побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу; оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил; забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб; встановлення міжпредметних зв'язків» усвідомлених учнями; зв'язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості; логічність і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності; формування уміння вчитися, потреби поповнення своїх знань; зв'язок з життям, особистим досвідом учнів: формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності; діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. 1392. 2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (набуваєчинності поетапно).
3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 641 «Про затвердження Концепції національнопатріотичного виховання дітей та молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах». 4. Наказ Міністерства освіти і науки України 29.05.2015 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня». 5..Лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»
6. Лист Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»: «Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчальновиховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodicalrecommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років».
7. Лист Міністерства освіти і науки України від04.09.2015 1/9-422«Про переліки навчальної літератури у 2015/2016 н.р.». 8. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.06.2012 1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін». 9. Лист Міністерства освіти і науки України від 24.05.2013 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах». 10. Лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 1/9-343 «Про організацію навчально-виховного процесу.» (6 клас). 11. Лист Міністерства освіти і науки України від 03.09.2015 063/11095: «термін дії наданого грифа навчальних видань складає 5 років з дня офіційного затвердження відповідного рішення».
12. Лист Міністерстваосвіти і науки України від 10.08.2015 1/9-380 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»; 13. Лист Міністерства освіти і науки України від 05.12.2014 1/9-630 «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»: «1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо.
Учитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.
Організаційний Цільовий Мотиваційний Комунікативний Змістовний Технологічний Контрольний Аналітичний
Попередня підготовка до уроку: - вивчення навчальної програми, її пояснювальної записки, змісту самої програми, - усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань, які вирішує кожна тема - ознайомлення з підручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, педагогічною і методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналіз власний досвід. Учитель має знати: - що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах, - що вивчатимуть у наступних.
Безпосередня підготовка до уроку Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня - домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу; розвиваюча - розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізнавальної діяльності та ін.; виховна - сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колективу класу.
Безпосередня підготовка до уроку Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Вибір форм організації навчання. Вибір методів і прийомів навчання. Наочно-технічне оснащення уроку. Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Складання плану-конспекту уроку. Перевірка готовності вчителя до уроку. Перевірка готовності учнів до уроку.
1) урахування того, який матеріал є найскладнішим для засвоєння; 2) об єктивна оцінка рівня знань учнів; 3) осмислення внутріпредметних і міжпредметних зв'язків явищ, що вивчаються; 4) добір навчального матеріалу, 5) пошук і систематизація в матеріалі програми інформації, цікавої для учнів, яка б активізувала увагу, сприяла вихованню вольових зусиль; 6) продумування системи використання наочних посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних і лабораторних ро біт згідно з вимогами навчальних програм; 7) визначення системи категорій і понять, 8) визначення обсягу знань та умінь, якими повинні оволодіти слабкий, середній та сильний учні.
Урок вивчення нового: традиційний (комбінований), лекція, екскурсія, дослідницька робота, учбовий і трудовий практикум тощо.
Урок закріплення знань: практикум, екскурсія, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація тощо.
Урок комплексного застосування знань: практикум, лабораторна робота, семінар тощо.
Урок узагальнення і систематизації знань: конференція, круглий стіл, семінар тощо
Урок контролю і корекції знань: контрольна робота, залік, колоквіум, огляд знань тощо.
Сьогодні вчитель вільно обирає структуру уроку. Не обов язково дотримуватися формального поєднання й послідовності етапів уроку. Але при цьому педагог не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів, форм і засобів навчання, необхідних для розв язання поставлених навчальних завдань.
Доцільність тих чи інших типів і структур уроку оцінюється за кінцевим результатом процесу навчання, а не за наявністю «для краси» елементів окремих технологій.