ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ

СЛОВ ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ СЕРІЯ: ВИКЛАДАЧІ СДПУ УЧНЯМ, СТУДЕНТАМ, ВЧИТЕЛЯМ... ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ Слов янськ 2010

УДК 378 ББК П 74 Педагогічна практика студентів: Навчальний посібник для студентів фізико-математичних спеціальностей педагогічних вузів [текст] / уклад. Н. І. Труш, Б. Б. Беседін, Р. В. Олійник, В. М. Рибєнцев, О. М. Сипченко, В. П. Саврасов, В. В. Волков; за ред. В. І. Сипченка. Слов янськ, 2010. 63 с. Рецензенти: М.Б.Євтух академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор В.В. Стешенко доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки і методики технологічної підготовки Посібник рекомендовано до друку Вченою радою Слов янського державного педагогічного університету (протокол 4 від 14.12.2010р.). 2

ЗМІСТ Передмова 4 Організація і керівництво практикою 5 Права та обов язки студентів при проходженні практики 6 Підведення підсумків педагогічної практики 7 Навчальна педагогічна практика 9 Педагогічна практика у позашкільних виховних закладах 14 Виробнича практика (IV курс) 17 Виробнича практика (V курс) 20 Магістерська педагогічна практика 23 Додатки 27 Рекомендована література 63 3

ПЕРЕДМОВА Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів це складний, багатогранний і тривалий процес, який здійснюється протягом усього періоду навчання студентів в педагогічному вузі. Однією з основних форм професійного становлення майбутнього вчителя є педагогічна практика, яка дозволяє синтезувати теоретичні знання та практичний досвід. Педагогічна практика виступає органічною складовою єдиного навчально-виховного процесу, психолого-педагогічної та методичної підготовки майбутнього вчителя, пов'язуючи теоретичне навчання студента у вузі з його майбутньою самостійною роботою в школі. Створюючи умови, максимально наближені до реальних умов самостійної педагогічної діяльності у школі, педагогічна практика реалізує сприятливі передумови для формування основ професійної майстерності вчителя. У процесі педагогічної практики є можливість певною мірою осмислити педагогічні явища і факти, закономірності і принципи навчання і виховання, оволодіти професійними уміннями, досвідом практичної діяльності. Крім того, перехід суспільства на ринкові відносини вимагає формування у студентів педагогічних університетів таких особистісних і професійних якостей, які б дозволили їм без особливих внутрішніх бар'єрів почати трудовий шлях у постійно змінюваних умовах діяльності сучасної школи. Педагогічна практика створює реальні можливості для формування готовності студентів до проведення навчально-виховної роботи з школярами, потреби здобувати і застосовувати нові теоретичні і методичні знання й одночасно засвоювати передовий педагогічний досвід. В процесі практики закріплюються й поглиблюються теоретичні знання, що були набуті у вищому навчальному закладі, виробляються професійні вміння й навички, розвиваються творчі здібності, педагогічне мислення, інтенсифікується процес формування професійних особистісних якостей. Важливого значення набуває розвиток комунікативної культури майбутніх вчителів, формування навичок педагогічної взаємодії та співробітництва. Метою неперервної педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах різних типів (для спеціалістів) та вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації (для магістрів), формування у них на базі одержаних в університеті знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних для професійної діяльності умовах, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо застосовувати їх у практичній діяльності. 4

ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ Відповідальність за організацію практики та контроль за її проведенням покладається на керівників вищих навчальних закладів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює завідувач відділу практики навчального закладу та керівник практики факультету. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні фахові кафедри, кафедри педагогіки та психології. До керівництва педагогічною практикою студентів залучаються провідні, найбільш кваліфіковані викладачі фахових кафедр, керівники навчальних закладів та наукових установ (директор, заступник директора, завідувач кафедри та відділу). Керівник практики факультету виконує наступні функції: здійснює загальне керівництво; розподіляє бази практики, студентів по базах практики; проводить спільно з відповідними кафедрами установчі та підсумкові конференції з педагогічної практики та методичні семінари з керівниками практики відповідних фахових кафедр і кафедр педагогіки та психології; проводить інструктивно-методичні наради з керівниками, педагогами та вчителями, які залучені до керівництва педагогічною практикою від бази практики; контролює діяльність керівників практик від фахових кафедр; готує звіт про підсумки педагогічної практики по факультету. Керівник практики фахової кафедри (груповий методист) забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед початком практики: інструктаж для студентів про порядок проходження практики; надання студентам необхідних документів (направлення, програми, календарний план, індивідуальні завдання, методичні рекомендації, інші методичні матеріали); інформує студентів про систему звітності з практики (подання письмового звіту, виконання кваліфікаційної роботи, виконання індивідуального завдання, доповідь, повідомлення, виступ на конференції тощо); спільно з керівником практики від бази практики контролює її проходження студентами відповідно до програми (ведення табеля відвідування, щоденника, виконання студентами правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, в якому вони проходять практику тощо); бере участь у роботі комісії з прийому заліку з практики, яку очолює завідувач відповідної фахової кафедри; складає письмовий звіт про проведення практики із зауваженнями та пропозиціями щодо її удосконалення, який подається керівнику практики факультету. Обов язки безпосередніх керівників, які призначені наказом бази практики (навчального закладу), визначаються в договорі про практику. В ньому, зокрема, передбачається: підготовка характеристики на кожного студента; облік виходів студентів на практику; інформування вищого навчального закладу про перебіг практики тощо. 5

ПРАВА ТА ОБОВ ЯЗКИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ ПРАКТИКИ Студент практикант зобов язаний до початку практики одержати від керівника практикою університету інформацію щодо порядку оформлення необхідних документів; своєчасно прибути на базу практики; проводити свою діяльність згідно з вимогами Статуту школи, правилами внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації школи, вчителів та керівників педпрактики; упродовж педагогічної практики працювати в школі не менше п'яти днів на тиждень; один день самостійної роботи на тиждень закріплюється за студентом на весь період педпрактики; щодня приходити до школи не пізніше як за 15 хвилин до початку навчальних занять або позакласних заходів, незалежно від наявності своїх уроків, і знаходитися у школі щодня мінімум 6 годин; запізнення у школу прирівнюється до запізнення на обов'язкові заняття в університеті.; у разі хвороби пред'явити відповідний медичний документ; виконувати поточні вказівки керівників практики та вимоги, які передбачені програмою практики; виконувати всі види навчально-виховної роботи в школі, передбачені програмою педпрактики, ретельно готуватись до кожного уроку та позакласного заходу, будучи для учнів зразком організованості, працелюбності та ввічливості; систематично вести документацію з педпрактики, завжди мати її при собі та при першій вимозі пред явити її керівникам практики; студент протягом трьох днів після закінчення практики завершує підготовку необхідних методичних матеріалів (звіт про практику, педагогічний щоденник, відгук керівника від бази практики, конспекти уроків та ін.). Студент-практикант має право вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації педпрактики, брати участь у конференціях та нарадах; одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань проведення педагогічної практики; користуватися бібліотекою школи, навчальними кабінетами, навчальними посібниками; отримати у декана дозвіл на проходження педпрактики за місцем проживання або роботи. 6

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ Підсумки педагогічної практики підводяться шляхом складання звіту студентами про виконання програм та індивідуальних завдань. Основним документом щодо завершення педагогічної практики є письмовий звіт (відомість-характеристика), підписаний керівником від бази практики. Письмовий звіт оформляється за вимогами, які встановлює університет, з обов язковим врахуванням єдиного стандарту щодо оформлення документації. Структура письмового звіту визначається робочою програмою практики. У письмовому звіті мають знайти відображення відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання. Письмовий звіт разом з іншими документами з практики (щоденник, характеристика та інші документи), подається на рецензування керівнику практики від фахової кафедри. Звіт з практики студент захищає (з диференційованою оцінкою) в комісії, склад якої призначається завідувачем відповідної кафедри. До складу комісії входять керівники практики від університету, по можливості, керівники від бази практики, викладачі кафедр, які викладають студентам-практикантам спеціальні дисципліни. Для оцінки додаткових завдань, встановлених кафедрою, до складу комісії можуть включатись викладачі інших кафедр. Комісія приймає залік у студентів протягом десяти днів після закінчення практики, або, по можливості, в останні дні практики безпосередньо на базах практики. При оцінюванні роботи студента враховується також характеристика, яка видана керівником бази практики. Загальна оцінка (диференційована) вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписом членів комісії. Результати практики обговорюються на кафедрах, на навчальнометодичних конференціях факультетів, а загальні результати на вченій Раді університету в терміни, які визначаються планом роботи Ради закладу. Студентам, які не виконали програму практики, отримали негативний відгук про роботу, чи незадовільну оцінку при складанні заліку з практики, може бути надана можливість проходження практики повторно за умов, зазначених вищим навчальним закладом. Коли студент повторно отримав негативну оцінку з практики в комісії, вирішується питання про відрахування студента з вищого навчального закладу. Оцінка студента за практику враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатом підсумкового контролю. За час навчання на фізико-математичному факультеті студенти проходять такі види педагогічної практики 7

Вид практики Тривалість педагогічної практики за семестрами (у тижнях) V VI VII X(спец.) X(маг) Навчальна 2 Позашкільна 4 Виробнича 6 8 3+3 8

НАВЧАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА Навчальна педагогічна практика студентів 3-го курсу фізикоматематичного факультету присвячена, в основному, вивченню студентами особливостей навчально-виховного процесу на уроках математики, фізики, інформатики, на позакласних заходах з предметів та різного роду виховних заходах. Даний етап практики є базою для наступної виробничої педагогічної практики. Цілі і завдання практики Головною метою навчальної практики є розвиток професійно-педагогічних знань та вмінь, індивідуальних творчих здібностей майбутніх вчителів математики, фізики та інформатики, формування індивідуального стилю особистості. Цьому сприяє система завдань, яка вимагає глибокого осмислення змісту теоретичних знань. Студенти під час навчальної педагогічної практики повинні: - поглиблювати та закріплювати теоретичні знання з педагогіки, психології, загальних та часткових методик, вчитись застосовувати ці знання в навчально-виховній роботі з учнями; - здійснювати поточне та перспективне планування педагогічної діяльності (навчальної та виховної роботи, діяльності дитячих і молодіжних організацій); - оволодівати найпростішими методами науково-педагогічних досліджень: спостереження, анкетування, бесіда, вивчення та аналіз робіт учнів, обробка даних; - спостерігати та аналізувати навчально-виховну роботу; - оволодівати вміннями самостійної роботи, самоосвіти в плані ознайомлення з новими педагогічними технологіями, альтернативними системами навчання та виховання; - оволодівати навичками самостійної практичної діяльності: збирати матеріал до написання рефератів, виконання практичних завдань з методики математики чи фізики, курсової роботи, статті або доповіді на науково-методичній конференції. Організація практики Підготовка до даного етапу навчальної педагогічної практики проводиться під час лекційних та практичних занять з педагогіки та психології, загальної та часткових методик, де студенти оволодівають методами, прийомами, засобами навчальної та виховної роботи, вчаться давати оцінку окремим елементам дидактичної системи, вчаться спостерігати і аналізувати навчально-виховний процес. Наказом по університету всі допущені до педпрактики студенти розподіляються за школами під керівництвом групових методистів. 9

Практика починається з установчої конференції, на якій повинні бути присутні: факультетський керівник педпрактики, групові методисти та студенти-практиканти. На установчій конференції студенти знайомляться з метою, задачами, змістом роботи під час навчальної практики, з інструктивною і звітною документацією, з обов язками студентів-практикантів, а також з вимогами щодо заліку результатів педпрактики, одержують інформацію методистів з питань специфіки навчальної, позакласної і виховної роботи в різних класах. Студенти отримують завдання, вирішують деякі організаційні питання, консультуються з керівниками практики та груповими методистами. Зміст діяльності Ознайомлення із змістом та завданнями практики Зміст практики Форми та методи діяльності Термін виконанн я 1 2 3 1. Установча конференція на факультеті. 2. Консультації керівників практики та групових методистів. 3. Робота з психолого-педагогічною та методичною літературою. Ознайомлення із завданнями і основними напрямками роботи школи на сучасному етапі Вивчення матеріальної бази кабінетів математики чи фізики та інформатики Складання індивідуального плану роботи на період практики 1. Бесіди з директором школи, завучами щодо структури управління школою, системи навчальновиховної роботи, режиму роботи, проблем, над якими працює школа. 2. Екскурсії по школі. 3. Закріплення студентів за вчителямипредметниками, розподіл по класах. 4. Зустрічі, бесіди з вчителями, учнями відповідних класів. 1. Ознайомлення з наявними в кабінетах наочними посібниками, обладнанням, ТЗН, програмним забезпеченням, відповідні записи до щоденника. 2. Участь в поліпшенні матеріальної бази кабінетів (виготовлення необхідних наочних посібників, розробка дидактичних матеріалів, слайдів, навчальних програм і т. ін.) 1. Ознайомлення з навчальними програмами, календарними планами з математики чи фізики, з планами виховної роботи класних керівників. 2. Консультація у групового методиста щодо складання індивідуального плану. Одержання від вчителів і класних керівників конкретних навчально-виховних завдань. Перший день практики Перші два дні Протягом практики Перші два дні 10

