МИКОЛА ЛЬВОВИЧ СКАДОВСЬКИЙ ( ): ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ

Transcription

1 УДК 930 (477) МИКОЛА ЛЬВОВИЧ СКАДОВСЬКИЙ ( ): ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЇ Інна Теплова Український художник Микола Львович Скадовський за життя був добре відомим в мистецькому середовищі, проте й до сьогодні його життєвий шлях не став предметом окремої уваги науковців. У статті висвітлено коло джерел щодо вивчення біографії українського художника М. Скадовського. Автором проаналізовано доступні джерела, передусім архівні, визначено їхню інформаційну цінність, виокремлено перспективи подальшої евристичної роботи. Ключові слова: Микола Львович Скадовський, джерельна база, біографія художника, Південна Україна, рід Скадовських. Микола Львович Скадовський належить до найвідоміших постатей в історії роду Скадовських. Серед великої родини лише він здобув спеціальну освіту в галузі мистецтва та реалізував себе як художник. Талановитий митець став відомим серед мистецтвознавців та поціновувачів художніх творів ще за життя, однак згодом його незаслужено забули. Біографія Миколи Скадовського залишається вкрай малодослідженою. Перші короткі довідки про художника з явилися в окремих некрологах [1]. Життєвим шляхом М. Скадовського цікавилися передусім мистецтвознавці. У полі їх зору перебували техніка письма, художні образи, проблематика творів, місце його творчості в історії мистецтва південноукраїнського регіону та ін. Замітки носили переважно оглядовий характер та не мали посилань на джерела. У радянський період ім я художника дворянського походження з являлося зовсім рідко, передусім на сторінках енциклопедичних видань [3; 36]. Виняток становлять роботи мистецтвознавців з малої Батьківщини Миколи Львовича [2; 35]. Центром зберігання основного масиву творів Миколи Львовича та вивчення його художньої спадщини є Херсонський обласний художній музей імені О. Шовкуненка. Саме на його базі в 1996 та 201 рр. організовувалися ювілейні конференції, в тому числі й за участі нащадків М. Скадовського [28]. Отже, в умовах інтересу громадськості до постаті М. Скадовського актуалізація джерел має сприяти подальшому вивченню біографії митця, наповненню її новими фактами. Для дослідження творчого шляху М. Скадовського ми залучили матеріали з архівних сховищ України та Російської Федерації: Центрального державного Кандидат історичних наук, викладач кафедри історії України та методики викладання Херсонського державного університету Scriptorium nostrum (8) 208

2 архіву музею літератури і мистецтв України (м. Київ), наукового архіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (м. Київ), Державного архіву Херсонської області, Російського державного історичного архіву (м. Санкт-Петербург), Російського державного архіву літератури і мистецтв (м. Москва), Центрального історичного архіву м. Москва (м. Москва). Також було використано матеріали архівних фондів та експозицій Херсонського обласного художнього музею імені О. О. Шовкуненка, Білозерського районного музею ім. Д. Багалія. За типово-видовою класифікацією поділяємо джерела на актові та діловодні документи, документи наукових та культурних установ, офіційне та приватне листування, зображальні джерела. До актових та діловодних документів відносимо матеріали про дворянське походження [34], плани маєтку [4], нотаріальні документи (роздільний запис на майно Лева Балтазаровича, акти купівлі, оренди, закладні, довіреності, третейські угоди) [5-9], особову справу про навчання Миколи Скадовського (в Імператорському Московському університеті) [53], метричні записи. Діловодні документи дозволили уточнити чимало фактів з життя Миколи Львовича, зокрема дату його народження. З огляду на наявність в особовій справі виписки з метричної книги Церкви Різдва Іоанна Предтечі в Білозерці тепер достеменно відомо, що художник народився 16 листопада 1845 р. [33, арк зв.]. Донедавна вважалося, що художник народився у 1846 році. Причиною помилки був невірний підрахунок на основі повідомлень некрологів [1; 27; 29-30]. Його хрещеними були дядько Петро Петрович Брюхачов і тітка Олександра Балтазарівна Де-Дотт [53, арк. 3 зв.]. З особової справи про навчання дізнаємося, що після закінчення Рішельєвського ліцею у 1865 р., Микола Скадовський вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету. У цьому навчальному закладі він навчався лише 2 місяці. У вересні 1865 р. Микола перейшов на медичний, а в 1866 р. на юридичний факультет Імператорського Московського університету, який закінчив у 1871 р. Про переведення у межах цього навчального закладу дослідникам біографії митця довгий час було невідомо. Цінні відомості про сімейний уклад родини художника містять записи в метричних книгах про хрещення. Так, Микола Львович, разом з сестрою Варварою, стали хресними для племінників Антоніни Георгіївни та Юрія (Георгія) Георгійовича [11, арк. 353 зв.-354; 34, арк. 104зв.]. До речі, Микола Львович та Антоніна Георгіївна народилися в один день з різницею в 32 роки. Консервативність у підході до вибору хрещених та вузьке коло близьких знайомих помітно вирізняло дворянські родини. Унікальні приватно-правові акти знаходяться у фондах окремих нотаріусів. Найбільш інформативними є матеріали фонду нотаріуса Іларіона Івановича Корбуля ( ), який укладав приватноправові акти родини протягом 30 років ( ). Нотаріальні документи дозволяють з ясувати час перебування художника в рідному маєтку Білозерка та Херсоні, Scriptorium nostrum (8) 209

