і на свідомість людини. Обійми підсилюють нашу імунну систему, дарують відчуття тепла, підтримки, турботи, захищеності, 78

80 близькості. Якщо дитину обіймають недостатньо, то атрофується частина її мозку і страждає її імунна система, така дитина може виявитися нездатною любити інших. У психології навіть існує розділ, присвячений вивченню обіймів. Для учнів-кінестетиків домінуючим інструментом отримання інформації з навколишнього світу є тіло, а головним способом взаємодії і сприйняття рух. Щоб зрозуміти нове, їм важливо повторити дію руками. Якщо це інформація довідкова, потрібно записати її власноруч. Працюючи з групою кінестетиків, учителю необхідно використовувати жести, дотики. Важливо пам ятати, що для них характерна повільна швидкість розумових процесів. Бажано використовувати слова, що позначають дії. При викладі нового матеріалу намагатися перебувати якомога ближче до таких учнів, щоб у разі потреби допомогти їм у виконанні того чи іншого завдання. Важливо не примушувати кінестетика сидіти довгий час нерухомо, обов язково давати йому можливість моторної розрядки (сходити за крейдою, принести журнал, працювати біля дошки). У мові кінестетиків багато слів, пов язаних з відчуттями (м який, теплий, хапати). Діти-кінестетики зазвичай дуже рухливі, з добре розвиненою моторикою, при цьому їм важко утримувати увагу на одному предметі, вони люблять гризти олівці, м яти папірці. Важливо знаходити для таких учнів корисне заняття, щоб творчу енергію направити на дію. На уроках тактильний орган чуття задіяний найменше, та не будемо забувати, що тактильні відчуття в цілому сприятливо впливають на самопочуття, заспокоюють, зменшують стрес, нормалізують дихання. Розвиток тактильних відчуттів впливає на пам ять дитини, її творчі і розумові здібності, а також на її мову. «Прив язка» до приємного і бажаного враження зробить яскравішим в глибинній пам яті організму будь-який дотик. Пам ятайте: нашим учням потрібна ласка хоча б дотик лагідного погляду, доброго серця. Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу «Продовжте речення». «Коли я торкаюсь (чистої прозорої води, землі, кори дерева), я відчуваю» 79

81 «Подаруй квітку». Квітка в моїх руках невипадково. Одному з вас я подарую цю квітку, пояснюючи, чому це зроблено, і промовляючи при цьому фразу: «Я дарую тобі цю квітку для того, щоб» Своєю чергою ви даруєте квітку наступному однокласникові, супроводжуючи це відповідними поясненнями. «Свічка». На початку уроку вчитель запалює свічку зі словами: «Почати нашу зустріч мені допоможе свічка. Свічка камертон душі: камертон налаштовує звучання музичного інструменту, а свічка налаштовує людську душу. Цей маленький вогник уособлює добрі емоції та тепло, яке виходить від нас». Необхідно передати свічку учню, який сидить поруч, і при цьому зробити йому комплімент. Той, хто отримав вогник, повинен подякувати і зробити те ж саме. «Вся справа в капелюсі». Учитель. Сьогодні у нас урок незвичайний, і вся справа «в капелюсі» (капелюх демонструється). У ньому завдання для всіх нас. Учні по черзі витягують з капелюха папірці з завданнями (за біографією письменника, змістом твору тощо). «Найцінніший скарб». Звучить тиха музика. На вчительському столі оригінальна маленька скринька. Учитель. У мене на столі чарівна скринька, в якій зараз лежить найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче побачити його, може зазирнути, але поки що не розповідайте іншим, що ви там побачили. Учні по черзі зазирають у скриньку. Учитель. То кого ж ви побачили у чарівній скриньці? Діти кажуть, що побачили себе, адже на дні скриньки лежить дзеркало. Учитель. Так, у чарівному дзеркалі ви побачили кожен себе, людину найцінніший скарб на планеті. Кожен із вас неповторна особистість. Кожен із вас людина, яка живе сьогодні, і саме такої дівчинки чи хлопчика більше на цій Землі немає і ніколи не було й не буде [41, с. 18.] Після такого вступу можна переходити до вивчення твору (наприклад, вірша В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина»). 80

82 «Живі речі». Кожному учню на перерві вчитель кладе на парту унікальну річ. Це можуть бути мініатюрні камінчики різних кольорів, мушлі, різнокольорове листя, засохла гілка, квітка, шишка, жолудь тощо. На початку уроку дітям пропонується взяти в руку особисту «живу річ». Учитель. Мешканці Японії вміють отримувати насолоду від повсякденного життя, помічати потаємну, приховану суть у буденному. Візьміть у руки вашу особисту «живу річ», відчуйте її: яка у неї вага, яка вона на дотик шорстка чи гладка, тверда чи м яка, тепла чи холодна. Спробуйте уявити, який шлях вона здійснила, щоб потрапити до вас. Кожна найпростіша річ містить великі таємниці, невловиму чарівність, красу. Відчуйте, що ваш особистий предмет живий, він немовби світиться зсередини, містить у собі силу та гармонію, передає її вам. Ця річ для кожного з вас буде сьогодні символом натхнення і майстерності японських творців хайку, їх вміння сказати багато за допомогою невеликої кількості слів, побачити у повсякденному несподіване, визначне, велике. Обережно, з турботою і ніжністю тримайте вашу живу річ або покладіть її на парту, як вам цього хочеться. Тактильний експеримент. Проводиться під час вивчення народних казок про мачуху і пасербицю («Про дідову дочку та бабину дочку», «Пані Метелиця», «Василина Прекрасна», «Попелюшка», «Білосніжка» та ін). Учитель. Роздивіться рослину мати-й-мачухи, яка отримала назву за різний колір свого листя. З одного боку листок зелений і гладенький, а з іншого білий і шорсткий. Для того, щоб визначити, який з них має назву «мати» чи «мачуха», необхідно прикласти листок до щоки. Красивий і гладенький буде холодним на дотик, а білий теплим, як материнська ласка. Так і казкові мачухи завжди красиві на вигляд, але мають холодні і жорстокі серця. (Ідея О.В. Орлової: [29, с. 26].) «Плескай тупоти». Учитель готує цикл питань до уроку, які вимагають однозначної відповіді «так» чи «ні». Учням пропонується гра: якщо відповідь «так» необхідно плескати, якщо «ні» тупотіти. 81

83 «Відчуй на дотик». Перед вивченням твору дбайливо передати учням з рук у руки рідкісне видання даної книги, старе видання кінця ХІХ початку ХХ століття, або сучасне факсимільне видання (наприклад, «Чернечої книжечки» Т.Г. Шевченка). Через кілька років учні, може, не будуть пам ятати зміст уроку, але пам ять пальців збереже трепетний дотик до сторінок, обкладинки і пов язані з цим відчуття від автора, даного твору. Гра «Звичайне диво». Для цієї гри береться звичайний камінь, знайдений на подвір ї школи. Бажано, щоб він був з гострими краями й не надто приємний на дотик. Учитель (тримає камінь у долонях). У мене в руках камінь. Він важкий, холодний, неприємний на дотик, у нього гострі краї. Тримати його в долонях не надто приємно. Але зараз кожен із нас спробує зігріти цей камінь своєю любов ю і передати її часточку в камені іншим людям. Звертається до каменя: «Візьми, камінь, тепло моїх рук, жар мого серця, мою любов до людей. Передай, камінь, мої почуття людям». З цими словами учитель передає камінь першому учню. Кожен учень по черзі звертається до каменя зі схожими словами і передає його однокласникові. Настає момент, коли камінь повертається до вчителя. Учитель. Я тримаю в своїх долонях той самий камінь. Він такий самий важкий, у нього гострі краї, але зараз його надзвичайно приємно тримати в руках. Він теплий, майже гарячий, наповнений енергією, адже він отримав тепло наших рук, жар наших сердець... Виявляється, наша любов здатна творити дива! Вона зігріває навіть камінь! Рефлексія. Чи приємно було виконувати цю вправу? Чому вправа називається «Звичайне диво»? Яке «звичайне диво» відбулося тільки-но? (Ми переконалися, що любов здатна змінювати потворне на прекрасне.) Даний прийом пропонуємо використовувати на мотиваційному етапі вивчення творів, де головний герой змінюється на краще завдяки доброзичливому ставленню до нього інших персонажів (наприклад, тітка Поллі в «Полліанні» Е.Портер; Скрудж у «Різдвяній пісні в прозі» Ч. Діккенса та ін.). (Ідея І.С.Котової: [16, с. 56].) 82

84 «Паперові човники». Учитель. Яким видом транспорту можна дістатися до Японії?.. Перенесуть нас до Японії чарівні паперові човники, які ми виготовимо за допомогою давнього японського мистецтва орігамі. Учні, повторюючи услід за вчителем необхідні дії, роблять з паперу кольорові човники. (Ідея О.І. Майнаєвої: [22, с. 22].) «Еверест Духовності». Учитель. Для того, щоб відшукати відповідь на головне питання нашого уроку, ми разом з героями твору піднімемося на Еверест Духовності і побачимо, чи змогли вони подолати цю вершину? В процесі підйому на найвищу вершину світу кожен з вас побудує власний Еверест з камінчиків, які будуть отримані за правильні відповіді. В кінці уроку учитель пропонує поглянути на свої власні Еверести, підрахувати камінчики й оцінити свої відповіді та міркування. [17, с ] «Книга на дотик». Продовжте фразу: «Я беру в руки книгу і відчуваю» (м який, приємний на дотик глянець, яким покрита обкладинка; неповторне торкання пальцями до шорсткого паперу, трохи пожовклого по кутах Усі ці дотикові враження призводять в свій затишний світ світ почуттів, надій і спогадів.) А от що говорили про дотик до книги відомі люди філософи, вчені, письменники: «Перегортаючи сторінки, ми здійснюємо відкриття за відкриттям». (Ж. Дюамель.) «Людина з хорошою книгою в руках ніколи не може бути самотньою». (К. Гольдоні.) «Гарна та книга, яку, відкриваєш, передчуваючи, а закриваєш, збагатившися». (Л. Олкотт.) Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору «Дотик до душі». Як ви розумієте вислів Ліни Костенко «дотик до душі»? 83

85 «Веселий м яч». Учитель задає класу питання за твором, що вивчається, і кидає одному з учнів м яч. Учень ловить м яч і відповідає на питання, після чого повертає м яч учителю. Наступне питання «ловить» вже інший учень. Гра «Чарівний мішечок». Учитель. Тут, в класі, за ніч побували герої різних творів і залишили свої речі. Перевіримо чутливість ваших пальців. Закрийте очі, візьміть у руку будь-який предмет з чарівного мішечка, уважно усвідомте на дотик найдрібніші фрагменти його рельєфу. Візуально складіть «портрет» цього предмета. Назвіть вашу річ, відкрийте очі і перевірте, чи правильно ви її визначили. Як ви гадаєте, кому цей предмет може належати? Розкажіть, як цей предмет характеризує героя, як він пов язаний зі змістом твору, що вивчається. Приклади. 1. Вивчаючи китайську народну казку «Пензлик Маляна», можна покласти у чарівний мішечок речі, які асоціюються з Китаєм: шовк, компас, папір, газета, чай. 2. При вивченні оповідань А. Конан-Дойла учні знаходять у мішечку: - речі Шерлока Холмса (скрипка, люлька, хімічні реактиви); - речі доктора Мортимера (ціпок, окуляри); - речі Степлтона (свічка, тарілка з вівсяною кашею). 3. Багато цікавого і веселого можна знайти в чарівному мішечку, якщо покласти в нього речі героя Марка Твена Тома Сойєра, які той придбав в угоді з сусідськими хлопцями за фарбування паркану («На середину дня Том із жалюгідного злидня, яким був уранці, перетворився на справжнього багатія, що потопав у розкошах Він мав дванадцять кульок, поламаний пищик, скельце від синьої пляшки, щоб дивитися крізь нього, порожню котушку, ключ, який нічого не відмикав, грудку крейди, скляну затичку від карафки, олов'яного солдатика, двійко пуголовків, шість пістонів, однооке кошеня, мідну дверну клямку, собачий нашийник не було тільки собаки, колодочку від ножика, чотири помаранчеві шкуринки та стару поламану раму від кватирки»). 84

86 «Скриня зі старими речами». Заглянемо в скриню зі старими речами. У ній знаходяться різні предмети, але ви повинні вибрати з цього оберемка тільки ті, що належать героям нашого твору, і назвати, кому саме. Тут, звичайно, ефектно буде виглядати предметний ряд, але через неможливість представити всі речі можна скористатися набором карток, де будуть надруковані назви предметів. Наприклад. 1. За твором М.В. Гоголя «Тарас Бульба»: люлька (Тарас Бульба), палиця (кошовий отаман), буквар (Остап), шабля (будьякий з запорожців), шарф (Андрій). 2. За твором М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»: дзеркало (Оксана), нагайка (Чуб), мішок (Солоха), черевички (цариця), кочерга (кумова дружина). Тактильна гра «Відчуй героя». Учні виходять до дошки парами. Один з них встає обличчям до дошки, спиною до класу. Інший протилежним кінцем ручки або олівця «пише» ім я героя на його спині. Завдання: «відчути спиною» літературного персонажа і назвати його. Потім учні в парах міняються. «Пластиліновий герой». Завдання виконується в групах, кожна з яких отримує набір пластиліну та протягом нетривалого часу повинна зліпити героя, або предмет, що характеризує цього героя, або впізнавану деталь будь-якого персонажа з визначеного твору (циклу літературних творів). Далі групи демонструють свій виріб, решта відгадують [36]. «Скульптура героя». Необхідно «зліпити» з однокласника скульптуру персонажа. Інші учні повинні відгадати, якого саме героя представляє «жива скульптура» (Робін Гуд, Шерлок Холмс, Маленький принц, Федько-халамидник та ін.). Якщо учням важко відгадати героя, скульптуру можна оживити за допомогою доторку, тоді вона починає говорити, розповідати додаткові відомості про себе. «Створення фотогалереї». Кожен художній образ, створений письменником чи поетом, включає в себе портретну характеристику героя, в якій автор, як правило, акцентує увагу на 85