1 2 3 1. Відвідування уроків вчителів математики чи фізики в різних класах, оформлення фотографій цих уроків. 2. Бесіди з вчителями. 3. Запис в щоденник календарних планів з математики чи фізики на поточну чверть. 4. Бесіда з завучем та класними керівниками про особливості вивчення та вимоги до ведення шкільної документації. Ознайомлення з професійнопедагогічною діяльністю вчителівпредметників Аналіз навчальновиховної роботи вчителівпредметників Ознайомлення із специфікою діяльності класного керівника Спостереження психологічного характеру Громадська робота Вивчення позакласної роботи з предметів 1. Складання аналізу уроків (бажано, різних вчителів, в різних класах). 2. Групове відвідування та подальше обговорення уроків. 3. Складання фотографій уроків 4. Розробка планів-конспектів уроків. 5. Участь в шкільних педагогічних нарадах, засіданнях методичних об єднань і т. ін. 1. Бесіди з класним керівником. 2. Відвідування класної години і виховних заходів. 3. Бесіди з учнями. 4. Ознайомлення з планом виховної роботи на поточну чверть, запис його до щоденника. 5. Підготовка та проведення виховного заходу. 1. Дослідження мотивів навчальної діяльності учнів (за допомогою психологічних тестів). 2. Проведення психологічних спостережень та підготовка психолого-педагогічного аналізу одного з уроків. 1. Ознайомлення з роботою учнівського самоврядування в класі, школі. 2. Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування в класі та школі. 3. Чергування по школі зі своїм класом. 4. Знайомство з роботою дитячих і молодіжних об єднань. 1. Ознайомлення з розкладом та змістом занять в гуртках, факультативах. 2. Аналіз відвідування гуртків та факультативів учнями свого класу. 3. Участь в підготовці та проведенні індивідуальних додаткових занять з учнями, що погано встигають та обдарованими дітьми. 4. Підготовка та проведення позакласного заходу з предмету. Перший тиждень Другий тиждень Протягом практики Перший тиждень Протягом практики Другий тиждень 11

Підведення підсумків педагогічної практики 1 2 3 1. Оформлення необхідної документації. 2. Здача заліку комісії. Тиждень по закінченню практики Система контролю Контроль за ходом навчальної педагогічної практики студентів здійснюється груповими методистами, відповідальним за педпрактику на факультеті, на кафедрах, а також адміністрацією школи. Система поточного і підсумкового контролю включає в себе перевірку режиму роботи студентів у школі, їх дисциплінованості, виконання окремих завдань і всієї програми практики в цілому. Методисти відповідних кафедр перевіряють відвідування студентами школи, підготовку та виконання практикантами завдань, наявність необхідної документації, стимулюють конкретну допомогу вчителям протягом усієї практики. Підсумки та оцінювання результатів практики В дво-, триденний термін після закінчення практики студент зобов язаний надати груповому методисту звітну документацію, яка включає: - звіт практиканта; - щоденник студента-практиканта з відмітками про виконання завдань; - результати дослідження мотивів навчальної діяльності учнів даного класу; - психолого-педагогічний аналіз одного уроку; - фотографії 2-х уроків математики чи фізики, бажано різних вчителів; - розгорнутий план-конспект одного уроку математики чи фізики; - календарний план з математики чи фізики на поточну чверть; - план виховної роботи класного керівника на поточну чверть; - план-конспект виховного заходу з повним його аналізом; - опис та аналіз конкретної педагогічної ситуації. При виставленні загальної оцінки враховуються: - уміння аналізувати урок; - уміння виконувати дослідницькі завдання індивідуального характеру; - виконання програми практики; - ініціативність, творча активність, самостійність, дисциплінованість. 12

Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів у період педагогічної практики Змістовний модуль 1: Виховна робота 1. Відвідування школи на протязі 10 робочих днів 10 балів 2. Ознайомлення з планом виховної роботи класного 1 бал керівника 3. Індивідуальний план роботи з класом 4 бали 4. Психолого-педагогічні спостереження (щоденник) 10 балів 5. Підготовка плану-конспекту та проведення виховного 15 балів заходу та його аналіз. 6. Аналіз відвіданого виховного заходу 5 балів 7. Звіт про практику 3 бали 8. Своєчасна подача документації методисту 2 бали Загальна кількість балів: 50 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 25 балів Змістовний модуль 2. Навчальна робота 1. Ознайомлення з календарним планом з математики (фізики) 1 бал на поточну чверть 2. Щоденник студента-практиканта з відмітками про виконання 4 бали завдань 3. Відвідування всіх уроків математики (фізики) у відведеному 5 балів класі, проведення аналізу одного уроку математики 4. Фотографії 2-х уроків математики (фізики), бажано різних 3+3 бали вчителів 5. Розробка розгорнутого плану-конспекту одного уроку 7 балів математики (фізики) 6. Розробка позакласного заходу з математики (фізики) 7 бали Загальна кількість балів: 30 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 15 балів Змістовний модуль 3: Психолого-педагогічний аналіз уроку Проведення психолого-педагогічний аналіз уроку за запропонованою схемою 1. Теоретична і методична підготовка 5 балів 2. Аналіз спостережень 5 балів 3. Дослідницька робота 5 балів 4. Складання психолого-педагогічного аналізу 5 балів Загальна кількість балів: 20 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 10 балів 13

Студент, що не виконав програму педагогічної практики направляється на практику повторно (у вільний від занять час) або відраховується з інституту. 14

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА У ПОЗАШКІЛЬНИХ ВИХОВНИХ ЗАКЛАДАХ Педагогічна практика у позашкільних виховних закладах є органічною складовою частиною неперервної педагогічної практики Практика проводиться на III курсі. Вона безпосередньо пов'язана з інструктивним збором-практикумом і є його логічним продовженням у напрямку практичної реалізації набутих студентами знань, умінь та навичок Практика проходить під керівництвом загальноінститутської кафедри педагогіки Основні завдання практики 1. Ознайомитись з методикою проведення занять у позашкільних виховних закладах (гуртках, клубах, секціях тощо), специфікою роботи в літніх оздоровчих та пришкільних таборах, осередках дитячих та юнацьких громадських організацій 2. Навчитись спілкуватися та проводити навчально-виховну роботу в умовах гуртка, секції, клубу, дитячого загону, враховуючи вікові, особистісні та інші особливості дітей. 3. У процесі педагогічної практики у студентів повинні формуватися такі професійно-педагогічні вміння: здійснювати перспективне та поточне планування педагогічної діяльності; спостерігати та аналізувати навчально-виховну роботу у позашкільних навчально-виховних закладах; організовувати групову та індивідуальну роботу в умовах гуртка, секції, громадської організації Завдання та зміст позашкільної виховної роботи До позашкільних закладів належать гуртки, клуби, секції, спортивнооздоровчі об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних установ, за місцем проживання, фонди, асоціації, громадські організації та об єднання Основні завдання позашкільної освіти вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду, організація дозвілля вихованців, створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців; пошук та підтримка здібних і обдарованих дітей; профілактика бездоглядності, правопорушень. Практика студентів може проходити в гуртках, секціях, клубах; літніх оздоровчих таборах; осередках дитячих та юнацьких громадських організацій та об'єднань. 15

Практика триває протягом навчального року (1 година на тиждень) у гуртках, секціях, дитячих організаціях або, за вибором студента, впродовж однієї зміни у літньому оздоровчому таборі. Під час практики студенти повинні ознайомитись із календарно-тематичними планами керівників гуртків, планами-конспектами занять. Важливу роль на початковому етапі повинно відіграти ознайомлення студентів із матеріальною базою, яка необхідна для забезпечення навчально-виховного процесу гуртка або секції. Студенти повинні ознайомитися з методичним забезпеченням, обладнанням. Під час першого відвідування заняття студенти повинні визначити його структуру та мету. Відвідування заняття повинно завершитися його обговоренням. Результатом цього етапу стає загальне уявлення про діяльність керівника гуртка, секції. Найбільш відповідальний етап безпосередня участь студентів у проведенні занять у гуртку. У процесі проведення практики у студентів формуються загальні уявлення про систему роботи керівника гуртка, працівника позашкільної установи, вони вчаться використовувати наочність, обладнання, набувають досвіду проведення занять. Організація і керівництво педагогічною практикою Практика проводиться протягом навчального року або однієї зміни у літньому таборі. Кожен студент закріплюється за гуртком або осередком дитячої організації, як помічник або асистент керівника гуртка. Студенти, які мають досвід роботи з дітьми, можуть самостійно працювати організаторами виховної роботи в літніх таборах. Керівництво практикою здійснюють групові керівники з числа викладачів кафедри педагогіки. За підсумками практики студенту виставляється диференційований залік. Звітна документація За підсумками педагогічної практики студент представляє груповому керівнику: довідку з місця проходження практики; характеристику з місця проходження педагогічної практики, підписану директором (чи його заступником) закладу (ДОЦ, ДОТ, ЗОШ (пришкільний табір чи гурткова робота)), завірену печаткою та кутовим штампом; щоденник психолого-педагогічних спостережень(вожатого) або журнал гуртка; розгорнуті плани-конспект двох виховних заходів: загальнотабірного та проведеного у загоні або двох занять гуртка; звіт про проходження педагогічної практики; додатки (фотоматеріали, грамоти, статті тощо). 16

Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів у період педагогічної практики 1. Інструктивно методичний збір 50 балів 2. Довідка та характеристика з місця проходження педагогічної 5 балів практики 3. Щоденник психолого-педагогічних спостережень(вожатого) або 15 балів журнал гуртка 4. Розгорнуті плани-конспект двох виховних заходів: 20 балів загальнотабірного та проведеного у загоні або двох занять гуртка 5. Звіт про проходження педагогічної практики 5 балів 6. Оформлення документації 3 бали 7. Своєчасна подача документації Мінімальна кількість отриманих балів складає 60 балів 17

18 ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА (IV курс) Мета педагогічної практики на даному етапі знайомство студентів з навчально-виховним процесом у основній школі та придбання вмінь застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Педагогічну практику необхідно розглядати як вид практичної діяльності студентів, спрямований на розв язання різноманітних педагогічних задач. Специфікою цієї діяльності є те, що в ній в більшій мірі у порівнянні з навчально-пізнавальною проводиться ідентифікація з професійною діяльністю вчителя. В той же час педагогічна практика форма професійного навчання у вузі, мета якої: поглибити та закріпити теоретичні знання, які студенти отримали в університеті, та навчити застосовувати ці знання на практиці в навчально-виховній роботі з учнями; озброїти студентів вміннями спостерігати та аналізувати навчальновиховну роботу, що проводиться у школі з учнями; підготувати студентів до проведення уроків з застосуванням методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів; розвити та закріпити у студентів любов до педагогічної професії, заохотити потяг до вивчення передового педагогічного досвіду і вдосконалення своїх педагогічних здібностей. Зміст педагогічної практики Студенти цього курсу проходять педагогічну практику в 5-9 класах міських та сільських загальноосвітніх шкіл. Вона передбачає: ознайомлення студентів-практикантів зі школою, її історією та традиціями, вчителями та керівництвом; вивчення класу, де студент-практикант проходить практику; вивчення стилю роботи класного керівника та вчителів-предметників з математики чи фізики під час відвідування їх уроків, позакласних та виховних заходів; складання індивідуального календарного плану-графіка роботи студентапрактиканта на період педагогічної практики; підготовку та проведення уроків математики або фізики; аналіз відвіданих та проведених уроків й інших заходів; керівництво предметними гуртками та індивідуальною творчою роботою учнів; виготовлення наочних посібників або демонстраційних приладів до уроків. Форми і методи контролю, підсумки практики По закінченню педпрактики студент подає наступні документи: 1. Звіт з педпрактики. 2. Щоденник студента-практиканта.

3. Табель обліку виконаної роботи. 4. Характеристика студента-практиканта (відомість-характеристика). 5. Календарний план з математики чи фізики.. 6. Плани-конспекти уроків математики чи фізики. 7. Розробка позакласного заходу з предмету. 8. Аналіз одного відвіданого уроку математики чи фізики. 9. План виховної роботи студента. 10. План-конспект виховного заходу з його повним аналізом. 11. Опис та аналіз конкретної педагогічної ситуації. 12. Психологічний аналіз особистості. (П ять методик вивчення особливостей особистості учня з протоколами дослідження, висновками та рекомендаціями до кожної методики). 13. Результати самостійної роботи з шкільної гігієни. Шкала оцінювання навчальної діяльності у період педагогічної практики Змістовний модуль 1. Навчальна робота 1. Ознайомлення з організацією та методикою обов язково проведення усіх видів занять з математики (фізики) 2. Підготовка індивідуального плану практики обов язково 3. Складання табеля виконаної роботи обов язково 4. Відвідування всіх уроків математики (фізики) у відведеному класі, проведення аналізу уроку математики (фізики) 5. Розробка розгорнутих планів-конспектів усіх проведених уроків математики (фізики). Підготовка для оцінювання двох конспектів уроків математики (алгебра та геометрія, фізика) 6. Підготовка і обов язкове проведення 15 уроків математики (фізики). Оцінюються 8 контрольних уроків 7. Розробка і проведення позакласного заходу з математики (фізики) Загальна кількість балів: Мінімальна кількість отриманих балів складає 35 балів 2 бали 4 бали(2 бали за кожний конспект) 40 балів (5балів за кожний контрольний урок) 4 бали 50 балів Змістовний модуль 2: Виховна робота 1. Складання власного плану виховної роботи класного керівника на 1 семестр 2. Проведення 2-х виховних заходів(з оцінкою класного керівника) та підготовка їх розгорнутого плану-конспекту 4 бали 10 балів 3. Підготовка самоаналізу проведених виховних заходів 4 бали 4. Підготовка 4 конспектів відвіданих виховних заходів, 4 бали 19

складених схематично 5. Підготовка та проведення індивідуальної роботи з важковиховуваними учнями (скласти конспект) 6. Оформлення звітної документації та вчасне подання її викладачеві-методисту кафедри педагогіки Загальна кількість балів: Мінімальна кількість отриманих балів складає 15 балів 6 балів 2 бали 30 балів Змістовний модуль 3: Психолого педагогічний аналіз особистості Проведення психолого-педагогічного аналізу особистості за пропонованою схемою 1. Теоретична і методична підготовка 2 бали 2. Аналіз спостережень 2 бали 3. Дослідницька робота 3 бали 4. Складання психолого-педагогічної характеристики 3 бали Загальна кількість балів: 10 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 5 балів Змістовний модуль 4: Самостійна роботи зі шкільної гігієни 1. Проведення гігієнічної оцінки навчально-виховної роботи 2 бали 2. Проведення гігієнічної оцінки уроку 2 бали 3. Проведення гігієнічної оцінки режиму дня 2 бали 4. Проведення оцінки фізичного розвитку та стану здоров я 2 бали учнів 5. Проведення санітарно-гігієнічної оцінки класного 2 бали приміщення, фізичного кабінету та кабінету інформатики Мінімальна кількість отриманих балів складає 5 балів 20