3 реконструювати процес формування його власності, форми залучення до ведення господарчих справ. З документів дізнаємося, що після смерті батька Лева Балтазаровича в 1871 р., Микола, разом з молодшим братом Георгієм, перебрав на себе управління родовим маєтком Білозеркою. Однак згодом старший брат Микола вирішив повністю присвятити себе мистецтву [9, арк зв.]. Після завершення навчання, Микола Львович все частіше перебував в сусідній Одесі, тому маєткові справи делегував Георгію Львовичу [7, арк. 57 зв.; 8, арк. 146 зв.]. Перша довіреність на ім я Георгія Львовича датується 1874 р. Документ стосувався вирішення справ про долю маєтку після здачі в оренду [5, арк. 25]. З 1885 р. він надав брату в оренду свою частину батьківської спадщини [9, арк зв.]. Після смерті М. Скадовського його спадщина перейшла до дружини та малолітнього сина [10]. Документи наукових та культурних установ представлені статутами, журналами засідань, звітами про продаж картин під час виставок в Одесі в рр., матеріалами діловодства Товариства південно-російських художників [18 20]. Організатор Товариства південноросійських художників був постійно присутній на зборах та брав участь у трьох виставках. На першій виставці (8 квітня 3 травня 1890 р.) він представив більше 10 картин [17; 22]. Картини Миколи Львовича були реалізовані вже на початку заходу [15-16]. Одну з акварелей придбав голова Одеського тимчасового присутствія по внутрішній цензурі (1881), згодом симбірський віце-губернатор Сергій Дмитрович Ржевський) [15]. Твори митця вирізняла висока вартість. Картину «Іній», наприклад, реалізували за 125 крб., «Ріллю» 60 крб. [18, арк. 118]. За результатами виставки М. Скадовський отримав 166 крб. [19, арк. 116]. Необхідно зазначити, що реалізація картин служила лише додатковим заробітком для художника, оскільки здача в оренду родової земельної власності гарантувала стабільний прибуток. Тому М. Скадовський дозволяв організаторам виставок самостійно встановлювати вартість своїх творів [51, арк. 47; 52, арк. 1]. Протоколи засідань товариства містять власноручні підписи художника [18, арк. 20]. Серед приватного епістолярію маємо листи Миколи Львовича батькам, написані під час навчання в Одесі [37], Дюссельдорфі (5 листів, ) [41-45; 50], дружині під час подорожей Францією та Італією (1889) [46-49]. Подорожі південною Італією були особливо продуктивними для творчої діяльності митця. Під час зупинки в Портічі художник намалював 9 акварелей. Також є картини, що відображають пейзажі Швейцарії («Юнгфрау») та Франції («Околиці Ментони»). Приватне листування зберіглося завдяки нащадкам Миколи Львовича і нині частково представлено в архіві Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка. Зберігся також лист художника до викладача Імператорського Московського університету Б. М. Чичерина (1867) [21], переписка з Всеросійським товариством сприяння художникам, в особі його Scriptorium nostrum (8) 210

