NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE. Nr1(5)

Size: px
Start display at page:

Download "NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE. Nr1(5)"

Transcription

1

2 Fundacja Central European Academy Studies and Certification (CEASC), Polska Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności (WSIU), Łódź, Polska NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Nr1(5) Łódź Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności 2016 ISSN

3 Redakcja: Rektor WSIiU, Prof. zw. Dr hab. Krzysztof Dems redaktor naczelny Prezes Zarządu Fundacji CEASC Mykola Smolinskyy zastepca redaktora naczelnego Kolegium Redakcyjne: Nauki psychologiczne Julia Bystrowa, Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności (WSIiU), Prof. zw. Dr hab., Polska Nauki pedagogiczne Wiktor Synjow, Narodowy Uniwersytet Pedagogiczny imienia M. P. Dragomanowa, IPPiP, Dyrektor Instytutu, Akademik NAPN Ukrainy, Prof. zw. Dr hab., Ukraina Krystyna Baranowicz, Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności (WSIiU), Prof. zw. Dr hab., Polska Tatiana Owczynnikowa, Leningradski Państwowy Uniwersytet imienia A. S. Puszkina, Prof. zw. Dr hab., Rosia Hervé Benoit, wydawca «La nouvelle revue de l ais», redaktor naczelny, Prof. nadzw. Dr hab., Francja Ludmiła Hoppe, Uniwersytet Humboldta w Berlinie, Prof. nadzw. Dr hab., Niemcy Nauki społeczne Eduard Afonin, Narodowa Akademia Administracji Publicznej przy Prezydencie Ukrainy, Prof. zw. Dr hab., Akademik ATU, Ukraina Nauki prawne Mykola Karczewski, Ługański Państwowy Uniwersytet Spraw Wewnętrznych imienia E. O. Didorenka, Prorektor, Prof. zw. Dr hab., Ukraina Nauki gospodarcze Olga Ilasz, Lwowska Akademia Handlowa, Prof. zw.dr hab., Ukraina Iryna Bobuch, Institute for Economics and Forecasting National Academy of Sciences, Prof. nadzw. Dr hab., Ukraina Nauki medyczne Andrzej Petrunia, EuroEyes, Prof. zw. Dr hab., Chiny Nauki farmaceutyczne Walentyn Toloczko, Narodowy Uniwersytet farmaceutyczny MOZ Ukrainy, Naczelnik Wydziału Zarządzania i Ekonomii Farmacji, Prof. zw. Dr hab., Ukraina Nauki biologiczne Włodzimierz Ziółkowski, Wyższa Szkoła Informatyki i Umiejętności (WSIiU), Dziekan Wydziału Pedagogiki i Promocji Zdrowia, Prof. Dr., Polska Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja, doświadczenie Nr 1(5). Łódź : Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Informatyki i Umiejętności Niniejsza publikacja została wydana z inicjatywy Fundacji Central European Academy Studies and Certification (CEASC), Bydgoszcz (Polska) przy współpracy z Wyższą Szkołą Informatyki i Umiejętności (WSIiU), Łódź (Polska). Publikacja zawiera artykuły na temat modernizacji ukraińskiej przestrzeni edukacyjnej, wdrażania innowacji naukowych i pedagogicznych w ramach kwalifikacji europejskiego Szkolnictwa Wyższego oraz Europejskich Ram Kwalifikacyjnych dla uczenia się przez całe życie. Zbiór materiałów skierowany jest do wykładowców i studentów oraz pracowników administracyjnych Szkół Wyższych i innych zainteresowanych stron. Wydawca WSIU, 2016

4 CONTENTS 2 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI Kolodko I. M. Structural components of the concept of "readiness to environmental activities"... 4 Lytvynenko I.S., Prasol D.V. Psychological support of children who have experienced armed conflict... 8 Lapunova V.A. Interdisciplinary classification of tolerance levels Strashko I.V. Podcast as a socio-cultural phenomenon Kuzmenko Iu.V. HISTORIA EDUKACJI Forming of educational component of specialists of labor training in years Misko N.V. The affecting factors of the scientific theory development of domestic thesaurus of education management (the last quarter of XX - beginning of XXI century) Musienko V.S. Forming of feeling of patriotism among children of pre-school age: historical and pedagogical aspect ( years) EDUKACJA HUMANISTYCZNA Danylina O.W. Memories by sixtiers as autobiographical metagenre Kuts M. О. CONTENTS Implementation of simulation-gaming technology in teaching foreign languages in higher educational institutions Lilik O.O. Diagnostics of students-philologists readiness to work with literary-theoretical concepts Logvinenko N. M. Theoretical and methodological foundations of studying Ukrainian language in high military educational institutions Matsyshyna I.V. Cross-media journalism: quality versus quantity Prymakova V.V. The concept postgraduate education in the scientific pedagogical discourse Telychko N.V., Harapko V.I. Contemporary practical training of teachers of foreign languages in universities in Ukraine.. 76 Glushchenko I. EDUKACJA SPECJALNA Methods for forming lexical generalizations of varying difficulty in primary school-aged children with mental retardation Lyashko V.V. About the problem of study of availability and relations between individual activity style, a form of mental retardation and individual typological properties of pupils with mental disabilities Polulyashenko M. S. A. Seletskiy s points of view on the children with mental disabilities development Synjov V. N., Bystrova Yu. A. Rehabilitation of socially maladjusted persons EDUKACJA MEDYCZNA Kravchuk M.G., Starostenko O.V. Medical biology in professional training of students of medicine: role of independent work

5 3 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Panchuk O.V., Kravchuk M. H. Ways of biological competence formation in a medical student: principle of continuity Pogorila I.O., Romanenko O.V. Biologically active substances of plant origin in professional practice of medical student Polianska O.S., Polianskiy I.U. Using of interactive technologies for teaching of discipline "Physical rehabilitation. Sporting medicine" NAUKI FARMACEUTYCZNE: EDUKACJA,EKONOMIKA I ZARZĄDZANIE Litvinova E.V., Posylkina O.V. Comparative analysis of intellectual resources commercialization models in universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile Buchko V. B. EDUKACJA PRAWNA Topical Issues of Ukrainian Civil Procedure Karchevskyy M.V., Karchevska O.V. Practical proof of social theorems MODERNIZACJA EDUKACJI Druzhenenko R.S. Integration of functional-pragmatic and ethnopedagogical approaches to formation of communicative and pragmatic competence of future teachers-language and literature Іvanchykova S. Determine the effect of fitness on power and power-speed university students Petryshyn L.Y. Professional training of creative social teachers Smolnikova O. G. Self-control and reflective self-assessment as the basis of second language autonomous learning in higher education Stepashko V. O. Self-assessment results of activities of higher educational establishment as toolkit software of quality of higher education GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ Pron S.V. Evaluate the performance of agroaviation works Smolinskyy M.V. Innovative projects of ceasc foundation as a part of an enhancing role of small and medium business in the process of european integration of Ukraine Teslenko P., Voznyi O. Two-level project management system

6 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 4 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI A postgraduate student I. M. Kolodko Ino4ka_sumy@mail.ru STRUCTURAL COMPONENTS OF THE CONCEPT OF "READINESS TO ENVIRONMENTAL ACTIVITIES" Kolodko I. M. Structural components of the concept of "readiness to environmental activities" The essence of the concepts of "environmental activities", "readiness" and "readiness to environmental activity" is based on the theoretical analysis of philosophical, psychological and pedagogical literature. Different approaches of the concept of "readiness" and "readiness to environmental activity" of both Ukrainian and foreign scientists were investigated. The structure of the concept of "readiness to environmental activity" and the main components of the concept are defined. The structure of the concept of "readiness to environmental activity" may be represented by us through interrelated components: a cognitive component (knowledge about the essence and content aspects of readiness to ecological activity), emotional component (combines the needs, values, motives of activity aimed at achieving a positive emotional attitude to the process of readiness to environment activity) and activity component (experience of the application of knowledge and skills in environmental activity). Key words: ecological activities, readiness, readiness to environmental activity, cognitive aspect, emotional aspect and activity aspect. The process of Ukraine's accession to the educational space provides global changes in the environmental education of students, including the willingness of students to environmental activities. Although a positively formed environmental activities of students is a guarantee of a high level of state and society. However, a high level of formation of environmental activity is achieved not at once. An important condition of the formation of ecological activity is the readiness of students to environmental activity, which is achieved by mastering of students of all components of readiness of students to environmental activity. Therefore, an important objective of comprehensive school and out-of-school educational institutions at the stage of development of education in Ukraine is the formation of readiness of students to environmental activity, to equip students with the knowledge in ecology, to understand the essence of the content of environmental activity and on the basis of it to form of readiness to environmental activity and to apply this knowledge and experience in the future. The aim of the article is to perform the theoretical analysis of the implementation of the concepts of "readiness", "readiness to environmental activity" based on worked up philosophical, psychological and pedagogical scientific literature, as well as the distinguishing of the structural components of the concept of "readiness to environmental activity." The problem of readiness of a person to any activity at all is extensively cleared up in the scientific and educational literature and determined by modern scientists as the quality of the individual (M. Dyachenko, A. Kandybovych, A. Kovalev, A. Sazonov, V. Sakharov, and others.), as the condition of the individual before the activity (A. Barabanschykov, K. Duray-Novakova, A. Derkach, V. Krutetskyy A. Pune, D. Uznadze etc.), as the presence of certain abilities (B. Ananiev, S. Rubinstein, V. Slastonin). Three stages of the investigating of the phenomenon of readiness are defined in the psychologico-pedagogical science. Thus, in the first stage (the end of the XIX the beginning of XX century.) it was formed an understanding of the concept readiness as an instruction (O. Kyulpe, K. Marbach, D. Uznadze). The second stage is to be referred to the period of investigating the readiness as a specific phenomenon of human sustainability

7 5 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE to external and internal influences. This understanding of readiness is caused by intensive study of the neurophysiological mechanisms of regulation and self-regulation of human s behavior. In this respect the essential meaning has the researches of the US psychologists about social instruction, expression of its basic characteristics, structural components and technical attempts to measure it (F. Znanetski, D. Katz, G. Allport, M. Smith, W. Thomas etc. ). The third stage of investigating the concept readiness is associated with researches in the field of the theory of activity. During this period the readiness is considered to be in connection with the emotional, volitional and intellectual potential of the individual according to a specific kinds of activity. Readiness is characterized as a qualitative indicator of self-regulation at different levels of passing the processes: physiological, psychological and social (A. Ganyushkin, M. Dyachenko, L. Kandybovych, M. Levitov, etc.). [3, p ], [5] Readiness is usually considered through the activity of the individual, via the individual readiness for action. Readiness for action in dictionary of psychologist is defined as the installation aimed at performing some action. Readiness for action involves firstly: the presence of specific knowledge, skills and readiness to counter obstacles that arise in the course of action; secondly: providing the action that is performed for some personal meaning. Readiness for action is implemented by detection of its individual components: formation of neurodynamic action; physical training, psychological factors of readiness [12, p. 25]. In education encyclopedia readiness is expressed through the concept of "readiness to activity" as a state of psychological and physiological mobilization of human systems to ensure performing of certain activity. [1, p. 136]. According to the investigation of Gudkov E., readiness for a certain kind of activity is defined as motivated by certain kind of activity a set of skills, knowledge, practical skills and abilities, classes and relationships which are needed to achieve socially important goals and results [9, p ] The study of psychological and educational researches on this issue has shown that filling the notion of "readiness" with specific content is predetermined by the activity, which serves the aim of mastering the training. In their study, M. Dyachenko and L. Kandybovych consider the readiness to activity as the quality of the individual, but they give a broader specification of the components of the concept. The components of readiness for environmental activity are distinguished by them as the following: motivative component (a positive attitude to the activity); orientating (knowledge about the features of the studied kind of activity); operating (possession of means and methods of professional activity); volitional (selfcontrol, the ability to control the actions); valuable component (self-appraisal of readiness to the activity) [11, p. 337]. From the point of view of L. Kondrashova, there are other structural components of readiness for the activity: motivative (professional installation, interests, desires to work), morally-oriented (values, which are based on professional ethics); cognitive-operational (professional orientation of attention, memory, etc.), emotional and volitional (feelings, volitional processes that provide increased efficiency); valuable (self-assessment of their training) [2, p.10-11]. Considering the notion of "readiness to professional self-determination" as the ability of students to carry out free and independent choice of profession, V. Machuskyy in his study identifies the following components of this concept: cognitive, motivational, practical, effective, creative component and self-assessment component. As the author notes, the most important place in the structure of motivational component occupy the motives of educational and professional as all the other components performing the incentive function, intensify the activity of students,

8 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 6 and motives integrate their manifestation [4, p ]. In a study of S. Bryzgalova the concept readiness is understood as integrated dynamic personal formation, which is acquired as a result of special training and includes in its structure such interrelated elements: scientific- theoretical, practical, psychological [7]. In the structure of the concept of readiness I. Hozanov [13, p. 14] is identified the following components: motivationaltargeted, information, technological. In the study of I. Gotha readiness is seen as a systemic characteristic of the individual, which includes three components: motivation (interest in activities, the need for successful solving of tasks), cognitive (knowledge system needed for implementation of activities as well as possession means solving problems) emotional and volitional. Readiness can be expressed at different levels: acquaintance, elementary readiness, awareness, system readiness [8]. Analyzing the research of S. Akimov on the issue of readiness to activity, we concluded that the readiness of man to any activity, including environmental, can be represented by the formula: "readiness = wish + knowledge + skills" or "ready = want + know + can "[6, 15-17]. This formula reflects three aspects of readiness, motivation or personal, informational and activity component. By definition of K. Duray-Novakova, readiness is not only the result but also the purpose of training, initial and basic condition for the effective implementation possibilities of each individual. In her fundamental study of students' readiness for teaching activity the scientist determines the readiness as complex structural formation, the central core of which is positive attitudes, motivation and awareness of the value of educational work. The structure of readiness also includes a set of professional and pedagogical knowledge, skills and some experience of their application in practice. K. Duray-Novakova connects readiness of the professional orientation activities and resistant attitudes to work. The readiness is not the unity of qualities and mental state of the individual. She notes that although the mental state is not a quality of a person, but he is not opposed to it, in fact it can move in the activity in quality. The indicators of readiness is associated with the personality and activity. If the readiness operates in a limited period of time, then it can be called as a state; if the readiness is manifested in different periods under the influence of motivational factors and situations, then you should talk about the readiness as the quality of the individual. The indicators of readiness, in her opinion, are: - The content of needs and motivations of educational activity, the level of knowledge about the nature of professions; - The degree of awareness of the responsibility for the results of educational activities; - The level of mobilization and activation of knowledge, skills and significant qualities of the person; - The quality of social attitudes to educational activity, the level of the stability of professional interests [10, p. 29]. Thus, examining the theoretical aspect of the concept of "readiness" it should be noted that the readiness to environmental activity can be defined as a deliberate way of practical realization of the students respect for the natural objects, the transformation of the environment and to promote a better environment by complying with standards and rules of environmental management. Each concept has its own structure or content, that is substantial set of specific properties which are inherent to knowledge objects belonging to different classes. The concept of "readiness to ecological activity" is not an exception. Investigating the structure of the concept of "readiness to environmental activities," we consider to be appropriate to take as the basis the study of the structure of concept "readiness to ecological activity" developed by scientists M. Dyachenko and L. Kandybovych. The structure of the concept of "readiness to environmental activity" may be

9 7 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE represented by us through interrelated components: a cognitive component, emotional component and activity component. The cognitive component of readiness to environmental activity is a characteristic of cognitive sphere of the student of secondary level of education, because this component includes the availability of knowledge about the essence and content aspects of readiness to ecological activity, knowledge about the ecological situation in the city, the country, awareness of the importance of environmental activity in society and awareness of the importance of ecological activity in the society and about the methods of environmental activity that will improve the environmental situation in the country and the city. Emotionally evaluative component combines the needs, values, motives of activity aimed at achieving a positive emotional attitude to the process of readiness to environment activity. Emotionally evaluative component allows to determine the moral value orientations and emotional experience of the student regarding readiness to environmental activity, the formation of his consciousness through learning about environmental activity, creating conditions for the formation of a student of secondary level of education positive motivation on the process of readiness to environmental activity and interaction of a student with the environment. Formation of emotionallyvaluable component is in the process of activity and expressed in the change of hierarchy of structure of values, their importance in the disappearance of the old and the emergence of new values. Activity component is the most important component from the position of system approach to the formation of a student of secondary level of education the readiness to environmental activity. Activity component is associated with the experience of the application of knowledge and skills in environmental activity, active and voluntary participation of students in ecological activity. This component is manifested in cooperation, goodwill, control the behavior of other people and self-control. Each of these components of the structure of readiness to environmental activity has criteria which is specific to each of the aspects that reveal the essence of the structure of readiness to environmental activity. Determining the basic criteria for formation of readiness of students to environmental activity, we proceeded with the natural motivations of the individual, which provide its active, based on public interests, values and needs. The cognitive component of environmental activity includes such criteria as environmental awareness, environmental culture, environmental knowledge. The environmental values and needs must be included to the emotional value of the environmental dimension. As the final result of this chain is the activity of the individual, the environmental activity and environmental competence are those criteria that form the basis of activity aspect of the readiness to environmental activities. Therefore, investigating the structure of the concept of "the readiness of students to environmental activity" we found that this problem was investigated in psychological and pedagogical literature not much. Therefore, in our study, we revealed the theoretical aspect of the concept of "readiness" and gave the definition of "readiness to environmental activity" and also the structure of readiness to activity was examined. And based on these studies the structural aspects of the concept of "readiness to environmental activity": cognitive, emotional and activity-value components were emphasized. Список використаних джерел 1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер, с. 2. Кондрашова Л. В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності/ Л. Кондрашова, - К.: Вища школа, с Линенко А. Ф. Готовність майбутніх вчителів до педагогічної діяльності/ А. Ф. Линенко// Педагогіка та психологія с Мачуський В. В. Формування готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності в

10 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 8 позашкільних закладах: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец Теорія і методика виховання / В. В. Мачуський. К., с. 5. Педагогіка вищої школи: [навч. посіб.]/ Курлянд З. Н., Хмелюк Р. І., Семенова А. В. та ін.; за ред. З. Н. Курлянд. [3-тє вид., перероб. І доп.]. К.: Знання, с. 6. Акимов С. С. Готовность бакалавров технологического образования к научно-исследовательской деятельности / Акимов С. С. // Информационные технологии в образовании: VIII открытая научнопрактическая конференция студентов и аспирантов. М. : Издательство СПбГУИТМО, с. 7. Брызгалова С.И. Формирование в вузе готовности учителя к педагогическому исследованию: теория и практика: Монография. Калининград, [Електронний ресурс]. Режим доступу: 8. Готская И.Б. Маркетинговое проектирование методической системы обучения информатике студентов педвузов: Монография. СПб., c. 9. Гудков Е. А. Формирование готовности будущого учителя технологи и предпринемательства к инновационной деятельности: Автореф. Дис. канд.пед.наук. Оренбург, с. 10. Дурай- Новакова К.М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: Автореф. дис. д-ра пед. наук. М., с. 11. Дяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы. Мн., с. 12. Словарь практического психолога /Сост. С.Ю. Головин. Минск: Харвест, с. 13. Хозанов И.Я. Технология формирования готовности будущих филологов-преподавателей к педагогическому общению: Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. пед. наук по специальности теория и методика профессионального образования. Челябинск, c. References 1. Kremen, V. H. (Ed.). (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter. 2. Kondrashova, L. V. (1987). Moralno-psyhologichna gotovnist studenta do vchytelskoi diyalnosty [Moral and psychological readiness of the student to the teacher s activity]. Kyiv: Vyschya shkola. 3. Lynenko, A. F. (1995). Gotovnist maibutnich vchyteliv do pedagogichnoi diyalnosti [The readiness of future teachers to the pedagogical activity]. Pedagoggika ta psychologia, Machuskyi, V. V. (2001). Formuvannya gotovnosti starshoklasnukiv do profesiinogo samovyznachennya u sferi tehnichnoi diyalnosti v pozaskilnyh zakladah [The formation of readiness to professional selfdetermination in the sphere of technical activity in the out-of-school institutions]. (Doctoral dissertation, Kyiv). 5. Kurland, Z. N. (Ed.). (2007). Pedagogika vyschoi shkoly [Pedagogics of higher educational establishment]. Kyiv: Znannya. 6. Akimov, S. S. (2005). Gotovnost bakalavrov tehnicheskogo obrazovaniya k nauchno-isledovatelskoy deyatelnosti [The readiness of bachelors of technical education to the science-investigative activity]. In S. S. Akimov (Ed.) Informatsionnie tehnologii v obrazovanii. Moscow. 7. Bryzgalova, S. I. (Ed.). (2004) Formirovanie v vuze gotovnosti uchitela k pedagogicheskomu isledovaniu: teoria i praktika [The Formation in the higher education institution the readiness of the teacher to pedagogical investigation: theory and practice]. Kaliningrad. 8. Gotskai, I. B. (Ed.) (1999). Marketingovoe proektirovanie metodicheskoi sistemy obucheniya informatike studentov pedvuzov [Marketing designing of methodological system of teaching infomatics of the students of pedagogical institutions]. Sankt-Peterburg. 9. Gudkov, E. A. (2000) Formirovanie gotovnosti buduschego uchitelya technologii i predprinimatelstva k innovachionnoi deyatelnosti [The formation of readiness of future teacher of technology and business to innovative technology]. (Dissertation Abstract). Orenburg. 10. Durai-Novakova, K. M. (1983). Formirovanie professionalnoi gotovnosti studentov k pedagogicheskoi deyatelnosti [Formation of professional readiness of students to the pedagogical activity]. (Dissertation Abstract). Moscow. 11. Dyachenko, M. I., Kandybovich, L. A. (1981). Psihologia vuschei shkoly [Psychology of higher educational establishment]. Minsk. 12. Golovin, S. U. (1998). Slovar prakticheskogo psihologa [Dictionary of practical psuchologist]. Minsk: Harvest. 13. Hozanov, I. Ya. (2002). Tehnologia formirovania gotovnosti buduschih filologov-prepodavatelei k pedagogicheskomu obscheniu [The technology of formation of the readiness of future teachers of philology to the pedagogical communication]. (dissertation Abstract). Cheliabinsk. PhD (Psychology) Lytvynenko I.S. PhD (Psychology) Prasol D.V. PhD (Psychology) Chugueva I.E. Kuznetsova S.V. V.O. Sukhomlynsky Mykolaiv national university +38 (098) hamisek@ukr.net PSYCHOLOGIKAL SUPPORT OF CHILDREN WHO HAVE EXPERIENCED ARMED CONFLIKT Lytvynenko I.S., Prasol D.V., Chugueva I.E., Kuznetsova S.V. Psychological support of children who have experienced armed conflict The article considers the peculiarities of the modern society in which children live. The attention is focused on stressful situation (military operations) in which children of primary school age have found themselves, for whom the

11 9 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE lifestyle, the location, the world view suddenly have children because of reasons which are beyond their control and who have experienced the initial traumas because they are direct participants and witnesses of those terrible events. The article reflects the views of native and foreign scientists who try to define the phenomenon and the process of experiencing trauma. It is noted that the stressful situation has an unusually broad range reacting from immediate to retired for many years and even decades and it depends on the fact what kind of subjective value or meaning the personality gives to it. This issue is of particular relevance because of the experience of the results of the stressful situations of the children of primary school age who went from the combat zone and whose status is displaced. To provide psychological assistance to this group of schoolchildren who found psycho-emotional stress, closed, depressed mood, stress, etc. the authoring program I Grow up and I Realize was developed and implemented, the purpose of which was to create individual strategies to overcome the effects of stressful situations, transitional comfortable room for further harmonious development of a child, a sense of security (physical, psychological), the formation of positive goals and positive subjective holistic world view. Keywords: authoring program I Grow up and I Realize, psychological support, armed conflict, inner world, extreme, stressful situation, individual strategies, children of primary school age, transitional space, practicing psychologist, trauma, psychological assistance, psychological stress. Актуальність теми. Сьогодні у багатьох людей і в Україні, і в інших країнах Європи складається враження, що історія зробила крок назад і ми переживаємо події початку першої половини ХХ століття. В активний словниковий запас людей і, що найгірше, дітей, входять слова, насичені втратами, болем як у фізичному, так і психологічному сенсі. Такі словосполучення, як «східний фронт», «діти війни», «воєнний стан», «донбаський синдром», «евакуйовані мирні мешканці», «масові артобстріли», «лінія фронту», «внутрішні вимушені переселенці», «тимчасово переміщені особи», «зона бойових дій», «загиблі люди», «поранені бійці», «зруйновані житлові квартали» для маленьких мешканців зі Сходу нашої країни є страшною реальністю, про яку вони знають не з чуток, вони її бачили, відчули, пережили на собі. Ці діти стикнулися з такими феноменами, як життя і смерть, минулий, теперішній, майбутній час, живе і неживе у психотравмуючих ситуаціях, усвідомлюючи їх значення, змістовне наповнення у повному обсязі. Зрозуміло, що такі події не проходять безслідно для людської психіки, тим більше для дитячої. Вони мають могутній негативний вплив на становлення особистості дитини, оскільки зачіпають базові цінності відносно власного «Я», оточуючого світу, майбутнього і, що найгірше, вони забирають право дитини на її щасливе дитинство. Це означає, що порушується ціла низка важливих міжнародних, державних документів про охорону дитинства, зміцнення його статусу у суспільстві. Основні їх положення відбито у Конвенції ООН про права дитини, Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. Законах України «Про освіту», «Про охорону дитинства» та ін. Постановка проблеми. Сьогодні на Миколаївщині за офіційною статистикою проживає понад 8,5 тисяч вимушених внутрішніх переселенців зі Сходу нашої країни. Серед них виокремлюються сім ї, в яких виховуються діти молодшого шкільного віку. Це досить значна вікова група дітей, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах міста та області, у межах яких вони повинні отримувати необхідну психологічну допомогу. Завданням робочої групи практикуючих психологів з Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (до якої увійшли І. С. Литвиненко, С. В. Кузнецова, Д. В. Прасол, І. Є. Чугуєва) було розробити і впровадити у навчально-виховний процес спеціальну програму психологічної допомоги дітям,

12 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 10 які приїхали з місць воєнного конфлікту сході України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині серед множини ситуацій особливо виділяються ті, які класифікують як екстремальні, надзвичайні (ці терміни часто використовують як синоніми), які є травмуючими для людини як фізично, так і психологічно, і яка стала їх жертвою. Саме тому психологічна наука стає однією з головних опор у дослідженні та розв язанні проблем, пов язаних з екстремальними ситуаціями, вивченням проблем психічної (психологічної) травми та пошуку ефективних шляхів надання психологічної допомоги постраждалим. Першим кроком до розуміння сутності такого феномену, як психотравмуюча ситуація, є виявлення її характеристик, систематизація уявлень про їх різновиди тощо. Як правило, вчені починають розглядати процес розвитку психологічної травми з травмуючої ситуації або стресора. Так, за Н. В. Тарабріною, травмуюча ситуація екстремальні, критичні події, що мають могутній негативний вплив, ситуації загрози, що потребують від індивіда екстремальних зусиль, щоб подолати наслідки цих впливів [16, с. 52]. Л. В. Трубіцина, досліджуючи проблеми, пов язані з процесом травми, виділяє такі травмуючи ситуації: військові дії, терористичні акти, присутність під час насильницької смерті інших, напади, природні катаклізми, пожежі та ін. [17, с. 16]. Привертає увагу ідея автора про те, що існують масштабні травмуючи ситуації, до яких вона відносить: військові дії (техногенні, природні катастрофи, теракти), групові (аварії, дорожньотранспортні події з великою кількістю учасників, масові отруєння та ін.), індивідуальні, які «менш помітні, але, якщо говорити про загальну кількість постраждалих, можливо, саме індивідуальні події посіли б перше місце» [17, с. 21]. Л. В. Трубіцина зазначає, що є події, які для одних порушення психічного здоров я, важке, сильне переживання, трагедія, що можуть позначитися на фізичному стані, а для інших звичайний перебіг подій, хід життя з певними проблемами, що можна спокійно вирішити. Л. В. Трубіцина пише, що не кожна людина отримує психічну травму, переживаючи одні і ті ж події, саме тому стверджує дослідник є сенс говорити про потенційні травмуючи події. Так, В. Д. Небиліцин підкреслює, що екстремальні ситуації переживаються людиною як джерело дискомфорту і поділяє чинники на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх чинників В. Д. Небиліцин відносить: суб єктивну значущість впливу, індивідуальні особливості людини та ін. [12]. Взагалі вчені наголошують на тому, що психотравмуючи ситуації виходять за рамки звичайного життєвого досвіду і з психологічної точки зору мають можливість викликати стрес у будь-якої людини, незалежно від її досвіду чи соціального статусу. Відштовхуючись від психологічної сутності екстремальних ситуацій, ми можемо сказати, що вони порушують у людини відчуття безпеки (стан захищеності), загрожують її цілісності. Екстремальна ситуація «психологічно небезпечна для суб єкта, оскільки в ній знижується рівень автономності особистості і вольової регуляції, виникають нерефлексовані прояви психічної діяльності, відбувається дезорганізація процесів смислоутворення і цілепокладання» [2, с. 13], [3]. Але І. А. Баєва звертає увагу, що саме екстремальна ситуація може сприяти консолідації адаптаційного потенціалу людини, мобілізації спротиву негативним впливам соціального середовища, інтегрувати особистісні і соціальні ресурси. Ця двополярність можливого впливу на особистість підкреслює значущість системного аналізу і необхідність розгляду категорії «екстремальна ситуація» у структурі цілісного напряму досліджень з психологічних проблем безпеки, наголошує І. А. Баєва. Досліджуючи види травмуючих подій, Л. В. Трубіцина виділяє так звану первинну травматизацію (людина є

13 11 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE безпосередньо учасником, свідком події) і вторинну травматизацію (людина бачила по телебаченню, чула з розповідей інших, читання періодичної літератури) і розглядає переживання травми суб єктом не як набір окремих психологічних наслідків травми, а як «єдиний психологічний процес переживання травмуючої події, яка має певну фазову динаміку» [17, с. 4]. І далі висловлює досить цікавий погляд щодо переживання психічної травми, який дозволяє під іншим ракурсом подивитися на проблему. Л. В. Трубіцина представляє переживання психотравми як «нормальний елемент психологічного розвитку людини» [17, с. 4] і доводить свою точку зору досить переконливими аргументами: по-перше, психічна травма і її переживання зустрічаються у житті практично кожної людини, по-друге, у більшості випадків результат переживання веде до інтеграції подій у психічному досвіді людини без викривлення її розвитку і без формування різних патологічних синдромів. Також Л. В. Трубіцина детально виокремлює наслідки травмуючих подій, поділяючи їх на найближчі та віддалені. В останніх автор розрізняє наслідки травмуючих подій і наслідки розвитку психологічної травми у людини [17]. Мета статті висвітлити погляди вітчизняних та зарубіжних учених на феномен «психічна травма», шляхи її подолання та запропонувати авторську програму «Зростаю і Розумію» (І.С. Литвиненко), в рамках якої пропонуються ігри-вправи (С.В. Кузнецова, І.Є.Чугуєва, Д.В. Прасол) спрямовані на подолання посттравматичного стресу і гармонійний розвиток молодших школярів, які пережили психотравмуючі ситуації. Виклад основного матеріалу дослідження. Наслідками травмуючи подій часто є серйозні соціальні наслідки (зміна соціального статусу, зміна місця проживання, втрата звичного оточення тощо). Саме з такими молодшими школярами ми і працювали. Ці діти отримали первинну травматизацію, мали психологічні зміни. Зазначимо, що молодші школярі в такій ситуації опиняються найбільш незахищеною категорією дітей, оскільки вони вже не вважаються маленькими, вони вже більш самостійні порівняно з дошкільнятами, які постійно знаходяться «під крилом» своїх батьків. Молодші школярі за своїми віковими особливостями вже намагаються знаходити вихід із різних ситуацій, але в той же час вони ще не знають, як себе поводити в складних, часто психотравмуючих ситуаціях, які виникають несподівано, за незалежних від них причин, не мають ще достатньо життєвого досвіду, достатнього розвитку мислення, волі, а тому потребують уваги з боку фахівця практикуючого психолога. Враховуючи актуальність вищезазначеної проблеми, ті обставини, в яких опинилися молодші школярі зі Сходу країни і які були вимушені виїхати з батьками у безпечні регіони країни, ми організували і провели заходи, спрямовані на надання психологічної допомоги цим дітям. Наведемо деякі фрагменти цієї роботи. Перебуваючи у зоні бойових дій, діти (15 осіб) пережили психотравмуючі ситуації (смерть знайомих, близьких родичів, однолітків, бачили мертвих людей на вулицях рідного міста, осколкові поранення дорослих, друзів, бомбардування та руйнування будинків тощо), які розірвали їх життя на «до» і «після», як і в їх однолітків за часів війн ХХ століття! У них раптово змінився устрій життя, мирні картинки змінилися на воєнні, що призвело до викривлення суб єктивної картини світу, закритості, втрати зв язку зі своїм «Я», руйнування упевненості у цінності людського життя, відчуття власного безсилля щось змінити. Аналізуючи у ході індивідуальних бесід відповіді, реакції дітей на запитання (звідки вони приїхали, чому та ін.), їх поведінку, настрій, ми побачили у кожній дитині наявність невідредагованого стресу, який до того ж посилювався і тим, що діти бачили розпач, плач своїх батьків, їх тривожне мовчання або чули розмови про

14 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 12 те, як «жити без рідного даху над головою», що автоматично їм передавалося. Кидалося в очі і те, що всі діти, але кожний по-своєму, висловлювали страх перед життям, яке маркували однозначно: «страшне», «важке», «небезпечне» тощо. Виходячи з вищезазначеного, перед нами постало завдання надати кожній дитині психологічну допомогу, враховуючи її психотип, особливості емоційної сфери, вікові характеристики, а саме розробити своєрідний психологічний путівник, який допоможе зняти внутрішню напругу, сформувати позитивну думку про життя, оптимістичний погляд на своє «Я», інших людей, створити простір «Я знаю» - «Я можу!». Для цього нами була розроблена і впроваджена на базі загальноосвітнього закладу 50 м. Миколаєва програма «Зростаю і Розумію» (скорочено ЗіР). Абревіатура назви програми співзвучна зі словом «зір», у більш широкому смисловому наповненні цього слова «зір» - це точка зору, погляд на світ, що вказує на глибоке особистісне утворення, яке торкається власного «Я» людини, її внутрішнього життя, ставлення до оточуючого світу, Всесвіту і дає право бути самим собою. Для нас було важливо, щоб у кожної маленької особистості, до якої торкнулася «темна сторона життя» (В. В. Зеньковецький), формувалася власна точка зору на себе, своє місце у житті, на життя як безцінний дар. Також слово «зір» входить до складного слова «кругозір», яке використовується для характеристики людини, підкреслюючи ступінь її освіченості, ерудиції, вихованості. Самою назвою програми «Зростаю і Розумію» ми намагалися підкреслити, що життєвий шлях людини це не тільки «рух вперед, але це рух вгору, до більш високих, більш досконалих форм, досягнення не старості, а досягнення особистої досконалості» (С. Л. Рубінштейн). Наша програма не є оригінальною за своїми теоретичними засадами, в її основі філософське розуміння життя К. Роджерса, С. Д. Максименка, С. Л. Рубінштейна, органічне поєднання множини прийомів, спрямованих на розвиток упевненості дитини у собі, методик, що дозволяють розкрити потенціал дитячої життєтворчості, звільнити від тягаря пережитого і продовжити гармонійно розвиватися. Гасло програми: «Чому б життя нас не навчало, давайте вірити в дива» (Ф. І. Тютчев). Мета програми створити індивідуальний «перехідний простір» (Д. Віннікотт) для кожної дитини, який є, образно кажучи, тим містком, що дозволяє дитині перейти від психоемоційного напруження до психологічно комфортного стану, відчуття психологічної безпеки, «відновити почуття особистісної цілісності» (Н. В. Тарабріна), активізувати внутрішні ресурси дитини. За основу практичного насичення програми «ЗіР» було взято принцип, що психолог працює «не з ситуацією та її трансформацією, а з переживаннями, системою цінностей, станом людини» [6, c. 17]. Тому в якості знаряддя виступали психотерапевтичні прийоми (проводила І. С. Литвиненко), наприклад гра-вправа «Я веселий чарівник слів» метою якої - допомогти дитині відреагувати на придушений страх, побачити його матеріалізований образ і трансформувати цей образ, створити нове бачення цього образу, нове ставлення до нього; прийоми тілесної терапії (проводила С. В. Кузнецова), наприклад гра-вправа «Моя улюблена схованка» спрямована на надання дитині можливості створити і використовувати за необхідності комфортний безпечний простір у загальному ігровому просторі, що дає відчуття спокою, захищеності, а також гра «Тепла долоні друга» спрямована на особистий контакт, створення взаємин довіри, близькості, приємної взаємодії; ігри-вправи пов язані з арт-терапевтичними технологіями (розробила для уроків малювання і музики І.Є. Чугуєва), наприклад гра-вправа «Незвичайний малюнок», де дитина навчається як чарівник перетворювати

15 13 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE неприємні об єкти у смішні, веселі, незвичайні, а також музикальна гра «Упізнай музику» у якій певна музикальна тема виконується у різних стилях, дитина чує, що печальна мелодія може звучати весело, знайома музика звучати незвично, але цікаво, дитина по різному сприймає, переживає й реагує на одну й ту ж мелодію, отримує досвід різного реагування на одну й ту ж подію; соціально-орієнтовані методики, наприклад гра-тренінг «Ми робимо свято!» (проводив Д. В.Прасол разом із студентами-психологами) де діти разом з дорослими створювали нове свято, вигадували його назву, атрибутику, ролі, ритуали, готували, дарували і отримували подарунки. Ця гра спрямована на активізацію включення дитини у соціальний простір, сприяє ефективному спілкуванню і формуванню сприятливих і комфортних взаємовідносин в групі. Такі ігри-вправи дозволяють зняти психоемоційну, фізичну напругу, активізувати особистісні ресурси дитини та спрямувати її на створення позитивної «Я-концепції», позитивного світосприйняття. Одним з напрямів програми «ЗіР» є робота з педагогами, які працюють з дітьми, що прибули із зон військового конфлікту. Робочою групою психологів систематично проводяться методичні семінари для педагогічного колективу школи 50 імені Г. Л. Дівіної м. Миколаєва, зокрема для вчителів молодших класів з метою підвищення їх професійної компетентності у роботі з дітьми, які пережили психотравмуючі ситуації, а також разом з керівництвом школи, шкільним психологом та соціальним педагогом здійснюється постійний психологічний супровід дітей, які потрапили у складні життєві ситуації, зокрема дітей-переселенців із зони бойових дій (координатор Д. В. Прасол). Також в рамках нашої програми були передбачені спеціальні бесіди-консультації для батьків дітей, які пережили воєнний конфлікт, індивідуальні консультації для дітей і батьків (проводила І. С. Литвиненко). Такий комплексний підхід до роботи з дитячими психотравмами, які спричинені негативним життєвим досвідом перебування у зоні воєнного конфлікту дає змогу активно і всебічно впливати на процес подолання негативних наслідків психотравмуючих ситуацій. Висновки: пережита психотравмуюча ситуація повинна бути відредагована у достатній (індивідуальній) мірі для кожної людини; щоб досягти більш стійких позитивних змін в особистісному розвитку дитини, яка пережила психотравмуючі ситуації, ефективно застосовувати індивідуальні стратегії подолання їх наслідків, враховуючи індивідуальну життєву історію дитини, особливості віку, індивідуальні характеристики; для отримання більш позитивного результату необхідно паралельно проводити цілеспрямовану, систематичну аналогічну роботу з батьками дитини; авторська програма «Зростаю і Розумію» (ЗіР) дозволила створити для кожної дитини перехідний психологічно комфортний простір, в якому вона відчула психологічну безпеку, актуалізувати внутрішні ресурси для подальшого розвитку, оновити ставлення дитини до себе, до інших людей, до оточуючого світу з позиції добра, любові, розширити кругозір щодо життя, розкрити дитині у доступній формі «різнокольоровість» життєвого шляху людини, значення життєвого досвіду. Перспектива подальшого дослідження: розширити межі психологічного супроводу молодших школярів, які пережили психотравмуючі ситуації (військові дії) на всіх етапах формування нової суб єктивної картини світу, зміцнення зв язків зі своїм «Я», формування ціннісного ставлення до життя. References 1. Амонашвили Ш. А. Как живете, дети? / Ш.А. Амонашвили. М. : Просвещение, с. 2. Баева И. А. Психология безопасности как

16 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 14 основа анализа экстремальной ситуации / И. А. Баева // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена С Баева И. А. Экстремальная ситуация в контексте психологии безопасности / И. А. Баева // Психология экстремальных ситуаций / Под. ред. В.В. Рубцова, С.Б. Малых. М. : ПИ РАО, с. 4. Бех І. Д. Виховання як духовно-моральне удосконалення особистості / І. Д. Бех // Рідна школа (Квітень травень). С Божович Л. И. Личность и ее развитие в детском воздасте. (психологическое исследование) / Л. И. Божович. М. : Просвещение, с. 6. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко. Изд. 4-е, испр. и доп. К. : «Освіта України», с. 7. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / А. М. Богуш, Л. О. Варяниця, Н. В. Гавриш та ін.; наук. ред. А. М. Богуш; за заг. ред. Н. В. Гавриш. Луганськ: Альма-матер, с. 8. Дозорцева Е. Г. Психологическая травма у подростков с проблемами в поведении. Диагностика и коррекция / Е. Г. Дозорцева. М. : Генезис,, с. 9. Зеньковский В. В. Прблемы воспитания в свете христианской антропологии / В. В. Зеньковский. Фонд «Христианская жизнь», Клин, с. 10. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості / С. Д. Максименко, К. С. Максименко. К. : Вид-во ТОВ «КММ», с. 11. Максименко С. Д. Психологія особистості / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча. К. : Вид-во ТОВ «КММ», с. 12. Небылицын В. Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий / В. Д. Небылицын. М. : Наука, с. 13. Решетников М. М. Психическая травма / М. М. Решетников. СПб. : Восточно-Европейский институт психоанализа, с. 14. Рубинштейн С. Л. Человек и мир / С. Л. Рубинштейн. М. : Наука, с. 15. Сухомлинский В. А. О воспитании / В. А. Сухомлинский. Изд. 5-е. М. : Политиздат, с. 16. Тарабрина Н. В. Практикум по психологи посттравматического стресса / Н. В. Тарабрина. СПб. : Питер, с. 17. Трубицына Л. В. Процесс травмы / Л. В. Трубицына. М. : Смысл : ЧеРо, с. 18. Фрейд З. Исследование истерии / Пер с нем. С. Панкова; научная редакція М. Решетникова, В. Мазина // З. Фрейд. Собр. соч. : в 26 т. Т. 1. СПб: Восточно-Европейский институт психоанализа, с. 19. Фрейд А. Психоанализ в детском возрасте и влспитание / А. Фрейд // Введение в технику детского психоанализа. Выпуск 1. М., с. References 1. Amonashvili Sh. A. Kak zhivete, deti? / Sh.A. Amonashvili. M. : Prosveschenie, s. 2. Baeva I. A. Psihologiya bezopasnosti kak osnova analiza ekstremalnoy situatsii / I. A. Baeva // Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A. I. Gertsena S Baeva I. A. Ekstremalnaya situatsiya v kontekste psihologii bezopasnosti / I. A. Baeva // Psihologiya ekstremalnyih situatsiy / Pod. red. V. V. Rubtsova, S. B. Malyih. M. : PI RAO, s. 4. Beh I. D. Vihovannya yak duhovno-moralne udoskonalennya osobistosti / I. D. Beh // Ridna shkola (Kviten traven). S Bozhovich L. I. Lichnost i ee razvitie v detskom vozdaste. (psihologicheskoe issledovanie) / L. I. Bozhovich. M. : Prosveschenie, s. 6. Bondarenko A. F. Psihologicheskaya pomosch: teoriya i praktika / A. F. Bondarenko. Izd. 4-e, ispr. i dop. K. : «OsvIta UkraYini», s. 7. DIti I sotsium: OsoblivostI sotsializatsiyi ditey doshkilnogo ta molodshogo shkilnogo viku: MonografIya / A. M. Bogush, L. O. Varyanitsya, N. V. Gavrish ta In.; nauk. red. A. M. Bogush; za zag. red. N. V. Gavrish. Lugansk: Alma-mater, s. 8. Dozortseva E. G. Psihologicheskaya travma u podrostkov s problemami v povedenii. Diagnostika i korrektsiya / E. G. Dozortseva. M. : Genezis,, s. 9. Zenkovskiy V. V. Problemyi vospitaniya v svete hristianskoy antropologii / V. V. Zenkovskiy. Fond «Hristianskaya zhizn», Klin, s. 10. Maksimenko S. D. Geneza zdiysnennya osobistosti / S. D. Maksimenko, K. S. Maksimenko. K. : Vid-vo TOV «KMM», s. 11. Maksimenko S. D. PsihologIya osobistosti / S. D. Maksimenko, K. S. Maksimenko, M. V. Papucha. K. : Vid-vo TOV «KMM», s. 12. Nebyilitsyin V. D. Psihofiziologicheskie issledovaniya individualnyih razlichiy / V. D. Nebyilitsyin. M. : Nauka, s. 13. Reshetnikov M. M. Psihicheskaya travma / M. M. Reshetnikov. SPb. : Vostochno-Evropeyskiy institut psihoanaliza, s. 14. Rubinshteyn S. L. Chelovek i mir / S. L. Rubinshteyn. M. : Nauka, s. 15. Suhomlinskiy V. A. O vospitanii / V. A. Suhomlinskiy. Izd. 5-e. M. : Politizdat, s. 16. Tarabrina N. V. Praktikum po psihologi posttravmaticheskogo stressa / N. V. Tarabrina. SPb. : Piter, s. 17. Trubitsyina L. V. Protsess travmyi / L. V. Trubitsyina. M. : Smyisl : CheRo, s. 18. Freyd Z. Issledovanie isterii / Per s nem. S. Pankova; nauchnaya redaktsiya M. Reshetnikova, V. Mazina // Z. Freyd. Sobr. soch. : v 26 t. T. 1. SPb: Vostochno- Evropeyskiy institut psihoanaliza, s. 19. Freyd A. Psihoanaliz v detskom vozraste i vlspitanie / A. Freyd // Vvedenie v tehniku detskogo psihoanaliza. Vyipusk 1. M., s.

17 15 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE kandydat ped. nauk, docent Liapunova V.A INTERDISCIPLINARY CLASSIFICATION OF TOLERANCE LEVELS RECENZJA INTERDYSCYPLINARNA O KLASYFIKACJI RODZAJÓW TOLERANCJI Lapunova V.A. Interdisciplinary classification of tolerance levels The article analyses the classifications of tolerance levels from the perspective of different sciences that explore the given phenomenon. The study compares the positions of different authors regarding the criteria for defining the levels of tolerance manifestation. The author suggests it is worth developing a single synthesis and methodological tools that would combine all noted tolerance levels; moreover, they would help to solve the problem of multiplicity of different authors' allocation of tolerance components which are still hardly comparable. Keywords: classification of tolerance, tolerance levels, criteria of tolerance manifestation. Lapunowa W.A. Recenzja interdyscyplinarna o klasyfikacji rodzajów tolerancji Autorka niniejszego artykułu prezentuje w nim zagadnienia związane z problemem tolerancji. Porusza między innymi kwestie dotyczące klasyfikacji rodzajów tolerancji z punktu widzenia różnych nauk, które odkrywają to zjawisko. Autorka zwraca także uwagę na porównywanie pozycji różnych autorów dotyczących kryteriów klasyfikacji rodzajów przejawów tolerancji. Ponadto docent sugeruje możliwość opracowania jednolitej syntezy i narzędzi metodologicznych, które mogą połączyć w sobie wszystkie wymienione rodzaje tolerancji i rozwiązać problem wielości alokacji nadanych przez różnych autorów trudno-porównywalnych komponentów tolerancji. Słowa kluczowe: klasyfikacja tolerancji, rodzaje tolerancji, kryteria przejawów tolerancji. Hypothesis, its relevance and practical implications. The basis for maintaining a nonviolent and respectful multicultural society has evaded many nations throughout history. Thus, the problem of tolerance becomes particularly relevant in times of radical social change, the break of monopolistic ideological concepts, the aggravation of interethnic and interreligious conflicts, and the reinforcement of humanitarian relations between people and states. Due to the fact that all of the noted virtues are the key characteristics of our time, this issue requires mutual recognition, respect and response. Apart from defining the essence of this concept, the invention of effective forms and methods to educate a tolerant person also cause considerable research interest. However, the relatively short term of the concept use causes ambiguity in its interpretation, as well as awareness of the factors and components of this phenomenon. Literature Review. Modern humanitarian research on the concept of tolerance demonstrates distinctive interdisciplinary approach. Tolerance has been the most extensively studied by philosophers (H. Batishchev; R.Valitova; M. Khomiakov etc.), political scientists (A. Kapto etc.), and linguists (N. Boldyriev, N. Kupina, O. Mykhailova, Z. Popova, I. Sternin, S. Takhtarova etc.). Yet in the context of recent theoretical studies (S. Bratchenko, R. Valitova, B. Vulfov, T. Dniprova, D. Zinoviev, L. Ivanova, P. Komohorov, Y. Kruhlova, Y. Mahomedova, M. Matskovskyi, G. Allport, A. Pohodina, G. Soldatova, V. Tyshkov, L. Shaiherova, O. Sharova etc.), various aspects of tolerance are being viewed in terms of psychological and pedagogical sciences. Objectives. The aim of this review is to gain an understanding not only of the classification of the levels of tolerance manifestation from the perspective of different sciences that explore this phenomenon but also of the description, comparison and systematization of the

18 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 16 authors' positions and methodologies in which empirical research findings have been drawn. Materials and Methods. Tolerance research has been the subject of attention for many sciences. A wide range of sciences, including cultural anthropology, ethnography, ethnology, political science, sociology, pedagogy, psychology (in particular various disciplines of psychological study: ethnic psychology, psychology of intercultural communication, confessional psychology, child psychology, social psychology, educational psychology, personality psychology, business psychology, psychology of management, psychological counselling, psychotherapy etc.) analysed such aspect of the abovementioned issue as different levels of tolerance manifestations. Hence in philosophy there are five levels of tolerance: civilizational, international, ethnic, social and personal ones [1]. Civilizational tolerance aims at nonviolence in contacts between different cultural worlds (civilizations). Therefore nowadays adherence to the principles of civilizational tolerance, as its most general level, is an absolute must for the creative development of the "culture of peace" (UNESCO term). Tolerance in international relations is the underlying principle of peaceful coexistence between states irrespective of their size, economic development, ethnic or religious affiliation of the population etc. Various empirical evidences confirmed that ethnic tolerance have a positive effect towards national harmony in modern multicultural society relations, as it is based on the recognition of the fact that in hidden differences there are significant similarities. Social tolerance is the ability to exercise a non-violent and respectful attitude towards different social groups; it's the guarantor of harmonious relations in society. It aims at providing balance in society and recognizes the right of people to unite in order to protect their rights and interests. Socially directed society provides the corresponding conditions for the formation of a tolerant person's behaviour, its responsibility. At the individual level tolerance is the norm of conduct of a responsible person. "Tolerance towards people whose opinions, practices, beliefs, habits and so on differ from one's own requires an understanding that truth cannot be simple, it has many faces and there are other views which are able to shed light on its particular side" [7, p. 248]. I. Krutova identifies the following levels of tolerance manifestations: containment of negative responses to morally significant factor that excludes violence; readiness to mutual understanding and appreciation of the others, and the recognition of their right to exist; critical dialogue level and broadening of the individual experience through critical reflection. O. Kleptsova [1] divides both tolerant and intolerant attitude into optimal, situational and low levels on the basis of empirical research and literature analysis. G. Bardiyer identifies the levels of tolerance manifestation by the following criteria: by the level of mental function there are psychophysiological, psychological, social and psychological levels; by the degree of manifestation there are low, medium, and high levels. G. Kozhukhar [2] distinguishes dispositional, reflective and behavioural levels of tolerance existence and manifestation (proneness to conflict in interpersonal communication is taken as a criterion). The first of the three abovementioned main levels of tolerance existence and manifestation dispositional one is a level of fundamental attitudes formed on the basis of value and semantic system of an individual, including the relationship with the world and other people. Basing on the comprehensive view of the classical approach within the national psychology of interpersonal relationships (S. Rubinstein, V. Myasishchev, B. Lomov, V. Petrovsky, K. Abulkhanova-Slavskaya, B. Bratus etc.), G. Kozhukhar sees it as a basic determinant of

19 17 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE tolerance. In an attempt to specify this model, the author says that "the system of relations of an individual, presented in its interpretational schemes and practical ways of interacting with something / somebody different or foreign (i.e. within the framework of transformative activity of communication partners), is a crucial determinant of orientation, quality, strength, selectivity, contextuality, limitation or infinity of tolerance manifestation in interpersonal communication". The first level relates to stable fundamental altitudes of internal mental life. It is open to the flow of new information from external reality. The second level reflective one is the direct intrapsychological response to an external situation "here and now". This level includes a number of unconscious attitudes, cognitions, and stereotypes etc. that mediate reflection, as well as conceptualization field and reflexive processes. It is at this level that the process of social perception exists, which, in the author's opinion, is one of the phenomenal manifestations of tolerant / intolerant perception of the communication partner. The third level behavioural one is the level at which individuals demonstrate specific acts of tolerant responses in different behavioural forms, e.g. in the form of critical dialogue, assertive behaviour (i.e. confident behaviour based on the ability to defend own point of view and to achieve the goal while respecting the partner and not breaking relations with him / her), or in various forms of cooperative interaction. Y. Povarenkov [6] states that pedagogical tolerance as a professionally significant quality consists of social and psychological ones and it is manifested at the individual, cognitive, verbal, emotional and behavioural levels. The sociologist M. Matskovskiy [5] identifies five levels of tolerance (intolerance) manifestation: protectionist tolerance, value tolerance, hidden intolerance, verbal intolerance, and aggressive behavioural intolerance. The author notes that public efforts should be obviously focused on how to raise protectionist or value tolerance and prevent the escalation of hidden intolerance in open form. According to L. Pochebut, levels of tolerance manifestation depend on the social and psychological phenomena in which tolerance is demonstrated. Tolerance is never alone. It permeates virtually all known social and psychological phenomena and their specific forms (subtypes). In particular, they can be viewed at the level of attitudes, approaches, values, group and individual norms, moral and ethical standards, personal characteristics, and styles. [7, p.306]. I. Malkina-Pykh [4] believes that the independence degree of tolerance manifestations is the criterion of levels' choice. Thus, the levels are defined through a number of indicators, namely those are: availability of self-acceptance, direct emotional evaluation, the awareness of tolerance motivation, the nature of joint activities, situational emotional attitude, reflection degree, dependence on external conditions, and situational conditioning. Based on the given criteria the author identifies four levels of tolerance manifestation. Neutral-conflict (zero) level depends on the mental characteristics (strength, balance, excitation and inhibition mobility), the individual human experience: what s/he was taught in family and school, what economic and cultural conditions of life s/he had, in which particular situation s/he is or does s/he have interest in communication. A person demonstrates tolerance selectively in some situations when s/he is ready to make an emotional and business contact. Tolerance is manifested in the form of a dialogue without negative emotions, sharp, coarse expressions, but under certain conditions (divergence of views, harsh words of a companion, and the low efficiency of the dialogue) positive emotions change to negative ones. This may cause situational or even a protracted conflict; flexibility is virtually absent in this case. The next stage to describe would be the level of claims (low level), or in other words the level of primary socialization. Self-

20 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 18 acceptance or adequate self-esteem of the individual is an indicator of this level. A person admits tolerant relationship, but cannot always build it; direct negative emotional evaluation towards group members is an extremely rare case; dialogue doesn't demonstrate constructivism; the level of reflection is low. The recognition of possible relations in joint group activities is a key factor stimulating tolerance development. The subsequent stage to define would be the status (medium) level. The presence of the motivation for tolerance manifestation is an indicator of this level. A person shows tolerance on his / her own in standard conditions to his / her group members, as well as representatives of other groups. There is a situational and emotional evaluation in a relationship. Constructive dialogue is evident though performance. Tolerance awareness and commitment to success in its manifestation is a significant factor stimulating tolerance. On the contrary the lack of positive result of interaction is a factor restraining tolerance development. Reflective (high) level is characterized by persistent emotional attitude towards members of other groups and a high degree of reflection. The motives of relations which are not associated with a common human activity are combined with the acceptance of the right other points of view to exist; there is constructive dialogue and desire to continue the conversation. A person has an optimal way to achieve results, including a high level of autonomy in predicting the capacity to solve problems in unusual conditions, introspection of behaviour and language that allows adjusting from his / her own point of view. Acceptance of values preached by society is a significant factor stimulating tolerance. G. Lopushnyan [3] describes the levels of teacher's tolerance manifestation in pedagogical situations. Zero level (lack of tolerance manifestation in educational situations): teacher does not demonstrate any tolerant qualities in pedagogical situations, in the interaction with colleagues, children and their parents; the teacher solves all contradictions that emerged with the students basing on the principle that "the teacher is always right"; s/he is authoritarian; s/he is focused only on his / her own point of view, s/he never assesses the situation from the position of the "other side"; in his / her work s/he ignores the opinion of the colleagues, s/he does not feel the need to change his / her behaviour. The first level (situational tolerance manifestation in educational situations): tolerance manifestation is unstable; it highly depends on the situation. Situational teacher's tolerance manifestation can be attributed to the following reasons: teacher's bad mood; teacher's poor health; teacher's family problems; teacher's excessive workload; difficult schedule; disputes with the administration before a lesson; administration's underestimation of the teacher; poor knowledge of the subject as a consequence teacher cannot give students answers to their questions, and that provokes intolerant behaviour; students' behaviour in the classroom which does not satisfy the requirements of the teacher; incorrect behaviour of the student (students) during the preceding lesson; students do not do their homework; one particular student regularly ignores homework; low financial remuneration of the teacher. The second level (stable tolerance manifestation in educational situations) is demonstrated in the fact that a teacher assesses any situation from different angles; s/he takes into account the diversity of opinions; s/he interacts with colleagues, students and their parents in accordance with the principles of tolerance. A. Temnytskiy [8] identifies the following levels of everyday manifestations of communicative tolerance: active condemnation; requirement to apply repressive actions towards something culturally different; criticism to everything strange without the use of repressive actions; acceptance, in particular the ability to suppress a reaction of negativism; indifference to everything different; rejection of anything incompatible with own culture

21 19 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE but respect for its representatives; practical respect for the opinion different from one's own as such that has a right to exist; empathy; kindness and willingness, if necessary, to take the position of the other however in case of getting certain advantages; compassion to the other as to someone weaker or lower than self; communication and interaction with the representatives of different cultures as with equal partners. Conclusions and Discussion. Thus, we can conclude that today one can find a great number of researches on tolerance which empirical material is very difficult to compare, in particular various empirical evidences relate to political, ethnic and intercultural, inter-confessional and gender tolerance, tolerance in children's environment and tolerance for uncertainty. We have to admit that right now ethnic and intercultural tolerance has gained the richest empirical base. Since there are no criteria to summarize such a large number of empirical materials, it seems that there is a need to develop a single methodological tool that would combine all listed tolerance levels. The single method would also help to solve the problem of multiplicity of different authors' allocation of tolerance components which are still hardly comparable. References 1.Klepcova E.Ju. Psihologija i pedagogika tolerantnosti / E.Ju. Klepcova. M.: Akademicheskij proekt s. 2. Kozhuhar G.S. Problema tolerantnosti v mezhlichnostnom obshhenii //Voprosy psihologii S Lopushnjan G.A. Razreshenie shkol nyh zhiznennyh situacij na osnovanii cennostej tolerantnosti // Upravlenie kachestvom obrazovanija C Malkina- Pyh I. G. Gendernaja terapija.spravochnik prakticheskogo psihologa / I.G. Malkina-Pyh. M., s. 5. Mackovskij M.S. Tolerantnost kak ob ekt sociologicheskogo issledovanija / M.S. Mackovskij // Vek tolerantnosti: Nauchnopublicisticheskij vestnik. vyp. 3-4 Jelektronnyj resurs. Rezhim dostupa: 6. Povarenkov Ju.P. Psihologicheskoe soderzhanie professional noj tolerantnosti uchitelja /Vestnik TGPU. Vypusk 1 (45). Serija: psihologija S Pochebut L.G. Kross-kul turnaja i jetnicheskaja psihologija /L.G. Pochebut. SPb.: Piter, s. 8. Temnickij A. L. Sociologicheskie issledovanija tolerantnosti studentov MGIMO/A.L. Temnickij. M.: Izd-vo «MGIMO - Universitet», s. Strashko I.V. National Pedagogical Dragomanov University +38(067) iryna.strashko@gmail.com PODCAST AS A SOCIO-CULTURAL PHENOMENON Strashko I.V. Podcast as a socio-cultural phenomenon The paper presents podcast as a social and cultural phenomenon, a product of human activity, which reflects the system of social norms, moral values, and people s attitude to each other and themselves. The socio-cultural function of the podcasts in education to the full extent is implemented through the valueorientation nature, dissemination of knowledge and information, and cultural transmission. Due to authentic content, podcasts create the learner-centered environment, stimulate personal and professional interest and involvement in the process of education, self-education and selffulfillment, and provide mastering the target language. Keywords: socio-cultural phenomenon, philosophical-educational approach, podcast, podcasting, podosphere, self-fulfillment, language education. New information technologies facilitate access to knowledge and information; they create conditions for individual and professional development for all. New forms of learning, built on the personally-oriented approach, have been actively used for education and self-education in the network society [8, p.34]. Nowadays, one of these innovative technologies, a new phenomenon, which has tremendous potential for the national system of higher education, is the use of podcasts, especially in language teaching and learning. There have been published studies on this phenomenon and its functions in education (S. Bryans Bongey, G.Cizadlo and L. Kalnbach, J. Copley, G. Salmon, T. Bell, A. Cockburn, A. Wingkvist, and R. Green and many others). On this basis, researchers have analyzed its perspectives and the possible

22 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 20 future existence. However, despite the actual corpus of research studies, which reveal one or another facet of this multidimensional tool, it has not been represented as a socio-cultural phenomenon. Its relative newness for national educational space, as well as certain reductionism associated with the unilateral perception of this issue by Ukrainian scientific community (for instance, pedagogical or methodical), to some extent, explains the absence of research on it in the field of philosophy of education. Until now, the podcast has not been analyzed in the aspect of human existence; therefore, the study of this phenomenon from the standpoint of philosophical and educational approach is foregrounded. The theoretical foundation of this work is the literature on the philosophy of education and the use of podcasts and information and communication technologies in education, as well as the available podcast resources on the web. Outstanding savants (D. Bell, Z. Brzezinski, M. Castells, M. McLuhan, Y. Masuda, A. Toffler, B. Webster, and others) have made the most remarkable contribution to the development of the information society. Their studies contain an analysis of the changes in society under the influence of information technology. Ukrainian researchers (Y. Babanskii, V.Bezpalko, M.Zhaldak, V. Zhuravsky, A. Kudin, A. Mikhalevich, I. Nadolny, V. Ognevyuk) have devoted their studies to computerization of education. Philosophical and educational aspects of education are analyzed in the works of such prominent Ukrainian scientists as V. Andrushchenko, I. Zyazyun, V. Kremin. Some features of the impact of ICT on man have been examined by E. Gerasymova, N. Danylchuk, N.Kostenko, N. Markova, S. Oksamytna and others. Most research on podcast use for education in particular for language learning has focused on its advantages, challenges, and potential applications (G. Campbell, M.M. Camarena, B. R. Facer, M hammed Abdous, M.J.W Lee, A. Chan, Z. Cebeci and M.Tekdal, P. Edirisingha and G.Salmon, L. Ducate and L. Lomicka, E. Kaplan-Leiserson, A. Kukulska- Hulme, Md. Masudul Hasan and Tan Bee Hoon, K. Mcbride [5], G. Moody, L.S.Sloan, S.L.Thorne, J.S. Payne, G. Stanley, M.Tomé, P. Sysoyev and others). M. Chadha, A. Avila and Homero Gil de Zúñiga [1] analyzed the societal significance of podcasts and the effects they have on the people who use them. Also, it should be noted that currently Ukrainian lecturers are only taking the first steps towards implementing this technology, thus the field remains actual, and relevant research based on theoretical and empirical studies is scarce. Technical issues arising from the use of podcasts, as well as psychological, pedagogical, methodical, linguistic features of their implementation for academic purposes, become inextricably intertwined with philosophical problems and issues. This consequently involves the widespread use of interdisciplinary approach; then the representation of podcast as a socio-cultural phenomenon, created by man and utilized in the process of human activity; finally, has a practical dimension, related primarily to its impact on personal development and its application in personally-oriented learning. In this paper, we made an attempt to present podcast as a socio-cultural phenomenon whose impact on man necessitates philosophical reflection. Also, based on the available research, we tried to determine the educational potential of podcasts in the context of updating national system of higher education curricula for language learning and teaching as a response to the requirements for levels of proficiency in a foreign language in the new imperatives of the quality of education. In addition to its possible academic potentiality, podcast use needs to be examined in terms of philosophical-educational approach. The peculiarity of our today s being is such that it is both a reality and prospect for development of the national system of higher education. Consequently, it is a crucial moment for research, and the task of the philosophy of education is to study this phenomenon.

23 21 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Podcast (a combination of the terms «pod» from the Apple ipod device and «broadcast» [6] is an audio file, usually in mp3 format, which can be downloaded from the Internet. Podcasting refers to the distribution of audio files on the web. It combines the benefits of the broadcast nature of radio with the flexibility, personalization of content and individual control [3]. Podcasting technology meets the needs of current students because it helps bridge the gap between content delivery and today s learners immersed in technologies [10]. After all, a «net generation» (Oblinger), a generation of «digital natives» (Prensky) has already grown up in Ukrainian society; they have grown with new ICT, and for them, podcasts are not only natural but even necessary element of their lives. The podcast already has its history. Kara McBride referring to research studies of V. Hegelheimer and A. O'Bryan affirms that podcasts were first produced in 2004 [5, p. 153]. By their very structure, podcasts transcend spatial and temporal constraints, making it easy for people to have access to them whenever and wherever convenient, thus making it plausible that podcasts as a tool may also increase in popularity [1, p.389]. Understanding of podcast as a sociocultural phenomenon becomes possible on the assumption of its functions in society, which transform it into a particular social and cultural value. In our opinion, it is possible to identify three of those features. Firstly, its impact on man; secondly, podcast use is associated with obtaining new knowledge; thirdly, it is connected with cultural transmission. The podcast as a social and cultural phenomenon, being a product of human activity, reflects the system of social norms, moral values, and people s attitude to each other and themselves. Also, it is an information product, which has certain practical value, through which one can get new concrete results. Depending on the goalsetting of the author for creating and producing podcasts, the podcast can be conceived as knowledge carrier about a particular area of the objective world (for instance, academic podcasts on various subjects) or about the holistic world. However, in one and the other case it will reflect a holistic podcaster s worldview, his/her understanding of the world and its reflection, as well as emotional attitude toward it. Hence, according to objectives of the subject, podcast becomes a source of information or knowledge, and often both. The efficiency and the success of its functioning are defined by its content and its influence on the personal development of man. We believe that the podcast impact on the man is realized through its potential ability to increase (or decrease) its relative richness of content as knowledge, which is measured by its semantic field and characterized by the real effect of the assimilation of its semantic potential by man. In contrast, for instance, to the objective richness of content of the text (printed or electronic) as knowledge, which in turns is measured by its amount of information. From our point of view, the digital form of podcast extends human activity-related opportunities and individual interaction with information helping to master new technology as an optimal way of formalizing and structuring social experience and knowledge about it. Moreover, its nonlinearity and openness satisfy the demand of the information society, and information and communication technologies as a way of activity in it. Through its socio-cultural function podcast is linked to the reality of social being of the society, man and culture; therethrough, in a very general form, the socio-cultural reality is revealed. This reality determines its existence. However, a podcast as a product of human activity, in its digital form is initially social, and this essence is further enhanced when it is functioning in society as its digital form as man-made storage for socio-cultural experience, which from the outset is intended to be reused and transmitted. This characteristic is a constant for the podcast, regardless of its language, country, and creation time. Thus, a particular podcast is the unity of content (socio-cultural experience in

24 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 22 all its varieties) and digital form (in correspondence with technologies of information society). Its existence finds its real reflection in society through such features as a communicative, cognitive, informational, aesthetic, ethical, and others. The socio-cultural function of the podcast is performed through listening, which requires some intellectual activity from a listener. While listening to a podcast, the person, who is the listener, acts as a subject, whereas a podcast appears as an object. An important characteristic of the listening process (as an activity), is a semantic perception by a listener the knowledge and the information of a podcast. In this type of activity, one can integrate different layers of personal and collective experience, rising to another level of individual development. Therefore, while implementing socio-cultural functions in society, the podcast is a reflection of its essence and its culture in which it is undergone practical, informative, and appraising activities by man through listening. Thence, in the most general philosophical view, the socio-cultural function of the podcast is considered in the activity aspect. The implementation of socio-cultural functions of podcast appears as follows: Dissemination of knowledge and information; Impact on social and cultural changes of man through ideas, values and patterns inherent in it; Interpretation of cultural and social events. The above-mentioned does not exhaust the entire range of socio-cultural features of the podcast, but in our view gives an idea of its role in the social and cultural life of man. The socio-cultural function of the podcast in education to the full extent is implemented through its value-orientation nature. Listening as a way of activity can be a process of receiving the information and a process of learning; it may be rational and emotional, fast and slow, interesting and boring. Podcast as a learning material provides the content of the educational process, a source of social and value orientation for students. In the context of contemporary language education, the use of podcasts provides students with additional language practice; contributes to intercultural communication; helps overcome barriers that arise when communicating in a foreign language. First, listening to podcasts in the target language can provide valuable lessons in pragmatics as learners frequently encounter instances of the grammatical structures, functional concepts, and vocabulary that the professor is about to cover in class. Thus, listening to a social group s podcasts can allow learners to feel more a part of that culture, and give them ample opportunity to find out about a variety of voices within the target language culture to approach an understanding of it [5, p.158]. Also, spreading and sharing podcasts on the web may be a form of interaction between people with various cultural backgrounds, which often significantly different from one another. Further, podcasts creation helps learners reduce anxiety while speaking a foreign language, stimulates self-education and personal involvement in the process of learning. Finally, podcast use creates prolonged didactic process, student- and problem-centric, and their immersion in a foreign language; develops the ability to initiate a constructive, creative language practice, aimed at the development of different aspects of the target language, which is as a key factor for successful personal and professional communication. Therefore, podcast-based foreign language curriculum is one of the perspective components of the national educational process. Of course, its implementation is not going to solve all current problems but allows students to experience a more diverse education outside the lecture room, especially under conditions of present reduction of class hours.