ВИРОБНИЧА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА (V курс) Мета педагогічної практики на даному етапі (7.010103) знайомство студентів з навчально-виховним процесом у старшій школі та придбання вмінь застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Педагогічна практика на даному етапі має наступні задачі: - поглибити та закріпити теоретичні знання, які студенти отримали в університеті, та навчити застосовувати ці знання на практиці в навчальновиховній роботі із старшокласниками; - озброїти студентів вміннями спостерігати та аналізувати навчальновиховну роботу, що проводиться у школі з учнями; - підготувати студентів до проведення уроків із застосуванням методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів, що навчаються математики за різними профілями; - розвити та закріпити у студентів любов до педагогічної професії, заохотити потяг до вивчення передового педагогічного досвіду і вдосконалення своїх педагогічних здібностей. Зміст педагогічної практики Студенти випускного курсу проходять педагогічну практику в 10-11 класах міських та сільських загальноосвітніх шкіл, інноваційних середніх навчальних закладів (ліцеях, гімназіях тощо), в професійно-технічних навчальних закладах, у вищих навчальних закладах I рівня акредитації. Діяльність студентів в процесі проходження педагогічної практики повинна бути спрямована на: ознайомлення зі школою, її історією та традиціями, вчителями та керівництвом; вивчення класу, де студент-практикант проходить практику; вивчення стилю роботи класного керівника та вчителів-предметників з математики (фізики) та інформатики під час відвідування їх уроків, позакласних та виховних заходів; складання індивідуального календарного плану-графіка роботи студентапрактиканта на період педагогічної практики; підготовка та проведення уроків математики (фізики) та інформатики ознайомлення з організацією та методикою проведення факультативних занять з математики (фізики) та інформатики; аналіз відвіданих та проведених уроків й інших заходів; керівництво предметними гуртками та індивідуальною творчою роботою учнів; виготовлення наочних посібників до уроків; проведення роботи з профорієнтації учнів; участь в роботі шкільних, районних та міських методичних об єднань вчителів. Форми і методи контролю, підсумки практики По закінченню педпрактики студент подає наступні документи: 21

1. Звіт з педпрактики. 2. Щоденник студента-практиканта. 3. Табель обліку виконаної роботи. 4. Характеристика студента-практиканта (відомість-характеристика). 5. Календарний план з математики чи фізики та інформатики. 6. Плани-конспекти уроків математики чи фізики. 7. Конспекти уроків інформатики. 8. Розробка позакласного заходу з предмету. 9. Аналіз одного відвіданого уроку інформатики. 10. План виховної роботи студента. 11. План-конспект виховного заходу з його повним аналізом. 12. Опис та аналіз конкретної педагогічної ситуації. 13. Психологічний аналіз класного колективу з методикою соціометрії. Шкала оцінювання навчальної діяльності у період педагогічної практики Змістовний модуль 1. Навчальна робота 1. Ознайомлення з організацією та методикою обов язково проведення усіх видів занять з математики (фізики) та інформатики 2. Відвідування всіх уроків математики (фізики) та інформатики у відведеному класі, проведення аналізу уроку інформатики 3. Розробка розгорнутих планів-конспектів усіх проведених уроків математики (фізики) та інформатики. Підготовка для оцінювання двох конспектів уроків математики (алгебра і початки аналізу та геометрія) і одного конспекту уроку інформатики 4. Підготовка і обов язкове проведення 20 уроків математики (фізики) та 5 уроків інформатики. Оцінюються 8 контрольних уроків математики (фізики) та 2 уроки інформатики 5. Розробка і проведення позакласного заходу з математики, фізики або інформатики Загальна кількість балів: Мінімальна кількість отриманих балів складає 40 балів Змістовний модуль 2: Виховна робота 1. Складання власного плану виховної роботи школи. План виховної роботи школи ксерокопія. 2. Проведення двох класних години та підготовка їх розгорнутих планів-конспектів. Проведення 1 бал 6 балів (2 бали за кожний конспект) 50 балів (5балів за кожний контрольний урок) 3 бали 60 балів 2 бали 6 балів 2 бали 22

самоаналізу класних годин 3. Підготовка плану-конспекту батьківських зборів. Аналіз проведених батьківських зборів 4. Розробка сценарію загальношкільного виховного заходу, його проведення з наданням 1 рецензії на проведений студентом виховний захід від класного керівника або заступника директора з виховної роботи 5. Проведення додаткової виховної роботи в позаурочний час (індивідуальні бесіди, відвідування учня, екскурсії тощо) 6. Підготовка конспектів відвіданих виховних заходів, складених схематично та подання їх аналізу 5 балів 1 бал 5 балів 4 бали 4 бали 7. Звіт з практики за запропонованою схемою 1 бал Загальна кількість балів: 30 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 15 балів Змістовний модуль 3: Психолого педагогічний аналіз класного колективу 1. Проведення психолого-педагогічний аналіз класного колективу за пропонованою схемою: 1) загальні відомості про колектив 2) керівництво колективом 3) взаємовідносини у колективі 4) колективна діяльність класу 5) соціометричне дослідження 6) висновки та рекомендації Загальна кількість балів: Мінімальна кількість отриманих балів складає 5 балів. 1 бал 1 бал 1 бал 5 балів 2 бали 10 балів 23

МАГІСТЕРСЬКА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА Мета та задачі педагогічної практики Мета даного етапу педагогічної практики знайомство майбутніх магістрів з навчально-виховним процесом у старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації та придбання вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Педагогічна практика на даному етапі має наступні задачі: ознайомлення з особливостями організації навчально-виховного процесу у старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації; формування вмінь самостійного і творчого застосування на практиці теоретичних знань з педагогіки, психології та методики викладання математики, фізики та інформатики; виховання професійно значимих якостей особистості викладача, потреби в педагогічній самоосвіті; ознайомлення з передовим педагогічним досвідом викладання математики, фізики та інформатики у базових та спеціалізованих навчальних закладах, розвиток вмінь його узагальнення та використання у процесі проведення навчально-виховної роботи; використання в роботі сучасних педагогічних технологій, створення і перевірка особистих методичних підходів; формування адекватної професійної самооцінки; засвоєння технологій позааудиторних заходів з математики, фізики та інформатики, приділення особливої уваги придбанню вмінь керувати творчою діяльністю молоді; вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності. оволодіння методами наукового дослідження навчально-виховного процесу з фізики чи математики. Організація педагогічної практики Виробнича педагогічна практика на 5 курсі (спеціальність 8.010103) відбувається у два етапи. На першому етапі (протягом 3-х тижнів) магістранти проходять практику у старших класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів або вищих навчальних закладів першого-другого рівнів акредитації. Другий етап педагогічної практики (протягом 3-х тижнів) пов язаний з роботою на відповідній кафедрі вищого навчального закладу третього-четвертого рівнів акредитації 24 Зміст педагогічної практики Педпрактика передбачає: ознайомлення із системою навчально-виховної роботи бази практики, з основними ланками управління навчально-виховним процесом.

цілеспрямоване спостереження за ходом педагогічного процесу з математики чи фізики шляхом ознайомлення з документацією навчального закладу: програмами, робочими планами викладачів, класними та груповими журналами, інструкціями, технологічними картами тощо; ознайомлення зі школою, її історією та традиціями, вчителями та керівництвом; вивчення класу та студентської групи, де студент-практикант проходить практику; вивчення стилю роботи класного керівника та вчителів-предметників з математики (фізики) та інформатики під час відвідування їх уроків, позакласних та виховних заходів; ознайомлення з організацією та методикою проведення усіх видів занять (лекцій, практичних, лабораторних занять, засідань науково-методичних гуртків) з математики чи фізики та методики їх викладання; керівництво предметними гуртками та індивідуальною творчою роботою учнів; участь в роботі шкільних, районних та міських методичних об єднань вчителів. виконання всіх функцій викладача; розробку матеріалів для практичних та лабораторних занять, розробка навчальних та дидактичних матеріалів для студентів; проведення практичних, лабораторних занять з математики чи фізики; ознайомлення з методами діагностики, що використовуються різними викладачами кафедри, розробка власних відповідних матеріалів; проведення виховної роботи у студентській групі у відповідності з планом; вивчення і аналіз інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу сучасної вищої школи, накреслення шляхів його вдосконалення; проведення психолого-педагогічного вивчення студентського колективу з використанням наукових методів виявлення особистих та міжособових відносин; реалізація на практиці елементів психологічної експертизи освітніх систем; оцінка соціально-психологічного простору кафедри, здійснення моніторингу розвитку студентів; участь у роботі по накопиченню та узагальненню педагогічного досвіду, роботі засідань кафедр, науково-методичних семінарів, конференцій; творчу переробку набутих знань і вмінь у власну методичну систему, що включає різні види діяльності викладача математики чи фізики: дослідницьку, конструктивну, організаційну, комунікативну; Форми і методи контролю, підсумки практики Результати роботи під час практики повинні бути відображені у відповідних видах документації (термін подання документації оговорюється на установчій конференції): 1. Індивідуальний план роботи. 2. Табель обліку виконаної роботи. 25

3. Детальний звіт про педпрактику з відображенням всіх напрямків роботи. 4. Плани-конспекти занять різних видів з фізики чи математики. 5. Дидактичні матеріали чи матеріали для діагностики. 6. Відомість-характеристика студента-практиканта, завірена круглою печаткою. 7. Психологічна характеристика студентської групи. 8. Результати психологічного аналізу діяльності студента. Шкала оцінювання навчальної діяльності магістрантів у період педагогічної практики Змістовний модуль 1. Навчально-методична робота 1. Ознайомлення з організацією та методикою проведення обов язково усіх видів занять з математики (фізики) та інформатики у школі, методики навчання математики (фізики) чи обраної математичної (фізичної) дисципліни на відповідній кафедрі 2. Відвідування всіх уроків математики (фізики) та інформатики у відведеному класі, проведення аналізу уроку інформатики 3. Розробка розгорнутих планів-конспектів усіх проведених уроків математики (фізики) та інформатики. Підготовка для оцінювання одного конспекту уроку математики (алгебра і початки аналізу або геометрія) (фізики) і одного конспекту уроку інформатики 4. Підготовка і обов язкове проведення 8 уроків математики (фізики) та 2 уроків інформатики. Оцінюються 5 контрольних уроків математики (фізики) та 1 урок інформатики 5. Розробка і проведення позакласного заходу з математики, фізики чи інформатики 6. Ознайомлення з організацією та методикою проведення усіх видів занять з відповідних математичних (фізичних) дисциплін (лекцій, практичних, лабораторних занять) з математики (фізики) чи методики їх навчання. Розробка матеріалів для практичних та лабораторних занять, розробка дидактичних матеріалів для студентів 7. Відвідування занять з методики навчання математики або фізики у викладачів і магістрантів. Підготовка одного аналізу відвіданого заняття. 8. Ознайомлення з методами діагностики, що використовуються різними викладачами відповідної кафедри. Підготовка відповідних матеріалів 9. Розробка розгорнутих планів-конспектів двох занять з математичних (фізичних) дисциплін чи методики їх навчання. 1 бал 6 балів (2 бали за кожний конспект) 30 балів (5балів за кожний конт рольний урок) 3 бали 2 бали 2 бали 2 бали 4 бали (по 2 бали за 26

кожний конспект) 10. Самостійне проведення двох занять у студентській групі 10 балів (по 5 балів за кожне заняття) Загальна кількість балів: 60 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 40 балів Змістовний модуль 2: Виховна робота із учнями та студентами. 1. Складання власного плану виховної роботи школи. План 2 бали виховної роботи школи ксерокопія 2. Підготовка конспектів відвіданих виховних заходів, 3 бали складених схематично та подання їх аналізу 3. Проведення класної годину та підготовка її розгорнутого 3 бали плану-конспекту. Самоаналіз класної години 4. Підготовка конспекту загальношкільних батьківських 2 бали зборів 5. Складання власного плану виховної роботи куратора на І 2 бали семестр 6. Підготовка 2 конспектів та проведення кураторських годин. Самоаналіз кураторських годин 4 бали 2 бали 7. Розробка конспекту виховного заходу для студентів курсу, за яким закріплено практиканта. Самоаналіз виховного заходу 5 балів 1 бал 8. Складання характеристики колективу академічної групи, 4 бали визначити стадії його розвитку та основні напрями формування 9. Підготовка звіту про кожний з етапів практики 2 бали Загальна кількість балів: 30 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 15 балів Змістовний модуль 3. Психолого-педагогічний аналіз властивостей і особливостей академічної студентської групи 1. Коректність використання понятійного і концептуального 2 бали апарату психології 2. Обсяг і значимість використаного при аналізі фактичного 2 бали матеріалу 3. Докладність і глибина аналізу фактичного матеріалу 2 бали 4. Ступінь обґрунтованості висновків і рекомендацій 2 бали попереднім аналізом 5. Прикладна значимість психологічних рекомендацій 2 бали Загальна кількість балів: 10 балів Мінімальна кількість отриманих балів складає 5 балів 27

Рекомендації до оформлення щоденника студента-практиканта Додаток 1 У щоденнику студенти фіксують свої психолого-педагогічні спостереження за окремими учнями та колективом класу, свої зауваження та оцінку відвіданих уроків та позакласних заходів, зауваження керівників та вчителів, а також дані, необхідні для виконання завдань з психології, шкільної гігієни та складання звіту про педпрактику. Пропонується така форма щоденника практиканта. На титульному листі зошита робиться надпис: Щоденник студента-практиканта курсу групи_ фізико-математичного факультету спеціальності Початок практики Кінець практики На другій сторінці записуються такі дані: Школа міста (села, району) Закріплений клас Класний керівник Учитель фізики (математики) Учитель інформатики Методист з математики(фізики) Методист із педагогіки Методист із психології Методист із шкільної гігієни Директор школи Завуч з навчальної роботи Завуч з виховної роботи Адреса школи На наступних сторінках міститься інформація організаційного характеру: 1. Розклад занять (для класів, у яких проходить практика студентів). 2. Розклад дзвінків на уроки: 3. Список учнів класу N п/п Прізвище та ім'я Який гурток відвідує, чим захоплюється Оцінки за минулий семестр (рік) з окремих предметів 4. Актив класу N п/п Прізвище та ім'я Громадські доручення 28