87 основних рисах характеру свого героя. На уроках літератури часто усно складається словесний портрет персонажа. Використовуючи сучасні технічні засоби, наступним кроком такої роботи можна запропонувати зробити фотопортрет літературного героя. Робота виконується групами по п ять-шість осіб. Кожна група отримує свого персонажа (наприклад: Том Сойєр, Гекльберрі Фінн, Беккі Тетчер, тітонька Полі («Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена); Шерлок Холмс, доктор Ватсон, місіс Хадсон, Айрін Едлер («Записки про Шерлока Холмса» А. Конан Дойла). Учні знаходять цитати, що містять інформацію про героя, зосереджують свою увагу на найважливіших художніх деталях до його портрету. Нарешті робиться сам фотопортрет, де в ролі моделей виступають учні. Таким чином, створюється фотогалерея персонажів твору, що вивчається. І робота, і захист міні-проектів від груп проходять, як ділиться досвідом А.В. Супрунова, дуже весело [37]. «Дотик до золота». Вправа пропонується за творами, в яких герої люблять гроші, золото понад усе. Образ скнари це мандрівний образ у світовій літературі: Шейлок В. Шекспіра, скнара Ж.-Б. Мольєра, скупий лицар О.С. Пушкіна, Плюшкін М.В. Гоголя, Терентій Пузир І. Карпенка-Карого та ін. Образ скнари переходить від епохи до епохи, з однієї країни до іншої, маючи певні спільні «родові» риси. Питання для учнів. Які відчуття від дотику до золота у Гобсека (іншого героя-скнари)? «Записка». Питання для учнів: У яких випадках пишуться записки? (Учні розкажуть, що записки нині витісняються SMS-ками, а вчитель пригадає, як раніше передавали з рук у руки невеликі папірці з важливими словами.) Які ознаки записки ви знаєте, які жанрові особливості вона має? (Стислість змісту, звернення і вказівка на автора, позначення часу написання.) Чи доводилося вам коли-небудь писати записки? Що «відчувають» руки, які передають та отримують записку? 86

88 Чи є у вас заповітна записка, що пройшла випробування часом і стала реліквією? (Діти згадають веселі й оригінальні записки або SMS-ки.) Етап роботи, що будить інтерес і активізує спогади і враження, гарний настрій, що об єднує всіх учасників салону, закінчується пропозицією написати в групах з чотирьох-п яти осіб цікаву записку, прочитати її і прикріпити до великого аркушу паперу, створюючи імпровізовану поштову скриньку. Оцінювання. За правильні відповіді учні отримують роздруковані яскраві смайлики (Е. Портер «Полліанна»), сніжинки (Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі», О.Генрі «Дари волхвів»), зірки (О. Вайльд «Хлопчик-зірка») та інші знаки-символи. В кінці уроку учні підраховують, скільки у кожного назбиралося умовних балів, а вчитель переводить кількість отриманих символів в оцінку. Вправи для валеохвилинок Просторово-тактильні відчуття. «Відключивши» зір, слух, нюх будь-яким способом (зав яжіть очі, прикрийте вуха і ніс), відчуйте своє тіло, шкіру, температуру повітря і його рух. При закритих очах відчуйте вагу внутрішніх органів і мускулатури рук і ніг у спокійному стані. Підніміть руку і відчуйте її прискорення від підйому. Усвідомте просторово-силове відчуття, що виникає в м язах при їх певних просторових рухах. «Горішок». Учням пропонується покатати в долонях горіх або будь-який предмет з гранями (ручку, олівець, камінь). Приплив крові до рук сприяє емоційній стійкості і фізичному здоров ю учнів. «Уявний водоспад». Помиємо наші з вами руки в уявному водоспаді і побризкаємо один на одного водою. Вправа «Гребінець». Розчесати волосся, проводячи по голові подушечками пальців. Вправа сприяє гармонізації двох півкуль головного мозку, що позитивно впливає на здоров я та самопочуття учнів. 87

89 «Золоті краплинки». Чи любите ви теплий літній дощик? Заплющіть очі й уявіть, що йде такий дощ, по калюжах стрибають краплинки. Та ось із-за хмар визирнуло сонечко, дощові краплинки стали золотими. Ми підставляємо їм обличчя (голова відкинута назад, м язи обличчя розслаблені, плечі опущені). Як приємно! Хмари розтанули, дощ закінчився. Підставте обличчя і руки сонечку. Його лагідні промінці переносять нас до класу [33, с. 9.] Масаж. Давайте відпочинемо, трохи розслабимось. Уявіть, що ви прийшли до косметолога: вас погладжують голову, шию, плечі, спину. Після цього ви вирушили до лікаря і вам провели сеанс голкотерапії легкі колення спини. Виходячи з кабінету лікаря, ви побачили тесляра, який забивав цвях у стіну, і стукіт його молотка віддавався по всьому тілі легко постукуємо. І раптом вам захотілося прийти на прийом до психотерапевта, який пропонує вам закрити очі, розслабитись і уявити, як яскраве сонечко і легкий вітерець пестить вашу голову, шию, плечі и спину погладьте самі себе. А тепер повільно, кожен в своєму режимі відкривайте очі. Присаджуйтесь на свої місця. Прийоми роботи на етапі рефлексії «П ятірочка». Учням пропонується на аркуші обвести свою руку. Кожен палець це певна позиція, по якій необхідно висловити свою думку. Великий палець для мене важливо і цікаво. Вказівний палець мені було важко (не сподобалося). Середній для мене було недостатньо. Безіменний палець мій настрій. Мізинець мої пропозиції. «Кошик ідей». Учні анонімно записують на листочках свою думку про урок, всі листочки кладуться в кошик (коробку, мішок), потім вибірково учителем відповіді зачитуються і обговорюються. «Пантоміма». Учні пантомімою повинні показати результати своєї роботи. Наприклад, руки вгору задоволені, голова вниз незадоволені, закрити обличчя руками байдуже. 88

90 «Предмет довіри». По колу, починаючи з вчителя, передається з рук у руки запалена свічка (або ліхтарик, символсердечко, м яка іграшка та под.), і той, у кого в руках опиняється предмет, висловлює свої думки, ділиться почуттями: - Сьогодні мене порадувало... - Мене засмутило... - Було цікаво... - Я зрозумів, що... - Я відчув, що... - Я придбав... - Мене здивувало... - Урок дав мені для життя... - Мені захотілося... «Термометр». Учні оцінюють свій настрій наприкінці уроку за допомогою теплових відчуттів: - холодно поганий настрій, сумно; - тепло гарне самопочуття, спокій; - жарко чудовий настрій, радісно. «Люлька миру» («Пісня про Гайавату» Г. Лонгфелло). Учитель. Люлька миру священний предмет, один з визначних культурних символів північноамериканських індіанців. «Запалити люльку миру» означає досягнути миру, гармонії, згоди у важливій справі. Місія Гайавати встановити мир на своєму континенті, зупинити кровопролиття, ворожнечу між сусідніми племенами. Це надзвичайно важливо і сьогодні для України. Учні передають один одному символічну «люльку миру», відповідаючи на питання: «Який заповіт ми можемо зберегти в своїх серцях для наших нащадків». 89

91 СМАКОВИЙ ІМІДЖ УРОКУ Коли нам сумно, достатньо поласувати цукеркою, шоколадкою, і настрій помітно покращується. Говорячи про абстрактні поняття, ми часто додаємо до них епітети зі значенням смаку, щоб точніше передати свій стан: смак свободи, гірка правда, солодке життя тощо. Смак процес сприйняття смакових властивостей речовини, яка потрапляє на рецептори язика і порожнини рота. У слизовій оболонці язика знаходяться невеликі смакові бруньки, яких нараховується близько двох тисяч. Кінчик язика краще сприймає солодке, бічні краї кисле. Рецептори, розташовані на передніх і бічних краях язика, реагують на солоне, рецептори задньої поверхні язика на гірке. У визначенні смаку, крім смакових відчуттів, беруть участь також нюхові, температурні, тактильні, а іноді й больові рецептори. Синтез усіх цих відчуттів і визначає смак їжі. Але до чого смак на уроках літератури? По-перше, герої художніх творів багато їдять, п ють різні напої. У книгах часто зустрічаються описи сніданків, обідів і вечерь літературних персонажів. Іноді вони бувають вишукані, іноді прості, часом дивні. Головна героїня «Аліси в Країні Див» Л.Керрола покуштувала багато незвичайної їжі та напоїв, взяла участь у божевільному чаюванні. Персонаж Ч. Діккенса Олівер Твіст у робітничому будинку тричі на день харчувався рідкою вівсяною кашею, двічі на тиждень їв цибулину та по неділях отримував півбулки. Герой «Перевтілення» Ф. Кафки отримав від сестри цілий вибір різних страв: «Тут були залежані пригнилі овочі; кістки, що залишилися від вечері, покриті білим застиглим соусом; трохи родзинок і мигдалю; шматок сиру, який Грегор два дні тому оголосив неїстівним; скибка сухого хліба, намазаного маслом і посипаного сіллю. До всього цього вона поставила йому ту ж, раз і назавжди, очевидно, виділену для Грегора тарілку, наливши в неї води». Тема «Кулінарія і література» може бути цікавим об єктом наукового дослідження, адже смакові переваги літературних героїв багато в чому пояснюють їх психологію. По-друге, смаковий рецептор учнів може напряму бути задіяним під час вивчення навчального матеріалу. Пригощайте своїх вихованців цукерками (це можуть бути, наприклад, льодяники як призи за правильну дану відповідь під час бліц- 90

92 опитування, проведення вікторин), фруктами (яблука, виноград, мандарини, зображення яких пізніше на уроці можуть бути використані в якості образів, на які накладається опорний конспект), чаєм (під час засідання поетичного гуртка, проведення уроку за творами японської літератури) тощо. Продукти, що мають солодкий смак, корисні для тіла, заспокоюють всі органи чуття, надають організму сили, сприяють відновленню здоров я. Фрукти наповнюють тіло енергією, загострюють розум і почуття, відновлюють баланс. Чай здійснює тонізуючу дію. Нехай урок літератури буде ще й смачним! Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу «Смак почуттів». Який смак радості (щастя, любові)? Який смак перемоги (поразки)? «Смак книги». Кожна книга має свій смак. Ми навіть часто чуємо фразу: «Книги на будь-який смак». Якого смаку даний твір? «Поміркуйте». Як ви розумієте фразу Григорія Кружкова, сучасного поета і перекладача: «Поезія не родзинка в булці і не трояндочка на торті»? «Чаювання за текстом». Зустрічі в школі і поза школою з поетами та прозаїками за чашкою чаю. Само по собі спілкування з сучасним автором, як правило непересічною яскравою особистістю, викликає позитивні емоції в учнів. Та підсилене чаюванням читання художніх текстів у авторському виконанні залишить незабутні враження. Смак чаю теплий, тонізуючий, терпкий, цілющій породжує багато приємних асоціацій: гармонія, спокій, затишок, щира розмова. Відомо, що з ворогом люди у давнину за один стіл не сідали і разом не пили гарячих напоїв, щоб не отруїтися. А от дружні стосунки за чашкою золотисто-коричневого або зеленого чаю можуть зміцнитися. Чаювання занурює людину у відчуття зовнішньої і внутрішньої краси, життєвої сили, здоров я, 91

93 довголіття, налаштовує на душевну розмову, дає можливість прислухатись до потаємних бажань. Багато письменників і поетів світової літератури у своїх творах згадували сцени чаювань, описуючи традиції, смак чаю, звички героїв, пов язані з вживанням чаю. Герой Артура Конан Дойла Шерлок Холмс часто вживає цей напій у тих випадках, коли йому треба продумати тактику майбутніх дій. У творі англійця Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» описується знаменита сцена божевільного чаювання, учасниками якої є головна героїня Аліса, Білий Кролик, Капелюшник. У продовженні повісті «Аліса в Задзеркаллі» є згадка про звичай англійців пити чай о 17:00 годині. Також п ють чай герої оповідання О.С. Пушкіна «Станційний доглядач», А.П. Чехова «Аґрус», повісті японського письменника Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів», вірша Ліни Костенко «Бузиновий цар». У повісті Г. Квітки-Основ яненка «Сердешна Оксана» офіцер спокушає сільську дівчину, пригощаючи її чаєм з вином. У часи Т.Г. Шевченка в Києві тільки-тільки починали пити чай. Відомо, що Кобзарю смак цього напою був не зовсім до смаку. Та багато письменників світу залишили проникливі висловлювання про чай: «Я повинен був пити багато чаю, бо без нього не міг працювати. Чай вивільняє ті можливості, які дрімають в глибині моєї душі». (Лев Толстой) «Якщо холодно, чай Вас зігріє. Якщо Вам жарко, він Вас охолодить. Якщо у Вас настрій пригнічений він Вас підбадьорить, якщо Ви збуджені він Вас заспокоїть». (Вільям Гладстон) «Чай з бергамотом... необхідне доповнення до магії світанку». (Бернар Вербер) «У житті людини набереться небагато годин, які були б приємнішими, ніж час, присвячений вечірньому чаю». (Генрі Джеймс) «Чай напій не простий. Коли чаювання стає ритуалом, воно розвиває вміння бачити велике в дрібницях». (Мюріель Барбері «Елегантність їжачка») Вірш «Ранішній чай», написаний нашим поетом-сучасником у 2009 році, сповнений поетичного почуття до цього звичного ранкового напою: 92

94 Ти вичерпність усіх невичерпностей, Ти, солодкий і ніжний мій бог. Я стаю твоїм відданим речником. І в якій, тільки скажеш, епох. Прокидаюсь, встаю недоречно так, Ледь голублю твої напівсни. Як бджола у польоті над гречкою, Мов велюр для твоєї тасьми. Я іду крізь століття і вічності, Повертаюся з кухні з горням: Чай із медом, й лимон субтропічний в нім, І кохання. Кохання без тями. Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору Гастрономічний дискурс художнього твору, або Що їдять літературні герої? Учитель. Як ви думаєте, навіщо письменники пишуть про те, що їдять герої, що їм до смаку? (Це характеризує персонажа, його психологічні якості.) Один із різновидів дискурсу, що обслуговує повсякденну сферу спілкування людей, є гастрономічний. Цей тип мовлення органічно вплітається і в архітектоніку художнього твору, посилюючи його зображальність і експресивність. Кулінарія і література існують за одними і тими ж законами гармонії. Вони засновані на уяві і натхненні, які перетворюють повсякденний побут на поезію. У творчості деяких письменників гастрономічний дискурс, який виражається через лексико-семантичну групу «їжа», «напої», набуває мало не домінантний характер (зокрема, у творах М.В. Гоголя, А.П. Чехова, М.О. Булгакова). Дана лексика не береться авторами навмання, а обрана усвідомлено з метою досягнення потрібного ефекту і висловлювання думки з того чи іншого питання, хоча і не завжди відкрито, але вдумливий читач побачить, що ховається за, здавалося б, побутовими лексичними одиницями з семантикою їжі. 93