25 23 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Philosophical-educational approach to the analysis of podcast use and creation helps describe those aspects of its functioning, which do not ignore human being and offer the new creative possibilities for man. It also allows for its representation as an objective purposeful process, which includes simultaneously a person as a subject and an object. In our opinion, the exponential growth of podcast use for educational purposes is due in large part to its interactivity. Foremost, the learners have an option, which has not yet been offered by any other technology, namely an opportunity to «shape» the content. Instead of blindly following somebody s choice, they can get exactly what they need, chose precisely what interests them in terms of personal and professional growth, and take the next step towards self-fulfillment. The choice here is presented as a motivated, organized activity (for instance, personal or professional reasons) and management (i.e. search in different categories), even operational structure (e.g., downloading podcasts, subscription to them). This activity is sensitive to external factors such as someone s recommendations and suggestions and is regulated and controlled by the learner, and includes simple, semantic and personal choice as one that most fully reveals the essence of this phenomenon and its equal selectivity for all. From our perspective, a particular podcast is an existential context of self-identity, which directs the process of personal becoming into the space of problem combination of cultural meanings and human subjectivity in an attempt to find the self and reveal new senses and meanings of one s being. Thus, its mastering happens through the development of mental, moral, ethical, ideological, aesthetic and other relevant individual characteristics. Moreover, podcast enables learners to realize creative potential, their individuality, transforming them from passive recipients of learning materials into active participants of the learning process. Learner s perception of audio information also is interactive, but in this case, the information is «on demand», and it is managed and controlled by the learner: the learner selects, analyzes, understands and uses the information. Accordingly, this learning process includes not only simple access to the information but also its further practical use, one s expansion, going beyond the abilities and capabilities, self- formation, which means self-realization as capable, active and creative personality [9, p.26]. Moreover, while creating podcasts, a learner selfexpresses, presents personal spiritual, soulful and corporal essence. Podcasts creation opens up opportunities to stand out from the ordinary and acquire unique personality traits. Also, podcast-based learning enables students to manage their time, to build independently their path of learning, to work with educational material in individual pace at a convenient time because downloading, listening and viewing of podcasts is possible whenever and wherever [2; 7], even with a mobile phone. This makes the process of listening creative and individualized and increases the multifaceted impact of the podcast on learners, turning it not only into a tool for education and training but also into a means of developing learners axiological orientations. The totality of podcasts creates podosphere, space by which immense variety of information becomes accessible; this dynamic «structure» created by man provides a unique «depository» for authentic language materials. Its axiological importance consists in creating a particular cognitive-communicative space that combines objective and subjective, real and ideal, which can be modified and developed by man under the impact of personal subjectivity. It should be noted that understanding of personal involvement in podosphere generates the variety of subjects

26 FILOZOFIA I PSYCHOLOGIA EDUKACJI 24 for orientation in reality, stimulates the formation of axiological categories, relevant guidelines for one s individual being as factors in self-construction in the contemporary socio-cultural situation. Due to the communicative, expressive and pragmatic functions of language, podosphere makes possible to distinguish social and cultural space as general and national, which reproduces the worldview and the subject (the self), who refers to a particular cultural community. Hence, podcaster s being, as well as self-realization and self-construction, is carried out within certain norms, traditions, cultures, that is why he/she has to broaden the limits of the own context and go out beyond own existential situation to realize the personal potential and to be able to further selffulfillment. Speaking about podosphere, we have to distinguish its dual nature: it is both objective, because it has its technical form (i.g., MP3 audio format) and fixed location (i.g., website address) but at the same time extremely subjective, because it is the embodiment of creative ideas, thoughts, emotions, experiences, comparison and interpretation of events, etc. This duality determines the significance of its impact on man, his/her cultural, educational and professional level. Podosphere within the web is a dynamic space with the system of rules and regulations, which requires understanding and some preparedness, and allows navigating and interacting with it. Consequently, the use and the creation of information and educational resources of podosphere necessitate the development of «information and technology literacy, as well as reflexive and communicative competencies that ensure equal communication between the members» [4, p. 3]. Podcasting as a way of distributing podcasts is an objective and relevant existing reality, highly dynamic nature of which allows interacting with it. This interaction is carried out on the social and individual levels, the social, cultural and personal sphere of life, as podcasting may be regarded as one of a way of being, and each podcast is a «voice», which brings some information (often in a foreign language). While listening to a podcast, a student is a recipient, but while creating it, he/she is an author, a podcaster. Podcaster as a personality is in constant search for oneself in open information space, but as author acts only as one of the nonautonomous meanings of author s «I» because «encodes» some content of consciousness using language expressions. Thus, the context is always personal and individual. Therefore, in our view, podcasting is specifically human being and activity, meaningful and diverse, valuable and multifactorial. In its anthropological distinctness, it is an activity and an educational process, and an element of social networking, which helps reduce the feeling of isolation [3] and promotes a sense of social presence. Podcasting contributes to the comprehension of the importance of information and knowledge in our life, especially in the context of forming experience in personal organizational and orientation activities, as well as the efficiency of mobile and distance learning; it forms a fundamentally new learning environment and largely determines the changing of the educational process. Herewith these changes affect the components of educational space, its form, a way of functioning in society, interaction with it, and even a new role that language education begins to play in teaching and training, forming and educating the individual. To conclude, the podcast as a product of human activity in its axiological and activity aspect inevitably makes an impact on man. Also, as a tool for education and training, especially for foreign language learning, podcast use has practical value, related to student-centered learning, which

27 25 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE creates prolonged immersion in the target language environment and provides mastering a foreign language through the access to authentic materials. Finally, the philosophical-educational approach to the analysis of podcasts use and creation helps understand this process as a way to selfrealization, self-fulfillment, and selfrevealing. Further analysis of this issue may involve the development of strategy focused not only on the integration of interdisciplinary research but also on the use of the methodological potential of different fields to demonstrate the possibility of their interpenetration and interaction. References 1. Chadha M., Avila A., Gil de Zúñiga H. Listening in: Building a profile of podcast users and analyzing their political participation [Electronic Resource] / M.Chadha, A.Avila, H. Gil de Zúñiga // Journal of Information Technology & Politics Vol P Access mode: Zuniga/publication/ _Listening_In_Building _a_profile_of_podcast_users_and_analyzing_their_p olitical_participation/links/55af615b08aed9b7dcddbbb 3.pdf (viewed on January 17, 2016). 2. Donnelly K. M. Podcasting: Co-opting MP3 players for education and training purposes [Electronic resource] / K. M. Donnelly, Z. L. Berge // Online Journal of Distance Learning Administration Vol Access mode: 93.htm (viewed on January 26, 2016). 3. Lee M.J. W. Reducing the effects of isolation and promoting inclusivity for distance learners through podcasting [Electronic resource] / M. J. W. Lee, A. Chan. // Turkish Online Journal of Distance Education Vol Access mode: 24/ (viewed on February 04, 2016). 4. Maluško E. Û. Metodika formirovaniâ inoâzyčnoj profil noj auditivnoj kompetencii magistrantov lingvistiki (na osnove infokommunikacionnoj tehnologii podkastov, anglijskij âzyk): avtoref. dis. kand. ped. nauk: spec «Teoriâ i metodika obučeniâ i vospitaniâ (inostrannye âzyki; uroven vysšego professional nogo obrazovaniâ)» / E. Û. Maluško Pâtigorsk: FGBOU VPO PGLU, s. 5. McBride K. Podcasts and second language learning [Electronic Resource] / Kara McBride // Electronic Discourse in Language Learning and Language teaching, John Benjamins, Amsterdam P Access mode: df (viewed on January 21, 2015). 6. Oxford Advanced Learner s Dictionary (7th ed.). (2007). Podcast. New York: Oxford University Press. 7. Sloan S. Podcasting: An Exciting New Technology for Higher education [Electronic resource] / S. Sloan // CATS 2005: March 23, 2005 Content Syndication Using RSS in Higher Education, Access mode: (viewed on February 07, 2016). 8. Fenomen universytetu v konteksti «suspil stva znan»: monografiya /[avt. kol.: V.P. Andrushhenko, V.P. Bekh, M. I. Bojchenko, I. V. Voytiyk, O. Y. Gomilko ta in.] K., s. 9. Filosofs ko-metodologichni zasady pidvyshhennya yakosti vyshhoyi osvity Ukrayiny: yevropejs kyj vymir: monografiya / [avt. kol.: V. Andrushhenko (kerivnyk), M. Bojchenko, L.Gorbunova, I. Nadol nyj ta in.] K. : Pedagogichna dumka, s.10. Williams B. Educator's podcast guide [Electronic resource] /Bard Williams // Washington, DC: International Society for Technology in Education, Access mode: s_podcast_guide.pdf (viewed on February 07, 2016).

28 HISTORIA EDUKACJI 26 HISTORIA EDUKACJI к.п.н., доцент Кузьменко Ю.В. +38 (066) ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СКЛАДОВОЇ ФАХІВЦІВ ІЗ ТРУДОВОЇ ПІДГОТОВКИ У РОКИ FORMING OF EDUCATIONAL COMPONENT OF SPECIALISTS OF LABOR TRAINING IN YEARS Kuzmenko Iu.V. Forming of educational component of specialists of labor training in years The article is accented attention on outlining of question of theory and practice of forming of educational component of specialists of labor training in years. It is marked that mentioned problem was and is still actual for contemporary pedagogical theory and practice as historical and pedagogical research. It is pointed out that the period of reconstruction had been characterized by active transforming processes in the system of people s education. Thus, in the context of training of future teachers of labor at higher educational establishments the main changes took place in the year 1986 while introduction of new teaching plans on speciality General technical disciplines and manual work and in the year 1989 on speciality Manual work with additional speciality. 14 pedagogical higher educational establishments carried out training on those specialities, including 8 pedagogical institutes with additional spesiality physics, 4 with additional speciality mechanization of agricultural economy, 5 with additional speciality methods of professional orientation, 1 - with additional speciality informatics and calculating technics. In the content of those plans it was introducted (with preserving of disciplines of general cultural, general educational and political training) a number of teaching courses that corresponded to separate manufacturing functions and tasks of teacher of labour teaching. Reorientation to new demands of society to labour upbringing and teaching of school-children; it also changed programs of retraining and programs of courses of perfection of qualification of pedagogical personnel according to the demancls of those times. But weak teaching and material base, moral and physical aging of equipment of workshops and laboratories, automobile park, tools, absence of personal computers didn t give the system of training of teachers of labor teaching to step without backlog of work. Active work on forming of educational component of specialists of labor training took place at the institutes of perfection of teachers too. There the main accent was directed to training of pedagogues to realize new programs of labor teaching in teaching and upbringing process of school, growth of quality of lessons and forming of pedagogical skills. It is stressed that the question of forming of educational component of specialists of labor training in the period of reconstruction hadn t significant changes in comparison with the 70-s the beginning of the 80-s years of the XX-th century. Keywords: specialists of labor training, educational component, teaching plans, pedagogical institutes, institutes of perfection of teachers. Кузьменко Ю.В. Формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки у роки У статті акцентовано увагу на висвітленні питання теорії і практики формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки у роках. Відмічено, що період «перебудови» характеризувався активними трансформаційними процесами в системі народної освіти. Так, у контексті підготовки майбутніх вчителів трудового навчання у ВНЗ основні зміни відбулися у 1986 році із введення нових навчальних планів зі спеціальності «Загальнотехнічні дисципліни і праця» та у 1989 році зі спеціальності «Праця з додатковою спеціальністю». У системі післядипломної освіти педагогічних кадрів основний акцент робився на підготовку вчителів до реалізації нових програм із трудового навчання в навчально-виховному процесі школи, підвищення якості уроків та формування педагогічної майстерності. Ключові слова: фахівці із трудової підготовки, освітня складова, навчальні плани, педагогічні інститути, інститути удосконалення вчителів.

29 27 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Для розуміння та виявлення особливостей наукового обґрунтування і прогнозування розвитку сучасної системи формування освітньої складової фахівців, необхідно вивчати та узагальнювати як світовий так і конструктивний досвід минулого. Лише екстраполяція і імплантація кращих вітчизняних та світових здобутків у розбудову національного простору України гарантує конкурентоздатність української освітньої галузі. Таким чином питання вивчення в історико-педагогічному ракурсі питання теорії і практики формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки є актуальним для сучасної педагогічної теорії і практики. У своєму дослідженні ми зупинилися на періоді, який в історії має назву «перебудова». Цей період характеризувався активними трансформаційними процесами в системі освіти Радянської України, в тому числі і реформами в системі підготовки педагогічних кадрів із трудового навчання. У середині 80-х років широко коло радянських науковців присвячували свої дослідження висвітленню шляхів підготовки вчителів трудового і професійного навчання, керівників технічних гуртків і учнівських бригад, а також висвітлювали питання організації та проведення педагогічної та технологічної практики студентів, удосконалення методики навчання майбутніх вчителів праці у педінститутах і педучилищах. Зокрема, це: Н.І.Бондаренко, Ю.К.Васильєва, О.І.Гедвілло, М.В.Зіннятулов, Г.Н.Дружиненко, М.І.Калугін, Є.К.Корчинський, В.В.Кузьменко, В.П.Лисаков, В.Н.Савінников та ін. Вивчення їх досвіду та організаційних моментів з формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки у період «перебудови» дозволить нам прослідити в історикопедагогічому контенті розвиток системи підготовки педагогів з трудового навчання та виховання. Мета цієї статті висвітлити формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки у роки. З середини 80-х років СРСР охопила економічна, політична і соціальна кризи, що звичайно негативно відобразилося на усіх сферах народного господарства, в тому числі і на освіті. Тоталітарна командно-адміністративна система з її методами управління вже була не здатна відповідати вимогам часу, а це обумовлювало нагальну необхідність оновлення усіх сфер суспільства: економічних основ виробництва, соціального життя, політичного устрою, освіти, медицини тощо. Тому, реформи, що розпочалися із приходом до влади М.С.Горбачова мали не аби який вплив на економічні і політичні зміни в державі. Негаразди в економіці, політичному устрої не могли не позначитися і на розвитку освітньої системи даного періоду. Варто відмітити, що в кінці ХХ ст. система народної освіти приходила все у більшу невідповідність з суспільними і освітніми потребами. Пройшли ті часи, коли в Радянській Україні не вистачало педагогів, в тому числі й фахівців із трудової підготовки. Тому активно йшло обговорення нарощення якості підготовки вчителів трудового навчання в контексті вимог здійснення трудового навчання в старших класах на професійній основі, що відповідало реформам загальноосвітньої школи 1984 р. Ці реформи та Постанова 1985 р. Ради Міністрів УРСР «Про заходи із забезпечення комп ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів та широкого впровадження електроннообчислювальної техніки в навчальний процес» [3] обумовлювали модернізацію освітнього простору вищої школи. 23 травня 1985 р. було затверджено новий навчальний план зі спеціальності 2120 «Загальнотехнічні дисципліни і праця» (затверджений) [1, c. 55]. Підготовка студентів за спеціальністю 2120 загальнотехнічні дисципліни і праця почала здійснюватися у н.р. в 14 педвузах, у тому числі у 8

30 HISTORIA EDUKACJI 28 педінститутах з додатковою спеціальністю «фізика», у 4-х з додатковою спеціальністю «механізація сільського господарства», у 5-ти з додатковою спеціальністю «методика профорієнтації» і в одному з додатковою спеціальністю «інформатика і обчислювальна техніка». У Глухівському і Херсонському педінститутах проводилася ще й підготовка кадрів для системи профтехосвіти. «За роки ХІ п ятирічки за цією спеціальністю підготовлено вчителів, в т.ч чол. за денною формою навчання [5, с. 5-6]. Реформи поступово вводилися і «наступними кроками в організаційно-змістові модернізації підготовки вчителів ЗТД були введення у 1987 р. оновлених навчальних планів: «Вчитель загальнотехнічних дисциплін і фізики» і «Вчитель загальнотехнічних дисциплін, методист з профорієнтації»» [6, с ]. У Рішенні колегії Міністерства освіти УРСР від р. відмічено, «що педагогічні інститути республіки провели певну роботу по поліпшенню якості підготовки вчителів загальнотехнічних дисциплін та праці у світлі вимог «Основних напрямків реформи загальноосвітньої та професійної школи» та відповідних заходів Міністерства освіти УРСР» [5, с. 5]. Для поглиблення фахової освітньої складової фахівців із трудової підготовки у вузах розширено було введено такі спецкурси: «Організація дитячої технічної творчості», «Основи діяльності учнівських виробничих бригад», «основи педагогічної майстерності вчителя» та ін. У звітних документах за 1985 рік відмічено покращення рівня якості знань випускників, що пов язували із реалізацією Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 316 від 12 квітня 1984 р. «Про заходи по удосконаленню підготовки, підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів системи освіти і професійно-технічної освіти і покращенню умов їх праці і побуту» [4]. «Так, за наслідками державних екзаменів у 1984/85 навчальному році з машинознавства 63,0 проц. випускників отримали відмінні і добрі оцінки з педагогіки і методики трудового навчання 70,0 проц. Всі випускники у 1985 році з явилися на роботу за призначенням» [5, с. 6]. Кращим у 1986 р. було визнано досвід Дрогобицького і Криворізького педінститутів з підготовки вчителів загальнотехнічних дисциплін і праці, тому рішенням Колегії навчально-методичному кабінету педагогічних закладів було доручено вивчити конструктивний цей досвід і розповсюджувати. У цьому документі відмічалися й недоліки у підготовки вчителів, що пов язані були у першу чергу із недосконалістю навчальноматеріальної бази та відсутністю штатних кваліфікованих робітників на факультетах, а саме викладачів навчальних дисциплін в навчальних майстернях. Зокрема у Ровенському, Полтавському, Уманському інститутах майстерні знаходилися у підвальних приміщеннях, що не відповідає санітарним нормам, відсутніми були деякі лабораторії і майстерні, обладнання морально та фізично застаріло. До того ж у Полтавському педінституті відсутнім був постійний штат викладачів в слюсарних, столярних і механічних майстернях. Через ці недоліки в цьому навчальному закладі програма була виконана з практикуму в навчальних майстернях не повністю. У Вінницькому через недостатній автомобільний парк навчання студентів водінню автомобілем забезпечувалося не в повному обсязі, а заняття по водінню трактора зовсім не проводилися за їх відсутністю. У Ровенському виші 18 % навчального навантаження кафедри загальнотехнічних дисциплін виконувалося погодинниками. Окрім зазначених, у багатьох педінститутах відмічалися й такі недоліки в роботі як-от: керівництво педпрактикою здійснювали викладачі, що не працювали у школі; дев ять із чотирнадцяти вузів не набрали студентів із даної спеціальності; була присутньою практика пропусків занять

31 29 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE студентами без поважних причин [5, с. 7-8]. Щодо аналізу змісту навчання фахівців із трудової підготовки, то слід відмітити, що, наприклад, на вивчення курсу «Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін» відведено було 92 год., на «Основи теорії трудової і професійної підготовки школярів» год. [1, с. 56]. Зміни полягали і в тому, що було введено такі дисципліни: «Організація продуктивної праці», «Основи наукових досліджень», «Організаційно-педагогічні основи трудових об єднань школярів», «Навчально-матеріальна база трудового навчання», «Психофізіологічні основи трудової і професійної підготовки школярів» та ін. Такий підхід створював можливість сформувати у всіх фахівців із трудової підготовки різних спеціалізацій (автосправа, електротехніка, металообробка, обслуговуюча праця, методист з профорієнтації та ін.) освітню складову фахового спрямування. Ми погоджуємося із думкою В.В.Сташенко про те, що «зміст таких планів був найбільш близьким до досконалого. Так, наприклад, до них було введено (із збереженням дисциплін загальнокультурної, загальноосвітньої та політичної підготовки) низку навчальних курсів, які відповідали окремим виробничим функціям і завданням учителя трудового навчання» [7, с. 222]. Нова хвиля реформ загальноосвітньої школи 1989 р. призвела до змін у системі формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки. Міністерство освіти вводить нові навчальні плани за спеціальністю « Праця з додатковою спеціальністю», де додатковими спеціальностями стали: фізика, хімія, профорієнтація, інформатика і обчислювальна техніка, професійне навчання, технічна творчість. Дану специфіку підготовки вчителів із трудового навчання так окреслює В.В.Стешенко: «за час у ВНЗ студенти повинні були, як і раніше, одержати дватри кваліфікаційні розряди із слюсарної (столярної) справи й обробки металів різанням Дипломні роботи дозволялося виконувати лише кращим студентам. У цілому, як засвідчила практика, підготовка за цими навчальними планами забезпечувала досить якісну політехнічну освіту студентів» [7, с. 223]. Як і у старих планах студенти вивчали автотракторний практикум за професіями і спеціальностями, суміщеними з професією водія. Після складання іспиту на право володіння автомобілем (трактору) видавалися студентам посвідчення водіїв категорій «В» чи «С». Активна робота із формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки відбувалася і в інститутах удосконалення вчителів. Так, у першій половині лютого 1986 р. було проведено на базі Центрального інституту вдосконалення вчителів проведено нарадусемінар обласних (міських) інститутів удосконалення вчителів і їх заступників, на якій обговорювалися питання переходу шкіл на нові навчальні програми і плани, що вимагало певної методичної роботи з вчителями із засвоєння нового змісту освіти. До 10 березня 1986 р. відповідні семінари були проведені інститутами удосконалення вчителів, зокрема з трудового і професійного навчання у м. Полтава. До 15 серпня 1986 р. було проведено перепідготовку всіх вчителів, які в 1986/87 н.р. починали працювати за новими програмами. Як наголошується у документах «інститути удосконалення вчителів спільно з обласними управліннями народної освіти та методичними установами визначили і послідовно реалізують основні напрями методичної роботи з педагогічними кадрами. Увага зосереджується на забезпеченні безперервної освіти, диференційованого підходу до курсової перепідготовки кадрів, проведенні методичної роботи на основі діагностики і рівня професійної компетентності»,

32 HISTORIA EDUKACJI 30 «пошуки активних форм поширення передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки» [2, с. 20]. Від усіх ланок освіти вимагалося активне впровадження передового новаторського досвіду із трудової підготовки шкільної молоді. У педагогічних інститутах і педучилищах психолого-педагогічний цикл навчальних дисциплін було розширено питаннями з вивчення передового педагогічного досвіду, а в інститутах удосконалення вчителів було внесено відповідні зміни до програм перепідготовки вчительських кадрів, а також питання з методики вивчення, узагальнення та впровадження передового досвіду включено до залікових завдань. Отже, у період рр. зміст навчання фахівців із трудової підготовки змінювався в контексті реформ трудової підготовки учнівської молоді у 1984 р. і 1989 р. Уведення нових навчальних планів зі спеціальності «Загальнотехнічні дисципліни і праця», а на другому етапі зі спеціальності «Праця з додатковою спеціальністю» в цілому сприяла формуванню професійної освітньої складової фахівців із трудової підготовки і вузах Ураїнської РСР. Переоріентація на нові вимоги суспільства до трудового виховання і навчання школярів в цей період обумовлювали діяльність системи післядипломної педагогічної освіти, що також змінювали програми з перепідготовки та програм курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів відповідно до вимог часу. Проте, слабка навчально-матеріальна база та моральне і фізичне старіння оснащення майстерень та лабораторій, автопарку, інструментарію, відсутність ПК не давали системі підготовки вчителів із трудового навчання крокувати у ногу із часом. Підводячи підсумки зауважимо, що питання формування освітньої складової фахівців із трудової підготовки у період перебудови зазнало не суттєвих змін у порівнянні із 70-поч 80-х років ХХ ст. Зрозуміло, що система підготовки педагогічних кадрів підлягала удосконаленню, проте вона так і не знайшла цілісної концепції побудови науково-обгрунтованого зимісту. Перспективи подальших розвідок полягають у розкритті нормативноправової бази роботи ВНЗ кінця 80-х 90- х років ХХ ст. Список використаних джерел 1. Бухалов Б. И. Совершенствование подготовки учителей трудового обучения / Б. И. Бухалов, Я. А. Вограменко, Ю. Г. Круглов // Школа и производство С Доповідна записка Про організаційно-методичну діяльність Миколаївськгого обласного ІУВ, методичних кабінетів області по перебудові навчально-виховного процесу в школах і профтехучилищах, розвитку ініціативи, творчості та новаторських пошуків педагогів // Збірник наказів і розпоряджень Міністерства освіти Української РСР С Постанова Ради Міністрів УРСР від р. 185 «Про заходи із забезпечення комп ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів та широкого впровадження електроннообчислювальної техніки в навчальний процес» [Електронний ресурс]. Режим доступу: %D0%BF. 4. Постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР 316 від 12 квітня 1984 р. «Про заходи по удосконаленню підготовки, підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів системи освіти і професійно-технічної освіти і покращенню умов їх праці і побуту» [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: html/. 5. Рішення Колегії Міністерства Освіти УРСР від р. протокол 11/115 Про стан і заходи щодо поліпшення підготовки вчителів загально технічних дисциплін та праці в педагогічних інститутах республіки в світлі рішень квітневого (1984 р.) Пленуму ЦК КПРС // Збірник наказів і розпоряджень Міністерства освіти Української РСР С Сопіга В. Організаційно-змістові аспекти підготовки студентів до навчання автосправи старшокласників у ті роки ХХ століття / Віктор Сопіга // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. Умань : ФОП Жовтий О.О., Випуск 8. Частина 1. С Стешенко В. Становлення та розвиток професійної підготовки вчителів трудового навчання / В. Стешенко // Збірник наукових праць Уманського державного

33 31 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE педагогічного університету імені Павла Тичини / гол. ред.: М.Т.Мартинюк. Умань : ПП Жовтий О. О., Ч. 3. С References 1. Buxalov B. Y`. Sovershenstvovany`e podgotovky` uchy`telej trudovogo obucheny`ya / B. Y`. Buxalov, Ya. A. Vogramenko, Yu. G. Kruglov // Shkola y` proy`zvodstvo S Dopovidna zapy`ska Pro organizacijnometody`chnu diyal`nist` My`kolayivs`kgogo oblasnogo IUV, metody`chny`x kabinetiv oblasti po perebudovi navchal`no-vy`xovnogo procesu v shkolax i proftexuchy`ly`shhax, rozvy`tku iniciaty`vy`, tvorchosti ta novators`ky`x poshukiv pedagogiv // Zbirny`k nakaziv i rozporyadzhen` Ministerstva osvity` Ukrayins`koyi RSR S Postanova Rady` Ministriv URSR vid r. 185 «Pro zaxody` iz zabezpechennya komp'yuternoyi gramotnosti uchniv serednix navchal`ny`x zakladiv ta shy`rokogo vprovadzhennya elektronnoobchy`slyuval`noyi texniky` v navchal`ny`j proces» [Elektronny`j resurs]. Rezhy`m dostupu: %D0%BF. 4. Postanovy` CzK KPRS i Rady` Ministriv SRSR 316 vid 12 kvitnya 1984 r. «Pro zaxody` po udoskonalennyu pidgotovky`, pidvy`shhennyu kvalifikaciyi pedagogichny`x kadriv sy`stemy` osvity` i profesijno-texnichnoyi osvity` i pokrashhennyu umov yix praci i pobutu» [Elektronny`j resurs]. Rezhy`m dostupu do resursu: html/. 5. Rishennya Kolegiyi Ministerstva Osvity` URSR vid r. protokol 11/115 Pro stan i zaxody` shhodo polipshennya pidgotovky` vchy`teliv zagal`no texnichny`x dy`scy`plin ta praci v pedagogichny`x insty`tutax respubliky` v svitli rishen` kvitnevogo (1984 r.) Plenumu CzK KPRS // Zbirny`k nakaziv i rozporyadzhen` Ministerstva osvity` Ukrayins`koyi RSR S Sopiga V. Organizacijno-zmistovi aspekty` pidgotovky` studentiv do navchannya avtospravy` starshoklasny`kiv u ti roky` XX stolittya / Viktor Sopiga // Problemy` pidgotovky` suchasnogo vchy`telya : zbirny`k naukovy`x pracz` Umans`kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy`tetu imeni Pavla Ty`chy`ny` / [red. kol. : Pobirchenko N. S. (gol. red.) ta in.]. Uman` : FOP Zhovty`j O.O., Vy`pusk 8. Chasty`na 1. S Steshenko V. Stanovlennya ta rozvy`tok profesijnoyi pidgotovky` vchy`teliv trudovogo navchannya / V. Steshenko // Zbirny`k naukovy`x pracz` Umans`kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy`tetu imeni Pavla Ty`chy`ny` / gol. red.: M.T.Marty`nyuk. Uman` : PP Zhovty`j O. O., Ch. 3. S A postgraduate student Misko N.V. +38(099) dar750523@gmail.com THE AFFECTING FACTORS OF THE SCIENTIFIC THEORY DEVELOPMENT OF DOMESTIC THESAURUS OF EDUCATION MANAGEMENT (THE LAST QUARTER OF XX - BEGINNING OF XXI CENTURY) Misko N.V. the affecting factors of the scientific theory development of domestic thesaurus of education management (the last quarter of XX - beginning of XXI century) The analysis of the impact of internal and external factors on the development of scientific theory thesaurus national education management of the last quarter of XX beginning of XXI century was made in the article. The actuality of this problem s research is stipulated for the fact, that intensive development of the theory of management education as a separate scientific field and requires the formation, development and regulation of relevant conceptual apparatus. The author regards the problem of the evaluation criteria of scientific thesaurus in national education management theory in the last quarter of XX - beginning of XXI century from the position of the system-defined approach, based on the principles of historicism and determinism, which allows us to consider the development of national scientific thesaurus management theory education as a complex phenomenon, which is caused by the action of internal and external factors, as a reflection of theory and practice of management education, socio-political, economic, cultural and general scientific changes that are common for the study period as a result of the historical development of management concepts and system relations. Key words: factors, internal and external environment, thesaurus, management, education. Separation of management education as a scientific field requires the formation, development and regulation of relevant conceptual apparatus. A lot of terms of this field are of foreign origin, and this fact implies the need to study the characteristics of

34 HISTORIA EDUKACJI 32 their usage in the field of education in Ukraine. Different aspects of management activity in education have been studied by O. Adamenko, K. Babans`kuy, V. Begey, E. Bereznyak, V. Bondar, O. Vasylenko, L. Danylenko, A. Ermola, V. Zvereva, G. Kapto, O. Kas`yanova, Y. Konargevs`kyi, B. Korotyaev, V. Lazarev, V. Pikel`na, P. Tret`yakov, E. Khrykov and others. Such works of local and foreign scientists are devoted to the problem of thesaurus research: V. Demchenko, M. Epstein, O. Zbanucka, S. Klepko, A. Kostina, Val. Lukov and Vl. Lukov, T. Markarova, Sandra K. Roy and Alan R. Thomas, S. Sysoeva, I. Sokolova, M. Chursin and others. But, despite of this, it should be noted that comprehensive, systematic study on the development of scientific theory thesaurus national education management has not been conducted in Ukraine in the last quarter of XX - beginning of XXI century. Thus, the lack of theoretical elaboration of this problem, its theoretical and practical importance has led to the need of evaluation the scientific theory of thesaurus national education management in the last quarter of XX - beginning of XXI century. The aim of the article is to analyze the impact of internal and external factors on the development of scientific theory thesaurus of national education management in the last quarter of XX - beginning of XXI century. In our study, under the development of scientific thesaurus in the national education management theory in the last quarter of XX - beginning of XXI century we understand its consistent movement to a new qualitative state under the influence of internal and external environmental factors, that ensure its constant renewal. As it is known, in science there are two approaches of interpreting the factors that influence its development. The first one is external approach, which role is to recognize the leading role of external social factors. The second one is internal approach, which is to recognize the leading role of internal factors. [7, с. 112]. The internal factors of the pedagogical are total level of accumulated pedagogical knowledge, logic of pedagogy (based on the research on accumulated knowledge; setting of scientific problems that are caused by previous development of science; development of certain previous scientific ideas; compliance of pedagogy objective social needs of education, not ideological factors); availability of trained scientists; methodological basis of pedagogy; industrial structure pedagogy; paradigmatic science organization, relations in the scientific community [8, pp ]. The external factors of the pedagogical science are objective needs of education; the level of related sciences; conditions of scientists; social prestige of teaching science; legislative framework of the education system; national and international educational programs; state funding and other science grants for educational research. [8, pp 113]. As E. Khrykov mentioned, even the only review of the structure of external and internal factors of educational science showed that we could neither agree with any representatives of external nor internal points of view. External and internal factors of Education are firmly connected. Thus the development of pedagogical is conditioned by entire influence, interconnected system of internal and external factors. [8, pp ]. Basing on this approach, we have been committed analysis of scientific and educational literature on the study, which allowed us to identify a number of internal and external environment factors, which in our opinion, have a direct impact on the development of scientific thesaurus domestic theory of education management in the last quarter of XX - beginning of XXI century. To the factors of internal environment we include: the state of the theory development and practice of management education, the level of accumulation of knowledge in the field of education, the dominant social paradigm in education management, the emergence of new types of management tasks and administrative activities, education management methodology, the influence of

35 33 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Western management theory, laws and principles of education, integration of management theory and links of education with other scientific disciplines, individual work of national scientists aimed to disclosure issues in the field of education, streamlining activities and systematizing concepts and terms in the field of education (the appearance of dictionaries, reference books), book publishing and journalistic activities. In our opinion, the main factor of internal environment, which directly affects the development of scientific theory thesaurus national education management, is the process of formation and development of the scientific knowledge of management education. Any scientific industry management theory and education is not an exception, it makes the course from the empirical to the theoretical stage. One of the signs of the scientific knowledge transition to a new theoretical level is the emergence of a more or less structured conceptual system. The concepts begin to acquire a fixed meaning and they become a part of the developed theoretical system. But the empirical point continues to exist at this stage of development of science, as more fully function begins to show the concept as a means of organizing thought. With the transition to the theoretical level of development in every branch of science a process of forming its own system of categories takes place [5]. The mechanism of formation and concept formation is conditioned due to the subject-practical human activity, during which the relationships and relationships between objects and phenomena are distinguished.there is no direct or genetically direct connection between sensory reflection and abstract thinking, the mere contemplation of objects and phenomena doesn t teach to think. The concept is being created in the process of constructive activities by people, and it is transformating the practice [2, pp 31-32]. Thus, the scientific knowledge develops in terms that reflect the subject of research, and in terms that relate to cognitive activity itself, with its ways and means to build conceptual apparatus of science. In the first case (the empirical science component) already made cognitive tools, theoretical structures to the studied reality, assimilation of new knowledge about them are used. In the second case (theoretical component) such things are made: reflective analysis of mental means, developing activities to improve conceptual designs and increase their efficiency, creates knowledge about knowledge itself. Concepts do design features provide intense scientific theory, is impossible without movement science [2, p. 39]. The theory development is a necessary condition for the effective functioning of the management education that determines the direction, content and priorities in educational research. Available in practice management education contradictions and urgent problem affect the development of the theory. All this shows us that the practice of education influences the development of the management education theory. On the other hand, the theory of management education can not only reflect the current state of practice management education. In such a case the sense of its existence would be much more diminished. With its transformative function of education management theory is ahead of practice development education management and thus sets new benchmarks of education which offers other means of implementation. Education Management Theory provides a theoretical justification for solving problems related to the management of educational institutions. The impact of theory and practice of management education to the development of national scientific theory thesaurus management education is in our view in two directions. Firstly, terms and concepts conceptually grounded in theory, are describing processes of the technologation education management, methodological approaches to the management of schools, organization of educational process and of educational institutions and so on. Testing concepts in practice provides flexibility

36 HISTORIA EDUKACJI 34 theory of education management that implies the results of testing and correction of their semantic content with main goal of providing the efficiency practices. Secondly, the practice of selfmanagement education forms the terms and concepts that are not presented at the beginning of the theory. These terms and concepts characterize the mechanisms of interaction between the management of education and other spheres of social activities that are necessary to ensure the quality of education. Thesaurus has enriched the terms and the concepts that go beyond the boundaries of education management theory, mainly due to the economic terms and timing of the general theory of management. Thus, we believe that the state of development of theory and practice of management education is one of the key internal factors that influence the development of national scientific theory thesaurus management education. The usage of paradigmatic approach as one of the methodological principles in our study involves considering that the management paradigms differ almost all of its components: methodological principles, understanding management purposes, conceptual apparatus, the laws functioning administrative systems, technological approaches to the management process, characteristics of academic staff and administrative employees [8, pp ]. Thus, the existence of some paradigm of management education in the certain period of time has a tremendous impact on the formation of thesaurus management theory of education, which in our opinion is the dominant paradigm and reflects indicator changes that occur in its depth. Thus, the paradigm of management education, formed in the study and its characteristics and transformations is one of the internal factors that influence the development of scientific theory thesaurus national education management in the last quarter of the XX century and early part of the XXI century. The influence of the western management theory and the integration management theory links education with other academic disciplines that leads to the expansion of the thesaurus national scientific theory of management education through intersystem, interdisciplinary of foreign borrowing (management, monitoring, marketing, etc.). Changes of the education department on the methodological basis such items as a systematic approach, pedagogical and modeling of integrated management structures, development of technologies for accelerated development to the foreground [9]. This encourages the usage of dialogical forms of interaction, introducing methods of self-organization, decentralization, democratization and humanization management which in turn influences the development of national scientific theory thesaurus management education. In modern conditions the head of the organization needs not only theoretical development of new methodologies but also its main provisions application key statements in practice. This leads to the emergence of new controlling problems class, the specific conditions of their implementation, the new requirements to the personality and to the head of the education system. One of the major functions of school management nowadays is transforming the external conditions that are constantly changing in terms of their internal functioning. Solving this problem requires knowledge of education trends, the ability to relate the state of the educational process and university management of these trends, identify immediate and long-term development prospects of the institution, direct management to ensure its intensive development to the head of the institution [8]. Solving this range of problems is impossible without creating and continuous updating of personal thesaurus leader in education, assimilation of the essence of the new terms and concepts of the theory of education adoption.

37 35 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE The conditionality of scientific thesaurus development of national education management theory under the influence of external factors was analyzed: social, political, cultural, economic processes that are taking place in a society; trends of the education system; the necessity of new types and kinds of educational institutions; statutory conditions without governing education system; scientific and technical progress; international integration processes in education; affinity of different scientific fields; processes that occur within Ukrainian language (vocabulary enrichment, changes in oral and written forms); language policy. Political pluralism, liberty of speech as a reality of scientific and cultural world in the Ukrainian society open access to information, increase international connections, lead to accelerated development of national scientific theory thesaurus of the education management. The appearance of a large number of new terms is caused by technological progress, information and related processes of development of modern means of communication. Forming scientific thesaurus national education management theory is accompanied by integration and diversity processes that is a characteristic of contemporary world development as a whole. The education management sphere becomes open and methodologically meaningful unit of conceptually-terminological systems are at the crossroads of pedagogy, general management theory, psychology and economic sphere. In our opinion, processes that occur in the middle of the Ukrainian language and also the language policy have great influence on the development of scientific theory thesaurus. Today it is generally accepted that, while performing a variety of functions in the human being and ethnicity, every national language is a unique human values as a unique way of knowing the world. Any knowledge is formed and accumulates in the human cognitive activity, and then it is fixed in the collective consciousness of humanity only by means of language (words). Scientists are constantly looking for successful verbal (linguistic) expressions of their ideas, their thoughts, because knowledge is not fixed verbally, it may not be a component of universal knowledge, and they are only details that were obtained by individuals (or groups of individuals) and which disappear with him or them. Therefore, almost every new discovery, new methods of research, new facts require new concepts and terms. In such a way a famous Swedish naturalist Carl Linnaeus, said "If you do not know names, the knowledge of things is being lost [9, p. 4]. Terminological vocabulary takes a significant place in the linguistic communication because the main feature of our time is the process of term system information space society. Over 90% of tumors speech today is warehoused terms [9, p. 5]. When a scientist wants to designate a new concept, he starts looking for a word. The problem is severe enough to search for each new term that is introduced in a particular branch term system that should be good and harmonious. It is preferable to choose a term that can create a derivative. If the corresponding equivalent can not be found, then borrow a word from another language. So, new terms are either produced through the use of internal resources of language, or by borrowing [9, p. 91]. Place of the borrowings in the late XIX - early XXI centuries was terminologically studied by such Ukrainian scientists as V. Akulenko, A. D`yakov, T. Kyyak, I. Kochan, Z. Kun`ch, T. Panko, L. Symonenko L. and others. While investigating the terms with international components in modern Ukrainian language, I. Kochan considers the correlation of national and international terminology. In particular, she notes that the process of internationalization of terminology, although "is objective and progressive" also has a "negative properties that lead to the denationalization of terminological, ousting

38 HISTORIA EDUKACJI 36 the national terms and term elements" [3, p. 16]. The negative impact of foreign influence in vocabulary and terminology focuses on his research by Z. Kun`ch. According to him, today s issue of the borrowing terminology usage is especially acute because of the extremely negative phenomenon - the invasion of Anglicism into Ukrainian science. In his opinion the most active manifestation of this process can be traced in information technology, marketing, finance, social and political life [6]. Colligation of views on these issue researchers are conducted the studies made by N. Hudyma, who offers its own classification structure of language and extra-linguistic factors and borrowings appearanced in modern Ukrainian literary language. To the list of extra linguistic factors he includes: Development of socio-economic relations; Political contacts between the states, that are significantly intensified in the context of globalization ; The influence of other countries lifestyle; Fashion for foreign words; Aesthetic and ethical beliefs of speakers; Other counties achievements in specific areas of public and social activities; Transmission of cultural values; Multilingualism; Conditions for the modern Ukrainian literary language functioning Communicative and pragmatic shift; Prestige of Romano-Germanic languages; Stereotypes of Britain, America, Germany, Italy, Spain, France and other countries perception by ordinary citizens; Usage of words of foreign origin and demonstration of education or eccentricity. To the list of inter linguistic factors he includes: - The need for the new objects names, phenomena, processes and concepts that appear in the vocabulary of the modern Ukrainian language; - Lack of native language equivalent words for the new object, phenomenon or concept; - Desire of speakers to use language economy; - The need to refill expressive means of expression; - Clarification, detailed concept, which in Ukrainian language can not be transmitted in a word, a phrase or a few, in other words, the tendency to use other words instead borrowed instead of the same in Ukrainian; - Division of the lexical-semantic sphere of influence; - Desire to upgrade certain words, which are reflected in the recovery of polysemy or homonymy in a borrowed language [1]. In recent years, made borrowing from different spheres of human activity, and this was done was due to changes in the sociallypolitical conditions, updating certain realities, which didn t have adequate signs in Ukrainian language or existed designations on those or other causes haven t satisfied the speakers. So, changes in social, political, public and economic system of Ukraine, the change of overwhelming ownership, scientific and technical processes - all these events and processes are continuing and regardless of their positive or negative value for Ukrainian society they continue to be the a reason for borrowing new words [1]. The identified factors of internal and external environment that influence the development of scientific theory thesaurus of national management education in last quarter of XX in the beginning of XXI century are presented in Table 1.

39 37 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Internal - the state of development of the theory and practice of management education; - level of accumulation of knowledge in the field of education; - dominant social paradigm in education management; - the influence of Western management theory; - integration of management theory linking education with other scientific disciplines; - education management methodology; - the emergence of new management tasks and administrative activities types; - laws and principles of education; - streamlining activities and systematizing concepts and terms in the field of education (the emergence of dictionaries, reference books); - publishing and journalistic activities. The above list of factors in the development of national scientific theory thesaurus management education in the last quarter of XX in the beginning of XXI century is not exhaustive; it can mutate and be supplemented. So, the changes in scientific theory thesaurus national education authorities are due to the formation of modern management ideas and opinions, as well as historical and cultural, social, political, economic, scientific and technical factors. These changes, in our opinion, are quantitative and qualitative. Quantitative changes are enriching thesaurus with new terms that reflect the formation of new management concepts in education; in the quality ones lie in the content of the traditional theory of national education management terms and indicate their development. Thus, following the principles of dialectical determinism, general communication, integrity and mutual conditioning of phenomena and processes of reality that have been declared as one of the methodological basis of our study allows us to examine the development of scientific thesaurus of national education management theory as a reflection of theory and practice education management, socio-political, economic, cultural and general changes characteristic of the period. Table 1. Factors influencing on the development of scientific thesaurus оf national education management theory. External - peculiarities of economic, political and cultural development; - trends of education management system; - the emergence of new types and kinds of educational institutions; - normative framework of education system governing; - scientific and technical progress; - international integration processes in education; - convergence of different scientific fields; - processes taking place in the middle of Ukrainian language (vocabulary enrichment, changes in oral and written forms) - state language policy. Relying on the principle of historicism reveals the substantial changes in the development of thesaurus as a result of the historical development of management concepts and system relations. The philosophical understanding of language as an objectively existing system, growing recognition of the relationship of language and thought and systematic approach depending define research terms of content and structure of national scientific thesaurus management theory of education general language and semantic nomination, as well as social, historical processes, cultural, scientific and rhetorical context of the era. From this perspective, the development of national scientific thesaurus management theory education appears as a complex phenomenon, which is caused by the action of internal and external factors, and its renewal is shown in a set of attributes that are relevant to all types of systems: hierarchy and structuring, integrity and unity. Prospects for the further study of the problem highlighted in the article are related to the special system of criteria and indicators, the goal of which is to measure the development of thesaurus of education management of the last quarter of XX in the beginning of XXI century.

40 HISTORIA EDUKACJI 38 References 1. Gudyma N.V. Vpluv movnuh pozampvnuh chunnykiv na zbagachennya slovnykovogo slovnykovogo sklady sychanoi literaturnoi movy. [The influence of linguistic and extralinguistic factors to the enrichment of the modern Ukrainian literary language vocabulary] / N.V. Gudyma.// Aktual`ni problemy slov`yans`koi filologii No. 23. Part 4. pp (ukr). 2. Kantor I.M. Ponyatiynoterminilogicheskaya systema pedagogiki: logikometodologicheskie problemy. [The conceptually terminological system of pedagogy: logical and methodological problems]. Moscow, Pedagogika p. (rus). 3. Kochan I.M. Dynamika I kodyfikaciya terminiv z mizhnarodnumy komponentamy v suchasniy ukrains`kiy movi. [Dynamics and codification of terms with international components in modern Ukrainian language]. Lviv, Vydavnuchuy cent LNU imeni Ivana Franka p. (ukr). 4. Koshkina E.A. Pedagogicheskaya terminologiy kak obekt mezhdiscuplinarnogo issledovaniya.[ Educational terminology as an object of interdisciplinary research]./koshkina E.A.//Vestnik Tomsklogo gosydarstvennogo universiteta No 339. October. P (rus). 5. Kunch Z.I. Problemy chugomovnogo vpluvy na ukrain`ky naykvotehnichny terminologiu. [Problems of foreign impact on the Ukrainian scientific and technical terminology]. /Kunch Z.I.// Terminologichnuy visnyk No 2(1). pp Khrykov E.M. Ypravlinnya navchal`num zakladom.[the management of Educational Institution]. Navchalnyi posibnyk. Kharkiv. Znannya p. (ukr). 7. Khrykov E.N. Teoretichekie osnovy vnytrishkolnogo ypravleniya. [ Theoretical foundations of intraschool management] E.N. Khrykov. Luhansk. Alma Mater p. (ukr). 8. Metodologichni zasady pedagogichnogo doslidgennya.[ Methodological bases of the pedagogical research]. Monographiya. Kollektiv avtorov E.M. Khrykov, O.V. Adamenko, V.S. Kyrulo and other. Za golovnou redacieu V.S. Kyrulo, E. M. Khrykova. Golovna redaktsiya V.S. Kyrulo, E. M. Khrykova. State Institution Luhansk Taras Shevchenko National University. Lugansk p. (ukr). 9.Vasenko L.A. Fahova ukrains`ka mova. [Professional Ukrainian language]. Tutorial. L.A. Vasenko, V.V. Dubichynskyy, O.N. Krymets. Kyiv, Cent Ychbovoi literatury p. (ukr). викладач Мусієнко В. С. Херсонська академія неперервної освіти viktoriyamusienko@yandex.ua FORMING OF FEELING OF PATRIOTISM AMONG CHILDREN OF PRE-SCHOOL AGE: HISTORICAL AND PEDAGOGICAL ASPECT ( YEARS) ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ: ІСТОРИКО- ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ( рр.) Musienko V.S. Forming of feeling of patriotism among children of pre-school age: historical and pedagogical aspect ( years) The article is researched one of the most actual problems of nowadays question of forming of feeling of patriotism among preschoolers. It is examined views of native scientists and pedagogues-thinkers concerning patriotic upbringing of children. On the base of archival documents, normative - legal acts, scientific, teaching and methodical publications it is emphasized stages and leading tendencies of this process in different historical periods. It is stressed that in the 30-s years of the XX-th century we could see further development of preschool education. Much attention was paid to patriotic and international upbringing of children. Especially it was focused on ties with manufacturing, polytechnic processes of preschool establishments. During years upbringing of love to Motherland among preschoolers was held in the conditions of strained military and political situation in the country and restoration in the post-war period. That difficult for our country period life around us was full of examples of heroism of people on the fronts and in the rear and it gave us inexhaustible material for upbringing of love to Motherland among children. It is pointed out that during mentioned period theoretical and methodical questions of pre-school pedagogy were worked out, professional training of educators became improved. During years the content of teaching and upbringing work of pre-school establishments was formed under the influence of ideological motives that were examined as patriotic upbringing. It is underlined perspectives of further examination of mentioned problem.

41 39 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Keywords: patriotic upbringing, forming of feeling of patriotism, children of pre-school age, native history. Мусієнко В. С. Формування почуття патріотизму в дітей дошкільного віку: історико-педагогічний аспект( рр.) У статті досліджено одну з найактуальніших проблем сьогодення питання формування почуття патріотизму в дошкільників. На основі аналізу архівних документів, нормативно-правових актів, наукових та навчально-методичних видань виокремлено періоди та провідні тенденції цього процесу у різні історичні проміжки. Проаналізовано історичний досвід вирішення проблеми патріотичного виховання в дошкільних закладах у рр. Розглянуто погляди вітчизняних учених та педагогів-мислителів щодо патріотичного виховання дітей. Окреслено перспективи подальшого розгляду зазначеної проблеми. Ключові слова: патріот, патріотичне виховання, формування почуття патріотизму, діти дошкільного віку, вітчизняна історія. Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває формування в дітей та молоді почуття патріотизму, вірності до Батьківщини. Зауважимо, що питання формування почуття патріотизму постійно знаходило відображення в дослідженнях науковців. До нього в різні часи зверталися корифеї вітчизняної педагогіки А. Макаренко, С. Русова, Г. Сковорода, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. Проблеми ознайомлення дошкільників з окремими аспектами суспільного життя висвітлені у працях А. Богуш, Л. Артемової, Л. Бєляєвої, С. Козлової, І. Красовської, К. Назаренко, Т. Поніманської та ін. Проте, ретроспективний аналіз літератури показав, що малодослідженим залишилось питання формування почуття патріотизму в дітей у дошкільних навчальних закладах України, зокрема у рр. Мета нашої публікації висвітлити особливості розвитку проблеми формування почуття патріотизму в дитячих садках України ( рр.). Вивчення й аналіз літературних джерел засвідчують, що для формування в дітей почуття патріотизму необхідно збагачувати їхній кругозір певними знаннями, формувати правильні уявлення про суспільні явища і події. Поряд із збагаченням дітей певними знаннями та уявленнями потрібно впливати на їхні почуття, виховувати в них емоційнопозитивне ставлення до суспільних явищ, фактів, подій, до країни, її трудящих [4]. На нашу думку, наукове вирішення сучасних завдань формування почуття патріотизму в дітей у системі дошкільної освіти неможливе без урахування досвіду минулих поколінь, а зокрема тих періодів вітчизняної історії, що багаті на суспільнополітичні, економічні, культурологічні події, які спрямовані на патріотичне виховання дитини. Як свідчать архівні матеріали, роки є роками виконання першого п ятирічного плану соціалістичного розвитку народного господарства СРСР, роками культурної революції, також, у цей час ставиться питання про подальше піднесення якості роботи шкіл і дитячих садків. З метою максимального охоплення дошкільними установами дітей трудящих, поліпшення побуту і виховання дитинидошкільника в родині, поліпшення роботи наявних дошкільних установ, Народний комісаріат освіти вирішив провести Всеукраїнський «дошкільний похід». Він привернув до дошкільної справи увагу громадськості, сприяв розширенню мережі дошкільних закладів. Якщо на початку 1930 р. в цих закладах виховувалось 120 тис. дітей, то в 1931 р. їх було вже 210 тис. У цей період відкривались дитячі садки, вечірні і денні кімнати для дошкільників, дитмайданчики, дошкільні групи при школах і клубах [1]. У 1930 році особливу увагу приділяли політехнізації освітніх закладів. На VII Всеукраїнській нараді в справах комуністичного дитячого руху були визначені завдання та основні засади

42 HISTORIA EDUKACJI 40 комуністичного виховання дітей: «виховати вміння активно боротися за побудову комуністичного суспільства; розвинути у дітей основні політехнічні трудові навички, виховати соціялістичне ставлення до праці і вміння працювати колективно» [9, с ]. У 1932 р. Народним комісаріатом освіти України було доручено науковцям УНДІП розробити проект «Програми для дошкільних закладів», яка була розроблена в цьому самому році і видана в Харкові [5]. В основу організації роботи дошкільних установ було покладено політехнічну систему організації педагогічного процесу. Для цієї програми характерні перевантаження суспільно-політичними знаннями, перенесення зі школи предметно-урочної системи, вербальні методи навчання, нехтування грою та іграшкою, перебільшення ролі середовища порівняно з роллю педагога у вихованні дітей. Зауважимо, що вперше в аналізованій програмі було введено розділи «Політехнічне виховання» і «Ідейно-політичне виховання». Задля його здійснення в методичних зауваженнях кожного розділу пропонувалися такі теми, як «Участь дітей у святкуванні Жовтневої революції», «Ленінські дні», «1 Травня», «день Червоної Армії» [5]. Розділ «Ідейно-політичне виховання дітей дошкільного віку», складався з двох підрозділів: «Ознайомлення з колективним життям і працею дитячого садка» та «Громадсько-політичне і виробниче життя країни». Політехнічне виховання передбачало: збагатити знання дітей основам наук; ознайомити в теорії й на практиці з усіма провідними галузями виробництва; здійснювати органічний зв'язок між навчальною і виробничою працею дітей [5]. Дітям давали знання про колективне життя та працю в дитсадку. Форми організації праці: група, бригада, групові збори, загальні дитячі збори. З ясовувалася суть соцзмагання серед бригад; значення терміну «п ятирічка» як будувати колгоспи, заводи, скільки для них потрібно машин. У програмі чітко було виокремлено й завдання політичного виховання, як-от: дитяча установа повинна сприяти «розумінню дитиною основних понять класової свідомості, відданості комуністичній партії і радянській владі, її проводирям» [5]. Відповідно до другого підрозділу «Громадсько-політичне і виробниче життя країни» молодших дошкільників знайомили з працею робітників на фабриках і заводах, при цьому підкреслювалося, що вони працюють колективно, селяни-колгоспники на селі працюють спільно. У цьому розділі рекомендовано звернути увагу на: як знайомляться діти з соцбудівництвом, революційним життям, героїчною працею робітників, колгоспників, комуністів, комсомольців, з життям піонерів. У 1930 році на здійснення постанов XVI з їзду партії ЦК ВКП(б) і ЦККП(б)У в роках видають історичні постанови «Про початкову і середню школу» та «Про програми, навчальні плани і режим у початкових і середніх школах». Принципові положення, що містилися в цих рішеннях, стосувалися безпосередньо і роботи дитячих садків. Як свідчать архівні документи, Постанови ЦК ВКП(б) про початкову та середню школу, також постанова про роботу піонерської організації поставили нові величезні завдання перед дошкільною галуззю роботи, а саме: забезпечити витримане комуністичне виховання дошкільника, знайшовши для цього засоби, що цілком відповідають особливостям дітей дошкільного віку, звернути увагу на зміст й оформлення дитячої книжки та іграшки [12]. У зв язку з такими подіями, започатковується подальша боротьба і остаточне усунення буржуазних помилок у теорії дошкільної педагогіки, конкретизація змісту та методів роботи. Так, уже пізніше у статті «Перші кроки становлення і розвиток дошкільного

43 41 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE виховання в УРСР», опублікованій у журналі «Дошкільне виховання» за 1957 рік, Є. Сухенко й О. Дзеверін назвали десятиріччя з 1931 по 1941 періодом, що характеризувався «подальшою боротьбою з ліквідацією буржуазних помилок в теорії дошкільної педагогіки, конкретизацією змісту і методів роботи, зміцненням марксистсько-ленінської теоретичної думки» [6, c.17]. Важливу роль у цьому «подоланні» відіграла поява таких програмних документів, як «Керівництво для вихователя дитячого садка» (1938 р.), а в Україні «Програмно-методичні вказівки для вихователя дитячого садка» (1939 р.). Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішувало завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 30-ті роки ХХ століття. Початок Великої Вітчизняної війни, призупинив подальший розвиток системи дошкільної освіти. У цей складний для країн період навколишнє життя було сповнене прикладами героїзму радянських людей на фронтах та в тилу і давало невичерпний матеріал для виховання у дітей любові до Батьківщини, народу, Радянської Армії, для виховання «радянського патріотизму». Акцентуємо, що вже у 1945 році в Москві було перевидано програму «Руководство для воспитателей детского сада» (Программно-методические указания). У новому варіанті «Керівництва для вихователя дитячого садка» був задекларований розділ «Ознайомлення з довкіллям», у якому було прописано обсяг знань і уявлень про суспільно-політичне життя людей Радянського Союзу, які повинні були засвоїти діти впродовж перебування їх у дитячому садку [2]. Відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів Української РСР і Центрального Комітету КП(б)У «Про скликання республіканської наради активу працівників дошкільних установ УРСР» у 1945 році відбулася нарада працівників дошкільної галузі. У рамках заходу були висвітлені питання ознайомлення дітей з навколишнім життям (кандидат педагогічних наук Т. Паперна) і морального виховання дітей дошкільного віку (доктор педагогічних наук, професор Я. Резнік) [10]. Особлива увага приділялася моральному вихованню, вихованню рис характеру, властивих радянській людині, таких, як чесність, правдивість, організованість, дисциплінованість, сміливість, відважність, любов до Батьківщини, до праці [11]. Зміст патріотичного виховання відповідав соціально-етичним вимогам, які вписувалися в систему комуністичної моралі і були чітко зафіксовані у моральному кодексі будівника комунізму. Психолого-педагогічний аспект змісту патріотичного виховання включав «формування відповідних комуністичній моралі потреб, мотивів й установок поведінки, відпрацювання моральних почуттів, навичок і звичок, а також стійкої волі» [8, c. 321]. Уся педагогічна робота в дитячих садках здійснювалася згідно з партійними постановами і програмами виховання й навчання дітей дошкільного віку. Особлива увага в цих закладах приділялася патріотичному вихованню, тому що в дошкільному віці інтенсивно розвиваються моральні почуття дітей, стають доступними найбільш прості й близькі дитині норми й правила поведінки, утворюються моральні звички, починають формуватися певні взаємовідносини з оточуючими дорослими й однолітками. Для виховання почуттів дитини та її моральних уявлень рекомендувалося використовувати мистецтво (художню літературу, музику, твори образотворчого мистецтва). У 1958 році був прийнятий Закон «Про зміцнення школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти СРСР», за яким було введено в країні загальну обов язкову восьмирічну освіту. Проголошений М. Хрущовим у квітні 1958 року на ХІІІ з їзді ВЛКСМ

44 HISTORIA EDUKACJI 42 курс на перебудову народної освіти був покликаний вирішити одне головне завдання «подолати відірваність від життя шкіл та ВНЗ». В основу освітньої реформи було покладено принцип поєднання загальноосвітнього і політехнічного навчання. Розпочалося реформування системи освіти. На наш погляд, В. Сухомлинський займав особливе місце серед педагогів, які у 60-их рр. присвятили свої дослідження патріотичному вихованню дітей. У своїх працях він наголошував, що почуття патріотизму треба формувати засобами музики, слова, праці, природи, народознавства тощо [7]. У цьому контексті із широкого загалу досліджень, присвячених патріотичному вихованню дітей дошкільного віку, можна виділити працю К. Назаренко «Патріотичне й інтернаціональне виховання дітей дошкільного віку» (1979 р.) [3], яка наочно демонструвала широко застосовану практику патріотичного виховання у дитячих садках. У ній стверджувалося, що радянська педагогіка розглядає моральне виховання як активний, цілеспрямований процес: «Радянські діти-дошкільники близькі до сучасного життя, і їх треба наближати в міру вікових можливостей до ідеалів комуністичного суспільства, формуючи в них початки почуттів гуманізму, колективізму, радянського патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму». [3, c. 8]. Саме під таким кутом зору авторка розглянула способи виховання любові до Батьківщини, до В. Леніна, працелюбства, поваги до батьків і формування колективізму та дружби між дітьми різних національностей. У цьому посібнику пропонувалися традиційні педагогічні дії, під впливом яких діти мали засвоювати зміст моральних норм: читання художньої літератури і народних казок; етичні бесіди; моральний контекст ігор і спілкування у повсякденному житті [3]. Таким чином, особливістю формування почуття патріотизму в дошкільників в 30-х рр. ХХ ст. було ознайомлення дітей із суспільним життям і організація трудової діяльності, що не вирішувало завдань патріотичного виховання. Незважаючи на труднощі повоєнного періоду, система народної освіти в Україні відбудовувалась і розвивалась. Особлива увага приділялася моральному вихованню, вихованню рис характеру, властивих «радянській людині», таких, як чесність, правдивість, організованість, дисциплінованість, сміливість, відважність, любов до Батьківщини, до праці. У ті рр. зміст навчально-виховної роботи в дошкільних навчальних закладах формувався під впливом ідеологічних нашарувань. Проведений аналіз не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми і засвідчує необхідність подальшої розробки питання підготовки вихователів до формування почуття патріотизму в дітей у дошкільних навчальних закладах України. Список використаних джерел 1. Артемова Л. В. Історія педагогіки України. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Л.В. Артемова. К. : Либідь, 2006 р. 424 с. 2. Вергазова Л. Г. Словесна творчість дошкільників як засіб морального виховання у вітчизняній теорії і практиці (кінець ХІХ ХХ століття) : дис.... канд. пед. наук : / Лариса Георгіївна Вергазова. Горлівка, с. 3. Назаренко К. В. Патріотичне й інтернаціональне виховання дітей дошкільного віку / К. В. Назаренко. К. : Радянська школа, с. 4. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. К. : Академвидав, с. 5. Степанова Т. М. Трансформації змісту передшкільної освіти в історії розвитку вітчизняної дошкільної педагогіки (кінець ХІХ-ХХ століття) / Т. М. Степанова. Монографія. К.: Видавничий Дім «Слово», с. 6. Сухенко Є., Дзеверін О. Перші кроки становлення і розвиток дошкільного виховання в УССР / Є. Сухенко, О. Дзеверін // Дошкільне виховання С Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори : у 5 т. К. : Рад. школа, Т с. 8. Харламов И. Ф. Педагогика : курс лекций [для ун-тов и пед. ин-тов] / И. Ф. Харламов. Мн. : Изд-во БГУ,

45 43 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE с. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, м. Київ. Ф Міністерство освіти України, рр. Оп Спр Програми роботи в дошкільних установах і пояснюючі записки до них, 185 арк. Оп Спр. 54. Постанови Ради Народних Комісарів УРСР з питань народної освіти в УРСР, 234 арк. 11. Спр Матеріали підготовки і проведення обласної конференції працівників дошкільних закладів в 1947 році, 179 арк. 12. Спр Довідки про історію дошкільного виховання в Українській РСР за 40 років радянської влади, 1957 рік (матеріал для доповіді на тему: Історія дошкільного виховання в Українській РСР за 40 років радянської влади ( ), 100 арк. 13. Цюпак І. М. Динаміка системи виховного процесу в дошкільних закладах Херсонщини (ХХ століття). Навчально-методичний посібник з дисциплін «Історія дошкільної педагогіки», «Педагогіка дошкільна» для самостійної роботи студентів вищих педагогічних навчальних закладів, навчальних закладів системи післядипломної освіти / І. М. Цюпак. Херсон, с. Spr. 54. Postanovy Rady Narodnykh Komisariv URSR z pytan' narodnoyi osvity v URSR, 234 ark. 11. Spr Materialy pidhotovky i provedennya oblasnoyi konferentsiyi pratsivnykiv doshkil'nykh zakladiv v 1947 rotsi, 179 ark. 12. Spr Dovidky pro istoriyu doshkil'noho vykhovannya v Ukrayins'kiy RSR za 40 rokiv radyans'koyi vlady, 1957 rik (material dlya dopovidi na temu: Istoriya doshkil'noho vykhovannya v Ukrayins'kiy RSR za 40 rokiv radyans'koyi vlady ( ), 100 ark. 13. Tsyupak I. M. Dynamika systemy vykhovnoho protsesu v doshkil'nykh zakladakh Khersonshchyny (ХХ stolittya). Navchal'no-metodychnyy posibnyk z dystsyplin «Istoriya doshkil'noyi pedahohiky», «Pedahohika doshkil'na» dlya samostiynoyi roboty studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchal'nykh zakladiv, navchal'nykh zakladiv systemy pislyadyplomnoyi osvity / I. M. Tsyupak. Kherson, s. References 1. Artemova L. V. Istoriya pedahohiky Ukrayiny. Pidruchnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv / L.V. Artemova. K. : Lybid', 2006 r. 424 s. 2. Verhazova L. H. Slovesna tvorchist' doshkil'nykiv yak zasib moral'noho vykhovannya u vitchyznyaniy teoriyi i praktytsi (kinets' ХІХ ХХ stolittya) : dys.... kand. ped. nauk : / Larysa Heorhiyivna Verhazova. Horlivka, s. 3. Nazarenko K. V. Patriotychne y internatsional'ne vykhovannya ditey doshkil'noho viku / K. V. Nazarenko. K. : Radyans'ka shkola, s. 4. Ponimans'ka T. I. Doshkil'na pedahohika: navchal'nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv / T.I. Ponimans'ka. K. : Akademvydav, s. 5. Stepanova T. M. Transformatsiyi zmistu peredshkil'noyi osvity v istoriyi rozvytku vitchyznyanoyi doshkil'noyi pedahohiky (kinets' ХІХ-ХХ stolittya) / T. M. Stepanova. Monohrafiya. K.: Vydavnychyy Dim «Slovo», s. 6. Sukhenko Ye., Dzeverin O. Pershi kroky stanovlennya i rozvytok doshkil'noho vykhovannya v USSR / Ye. Sukhenko, O. Dzeverin // Doshkil'ne vykhovannya # 9. S Kharlamov Y. F. Pedahohyka : kurs lektsyy [dlya untov y ped. yn-tov] / Y. F. Kharlamov. Mn. : Yzd-vo BHU, s. 8. Sukhomlyns'kyy V. O. Problemy vykhovannya vsebichno rozvynenoyi osobystosti / V. O. Sukhomlyns'kyy // Vybrani tvory : u 5 t. K. : Rad. shkola, T s. Tsentral'nyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrayiny, m. Kyyiv. F Ministerstvo osvity Ukrayiny, rr. op Spr Prohramy roboty v doshkil'nykh ustanovakh i poyasnyuyuchi zapysky do nykh, 185 ark. op

46 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 44 EDUKACJA HUMANISTYCZNA PhD (Рhilosophy), Doctorant Danylina O.W. Luhansk Taras Shevchenko National University +38 (067) MEMORIES BY SIXTIERS AS AUTOBIOGRAPHICAL METAGENRE СПОГАДИ ШІСТДЕСЯТНИКІВ ЯК АВТОБІОГРАФІЧНИЙ МЕТАЖАНР Danylina O.W. Memories by sixtiers as autobiographical metagenre The article considers the memories of women - representatives of the Sixtiers generation as metagenre autobiographical texts. The analyzed texts by Raisa Moroz Irina Zhylenko, Svitlana Kyrychenko are formally memoirs. We consider them in connection with the category of time as a memoir is the past, and autobiography as metagenre combines the past and the present. There is a complete artistic and historical image of the past and the present in the texts, the authors take a trip down memory lane, as well as evaluate the events, people and themselves based on the time gone and the acquired experience. Combining different genres and types of literature in each of these texts allows us to say about their metagenre nature. Strong personal position, which appears not only in describing their memories, but in the ideological representation and writers public opinion inclines to statement about autobiographical nature of these texts. Considering autobiography as a metagenre, one can see the combination of philosophical (writers consider human, philosophical themes and problems) and phenomenological (self reflection) metagenres. У XX ст. документалістика за темпами розвитку подеколи випереджає жанри художньої літератури, що відзначають європейські дослідники Філіп Лежен, Петер Вайль, Рейн Карасті. Українські ж науковці нерідко недооцінюють природу сучасної документалістики. Так О.Забужко в есе Людина і культура критикує застиглість національної жанрової ієрархії, акцентує на вторинності документалістики, називаючи її мемуарним жанром або non-fiction, до якої відносить спогади, листи, щоденники, біографії, есеїстику. Вбачаючи коріння ставлення до літератури факту як до спеціально-фахової в радянському періоді цензури й закритості архів, авторка наголошує: Марне розводитись про очевидне про те, що мемуаристика не також література, а, генетично беручи, і є власне-література, література sui generis, із якої всякого роду фікшени єсть пошли аж ген-ген пізніше. [4, с.320]. У вітчизняному літературознавстві теоретичні аспекти документалістики стали об єктом досліджень таких вчених як О.Галич, Б.Мельничук, І.Данильченко, О.Зарицький, О.Дацюк, Г.Маслюченко, А.Цяпа, Т.Черкашина, О. Медоренко. Жанрову природу мемуарів докладно розглядає О.Галич у монографії Українська документалістика на зламі тисячоліть (2001). Поняття мемуаристика, на думку дослідника, об єднує в собі різножанрові твори. Узявши за основу думку про те, що основу кожного твору становлять особисті уявлення автора про себе та історичний процес, О.Галич класифікує мемуаристику на три категорії: об єктна, суб єктна і змішана, відзначаючи, що цієї класифікації недостатньо, щоб осягнути жанрову природу. Художня практика мемуаристики, на думку Галича, дозволяє говорити про розвинену систему жанрів, яку варто розглядати від найпростішого до складного: лист, щоденник, записна книжка, нотатки, літературний портрет (близькій художній біографії і літературній критиці), есе, некролог, а також мемуаристика активно використовує інші жанри оповідання, повість, роман [2]. У наукових джерелах існує певна неузгодженість у тлумаченні природи мемуарів і автобіографії. На нашу думку, розуміння жанрів автобіографії і мемуарів пов язане із розумінням категорії часу.