День тижня, дата Понеділок 24.01.11 Індивідуальний план роботи Виховна З м і с т р о б о т и Навчально- Позакласна робота методична з предмету Індивідуальний план роботи складається на весь період педпрактики і включає такі розділи: 1. Навчально-методична робота. 2. Позакласна робота за спеціальністю. 3. Виховна робота. Орієнтовний перелік видів робіт, які студент може включати в індивідуальний план: 1. Навчально-методична робота складання індивідуального плану роботи; складання календарно-тематичних планів з математики чи фізики, та основ інформатики; відвідування уроків різних вчителів; відвідування та аналіз уроків студентів; підготовка до уроків (обладнання, матеріалів, інструментів, дидактичного матеріалу та ін.); проведення своїх уроків; перевірка щоденників учнів; перевірка письмових робіт; перевірка домашніх завдань; індивідуальні заняття з учнями; виконання залікового завдання; виконання завдання з шкільної гігієни; консультації у методистів та вчителів; оформлення звіту про педпрактику та ін. 2. Позакласна робота підготовка та проведення занять гуртків; відвідування позакласних занять, які проводять вчителі та інші студенти та участь в їх аналізі; підготовка та проведення екскурсій на підприємства; проведення тематичних вечорів; підготовка учнів до олімпіад та конкурсів; участь у підготовці та проведенні олімпіад та конкурсів у школі, місті; 3. Виховна робота підготовка та проведення класних годин; підготовка та проведення позакласних виховних заходів; робота з окремими учнями; робота з активом класу; 29

робота з учнівським загоном; підготовка та участь в класних та загально шкільних батьківських зборах; організація суспільно корисної діяльності учнів; вивчення домашніх умов учнів; допомога учням у виданні стіннівок та бюлетенів; надання допомоги в роботі органам учнівського самоврядування; оформлення класних кімнат, майстерень, кабінетів та інших приміщень школи; збирання матеріалу та написання психолого-педагогічних характеристик та ін. Додаток 2 Схема та рекомендації до складання фотографії уроку Фотографія уроку це зовні точне, усвідомлене відображення форми організації навчального процесу, що має певні властивості. Може бути подана в усній чи письмовій формі. Орієнтовна схема складання фотографії уроку Дата Клас Тема уроку Проводив Прізвище, ім я та по батькові, посада) Спостерігав (Прізвище, ім я та по батькові, посада) Об єкти спостереження (етапи уроку, діяльність вчителя чи учнів, методи, прийоми, засоби, інші педагогічні явища) I Оргмомент 1. Стан приміщення і робочих місць учнів; 2. Форма привітання, виявлення відсутніх; 3. Готовність класу до уроку II Повторення раніше вивченого матеріалу 1. Математичний (фізичний) диктант; 2. Вивід формули та її обґрунтування (учень на дошці); Характеристики (ознаки) того, що спостерігали Зміст того, що відбувалось Наприклад, повідомлення чергових, запис у журналі Формулювання частини із запропонованих вчителем запитань Текст запису, допущені помилки і недоліки Час (де доцільно) 2хв. 15хв. 5хв. 30

3. Доведення теореми (група учнів з 4-х чоловік на місцях) III Вивчення нового матеріалу 1. Мотивація вчителем того, що буде вивчатися 2. Пояснення нового матеріалу Запис у зошитах (самостійність не забезпечена) Розповідь про (план змісту, який був повідомлений) Приклади того, що спостерігали в довкіллі (описати деякі з наведених) Розповідь вчителя про (план, скорочений зміст, тези інформації вчителя) Демонстрація досліду чи будь-якої наочності. Чи сформульована мета, схема? Констатувати перелік дій вчителя Використання методів активізації пізнавальної діяльності учнів: А) застосування проблемного викладення; Б) наведення прикладів з техніки чи реального життя; В)екскурси в історію науки, її творців (фрагменти відкриття, біографії вчених, використання парадоксів) Подальша констатація того, що відбувалось на уроці. 4хв Додаток 3 Орієнтовна схема 1 аналізу уроку 1. Тип уроку, його зв язок з попередніми, розподіл часу на окремі компоненти, їх доцільність і пропорційність. 2. Тема уроку. Визначення його мети. 3. Визначити, як вчитель організує клас до роботи на уроці. 4. Вказати, як проводилося опитування види опитування (фронтальне, індивідуальне, ущільнене, поурочний бал ); зміст запитань вчителя; прийоми заохочення учнів до роботи під час опитування; відповіді учнів (глибокі, свідомі, міцні); правильність мотивування оцінок. 5. Проаналізувати, як відбувалося вивчення нового матеріалу методи і прийоми мотивування; прийоми активізації уваги учнів; етапи роботи над новими поняттями, алгоритмами, твердженнями; об єм і зміст нового матеріалу, послідовність викладу матеріалу з логічної та дидактичної точки зору; 31

6. Вказати, як проводилось закріплення нового і раніше вивченого матеріалу. 7. Охарактеризувати наочність, що використовувалась на уроці (схеми, таблиці, записи на дошці), ТЗН. 8. Визначити, як, коли і яке дається домашнє завдання цільова установка; характер завдання, готовність учнів до його виконання; інструктаж; теоретичний і задачний матеріал (їх об єм); записи на дошці і у щоденнику. 9. Як були підведені підсумки уроку, мотивація оцінок за роботу на уроці? 10. Як здійснювались основні дидактичні принципи на протязі всього уроку? 11. У якій мірі в процесі уроку вирішувались проблеми розвитку мислення учнів, завдання виховання і загального розвитку школярів? 12. Чи досягнуто триєдину мету уроку? Якщо ні, то чому? Фактори, що спостерігаються або аналізуються при відвідуванні уроків з метою складання фотографії уроку чи проведення його аналізу I Організаційні фактори форма привітання, виявлення відсутніх; готовність учнів до уроку; розподіл часу по етапах уроку; дисципліна. II Дидактичні фактори актуалізація опорних знань; використання чуттєвого та життєвого досвіду учнів; мотивація навчання; усвідомлення мети навчання учнями; працездатність учнів; активність учнів у навчанні (на різних етапах уроку), прояв творчої активності; пізнавальна діяльність учнів; самостійна робота учнів; методи, що застосовує вчитель на різних етапах уроку та їх ознаки (наприклад, пояснення нового матеріалу характеризується такими ознаками: науковість, послідовність, логічне поєднання частин, доступність тощо); наочність, експеримент, використання комп ютерної техніки, ТЗН; використання інноваційних технологій (проблемного, розвиваючого, модульного, комп ютерного навчання, дидактичних ігор і т.ін.) реалізація дидактичних ідей (особистісно-орієнтованого навчання, діяльнісного підходу, гуманітаризації, інтеграції, диференціації, генералізації, поглинання, укрупнення дидактичних одиниць, випередження, опори і т.ін.); використання дидактичного матеріалу (історичного, політехнічного, екологічного, цікавого і т.ін.); 32

формування навчальних навичок; застосування знань; методика розв язування задач; робота з навчальною літературою; методи контролю знань і вмінь (самоконтролю, взаємоконтролю, контролю вчителя), об єктивність оцінки; формування світогляду; обсяг та мотивація домашнього завдання. III Психологічні фактори розвиток логічного мислення учнів, інтелектуальних навичок: порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації; інтерес учнів до предмету, пізнавальної діяльності; рівень сформованості потреби вчитися; психологічний клімат (взаємини вчитель учні); особливості педагогічного впливу вчителя (повага до учнів, такт, вимогливість, спостережливість тощо); емоційність вчителя та учнів; засоби підтримання уваги учнів. IV Санітарно-гігієнічні та матеріально-технічні умови. V Висновки Орієнтовна схема 2 психолого-педагогічного аналізу уроку I. Аналіз діяльності школярів. 1. Напрямок пізнавальної діяльності: в якій мірі пізнавання школярів підпорядковане учбовому завданню, чи стійко зберігається увага школярів, чи швидко переключалось з однієї діяльності на другу. 2. Співвідношення внутрішнього і зовнішнього в діяльності учнів: які спостерігались зовнішні прояви розумової діяльності (швидке і вірне висловлення, правильна дія, помилкова з паузами відповідь, очікування підказки і ін.). 3. Співвідношення самостійності і наслідування в діяльності школярів: чи мали місце виконання завдання за зразком, шляхом простого копіювання; наскільки це було виправданим і доцільним? Відмітити випадки самостійного знаходження розв язання 4. Співвідношення конкретного і узагальненого в розумовій діяльності учнів: відмітити факти оперування конкретним змістом, випадки використання узагальненого змісту. 5. Використання учнями засобів, прийомів розумової діяльності: установити і назвати розумові дії, якими володіють учні, які розумові дії учні використовують частіше, які рідше; який рівень усвідомлення дій, що виконуються. 6. Відношення учнів до предмету знань: в які моменти уроку найбільш яскраво були виражені емоції, з чим це пов язано? 33

7. Дієвість емоцій: відмітити випадки впливу позитивних емоцій на пізнавальну активність школярів, відмітити випадки впливу негативних емоцій на пасивність учнів. 8. Стійкість і динамічність відношень: чи однакове відношення учнів до роботи, якщо воно змінювалось, то з чим це пов язано? 9. Співвідношення інтелектуального та емоційного в навчальній діяльності дітей: відмітити випадки учбової роботи без видимого емоційного відношення, відмітити випадки, коли емоції змінювали пошук рішення завдання. II. Аналіз діяльності вчителя 1. Інформаційна функція вчителя: характеристика подачі інформації (точність, логічність, вміння виділити головне, доступність, опора на попередній досвід учнів, зв язок з іншими предметами, з практикою), вміння прогнозувати засвоєння інформації учнями. 2. Перцептивна функція вчителя: вміння сприймати психічний стан учнів, за зовнішніми фактами поведінки бачити особистість школяра. 3. Комунікативна функція: стиль спілкування, педагогічний такт, характеристика мови, експресивні якості, вміння встановлювати контакти з класом. 4. Організаторська функція: організація вчителем власної діяльності, організація індивідуальної і колективної діяльності школярів, підтримка дисципліни і порядку на уроці. 5. Розвиваюча функція: робота по розвитку, формуванню прийомів та засобів розумової діяльності учнів, робота по формуванню особистості школярів, колективу і колективістських відношень. 6. Функція контролю: засоби контролю засвоєння інформації учнями, об єктивність оцінок, що дає вчитель, своєчасність оцінок, різноманітність форм оцінок, особливості самоконтролю вчителя. III. Загальні висновки і рекомендації про взаємодію вчителя і учнів 1. Результати засвоєння знань: рівень засвоєння, перспективне і оперативне їх значення. 2. Результати засвоєння засобів, прийомів розумової діяльності. 3. Характеристика відношення учнів до предмету 4. Аналіз відношень між учнями, між учнями і вчителем. 5. Загальна оцінка розвиваючого та виховного ефекту уроку. IV. Пропозиції щодо удосконалення уроку 1. Пропозиції щодо покращення керівництва учбовою діяльністю учнів. 2. Пропозиції по формуванню позитивного емоційного відношення учнів до навчання. 3. Пропозиції по удосконаленню виконання вчителем системи професійно значимих функцій. 34

Додаток 4 Методичні рекомендації до складання та приблизна схема плануконспекту уроку (з математики чи фізики) Зміст та порядок Рекомендації до написання підготовки конспекту Клас, дата проведення, номер Формулюється за програмою (календарним планом) уроку Тема уроку Мета уроку це результат, який має бути досягнутий у сумісній діяльності вчителя та учнів; розрізняють дидактичну (навчальну), виховну та розвиваючу Тип уроку Формулюється в залежності від дидактичних задач (дивись таблицю 1) Обладнання уроку Вказуються прилади, таблиці, наочні посібники, ТЗН, дидактичні Структура уроку (основні етапи) Методи та прийоми роботи вчителя і учнів матеріали тощо, потрібні на уроці Приклад для уроку вивчення нового матеріалу Повідомлення теми, мети, задач уроку, мотивація навчальної діяльності. Повторення і актуалізація опорних знань. Вивчення нового матеріалу. Первинне закріплення вивченого. Постановка домашнього завдання. Підведення підсумків уроку. Для кожного етапу визначається час його протікання. Хід уроку (зміст етапів уроку) Зміст діяльності вчителя і учнів під час етапу уроку 1. Повідомлення теми, мети, задач уроку, мотивація навчальної діяльності. Запис на дошці Формулювання тексту 2. Повторення і актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування Бесіда про спостереження учнів, життєвий досвід Демонстрація Диктант і т.ін. питання для повторення 1. 2. 3. питання до учнів 1. 2. 3. чого саме Текст 35

3. Вивчення нового матеріалу. Розповідь зміст розповіді (пояснення, бесіда) Запис на дошці та у текст запису зошитах Висування гіпотези формулювання гіпотези Демонстрація мета, задачі досліду, схема виконання, фіксація результатів, висновки Вивід формули міст запису Робота з рекомендації до виконання: відкрити сторінку, розглянути підручником малюнок, знайти значення у таблиці тощо Письмове (усне) розв язування задачі: а) читання та визначити, хто виконує осмислення умови б) запис умови текст запису в) аналіз умови текст, рисунок, схема задачі г) вибір процедури обговорення припущень, запис формул, рівнянь розв язання д) обчислення, аналіз результату, перевірка відповіді 4. Первинне закріплення вивченого Відповіді учнів на питання до учнів запитання 1. Проведення гритренінгу 5. Постановка домашнього завдання Запис у щоденнику (при необхідності в зошиті) 36 назва, мета, правила, організація, можливі результати (математичне чи фізичне лото, кросворд, турнір, конкурс і т.ін.) мотивація завдання; зміст: параграф підручника, номери чи тексти вправ, задач; складання плану відповіді, відповіді на питання, розробка алгоритму, створення структурно-логічної схеми, скласти задачу, підготувати доповідь на тему 6. Підведення підсумків уроку узагальнення висновків, характеристика мети, завдань та результатів їх досягнення; оцінка роботи учнів; побажання на майбутнє