95 Приклади пошуково-дослідницьких завдань для учнів. 1. І. Котляревський «Енеїда». Традиція смакових уподобань в українській літературі веде початок з часів «Енеїди» І. Котляревського. Поему справедливо називають «енциклопедією українського побуту». Письменник зобразив українців у типових обставинах їхнього життя. Особливо докладно описуються в творі напої і їжа. Тут їли розниї потрави, І все з полив яних мисок, І самі гарниї приправи З нових кленових тарілок: Свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик; На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу І з маком медовий шулик. Завдання. Підготуйте кулінарну книгу за рецептами страв, про які говорить І. Котляревський в «Енеїді». 2. Д. Дефо «Робінзон Крузо». Що їв Робінзон Крузо на безлюдному острові? Їжа герою була потрібна, аби жити. Спочатку Робінзон харчувався тим, що вдалося переправити з розбитого корабля. Це були хліб, голландський сир, запаси в яленої козлятини і навіть пристойні запаси рому і рисової горілки. Дещо пізніше, він приручив кіз і харчувався козячим молоком і в яленої козлятиною. На острові було багато фруктів, кокосів. Також герой Д. Дефо сушив виноградні грона і харчувався родзинками. Потім він навчився вирощувати ячмінь і пшеницю і випікати з них хліб. Добував він їжу і рибальством, і полюванням. 3. «Аліса в Країні Див» Л. Керролла. Що їла і пила Аліса в Країні Див? (Дивні тістечка і напої, які мали магічні властивості: рідина «Випий мене», малесеньке тістечко, на якому красувалися викладені смородинками слова: «З їж мене» та ін.) Що за смаком нагадувала рідина у пляшечці «Випий мене», з допомогою якої Аліса зменшилась? (Пиріг з вишнями, заварний крем, ананас, смажену індичку, іриски і гарячі грінки разом узяті.) 94

96 4. М. Булгаков «Майстер і Маргарита». М.О. Булгаков був гурманом, цінителем тонкої кухні. Він не тільки любив смачно вишукано поїсти, а й був хлібосольним хазяїном, називав свою квартиру «кращим трактиром Москви». До останніх днів життя М.О. Булгаков працював над своїм головним твором «Майстер і Маргарита». З особливим задоволенням приділяв він увагу сценам з описами їжі. Відомо, що під час роботи над романом письменник ходив у ресторани, вивчав рецепти страв, їх назви, спостерігав за відвідувачами подібних закладів [40]. Для того щоб відтворити риси життєвого укладу людей зображуваної епохи, М.О. Булгаков у «Майстрі і Маргариті» нерідко здійснює виходи в кулінарні смаки недавнього минулого. Використовуючи гоголівські інтонації надмірної похвали і граючи словом захопленого оповідача, письменник дає читачеві уявлення про гастрономічно-кулінарні вишукування, які в недавньому минулому були звичайним явищем в ресторанному меню: тут і «порционные судачки, и стерлядь в серебристой кастрюльке, стерлядь кусками, переложенными раковыми шейками и свежей икрой, и яйца-кокотт с шампиньоновым пюре в чашечках, и филейчики из дроздов с трюфелями, перепела по-генуэзски, какойто экзотический суп-прентаньер». Перераховане зростає в гіперболізованій формі: «Что ваши сижки, судачки! А дупеля, гаршнепы, бекасы, вальдшнепы по сезону, перепела, кулики? Шипящий в горле нарзан?!» І, завівши читача в нескінченні коридори бенкетної пишноти, автор раптовим порушенням інерції перерахування («Но довольно, ты отвлекаешься, читатель!») констатує незворотність зникнення всіх цих прикмет стійкого соціального укладу: «Пахло луком из подвала теткиного дома, где работала ресторанная кухня». Недвозначна авторська оцінка проглядає в цьому зіткненні кулінарної «поезії» і «прози». «Грибоєдов» у «Майстрі і Маргариті» постає як предмет заздрості простої людини. Тільки обраним літераторам доступна вечеря в цьому ресторані з вишуканими стравами. Лексика з семантикою їжі виконує тут функцію дистанціювання, розділяючи персонажів твору не на аристократів і простих людей, а на людей певної обраної професії і на всіх інших. У літераторів є бажання куштувати порційних судачків, перепелів по-генуезьки тощо, відчуваючи свою обраність, тобто у творі, по суті, старі 95

97 аристократи замінені новими аристократами, а всі інші повинні задовольнятися судаками трьох днів свіжості та осетриною другої свіжості. Сатирично змальована сцена, коли голодні літератори дізнались про жахливу смерть їх товариша Берліоза. «Да, погиб, погиб, но мы-то ведь живы!...кой-кто уже вернулся к своему столику и сперва украдкой, а потом и в открытую выпил водочки и закусил. В самом деле, не пропадать же куриным котлетам де-воляй?» Кухня квартири 50 саме пекло роману «Майстер і Маргарита», квінтесенція духу «нехорошей квартиры», місця з поганою репутацією. Ця кухня стає невичерпним джерелом вражень, образів роману, тут багато спілкуються герої твору. 5. Р. Дал «Чарлі і шоколадна фабрика». - Підготувати матеріал про корисні і шкідливі для здоров я властивості шоколаду. - Здійснити заочний тур «Шоколадні столиці світу» (Брюссель, Зальцбург, Цюрих, Ліон, Берн, Львів). - Намалювати обгортку улюбленої шоколадки. «Магічна сила галушок» (за повістю М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом»). Як правило, останній урок з вивчення даного твору вчителі проводять у формі інсценізації уривків з повісті, щоб увиразнити атмосферу різдвяних свят по-гоголівськи. Учням подобаються персонажі повісті, можливість переодягатися. Обов язково пригадаємо сцену, як містичний Пацюк їв галушки: «сидів на долівці по-турецькому перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками. Ця миска стояла, як навмисно, врівень з його ротом. Не поворухнувши й пальцем, він нахилив трохи голову до миски і сьорбав юшку, хапаючи часом зубами галушки». Дівчата в українському вбранні разом з «Пацюком» після інсценізації даного фрагменту можуть пригостити клас та гостей уроку справжніми галушками. «Літературне меню». Діна Фрайд (США) автор незвичайного проекту, за яким вона приготувала і сфотографувала страви, описані у відомих художніх творах. Ілюстрування кулінарних образів при вивченні того чи іншого твору або під час проведення тематичного тижня української та зарубіжної 96

98 літератури надасть учням можливість глибше зануритися у світ улюбленого твору. Вікторина «Впізнай твір за стравою»: - галушки («Ніч перед Різдвом» Н.В. Гоголя); - чай («Аліса в Країні Див» Л. Керролла, «пригоди Шерлока Холмса» А.К.Дойла, «Тисяча журавлів» Я. Кавабата та ін.); - страсбурзький пиріг («Євгеній Онєгін» О.С. Пушкіна); - вівсяна каша («Пригоди Олівера Твіста» Ч. Діккенса); - залежані пригнилі овочі («Перевтілення» Ф. Кафки); - м ясні тефтелі, варення і торт з вершками («Карлсон» А.Ліндгрен); - осетрина другої свіжості («Майстер і Маргарита» М.Булгакова); - борщ з мозковою кісткою («Майстер і Маргарита» М.Булгакова); - шоколадні жабки, горошок на кожен смак «Берті Бот» («Гаррі Поттер і філософський камінь» Дж. Роулінг). Почуття голоду. Якщо письменники так багато уваги приділяють гастрономічному дискурсу, кулінарним уподобанням героїв, очевидно, що з художньої точки зору так само цікаво дослідити і тему голоду. Норвезький письменник Кнут Гамсун свій дебютний роман так і назвав «Голод». Від голоду страждає герой Дж. Лондона «Жага до життя». Слово «голод» в оповіданні зустрічається 19 разів, зокрема: «Голод гриз йому нутрощі. Він так допікав, аж забив йому памороки, і чоловік уже не знав, у який бік треба йти, щоб дістатися до Країни Патичків»; «Кісточку боляче смикало. Але його діймав лише голод: цілу ніч йому снилися обіди, бенкети та столи, заставлені найрізноманітнішими стравами»; «Виголоднів він просто до знетями»; «Цієї ночі у нього не було ні багаття, ні окропу, він заповз під свої укривала й заснув неспокійним голодним сном»; «Голод владно гнав його вперед»; «Іноді його думки блукали десь далеко-далеко, дивні примхливі образи точили його мозок, мов ті шашлі, а він знай ішов 97

99 усе вперед, як автомат. Але такі виправи тривали недовго, муки голоду щоразу повертали розум до дійсності». Голод робить героя Дж. Лондона сильнішим, змушує його боротися за життя, не здаватися. В українській літературі тема голоду часто пов язана з трагічною сторінкою національної історії голодомором. У М.Хвильового є вірш «Голод». Улас Самчук присвятив художньому осягненню історії голодомору роман-хроніку «Марія». Згадували жахливі події рр. у своїх творах М. Стельмах («Дума про тебе», «Чотири броди»), О. Гончар («Прапороносці», «Людина і зброя»), А. Дімаров («Самосуд», «Тридцяті»), А.М ястківський («Одеса-мама»), О. Олесь (вірш «Голод»). Символічного значення набуває тема голодомору в романі В.Барки «Жовтий князь». Життєвою основою твору є дійсні факти і явища, очевидцем яких був сам автор. Жовтий князь, вважає дослідник Я. Орлюк, «не що інше, як персоніфікація голоду. Жовтий показник ненаситності, спустошеності, яка підсилюється тематичною лексемою князь, що утверджує зверхність, могутність, непоборність і повновладдя» [31, с. 35]. Ключем до розуміння і глибокого осмислення роману є визначення автором трьох планів у змісті твору: реалістичне зображення нещастя в сім ї селянина; опис незвичайних перемін у душевному житті кожного в родині, що вже гине; метафізичний (духовний) вимір. Голод, неначе страшна повінь, жахлива чума, поступово входить в життя кожної української родини, руйнуючи сповнене праці й радості звичне життя селянина. «Жовтий князь» твір водночас глибоко філософський і світоглядний, художнє відображення глибинної української духовності. Читацький голод. Велика радість читання іноді породжує і читацький голод, який можна вгамувати тільки разом з книгою. Цей голод проявляється в тому, що людина вже не може уявити собі повноцінного життя без книги. Залпом ковтаючи один за одним твір, читаючи одночасно 2-3 книги, далеко не завжди можна отримати задоволення. Читацький голод інколи асоціюється зі станом спустошеності, постійним пошуком і болючою потребою в читанні. Пошук потрібної книги це також пізнання себе, постійний пошук Істини, Краси, Добра, а також великої Любові. Книга вчить розуміти минуле, усвідомлювати сьогодення і бачити 98

100 майбутнє, надихає на роздуми. Отже, якщо ми будемо читати гідні наших вимог романи, оповідання, повісті, вірші, фантастику тощо, то вони будуть заповнювати духовні і душевні потреби в радості, щасті, романтиці, самопізнанні. Питання для бесіди: Чи знайоме вам почуття читацького голоду? Що шукає читач у сучасній літературі? Духовний голод. Сучасна людина щодня пропускає крізь себе море інформації у прагненні нових вражень, розширення граней світогляду. Ми живемо в світі реклами, відеоігор, пісень, серіалів. Це постійне інформаційне бомбардування робить наші серця ледачими. Виникає відчуття, що справжнє життя проходить повз, далеко осторонь. Погане духовне харчування призводить до того, що в сучасної людини вже відмовляють почуття. Усвідомлювати духовний голод значить шукати відповіді на питання, що стосуються сенсу життя, розшукувати серед культурних цінностей людства щось найголовніше. Хто не знайшов ці відповіді, залишається голодним. Духовний голод проявляється у вигляді емоції: туги, нудьги, відчуття безвиході й безнадії. Ми страждаємо від того, що у нас черстві серця, і лише здогадуємося про незриме життя у своїх глибинах. Голод людського серця ми відчуваємо як вулкан потенційних можливостей, що вирує під поверхнею нашої свідомості. Почуття це досить індивідуальне, і вплив його негативний як на психіку людини, так і на її фізичне здоров я. Бракує когось більш досвідченого, з ким можна було б поділитися найпотаємнішим, поговорити душа з душею. Врешті-решт у житті настає момент, коли ми вже не можемо ігнорувати цей голод. Наше особисте страждання стає нестерпним. Питання для бесіди: Чи є простий рецепт угамування духовного голоду? Чи згодні ви з думкою, що духовний голод рятує людину? Книжковий апетит відчуття, пов язане з потребою в книзі, в читанні. 99

101 «Літературна дегустація». Дегустація визначення на смак якості продукту. А як щодо того, щоб спробувати на смак... книги? Оцінити їх якість, комерційну і споживчу цінність? Літературна дегустація популяризує книги різної тематики, значно розширює кругозір читачів. Мета такого заходу задовольнити духовні смаки учнів, насолодитися книжковими новинками і вишуканими літературними «стравами», отримати заряд позитивних емоцій та гарного настрою. Учасники літературної дегустації виконують різні ролі: Шеф-кухар та ідейний натхненник дегустації (ведучий, організатор заходу; як правило, учитель літератури та бібліотекар). Офіціанти подають на столи гостям замовлені книги або буклети-пам ятки, читаючи уривок з твору, що значиться в меню. Кухарі пригощають присутніх своїми стравами, приготованими за рецептами письменників, і рекомендують для читання свої улюблені твори. Гурмани любителі і знавці художньої літератури; книжкові ласунки. Дегустатори гортають анонсовані книги, знайомляться з тематичними буклетами, читають уривки з книг, оцінюючи авторів і твори, обирають для читання ту чи іншу книгу. Організовується літературна дегустація у формі меню, яке складається з п яти і більше страв. Варіант книжкового меню: «Золотий фонд» твори класичної літератури, перевірені часом і любов ю читачів. «Національна кухня» книги українських авторів. «Гарячі страви» книги, відмічені міжнародними книжковими преміями; книги-відкриття; книги, які вперше вийшли українською мовою тощо. «Порція щастя» книги про любов, про сенс життя. «Спекотне під гострим соусом» детективи, пригоди. «Асорті» знайомство з книгами різних жанрів і напрямів (художня література, філософія, популярні книги з психології та ін.). «Морський коктейль» японська літературна екзотика (Ясунарі Кавабата, Юкіо Місіма, Харукі Муракамі та ін.). «Делікатес» презентація книжок оригінальних і самобутніх (Даніель Пеннак «Як роман», «Око вовка», «Собака Пес»; Ігор 100