47 45 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Адже мемуари це минуле, а автобіографія як метажар поєднує в собі минуле і теперішнє. Саме такими текстами є спогади Раїси Мороз [7], Ірини Жиленко [3], Світлани Кириченко [6]. За формальними, зовнішніми ознаками проаналізовані тексти можна класифікувати як мемуари, адже в них автори розповідають про події минулого, учасниками й свідками яких вони були, про людей, з якими були знайомі, про покоління, до якого належали. За класифікацією О.Галича ці тексти належать до змішаної мемуаристики, адже увага авторок постійно коливається від суб єкта (самих себе) до об єкта (свого оточення й суспільства). За внутрішнім змістом аналізовані тексти далеко виходять за межі жанру, оскільки поєднують у собі автобіографічні спогади (про рід і родину, етапи навчання й становлення, створення власної родини й боротьбу за справедливість); біографії особисті (більшою чи меншою мірою авторки розповідають окремі факти життя друзів, колег чи знайомих, дають їм оцінку) і загальну біографію покоління шістдесятників; листи; щоденники; елементи художніх творів (І.Жиленко), етнографічні або культурно-історичні елементи (традиції й історія переселення греків у спогадах Р.Мороз, історія старого Києва в спогадах І.Жиленко), публіцистику (спогади С.Кириченко), фотоматеріали чи особисті документи (заповіт чоловіка Володимира Дрозда в спогадах І.Жиленко). Провідною в текстах є ідея боротьби з радянською ідеологією відкрита, особиста (у спогадах Р.Мороз, С.Кириченко), чи прихована, світоглядна (у спогадах І.Жиленко). Крім спільних характеристик спогади мають і виразний індивідуальний стиль: до публіцистичності тяжіє стиль спогадів Р.Мороз і С.Кириченко; художнім, поетичним є стиль книги І.Жиленко. Композиційно книга Раїси Мороз Проти вітру: Спогади дружини українського політв язня (2005) складається зі вступу і 6 частин, кожна з яких має кілька розділів (крім частини 3 і 4). Частини й розділи не пронумеровані, мають короткі назви, що відбивають основний зміст. Перші дві частини Донеччина. Греки. Дитинство і Львів. Університет виразно автобіографічні, розкривають перед нами події дитинства і юності Раїси Мороз, історію її роду, роки навчання. Основна частина Як все починалось, Арешти, Другий арешт це життя із Володимиром Морозом, його арешти та її намагання боротися за звільнення чоловіка. До автобіографії тут додається біографія зустрічі й власні оцінки інших людей з оточення Іван Світличний, Алла Горська, В ячеслав Чорновіл, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська та інші. Остання частина На чужину повертає читача до автобіографії авторка розповідає про своє життя в еміграції. Мотиви написання книги авторка розкриває у словах: хочеться мені на цих сторінках розповісти про своє життя, а разом відсвяткувати життя своїх друзів, живих і тих, хто вже відійшов у вічність [7, с.6]. До традиційно автобіографічних моментів книги відносимо окремі яскраві картини дитинства, спогади про батьків (розділ Слайди дитинства ), етапи навчання й становлення особистості (розділ У світ ): вступ до комсомолу у 14 років (додала собі рік), закінчення школи, вступ до університету. Авторка не лише згадує події, а й дає їм оцінку з точки зору впливу на формування характеру: перші зіткнення з правдою життя отримала не золоту, а срібну медаль через учительку російської, яка доклала зусиль до золотої медалі сина сільського партійного керівника; коли робила паспорт, назвалася грекинею, хоча більшість записувалися росіянами або українцями. Щодо навчання у Львівському університеті, то Раїса Мороз акцентує на мовному питанні викладали переважно українською, студенти переважно з західноукраїнських сіл, але були й російськомовні, й виникали мовні

48 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 46 суперечки. На роки навчання припадає й знайомство з Валентином Морозом. Від розділу З чого все починалось змінюється тематичне наповнення й жанр оповіді автобіографічне відходить на другий план, в основі спогадів арешт чоловіка, подробиці ведення справи, зміна ставлення до жінки арештанта у суспільстві, зустрічі зі старими й новими друзями. Автобіографічними стають емоції, думки, оцінки подій, додаються біографічні елементи з життя інших людей, із розвитку суспільства. У спогадах про слідство й суд на перший план виступає оцінка суспільства й тієї ідеологічної ситуації, яка в ньому склалася (більш розгорнуто й осмислено, ніж у спогадах про дитячі роки). 18 розділів основної частини містять чимало свідчень того, як знущалася з людей система рідним не давали побачень, тримали без інформації про переведення, забороняли листуватися й надсилати посилки, тисли з метою відмовитись від чоловіка й батька. Зокрема Р.Мороз розповідає про тиск, який на неї чинили через написання чоловіком Репортажу із заповідника імені Берії. На Заході натомість високо оцінили працю В.Мороза, тому справа набула розголосу: у Торонто був створений комітет оборони політв язня, твори надрукували в перекладі англійською. Долучилася й дружина дала іноземним журналістам інтерв ю з цього моменту почалася свідома активна боротьба за звільнення чоловіка. Остання частина книги На чужину присвячена життю в еміграції. Спогади тих подій позначені переживанням складних емоцій від зніяковіння, нерозуміння до сорому за чоловіка й відчаю. Попри всі моральні випробування й приниження Р.Мороз залишилася Людиною, не засуджувала чоловіка, адже мала здогадки, що КДБ серед інших методів впливу застосовувало й психотропні засоби. Остання частина книги позначена зміною акценту з біографічного знов на автобіографічний. Р.Мороз зосереджується на подіях власного життя: розлучення із Валентином Морозом, переїзд до Чикаго, навчання в університеті й отримання ступеня магістра з бібліотекарства, переїзд до Вінніпега, одруження з Григорієм Куксою. Текст книги змістовно неоднорідний. Авторка багато й докладно розповідає про чоловіка, про допити й побачення, наводить повністю листи й звернення. Книга містить спогади не лише про чоловіка, а й про інших політв язнів. Зокрема чималий розділ присвячено Іванові Світличному, родині Чорноволів. Із вдячністю згадує авторка знайомство з Михайлиною Коцюбинською, Галиною Севрук, Євгеном Сверстюком, Аллою Горською, Іриною Стешенко, зустрічі з Миколою Лукашем, Григорієм Кочуром, Леонідом Череватенком, Анною-Галею Горбач. Спогади Ірини Жиленко Homo feriense (2011) емоційно насичені, відверто автобіографічні (таємниця народження, закоханості, одруження з В.Дроздом, складні стосунки з матір ю), водночас спогади це біографія шістдесятництва як явища і яскраві, живі портрети багатьох сучасників; елементи щоденника (записи за рр); листування з чоловіком під час його служби в армії. Змістова насиченість книги викликає певні суперечки у трактуванні її жанру. Так Валентина Саєнко відносить її до художньої біографії [9; c.92-93], Людмила Касян відзначає поєднання художньої автобіографії та мемуарів [5, с. 42.]. За класифікацією М.Варикаші це поліадресована література тексти літератури non-fiction, опубліковані автором і відповідно звернені до широкого загалу [1,с.65]. О.Забужко називає спогади І.Жиленко цінним історичним документом [9]. Мемуарна епопея таке означення жанру дає Михайлина Коцюбинська в передмові до книги [3, с.5]. Книга має складну розгалужену композиційну структуру: вступ, дві частини (названі авторкою книгами),

49 47 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE кожна з яких складається з 7 і 20 розділів, фотоматеріали. Розділи різні за жанром і змістовим наповненням. Суто автобіографічними є розділи: І Сьоме небо дитинства, ІІ Прамузика, ІІІ Я ступаю на землю, VI Дощ над нашим коханням кн.1, ХІХ Мій Володя, ХХ Епілог кн.2. Окреме значення мають два прологи (до кожної частини) й епілог. Вони є водночас частиною загальної композиції книги, й окремими текстами, що побудовані за логікою спогадів із виразним автобіографічним стрижнем. Традиційно автобіографічними у книзі є уламки дитинства спогади про рідну вулицю Микільсько-Ботанічну, Ботсад і київські двори, про буденні дитячі справи, з яких складалось життя (розділ Сьоме небо дитинства ); родовід авторки, відтворений як текст у тексті до власних спогадів І.Жиленко додає записи спогадів її бабусі й уривки з рукописної історії села Стецівка її дядька, спогади двоюрідних тіток з бабиного роду Мироненків (розділ Прамузика ), розкриттям таємниці народження насправді була не онукою, а донькою діда від іншої жінки; шкільні спогади (розділ. Я ступаю на землю ), адже ці роки вплинули на формування особистості так само сильно, як і дошкільне дитинство. На шкільні роки припадають перші поетичні спроби І.Жиленко й перші спроби вести щоденникові записи. Суто автобіографічними є розділи Дощ над нашим коханням... і Мій Володя, присвячені стосункам із Володимиром Дроздом. Наступні розділи тяжіють в бік метажанровості автобіографізм поєднуються в них із щоденниковими записами, ліричними або публіцистичними відступами, містять елементи оцінок подій і людей, елементи біографії. Регулярні щоденникові записи викладені авторкою з 1959 по 1963 рік, далі йдуть уривки зі щоденника 1972, 1986, 2003 років. Текст щоденників неоднорідний, нерідко в ньому пафос сусідствує з суто побутовими речами. Щоденникові записи не тільки інформативні, а й емоційні присвячені описам почуттів і емоцій від краєвидів або творів мистецтва, від людей, від процесу творення або його відсутності. Завжди емоційно, відверто описані випадки критики власних творів. Також завдяки щоденнику дослідники літературного процесу можуть встановити хронологію й зміст критичних виступів з приводу творчості шістдесятників. Тобто спогади І.Жиленко є не лише автобіографічним текстом, а й біографією покоління. Чимало записів присвячено чоловікові адже цей період початок спільного життя з Володимиром Дроздом. Тож авторка пише не стільки про свої творчі успіхи, скільки про чоловікові. Життя особисте тісно пов язане із суспільним це період заборони друку, утисків свободи слова й зібрання, втім, автобіографізм виходить тут на перший план у загальному позитивному настрої авторки, у вірі в свою силу, у розумінні того, що вона не сама. Є розділи, розміщені між щоденниковими записами й листуванням, між автобіографічними й біографічними спогадами, які виконують функцію інтермедії, ліричного відступу. Стилістично й жанрово вони неоднорідні, містять елементи есе, філософських роздумів, публіцистики, аксіології. Такими є розділи ІІ Між останнім листком і першою сніжинкою, V Сунична галявина, розділ VII Ярмарок чудес з кн.1, розділи ХІІ Звідки взялись такі, ХІІІ Яма, XVIII Цвітіння сивини, XIV Пори року з кн.2. У цих розділах авторка розмірковує про час, вік, старість і молодість; про поезію і прозу («Проза знає все. Поезія, мов немовля, не знає нічогісінько і все починає з нуля» [3, с.260]), про справу, якою займається, про зустрічі з різними людьми, про сни, мовне питання, про розшарування серед письменників, дає оцінку поколінню шістдесятників, аналізує літературну й суспільну ситуацію в

50 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 48 цілому; про долю й намагання людини побачити своє майбутнє; роздуми про добро і зло, мораль і аморальність, про людей добрих і лиходіїв, про те, звідки вони беруться. Про свою невтомну роботу мемуариста протягом життя І.Жиленко пише зі скромністю: Мої щоденники стільники отих золотих краплин меду. Звісно, не без дьогтю, з яким золото медів моїх, слава Богу, не змішується. Існують автономно. Замолоду я приховувала від усіх, що веду записи. Комплексувала. Але минали роки, і Володя дуже пошанував мене за терплячість, з якою я фіксувала події, думки, почування [3, с.720]. Відзначає, що не лише сама пише спогади, а й читає але тільки тих людей, які є для неї авторитетами. Автобіографізм тексту міститься в поясненні читачам своєї пристрасті до писання: Писати щоденник для мене це насолода, відрада і психотерапія. Це дзеркало для душі [3, с.720]. Окремі розділи складаються з уривків листів Ірини Жиленко й Володимира Дрозда. Вони хоча й представляють епістолярний жанр, але принцип їх композиції запозичений від щоденника розташовані у хронологічному порядку, систематизовані переважно за роками чи періодами. Листи І.Жиленко це цінне джерело інформації про культурне життя столиці, в якому вона бере активну участь. Листи є важливим автобіографічним джерелом, адже події, про які розповідає авторка, погода, настрій, емоції, книжки, які читає й пересилає чоловікові, музика, яку слухає, інформація про власну творчість (радість від того, що є натхнення писати, що опубліковані нариси, але багато рукописів не беруть до друку), філософські роздуми (про любов, світоглядні позиції, про божевілля) додають штрихів до створення цілісного образу І.Жиленко. Автобіографізм виявляється й в оцінці авторкою творчості колег по перу, їх вчинків. Так вона висловлює щире захоплення Ліною Костенко, відверто говорить про закоханість в Опанаса Заливаху. Уявлення про авторку як про жінку дають листи, в яких вона висловлює свою підтримку і захоплення чоловіком, відсуваючи себе на другий план. Основу епістолярної частини книги І.Жиленко становлять її листи до чоловіка В.Дрозда. Але є в тексті й уривки з листів інших людей В.Шевчука, Є.Сверстюка, Леся Танюка, О.Заливахи, Є.Концевича до І.Жиленко, Р.Корогодського до В.Дрозда, В..Стуса до подружжя Довганів), які, на думку В.Саєнко, надають достовірності творові, посилюють документалізм [9, с.91]. Найбільш послідовним викладом подій відзначаються спогади Світлани Кириченко Люди не зі страху (2013). Значний за обсягом текст по суті є літописом події з екскурсами у власне дитинство й юність, з додаванням листів особистих і в державні установи, з автокоментарями з погляду сучасності. Частина І Випробування містить огляд подій з 1972 по 1977 роки, 1972 поділений на частини помісячно. В межах року відбувається зміна хронології за логікою пам яті авторка згадує про свій рід, роки навчання, спогади коливаються від 1947, 1969 до 1986 і 1997 років. Спогади про маму містить розділ 1974 у ньому авторка повертається до подій років, про які знає від батьків. Кожен розділ має однакову композицію побудований за календарем, від Нового року й колядування до наступних свят. Хронологія порушена лише один раз, стосовно 1978 року, який почався для родини у грудні 1977 із арешту чоловіка і батька Юрія Бадзьо. Світлана Кириченко є свідком того, як людей нищила і катувала система, нищила і катувала морально, примушуючи жити в брехні, в страху, зректися своїх моральних принципів. Водночас ця книга це свідчення того, як у будь-який час можна і треба залишатися людиною. У текстах Р.Мороз, І.Жиленко, С.Кириченко постає повноцінний

51 49 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE художньо-історичний образ минулого і сучасності, авторки не лише вдаються до мандрів лабіринтами власної пам яті, а й дають оцінку подіям, людям, собі з часової відстані й з позиції набутого життєвого досвіду. Поєднання в кожному з цих текстів різних жанрів (спогади, автобіографія, біографія, щоденник, листи, вірші, есе, вірші), видів (документальна, художня, публіцистична), родів літератури (епос тексти написані у прозі, лірика уривки віршів) з елементами інших видів мистецтв або галузей науки (етнографічні, фольклорні, культурно-історичні елементи, фотографії) дозволяє нам говорити про їх метажанрову природу. Сильна особистісна позиція, що проявляється не лише в описі власних спогадів, а й у представленні світоглядної й громадської думки авторів, узагальненні власного життєвого досвіду, психологізмі схиляє до твердження про автобіографічність цих текстів. Особистісний момент є домінантним, що дозволяє нам кваліфікувати проаналізовані книги як автобіографічний метажанр, що поєднує в собі філософський (автори торкаються загальнолюдських тем і проблем) і феноменологічний (зображують самих себе) аспекти. Список використаних джерел 1.Варикаша М.М. Гендерний дискурс у літературі non-fiction : [монографія] / М.М.Варикаша. Донецьк: Ландон-ХХІ, с. 2. Галич О.А. Українська документалістика на зламі тисячоліть: специфіка, генеза, перспективи: [монографія] / О.А.Галич. Луганськ: Знання, с. 3.Жиленко І. Homo feriense : Спогади / Ірина Жиленко ; передм. Михайлини Коцюбинської. К. : Смолоскип, с. 4.Забужко О. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика /Оксана Забужко. 4-те вид. К.: Факт, с. 5. Касян Л. «Книга життя» Ірини Жиленко: «Ноmо feriens» в автобіoрафічномемуарному дискурсі / Людмила Касян // Слово і Час Кириченко С. Люди не зі страху. Українська сага : Спогади / Світлана Кириченко ; перед. сл. Юрія Бадзьо К: Смолоскип с. 7.Мороз Р. Проти вітру: Спогади дружини українського політв язня / Раїса Мороз. Львів: Свічадо, с. 8.Стасіневич Є. Оксана Забужко Зачуханий провінціалізм це коли в Києві тільки "перешивають" те, що в Москві носять [інтерв ю] // Insider. 5 жовтня Режим доступу: 9.Сучасна українська література : компендіум / Валентина Саенко. Одеса : Астропринт, с. References 1.Warykasha M. M. Gendernyj discurse u literaturi non-fiction : [monography] / М.М. Warykasha. Donezk: Landon-ХХІ, с. 2. Galych О.А. Ukrainska dokumentalistyka na zlami tysjacholit: spezifika, gеnеzа, pеrspекtivy: [monography] / O.A.Galych. Lugansk: Znannja, с. 3.Zhylenko І. Homo feriense : Spogady / Іrynа Zhylenkо. К. : Smoloskip, с. 4.Zabuzhko О. Chroniky wid Fortinbrasa. Wybrana еsеjistykа / Оksana Zabuzhko. 4 wyd. К.: Fakt, с. 5. Kasjan L. «Кnyga zhyttja» Іryny Zhylenkо: «Ноmо feriens» w аutоbiographichnomemuarnomu dyskursi / Ljudmyla Kasjan // Slowo i chas Кyrychenko S. Ljudy ne zi strachu. Ukrainska saga : Spogady / Switlana Кyrychenko. К: Smoloskip, с. 7.Moroz R. Proty witru : Spogady druzhyny ukrainskogo politwjaznja / Raisa Moroz. Lwiw : Switshado, с. 8.Stasinewich E. Оksana Zabuzhko: Zatshuchanyj prowinzializm zе koly w Kyevi tilky "pereschywajut" tе, tshcho w Моskwi nosjat [іnterwju] // Insider. 5 zowtnja Rezhym dostupu: 9.Sutshasna ukrainska literaturа : kompendium / Wаlеntinа Sajenko. Оdesa : Аstroprint, с. PhD Candidate Kuts M. О. Kryvyi Rih State Pedagogical University +38 (097) admin@encentre.com.ua IMPLEMENTATION OF SIMULATION- GAMING TECHNOLOGY IN TEACHING FOREIGN LANGUAGES IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS Kuts M. О. Implementation of simulationgaming technology in teaching foreign languages in higher educational institutions The article outlines the problem of implementation of imitation-game technology in teaching foreign languages in higher education

52 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 50 institutions; principles of selecting the content for teaching foreign languages are given, which contribute to the widespread use of problem, discussion and gaming techniques and technologies. The content and nature of imitation game technology of teaching as a modern tool for providing practical mastering investigated by students language are explained. Author determined technological scheme and stages of imitation game technology. Imitation game technology was classified and the list was made for those that are widely used in foreign language lessons in higher education institutions, such as the preparation and creative games; communicative and language games; business, role, role-playing games; communication games, communicative situations in role-plays and problemsolving, socialization. The influence of certain varieties of imitation game technology on the development of the most important components of foreign language competence of professionals was shown. Keywords: imitation game technology, content of foreign languages teaching. Introduction. Scientists and practicing teachers are actively searching for ways to improve the process of teaching foreign languages, while taking into account the best achievements of national and international experience, trying to adapt it to the current educational situation, specific of teaching in schools of all sorts and types and levels, identity of specialists education in different fields. However, intensification of global integration processes entail the need for changes both in the traditional and existing content models of teaching foreign languages in higher educational institutions. Materials and Methods. We studied the problem with the light of developments by P. Valeeva, B. Vulfson, V. Hamanyuk, J. Zymnja, L. Karimova, M. Klaryn, S. Malkova and others. Theoretical and methodological foundations for the modernization of the content of language education at all educational levels were found in the works of P. Bekh, I. Bim, N. Halskova, N. Gez, G. Kitajgorodska, R. Milrud, S. Nikolaeva, Y. Passov and others. Problems of implementation of modern teaching technologies in foreign language education research was singled out from foreign scientists developments, such as J. Dewey, R. Zihle, W. Kilpatryk, T. Kopferman, T. Hutchinson, G. Sherih and others, as well as national scientists such as V. Belohrudova, N. Holiver, L. Kondrashova, E. Polat. The analysis and conceptualization of the best educational experience has shown that despite the significant body of scientific developments, it is necessary to search for new methods of teaching foreign languages in higher educational institution. Moreover, large educational and developmental possibilities are seen by researchers in gaming educational technologies. The purpose of the article is to explain the content and nature of imitation game technologies of teaching as a modern tool, which provides students with practical mastering of studying language. The content of the subject Foreign Language includes: Areas of communication, themes, situations and programs of their deployment, communicative and social roles, language actions and language material; Language material, the rules of its usage and operating skills; A set of special abilities that characterize the level of practical knowledge of a foreign language as a means of communication and cognition; A system of knowledge of national and cultural characteristics and realities of the countries,which language is studied, a certain amount of etiquette forms of language and the ability to use them in different areas of communication; General educational skills, rational techniques of mental activity to ensure the culture of teaching and learning processes of students during learning a foreign language and improvement in it [1, p. 32]. The above-mentioned acts as a general framework that combines schematic didactic units of subjects, while the specific content of teaching students foreign languages is determined by considering the educational qualification characteristics and educational and professional program for future specialists.

53 51 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE L. Karimova, based on the experience of advanced countries in Europe, recorded modern principles of selecting the content of teaching foreign languages, namely authentic, cross-cultural, communicative, integration and frequency principles. However, due to the process of European integration of educational systems and wide exchange of students and teachers, appropriate inclusion into this system is the principle of axiological orientation. It means building the content of teaching foreign languages at the ground of values, aimed to form such student's personality, which are needed for education and life in a multicultural Europe. They arenext: tolerance, conscious attitude to diversity and equality of cultures and customs, tolerant verbal behavior [3, p. 10]. So, today we are witnessing a change in the educational paradigm from teaching as a regulatory process to individual learning of the student. The distinction today is the emphasis on search activity of students; diversity of group and team interaction; use of reserves for independent students activity improves their language skills; more flexible and individualized evaluation criteria of educational activity, the preparation of educational programs based on modular technology; transition from informative to active learning with extensive use of problematic, discussion and gaming techniques and technologies. Let s consider the basic categories, which are combined with the concept of imitation game technology. Imitation (from Lat. Imitatio imitation) learning that occurs as a result of the literal copying behavior of the object, which is a role model [8, p. 175]. In psychological and educational literature imitation is seen as a method and a form of education. From traditional ones the group of imitational methods is different because of its orientation to the problem, as well as the intensification of logical and cognitive activity of students. For its part, imitational techniques can be both gaming and nongaming (case-method, imitational exercises and trainings) [2, p. 7]. According to M. Stronin, a game in a foreign language class is a variablesituational exercise, which creates the possibility for multiple repetition of the speech sample in conditions, which are close to real-verbal communication with its characteristic features: emotion, spontaneity, dedication of speech effects [7, p. 15]. During the game the students improve their vocabulary, grammar and pronunciation skills, they gain experience in verbal communication. Thus, the game when learning a foreign language provides implementation of important methodological problems: the establishment of psychological readiness of students for verbal communication; providing natural need of frequent repetition of speech material; training in choosing the right version of the speech material, which is preparing process for the situational spontaneity speech in general [4]. Specificity of game methods is their reliance on the functional basis for the game, i.e. game elements, relationships and attitude. In the scientific and methodological literature the technological structure of the game is isolated, which includes the following elements: a guide to the game, objectives, rules, game situations, gaming state, role-playing actions, game result. The main components of the game are the scenario, playing conditions and rules of the game [2, p. 102]. B. Yagoupova gives psychological and pedagogical principles of designing and using games in learning process: the principle of imitational modeling of specific conditions and dynamics of a particular activity; gaming modeling of content and form of these activities; joint activity of game participants; dialogic communication; double-content; problematic content of imitational model and its deployment in gaming activities [9, p ]. These

54 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 52 principles, reflecting the nature of different types of game studies, determine its components, logic, internal communications and require their regular use of a simulationgaming technology. N. Halskova and N. Gez describe the content of the technology and the game carrying out when learning a foreign language as next [1]: 1. Preparatory stage. Teacher training, a) the choice of topics and problem formulation; b) the selection and organization of revision of necessary speech means; c) situation options refining (time, place, number of participants, the level of formality, status and role specifications of partners; personal characteristics of the characters; language intentions; request for information; expressing agreement / disagreement, argumentation of own opinion); d) preparation of attributes for the game; e) clarifying the intended purpose of the game and the final result. Students preparation: a) search for additional data from the topic of the subject or processing handouts; b) revision of language formulas and vocabulary of the topic. 2. Game holding: game situation, roles playing. 3. Control, which involves general discussion and analysis of the game. A variety of approaches to determining the structure of the game in technology of playing imitational study suggests that it acts as a dynamic process, which creativity leaves no room for formalism and dogma in the methodology of its preparation and implementation. According to the established system of foreign language teaching M. Stronin divides the games into preparatory and creative ones. Preparatory games include grammar, vocabulary, phonetics and spelling games. The aim of these games is to develop relevant skills and abilities and to train the use of speech phenomenon at the preparatory, pre-communicative stages of learning a foreign language. Creative games include auditory and language games. Their goal is the further development of language skills, forming the leading foreign language competencies [7]. According to the goals and objectives of games, which are used at foreign language lessons, Y. Passov divides them into communicative (focused on developing abilities in a certain kind of speech activity) and language (phonetic, lexical, grammatical, syntactic, stylistic) [5]. It is important to emphasize that the proposed division of educational games based on constituent aspect is very conditional, because in a situation of speech they are closely interrelated. Role-playing games are creative. According to R. Mylruda role-playing game is a methodological procedure that belongs to the group of active learning practical methods of foreign language [4, p. 12]. The key point is the reincarnation of roleplaying participants, who perform their specific roles in specially created scene conditions. Therefore, as a rule, the meaning of role-playing games is based on interpersonal communication in different life spheres of the modern student (study, work, future profession, leisure). Imitation games are used to form the students' social and political maturity, moral knowledge and belief, for education of national dignity. A variation of this type of game is situational role-playing game. In the teaching of foreign languages different types of role-playing games are distinguished (Table. 1, compiled by the author [6]).

55 53 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Table 1 Technological card of role playing games while learning a foreign language Type of role-playing game Content of game Students activity controlled role-playing game semi-controlled role-playing game free role-playing game Participants receive necessary remarks (plot) Participants receive general description of plot and their roles Participants receive the circumstances of communication Merge provided remarks in the context of communicative role To create own image of communicative behavior and to react to the well-known image of a partner Find out the line of partner s behavior and make the decision about own reaction small-scale game role-playing Participants have to role-play a separate episode Create the strategy of communicative behavior large-scale role-playing game For a long time a series of episodes is played Keep the strategy of communicative behavior for a long time Business game is an imitation process, i.e. the process of developing and making decisions for a particular situation in terms of gradual clarification of the facts and the process of analyzing information. Business games are conventionally divided into three categories: production, researching, educational. The distinctive features of the business game is imitation in a game using real process model; division of roles between the participants of the game; differences in the opinions of game participants and the appearance of conflict, rivalry and competition between active participants; availability of general game purpose in the whole team; records of the results [2]. Both long-scale imitational-playing techniques and situational, short-term ones should be used at foreign language lessons. Leading element of simulation-training game technology is a game situation. According to this they distinguish: communication games; communicative situations in role-playing games and problem-solving situations; free communication (socialisation) [10]. Conclusion. The made review allows us to see the characteristic features of imitation game technology of teaching a foreign language: imitation modeling; description of situations and types of cognitive actions and communications; problematic educational situations; division of gaming roles between the participants of the game based on their capabilities, skills and readiness; positive state of emotional tension among members of imitation game activities; search for various options of solving the tasks in imitation game situation; multivariate decisions; discussion of the results of imitation and gaming activities; definition of criteria for evaluating actions of students in imitation game activity [2, p. 127]. The above characteristics of imitationplaying game reflect the characteristics of educational technologies, such as didactic purpose refers to students in the form of gaming task; learning activities follows the rules of the game; educational material is used as its tool; the competition element is entered in training activities that transforms didactic task into gaming one; successful implementation of didactic task is associated with the game result; educational activity is

56 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 54 designed as a process of realization in time and space of imitation-playing game. Almost all the training time in the game is set aside for language practice, where not only the speaker but also the listener is very active, as they must understand and interpret a phrase of their partner, correlate it with the situation. Therefore, the use of imitation-game technology in the study of a foreign language helps to perpetuate in memory speech phenomenon, a more stable visual and auditory images, maintain the interest and activity of students. In addition, the game is a powerful motivating factor that meets the needs of students in the novelty of the tested material and the variety of the exercises. Imitation game technologies of teaching a foreign language are able to effectively and purposefully shape the foreign language competence of students as their structural units playing exercises can be interpreted, as the most accurate model of foreign language communication, as motivational excitatory factor in communication, as a tool for tolerance and empathy, as a factor of expansion of associative base in mastering speech phenomenon, as a diagnostic tool for difficulties, which occur in forming communicative abilities. References 1. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. М. : Academa, с. 2. Имитационно-игровое обучение в высшей школе : Учебное пособие / Л. В. Кондрашова, М. Г. Виевская, Л. А. Савченко. Кривой Рог, с. 3. Каримова Л. А. Содержание и технологии обучения иностранным языкам в условиях модернизации высшей профессиональной школы (на примере неязыковых вузов странучастниц Болонского процесса) : автореф. к-та пед. наук : спец «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Л. А. Каримова. Казань, с. 4. Мильруд Р. П. Организация ролевой игры / Р. П. Мильруд // Иностранные языки в школе С Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов. М. : Просвешение, с. 6. Семёнова Т. В. Ролевые игры в обучении иностранным языкам / Т. В. Семёнова, М. В. Семёнова // Иностранные языки в школе С Стронин М. Ф. Игра, как средство обучения/ М. Ф. Стронин // Иностранные языки в школе С Философский словарь / ред. И. Т. Фролова. М. : Политиздат, с. 9. Ягупов В. В. Педагогіка / В. В. Ягупов. К. : Либідь, с. 10. Livingstone C. Role Play in Language Learning / C. Livingstone. Oxford, р. References 1. Galskova N. D. Teoriya obucheniya inostrannyim yazyikam. Lingvodidaktika i metodika / N. D. Galskova, N. I. Gez. M. : Academa, s. 2. Imitatsionno-igrovoe obuchenie v vyisshey shkole : Uchebnoe posobie / L. V. Kondrashova, M. G. Vievskaya, L. A. Savchenko. Krivoy Rog, s. 3. Karimova L. A. Soderzhanie i tehnologii obucheniya inostrannyim yazyikam v usloviyah modernizatsii vyisshey professionalnoy shkolyi (na primere neyazyikovyih vuzov stranuchastnits Bolonskogo protsessa) : avtoref. k-ta ped. nauk : spets «Obschaya pedagogika, istoriya pedagogiki i obrazovaniya» / L. A. Karimova. Kazan, s. 4. Milrud R. P. Organizatsiya rolevoy igryi / R. P. Milrud // Inostrannyie yazyiki v shkole S Passov E. I. Kommunikativnyiy metod obucheniya inoyazyichnomu govoreniyu / E. I. Passov. M. : Prosveshenie, s. 6. Semyonova T. V. Rolevyie igryi v obuchenii inostrannyim yazyikam / T. V. Semyonova, M. V. Semyonova // Inostrannyie yazyiki v shkole S Stronin M. F. Igra, kak sredstvo obucheniya/ M. F. Stronin // Inostrannyie yazyiki v shkole S Filosofskiy slovar / red. I. T. Frolova. M. : Politizdat, s. 9. Yagupov V. V. Pedagogika / V. V. Yagupov. K. : Libid, s. 10. Livingstone C. Role Play in Language Learning / C. Livingstone. Oxford, р.

57 55 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE PhD (Pedagogy), Doсent Lilik O.O. Chernihiv National Teachers Training University named after T.G. Shevchenko +38 (097) DIAGNOSTICS OF STUDENTS- PHILOLOGISTS READINESS TO WORK WITH LITERARY- THEORETICAL CONCEPTS Lilik O.O. Diagnostics of students-philologists readiness to work with literary-theoretical concepts Based on results of the conducted experiment the author of this article investigates the level of readiness of future teachers of literature to work with literature concepts. The students-philologists of final courses participated in the survey after passing of pedagogical practice at school. On the basis of students answers for nine questions of survey the author of this article comes to the conclusion that the future teachers of literature are not prepared to work with theoretical and literary concepts at the lessons of literature in secondary schools. The author of this article finds out students attitude to study the literary concepts on the lessons of literature, defines the methods and techniques that teachers use during the work with these concepts, explores the role of visual aids in the assimilation of theoretical and literary concepts, and examines the ways to improve the professional development of future teachers in that area. On the basis of the conducted survey Lilik O.О. comes to the conclusion that it is necessary to develop the methodic of future teachers training to work with theoretical concepts. Keywords: theoretical and literary concepts, future teachers of literature, studentsphilologists, survey, questions, literary work, school course of literature. Formulation of the problem in general way. The main goal of higher teacher education at present is the qualitative teachers professional training according to the social order. So in recent years Ukrainian system of teacher education is reformed, because in the previous period it was aimed at mastering the knowledge and skills of some special subjects and did not always provide professional readiness of the teacher to the humane and democratic education of pupils and to creative themselves. One of the important components of professional competence of the teacher of literature is the possession of the appropriate categoricalconceptual apparatus, a willingness to work with it in the classroom. However, according to surveys and observations, a significant percentage of teachers having difficulty in the process of literary-theoretical concepts analyze in the school course of literature. This makes it necessary to study this issue and develop methodic of formation willingness of future teachers to work with literary concepts at the lessons of literature. Analysis of recent research and publications in which a solution of this problem is launched. In Ukraine some scientists (S. Alyeksyeyeva, 2007; V. Volkova, 2010; I. Havrysh, 2006; M. Danilko, 2000; S. Kara, 2012; M. Karchenkova, 2006; A. Kraynyuk, 2011; V. Miroshnichenko, 2011; A. Mishchenko, 2011; M. Romanyshyn, 2009; I. Tkachivska, 2009; O. Onopriyenko, 2014) investigated the problem of readiness of the future teachers to the professional activity. Also Russian (I. Albutova, 2008; V. Bolotov, 2001; V. Volodin, 2007; M. Kashafutdinov, 2001; O. Mishchenko, 1992; V. Slastonin, 1976) and other foreign researchers studied this question. In the study, we rely on the work of scientists-methodist, which laid the theoretical and methodological foundations of professional training of future teachers of literature L. Basil, Yu. Bondarenko, N. Voloshina, A. Gradovskyi, S. Zhila, O. Isaeva, O. Kutsevol, L. Miroshnichenko, O. Semenoh, A. Sytchenko, H. Tokman. The purpose of this article is to check of students-philologists readiness to work with literary-theoretical concepts. The main material of research. An indicator of the level of future teachers

58 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 56 training to work with literary-theoretical concepts is their willingness to carry out such training activities, which provides manipulations with the said material. The aim of our study is to develop a methodic of forming readiness of the future teacher of literature to work with literary-theoretical concepts. Oleksandra Bandura says that there are over one hundred fifty theoretical concepts of different complication and fullness in the school course of Ukrainian literature. They are entered to the school program on didactics principle of availability to the schoolchildren. In addition, explanation each of concepts comes true in connection with the study of that literary work, where this material shows up distinctly. Copulas are therefore kept between theoretical, artistic, historical and literary material, but lost between separate concepts. In the process of literature studying students learn separate concepts in different time on different material, because of what in their memory there is a sum, but not system [1]. Anatoliy Sytchenko marks that theoretical concepts are inalienable part of school course of Ukrainian literature; their task is to promote the study of literary works, to help pupils to understand the literary as an aesthetic phenomenon [3]. However it s possible only in case if a teacher carries out the work, which is directed to mastering of theoretical concepts, to development of pupils skills of work with them. For this purpose, we conducted a diagnostics, which is aimed at finding out the real situation that has developed in school at present; the readiness of teachers to use theoretical and literary concepts during the school analysis of literary works. Students of fourth and fifth courses of philological faculties of higher educational institutions participated in the survey. Our choice was due to several factors. First, these students have already mastered most subjects of professional cycle of training teachers of literature. It was a discipline, which is aimed at mastering knowledge of literary theory ("Introduction to Literature", "History of Ukrainian Literature"), and the courses, courses, during which students learn to master the use this knowledge during literature lessons at school ("Pedagogy", "Modern training technologies", "Methodic of Ukrainian Literature teaching", "Methodic of foreign literature teaching "). Second, the students had experience of pedagogical practice at school, including five weeks of active practice as a teacher of literature. They monitored the work of teachers and pupils activities, accessed the school documentation, made the outline of lesson, conducted lessons and educational activities, visited lessons of their classmates, and performed their analysis. The first question was this: in your opinion, should students learn theoretical concepts at the lessons of literature? We offered to students the following answers: "Yes, because without literary theory can not be a complete analysis of works"; "Yes, but only in last classes of profile schools"; "No, I think that it wasted time that could be used more effectively." In addition, we gave them the opportunity to offer their answers, to express own attitude to this problem. The purpose of this task was to test, whether future teachers understand the need to study theoretical concepts in school course of literature; to realize that without the knowledge of the terms can not be a complete analysis of the art work. In analyzing the responses of students we found that 18% of future teachers are not aware of the need to study theoretical concepts during the lessons of literature, they say that this time could be spent more effectively. 23% of students believe that work with theoretical concepts must be restricted at profile school. It means that 41% of studentsphilologists not feel the need to study the theoretical concepts during the school course of literature. 51% of future teachers chose the first option, so they agree with the idea that complete analysis of the works is impossible without the literary theory. However, in our opinion, it is quite a bad result, especially considering the fact that these students are

59 57 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE graduates. 8% of students have not made their attitude to this problem. Students-philologists offered their comments on the subject. We present some of them. For the effective and proper analysis of literary text students should have knowledge of literary theory. Without this they will simply transfer the contents of a literary work. But the teacher should not burden students too; offer them a lot of concepts. I think it should be on the basic concepts of genres, image system, and the composition of the work (Kate, student of the forth course). I held teaching practice in 10th form of secondary school. Watching at educational process I concluded that information about the development of the literary process is too difficult for pupils. I also experienced difficulties while explaining such material. I believe that we do not need to study such topics in school (Maria, student of the fifth course). These answers mean that students are not aware of the need to study theoretical concepts in school course of literature. On results the supervision during pedagogical practice in the second question of questionnaire students had to mark, or teachers work with theoretical concepts on the lessons of literature, realizing the requirements of the school program. We offered to them such variants of answer: "yes, teachers explain new theoretical concepts in accordance with the school program and activate pupils knowledge about the already mastered concepts, form skills of work with them during the analysis of works"; "yes, teachers explain new theoretical concepts in accordance with the school program, but they don t spare enough attention to the reiteration already of the known concepts"; "no, teachers do not always realize the requirements of the school program in relation to mastering of concepts from the literary theory by students"; "they spare too much attention by a theoretical concept, too theorize material". Thus, based on results of the questionnaire we can come to the conclusion that only 15 % of teachers spare necessary attention to study of literature concepts, both new, and already mastered by pupils during the previous school course of literature. They activate pupils knowledge, abilities and skills; use them during the analysis of new works. 20 % of teachers explain new theoretical concepts in accordance with the school program, but do not spare enough attention to the reiteration already of the known concepts. They explain it the insufficient amount of hours that is taken on the study of artistic works, and also absence of pupils interest to theoretical concepts. Unfortunately, most teachers don t fully realize the requirements of the school program in relation to mastering of theoretical-literary concepts by pupils. Sometimes they do it consciously and purposefully, marking that the time which was economized due to theoretical concepts is used on other types of educational activity. They confess that not competent in this question and feel difficulties during the selection of educational material and methods and receptions of studies. Eventually 15 % of teachers spare a bit too much attention to the theoretical concepts, too theorize material, give it dissociated from artistic work, that the all-sufficient phenomenon. They violate didactics principles evidentness this same, copula of theory from practice. We make the examples of the unfolded answers for this question: "In my opinion, it does not cost to convert a lesson into interpretation and overlearning of literature terms. But a teacher must do everything in order that knowledge from the theory of literature becomes an instrument for understanding and analysis of art work" (Natalia, student of the forth course). The aim of the third and fourth questions of survey was to research the own students experience in relation to work with theoretical concepts. We investigate whether students applied the theoretical concepts during passing of pedagogical practice, and also what methods and receptions they used in their work.

60 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 58 On a third question 80 % of students answer that they carried out work with theoretical concepts at the lessons of literature, 15 % of students marked that they did not have such experience. During private conversation they explained it in a few factors. First of all, teacher did not recommend concentrating pupils attention on this aspect. Secondly, they are not ready to work with theoretical concepts. They marked that does not know how to enter this material in general motion of lesson, to bind him to practical material, accessible to explain to pupils. 5 % of students didn t answer for this question. Among methods, which they had used during the work with theoretical concepts, future teachers named work with a textbook, work with literature dictionaries, activities with pupils' dictionaries, supervision above artistic work, commented reading, lecture, story of teacher, conversation, work with charts and tables which are in the cabinet of literature, and also made themselves. On results of the pedagogical practice students had to come to the conclusion in relation to the level of own professional preparation to the work with theoretical concepts on the lessons of literature. During the research we distinguished four levels of readiness of future teachers to the study of theoretical concepts in the school course of literature: high, middle, sufficient and initial. We analyses the students answer and found out, that 8 % of them consider that they belong to high level, that they have knowledge and abilities necessary for work with theoretical concepts. The majority of students take itself to the middle or sufficient level. And 15 % of future teachers after the pedagogical practice realized that present knowledge, abilities and skills not enough for realization of valuable school analysis of literary text. Among difficulties, which students felt in the process of work with literature concepts, they named: insufficient level of possessing theoretical knowledge; difficulties in the process of selection of signs of concept, that needs to be given to the pupils; problems with the selection of methods and receptions for work with theoretical concepts during the lessons; difficulties during forming of skills of working with theoretical concepts. In a seventh question we offered to students to dispose theoretical concepts in the sequence of complication increase of work with them. We specified such thematic blocks of literature concepts: plot and composition of artistic work, artistic facilities, sorts and genres of literature, literary process, rhythmic, literature as art and esthetic phenomenon, system of characters. As answers of future teachers testify, the most difficult of these them are blocks «literature as art and esthetic phenomenon" and "literary process". A concepts and phenomena, which related to essence of fiction, are examined on survey employments, which are conducted at the beginning of school year. Teachers ignore these themes often, because they are difficult for perception, contain mainly theoretical material, do not envisage the textual analysis of artistic works. Themed block "literary process" was entered to the school programs only in 90th of ХХ century. This material is characterized by the high level of abstracting, by absence of a withstand point of view on the separate phenomena, by absence of a clearness of limits between the separate phenomena. This block is entered in higher classes, when pupils already have corresponding knowledge from all other blocks, and also have an experience analysis of artistic works. Teachers feel difficulties during the selection of material for explaining to the pupils, not able to analyze the standards of artistic works, which present different literary directions. "Artistic facilities" stand on the second place after the level of complication for future teachers. Students explain that for effective work with them first of all it is needed to know plenty of tropes and stylistic figures, able to find them in texts, and also to form pupils ability and skills of their analysis. Except it, it is necessary, that students understood, what function is performed the by artistic means in every concrete literary work.

61 59 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Other components students disposed differently in accordance with own knowledge, experience of practical activity, sphere of interests. Students also had to explain in a questionnaire, what evidentness they used in the process of work with theoretical concepts. Majority from them was marked, that these were tables and charts that is kept in the cabinet of literature, handwritten created tables and charts, works of other types of arts. They said that picked up evidentness in every case in accordance with educational material and characteristic signs of concept that pupils must master. 7 % of future teachers written, that did not use evidentness, because considered it inadvisable during work with theoretical concepts. In a survey we also put to the students of question, what ways for the improvement of the professional level in the field of work with theoretical concepts they offer. Suggestions were such: to spare more attention to the methods and receptions of work with theoretical concepts during the lessons of methodic of literature studying; to inculcate the special course "Methodic of theoretical concepts studying during the lessons of Ukrainian literature"; to prepare the list of literature that students-practice can use in the process of work with literature concepts; to work out a methodical manual for future teachers. Students think that, this link of school literary education is the weakest: the teachers have not enough theoretical material and do not know the ways of forming the basis for aesthetic understanding the literature by pupils. In practice we often see the extremes, to which teacher of literature resorted: study of theoretical concepts becomes a "thing in itself", except it in the lesson has nothing left, or the teachers completely neglect the theoretical concepts during class, and the work becomes a shallow philosophizing, excessive sensual delight work or "stream of thought about". Yevhen Pasichnyk said that each teacher choices his own approach to the study of literary terms and concepts; they must give to pupils the minimum, which is laid down in the program [2]. Summarizing the answers of the questionnaire, we note that while working with literary-theoretical concepts two problems wait for teachers. The first problem is a purely literary. Most literary concepts are treated differently in dictionaries and reference books, we have no their established definitions of certain characteristics. Determinations, which submitted in these dictionaries, are difficult to pupils understanding; they include many different features which students or teachers do not need. The second problem is a purely methodological. Teachers have to decide some problems. How to make the study these concepts an integral part of the lesson? How to make them understandable for students? How to encourage them to not only learn the definition by heart, but deeply understand them, to apply their knowledge in practice? How to explain the concept of literary theory accessible and understandable language for pupils? Conclusions and recommendations for further research. Summarizing the students answers of the questionnaire we concluded that the majority of teachers have difficulties while working with theoretical concepts in the school analysis of a literary work at the lessons. Today there is a need for special training of future teachers of literature to work with theoretical concepts. So, we need to explore the scientific work on this issue and based on these studies we have to establish a system of professional training of future teachers of literature. References 1. Наукові основи методики літератури : посібник для студ. вузів / Н. Волошина, О. Бандура, О. Гальонка та ін. ; Під ред. Н. Волошиної. К. : Ленвіт, с. 2. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах / Є. Пасічник. К. : Ленвіт, с. 3. Ситченко А. Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах: навч. посіб. для студентів-філологів / А.Л. Ситченко. К. : Ленвіт, с.

62 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 60 References 1. Naukovi osnovy` metody`ky` literatury` : posibny`k dlya stud. vuziv / N. Voloshy`na, O. Bandura, O. Gal`onka ta in. ; Pid red. N. Voloshy`noyi. K. : Lenvit, s. 2. Pasichny`k Ye. Metody`ka vy`kladannya ukrayins`koyi literatury` v serednix navchal`ny`x zakladax / Ye. Pasichny`k. K. : Lenvit, s. 3. Sy`tchenko A. L. Metody`ka navchannya ukrayins`koyi literatury` v zagal`noosvitnix zakladax: navch. posib. dlya studentiv-filologiv / A. L. Sy`tchenko. K. : Lenvit, s. Candidate of Pedagogical Logvinenko N. M. +38(068) folk_ge@ukr.net THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF STUDYING UKRAINIAN LANGUAGE IN HIGH MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS Logvinenko N. M. Theoretical and methodological foundations of studying Ukrainian language in high military educational institutions Implementation of the course «Ukrainian language for professional orientation» in higher military education institutions creates favorable conditions for the formation of linguistic communicative competence soldiers. It manifests itself in the ability to use oral and written literary language, richness of its means of expression according to the literary norms. Keywords: semantic modules, modulecredit system, language competence, literary norm, the culture of professional communication. The choice of Ukraine to take a course to join the European economical and educational spaces, the integration of European countries, internationalization of business relations in various spheres of human activity, intensive development of information and educational technologies necessitate of the training of professionals of the new generation. In the National Doctrine of Education Development of Ukraine of XXI century in which new strategies of language education are declared in that provides formation and development of communicative competence professionally oriented competence of the personality as an opportunity to actively realize their creative potential to the needs of the country [3, p. 2-3]. It is well known that we are one of the most important components of professional competence, figure of speech. And according to the recommendations of the Common European language education, to teach the language it means forming communicative competence [3, p. 11]. The problem of interpretation of the term «communicative competence» was in the circle of scientific interests of domestic and foreign scientists, scholars, researchers Batsevych F., L. Tailor, L. Macko, O. Selivanov, S. Shevchuk, N. Chomsky and others. Thus, the term «communicative competence» is seen as «the ability to mobilize a variety of language skills (language competence) paraverbal means, situations, rules and norms of communication, society and culture to effectively perform specific communicative tasks appropriate contexts or situations [7, p. 233]». An important component of communicative competence is a specialist language competence. Introduced into scientific circulation by the American linguist N. Chomsky, the term «linguistic competence», widely used in modern science and transformed in the professional field as an important component of professional formation of the new generation. F. Batsevych interpretes the concept «linguistic competence» as knowledge of the participants the communication language (local code), that rules that formed the correct language design and message, by their transformation [1, p. 123]. L. Matsko and L. Tailor believe that language competence this knowledge participants communication norms and rules of the modern literary language and skillful use in producing speech [2, p. 13]. Its linguistic communicative competence

63 61 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE generalize L. Golichenko and L. Pogyba, is the core component of professional communication that involves and provides the ability to freely exercise the speech communicate orally or in writing, to take the rules of verbal behavior that exist in a given society, should be used resources of language in different situations everyday and professional field [3, p. 17]. So, the language is the most important means of human communication and intellectual development of the individual, inexhaustible treasury of cultural heritage of the people. From the language, as it is known, the state itself begins. In the language is the really important essence of the existence of the state, its strength and power. Without native language there are no people as a nation. In the state-building process Ukrainian language plays a leading role. However, in recent years, it is not ensured proper development. Complicated situation is in compliance with Ukrainian spelling. There is an urgent need for more active work focused on ensuring the use of the Ukrainian language in the media, culture, education and science, information technology, advertising and more. The historical experience of most European nations proves that we are an important indicator of national identity has been and remains the subject of government support and regulation. However, Ukraine hasn t done everything for a full implementation of the Ukrainian language in all spheres of public life. It needs improvement of legal rules, that regulate its functioning. In such circumstances, there is a need for rethinking the fundamental components of the national education system, educational and scientific methodological principles. S. Shevchuk said that the determining factor in education reform in Ukraine is the essence of renewal study, which also involves bringing it in line with contemporary needs of society. Among them the objective need «the creation and implementation of vocational training in the new professional business communication, namely language education [7, p. 9]». One of the most important functions of language to be a means of communication. Although scientists reasonably believe that equally important function of language is its «purpose tool to perform mental and verbal activities. That's why everyone should think, if at the appropriate level in it, the future of specialist tools, namely his speech. Because our language is an expression of our personality [6, p. 3]». So conscious mastery of language necessary to form itself as a specialist in any field as professional communication requires a free, easy, accurate, competent presentation of his thoughts. A real need for fluency in Ukrainian for the effective discharge of duties by public servants, professionals of various sectors of the economy emerged from granting it official status. It should be emphasized that since the implementation rate of the Ukrainian language in the curricula of all profiles and specialties recommended by the Ministry of Education and Science of Ukraine, there are many programs, textbooks, manuals, the content of which is aimed at forming theoretical and practical skills fluency in the language field of humanities, medical and bank employees, lawyers and workers. And unfortunately, a few publications scientists, scholars, researchers, teachers HMEI reveal some theoretical and methodological aspects in the professional field personnel (Golichenko L.N., Pogyba L.G.,Tarasenko O.D., Yagoupov V.V. and etc.). So, the purpose of this article is to show the theoretical and methodological foundations of the study of Ukrainian language as the state language in higher military educational institutions. The current state of the Armed Forces of Ukraine and the realities of the XXI century require new approaches to the training of military personnel, especially officers, creation and implementation of modern educational technologies in the educational process of higher military educational institutions which could contribute to the efficient resolution of problems of their training, including the

64 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 62 formation of Ukrainian professional competence competitive specialist. Therefore, among the priorities of the higher military school to train highly skilled professionals who are fluent in the state language in oral and written forms of business. We especially want to emphasize in this context the importance of thoughts of V. Yagoupov that the theoretical and practical achievements in learning the Ukrainian language teacher Military define its peculiar erudition in Ukrainian in general, and the culture of communication in Ukrainian soldiers from both students is a necessary condition for the formation of recent national consciousness and bring honor to the Ukrainian language, traditions and customs, strengthening Ukrainian mentality, commitment to the Ukrainian state. As you know, any culture, including teaching is based on certain knowledge. Because of the nature of the military teacher, scientist proves the need for a general and a military professional, psychological and pedagogical knowledge and acquiring knowledge of the Ukrainian language and literature. Good knowledge of the Ukrainian language will certainly help in the education of the general culture of military personnel. B. Yagoupov convinced that serious language training military teacher "appears in fluency on scientific principles Ukrainian language and the skills and abilities of the various educational actions, implementation of optimal levels of language exposure, effective methods and forms of the entire educational process. Language teacher must be detailed, clear, imaginative and at the same time specific and meaningful. The knowledge of the language is the great art [8]". In addition, scientists believe, on the basis of the Ukrainian language in the Armed Forces of Ukraine effectively shaped the national psychology, character, worldview, consciousness, self-consciousness, mentality and other components of spirituality of the Ukrainian people. M. Polujko particular confirm that the higher military education institutions should be «leaders not only of the scientific and technical progress, professionalism in the army, but of the culture of communication in the management and organization of the forces of life and life military groups». So the task of forming and developing the rich linguistic identity today is particular relevance. Thus, the program mandatory study discipline «Ukrainian language for professional purposes» in MITI prepared in accordance with the educational and vocational training programs for bachelor level of higher education in order to improve general language training, language literacy of students' communicative competence, practical mastering the basics of officialbusiness, scientific and colloquial styles of the Ukrainian language, which will provide professional communication at the appropriate language level. The program is based on a credit system. Methodists believe that its implementation contributes to the intensification of the educational process, encourages systematic and independent work of students, increases the objectivity of assessment, develop healthy competition among students. The course «Ukrainian language (for professional purposes)» provides continuing formation of the national language personality, communication skills of future specialists study of professional language features. The subject of study of discipline is the process of formation and development of languages for professional communication as a functional kind of Ukrainian language. Scientists argue that mastering the basics of any profession begins with mastering a certain amount of general and professional knowledge and mastery of the basic ways of solving professional problems that mastering the language of professional communication as a kind of functional Ukrainian language. The teaching subject has an integrated character because combines advances in modern science both linguistic and professional spheres, realizes the idea as close linguistic education of students to their professional needs, so closely associated with specific disciplines studied today in MITI. The idea of the maximum closest approximation of linguistic education of the

65 63 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE students to their professional needs reflected in the semantic filling program, which provides important consideration for professional speech activity general linguistic problems in context. The program contains three thematic modules: «The legislative and regulatory foundations for professional communication style», «Professional communication», «Modern business documents», each of which consists of individual thematic modules. Their meaning is revealed during lectures, deeper and fixed during independent work of students during seminars and workshops. In an independent study of the material given three times longer than monological presentation of theoretical material during lectures. This distribution determines the specificity of hours of training in the universities: specialization, teaching methodology and the degree of independence of those we teach. According to O. Tarasenko, a teacher only has to organize cognitive activity of students. A student has the knowledge itself. Independent work completes the task of all types of educational work. Methodists, practical teacher is proven: no knowledge that is not supported by independent activities, cannot become a true property rights. In addition, independent work has educational value: it creates independence not only as a set of skills and abilities, but also as a trait that plays a significant role in the structure of the modern individual highly qualified specialists. Basis of independent work is scientific and theoretical course, the students received a set of knowledge. During the distribution of tasks cadets receive instructions on their implementation, guidelines, manuals and list of relevant literature. By creative independent work completed writing contest works for LAS and prepare them for protection, study the problem and individual tasks. Thus, self-studying of the teaching material the students with the principles of credit-module system under which independent work in libraries, teaching classrooms during self is one of the priority activities as teaching young people do not get, and acquire knowledge, focusing on the needs of future profession and personal intellectual and psychological traits. Educational institutions should also create appropriate conditions for the deepest mastering of information required of future specialists of high level. One of the conditions of implementation of this task is to support the learning process necessary literature in 2015 the library institution replenished latest edition of the textbook «Ukrainian language for professional purposes» leading industry experts and S. Shevchuk and I. Klimenko, which includes theoretical and practical materials, blocks of questions and tasks for self-control. Note that the practical part of the manual is intended so that students acquired practical skills of knowledge the linguistic means of expression depending on the purpose and content of the statement: semantically accurate and stylistically appropriate selected word, write it or express it according to literary norms. In practical problems provided another noble goal to draw students' attention to the ways of improving the professional competence of language, free oral and written communication. Testing and evaluation component the obligatory element of the module technology of teaching. In the book it «is represented during the student answers to the questions for self-control and during the implementation of tests and examinations that are given to each module, as well as generalizing subjects [7, p. 9]». Scientific and methodological support of the study course program presents a list of mandatory and additional literature, a list of dictionaries: linguistic (monolingual, bilingual translated, military terminology, etc.) and encyclopedic, that are stored particularly in the university library funds. Using dictionaries enhances the professional speech culture in particular promotes mastery of spelling, pronunciation, accentuation, semantically accurate and stylistically appropriate to the choice of words grammatically and stylistically correct its compatibility. Lexicologists note that with the help of dictionaries man can solve various problems. In particular, violations can result

66 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 64 mixing area close to the consumer, but not quite semantically identical words which, of course, vary their syntactic relationships (synonyms) that are similar in shape and area of use, but different in content creation and words (paronyms), using language in a certain situation, words or phrases more functional style, misunderstanding lexical meaning of words and so on. That is why there is a need to review the construction, use and purpose of different types of dictionaries. Specifics of professional soldiers taken into account in the development of thematic content modules. In particular, the specific broadcasting professional military (soldiers) invited to consider in the context of socio-psychological aspect of culture language. The seminars on the theme «Ukrainian terminology in professional communication» submitted to the following issues: the history of Ukrainian military terminology; Modern military terminological in Ukraine; review of military terminology dictionaries. One of the modules of the program is entirely devoted to the contemporary business papers in the Armed Forces of Ukraine. During considering the topic «Documentation management activities in the army» species explored, text and graphics of official records in the Armed Forces of Ukraine, will be worked out the linguistic and technical standards of record keeping; will be improved the skills of making the documents, that are used in the practice of military personnel in accordance to the current standards and norms of modern Ukrainian literary language Experts believe: the current system of military education, which involves primarily the availability of professional knowledge, designed to create the professional linguistic communicational competence of the future specialist, including Ukrainian-language. Professional Ukrainian language competence of the future soldier involves mastery of literary norms of the language system phonetic, lexical, grammatical, spelling, pronouncing, stylistic, syntax, punctuation and on this basis the formation of phonological, lexical, grammatical, spelling, pronouncing, stylistic, syntax and punctuation professional competence [3, p. 17]. For example, part of the professional competence of Ukrainian soldier is lexical competence, which involves the use of words in their usual sense, and the right combination of words within the meaning of the phrase or sentence under the lexical rules of the modern Ukrainian language. These rules cover semantic precision, purity of speech, correct tokens. Golichenko L., Pogyba L. emphasize that the source material in the military field is the word as spokesman not only the timing but also concepts whose meaning is revealed with the help of definitions. Tokens, that are part of military terminology, on the one hand this is part of the general vocabulary, on the other subsystem Ukrainian military terminology. General vocabulary used to describe realities narrow professional sphere, going to terminological industry, acquires the features of the term, which is characterized by close association with the concepts, uniqueness, definitive, limited to a certain field of use, lack of emotionally expressive and stylistic coloring. For example: military oath, charter, straps, alignment, sergeant, side cap, camouflage, report, rise, divorce, sub-subunit, automatic rifle. Highly technical terms reflecting the specific language of professional soldiers. Mastering the terminology of high military industry is one of the first steps of forming lexical competence. An important feature of communicative language servicemen should be the correct choice of words (namely its semantic accuracy) and it is appropriate to use the value that best matches to the content of the statements. During the official communication and documentation necessary to adopt the conclusion of this word, semantic structure which coincides with the semantic structure of words-term. Both important and defining feature of lexical competence of the soldier is accurate usage, which provides clarity and intelligibility of the expression. By violation of usage can cause confusion during using the close to the area of consumption, but semantically identical words, usually

67 65 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE distinguished by their syntactic relationships (synonyms) that are similar in shape and area of use, but different in content creation and words (paronyms) misuse borrowing violation compatibility and more. To the lexical competence of soldiers belong the ability of using the paronyms according to their importance, providing accurate usage. For example, it is necessary to distinguish: experienced (who has the knowledge, great experience) educated (who has the education and gained extensive knowledge). So, lexical competence of the soldier is in learning the lexical means of modern Ukrainian literary language, the ability to use them in professional and everyday spheres. The professional language competence is an indicator of formation of the system of professional knowledge, communication skills, values, the overall humanitarian culture of speech integral indicators necessary for quality professional activities of the soldier. Theoretical and methodological principles of the discipline "Ukrainian language for professional purposes", the development of the content of methods, tools, basic forms of learning and the optimal level and distribution of educational material and time for his capture should ensure the effective assimilation of the students the basic principles of professional communication in Ukrainian language, principles and means of officially-business speech; mastering the standards and norms of professional communication and basic forms of speech etiquette for service and business communication; mastering the basics of record keeping; enhance practical knowledge of Ukrainian (official) language for professional business communication. Language of Professional Communication of the soldiers has its own specifics. Teaching the discipline requires the teacher the creative approach to achieve the set goals and objectives. An in-depth study of the problem requires finding out the history and development of military terminology, its current status, place in the speech of soldiers. Literature 1. Batsevych F. S. Communicative linguistics Bases: textbook / F. S. Batsevych. K.: Publishing Center «Academy», p. 2. Matsko L. I. Culture Ukrainian professional language, teach. guidances /L. I. Matsko, L. Kravets. K: EC «Academy», p. 3. Pogyba L. G., Hrybinychenko T. O., Golichenko L. M. Ukrainian language phase direction. Textbook / L. G. Pogyba, T. O. Hrybinychenko, L. M. Golichenko. K: Condor- Publishing, p. 4. Polujko M. O. Our military language teaching aid / Mykola Polujko / Edited by M. I. Dubina K: NAOU, p. 5. Selivanova O. Modern Linguistics: terminology Encyclopedia / Elena Selivanova. Poltava: Environment-K, p. 6. Ukrainian Language Workshop: Training. manual / Pazyak O. M., Serbenska O. A., Furduy M. I., Shevchenko L. Y. Kyiv: Lybid, p. 7. Shevchuk S. V., Klimenko I. V. Ukrainian language for professional purposes: a textbook. 3rd ed., Correct. and reported. / S. V. Shevchuk, I. V. Klimenko. K: Alert, p. 8. Yagoupov V. V. Ukrainian language in the forming of the personality of the military teacher / V.Yagoupov [electronic resource]. Access: le=2067 Ph.D. in Political Sciences, associate professor, Iryna V. Matsyshyna, Odessa I.I. Mechnikov National University, Odessa, Ukraine +38(097) mivbravo@gmail.com CROSS-MEDIA JOURNALISM: QUALITY VS QUANTITY КРОС-МЕДІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА: ЯКІСТЬ VS КІЛЬКІСТЬ Matsyshyna I.V. Cross-media journalism: quality versus quantity Modern journalism education needs an update. The quality of the information conflicts with the demand. Users receive content that is an advertisement. At the same time this content can be and political order. This low level of information affects the media literacy of the population. Which leads to the development of information warfare. The transition to the creation of mixed information product requires new