Типи уроків 1. Урок вивчення нового матеріалу 2. Урок вдосконалення знань, формування вмінь та навичок 3. Урок узагальнення та систематизації 4. Урок контролю і корекції знань та вмінь Таблиця 1 Види уроків 1) Урок-лекція; 2) Урок-бесіда; 3) Урок виконання практичних робіт (пошукового типу); 4) Урок виконання теоретичних досліджень; 5) Мішаний урок (поєднання різних видів діяльності) 1) Урок розв язання задач (урок-практикум); 2) Урок виконання самостійних робіт (репродуктивного типу); 3) Урок-лабораторна робота; 4) Урок-екскурсія; 5) Семінар всі види уроків при відповідному змісті 1) залік; 2) залікова практична робота; 3) Контрольна робота; 4) Урок усного опитування; 5) Урок тестування; 6) Урок усного опитування; 7) Мішаний урок і т.ін. 5. Комбінований урок всі види уроків при відповідному змісті Додаток 5 Методика підготовки і проведення уроків з використанням конструктора Будь який урок має свій склад, свою будову структуру. Окремі структурні елементи часто повторюються в різних видах уроків. Продемонструємо ще один можливий підхід до моделювання уроку. Даний підхід характеризується тим, що вчитель конструює урок обраного ним типу чи виду з окремих блоків, для проведення яких кожного разу доцільно вибирається певний прийом. Будь-який з етапів уроку може бути реалізований різними прийомами. Розписавши таким чином всі етапи ми отримуємо свого роду «конструктор уроку» (див. таблицю). Користуючись цією таблицею як універсальною «шпаргалкою», вчитель відповідно до своїх цілей складає формулу конкретного уроку. наприклад: а10; б7; в2; д12; д7; е1; ж6. що означає: починаємо з «розминки»; вивчення нового матеріалу проходить за прийомом «питання до тексту»; закріплення у вигляді гри-тренінгу; на уроці проводиться фактологічний диктант з вибірковою перевіркою; домашнє завдання не задається (наприклад, раніше було задано масивом на всю тему); закінчується урок виступом учня у ролі психолога. Тепер для повноти картини залишилось лише розподілити час на кожний з елементів і проект уроку готовий: прийом а10 б7 в2 д12 д7 е1 ж6 час (хв) 5 15 10 5 7 0 3 37

етапи / блоки уроку 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 а. початок уроку б. викладання нового матеріалу в. закріплення, відпрацювання вмінь г. повторення д. контроль е. домашнє завдання ж. кінець уроку фактологі чний диктант приваблива мета своя опора завдання масивом компактне опитування світлофор опитування по ланцюжку дивуй тест тихе опитування особливе завдання дивуй! проблемна ситуація самостійна робота просте опитування за базовими запитаннями взаємоопитування світлофор опитування, що щадить лови помилку! гра-тренінг взаємоопитування робота на підписи повторюємо з контролем повторюємо з розширенням обговорення домашнього завдання тест ідеальне завдання резюме свої приклади творче завдання домашня контрольна робота підсумокопитування відстрочена відгадка обговорення домашнього завдання дидактичні ролі ідеальне опитування гра у випадковість гра-тренінг незвичайна звичайність організацій ні ролі обговорення домашнього завдання питання до тексту гра у випадковість ідеальне опитування крос-опитування вибірковий контроль практичне завдання підведення підсумків вчителем літерний диктант доповідь пресконференція тренувальна контрольна робота показова відповідь релейна контрольна робота три рівні домашнього завдання математичний твір цифровий диктант лови помилку! пресконфе-ренція розв язання доцільних задач опитування, що щадить кросопитування бліц- контрольна робота розминка евристична бесіда короткочасна контрольна робота відстрочена відгадка задачі, які провокують фантастична добавка робота на підписи математичний диктант фантасти чна добавка математичний диктант задачі, які провокують підсумокопитування фактологічний диктант завдання зі зміною установки усна контрольна робота компактне опитування звичайна контрольна робота нескінченна контрольна робота

Додаток 6 Приклад плану-схеми уроку фізики «Вага тіла. Невагомість» Етап уроку Час Форми і методи діяльності Результати діяльності I Розминка 3хв Інтерактивна вправа Розвиток логічного «Розшифруй термін» мислення II Актуалізація опор- 2хв Інтерактивна вправа Актуалізація опорних знань них знань «Вгадай мене» та чуттєвого досвіду учнів III Мотивація нав- 3хв Цікава інформація про вагу Мотивація навчальної чальної діяльності та невагомість діяльності на базі захопливої інформації IV Сприйняття навчального 20хв Пояснення вчителя з Засвоєння навчального матеріалу використанням матеріалу демонстрацій та проблемних запитань V Осмислення 5хв Робота в групах Закріплення вивченого об єктивних зв язків матеріалу VI Узагальнення 7хв Складання опорного Узагальнення і закріплення знань конспекту вивченого матеріалу VII Підсумки уроку 4хв Само оцінювання за Підбиття підсумків «Аркушем само оцінювання» VIII Домашнє 1хв Завдання репродуктивного Ефективне засвоєння теми, завдання та творчо-пошукового підготовка до наступного характеру. Розв язування уроку задач, виконання практичної роботи Додаток 7 Схема аналізу уроку інформатики 1. Загальні відомості: дата, клас, школа, прізвище, ім'я, по батькові вчителя. Тема навчальної програми, тема уроку. 2. Огляд засобів навчання і навчального середовища. Обладнання кабінету, його зручність для учнів і вчителя, склад обладнання. Стан засобів навчання. 3. Дотримання техніки безпеки і санітарно-гігієнічних норм роботи з комп'ютером. 4. Перелік наочних приладів, які використовуються вчителем на уроці, їхня відповідність темі уроку, ефективність їхнього застосування. 5. Структура уроку. Основні етапи уроку, призначення і тривалість. Взаємозв язок самоврядування з керуванням вчителя. Індивідуальна, парна, групова і колективна робота класу. Етапи повторення і закріплення матеріалу, способи. 6. Мета уроку та її реалізація. 7. На які підручники і навчальні посібники орієнтується вчитель при викладі змісту уроку. Чи використовуються авторські розробки (тексти 39

лабораторних робіт, інструкції, методичні рекомендації й ін.) при проведенні уроку. 8. Оцінка змісту уроку з погляду загально дидактичних принципів: науковість облік новітніх досягнень в інформатиці на уроці (поняття виконавця, синтаксичні діаграми, доведення правильності алгоритмів і т.п.); наочність використання графічної інформації, таблиць виконання алгоритмів, запису текстів з відступами і т.д.; послідовність логічна стрункість матеріалу, що викладається, відсутність пропусків у викладі, циклічність вивчення складних понять; зв'язок із практикою - прикладні задачі, орієнтація змісту на вимоги життя в комп'ютеризованому суспільстві. 9. Вказати основні методи навчання, пов'язані зі змістом утворення: знання про світ (через доступ до інформаційних ресурсів, через моделювання на ЕОМ, через правила поведінки в комп'ютерному світі, взаємодія учнів один з одним і з учителем при колективній роботі на ЕОМ, через пошукову діяльність, через засвоєння "правил гри" з комп'ютером); досвід здійснення способів діяльності (через інструктаж, показ зразка діяльності, через власну пошукову активність учнів і ін.); досвід творчої діяльності (через рішення проблемних задач, засвоєння незнайомих програмних засобів, моделювання); досвід емоційно-ціннісного відношення (у процесі спілкування учнів один з одним, із учителем. Взаємини вчителя й учнів: авторитарні, ліберальні, співробітницькі. Риси характеру й особливості особистості вчителя, що можуть служити орієнтиром для учнів. Виховні методи й прийоми, які ви помітили). 10. Реалізація традиційних методів навчання в інформатиці: словесні методи; наочні (предметні) методи (ілюстрація, демонстрація); практичні методи. 11. Методи формування і закріплення інтересу до матеріалу. Стимулювання розумової діяльності учнів. Інші відомі і нестандартні методи навчання, використані на уроці. 12. Робота учнів на уроці. Ступінь інтересу до досліджуваного матеріалу. Активність і самостійність. Свідомість засвоєння - засвоєння змісту дій за ЕОМ. Доступність стандартність термінології, облік рівня підготовки класу, виділення рівнів засвоєння. Ефективність, навчання - насиченість навчального часу, відсутність стороннього матеріалу, оптимальність вибору програмних засобів. 13. Зворотний зв'язок. Система контролю. Використання комп'ютера для перевірки знань контролюючі програми, самоконтроль запуском програми, взаємоконтроль з товаришем. Об'єктивність оцінки знань. Критерії оцінок даного вчителя ( чи відомі вони учням?). Можливість автоматизації такої системи контролю. Оцінка трудомісткості типового домашнього завдання (виконайте самі і «заміряйте» час). 14. Висновки. Чому Ви навчилися як майбутній учитель, відвідавши і проаналізувавши цей урок? 40

Додаток 8 Орієнтовна схема 1 психолого-педагогічного аналізу комбінованого уроку (при аналізі інших типів уроку в схему вносяться відповідні корективи). 1. Організаційний етап. Як забезпечувалась організація уваги i сприймання. учнів на початку уроку? 2. Перевірка вивченого матеріалу. а) якими засобами учитель організовує i підтримує увагу учнів під час опитування, як організовує їх сприймання? б) чи забезпечують прийоми, які використовує вчитель активізацію мислення учнів? в) чи використовує вчитель прийоми, що викликають пізнавальний інтерес до вивченого? 3. Вивчення нового матеріалу: а) якими прийомами забезпечує учитель організацію уваги й сприймання учнів під час пояснення нового матеріалу? Як довго увага залишається зосередженою i стійкою? б) які шляхи активiзацiї мислення учнів? Якими прийомами мислення озброює учитель учнів? Як організовується робота по засвоєнню понять учнями? в) аналіз мовлення вчителя й учнів з точки зору його змістовності, чіткості формулювань, виразності, образності i т.д.; г) питання вчителя, які активізують мислення учнів (питання, невдало сформульовані вчителем; питання, що вселяють впевненість; питання, що повторюються; питання, які вимагають односкладних вiдповiдей тощо) д) яку роботу проводить учитель під час пояснення, щоб викликати пізнавальний інтерес, емоційний відгук у учнів (почуття здивування, допитливості, захоплення)? 4. Закріплення нового матеріалу: а) якi об єм, точнiсть вiдтворення i мiцнiсть эбереження матерiалу в пам яті учнiв? б) чи спирається учитель пiд час закріплення тiльки на запам ятовування учнями того, що було викладено на уроцi, чи спецiально поставленими запитаннями викликає активність мислення, тим самим забезпечуючи зосереджену увагу? 5. Загальнi висновки до уроку: а) наскільки ефективними виявились прийоми i методи навчагiьної дiяльностi, використанi вчителем на кожному етапі уроку? б) як здiйснювався облiк загальнопсихологiчних закономiрностей, вiкових i індивідуальних психологiчних особливостей учнiв на уроцi? в) чи досягнутi психологiчнi цiлi уроку; забезпечення розуміння i засвоєння матерiалу, активiзацiя пiзнавальної дiяльяостi учнiв, створення умов для вiдповiдних позитивних зрушень у психiчному розвитку учнiв? 41

Орієнтовна схема 2 психолого-педагогічного аналізу уроку 1. Загальні відомості про урок: школа, клас, предмет, прізвище вчителя. 2. Якими методами та способами викликається увага учнів на початку уроку: вхід вчителя до класу, його зовнішній вигляд, підготовленість учителя і класу до уроку, оформлення і санітарно-гігієнічні умови роботи класу, уміння вчителя налагодити емоційний контакт з учнями, тримати в полі зору весь клас (розподіл, переключення, обсяг уваги), вимогливість учителя, питання педагогічного такту і педагогічної етики учителя. 3. Як учитель забезпечує якісне сприймання навчального матеріалу: чим забезпечується чуттєве сприймання нового матеріалу, встановлення зв'язку нового матеріалу із знайомим (апперцепція), використання наочності і технічних засобів навчання, чіткість постановки мети уроку, доступність матеріалу, різноманітність методів викладання, уміння виділити головне в матеріалі, чіткість і виразність мовлення учителя, темп викладу, уміння викликати мотивоване сприймання навчального матеріалу. 4. Якими способами активізується пізнавальна діяльність учнів на уроці: уміння вчителя підтримувати увагу учнів протягом уроку, орієнтація учнів на труднощі і мобілізація волі на їх подолання, активізація мислення учнів організація проблемно-пошукової діяльності учнів, ідейний і науковий рівень матеріалу, повнота і точність наукових фактів, висновків, відповідність матеріалу віковим особливостям учнів і рівню їх розвитку, логічність і доказовість викладу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, залучення учнів до самостійної роботи і самостійного виведення правил і закономірностей, зв'язок навчального матеріалу з практикою і сучасністю, вправляння у застосуванні набутих знань. 5. Якими способами учитель пробуджує в учнів допитливість та інтерес, формує потребу в знаннях: підготовленістю до уроку, оригінальною наочністю, роз'ясненням теоретичного і практичного значення даного матеріалу, цікавими фактами, емоційністю викладання тощо. 6. Організація запам'ятовування учнями навчального матеріалу: запис теми і плану уроку, важких слів, визначень, повторення найбільш важливих моментів, установка на запам'ятовування, різноманітність вправ на закріплення тощо. 7. Якими способами викликаються емоції учнів і як вони впливають на засвоєння знань: вміння учителя створити сприятливий психологічний клімат на уроці, викликати позитивні емоції, моральні, інтелектуальні та естетичні почуття, уникнути виникнення в учнів фрустрацій і стресових станів, засоби розв'язання конфліктних ситуацій. 8. Як учитель враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, сприяє розвитку їх активності і самостійності, ініціативності і творчих здібностей. 9. Висновки і пропозиції: а) Наскільки ефективними виявились прийоми i методи навчальної діяльності, що використовував вчитель на кожному етапі уроку? 42