102 Коларов «Агі і Емма»; Анна Гавальда «35 кіло надії», Марина Аромштам «Коли ангели відпочивають», Софія Андрухович «Літо Мілени», «Фелікс Австрія» тощо). «Десерт» книги для легкого читання, вірші, оповідання. Бліц-конкурс «Книжкове бістро» вікторина на знання сучасних авторів, книжкових новинок, переможців відомих літературних нагород. У додаток до книг літературна дегустація містить атрибути справжнього кафе: присутні розсаджуються за сервірованими столиками по 4-6 осіб, пригощаються ароматним чаєм або запашною кавою в елегантних філіжанках, тістечками. Презентація книжок може супроводжуватися демонстрацією буктрейлерів. Всім присутнім висловлюється побажання приємного книжкового апетиту. Різновиди літературної дегустації. Книжкове кафе (бібліо-кафе) форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість блюд подаються книги (автори). Гурман-вечір аматорів певного жанру (детектив, фантастика, фентезі, психологічний роман тощо) вечір, присвячений певному жанру літератури, підготовлений з урахуванням підкреслення («смакування») кращих ознак даного жанру. Літературна гра «Дегустатори». Учасникам гри командам читачів демонструється на екрані і зачитується вголос 10 уривків різних художніх творів без зазначення автора, жанру і назви книги. Завдання гравців: оцінити текст за десятибальною шкалою (наскільки хочеться читати далі) і спробувати вгадати жанр і час написання книги, а також стать автора. Після кожного уривка у команд є 5 хвилин на обговорення того, що за уривок це міг би бути: схвалюються як аргументи, так і інтуїція. Кожній команді видається анкета, що складається з граф: жанр, епоха, стать автора, місце для коментаря та оцінки. По закінченні гри підводяться підсумки визначається найпопулярніший текст, розкриваються назви книг та їх автори, а команда, яка вгадала найбільше книг, отримує приз. Головна мета заходу зрозуміти, як читач вибирає книгу, і наскільки важливі в цьому виборі ім я автора, обкладинка і жанрові особливості. А комусь з учнів пощастить відкрити для себе щось нове. 101

103 Літературний обід у бібліотеці нетрадиційна зустріч у бібліотеці за літературними новинками. Літературна слайд-галерея «Книжкові красуні». Герої такої зустрічі жіночі персонажі світової літератури (Олена, яка спровокувала своєю чарівною красою Троянську війну, неприборкана Кармен Проспера Меріме, вродлива та нещасна Анна Кареніна Л. Толстого, смілива й віддана у коханні Маргарита М.Булгакова та ін.). День підвищеного книжкового апетиту огляд цікавих книжок, літературних новинок. Вправи для валеохвилинок Релаксація. (Звучить приємна спокійна музика з фоном «Шум моря».) Закрийте очі. Уявіть, що ви плаваєте в морі: синява південного неба, тихий гомін хвиль. Ранок. Сонце м яко торкається вашої шкіри крізь воду. Ви легко пірнаєте на малих хвилях: вгору вниз, вгору вниз. Відчуйте свободу, радість, бадьорість. Трохи морської води потрапляє вам до рота, і вам це подобається. Яка на смак морська вода? Відчуйте її. Це смак свободи, щастя, здоров я, бадьорості. Пошліть любов морю. Прийміть від нього любов у відповідь. Повільно, не поспішаючи, кожен в своєму режимі відкривайте очі і повертайтесь до класу. Прийоми роботи на етапі рефлексії «Оберіть колір вашого настрою». Учні визначають свій настрій, пригощаючись із запропонованих вчителем різнокольорових морських камінчиків цукеркою потрібного кольору. «Ресторан». Учитель пропонує учням уявити, що сьогоднішній день вони провели в ресторані і тепер директор ресторану просить їх відповісти на кілька запитань за змістом уроку: - Я з їв би ще цього... - Найбільше мені сподобалося... - Я майже переварив... - Я переїв... - Будь ласка, додайте

104 ПАЛІТРА ПОЧУТТІВ У природі існує закон: все взаємопов язано, взаємообумовлене. Взаємозв язок зору, слуху, нюху, смаку, дотику у процесі сприйняття та аналізу художнього твору визначається як синестезія «співвідчуття», «схрещення почуттів» стан, коли ми можемо одне почуття відчути через інше: наприклад, «слухати» живопис, «бачити» музику, «спробувати на смак» колір. Сучасному уроку літератури необхідні нові форми і методи навчання, які здатні виховати людей високодуховних, моральних, естетично грамотних. Багато в чому цьому сприяє інтеграція музики, живопису та літератури. Злиття мистецтв, їх взаємодоповнення сприяють глибшому, емоційному розкриттю художнього образу, допомагають учневі бачити багатство і різноманітність світу, та найголовніше у дитини розвивається емоційна сфера, її почуття, душа. Практика показала, що робота в режимі активізації 3-х 5-ти органів чуття розкріпачує мислення і педагога, і учнів, надаючи можливості для унікальних творчих ходів. Діти відчувають себе радісно та енергійно оволодівають знаннями. Параметри психологічної стійкості покращуються. Природне навчання з опорою на вище «Я» учня підсилює особисту мотивацію. Така освіта екологічна, адже діти відчувають свою природу, свій ритм, свій талант, вчаться перетворювати художні багатства людства на благо свого духу і умов сучасного буття. Розглянемо методи та прийоми роботи, під час застосування яких в учнів активізуються кілька (до п яти) органів чуття одночасно. Методи, прийоми роботи на етапі мотивації вивчення нового матеріалу Міні-проект «Рецепт гарного настрою». Музика, смак, запах, колір можуть міняти настрій людини. Для з ясування цього феномену пропонуємо учням придумати рецепт гарного настрою, радості (Е. Портер «Полліанна»), щасливого дитинства (М. Твен «Пригоди Тома Сойєра», В. Винниченко «Федько-халамидник»), свободи (Г. Сковорода «De libertate»), щастя (М. Метерлінк «Синій птах», О. Стороженко «Скарб»), миру (Г. Бьоль «Подорожній, коли 103

105 ти прийдеш у Спа»), рецепт від самотності (Г. Гарсіа Маркес «Сто років самотності») тощо. Для цього потрібно заповнити таблицю, вписуючи по одному-два-три слова, які необхідно пригадати, щоб відчути всіма органами сприйняття конкретне почуття в залежності від провідної теми уроку. Наприклад: РЕЦЕПТ ГАРНОГО НАСТРОЮ Рекомендовані процедури смак запах колір звук Після заповнення таблиці проводиться захист та обговорення міні-проектів. «Атмосфера життя країни (міста)». Вивчаючи творчість письменника, життя якого було пов язано не тільки з певною країною, а й з улюбленим містом, або аналізуючи твір, дія якого відбувається у тому чи іншому місті, даємо завдання для груп учнів підготувати міні-проекти у вигляді доповіді, слайд-шоу за темами: «Що можна побачити в країні (місті)», «Що можна почути», «Аромати країни (міста)», «Національна кухня». Країна (місто) розкривається перед учнями як жива істота кольорова, яскрава, сповнена неповторних ароматів, унікальних звуків, оригінальних смаків, яка дихає, рухається, посміхається, дарує свої багатства всім мешканцям і гостям. Перед учнями постають живі, об ємні, запашні Іспанія М. Сервантеса, Верона шекспірівських героїв Ромео і Джульєтти, Шотландія В. Скотта, Париж О. Бальзака, Дублін Дж.Джойса, Канів Т.Г. Шевченка, Великі Сорочинці М.В. Гоголя, Львів І. Франка, Новоград-Волинський Лесі Українки, Київ М.О.Булгакова та ін. «Аспекти слова». Питання для учнів: Чи можуть слова мати колір, запах? Які асоціації можуть викликати слова? Як мова пов язана з мисленням? Чи погоджуєтесь із висловом: «Правильно вимовлене слово то вже музика»? 104

106 Завдання: розпишіть слово-тему за наступними аспектами: колір запах звук смак асоціації. Приклад. Слово: море (за творами на морську тематику: Ж. Верн «П ятнадцятилітній капітан», Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів», Дж.Свіфт «Мандри Лемюеля Гуллівера», Д. Дефо «Робінзон Крузо», Е. Хемінгуей «Старий і море» та под.). Колір: зелений, голубий, бірюзовий, синій, сірий. Запах: свіжий, приємний. Звук: плескіт хвиль, крик чайок. Смак: солоний, гіркуватий. Асоціації: літо, відпочинок, сім я, свобода, радість, ранок, пляж, пісок, мушлі, риба, чайка. «Ефект присутності». Створення в свідомості учнів образних картин, пов язаних з актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, нюхового, тактильного тощо), для того, щоб викликати відчуття присутності, знаходження всередині відтвореної письменником картини життя. Приклади. 1. При вивченні поезії про природу запропонувати дітям перенестися уявою на лісову галявину, у зимовий ліс або осінній сад. Учні зможуть вдихнути запах лісу, весни, почути звук пташиного співу, відчути сонячне тепло, запах нагрітої сонцем трави, аромат лісових ягід, дотик до обличчя теплого літнього вітерця, уявити багатство кольорів кожної з пір року. 2. Через актуалізацію різних органів чуття спробувати уявити себе у такій самій обстановці, як герой твору «Злочин і кара» Ф.М.Достоєвського. Петербург Родіона Раскольникова це душне жовте місто, сповнене смородом, хворобою, відчуттям голоду не тільки фізичного, а й духовного. 3. Відчуйте стан польоту: легкість, свобода, натхнення, повнота життя. Вдихніть на повні груди запах свіжого повітря Відчуйте всією шкірою потужний рух вітру Роздивіться колір вашого неба Що знаходиться внизу, під вами?... Сьогодні на нас чекає зустріч з людиною, чиє життя було тісно пов язане з небом та польотом, а ще він відомий на весь світ письменник, чиї твори примушують дорослих читачів замислитись над сенсом буття та згадати часи, коли людина живе з відкритим серцем та любов ю до 105

107 світу згадати своє дитинство. Це французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері. 4. Уявіть, що ви знаходитесь у полі троянд. Їх дуже-дуже багато. Солодко-тонкий, ні з чим незрівняний аромат вишуканих квітів. Якого вони кольору ваші троянди? Чи подобається вам знаходитись на цьому полі? Що ви відчуваєте? Прочитаємо реакцію Маленького принца, коли він побачив ціле поле троянд. (Він заплакав, тому що зрозумів: його троянда не єдина в світі.) «Відчуття книги». Який запах, аромат має книга? Як книга звучить? Який колір на обкладинці приверне вашу увагу, щоб вам захотілося взяти книгу в руки, відкрити її? Що ви відчуваєте, тримаючи в руках улюблену книгу? Чи виникає відчуття особистого зв язку? Чи приємно вашим долоням, пальцям, коли ви гортаєте сторінки цієї книги? Як ви розумієте фразу: «Книга це солодкі пізнання»? Чи може книга мати смак? Методи, прийоми роботи на етапі аналізу художнього твору «Бачу, чую, відчуваю». Читаючи (слухаючи) твір, я - бачу: небо, ліс, дощ, захід сонця; - чую: шелест дерев, шум моря, музику ранку; - відчуваю: натхнення, радість, світлу печаль, спокій. Робота з поетичним текстом у групах. Група І (Художники): Шукають цитати на тему «Світ кольорів в творчості поета». Група ІІ (Музиканти): Шукають цитати на тему «Світ звуків у творчості поета». Група ІІІ (Парфумери): Шукають цитати на тему «Світ ароматів у творчості поета». Група IV (Хореографи): Шукають цитати на тему «Світ рухів, дій у творчості поета». Група V (Кулінари): Шукають цитати на тему «Світ смаків у творчості поета». 106

108 «Зіткнення протилежностей». Осмислити та порівняти, заповнюючи таблицю, два протилежні світи (поняття, категорії) за позиціями: кольори звуки запахи смаки. Варіанти виконання завдання. 1. Світ реальний і світ уявний (вірш «Незнайома» О.О.Блока). Завдання для учнів: Визначте ключові образи світу реального і світу уявного (ідеального) в даному творі та ставлення до них автора. кольори, образи звуки запахи смаки Світ реальний вечір, ресторани, шлагбауми, канави, п яниці з очима кроликів стакан-друг, окрики п яних, дитячий плач пил, дух весняний та згубний, гаряче повітря крендель, волога терпка і таємнича Світ уявний (світ мрії) дівочий стан, шовк, капелюх з пір ям, вузька рука в кільцях, вуаль, берег, далечінь, сонце, очі сон, тиша духи, тумани вино Яким з виділених образів поет приділяє більше уваги і чому? 2. Роман Стендаля «Червоне і чорне». Випишіть з роману 3-4 цитати до пояснення символіки кольорів, пов язані з актуалізацією різних сенсорних каналів: кольори звуки запахи смаки Червоне Чорне 107