68 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 66 specialists. The question arises of quality education. New media and journalism today are going to meet each other. But young professionals often learn outside of universities. Today, many media changed. TV, radio and print media possess Internet platforms.we need experts who are could to work in traditional and new genres. Crossmedia journalism is the strategy of the organization resources. Not only in education but also in the development of civil society. The activity of the user in the generation of information gives him the right to modernize a society. Keywords: journalism, information, user, cross-media, multimedia, stortelling. Мацишина І.В. Крос-медійна журналістика: якість vs кількість Сучасна журналістська освіта потребує оновлення. Якість інформації і попит на неї вступають у конфлікт. Користувачі здебільшого отримують контент, який має рекламний характер або несе політичне замовлення. Такий рівень впливає на медіаграмотність населення. Що призводить до успіхів інформаційних війн. Перехід до створення конвергованого інформаційного продукту потребує не тільки нових фахівців, але й ревізії підготовки фахівців з інформації. Ключові слова: журналістика, інформація, користувач, крос-медіа, мультимедіа, сторітеллінг. Сучасна людина стає не тільки споживачем інформації, але й її творцем. Межі між професійною журналістикою і суспільством стираються відносно до громадянської активності населення і рівня використання комунікації за допомогою мережевого спілкування. Прагнення стати т.зв. «п'ятої силою / владою» за допомогою соціальних медіа, в блогах, Facebook, форумів і Twitter- каналів, стимулює нового гравця активно брати участь у створенні громадської думки. Це помітно нівелює образ журналіста у розвитку інформаційного суспільства. Даний виклик для сучасної журналістики вимагає, в першу чергу, підвищення якості змісту інформаційного повідомлення. Одним із способів вирішення подібного колапсу є кросмедійна журналістика. Обраний напрям дозволяє журналістам майбутнього отримати наступні навички: 1) вміння сприймати інформаційні виклики у межах мультимедійних форматів; 2) організовувати робочий час з урахуванням використання різних принципів упаковки інформації; 3) складати мультимедійну історію за принципом перетворення її в різні формати інформаційних платформ. Для того, щоб мати можливість здійснювати свою суспільно демократично важливу роль в якості медіума сучасний журналіст повинен вміти спостерігати, аналізувати і створювати новинне повідомлення за короткий час. Тому сучасна медіаосвіта, на прикладі навчання крос-медійної журналістики, дозволить не тільки розширити традиційні навички журналістської роботи, але збільшить рівень розвитку інформаційного суспільства в цілому і за його межами. Головною метою дослідження є спроба довести необхідність навчання кросс-медійної журналістики студентів, які навчаються цієї спеціальності. Також даний курс/спецкурс необхідно втілювати і на інших спеціальностях, які готують спеціалістів з інформації (соціологи, політологи, філологи тощо). Розвиток соціальних мереж та технології просування ідей та іміджів потребують спеціалістів, які повинні вміти створювати мультимедійні історії. Поставлена мета дослідження базується на наступних завданнях: визначити особливість кроссмедійної освіти; розглянути використання сторітеллінгу (розказування історій) як формування нового, більш сприятливого контенту у журналістській роботі; довести, що успішна мультиісторія, з якою познайомився реципієнт, впливає на його установки та поведінку. В Україні вперше з 2012 по 2015 рр. були розроблені модулі навчального курсу

69 67 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE «Крос-медіа і якісна журналістика» в рамках міжнародного проекту «Темпус». В ньому взяли участь шість національних університетів України: Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка та Сумський державний університет. Загальна мета проекту сприяння зближенню вищої освіти України та ЄС шляхом втілення, адаптації та тестування в українських університетах досвіду держав ЄС у діяльності, пов язаній зі створенням та розвитком системи вищої освіти, спрямованої на підготовку спеціалістів галузі «Журналістика та інформація» спеціальності «Журналістика». Розроблена програма пропонує інноваційний підхід у навчанні студентів в університетах Німеччини, Австрії, Румунії, Молдови, України. Уміння використовувати технічні та соціальні навички в медіа менеджменті дає можливість підвищити якісний рівень інформаційного повідомлення журналіста завтрашнього дня. А ще студенти опановують сучасні технології створення мультимедійних історій. Сторітеллінг (англ. storytelling, story історія, telling розповідати, розповідання історій) це концепція побудови внутрішніх і зовнішніх комунікацій за допомогою формування та транслювання історій цільовим аудиторіям. Не відомо, з якого самого моменту почалось формування цього феномену, тому що вміння розказувати історії людство мало давно, відносно до свого інтелектуального та технічного стану. Але робота американського дослідника Девіда Армстронга «Managing by Storying Around» не тільки внесла у галузь професій ще одну (столітелер). Після публікації книги фандрайзинг, маркетинг, кіноіндустрія, політика стали запрошувати людей, які вміють професійно створювати історії у тому контексті, який необхідний. З іншого боку, сторітеллінг це є метод, який сьогодні використовується компаніями, щоб скоротити межу між споживачем та організацією, яка намагається порозумітися й встановити зв'язок та довіру. Американський вчений Томас Шерідан в роботі «Роздуми про телеприсутність та віртуальний простір» запропонував три змінні медіа-форми, які можуть вказати на телевізійну та віртуальну присутність одночасно: 1) рівень чуттєвої інформації; 2) рівень контролю учасника його присутності в навколишньому світі (наприклад, контроль за датчиками: змінюється напруга зору, поле бачення, загострюється слух, нахиляється голова і т.д.); 3) можливість користувача впливати на саме навколишнє середовище [5, с ]. Тому треба розуміти, що сучасні технічні умови змушують людину одночасно не тільки знаходитися у двох вимірах, але модерувати кожний з них. Сьогодні головною умовою для споживача інформації є не тільки здатність розумітися в інформації, а у вмінні її фільтрувати. Більший акцент ставиться на сам канал передачі інформації. Вся увага більше приковується до цифрового носія, за допомогою якого користувач буде не тільки в курсі подій. Одна з його потреб - це і бажання генерувати інформацію. Уміння фотографувати, оформляти, пересилати друзям. Це призводить до створення великої кількості інформації, яка якісно поступається місцем професійним стандартам. Інша проблематика сучасної журналістської освіти полягає в тому, що сьогодні конкурентами професіоналів є непрофесіонали. Останні диктують на ринку праці свої правила поведінки: заниження заробітної плати (демпінг);

70 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 68 зниження якості інформації; невміння працювати з інформантами та інше. Такий підхід в роботі призводить ще до однієї проблеми: відбувається переоцінка якості роботи з інформацією всередині самих редакцій. Розуміючи, що ЗМІ сьогодні є не тільки платформою з надання інформації, але й бізнесом, якість і комфорт стають головними критеріями при формуванні інформаційних продуктів. Тому що більшість з них йде на продаж. Оскільки споживачі інформації сьогодні перезавантажені інформаційними продуктами, кожна редакція обирає свою стратегію просування ідеї через інформацію. М'якість, ненав'язливість, логічний конструкт і інтерес - це далеко не оголовні критерії побудови іміджу редакції. Сучасний журналіст повинен бути не тільки хорошим фахівцем в написанні і формуванні текстів. Він повинен бути ще й хорошим менеджером в управлінні свого авторського контенту. Він повинен чітко розуміти свою аудиторію, любити її, співчувати їй. Тому вміння складати сторітеллінг сьогодні є одним з основних критеріїв в освіті крос-медійної журналістики. Тут необхідно не тільки добре розбиратися в технічних можливостях оформлення інформації, але і розуміти технології розповіді історій. На мій погляд, існує три причини, за допомогою яких користувач інформації може затриматися і не перегорнути сторінку або не переключити канал: цікавість, участь, гра. Ці якості дозволяють затримувати присутність реципієнта. І потребують індивідуального підходу для кожного реципієнта. Гарна історія може створити необхідні емоції і почуття у глядача, спростити складні повідомлення для передачі. На відміну від звичайних інформаційної та лекційної форми спілкування, мультимедійна історія надихає людину на прийняття самостійних дій. Тому що сама кросс-медійна форма створюється таким чином, що вона спрямована не на масового читача, а на конкретну людину. Складається враження, що саме для мене й було написано цей матеріал. Саме так, як мені (реципієнтові) подобається: небагато тексту, якісні фотографії, коротке (до 30 секунд) відео, проста для розуміння інфографіка. Все створено таким чином, що читач не повинен здогадуватися, що за цією простою та привабливою інформацією стоїть безліч ночей, купа переробленого та знищеного тексту, декілька годин відзнятого матеріалу та багато фотографій перероблених у фотошоп. Професійний журналіст-розповідач знає, що від того, який прийом він конкретно використовує (мову, зображення, звуки) залежить розуміння історії аудиторією та її реакція на цю історію. Реципієнт, коли вперше знайомиться з мультимедійним журналістським текстом, повинен щось згадати. Образи в уяві слухача/глядача відтворюються завдяки повідомленню. І тільки професійний журналіст розуміється на різниці між повідомленням та інформацією. Для того, щоб історії краще засвоювались, вони мають бути близькими до персонального досвіду. Такі історії будуть переоповідатися, а сюжети «жити», змінюючись в залежності від історичного та суспільного контектсу. Існує декілька категорій історій. Можна виділити з них дві: повчальні та розважальні. Головний принцип мультимедійного оповідання змінювати лінію розповіді переходячи від однієї категорії до іншої і навпаки. Драматургія повинна відбуватися і в зміні навчання на розвагу, щоб читач мав умови відпочинку разом з навчанням. В цьому разі аудиторія не тільки запам ятовує інформацію, а отримує якусь інформацію чи певне задоволення від почутого/побаченого. Стів Деннінг, посилаючись на сторітеллінг як наратив, стверджує, що використання оповідального підходу допомагає зробити інформацію відчутною і викликати спогади у аудиторії. Досліджуючи питання кроссмедійної розповіді необхідно розуміти, що

71 69 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE структура історії повинна мати відповіді на питання: про що історія; як вона буде представлена; хто буде її читати/слухати/дивитися. Будь-який візуальний вигляд історії спирається на факти, персонажі і сам процес розповіді. Тому сучасний журналіст, який розуміється на принципах кросс-медійної журналістики, повинен вміти: знаходити ідеї, які будуть цікавими та актуальними для суспільства; бачити конфлікт та виділяти лідерів цього конфлікту; розумітися на можливостях відображення цього конфлікту сучасними засобами виробництва; психологічно встановлювати зв язки з представниками конфлікту тільки для того, щоб отримати від них інформацію; збирати інформацію з джерел, які не є учасниками конфлікту; створювати різні історії цього конфлікту для різних мультимедійних платформ; розумітися на засадах редакційної політики, журналістської етики й т.і. вміти розказувати поєднуючи різні форми інформації. Безумовно, що в умовах підготовки фахівців з інформації, студенти навчаються публіцистиці, жанрам, фотографуванню, телевізійній журналістиці й т.і. Але в у мовах мультимедійного продукту треба розумітися на тому, яка інформація має бути представленою на конкретній платформі. Коли треба надати інтерв ю, а коли це інтерв ю краще описати у середині друкованого тексту. Сеймур Чатман описав класичний підхід у створенні будь-якої історії: сама історія (Histoire), зміст або ланцюг події (дії, обставини), учасники події (персонажі, предмети обстановки) і дискурс (discourse), що є засобом, за допомогою якого передається зміст [3. с.19]. Іншими словами, хороша історія складається з чотирьох основних елементів: повідомлення, конфлікту, персонажів та сюжету. Елементи можуть бути змішані, і застосовуватися за різними напрямками, залежно від контексту. Повідомлення має працювати в якості ідеологічної чи моральної заяви, що є центральною темою всієї історії. В основі конфлікту журналіст вміщує чинники, які порушують гармонію. Конфлікти звертаються до емоцій споживачів, щоб навести порядок у хаосі. Конфлікт в оповіданні, однак, не є негативно забарвленим, він звертається до цінностей та уявлень аудиторії щодо добра і зла. Виникають конфлікти, які треба подолати, щоб завершити подорож і досягти бажаної мети. І тоді читач відчує прозріння. Кінцівка може включати в себе інтерпретацію того, що сталося або передбачати майбутні події в житті персонажів. Таким чином, формується розповідь, у якій ситуація головного героя швидко змінюється перед очима читача. Реципієнт є спостерігачем життя персонажа тексту, він сам для себе вирішує, що є поганим, а що є хорошим. Не журналіст визначає ці моральні маркери. Сам користувач стає активним учасником події. Крос-медіа, таким чином, зміщують кордони між реальністю та віртуальністю. І ці тонкощі повинен знати сучасний професійний журналіст. Тому перезавантаження системи вищої освіти зі спеціальності журналістика повинно вміщувати в себе кращі досягнення класичних форм та доповнювати їх тонкощами технологій новітніх медіа. Майбутнє журналістики кросмедійно. Тому тексти, фотографії, аудіо і відео новинного повідомлення можуть бути не тільки оприлюднені у межах інформаційного каналу, а й за його межами. Разом з тим, крос-медійна журналістика вимагає і нових знань нормативних принципів об'єктивності, чесноти та прозорості роботи. Це дозволить боротися з конкуруючими дійовими особами в інформаційному полі і

72 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 70 підвищить процес об'єктивної відкритості в мережевому просторі. А також знизити рівень ворожнечі у інформаційному полі, що зараз відбувається в українському медіа просторі. Використання мультимедійної інформації вимагає від сучасного журналіста вміння і навичок систематизувати потрібну інформацію. Наприклад, на відміну від вербальної інформації, яку можна знайти і перевірити в мережі, візуальну інформацію перевірити складніше. Існують різні алгоритми з пошуку фотографії в мережі і наявності її авторства. Однак, існують і засоби обману цих алгоритмів (обрізка кадру або знешкодження однієї деталі на фото). Якщо сучасний журналіст працює з кросмедійними текстами, які включають в себе поєднання різних форм зображення матеріалу, він повинен все робити сам. Він, як автор мультимедійної історії, відповідає за кожне слово і зображення, яке пропонує своїй аудиторії. Саме на його інформаційному продукті й будується довіра та повага до нього аудиторії. Тому знання класичних форм створення інформації і поєднання їх з технологією новітніх медіа підвищує рівень якісної освіти журналіста. За словами професора з Німеччини Ральфа Кендльбахера «використання медіа стане в майбутньому більш індивідуальним і одночасно більш об єднаним і соціальним» [1, с.15]. Перетворюючи пасивних користувачів інформації на активних читачів, кросмедійна журналістика формує й активну поведінку поза канала передачі інформації. Активність у мережі має шанс перетворитися на активність і в реальному житті. Але громадське суспільство, яке змінюється під впливом медіа, розпадається на групи. Їхнє формування відбувається за чинниками, які надаються самою інформацією (прихильники та супротивники якоїсь реформи; користувачі одних медіаплатформ проти читачів друкованих ЗМІ; консерватори та демократи під час виборчої кампанії, яка освітлюється у ЗМІ тощо). Тому дуже важливо в час інформаційного століття, коли інформація стає не тільки товаром, але й засобом буття, знайти новий підхід в журналістській освіті. Традиційна журналістика не може виконувати свої головні функції в цілому у забезпеченні інформацією суспільства. Вона також вже не може займатися й організацією власного менеджменту. А звідси виникає потреба у переорієнтації журналіста з масової аудиторії на конкретного користувача. І тут кількість не може конкурувати з якістю. Користувач вже впливає на той контент, який він отримує. Він є співучасником створення інформації. І йому треба демонструвати рівень професіоналізму. Коли суспільство має високий рівень медіаграмотності, тоді журналісти мають повагу. Список використаних джерел 1. Кендльбахер Р. Структурні зміни у медіа-галузі. Криза традиційної якісної журналістики // Підручник з крос-медіа / Видавці І.Крецу, М.Гузун, Л.Василик. Бонн-Сібіу С Armstrong D. M. Managing by storying around. David M. Armstrong, Chatman S. B. Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. Ithaca and London: Cornell University Press, Denning, S. Effective storytelling: strategic business narrative techniques. Strategy & Leadership, 34(1), Sheridan T. B. Musings on telepresence and virtual presence. Presence: Teleoperators and Virtual Environments, References 1.Kendlbacher G. Structural changes in the media industry. The crisis of traditional quality journalism // Tutorial cross-media / Publishers I. Cretu, N. Guzun, L. Wasylyk. Bonn-Sibiu P Armstrong D. M. Managing by storying around. David M. Armstrong, Chatman S. B. Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. Ithaca and London: Cornell University Press, Denning, S. Effective storytelling: strategic business narrative techniques. Strategy & Leadership, 34(1), Sheridan T. B. Musings on telepresence and virtual presence. Presence: Teleoperators and Virtual Environments,

73 71 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Prymakova V.V. candidate of pedagogical sciences, associate professor, associate professor of the department of theory and methodics of upbringing Municipal Higher Educational Institution «Kherson Academy of Continuing Education» of Kherson Regional Council THE CONCEPT POSTGRADUATE EDUCATION IN THE SCIENTIFIC- PEDAGOGICAL DISCOURSE КОНЦЕПТ «ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА» У НАУКОВО- ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ V.V.Prymakova. The concept postgraduate education in the scientific pedagogical discourse The article is devoted to consideration of the concept of "postgraduate education" in the scientific-pedagogical discourse; the content of category that was grounded by native and foreign scientists is analyzed. The analysis of represented interpretations allowed to structure it for the content selecting different approaches to the understanding the essence of the category. In pedagogical theory traced a tendency to identify the concepts of "postgraduate education" and "system of postgraduate education", but most of researchers tend to divide these notions, that contributed to a more correct using of terminology in the modern scientific explorations. Theoretically substantiated the degree of similarities and differences in terms: postgraduate education and system of postgraduate education; outlined their impact on the professionalism of teachers especially primary school teachers. Grounded on the studying of sources base and taking into account the specificity of school teachers activity the essence of the concept postgraduate education of primary school teachers is defined. Keywords: postgraduate education; training; professional development; system; primary school teachers. Примакова В.В. Концепт «післядипломна освіта» в науковопедагогічному дискурсі Статтю присвячено розгляду концепту «післядипломна освіта» у науковопедагогічному дискурсі; проаналізовано контент категорії, обґрунтованої вітчизняними та іноземними науковцями. На основі студіювання джерельної бази та з урахуванням специфіки роботи вчителів загальноосвітньої школи першого ступеня визначено сутність поняття «післядипломна освіта вчителів початкових класів». Простежено ступінь подібності та відмінності у термінах: післядипломна освіта та система післядипломної освіти; окреслено їх вплив на розвиток професіоналізму вчителів початкових класів. Ключові слова: післядипломна освіта; підвищення кваліфікації; розвиток професіоналізму; система; вчителі початкових класів. Примакова В.В. Концепт «последипломное образование» в научнопедагогическом дискурсе Статья посвящена рассмотрению концепта «последипломное образование» в научно-педагогическом дискурсе; проанализирован контент категории, согласно трактовкам отечественных и иностранных ученых. На основе изучения источниковой базы и с учетом специфики работы учителей общеобразовательной школы первой ступени, дано определение понятию «последипломное образование учителей начальных классов». Прослежена степень сходного и отличного в содержании понятий: последипломное образование и система последипломного образования; очерчено их влияние на развитие профессионализма учителей начальных классов. Ключевые слова: последипломное образование; повышение квалификации; развитие профессионализма; система; учитель начальных классов. Система післядипломної освіти як органічна складова неперервної, покликана виконувати нині складні функції, сприяти реалізації важливих освітніх завдань, основними з яких є забезпечення належного рівня професійної компетентності педагогів, їх постійного фахового розвитку і зростання впродовж життя. Відносно молода галузь освітньої системи України зараз є вагомою,

74 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 72 потужною, що було та є закономірним, оскільки весь час мала адаптуватися до потреб сучасного суспільства в умовах мінливого світу. Сьогодні післядипломна педагогічна освіта стоїть на порозі значних змін, що засвідчує прийняття Концепції Розвитку освіти України на період років. Триває обговорення проекту Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року. Визнано також, що суттєвих змін потребує зміст початкової освіти. У Міністерстві завершено роботу над законопроектом «Про післядипломну освіту», обговорення якого триває. Вказане засвідчує актуальність питань професійного зростання педагогічних працівників у системі вітчизняної неперервної освіти. Теоретико-методологічні основи розвитку системи післядипломної освіти педагогічних кадрів обґрунтували у своїх наукових працях І. Жорова, С.Крисюк, А.Кузьмінський, Н. Протасова, Л. Сергеєва, В. Химинець та інші науковці. Окремих питань післядипломної освіти, зосереджуючись на розгляді проблем розвитку педагогічної думки, науки, шкільництва, системи вищої освіти торкались у своїх дослідженнях О.Адаменко, Л. Березівська, В.Кузьменко, О.Савченко, О.Сухомлинська, О. Янкович та інші. Відтак очевидним є інтерес сучасної педагогічної науки до проблем професійного становлення вчителів, організації їх післядипломної освіти. Водночас маємо констатувати, що потребує уточнення контент поняття «післядипломна освіта», оскільки однозначного визначення в педагогічній науці на сьогоднішній день не існує: малодослідженим залишається аналіз змісту цієї категорії, її впливу на професійний розвиток фахівців упродовж неперервної освіти. Метою статті визначаємо: уточнення концепту «післядипломна освіта» на основі студіювання науковопедагогічної літератури, обґрунтування ключових позицій поняття «післядипломна освіта вчителів початкових класів» та висвітлення результатів розгляду специфіки їхнього професійного зростання в умовах післядипломної освіти. Історія розвитку післядипломної освіти вчителів є досить молодою галуззю педагогічної науки, однак серед ключових понять теми дослідження, наявні категорії, що відносяться до визначальних у педагогіці (зокрема, освіта), контент яких здавна розглядається в багатовіковій історії педагогіки, як у широкому, так і вузькому смислах. Розуміючи освіту як соціальне явище, вбачаємо в ній відкриту, динамічну, відносно самостійну систему, що забезпечує контамінацію навчання, розвитку і виховання членів суспільства, спрямованих на оволодіння суспільноісторичним досвідом. Цей досвід особистість здобуває шляхом опанування теоретичними знаннями, практичними вміннями, навичками, нормами поведінки; через засвоєння духовно-моральних цінностей, зміст яких визначається соціально-економічним станом і суспільно-політичними, соціокультурними умовами існування певного народу, рівнем його матеріально-технічного розвитку. Нами було проаналізовано багато тлумачень феномену «післядипломна освіта», які мають певні відмінності, оскільки розглядались ученими з різних точок зору, у широкому і вузькому сенсах, акцентуючи увагу на різних аспектах явища. Аналіз репрезентованих трактувань дозволив структурувати їх за змістом, виокремивши різні підходи до розуміння суті категорії. Визначальним на сучасному етапі розвитку національної освіти в Україні вважається тлумачення цього поняття в Законі України «Про освіту» (ст. 10), де післядипломна освіта визначається як «спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду» [3, с.68].

75 73 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Близьким до проголошеного в указаному Законі України було визначення А. Кузьмінського, який убачав у післядипломній освіті спеціалізоване вдосконалення педагогічної освіти та професійної педагогічної підготовки освітян засобами поглиблення, розширення й оновлення професійно-педагогічних знань, умінь, навичок, компетенцій [6]. Суголосними із указаними виявилися тлумачення сучасного ученого С. Крисюка, який розглядав післядипломну освіту в інституційному та процесуальному аспектах: з одного боку, як компонент неперервної освіти, котрий виступає як соціальна діяльність з цільовою орієнтацією на цілісний розвиток особистості педагога засобами саморозвитку і самовдосконалення, збагачення творчого потенціалу; з другого як навчальний комплекс і впорядковану систему формальних і неформальних закладів та форм навчання, мета діяльності яких полягає в задоволенні нагальних освітніх та професійних потреб педагогів [5]. Розлогими тлумаченнями цього соціального феномену збагатили педагогічну теорію науковці Н. Волкова, Ф. Перрену, Н. Протасова, В. Пуцов, В. Химинець та інші, які трактували його як багатоаспектне явище, спрямоване на виконання низки завдань, основними з яких визначали: підготовку педагогів до виконання посадових функцій в умовах модернізації освіти і суспільства [10]; приведення їх професійного рівня кваліфікації у відповідність до світових стандартів, вимог часу, індивідуальноособистісних та виробничих потреб [2; 9]; побудову і реалізацію програми професійного вдосконалення [8]. Визначаючи післядипломну освіту другою фазою неперервної освіти, в якій відбувається збагачення професійної та загальної культури вчителя (першу фазу складає вузівська підготовка), вчені наголошували на андрагогічній інтенціальності її функціонування та необхідності створення акмеологічного суб єкт-суб єктного середовища для забезпечення ефективності самоорганізації, самонавчання і самовдосконалення фахівців [8 11]. Подібний зміст укладав у поняття А. Прост (A. Prost), називаючи післядипломну освіту багатоплановим явищем. Вчений наголошував, що за своїми цільовими функціями вона виступає як умова і процес всебічного розвитку особистості, поступового збагачення її творчого потенціалу та розглядається як суб єкт праці, пізнання, спілкування [13]. Таким чином, аналіз репрезентованої групи визначень засвідчив, що сучасні науковці пропонували подібні тлумачення, суттєво розширюючи й уточнюючи в своїх дослідженнях контент категорії. Більш широко й узагальнено розглядали це явище іноземні науковці Л. Берталанффі, С. Калабр та ін., уважаючи післядипломну освіту спонтанно активною системою, що розвивається подібно до живого організму [1] та ціложиттєвим процесом, що забезпечує послідовний розвиток творчого потенціалу особистості та всебічне збагачення її духовного світу [12]. Найбільш повними вважаємо висновки В. Химинця, в яких учений визначав цей феномен як поліфункціональне, поліструктурне утворення, спрямоване на інтелектуальний розвиток учителя і школи, що характеризується складною організаційною і методичною структурою навчальновиховного процесу, на всіх рівнях якої головним об єктом і суб єктом виступає особистість учителя, з наявністю у нього індивідуальності, раніше сформованої психолого-педагогічної установки на сприйняття об єктивної реальності, існуючого світу, де головним є не стільки факт отримання нової інформації, скільки формування і розвиток наукового стилю пізнавальної діяльності [11]. Таким чином, більшість вітчизняних та іноземних учених трактували післядипломну освіту як цілісне системне утворення, уточнюючи її різнорівневі та специфічні функції. Наведені тлумачення не вважаємо суперечливими, оскільки вони

76 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 74 мають взаємодоповнювальний характер, збагачуючи зміст додатковими рисами, властивостями, ознаками. Іноді в педагогічній теорії простежується тенденція до ототожнення понять «післядипломна освіта» та «система післядипломної освіти», однак більшість науковців схильні розводити ці поняття, що посприяло більш коректному застосовуванню термінології в сучасних наукових розвідках. Важливим у цьому сенсі є висновок А. Кузьмінського про два основні виміри існування післядипломної педагогічної освіти з соціально-філософської точки зору: як розвиток педагога-професіонала й особистості та як система освітніх закладів, що забезпечують організаційну і змістову єдність удосконалення підготовки педагогічних працівників [6]. Подібної точки зору дотримувались у своїх дослідженнях і науковці А. Зубко, С. Крисюк, Н. Протасова, В. Пуцов, та ін. Дуже вдало, на нашу думку, це було продемонстровано і вченим С. Крисюком, який, у порівнянні із змістовним визначенням поняття «післядипломна освіта», подав розлоге тлумачення категорії «система післядипломної освіти педагогічних кадрів». Науковець визначив зміст категорії, як упорядковану сукупність навчальних закладів, науково-методичних установ, форм навчання, органів управління, які задовольняють різноманітні освітні та професійні потреби особи та суспільства з метою подолання розриву між одержаним у навчальному закладі рівнем професійної підготовки і новими вимогами, що ставляться до педагогічної діяльності, розвитком науки, культури, економіки, соціальної сфери і виробництва [5]; вченим також було відзеркалено й структуру системи. Діяльність сучасної системи підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, з огляду на динаміку оновлення змісту початкової освіти, спрямована на постійне оновлення педагогами теоретичних знань, удосконалення професійних умінь і навичок. Відтак основним завданням післядипломної освіти вчителів початкових класів, також виступає їхнє цілеспрямоване фахове зростання, підвищення рівня професійної майстерності та кваліфікації. Для успішного розв язання окреслених завдань треба постійно вдосконалювати й саму систему. Її модернізація полягає насамперед у зміні застарілої моделі, коли центральне місце в технології навчання посідав викладач, а слухачі пасивно засвоювали інформацію, на якісно нову, більш ефективну модель навчання. Вона характеризується тим, що слухач стає не об єктом, а суб єктом навчальної діяльності, в основі якої співпраця [7]. До того ж, актуалізуючи особистий професійний досвід учителів початкових класів до колективного розв язання тієї чи іншої освітньої проблеми, створюються сприятливі умови для самоосвіти слухачів. Учені стверджують, що післядипломна педагогічна освіта є сьогодні життєвою необхідністю для вчителів та обов язковою умовою їхнього неперервного професійного розвитку. Вона є водночас і складовою освітньої системи, і складним системним утворенням, що функціонує й розвивається відповідно до власних законів й обумовлює розвиток своїх структурних компонентів, підсистем [4]. Отже, однією з таких підсистем виступає післядипломна освіта вчителів початкових класів, що має свою специфіку, зумовлену особливостями професійної діяльності педагогів цієї ланки освіти, їхнім місцем у соціумі та роллю у функціонуванні освітньої галузі та розвитку суспільства. Післядипломну освіту вчителів початкових класів розуміємо як соціальнопедагогічне явище, що розглядається в процесуальному, інституційному, соціальнофілософському аспектах. Як органічна складова неперервної освіти, вона має уніфіковану загальнопедагогічну мету, усталену структуру, однак характеризується специфічними завданнями, змістом, а відтак варіативними засобами, формами, методами організації і забезпечення

77 75 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE професійного розвитку впродовж професійного життя, тобто професіоналізації педагога. Зважаючи на поліаспектність феномену, взявши до уваги результати наукових пошуків дослідників, визначаємо його контент у кількох площинах: як явище, процес і результат, вид та умову діяльності, середовище і засіб для професіоналізації вчителів початкових класів. У контексті проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти вчителів початкових класів в Україні в історичній ретроспективі, трактуємо її як діяльність дипломованого вчителя або відповідної системи закладів, що була властива досліджуваній системі на різних етапах її функціонування та розвитку, результатом чого виступає його професіоналізація (опанування професією). Аналіз наукових досліджень вітчизняних науковців з окресленої проблеми дає підстави стверджувати, що післядипломна освіта має потужні можливості для професійного розвитку вчителів початкових класів упродовж життя. У всіх видах їхньої професійної діяльності важливим є розвиток пізнавальної творчої активності педагога, який вона має забезпечити. Урахування освітніх потреб фахівців і використання їх професійного досвіду в побудові змісту післядипломної освіти та доборі відповідних засобів сприятиме підвищенню ефективності навчання педагогів, впливаючи на результати їх практичної педагогічної та самостійної дослідницької діяльності, що більш ефективно зможе забезпечити професіоналізацію вчителів початкових класів в умовах післядипломної освіти. ці та інші питання є перспективними для подальшого розвитку. Список використаних джерел 1. Берталанффи Л. Системный подход / Л. Берталанффи // Мир философии: В 2-х ч. М.: Политиздат, с. 2. Волкова Н. Педагогіка: навч. посіб. 3-є вид., стер. / Н.Волкова. К. : Академ-видав, с. 3. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року 1060-ХІІ // ВВР УРСР с. 4. Зубко А.М. Організація навчального процесу в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів : монографія / А.М. Зубко. Херсон : Айлант, с. 5. Крисюк С.В. Становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні ( рр.): Автореф. дис.... д-ра. пед. наук: / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., с. 6. Кузьмінський А.І. Теоретико-методологічні засади післядипломної педагогічної освіти в Україні: дис. док. пед. наук: / Анатолій Іванович Кузьминський / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., c. 7. Ляхоцька Л.Л. Розвиток системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників на основі моделей відкритої освіти: Конспект лекції для слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання. К. : ЦІППО с. 8. Протасова Н.Г. Теоретико-методичні основи функціонування системи післядипломної освіти педагогів в Україні : Дис... д-ра пед. наук: / Наталія Георгіївна Протасова. Державна академія керівних кадрів освіти. К., с. 9. Пуцов В.І. Теоретичні основи розвитку післядипломної освіти як невід ємної складової неперервної освіти / В.І. Пуцов // Післядипломна освіта в Україні (11). С Сластенин В.А., Исаев И.Ф., Мищенко А.И., Шиянов Е.Н. Педагогика: Учеб. пособие. М.: Школа Пресс, с. 11. Химинець В.В. Науково-методичні проблеми післядипломної педагогічної освіти в контексті трасформаційних та інтеграційних процесів / В. В. Химинець // Зб. наук. пр. НДІУ. К., Т. ХІІІ. С Calabre S. Formation pour les professions de l education / S.Calabre // La formation des enseignants des IUFM aux Masters. Institut national de recherché pedagogigue, Paris, 60, p. 13. Prost A. Le passé du present: d ou viennent les IUFM? / Antoine Prost. Actes du collogue INRP Les tendances nouvelles dans la formation des enseignants. Versailles: Revue INRP, p. References 1. Bertalanffy L. Systemnыi podkhod / L. Bertalanffy // Myr fylosofyy: V 2-kh ch. M.: Polytyzdat, s. 2. Volkova N. Pedahohika: navch. posib. 3-ye vyd., ster. / N.Volkova. K. : Akadem-vydav, s. 3. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» vid 23 travnia 1991 roku 1060-KhII // VVR URSR s. 4. Zubko A.M. Orhanizatsiia navchalnoho protsesu v systemi pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh kadriv : monohrafiia / A.M. Zubko. Kherson : Ailant, s. 5. Krysiuk S.V. Stanovlennia ta rozvytok pisliadyplomnoi osvity pedahohichnykh kadriv v Ukraini ( rr.): Avtoref. dys.... d-ra. ped. nauk: / Kyiv. un-t im. Tarasa Shevchenka. K., s. 6. Kuzminskyi A.I. Teoretykometodolohichni zasady pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity v Ukraini: dys. dok. ped. nauk: /

78 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 76 Anatolii Ivanovych Kuzmynskyi / Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy. K., c. 7. Liakhotska L.L. Rozvytok systemy pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv na osnovi modelei vidkrytoi osvity: Konspekt lektsii dlia slukhachiv kursiv pidvyshchennia kvalifikatsii za ochno-dystantsiinoiu formoiu navchannia. K. : TsIPPO s. 8. Protasova N.H. Teoretyko-metodychni osnovy funktsionuvannia systemy pisliadyplomnoi osvity pedahohiv v Ukraini : Dys... d-ra ped. nauk: / Nataliia Heorhiivna Protasova. Derzhavna akademiia kerivnykh kadriv osvity. K., s. 9. Putsov V.I. Teoretychni osnovy rozvytku pisliadyplomnoi osvity yak nevidiemnoi skladovoi neperervnoi osvity / V.I. Putsov // Pisliadyplomna osvita v Ukraini (11). S Slastenyn V.A., Ysaev Y.F., Myshchenko A.Y., Shyianov E.N. Pedahohyka: Ucheb. posobye. M.: Shkola Press, s. 11. Khymynets V.V. Naukovo-metodychni problemy pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity v konteksti trasformatsiinykh ta intehratsiinykh protsesiv / V. V. Khymynets // Zb. nauk. pr. NDIU. K., T. KhIII. S Calabre S. Formation pour les professions de leducation / S.Calabre // La formation des enseignants des IUFM aux Masters. Institut national de recherché pedagogigue, Paris, 60, p. 13. Prost A. Le passé du present: dou viennent les IUFM? / Antoine Prost. Actes du collogue INRP Les tendances nouvelles dans la formation des enseignants. Versailles: Revue INRP, p. the system of training teachers of a foreign language involves getting students theoretical specialized knowledge, forming the necessary practical skills. A comparative analysis of the curriculum for foreign language teachers of different universities of Ukraine. In specific examples revealed that a major role in the process of mastering a foreign language plays distribution of workload practical course of a foreign language. It is generally known that the initial stage in language learning should be designated more time. However, some educational establishments do not address these didactic patterns, highlighting the practical course of a foreign language small number of hours in the early years of teaching. Found that the current amount of hours of study and disciplines, kinds of pedagogical practices, in general, differ little. Note that analysis of standard materials revealed the prominent importance of pedagogical practice, which consists of a theoretical understanding of the important elements of the educational process and a combination of psychological and pedagogical knowledge obtained in the classroom in high school and self-reflection of the school experience. Keywords: practical training of foreign language teachers, universities in Ukraine, curricula, classroom training, practice, professional orientation subjects, practical course. D.Ed.(Pedagogical Science), Professor Telychko N.V. Ph.D (Pedagogical Science), Associate Professor Harapko V.I. Mukachevo State University natura.tel@mail.ru vitalia74@meta.ua CONTEMPORARY PRACTICAL TRAINING OF TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES IN UNIVERSITIES IN UKRAINE Telychko N.V., Harapko V.I. Contemporary practical training of teachers of foreign languages in universities in Ukraine The current state of practical training of teachers of foreign languages in universities Ukraine is studied in the article.. Determined that Постановка проблеми. У багатьох країнах світу практична підготовка вчителів іноземних мов суттєво відрізняється. Проте, бажання уніфікувати набуте задля досягнення спільної мети забезпечення доступу до якісної освіти всіх бажаючих веде до реформування систем освіти та підготовки педагогів зокрема. Проведені у різних країнах і системах освіти дослідження свідчать про те, що в рамках шкільного навчання учителі мають найбільший вплив з точки зору успішності учнів і якості отриманих ними знань, особливо це стосується учнів з неблагополучних сімей [3; 4]. Стратегічні цілі реформування системи освіти вчителя іноземних мов лише частково відображаються в нормативно-правовому полі України, зокрема, у Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»

79 77 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE (1993 р.), Законі України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001 р.), Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Державному стандарті базової і повної середньої освіти (2004 р.), Державному стандарті початкової освіти (2011р.), Указі Президента України «Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (2013 р.); Законі України «Про вищу освіту», Цільовій комплексній програмі «Вчитель» та ін. Аналіз останніх досліджень. Питанням практичної підготовки вчителів іноземних мов у ВНЗ України присвячені роботи багатьох вітчизняних дослідників: В.В. Баркасі (формування професійної компетентності), О.Б. Бігич (визначення провідних тенденцій сучасної професійної підготовки вчителя іноземної мови), Н.Ф. Бориско (вивчення теоретичних основ покращення мовної міжкультурної підготовки вчителя іноземних мов), С.Ю. Ніколаєвої (розробка загальних кваліфікаційних вимоги до теоретичної та практичної підготовки фахівців іншомовної освіти), С.В. Хмельковської (розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів іноземних мов) тощо. Недостатньо дослідженим питанням залишається впровадження реформ у практичну підготовку майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах України. Метою нашої статті є висвітлення сучасного стану практичної підготовки вчителів іноземних мов у ВНЗ України. Відповідно до мети нами виділено такі завдання: проаналізувати всі складові професійно-практичної підготовки вчителів іноземних мов у вузах України; визначити місце практичних та теоретичних дисциплін у системі підготовки вчителів іноземних мов. Виклад основного матеріалу. Система підготовки вчителів іноземних мов в Україні функціонує понад півстоліття. До початку 1930-х рр. в Українській РСР взагалі не існувало навчальних закладів, які здійснювали підготовку вчителів іноземних мов для школи. Перші такі навчальні заклади, зокрема, Київський і Харківський інститути лінгвістичної освіти, були організовані на початку 1930-х рр. У 1937 р. для розширення і поліпшення підготовки вчителів іноземних мов при Київському й Одеському університетах були організовані річні факультети, а також запроваджені спеціальні семінари для додаткового факультативного вивчення іноземних мов студентами ІV-V курсів університетів і ІІІ-ІV курсів педагогічних інститутів. Особам, які закінчили семінари, надавалося право викладати іноземну мову у V-VІІ класах середньої школи [2, c ]. Цей досвід ми розглядаємо як зародження практичної підготовки вчителів іноземної мови. Для підготовки вчителів іноземної мови у перші повоєнні роки були створені інститути іноземних мов у містах Києві і Дніпропетровську, відкриті факультети іноземних мов ще в семи інститутах. Проте вони не змогли задовольнити зростаючу потребу школи у фахівцях цього профілю. Історії становлення педагогічних спеціальностей характерна неоднозначність. Проте, незважаючи на всі труднощі й недоліки, підготовка вчителів іноземної мови в Україні не лише не припиняється, а й розширюється. У зв язку з підвищеним попитом на висококваліфікованих учителів іноземної мови, який виник із часу здобуття Україною незалежності, у багатьох педагогічних вищих навчальних закладах були розширені факультети іноземних мов, була відновлена або розпочата підготовка майбутніх учителів іноземної мови. Сучасна підготовка вчителів іноземної мови в Україні забезпечується 13 класичними, 19 педагогічними, 3 гуманітарними університетами, 2 інститутами, 23 педагогічними коледжами та 18 педучилищами (всього 78). Класичні й педагогічні університети та інститути

80 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 78 готують спеціалістів для викладання іноземної мови у закладах дошкільної, загальної середньої та професійнотехнічної освіти, зокрема за поєднаними спеціальностями [1, c.38]. Сучасна система підготовки вчителів іноземної мови передбачає здобуття студентами теоретичних спеціалізованих знань, формування необхідних практичних умінь і навичок. До її змісту входять: 1) фундаментальні навчальні дисципліни спеціальності (вступ до мовознавства, загальне мовознавство, латинська мова, історія мови, зарубіжна література); 2) навчальні дисципліни фахового спрямування (практика усного та писемного мовлення, практична і теоретична граматика, практична і теоретична фонетика, лексикологія, країнознавство тощо); 3) навчальні дисципліни з методики викладання іноземної мови (методика викладання іноземної мови, методика позакласної роботи з іноземної мови тощо). Фахові дисципліни засвоюються впродовж усього терміну навчання з дотриманням принципу структурнологічної послідовності. Близько 70 % усього часу, відведеного на фахову підготовку, припадає на її мовну складову. Мовна підготовка реалізується на всіх курсах і готує студентів до діяльності в професійно-трудовій і соціальнокультурній сферах, що є основними в спілкуванні вчителя іноземної мови. Здійснюється вона шляхом реалізації комунікативного, виховного, загальноосвітнього, розвиваючого і лінгвометодичного аспектів, які забезпечують досягнення комплексної мети навчання у процесі практичного оволодіння іноземною мовою[3]. Велику роль у процесі опанування іноземної мови відіграє розподіл навчального навантаження з практики усного та писемного мовлення (ПУПМ) та проходження практик(див. Таблиця 1). Загальновідомо, що на початковому етапі на вивчення мови повинно виділятися більше часу. Проте в деяких навчальних закладах не враховують цієї дидактичної закономірності, виділяючи на ПУПМ невелику кількість годин у перші роки навчання. Важливу роль у мовній підготовці відіграють дисципліни теоретичного циклу. Основна мета теоретичної підготовки вчителів іноземних мов сформувати у майбутнього вчителя систему наукових знань про будову іноземної мови та певні професійнолінгвістичні вміння, як от: уміння користуватися знаннями з етимології під час семантизації слів; уміння грамотно пояснити нормативні правила вимови; уміння порівнювати будову різних мов, виявляти їх подібні і відмінні риси, прогнозувати на підставі порівняння випадки міжмовної інтерференції і позитивного переносу тощо. Таблиця 1. Розподіл навчального навантаження з практики усного та писемного мовлення Назва вищого Кількість годин та кредитів з навчального закладу «Практики усного та писемного мовлення» (І-ІУ курс) Кам янець-подільський національний університет ім.і.огієнка [6, c.32-37] ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»[5, c.12-13] Київський університет імені Бориса Грінченка [7, с.8-9] Ніжинський державний університет ім.м.гоголя [9, c ] Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини [10, с.4-9] Мукачівський державний університет[8, c.24-29] кредити(1 кредит 36 год) кредитів (1 кредит -30 год) кредити(1кредит 36 год) кредит(1кредит -36 год) кредитів(1 кредит 36 год) кредитів(1кредит-30 год)

81 79 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Методична підготовка майбутнього вчителя іноземної мови реалізується на ІІІ ІV курсах. Вона включає обов язкові курси і курси за вибором, які передбачають як теоретичну (лекції), так і практичну (практичні заняття) підготовку. Аналізуючи зміст методичної складової, необхідно підкреслити, що студенти всіх спеціальностей оволодівають базовими курсами з методики викладання іноземної мови в приблизно однаковому обсязі, а також мають можливість поглибити свої знання, вміння й навички в цій галузі за допомогою вузько спрямованих курсів (наприклад, новітні технології навчання іноземних мов, методика навчання іноземних мов у початковій школі, позакласна робота з іноземної мови ). Практична підготовка педагогічних спеціальностей є органічною складовою частиною професійного становлення майбутнього вчителя іноземної мови. Вона здійснюється через систему педагогічних практик. Зміст практики на перших трьох курсах і частково на IV курсі для студентів усіх згаданих вузів співпадає це ознайомлювальна практика в школі без відриву від навчання (І курс), психологопедагогічна навчальна практика (ІІ курс) і виховна практика в оздоровчому таборі (ІІІ курс). Що ж стосується практики власне зі спеціальності іноземна мова, то бакалавр, який опановує її, проходить її упродовж 6 тижнів на IV курсі (навчально-виховна практика). Студент-практикант під керівництвом методиста і вчителя працює над завданнями з педагогіки і психології, виконує обов язки класного керівника та здійснює навчальний процес з іноземної мови на початковому і середньому ступенях навчання. При цьому оцінюються десять уроків і позакласний захід зі спеціальності. Велику роль у процесі якісної гуманітарної, фундаментальної і професійної підготовки майбутніх фахівців відіграє науково-дослідна діяльність студентів, яка включає, зокрема, виконання курсової роботи з фаху першої спеціальності та з однієї із психологопедагогічних дисциплін (вікова та педагогічна психологія, педагогіка, основи педагогічної майстерності) або з методики викладання (на вибір). Висновки. Проведений порівняльний аналіз допоміг визначити місце практичних та теоретичних дисциплін у системі підготовки майбутніх учителів іноземних мов різних вузів. Виявлені певні відмінності базуються на автономності та індивідуальності всіх вищих шкіл України. Проте, сучасний обсяг навчальних годин і дисциплін, види педагогічних практик у цій системі, в цілому, мало відрізняються. Слід відмітити, що аналізом нормативних матеріалів виявлено велику вагу педагогічної практики, яка складається з теоретичного розуміння важливих елементів навчального процесу та поєднання психолого-педагогічних знань отриманих на заняттях у вузі та саморефлексії шкільного досвіду. Перспективи подальших розвідок вбачаємо у дослідженні питання стандартизації практичної підготовки вчителів іноземних мов задля зведення освітньо-кваліфікаційних програм підготовки до єдиних норм у всіх вузах України. References 1.Деркач С. Особливості навчальних програм для підготовки майбутніх учителів англійської мови у внз Польщі та України [Електронний ресурс] / С. Деркач // Порівняльнопедагогічні студії 1(19) C Режим доступу до ресурсу: library.udpu.org.ua/library_files/.../visnuk_24.pdf. 2. Місечко О. Є. Формування системи професійної підготовки вчителя іноземної мови у педагогічних навчальних закладах України ( рр.) [Електронний ресурс] / О. Є. Місечко // Житомир C.603 Режим доступу до ресурсу: ml.3.стандарт вищої освіти : освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти, іноземна мова», напряму підготовки «Філологія (мова і література із зазначенням мови)» / розробник стандарту: С. В. Тезікова ; МОН України. К., C Халимон І. Й. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя з другої спеціальності іноземна мова. [Електронний ресурс] / І. Й.

82 EDUKACJA HUMANISTYCZNA 80 Халимон // м.ніжин C.279. Режим доступу до ресурсу: ml. 5.ECTS ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ [Електронний ресурс] // ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Режим доступу до ресурсу: file:///c:/users/user/desktop/angl_mova_bak.pdf. 6.ECTS- інформаційний пакет. [Електронний ресурс] // Кам янець-подільський національний університет імені Івана Огієнка Режим доступу до ресурсу: 7.ECTS ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ [Електронний ресурс] // Київський університет імені Бориса Грінченка Режим доступу до ресурсу: ECTS- інформаційний пакет. [Електронний ресурс] // Мукачівський державний університет Режим доступу до ресурсу: 9. ECTS- інформаційний пакет. [Електронний ресурс] // Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя Режим доступу до ресурсу: pdf. 10.ECTS ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ [Електронний ресурс] // Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Режим доступу до ресурсу: udpu.org.ua/files/fakultety/inyaz/paket.pdf. nacional`ny`j universy`tet imeni Vasy`lya Stefany`ka» Rezhy`m dostupu do resursu: file:///c:/users/user/desktop/angl_mova_bak.pdf. 6.ECTS- informacijny`j paket. [Elektronny`j resurs] // Kam'yanecz`-Podil`s`ky`j nacional`ny`j universy`tet imeni Ivana Ogiyenka Rezhy`m dostupu do resursu: 7.ECTS INFORMACIJNY`J PAKET [Elektronny`j resurs] // Ky`yivs`ky`j universy`tet imeni Bory`sa Grinchenka Rezhy`m dostupu do resursu: ECTS- informacijny`j paket. [Elektronny`j resurs] // Mukachivs`ky`j derzhavny`j universy`tet Rezhy`m dostupu do resursu: 9. ECTS- informacijny`j paket. [Elektronny`j resurs] // Nizhy`ns`ky`j derzhavny`j universy`tet imeni My`koly` Gogolya Rezhy`m dostupu do resursu: pdf. 10.ECTS INFORMACIJNY`J PAKET [Elektronny`j resurs] // Umans`ky`j derzhavny`j pedagogichny`j universy`tet imeni Pavla Ty`chy`ny` Rezhy`m dostupu do resursu: udpu.org.ua/files/fakultety/inyaz/paket.pdf. References 1.Derkach S. Osobly`vosti navchal`ny`x program dlya pidgotovky` majbutnix uchy`teliv anglijs`koyi movy` u vnz Pol`shhi ta Ukrayiny` [Elektronny`j resurs] / S. Derkach // Porivnyal`nopedagogichni studiyi # 1(19) S Rezhy`m dostupu do resursu: library.udpu.org.ua/library_files/.../visnuk_24.pdf. 2. Misechko O. Ye. Formuvannya sy`stemy` profesijnoyi pidgotovky` vchy`telya inozemnoyi movy` u pedagogichny`x navchal`ny`x zakladax Ukrayiny` ( rr.) [Elektronny`j resurs] / O. Ye. Misechko // Zhy`tomy`r S Rezhy`m dostupu do resursu: ml. 3.Standart vy`shhoyi osvity` : osvitn`o-profesijna programa pidgotovky` bakalavra za special`nistyu «Pedagogika i metody`ka seredn`oyi osvity`, inozemna mova», napryamu pidgotovky` «Filologiya (mova i literatura iz zaznachennyam movy`)» / rozrobny`k standartu: S. V. Tezikova ; MON Ukrayiny`. K., S Xaly`mon I. J. Formuvannya profesijnoyi kompetentnosti majbutn`ogo vchy`telya z drugoyi special`nosti inozemna mova. [Elektronny`j resurs] / I. J. Xaly`mon // m.nizhy`n S Rezhy`m dostupu do resursu: ml. 5.ECTS INFORMACIJNY`J PAKET [Elektronny`j resurs] // DVNZ "Pry`karpats`ky`j

83 81 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE EDUKACJA SPECJALNA candidate of Science Glushchenko I. Kherson State University , METHODS FOR FORMING LEXICAL GENERALIZATIONS OF VARYING DIFFICULTY IN PRIMARY SCHOOL- AGED CHILDREN WITH MENTAL RETARDATION Glushchenko I. Methods for forming lexical generalizations of varying difficulty in primary school-aged children with mental retardation The problem of teaching children with mental retardation and linguistic knowledge acquired at the school subjectsrequires special attention from theteacher-logopedist. In the scientific and theoretical literature there are some data about the specific defects of assimilation children with mental retardation of the lexical generalizationssystemwhich is reflected on the state of their impressive and expressive speech. The above defects are not onlynegatively affectedon the state of oral forms formation of speech activityin primary schoolaged children with mental retardation but also lead to the different complications in the mastery of writing and reading. The article deals with the problem of forming lexical generalizations of varying difficulty in primary school-aged children with mental retardation. The results of many experimental data andviolations-mechanics analysis of lexical generalizations in primary school-aged children with mental retardationhelped to identify the main requirements for the content of remedial teaching. The three basic stages of lexical generalizations was developed and analyzed in primary schoolaged children with mental retardation. The correctional exercises which were proposed for activate the mental activity of primary school children with mental retardation:develop logical thinking, help to solidify the lexical meaning of the word and learn the rules for using it in their own speech. The key words: mental retardation, lexical meaning of the word, lexical generalizations, primary school-aged children, logopedic work. Однією з найважливіших умов успішного шкільного навчання у дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) є формування достатнього рівня мовленнєвих знань, умінь та навичок, які б забезпечили якісне сприймання ними навчального матеріалу [1, 2, 5]. У зв язку зі сказаним вище, ми мали на меті розробити зміст і методику корекційного навчання, спрямованого на формування лексичних узагальнень різної складності, з урахуванням особливостей пізнавальної діяльності молодших школярів із ЗПР. Результати багатьох експериментальних даних і аналіз механізмів порушень лексичних узагальнень у молодших школярів із ЗПР дали змогу визначити основні вимоги до змісту корекційного навчання: 1. Основна увага в корекційній роботі була спрямована на формування розуміння лексичних понять більш високого рівня узагальнення та абстрактних понять, як найменш сформованих за результатами констатувального етапу дослідження. Володіння цими рівнями узагальнення характеризує процес сформованості лексичної сторони мовлення, а вміння правильно вживати слова різного ступеня узагальненості свідчить про певний рівень розвитку мислення й мовлення учнів із ЗПР. 2. Розвитку лексичних узагальнень повинна передувати робота педагога дефектолога з формування уявлень про оточуючі предмети й явища, поповнення словника учнів (іменники, прикметники, дієслова), оволодіння класифікацією предметів. 3. Під час навчання мовний матеріал необхідно подавати від найменш інформативно ємного. Класифікація предметів проводиться як на наочному, так і на вербальному рівні. Відпрацювання лексичної системності починаємо проводити на добре знайомому мовленнєвому матеріалі.

84 EDUKACJA SPECJALNA 82 У зв язку з цим ми пропонуємо розглянути систему корекційної роботи, що спрямована на формування лексичних узагальнень у молодших школярів із ЗПР. Врахувавши складності механізму формування лексичної системності ми визначили три етапи корекційної роботи: удосконалення вміння порівнювати між собою однорідні предмети та явища, що входять до структури родових понять з низьким рівнем узагальнення; розуміння змісту родових понять високого рівня узагальнення, виділення основи, на якій відбувається узагальнення; формування вміння робити описові пояснення узагальнюючих понять без посилання на структуру слова і вказівки на родові та видові особливості. Формуванню лексичних узагальнень повинна передувати робота, яка проводиться педагогом -дефектологом і логопедом, що спрямована на розвиток та активізацію словника. Метою пропедевтичного етапу є уточнення і підвищення рівня розуміння конкретного значення слова, а саме: іменникового, прикметникового і дієслівного словника дітей молодшого шкільного віку із ЗПР. Обсяг іменникового, прикметникового та дієслівного словника учнів розширюємо та активізуємо за рахунок читання оповідань, віршів, загадок, що в подальшому значно полегшить процес аналізу та узагальнення лексичних одиниць. Засвоєні слова (назви, ознаки, дії) повторюються й закріплюються на уроках з мовного циклу з метою введення їх до активного словника молодших школярів. Завдання з розвитку та удосконалення семантичного аналізу проводились як на вербальному рівні, так і з використанням різної опори (наочність, допоміжні питання). Пропонуємо розглянути особливості проведення етапів корекційного навчання з розвитку лексичних узагальнень. Корекційне навчання на першому етапі базується на найбільш сформованому виді узагальнення, таким, за даними констатувального етапу дослідження, є родове узагальнення більш низького рівня. У ході виконання завдань бажано опрацьовувати більшість лексичних тем, які передбачені навчальною програмою початкової школи. Перед тим, як розпочати роботу над узагальненнями більш високого рівня, розуміння й використання яких викликає значні ускладнення в молодших школярів із ЗПР, необхідно закріпити вміння дітей аналізувати й порівнювати між собою предмети та явища, які входять до структури узагальнення більш низького рівня. Тому пропонуємо розглянути певний алгоритм корекційної роботи на прикладі конкретних понять однієї родової групи (свійські тварини, дикі тварини тваринний світ). На початковому етапі використовувалася серія вправ, спрямована на: порівняння предметів (двох собак) за декількома ознаками одночасно; порівняння двох предметів, що відносяться до однієї родової групи (кінь і собака). Після того, як дитина засвоїла вміння аналізувати й порівнювати предмети за різними ознаками, ми уточнювали вміння учнів конкретизувати названі педагогом узагальнюючі поняття (свійські тварини, дикі тварини, дикі птахи, свійські птахи, риби). Завдання надавалося учням на вербальному рівні. Наприклад: Назвіть яких ви знаєте свійських тварин? тощо. Особливість роботи на цьому етапі полягала в широкому використанні вправ на вміння користуватись узагальнюючим словом. З цією метою ми використовували вправи на об єднання конкретних предметів узагальнюючим словом на вербальному рівні. Наприклад: Педагог пропонував дитині перелік конкретних лексичних понять однієї лексичної групи. Учням необхідно назвати ці поняття одним узагальнюючим словом: кішка, корова, кінь, собака, кріль (свійські тварин). У подальшому завдання ускладнюється за рахунок підбору узагальнюючого слова до одного конкретного поняття за аналогією. Наприклад:

85 83 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Педагог пропонує учневі закінчити розпочате ним речення за аналогією, після цього обґрунтувати свою відповідь: кішка свійська тварина, а лисиця...(дика тварина); сова дикий птах, а курка...(свійський птах). Виконання такого роду завдань не викликало труднощів, оскільки узагальнення цього типу в учнів із ЗПР за результатами багатьох досліджень є найбільш сформованим. Наступні вправи вимагають від школярів більшої концентрації уваги та проведення диференційного семантичного аналізу слів, свідомого узагальнення на вербальному рівні, при цьому слова можуть бути різного ступеня контрастності. Учням пропонувалося виконати завдання за типом четвертий зайвий. Спочатку слово, яке необхідно виключити з ряду слів, повинно бути далеким за змістом від інших, наприклад: кішка, собака, помідор, корова, потім належати до близької логічної категорії, наприклад: кінь, вівця, ведмідь, собака, що значно підсилювало корекційне спрямування завдань. У ході виконання вправ дитина обґрунтовує свій вибір. Уміння використовувати поняття визначеного типу у зв язному мовленні є показником уведення його в активний словник. Для активізації конкретних понять в експресивному мовленні учневі пропонується закінчити речення, розпочате педагогом. Наприклад: На сільському подвір ї біля господарів живуть...(корова, кінь, вівця, тощо). Після результативного виконання наступної вправи учням пропонується самостійно побудувати нове речення, використовуючи при цьому опрацьовані раніше узагальнюючі поняття (дикі тварини, свійські птахи, тощо). Наприклад: Д: На екскурсії у зоопарку ми бачили дуже багато диких тварин. П: Яких диких тварин ви бачили? Д: Тигра, лисицю, ведмедя, слона. У подальшому учні закріплюють вміння оперувати поняттями низького рівня узагальнення у самостійному зв язному мовленні під час складання творчих розповідей на задану педагогом тему. Наприклад: П: Ви були у зоопарку, складіть мені розповідь про цю подію? Якщо у школярів виникали труднощі, педагог надавав зорову опору або стимульні питання, які допомагали їй активізувати у власному мовленні існуючі узагальнюючі та конкретні поняття, при цьому викласти послідовність подій. Цими вправами ми створювали передумови до формування більш складного узагальнення. Аналогічним чином організовувалася корекційна робота над узагальнюючими поняттями більш високого рівня узагальнення на другому етапі навчання. На цьому етапі широко використовувалися засоби, які полегшують учням процес розуміння змісту цих понять: попереднє читання текстів, віршованих рядків, бесіда стосовно їхнього змісту з використанням сюжетних і предметних картинок та аналізування змісту цих понять за допомогою навідних питань. Наприклад: Екскурсія до зоопарку Під час канікул учні першого класу відвідали зоопарк. До цього вони тільки з книжок знайомилися із представниками дикого тваринного світу. Під час прогулянки по зоопарку екскурсовод розповідала дітям про різноманітних тварин, що живуть у різних частинах світу. Цікавою була розповідь про диких тварин, диких птахів, комах та риб. Екскурсовод розповідала, де вони живуть, що їдять, як вирощують своїх дитинчат. Із життям іншим представників тваринного світу: свійських тварин та свійських птахів діти знайомі з власного досвіду. Тому бесіда про дикий тваринний світ надзвичайно зацікавила учнів. Після прослуховування тексту педагог пропонував учням питання, які допомагали їм зрозуміти зміст понять високого рівня узагальнення: Про що дітям розповідав екскурсовод...(про твариний світ) Про яких представників тваринного світу йдеться мова у цьому оповіданні?

86 EDUKACJA SPECJALNA 84 (диких тварин, диких птахів, комах, риб тощо); Які представники тваринного світу живуть біля людей?...(свійські тварини, свійські птахи); Чи можна тварин холодних та жарких країв назвати тваринним світом? Використання такого мовленнєвого матеріалу та обговорення за допомогою питань дозволило: значно підвищити концентрацію уваги дітей на змісті родових понять високого рівня узагальнення, оскільки недостатня концентрація уваги негативно впливала на процес розуміння понять та їх узагальнення; створити оптимальні умови, які в подальшому дозволять учням аналізувати предмети, явища, виділяти їх суттєві ознаки та об єднувати одним словом. Після створення передумов для переходу від вищого сформованого рівня узагальнення до складнішого (узагальнення родових понять більш високого рівня) використовувалися завдання, що поєднують у собі елементи першого етапу навчання, але вони мають і специфічні особливості. Пропонуючи наступні корекційні вправи, ми мали на меті сформувати вміння школярів порівнювати між собою логічні групи (свійські тварини, дикі тварини, тварини південних країн, свійські птахи, дикі птахи, комахи, риби), встановлювати на основі виділених ознак схожість і різницю між ними ( Чим схожі? Чим відрізняються? ). Порівняно з першим етапом, завдання використовувалися з ускладненнями: а) з опорою на картинку, яка допомагає здійснити цей аналіз; б) на вербальному рівні, що дозволяє добитися від дітей більш свідомого його виконання. У подальшому вводиться поняття (тваринний світ), значення якого закріплюється за допомогою наочності, методом підбору відповідних картинок із обговоренням свого вибору. Наприклад. Учням пропонується декілька картинок з зображення представників тваринного світу (кішка, лисиця, курка, вовк, жираф, бегемот, лелека, собаки, бджола, щука, комар, окунь, муха, гуска тощо). Учням необхідно, вибрати картинки з зображенням свійських тварин (кішка, собака) і відповісти на запитання педагога, тим самим обґрунтувати свій вибір: Чим схожі кішка і собака?...(вони свійські тварини, живуть біля людей тощо). Потім до цих слів додається картинка лисиця і педагог запитує: Чим лисиця відрізняється від кішки і собаки?...(лисиця дика тварина, а кішка і собака свійські тварини); Чим вони схожі?...(в них є по чотири лапи, хвости, тіло вкрите хутром тощо). Ці операції продовжуються, доки не утвориться логічний ряд: кішка собака лисиця вовк жираф бегемот курка гуска лелека чайка муха бджілка окунь щука. Після завершення цього виду роботи педагогом узагальнюється розуміння поняття тваринний світ. Після того, як названий вид роботи був засвоєний учнями на різноманітному мовному матеріалі, завдання ускладнювалися й передусім за рахунок усунення зорової опори та вправ, зміст яких спрямований на самостійне використання узагальнюючих понять у власному мовленні. Необхідно практикувати вправи на продовження речення, розпочатого педагогом, та самостійну побудову речень із використанням конкретних лексичних одиниць та слів узагальненого типу різної складності. Використання таких вправ сприяє: свідомому сприйманню та розумінню змісту узагальнюючих понять; активізації узагальнюючих та конкретних понять у експресивному мовленні. Ураховуючи те, що достатньо результативне виконання цих вправ вимагає сформованості в дитини достатнього обсягу словника (який, за даними констатуючого етапу дослідження, з певних причин є досить обмеженим), виникає необхідність поєднувати роботу з формування названого рівня узагальнення із засвоєнням лексичного значення понять та розширенням на цій основі активного словника дитини.