б) Як здiйснювався облiк загальнопсихологiчних закономiрностей, вiкових i індивідуально- психологiчних особливостей учнiв на уроцi? в) Чи досягнута психологічна мета уроку; забезпечення розуміння i засвоєння матеріалу, активізація пізнавальної діяльності учнів, створення умов для відповідних позитивних зрушень у психічному розвитку учнів? Додаток 9 Дослідження мотивів пізнавальної діяльності учнів Мета: виявити мотиви навчальної діяльності, які переважають в учнів. Метод дослідження: анкетування. Задачі дослідження: дослідити мотиви учбової діяльності. дослідити позакласні інтереси учнів. виявити домінуючі потреби школярів. зробити кількісну та якісну обробку даних експериментальних дослідницьких завдань. Хід дослідження: учням пропонується перелік мотивів навчальної діяльності, з яких кожному учню необхідно вибрати більш відповідні його уявленню про те, що спонукає його вчитись. Перед початком дослідження дітям задається питання Чому ти вчишся?. Пропоновані відповіді такі: 1. Вчусь, тому що на уроках цікаво. 2. Вчусь, тому що на хочу більше знати і вміти. 3. Вчусь, щоб добре потім працювати. 4. Вчусь, тому що примушують батьки. 5. Вчусь, щоб порадувати батьків. 6. Вчусь, щоб не відставати від класу. 7. Вчусь, тому що подобається вчитись. 8. Вчусь, тому що боюсь покарання батьків. 9. Вчусь, тому що подобається одержувати гарні оцінки. 10. Вчусь, тому що батьки обіцяли купити гарний подарунок. Обробка результатів: одержані дані заносяться в таблицю Види мотивів Частота Ранг Якісний аналіз одержаних даних ґрунтується на виділенні мотивів, що переважають, а також, мотивів, які отримали високий ранг. Схема психолого-педагогічного аналізу особистості учня Додаток 10 43

1. Загальні дані про учня: прізвище, ім'я, вік, школа, клас, місце проживання; аналіз умов життя в сім'ї, освіта батьків, місце їх роботи і посада; матеріальні, житлово-побутові умови: особливості сімейного мікроклімату, сімейні традиції; причини сімейних конфліктів, якщо вони існують; характер взаємин між батьками, батьками та дітьми; як ставляться члени сім'ї до успішності та поведінки учня, до школи, вчителів, товаришів (друзів) дитини, контакт з класним керівником; спосіб життя дитини в сім'ї та системи виховання; режим дня, трудові обов'язки школяра вдома; які засоби, методи виховного впливу переважають (заохочення, переконання, вимога, вправляння, привчання тощо): хто з членів сім'ї в якій мірі здійснює виховний вплив на дитину; вірність основній лінії сімейного виховання: хто в сім'ї є найбільшим авторитетом для учня. 2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання, ступінь його усвідомлення, які навчальні предмети більше любить та чому; улюблений навчальний предмет; основний мотив навчальної діяльності, успішність (які оцінки переважають, успішність з предметів шкільного навчання в минулому і в даний час, причини неуспішності (якщо вони є) і шляхи її усунення); розумовий розвиток школяра, оволодіння раціональними методами пізнання, чи знаходить самостійно раціональні методи розумової діяльності і навчальної роботи, відмовляючись від шаблону; чи переносить відомі йому методи пізнання з однієї ситуації на іншу; чи усвідомлює процес розумової діяльності; як в умовах школи здійснюється управління розумовим розвитком школяра в процесі організації його розумової діяльності; загальний рівень розумового розвитку, широта світогляду, міра начитаності; розвиток мови, вміння висловити свою думку в усній і письмовій формі, запас слів, образність та емоційність мови. 3. Особливості пізнавального процесу: особливості уваги, ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних уроках; усвідомлення сприйняття навчального матеріалу, швидкість усвідомлення, оволодіння перцептивними розумовими діями; особливості пам'яті, усвідомленого запам'ятовування, володіння мнемічними діями; яка швидкість і міцність запам'ятовування, а також легкість відтворення; індивідуальні особливості пам'яті, переважаючий вид пам'яті; розвиток мислення, розуміння в засвоєнні навчального матеріалу, вміння мислити і робити самостійні висновки, рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування і узагальнення, особливості уяви учня. 4. Трудова діяльність: ставлення до праці і мотиви трудової діяльності, повага чи нехтування працею; якому виду праці надає перевагу, що саме приваблює у праці: сам процес набуття певних умінь і навичок, кінцевий результат, оцінка результатів праці, зацікавленість в корисності своєї праці; трудова підготовка школяра в порівнянні з іншими учнями, наявність вмінь і навичок, швидкість і легкість набуття нових трудових навичок; в яких видах суспільно-корисної роботи у школі бере участь; організованість, дисциплінованість, самостійність, наявність звички до довготривалих зусиль у 44

праці; яким видам праці віддає перевагу; яку професію збирається обрати, мотиви вибору, стійкість професійних інтересів, яку професію рекомендують класний керівник і батьки. 5. Громадська діяльність та активність: які громадські доручення виконує і як ставиться до їх виконання, причини пасивності і недобросовісного виконання громадських доручень (якщо це має місце): де проявляє громадську активність (в класі, гуртку, секції, клубі тощо); інтерес до громадського життя країни (читання газет, прослуховування радіопередач, перегляд відповідних телепередач, обговорення суспільних подій з учителями та товаришами). 6. Спрямованість особистості учня і його інтереси: інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту; наявність провідного інтересу; характер інтересів з точки зору їх глибини, широти, активності і стійкості; переконання, ідеали; чи є особливі здібності з будь-якого виду діяльності (до музики, малювання, техніки, спорту тощо) і в чому вони проявляються; в яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює учень; особливості читацьких інтересів, їх широта і стійкість: рівень самовимог. 7. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і негативні риси характеру; ставлення до людей, навчання, праці, самого себе; прояв особливостей характеру учня в процесі спілкування з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм, чуйність, зловтішність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість та інші); характерна для школяра оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та інших; вольові риси характеру (настирливість, самостійність, ініціативність у навчанні, праці, громадському житті, іграх, негативізм); моральні риси характеру (почуття обов'язку і відповідальності, чесність, щирість та інше); особливості темпераменту, його вираження в емоційній сфері, працездатність, спілкування. 8. Місце учня в системі внутрішньо-колективних відносин: розвиток учня, рівень вихованості, традиції та вимоги класного колективу, взаємостосунки в колективі; ставлення учня до однокласників: любить їх чи байдужий, не любить, дорожить їх думкою, з ким дружить і на чому тримається те чи інше ставлення, офіційне, неофіційне місце в класному колективі, задоволеність своїм статусом у колективі і яке місце хотів би займати; в якій групі учень проводить вільний час поза школою і сім'єю (з однокласниками, у компанії, спортивній секції, художньому гуртку тощо), яка з цих груп є референтною, яке місце займає в цих групах учень; ставлення до школи, чи цінує перебування в школі, що саме; стосунки з учителями і вихователями, чи є контакт, любить, поважає; ставлення вчителів і вихователів до учня. 9. Висновки: вказати найважливіші позитивні сторони учня; причини відставання у навчанні, відхилення у поведінці; які засоби впливу були вжиті педагогічним колективом і студентом до цього учня, їх ефективність; яку систему заходів, на думку практиканта, слід розробити і реалізувати для виправлення становища; які індивідуально-типологічні особливості слід 45

враховувати при цьому. на що звернути увагу у подальшій роботі з дитиною. Додаток 11 Орієнтовна схема складання психолого-педагогічної характеристики шкільного колективу 1. Загальні дані про клас: склад учнів по віку, статі. Біографія класу, його традиції. Загальна характеристика успішності та навчальної дисципліни. Соціальний стан батьків. Зв'язки класу з іншими групами і колективами. 2. Спрямованість учнів шкільної групи: мета, зміст і мотиви основних видів колективної діяльності, характеристика моральної атмосфери у класі: а) навчальна діяльність (рівень загального розвитку учнів, широта інтересів, кругозір). Вимоги до навчальної діяльності з боку активу і один до одного. Негативні і позитивні прояви взаємодії в навчальній роботі (взаємодопомога або списування, підказування тощо); б) трудова діяльність: суспільно-корисна праця та її місце в житті колективу, види праці і характер її виконання, прояв дисципліни і свідомості в праці; в) громадська діяльність класу; г) інші види діяльності: інтерес в класі до мистецтва, літератури, спорту, відвідування театрів, участь у лекціях, диспутах, конференціях, обговорення кінофільмів тощо. 3.Характер взаємин в групі: що лежить в основі взаємин у класі місце проживання, спільна діяльність, інтереси, місце за партою; як ставляться учні один до одного (система їх взаємовідносин): повага, ввічливість, чуйність, поступливість, взаємодопомога; загальні інтереси, чи прагнуть бути разом в позаурочний час; які взаємини між хлопчиками і дівчатками, які учні найбільш авторитетні в класі, ким діти нехтують або не помічають в своєму класі і чому, ставлення класу до учнів з фізичними вадами; чи є в колективі загальні моральні норми, правила, які діти вважають за потрібне виконувати; характерні випадки порушень цих правил, їх причини та засоби впливу на порушників, з боку класного керівника і учнівського колективу. (Аналіз зробити спираючись на результати соціометричного дослідження). 4. Педагогічне керівництво шкільною групою (вплив особистості класного керівника, вчителів, батьків на колектив; ставлення класу до них; авторитет серед учнів). Здійснення індивідуального підходу до учнів і загальний стиль педагогічного керівництва. 5. Висновки: характеристика рівня розвитку шкільної групи. Основні недоліки в організації життя класу, міжособистісних стосунків і шляхи їх подолання. Можливість використання класного колективу для виховного впливу на окремих учнів. Рекомендації щодо поліпшення роботи з організації і згуртування класного колективу, створення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного учня. 46

Підсумкова частина характеристики повинна бути стислою i добре аргументованою. У ній дається не тільки оцінка організованості шкільної групи i характеру мiжособистих відносин, але й намічаються шляхи подальшого удосконалення навчального процесу в класі підвищення ролі колективу в навчанні i вихованні школярів. Додаток 12 Схема психолого-педагогічного аналізу властивостей і особливостей академічної студентської групи Загальні відомості про студентську групу. Навчальний заклад, факультет, курс, назва групи. Кількість студентів у групі: спільне і відповідно до статевої приналежності. Сім'ї студентів. Рівень матеріальної забезпеченості. Професії батьків. Наскільки сприятливо сімейні обставини позначаються на процесі фахової підготовки студентів. Загальна характеристика успішності студентів Динаміка успішності. Відношення студентів до окремих навчальних предметів. Причини. (Використовувати анонімне анкетування або інтерв'ювання). Види внутрішньогрупових занять і захоплень студентів. Відношення до них. Особливості впливу цих занять на розвиток окремих студентів і процеси усередині студентської академічної групи. Розподіл суспільної роботи і відношення до неї. (Використовувати анонімне анкетування або інтерв ювання). Основні групові ціннісні орієнтації і цільові настанови (Рекомендується використовувати: методику «Q-сортування» В. Стефансона для діагностики основних тенденцій поводження в реальній групі й уявлень про самого себе, О.Ф. Потьомкіна «Діагностика соціальнопсихологічних установок особистості в мотиваційно-споживчої сфері»). Структура групи й особливості міжособистісних відношень. Лідери, особливості їхньої особистості й особливості впливу на групу. Внутрішньогрупові норми відношень і поведінки. Групова сумісність, згуртованість. Основні мотиви і цілі спільної діяльності. Працездатність, стійкість групи. Критика по відношенню один до одного, готовність до співпереживання подій. Внутрішньогрупові санкції. (Можливо використання методики діагностики міжособистісних відношень у малій соціальній групі (соціометрія). Методика оцінки психологічної атмосфери в групі А.Ф. Фідлера, методика «Ціннісні орієнтації особистості»). Особливості процесу прийняття групових рішень і їхньої реалізації. 47

Лідери думок. Лідери-організатори. Їх особистісні особливості й особливості їхнього впливу на групу. Процес і особливості виконання прийнятих групових рішень. (Необхідно використовувати дані, отримані шляхом застосування зазначених вище методик.) Принципи і методи педагогічної взаємодії з групою, що виходячи з їх особливостей, можуть забезпечити найбільш ефективний педагогічний доцільний вплив на групу, найбільш ефективне управління групою. Оцінити ефективність і обґрунтованість тих методів роботи з групою, які використовуються на факультеті. (Можливо використання методики В. П. Захарова й А. А. Журавльова «Визначення стилю керівництва колективом»). Педагогічні висновки і рекомендації. Зважаючи на те, що академічна студентська група є важливим чинником фахового становлення особистості студента, обґрунтувати і сформулювати найближчі і перспективні задачі педагогічно доцільного розвитку групи й описати конкретні методи процедури можливого рішення цих задач у даних конкретних умовах функціонування групи. Додаток 13 Рекомендації до написання сценарію виховного заходу Сценарій має кілька аспектів пізнавальний і прикладний, художній і психолого-педагогічний, які програмують не лише побудову матеріалу, а й виховний вплив на учасників, їх майбутню реакцію і поведінку В основу створення сценарію повинні бути покладені конкретні реальні події За своєю природою сценарій вимагає певного дійства, відтвореного в яскравій образній формі Герой повинен бути особою, характер та вчинки якого пізнають учні, від імені цього героя автор може подати певні висновки Отже, образне вирішення теми перший і найважливіший художньо педагогічний прийом реалізації документального матеріалу у сценарії Наступним важливим принципом реалізації документального матеріалу є чіткий добір фактів покладених в основу сценарію Справжню художню і пізнавальну цінність має той сценарій, матеріали якого відповідають історичній достовірності і покликані слугувати ідеалом гуманізму Отже, документальний характер сценарію це одна з важливих особливостей роботи по формуванню в учнів добра, честі, совісті, правди гідності. Іншою, не менш значимою особливістю сценарію, є те, що він має активний характер, побудований на реальних діях учасників, тобто передбачає не лише організацію матеріалу, а й аудиторію Спостереження за учнями та їх опитування показали, що правильно підібрана організаторами асоціативна образність ігрового дійства, створює необхідну атмосферу, допомагає емоційному настрою учнів. Сценарій передбачає літературно-драматичну розробку матеріалу. Тому він складається з окремих елементів дійства, де розкривається тема, 48