109 3. «Поет ночі» Ф. Тютчев. Ф. Тютчева називають «поетом ночі». Якими постають ніч і день у віршах лірика-любомудра ХІХ століття? Заповніть порівняльну таблицю: кольори звуки запахи смаки Ніч у творчості Ф. Тютчева День у творчості Ф. Тютчева 4. Схід і Захід («Балада про Схід і Захід» Р. Кіплінга). Які особисті асоціації з кольорами, звуками, запахами, смаками у вас пов язані зі Сходом і Заходом? Заповніть індивідуальні таблиці: кольори звуки запахи смаки Схід Захід Як ви розумієте перші рядки поезії: «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм ніколи не зійтися вдвох»? Пейзаж як засіб психологічної характеристики. Визначити роль пейзажів у даному програмовому творі. Наприклад, за новелою М. Коцюбинського «Intermezzo»: Бачимо зелені хвилі шовк колосистої хвилі кожна стеблина Чуємо хлюпають покошланий шум пересипання зерна Пейзаж у даному творі виступає засобом психологічної характеристики. За допомогою зорових і слухових образів автор відтворює зміни у настроях персонажів. Гармонійна цілісність образів. Учні заплющують очі і слухають ліричний твір, намагаючись «побачити», «почути» зображене в ньому. Приклади. 108

110 1. Поезія Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати». Цей твір вважають світовим шедевром пейзажної лірики. У ньому майже немає художніх засобів, жодних барв, а вечір на Україні постає перед нами в усій красі. Завдяки чому досягається образність? Учні заповнюють таблицю: Гармонійна цілісність образів вірша «Садок вишневий коло хати» Зорові образи Слухові Нюхові Смакові Дотикові Садок «Хрущі над «Садок «А матері «Плугатарі з вишневий, хата, хрущі, плугатарі, дівчата, матері, вишнями гудуть», «Співають ідучи дівчата», «А мати хоче вишневий», «Сем я вечеря коло хати». вечерять ждуть», «Дочка вечерю подає». плугами йдуть», «Дочка вечерю подає», «Поклала вечірня научати, мати коло зіронька, так хати соловейко, маленькі діточки. соловейко не дає», «Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих». маленьких діточок своїх». Усі образи в даному вірші становлять гармонійну цілість, завдяки чому ми виразно чуємо, бачимо, уявляємо все те, що Шевченко описав так геніально просто. (Ідея: Н.І. Костенко: [15].) 2. Вірш М. Вінграновського «Бабунин дощ». У цьому чудовому поетичному творі ми насолоджуємось спогадами казкового дитинства, пробудженого літнім таємничим дощем. У природі ліричний герой шукає гармонії з самим собою, духовного спокою і порятунку. Учням пропонується заповнити таблицю «Гармонійна цілісність образів вірша «Бабунин дощ». (Приклад див. у попередньому завданні.) Бесіда за прочитаним твором. Які враження охопили вас після прочитання поезії? Які дії виконує дощ у вірші? Як ви гадаєте, що хотів сказати дощ ліричному герою? 109

111 Створення навчального образу-символу уроку. У процесі пізнання символ відіграє ключову роль, а точніше визначальну роль, адже те, що людині вдалося «згорнути» в символ, йде в довгострокову пам ять і назавжди залишається в її культурному багажі. У Давніх Афінах материнська увага привчала дитину до чуйності й тонкого сприйняття природи (важливий перший сенсорний етап природного сприйняття інформації), а далі мусична школа вчила дітей від 7 до 16 років висловлювати в музичних, поетичних, драматичних та інших знаках і символах свої почуття, переживання, душу і знання. Це відповідає другому природному етапу сприйняття інформації людиною символьному. Тож опорою при вивченні нового матеріалу є уявне створення учнями природних образів-символів, наповнених кольором, смаком, запахом, звуками, що пробуджує найбільш глибинні відділи мозку, які залучаться до запам ятовування навчального матеріалу. Продукти уяви яскраві і різнобарвні. Всього лише закривши очі і включивши уяву, ми можемо намалювати будь-яку картину навколишнього середовища, навіть викликати відчуття бажаних запахів і дотиків. При цьому учні згадують відомі їм з особистого досвіду образи (метелик, виноград, ромашка, річка та ін.), подумки працюють з ними під керівництвом вчителя, а потім малюють і розфарбовують їх. Крім того, саме символ здатний передати ключові знання прийдешнім поколінням. Ось так ми і приймаємо естафету від предків у володінні знаннями через символи-смисли міфів, легенд, манускриптів, давньої архітектури, скульптури, поезії, музики. Об ємні, створені уявою в стані мріяння, фантазування, навчальні образи-символи гармонізують очі, мозок, всю систему «людина» і, відповідно, поліпшують всі психофізіологічні можливості дітей. Відбувається синхронізація зовнішнього процесу пояснення навчальної інформації та внутрішнього психологічного процесу народження індивідуального творчого сприйняття запропонованої інформації. Така синхронізація у процесі природовідповідного навчання ідеально сприяє набуттю нових якостей знання. Нехитра робота, а яке глобальне рішення психофізіологічних, навчальних, методологічних та інтелектуально-виховних завдань! 110

112 Приклади текстів до створення навчальних образів-символів уроку. 1. Принципи поетики хайку (за творчістю М. Басьо). Уявіть старий ставок. У ньому ростуть квіти водяні лотоси. Розгляньте уважно ці квіти символи чистоти, повноти життя, родючості, духовності. Якого вони кольору?.. Спробуйте вловити ніжний аромат лотосу Відчуйте, як ви сповнюєтесь гармонією, здоров ям, силою Оберіть одну з цих квіток лотосу, яка найбільше привернула вашу увагу. Подивіться, яка вона гарна! Відчуйте, як лотос взаємодіє з вами. Спробуйте розкрити в собі здатність побачити вічність у чашці квітки. Навіть найпростіша квітка може викликати глибокі думки, які призводять до відкриття істини Попросіть лотос стати для вас символом особливостей поетики ліричних мініатюр хайку. Для японського поета важливо відобразити в хайку паралелізм життя природи і людини. Людина невіддільна частина природи, тому і живе, розвивається за тими ж законами, що і вся природа. Вслухайтеся у чарівність речей навколо старого ставка, вдивіться в картину природи, створену навколо, спробуйте відчути, яким має бути справжнє життя Станьте свідками дивного явища повного злиття окремої людини з природою, навколишнім світом. Подумки підпишіть на вашому лотосі: «світ природи» = «світ людини». Подумки підпишіть у серцевині вашої квітки лотосу: композиція хайку це включення трьох елементів: часу (питання «коли?»), місця («де?») та об єкту («що?»). На пелюстки вашого лотосу подумки нанесіть по одному принципу поетики хайку, тобто особливостей віршування: «сабі» витончена простота, «вабі» сум самотності, «сіорі» гармонія з природою, «карумі» легкість, «хосомі» глибина проникнення, «юген» сокровенний смисл, «моно-но-аваре» чарівність речей, «макото» істинність та щирість ліричного переживання. Ці принципи створюють настрій тривірша. Більшість з них розробив Мацуо Басьо великий японський майстер хайку, який жив у XVII столітті. 111

113 Мить створення хайку визначається японськими поетами як «раптове просвітлення, коли сутність цього світу стає кристально ясною». Усвідомте момент хайку, у який залучається все ваше єство: розум (форма, образи, поетичні деталі) та почуття, інтуїція (недосяжність, глибина, вишуканість, легкість, щирість)... Замалюйте свій образ-символ лотосу і зробіть на ньому написи, які ви запам ятали. 2. «Філософія серця» Г. Сковороди. Прислухайтесь до свого серця: яке воно гаряче, як часто б ється Уявіть, що ваше серце оточують хвилі чистоти. І серце дозволяє омити себе, звільнити від усього, що не є чистота. Як ваше серце дякує вам за увагу і турботу про нього?.. Як ваше серце посміхається?.. Мудрі люди в усі часи говорили про те, що у людини є два серця видиме (фізичне) і невидиме (духовне). Який образ, символ, емблема для вас є образом духовного серця? Нехай цей дивовижний образ прийде до вас із глибин вашої душі Якого він кольору?.. розміру?.. Подивіться, яке тонке світло випромінює ваш образ серця. Відчуваєте живу енергію, яка від нього ллється?.. Пошліть цьому образу свою любов. Відчуйте, як він взаємодіє з вами. Серце це точка, центр, середина, індивідуальність, орієнтир людської душі. Серце символізує вогонь, божественну іскру в людині. У перекладі з давньогрецької «cordis» означає «серце» як центральний орган тіла людини. Подумки підпишіть на вашому образі духовного серця: «cordis це серце», «кордоцентризм філософія серця» (повторити). Для українського мандрівного вчителя життя Григорія Сковороди досконала, самодостатня людина це кордоцентрична людина: вічна, цільна людина, в якої є серце. Зробіть напис на вашому образі серця: «кордоцентрична людина вічна, цільна людина». Людина рухається не сама, її рухає серце. Вона виконує бажання свого серця, яке підкоряє її собі і привертає її увагу. Ми всі йдемо в напрямі невловимого руху нашого серця, яке керує нашим розумом. 112

114 Мислитель Г. Сковорода вважав, що людина має два серця: старе і нове. У людини, з одного боку, є старе, або земне, матеріальне, тваринне, гріховне, інстинктивне серце, а з іншого нове і чисте, спокійне, тихе, сприймаюче, вічне і прозорливе. Знайдіть два місця на вашому образі серця і зробіть написи. Перший напис: «старе серце або тваринне, інстинктивне, гріховне». Другий напис: «нове серце чисте, спокійне, прозорливе, вічне». Людина є єдність двох початків, двох натур: тілесної (земної, матеріальної, рухливої, мінливої, гріховної) і духовної (божественної, невидимої, вічної, розумної, ідеальної). Внутрішнє, духовне і є Бог у людині, суть його. Шлях до Бога, пізнання його і збагнення своєї внутрішньої натури для Г. Сковороди те саме. Свою філософію серця, філософію кордоцентризму, Г.Сковорода виклав у філософському трактаті «Вступні двері до християнської добронравності». Подумки зробіть напис на своєму образі духовного серця: «Вступні двері до християнської добронравності», філософський трактат». Головна людська якість, про яку пише в цьому творі український мислитель, це чистосердя. Чистосердя Г. Сковорода порівнює з чудовим садом, що повний тихих вітрів, солодкодухмяних квітів і втіхи, у якому процвітає дерево життя. Що для вас чистосердя? Яке воно? Якого кольору? Які звуки, запахи розповсюджуються від нього у навколишній простір?.. Пошліть цьому образу свою любов. Будьте щирі у вираженні своїх почуттів. Розташуйте чистосердя у вашому образі серця там, де цього хоче ваша душа. А тепер уважно подивіться на ваш образ духовного серця. Відчуваєте, як переповнюють його любов, щирість, вдячність, як воно відновлюється, адже в ньому навічно оселилося чистосердя?.. Замалюйте все, що ви уявили під час уявної мандрівки у свій внутрішній світ. 3. Світ позитиву в повісті Е. Портер «Полліанна». Уявіть, що ви потрапили до Міста Позитиву. Відчуйте наповнення бадьорістю, силою, радістю. Не поспішаючи походіть по вулицях Міста, розгляньте оточуючі вас будинки. У які кольори розфарбоване Місто Позитиву? Прислухайтесь: яка мелодія тут звучить? Чи затишно вам тут?.. 113

115 У Місті Позитиву тече річка Добра і Милосердя. Подивіться, яка вона гарна! Вода в річці чиста, прозора, має цілющі властивості. Відчуйте, як ріка взаємодіє з вами. Що вам хочеться зараз робити?.. Якщо хочете, випийте води з річки Добра і Милосердя, відкрийте свою душу для всього найкращого, що є в цьому світі! Пройдіться вздовж річки до вулиці Сонячної. Яке почуття ви відчуваєте, коли крокуєте дорогою, залитою сонячним світлом? Відчуйте живу енергію і тепло, які дарує вам ця вулиця. Ви не випадково тут опинилися, адже саме на вулиці Сонячній знаходиться Сад Радості. Відчуваєте, яка радість, повнота життя розлита всюди? Походіть по Саду, вдихніть його чудовий аромат. Чи подобається вам тут? Які квіти тут ростуть? Придивіться, це незвичайні квіти, на кожній з них є свій унікальний напис, девіз. На одній квітці написано: «Життя прекрасне!», на іншій: «Живи і радій!», на третій: «Людина людині радість!», на наступній: «Придивися: навколо так багато радості!», ще на одній: «Радість повертається радістю» (повторити). Запам'ятайте ці написи. Можете придумати свій життєстверджуючий, оптимістичний девіз і подумки написати його на одній з квіток, які тут ростуть. За Садом Радості доглядає Веселкова Дівчинка. Якою ви собі її уявляєте? Що робить її дивовижною, неповторною? У неї незвичайне ім'я Полліанна. Ця маленька дівчинка, подібно до веселки, вміє подарувати радість усім і кожному, хто її оточує. Хочете подружитися з Полліанною?.. А тепер подумки підніміться над Містом Позитиву, і з висоти пташиного польоту подивіться прощальним поглядом на все, що ви сьогодні тут побачили: річку Добра і Милосердя, вулицю Сонячну, Сад Радості, Веселкову Дівчинку. Нехай Місто Позитиву стане для вас символом дивовижного світу повісті Е. Портер «Полліанна». Замалюйте образ-модель Міста Позитиву. Нанесіть на нього навчальний матеріал. 4. Постмодернізм як літературний напрям. Уявіть, що ви опинилися в кімнаті, яка зберігає давні скарби. Прислухайтеся: тут звучить вишукана тонка мелодія, яка підкреслює гідність цих скарбів. Озирніться навколо: яка ця кімната?.. Які предмети вас оточують?.. Чи зручно вам тут? Не 114