4 секретаря, відомого російського письменника Дмитра Васильовича Григоровича ( ) [51-52]. Окрім власне інформативної цінності, епістолярій дає можливості для графологічного аналізу. Епістолярій Миколи Львовича є унікальними ще й з огляду на невелику кількість збереженої сімейної переписки Скадовських. Аналіз листів до родини дає змогу стверджувати, що студент вів активне культурне життя: відвідував лекції німецького зоолога і мандрівника, засновника Берлінського акваріуму Альфреда Брема [43, арк. 2], ботанічний сад, художні виставки [42], театральні вистави [43, арк. 2]. Майбутній художник багато часу та сил віддавав навчанню [41, арк. 1]. Про свої справи та досягнення він, у листах до матері, систематично повідомляв близьким, ділився з ними думками про художню творчість. Так, художник писав: «Займаюсь тим, що малюю з гіпсу для здачі в академію я з дозволу професора почав картину і акт; останнє означає писати з оголеної фігури у весь зріст. Справи йдуть доволі успішно» [43, арк. 2]. Листи часто супроводжувалися малюнками, які ілюстрували його тексти та враження від побаченого в Німеччині портрети подорожніх, звичайних німців, сюжетів з повсякденного життя, експонати музеїв тощо [42; 44; 50]. Твори зображувального мистецтва авторства М. Скадовського (живопис, малюнки олівцем, начерки та ескізи) дозволяють робити висновки про його естетичні принципи та суспільні орієнтири. Автопортрет, портрети знайомих, зображення інтер єру («Розтин мертвого тіла», «Перед концертом», «Обід швачки»), традиційних розваг та занять («Мисливець»), а також пейзажних полотен («Хутір поблизу Херсона») безпосередньо з натури під час перебування в Білозерці відкриває питання про можливість використання їх у якості джерела до вивчення маєткової культури Скадовських. Нині роботи Миколи Львовича зберігаються у музеях України та Росії, а також в приватних колекціях. До сьогодні немає загального реєстру робіт художника, але їх кількість повинна складати більше ніж 200 (за даними різних каталогів) [2; 3; 12-14; 23-24; 38-40]. Для створення найбільш повного списку наявних та втрачених творів М. Скадовського нами, крім каталогів, було також залучено акти придбання та інвентарні описи [25-26]. Маємо прижиттєвий портрет М. Скадовського. У 1891 р. його створив художник і друг Миколи Львовича Микола Дмитрович Кузнєцов. Нині твір зберігається у фондах Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка. Таким чином, дослідження постаті Миколи Львовича Скадовського вимагає залучення різноманітних видів джерел. Масштаби творчості та рівень вивчення життя і спадщини художника помітно дисонують. Серед факторів, що вплинули на формування джерельної бази дослідження біографії М. Скадовського, на нашу думку, можна виокремити такі: порівняно незначний період художньої практики, тривале перебування за кордоном, усамітнений спосіб життя митця та стан збереження родинного архіву. Актуальним Scriptorium nostrum (8) 211

5 залишається пошук творів художника в приватних колекціях, дослідження частини родинного архіву, що зберігається у нащадків роду Скадовських. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Барковская О. Инициатор товарищества [Електронний ресурс] / О. Барковская // «Мигдаль Times» Февраль-март/ Режим доступу : tovarishhestva.html. 2. Выставка произведений Николая Львовича Скадовского ( ) : к 125-летию со дня рождения. Каталог. Херсон, б/и., с. 3. Государственная Третьяковская галерея. Каталог собрания. Серия «Живопись XVIII XX веков». Живопись второй половины XIX века. Том 4. Кн. вторая. Н Я. М. : Гос. Третьяковская галерея, с. : 1051 ил. 4. Державний архів Херсонської області (далі ДАХО). Ф. 302, спр ДАХО. Ф. 59. Оп. 1. Спр арк. 6. ДАХО. Ф. 59. Оп. 1. Спр арк. 7. ДАХО. Ф. 59. Оп. 1. Спр арк. 8. ДАХО. Ф. 59. Оп. 1. Спр арк. 9. ДАХО. Ф. 59. Оп. 1. Спр арк. 10. ДАХО. Ф. 77. Оп. 1. Спр арк. 11. ДАХО. Ф Оп. 40. Спр арк. 12. Каталог ІV периодической выставки картин южно-русских художников. Одесса, Тип. «Одесского вестника», с. 13. Каталог ІІІ периодической выставки картин южно-русских художников. Одесса, Тип. «Одесского вестника», с. 14. Каталог посмертной выставки картин, этюдов и акварелей Н. Л. Скадовского. М. : Типо-литография Выс. утв. Т-ва И. Н. Кушнерова и Ко, с. 15. Корреспонденция // Одесские вести, Корреспонденция // Одесские вести, Корреспонденция // Одесские вести, Науковий архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Т. Рильського НАН України (м. Київ) (далі НА ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України). Ф. 20 3/86. ІІ периодическая выставка. Материалы по организации и проведению в гг. 118 арк. 19. НА ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Ф. 20 3/В7 88 ІІІ. ІІІ художня виставка. Листування, фінансові документи, 1892 р. 65 арк. 20. НА ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Ф. 20 2/81. Товарищество южно-русских художников. Протоколи зборів, рр. 42 арк. 21. Науково-дослідний відділ рукописів Російської державної бібліотеки. Ф Чичерины. Карточка 22. Ед. хр. 51. Письмо к Б. Н. Чичерину. 2 арк. 22. Новости // Херсонские новости, Одесский художественный музей. Живопись XVI начала ХХ вв. : каталог / Сост. Л. Н. Калмановская, Л. Н. Гурова. Одесса, с. 24. Одеська державна картинна галерея. Каталог. К. : Мистецтво, с. Scriptorium nostrum (8) 212