показуються переходи від однієї частини до іншої, виявляється орієнтована спрямованість усіх виступів. Використовуються художні твори або уривки з них. Розглянемо основні етапи. Вибір теми. Обираючи тему сценарію необхідно визначити моральну, політичну виробничу або навчальну проблему, в центрі якої завжди повинна бути людина або група людей. Визначення теми й осмислення її як проблеми допомагає правильно сформулювати ідею основну думку, головний висновок, зміст задуму, оцінку подій, явищ Якщо тема сценарію розуміється як проблема, то ідея це шляхи її вирішення Сюжет. В сюжеті мають бути відображені характерні, цікаві для конкретної аудиторії життєві події, що пов'язані між собою і послідовно розвиваються Сюжетну лінію необхідно будувати послідовно При створенні сценарію слід зауважити, що незважаючи на єдині закони драматурги, в кожному з них мають бути присутні творча Індивідуальність, громадськість, особиста позиція, особисті якості сценариста, співзвучні з життям І діяльністю шкільного колективу Сценарна справа це художній процес Із своїми складностями, удачами і невдачами Схема аналізу виховного заходу Додаток 14 1. Тема, форма, місце проведення, кількість учасників і присутніх. 2. Психолого-тематичний аналіз ситуації у класі, яка обумовила вибір даної форми виховної роботи. 3. Тематичний аналіз колективної творчої справи (КТС). Підготовчий етап а) вибір теми, б) колективне планування, в) утворення мікрогруп, г) розподіл доручень, д) визначення студентом власної ролі у КТС. Проведення КТС а) висвітлення ходу КТС (сценарій із зазначенням усіх його складових ігор, конкурсів, змагань), б) обов'язкове висвітлення роботи мікро груп. Аналіз КТС а) опис обговорення з учнями ходу справи, б) оцінка діяльності окремих мікро груп та окремих учнів, в) позитив і негатив у підготовчій роботі та на етапі проведення КТС, г) оцінка ролі вчителя, батьків, присутніх на виховному заході, д) оцінка власної діяльності на всіх етанах КТС, є) особисті недоліки. Загальна оцінка ролі КТС у поліпшенні психологічного мікроклімату у класі 49

а) організованість та підготовленість учнів до проведення КТС, 6) формуванню яких моральних, інтелектуальних, естетичних почуттів сприяв даний захід, в) дисципліна учнів під час проведення заходу, контакт з аудиторією, г) спостереження масових психічних явищ (зацікавленість байдужість зміна колективного настрою та ін. ). Вимоги до організаційної діяльності учителя та його особистих якостей а) зв'язок заходу з навчальним процесом; б) організація підготовчої роботи; в) які власні здібності продемонстрував педагог; г) форми заохочення дітей до проведення виховного заходу, врахування індивідуальних можливостей кожного учня; д) роль учителя у підготовці заходу. Загальна оцінка виховного заходу а) ступінь досягнення мети; б) як проявили себе організатори та учасники заходу; в) рекомендації до проведення подальшої виховної роботи з даним колективом учнів. Орієнтовні виховні завдання та напрямки виховної роботи в 5-6 класах Додаток 15 1. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів та потреб. 2. Формування дружнього організованого колективу. 3. Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних можливостей, проектування особливостей, організація та управління процесом її розвитку. 4. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність. 5. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного й власного майна. 6. Прилучення учнів до скарбів української народної творчості. 7. Залучення до виховання в учнів громадськості. Орієнтовна тематика виховних годин: "Чи можна змінити характер людини?". "Хліб всьому голова". "Для чого живе людина?". "Про доброту і повагу до людей". "Про красу зовнішню і внутрішню". "Про самовиховання здібностей". "Література і мистецтво в житті людини". 50

Рольові ігри Вітаю зі святом". "За столом". "Запрошую в гості". Конкурси, змагання, свята Вікторини "Що? Де? Коли?". Новорічне свято. День здоров'я. День матері. День сім'ї, народні свята. Турнір ввічливих. Свято книги. Веселі старти. Інші заходи Екскурсії на заводи, пам'ятними місцями міста, до музею, походи до лісу. Дискусії та інтерв'ю. Трудові операції. Додаток 16 Орієнтовні виховні завдання та напрямки виховної роботи в 7-8 класах 1. Продовження вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів та потреб. 2. Орієнтація учнів на аналіз власних дій, планування своєї роботи, навчання прийомам самоконтролю. 3. Виховання в учнів позитивних рис характеру, волі, чесності, самокритичності, поваги до старших, принциповості. 4. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність. 5. Виховання в учнів поваги до держави, її законів, до праці й людей праці. 6. Праця над підвищенням самостійності учнівського самоврядування в плануванні, організації й аналізі повсякденної діяльності. 7. Формування учнівського колективу, міжособистісних взаємин та ціннісноорієнтаційної єдності в ньому. 8. Праця над забезпеченням дієвого зв'язку з батьками у становленні особистості. Виховні години "Чи знаєш ти себе?". "З вірою в себе". "Як подолати свої недоліки". "Формула спілкування". "Що таке справжня сміливість". "Про культуру праці" та ін. 51

Інші форми роботи Турнір "Що я знаю про позитивні риси особистості"; диспут "Контроль і самоконтроль, з чого вони починаються"; конкурс ерудитів; естафета улюблених занять; екскурсії до музею; аукціон народної мудрості; операція "Милосердя" та ін. Додаток 17 Орієнтовані виховні завдання та напрямки виховної роботи у 9-11 класах 1. Продовження роботи над створенням згуртованого і працездатного колективу. 2. Максимальне використання в роботі з класом досвіду самовиховання, виховання здатності до самоаналізу, самооцінки. 3. Забезпечення виховання в учнів позитивних рис: скромності, доброти, діловитості, благородства, організованості, старанності. 4. Сприяння вихованню демократичної культури, вмінню аналізувати об'єктивну діяльність, поважати позицію інших, відстоювати свою точку зору. 5. Виховання високої моральності у взаєминах юнаків і дівчат, ознайомлення їх із законодавством України про сім'ю і шлюб. 6. Виховання в учнів поваги до держави, її законів; до праці й людей праці. 7. Підготовка учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. 8. Виховання майбутнього захисника Батьківщини. 9. Залучення учнів до духовної культури, до скарбів українського народу та кращих зразків світової культури. 10. Забезпечення злагодженості дій школи і сім'ї у самовизначенні особистості. Додаток 18 Завдання та рекомендації до виконання самостійної роботи з шкільної гігієни Завдання 1. Гігієнічна оцінка навчально-виховної роботи. Раціональна організація навчальної та трудової діяльності учня повинна бути на озброєнні кожного вчителя і обов язково використовуватися ним у процесі роботи. Правильна організація навчальних занять забезпечує збереження і укріплення здоров я учнів. Згідно з гігієнічними нормами на сьогодні максимальне навчальне навантаження учнів 1-3 класів 24 години, 4-й клас 52

27 годин, 5-8 класи 30 годин, 9-11 класи 36 годин. Однією з необхідних умов раціональної організації навчальної роботи є дотримання оптимальності у розподілі уроків згідно з динамікою працездатності учнів протягом робочого дня і тижня (табл.1, 2). Таблиця 1. Зміна працездатності учнів протягом тижня Дні тижня 1. Понеділок 2. Вівторок 3. Середа 4. Четвер 5. П ятниця 6. Субота Працездатність (у балах) 98 105 109 96 95,5 94 Примітка. Оцінка нормальної працездатності прийнята за 100 балів. Таблиця 2. Гігієнічна шкала важкості предметів для учнів 5-11 класів (%) Клас Дисципліна 1. Математика 2. Укр. мова 3. Укр. література 4. Рос. мова 5. Рос. література 6. Іноземна мова 7.Зар. література 8. Історія України 9. Правознавство 10. Географія 11. Біологія 12. Фізика 13. Хімія 14. Охорона життя 15. Музика 16.Образотв.мистец. 17. Народознавство 18. Фізкультура 19. Естетика 5 6 7 8 9-11 95 100 98 66 92 72 88 54 43 58 17 71 69 69 15 42 42 68 10 65 68 7 54 50 48 51 43 34 42 20 47 37 36 46 66 100 71 90 52 34 53 17 27 10 28 28 24 10 30 43 32 39 27 30 35 22 72 64 31 44 26 51 30 33 39 58 14 10 22 16 36 20 Для виконання цих завдань студент повинен ознайомитися з тижневим та денним розкладом уроків у класі, дати гігієнічну оцінку правильності розподілу навчального навантаження протягом дня і тижня, дати аналіз розкладу уроків, де вказує: 1) рівномірність розподілу уроків по дням тижня і по годинам; 2) тижневе навчальне і трудове навантаження; 3) в які дні і години виставлені найбільш тяжкі уроки; 53

4) наявність подвоєних уроків і з яких предметам; 5) зміни працездатності учнів протягом тижня. Рекомендується при аналізі тижневого розкладу провести зіставлення якості успішності і правильності складеного розкладу на кожний день. Необхідно враховувати, що найбільше навчальне навантаження повинне припадати на середину тижня, а найменше на понеділок і на суботу. Після аналізу результатів виконаного завдання необхідно дати педагогічні рекомендації. Скласти приблизний розклад уроків для свого класу з врахуванням гігієнічних вимог. Завдання 2. Гігієнічна оцінка уроку. Відомо, що головною формою навчання учнів у школі є урок. Його тривалість, зміст, структура, методика, умови проведення повинні відповідати всім педагогічним та гігієнічним вимогам. Необхідно враховувати, що тривалість активної уваги у школярів 5-8 класів до 30 хвилин, а у школярів 9-11 класів 35 хвилин. Бажано під кінець 3-го уроку провести фізкультхвилинку (4 хвилини). Застосовуючи теоретичні знання на практиці, студент повинен дати гігієнічну оцінку уроку та виявити фактори, які впливають на рівень працездатності школярів протягом дня або одного уроку. Схема гігієнічної оцінки уроку 1. Умови зовнішнього середовища в класі: а) мікроклімат (температура, освітленість, вологість повітря); б) провітрювання класу до уроку; в) дотримання учнями правильної робочої пози. 2. Організація уроку: а) тривалість пояснення нового матеріалу, характер пояснення; б) врахування динаміки працездатності учнів протягом уроку; в) використання наочності (які види, кількість, розміщення); г) використання ТЗН (види ТЗН, тривалість їх використання, розташування ТЗН по відношенню до учнів відстань, висота, в якій частині уроку використовується ТЗН; д) використання засобів активізації уваги і попередження стомлення учнів (фізкультхвилинка, переключення видів діяльності); є) дисципліна, ступінь уважності, шум. 3. Висновки. 4. Педагогічні та гігієнічні рекомендації. Спостерігаючи за поведінкою, увагою і позою учнів, визначити, чи наступає в них стомлення і яка його фаза. На основі зібраних фактів треба провести їх аналіз і запропонувати заходи з підготовки та проведення уроку. Провести бесіду на тему Гігієна розумової праці школяра. Завдання 3. Гігієнічна оцінка режиму дня. Оцінка режиму дня і загального навантаження учнів є головною ланкою навчально-виховної роботи у школі. 54

Режим дня школярів передбачає наступні компоненти: 1. навчальні заняття в школі та вдома, 2. відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, 3. регулярне та достатнє харчування, 4. гігієнічно повноцінний сон. Приблизна схема режиму дня школярів 5-8 класів, які навчаються у першу зміну 7.00 підйом 7.00-7.30 ранкова гімнастика, водні процедури, туалет, прибирання ліжка 7.30-8.00 сніданок 8.30-9.00 дорога до школи (прогулянка) 9.00-14.30 заняття у школі 14.30-15.00 дорога зі школи (прогулянка) обід 15.30-17.00 перебування на свіжому повітрі 17.00-19.00 підготовка уроків (з 5-10 хвилинними перервами через кожні 45 хвилин), прибирання книг і робочого місця 19.30-21.00 вечеря та вільні заняття (читання літератури, заняття музикою, допомога по господарству) підготовка до сну, догляд за одягом, взуттям, вечірній туалет 21.30-7.00 сон Приблизна схема режиму дня для школярів 5-8 класів, які навчаються у другу зміну 7.00-8.30 підйом ранкова гімнастика, водні процедури, туалет, прибирання ліжка сніданок перебування на свіжому повітрі (прогулянка) 8.30-11.00 підготовка уроків (з 5-10 хвилинними перервами через кожні 45 хвилин), прибирання книг і робочого місця 11.00-11.30 вільні заняття (читання літератури, музика, допомога по господарству 11.30-13.00 перебування на свіжому повітрі 13.00-13.30 обід 13.30-14.00 дорога до школи (прогулянка) 14.00-19.30 заняття в школі 19.30-20.00 дорога додому (прогулянка) 20.00-21.00 вечеря та вільні заняття (читання літератури, заняття музикою, допомога вдома) підготовка до сну, догляд за одягом, взуттям, вечірній туалет 55

21.30-7.00 сон Уставом загальноосвітньої школи передбачена наступна найбільш ефективна тривалість домашніх занять : для 5-8 класів 2-2,5 г., для 9-11 3г. Працездатність учнів під час підготовки домашніх завдань вище, якщо цьому передував активний відпочинок на свіжому повітрі. Загальна тривалість перебування на свіжому повітрі повинна складати не менш 1,5-2 години. Виходячи з цього завдання доцільно підготувати бесіду на тему : Мій режим дня. Завдання 4. Оцінка фізичного розвитку та стану здоров я учнів Важливим показником стану здоров я і функціональних можливостей організму школярів є їх фізичний розвиток. На кожному віковому етапі фізичний розвиток характеризується комплексом морфологічних та функціональних властивостей організму. Тому вчитель повинен знати основні показники фізичного розвитку учнів. Показники зросту і маси тіла у старшокласників Стать Хлопчики Вік (роки) Зріст (см) Маса (кг) 11 12 13 14 15 16 17 143,4 + 5,7 150,0 + 6,4 156,6 + 8 162,2 + 7 35,4 + 6,4 41,2 + 7,4 45,8 + 8,2 51,2 + 7,3 Стать Дівчатка Вік (роки) Зріст (см) Маса (кг) 11 12 13 14 15 16 17 144,58 + 7,0 152,8 + 7,0 156,8 + 6,2 160,8 + 6,3 34,7 + 7,06 44,05 + 7,48 48,7 + 9,1 51,3 + 7,3 Таблиця 3 Дані про стан здоров я (слух, зір, серцева діяльність, хронічні захворювання тощо) студент виписує в спеціальну таблицю з індивідуальної картки дитини, яка знаходиться у шкільного лікаря. 56