116 поспішаючи пройдіться по цьому древньому сховищу, доторкніться до предметів у цьому приміщенні... Відчуйте, які таємниці вони приховують, що хочуть розповісти про себе... А тепер придивіться до того кута кімнати, де зберігаються вази різних епох. Ось антична ваза, а ця з Давнього Китаю, ось ваза епохи Просвітництва, ваза романтизму, ваза в стилі модерн. Це місце з вазами пронизане особливою атмосферою... Чим наповнені ці вази? Загляньте всередину... Кожна з них зберігає відбиток своєї епохи, свого часу, його неповторної ноти і дивовижних фарб... Але вам потрібна особлива ваза та, яку ви створите самі й наповните необхідним для вас змістом. Озирніться у цьому кутку кімнати лежить безліч глиняних, порцелянових, мідних, срібних та інших осколків ваз з різних епох. Нехай ці осколки стануть пазлами, фрагментами вашої майбутньої вази. І, склеюючи ці шматочки, ви будете творити не просто вазу, а певний образ цілісний образ сучасного мистецтва епохи постмодернізму. Візьміть у руки перший осколок той, що найбільше вам сподобався в цьому кутку кімнати з древніми скарбами. З якого він матеріалу? Якого кольору? Який на дотик?.. Запах якої таємниці зберігає?.. Подумки підпишіть цей шматочок майбутньої вази епохи постмодернізму словом «інтертекстуальність». Це один з провідних принципів сучасного мистецтва, а саме: взаємодія різних кодів, голосів всередині тексту, а також метод дослідження тексту як знакової системи, що пов язана з іншими системами; активне використання в творі сюжетів, персонажів, цитат або цілих фрагментів з інших творів класичних і сучасних. Тепер виберіть з безлічі інших осколків вашої майбутньої прекрасної вази ще один, який вам хочеться. Візьміть його в руки, погладьте, подивіться, якого він кольору, який малюнок на ньому залишив невідомий художник, з якого матеріалу він зроблений. Цей шматочок подумки підпишіть «фрагментарність». Цей принцип епохи постмодернізму означає колаж, монтаж, використання готових або розчленованих літературних текстів. З єднайте два шматочки «інтертекстуальність» та «фрагментарність» разом. Але з двох шматочків вази не склеїти. Виберіть з осколків, які знаходяться в кімнаті, третій фрагмент, розгляньте його уважно, пошліть йому свою любов і подумки підпишіть «конструктивізм», що означатиме конструювання нової реальності. 115

117 Наступний фрагмент, або пазл, вашої вази епохи постмодернізму підпишіть «невизначеність». Цей принцип означає, що мистецтво нашого часу містить в собі всі види незрозумілостей, прогалин, розрив оповіді, перестановки частин. З єднайте шматочок з написом «невизначеність» з іншими фрагментами: «інтертекстуальність», «фрагментарність», «конструктивізм». Подивіться, ваша ваза починає набувати якісь обриси, форму. Але це тільки початок. Візьміть наступний осколок, який вам тепер потрібен, і подумки підпишіть його: «деканонізація». Для епохи постмодернізму властиво руйнування всіх канонів і всіх офіційних умовностей; народження змішаних жанрів, об єднання масової та елітарної літератури, детективу і сентиментального роману, високого стилю та ненормативної лексики, історичних реалій і сучасного типу поведінки. Приклейте цей фрагмент на потрібне місце поруч з іншими. Тепер виберіть осколок, який можна буде підписати «безликість», що означатиме поверховість, відмову від традиційного «я», стирання особистості, підкреслену множинність «я». Наступні два фрагмента вашої вази епохи постмодернізму підпишіть «іронія» і «сумнів», і ці принципи сучасного мистецтва символізують, що все в художньому вигаданому світі автор піддає іронії і ставить під сумнів. Тепер виберіть осколок, який підпишіть «інтелектуальна гра з читачем». Письменник-постмодерніст, як правило, ерудит, і він любить перевіряти інтелект і культурний досвід свого читача. Ваша ваза майже готова. Але не вистачає останніх двох фрагментів. Виберіть з тих шматочків, що залишилися, найбільш підходящі, щоб завершити вашу роботу красиво, акуратно, з мудрістю. На одному уламку підпишіть слово «масовість» (твір постмодернізму розрахований на будь-якого читача, література перестає бать елітарною), а на іншому уламку подумки підпишіть «симулякр» (зображення, копія того, чого насправді не існує; образ відсутньої дійсності, правдоподібна подоба, позбавлена першотвору; об єкт, за яким не стоїть реальність). Тепер з єднайте всі фрагменти в одне ціле: «інтертекстуальність», «фрагментарність», «конструктивізм», «невизначеність», «деканонізація», «безликість», «іронія», 116

118 «сумнів», «інтелектуальна гра з читачем», «масовість», «симулякр». Поміняйте що-небудь, якщо вам цього хочеться. Подивіться: тільки ви з єднали всі фрагменти принципи епохи постмодернізму, як чудово, гармонійно стала виглядати ваша ваза, від неї стала випромінюватись приємна тепла енергія. Попросіть вашу вазу дати вам частину її тонкої сили. Відчуйте, як переливається в вас її наповнення, зміст. Подякуйте цьому образу, пошліть йому свою любов. Візьміть вашу вазу і виходьте з нею з кімнати з давніми скарбами, де вам було так спокійно і затишно. Вдячним поглядом попрощайтеся з цим сховищем. А попереду вас чекає свіжий, запашний, різнокольоровий луг, на якому цвітуть різнобарвні квіти. Вдихніть у повноті свіжість цього лугу, його чистоту, запахи, звуки. Чи добре вам тут, чи відчуваєте повноту життя, гармонійну узгодженість кольорів і звуків природи? Попросіть квіти, які ростуть на цьому свіжому лузі, стати для вас символом письменників епохи постмодернізму. Навіть цар Соломон у всій славі своїй не вдягався так пишно, як кожна з цих квіток. Ось перша квітка вдихніть її аромат, розгляньте пелюстки. Подумки підпишіть на ній: «Умберто Еко, Італія» і назву відомого роману письменника: «Ім я троянди». Яка наступна квітка привернула вашу увагу? Її подумки підпишіть: «Мілан Кундера, Чехія, «Нестерпна легкість буття». Ось нова прекрасна квітка; на ній тонко і ніжно написано: «Милорад Павич, Сербія, «Хозарський словник». А наступна квітка зберігає в собі назву іншого знакового письменника епохи постмодернізму і його роману-бестселера: «Джон Фаулз, Англія, «Маг». Вдихніть аромат нової квітки, розгляньте її стебло, пелюстки, помилуйтеся її унікальними кольорами. На ній подумки напишіть: «Патрік Зюскінд, Німеччина, «Парфумер». А це теж незвичайна квітка, яка виділяється з-поміж інших і тягнеться до вас. На ній витонченими ієрогліфами написано: «Харукі Муракамі, Японія, «Хроніка Заводного Птаха». Виберіть поглядом останні дві квітки з усього різноманіття зростаючих на цьому лузі. На першій з них підпишіть: «Віктор Пелєвін, Росія, «Чапаєв і Пустота», а на другій «Юрій Андрухович, Україна, «Рекреації». 117

119 Можете зібрати букет або сплести вінок з цих квітів, а можете просто полежати біля них, вдихаючи запашний аромат і дивлячись на глибоке нескінченне небо над головою. А тепер озирніться прощальним поглядом на цей чудовий куточок природи. Пошліть йому свою любов і вдячність. «Драбинка модальностей». Модальність в даному випадку розуміється як позначення приналежності до певної системи відчуттів (аналізаторів) при сприйнятті персонажа художнього твору. Усередині педагогічної системи модальностей (словесних, рухових, кінестетичних, зорових, нюхових, звукових і колірних) можна простежити образні, духовні зв язки слова, звуку, кольору, простору, руху, форми, жесту, на рівні творчих процесів. Розвиток здатності багатостороннього цілісного відображення явищ навколишнього світу та переведення їх у художні образи високого духовного змісту призводить до розкриття в учнів поліфонічної, моральної свідомості. Система модальностей образу включає зв язки: слово жест, міміка рух, танок звук, музика кольороформа, малюнок аромат простір, об єм резонанс сприйняття. Ця своєрідна «драбинка модальностей» задає певний алгоритм спільної діяльності учнів і вчителя та може слугувати орієнтиром у плануванні уроку. 1. Спочатку словом позначається загальна картинкахарактеристика персонажа. 2. Потім відшукуються і повторюються жести і міміка персонажа як він дивується, обурюється або реагує на події. 3. Далі характер персонажа проявляється в рухах, в танці а як він ходить, дивиться тощо. 4. Виражається інтонаційна сфера персонажа як він звучить, говорить, співає. 5. Підбирається колір і зовнішній вигляд (ескіз, малюнок). 6. Пригадуються і відшукуються у творі ароматичні характеристики персонажа. 7. На останній сходинці учнів очікують дива творчості, натхнення і «осяяння», можливість вільних імпровізацій у пошуках характерних рис персонажа так відбувається дозрівання образу в різних модальностях, інтонаційне відчування всіх знаків, колірних (запахових, мелодійних, пластичних, смакових) акцентів, 118

120 «емоційних констант», внутрішніх ритмів, усвідомлення логіки їх «зчеплення», вихід на власну інтерпретацію, зіставлення авторської позиції і своєї. Система модальностей це якісно новий рівень роботи з учнями, при якому відбувається розкриття внутрішньої спорідненості образів і перенесення, переклад, перетворення художнього слова на жест на рух на звук на колір на форму на простір тощо. (Ідея Є.А. Лужецької [19].) Культурно-мистецький контекст. Комплексна взаємодія мистецтв на уроках літератури розглядається вчителямипрактиками як їх взаємне ілюстрування або паралельна дія, передача образів одного мистецтва засобами іншого (стану природи, пори року, явища соціального або особистого життя), емоційне посилення загальнозначущих понять про дійсність і мораль. Кожна культурна епоха, напрям, течія, стиль є сукупністю сформованих і оприявлених художніх ознак у музиці, живописі, літературі, архітектурі, театрі тощо. Ці види мистецтва доповнюють й увиразнюють один одного. Приклади. 1. Порівняйте три різни види мистецтва: картину А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», музичний твір Л. Бетховена «Місячна соната» та уривок з повісті М. Гоголя «Страшна помста» про місячну ніч на Дніпрі «Чудовий Дніпро». Учні розмірковують про нерозривний зв язок художнього слова, музики та живопису, вплив і взаємодію цих видів мистецтва, відзначаючи особливості звукового, колірного, образного вирішення вищезгаданих творів. Група «Літератори». Захоплення Гоголя Дніпром зрозуміле кожному, хто бачив цю ріку, бував у жаданому, улюбленому письменником Києві. Спробуймо уявити Дніпро таким, яким його побачив письменник: «ані ворухнеться, ані загуркотить», «велична широчінь», «дзеркальний шлях», «плине, в ється по зеленому світу», «холод скляних вод», «яскраво відбивається у водах». Ці художні засоби передають велич, могутність, вічність найголовнішої річки України. Група «Музиканти». Тема сонати Бетховена нещасне кохання вічна, як сам світ. Інтонації дуже виразні. Мелодія 119

121 красива, зачаровує. Лад мінорний, передає сумний настрій і навіть любовну тугу. Ритм рівний, спокійний, плавний. Динаміка твору рівна, не виражає бурхливих почуттів. Темп повільний. Група «Художники». На картині Куїнджі провідними є образи Дніпра, місяця, туману, гір. Колірна гама яскрава, насичена, що пробуджує сильні почуття. Картина зачаровує своєю красою. Хочеться злитися з природою, випробувати незвичайні почуття, стати частиною цього прекрасного світу. Питання для узагальнюючої бесіди: Що об єднує ці твори? (Краса місячної ночі.) Твір про місячну ніч якого виду мистецтва вам сподобався найбільше? 2. Змоделюйте культурно-мистецький контекст розвитку модернізму в літературі: - охарактеризуйте настрій поетичних збірок «Соняшні кларнети» Павла Тичини і «Сатурнічні поезії» Поля Верлена; - доберіть до настрою віршів українського і французького поетів репродукції картин українських і зарубіжних художниківмодерністів Василя Кричевського («Початок осені на Полтавщині», «Труханів острів»), Віктора Зарецького («Квітуче поле», «Лісова стежка», «Літній відпочинок», «Осінь», «Світанок»), Вінсента ван Ґога («Пшеничне поле з жайворонком»), Клода Моне («Осінь», «Пейзаж у Монако»), Каміля Піссаро («Каштани в Овсни», «Ранкове сонце на снігу», «Сад»), Огюста Ренуара («Новий міст», «Міст мистецтв у Парижі»), Альфреда Сислея («Міст і море рано-вранці», «Берег Сени коло Бужіваля», «Ранній сніг у Лувесьєнні», «Стежка на березі», «Дощ у Море-сюр-Луен», «Весняні луки»), Ґустава Клімта («Макове поле», «Замок Каммер на озері Аттерзеї») та інших; - знайдіть аудіозаписи творів композиторів-імпресіоністів: Клода Дебюссі («Пообідній відпочинок фавна», «Море», «Острів радості»), Моріса Равеля («Гра води», «Відображення»), - підготуйте стислі повідомлення про модернізм, імпресіонізм і символізм у музиці і малярстві; - доведіть, що основним джерелом суголосності творів Верлена і Тичини є їхня музичність. Проаналізуйте вірші «Щаслива година» Поля Верлена і «Я стою на кручі» Павла Тичини. Скористайтеся поданими цитатами: 120

122 «Поєднання музичності, простоти і ліризму зробило Верлена поетом, особливо привабливим для композиторів. На тексти Верлена складали музику багато композиторів різних країн (найбільше, звичайно, серед них французів) і різних поколінь, починаючи від його молодших сучасників Дебюссі і Равеля і закінчуючи нашим сучасником Борисом Буєвським» (Г. Кочур). «Музика сфер це гармоніювання великого світу музичною інтонацією індивідуального настрою, це гармонія щастя молодого Тичини» (В.Стус) [7, с. 16]. Синестезія. Синестезія одночасне виникнення двох відчуттів різної модальності при подразненні одного органа чуття, наприклад: музика або дотик ароматів, тепло/холод кольорів і звуків, смак слів... «Хороший живопис це музика, це мелодія», говорив великий італійський художник Мікеланджело Буонарроті. Живописець І. Рєпін зазначав, що барвистий колорит картин Рембрандта звучить, як чудова музика оркестру. «Ніщо за музичністю не може зрівнятися із заходом сонця», стверджував композитор К. Дебюссі. Музика багато чого навчилася у живопису в передачі образу, бачення природи. Пейзаж у музиці присутній у всьому багатстві своїх проявів і як пейзаж настрою, і як динамічний пейзаж, що передає процеси, що відбуваються в природі, і як барвиста картина, що містить у собі різноманітні принади навколишнього світу. Останні роки життя композитор Скрябін мріяв про грандіозне синтетичне «дійство» «Містерію», де об єдналися б музика, слово, танець, фарби, навіть аромати. Багатьом українським поетам властива синестезія художнього мислення. Творчості Лесі Українки, приміром, характерне «схрещення» вражень кольору та звуку. У її сприйнятті та творчому відображенні світу представлені такі образи: «зелений шум» («Чотири казки зеленого шуму»); «сивий шум моря» («Невільнічі пісні»); «срібні промені, мов струни» («Місячна легенда»); «сріблясті хвилі гірського потоку» («Поет під час облоги»). У поезії Б.-І. Антонича, на думку Д. Павличка, «співають кольори світу, фарби обертаються в звуки, звуки у світло, сяйво давнини». У ліричних збірках «поета всеєвропейського масштабу» цілі рядки, а то й цілі строфи побудовані на законах синестезії, у 121