87 85 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Мета третього кореційного етапу навчити учнів із ЗПР пояснювати лексичне значення слова та робити описові пояснення, визначати правильний зв'язок між предметом і словом, яке позначає його. На цьому етапі ускладнювалися умови для виконання завдання, зокрема за рахунок усунення контексту. Відомо, якщо учень чітко, правильно може пояснити лексичне значення слова, це свідчить про достатньо сформований рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини. Пояснення лексичного значення слова формує відношення до слова як до структурно-семантичної єдності, розвиває чуття мови, виробляє психологічну готовність до розкриття значення нових слів та сприяє засвоєнню навчального матеріалу. Пояснення значення слова спираються переважно на використання інформації про предмет, необхідної для його розуміння, тому навчання прийомів пояснення лексичного значення слова необхідно розпочати ще в дошкільному віці [1, 5]. Перед тим, як навчити учня самостійно, без допомоги, пояснювати поняття описовим способом, на початковому етапі роботи ми використовували вправи, спрямовані на формування елементарних логічних перелікових пояснень різного напрямку, що більш доступні учням і вказують лише на окремі ознаки родового поняття низького рівня узагальнення. Сутність цих вправ полягає у тому, що лексичне значення слова пояснюється називанням ряду об єктів, пов язаних з цим словом. Наприклад: Педагог пропонує учневі назвати, яких він знає свійських тварини...(кіт, собака, корова), диких тварини...(лисиця, вовк, тигр) тощо. Виконання такого роду завдань не викликало труднощів, оскільки конкретизація узагальнюючих понять цього рівня, за результатами констатувального етапу дослідження, є достатньо сформованою у школярів із ЗПР. Під час роботи над описовими поясненнями у наступній серії вправ необхідно звертати увагу школярів і навчити їх указувати на специфічні ознаки, які є важливим фактором уточнення і збагачення значень слова, розширення його синтаксичних зв'язків. Оскільки, короткі логічні пояснення відбивають поверхове ознайомлення учнів із лексичним значенням слова. Пояснення учнів повинні бути детальними, і у поясненні слів необхідно вказувати не лише на загальні ознаки, але й на характерні їх видові індивідуальні особливості. Наприклад: Педагог пропонує учням пояснити запропоноване узагальнююче поняття (свійські тварини) з опорою на запитання: Які це тварини?...(це корова, собака, кішка, кінь); Де вони живуть?...(біля людей у хаті, в хліву); Чим харчуються?...(молоком, м ясом, травою); Яку користь вони приносять людям?...(дають молоко, стережуть будівлю, ловлять мишей, перевозять вантаж); Як за ними доглядати?...(випасати, годувати). Такий вид роботи необхідно починати з описових пояснень конкретних понять (корова) і поступово переходити до узагальнюючих понять (свійські тварини). Опорні питання допомогли учням сконцентрувати увагу на запропонованому лексичному понятті, пояснити його значення, дотримуючись певної послідовності. Засвоєння вміння планувати свою відповідь під час аналізування лексичного поняття допоможе учням у подальшому використовувати всі названі ознаки у самостійних описових поясненнях. У подальшому, для закріплення вміння визначати суттєві ознаки певного поняття та впізнавати предмет чи об єкт за описом, педагог пропонує учням опис будьякого лексичного поняття, при цьому називає найбільш суттєві його ознаки, характерні індивідуальні особливості і пропонує учням відгадати, про кого йдеться мова. Наприклад: Відгадай про кого я кажу: Живе біля людей, допомагає людям перевозити вантаж, харчується травою та

88 EDUKACJA SPECJALNA 86 сіном, має хвіст, гриву, у нього народжуються маленькі лошата...(кінь); Він великий, клишоногий, живе у лісі, взимку спить у берлозі, харчується ягодами та медом...(ведмідь). Потім учні самостійно вчаться придумувати загадки, використовуючи при цьому описові пояснення. Після виконання такого роду завдань, коли учні зрозуміли алгоритм пояснення, їм пропонується пояснити зміст узагальнюючого поняття. Тільки самостійне пояснення без опорних питань і зорової опори вказує на розуміння та засвоєння учнями змісту узагальнюючих понять. Таким чином, запропоновані корекційні вправи активізують розумову діяльність молодших школярів із ЗПР, розвивають логічне мислення, допомагають закріпити лексичне значення слова й засвоїти правила його використання у власному мовленні. References 1. Лалаева Р. И. Нарушения речи и их корекция у детей с задержкой психического развития / Р. И. Лалаева, Н. В. Серебрякова, С. В. Зорина. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, с. (Учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений). 2. Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. М. : Изд-во МГУ, с. [Под ред. Е. Д. Хомской]. 3. Розвиток розуміння мови у молодших школярів з мовленнєвим недорозвиненням: Методичні рекомендації / Укл. В.В. Тарасун, М.В. Шевченко. К. : РУМК, с. Рос. Мовою. 4. Рідна мова: [Підруч. для підготов. Кл. спец. загальноосвіт. шк інтенс. пед. корекції / Н. В. Ляшенко, Т. Ф. Марчук]. К. : Богдана, с. 5. Соботович Є. Ф. Порушення мовного розвитку в дітей та шляхи їх корекції: Навчальнометодичний посібник / Є. Ф. Соботович. К. : ІСДО, с. 6. Уфимцева Н. В. Опыт экспериментального исследования и развития словесного значения / Н. В. Уфимцева // Психолингвистические проблемы семантики. М. : С References 1. Lalaeva R. Speech disorders and their correction in children with mental retardation / R. Lalaeva, N. Serebryakova, S. Zorina. M.: Liberal publishers VLADOS, p. (Textbook for students of higher educational establishments). 2. Luria A. Language and consciousness / A. Luria. M.: Publishers Moscow National University, p. [ Ed.byЕ. Khomskaya]. 3. Develop an understanding of the language in primary school children with speech underdevelopment: Methodological recommendations / Ed. by V. Tarasun, M. Shevchenko. K.: RUMK, p. in Russian. 4. Native language (Tutorial to prepare a class of special secondary school of intensive pedagogical correction) / N. Lyashenko, T. Marchuk]. K.: Bogdan, p. 5. Sobotovich E. Violation of language development in children and ways of their correction: Textbook / E. Sobotovich. K.: ISDO, p. 6. Ufimtseva N. The experimental research and development of verbal meaning / N.Ufimtseva// Psycholinguistic problems of semantics. M.: P The candidate of psychological sciences Lyashko V.V. Kherson State University +38 (050) vera-lyashko@mail.ru ABOUT THE PROBLEM OF STUDY OF AVAILIABILITY AND CHARACTER OF RELATIONS BETWEEN INDIVIDUAL ACTIVITY STYLE, A FORM OF MENTAL RETARDATION AND INDIVIDUAL TYPOLOGICAL PROPERTIES OF PUPILS WITH MENTAL DISABILITIES Lyashko V.V. About the problem of study of availability and relations between individual activity style, a form of mental retardation and individual typological properties of pupils with mental disabilities In the article the research problem of formation features of individual style of students with mental disabilities in terms of finding out compensatory capacities for this category of children in the process of their career education and labour training was discovered. The category of children with organic central nervous system damage, qualitative changes of personality, psychic, such anomalies under which not only intelligence but also emotions suffer, will, behavior, physical development is included to mentally retarded. Accordingly, deviations, inherent in every form of mental retardation, will have their own special impact on the formation of individual activity style. The features inherent in the group of children with some form of mental retardation were ascertained, existing relationships between observable phenomena

89 87 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE should be taken into consideration when organizing special correctional and developmental work in educational establishments, because the pupils form of mental retardation should be rightfully regarded as one of the factors of individual activity style (IAS). Keywords: mentally retarded children, individual activity style, forms of mental retardation, factors of development, the effectiveness of carrying out the labour task, principal psychological processes. Останнім часом у проблемі психології діяльності на перший план висувається її диференціальнопсихологічний аспект, тобто: дослідження індивідуальної специфіки діяльності, залежно від індивідуально-типологічних властивостей особистості, яка в загальному вигляді визначається як стиль діяльності. Важливим напрямком розвитку людини, як суб єкта праці, є розвиток її знання про себе й, у зв язку з цим, формування індивідуально-своєрідних способів вирішення типових життєвих задач з урахуванням не тільки зовнішніх, але й внутрішніх, індивідуально неповторних для кожної людини умов формування індивідуального стилю трудової діяльності [3, с. 102]. Одним з найважливіших показників інтегрування людини у діяльність є сформованість у неї індивідуального стилю діяльності (ІСД), становлення і формування якого залежить від низки факторів, у тому числі й суто психофізіологічних [3, 5, 6, та ін.]. Вивчення особливостей становлення індивідуального стилю діяльності (ІСД) в учнів, обтяжених розумовими вадами, є вкрай необхідним в аспекті з ясування компенсаторних можливостей для даної категорії дітей у процесі їх трудового навчання та трудової підготовки. Тобто, для підвищення ефективності засвоєння та виконання ними діяльності. Проблемою оптимізації, підвищення ефективності діяльності школярів з вадами розумового розвитку, становлення та формування у них ІСД займались ті вчені, які присвятили свої роботи дослідженню індивідуального стилю як психічного явища, зокрема: М. К. Акімова, П. А. Гончарук, К. М. Гуревич, Є. П. Ільїн, Є. О. Климов, В. С. Мерлін, Ю. Л. Трофімов, О. П. Хохліна, М. Р. Щукін та ін. Також у дослідженнях вивчалися певні індивідуальні та типологічні особливості трудової діяльності розумово відсталих учнів (О. В. Ковальова, С. Л. Мирський, М. П. Павлова та ін.), які враховуються у процесі їх трудового навчання. Але, слід зазначити, що розумова відсталість по різному впливає на різні сторони психічної і трудової діяльності дитини. Спостереження і експериментальні дані дають матеріали, що дозволяють говорити про те, що одні психічні процеси є зміненими у дитини більш різко, інші залишаються більш збереженими. Цими особливостями в певній мірі обумовлені існуючі між дітьми індивідуальні відмінності, як і властивостями нервової системи, що спостерігаються у пізнавальній діяльності, у практичній діяльності, у особистісній сфері, а також у неоднакових можливостях просунення і подолання дефекту. Як індивідуально-типологічні властивості розумово відсталих дітей слід розглядати і їх віднесеність до певних груп за формою олігофренії за М. С. Певзнер [1]. Та слід зазначити, що, як правило, кожна з форм олігофренії супроводжується ще додатковими ускладненнями або розладами психічного та соматичного характеру. Виявлені наявність та характер зв язку між ІСД, ефективністю виконання трудового завдання, сформованістю основних психічних процесів та формою олігофренії дали можливість зробити певні висновки: у дітей з неускладненою формою олігофренії переважаючим типом ІСД виявлено підготовчий (51% учнів), який є провідним для всієї категорії розумово відсталих досліджуваних. У 37% учнів цієї

90 EDUKACJA SPECJALNA 88 групи виявлено змішаний тип ІСД. 12% учнів мають виконавчий тип ІСД. Щодо рівнів сформованості ІСД, слід зазначити, що тільки у даної групи розумово відсталих учнів спостерігається така кількість дітей, котрі мають високий рівень сформованості ІСД (19%). Переважна кількість досліджуваних даної групи мають достатній (37%) та середній (25%) рівні сформованості ІСД і лише 19% учнів даної групи мають низький рівень сформованості ІСД. Діти з такою формою олігофренії характеризуються урівноваженістю основних нервових процесів. Емоційновольова сфера відносно збережена, відхилення в пізнавальній діяльності не супроводжуються грубими порушеннями аналізаторів. Дитина здатна до цілеспрямованої діяльності, однак лише у тих випадках, коли завдання їй зрозуміле й доступне. У звичній ситуації такі діти не мають різких відхилень [5]. До групи розумово відсталих дітей, у яких виявлено форму олігофренії, в якій спостерігається переважання процесу збудження чи гальмування, належать 34,3% досліджуваних учнів. Порушення, притаманні таким дітям, чітко проявляються в змінах поведінки та зниженні їх працездатності [4, 5]. За показником типу ІСД у дітей даної групи спостерігається наступний розподіл: підготовчий тип ІСД виявлено у 39% досліджуваних, змішаний тип ІСД 54%, виконавчий 7%. Тобто, у ній переважає змішаний тип ІСД. У групі розумово відсталих дітей з переважанням процесу збудження чи гальмування виявлено зниження даних щодо рівнів сформованості ІСД. Високий рівень ІСД спостерігається лише у 7% учнів. На достатньому рівні ІСД сформовано у 47%, середній рівень виявлено у 39% учнів. На низькому рівні сформованості ІСД виявлено у 7% учнів. Розумово відсталі діти із зниженими функціями аналізаторів та мовними відхиленнями становили групу дітей, у яких дифузне ураження кори поєднується з більш глибокими ураженнями тієї чи іншої мозкової системи. Ці діти додатково мають локальні дефекти мовлення, слуху, зору, опорнорухового апарату [1, 5], які відбиваються на особливостях їх діяльності. У даної групи дітей переважають змішаний та виконавчий типи ІСД по 43% кожен. Підготовчий у 14% учнів. У дітей зазначеної групи переважають середній (43%) та низький (43%) рівні сформованості ІСД. На достатньому рівні ІСД сформовано лише у 14% учнів. Також виявлено, що для дітейолігофренів із психопатоподібною поведінкою притаманний змішаний тип ІСД та низький рівень його сформованості. Таким чином, виявлено наявність відмінностей у типі та рівні ІСД залежно від наявної у дітей форми олігофренії, що слід враховувати в процесі їх трудової підготовки в плані сприяння визначеності типу ІСД та підвищення його рівня. Дослідження властивостей нервової системи у групах дітейолігофренів виявили, що 44% учнів з неускладненою формою олігофренії мають середньо-слабкий тип нервової системи, 38% учнів слабкий. Тобто, можна зазначити, що більше третини учнів мають тип нервової системи, який визначається як слабка або середня із нахилом у бік слабкості. Розглядаючи тип нервової системи як основу становлення ІСД, стає зрозумілим визначене в дослідженні превалювання у розумово відсталих дітей підготовчого типу ІСД. Але не можна обійти увагою і той факт, що лише серед дітей з неускладненою формою олігофренії були виявлені особи з сильним типом нервової системи (12%). У групі розумово відсталих учнів з переважанням процесу збудження чи гальмування виявлено переважання слабкого (39%) та середньо сильного (38%) типу нервової системи серед досліджуваних, середньо слабкий тип визначено у 23% учнів. Показники

91 89 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE кількості учнів із середньо сильним типом нервової системи значно підвищились порівняно із попередньою групою, що, можна припустити, підвищує і кількісні показники типу ІСД із зміщенням у бік виконавчого, хоча, можливо, у даному випадку ми можемо спостерігати вплив особливостей роботи мозку, пов язаних із певним типом дефекту. Дані щодо властивостей нервової системи в учнів із зниженими функціями аналізаторів мають нахил у бік слабкості. Так, 43% досліджуваних учнів мають слабкий та середньо-слабкий тип нервової системи і лише у 14% виявлено середньосильний тип. Також виявлено, що в групі дітей із психопатоподібною поведінкою спостерігається середньо-слабкий тип нервової системи. Враховуючи отримані дані щодо властивостей нервової системи, останні можна розглядати як можливі чинники становлення ІСД. Але враховуючи той факт, що тип нервової системи є спадковим і не підлягає змінам, корекційно-розвивальну роботу з розумово відсталих учнями слід організовувати з урахуванням темпераменту особи, як психічного прояву типу нервової системи. Аналіз даних щодо ефективності діяльності різних груп розумово відсталих учнів показав, що в дітей з неускладненою формою олігофренії ефективність виконання завдання знаходиться на досить високому рівні. Виявлено, що більша частина дітей цієї групи виконувала завдання на високому та достатньому рівнях ефективності. І це є зрозумілим з огляду на рівень сформованості ІСД (переважно достатній та високий), що виявлено в дітей даної групи. У групі дітей з переважанням процесу збудження чи гальмування трудова діяльність виконувалась переважно на достатньому та високому рівнях ефективності. Слід зауважити, що відповідно до зменшення кількісних показників сформованості ІСД відбувається і зміна показників ефективності праці у розумово відсталих дітей. Дані, стосовно ефективності виконання завдання розумово відсталими учнями із зниженими функціями аналізаторів, розподілились наступним чином: на високому рівні ефективність діяльності виявлено в найменшої кількості учнів, а переважна кількість дітей здійснювали свою діяльність на достатньому та середньому рівнях. Виявлено, що в групі дітей із психопатоподібною поведінкою виконання завдання відбувається на низькому та середньому рівнях ефективності. Таким чином, отримані дані дають підстави розглядати показники ефективності виконання розумово відсталими учнями трудового завдання, як чинники становлення ІСД, оскільки виявлено, що чим вищий рівень ефективності трудової діяльності, тим вищий рівень сформованості ІСД, і навпаки. Тобто, забезпечення основних показників ефективності праці під час навчального процесу сприятиме підвищенню рівня сформованості ІСД. Дані щодо рівня розвитку основних психічних процесів, що забезпечують засвоєння діяльності, а відповідно й індивідуального стилю її виконання, у першій групі дітей (неускладнена форма олігофренії) свідчать про їх сформованість переважно на достатньому та високому рівні. Слід зазначити, що в дітей даної групи найбільш сформованими є мнемотичні процеси (69%), а найменш процеси мислення. Отримані дані дають підстави стверджувати, що достатньо високий рівень сформованості основних пізнавальних процесів у дітей є основою становлення ІСД та виконання трудової діяльності на високому рівні. Показники сформованості основних пізнавальних процесів досліджуваних другої групи (з переважання процесу збудження чи гальмування) виявилися такими ж, як і в попередньої, а найбільш сформованими виявились процеси пам яті, найменш сформованими мислення.

92 EDUKACJA SPECJALNA 90 Досить високими є оцінки сформованості основних психічних процесів у дітей із зниженими функціями аналізаторів. Проведене дослідження показало, що досліджувані процеси сформовані майже однаково на достатньому та високому рівні. Виявлено, що в групі дітей із психопатоподібною поведінкою сформованість основних психічних процесів знаходиться, в основному, на середньому рівні. Психічні процеси розумово відсталої дитини представляють собою своєрідну систему, дефективність якої обумовлює різні їх відхилення, що впливають на характер протікання діяльності [2, 5]. Впливаючи на діяльність, психічні процеси, відповідно, впливають і на ІСД. Тобто, основні пізнавальні процеси, передусім сприймання, мислення та пам'ять, можна розглядати як необхідну умову становлення ІСД У світлі вищезазначеного, на основі представлених даних можна констатувати, що досліджувані явища, а саме: властивості нервової системи, ефективність виконання трудового завдання, основні психічні процеси можна розглядати як можливі чинники (і відповідно, передумови) становлення ІСД. Але, відомо, що до розумово відсталих дітей відносять таку категорію дітей, які мають органічні пошкодження центральної нервової системи, якісні зміни особистості, психіки, такі аномалії розвитку, при яких страждає не лише інтелект, але й емоції, воля, поведінка, фізичний розвиток. Тобто, відхилення, притаманні кожній з форм олігофренії, матимуть свій, особливий вплив на становлення ІСД, і його обов язково слід враховувати при його формуванні. Отже, виявлені особливості, що притаманні групам дітей з певною формою олігофренії, обов язково слід враховувати при організації спеціальної корекційнорозвивальної роботи в навчальних закладах, оскільки, як показують отримані дані, форму олігофренії учнів правомірно розглядати як один з чинників становлення ІСД. References 1.Власова Т.А. О детях с отклонениями в развитии / Т.А. Власова, М.С.Певзнер. - М., с. 2. Забрамная С. Д. Отбор умственно отсталых детей в специальные учреждения: [учеб. пособие для студентов дефектол. фак-тов. пед. ин-тов] / Забрамная С. Д. М. : Просвещение, с. 3. Климов Е. А. Введение в психологию труда / Климов Е. А. М. : изд-во Москов. ун-та., с. 4. Основы специальной психологи: [учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений] / [Кузнецов Л. В., Переслени Л. И., Солнцева Л. И. и др]; под. ред. Л. В. Кузнецова М. : «Академия», с. 5. Петрова В. Г. Психология умственно отсталых школьников: [учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / В. Г. Петрова, И. В. Белякова. М. : «Академия», с. 6. Хохліна О. П. Психолого-педагогічні основи корекційної спрямованості трудового навчання учнів з вадами розумового розвитку / Хохліна О. П. К. : Пед. думка, с. References 1.Vlasova T.A. O detyax c otkloneniyami v razvitii / T.A.Vlasova, M.A.Pevzner. - М., s. 2.Zabramnaya S.D. Otbor ymstvenno otstalix detei v spesialnie yqeregdeniya: [yceb. posobie dlya stydentov] / S.D.Zabramnaya. М. : Prosvescenie, s. 3.Klimov E.A. Vvedenie v psixologiy tryda / E.A.Klimov. М. : izlat. Moskovskogo yn-ta s. 4. Osnovi specialnoi psixologii [yceb. posobie dlya stydentov ped.zavedenii] / [Kyznecov L.V., Peresltni L.I., Solnceva L.I. I dr. ]; pod red. Kyznecov L.V. М. : «Akademiya», s. 5. Petrova V.G. Psixologiy ymstvenno otstalix shkolnirov[yceb. posobie dlya stydentov ped.zavedenii] / V.G.Petrova, I.V.Beleakova М. : «Akademiya», s. 6. Khokhlina O.P. Psixologo-pedagogicni osnovi korekciinoi spryamovanosti trydovogo navcannya ycniv z vadami rozvitky / O.P.Khokhlina К. :Ped.dymka, s.

93 91 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE викладач Полуляшенко М.С., Сумской государственный педагогический університет имени А.С. Макаренко +38(099) A. SELETSKIY S POINTS OF VIEW ON THE CHILDREN WITH MENTAL DISABILITIES DEVELOPMENT Polulyashenko M. S. A. Seletskiy s points of view on the children with mental disabilities development The psycho-pedagogical heritage of A. Seletskiy as an outstanding teacher, psychiatrist and psychologist, known in many countries is analyzed in the article. Scientist s point of view on the need of diagnosis and correction of children mental development is under review. The great attention is focused in coverage in A. Seletskiy s works of various aspects of children with intellectual disabilities training and education. Among the problems of special pedagogics always been important question of the correctional-educational work with children who have a lack of development. Searching for optimal ways of its implementation, improvement of forms and methods of training, development of remedial technologies continues XXI century is Considered the contribution of A. Seletskiy in the development of clinical approach in correctional pedagogics. The main contributions of the clinical method, as noted by A. Seletskiy, is receiving data through careful interviewing and observing behavior in those areas where it is simply not satisfactory tests. Keywords: A. Seletskiy, correctionaleducational work, clinical and psychologicalpedagogical study of children with mental and physical disabilities, clinical approach, correctional pedagogy. На современном этапе развития коррекционной педагогики в Украине увеличился интерес к историкопедагогическим проблемам. Знакомство с прошлым, его изучение, конструктивнокритический анализ позволяет осмыслить общую картину историко-педагогического процесса в Украине как целостного многогранного явления. Изучение истории возникновения и развития коррекционной педагогики чрезвычайно важно для дальнейшего совершенствования специального образования в Украине. Историкопедагогические аспекты развития коррекционного образования всегда привлекали внимание ученыхдефектологов (В. Бондарь, А. Дьячков, И. Еременко, Х. Замский, В. Золотоверх, Л. Одинченко, Т. Свиридюк, И. Соколянский, М. Супрун, В. Шевченко, А. Шевченко, С. Федоренко, М. Ярмаченко). В их исследованиях изучалась история становления и развития отдельных направлений коррекционного образования детей дошкольного и школьного возраста с различными психофизическими нарушениями. В то же время анализировалась история возникновения научных взглядов на те или иные нарушения развития и средства их психолого-педагогической коррекции. Успешное решение современных задач в области коррекционной педагогики и психологии предполагает глубокое изучение и творческое использование прогрессивного психологопедагогического наследия прошлого. Исследование разносторонней образовательной деятельности и педагогических взглядов известных дефектологов является одним из важных направлений развития педагогической науки и образовательной практики. Это прежде всего касается выдающегося педагога, психиатра, психолога А. Селецкого, имя которого известно во многих странах мира. А. Селецкий оставил большое психолого-педагогическое наследие, в котором впервые обосновал необходимость диагностики и коррекции психического развития детей. Значительное внимание в творческом наследии ученого сосредоточено на освещении различных аспектов проблемы обучения и воспитания детей с

94 EDUKACJA SPECJALNA 92 недостатками психофизического развития. В то же время, следует отметить, что в Украине психолого-педагогические взгляды А. Селецкого еще недостаточно изучены. Отсутствует целостный анализ психолого-педагогических взглядов ученого на особенности психического развития личности и условия, вызывающие его нарушения. Значительная часть научных трудов А. Селецкого стала библиографической редкостью, что ограничило возможности ознакомления научной общественности с психолого-педагогическими идеями ученого, результатами его экспериментальных исследований и теоретическими выводами. Жизнь, общественнообразовательная деятельность и уникальные психолого-педагогические идеи А. Селецкого недостаточно проанализированы, требуют системного изучения, обобщения и переосмысления. В то же время, это дает возможность на значительном историческом материале проследить сложный путь развития отечественной коррекционной педагогики. Целью статьи является анализ научно-педагогического наследия А. Селецкого и опыт его научнопрактической деятельности в сфере олигофренопедагогики. А. Селецкий был не только теоретиком, но и практиком в области аномального психического развития. Он систематически принимал участие в консультировании детей, осуществляя руководящую роль. Через его консультации прошли сотни детей с различными аномалиями психического развития. Он научил своих последователей комплексному осмотру детей, обязательному анализу и учету всех составляющих обследования ребенка клинического, психологического и педагогического. Научный рост А. Селецкого проходил в эпоху резкого усиления влияния науки на судьбы мира, когда приобрела особую значимость проблема формирования нового типа ученого с высокой степенью социальнополитической активности и направленности всех сфер его жизнедеятельности на высшие гуманистические ценности. Поэтому вопросы формирования культуры рассматриваются как одно из необходимых звеньев в целостной системе самореализации личности ученого [3, c. 153]. Обострение проблемы изучения интеллектуальной недостаточности было продиктовано тем, что не было единого четкого определения умственной отсталости. Несмотря на значительные теоретические достижения в разработке проблем умственной отсталости, многие исследователи до сих пор под этим термином объединяют различные болезненные состояния [4, c. 5 21]. На ранних этапах изучения этого вопроса отсутствовало разграничение между врожденными физическими недостатками и умственной отсталостью. Больные эпилепсией, шизофренией, психопаты, глухонемые были объединены понятием «умственная отсталость». И долгое время положение оставалось близким к этому [6]. Ряд авторов, пишет А. Селецкий, считает главным признаком умственной отсталости социальную неприспособленность. По мнению Уайта, дебильность, в отличие от имбецильности и идиотии, не имеет анатомофизиологического базиса и поэтому является не медицинским, а социальным понятием. Еще в конце XIX начале XX века более четко выделились два направления в изучении олигофрении. Клиницисты рассматривали олигофреническое слабоумие как аномальное развитие вследствии экзогенных вредностей, действующих на разных этапах онтогенеза или обусловленное наследственно. Психологи исследовали только количественное отставание в психическом

95 93 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE развитии, пользуясь психометрическими тестами. А. Селецкий подчеркивает, что нечеткость понятия умственной отсталости привела к различной терминологии: во Франции «неадаптированный» ребенок; в США «умственная отсталость», в Германии «олигофрения» [6]. А. Селецкий в процессе своих исследований пришел к выводу, что советские психологи, изучающие умственно отсталых детей, считали своей основной задачей выявление потенциальных возможностей развития их интеллектуальной активности и формирования положительных черт их личности. Это позволяло выделить группы умственно отсталых детей, которые отличаются друг от друга своей обучаемостью, возможностями развития, структурой личности, что было предпосылкой к тому, чтобы клиническая классификация умственно отсталых детей постепенно дополнилась классификацией по психолого-педагогическими критериям [2, с ]. В этой связи важно знать, как зарубежные авторы, принадлежащие к разным направлениям, подходят к проблеме потенциальных возможностей умственного развития детей-олигофренов, по каким критериям группируют их, вносят предложения по вопросам их обучения, воспитания и социальной адаптации. Многие западногерманские дефектологи в своих взглядах на природу умственной отсталости и вопросы учебновоспитательной работы с умственно отсталыми детьми ссылались на труды швейцарского психолога и дефектолога П. Моора (1960). Его психологическая концепция умственной отсталости, опирается в основном на материалы клинического изучения психиатром глубоко отсталых подростков, опубликованная в 1926 году. Эти данные дополняются некоторыми наблюдениями за глубоко отсталыми подростками, которые в разное время проводились самим А. Селецким [2, с ]. В мировой науке в те годы изучение умственной отсталости стало значительно продвигаться вперед. Так, было показано, что среди олигофренов, составляющих основную массу умственно отсталых, преобладают дебилы, то есть те умственно отсталые дети, которые в специальных условиях обучения могут приобрести знания примерно в рамках начальной школы. Глубокие формы олигофрении, напротив, относительно мало распространены. В самом начале работы А. Селецкий рассматривал определение понятия «умственная отсталость». Поскольку болезнь центральной нервной системы ребенка представляет собой сочетание органических и функциональных нарушений (разрушение некоторых клеток коры мозга и изменение силы и подвижности нервных процессов). Можно ликвидировать или ослабить эти функциональные нарушения нервных процессов, соответствующим образом организовав обучение и воспитание учащихся вспомогательной школы. Так, например, оказывается возможным преодолевать такие особенности поведения детей, как несдержанность, несобранность и т.п., формируя и укрепляя процесс внутреннего торможения [5, c ]. Перестройка психологии умственно отсталого ребенка на основе обучения академика И. Павлова способствовала дальнейшему углублению понимания умственной отсталости. Стали понятнее механизмы нарушения познавательной деятельности (слабость замыкательной функции коры головного мозга, склонность к торможению, инертности нервных процессов и т.д.). Это не могло не повлиять на формирование взглядов А. Селецкого [10, c ]. Таким образом, очень важные исследования особенностей высшей нервной деятельности умственно отсталых детей и других аномалий развития, выполненные А. Селецким, также

96 EDUKACJA SPECJALNA 94 обогатили психологию умственно отсталых детей. Как отмечал А. Селецкий, после 1950 года в психологии умственно отсталого ребенка наметилась негативная тенденция, которая выразилась в отходе от изучения собственно психологических закономерностей развития психики умственно отсталого ребенка. Все без исключения недостатки познавательной деятельности детей, так же как и недостатки эмоционально-волевой сферы, многие ученые пытались объяснить исключительно физиологическими механизмами, минуя их психологическое содержание. Были забыты такие важные для развития личности умственно отсталого ребенка обстоятельства, как его позиция в детском коллективе, своеобразный рост духовных потребностей, соотношение первичных и вторичных нарушений на разных возрастных етапах [1]. При изучении олигофрении дискуссионными оставались основные вопросы ее этиологии, патогенеза, симптоматики и классификации. В работах А. Селецкого речь шла о следующем: олигофрения является болезнью, а олигофрен больным человеком, или олигофрения не болезнь, а олигофрен не больной человек? Олигофреническое состояние является статикой или динамикой, претерпит олигофрен декомпенсации, дальнейшего снижения способностей, или ему свойственны только компенсация, только улучшение познавательных способностей? В своих исследования А. Селецкий опирался на научные труды Л. Выготского, который был одним из первых советских исследователей олигофрении. Л. Выготский подчеркивал нарушения абстрактного мышления у детей с психическими недостатками и считал развитие этого мышления задачей вспомогательной школы. Его психологические методики по исследованию абстрагирования и обобщения у детей получили широкое распространение не только в нашей стране, но и за рубежом (Ж. Северн, Е. Хейссерман и другие). А. Селецким была проведена модификация методики Л. Выготского и И. Сахарова, разработанная Е. Рушкевичем (клиника академика В. Протопопова) для исследования образования искусственных понятий с индикатором в виде условной двигательной реакции на комплексный раздражитель из двух признаков, общих для группы геометрических фигур. Указанная методика смоделированная в украинском институте кибернетики. Учитывая значение вербального материала в процессе формирования понятий у детей, а также особое значение словесных раздражителей не только в норме, но и при патологии (А. Лурия, Л. Гаккель, И. Молоткова), А. Селецким было исследовано образование условных реакций на простые и сложные словесные раздражители (по Е. Рушкевичу) и образование условных реакций на непосредственные раздражители по методике В. Протопопова и биотоки мозга. По данным А. Селецкого, инертность нервных процессов у умственно отсталых детей выражена в первой сигнальной системе, о чем свидетельствуют затруднения при переделке сигнального значения условных раздражителей, а также данные электроэнцефалографии. Результаты, полученные А. Селецким в процессе исследования формирования понятий у детей с психофизическими недостатками, исследования нарушения абстрагирования и обобщения, диссоциации в деятельности сигнальных систем, а также нарушение подвижности основных нервных процессов были в дальнейшем учтены при распределении наглядно-конкретного и вербального материала в учебных планах вспомогательной школы [7, c ]. На первоначальных этапах исследования умственного недоразвития ошибочно рассматривались как одна из форм вырождения (большую роль в

97 95 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE формировании неправильных взглядов на природу умственной отсталости... сыграла «теория вырождения» («дегенерации»), выдвинутая французским психиатром Морелем (1857). Большинство работ зарубежных авторов придавало в этиологии олигофрении ведущее и решающее значение наследственности, что явно противоречило фактам. Всякую экзогенную вредность эти авторы пытались рассматривать как факторы, имеющие только провоцирующий наследственный наклон. Лишь отдельные зарубежные авторы отводили ведущую роль в возникновении психического недоразвития внешней экзогенной вредности. Прогрессивную точку зрения по вопросу этиологии олигофрении можно встретить в дореволюционных работах отечественных психиатров. Суть данной точки зрения заключалась в том, что идиотия чаще возникает вследствии воспалительных процессов, принимающих иногда форму хронического заболевания. Этот вывод был прогрессивным для того периода исследований. Среди всех нозологических форм нервно-психических заболеваний детского и подросткового возраста, как указывал А. Селецкий, олигофрении занимают значительное место более 20%. Среди различных клинических форм олигофрении дебильность занимает около 75%; имбецильность 20%; идиотия 5%. Актуальность проблемы олигофрении, как отмечал А. Селецкий, определяется не только известной распространенностью данного дефекта, но и острой борьбой с различными антинаучными теориями, которые неправильно оценивают как сущность олигофрении, так и лечебнокоррекционные мероприятия. По мнению А. Селецкого, в связи с тем, что было применимо много усилий по расширению детских психоневрологических учреждений и специализированных (дошкольных и школьных) учебных заведений для умственно отсталых детей, наметилось повышенное внимание к клиникофизиологическому исследованию сущности дебильности. Но, несмотря на имеющиеся уже исследования, посвященные дебильности, некоторые вопросы, по мнению А. Селецкого, на эту тему освещены недостаточно, другие противоречиво. Так, в 1966 году А. Селецким были начаты исследования по освещению некоторых сторон аналитикосинтетической деятельности высших отделов центральной нервной системы у детей с психическими дефектами. Анамнестические и клинические данные испытуемых, полученные А. Селецким, свидетельствовали о разнородности клинических картин, объединяемых термином «дебильность». Общим в клинической картине изученных А. Селецким больных были: преимущество примитивно конкретные формы мышления, недостаточность развития высших чувств и волевых качеств, вялость и недифференцированность мимических выражений. Наряду с этим у больных А. Селецким была обнаружена полиморфная остаточная неврологическая «микросимптоматика», преимущественно кортикального характера (кортикальный снижение зрения и слуха, нарушения зрачковой иннервации, артикуляции, косноязычие, изменение темпа речи, атипичные паретические позы конечностей, денерваторни нарушения тонуса, недостаточность общей и комбинаторной моторной дифференциации). Указанная А. Селецким симптоматика неадекватность поведения при соответствующих методах обучения. Внедрение задач по ритмике, проведении мероприятий медикаментозного и коррекционно-воспитательного характера заметно сглаживали указанные проявления. Под влиянием неблагоприятной среды, особенно ситуационных факторов, по мнению А. Селецкого, наступало сравнительно

98 EDUKACJA SPECJALNA 96 быстрое нарушение компенсаторных механизмов вплоть до развития реактивных психозов, псевдодеменции и пуерилизма. Экспериментальные данные, полученные А. Селецким, иллюстрировали значительные различия в нейродинамике умственно отсталых детей и контрольной группы здоровых детей. Искусственные понятия умственно отсталых детей образовывались значительно медленнее, чем в контрольной группе. Значительные различия А. Селецким наблюдались в словесном отчете, что свидетельствовало о нарушении индуктивных умозаключений. Эти же явления имели место при дифференцировании абстрактных и конкретных понятий, наблюдалось много неадекватных реакций, увеличение латентного периода. Таким образом, как подчеркивал А. Селецкий, речь шла о слабости основных нервных процессов, особенно внутреннего торможения, нарушение анализа и синтеза. Данные, полученные А. Селецким, при исследовании образования условных связей на непосредственные раздражители свидетельствовали о нарушении силовых отношений. Клинические и физиологические данные исследования, проведенного А. Селецким, свидетельствовали о нарушениях у умственно отсталых детей сложных форм анализа и синтеза, которые проявлялось в затруднении как индуктивных, так и дедуктивных умозаключений. Недоразвитие обобщающей функции слова, слабость абстракции, по мнению А. Селецкого, были основными признаками психического дефекта дебильности [8, с ]. Итак, в процессе анализа результатов исследований А. Селецкого по развитию умственно отсталых детей можно сделать вывод, что ученый имел прогрессивную точку зрения по вопросу этиологии, патогенеза и коррекции олигофрении. А. Селецкий впервые обосновал необходимость диагностики и коррекции психического развития детей. Данные исследования, проведенного А. Селецким, свидетельствовали о нарушениях у умственно отсталых детей сложных форм анализа и синтеза, затруднении умозаключений. Вышеизложенное дает все основания утверждать, что анализ работ ученого чрезвычайно важен для дальнейшего совершенствования специального образования в Украине. References 1. Галина В. Г. Психопатология детского возраста / В. Г. Галина // учебное пособие [Электронный ресурс]. Режим доступа: URL: 2. Иовчук Н. М. Психопатологические школьной дизадаптации / Н. М. Иовчук // Материалы 2-го Международного Конгресса «Молодое поколение XXІ века: актуальные проблемы социально-психологического здоровья. Минск, 3-6 ноября 2003 г. Минск, С Калинкина К. Проблемность идей педагогов конца XІX начала XX вв. о воспитании и развитии личности в наследии А. С. Макаренко / К. Калинкина // Развитие личности С Лебединская К. С. Основные вопросы клиники и систематики задержки психического развития / К. С. Лебединская // Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития. М., С Павлова В. И. К вопросу социальной реадаптации больных олигофренией / В. И. Павлова // Материалы Второго всероссийского съезда невропатологов и психиатров. Л., М., С Психологические вопросы коррекционной работы во вспомогательной школе / Под ред. Ж. И. Шиф. М., Селецкий А. И. Исследование абстрактного мышления у детейдебилов. / А. И. Селецкий М. : Институт дефектологии АПН РСФСР, С Селецкий А. И. Некоторые данные клиникофизиологических исследований при дебильности / А. И. Селецкий, Е. И. Теплицкая // Вопросы клиники и лечения психических заболеваний. Луганск, С Селецький А. І. Про відношення клінічної суті олігофренії, її статистики і динаміки до педагогіки / А. І. Селецький // Матеріали звітно-наукової конференції кафедри інституту. К., С Селецький А. І. Про застосування вчення І. П. Павлова в галузі психопатології / А. І. Селецький // Матеріали звітно-наукової конференції кафедри інституту. К., С

99 97 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE References 1. Galina V. Psychopathology of childhood / V. Galina // tutorial [electronic resource]. Access: URL: 2. Iovchuk N.M. Psychiatric school disadaptative / N.M. Iovchuk // Proceedings of the 2nd International Congress "The younger generation of XXI century: current problems of social and psychological health. Minsk, November 3 6, 2003 Minsk, S Kalinkin K. Problematical ideas teachers end XІX early XX centuries. about education and personal development in the heritage of Makarenko / K. Kalinkin // Personality development S Lebedinskaya K.S. Key issues clinics and taxonomy of mental retardation // Actual problems of diagnosis of mental retardation / K.S. Lebedinskaya M., With Pavlov V.I. To social rehabilitation of patients with mental retardation / V.I. Pavlov // Proceedings of the Second All-Russian Congress of neurologists and psychiatrists. L., M., S Psychological issues of correctional work in a special school / Ed. J. Schiff. M., Seletskiу A. Study of abstract thinking in children, morons / A. Seletskiу Moscow: Institute of Defectology of the RSFSR, S Seletskiу A. Some evidence of clinical and physiological studies at moronity / A. Seletskiу, E. Teplitskaya // Questions of clinics and treatment of mental illness. Lugansk, S Seletskіy A. I. On the relation of mental retardation clinical fact, its statistics and dynamics to pedagogy / A. I. Seletskiу // Materials report and conference chair of the Institute. K., S Seletskіy A. I. On the application of the teachings of Pavlov in psychopathology / A. I. Seletskiу // Materials report and conference chair of the Institute. K., P Prof., Dr hab. Synjow W. M. Narodowy Uniwersytet Pedagogiczny imienia M.P.Dragomanowa Prof., Dr hab. Bystrowa Yu. A. University of Computer Science and Skills ceasc.edu@gmail.com REHABILITATION OF SOCIALLY MALADJUSTED PERSONS RESOCJALIZACJA OSÓB NIEDOSTOSOWANYCH SPOŁECZNIE Synjov V. N., Bystrova Yu. A. Rehabilitation of socially maladjusted persons The purpose of this article is an attempt to imagine the concept of social exclusion of children and adolescents. The authors determined the causes of social exclusion: social conditions, macro-social factors, biological factors and individual psychological ones. The symptoms of social exclusion are mentioned. The typology of social exclusion are listed. Manifestation of exclusion, as a social phenomenon is considered. The methods and technologies of rehabilitation of socially maladjusted individuals are also given. Keywords: social exclusion, methods and technologies of rehabilitation, individual psychological ones. Synjow W. M., Bystrowa Yu. A. Resocjalizacja osób niedostosowanych społecznie Celem artykułu jest próba przedstawienia o pojęcie niedostosowania społecznego. Autorzy oznaczają niedostosowanie, jako zjawisko społeczne. Artykuł zawiera przyczyny niedostosowania społecznego: uwarunkowania społeczne; czynniki makrospołeczne; czynniki biopsychiczne. Artykuł zawiera objawy społecznego niedostosowania. Autorzy artykułu zidentyfikowali typologię niedostosowania społecznego. Opracowali metody resocjalizacji osób niedostosowanych społecznie. Słowa kluczowe: niedostosowania społeczne, metody resocjalizacji, czynniki biopsychiczne. Pojęcie niedostosowania społecznego nie jest jednoznaczne. Interesują się nim różne nauki m.in. pedagogika, psychologia, prawo, socjologia czy psychiatria. Termin niedostosowany społecznie zostaje używany zamiennie z takimi pojęciami, jak: zaniedbany, zaburzony w zachowaniu, trudny pod względem wychowawczym. Podobieństwa w definiowaniu tego słowa dotyczą podobnych aspektów i cech. Za niedostosowane społecznie uważa się osoby, których postawy, sposób zachowania znacznie odróżniają się od ogólnie przyjętych norm, oczekiwań. Nieadekwatna reakcja na wymogi społeczne, powoduje dezorganizację całego układu, zagrażając jego autonomii. Z tego powodu niedostosowani społecznie popadają w konflikt ze społeczeństwem. Należy dodać, że wg MEN za niedostosowane

100 EDUKACJA SPECJALNA 98 społeczne uważa się dzieci i młodzież, u których poprzez występowanie zaburzeń wewnętrznych lub niekorzystnych warunków środowiskowych, pojawiają się zaburzenia w zachowaniu [1; 3; 5; 8; 9]. M. Grzegorzewska, która wprowadziła pojęcie niedostosowania społecznego w Polsce w XX weci, ujmuje je w następujący sposób: Tendencje społecznie negatywne. Odwrócenie zainteresowań od wartości pozytywnych i chęć wyżycia się w akcji społecznie destrukcyjnej. Podziw i zainteresowanie dla tzw. złych czynów. Cynizm i brawura w tym względzie. Nieżyczliwy stosunek do człowieka, do cudzego mienia, regulaminów, nieumiejętność zżycia z grupą. Wyłamywanie się, zrzucanie winy. Niechęć do pracy i nauki. Brak poczucia odpowiedzialności za swoje czyny. Życie chwilą, przygodą, awanturą, Wyobraźnia duża. Brak hamulców, krytycyzmu. Sugestywność. Brak wizji życia w płaszczyźnie etycznej społecznie pozytywnej. Nieumiejętność wyjścia z trudnej sytuacji [3]. Natomiast, wg J. Konopnickiego jest to problem całkowicie społeczny, który swoimi skutkami wpływa, w sposób bezpośredni lub pośredni, obciążająco na różnorodne warstwy społeczeństwa. Przez tego autora, uważany jest za coraz groźniejszą chorobę społeczną. Z kolei Cz. Czapów i S. Jedlewski uważają, że osoby niedostosowane społecznie cechują mniej lub bardziej trwałe reakcje dewiantyczne, wyróżnione nie ze względu na jakikolwiek system społeczny, ale ze względu na system społeczny ujmowany, jako element konstelacji systemów społecznych. Skrajne nasilenie tego rodzaju reakcji, czyli generalnych reakcji dewiantywnych, stanowi wyraz antagonistycznego ustosunkowania się do państwa i norm, które określają jego funkcjonowanie [4]. O. Lipkowski uważa, że niedostosowanie społeczne to zaburzenie charakterologiczne, które cechuje się niejednolitymi objawami. Mogą być one spowodowane niekorzystnymi warunkami rozwoju- zarówno wewnętrznymi, jak i zewnętrznymi. Wyrażają się nasilonymi i długotrwałymi trudnościami w dostosowaniu się do warunków społecznych, uznanych za normalne. Realizacja zadań życiowych jednostki jest wówczas również utrudniona [5]. Mimo różnorodności w ujmowaniu pojęcia, można wyróżnić pewne cechy wspólne niedostosowania społecznego. Osoby niedostosowane społecznie cechuje negatywny stosunek do norm społecznych, do ogólnie przyjętych wartości. Ponadto, jest to wyraz trudnej sytuacji wewnętrznej, przeżywanej przez jednostkę. Z całą pewnością niedostosowanych cechuje również trwałość postaw aspołecznych lub antyspołecznych. Większość naukowców sugeruje, że istnieje wieloczynnikowa etiologia niedostosowania społecznego. Oznacza to, że wiele czynników negatywnych, które wpływają na daną osobowość, kształtując ją, może powodować różnorodne zaburzenia, będące przyczyną niedostosowania społecznego. Najczęściej jeden czynnik przeważa nad innymi, wówczas mówi się o dominującej przyczynie niedostosowania społecznego. Przeważnie jednak literatura podaje, że przyczyny niedostosowania społecznego dzieli się na społeczne, makrospołeczne oraz biopsychiczne. Środowisko społeczne odgrywa bardzo ważną rolę w kształtowaniu ludzkiej psychiki. To w nim, bowiem odbywa się proces socjalizacji jednostki. Przyczyny trudności tkwią najczęściej w środowisku, które jest pod pewnymi względami wypaczone. Oznacza to, m.in. niezaspokajanie podstawowych potrzeb dziecka, stawianie wymagań, które wykraczają poza jego normy i możliwości rozwojowe, dostarczanie negatywnych wzorców do naśladowania. Na rozwój psychiczny dziecka oddziałują, zatem trzy środowiska: rodzinne, przedszkolne/ szkolne oraz rówieśnicze [9]. Środowisko rodzinne, odgrywa zasadniczą rolę w prawidłowym rozwoju dziecka jest pierwszym środowiskiem wychowawczym, od którego wiele zależy.

101 99 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Istnieje prawo pierwszych połączeń, wg którego pierwsze przeżycie staje się przeżyciem modelowym. Stosunki rodzinne są natomiast często źródłem różnorodnych wypaczeń osobowości. Niewłaściwe oddziaływania rodziców względem dzieci, niezgodne współżycie rodziców, brak wzajemnego szacunku, czy niewłaściwe metody wychowawcze są często źródłem późniejszych problemów. Natomiast pozytywna, emocjonalna więź dziecka z rodziną, zaspokajane potrzeby, wzajemny szacunek i równowaga z systemie rodzinnym z pewnością należą do czynników, które zapobiegają niedostosowaniu społecznemu w przyszłości. W. Synjow dokonał analizy przyczyn zaburzeń rozwoju społecznego dzieci, wynikających z nieprawidłowych zachowań rodziców. Wśród nich wymienia: odrzucenie, niestałość emocjonalną, oddzielenie dziecka od matki. Odrzucenie dziecka przez matkę, często prowadzi do występowania zachowań agresywnych, przepełnionych negatywizmem, biernością, apatią lub silnymi reakcjami emocjonalnymi [9]. Wg literatury wśród czynników, które wpływają na dezorganizację życia rodzinnego oraz zwiększenie prawdopodobieństwa pojawienia się niedostosowania społecznego, za najważniejsze uważa się alkoholizm, narkomanię, przestępczość, prostytucję oraz, wspomniane wcześniej, odrzucenie dziecka. Występują pewne wskaźniki odrzucenia, są to: brak zainteresowania problemami dziecka, nieudzielanie rad, niedbanie o zdrowie i wygląd dziecka, stosowanie porównań, które stawiają dziecko w niekorzystnym świetle, ciągła krytyka, stosowanie kar cielesnych, gróźb słownych, wzmożona kontrola, brak zaufania w stosunku do dziecka, niewtajemniczanie w sprawy rodzinne. Metody wychowawcze, stosowane przez rodziców odgrywają istotną rolę. System demokratyczny, który cechują rozmowy i dyskusje, uwzględniające zdanie dziecka, jest jednym z najbardziej sprzyjających prawidłowemu rozwojowi. Natomiast system autokratyczny stosowanie surowych kar, zasad i przepisów, a także zmuszanie do posłuszeństwa oraz wychowanie niekonsekwentne- brak jednolitej postawy rodzicielskiej- z pewnością nie należą do negatywnych metod wychowawczych. Z danych wynika, że rodzice dzieci niedostosowanych społecznie stosują najczęściej kary cielesne, jakie metodę wychowawczą. Jest to zachowanie naganne, które hamuje rozwój dziecka w zakresie moralności, prowadzi do powstawania lęku, może być czynnikiem spustowym dla kłamstw i buntu. Środowisko szkolne również odgrywa istotną rolę w życiu każdego człowieka. Szkoła ma za zadanie przygotować jednostkę do wkroczenia w dorosłe życie. Jej celem jest również m.in. kreowanie zdolności do funkcjonowania z grupie społecznej. Niestety, szkoła może również przyczynić się do powstawania zaburzeń rozwojowych. Niewłaściwe warunki życia szkolnego, nieprawidłowa postawa nauczyciela, nieadekwatne wymagania mogą powodować niechęć do szkolnego życia. Grupy uczniów z problemami, pojawiającymi się na terenie szkoły, dzieci, które nie uzyskują zadowalających wyników w nauce, często niedostający promocji do następnej klasy- są izolowane. Jako skutek wyalienowania z grupy szkolnej nierzadko podejmują wagary, może pojawić się również działalność przestępcza. Grupa rówieśnicza to kolejny element, który może doprowadzić do powstawania niedostosowania społecznego. Zaczyna ona odgrywać istotną rolę w momencie, gdy w domu zaczynają pojawiać się konflikty, sytuacja staje się coraz bardziej napięta, dziecko czuje się niezrozumiane. Wówczas grupa rówieśnicza staje się najważniejsza. Dowodzące nią osoby, najczęściej jedna lub dwie wyznaczają model zachowania. Właśnie w tym czasie może dojść do pierwszych przestępstw, popełnianych grupowo. Czynniki makrospołeczne w sposób pośredni wpływają na zachowanie dziecka i jego rozwój, np. wojna, która z pewnością zostawi ślad w psychice dziecka, bądź rodzice- pracoholicy- niemający wystarczająco dużej ilości czasu dla młodej

102 EDUKACJA SPECJALNA 100 jednostki. W skład owych czynników wchodzą m.in.: osłabienie kontroli społecznej, szybki tryb życia, ubóstwo, bezrobocie, konflikty między grupami społecznymi, różnice pomiędzy tradycją a nowymi wzorcami kulturowymi, frustracja wynikająca z niezadowalającej sytuacji materialnej, życie w ciągłym stresie i napięciu, brak wolnego czasu. Ponadto, położenie geograficzne, klimat, polityka państwa, poziom ekonomiczny kraju, gospodarka państwa, epidemie, katastrofy, luki prawne, anonimowość, czy urbanizacja również mogą doprowadzić do pojawienia się niedostosowania społecznego. Do powstania niedostosowania społecznego mogą również przyczynić się pewne cechy wewnętrzne, endogenne. Wśród nich z pewnością należy wymienić specyficzne właściwości układu nerwowego, czynniki endokrynologiczne oraz genetyczne. Pawłow wyróżnił dwa typy układu nerwowego- silny oraz słaby. Pierwszy z nich uznał za mniej wrażliwy i czuły na wszelkiego rodzaju choroby i zaburzenia. Drugi z kolei może stwarzać więcej problemów natury psychicznej. J. Aleksandrowicz uważa, że nieprawidłowa reakcja biochemiczna jest odpowiedzialna za depresję, uzależnienia oraz niektóre rodzaje przestępczości. Problemy natury endokrynologicznej również oddziałują na psychikę człowieka. Niektóre z gruczołów mają istotny wpływ na powstawanie zaburzeń, są to: gruczoły nadnercza, mające wpływ na stany emocjonalne: - niedoczynność: choroba Addisona apatia, depresja, delirium; - nadczynność: choroba Cuchingaciągłe podniecenie; b) tarczyca: - niedoczynność kretynizm tarczycow; - nadczynność choroba Basedowalęk, szybka zmienność nastrojów; c) trzustka wpływa na szereg stanów psychicznych człowieka; d) gruczoły płciowe w największym stopniu wpływają na pojawienie się zachowań agresywnych, skłonności do dominacji (w szczególności wydzielany testosteron). Literatura wyróżnia również czynniki genetyczne, które predysponują do powstania zjawiska wykolejenia społecznego, są to: - zespół Down a; - zespół Klinefeltera; - zespół Turnera; - dodatkowy chromosom męski Y ( powoduje zwiększoną agresywność, impulsywność). Zaburzenia procesu socjalizacji przejawiają się u dziecka w postaci niedostosowania społecznego. Wg D. H. Scott uważał, że dziecko niedostosowane społecznie to takie, które rozwija się w taki sposób, że odbija się to źle na nim samym albo na jego kolegach, a które bez specjalistycznej pomocy z zewnątrz, nie może poprawić swoich stosunków z rodzicami, nauczycielami, innymi dorosłymi. Za najczęściej występujące objawy ów niedostosowania dzieci i młodzieży uznaje się przede wszystkim agresywność i bierność społeczną. W skład zachowań agresywnych wchodzą: - wandalizm niszczenie przedmiotów, mienia; - agresja fizyczna bójki, zaczepki; - agresja słowna wyzwiska; - autoagresja agresja skierowana na samego siebie, samookaleczenia, uzależnienia [8]. Z pewnością, należy również wspomnień o czynnikach cząstkowych, które również są bardzo powszechne, jednak występują rzadziej niż wspomniane wyżej objawy. Należą do nich: ucieczki z domów, placówek, szkół, alkoholizm, narkomania i nikotynizm, niekonwencjonalne zachowania seksualne, zachowania przestępcze, zachowania suicydalne, tzw. pasożytnictwo społeczne (czerpanie korzyści z innych osób, wykorzystywanie drugiej osoby pod różnym kątem). Omawiając zjawisko nieprzystosowania społecznego należy przedstawić, choć jedną z klasyfikacji dotyczącej ów tematu. J. Konopnicki jest autorem prawdopodobnie najbardziej

103 101 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE powszechnej typologii nieprzystosowania. Wg niego zaburzenia w zachowaniu mogą być manifestowane w różnorodny sposób: zahamowanie depresyjne jednostki w środowisku ( brak zaufania, depresja, wycofanie społeczne, niekonsekwentne postępowanie); postawa demonstracyjno- bojowa jednostki w środowisku (wrogość w stosunku do dorosłych w okresie wczesnej adolescencji, otwarta wrogość, wrogość w stosunku do dzieci, łagodniejsze formy aspołecznego zachowania, np. brak pragnienia by zadowolić dorosłych); skrajna aspołeczność ( brak poczucia winy w sytuacji złego postępowania, brak skrupułów, brak potrzeby przebaczania, brak potrzeby bycia lubianym). Typologia wg Czapówa. Cz. Czapów również stworzył klasyfikację niedostosowania społecznego. Termin ten zastąpił pojęciem wykolejenia społecznego. Autor tej typologii uważa, że istotą wykolejania jest natarczywe i ciągłe łamanie wszelkiego rodzaju norm społecznych. Czapów wyróżnił dwa rodzaje wykolejenia społecznego: Wykolejenie przestępcze: - przestępczość złodziejska: wymuszanie pieniędzy, kradzieże, - przestępczość bandycka: zabójstwa, bójki, pobicia, - przestępczość zabawowa: wandalizm, gwałty; 2. Wykolejenie obyczajowe: - zachowania autodestrukcyjne, - przedwczesna inicjacja seksualna, - pasożytnictwo społeczne- czerpanie korzyści z pracy innej osoby [3]. Czapów jest także autorem klasyfikacji niedostosowania społecznego ze względu na czynniki etiologiczne. Negatywne czynniki, które mogą doprowadzić do wykolejenia społecznego to wg niego: zwichnięta socjalizacja ( manifestacja nieprzystosowania społecznego), demoralizacja ( dziecko, które zostało prawidłowo zsocjalizowane zaczęło należeć do innej kultury obyczajowej), socjalizacja podkulturowa ( konflikt z normami społecznymi z powodu identyfikacji). Zjawisko niedostosowanie społecznego nie jest określone jednoznacznie w zakresie swojego rozmiaru. Jest to trudne do ustalenia ze względu na swoją zmienność oraz różnorodność. J. Konopnicki na podstawie przeprowadzonych przez siebie badań uważa, że grupa niedostosowanych społecznie to % w populacji polskiej. Wśród badanych wyróżnia trzy grupy: grupę skrajną, stworzoną z osób najtrudniejszych i najgroźniejszych dla otoczenia; grupę z zahamowaniami depresyjnymi; grupę przepełnioną wrogością. Z dostępnych statystyk wynika, że dzieci i młodzieży wzrasta w rodzinach nadużywających alkoholu. W domach dziecka ponad 70 % wychowanków zagrożonych niedostosowaniem społecznym pochodzi z pełnych rodzin, które nie spełniły jednak należycie funkcji wychowawczoopiekuńczych. Ponadto, w zakładach poprawczych dla dzieci i młodzieży niedostosowanej społecznie przebywa ok. 0, 2 % ogólnej liczby osób w tym wieku. Powyższe dane zmuszają do refleksji nad zjawiskiem niedostosowania społecznego oraz z całą pewnością umacniają w przekonaniu, że wszystkie czynniki spustowe dla omawianego problemu są niezwykle istotne. Resocjalizacja niedostosowanych społecznie. Resocjalizacja to oddziaływanie naprawcze które z jednostki nieprzystosowanej do życia w społeczeństwie, czyni ją przystosowana do życia, proces modyfikacji jednostki w celu przystosowania jej do życia w społeczeństwie, poprzez przeprowadzanie odpowiednich metod. Powodując jednocześnie rezygnacje z przyswojonych reguł działania który były z sprzeczne z ustalonymi regułami danej zbiorowości. Resocjalizacja to wychowanie jednostek wykazujących trudności w dostosowaniu się do norm społecznych i prawnych Między innymi stosowana jest w

104 EDUKACJA SPECJALNA 102 zakładach dla społecznie niedostosowanych (O. Lipkowski 2014). Według M. Grzegorzewskiej resocjalizacja to ostateczny cel pedagogiki specjalnej polegają na przywróceniu jednostce niedostosowanej społecznie możliwego do osiągnięcia dla niej poczucia normalności, usprawnienia jej, zaspokojenie w wiedzę, umiejętności przydatne, potrzebne do pracy użyteczno - społecznej, pozwalający na jej włączenia się bieg otaczającego ją życia społecznego. Resocjalizacja służy do optymalnego rozwinięcia w jednostce dojrzałości emocjonalnej, indywidualnego poznania własnej osobowości, zdrowia, postaw i zachowań prospołecznych. Poprzez myśli klasyków resocjalizacja to proces swoistej naprawy moralnej i obyczajowej jednostki. Efektem socjalizacji ma być ukształtowanie wrażliwości sumienia ludzi, popełniających przestępstwa ale również osób uzależnionych. Do placówek resocjalizacyjnych kierowani są nieletni, wobec których proces socjalizacji nie przyniósł pozytywnych rezultatów, posiadają ( wykazują) objawy niedostosowania społecznego, lub zburzone zachowanie. Obecne koncepcje i teorie naukowe są bazą teoretyczną resocjalizacji, wyróżniamy cztery grypy o różnym podejściu metodologicznym : koncepcja behawioralna (zwana teoriami objawowymi); koncepcja interakcyjna; koncepcja wielowymiarowa ( wielodyscyplinowe ); koncepcja poznawcza. Odmianą procesu resocjalizacji który z jednostki nieprzystosowanej społecznie do zasad życia w danej społeczności czyni jednostkę na nowo socjalizowaną czyli usamodzielniona, uspołecznioną. Struktura układu resocjalizacji jest wyznaczana przez cele, oraz przez wpływy wychowawcze przeprowadzane w danej sytuacji które są źródłem doświadczeń osoby resocjalizowanej. W procesie resocjalizacji działalności układu wychowawczego polega na: eliminowaniu dysfunkcji w procesie przystosowania społecznego jednostek będących w układzie; wywoływanie, optymalizowanie doskonalenie funkcji wychowawczych; eliminowanie czynności zbędnych i niepotrzebnych. Zasadniczą rolę w realizacji celów poprawczych we wszystkich instytucjach resocjalizacyjnych pełni personel psychokorekcyjny. Stanek i Wankel uważają iż ludzie, czyli personel są najważniejszym elementem każdej organizacji. Personel resocjalizacyjny jest odpowiedzialny za realizację celów, diagnostykę, odpowiada za organizację i realizację kontaktów resocjalizacyjnymi i z rodzicami. Personel resocjalizacyjny, przyjmuje trud interwencji profilaktycznej. Resocjalizacji funkcjonują ustalone zasady adaptacyjno przystosowawcze (readaptacyjnym), reformująco korektywnym i profilaktycznym. Cz. Czapów wyróżnia trzy kategorie zasad wychowania resocjalizującego: zasada wszechstronnego rozwoju osobowości wychowanka - wyznacza kierunek i cel działań wychowawczych, jakim jest wieloaspektowe i wszechstronne rozwój wychowanka pod względem emocjonalnym, intelektualnym i społeczno -kulturalnym. zasady reedukacji nawyki wyuczone przez jednostkę mogą zostać wyeliminowane lub mogą ulec zmianie w kierunki do którego dąży wychowawca, bądź opiekun, poprzez stosowanie odpowiednich procedur. Jednostka jest zdolna do reedukcji, na nowo wyuczenia się pożądanych zachowań bądź ich oduczenia się. Opieki resocjalizującej: zasady wszechstronnego i perspektywicznego opiekuństwa pokazanie jednostce aktualnych i potencjalnych możliwości zaspokojenia jego potrzeby; zasady wymagań dotyczy stosunków wychowanka z innymi osobami. Psychoterapii resocjalizującej; zasada respektowania terapeutyczne stosunki wychowawcy w stosunku do wychowanka musza być tolerancyjne, nie

105 103 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE rezygnujemy z kar czy krytykowania ze względu na celowość i efektywność resocjalizacji. Zasada ta pozwala przyznać wychowankowi rolę w dążeniu do samorealizacji i samowychowania; zasada akceptacji wychowawca powinien akceptować podopiecznego takim jaki jest, nie zwracają uwagi na to co uczynił; zasady indywidualizacji niekiedy wychowanek posiada specyficzną, indywidualna osobowość. Wtedy wychowawca nie działa przy pomocy gotowych szablonów, tylko sam działa przy pomocy czynnej i rozwijającej pomocy w celu poprawy dotychczasowej sytuacji życiowej; zasady kompleksowego traktowania przypadku wychowanka zasady obejmuje wszystkie sfery osobowościowe wychowanka tzn. strony psychologiczne (stany emocjonalne), socjalne (sytuacje rodzinna), pedagogiczne ( sytuacja szkolna). Funkcje wychowawcze w resocjalizacji są wynikiem systemowych resocjalizacji i tendencyjnych nastawień czynnościowych w metodach korektywno kreatywnych, a zarazem powiązanych zadań specjalistycznych o charakterze readaptacyjnym, kompensacyjnym, korektywnym, i profilaktycznym które wskazują na funkcje: adaptacyjno przystosowawcze; edukacyjno wyrównawczą; korektywno kreatywną; opiekuńczo profilaktyczną. Metody wychowania pomagają osobom odnaleźć się w trudnych sytuacjach dotyczących wielości nurtów wychowania. W ujęciu prakseologicznym metoda to ogólny sposób postępowania. Celem każdej metody jest dążenie do osiągniecia sukcesów, poprzez odpowiednie metody dążymy do wprowadzenia wartości. A. Kamiński uważał, że metoda to sposób konsekwentnego i najbardziej skutecznego postępowania zmierzające do określonego celu. Wychowanie poprzez stosowanie tych metod dąży do obranego celu. Wyróżniamy następujące rodzaje metod wychowania: metody bezpośrednie to metody działające na świadomość zaliczamy do nich kary nagradzanie i karanie; metody pośrednie zaliczone zostały metody działające na podświadomość skuteczność tych metod jest wg niektórych osób o wiele wyższa, wśród nich wyodrębnia się: - metodę perswazyjno-informacyjną (tłumaczenie, przekazywanie, danych w celu zmiany opinii, postaw, zachowań, korygowanie i wzbogacanie zasobu wiedzy. W metodzie tej posługujemy się językiem werbalnym i niewerbalnym, wychowujemy poprzez komunikację, rozmawiając, dyskutując, polemizując, perswadując); - metodę modelowania ( naśladowanie zachowań, ról społecznych, upodabnianie się w sposób nieświadomy do innych osób ); - metodę zadaniową, motywująco - prowokującą ( powierzanie dziecku zadań, stawianie dziecka w sytuacjach problemowych, wykształcanie dzięki tym sytuacjach konstruktywnych zachowań i postaw, uczy się dzięki temu czego należy unikać, jak postępować; - metodę grupową ( oddziaływanie kilku osób na jednostkę w celu zmodyfikowania postaw bądź zachowań, zmiany poprzez bycie i działanie z innymi osobami ); - metodę organizowania działalności samorządowej (uczestnictwo dzieci i młodzieży w działalności uczy odpowiedzialności, własności, że możemy mieć na coś wpływ przygotowanie do samodzielnego życia, zbyt wczesne włączenie spowoduje upośledzenie na gruncie społecznym). Dobór środków w postepowaniu z nieletnimi jest dostosowany potrzeb resocjalizacji i społeczności. Zgodnie z kryterium prawnym pojęcie nieletniego jest używane w trzech zakresach, z zależności od powodu wszczęcia postepowania prawnego. Z przepisów prawnych dowiadujemy się ze zachowania nieletnich które wymagają zastosowania sadowego:

106 EDUKACJA SPECJALNA 104 zapobiegania i zwalczania demoralizacji - w stosunku do osób, które nie ukończyły lat 18; postępowania w sprawach o czyny karalne w stosunku do osób, które dopuściły się takiego czynu po ukończeniu lat 13, ale nie ukończyły lat 17; wykonywania środków wychowawczych lub poprawczych w stosunku do osób, względem których środki te zostały orzeczone, nie dłużej jednak niż do ukończenia przez te osoby lat 21. Formą odpowiedzialności karnej nieletniego jest zadość uczynienie, zwrócenie kosztów za popełnioną szkodę, drugą formą jest resocjalizacja w celu powstrzymania osoby przed ponownym popełnieniem wykroczenia bądź przestępstwa, trzecią formą jest kształtowanie określonych wyobrażeń w społeczeństwie, działając hamująco na innych członków społeczności. Kształcenie osób nieprzystosowanych społecznie w placówkach resocjalizacyjnych rożni od szkolnictwa masowego. W klasach zmniejszono liczbę uczniów w klasach, pojemność liczebności zespołów klasowych zależy od zróżnicowania i uzależnienia i typu placówki. Zależy to od cech psychofizycznych uczniów niedostosowanych społecznie, od zachowania niezgodnego z normami szkolnymi ( negatywizm szkolny). Osoby niedostosowane społecznie obejmowane są specyficzną opieką, która rozpatrywana jest w trzech aspektach: profilaktyki dewiacji społecznej; opieki postpenitencjarnej; specjalizacji niedostosowanych społecznie. Prawdopodobieństwo wystąpienia wykolejenia społecznego zwiększa się, w sytuacji gromadzenia coraz większej ilości czynników spustowych, negatywnych. Wskutek ich kumulacji, człowiek zaczyna zachowywać się nieadekwatnie do sytuacji, w sposób nieakceptowany społecznie. Zaczyna przejawiać postawy antagonistyczne, destrukcyjne, wchodzi w konflikty, przestaje prawidłowo funkcjonować w społeczeństwie. Zachowania te powodują, negatywne ocenianie osobnika przez otoczenie, często kończące się potępieniem, wykluczeniem i odrzuceniem. W związku z tym, interwencje pedagogiczne, wychowawcze, opiekuńcze oraz terapeutyczne powinny zawierać kilka istotnych elementów: kontrolę neurofizjologiczną ( typ temperamentu, cechy organizmu), kontrolę psychologiczną ( typ osobowości, umiejscowienie kontroli, poziom agresji), kontrolę społeczną ( normy prawne i obyczajowe). Istnieje również klasyfikacja modeli resocjalizacyjnych, której autorem jest Juul. Przedstawia się ona następująco: model rozwojowy (nieprzystosowanie, jako efekt kryzysu, jaki jednostka przeżywa w swoim życiu; proces deadaptacji- ponownego przystosowania się do zmian- jeśli jednostka nie przejdzie tego etapu, wówczas występuje nieprzystosowanie; cel: pomoc w przezwyciężeniu kryzysu); model psychodynamiczny ( nieprzystosowanie, jako efekt zaburzeń osobowości, które wynikają z niezaspokojenia podstawowych potrzeb jednostki; cel: zaspokojenie potrzeb człowieka w celu zniwelowania nieprzystosowania); model upośledzenia uczenia się ( dostosowanie wymagań do potencjału jednostkowego człowieka; cel: indywidualizacja podejścia do problemu); model modyfikacji zachowania ( nieprzystosowanie, jako wyuczone zachowanie; cel: reedukacja i zmiana w zakresie zachowania); model medyczno- biofizyczny ( nieprzystosowanie, jako zaburzenia w centralnym układzie nerwowym; cel: wieloaspektowe leczenie nieprzystosowania); model ekologiczny ( nieprzystosowanie, jako niedostosowanie jednostki i otoczenia, brak homeostazy w linii człowiek- otoczenie zewnętrzne; cel: zmiana w zakresie zarówno człowieka, jak i jego otoczenia); model kontrkulturowy ( nieprzystosowanie spowodowane wadliwym funkcjonowaniem instytucji wychowawczych; cel: niwelowanie

107 105 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE wykolejenia poprzez zaprzestanie popełniania błędów i właściwą realizację procesu wychowawczego); model transcendentalny ( założenie, że w każdym człowieku drzemią pokłady dobroci, natomiast wykolejenie jest spowodowane niewydobyciem dobra z jednostki; cel: pokonanie nieprzystosowania dzięki odkryciu dobra w człowieku); model psycho-edukacyjny ( połączenie wielu modeli i elementów; cel: umożliwienie doznania pozytywnych przeżyć, wzbogacenie jednostkowe) [9]. Należy również dodać, że m.in. z powodów ekonomicznych, pedagogicznych oraz humanistycznych coraz większy nacisk kładzie się obecnie na profilaktykę. Warto podkreślić, że działania profilaktyczne mają bardzo szeroki zakres. Zajmuje się nimi zarówno szkoła, jak i rodzina. Ponadto, pomocą służą również placówki wychowawcze, poradnie dla rodzin, organizacje społeczne oraz powoływane komitety do walki ze zjawiskami aspołecznymi. Resocjalizacja osób niedostosowanych społecznie zmierza do ukształtowania wśród jednostek postaw, które są powszechnie akceptowane. Placówki szkolne i pozaszkolne odpowiadają za działania resocjalizacyjne zarówno dla młodzieży o mniejszym, jak i o większym stopniu demoralizacji (począwszy od dożywienia, kół zainteresowań, zajęć sportowych, kolonii, po wsparcie dla tych najbardziej wykolejonych). Istotną rolę spełniają poradnie specjalistyczne, m.in. psychologiczne, pedagogiczne i wychowawcze. Prowadzą one badania nad przyczynami występowania wykolejenia społecznego. Ponadto, zajmują się wyjaśnianiem rodzicom źródeł występujących problemów oraz pokazują, jak sobie z nimi radzić i je pokonać. Co więcej, prowadzą terapię z dziećmi i młodzieżą, współpracują z placówkami opieki społecznej, czy służby zdrowia. Zakres ich pomocy można, zatem uznać za holistyczny. Domy dziecka, zakłady wychowawcze i poprawcze zajmują się osobami o większym stopniu wykolejenia. Warto zaznaczyć, że czyny przestępcze, popełniane przez osoby powyżej 14 roku życia, powodują ingerencję odpowiednich organów bezpieczeństwa oraz resortu sprawiedliwości. Na podstawie konkretnego orzeczenia, dziecko może pozostać pod opieką rodziców we własnej rodzinie, dostać nadzór kuratorski lub (w ostateczności) zostać skierowany do zakładu poprawczego, wychowawczego. Jednakże, obecnie pobyt w placówkach poprawczo- wychowawczych traktuje się, jako ostateczność. Powszechnie wiadomo, że przebywanie w izolacji nie przynosi wymiernych korzyści dla wykolejonych społecznie osób. Alternatywą jest natomiast przynależność dziecka do placówek otwartych. Opieka postpenitencjarna, sprawowana przez kuratora sądowego, organy pomocy społecznej, jako główne zadanie stawia przed sobą pomoc w szybkim powrocie do rzeczywistości. Ułatwia nawiązywanie kontaktów społecznych, odnalezienie się we współczesnym świecie oraz zapobiega zjawisku recydywy. References 1. Bogdanowicz M., Psychologia kliniczna dziecka w wieku przedszkolnym, Warszawa Homowski B., Psychologia różnic indywidualnych, Wyd. Szkolne i Pedagogiczne, Warszawa Lipowski O., Pedagogika specjalna, PWN, Warszawa Olszewski L., Rodzina a przystosowanie społeczne dziecka, W: Cudak H., Problemy współczesnej rodziny w Polsce, Piotrków Trybunalski Pospiszyl K., Żabczyńska E., Psychologia dziecka niedostosowanego społecznie, Warszawa Pytka L., Zacharuk T., Zaburzenia przystosowania społecznego dzieci i młodzieży, Siedlce Pytka L., Zacharuk T., Wielowymiarowa geneza zaburzeń przystosowania społecznego, W: Pilch T., Pedagogika społeczna, Warszawa Spionek H., Zaburzenia rozwoju uczniów a niepowodzenia szkolne, Warszawa Synov V. M. Korektsiina psykhopedahohika. Olihofrenopedahohika / V. M. Synov. K.: NPU im. M. P. Drahomanova, 2007.