Таблиця показників розвитку та стану здоров я учнів Прізвище та ім я учня Зріст Маса Стан Зору Стан Здоров я На основі аналізу отриманих даних студент повинен встановити, як впливає стан здоров я учнів на їх навчання, дисципліну, відносини в колективі. При оцінці стану здоров я студентам рекомендуємо керуватися критеріями Г.Н.Сердюковської. 1 група(здорові діти). Це учні, які не мають хронічних захворювань, мають нормальний фізичний розвиток, з нормальними функціональними показниками життєвих систем. 2 група. Учні, які мають певні морфологічні та функціональні відхилення, не пов язані з патологією, ослаблені діти, що часто хворіють на гострі захворювання. 3 група. Учні, що мають хронічні захворювання на стадії компенсації помітних відхилень загального стану організму (тонзиліт, ревматизм та ін.). 4 група. Учні, що мають хронічні захворювання в стадії компенсації з частими порушеннями загального стану організму без значних змін в самопочутті. 5 група. Учні, хворі хронічними захворюваннями в стадії компенсації, за станом здоров я не можуть відвідувати загальноосвітню школу. Необхідно визначити учнів різних груп здоров я і дати рекомендації щодо індивідуального підходу у вихованні цих учнів, визначити рівні здоров я учнів у класі. Показник рівня здоров я представляє собою відношення числа здорових (1група) і практично здорових дітей (2група) до загального числа дітей класу. Цей показник визначається за формулою. n1 n2 M 100%, n де М показник рівня здоров я класу; n 1 кількість учнів 1 групи; n 2 кількість учнів 2 групи; n загальна кількість учнів класу. Після розрахунків студент повинен зробити аналіз отриманих даних і надати рекомендації щодо роботи з учнями, які мають відхилення в здоров ї. Завдання 5. Санітарно-гігієнічна оцінка класного приміщення, фізичного кабінету та кабінету інформатики. Метою завдання є встановлення санітарно-гігієнічного стану класної кімнати, кабінетів і майстерень. Відомо, що мікроклімат класних кімнат і кабінетів суттєво впливає на працездатність учнів, і тому студент повинен дати гігієнічну оцінку мікроклімату. Сюди входить температурний режим (санітарні норми 16-22 С), вологість повітря і ступінь провітрювання. Останнє обчислюється шляхом віднесення сумарної площі кватирок або фрамуг до площі підлоги. 57

Sкватирок Коефіцієнт провітрювання: К Sпідлоги (Норматив: не менше 0,02) Для гігієнічної оцінки приміщення необхідно встановити площу на одного учня (S 1 ) : Sпідлоги S1, де n кількість учнів в класі. n (Норматив: 1,25 м 2 на учня). А також об єм повітря (V 1 ) на одного учня. Для цього треба об єм приміщення (V) поділити на кількість учнів у класі (n): V V1, n (норматив: 4м 3 на учня) Важливим моментом є і умови освітлення: 1. Природне освітлення. S1 I S2 І коефіцієнт освітлення, S 1 площа вікон, S 2 площа підлоги. Норматив: для класу, майстерень, кабінетів 0,25 2. Штучне освітлення: n I, S де n загальна потужність ламп освітлення в класі, S площа підлоги. Нормативи: 42-48 вт на 1м 2 для ламп накалювання і 21-22 вт на 1м 2 для люмінесцентних. Особливу увагу треба звернути на відповідність класної меблі зросту та віку учнів, наявність маркірування і розміщення учнів за партами з врахуванням зору, слуху, порушення осанки учнів. Характеристика меблів: а) кількість і номери парт б) відстань між рядами в) відстань від дошки до останньої парти (норматив не більше 9 м) 58 Основні розміри парт, столів та стільців Таблиця 4 Кольорове маркірування Група меблів Зріст дітей (см) Висота столу зі сторони сидячого Висота переднього краю сидіння Жовта А До 130 54 32 Червона Б 131-145 60 36 Блакитна В 146-160 66 40

Зелена Г 161-175 72 44 Біла Д Вище 175 78 48 При гігієнічній характеристиці кабінету фізики треба пам ятати, що при проведенні ряду дослідів з фізики, теплотехніки, використовуються розчини кислот, луг, солей та ін. В звіті необхідно відмітити правильність зберігання хімічних реактивів, поводження з ними і у випадку порушення інструкції дати рекомендації по зберіганню хімічних реактивів і роботи з ними. Це стосується техніки безпеки проведення дослідів з нагнітанням і відкачуванням повітря з скляних посудин, роботою з електроприладами (М.Б. Сулла. Охрана труда. 1989, с. 110-115). При проведенні аналізу гігієнічного стану кабінету інформатики треба звернути увагу на виконання інструкцій по охороні праці при роботі на комп ютерах: 1. Робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стінки з вікнами. Між собою також не менш 1,5 м. На одного учня повинно приходитися не менше 4,5 м 2 площі підлоги кабінету. 2. Оскільки інтенсивність електромагнітного випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану, то розміщення ВДТ повинно бути таким, щоб поверхня екрану знаходилась в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей учня. 3. Для нейтралізації зарядів статичної електрики необхідно підвищувати вологість повітря за допомогою кімнатних засобів підвищення вологості. 4. Тривалість роботи (для екранів 14 дюйм): до 9 років робота не дозволяється 9-14 років 15-30 хвилин 14-18 років до 60 хвилин для 15 дюймових екранів: до 6 років робота не дозволяється 6-9 років 15-20 хвилин 9-14 років 30-60 хвилин 14-18 років 2-4 години ( з регламентованими перервами). В кінці звіту з шкільної гігієни даються аналіз отриманих результатів дослідження і виводи про відповідність фактичних умов гігієнічним вимогам. Результати проведеної роботи повинні бути оформлені у вигляді звіту об ємом в 8-10 сторінок. Зміст звіту 1) короткий літературний огляд по темі завдання; 2) методика виконання завдання (вказати послідовність виконання); 3) схеми обстеження, анкети, результати дослідження, протоколи хронометражу уроку, аналіз результатів); 4) висновки; 5) рекомендації; 6) список використаної літератури. 59

Додаток 19 Орієнтовна схема звіту про педагогічну практику 1. Коротка характеристика школи і навчально-матеріальної бази з математики чи фізики, інформатики. 2. Коротка характеристика класу, за яким був закріплений: кількість учнів (хлопців і дівчат), актив класу, успішність, дисципліна та ін. 3. Кількість відвіданих занять у вчителів школи, в тому числі з математики чи фізики, основ інформатики чи основ економіки. Що запозичене з їх досвіду і що було використане вже в період педпрактики? 4. Кількість проведених занять з математики чи фізики, основ інформатики чи основ економіки. Які наочні посібники чи інші дидактичні засоби були виготовлені самостійно для використання на заняттях? 5. Які дидактичні засоби були виготовлені за завданням учителя. Яка робота була виконана для обладнання навчальних майстерень та кабінетів? 6. Яка позакласна робота проводилася з учнями? 7. Які ускладнення зустрічались під час підготовки та проведення уроків та позакласних занять? 8. Яка робота проводилась з відстаючими на заняттях та в позаурочний час та який її наслідок? 9. Наукові дослідження, проведені в школі за час педпрактики. 10. Пропозиції щодо покращення педпрактики фізико-математичного факультету в наступні роки. Дата Табель обліку проведеної роботи Оцінка (за Зміст виконаної роботи окремі види роботи) Додаток 20 Підпис вчителя або методиста Додаток 21 Методичні рекомендації до створення системи задач з фізики. Система задач з фізики оптимальна сукупність навчальних задач з визначеними видами і типами, яка дає можливість учню засвоїти програмний матеріал систематичного курсу фізики (10-й і 11-й класи). Дослідженням встановлена загальна кількість задач біля 1800. З них майже половина якісні задачі, більше 50 задач експериментальних, біля 30 задач з історичним змістом, стільки ж задач-парадоксів, цікавих за змістом задач, задач із символічною наочністю та інші. 60

В кожній темі будуються підсистеми ланцюжків конкретних задач. Важливою вимогою до побудови ланцюжків задач є вимога: кожна наступна задача повинна спиратися на попередню і мати елемент новизни (приклад ланцюжків абстрактних задач наводиться нижче з динаміки). Звичайно, можна підбирати конкретні задачі із збірників задач, але краще складати їх самостійно, використовуючи абстрактні задачі («тіло масою m знаходиться на горизонтальній площині L»). В конкретній же задачі називається конкретне фізичне тіло (автобус, погода тощо). Бажано фізичні тіла брати з реального життя з врахуванням інтересів школярів, щоб задачі були цікавими для них. Роботу зі складанням задач потрібно починати із з'ясування мети задачі і змісту навчального матеріалу. Установивши мету задачі, потрібно розробити її логічну структуру і намітити можливі вимоги. Після цього можна зробити кілька пробних формулювань і перевірити їхню відповідність меті і вимогам, пропонованим до навчальних задач, та вибрати краще формулювання. Наступним етапом складання задачі є редагування її тексту. Після цього задачу потрібно розв язати всіма можливими варіантами і внести корективу в її формулювання, якщо це потрібно. Наприклад, при вивченні руху тіла по колу природно виникло запитання: "Чому не виливається вода з бідона, якщо його обертати у вертикальній площині?", "Чому на повороті поверхня траси нахилена усередину?". Якщо в класі більшість хлопців спортсмени, то можна зупинитися на формулюванні другої задачі в наступній редакції: "На деякій ділянці шляху сани бобслею рухаються зі швидкістю 75 км/годину по траєкторії, що є дугою кола радіуса 15м. Визначити, яким повинний бути на такому віражі кут нахилу поверхні дороги до обрію, щоб сани не зійшли з її траєкторії. Ця задача стала попередньою до наступної задачі: "Потяг рухається по кривій радіусом 800м зі швидкістю 72 км/годину. Визначити, на скільки зовнішня рейка повинна бути піднята над внутрішньою. Відстань між рейками прийняти рівною 1,5 м". Для системи задач дуже важливо зв'язати всі задачі логічно. Наведемо приклад логічного розв'язування ряду задач з динаміки. У цьому ланцюжку ми формулюємо задачі в абстрактному виді. Пропоновані абстрактні задачі завжди можна переформулювати в конкретні в залежності від навчально-виховних цілей уроків. Наведемо приклад побудови ланцюжків задач з динаміки Задача 1. Тіло масою m 1 знаходиться на гладкій горизонтальній площині, зв язане з іншим тілом масою m 2 ниткою, що перекинута через нерухомий блок (мал.1). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки. Мал. 1 61

Задача 2. Тіло масою m 1 знаходиться на горизонтальній площині, зв язане з іншим тілом масою m 2 ниткою, що перекинута через нерухомий блок (мал.1). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки. Мал. 2 Задача 3. Тіло масою m 1 знаходиться на похилій площині з кутом нахилу α зв язане з іншим тілом масою m 2 ниткою, перекинутій через нерухомий блок (мал.2). Визначити прискорення цих тіл і силу натягу нитки, якщо коефіцієнт тертя μ. Задача 4. Тіла масою m 1 та m 2 зв язані ниткою 1, знаходиться на похилій площині з кутом нахилу α. Тіло масою m 3 з єднане з тілом масою m 2 ниткою 2, що перекинута через нерухомий блок (мал.3). Визначити прискорення тіл і силу натягу ниток, якщо коефіцієнт тертя μ. Мал. 3 Задача 5. Два тіла масами m 1 та m 2 зв язані ниткою 1, знаходиться на горизонтальній поверхні. Тіло масою m 3 зв язане з тілом масою m 2 ниткою 2, що перекинута через нерухомий блок 1, знаходиться на похилій площині з кутом α. До тіла масою m 3 прив язане тіло масою m 4 ниткою 3, що перекинута через нерухомий блок 2. Визначити прискорення тіл і силу натягу ниток, якщо коефіцієнт тертя μ. 62 Мал. 4

Радимо студентам-практикантам попрацювати над створенням своєї конкретної системи задач, яку потім будете кожного року вдосконалювати і з часом привчати і учнів формулювати свої задачі. Щоб допомогти студентам у цьому питанні ми рекомендуємо краще познайомитися з закладеною нами системою задач в кінематиці. Проходячи педагогічну практику студентпрактикант отримує завдання: «Побудувати ланцюжки задач з тем, які вивчаються в школі під час проходження практики і погодити їх з учителем фізики та математики». При поданні документації з педпрактики необхідно представити виконану роботу. 63

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Белецкая В.И. и др. Школьная гигиена. М.: Просвещение, 1983 160 с. 2. Волков В.В., Горобец Л.В. Задания по школьной гигиене. Славянск, 1988. 7 с. 3. Гигиена детей и подростков /под ред. В.И. Кардашенко. М.: Медицина, 1988. 512 с. 4. Инструкция по охране труда при работе на комп ютерах. ВДОП 2.00 5.04 96 Харьков, 1999. 12 с. 5. Методичні рекомендації до проведення психологічної практики для студентів ІІІ-V курсів та магістрантів V курсу всіх спеціальностей педагогічного напряму /Укладачі: Шайда Н.П., Саврасов В.П., Маковєєва С.В. та ін.. Слов янськ, 2009. 36 с. 6. Моделювання сучасного уроку математики в школі: Навч. посіб./ Уклад.: Н. І. Труш, Б. Б.Беседін, Г. М. Бірюкова, Л. Г. Плесканьова. Слов янськ, 2009. 103 с. 7. Рибєнцев В.Н., Голоденко М.М. Фізика 9 (основи механіки (кінематика)). Слов янськ, 2007. 135 c. 8. Сулла М.Б. Охрана труда. М.: Просвещение, 1989. 272 с. 64

Підписано до друку. Формат 60х84 1/16. Ум. др. арк. 4,0. Тираж прим. Зам. 270. Підприємець Маторін Б.І. 84116, м. Слов янськ, вул. Г. Батюка, 19. Тел./факс +38 06262 3-20-99. E-mail: matorinb@ukr.net Свідоцтво про внесення суб єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК 3141, видане Державним комітетом телебачення та радіомовлення України від 24.03.2008 р. 65