123 яких, як правило, зоровий образ виникає внаслідок нашарування на його структуру дотикових або дотиково-смакових метафор. Це, скажімо, такі метафори: «...землі закриту книжку в обгортці синій неба», «жарким тюльпаном горіло сонце юним снам», «весна горіла», «кипить зелена заметіль» та ін. Традиційна антоничівська метафора «сонця у кишені» є, власне, тому такою привабливою, що вона створена за законами синестезії (дотикове відчуття передує зоровому враженню). Секрет краси поезій Б.-І. Антонича ховається в поєднанні слова, музики, дотику й кольору. У поетичному доробку раннього П. Тичини музичність, живописність, мелодійність органічно синтезуються з колористикою. «Кольоровий слух» поета унікальне явище не тільки в українській, а й у світовій літературі. У «Соняшних кларнетах» зустрічаємо такі образи: «чорний акорд», «синє брязкання кадил», «золотий гомін», «кришталева музика», «Арфами, арфами / золотими, голосними обізвалися гаї / Самодзвонними», «І плачуть, і співають промені у далині, / немов віолончелі», «Забринів струнний гнів» та ін. Завдання для учнів: використовуючи технологічні картки «Символи кольорів» та «Світ музики», спробуйте розкрити у вірші П. Тичини «Не бував ти у наших краях» зміст змальованої палітри барв і музики. Шляхом жеребкування оберіть спеціальні ролі для обговорення в парі відповідальний за кольори, відповідальний за музику. За допомогою технологічної картки складіть кольоровий калейдоскоп настрою, який виник у вас після прочитання вірша. Дайте музичну характеристику прослуханого твору. Технологічна картка «Символи кольорів» Білий чистота, мир, світло, щастя. Чорний печаль, туга, горе. Жовтий сонце, життя, веселий настрій. Червоний життя, любов, хвилювання. Оранжевий тепло, сила, врожай. Фіолетовий величність, розкіш. Синій холод, спокій, печаль. Блакитний вірність, далечінь, сум. Зелений мир, спокій, пасивність. Світло-зелений чистота, радість, свято. Темно-зелений надія, мир, спокій, віра. 122

124 Технологічна картка «Світ музики» Лірична, чарівна, ніжна, душевна, енергійна, радісна, таємнича, жалібна, приємна, сумна, журлива, скорботна, тривожна, сувора. (Ідея Ю. Макашової: [23, с. 7].) Система сенсорних образів твору. Знайти зорові, слухові, тактильні, нюхові, смакові образи, визначити їх роль у художньому творі і подумати, яку ідею вони несуть. Приклади виконання завдання. 1. «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Діккенса. У творі ми стикаємося з усіма п ятьма органами чуття. Скрудж бачить і відчуває запах жареної святкової індички, він чує відгуки про себе (і хороші, і погані), здається, що відчуває дотик савану рядна, коли лежить всіма забутий у холодній кімнаті. Усе це впливає на героя і змушує поміняти свої погляди на світ, змінитися самому. 2. «Білий кінь Шептало» В. Дрозда. Автор змальовує благодатну картину українського вечора: усе стихло, лісові жителі готуються до сну. Умиротвореність, блаженство, спокій. Та ось з являється самотній білий кінь. У довкіллі порушується рівновага, все навколо сповнюється новими звуками, кольорами, рухами 3. «Помаранчева дівчинка» Ю. Гордера. Створення учнівськими групами проектів-образів за твором. (Ідея Є.І. Кашуби: [13].) Проект 1. «Зорові образи». Зорові образи Роль зорових образів у тексті Книга Батьківський комп ютер Густий сніг, сонце, місяць, зорі «Телескоп Хаббла» Дівчина з помаранчами Собор в Різдво, Різдвяне богослужіння Пусті вулиці під час різдвяних церковних дзвонів об єднує минуле і майбутнє ниточка до розуміння історії батькової оповіді створюють гармонійну картину навколишнього світу зв язок із Всесвітом кохання з першого погляду роль традицій в житті героїв; місце зустрічі підкреслена урочистість зустрічі і перших почуттів 123

125 Мама «схожа на великий знак запитання» Лижні змагання в Осло «Помаранчевий гай» з перезрілими плодами Хворий батько у «зимовому саду» «Зоряне небо» «Місяць в ущербі» невід ємна частина історії про Помаранчеву Дівчинку молодість, енергія, рух, життя надія на побачення, сумнів, оцінка нестриманої поведінки холод, пустка доля, життя, пізнання Всесвіту хвороба, загроза життю батька, закінчення його земного шляху. В и с н о в к и. Зорові образи створюють гармонійну картину єдності людини і природи. Людина живе, рухається, закохується, поособливому сприймає навколишній світ, вивчає закони Всесвіту, розмірковує над вічними проблемами і саме тому, в критичну хвилину свого життя, готова свідомо приймати певні рішення і залишати після себе СЛІД, ПАМ ЯТЬ. Проект 2. «Тактильні образи». Дотикові образи Шкіряний диван Старий комп ютер, щоденник, старі фото Помаранч Килим Лист Конверт Рояль «Пластикові і паперові пакети» «Помаранчі, на яких збереглися гілочки з листочками» «Вологе волосся зі срібною пряжкою» Куртка з «верблюжої вовни» Перина «Брижі на поверхні води» «Зоря на небі це гаряче сонце» «Холодна вечеря» Роль дотикових образів у тексті сімейний куточок джерело інформації, зв язок із батьком загадка затишок послання до сина пам ять душевне збудження почуттів викликають море запитань у закоханого батька свіжість, новизна, відродження, вічність почуттів свіжість, краса, незвичайність господарки тепло, сімейний затишок союз двох, м якість і легкість почуттів течія життя, перепони і, одночасно, краса природи філософія людського життя, загадка Всесвіту тривога, самотність, відсутність «другої половинки» 124

126 В и с н о в к и. Дотикові образи доповнюють зорові, створюють атмосферу сімейного затишку, добробуту, спокою. Від усього віє СВІЖІСТЮ, ЧИСТОТОЮ, в якійсь мірі, наївністю. Автор за допомогою усіх органів чуття непомітно готує читача на фоні історії про кохання до зустрічі з більш глибокими, філософськими проблемами. Якими? Про це, мабуть, нам усім буде зрозуміло, коли зведемо докупи свої дослідницькі проекти. Проект 3. «Слухові образи». Слухові образи «Гучний голос батька», «тонкий писклявий голос сина» Годинник Струмок Дитячий садок Падіння розсипаних помаранчів «Сміх пасажирів трамваю» «Биття серця» «Помаранчевий вальс» Плач Помаранчевої Дівчинки Гра на фортепіано («Місячна соната») Механічні ляльки торгового центру «Дощ як із відра» Хода Помаранчевої Дівчинки Органна музика Баха Різдвяні дзвони «Старий фонтан, що б є серед дерев» «Політ джмеля» «Босоноге шльопання Георга» «Звук зумера» в телефоні «Космічний політ» Роль слухових образів у тексті прийом антитези (бас дискант) підсилює вікову різницю між героями твору і, одночасно, надає теплоти і ніжності їхнім відносинам відмірює час кожному течія життя майбутнє: життя завжди продовжується зміни в житті життєрадісність, доброзичливість шаленство почуттів коло життя, тепло, гра світла настороженість, загадка, запитання філософія людського буття; «Місячна соната» символ трагічної долі батька, боротьби Добра і Зла підняття і падіння людини вверх вниз оновлення захоплення, грація боротьба між життям і вічністю свято душі, очищення, світло філософські роздуми про старість і молодість кохання, радість, щось інтимне, енергійне домашність, дитинство поклик, нагадування зв язок людини з космосом В и с н о в к и. Слухові образи Юстейна Гордера наповнюють твір життям, звуками музики, сміху, гамору, танцю. Читач опиняється то на 125

127 землі, то у безмежних просторах Всесвіту, де звучить музика зір, музика космосу. Саме через звукові образи читачеві стає то подомашньому затишно, то неспокійно на душі і на серці, то огортає сумовита задумливість над змінами життя. Ми, як і Георг, віддаємо перевагу МУЗИЦІ ЖИТТЯ. Проект 4. «Смакові і нюхові образи». Смакові образи: «Пляшка коли», «помаранчеве желе», «помаранчевий сік», «соковиті помаранчі», «гіркі сльози», «тепла усмішка», «холодна сила», «солодкі помаранчі», «гіркі складки навколо рота», «віскі», «паління сигарети», «гаряча кава», «різдвяний пиріг», морепродукти, «тьонсбергзький салат». Нюхові образи: «Рибний магазин», «помаранчева шкірка», «фруктовий базар», «жарені сосиски з салатом із раків», «бульйонні кубики», «помаранчевий запах», «волосся пахло лимоном», «кілька ковтків шампанського», «біляве волосся (Георга) пахне мандарином», «булочки з кокосом». В и с н о в к и. Перш за все, ми дослідили, що на сторінках роману норвезького письменника чимало смакових і нюхових образів, які допомогли нам у розумінні змісту тексту. Ми разом із головними героями потрапляли то в холодну Норвегію (м. Осло), то в гарячу країну Іспанію (м. Севілья), екзотичну країну, у якої яскрава самобутня культура, свої звичаї, традиції, своє розмірене життя, будні якого наповнені різними наїдками, відпочинком, переживаннями. А головне це країна цитрусових, які приваблюють неповторним ароматом і які приємні на смак, соковиті. А колір їх символ доброти і оптимізму! Недарма саме ця гаряча країна об єднала Веруніку і Улава в одне ціле. Веруніка продовжувала малювати свої помаранчі у школі живопису в Севільї, а Ян чекав кохану в Осло. Пізніше, по поверненні дівчини в Норвегію, вони стали сім єю і з гордістю і щастям вимовляли слово МИ! Отже, помаранчі подарували двом РАДІСТЬ ЗУСТРІЧІ, ЩАСТЯ ЛЮБОВІ, а пізніше ГІРКОТУ вічної РОЗЛУКИ. Проте батько і син так ведуть свою оповідь, що цієї гіркоти не відчувається. Навпаки, хочеться радіти життю і куштувати такі смачні і соковиті помаранчі! Проект 5. «Кольоропис». Кольоропис роману «Жовтий шкіряний диван», «зелене крісло-гойдалка», «червоний гоночний автомобіль», «золоті кучерики Георга», «галактики з чорними дірами», «білий халат», «синій трамвай», «помаранчева спортивна куртка», «темне волосся», «карі очі», «рожева дитяча перинка», «золоті помаранчеві сонця», «золотисті апельсини», «помаранчева пляма», «біла машина», «жовта палатка», «білий ведмідь», «срібна пряжка», «полум яно-червоне плаття», «жовтий 126

128 метелик», «червоне вино», «червона нитка», «мертвий білий голуб», «глибоке синє світло з очей Веруніки», «рожеві фламінго», «білий пейзаж за вікном», «жовтий диван», «чисте поле». В и с н о в к и. Кольорова гама роману Ю. Гордера «Помаранчева дівчинка» дуже багата. Однак кидається у вічі, що основні кольори жовтий (тепло, доброта, безпосередність, оптимізм), червоний (любов, сила волі, збудженість, активність), золотий (світло, чистота, багатство почуттів, високі мрії, потяг до небесних сфер), білий (нейтральний, але символізує чистоту почуттів Веруніки і Яна Улава). Саме ці основні кольори, на наш погляд, не дивлячись на те, що син отримує листа від померлого батька і його це непокоїть, оповідь і сама історія Помаранчевої Дівчинки несуть з собою світло, надію, оптимізм і безмежне тепло. Складається враження, що немає місця для смутку. Кольорова гама, використана автором, утверджує важливу ідею: КОХАННЯ ПЕРЕМАГАЄ ВСЕ, НАВІТЬ СМЕРТЬ. Учитель. Поміркуйте, як допомагає система сенсорних образів у розумінні змісту та ідеї роману. (За їх допомогою автор розкриває відповіді на «вічні питання» людства: Що таке час? Що таке людина? Що являє собою Всесвіт? У чому сила природи? Що таке доля? Що таке життя? Навіщо піддаватися грі уяви? Розповідь Яна Улава про Помаранчеву Дівчинку це життя, яким можна насолодитися сповна завдяки нашим органам чуття.) «Справа в капелюсі». Учні під веселу музику передають капелюх один одному. Коли закінчується музика, той, у кого в руках залишився капелюх, аналізує свою роботу на уроці або ставить оцінку тим, хто відповідав, і обґрунтовує її. Формула гарного твору. У романі японського автора Хайтані Кендзіро «Погляд кролика» про проблеми сучасної школи, який є одним із найулюбленіших творів учителів і дітей усього світу, неформатний учитель Адачі одного разу подарував своїм учням формулу написання гарного твору: «Научу вас писать хорошие сочинения одним махом и без лишних мучений Я потратил много лет, чтобы овладеть мастерством, секреты которого я открою вам сегодня... Оно поможет вам не только научиться одной левой писать отличные сочинения, но и на раз оценивать сочинения других» [див.: 14]. Переходячи на просту мову сучасних дітей, учитель пояснив, що у творі погані хлопці живуть пліч-о-пліч з порядними. Потрібно 127