108 EDUKACJA MEDYCZNA 106 EDUKACJA MEDYCZNA Kravchuk M.G., Candidate of Medical Sciences, assistant professor, Bogomolets National Medical University Starostenko O.V., Candidate of Biological Sciences, teaching assistant, Bogomolets National Medical University Dymar N.M., teaching assistant, Bogomolets National Medical University Romanenko O.V., corresponding member of National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Biological Sciences, Professor, Bogomolets National Medical University (044) MEDICAL BIOLOGY IN PROFESSIONAL TRAINING OF STUDENTS OF MEDICINE: ROLE OF INDEPENDENT WORK Kravchuk M.G., Starostenko O.V., Dymar N.M., Romanenko O.V. Medical biology in professional training of students of medicine: role of independent work The article discusses the importance of natural sciences in professional training of future doctor, medical biology, as an example. The basic forms of the educational process while studying medical biology, are discussed. It describes the different types of learning activities of students. Attention is focused on the particular organization and methodological support of independent work of students: classroom and extracurricular. We discuss the experience of methodical and training materials in the organization of all learning activities of students. Keywords: medical biology, learning activities, independent work. The process of professional physician training requires competency-oriented attitude. It has to ensure the formation of a specialist, who has a profound professional knowledge, abilities and skills, that are acquired during training in a medical establishment, and which he is capable of effectively applying in practice (in usual and extraordinary situations) and improving them during future professional activity, who learns, forms and improves personal, human and professional qualities. [4, p ] The normative base of training modern medical specialists is determined by public documents. The objectives and requirements for the competence of experts are mentioned in Educational qualification characteristic (EQC) of medical university graduate. Requirements for contents, scope and level of education and professional training are determined by educational and professional program (EPP). The medical student s system of professional competence, that is regulated by normative documentation, starts to form from the first year of study in medical university while studying natural sciences, particularly medical biology. It reveals the peculiarities of the structure, properties and functions of organisms, features their development and distribution with other organisms and abiotic environmental factors. Knowledge, skills and abilities, that are acquired by students while studying medical biology is the basis for the further mastering of clinical disciplines at the undergraduate level. Lectures, practical trainings and independent work are the basic forms of educational process in higher education medical institutions. [3; 7] Lecture is one of the leading forms of teaching and learning activities, that are aimed at developing students' holistic understanding of the relevant topics of discipline, finding solutions of problems, that are under the study. There is a direct communication between teacher and students during lecture, that realizes the effect of personal influence, which should be the founded of trust to teacher as a person. [3]

109 107 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE The creative cooperation of lecturer with students during lectures promotes students to master academic material including modern scientific achievements, to form their motivation to study subjects, to activate their cognitive activity and to determine the orientation of further independent learning of educational material. A lot of first-year students don t the established internal motivation to selfdirected cognitive activity yet, so there is a need of proper organization and appropriate methodological supporting of this process during the study of the discipline. Mastering the effective methods of independent work, during which person poses cognitive goals and objectives, identifies ways to achieve them, monitors the progress of independent work of knowledge acquisition, evaluates and improves results, is the key to professional growth. [5, p ] Students perform independent study without the direct participation of the teacher, but according to task and in specially allotted time. Thus, students consciously want to achieve the goal, that is set in the task, using their vim, knowledge and experience. [2, p ] Students' independent work requires an aim, objectives, plan to achieve it, and the way to control the results. Therefore, to ensure the effectiveness of independent work of students, the development of their teaching and learning and research activities, it is necessary to take into consideration the ensuring of optimum ratio of classroom and independent work, which requires a clear planning, organization and implementation, and the proper methodological support of organization of the student s work in the classroom and beyond must be applied. [1, p ] There are different methodological approaches of the classification of the main types of independent learning activities. Thus, by the nature of cognitive activity independent learning activities is divided into reproductive, cognitivesearching, creative, informative and practical works. Depending on the didactic purpose there are works, that are aimed to obtain new knowledge; to consolidate knowledge; to get the ability to apply knowledge in solving educational and practical tasks; to form practical skills; to form a creative nature, the ability to apply knowledge in solving complicated tasks and training exercises. Depending on the amount of students, that are involved, - individual, collective and individualized. Depending on the necessity of the tasks - mandatory, independent research and work on own initiative. Depending on place of independent work performance to is divided into in class and extracurricular work. Classroom independent work is performed under the supervision of a teacher and is a practical work, which is aimed at solving situational problems, training exercises, tests, filling tables, drafting schemes, life cycles of organisms, that are studied, and so on. Extracurricular independent work is performed by students in free from training time and includes the following activities: preparing for classes; mastering educational material on topics, that are not included in the plan of classes, but are approved by the current curriculum discipline; elaboration of educational material lectures; learning new material for the various sources of information; homework; drafting summaries, schemes; search for additional sources of information; preparation for final module control and more. [2, p ] Independent work requires appropriate methodologies and is aimed at forming skills of independent learning in mastering the specific discipline, at getting independent decision-making ability, independent search of necessary information. Accordingly, the relevant learning tools are developed and used for organization of different types of independent work of students, that study discipline "Medical Biology" at the Department of Biology of the Bogomolets National Medical University. Specifically, the complex of methodical and training materials, that contains particular methodical materials for classes, methodical and training materials for student s self-independent work, training

110 EDUKACJA MEDYCZNA 108 materials for organization of student s activity, tests with different degrees of difficulty, case studies, exercises and more is created. They were included to educational medical biology books, that were published in Ukrainian, English and Russian. [9, 10, 12] Preparing students for practical lessons and fulfillment of class independent work is provided mostly using the study guide of the practical classes course in medical biology, that contain scientific and methodological grounding of each topic, a clearly stated goal, amount of theoretical knowledge and skills, that have to be received during the themes, detailed description of practical classroom work with illustrations, photomicrographs, diagrams, tables, questions and tests with multiple choice and situational tasks with one correct answer among the five. Scientific-methodical grounding of each topic highlights the urgency and basic content of educational material, that need to be learned. The list of knowledge and skills, that are provided for the getting, directs the student to the amount of educational material necessary for learning and determine the direction of its interpretation. Description of practical work serves as a clear instruction for consistent implementation tasks assigned to the student; illustrations, micrographs, diagrams facilitate proper imaging of biological objects under study. Tests with multiple choice allow students to independently verify the completeness of mastering the material, that was studied, and lay the groundwork for the formation of ability to solve situational tasks. Systematic solving diverse situational tests with one right answer prepares students to pass licensed integrated exams, respectively, "Krok-1. General medical training» and" Krok-1. Dentistry.» and lays the foundation for the formation of clinical thinking elements of the future doctor. A special place in the organization of studying medical biology takes extracurricular independent work, that requires proper methodological support, monitoring student s training activity and enables correction student s cognitive activity during consultations. Students masters the material on the topic, handle material of lectures, study new material from the recommended information sources, do their homework, provide additional sources of information, prepare for the final module control, etc., while performing extracurricular independent work. [6, p ]. Methodical basis for the organization of independent extracurricular work in the educational process of medical biology at the Department of Biology of Bogomolets National Medical University serve special training materials, that include: 1) methodological support of independent extracurricular work on the themes, which are not submitted to classes; 2) materials for preparing students for practical training; 3) materials for self-control of knowledge on the topic. This materials for each topic are somehow structured, consisting of basic blocks, that include the aim and the list of required to master knowledge and skills; list of key terms, that students must learn preparing for the next lesson; generalized thematic questions for the class; model tasks for self-training; basic and additional recommended literature. A clearly defined purpose and a list of topics necessary for mastering set up students for the final result of studying the topic. The list of key terms and questions on the subject under study allows students to navigate on the amount of educational material, which they have learn. Student s independent work begins with a review of the topic, followed by theoretical questions using recommended literature, as well as additional information sources. Six types of tasks are offered. The first type task requires students to give definitions of some terms and concepts that are found in the training program, which requires a theoretical study of the material. The expected result of this activity is to build a student's ability to explain the basic concepts of the subject. The second type task requires students to provide answers to questions that involve the presence of his ability to analyze theoretical material. Doing this kind of task,

111 109 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE the student is able to detect level of basic theoretical issues on the topic. The task of the third type - tests with multiple correct answers and fourth type - tests of Krok-1 format. Last are situational, containing one correct answer among five, that are proposed. Implementation of mentioned above block of tasks requires theoretical material, the ability to operate the acquired knowledge and apply it to solve situational problems. The task of the fifth type of work provides the student with tables, diagrams. Students must pass the appropriate table or diagram, complementing the scheme. Performing this type of task involves the activation of the visual and motor memory, enables a deep understanding the course material. The sixth type tasks - situational training exercises, in which student should not only know the material, but also be able to use the acquired knowledge to independently solve practical problems. The tasks of the first and second types reveals initial level of learning - mastering theoretical knowledge. The following four blocks of tasks (solving tests, work with tables, charts, solving exercises) reveals student's ability to interpret the theoretical knowledge, prompts him to analyze the material, that was studied, makes it possible to carry out self-learned material. For better orientation of students in the learning material is recommended to use basic and additional literature, which is attached. Medical Biology in professional training medical student serves as a base of natural-scientific discipline, mastery of which allows future doctors to understand the biological processes at all levels of the organization of live, laying the foundation for the formation of future professional clinical thinking. Organization of educational process in the study of natural sciences in medical university requires proper didactic approach and methodological support, involves implementing various types of independent educational student s activity for mastering the relevant skills, that are provided by the curriculum. The application in the educational process of medical biology diverse methodical and training materials as for classes and for self-independent work helps students to learn the course material on the topic, to acquire the relevant skills, assess the level of knowledge, contributes to the preparation for the final module control with discipline, licensed integrated examinations " Krok-1. General medical training "and" Krok- 1. Dentistry". References 1. Бавикіна Н.Ю., Савченко О.П. Самостійна робота студентів як умова ефективності навчального процесу у ВНЗ // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі С Бєликова Ю.А. Самостійна робота студента як складова професійного саморозвитку майбутнього фахівця // Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія» (15). Ч. 2. С Ващенко Г. Загальні методики навчання: Підручник для педагогів. Видання перше / Григорій Ващенко Київ: Українська Видавнича Спілка, с. 4. Довмантович Н.Г. Формування самоосвітньої компетентності студентів медичних училищ у процесі природничо-наукової підготовки / Н.Г. Довматович // Неперервна профільна освіта: теорія і практика Вип.3-4. С Колісник Я. І. Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульного навчання / Я. І. Колісник, Б. З. Цибуляк // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна Вип С Кравчук М.Г. Значення позааудиторної самостійної роботи студентів при вивченні медичної біології / М.Г. Кравчук, О.В. Старостенко, О.В. Романенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» - Додаток 1 до Вип. 36, Том VІ(66): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». К.: Гнозис, С Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / А. І. Кузьмінський К.: Знання, с. 8. Максименко С.Д. Педагогіка вищої медичної освіти: підручник / С.Д. Максименко, М.М. Філоненко К. : «Центр учбової літератури», с. 9. Медицинская биология: пособие к практическим занятиям / А.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.Н. Гринкевич, А.В. Костилёв; под ред. А.В. Романенко. К.: ВСИ «Медицина», с. 10. Медична біологія: посібник з практичних занять / О.В. Романенко, М.Г. Кравчук,

112 EDUKACJA MEDYCZNA 110 В.М.Грінкевич, О.В. Костильов; за ред. О.В. Романенка. К.: ВСВ «Медицина», с. 11. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак. К. Видавничий центр «Просвіта», пошукове-видавниче агентство «Книга Памяті України», с. 12. Medical biology: The study guide of the practical classes course / Romanenko O.V., Golovchenko O.V., Kravchuk M.G., Grinkevich V.M. / Еdited by O.V. Romanenko. Kyiv: Medicine, р. Kravchuk, V.M.Grinkevy`ch, O.V. Kosty`l`ov; za red. O.V. Romanenka. K.: VSV «Medy`cy`na», s. 11. Nisimchuk A.S. Suchasni pedagogichni texnologiyi: Navchal`ny`j posib-ny`k / A.S. Nisimchuk, O.S. Padalka, O.T. Shpak. K. Vy`davny`chy`j centr «Prosvita», poshukovevy`davny`che agentstvo «Kny`ga Pamyati Ukrayiny`», s. 12. Medical biology: The study guide of the practical classes course / Romanenko O.V., Golovchenko O.V., Kravchuk M.G., Grinkevich V.M. / Еdited by O.V. Romanenko. Kyiv: Medicine, р. References 1. Bavy`kina N.Yu., Savchenko O.P. Samostijna robota studentiv yak umova efekty`vnosti navchal`nogo procesu u VNZ // Pedagogika formuvannya tvorchoyi osoby`stosti u vy`shhij i zagal`noosvitnij shkoli S Byely`kova Yu.A. Samostijna robota studenta yak skladova profesijnogo samorozvy`tku majbutn`ogo faxivcya // Naukovi praci DonNTU. Seriya: «Pedagogika, psy`xologiya i sociologiya» (15). Ch. 2. S Vashhenko G. Zagal`ni metody`ky` navchannya: Pidruchny`k dlya pedagogiv. Vy`dannya pershe / Gry`gorij Vashhenko Ky`yiv: Ukrayins`ka Vy`davny`cha Spilka, s. 4. Dovmantovy`ch N.G. Formuvannya samoosvitn`oyi kompetentnosti studentiv medy`chny`x uchy`ly`shh u procesi pry`rodny`cho-naukovoyi pidgotovky` / N.G. Dovmatovy`ch // Neperervna profil`na osvita: teoriya i prakty`ka Vy`p.3 4. S Kolisny`k Ya. I. Organizaciya samostijnoyi roboty` studentiv v umovax kredy`tno-modul`nogo navchannya / Ya. I. Kolisny`k, B. Z. Cy`bulyak // Visny`k L`vivs`kogo universy`tetu. Seriya pedagogichna Vy`p S Kravchuk M.G. Znachennya poza audy`tornoyi samostijnoyi roboty` studentiv pry` vy`vchenni medy`chnoyi biologiyi / M.G. Kravchuk, O.V. Starostenko, O.V. Romanenko // Gumanitarny`j visny`k DVNZ «Pereyaslav- Xmel`ny`cz`ky`j derzhavny`j pedagogichny`j universy`tet imeni Gry`goriya Skovorody`» - Dodatok 1 do Vy`p. 36, Tom VI(66): Tematy`chny`j vy`pusk «Vy`shha osvita Ukrayiny` u konteksti integraciyi do yevropejs`kogo osvitn`ogo prostoru». K.: Gnozy`s, S Kuz`mins`ky`j A. I. Pedagogika vy`shhoyi shkoly`: navch. posib. / A. I. Kuz`mins`ky`j K.: Znannya, s. 8. Maksy`menko S.D. Pedagogika vy`shhoyi medy`chnoyi osvity`: pidruchny`k / S.D. Maksy`menko, M.M. Filonenko K. : «Centr uchbovoyi literatury`», s. 9. Medy`cy`nskaya by`ology`ya: posoby`e k prakty`chesky`m zanyaty`yam / A.V. Romanenko, M.G. Kravchuk, V.N. Gry`nkevy`ch, A.V. Kosty`lёv; pod red. A.V. Romanenko. K.: VSY` «Medy`cy`na», s. 10. Medy`chna biologiya: posibny`k z prakty`chny`x zanyat` / O.V. Romanenko, M.G. Panchuk O. V., Canditate of Biological Sciences, Bogomolets National Medical University, tel: , е-mail geranium@ukr.net Kravchuk M. H., Candidate of Medicine, associate professor Bogomolets National Medical University, tel: , е-mail marykrav78@gmail.com Romanenko O. V., Doctor of Biological Sciences, Associate Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, professor Bogomolets National Medical University, tel: (044) , е-mail: bio@nmu.kiev.ua WAYS OF BIOLOGICAL COMPETENCE FORMATION IN A MEDICAL STUDENT: PRINCIPLE OF CONTINUITY Panchuk O.V., Kravchuk M. H., Romanenko O.V. Ways of biological competence formation in a medical student: principle of continuity This article analyses usage of modern educational technologies as a method to activate cognitive activity among medical students. The work focuses on the role of continuity in education, which is the main condition of allround personal development, method of realization of skills and improvement of gradually acquired knowledge, skills at the pre-university and post-university level of education. Key words: cognitive interest, continuity, pre-university education, educational technologies, problematic studying, information and communications technologies of studying.

113 111 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE The important task of higher medical educational institutions of Ukraine is to train highly qualified specialists, who are ready and interested in life-long learning and improvement of their professional skills. One of the conditions of reaching this is to develop cognitive interest among medical students. Activation of cognitive activities among future doctors is one the main conditions of their conscious learning of educational material, development of thinking skills, analysis, comparison, generalization. The formation of an individual s need to perceive the world is happening at the preuniversity level of education. Necessary factors of individual s cognitive interest formation follow the principle of continuity and application of effective pedagogical methods in the process of organization of the training process. It is important to provide education integrity at all its levels: pre-university, university and post-university, to develop a talented personality. At the pre-university level it is required to find talented youth, create conditions for development of its intellectual and artistic skills. Professional orientation is an essential precondition for the youth in order to choose goal-oriented and motivated future profession. Motivated students are determined by relatively high intellect development, longterm memorizing of educational material, developed skills of self-control within the educational activities, high work efficiency. They are distinguished by high mental activity, increased tendency to mental and cognitive activity, ingenuity, freedom of selfexpression, fertility of imagination, formation of different types of memory, quick reaction capability. They always show their attentiveness, organisation, readiness to hard work, which turns into ambition and the need to work with due diligence. Their thinking is distinguished by operational efficiency, and their circle of cognitive interests is not restricted to one problem, but it is constantly expanding. Organization of out-of-school education, as one of the integral parts of the system of continuous education, that is focused on discovery of skills, talents of an individual, satisfaction of its interests and needs in the professional self-determination [3] through engaging into search, experimental, scientific research works plays important role, especially at the early stages for artistic self-realization and development of youth. In this case realization of research education strategy (education activation, that provides research nature), problematization strategy (orientation on setting scientific and education problems to an individual), individualization strategy (creating conditions for full appearance and development of individual traits in the subjects of an educational process) is provided [1, р 20]. Forms of out-of-school education can be: auditorium of the relevant fields of science, profile project groups, seminars about problematic issues, individual research work. In most cases, education programs of project groups, classes, auditorium involve fields of science and practical activity that are beyond the scope formal education programs, consider individual interest and artistic skills of specific members of the educational process. To make a future student to become a member of the research work, it is necessary to awake his desire, build his motivation, and activate his cognitive interest. That s why outof-school education has to be focused on development of specific knowledge, which would help young researchers look at the surrounding world in a new way from the perspective of achievements of modern science. Particularly important and advantageous is an individual research work of youth under the supervision of scientists. Organization of research activity at the preuniversity level of education contributes to development of an individual s creative thinking, improvement of the system of theoretical knowledge and practical skills. It is important that the research work comply

114 EDUKACJA MEDYCZNA 112 with interests, age-related, individual and intellectual abilities of the performer s personality. Objects and natural phenomena, which most typically reflect significant sides of local natural conditions, and which are available for systematic and regular observations, can be the research subjects of the youth, which will help future students form and develop cognitive interests and logical thinking, as well as improve relevant skills. In this case young scientists learn to conduct researches carefully, acquire methods for data processing and make sure that real science-proved facts are based on the results of correctly conducted researches. Besides, the youth is acquiring skills for working with scientific literature, preparing reports, that are based on the results of scientific inquiries, taking part in scientific discussions. The platform for presenting research results, sharing work experience is traditional Ukrainian competitions for defending research projects of students who are members of the Junior Academy of Sciences of Ukraine. Its work is organized by teachers and professors working in educational institutions of pre-university education and higher educational institutions, scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine. This is the way to create better opportunities for self-realization of talented children, formation scientific communication atmosphere. In the future they will need acquired knowledge, skills of search and research work, skills to conduct independent experiments and work with scientific literature. Activity of the Junior Academy of Sciences of Ukraine is essential for solving a wide range of issues, that are based on preuniversity education, for example: pedagogical (personality development of a student-researcher); scientific (obtaining interesting and important scientific results); practical (for example, in the sphere of protection of rare plants and animals); educational (for example, active positions on the issues of preservation of the environment, disease prevention etc.) [1, р 21]. Young researchers open opportunities of personal development, form some kind of ideals, have internal necessity of scientific cognition of the world. Many of those, who showed interest to research activity at the pre-university level of education, take an active part in the work of scientific student community as soon as they enter higher educational institutions. Scientific skills, that are gained at the pre-university level of education form the basis of effective realization of creative potential of an individual in the process of studying in the higher educational institution. Work with such students requires personal qualities of university professors, such as, high level of intellectual development, wide range of interests and skills, kindness and delicacy, psychology knowledge, feeling of student s needs and interests, ability to support and help students, interpersonal skill, organisational skills. Besides, it is important that professor can organize his pedagogical activity considering psychological features of each student, activate his creative potential. Effective organizational forms, methods, educational techniques focused on formation of student s cognitive interest include: problematic and research methods of education, educational experiment, research practical works, independent searching work of students, application of information and communications technologies etc. One of effective methods of activation of students cognitive interest is problematic studying. It is distinguished as active student s interaction with problematic part of education, that is organized by a professor, where a student is getting involved in solving objective contradictions of scientific knowledge, which helps to develop creative thinking, acquisition of knowledge [3, p ]. Problematic studying is based on gaining some knowledge, acquirement of some skills on the basis of solving theoretical and practical issues defined. Problematic studying provides creation of problematic situations, realization, acceptance and solving such situations in the process of professor and

115 113 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE student cooperation [2, p. 56]. So, problematic studying is focused on realization of a complex of such goals of teaching process as formation of the necessary system of knowledge, research skills in students; reaching a high level of student requirement for self-education, self-improvement; formation of a special style of mental activity, tendency to research activity and independence in decision making. The method of problematic presentation of educational material is based on problematic interpretation of scientific and educational information [3, p.177]. Problematic studying activates cognitive activity of medical students, develops their intellectual abilities and forms their ability to make reasonable decisions in strange situations, which are in general features of a creative personality. Problematic situations appear, when students don t have enough knowledge to solve the task successfully. Problematic situation is based on contradiction between what students know and what they have to learn. Problematic method gives an opportunity to involve all students in the class at the same time, makes them think intensively, look for and find answers to questions, which help them gain knowledge form cognitive interest [4, р 172]. This method is useful when organizing the teaching process of medical biology in Bogomolets National Medical University; it should be used while discussing and reinforcing new educational material. When presenting new material, there is problematic situation in order to awake cognitive interest of students to the topic of the lesson. In this case professor defines a problem, and students take part in its solving. Solving cases helps students to find alternative ways for solving problems, think logically, scientifically, creatively. Such approach makes educational material more convincing; contributes to formation of knowledge; influences emotions of students, builds confidence, satisfaction from mental activity. Modern methodological support of educational process assists in formation of interest to learning an educational subject, systematic acquisition of knowledge and skills, formation of a creative self-sufficient personality among students. In the process of teaching of medical biology the Department of Biology in Bogomolets National Medical University uses practical textbook for medical biology [8, 9, 10]. Educational material of each practical lesson includes research and methodology reasoning of the topic with specification of objective and list of knowledge and skills to be learned by a student; detailed description of practical work performance together with relevant pictures, diagrams, tables; cases; test questions and tasks; test exercises and tests to sections. Nowadays one of the most potentially effective means for development of cognitive interest and student activity is information and communications technologies [5,6,7]. Their usage helps increase student cognitive interest. Usage of information and communications technologies facilitates student access to multimedia animated images and graphical schemes, which explain the course of molecular, biochemical, physiological, pathological processes in human organism, intensify cognitive activity due to visualization of some professional procedures, that are performed by a doctor, opportunities of virtual presence in the process of surgeries etc. Usage of information and communications technologies in the process of organization of future doctors contributes to creation of problematic situations, intensification of emotional condition of studying, building student motivation to studying, individualization of the process of studying. Usage of information and communications technologies facilitates the process of organization of student independent work. Search systems give students an opportunity to find maximum amount of relevant information in their professional sphere of knowledge.

116 EDUKACJA MEDYCZNA 114 Usage of modeling education programs, different on-line encyclopedias, guides, textbooks increases efficiency of independent process of studying. Independent learning of educational material is a logical continuation of educational process, which begins and is duly planned during class exercises. Usage of information and communications technologies in the system of distant organization of student independent work promotes to ability to synthetize knowledge among students; realization of the tasks of professional self-development and reaching desired goals. Under conditions of wide usage of modern information and communications technologies a professor has to be constantly in creative research and methodology search, as his unique personality, individuality and indisputable influence are very important for students. Continuity of studying organization, introduction of information and communications technologies to educational process promotes to increase of education quality, development of cognitive interest among future doctors, formation of competent specialist s personality who is capable of constant improvement and life-long studying. References 1. Бугай О.В. Залучення школярів до науково-дослідницької діяльності з біології / О.В. Бугай, В.Т. Кириченко // Біологія С Галиця В.В. Особливості роботи викладачів вищих навчальних закладів з обдарованими студентами: досвід і перспективи / В.В. Галиця, А.В. Самко, Н.М. Толмосова, П.А. Варванський, О.П. Білий // Запорожский медицинский журнал , т. 13. С Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посіб- ник для студентів магістратури. Київ: Центр навчальної літератури, с. 4. Гулай О.І. Перспективи впровадження проблемного навчання у вищих навчальних закладах / Гулай О.І. // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах С Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційнокомунікаційні технології у навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників і студентів педагогічних вищих навчальних закладів. Вінниця: ДОВ "Вінниця", с. 6. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. К.: Академвидав с. 7. Дзюбенко А.А. Новые информационные технологии в образовании / А.А. Дзюбенко. М., с. 8. Romanenko O. V. Medikal biology: The study guide of the practical classes course / O. V. Romanenko, O. V. Golovchenko, M. G. Kravchuk, V. M. Grinkevych / Edited by O. V. Romanenko. K.: Medicine, р. 9. Медицинская биология: пособие к практическим занятиям / А.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.Н. Гринкевич, А.В. Костилёв; под ред. А.В. Романенко. К.: ВСИ «Медицина», с. 10. Медична біологія: посібник з практичних занять / О.В. Романенко, М.Г. Кравчук, В.М.Грінкевич, О.В. Костильов; за ред. О.В. Романенка. К.: ВСВ «Медицина», с. References 1. Bugaj O.V. Zaluchennya shkolyariv do naukovo-doslidny`cz`koyi diyal`nosti z biologiyi / O.V. Bugaj, V.T. Ky`ry`chenko // Biologiya S Galy`cya V.V. Osobly`vosti roboty` vy`kladachiv vy`shhy`x navchal`ny`x zakladiv z obdarovany`my` studentamy`: dosvid i perspekty`vy` / V.V. Galy`cya, A.V. Samko, N.M. Tolmosova, P.A. Varvans`ky`j, O.P. Bily`j // Zaporozhsky`j medy`cy`nsky`j zhurnal , t. 13. S Vitvy`cz`ka S.S. Osnovy` pedagogiky` vy`shhoyi shkoly`: Metody`chny`j posib- ny`k dlya studentiv magistratury` / S.S. Vitvy`cz`ka Ky`yiv: Centr navchal`noyi literatury`, s. 4. Gulaj O.I. Perspekty`vy` vprovadzhennya problemnogo navchannya u vy`shhy`x navchal`ny`x zakladax / Gulaj O.I. // Pedagogika formuvannya tvorchoyi osoby`stosti u vy`shhij i zagal`noosvitnij shkolax S Gurevy`ch R.S, Kademiya M.Yu. Informacijnokomunikacijni texnologiyi u navchal`nomu procesi: posibny`k dlya pedagogichny`x pracivny`kiv i studentiv pedagogichny`x vy`shhy`x navchal`ny`x zakladiv / R.S. Gurevy`ch, M.Yu. Kademiya Vinny`cya: DOV "Vinny`cya", s. 6. Dy`chkivs`ka I.M. Innovacijni pedagogichni texnologiyi: Navch. posibny`k dlya studentiv vy`shhy`x navch. zakladiv / Dy`chkivs`ka I.M. K.: Akademvy`dav s. 7. Dzyubenko A.A. Novue y`nformacy`onnыe texnology`y` v obrazovany`y` / A.A. Dzyubenko. M., s. 8. Romanenko O. V. Medikal biology: The study guide of the practical classes course / O. V. Romanenko, O. V. Golovchenko, M. G. Kravchuk, V. M. Grinkevych / Edited by O. V. Romanenko. K.: Medicine, s. 9. Medy`cy`nskaya by`ology`ya: posoby`e k prakty`chesky`m zanyaty`yam / A.V. Romanenko, M.G. Kravchuk, V.N. Gry`nkevy`ch, A.V. Kosty`lёv; pod red. A.V. Romanenko. K.: VSY` «Medy`cy`na», s. 10. Medy`chna biologiya: posibny`k z prakty`chny`x zanyat` / O.V. Romanenko, M.G. Kravchuk, V.M.Grinkevy`ch, O.V. Kosty`l`ov; za red. O.V. Romanenka. K.: VSV «Medy`cy`na», s.

117 115 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE кандидат педагогічних наук, доцент Погоріла І.О. +38 (095) Член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Романенко О.В. +38 (044) BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES OF PLANT ORIGIN IN PROFESSIONAL PRACTICE OF MEDICAL STUDENT BIOLOGICZNIE AKTYWNE SUBSTANCJE ROŚLINNE W PRAKTYCE PROFESJONALNYCH MEDYCZNYCH STUDENTÓW Pogorila I.O., Romanenko O.V. Biologically active substances of plant origin in professional practice of medical student This article discusses the issues about poisonous plants protection and their use in medical practice as producers of biologically active substances. The attention is focused on the role of teachers to educate in first course students scientific and professional interest to dangerous flora of Ukraine and also careful attitude to poisonous plants. Key words: poisonous plants, medical students, humanistic education, plant protection, producers of biologically active substances, medical biology. The aim of this article is to highlight the problems of poisonous plants and their rational use as producers of biologically active substances in the professional training of future doctors during lectures and practical classes of medical biology, as well as in extracurricular hours. Formulation of the problem. In the system of medical faculties students professional training of higher medical educational institutions, particularly in the course of medical biology as a basic discipline of natural sciences, attention is paid to the formation of future doctors scientific worldview, ecological thinking, ecological culture, needs in caring attitude to phytoresources, implementation of received while training knowledge and skills in professional quality. Presenting of the main material. In Ukraine now require the protection 612 species of vascular plants [1]. Among the plants there are many poisonous species and some species of flora, including the Rosaceae, poisonous plants are not grown plants, but their seed, which helps to protect most vulnerable part of the population and its reproduction [2, p.136]. A person can be poisoned by eating a plant, touching or being near it. It is advisable for teachers to focus first-year students attention during the course of medical biology on the danger of poisonous organisms, including plants, because phytotoxins create real danger for health and sometimes humans and animals (wild and domestic) life and at the same time appropriateness of preserving the gene pool of these plants group as important phytoresources and necessary component of existence of Ukraine ecosystems and the biosphere as a whole [2-8]. Therefore, it is important for teachers to focus future doctors attention during the course of medical biology on the fact that many species of poisonous plants need protection and restoration, because they belong to the category "rare", "endangered", "vulnerable" and so on [1]. Teacher should also pay attention of medical students on protective mechanisms in poisonous plants based on their production of alkaloids (vancamine, lycorine, galantamine). Toxic substances produced by plants include also glycosides, saponins, essential oils, formic acid. Teacher during lectures and practical classes of medical biology should pay medical students attention on the wide use of poisonous plants components as preventive and therapeutic drugs for many diseases [2, p. 256]. Teacher should note to first-year students the role of allelochemical protection mechanisms allelohimichnoho in the

118 EDUKACJA MEDYCZNA 116 evolution of the plant world, the complication of herbal poisons content aimed at protecting the plant-eating animals [2, p. 260]. Pays attention to the ability of poisonous plants accumulate toxic substances in surface and underground organs, including stems, leaves, fruits, seeds, roots, tubers, bulbs and more. However, teachers should focus firstyear students attention on the fact that plant toxins are dangerous for humans and animals and are not toxic for the plant itself or other flora [2, p. 260]. It is advisable for teachers to pay attention of medical students during lectures and practical classes of medical biology on the fact that, for example, equisetum and lycopodium have many protective devices from eating by animals. In particular, their vegetative organs contain silicic acid salts, which can damage mucous membranes of the gastrointestinal tract of vertebrate animals. Gastropods and insects not affected horsetail s shoots because of the hard silica. Herbivorous animals, gastropods and insects are not consume lycopodium because they produce pseudoalkaloids that act as chemical protection of plants [2, p. 170]. In all kinds of lycopodium aboveground and underground shoots produce alkaloids (annonotynin, licopodin, obskurin, clavatin, clavatoxin, complanatyn). Lycopodium toxins can affect the central nervous system of animals. It is advisable for teachers to focus first-year students attention in the course of medical biology on the fact that in the world known 1,000 species, in Ukraine 12 species of Lycopodiophyta that are presented by 2 classes Lycopodiopsida and Isoetopsida, the oldest appeared on the planet about 420 million years ago. Among Lycopodiopsida to the Red Book of Ukraine belongs 11 species of plants, 1 species has protected status "missing", "rare" - 2 species, "vulnerable" - 5 species, "invaluable" - 1 species, "endangered" 2 species [1]. Teacher should focus medical students attention on the responsibility of elected lycopsids that might be protected. In Ukraine environmental status of "rare" species has Diphasiastrum alpinum (L.) Holub, which occurs in the Carpathians. This is an important component of the ecosystem due to the fact that shapes and enhances soil [1, p. 12]. Diphasiastrum complanatum (L.) Holub also has the status "rare" and common in Polesie, the Carpathians. The plant is used in traditional medicine, as well as an organic colorant for coloring wool in green [1, p. 13]. Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub has the status of "vulnerable" species. In Ukraine, the plant is very rare in the Carpathians (Gorgan). Diphasiastrum issleri (Rouy) Holub used in folk medicine and in ecosystems has soilstabilizing value [1, p. 14]. Lycopodiella inundata (L.) Holub also has the status of "vulnerable" species. This is a rare endangered species. The plant occurs in the Carpathians, in Polesie. Lycopodiella inundata protected in Polissyan nature reserve, Rivne nature reserve, Shatsky national park. The plant is used in folk medicine [1, p. 17]. Lycopodium annotinum L. has scientific significance vulnerable at the border area. Distribution in the Carpathians and Volyn upland, Polesie. It is a medical plant. The status of "endangered" species acquired medicinal plant зелениця Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub. Shoots of Lycopodium selago L. used in folk medicine to treat chronic alcoholism, as anthelmintic, laxative drugs [9, с ]. Overall moss spores are not harmful, containing about 50% of not drying oil used in pharmacology as baby powder. As Lycopodium clavatum spores, the spores of Diphasiastrum alpium, Diphasiastrum complanatum, Lycopodiella inundata (L.) Holub have anti-inflammatory effect. Teachers should also focus first-year students attention during the course of medical biology the responsibility of elected Pteridophyta that protected in Ukraine, especially emphasize that Pteridophyta are listed to the Red Book of Ukraine - 20 species, including the status of "endangered" became 12 species, "rare" - 4 species, "vulnerable" 2, "unvalued" - also 2 species [1]. In particular, Woodsia alpina (Bolton) S.F. Gray has the status of "endangered" and is found in the Carpathian and Azov upland

119 117 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE ("Stone Tombs"). The plant has soil formative value. Another representative of this group of plants is Cheilanthes acrosticha (Balb.) Tod. That has protected status - "endangered". Known in the Crimea, landscape reserve "Ayu-Dag". It is used as a medicine in traditional medicine. Teachers should inform medical students that in Ukraine 7 species of Pinophyta are protected, which 1 species of which has protected status - "disappearing", 1 type - "rare", 5 types - "vulnerable" [1]. In particular, Taxus baccata L., which has protected status - "vulnerable" species occurs in the Carpathians, the mountain area of Crimea. The life span of the plant reaches 1-3 thousand. Years. Taxus baccata L. has a solid red wood used as building material. The plant is poisonous. Taxus baccata L. forms alkaloids: milosein, ephedrine, taxine. Alkaloid taxine irritate the mucous membranes of the gastrointestinal tract, affects heart and respiratory activity. Symptoms of human s poisoning are weakness, nausea, vomiting, diarrhea, abdominal pain, drowsiness, seizures. The death of the victim in the case of poisoning can occur within hours, sometimes in two days. First aid to affected are gastric lavage, artificial respiration. Person is poisoning after consumption of Taxus baccata seeds. There are cases of pets poisoning. However birds readily eat seeds of Taxus baccata L. [2, p. 181]. The plant is rich in volatile and is used in folk medicine [1, p. 48]. Introducing first-year students with representatives of flowering plants protected in Ukraine, teachers should focus their attention on the fact that Magnoliophyta, Liliopsida in the Red Book of Ukraine includes 223 species, including 58 species that have status "disappearing", 27 species - "rare", 93 species - "vulnerable", 28 species - "unvalued", 2 types - "disappeared", 15 species - "not enough information" [1]. Among them there are poisonous species. In particular, Colchicum ancyrense B.L. Burtt which has the status - "vulnerable" species found in Ukraine in the Black Sea steppes, Crimea [1, p. 76]. Also known poisonous plant Colchicum autumnale L. The plant has protected status - "unvalued" and occurs in the Carpathians, Podilia, Polesie. Colchicum autumnale L. contains calchicine used in folk medicine. However, the fresh leaves of Colchicum autumnale L. can cause in a person in case of careless handling in nature strong skin damage, skin necrosis [11]. Use of Colchicum autumnale L. drugs can be only in small doses, because active ingredient has stimulant effect on the central nervous system. Also biologically active substances that are part of the Colchicum autumnale L. poison increase hemoglobin, has antibacterial and antifungal activity. Teachers should emphasize medical students about Magnoliopsida, which are protected in Ukraine. Particularly among Magnoliophyta, Magnoliopsida in Ukraine under the protection are 351 species, including 74 species that have protection status "endangered", "rare" 108 species, "vulnerable" 111 species, "unvalued" - 39 species, "disappeared" 11 species, ""not enough information" 8 species [1]. Within Magnoliophyta poisonous plants are among Ranunculaceae, Papaveraceae, Euphorbiaceae, Solanaceae, Araceae and so on. In particular, protective spesies of Solanaceae is Atropa belladonna L. Protection status of Atropa belladonna L. is "vulnerable" species. The plant is found in the Carpathian, Crimea. The juice of the plant causes human s poisoning. Signs of poisoning by Atropa belladonna L. are dizziness, facial flushing, dilated pupils, accelerated pulse. The juice of belladonna at the same time has medicinal properties (contains alkaloid atropine). Instead of atropine leaves and roots of the plant contain the alkaloid hyoscyamine, scopolamine, and metyleskulin glycoside (in leaves), scopoletin (in leaves and roots). The juice of belladonna has antispasmodic and analgesic effect, it is able to reduce the secretion of digestive glands (salivary, gastric) and sweat glands. Atropine promotes pupils, paralyze accommodation. Preparations of Atropa belladonna L. (eye drops) are used in ophthalmology, especially atropine is used for diagnosis and treatment of eye diseases.

120 EDUKACJA MEDYCZNA 118 Preparations of belladonna are able to expand the bronchi (bronchial spasm). As antispasmodic atropine is used in the treatment of diseases of the respiratory system, including bronchial asthma as asthmatic component and digestive system (gastric ulcer, duodenal ulcer, gastritis, intestinal cramps, the liver colic). Also atropine is indicated for renal colic. It is known to use drugs of belladonna in functional disorders of the autonomic nervous system, allergic diseases, insomnia, Parkinson's disease, pulmonary tuberculosis [10, с ]. As an analgesic medications of belladonna are used for hemorrhoids. In homeopathy a decoction of the roots is used as an analgesic for the treatment of rheumatism, neuralgia, gout. Also is used for mushroom poisoning, morphine and muscarinic poisoning. In scientific medicine is widely known such drugs based on belladonna as besalol (antiseptic and antispasmodic that is used for diseases of the gastrointestinal tract), becarbon (antispasmodic that is used for intestinal spasm), Zelenin drops (used for heart disease), anuzol, betiol (used for fissures, hemorrhoids), etc. [12]. Ranunculus is interesting by poisonous annual herbaceous plants. Symptoms of poisoning are irritation of the mucous membranes of the eyes, nose, tearing and salivation, sharp pain in the eyes, coughing. During the consumption of Ranunculus drugs or plant itself there will be irritation of the digestive tract, kidneys, violations of cardiovascular activity. Ranunculus are extremely toxic plants, poorly studied, because not used in official medicine. However, due to its pharmacological properties are used in homeopathy and traditional medicine [12]. Plant from Ranunculaceae - Ranunculus thora L. Is included to the Red Book of Ukraine. It has protection status "rare." In Ukraine this plant is met in the Carpathians, Shatsky national park [1]. Ranunculus acris L. also known as night blindness, oil flower, gout grass. It occurs almost throughout Ukraine. The plant contains saponin, tannins, flavones and cardiac glycosides (aspargine, arginine), ascorbic acid. The juice of the plant has phytoncide action. In scientific medicine is not used. In folk medicine used protoanemonin (anemonol). The leaves are used in folk medicine to treat rheumatism, gout, instead of mustard plasters during colds, skin diseases, tuberculosis of the skin. Flower decoction in small doses is used for liver diseases. In homeopathic practice - the treatment conjunctivitis, pain in the muscles. Use of Ranunculus acris L. preparations are advisable only in small doses, because they has stimulant affect on the central nervous system. Biologically active substances belonging to the content of Ranunculus acris L. poison has anti-toxic, antifungal, antiviral and antibacterial properties. In particular, there are established antibacterial properties regarding Staphylococcus and Escherichia coli, and also anti-tuberculosis properties [13]. However, fresh, newly plucked leaves of Ranunculus acris L. can cause in a person as a result of careless actions of plant skin damage, including necrosis. Teachers also during lectures and practical training in medical biology, during meetings of scientific circle may pay firstyear students attention on the examples of negative human impact on ecosystems, including the destruction of grasslands, forests as habitats for plants due to logging, pollution, fires causes a reduction of their numbers. With the growth of useful plants for humans in contaminated areas there is an accumulation of harmful substances in plants, that s why for plants should be collected only in environmentally pure areas for use them in medicine. This makes impossible exprosure of accidental pollutant that can accumulate in plants in the human body, consuming preparations based on plant material. Conclusions. Thus, future health workers have to analyze, understand the medical significance and danger of poisonous plants, and the need for their protection. The role of teacher is educating humane attitude of future doctors to the environment, natural

121 119 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE resources, in attracting students to scientific research in the development and use of poisonous plants as sources of biologically active substances required for new drugs, in reading the rules of first aid to the affected from poisoning by toxins of relevant flora group. Also, in the course of medical biology teacher may pay students attention on the compliance with the rules of behavior in the nature, motivate them for research work, form a scientific, medical and biological worldview, ecological thinking and ecological culture. Perspective research direction is improving the technology of modern professional training of medical students about caring attitude of young people to the environment, natural resource management, study morpho-physiological and pharmacological properties of poisonous plants, their protection and capacity to use them as producers of biologically active substances in further professional and research activities. References 1. Red book of Ukraine. Roslinniy svit / za red. Ya.P. Didukha K.: Global consulting, s. 2. Orlov B.N. and others. Yadovitie jivotnie I rasteniya SSSR: Spravochnoe posobie dlia studentov vuzov po spec. Biologia / B.N. Orlov, D.B. Gelashvili, A.K. Ibragimov. М.: Vissh. shk., s. 3. Medychna biologiya / za red. V.P. Pishaka, Yu. I. Bajori. Pidruchnik / Vidannya 2-e, pereroblene i dopovnene. Vinnitsia: NOVA KNYGA, s. 4. Medychna biologiya: Posibnyk z praktychnykh zaniat / O.V. Romanenko, M.G. Kravchuk, V.M. Hrinkevych, O.V. Kostylov; za red. O.V. Romanenka. K.: VSV Medytsyna, s. 5. Medytsynskaia biologiya: Posobye k praktycheskym zaniatyiam / A.V Romanenko, M.G. Kravchuk, V.N. Hrynkevych, A.V. Kostilov; pod red. A.V. Romanenko. K.: VSV Medytsyna, s. 6. Biologiya: Posibnyk z praktychnykh zaniat / O.V Romanenko, M.G. Kravchuk, V.M. Hrinkevych; za red. O.V. Romanenka. K.: Medytsyna, s. 7. Biologiya: Posibnyk z praktychnykh zaniat / O.V Romanenko, M.G. Kravchuk, V.M. Hrinkevych; za red. O.V. Romanenka. K.: Medytsyna, s. 8. Medical biology: The study guide of the practical classes course / O.V. Romanenko, O.V. Golovchenko, M.G. Kravchuk, V.M. Grinkevych; Editedby O.V. Romanenko. K.: Medicine, p. 9. Gammerman A.F. Lekarstvennie rasteniya (Rasteniyatseliteli): Sprav. posobye / A.F. Gammerman, H.N. Kadaev, A.A. Yatsenko-Khmelevskyi. 4-e izd., ispr. i dop. M.: Vissh. shk., s. 10. Muraveva D.A. Farmakognoziya: Uchebnyk. 3-e izd., pererab. i dop. M.: Medytsyna, s fitoapteka.org. 13. hnb.com.ua. д.м.н., професор Полянська О.С okspolyan@ukr.net д.м.н., професор Полянський І.Ю ipolyanskiy@ukr.net USING OF INTERACTIVE TECHNOLOGIES FOR TEACHING OF DISCIPLINE "PHYSICAL REHABILITATION. SPORTING MEDICINE" ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ. СПОРТИВНА МЕДИЦИНА» Polianska O.S., Polianskiy I.U. Using of interactive technologies for teaching of discipline "Physical rehabilitation. Sporting medicine" In the articles it was shown the newest pecularities of educational process in medical institutions with the use of interactive technologies at teaching of discipline "Physical rehabilitation. Sport medicine". For the study of every theme other technology is used depending on the theme and tasks. For most themes from sport medicine project methodology could be used. During realization of functional tests and determination of physical capacity it is important to use the method of role play. The study of themes from a physical rehabilitation needs the use of case study. Key words: interactive technologies, project methodology, case study, role play, cerebral assault. Полянська О.С., Полянський І.Ю. Використання інтерактивних технологій при викладанні дисципліни «Фізична реабілітація. Спортивна медицина» В статті викладені новітні підходи до навчального процесу у медичних вузах з використанням інтерактивних технологій при викладанні дисципліни «Фізична реабілітація. Спортивна медицина». При вивченні кожної теми використовується інша методологія залежно від теми заняття та поставлених завдань. Для більшості тем зі спортивної медицина підходить використання проектної

122 EDUKACJA MEDYCZNA 120 методики. При проведенні функціональних проб та визначення фізичної працездатності варто використовувати метод рольової гри. Вивчення тем з фізичної реабілітації потребує використання методу кейсів. Ключові слова: інтерактивні технології, проектна методика, метод кейсів, рольова гра, мозковий штурм. Полянская О.С., Полянский И.Ю. Использование интерактивных технологий при преподавании дисциплины «Физическая реабилитация. Спортивная медицина» В статье освещены новейшие подходы к учебному процессу в медицинских вузах с использованием интерактивных технологий при преподавании дисциплины «Физическая реабилитация. Спортивная медицина». При изучении каждой темы используется другая методология исходя из темы занятия и поставленных заданий. Для большинства тем по спортивной медицине подходит использование проектной методики. При проведении функциональных проб и определении физической трудоспособности необходимо использовать метод ролевой игры. Изучение тем по физической реабилитации требует использования метода кейсов. Ключевые слова: интерактивные технологии, проэктная методика, метод кейсов, ролевая игра, мозговой штурм. Постановка проблеми. Процеси євроінтеграції вимагають від медичної освіти модернізації навчальних технологій. В умовах ринкових відносин потрібен новий підхід до підготовки конкурентноспроможних медичних кадрів. Актуальність та зв язок із важливими науковими чи практичними завданнями. МОЗ України запропонувало стратегію реформування системи охорони здоров я на рр, яка полягає у визначенні основних проблем, напрямів, формування нової державної політики в галузі[2, С.18-20]. В період реформування галузі актуальним є питання якісної підготовки студентів. Основним завданням модернізації вищої школи є розробка та вдосконалення науково-методичного забезпечення викладання дисциплін, покращання самостійної та індивідуальної роботи студента, розробка і запровадження нових засобів контролю якості знань і вмінь. До методик, які допомагають студентам відкривати в собі нові якості, розкривати свою особистість, підвищують якість навчання належать інтерактивні технології навчального процесу. Ще понад 2500 років тому Конфуцій наголошував: те, що я чую, я забуваю, те, що я бачу, я пам ятаю, те, що я роблю, я розумію, що є актуальним і сьогодні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. При викладанні медичних дисциплін надзвичайно актуальними є інтерактивні форми навчання, де навчальний процес відбувається через активну взаємодію всіх учасників, як студента, так і викладача. Задачами інтерактивних форм навчання є пробудження зацікавленості до відповідної теми, мотивація студентів до поглиблення знань, ефективне засвоєння навчального матеріалу, самостійний пошук шляхів та варіантів вирішення поставленої навчальної задачі, взаємодія між студентами в процесі навчання, набуття навичок роботи в команді, прояв терпимості до іншої точки зору, формування у студентів власної думки та професійних навичок [3,С.25; 5,С.89]. До основних інтерактивних методів навчання належить метод проектів, рольової гри, мозкового штурму, метод кейсів[[1, С.46-49, 2,С.18-20], які можна використовувати при вивченні дисципліни «Фізична реабілітація. Спортивна медицина». Мета статті. Метою дослідження є вивчення особливостей застосування інтерактивних методів навчання при викладанні дисципліни «Фізична реабілітація. Спортивна медицина». Виклад основного матеріалу дослідження. При проведенні занять на тему: «Сучасні уявлення про спортивну медицину. Поняття про лікарський контроль. Сучасні методи обстеження фізкультурників і спортсменів», «Фізична працездатність та її зв язок з показниками здоров я», «Передпатологічні стани і захворювання при нераціональних заняттях фізичною культурою та спортом. Поняття про допінги», «Оцінка функціональних здібностей організму

123 121 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE людини за допомогою функціональних проб», «Загальні основи фізичної реабілітації та лікувального масажу» актуальна активізація заняття з використанням проектної методики. Вона дозволяє підвищити активність студентів, формує вміння студента обирати рішення, творчо мислити, робити висновки, представляти свій виступ. Для створення проекту, студент вивчає тему, ставить мету і завдання, підбирає певний відеоматеріал і презентує свій матеріал на занятті. Ця методика може бути використана для викладення любої теми зі спортивної медицини і багатьох тем з фізичної реабілітації. При викладанні тем: «Фізична реабілітація при захворюваннях серцевосудинної системи», «Фізична реабілітація при захворюваннях органів дихання, травлення, нирок та порушеннях обміну речовин», «Фізична реабілітація в хірургії, травматології та ортопедії», «Основи фізичної реабілітації при захворюваннях та травмах центральної і периферичної нервової системи», «Основні принципи застосування засобів фізичної реабілітації в педіатрії та акушерсько-гінекологічній практиці» можливе використання рольової гри, яке визначає ставлення студента до кожної медичної ситуації, набуття досвіду шляхом гри. Студенти на занятті отримують завдання: один виступає в ролі пацієнта, другий в ролі лікаря, інший дає оцінку діям як лікаря, так і пацієнта. Рольова гра проводиться в невеликих групах по декілька чоловік. Студенти отримують завдання на картках, розподіляють ролі, розбирають ситуацію і показують всій групі. Далі викладач проводить аналіз діям кожного учасника, коментує відповіді. Рольова гра, як один з методів інтерактивного навчання, формує у студентів навички і вміння, створює атмосферу співпраці, взаємодії, вчить працювати в команді. Рольова гра як різновид ділової ігри передбачає розігрування її учасниками ситуації за заздалегідь розподіленими ролями з метою оволодіння певними поведінковими та емоційними якостями професійної ситуації. Використання рольових ігор під час занять дозволяє зробити заняття більш різноманітними, бо студенти спілкуються між собою, що дає їм можливість проявити самостійність, правильно висловлювати свою думку, реалізувати комунікативні вміння. При цьому вони можуть виправляти колегу або допомагати один одному, а також відстоювати свою думку. Метод кейсів або метод конкретних ситуацій це педагогічний прийом, який дає можливість моделювати ситуацію з метою аналізу даного випадку, виявлення проблем, пошуку альтернативних методів прийняття рішення, який може використовуватись при вивченні всіх тем з фізичної реабілітації. Студенти всі разом аналізують ситуацію, оцінюють запропоновані алгоритми та вибирають найкращий в рамках поставленої проблеми. За типом задач кейси поділяють на кейс-випадок, кейс-вправу та кейсситуацію [4,С.2-4; 6, С.56-59; 7,С ]. Цей метод використовують як педагогічний прийом, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії. Він відображає не тільки певну практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти в процесі вирішення даної проблеми. Як основна перевага даного методу виступає можливість оптимально поєднувати теорію і практику, що представляється досить важливим при підготовці висококваліфікованого фахівця. Використання цієї технології дозволяє організувати самостійну роботу студентів, роблячи її осмисленою, цікавою та ефективною. При вирішенні кейса студент не тільки використовує отримані знання, але і проявляє свої особисті якості, зокрема вміння працювати в групі, демонструє навички володіння та застосування теоретичних знань на практиці. Метод мозкового штурму активізує колективну творчу діяльність. Він базується на активному процесі генерації ідей, який відділений від процесу їх

124 EDUKACJA MEDYCZNA 122 оцінювання. Група людей може генерувати до сотні пропозицій по певній проблемі і далі переходить до їх обговорення. Із загального числа відбирають найбільш вдалі для використання на практиці [1, С.46-49]. Цей метод можна застосовувати при вивченні тем «Гостре перенапруження в спорті», «Раптова смерть у спортсменів». Використання інтерактивних технологій дасть змогу виховати фахову, наукову еліту у медичній галузі, формувати самодостатніх особистостей. Особливість інтерактивних форм навчання високий рівень суб'єктів взаємодії, емоційне, духовне єднання учасників. Отже, при інтерактивному навчанні створюється середовище освітнього спілкування, яке характеризується відкритістю, взаємодією всіх його учасників на рівних правах, що веде до накопичення спільних знань і дозволяє забезпечити високу мотивацію, міцність знань, творчість, комунікабельність, активну життєву позицію, збереження індивідуальності, свободу самовираження, взаємоповагу. Усі методи орієнтовані на активізацію пізнавальної діяльності та реалізацію потреб студентів, тому особлива увага приділяється створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, в якій учасники процесу більш мобільні, відкриті та активні. Таким чином, одним з основних переваг інтерактивних методів навчання є наближення процесу навчання до реальної практичної діяльності майбутніх фахівців. Інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, допомагають студентам навчитися вирішувати проблеми, правильно формулювати власну думку, аналізувати отриману інформацію, дискутувати, відстоювати свою точку зору, бути більш впевненими та незалежними. Висновки. Впровадження інтерактивних технологій при підготовці майбутніх лікарів підвищує ефективність формування їх професійної компетентності, розвитку комунікації вмінь і навичок, навчає працювати в команді, сприяє опануванню практичним навичками. Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Подальше вивчення нових інтерактивних методів навчання дасть можливість змінювати форми викладання, що буде сприяти розвитку комунікативних умінь і навичок майбутнього фахівця. Список використаних джерел 1.Войцещук Л.Є. Інтерактивне навчання технологія сучасного навчання/л.є.войцещук// Вісник Запорізького національного університету (15).- С Національна стратегія реформування системи охорони здоров я в Україні на період рр/ Еженедельник Аптека (982)-С Максименко С.Д. Педагогіка вищої медичної освіти/ С.Д. Максименко, М.М. Філоненко.-К.: «Центр учбової літератури» с. 4.Педагогіка вищої школи. Метод кейсів (вирішення практичних проблем). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http.//pidruchniki.com/ /pedagogika/mikrovikladann ya 5.Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / НАПН України, Педагогічної освіти і освіти дорослих. К.: ВД «ЕКМО», с. 6.Скринник З.Е. Психологія і педагогіка. Проведення індивідуального заняття за методом аналізу конкретних навчальних ситуацій (case study): Навчально-методичний посібник-львів: ЛІБС УБС НБУ, с. 7.Філоненко М.М. Психологопедагогічна готовність викладача ВМНЗ в інноваційних умовах освіти/ М.М.Філоненко// Гуманітарний вісник- Додаток 1 до Вип.27, Т.ІІ(35): Тематичний випуск «Вища освіта України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору».-к.: Гнозис, 2012-С References 1.Voitseshchuk L.Е. Interaktyvne navchannia tekhnolohiia suchasnoho navchannia/l.ie.voitseshchuk// Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu (15).-S Natsionalna stratehiia reformuvannia systemy okhorony zdorov ia v Ukraini na period rr/ Ezhenedelnyk Apteka (982)-S Maksymenko S.D. Pedahohika vyshchoi medychnoi osvity/ S.D. Maksymenko, M.M. Filonenko.-K.: «Tsentr uchbovoi literatury» s. 4.Pedahohika vyshchoi shkoly. Metod keisiv (vyrishennia praktychnykh problem). [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http.//pidruchniki.com/ /pedagogika/mikrovikladann ya5.sysoieva S.O. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh: navchalno-metodychnyi posibnyk / NAPN Ukrainy, Pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh. K.: VD «EKMO», s. 6.Skrynnyk Z.E. Psykholohiia i pedahohika. Provedennia indyvidualnoho zaniattia za metodom analizu konkretnykh navchalnykh sytuatsii (case study): Navchalno-metodychnyi posibnyk-lviv: LIBS UBS NBU, s. 7.Filonenko M.M. Psykholohopedahohichna hotovnist vykladacha VMNZ v innovatsiinykh umovakh osvity/ M.M.Filonenko// Humanitarnyi visnyk- Dodatok 1 do Vyp.27, T.II(35): Tematychnyi vypusk «Vyshcha osvita Ukrainy v konteksti intehratsii do Yevropeiskoho osvitnoho prostoru».-k.: Hnozys, S

125 123 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE NAUKI FARMACEUTYCZNE: EDUKACJA,EKONOMIKA I ZARZĄDZANIE candidate of Biology (PhD), associate professor Litvinova E.V. doctor of Pharmacy, professor Posylkina O.V , hlitvinova@mail.ru COMPARATIVE ANALYSIS OF INTELLECTUAL RESOURCES COMMERCIALIZATION MODELS IN UNIVERSITIES AND RESEARCH INSTITUTES OF MEDICAL AND PHARMACEUTICAL PROFILE IN UKRAINE AND ABROAD ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ВНЗ І НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ІНСТИТУТАХ МЕДИЧНОГО ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ Litvinova E.V., Posylkina O.V. Comparative analysis of intellectual resources commercialization models in universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile It has demonstrated that an important condition for the intellectual resources commercialization of Ukrainian universities is the creation of biopharmaceutical clusters on publicprivate partnership. It has estimated the most significant factors relating with process of intellectual property commercialization in Ukrainian pharmacy. It has analyzed advanced prolonged strategies of patent protection intellectual property. It has offered improved intellectual property commercialization model in pharmacy. Key words: intellectual resources commercialization model, innovative drug, university and research institute. Problem statement. Ukrainiane current government policy focuses on the innovative development of national economy. Priorities of innovative economy include the development of pharmaceutical industry, namely the creation and production of new efficient, high-quality and safe drugs. In turn, the innovation management in pharmacy provides systematic drug portfolio rotation, formation of intellectual property base and monitoring of intellectual property legislation compliance in pharmaceutical market. Sources of fundamental knowledge, creating the methodological basis of new original drugs and processes are universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile. This knowledge will determine the competitiveness of universities and research institutes, pharmaceutical companies and the country as a whole. However, it is essential to create appropriate conditions and management mechanisms that would bring results of university and academic research to the mass use and commercial application [1]. Background. The problems of innovative development and intellectual capital management are examined by T. Stewart, L. Edvinsson, E. Brooking, Schumpeter et al. Specific aspects of the organization and management of innovation processes in the pharmacy are considered by Chernykh V.P., Hroshovyi T.A., Mnushko Z.N., Nemchenko A.S., Ponomarenko M.S., Posylkina O.V., Piven E.P., Slobodyanyuk N.N., Tolochko V.M., Chumak V.T., Timanyuk V.N., Derens ka J.N., Kostyuk G.V. et al. [2]. Formulation of parts of the common problem, which have not been resolved before. Despite the fairly large number of scientific publications relating intellectual resources management, there is fragmentation and lack investigation of interests and needs of intellectual potential holders in pharmacy. In Ukraine, universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile have formed portfolio of intellectual property, but it has not developed commercialization mechanisms of patents. The above can not

126 NAUKI FARMACEUTYCZNE: EDUKACJA,EKONOMIKA I ZARZĄDZANIE 124 allow effectively use the innovation potential of research institutions, updating equipment of laboratories, actively participate in international conferences and congresses, organize foreign training staff, investing in new innovations. Aims. The aim is to analyze and systematize methodological approaches to the intellectual resources commercialization in universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile in Ukraine and abroad. Studies were conducted using a database on the Internet: the Food and drug administration, European Medicines Agency, State enterprise The State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine, weekly Pharmacy, Ukrainian patent office, scientometric databases. It has used retrospective, logical, systematic and analytical methods. Results and discussion. Traditional social role of universities and institutions is to receive, accumulation and transfer knowledge to society when selecting areas and topics of research are independent of market conditions. However, the difficult economic situation in Ukraine, a significant reduction in funding for science and universities, real competition between them, formulate problems for universities and research institutes of active search and more use of additional internal reserves for innovation activation [3]. Competitiveness of any university, institute of medical and pharmaceutical profile in a market economy is determined by its ability not only to meet the public need for training and retraining of specialists, but also the ability in a competitive environment to create, to legal protection and implement intellectual property, which is adequacy for domestic and global pharmaceutical markets requirements. Main patents of universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile, first of all, are innovations in the field of new active pharmaceutical ingredients (API), finished dosage forms and technologies. The main factor in the success of innovation organizations in the market is constant innovation. Therefore, universities and academic institutions of medical and pharmaceutical profile should have a portfolio of several innovative projects relating the development of original drugs, which must be continuously replenished. The presence of such portfolio is not the only factor in improving the competitiveness of innovative organizations, but also by its survival in the market environment. The most complete realization of intellectual resources commercialization model of medical research institutions observes in the United States. The National Institutes of Health operates under the United States Department of Health and Human Services as national agency responsible for biomedical and health-related research. The structure of the National Institutes of Health includes 27 institutes and centers, each of which has its own research program, often focused on the problems of certain disease or a certain group of nosology. The National Institutes of Health is developing a work program according to the needs of modern innovation and growing trend towards conducting interdisciplinary research [4]. Essential condition of National Institutes of Health research projects implementation is the patenting of R&D results. It has created National Institutes of Health innovative information database of R&D results on the Internet for the purposes of generating and implementing innovative potential. Researchers at the National Institutes of Health each year give hundreds of new inventions and patent applications in this database. Patent analysis has found that Ukrainian pharmacy has the experience of technology transfer, but license fees of domestic inventors is significantly lower compared with foreign scientists. As has been demonstrated globally, creation of favorable conditions for attracting investment resources for development of domestic innovative drugs is possible only in conditions of public-private partnership which

127 Average rank of expert review, score 125 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE is aimed at reviving the pharmaceutical, medical and biotech industry. It ultimately will significantly improve the situation with the Ukrainian public drug supply by national innovative drugs. Implementation mechanisms of public-private partnership involves the direct participation of the state in the development of regional infrastructure through direct budget financing, creation and use of extrabudgetary funds and assets, issuance of loans; establishing incentives to manufacturers producing domestic drugs; a variety legal and advisory support to entrepreneurs who involve in the development of the pharmaceutical sector and provide national drug safety. The best partnership of the state, science, education and business implements in cluster innovation organizations. Biopharmaceutical cluster is a group of geographically localized interconnected companies, developers of innovative medicines, pharmaceutical manufacturing companies; suppliers of equipment, components, specialized services; infrastructure objects: research institutes, universities, business incubators and other organizations that complement each other and enhance the competitive advantages of individual companies and the cluster as a whole. The distinguishing characteristic of effective innovation clusters is innovation production. Cluster development policy of the pharmaceutical industry work well in practice abroad, this trend is emerging in Ukraine [5]. The formation of pharmaceutical cluster is a real mechanism to overcome organizational and financial barriers in the implementation and commercialization of innovative projects relating with the development and production of innovative drugs. Creation and development of pharmaceutical clusters in Ukraine will be able to compensate for the lack of budget investments that guided the development of the pharmaceutical industry in Ukraine and facilitate technology transfer, making close relationship between phases: development and industrial production of drugs. Take into account the general laws of intellectual property commercialization and features of innovative drugs, the authors have worked out the risks faced by the subjects of the pharmaceutical market in intellectual property commercialization. It has been developed questionnaire for determine this risks. As experts have involved heads and specialists of university academic departments, research institutes, pharmaceutical companies and others. Over 150 professionals have took part in expert survey. Distribution by weighted average rank for intellectual property commercialization risks in pharmacy has illustrated in Figure 1. Thus, according to experts, the risk of employer breach of confidentiality; the risk of violation of intellectual property rights and equitable distribution of income between the employee and the employer, the employee and the customer (company or government); the risk of infringement of third-party rights; the risk of loss of patent protection are the most significant factors relating with process of intellectual property commercialization in Ukrainian pharmacy. The risk of employer breach of confidentiality is the most threatening for pharmaceutical market. For example, the interests of scientific researchers (Ph.D. defense) demand of immediate publication of results, but commercial interests involve temporary secrecy of the results for following patenting. Risks Figure 1. Histogram of distribution by weighted average rank for intellectual property commercialization risks in pharmacy

128 NAUKI FARMACEUTYCZNE: EDUKACJA,EKONOMIKA I ZARZĄDZANIE 126 X4 the risk of employer breach of confidentiality (disclosure at conferences, exhibitions, publications, theses, articles); X8 the risk of violation of intellectual property rights and equitable distribution of income between the employee and the employer; X7 the risk of violation of intellectual property rights and equitable distribution of income between the employee and the customer (company or government); X3 - the risk of infringement of thirdparty rights; X5 - the risk of loss of patent protection; X2 - the risk of non-compliance with confidentiality between the contractor and the customer; X6 - the risk of research failure; X1 - the risk of low motivation researchers; X11 - the risk of violations of intellectual property rights and equitable distribution of income between composite authors; X10 - the risk of incorrect detection of intellectual property object; X9 - the risk of wrong choice of patent protection. Separates group include risks of violation of intellectual property rights and income distribution, where the main participants are: the researcher as an employee of the university; the university as an employer; the university as a contractor; a customer - the state, a customer - a pharmaceutical company. It should be noted that in the 80 years the US and Britain have made maximal effort to resolve conflicts related to division of intellectual property rights between the state and universities, who performed research out of public funds. The Bayh-Dole Act allows for the transfer of exclusive control over many government funded inventions to universities and businesses operating with federal contracts for the purpose of further development and commercialization. While US law clearly defines the mechanism for the implementation of intellectual property transfer to university, but such a mechanism is absent in Ukrainian legislation. The distribution intellectual property rights of contractor-customer results of R&D is defined in Ukrainian Civil Code. Proprietary rights of intellectual property in the object created to order shall be vested jointly with the author of this object and the customer, unless otherwise established by the agreement. Studies have also found that the most significant intellectual property commercialization risks in pharmacy is related loss of patent protection. The pharmaceutical industry is facing serious financial problems at the end of patent protection for blockbuster. Pharmaceutical companies use a number of strategies to increase the term of protection of APIs, prolonging the stage of commercialization of pharmaceutical innovation for the purpose to minimize the risk of loss of patent protection on key drugs (Figure 2). Patenting of new long-acting formulations of the known compound Prolonged strategies of pharmaceutical innovation commercialization Patenting of new routes of administration for known active pharmaceutical ingredients Patenting more effective enantiomer of racemic preparation Patenting new uses of known drugs Patenting a combination of two or more known active pharmaceutical ingredients Patenting of polymorphic forms of drugs Figure 2. Prolonged strategies of pharmaceutical innovation commercialization Thus, the commercialization of intellectual resources in universities and research institutes of medical and pharmaceutical profile has special aspects. Development and implementation of medicines is a long, costly and risky process that requires significant investment and time.