6 25. Особистий архів І. В. Чорноіваненко (м. Херсон). Акти придбання картин, 1969, рр., Херсонський обласний художній музей імені О. О. Шовкуненк, копії. 26. Особистий архів І. В. Чорноіваненко (м. Херсон). Інвентарна картка з фонду «Живопись светская» «КХМ-593. Инв. Ж-325. Скадовский Н. Проводы в армию», Костромський державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник, копія, лютий 2013 р. 1 арк. 27. Памяти Н. Л. Скадовского // Артист, 1892 г. 24. С Програма міжрегіональної наукової конференції «Внесок родини Скадовських у розвиток української та світової культури, науки, духовності», що присвячена 170-річчю від дня народження відомого українського художника Миколи Львовича Скадовського. Херсон, б/в, с. 29. Російський державний архів літератури і мистецтв (м. Москва). Ф Оп. 1. Спр арк. 30. Російський державний архів літератури і мистецтв (м. Москва). Ф Спр арк. 31. Російський державний архів літератури і мистецтв (м. Москва). Ф Оп. 1. Спр арк. 32. Російський державний архів літератури і мистецтв (м. Москва). Ф Оп. 1. Спр арк. 33. Російський державний історичний архів (м. Санкт-Петербург). Ф Оп. 29. Спр арк. 34. Російський державний історичний архів (м. Санкт-Петербург). Ф Оп. 2. Спр арк. 35. Скадовський М. ( ). До 155 річчя від дня народження / Авторукладач В. Г. Чуприна, ред. Зелена Л. І., відпов. за вип. Нікулькіна Н. В. Херсон, Херсонська обласна універсальна бібліотека ім. О. Гончара, Херсонський художній музей ім. О. О. Шовкуненка, с. 36. Скадовський М. Л. // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 10. Салют Стоговіз / Редкол. : (голова) М. П. Бажан. 2 ге вид. Київ : Українська Радянська Енциклопедія, С Херсонський обласний художній музей імені О. О. Шовкуненка, фонд художника М. Л. Скадовського (далі ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка). Письмо Н. Скадовского, Одесса, до 1871 г. 1 арк. 38. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Перечень картин, хранящихся в музеях Украины и России. 1 арк. 39. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Список посмертной выставки картин с указанием цен, 1893 г., рукопис. 8 арк. 40. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Перечень картин, хранящихся в музеях и личных коллекциях потомков в России. 1 арк. 41. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского семье, Берлин, 14 февраля 1875 г. 1 арк. 42. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского, Берлин, 3 января 1875 г. 4 арк. Scriptorium nostrum (8) 213

7 43. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского, Дюссельдорф, 15 февраля 1875 г. 2 арк. 44. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского, Дюссельдорф, 30 ноября 1874 г. 6 арк. 45. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского, Дюссельдорф, январь 1875 г. 1 арк. 46. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского Скадовской М. С., Париж, 4 сентября 1889 р. 1 арк. 47. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского Скадовской М. С., Париж, 5 сентября 1889 р. 1 арк. 48. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского Скадовской М. С., Париж, 7 сентября 1889 р. 1 арк. 49. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского Скадовской М. С., Портичи, 5 октября 1889 р. 1 арк. 50. ХОХМ ім. О. О. Шовкуненка. Письмо Н. Скадовского, Волочинськ- Дрезден-Лейпциг, 16 ноября 1874 г. 8 арк. 51. Центральний державний історичний архів Санкт-Петербургу. Ф Оп. 1. Спр арк. 52. Центральний державний історичний архів Санкт-Петербургу. Ф Оп. 1. Спр арк. 53. Центральний історичний архів м. Москва. Ф Оп. 34. Спр арк. Украинский художник Николай Львович Скадовский при жизни был хорошо известен в художественной среде, однако его жизненный путь не стал предметом отдельного изучения историков. В статье очерчен круг источников для изучения биографии Н. Скадовского. Автор анализирует доступные источники, в первую очередь архивные, определяет их информационную ценность, указывает перспективы дальнейшей эвристической работы и расширения круга источников. Ключевые слова: Николай Львович Скадовский, источниковая база, биография художника, Южная Украина, род Скадовских. The article outlines the state of the source base for study of the biography of the Ukrainian artist Mykola Lvovych Skadovskii. It is proved that during his life the artist was well-known in the artistic environment, but even in these days his life path has not become the subject of a separate study. Mykola Lvovych Skadovskii belongs to the most famous figures in the history of Skadovskii family line. Among this big family he was the only person who received special education in the field of art and realized himself as an artist. A generalization of available types of sources, primarily archival, is made, their information value is analyzed, perspectives of the search are singled out. Keywords: Mykola Skadovskii, source base, biography of the artist, Southern Ukraine, family of Skadovsky. Scriptorium nostrum (8) 214