129 знайти поганих хлопців та викинути їх з тексту. Тоді вийде гарний твір. На дошці з явився запис: - те, що я зробив - те, що я побачив - те, що я відчув - те, що я подумав - те, що я сказав - те, що я почув - інше Навпроти першого рядка Адачі-сенсей поставив жирний хрестик («поганий хлопець»), а навпроти всіх інших галочки. Щоб пояснити на прикладі, як твориться гарний твір, учитель роздав дітям два тексти. 1. «Я встаю в семь утра. Каждый день хожу на занятие по подготовке к школьной спартакиаде. Сегодня мама взяла меня с собой в магазин за покупками. Папа вернулся домой в полдевятого вечера. Мы посмотрели телевизор и легли спать». 2. «Я шел из школы и увидел, как в одном месте на дороге туда-сюда ездит бульдозер и что-то чинит. Я решил на него посмотреть и, пока смотрел, вдруг подумал, что если он меня задавит, то я стану плоским, как лепешка. Потом бульдозер остановился. Я потрогал дорогу ногой в том месте она была горячая. Я так и не понял, почему. Там не было никаких электрошнуров. Очень странно». У першому творі фраза «Я встаю в семь утра» це «те, що я зробив», «те, що я побачив» чи «те, що я подумав»? Те, що я зробив! хором відповіли діти. Так учні знайшли разом з учителем у першому творі «поганих хлопців» і виявилось, що кожне речення в ньому отримало жирний хрестик. «Дети были поражены. Вы же сказали, что если выкинуть плохих парней, то получится хорошее сочинение. Но если их выкинуть, то от этого сочинения ничего не останется! Поэтому такие сочинения писать не надо. Сколько бы вы предложений ни написали, все равно их все надо будет выкидывать. Чем писать такое, уж лучше остаться дома и выспаться как следует». 128

130 У другому творі всі речення отримали галочку. Наостанок сенсей попередив учнів про ще одну важливу річ: «Бывают хорошие люди, а бывают плохие. Но если бы не было плохих, то никто бы не знал про хороших, что они хорошие. Так и в сочинении если будут только хорошие парни, получится неинтересно. Поэтому, чтобы написать интересное сочинение, надо оставить в нем пару-тройку плохих парней». Отже, формула створення гарного твору напряму залежна від світу почуттів, який розкривається нам через серце і органи чуття. Урок чайна церемонія. Чай напій відомий у всьому світі, який ми п ємо хоча б один раз на день. Чому він користується такою величезною популярністю? Мабуть, тому, що поєднує в собі багату палітру почуттів: у чаю дуже м який, неповторний аромат, ні з чим незрівняний смак, насичений колір, він увібрав у себе тепло сонця, вологе повітря, аромат листя, життєву силу чайного куща. Дотик долонь до гарячої чашки (особливо взимку) приємно зігріває руки, дарує відчуття затишку, спокою, відпочинку. Під час чаювання не можна говорити про проблеми, а потрібно сповна вдихати аромат і насолоджуватися смаком напою. Урок чайну церемонію вчителі зазвичай проводять за творами японських авторів, оскільки для східних народів чаювання є невід ємною частиною національної культури. Такі уроки надовго залишаються в пам яті учнів, оскільки в реальності «дається їжа» для всі п яти органів чуття: сприйняття смаку чаю, його аромату, кольору, дотику до чашки. Супроводжуються такі уроки загадковою японською музикою, читанням прекрасних ліричних мініатюр, можливістю переодягнутися в елегантний національний одяг японців кімоно, проявити пластику тіла в етикетних японських рухах. Щоб краще представити особливість ритуалу чаювання, можна класну кімнату або актову залу оформити як чотири чайні зони, що являють собою різні національні чайні церемонії. (Ідея Л.Я. Гикавої, С.О. Дячок: [8, с. 31].). Кожну частину оформляють учні і класні керівники того чи того класу. Наприклад, перша японський чайний будиночок із застеленими на підлозі килимками (татамі); посередині приміщення квадратна виїмка (хібаті), де на керамічному піддоні тліє деревне вугілля чи викладені дрова; столиком із підносами, шкатулками для зберігання чаю, чашкою 129

131 для спільного чаювання і чашками для кожного із гостей, ложками і мішалками; заварювальні чайники. На стіні навпроти вхідних дверей ніша (токонома), прикрашена вазою з квітами чи ікебаною та сувоєм із написом: «Чай це великий світ, що може поміститися у маленькій чашці» (Талбахан Дуругуру). Відповідно класний керівник даного класу одягнутий у національний одяг японців (кімоно), учні (по можливості) теж. Друга частина імітація російської оселі з самоваром, високими склянками зі срібними підстаканниками. У тарілках бублики, пиріжки. Учні та вчитель у національних російських костюмах. Третя частина кімнати оформлена у вигляді української світлиці. Стіл застелено вишитою скатертиною. На столі кухлики, у тарілочках різні види варення. На стіні засушені трави у мішечках. Учитель і учні у вишиванках. Четверта частина приміщення відображає англійську кімнату із круглим столиком, невеликим чайничком на ньому, маленькими чашками та блюдечками. Вправи для валеохвилинок Хвилинка «Осяяння душі». Спокійно, уважно вдивіться в природу за вікном. У цю мить кожен побачить щось особливе. Роздивіться кольори, які вас оточують... Відчуйте рухи і звуки навколишнього світу... Вдихніть запахи навколо вас... Як ви себе відчуваєте, коли ви єдині з усім світом?.. Будьте щирі із собою. «Замилування природою». Вправа включає в себе техніки кольоротерапії, ароматерапії та музикотерапії. Виконувати валеохвилинку рекомендується із закритими очима, під ніжні звуки природи або іншу спокійну мелодійну музику, використовуючи хвойний або квітковий аромат. Учитель. Закрийте очі. Уявіть, що ви перебуваєте в лісі, в затишній лісовій хатинці. Відчуйте запах хвої, квітів і трави. Прислухайтесь до звуків лісу: співу птахів, ніжного шуму вітру, шарудіння листя на деревах. Ранкове сонце освітлює все навколо ніжним приємним світлом. Відчуйте злиття з природою. Побудьте в цьому стані деякий час. Тепер уявіть, що виходите з хатинки на природу. Починається дрібний дощ весняний, грибний, сонячний. 130

132 Краплі дощу радо торкаються вашої шкіри. Ви бачите красиву веселку, яка утворилася після дощу. Відчуйте легкість і невагомість. Відштовхуючись від землі, підніміться в небо до райдуги і пройдіть крізь неї. Відчуйте, що ви наповнюєтесь червоним кольором, який передає вам свою силу Тепер відчуйте, як помаранчевий колір проникає в вас і пробуджує чуттєвість Вбираючи жовтий колір, відчуйте, як розвиваєте свої інтелектуальні здібності Дозвольте зеленому кольору можливість позбавити вас від сумних спогадів і подарувати любов Для здобуття внутрішньої гармонії уявіть, як блакитний колір проникає в вас Сприймаючи синій колір, відчуйте спокій і врівноваженість Уявіть, як фіолетовий колір наповнює вас творчою енергією (Дати можливість дітям відчути кожен колір протягом секунд.) Подякуйте кожному кольору і веселці в цілому. Повільно, кожен у своєму режимі, відкрийте очі і не робіть різких рухів. Прийоми роботи на етапі рефлексії З ясування емоційного стану учнів. Щойно дзвінок повідомив про початок уроку. Уявімо, що звуковий дзвінок замінили на кольоровий. Якого кольору він був би для вас на початку уроку? А наприкінці? Спробуйте саме так передати і свій настрій у кольорах, звуках, словах, заповнивши опорну картку. Етапи уроку Колір Звуки природи Слово Початок Зелений (спокій, Ранковий спів Сподівання очікування) птахів Середина Жовтий (активність) Бурхливий шум Пізнання річки Закінчення Рожевий (радість праці) Тихий дощ Упевненість Діти заповнюють таблицю за урок тричі: на початку, в середині уроку і наприкінці, відмічаючи зміну свого емоційного стану. (Ідея Ю. Макашової: [23, с. 7].) Настроєва новела. Скласти настроєву новелу на тему «Весняна симфонія» («Дорога додому», «Моє золоте дитинство» та ін.). 131

133 Символ. Нам залишилося тільки одне вибрати символ уроку. Наприклад: 1. Символ романтизму. - Який улюблений образ романтиків? (Море.) - Яка улюблена квітка у романтиків, як ви гадаєте? (Троянда.) - А чому троянда? (Найпрекрасніша з квітів.) - Як з єднати море і троянду? (Блакитна троянда.) Учитель роздає дітям вирізані з паперу блакитні троянди і пропонує написати на них свою мрію. Учитель. Бажаю кожному в долі мати таку блакитну троянду прагнути до своєї мрії та досягти її. 2. Символ щастя. Учням роздається зображення уявного пера синього птаха, на якому потрібно написати своє враження від уроку, починаючи речення словами: «Я щасливий (щаслива), коли» Твір за метафорою. Складається з 6-ти характеристик словатеми, розташованих у певній послідовності: 1 рядок колір 2 рядок смак 3 рядок запах 4 рядок зовнішність 5 рядок звук 6 рядок якість переживання Наприклад: Радість це веселка душі. Радість це найбажаніша цукерка. Радість це п янкий аромат бузку. Радість схожа на бульбашки газировки. Радість як вибух феєрверку. Радість єднає серце людини з сонцем. 132

134 ЛІТЕРАТУРА 1. Антоненко Н.В., Ульянова М.В. Педагогика ноосферного развития. Севастополь: КАНОН, с. 2. Базыма Б.А. Цвет и психика. Харьков: ХДАК, с. 3. Власова И. Читательский голод [Электронный ресурс]. Режим доступа: 4. Влияние ароматов на человека [Электронный ресурс]. Режим доступа: 5. Влияние классической музыки на эмоционально-психическое состояние человека [Электронный ресурс]. Режим доступа: 6. Влияние цвета на психику и здоровье человека [Электронный ресурс]. Режим доступа: sikhiku_i_zdorove_cheloveka/ Гандреас-Екшмідт К., Романенко Ю. Компаративний аналіз західноєвропейської (Поль Верлен) і української (Павло Тичина) модерністської поезії // Дивослово С Гикава Л.Я., Дячок С.О. Запрошуємо на чай. Сценарій позакласного заходу для учнів 8-11 класів // Зарубіжна література в школах України С Горболіс Л. Інформаційно-змістова матриця запаху як вияв національної самобутності. На матеріалі оповідання Євгена Гуцала «Запах кропу» // Дивослово С Гриценко О.Г. Відкриваю вам душу і дарую тепло свого серця. Головні життєві цінності у казці А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» // ЗЛ в школах України С Гузь О.О. Чарівність художнього світу твору Туве Янсон «Комета прилітає» // Зарубіжна література в школах України С Дудко Н.П. Что же представляет собой мысль Н.В. Гоголя в поэме «Мертвые души»? Урок открытых мыслей // Литература в школе С Кашуба Є. І. «Зробити правильний вибір». Урок позакласного читання за романом Ю. Гордера «Помаранчева дівчинка». 9 клас // Кашуба Е.И. Биоадекватный метод на уроках словесности. Севастополь: КАНОН, С Кендзиро Х. Взгляд кролика // Литература

135 15. Костенко Н.І. «Земля, яку сходив Тарас малими босими ногами»: до 200-річчя Т.Г.Шевченка [Електронний ресурс]. Режим доступу: Котова І.С. Профілактика агресії у дітей. Тренінгове заняття для класних керівників та батьків // Зарубіжна література в школах України С Кузьмицька С. Чи виправдовує мета засоби? Фрагмент уроку за новелою Гі де Мопасана «Пампушка» // Всесвітня література в сучасній школі С Кусакіна Т. Образна кольорова символіка в поезії Василя Стуса // Дивослово С Лужецкая Е.А. Полихудожественный поход на уроках музыкальной литературы [Электронный ресурс]. Режим доступа: Лутошкин А. Эмоциональные потенциалы коллектива. М.: Педагогика, с. 21. Люшер М. Какого цвета ваша жизнь. М.: HIPPO, с. 22. Майнаєва О.І. Мацуо Басьо. Хоку поезія смутку та краси // Зарубіжна література в школах України С Макашова Ю. «Гармонії шукаєш у житті». Урок літератури у 5 класі // Дивослово С Маслова Н.В. Ноосферное образование. Изд. 3-е, исправленное и дополненное. Симферополь: Доля, с. 25. Мащенко П.М. Использование музыки на уроках литературы. М., с. 26. Мосієвська Н. Поетична творчість Лесі Українки // Дивослово С Моцак Т.М. Урок з вивчення повісті В. Короленка «Сліпий музикант» // ЗЛ в школах України С Огнев И. Целительное воздействие цвета [Электронный ресурс]. Режим доступа: Орлова О.В. Політ над світом, політ над собою. Урок за казкою Сельми Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією» // Зарубіжна література в школах України С Орлова О.В. Чарівні помічники. Казки народів світу // Зарубіжна література в школах України С Орлюк Я. Василь Барка і його роман «Жовтий князь» // Дивослово Павлів І. Балада Тараса Шевченка «Причинна» // Дивослово С Павлів І. Уроки за повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» // Дивослово С

136 34. Пісківець Т. Зіткнення унікальності і буденного. Урок вивчення поезії «Кольорові миші» у 6 класі // Дивослово С Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.Вилюнаса, Ю.Гипленрейдер. М., Свирина Н.М. Способы построения и содержание интересного урока литературы // Литература Супрунова А.В. О внеклассной работе по литературе // Литература Ухтомский А.А. Доминанта. Спб.: Питер, с. 39. Фока М. Синестезія як генератор музично-живописних ефектів у поетичній творчості Павла Тичини // Дивослово С Химич В.В. Эстетическая активность образов еды и питья в произведениях Михаила Булгакова // Известия Уральского государственного университета. Сер. 2, Гуманитарные науки , вып. 12. С Хоменко Т.В. Права і закони у твоєму житті // Вивчаємо українську мову та літературу. Основа С Хроменко І. Методичні нотатки до вивчення роману Стендаля «Червоне і чорне» // Зарубіжна література в школах України С Шевченко І.І. Колір як естетичний феномен. Автореферат канд. філос. наук. К.: КНУ ім. Т. Шевченка, с. 44. Шулінова Л.В. Словесна поетика Лесі Українки (поетизація семантики кольору). Автореферат канд. філол. наук. К.: КНУ ім. Т. Шевченка, с. 135

137 ЗМІСТ Слово до колеги-читача-однодумця...3 Роль органів чуття у процесі сприйняття обробки збереження відтворення навчальної інформації...4 Кольоровий імідж уроку..9 Звуковий імідж уроку.40 Арома-імідж уроку.59 Тактильний імідж уроку 78 Смаковий імідж уроку 90 Палітра почуттів Література

138