129 127 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Funding sources of universities, research institutes Public funding of projects and organizations State fund of fundamental research Funds of pharmaceutical companies Creation of pharmaceutical clusters, technology parks, incubators, etc. achieved: perspective: Search ideas new drugs Pharmaceutical development Preclinical Clinic Transfer of technology Industrial production Stages of the drug life cycle Marketing, patent research Search preclinical studies in vitro, in vivo Development of the drug components: medicinal substance; excipients Drug development: formulation development; justification overages; research physicochemical and biological properties Manufacturing process development: system container / closure; research microbiological properties of the drug; drug compatibility studies with solvents; development and validation of methods for quality control of active pharmaceutical ingredients (API) and drug Preclinical and clinical (Phase 1-3) research Technology transfer of new products from laboratory to production conditions Technology transfer of product which available on the market within or between production and testing sectors Purchase and control of materials; providing premises, equipment and engineering systems; Technological process (including packaging and labeling); validation process; control and assurance of quality; the first industrial series production Concurrent validation; drug registration and permission for release Mass production, storage, distribution, 4 phase clinical studies (post-marketing studies) Pharmacovigilance Forms of intellectual property commercialization The patent for invention (object -API) The patent for invention (object - API, finished dosage form, methods of analysis) Design patent The patent for invention (method of treatment) Certificate of trademark The patent for invention prolonged composition new route of administration effective enantiomer new indications new combinations polymorphic form Figure 3. Intellectual property commercialization model in pharmacy (completed by source [6]) Availability of intellectual property protection system is one of the main conditions for effective innovation activity. In this regard, the authors have analyzed and systematized innovation activity experience of foreign and domestic universitetiv and research institutes. It has offered improved intellectual property commercialization model in pharmacy (Figure. 3). Conclusions and prospects for further research 1. This studies indicate that intellectual resources commercialization of universities and institutes of medical and pharmaceutical profile increases their competitiveness, promotes the development of scientific and technological progress in the field of pharmacy. 2. It has established the features of intellectual resources commercialization in the system of US medical research institutions that are included the patenting of R&D results, the creation innovative information database of R&D results on the Internet, the possibility of electronic filing to conclude a license agreement on the website of the developer and others. 3. It has demonstrated that an important condition for the intellectual resources commercialization of Ukrainian universities is the creation of biopharmaceutical clusters on public-private partnership. 4. It has estimated the most significant factors relating with process of intellectual property commercialization in Ukrainian Strategies of finding and attracting investors Prolonged strategies pharmacy: the risk of employer breach of confidentiality; the risk of violation of intellectual property rights and equitable distribution of income between the employee and the employer, the employee and the customer (company or government); the risk of infringement of third-party rights; the risk of loss of patent protection. 5. It has analyzed advanced prolonged strategies of patent protection intellectual property, which in turn are essential for the creation of effective mechanisms for their commercialization. 6. It has offered improved intellectual property commercialization model in pharmacy, which significantly enhances the ability of universities and research institutes to accumulate the necessary financial resources for innovation. References 1. Karytinos A. A growing interest for intellectual property in universities. / Karytinos A, Ingham A. // Pharm Pat Anal V. 4(2). P Фармація України. Погляд у майбутнє : матеріали VІІ Нац. з їзду фармацевтів / ред. кол.: В.П. Черних (голова) та ін. Х. : НФаУ, T c. 3. Дружинина С. В. Интеллектуальная собственность как фактор развития инновационной деятельности в российских вузах / C.В. Дружинина // Вестник Герценовского университета N 4. С Максимова Л. В. Международный опыт государственного стимулирования инноваций в фармацевтической и медицинской отраслях промышленности / Л. В. Максимова // Медицинские технологии. Оценка и выбор С Цацулин А. Н. Частногосударственное партнерство как рычаг создания региональных инновационных кластеров. / Цацулин А.Н., Яковлев М.А. // Управленческое консультирование (64). С Посилкіна О. В. Управління процесами комерціалізації інтелектуальної власності у фармацевтичній галузі / О.В. Посилкіна, В. М. Тіманюк // Метод. реком. Х.: НФаУ, с.

130 EDUKACJA PRAWNA 128 EDUKACJA PRAWNA PhD (Juridical Psychology), Accossiate Professor Buchko V. B. Rivne State Humanitarian University, Ukraine Doctorate student (Law) at Adam Mickiewicz University in Poznan, Poland TOPICAL ISSUES OF UKRAINIAN CIVIL PROCEDURE 1 Buchko V. B. Topical Issues of Ukrainian Civil Procedure The article analyzes the Civil Procedural Code of Ukraine, adopted in The author draws the attention to such innovations as proceedings concerning recognition of assets as unfounded and their vindication, claims to protect the rights and interests of unspecified consumers, group claims, court order. The article also focuses on issues of the problem court session recording with the help of technical means and notification of the parties about court hearings, collisions in the CPCU, the problem of overload and responsibility of judges, the problem of access to civil justice. It is indicated that alternative dispute resolution procedure is highly demanded to be implemented with the aim to discharge judicial system, avoid material, moral, temporal expenses and negative emotions. In addition, the article highlights the necessity to provide in the CPCU the demand for the judges to request all necessary and possible evidence for detailed, complete, objective and impartial decisions. Keywords: civil procedure, mediation, alternative dispute resolurion, Court Hearings, Court Order, Responsibility of Judges, access to civil justice. Abbreviations ADR Alternative Dispute Resolution CPCU Civil Procedural Code of Ukraine Introduction On the March of 18 th, 2004 the Verkhovna Rada of Ukraine (Parliament) adopted a new Civil Procedure Code of Ukraine (to replace the Civil Procedure Code of Ukraine of 1963). This Code came into force on 1 January Analysis of the New CPCU shows that it implemented such legal institutions as: procedural compulsion measures (procedural acts established by CPCU, that are applied by court to persons who violate the rules established at the court or obstruct the implementation of civil proceedings in illegal way); mandatory proceeding, consideration of a case in absentia; court cases on granting minors full civil capacity; court cases on transfer of ownerless immovable property in the communal property; court cases concerning providing mental health care to a person in the enforcement order; court cases concerning compulsory admission to antituberculous institutions; court cases concerning the disclosure of the information containing bank secrecy regarding legal and physical persons; judicial control over the execution of judicial decision; implementation of proceedings concerning recognition of assets as unfounded and their vindication. Recent Changes to the Existing CPCU A number of changes was made to the CPCU during , in particular, the above mentioned action proceeding of recognition of assets as unfounded and their vindication (chapter 9) was adopted. The possibility to monitor bank accounts appeared as a result of formation of the National Anti- Corruption Bureau of Ukraine after the Revolution of Dignity. Also some facts concerning separatism financing by individuals and legal entities were exposed. According to art. 269 (This project has been funded with support from the European Commission.) the prosecutor may ask judge to pronounce a decision of bank account monitoring (on the ground of art. 246, 248, 249 CPC). According to the judge s decision the bank must provide the National Anti-

131 129 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Corruption Bureau of Ukraine with the information on current account operations. Such practice is not new to many democratic countries, the declaration of property is normal, especially for officials. In Ukraine, level of corruption is quite significant, thus implementation of a mechanism to inspect resources can help restore justice and prevent law violation or crimes. The legislator gave the right to the Ukrainian Parliament Commissioner for Human rights to apply to the court for protection of rights, freedoms and interests of other persons or national or public interests and to participate in these proceedings. Another positive implementation gives the possibility for person who did not took part in trial, if the court solved the question related to their rights and responsibilities, have the right to appeal the decision of the court of first jurisdiction in whole or in part (part 1 Art. 292 of the CPCU). In addition, abovementioned person can appeal in cassation proceedings the decision of the court of the first instance, after hearing it in appellate procedure, and decisions and decrees of the Court of Appeal approved under the results of the appeal proceedings (part 1 Art. 324 art of the CPCU). Also in compliance with part 9 Art. 6 of the CPCU persons involved in the case, as well as those who did not participate in the case, if the court decided the question of their rights, freedoms or obligations, are entitled to get at the court an oral or written information about the results of reviewing of the case. Part 3 Art. 14 of the CPCU highlights that obligatoriness of the court decision does not deprive those who did not participate in the case, from the opportunity to apply to court if taken judicial decision violates their rights, freedoms or interests. Next novelty of the CPCU is the norm (Art. 131 of the CPCU), according to which the parties shall submit their evidence or notify the court about it before or during the preliminary court session on the case. The evidence shall be submitted within the period determined by the court, respectively to the time required for submission of evidence. The evidence submitted with violations of the requirements established in part one of this article shall not be accepted if the party would not prove that the evidence was not submitted in time for valid reasons. Analysis of the rules of CPCU shows that the legislator did not even foreseen the obligation for the judge to collect evidence to make a well-grounded, complete, objective and impartial decision. In most cases, the court may on its own initiative or at the request of the parties require additional evidence. Practically there are no rules that oblige the court to collect evidence on its own initiative. Parties must inform the court of any court decisions or pending judicial proceedings known to them concerning the subject matter of the dispute before or during the preliminary court session on the case, concerning the dispute. The novelty of the CPCU claims to protect the rights and interests of unspecified consumers if there is enacted for them court decision which came into force and confirms fact of selling goods of unappropriated (low, poor) quality for those unspecified consumers according to part 5 Art. 96 of the CPCU (for example, when a group is numerous; typical subject and grounds of the dispute, etc.). Also the Code (Art. 32 of the CPCU) gives possibility to file group claims (such as those which concern consequences of vehicle accidents, the environment, market of securities, consumer rights protection etc.). However, in Ukrainian legal procedure group claims are very rare because Ukrainian civil procedural law has no specific norms, which concerns the procedure and mechanism of filing and litigation of group claims. Other words, the CPCU has no norms, which are similar to civil procedure of Common Law countries (USA, Canada, Australia, UK). The Problem of Court Session Record by Technical Means Fundamental changes regarding recording court session by technical means according to CPCU did not happen. The

132 EDUKACJA PRAWNA 130 innovation is that instead of court records secretary of judicial session during court hearing must keep a judgment docket. As a rule in many courts only audio recording is conducted, while it is necessary to use a specialized digital reporting equipment which would enable not only recording, but also would contain technical information and could provide printed copies of the court hearing report. The advantage of the mentioned kind of recording is that parties can have prepared procedural document immediately. Compulsory introduction of such innovations in all courts could help ensure better discipline during the trial, facilitate passing a full, impartial, legitimate and reasonable judgment, prevent protraction of the process and so on. Another problem is the fact that the fifth chapter of the CPCU provides no procedural consequences if the judge broke the regulation of part 1, Art. 197 CPCU, namely will not record the court session by technical means. Such changes would increase the responsibility of the judge. In order to improve civil procedural law, in particular Chapter 5 of the CPCU, it is advisable to supplement Art. 197 of the CPCU with following text: "Non-application of technical means for court proceedings recording in cases where it is compulsory, entail the invalidity of the relevant proceedings and its results. The only exception should be when parties do not mind against exception of the recognition of such judge s actions (and consequences) as valid" [1]. The Problem of Notification of the Parties About Court Hearings The Civil Procedure Code of Ukraine, unlike the previous one (adopted in 1963), regulates the issue of defendant notification more precisely. There are two kinds of notification: judicial summons and judicial summons-messages. According to the art. 74 of the CPCU the judicial summons shall be sent to the persons involved in case, witnesses, experts, scholars, interpreters and judicial summons-messages to the persons involved in the case with reference to commitment procedural actions, where the participation of these persons is not mandatory. The article of the temporal CPCU, which concerns notification of the defendant about the time and place of the court session by publishing advertisements in press, is not perfect. The question is that not all messages in the press are available to individuals consequently they can not be acquainted with them. In addition, such notifications are not always published in press with the largest circulation. It should be clearly defined in which media mentioned judicial summons should be printed. Taken into consideration new information technologies, there should be an opportunity to consider other means of parties notification of judges summons. In particular, as a means of communication court may use appropriate web page, notify by using s, fax, mobile phones etc [2, с. 99]. The Court Order as CPCU Innovation In the CPCU appeared such novelty as a court order, which is practiced in many countries. This is a simplified review of cases, when in fact there is no dispute, but civil case is still available. The law indicates that the court order is a special form of a judgment and, at the same time has the force of an executive document that is enforceable under the rules established for execution of judgments in the manner prescribed by the law. The feature of the proceedings is that the parties are not a plaintiff and a defendant but a demandant and a debtor. However, in some articles of the CPCU the demandant is called a plaintiff (for example, part 2 article 98 of CPCU) [3, с. 95]. This new CPCU increased the list of requirements under which the court order may be issued. Thus, according to the new version of art. 96 of the CPCU the court order may be issued for the following types of claims: the claim on recovering of accrued but not paid amount of employee s wages is filed; the claim on recovering costs for the detention of the defendant, the debtor or vehicles of the

133 131 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE debtor; the claim on the recovery of debts on housing payment and communal services, telecommunication services, television and radio broadcasting services; the claim on the award of child support in the amount of thirty percent of the subsistence minimum for a child of relevant age. This rule applies if this case is not related to the establishment or contesting paternity (maternity) and there is no need to involve other interested persons; the claim on the return value of defective (for example, flawed or spoilt in manufacture) goods if there is a court decision which came into force and concerns the fact of defective goods sale. Moreover, such court decisions should concern an undefined group of consumers. Several researchers, including Ya. Romanyuk and I. Beitsun, believe that the courts of the first instance are overloaded with cases, thus, they recommend to give to the notary the cases which do not contain the dispute about the law. In their opinion, the judicial procedure shall be applied only in the case of the elements of the dispute, the legal conflict, and should not be in the performance of purely technical functions. As mentioned above, researchers point out that in France notarial act has direct executive power which is equal to the force of a court decision [5]. To support this idea Ya. Romanyuk and I. Beitsun mention decree of the President of the Belarus Republic (from "Concerning some issues of notarial activities") that gives to the notaries further requirements of a similar nature: charge of insurance contributions (insurance premiums) from individuals according to the contracts of compulsory insurance; individual debts for bank credits; individual debt from rent of commercial premises etc. Furthermore, according to part 2 of the Decree abovementioned requirements can not be considered in the courts according to mandatory proceedings [5]. Solving the problem of overloading the courts should be one of the strategic objectives of reforming the judicial process. Obviously, without the introduction of innovative approaches it is impossible to solve this problem. Furthermore, excessive overload of courts with cases should not justify the excessive length of the proceedings. According to the Constitution of Ukraine jurisdiction of the courts extends to all legal relations arising in the country (part 2, Art. 124). However, this does not mean that only courts should consider various issues of social life, as there are other means of solving conflicts (mediation, notary). Thus, court should first of all consider cases related to legal disputes. Alternative Methods of Dispute Resolution The basic idea of the reform lays down in the necessity to implement modern methods of civil proceedings, including alternative dispute resolution process at the early stages of court proceeding; the use of simplified procedures; the use of non-judicial methods of conflict resolution. Of course, there is an army of skeptics on alternative ways of solving legal conflicts (including among qualified lawyers)? Nevertheless, taking into consideration the present conditions of justice in Ukraine, mediation would give the opportunity to decide the cases fairly (equally), while the courts do it first of all legally. Settlement of the claim in court may have negative consequences. Asymmetric judgment not only stops, but often leads to escalation of the conflict between the plaintiff and the defendant (in civil cases the parties are often close relatives, neighbors, colleagues, etc.). Not always, cases end with a judgment in the court of first instance; appellate, cassations, stages of enforcement lead to new material, moral, temporal costs and on the negative emotional background. To reduce these negative consequences it would be reasonable to use the experience of other countries in the mediation procedure. In particular, the experience of Poland, Germany, the Scandinavian countries shows the real possibility to reach an amicable agreement of a large number of civil cases. Moreover, such reconciliation often happens not only in relation to the cases, but also in

134 EDUKACJA PRAWNA 132 subsequent human relations. Current civil procedure legislation of Ukraine also entitles the parties to conclude an amicable agreement (Articles 31, 130, 173, 175, 306, 372 CPCU). However, an effective mechanism of influence on the parties for the purpose of reconciliation is not offered neither by law nor jurisprudence. The mediation process, unlike court proceeding, does not require the preparation and provision of a significant number of documents, compliance with procedural rules. And when the parties do not follow this rules or their activities slightly differ from demanded they may fail. Informal and flexible property is inherent for mediation. Compared to the judicial process, which can last several years, mediation saves time. This alternative method of conflict resolution reduces the workload of the courts and allows them to concentrate on complex cases, enhances the reputation of the judiciary. The parties are offered substantial rights and powers in mediation. The parties also give the mediator precisely defined volume of procedural powers, he has no right to judge, evaluate, adopt and articulate any decision. The mediator may collect information, study and generalize it, make notes, manage the negotiation process, creating a favorable atmosphere, but is not authorized to influence on the process of reconciliation through his/her own applications [4, с ]. European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (from ) recommends to provide cases in trial only after failing to resolve the dispute by alternative means. Priority of mediation is also mentioned in the Agreement on Partnership and Cooperation between the members of European Union. Code of conduct for mediators, which is designed to give a greater confidence in mediation was supported by the European Commission in Thus, to be eligible for further integration with European Union, Ukraine must implement abovementioned requirements concerning mediation process. The Problem of Overload and Responsibility of Judges The objective of civil justice is a fair, impartial and well-timed consideration and resolution of civil cases to protect affected, unacknowledged or disputed rights, freedoms and interests of natural persons, the rights and interests of natural persons, state interests (art. 1 of the CPCU). All proceedings of persons involved in the case should be subordinated to this goal. In fact, there are many problems concerning quality, legitimate and equal resolution of civil disputes. I should start with the fact that the term "lawful" and "fair" decision is not interdependent, sometimes not related at all. Accordingly, the decision may be legal, but it does not mean that it is fair. First of all, the problem of the implementation of quality norms of material and procedural law tightly correlates with the quality of the Parliament (Verkhovna Rada in Ukraine). Overloaded judicial system is considered one of the main reasons of poor proceeding of cases and delays. A number of reforms have been conducted, but nevertheless the credit (trust) to the judges do not increase. Therefore, it is clear that the quality of proceeding can be achieved as a result of increased responsibility of judges for making decision. Probably, many of Ukrainian activists for protection of human rights (not judges) will agree that the civil process is often delayed not as a result of parties fault, but because judges often do nothing to restore justice. Some practicing judges, for example, the abovementioned Y. Romaniuk (a judge of the Supreme Court of Ukraine, the chairman of Judges council of Ukraine) in his articles believes that the rules of the CPCU allow parties to abuse their rights. For example, to postpone the trial with a purpose to provide the court with a non-existing evidence. Of course, some abuse of the law happens, however, if the judges respond to irrelevant petitions effectively it will help a lot to avoid delaying the process. Motive to win the case by one of the parties is natural (human), however the motive of a judge to make unfair

135 133 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE and illegal decision is criminal. The last one has a greater public danger than insignificant abuse of the law. To solve this problem (public control), it should be reasonable to create an open access to court decisions by lawyers in the sphere of human rights. It will help to conduct legal evaluation and constructive criticism of relevant judges. Currently Ukrainian society knows some high-profile cases of taking bribes in large or especially large amounts by judges. Therefore, in addition to the mentioned civil justice problems there is a predicament with personal and moral qualities of current judges in Ukraine. The judge is not liable for the quality of dispute resolution, consequently he/she can require a evidence in some cases, but in similar situations does not do so, understanding that the party will not be able to get evidence alone. It is obvious that it is necessary to provide in the CPCU the obligation of judges to request all necessary and possible evidence, otherwise the judicial decision may not be full, comprehensive and objective. The Problem of Access to Civil Justice According to art. 79 of the CPCU the court costs consist of the court fee and costs related to the proceedings. The second group includes: the costs of information and technical support; the cost of legal assistance; expenses of the parties and their representatives related to the appearance in court; the costs associated with the involvement of witnesses, experts, interpreters and performance of judicial examinations; the costs associated with the review of evidence at the place of location and committing other actions necessary for the proceedings. Compared to the Code of Civil Procedure of 1963, the CPCU of 2004 introduced a new type of court costs costs for information and technical support of the case. In art. 81 of the CPCU is mentioned that costs for information and technical support of the case include the costs associated with informing participants about the civil process and results of the case, as well as the costs associated with the production and issuance of copies of court decisions. Fortunately, article 81 of the CPCU was excluded from the Code in However, almost seven years plaintiff had been forced to pay double fee because purpose of art. 81 was almost the same as article 79 of CPCU. Law of 8 June VI "On Court Fee" significantly increased the necessary amounts to apply to court, compared to the previous rules of the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine On State Duty 7-93 dated 21 January Instead of binding to the non-taxable minimum income (Non-taxable minimum income amount of money (UAH 17) fixed in paragraph 5, part 1 chapter XX of Tax Code of Ukraine.) for citizens (as it was according to abovementioned Decree), the court fee is now tied to the minimum wage (The minimum wage is currently defined by the Law of Ukraine On the State Budget of Ukraine for the Year The minimum wage starting from December 2015 is UAH 1378.) appointed on January 1 of the calendar year in which the application (complaint) is send to the court. In fact, the court fee compared to the state duty increased several times because since the amount of non-taxable minimum income is only UAH 17. Taking into consideration difficult financial situation of the majority of Ukrainian citizens of Ukraine, it is obvious that access to the justice is substantially narrowed. Another problem is the violation of transparency and openness principals of the civil process. In most courts of Ukraine guards allow to entrance court only for parties or those who are relevant to the case (experts, witnesses etc.). Often, even law students cannot attend court proceedings. Guards motivate it because of absence of empty seats, a small size of the courtroom, or any other unacceptable reasons. In Ukraine, as in most countries, the legislative body is the parliament. Unfortunately, many MPs are far from understanding main principles of legislation. Often they are not able to understand law and economy properly, implement fair (just) laws

136 EDUKACJA PRAWNA 134 for the benefit of the majority, rather than individual lobby groups or persons. Therefore, the effect to implement appropriate changes quickly is broken not only in the civil procedural law, but also in other areas of law. Often parties rights are declared with leveled material law, however, there is no mechanism for the implementation of this law (the relevant rules of procedural law are absent). Conclusion Summarizing the abovementioned, it should be noted that the Civil Procedure Code of Ukraine accumulates the experience of legislative practices of a number of foreign countries. In general, the CPCU inherited the structure and content of the similar Code of Such similarities to the previous Procedural Code leaded to collision among articles of the Code. Thus, Ukrainian society has not yet received full settlement of civil process; however, lawyers have the opportunity to test in practice a number of innovations and contribute to improving the existing CPCU. It is extremely important to create conditions for the proper and effective implementation of civil procedure by judges, parties and lawyers. The criterion should be not only the compliance with the regulations, but also making fair decisions based on own impartial beliefs of judges. Problematic aspects of modern civil process are: collisions, overloads of judicial system, absence of relevant procedural norms, abuse of the law, lack of alternative dispute resolution process. In general, civil procedural law of Ukraine is rather progressive and effective when it is used properly. The problem of justice measuring lies in wrong, illegal or improper use of the civil law first of all by judges. Next serious problem is the absence of satisfaction of judicial decisions. Analysis of the above problems shows that the reason for this phenomenon is ineffective (illegal) activities of relevant officials, not the imperfect legal system. I agree that there are problems in the civil process of Ukraine and they need regulation. However, they are not global and do not prevent judges from performing their activity effectively. References 1. Ахмач Г. Про вдосконалення положень окремих норм Цивільного процесуального кодексу України // Журнал Віче [Електронний ресурс]. Режим доступу : 2. Бевзенко В. Переваги і недоліки нового Цивільного процесуального кодексу України // Юридичний журнал C Луспеник Д. Заочне рішення: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення // Право України С Подковенко Т. Медіація як один з альтернативних способів розв язання юридичних конфліктів // Держава і право. Юридичні і політичні науки Вип. 45. С Романюк Я., Бейцун І. Актуальні питання реформування Цивільного процесуального кодексу України [Електронний ресурс]. Режим доступу : 6. Цивільний процесуальний кодекс України від (редакція станом на ). [Електронний ресурс] : Офіційний портал Верховної Ради України. - Режим доступу: References 1. Ahmach H. Pro vdoskonalennia polozhen okremyh norm Tsyvilnoho procesualnoho kodeksu Ukrainy // Zhurnal Viche [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : 2. Bevzenko V. Perevahy ta nedoliky novoho Tsyvilnoho procesualnoho kodeksu Ukrainy // Yurydychnyi zhurnal S Luspenyk D. Zaochne rishennia: yoho tsili, protsedura, problemy ta shlahy ih vyrishennia // Pravo Ukrainy S Podkovenko T. Mediatsia yak odyn z alternatyvnyh sposobiv rozviazannia pravovyh konfliktiv // Derzhava i pravo. Yurydychni I oilitychni nauky Vyp. 45. S Romaniuk Ya., Beytsun I. Aktualni pytannia reformuvannia Tsyvilnoho protsesualnoho zakonodavstva Ukrainy [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu 6. Tsyvilnyi procesualnyi kodeks Ukrainy vid (redaktsiya stanom na ). [Elektronnyi resurs]: Ofitsiynyi portal Verkhovnoi Rady Ukrainy. Rezhym dostupu :

137 135 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Doctor of Judicial Sciences, Professor Karchevskyy M.V., Lugansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko Philosophy Doctor in Political Science, Assistant Professor Karchevska O.V., Volodymyr Dahl Eastern Ukrainian National University PRACTICAL PROOF OF SOCIAL THEOREMS Karchevskyy M.V., Karchevska O.V. Practical proof of social theorems Social theorems are offered, which describe fully enough the events taking place in Ukraine in and allow justified forecasting and building up realistic strategies of overcoming crisis tendencies. Political imitation theorem. Political struggle carried out mainly through imitation, mythologization of the electorate s consciousness always leads to social conflicts. The strength of social conflicts during political myths destruction is directly proportional to the duration of their use and intensity of their formation. Theorem on subjective-objective transformation. In the world of globalized social and political processes, the absence or substantial limitation of efficient civil society institutes creates danger for a community s subjectiveobjective transformation. In such a case, a community becomes only a nominal subject of certain rights, while in reality turning into an object of relations between other participants of the political process. Applying these theorems for analyzing the present-day state of affairs allows making the following conclusion: extensive use of political imitation together with insufficient institutionalization of the national civil society creates danger of a social conflict, which, in the conditions of the present globalization challenges may lead to subjective-objective transformation of the Ukrainian society. Minimizing the mentioned danger assumes two main directions of activity: firstly, reducing the use of imitation in all spheres of social life; secondly, creating and expanding the sphere of use of efficient communication between the society and government through a system of civil society institutes. Keywords: Ukraine, social conflict, imitation, civil society, social theorem. Problem definition. The years became the most difficult for the whole history of Ukraine s independence. The democratic gains recognized by skeptical analysts are almost lost today. Even the nonaligned status which must have protected the Ukrainians, did not work. One can accuse the external enemy of everything, however this would not help stabilize Ukraine s political system or give our country extra possibilities of getting out of the crisis. The events taking place in our country raise higher requirements to scientific reflection. Formulation of justified forecasts is in demand, as it is based on them that realistic strategies of crisis overcoming are possible. In the present work, we will try to formulate provisions explaining fully enough the events taking place and allowing justified forecasting. We will call such provisions social theorems. It is generally known, that in mathematics, a theorem is a statement having a proof in the theory under consideration. Such a proof is based on axioms taken as truth without proof or justification. Strict use of such an approach in social and humanitarian sciences is limited due to multiple paradigms of the scientific discourse. At the same time, it is methodologically allowed to formulate provisions based on sufficiently proven and practically generally recognized results of scientific development. Thus, in our opinion, the following are the key social theorems allowing to describe the current state of affairs: Political imitation theorem. Political struggle carried out mainly through imitation, mythologization of the electorate s consciousness always leads to social conflicts. The strength of social conflicts during destruction of political myths is directly proportionate to the duration of their use and intensity of their formation. Theorem on subjective-objective transformation. In the conditions of globalization of the world social and political

138 EDUKACJA PRAWNA 136 processes, the absence or substantial limitation of efficient civil society institutes creates danger for the community subjectiveobjective transformation. In such a case, the community becomes only a nominal subject of certain rights, in fact turning into an object of relations of other political process participants. Analysis of the latest research and publications. It is worth saying that the issue of political process imitation components as well as the problems of civil society and globalization processes are studied rather well. The so-called quasi-democracies were studied by Larry Diamond [0], Philippe C.Schmitter [0], Fareed Zakaria [0], Guillermo O Donnell [0], Thomas Carothers [0]. Important scientific results were obtained, classifications of quasi-democracies were offered, the conditions and reasons for their formation were established etc. In general, researchers state that in many countries, political regimes were created reproducing the institutional design of the western democracies, but filling it with a principally different meaning, formal democratic procedures can act as a façade concealing authoritarian practices [0, p. 105]. Civil society was subject of research by a number of scientists. At present, G.Alexander, A.Arato, J.Habermas, E.Hellner, E.Giddens, R.Darendorf, J.Keene, J.Cohen etc. are paying attention to the civil society concept research. A considerable contribution into the development of the civil society institutionalization concept within the framework of the present-day approach was made by Ukrainian scientists. The general theoretic problems of civil society development, determining its essence, structure, classification and functions are reflected in the works by M.Mykhalchenko, F.Rudych, I.Kresina, F.Kyryliuk, V.Gorbatenko, V.Barkov, G.Shchedrova, S.Kyrychenko, A.Kolodiy, V.Bebyk, V.Tsvykh, M.Riabchuk, G.Zelenko, O.Chuvardynskyy, O.Tupytsia and others. Thorough study of separate aspects of the civil society phenomenon, research on the problems and prospects of development of its institutes is contained in the works by S.Naumkina, V.Pashchenko, O.Babkina, M.Holovatyy, L.Kochubey, O.Novakova, V.Sukachov, O.Polishkarova, I.Gorokhovskyy, M.Prymush, T.Tatarenko, Y.Shveda, V.Shynkaruk, and others. At the same time, the modern social life trends require investigation of the problems lying at the intersection of political activity imitation component and civil society stabilization potential. The aim of this research is: to formulate the provisions sufficiently describing the events taking place in Ukraine during the years and on their basis to offer the national anti-crisis strategy conceptual vision. Description of the main material. It is clear that the issue of sufficiency of the theorems described above for exhaustive characteristics of the current situation is a matter of discussion. However, the two given provisions appear to capture the key trends and dangers of the national social life. Most other dangerous social trends can be rightfully treated as derivatives from the listed ones. The latter may cover the following: concealing the absence of strategic industry reforms with reform imitation; useless resolution of social conflicts through creation of new myths; reduction of the time from myth creation to social conflict during myth destruction, caused by electronic communications development. To some extent, the danger of the so-called political and legal decisions constitutes the development of the mythologization theorem. The myth here lies in the statement that in certain cases it is permitted or even useful to deviate from the legal norms and to resolve urgent problems this way. Like any myth, under the theorem, the mentioned one would have the expected negative result a social conflict. The first theorem is proved within the context of J.Habermas s public sphere and of the famous research by P.Berger and T.Luckmann The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge.

139 137 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Information technologies, namely PR, contributed the public sphere with masquerade used by participants to conceal their actual interests during their discussions about the affluent society or national interests. The above allows J.Habermas to call the modern political discussion a fake of the real public sphere, to talk on political life turning into a show played before the fooled spectators who are immediately ready to join it [0, p. 195; 0, p. 223, 225]. Thus, the following is offered as the working definition: political imitation is formation of the social opinion on socially useful results of activity of certain political actors upon their actual absence (political myths formation). The mechanism of formation of political imitation negative consequences can be characterized based on the work by P.Berger and T.Luckmann The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge [0]. They understand the reality as the quality to have being independent of our will or desire, characteristic of phenomena. Knowledge defines confidence in the fact that phenomena are real and have particular characteristics [0, p. 9]. Everyday life is a reality interpreted by people and having subjective significance for them as the integral world [0, p. 38]. It is the world created in their thoughts and actions, experienced by people as the real world. Researchers justify it with the fact that in the modern society, contrary to the traditional one, it is the mass media that generate the social memory and set the social meaning to events taking place [0]. Let us call the everyday life reality formed based on the information from the mass media the new reality. The new reality as the world created in people s thoughts and actions, experienced by people as the real world, corresponds to the new knowledge. Finally, a person, surrounded by imitation messages, loses the possibility of objective perception of reality, becoming an object of manipulation. A fundamental prerequisite of democratic transit ensuring political involvement ceases to exist. Political imitation manifested in systematic manipulation with the social consciousness, excludes the possibility of democratic transit. The consequences of political imitation lie in social conflicts. When the new knowledge reaches the critical difference with the objective reflection of the actual processes, a social conflict occurs. The strength of such a conflict depends on the intensity of indoctrination of certain political myths and duration of their use. Unfortunately we had an opportunity to not only think of the theoretical justification of this social theorem, but also received its practical proof during the events of the year 2014 in the Crimea, Lugansk, and Donetsk. Starting from 1991, political struggle in independent Ukraine was carried out according to the most primitive technology: the electorate was divided based on a small number of myths, and then each political power received its dividends during the next elections. During every subsequent election campaign, politicians raised the heat of the discussion, however during their relevant term of office they did not apply sufficient efforts to resolve the issues raised, which divided the electorate and which were used in the next election campaign for the same purpose. Such myths as the Russian language, history rewriting and Who feeds whom? were most actively used. The former assumed electorate division according to its attitude to the status of Russian as the second state language and various approaches to Ukrainian history interpretation being integral parts of it. None of the political parties has offered a solution of the mentioned problems, however they actively used it for electorate mobilization. In its turn, the primitive political discourse was in fact reduced to mutual accusations of limited intellect, facilitated formation of the relevant potential for a social conflict. The latter was based on manipulating the regional economy statistic figures. The current state of the economy confirms the

140 EDUKACJA PRAWNA 138 failure of such ideas. Food prices in the East of Ukraine and in the Crimea have gone high, while the life span in these regions has substantially decreased. Not the last cause for that was the trade blockade of the mentioned regions. At the same time, national producers lost their considerable sales markets without gaining new ones, while the energy sector is in permanent crisis due to the absence of a predictable market for coal of the relevant quality. The Who feeds whom? mythologeme appeared to be a shallow hypothesis on the possibility of separate existence of naturally interconnected regions of the same country. At the same time, longterm use of this myth in political struggle led to accumulation of the social conflict potential to a critical level. Thus, through active and long-term use of political imitations, the national political actors jointly formed the potential for the future social conflict. The next social theorem is proved based on generally recognized statements on the meaning of civil society, its place in the political process, as well as the general characteristic of globalization processes. It is worth noting that both civil society and globalization trends are explained differently within various concepts and theories. However, the statements recognized by most researchers would be enough for our goals. Civil society comprises a horizontal system of relations and self-organized institutes operating according to the principles of will and freedom from government influence. The main goal of civil society is to accumulate and represent the community and citizens interests in the social and political discourse. Civil society institutes ensure influence onto the government authorities for realization of the mentioned interests. Globalization is one of today s trends. It comprises a world process of economic, political, cultural etc. integration and unification. Globalization is dialectical. Together with obvious opportunities and advantages, it creates new dangers as well. The latter, for instance, includes the problem of substantial reduction of possibilities of the national governments in controlling the society. The issue of preservation by countries of their actual independence under the increasing influence of super-state formations caused by globalization is rather sharp [0]. In such a situation, civil society institutes of a particular country acquire the role of certain protectors. Efficient community interests representation in the social and political discourse of a country prevents the actual loss of independence, helps to avoid the development of negative trends during integration of a particular country into the global community. In globalization conditions, civil society institutes ensure compliance with the community s political and economic interests, preservation of the cultural identity. Accordingly, a country entering the globalization processes with insufficiently developed civil society faces the danger of actual sovereignty loss, the danger of what was called the subjective-objective transformation at the beginning of this work, i.e. transformation of a community from a subject of certain rights into the object of relations between other, more influential subjects with regard to such a community. Unfortunately, this theorem was also proved in practice during the events of the year 2014 in the Crimea, Lugansk, and Donetsk. The national practice of civil society organizations clearly demonstrated broad abuse of administrative power. This led to creation of quasi-structures unable to efficiently perform the functions of society interests representation. The civil sector had no sufficient potential for ensuring political stability [0]. Because of that, within the 2014 social conflict, Lugansk, Donetsk, and Crimean communities were deprived of actual representation, their interests being ignored. People in no way related to representation of interests of the relevant communities got control over the mentioned regions. Subjectivity was not renewed in the condition of forced internal displacement as well. Nearly 1.5 million internally displaced persons were deprived of the right to vote at the local elections of Thus, the absence

141 139 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE of efficient civil society institutes became one of the reasons for transformation of the Lugansk, Donetsk, and Crimean communities form subjects of social being into objects, with regard to which deep concern is being expressed. The social theorems described above and the proposed proofs allow switching to analysis of the current situation, formulation of forecasts and conclusions regarding the development strategies. Firstly, like before, the lion s share of political imitation penetrates into the Ukrainian political discourse due to the ruling power. Justifying themselves with the complicated social and political situation, the today s mass media are making enormous manipulative influence. The existing situation is not a secret even for foreign researchers. Thus, in his recently published work Ukraine: Tangled Ball (Ukraine: l engrenage), Jean-Michel Vernochet notes, There is no particular freedom in the information sphere. The press substitutes the reality not for pleasure but because of performing an important function for the existing political order. Faking leads to the Fourth Power s sacred function becoming to say the truth needed for the ruling power [0]. As the result, we are having an amorphous electoral field, ready to accept new political imitations due to systematic manipulations. It is clear that the feedback of the excessively radicalized Ukrainian society to ruining the newest political myths may appear as destructive as in 2014, or even lethal for the country. Secondly, in spite of certain positive movements in building up a civil society, the national social and political discourse remains without efficient representation of communities interests. The vast majority of civil actions is outside the legal field. This makes settlement of the relevant conflicts impossible, creates extra social tension, makes the prospects of starting a civilized dialogue between the government and the civil society, so needed today. It is worth agreeing with O.Panych: Today Ukraine is experiencing the next, a quite sharp crisis of citizens trust towards the government. One of the most obvious causes is the lack of working means of social communication, multiplied by the amorphousness of the Ukrainian civil society. [0] Considering the contents of the second social theorem, one needs to admit the increase of the probability of subjective-objective transformation for not only regional, but of the whole Ukrainian community. Thus, extensive use of political imitation together with the insufficient level of institutionalization of the national civil society creates the danger of a social conflict, which, in the conditions of the modern globalization challenges, may cause subjective-objective transformation of the Ukrainian community. Minimization of the mentioned danger assumes two main directions of activity: firstly, reducing the amount of imitation component in all spheres of social life; secondly, creating and expanding the sphere of use of efficient communication between the community and the government via a system of civil society institutes. As seen, it is these provisions that can serve as the basis for building up the national anti-crisis strategy in the social sphere. Conclusions. Thus, the formulated social theorems allow to characterize the events taking place in the years in our country fully enough, to analyze the current state of affairs, to offer a justified forecast and formulate the basic provisions of the national anti-crisis strategy in the social sphere: Extensive use of imitation in political struggle created considerable potential for a social conflict; Insufficient institutionalization of civil society in the course of realization of such conflict potential in the year 2014 led to subjective-objective transformation of the relevant communities (Lugansk, Donetsk, the Crimea); At present, the level of use of political imitation has not changed, no key quality changes in civil society institutionalization are observed, thus in the context of proved social

142 EDUKACJA PRAWNA 140 theorems such circumstances require ascertaining the increase of the danger of subjective-objective transformation of the Ukrainian community; Minimization of the negative consequences of political imitation as well as development of a constructive dialogue between the government and the civil society have to form the basis of the anti-crisis strategy in the social sphere. References 1. Carothers T. The End of the Transition Paradigm / T. Carothers // Journal of Democracy Vol. 13. P Habermas J. The Structural Transformation of the Public Sphere: An Inquiry into a Category of Bourgeois Society [translated by Thomas Burger with the assistance of Frederick Lawrence]/ Jurgen Habermas. Cambridge, Massachusetts : MIT Press, р. 3. Berger P. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge / P.Berger, T.Luckmann; translation by Y.Rutkevich. Moscow: Medium, p. 4. Varoujan J. Ukraine: From Cool to Real War? [Electronic resource] / Jean Varoujan // InoSMI Accessed at: _source=vk1#ixzz3cc5sgoxx. 5. Diamond L. Is the Third Wave Over? [Electronic resource] / Larry Diamond // Polis No 1. Accessed at: publikacii_polisa/d/ Dimond_Proshla_li_3_volna_demokratizacii.pdf. 6. Zakaria, Fareed. The Future of Freedom: Illiberal Democracy at Home and Abroad / Fareed Zakaria; Translation from English under the editorship of V.L.Inozemtsev; Post-Industrial Society Research Centre, Svobodnaya Mysl-XXI magazine. Moscow: Ladomir, p. 7. Karchevska O.V. Institutionalilzation of Civil Society as a Factor of Stability Democratic Policy in Modern Ukraine: autoabstract of thesis by Candidate of Political Sciences: / Karchevska Olena Vasylivna; Volodymyr Dal Eastern Ukrainian National University. Lugansk, p. 8. Luneyev V.V. Globalization, Organized Crime, Terrorism [Electronic resource] / V.V.Luneyev // Institute of State and Law of the Russian Academy of Sciences. Accessed at: 9. O Donnell G. Delegative Democracy [Electronic resource] / Guillermo O Donnell // Gumer electronic library. Accessed at: nn_del.php 10. Panych O. Anatomy of Ukrainian Alarmism [Electronic resource] / Oleksiy Panych // Ukrainska Pravda Accessed at: 9/ 11. Pugachov V.P. Informational and Financial Totalitarianism: Russian Experiment following American Scenario / V.P.Pugachov // MSU Vestnik. Series 12. Political Sciences. Moscow, No 4. P Riabushkina V.A. Modern Quasi- Democracies / V.A.Riabushkina // Politiya No 4. P Webster F. Theories of the Information Society. / Frank Webster [translation from English by M.V.Arapova, N.V.Malykhina; under the editorship of Y.L.Vartanova]. Moscow: Aspect Press, p. 14. Schmitter F.C. Dangers and Dilemmas of Democracy [Electronic resource] / Philippe C. Schmitter // Predely Vlasti. Accessed at:

143 141 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ старший викладач С.Пронь pron@ukr.net EVALUATE THE PERFORMANCE OF AGROAVIATION WORKS ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ АГРОАВІАЦІЙНИХ РОБІТ Pron S.V. Evaluate the performance of agroaviation works The article provides analysis the existing methods for evaluating effective execution of airchemical works (agroaviation works ) and improved method for determining the effective execution of air-chemical works in the processing of agricultural lands when applying of pesticides, agrochemicals, of biological settlement facilities. Improved method of determining breakeven point agroaviation works execution of works according to the technical and operational performance of aircraft, location or airfield runway and geometrical parameters of manufacturing agricultural area. Keywords: aviation works in agriculture; agroaviation works; aviation chemical works; methods of evaluating the effectiveness of airchemical works; break-even point agricultural of aviation works. Пронь С.В. Оцінка ефективності виконання агроавіаційних робіт В статті проаналізовано існуючі методи оцінки ефективності виконання авіаційнохімічних робіт (агроавіаційних робіт), та удосконалено методику визначення ефективності виконання авіаційно-хімічних робіт під час обробки сільськогосподарських угідь при застосуванні пестицидів, агрохімікатів, розселення біологічних об єктів. Удосконалено методику визначення точки беззбитковості виконання агроавіаційних робіт залежно від техніко-експлуатаційних показників повітряних суден, місця розташування аеродрому або злітнопосадкової смуги та геометричних параметрів оброблювальної сільськогосподарської площі. Ключові слова: агроавіаційні роботи; методика оцінки ефективності проведення авіаційно-хімічних робіт; межа беззбитковості агроавіаційних робіт. Пронь С.В. Оценка эффективности выполнения агроавиационных работ В статье проанализированы существующие методы оценки эффективности выполнения авиационно-химических работ (агроавиацийних работ) и усовершенствована методика определения эффективности выполнения авиационно-химических работ при обработке сельскохозяйственных угодий при применении пестицидов, агрохимикатов, расселения биологических объектов. Усовершенствована методика определения точки безубыточности выполнения агроавиацийних работ в зависимости от технико-эксплуатационных показателей воздушных судов, места расположения аэродрома или взлетно-посадочной полосы и геометрических параметров обрабатываемой сельскохозяйственной площади. Ключевые слова: агроавиацийни работы; методика оценки эффективности проведения авиационно-химических работ; предел безубыточности агроавиацийних работ. Постановка проблеми На сьогоднішній день Україна переживає найскрутніші часи в історії її незалежного існування держави. Неухильне зростання цін на паливно-мастильні матеріали (ПММ), на газ, на електроенергію, що в свою чергу, піднімає вартість запропонованих послуг. Здешевлення національної валюти та ситуація в державі призводить до банкрутства раніше платоспроможних підприємств, тому важливим є визначення точки беззбитковості для різних видів агроавіаційних робіт з урахуванням впливу діючих факторів. Таке дослідження може використовуватися для визначення прибутку або збитку при оброблюванні авіаційною технікою сільськогосподарських угідь під час внесення пестицидів та агрохімікатів, а також розселення біологічних об єктів. Задача визначення точки беззбитковості та

144 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 142 ефективності використання повітряного судна при проведенні агроавіаційних робіт реалізується за рахунок оцінки рівня отриманого прибутку або збитку з урахуванням часу технологічного циклу, собівартості агроавіаційної обробки 1 га сільськогосподарських угідь та тарифу на агроавіаційну обробку, трудових затрат на внесення 1 тонни робочої речовини, залежно від довжини гону оброблювальної ділянки та довжини підльоту від злітнопосадкової смуги аеродрому. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичними та практичними аспектами підвищення ефективності застосування авіації в сільському господарстві займалося багато зарубіжних та вітчизняних вчених, у тому числі М.І. Славков, Агарков В.В., Дибир А.Г., Копичко В.П., Дибіхін К.Ю., Асовський В.П., Султанов Н.З., Худоленко О.А., Федоренко М.А, Огородніков П.І., Усик В.В., Михайлов Г.М.. Юн Г.М., Матійчик М.П., Герасименко І.М., Марінцева К.В. та інші. В цих роботах достатньо висвітлені питання ефективності виконання агроавіаційних робіт та формування парку повітряних суден (ПС) для виконання цих робіт. Але в цих роботах недостатньо приділяється увага методам оцінки економічної доцільності проведення агроавіаційних робіт. Мета статті. Проаналізувати існуючі методи оцінки економічної доцільності проведення агроавіаційних робіт, та удосконалити методику визначення ефективності використання повітряних суден під час обробки сільськогосподарських угідь при застосуванні пестицидів, агрохімікатів, розселення біологічних об єктів. А також удосконалити методику визначення точки беззбитковості при проведенні агроавіаційних робіт залежно від технікоексплуатаційних показників повітряних суден, місця розташування аеродрому або злітно-посадкової смуги та геометричних параметрів оброблювальної сільськогосподарської площі. Виклад основного матеріалу. Методи оцінки ефективності проведення агроавіаційних робіт відноситься до галузі сільського господарства і можуть використовуватися для оцінки отриманого прибутку або збитку при оброблюванні авіаційною технікою сільськогосподарських угідь під час внесення пестицидів та агрохімікатів, а також розселення біологічних об єктів. Як відмічено в роботі [ 4 ] «Авіаційно-хімічні роботи» прийнято називати «Авіаційне розподілення речовин і біологічних об єктів». Авіаційно-хімічні роботи займають найбільшу частку у системі авіаційних робіт. В свою чергу авіаційно-хімічні роботи розподіляються на авіаційні роботи в сільському господарстві та авіаційні роботи з обслуговування лісового господарства. Нами запропоновано уточнення терміну авіаційно-хімічних робіт у сільському господарстві. Оскільки сільське господарство відноситься до аграрного сектору, то доцільним є введення терміну «агроавіаційні роботи», що дає можливість більш суттєвого відображення авіаційнохімічних робіт у сільському господарстві [ 5 ]. Існуючий метод оцінки проведення авіаційно-хімічних робіт [ 1 ], який дозволяє виконувати комплексні розрахунки технічних та економічних показників літаків та вертольотів, технологій авіаційно-хімічних робіт в залежності від територіальних та кліматичних умов, визначає вплив конфігурації та розміру сільгоспугідь на продуктивність та вартість обробки одного гектару. Недоліком цього методу є відсутність урахування відстані підльоту повітряного судна до оброблювальної території, що впливає на прогнозування прибутковості або збитковості агроавіаційних робіт. Існуючий метод визначення продуктивності льотної години повітряних суден (ПС) сільськогосподарського призначення [ 2 ] за показником разового

145 143 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE завантаження ПС робочою рідиною та її нормами витрат з урахуванням тривалості одного робочого польоту ПС має наступні недоліки: відсутність урахування часу, необхідного для запуску двигунів, вирулювання на старт, підрулювання при завантажуванні ПС робочим розчином; неможливість оцінити собівартість робіт та прибуток від виконання агроавіаційної обробки залежно від розмірів сільськогосподарських угідь. Найбільш прийнятним за технічною суттю та сукупністю ознак до корисної моделі, яка заявляється, є метод оцінки прибутку при проведенні авіахімічних робіт [ 3 ], який є найближчим аналогом і був обраний за прототип. Згідно з цим методом, при визначенні точки беззбитковості обробки сільськогосподарських угідь при внесенні пестицидів та агрохімікатів, а також розселення біологічних об єктів за допомогою ПС, враховуються показники: одноразове завантаження ПС робочою речовиною та її норми витрати за годину, собівартість льотної години та тариф на обробку 1 гектара сільськогосподарських угідь, техніко-експлуатаційні параметри ПС та геометричні параметри оброблювальної сільськогосподарської площі. Недоліками методу-прототипу є: використання в розрахунках тарифу на обробку 1 га сільськогосподарських угідь, узагальненого за статистичними даними по застосуванню різних типів ПС сільськогосподарського призначення; не враховується час, необхідний для запуску двигуна, вирулювання на старт та підрулювання до місця завантаження робочою речовиною. Автором запропоновано удосконалення методики визначення економічної доцільності використання ПС при обробці сільськогосподарських угідь при застосуванні пестицидів та агрохімікатів, а також розселення біологічних об єктів та межі беззбитковості при проведенні агроавіаційних робіт залежно від технікоексплуатаційних показників ПС, місця розташування аеродрому або злітнопосадкового майданчику (ЗПМ) та геометричних параметрів оброблювальної сільськогосподарської площі. Досягнення поставленої мети реалізується за рахунок оцінки прибутку або збитку при агроавіаційній обробці сільськогосподарських угідь з урахуванням часу технологічного циклу, собівартості агроавіаційної обробки 1 га сільськогосподарських угідь та тарифу на агроавіаційну обробку, трудових затрат та витрат праці на внесення 1 тонни робочої речовини, залежно від довжини гону оброблювальної ділянки та довжини підльоту від злітно-посадкової смуги аеродрому. Методика оцінки економічної доцільності проведення агроавіаційних робіт реалізується наступним чином. На основі техніко-експлуатаційних характеристик обраного ПС сільськогосподарського призначення (тривалість запуску двигуна, завантаження хімбаків ПС робочою речовиною та вирулювання на старт; час, необхідний на зліт, розвороти та посадку; швидкісні характеристики ПС; оптимальне завантаження та норма витрати робочої речовини; ширина робочого захвату), периметру оброблювальної ділянки, за яким встановлюється оптимальна довжина гону, та відстані дольоту ПС зі злітнопосадкової смуги аеродрому до сільськогосподарських угідь розраховується загальна тривалість технологічного циклу (Тц). Для обраного повітряного судна сільськогосподарського призначення проводять розрахунки собівартості льотної години (С') за статтями витрат авіапідприємства на ремонт, технічне обслуговування та амортизацію ПС, оренда місць стоянки в аеропорту, метеозабезпечення, паливномастильні матеріали, сертифікат експлуатанта, ліцензії, відрядження, фонд оплати праці, страхування, відрахування

146 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 144 на соціальні потреби, рекламу і маркетинг та інші. З урахуванням собівартості льотної години (С'), рентабельності (К), податку на додану вартість (ПДВ), оптимального завантаження хімбаків ПС робочою речовиною (Г) та нормою її витрати (Н), загальної тривалості технологічного циклу (Тц) обраного повітряного судна, розраховують тариф (Т) на агроавіаційну обробку 1 га сільськогосподарських угідь за формулою: (( С С К) ( С ПДВ)) Н Т Т 60 Г (1) Можлива максимальна фактична оброблена площа сільськогосподарських угідь (Sф) обраним типом повітряного судна обчислюється за формулою : S ф (2) Економічну доцільність (Дп фінансовий результат) проведення агроавіаційних робіт розраховують за формулою: Д п Г Н 600 * Г 10 * Г * t розв 120 * Д дольоту S ф Т С t 4 t5 t6 Н * Ш роб * V роб Н * Ш роб * Д гон Vдольоту (3) де Ш роб ширина робочого захвату, м; V роб робоча швидкість над оброблювальною ділянкою, км/год; V дольоту швидкість ПС при дольоті до/назад оброблювальної ділянки, км/год; t роз час розвороту; Д гон довжина гону, км; Д дольоту довжина дольоту, км; t 4 час на зліт та посадку, хв; t 5 час запуску двигуна та вирулювання на старт, хв; t 6 час підрулювання для завантаження робочою речовиною, хв. ц Далі проводиться аналіз одержаних результатів за наступними критеріями: від ємні значення ( Д ) характеризують грошовий еквівалент збитку, ( Д п ) = 0 межа беззбитковості проведення агроавіаційних робіт, ( Д п ) > 0 показник прибутку. Перевагами запропонованого способу є: можливість більш достовірно та точно оцінити грошовий еквівалент прибутку або збитку при обробці сільськогосподарських угідь; визначення тарифу на агроавіаційну обробку для різних типів повітряних суден сільськогосподарського призначення з урахування собівартості льотної години, рентабельності та податку на додану вартість; оцінка тривалості технологічного циклу повітряного судна з урахуванням часу, необхідного для запуску двигуна, завантаження хімбаків повітряного судна робочою речовиною та вирулювання на старт. Висновок. В даній статті удосконалено методику оцінки економічної доцільності проведення агроавіаційних робіт, яка полягає в визначенні збитку, прибутку та точки беззбитковості проведення обробки сільськогосподарських угідь повітряним судном з урахуванням технікоексплуатаційних показників повітряного судна, довжини гону оброблювальної ділянки, відстані підльоту повітряного судна від злітно-посадкової смуги аеродрому або злітно посадкового майданчика. Ця методика відрізняється від існуючих тим, що визначення тарифу на агроавіаційну обробку проводиться з урахуванням собівартості льотної години повітряного судна, рентабельності, податків на додану вартість та тривалості технологічного циклу повітряного судна, що враховує час запуску двигуна, завантаження хімбаків робочою речовиною та вирулювання на старт. п

147 145 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE Список використаних джерел 1. Костина И.С. Технико-экономическая модель определения приведенных затрат единицы технологической операции при проведении авиационно-химических работ / Костина И.С. // Вестн. Оренбург. гос. ун-та С Методика определения экономической эффективности применения авиации в сельском хозяйстве. Министерство гражданской авиации СССР от г. М., с. 3. Федоренко М.А. Исследование порога целесообразности применения самолета Ан-2 на работах в аграрном секторе / Федоренко М.А. // «Научный журнал КубГАУ» С Дибихин К. Ю. Повышение эффективности управления производством авиационно-химических работ : диссертация... кандидата технических наук : , Оренбург, с. 5. Пронь С.В. Авіаційнохімічні роботи в сільському господарстві в системі авіаційних робіт / С. В. Пронь, І. М. Герасименко// Інноваційні економічні технології для розвитку підприємств, регіонів, країн : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, жовтня 2014 р.). Дніпропетровськ : НО «Перспектива», Ч. 2. С References 1. Kostyna Y.S. Tekhnyko-эkonomycheskaya model' opredelenyya pryvedennykh zatrat edynytsy tekhnolohycheskoy operatsyy pry provedenyy avyatsyonno-khymycheskykh rabot / Kostyna Y.S. // Vestn. Orenburh. hos. un-ta # 6 S Metodyka opredelenyya эkonomycheskoy эffektyvnosty prymenenyya avyatsyy v sel'skom khozyaystve. Mynysterstvo hrazhdanskoy avyatsyy SSSR ot h. M., s. 3. Fedorenko M.A. Yssledovanye poroha tselesoobraznosty prymenenyya samoleta An-2 na rabotakh v ahrarnom sektore / Fedorenko M.A. // «Nauchnyy zhurnal KubHAU» # 1. S Dybykhyn K. Yu. Povyshenye эffektyvnosty upravlenyya proyzvodstvom avyatsyonnokhymycheskykh rabot : dyssertatsyya... kandydata tekhnycheskykh nauk : , Orenburh, s. 5. Pron' S.V. Aviatsiyno-khimichni roboty v sil's'komu hospodarstvi v systemi aviatsiynykh robit / S. V. Pron', I. M. Herasymenko// Innovatsiyni ekonomichni tekhnolohiyi dlya rozvytku pidpryyemstv, rehioniv, krayin : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Dnipropetrovs'k, zhovtnya 2014 r.). Dnipropetrovs'k : NO «Perspektyva», Ch. 2. S President of the Board CEASC Mykola Smolinskyy +48 (888) fond.rivne@gmail.com INNOVATIVE PROJECTS OF CEASC FOUNDATION AS A PART OF AN ENHANCING ROLE OF SMALL AND MEDIUM BUSINESS IN THE PROCESS OF EUROPEAN INTEGRATION OF UKRAINE ІННОВАЦІЙНІ ПРОЕКТИ ФУНДАЦІЇ CEASC ЯК СКЛАДОВА ПІДВИЩЕННЯ РОЛІ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ У ПРОЦЕСІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ Smolinskyy M.V. Innovative projects of CEASC foundation as a part of an enhancing role of small and medium business in the process of european integration of Ukraine The innovative projects of the foundation are considered in the article in order to promote the development of Ukrainian SMEs, sources of funding European and Ukrainian business are cited. Examples of educational programs of CEASC foundation such as project management and ISO standards and quality management through (TQM), created in cooperation with Polish universities, were given. Смолінський М.В. Інноваційні проекти фундації CEASC як складова підвищення ролі малого та середнього бізнесу у процесі євроінтеграції України В статті розглянуто інноваційні проекти фундації по сприянню розвитку українського МСБ, Наведено джерела фінансування європейського і українського бізнесу. Подано приклади освітніх програм фундації CEASC з проектного менеджменту і Стандарти ISO та управління через якість (TQM), які створено спільно з польськими університетами. Кілька останніх років в Україні тривають активні дискусії, присвячені євроінтеграційній тематиці. Донедавна усі

148 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 146 розмови точилися довкола двох компонентів євроінтеграції: безвізового руху і рівня зарплат у країнах ЄС, які і забезпечують європейцям високий рівень життя - все це європейська модель функціонування малого та середнього бізнесу. Європейські цінності орієнтовані на МСБ. Тому що саме цей сектор забезпечує інновації, робочі місця і власне є основою для європейського способу життя, стандартів і цінностей. В статті нами надалі не буде розділятися поняття малого та середнього бізнесу, тому що такого поділу немає при доступі до фінансових інструментів ЄС. Проте, інструменти, до яких має доступ МСБ, принципово недоступні для великого бізнесу. В Україні ситуація виглядає поки що інакше. Впродовж останнього року до країни приходять кошти у розмірі 600, 700, 800 млн. євро, на розвиток енергетики, сільського господарства, навіть на розвиток підприємництва МСБ. Фундація CEASC багато зусиль і часу вкладає у створення саме такого середовища. Сформовано низку інформаційних та освітніх проектів, які допомагають оснастити малий та середній бізнес усіма необхідними знаннями і інструментами для виходу на ринки ЄС. Це тренінги, закордонні стажування для підприємців, бізнес зустрічі, подібні тій, про яку зараз говоримо. Окрім цього, Фундація реалізує серію інноваційних проектів, які у форматі другої вищої освіти дозволяють підготувати висококласних фахівців для діяльності на європейському ринку. Це адекватна можливість для підвищення кваліфікації професіоналів. Особливо у сучасному світі, коли ситуація, що ми один раз отримали освіту і до кінця життя наші знання актуальні, виглядає неможливою. Основна мета роботи Фундації: Розробка нових технологій, нових економічних та міжнародних умов для розвитку МСБ в Україні. Фундацією організовано навчання за спеціальністю «Менеджер європейських проектів у фінансовій перспективі ЄС » (друга вища освіта). Впродовж дев яти місяців слухачі навчаються писати и подавати до обраних програм проекти з високим шансом на отримання дофінансування. Це, власне, і є той інструмент, за допомогою якого український МСБ може отримати кошти ЄС. На жаль, поки що ми стикаємося із тим, що в Україні фахівців з написання і управління такими проектами дуже небагато. Для порівняння у Польщі їх близько 12 тисяч. Відповідно, вони можуть ефективно працювати з усіма європейськими фондами і програмами, більше того працюють і залучають для розвитку країни десятки міліардів євро. Створюють в себе робочі місця, оновлюють інфраструктуру і забезпечують громадянам зовсім інший рівень життя. Також Фундація пропонує навчальну програму з отримання другої вищої освіти за спеціальністю «Стандарти ISO та управління через якість (TQM)». Статистика свідчить, що лише невеликий відсоток українських виробників впровадили на підприємствах європейські стандарти. Разом із тим, кілька тижнів тому Кабмін скасував близько радянських ГОСТів. Здавалося б, тепер виробник має можливість виготовляти продукцію за власними стандартами. Але, для того, щоб бути присутніми на будь якому ринку, виробникам доведеться виконати низку умов. А однією з ключових умов для присутності на європейському ринку є впровадження на виробництвах системи якості сімейства ISO плюс використання галузевих стандартів. Для того, щоб не лише щось виробляти, а й продавати на ринках, які нещодавно для нас відкрилися. Так, ми знаємо десятки прикладів успішної присутності українських продуктів на європейських ринках, але статистика свідчить, що лише 3-5% українських компаній взагалі в стані просувати свою продукцію на ці ринки з огляду на її відповідність європейським вимогам якості. Статистика свідчить, що 80% українських компаній не знають про

149 147 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE додаткові вимоги і стандарти, без яких просто не зможуть щось продавати не лише в Європі, а й в Україні. Це стосується усієї продукції, але зупинемось на продуктах харчування, як найбільш перспективній лінійці українських товарів. До 1 січня 2016 року Україна після підписання асоціації з ЄС зобов язалася перейти на систему ХАССП у виготовленні харчових продуктів. Цей перехід поки що відтермінований, але має відбутися протягом двох років. Згідно з концепцією харчового ланцюжка - «від поля до вилки», ХАССП має бути запроваджений на будь-якому харчовому підприємстві, що пов'язане з оборотом харчової продукції, включно із виробниками упаковки, ритейлерами та організаціями громадського харчування. Не тільки у виробництві харчової продукції, починаючи він насіння і завершуючи продуктами, але й усіх супутніх сферах! Для багатьох виробників це стало повною несподіванкою, проте запроваджувати ХАССП доведеться. Без цього нас не пустять на європейський ринок, та й у самій Україні торгівля без відповідності вимогам ХАССП буде заборонена. Наприклад, кілька десятків українських виробників молочної продукції, а також продукції тваринництва отримали право вивести продукцію на ринок ЄС. Це означає, що згадані виробники виконали всі вимоги стандартів, пройшли усі необхідні процедури сертифікації, підтвердження рівня якості, рівня безпеки і почали перші поставки на ринок Європейського союзу. Якісь підприємств. Нами проведено порівняльний аналіз ринки Польщі і України. При співставній кількості населення ринок Польщі в залежності від товарної групи в разів перевищує ринок України за купівельною спроможністю. Європейський ринок це об єднаний ринок із трьома базовими підходами: вільний рух товарів, вільний рух людей, вільний рух капіталів. Відповідно, усе наше законодавство мусить бути змінене з метою забезпечення аналогічних стандартів для України. Більше того, актуальним є прийняття антикорупційного законодавства. Оскільки, окрім технічної допомоги, у розмірі десятків міліардів євро, яку ми очікуємо у найближчі місяці, до України надходитимуть кошти на порядки більші. Тому потрібно створити законодавче поле, яке гарантуватиме, що ці ресурси будуть використані за призначенням. І тут ключовим пакетом є антикорупційний пакет. Україна має прийняти усі необхідні закони, запустити механізми контролю для безпечного находження ресурсів з ЕС. Поки що існує спротив в Україні: не прийнято норми роботи з цими ресурсами. Джерела фінансування європейського бізнесу: Перший етап інвестування власних ресурсів і коштів. На території ЄС існують також дотації, або так зване дофінансування. Це кошти структурних фондів ЄС і кошти держав членів Європейського союзу. Європейський союз погоджується віддавати частину свої коштів по певних правилах на вирішення тих чи інших проблем групі, громадській організації або бізнесовій структурі. Важливим моментом є те, що європейці не роблять різниці, хто юридично є отримувачем цих коштів. Це може бути і фірма, і органи влади, медична установа або громадська організація, головне, щоб цю інституцію можна було юридично ідентифікувати. Філософія ЄС у цьому питанні полягає у тому, що ресурси можуть отримати будь які організації, дотичні до процесів покращення рівня життя, створення робочих місць, вирішення проблем у тих чи інших пріоритетах Європейського союзу. І відповідно тут дискримінації немає. На відміну від інструментів, які зараз працюють в Україні. Наприклад, зараз вже є конкурсна документація по транскордонній програмі Україна Білорусь, через кілька місяців з явиться аналогічна програма Україна Білорусь

150 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 148 Польща. Там також будуть європейські кошти, але вони орієнтовані на юридичні особи з виключенням тих юридичних осіб, що мають на меті отримання прибутку. Наступні програми включатимуть і бізнес. Тому що на глобальному рівні політика змінюється. Неважливо, хто за надані кошти вирішує проблему головне, щоб вона була вирішена ефективно. Кредити і запозичення зрозумілий нам стандартний банківський продукт, але з невеликою специфікою. В Україні ви зможете взяти кредит під 36% і це буде ще непоганий відсоток. Коли учасники наших стажувань спілкуються із польськими бізнесменами, і кажуть навіть представникам банківського сектору про 36%, поляки просто не вірять почутому. В Європі так не буває. Буває 6%, 8%,9%, при професійній роботі буває 4%, і це повна вартість обслуговування кредиту. Тут вже наші учасники не вірять і кажуть, що так не буває. Але зараз ми це обговоримо і ви впевнитеся, що такі норми існують. Також ми поговоримо про такий інструмент, як лізинг, яким українці також часто бажають користуватися, але поки що через відсутність адекватного законодавства в Україні це проблематично. Існують два основні типи кредитів: Обіговий призначається на фінансування потреб,які виникають під час поточної господарської діяльності. Пам ятаємо, що ці ресурси ми використовуємо на поворотній основі і вони обов язково щось будуть коштувати. Інвестиційний кредит - використовується на фінансування або покращення основних засобів підприємства. Але тут треба розділити на власне інвестиційні кредити і кредити на фінансування інвестиційних проектів. Інвестиційний проект передбачає, що ми щось робимо, як правило, з нуля, те, чого не існує. Наприклад: створюємо виробництво, з новими робочими місцями, персоналом, виробничими приміщеннями. Це класичний інвестиційний проект, у якому банки також можуть брати участь. Он має декілька типів співфінансування. Уявіть собі інвестиційний проект, скажімо, вартістю 1 млн. євро. У нього ви можете інвестувати власні кошти, якусь частину нададуть банки і ці кошти треба буде повернути, і просто європейці не роблять зараз вже по іншому якась частина буде дотаційна, яку не потрібно повертати. А от класичний інвестиційний кредит ви можете отримати, якщо вам необхідно модернізувати основні засоби виробництва. Відповідно, підготовка документації на отримання цих двох типів інвестиційних кредитів буде трохи іншою. Будуть різні пакети документів, робота і банку і отримувача відрізнятиметься. Щодо термінів кредитування: Короткотермінові кредити до 1 року, середньотермінові 1-3 роки, довготермінові більше 3-х років. Такі ж правила діють і для лізингу. Як правило, банк не сам вирішує питання термінів і відсотків, ці правила регулюються національним законодавчим полем. Тому банки на території ЄС контролюються і не мають права заробити на своєму клієнті більше, ніж це передбачено у законодавстві. Оскільки норма банківського відсотку є стандартною, банки здебільшого конкурують за якість обслуговування клієнтів і нарощування клієнтських масивів. Інколи європейські банки спеціалізуються на тій чи іншій сфері. Наприклад: на медичних проектах, будівельних, логістичних, тобто займаються профільними сферами і мають для них найкращі рішення. Так само будемо розрізняти, чи гроші прийдуть на ваш поточний рахунок чи буде вимога відкрити окремий рахунок. Коли ми говоримо про кошти ЄС з того чи іншого джерела для того чи іншого типу проекту, як правило, буде вимога відкриття окремого рахунку, через який і буде відбуватися управління коштами, поворотними чи безповоротними немає різниці. Також слід звертати увагу на те, яким чином будуть обслуговуватися ці кошти. Оскільки, особливо в

151 149 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE інвестиційних проектах, ми ніколи не отримаємо повну суму одразу. Тому в документах мають бути розписані і транші отримання коштів і процедура погашення кредиту, і його захисту. До речі, така робота з траншами дозволяє оптимізувати інвестиції. Часто виявляється, що коли ви вже купили обладнання, відшкодували ПДВ, почали продаж продукції, вам не потрібна заявлена на самому початку сума. Тому вона може бути переглянута у бік зменшення. Забезпечення кредиту. В Україні найчастіше для отримання кредиту потрібна застава. В якості застави банки вимагають майно, яке можна при потребі досить швидко продати і погасити заборгованість. Так банки страхуються від ризиків неповернення. На території ЄС існує інша система кредитування. Наприклад, в Польщі існує фінансовий інструмент, який називається Джеремія. Цей продукт, орієнтований виключно на малий і середній бізнес. Потрібно написати бізнес план: або на започаткування справи, або на реалізацію модернізації. В залежності від регіону квота змінюється, але до ста тисяч доларів ви можете через цей інструмент отримати. Заставою є вексельний бланк чистий листок, підписаний вами. Зрозуміло, що коли ви залишаєте підписаний вексельний бланк, то тим самим даєте згоду на певні дії щодо вас у разі неповернення коштів. Але кредит можливо брати, маючи написаний бізнес план і розуміючи, як саме ви збираєтеся заробляти. Таким чином, не потрібно ніякої застави крім вашого доброго імені і бажання реалізувати проект. Окрім цього існує особиста застава. У цьому випадку важливо, хто особисто підписує кредитну заяву. Навіть якщо це робиться від імені фірми, ми розуміємо, що дуже часто фірма є товариством з обмеженою відповідальністю, і реалізація її майна може не покрити збитків кредитної установи. Але існує така річ, як страхування життя людини. І виявляється, що це реальна вартість. В Євросоюзі усі мають страховки, це може бути декілька міліонів євро. Страхування життя є хорошою банківською гарантією, яку банки приймають на забезпечення кредиту. Якщо по цьому кредиту щось станеться, то насамперед покриттям буде страховка конкретної людини, яка підписувала цей документ. Не фірма, яка реалізує проект, а саме ця людина. Причому банк спілкується не з людиною, а зі страховою компанією, де людина застрахована і беручи до уваги суму страховки, вирішує, чи надавати кредит вже фірмі. І це насправді є дуже поширений механізм, який з часом прийде і до України. У Євросоюзі страховий ринок є набагато потужнішим інструментом, ніж в нас і використовується у тому числі для розвитку бізнесу. Тому, беручи кредит, людина розуміє, що якщо щось із ним піде не так, банк і страхова компанія поділять її внески і вона матиме зовсім інше забезпечення при настанні страхового випадку. Цей інструмент поширений і він працює. І тільки потім іде, власне, майнова застава. Якщо у випадку зі страховкою транзакція здійснюється моментально, то у випадку із майном буде складніше. Оскільки його доведеться оцінювати, продавати і тільки потім можна буде погасити кредит. Тому застава майна в ЄС насправді непопулярна. При діяльності в Польщі необхідно звернути увагу на типи банків. 90% польських банків це кооперативні банки. Причому філії одного і того ж банку у різних містах можуть вести власну політику у роботі з клієнтами, орієнтуючись на місцеві особливості. Якісь спільні норми не переступаються, решта питань вирішується на локальних рівнях самостійно. На що будуть дивитися у банках, вирішуючи надати кредит? Це стане в нагоді тим, хто хотів би зареєструвати фірму на території ЄС і вести там бізнес.

152 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 150 Кредитоспроможність. Головне питання які наші джерела надходжень, з чого формується наша спроможність платити по кредиту. Якщо ви хочете оформити кредит на компанію, будуть вивчати фінансову історію підприємства, а також людини, яка буде підписувати угоду від імені юридичної особи. Насамперед, банк зацікавиться балансом підприємства. Якщо ви тільки зареєструвалися, у вас поки що немає звітності, тому це може бути певною проблемою при отриманні кредиту. Звідси існує поширена думка, що кредит може взяти лише фірма, як працює на ринку більше трьох років. У Польщі можна зареєструвати свою фірму, або купити вже існуючу. Якщо ви вирішите діяти таким чином, звертайте увагу на фінансову історію такої фірми. Якщо вона зареєстрована понад три роки, але здавала звіти з нулями, для банку це нічого не змінить. Тому обов язково перевіряйте фінансову історію, вона є у відкритому доступі. Друге вплив існуючих зобов язань на кредитоспроможність. Банк обов язково підніме інформацію про ваші зобов язання, кому і скільки ви ще винні і тільки після цього прийме рішення про отримання вами ресурсу. Історія ВІК. Якщо ви маєте рахунок у польському банку, то знаєте, що мова іде про реєстр боржників. Якщо ви колись мали заборгованості чи по оплаті обслуговування рахунку, чи сплаті за комунальні платежі, оплаті штрафу на дорозі у реєстрі ці речі відображені. Жоден банк Польщі, приймаючи рішення, не обходиться без вашої історії з ВІКу, тобто інформації про вас, як людину, яка взагалі з грошима якось себе веде. ВІК виставляє вам рейтинг від 0 до 4, для визначення рівня довіри до вас. І навіть якщо ви забули оплатити три злотих за обслуговування банківського рахунку, через три місяці ви маєте мінуси у вашій фінансовій історії. Що означає, що ви не до кінця системно себе можете поводити і це впливає на рішення банку щодо вас. Предмет застави, про який ми згадували вище, також важливий. Ну і вік отримувача кредиту, або стаж професійної діяльності. Майте на увазі, на це також звертатимуть увагу. Дуже цікаво із віком отримувача кредиту. З одного боку молодий вік говорить про те, що людина менш досвідчена, з іншого, якщо заставою виступає страховка зрозуміло, що імовірність настання страхового випадку нижча. Доросліші люди входять до групи ризику, тому вища імовірність використання страховки, а отже гроші можуть банку не дістатися. Тому польські банки моніторять навіть соцмережі. Якщо ви на фотографіях у Фейсбуку з сигаретою ви отримуєте від ємні бали. Це внутрішні чек листи, але навіть на такі речі звертають увагу. Експерти оцінюють, хто ваші друзі, про що ви спілкуєтеся, який спосіб життя ведете і роблять комплексний висновок,чи варто вам довіряти. В Україні поки що лише ейчари великих компаній, беручи людину на роботу перевіряють соцмережі. Але на нас чекають такі самі процедури у майбутньому. У Польщі в багатьох людей принципово немає профілю у соцмережах, а якщо він є вони спілкуються лаконічно або дуже серйозно слідкують за тим, що там відбувається. Вартість кредиту. Це саме основне для отримувача у скільки обійдеться користування ресурсом? Тут існують чотири ключових компоненти. Перший VIBOR офіційна ставка Нацбанку, яку ми змінити не можемо. У Польщі в останні роки вона коливається в межах 2-2,2%. Це те, що ми сплачуємо обов язково. Далі іде MARŻA - заробіток самого банку, він завжди буде від 1 до 1,5%. Банки на території Польщі давно не мають можливості заробляти на відсотках на клієнтові. По перше це теж врегульовано законодавчо, по друге дуже висока конкуренція. Наступне PROWIZJA одноразова винагорода банку за підготовку документів і тут зверніть увагу. Це те, на чому банки дійсно заробляють. Тому цей компонент

153 151 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE ви або одразу заплатите окремо, або погасите у першому ж платежі. І обслуговування застави UBEZPIECZENIA. Там можуть з явитися ще якісь суми. Тому завжди докладно розбирайтеся в усіх цих речах, беручи кредити, оскільки, якщо підсумувати все це, вийде 8-9%. Але у Польщі існує Інститут фінансових радників. Це сертифіковані фахівці, які часто є вповноваженими кількох банків. Якщо ви прийдете до такого фінансового радника, маючи на меті отримати кредит, цифри 4,5-5% є абсолютно досяжними. Ну а послуги самого радника ніколи не перевищують 1% від вартості кредиту, причому ці кошти сплачуються тільки тоді, коли ви вже почали отримувати кредитні кошти. Лізинг. В Україні цей інструмент не дуже розвинений. Але в Європейському союзі він дуже поширений і популярний. Навіть порівняно із банківським кредитом. Як правило, для оформлення лізингової угоди потрібно менше документів, швидше приймаються рішення, дуже часто можна знайти варіанти лізингу «з нуля». Тобто тут непотрібні застави, гарантії і інші речі. Простіше тому,що власником майна є не ви, а та компанія, яка надає вам його в лізинг. Ви щомісяця погашаєте вартість цього майна, але маєте змогу одразу розпочати бізнес і заробляти, не витрачаючи величезні суми на стартові інвестиції. Амортизація цих засобів не є вашою проблемою. І коли ваша лізингова угода завершиться, ви повернете майно власнику і матимете змогу узяти нові засоби, не переймаючись подальшою долею орендованого вами раніше майна. Більше того, якщо у вас змінилася ситуація і вам більше не потрібні засоби, які ви брали у лізинг, ви можете розірвати цю угоду і повернути майно власнику у будьякий момент. Отже лізинг дуже зручний інструмент, з меншою кількістю документів, з відсутністю зобов язань, бо не ми є власником тих засобів. Важливим моментом є вартість лізингу. Якщо ви вирішите, що вам все таки необхідно залишити майно собі, виникає запитання. А скільки ви маєте переплатити відносно повної вартості такого ж засобу, якби ви одразу купили його за повну суму? І виявляється, що вартість лізингу у Польщі становить не більше 4,5%. Тепер ви можете порівняти лізинг з кредитом. Що можна взяти в лізинг в Польщі? Легкові автомобілі, вантажні автомобілі, інші транспортні засоби. Вартість лізингу на транспортні засоби і становитиме 4,5%. Станки та обладнання. Тут ситуація буде складнішою, тому що обладнання надаватиме вам у лізинг спеціалізована компанія і порівняно із транспортними засобами вартість лізингу буде вищою. Вона може становити і 30 і 40 відсотків. Чому? Станок, який умовно кажучи, важить 5 тон, треба привезти в конкретне місце, змонтувати, зробити його пусконаладку. Згадуємо стандартну умову лізингу. Якщо ви більше не хочете виробляти продукцію, ви розриваєте угоду і тепер власник обладнання мусить його демонтувати і вивезти з вашої території. А також подумати, кому ще можна запропонувати це обладнання. Відповідно, усі ці ризики будуть включені до вартості лізингу. Тому при розрахунку вартості завжди будуть враховуватися фактори: що за обладнання, в якому місці воно встановлюється, чи можна його запропонувати ще комусь у разі, якщо ви розірвете угоду. Медичне обладнання, хоча і більш мобільне і менш складне також коштуватиме дорого. Так, ви можете організувати приватний кабінет або клініку, одразу почати надавати послуги, не інвестуючи міліонів. Проте головний ризик полягає у швидкій зміні технологій, коли лізингова компанія навряд чи зможе запропонувати таке обладнання комусь після вас. Лізинг нерухомості. Це те, чого практично не існує в нас. В Польщі це дуже поширена практика. Причому усе

154 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 152 відбувається досить цікаво. Ви будуєте приміщення, за власні кошти, а потім продаєте його лізинговій компанії. І вже винаймаєте власне приміщення, виплачуючи відсотки по договору лізингу. Здавалося б повна дурниця. Але з точки зору інтересів бізнесу це дуже вигідна річ. Виходить, що ви повертаєте собі кошти, витрачені на будівництво і виплачуєте невеликі гроші за те, що приміщення утримують в порядку і ви можете ним користуватися. З точки зору швидкості обігу коштів це дуже позитивна практика. Такі форми роботи прийнятні для об єктів, вартість яких починається від 15 млн. доларів. Застава по лізингових угодах така ж як і у випадку з банківськими кредитами особиста і майнова. Дотаційні кошти - ті, які не потрібно повертати. І тут виникає три питання: Хто дає гроші на фінансування? Звідки вони беруться? Чого хочуть взамін? Ми будемо говорити про кошти Європейського союзу. Хто ж дає фінансування? Європейський союз, як структура майже три десятки країн, з національними економіками, урядами, системами продукування. Мешканці цих країн працюють і платять податки і країни ЄС відправляють частину цих ресурсів у так званий бюджет Європейського союзу. Ці гроші акумулюються, визначаються проблеми, які потребують вирішення і актуальні для максимальної кількості громадян Європейського союзу і кошти перерозподіляються на вирішення тих чи інших задач. Яким чином перерозподіляються кошти, які акумулюються у Брюсселі? Приблизно 50% витрачається на вирішення глобальних проблем ЄС, через фінансові інструменти, які управляються з Брюсселю. Друга половина іде до національних урядів країн, вони визначають в себе пріоритети, на які варто ці гроші витратити. Україна поки що не є членом ЄС, відповідно не мала б мати доступу до тих коштів. Але виявляється, що якусь частину ресурсу європейці готові призначати для усього світу і фінансові інструменти, які управляються з Брюсселю, стають доступними і для України. Причому, в Україні існують побоювання, що ці кошти, хоча і є офіційно безповоротними, доведеться потім повертати. У Європейському союзі добре розуміють реалії глобалізованого світу, тому усвідомлюють: не вдасться добре жити лише на своїй території, не зважаючи на те, що робиться довкола. З другого боку технології і вільний обмін інформацією настільки пов язали світ, що усе працює в межах однієї системи. Чого хочуть взамін? Попри знову ж таки, побоювання: не наших ринків, не нашого розуму, не наших людей. А лише того, щоб наші проблеми не ставали проблемами усієї Європи. Отже, безпека ключовий елемент цієї політики. Зрозуміло, що безпека сама не виникає, усі розуміють, що якщо Україна поруч із Європейським союзом буде жити в 10 разів гірше, українці знайдуть ті ж можливості, які зараз знайшли сирійці. І Європейський союз отримає проблему, яка буде коштувати набагато більше, ніж підтримка проектів розвитку в Україні за рахунок частини бюджету ЄС. Але зрозуміло, що в нас має бути певний тип мислення, мотивацій, технологічного оснащення. І друге ми маємо той козир, якого Сирія не має. Ми можемо стати членом ЄС і це реально. Але Євросоюз ніколи не приймає країни, які в певних параметрах у десять разів відстають від нього у розвитку. Країна перед вступом сама мусить зробити щось із законодавством, економікою, логістикою, освітою, дійти до стандартів ЄС і лише тоді із інтеграцією не буде жодних проблем. Фінансова перспектива ЄС 2020: Європейський союз живе семирічними горизонтами планування. Кожні сім років пишеться новий план, у якому визначають цілі і пріоритети і відповідно під них закладається фінансовий ресурс. Це означає, що до 2020 року усі пріоритети визначені, їх можна

155 153 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE прочитати на сайті європейської комісії, подивитися що і коли має бути зроблене і в якому форматі, що хочуть отримати в результаті. Хто з українців має стратегію розвитку до 2020 року? Насправді усі, хто хоче працювати із дотаційними коштами Європейського союзу, повинні мати стратегію: фірми, регіону, населеного пункту. В Україні частина регіонів мають стратегії розвитку, розроблені західними компаніями за європейські кошти. Із цими документами доведеться звірятися. Наприклад, ви зібралися зайнятися виготовленням текстилю. Отже, у проектній заявці маєте показати, що ця діяльність відповідає вашій стратегії розвитку, як компанії, стратегії розвитку регіону, можливо національній стратегії усе це доведеться згадати у самій проектній заявці при початку доступу до цих коштів. Отже, при наявності стратегії ви можете здійснити подальше планування, але планування у проектному підході. Ви щодня пишете проекти, стараючись спланувати, передбачити ресурси під те, яким чином ми будемо досягати стратегічних цілей нашого підприємства. Знову звернуся до досвіду Польщі. Якщо ми подивимося на польські інституції підприємства, університети, органи самоврядування, як правило вони мають окремий проектний відділ, який щодня займається саме цим. З одного боку визначають потреби, які існують в рамках стратегій, а з іншого визначають, де є фінансові ресурси, дотаційна допомога, по яких правилах вони залучаються і третє вони щодня пишуть або дооптимізовують проекти і коли буде конкурс вони готові до того, щоб на заявлену суму надати проектну заявку. Так само ми повинні слідкувати за європейськими програмами з єдиною метою: співпадіння наших стратегічних цілей і їхніх. Оскільки якщо ми займаємося текстилем, тільки деякі європейські інструменти відповідають нашим інтересам. Скільки існує самих інструментів? Дуже багато. Якщо я скажу до сотні, то не помилюся. Тому варто знайти свої, цільові, які рано чи пізно погодяться із нами працювати і виділяти дотаційні кошти. Програма Єврокомісії з досліджень та інновацій Горизонт 2020 це одна з найбільших програм із бюджетом близько 80 млрд. євро, яка має ключові пріоритети реалізації: передова наука, індустріальне лідерство, суспільні виклики. У цих програмах можуть брати участь лише країни члени Європейського союзу. Але минулого року Україна підписала окрему угоду із Єврокомісією у розрізі Горизонту 2020, яка передбачає, що Україна як держава і усі українські юридичні особи Горизонтом 2020 будуть трактуватися, як юридичні особи з країни члена ЄС. Це значить, що українські юридичні особи можуть бути так званими лідерами проектів програми. Тобто, кошти у повному обсязі можуть прийти на наш рахунок, отже ми можемо і подати заявку і повністю відповідати за реалізацію проекту. Документ опублікований на сайті Єврокомісії. Після того, як наш уряд виконає низку вимог, програма для України запрацює у повній мірі. Поки що ми на жаль трактуємося, як «третя країна», а це означає, що ми можемо бути лише партнерами у проектах, які реалізуються за кошти Горизонту. Щоправда, мені відомі десятки випадків, коли через створення власних представництв на території ЄС або входження у партнерські проекти, українці присутні в програмі. Статистика по вже оголошених 113 конкурсах свідчить, що юридичні особи з України отримали 0,3% фінансування, яке вже було розподілене по результатах цих конкурсів. Отже, у когось вже є історії успіху, або принаймні почалося фінансування. Таких історій буде набагато більше, коли наші урядовці усунуть основні перепони. Наприклад, якщо кошти надходять від Єврокомісії на ваш рахунок у євро ви повинні продати валюту. Місяць тому з явилася постанова Кабміну що кошти, які отримані в межах підписаних Україною і європейськими або міжнародними програмами угод не трактуються, як

156 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 154 валютна виручка і не підлягають обов язковому продажу і можуть по іншому адмініструватися. Але ще не зовсім в курсі наші банки, казначейства, тому певний період часу це займе. Ну і треба внести якісь зміни до системи оподаткування. Оскільки в Україні майже немає механізмів, коли на ваш рахунок приходить міліон євро і ви не платите з них податків. На території ЄС ці кошти обліковуються по іншому, вони не можуть бути оподатковані, бо всі розуміють, що це за гроші. Тому, звичайно, перевагу мають громадські організації, які не платять цього податку і органи державного самоврядування. Але тут є проблема з кваліфікацією працівників казначейств. Мені відомі випадки, коли кошти у розмірі 100 тис. євро 2-3 роки лишаються на рахунках казначейства, бо ніхто не знає, як правильно з ними працювати, ніхто не бере на себе відповідальність і вони просто «стоять». Тобто, перш ніж в такий проект іти, треба бачити, як ми будемо вирішувати такі проблеми. Зміцнення позицій ЄС в сфері технологій і інновацій. Європейський союз вважає пріоритетом до 2020 року стати світовим лідером у технологіях і інноваціях. Японію навряд чи вдасться наздогнати, але є низка речей, над якими варто працювати і відповідно це пріоритет найвищого рівня у Горизонті Друга річ. Відповідь на кризу року, визначення, чому так відбулося. Відповідно там буде низка пріоритетів, щоб отримати відповідь на питання: що треба робити з економікою, щоб така криза не повторилася і як мінімізувати наслідки тієї, що вже була. І третій напрям відповідь на соціальні виклики. Тобто, соціальні побоювання людей: політичні, геополітичні, психологічні, екологічні, будь які. Проекти, подані до ЕС, мають бути Інноваційними, творчими, креативними. У кожній сфері, яку фінансує ЄС, мусить бути компонент чогось нового, оскільки Євросоюз прагне зайняти лідерські позиції по ряду напрямків. Що таке інновація? Це технологія, яка може існувати досить давно, але на ринку ЄС існує не більше, як три роки. І це означає, що ви не можете просто подати на дофінансування ідею, підтверджену лише патентом. Наприклад, ви хочете вдосконалити цю технологію, почати виробляти продукцію, якої ще немає в світі, і продавати її на ринках ЄС. Це класична потреба бізнесу. Але. Один з підходів ЄС полягає у тому, що існує шкала розвитку технології від 1 до 9. І відповідно конкурси SME будуть працювати із рівнем розвитку технологій, починаючи від шостого. А це значить, що те що ви хочете дорозвинути, впровадити і почати виробляти за кошти Європейського союзу повинне існувати у вигляді прототипу чи використовуватися у вигляді демонстрації в умовах,наближених до реалій. Тобто розробку ідеї з нуля цей інструмент нам не дозволить. Але якщо ми вже маємо функціонуючий прототип, цікавий на ринках ЄС, але не маємо лабораторії, щоб його вдосконалити, чи лінії з виробництва тільки тоді наша технологія може бути запропонована на конкурси в рамках SME. Проект потребує експертних висновків, які будуть засвідчувати, що те, що ми у своїй сфері робимо, є справді інноваційним і перспективним. Цю оцінку може зробити визнане експертне середовище. Або може дати доктор наук, професор, який спеціалізується у цій сфері. Якщо він пише, що на його експертну думку така-то річ відповідає шостому рівню технологій. Якщо ми маємо технологію на цьому рівні повертаємося до розгляду фаз конкурсів SME. На першій фазі ми повинні мати ідею і концепцію її розвитку, описану на десятьох сторінках. Чому наш виріб, технологія, метод чи послуга потрібні на ринках Європейського союзу і що ми будемо робити в рамках такого проекту і що буде результатом. Бізнес план до реалізації нашого проекту для вдосконалення виробу, початку його виробництва і виводу на ринки. Ми маємо прототип на шостому рівні технологій, але

157 155 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE поки що не знаємо, яка потреба ринку ЄС у нашій продукції, які є аналоги, скільки вони коштують, які країни ЄС потребують нашого продукту, де знайти партнерів. Якщо ми хочемо дізнатися це за кошти Європейського союзу а також розробити патент нам виділяють євро одним платежем на цій фазі. Максимум ми можемо проводити такі дослідження і дії впродовж шести місяців. Після досліджень ми пишемо повноцінний бізнес план із врахуванням результатів наших досліджень, де вже вказана чітка послідовність дій. З економічною, описовою, фінансовою частиною, який може стати основою для подачі на другу фазу конкурсу. Ви могли б робити бізнес план за власні гроші, але зробили за гроші Європейського союзу. Але на основі цих досліджень ви можете зробити вибір. Або ваша продукція потрібна ринку і ви починаєте її виготовлення, або ринку це нецікаво і існують кращі від вашого аналоги. Чи треба віддавати євро? Ні, не треба. Оскільки з одного боку за євро ЄС мінімізує свої ризики і не вкладає 5 млн. в завідому неуспішну справу, з другої сторони ми самі маємо можливість дооцінити, а чи ми взагалі хочемо це робити? На другій фазі необхідно мати бізнес-план. Тут повинно мати ідеально протестований прототип, промисловий зразок, на основі якого ми почнемо виробництво. Ми вже дали користувачам можливість оцінити зразок з точки зору зручності, оптимізували його розміри, дизайн, оцінили можливості масштабування виробництва чи можемо ми виробляти це десь ще. В рамках другої фази ми будемо мати від 500 тис. до 2,5 млн євро, на які зможемо вже купити лабораторію, першу технологічну лінію, на якій вироблятимемо продукцію, здійснити перші продажі. Що є результатом? Нас ще немає на ринку повноцінно, але ми маємо якісний класний продукт. З технологією його виробництва, з оцінкою потреб ринків. І маємо бізнес план із пропозицією до інвестора. Тепер нам потрібно не два міліони на пробний запуск виробництва, а 50 млн для виробництва у промислових масштабах та просування на ринки. Настає третя фаза фаза комерціалізації, безпосереднього фінансування від європейської комісії не буде, але ви можете знайти інвесторів. Ми пропонуємо інвестору продукт, перевірений на ринках ЄС, він точно потрібний на ринках ЄС, захищений патентом. От так виглядає інструмент SME, орієнтований на малий і середній бізнес. Ще наголошу на тому, що першу фазу ви можете не проходити. До другої фази потрібний чіткий бізнес план, з аналізом ринків, сильними і слабкими сторонами. Ви можете не брати євро, чекати півроку, а одразу аплікуватися до другої фази. Але рекомендую все-таки подаватися і до першої фази. Бо знайти фахівців, якісно написати бізнес план ми можемо, проте додаткові дослідження ніколи не будуть зайвими. При тому, що ми говоримо, що обмежень немає, всі рівні, кожен може подаватися на конкурс «з нуля», існує статистика. Серед підтриманих інструментом SME проектів 50% - гравці, які знаходяться на глобальних ринках, 85% з них є більше ніж три роки на ринку. Тобто чисті стартапи в інструменті слабо пішли, але скоріше через те, що людям бракує досвіду, щоб правильно все прописати. І 50% продукту або технології з підтриманих вже мають якісь винагороди. Найважливіший елемент підготовки проекту - це питання співпраці бізнесу і досліджень, академічної науки. У проектах Горизонт-2020 цінується партнерство, але найвищим балом будуть оцінені проекти, коли один з партнерів наукова чи дослідницька установа, другий виробнича установа, третій консалтингова установа, яка знає, як правильно це вивести на ринки. Таким чином. в статті запропоновано модель розвитку українського МБС за кошти Європейського Союзу. В подальшому

158 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 156 дослідженні нами детальніше буде викладено порядок отримання європейських грантів і створення інвестиційних та м яких проектів. PhD (Technical), docent Pavlo Teslenko Odessa National Polytechnic University +38(067) , p_a_t@ukr.net PhD (Technical), docent Oleksandr Voznyi National University of Shipbuilding +38(093) , oleksandr.voznyi@nuos.edu.ua PhD (Economical), docent Vira Baryshnikova Odessa National Maritime University +38(050) , verabrshnkv@gmail.com PhD (Technical), docent Tetiana Fesenko Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture +38(068) , fesenkotatyana@gmail.com TWO-LEVEL PROJECT MANAGEMENT SYSTEM Teslenko P., Voznyi O., Baryshnikova V., Fesenko T. Two-level project management system Modern methods of investigation of the project management systems based on nonlinear and synergistic management are examined in the abstracts. Authors propose to use two-level project management system in the context of the situation. They offered a non-linear approach with synergistic tools for long-term forecasting and Petri nets for management of micro-project systems. Keywords: project: synergistic management; attractor; micro-project management; Petri nets. Introduction. Although there are a large number of methodologies and tools for project management, many projects are failed. It can be either deviations from the terms, cost and quality of the product design, or dissatisfaction of the expectations of the project participants. The main question is why the project managers couldn t predict the outcome of a specific project on the planning phase, considering the continuous improvement of theoretical and practical tools of the project management? We could assume that the answer to this question is on the paradigm of the design the operative project management systems. This paradigm is based on the idea of using a linear approach and performance the project management as a closed system. However, the modern synergy suggests that society, market and a project are open systems, that means non-linear in nature. Prediction of the results for such systems under deterministic approach is uncorrected. On the other side, there are time intervals in which the linearization of system to the material point could give a convenient prognosis. In general, as criteria of using linear and non-linear approach for the analysis of project management systems could be a serve time scale of the considered interval. For the large time intervals commensurate with the length of life cycle of large projects, you should use a non-linear analysis of synergy. For small time intervals commensurate with discrete workday or workweek, located between the two bifurcation points of the trajectory, it is possible to remain within the linear paradigm. Therefore, on this abstracts authors try to combine these two approaches [1] for a comprehensive and complete analysis of the "project" system. Nonlinear (upper) level. General management principles of the open nonlinear systems In this abstracts project is considered as an open nonlinear system [2, 3]. Synergetic management principles apply to open systems that are far from equilibrium [4, p ]. In this case, the exchange of matter and energy constantly going on both the elements of the project and the project and the external environment. Self-organization processes, accompanied by increasing the order and formation of stable structures permanently occur in the project [5]. As known, the project is a synthetic form, which the elements have a different nature and dimension. The effective

159 157 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE interaction in this case could occur only at the information level. This means that the formation of new structures also occur in the information plane. They are dynamics and their complexity must be higher than the external environment of the project. In such situation the evolution of a project could be either in the direction of complexity, i.e., obtaining a product of the project or toward destruction or degradation. This process is random and it s impossible to predict the system s motion direction after the bifurcation point, in general. Nevertheless, we could study the focus of self-organization complex dynamic system "project", based on the concepts of synergy as an attractor, bifurcation, fractal, chaos, etc. [6]. The synergistic project management Synergetic approach in project management is based on the following assertions. Market or external project environment, as open non-linear systems, have a fractal structure. At the same time, projects as open nonlinear system to ensure its success have to enter the market and be correspondent with its internal structure. As the market has a fractal structure, the projects as its component parts, should support the structure of the self-similarity of the market, and thus, also must be fractals. Because the project is an artificial and not natural formation into the market, it s construction must consider the fractal shape of the environment. Consequently, the structure of the project is applied by fractal external constraint that may affect to the project's ability of achieving the goals. This in turn significantly affects to the success of the project. In order to determine the ability of the projects to achieve goals, at the early stages of design is proposed to use the tools of synergy project management. Differential model of the project, which describes the trajectory of one of the most successful behaviors of the system, is proposed (1). The environmental influence (disturbance) are set by the boundary conditions. This allows to show at what stages of development there are deviations (the appearance of unstable trajectories), which will lead to project failure. As an example, consider a project model in view of external turbulent environment. The present model is based on the economy model associated with market [7, p. 160]. dp k1r k2 p, dt dr k3r k4 p k5c k6 pc k7 p dt dc k8c k9 pc k10 p k11r k12 p dt 2 c, 2. (1) The model has the following designation: p(t) the product of the project; r(t) human resources of the project; c(t) costs. The first equation describes the process of project product creating, depending on its human resources and in their performance k 1 ; k 2 p - reduction product of the project due to non-production costs and errors. The second equation describes the processes of human resource management in the project. Their value is proportional to: created product of the project (k 4 р), project budget (k 5 с); both the product of the project and the value of the salary (k 6 рс); investments in automation of work process (k 7 р 2 с). The value k 3 r, means the outflow of labor from the active phase of the project. The third equation describes the processes of project cost management - actually performed the evaluation of the investments effectiveness. Positive terms correspond with the income from the operation of the product, the negative - the cost of the project. The first term is equivalent to the financial income from the product (k 8 с). Term k 9 рс corresponds to the income from the operation of the product. ( k 10 р) the creating cost of a product of the project (project budget). ( k 11 r) costs for labor. ( k 12 р 2 ) the cost of purchasing machinery and equipment to carry out project work. Example of calculation

160 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 158 Phase portrait in the plane r(p) of the presented system (1) is shown in Fig. 1. high degree of coherence for the period of LC the attractor is formed and it is assumed that the product of the project will be created. Figure 1. Spiral. Figure 2. Snail. 3. Eye Figure Figure 4. Funnel Figure 5. Collapse of system There is an attractor in the model, - the center, around which phase curves are grouped. Plane r(p) represents the dynamics of human resources of the project depending on the dynamics of the product of the project. If the coefficients of the system are constant, it is possible to find a model of human resources that quickly and cost-effectively lead to the creation of the product of the project. Fig. 2 shows a variant of a sharp increasing the number of resources to carry out project work. Instead of the constant coefficient k 4 it s used a logarithmic function of time. It s assumed that to create a product of the project at a certain stage is scheduled rising the human resources number. With such dependence in the time period that commensurate with the period of the project life cycle, attractor is missing. I.e. with a sharp increase of the human resources number may be exceeded the budget of the project and the product will not be created. Fig. 3 shows the results of the simulation in the same plane, but the assumption is that the product of the project changes with some frequency during the life cycle of the project. Number of human resources involved to change with it. Then (1) takes the form: dp k1r sin( t) p, dt dr 2 k3r cos( t) p k5c k6 pc k7 p c, dt dc 2 k8c k9 pc k10 p k11r k12 p. dt (2) Thus, if the product of the project and the resources involved are changing with a Fig. 4 and 5 show a projection onto the plane c(r). Figure 4 reflects a situation where human resources are changed periodically, depending on the product of the project, i.e. during the life cycle of the project is planned permanent changes in the amount involved team members. Then we see that in the period comparable to the life cycle of the project, the costs going to a certain level and stop growing. Thus, the budget will not be exceeded and the product could be created. Fig. 5 shows the simulation results corresponding to the selection of the resources number to perform the work of the project, in condition of the periodic variation of the product. Their dependence is periodic. If the processes are considered in phase, at some phase the costs begin to decrease and it s possible to predicted that the project budget will not be exceeded, so the product could be created. If the changes in resources do not correspondence with the product changes, the attractor of cost will not exist and the goal of the project will be not achieved. Line (lower) level. For reaction on instantaneous changes in the environment it s purpose to use the line level (micro-level). Implementation of micro-transitions is necessary for the effective movement along a given top-level trajectory. These transitions are considered as self-organizing micro projects inside the system, management of them is possible by changing their structures and environmental conditions. The concept of micro-project management Transition to micro-project management is based on the law of requisite variety, formulated by W.R. Ashby [6].

161 159 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE According to this law, a variety of control systems should not be less then a variety of managed object. Ashby considered entropy as a characteristic of the system variety, because it is determined by the probability of the states, and reaches its maximum at a uniform distribution (maximum variety - this is when any state could be realized with equal probability), and the minimum - when some state is realized with probability equal 1. Then the control is such kind of transformation of the states set of in which the probability of some states (undesirable) of the controlled system are reduced, and probability of other (desirable) is increase, that ensures the reduction of entropy. Thus, the complexity of the project's products leads to the necessity of the exponential increasing complexity of control systems due to the fact that the control system is also a system and requires management. Conversely, a decrease in variety of the control object at a faster rate relative to the control system should increase probability of desired states (success of the project) and reduce management costs [9]. Reduce the variety of the control object could be achieved by making it simpler, as well as decreasing in both the number of possible states, and uniform distribution of the probability of their realization. Designing a project plan based on the fact that in "right" time product of the project (including all its components), and the necessary resources will be in the "right" conditions [10]. Any deviation from these conditions is considered as a risk [11]. The more complex the product, the higher the requirements for it, the more resources are required and the duration of the project - the greater probability of deviations [12]. Increasing the probability of successful completion of the project should be achieved by moving to a micro-project management through: reducing the complexity of the product (product decomposition and subsequent work with its individual components within the set of micro-projects); "weakening" the limits on state of the components of the product (increased management flexibility due to the possibility of alternative micro-projects); reducing the range of used resources due to simplification of the product of micro project; reducing the terms of the transition from state to state (increasing intensity of work, breaking states). Later, under the micro-project we will understand a project in which a single product is transferred from the initial to the final state in a relatively short time (from several hours to several days). At the same time the decomposition of micro-project to works is not performed, i.e., it s regarded as a single process. The implementation of micro-project requires the formation of a system-project, which will consist of two subsystems - the system-product and system-resource connected in a certain way. At the same time in the system-project a control system is not allocated. The control function assigned to the active system-resource. Formation of systemresource should be regarded as an auxiliary micro-project. Micro-project starts when the systemproduct and system-resource connected and are in a certain state (initial conditions), and finish - when the system-product is switched at a specified state. Achieving this state is the aim of the micro-project, which eliminates the need for its explicit formulation. Formation or transformation of complex products requires the implementation of set of micro-projects, interconnected input and output states of the product and its components. Such set will be called multi-project. Multi-project has certain properties of micro-projects, such as the uniqueness of the product, the availability of initial and final states and lack of a dedicated control system. Initial and final states of multi-project correspond to the definition of a combination of initial and final states of its constituent micro-projects. In general, we could talk about the hierarchy of multi-projects, which

162 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 160 corresponds to the hierarchical structure of the product. However, micro-projects should be combined into multi-projects not only of product lines. The basis for grouping could also be belonging to a particular logical steps or common resources used. Thus, the concepts of micro-project and multi-project could be summarized as the classical concepts of work, work package, the phases of the life cycle, project, program, portfolio of projects. As already noted, the function of the micro-management assigned to active systemresource. This implies the presence of human or automatic device in it (e.g. CNC). The function of the external micro-project management is essentially reduced to the proper design and development of systemresources able to transfer the product to the desired state. External control of multi-project is based on the designing the set of interconnected micro-projects that could translate a complex system to the desired state. At the same time each individual microproject is considered as a black box with its input and output states. Designing is carrying out downwards, i.e. first formed set of microprojects reflecting the transformation process of systems-products, and then define the parameters of system-resources for each micro-project. Thereafter, the resulting model is evaluated in terms of the probability of reaching the final state of the parameters of time and resource support (including financial). Quality is regarded as a limiting factor (each state, in fact, is a combination of values of quality). Using of Petri nets for the microproject management For planning and tracking a range of works in project management the network diagrams are using. They represent a schematic display of the project activities and the logical relationships between them. There are two types of charts: "Operations at the nodes" (ON) and "Operations on the arcs" (OA). In OA diagrams nodes shows the events of the project, and arcs - work that must be done for a particular event occurs. The advantage of this approach is the ability to link with their immediate results, and track the current status of the project product. At the same time between two events we could add only one work. Accordingly, for the start of work only one event could be preceded and only with one event this work could be completed. This creates a number of disadvantages in simulation projects, because in the most cases we have more than one condition for the start of work. The same applies to the results. In ON diagrams works are displayed by nodes and arcs with modeled relationship between them. In this approach, we received more flexible and visually simulated set of dependencies between works, but lost binding to the events, i.e. clearly track the current state of the product is impossible. Trying to combine the advantages of each type of diagrams has led to the necessary of allocate at diagram two types of vertices - states and processes. Petri nets are chosen as formal apparatus of the modeling [13, p. 186], [14, p ]. Petri nets are mathematics apparatus for modeling of dynamic discrete systems described in the thesis of Charles Petrie. Petri nets are also popular modern formalism for modeling and analysis of parallel and distributed systems. Petri net is a bipartite directed graph consisting of vertices of two types - positions and transitions, which are interconnected with arcs. Vertices of one type couldn t be connected directly. Tags (markers) could be placed in the positions and moving across a network. Event in Petri nets is a transition triggering on the network in which the labels of the input position of this transition are moving to the position of the output. Events happen instantly, or at different times, under certain conditions. Petri net is defined by four sets: C ( P, T, I, O), where P { p1, p2,, pn}, n 0 a finite set of positions, T { t1, t2,, tm}, m 0 finite set of

163 161 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE transitions, such that P T, I : T P input function - displaying transitions in position sets, O : T P output function - displaying of the transitions at sets of positions. A graph G in Petri nets - is bipartite directed multigraph G ( V, E), where V P T set of vertices, E { e1, e2,, er} e v, v ) ( k i j package of designed arcs, v, v V j k and for any directed arc v T, v P, where v P, v T j k or. Marker µ in Petri nets - is mapping of P positions into the set non-negative integers : P N. I.e. each element of P corresponds a positive integer that reflects the potential of this position ( pi ) i the number of chips in a position p i. When using Petri nets for management operations (actions) and transitions are mapped to positions - the conditions under which the excited transitions are triggered activated the corresponding operations. At the same time ingress labels into position associated with the operation start, and deleting a mark - with its finish. When using this assumption there are consider that any operation couldn t be restarted until of it s completed. To describe these processes only safe Petri nets could be using, i.e. such networks, which for any marking in each position couldn t have more than one label. Since for any course of discrete process it should be able to resume, and any of preset operations number should be performed, i.e. the Petri net in such cases should be alive, it should not give rise to such markings, in which other markings are unattainable. The main advantage of Petri nets is the ability to display a single component of the interaction of several parallel-sequential processes, but their disadvantage is that they do not explicitly describe behavior - dynamic of state changes. The complexity of the analysis of Petri nets behavior is that we have to simultaneously monitoring the situation of j k several points and to remember these situations. The Petri nets behavior is explicitly described by the graph of reachable markings, which in some ways is similar to the equivalent of a series-parallel circuit (Pschemes). The main advantage of the P- schemes is determining their widespread using that for each structure and behavior could be described by the same boolean formula. This allows to perform its formal transformation to simplify the structure without behavior changing. As an example, of using Petri nets for distributing projects let s consider the project of site component creation calendar of events formed according to the model MVC [15], [16]. Changes of the state of the created in the project product are occurring abruptly after a sufficiently long period of time, so for the description of the product stage it is advisable to use discrete time. At the same time a simulated dynamic system should be considered only in moments of change states. As a tool for the simulation of Petri nets, which describes the process of creating a component of the site AnyLogic environ was chosen (Fig. 6). Figure 6.Petri net for IT project of creation a component of site In the presented model decomposition to the micro-project was made, as a result of which there is a change in the state of the corresponding product. When the product is in a state which is necessary for starting the micro-project, the product component is a transition to a new state when the resources are available. The objects of the model are: product components, resources (executors) and work (micro-projects). Set of positions P p, p,, } created Petri nets - an { 1 2 p23

164 GOSPODARKA I EDUKACJA: ZWIĄZEK TEORII Z PRAKTYKĄ 162 association of the set of states of the product components and set of states of resources. Set of transitions T { t1, t2,, t13} is a collection of works of the project (microprojects). Simulation process based on the model of demonstration the process of series-parallel activating of transitions. The transition is activated when the number of tokens in the input positions bigger or equal than multiplicity of arcs. Completion of the simulation process leads the network to the partitioning, which is called finite. Petri net is modeling a wide class of systems, but in certain cases it is convenient to use not common species Petri nets, but their extensions (time, stochastic, functional, inhibitory, hierarchical and colored Petri nets). Thus, the model of the site component creating is a time Petri net, because it is modeled not only the sequence of events, but they also relate to time. For each transition determine the weight duration of triggering (delay), that allow to explore the temporal characteristics of the simulated system. Conclusions. Authors propose to consider the project as an open non-linear system. For the analysis and management of such systems is necessary to use a non-linear approach. For long-term forecasting it is necessary to use the synergistic tools. For small time intervals should be used microproject management. The results of the development of a two-level project management system are presented in the form of phase portraits of system (Fig. 1-5) and Petri nets (Fig. 6). organizational management structrures on the example of shipping enterprises Easter-European Journal of Enterprise Technologies, val. 1/6(49), 2011, pp (in Russian). 4. Ivanova T.U., Prihodko V.I. Organization theory, Saint Petersburg: Peter, 2004, 272 р. (in Russian). 5. Bushuyev S.D., Sochnev S.V. Entropy measurement as a project control tool, International Journal of Project Management, vol. 17, Issue 6, December 1999, pp Melik- Gaykazyan M.V. Semiotic instruments of attractive management, Bulletin of Tomsk State University. Philosophy. Sociology. Politics, vol. 7 (148), 2014, pp (in Russian). 7. Milovanov V.P. Synergetics and self-organization: Socio-economic systems, Moscow: Book House LIBROKOM, 2010, 224 р. (in Russian). 8. Ashby W.R. An introduction to cybernetics, London: Chapman & Hall, Burkov V.N., Golubko M.V., Korgin N.A. and Novikov D.A. Mechanisms of Organizational Behavior Control, A Survey, Advances in Systems Science and Application, Vol. 13 Iss: 1, 2013, pp Voznyi O., Koshkin K. and Knyrik N. Forecasting project metrics based on cognitive models, views a bipartite graph, Easter-European Journal of Enterprise Technologies, val. 1/10(61), 2013, pp (in Russian). 11. Zwikael O., Smyrk J. Project governance: Balancing control and trust in dealing with risk, International Journal of Managing Projects in Business, vol. 33 Iss: 4, 2015, pp Bushuyev S.D., Wagner R.F., IPMA Delta and IPMA Organisational Competence Baseline (OCB): New approaches in the field of project management maturity, International Journal of Managing Projects in Business, vol. 7 Iss: 2, 2014, pp Pyterson D. The theory of Petri nets and simulation systems, Moscow: Myr, (in Russian). 14. Zhou M. Kurapati V. Modeling, Simulation, & Control of Flexible Manufacturing Systems: A Petri Net Approach, World Scientific Publishing, 1998, 409 p. 15. Royce, W. W., Managing the Development of Large Software Systems, IEEE Computer Society Los Alamitos, CA, USA, 1987, pp [Proc. 9th. Intern. Conf. Software Engineering]. 16. Kon M. Scrum: Agile Software, Moscow: "Y.D. Vylʹyams, ltd", (in Russian) References 1. P. Teslenko, O. Voznyi, Two-level project management of security systems development, Poland: Czestochowa, p. 91, October 2014, [Digests 3th International Conf. Safety engineering and hazards of civilization]. 2. Teslenko P.A. Evolution theory and synergetics in project management, Project management and Development of Production: Collection of scintific papers, vol. 4(36), 2010, Luhansk: print SNU, pp (in Russian). 3. Baryshnikova V.V. Designing features of effective

165 163 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE MODERNIZACJA EDUKACJI кандидат педагогічних наук, доцент Дружененко Р.С. Київський університет імені Бориса Грінченка +38 (097) INTEGRATION OF FUNCTIONAL- PRAGMATIC AND ETHNOPEDAGOGICAL APPROACHES TO FORMATION OF COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS- LANGUAGE AND LITERATURE ІНТЕГРАЦІЯ ФУНКЦІЙНО- ПРАГМАТИЧНОГО ТА ЕТНОПЕДАГОГІЧНОГО ПІДХОДІВ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО- ПРАГМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ Druzhenenko R.S. Integration of functionalpragmatic and ethnopedagogical approaches to formation of communicative and pragmatic competence of future teachers-language and literature The author of the article substantiates the value of integration functional pragmatic and etnopedagogicalapproaches to the development of pragmatic communicative competence of the future teacher of Ukrainian language and literature, clears out the nature, sence of specified concept. According to the researcher, folkpedagogical and folkdidactical training system marked as pragmatic, and therefore enhances the formation of pragmatic speech of future teachers. The proposed concept meets the basic directions of development of society: on the one hand, this integration processes that contribute to the formation of a communicative successful, influential personalities on the basis of common values and on the other - appeal and attraction to the native, national and natural desire to preserve traditional charm. Within the problem of forming communicative and pragmatic competence of future teachers of Ukrainian author justifies sign etnopedahohichnoho pragmatic approach to language learning systems methods, techniques of traditional didactics z`yasovuye national cultural importance of language signs in the creation of pragmatic text and speech formation pragmatic personality. Keywords: functional and pragmatic approach etnopedahohichnyy approach, integration, pragmatic communicative competence of future teacher of Ukrainian language and literature. Дружененко Р.С. Інтеграція функційно-прагматичного та етнопедагогічного підходів до формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутніх учителівсловесників У статті автор обгрунтовує цінність інтеграції функційно-прагматичного й етнопедагогічного підходів до формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителя української мови і літератури, з`ясовує природу, сутність указаного поняття. На переконання дослідниці, народнопедагогічна та народнодидактична система навчання позначена маркером прагматичності, а тому підсилює процес формування прагматичного мовлення майбутнього вчителя. Пропонована концепція відповідає основним напрямам розвитку суспільства: з одного боку, це інтеграційні процеси, що зумовлюють формування комунікативно успішної, впливової особистості на засадах загальнолюдських цінностей, а з іншого апелювання і потяг до рідного, національного, а також природне бажання зберегти традиційну привабливість. У межах проблеми формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителя української мови автор обгрунтовує прагматичну ознаку етнопедагогічного підходу до навчання мови, системи методів, прийомів, засобів народної дидактики, з`ясовує значення національнокультурних мовних знаків у творенні прагматичного рівня тексту та формуванні прагматичного мовлення особистості, доводить можливість інтеграції функційнопрагматичного та етнопедагогічного підходів до навчання. Ключові слова: функційнопрагматичний підхід, етнопедагогічний підхід, інтеграція, комунікативно-прагматична компетентність майбутнього вчителя української мови і літератури.

166 MODERNIZACJA EDUKACJI 164 Формування мовної особистості суб єкту навчання з неодмінним комунікативним компонентом було і залишається першочерговим завданням освітньої галузі. У сучасних умовах мінливості пріоритетів мовної освіти відстежуються ідеї нових перспектив та лінгводидактичних орієнтирів, продиктованих вимогами розвитку людини як члена соціуму, а з іншого боку як етнофора, одиниці національної спільноти, носія національних цінностей. Багатоаспектна і різноспрямована лінгводидактична наука в пошуках оптимальних шляхів навчання і виховання особистості активно взаємодіє з різними сферами гуманітарного й негуманітарного знання, продукуючи численні межові напрями мовної підготовки. Особливе значення в стратифікації мовної освіти має опертя на дослідження з теорії мовної комунікації, когнітивістики, лінгвокультурології, психолінгвістики (етнопсихолінгвістики), етнолінгвістики, дискурсології, лінгвістики тексту та ін. Процес інтеграції лінгводидактичних студій з мовознавчими і немовознавчими науками зумовлює розмаїття підходів до вивчення мови і формування мовної особистості суб єкту навчання. Так, на межі методики навчання української мови та лінгвокультурології актуалізується лінгвокультурологічний підхід, методики і теорії мовної комунікації комунікативнодіяльнісний, методики і когнітивістики когнітивний, методики та аксіології аксіологічний, методики і лінгвістики тексту текстоцентричний, методики і дискурсології дискурсивний. Можна спостерігати інтегративні явища і в системі самих підходів, наприклад, результатом комунікативно-діяльнісного та когнітивного є комунікативнокогнітивний підхід. Таким чином, послуговуючись термінологією О.Кубрякової щодо стану сучасної мовної науки, можна спостерігати деякий «експансіонізм» [3] наукових позицій у лінгводидактиці. У дослідженні пропонуємо інтеграцію функційно-прагматичного та етнопедагогічного межових підходів до навчання мови, які є результатом інтеграції наукових знань з лінгводидактики і прагматики, лінгводидактики й етнопедагогіки. На наш погляд, пропонована концепція відповідає основним напрямам розвитку суспільства: з одного боку, це інноваційні інтеграційні процеси, що зумовлюють формування конкурентоспроможної, комунікативно успішної, впливової особистості на засадах загальнолюдських цінностей, а з іншого апелювання і потяг до рідного, національного, природне бажання зберегти традиційність та україномовну привабливість. Названі позиції зумовлюють вибір нашого дослідження формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителясловесника засобами народної педагогіки і народної дидактики. У науковому дискурсі спостерігаємо особливу зацікавленість науковців проблемою прагматичної основи навчання мови. Серед питань, що порушуються у вказаному напрямі лінгводидактики, можна назвати: прагматичний аспект навчання граматики (О.Єрмоленко, С.Караман, С.Омельчук, М.Плющ), прагматична основа формування професійної мовнокомунікативної компетентності (Ж.Горіна, Н.Остапенко, В.Руденко, Т.Симоненко), розвиток текстових та дискурсивних умінь на основі прагматики тексту (дискурсу) (Ф.Бацевич, Т.Должикова, Т.Єщенко, А.Нікітіна, Л.Мацько, Т.Терновська). Концентрація уваги на мовній особистості вчителя української мови і літератури зумовлює актуалізацію етнопедагогічного аспекту навчання, межі якого окреслюємо проблемами духовного розвитку особистості засобами народної педагогіки (Ф.Буслаєв, Г.Ващенко, Б.Грінченко, В.Сухомлинський), навчання української мови та формування

167 165 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE мовленнєвих умінь і навичок на засадах етнопедагогіки (А.Богуш, Т.Донченко, Р.Дружененко, С.Єрмоленко, С.Караман, Л.Паламар, М.Стельмахович), диференціації національно-культурного мовного компоненту як основи мовленнєвої поведінки етнофора (В.Жадько, Ю.Жадько, В.Кононенко, О.Федик), формування етики й естетики мовлення засобами народної дидактики (Н.Бабич, М.Вашуленко, О.Семеног, О.Хорошковська). Метою нашого дослідження є теоретичне і практичне осмислення можливості й необхідності формування комунікативно-прагматичної компетентності вчителя української (рідної) мови на основі інтеграції функційно-прагматичного та етнопедагогічного підходів до навчання. Науковою базою з`ясування сутності поняття комунікативнопрагматичної компетентності вчителя вважаємо системні розвідки з теорії мовної особистості, теорії комунікативної діяльності, теорії когнітивної лінгвістики та психології, теорії соціальної комунікації, теорії педагогічної комунікації, лінгвістичної прагматики тощо. Відтак засадничими позиціями вказаного виду компетентності називаємо такі: прагматичний рівень є однією із складових структури мовної особистості як такої; комунікативно-прагматична компетентність вчителя це вищий рівень його комунікативно-когнітивної підготовки, що забезпечує позицію успішного, впливового комуніканта; результуючою функційного вияву комунікативно-прагматичної компетентності вчителя-словесника є досягнення перлокутивного ефекту через свідомий суб єктивний вибір мовленнєвих ходів як елементів тактико-стратегічного вербального потенціалу залежно від конкретної комунікативної ситуації; реалізовані мовні одиниці як елементи мовленнєвої системи характеризуються динамічністю, тому за певних ситуативних або контекстуальних умов набувають комунікативно-прагматичних смислів і сприяють втіленню мовцем їхніх прагматичних функцій у процесі комунікації. Комунікативно-прагматичну компетентність вчителя української мови розуміємо як складне багатофункційне явище, що має вияв у педагогічній діяльності, позначене суб єктивним та інтенційним маркерами досягнення успішного результату в комунікативній взаємодії з учнівським середовищем; як сукупності пізнавальних (когнітивних) знань та комплексу сформованих умінь і навичок індивідуального, особистісного вибору й реалізації вчителем тактикостратегічної комбінації вербальних і невербальних засобів з метою досягнення мети спілкування впливу на учнівське середовище або окремого учня (досягнення перлокутивного ефекту) та позитивної, безконфліктної взаємодії (інтеракції, кооперації) з ним. Основним шляхом формування комунікативно-прагматичної компетентності вчителя вважаємо реалізовану комунікативно-прагматичну методику та, відповідно, прагматичнодіяльнісний аспект навчання, що акумулює прагматично орієнтований комплекс лінгводидактичних підходів, принципів, прийомів, засобів навчання. До комплексу прагматично орієнтованих підходів навчання студента майбутнього вчителя української мови і літератури відносимо комбінацію основного функційно-прагматичного та опорних комунікативно-діяльнісного, когнітивного, особистісно орієнтованого, дискурсивного, текстоцентричного, що забезпечують вивчення мови як динамічної прагматичної системи, яка має вияв в інтенційній мовленнєвомисленнєвій та пізнавальній поведінці людини індивідууму та члена соціуму (етносоціуму), в її умінні відповідно до ситуації та контексту використовувати прагматичні мовні ресурси, дотримуватися правил, максим і конвенцій спілкування задля виконання комунікативного

168 MODERNIZACJA EDUKACJI 166 завдання та досягнення комунікативної мети. В основу формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителясловесника пропонуємо покласти такі прагматично орієнтовані принципи навчання української мови: принцип суб єктивного пізнання і відображення світу, принцип інтенційності, принцип ситуативності й контекстуальності, принцип успішної комунікативної діяльності вчителя, аксіологічний принцип, принцип кооперативного та інтерактивного спілкування. Реалізація прагматичного аспекту процесу навчання мови та, відповідно, формування прагматичних умінь і навичок відбувається на основі комунікативно-прагматичного комплексу вправ, комунікативно-ситуативних прагматичних задач, тренінгів. Вправи передбачають роботу з розпізнання та аналізу суб'єктами навчання окремих мовних засобів з прагматичною орієнтацією, з'ясування прагматичних смислів висловлювання. Серед вправ називаємо ті, що забезпечують активне опрацювання (аналіз) дискурсивних фрагментів з метою виявлення в них прагматичного потенціалу. Комунікативно-ситуативні прагматичні задачі дозволяють увести суб'єкта навчання в конкретну ситуацію спілкування і виконати елементарні мовленнєві дії. На наш погляд, варто актуалізувати поняття умови задачі, тобто опис часу, місця комунікації, статусу адресата та адресанта спілкування, інтенції, очікуваного результату. У такий спосіб суб'єкт навчання виконує певну роль відповідно до поставленої умови, вчиться розуміти і взаємодіяти із співрозмовником, використовувати ефективні засоби впливу на нього. Тренінгова форма роботи забезпечує створення (продукування) широкого тематичного дискурсу з прагматичною орієнтацією, а отже, передбачає розвиток і формування не окремих умінь і навичок, а всього їх комплексу. Суб'єкт навчання має змогу систематизувати набуті знання та сформовані вміння і навички, продемонструвати прагматичний потенціал власного мовлення. На наш погляд, етнопедагогічний підхід до навчання скеровує діяльність у напрямі формування національно-мовної особистості, яка, послуговуючись у мовленні одиницями національнокультурного мовного компоненту, створює навколо себе етнічно маркований комунікативно-прагматичний простір. Етнопедагогічний підхід це компонент методичної системи, що передбачає опертя на народну педагогіку і народну дидактику. У межах української лінгводидактики М.Стельмахович обстоює етнопедагогічну основу навчання мови як власне національну навчально-виховну систему, що «найсильніше репрезентує автентичне обличчя методики української мови», оскільки забезпечує «навчання і виховання рідною мовою в атмосфері культури рідного народу» [7, с.20]. Прагматичність є природньою характеристикою навчально-виховної системи народної педагогіки і народної дидактики, оскільки відповідає постулатам прагматики: суб`єктивне пізнання й оцінювання навколишнього, цілеспрямованість, досягнення успішного результату спілкування, ситуативність, позитивна комунікативна взаємодія та взаємовплив, дотримання правил етичного й естетичного мовлення як дієвих чинників досягнення комунікативної інтенції. Комунікативно-прагматичні максими ввічливості, великодушності, згоди, кількості, якості, модальності, релевантності, скромності, співробітництва та ін., диференційовані Г.Грайсом та Дж. Лічем, а також національно-культурні правила комунікативної поведінки, вибору необхідних стратегій і тактик для досягнення успішного результату чітко відстежуємо у сталих висловах, наприклад:

169 167 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE «Що маєш сказати, те наперед обміркуй», «Слово не горобець: вилетить не спіймаєш», «Мовлення срібло, а мовчання золото», «Говорив багато, а слухати нічого», «Разом легше і батька бити», «Будь господарем своєму слову», «Язик до Києва доведе», «На городі бузина, а в Києві дядько», «Хто питає, той багато знає», «Слухай тисячу разів, а говори один раз». Аналіз етнолінгводидактичної та етнолінгвопедагогічної спадщини Г.Ващенка, І.Огієнка, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К Ушинського та інших учених-педагогів дозволяє констатувати актуалізацію прагматичних категорій чемності, ввічливості, гостинності, приязні до співрозмовника, доброзичливості, моральності, естетики. Згідно з етнопедагогічним науковим поглядом вони є основними критеріями прагматичного мовлення. Вивчення наукових розвідок з проблеми дозволяє констатувати прагматичність етнопедагогічного підходу до навчання української мови, що знаходить відображення в принципах, методах, засобах, формах навчання і виховання. Етнопедагогічні принципи народності, історизму, природовідповідності, культуровідповідності, етнічної соціалізації, європеїзму, емоційності наскрізно прагматичні, оскільки зумовлюють формування національномовної особистості як вихованого, грамотного, конкурентноспроможного комуніканта, носія загальнолюдських і національномовних цінностей, що послуговується у власній мовленнєвій практиці глибокими етнологічними, етнолінгвістичними знаннями та демонструє високий рівень культури спілкування у досягненні комунікативних цілей. Прагматичність народнодидактичних методів (словесних, наочних, ігрових, практичних) та прийомів (читання, бесіда, розповідь, опис, заучування напам`ять, спостереження, драматизація, рольова гра) допомагають увести суб`єкта навчання у природні умови спілкування і в такий спосіб сформувати прагматичний рівень мовної особистості, що матиме вияв у правильній, результативній, успішній, колоритній комунікативній поведінці. Реалізовані в межах конкретної мовленнєвої ситуації засоби етнопедагогіки, серед яких ученими названо інтегрований комплекс національно-культурних мовних знаків (прислів`їв, приказок, фразеологізмів, загадок, жартів, анекдотів, пісень, казок, легенд, притч тощо), а також тексти церковних повчань, літописів, заповітів, послань нащадкам, тобто національнокультурні тексти навчально-виховного змісту, розцінюємо як такі, що виконують прагматичні функції вираження авторського наміру та впливу на співрозмовника. Цінність залучення текстів етнопедагогічного змісту під час вивчення мови обстоює М.Пентилюк [5]. За словами науковця, вони забезпечать ознайомлення учнів з національнокультурною специфікою мовленнєвої поведінки, звичаями, нормами, стереотипами українського народного етикету та стануть основою формування мовленнєвих умінь і навичок особистості. Додамо, що вміння використовувати національно-культурні мовні елементи етнопедагогічного змісту з метою реалізації комуніктивного завдання є показником прагматичної компетентності. Спираючись на науковий досвід з проблеми, визначаємо пріоритетні позиції етнопедагогічного підходу до формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителя української мови, а саме: орієнтація на етномовну прагматичну систему; актуалізація етнокультурного компоненту національної мовної освіти та реалізація закономірної залежності комунікативної поведінки мовця від етнічного виховання; осмислення ролі національно-культурних мовних одиниць етнопедагогічного змісту у досягненні комунікативного наміру та

170 MODERNIZACJA EDUKACJI 168 впливу на співрозмовника; розуміння формування комунікативно-прагматичної компетентності як процесу навчання і виховання мовної особистості у кращих національних традиціях міжособистісного спілкування; можливість інтеграції принципів, методів, прийомів, засобів прагматичної та народнопедагогічної системи мовної освіти. Отже, у межах проблеми формування комунікативно-прагматичної компетентності майбутнього вчителя української мови ми обгрунтували прагматичну ознаку етнопедагогічного підходу до навчання мови, системи методів, прийомів, засобів народної дидактики, з`ясували значення національно-культурних мовних знаків у творенні прагматичного рівня тексту та формуванні прагматичного мовлення особистості, довели можливість та необхідність інтеграції функційнопрагматичного та етнопедагогічного підходів до навчання мови. Список використаних джерел 1.Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної прагматики/ Ф.С. Бацевич. К.: Академія с. 2.Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації/ Ф.С.Бацевич. К.: Довіра с. 3.Караман С.О. Упровадження педагогічних інновацій у теорію і практику професійної підготовки вчителясловесника/с.о.караман// Вісник Львівського університету. Серія «Філологія». Вип С Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века(опыт парадигмального анализа)//язык и наука в конце ХХ века. М., 1995 с Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах/за ред. М.Пентилюк. К.: Ленвіт, с. 6. Пентилюк М.І., Горошкіна О.М., Нікітіна А.В. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови /І.М.Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В.Нікітіна// Українська мова і література в школі С Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи методики української мови/м.г.стельмахович//українська мова і література в школі С References 1. Batsevych F.S. Vstup do lingvistychnoyi pr agmatyky/ F.S. Batsevych.K.: Akademiyа s.2. Batsevych F.S. Slovnyk terminiv mizhkulturnoi kom unikatsii/ F.S.Batsevych. K.: Dovira s.3.Karaman S.O. Uprovadzhennia pedahohichnykh innovatsii u teoriiu i praktyku profesiinoi pidhotovky vchytelia-slovesnyka/s.o.karaman// Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia «Filolohiia». Vyp S Kubriakova E.S. Эvoliutsyia lynhvystycheskykh ydei vo vtoroi polovyne KhKh veka(opыt paradyhmalnoho analyza)//iazыk y nauka v kontse KhKh veka. M., 1995 s Metodyka navchannia ridnoi movy v serednikh navchalnykh zakladakh/ Za red. M.Pentyliuk. K.: Lenvit, s. 6. Pentyliuk M.I., Horoshkina O.M., Nikitina A.V. Kontseptualni zasady komunikatyvnoi metodyky navchanniaukrainskoi movy /I.M.P entyliuk, O.M. Horoshkina, A.V.Nikitina// Ukrainska mova i literatura v shkoli S Stelmakhovych M.H. Etnopedahohichni osnovy metodyky ukrainskoi movy/m.h.stelmakhovych//ukrainska mova i literatura v shkoli S магістр Іванчикова С.М. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (+37525) fotina_6607@mail.ru DETERMINE THE EFFECT OF FITNESS ON POWER AND POWER- SPEED UNIVERSITY STUDENTS ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗАНЯТЬ ФІТНЕСОМ НА СИЛОВІ ТА ШВИДКІСНО-СИЛОВІ ЯКОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ Іvanchykova S. Determine the effect of fitness on power and power-speed university students The article presents the results of research to determine the impact of fitness on fitness manifestation of power and power-speed university students who over two academic years systematically engaged in fitness compared with those of their classmate who attended mandatory classes physical education and extra not doing any fitness systems. The level of these students studied motor skills through a variety of educational tests. Setting power performance conducted by determining the cumulative index of

171 169 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE static absolute power and relative strength of the fourteen muscle groups, flexion and extension arms in emphasis lying, lifting the torso from a prone position for one minute at Davis folded hands on the bar. Power-speed performance evaluated the results of the long jump seats, a jump in the height of the place, throwing the medicine ball weighing two kilograms below two hands forward. The study revealed a significant interest and statistical numerical superiority recorded in the performance of display of power and speedpower qualities of students in a group fitness experience. Keywords: definitions, concepts, power quality, students, development power-speed, fitness technology. Іванчикова С.М. Визначення впливу занять фітнесом на силові та швидкісносилові якості студентів університетів У статті викладено результати дослідження щодо визначення впливу фізкультурно-оздоровчих занять фітнесом на прояв силових та швидкісно-силових якостей студентів вищих навчальних закладів, які протягом двох навчальних років систематично займалися фітнесом, в порівнянні з аналогічними показниками їх сокурсників, які відвідували обов язкові заняття з фізичного виховання і додатково не займалися будьякими фізкультурно-оздоровчими системами. Рівень прояву рухових якостей досліджувався за допомогою низки педагогічних тестів. В результаті дослідження виявлено суттєву відсоткову та статистичну числову перевагу показників прояву силових та швидкісносилових якостей в групі студентів з досвідом занять фітнесом, що доводить їх користь і пояснюється специфічним впливом регламентованого змісту проведення фізкультурно-оздоровчих занять, а саме застосуванням засобів фітнесу з виконанням силових вправ як то шейпінг, боді-памп, фітбол-павер, прав з використанням мініштанг і гантелей. Ключові слова: визначення, заняття, силові якості, студенти, розвиток, швидкісносилові якості, фітнес-технології. Иванчикова С.Н. Определение влияния занятий фитнесом на силовые и скоростно-силовые качества студентов университетов. В статье изложены результаты исследования по определению влияния физкультурно-оздоровительных занятий фитнесом на проявление силовых и скоростносиловых качеств студентов высших учебных заведений, которые в течение двух лет систематически занимались фитнесом, в сравнении с аналогичными показателями их сокурсников, которые посещали обязательные занятия по физическому воспитанию и дополнительно не занимались какими-либо физкультурно-оздоровительными системами. Уровень проявления двигательных качеств определялся с помощью ряда педагогических тестов. В результате исследования выявлено существенное процентное и статистическое преимущество показателей проявления силовых и скоростно-силовых качеств в группе студентов с опытом занятий фитнесом, что доказывает их пользу и объясняется специфическим влиянием регламентированного содержания физкультурно-оздоровительных занятий, а именно применением средств фитнеса с выполнением силовых упражнений шейпинга, боди-памп, фитбол-пауэр, упражнений с использованием миништанг и гантелей. Ключевые слова: определение, занятия, силовые качества, студенты, развитие, скоростно-силовые качества, фитнестехнологии. Постановка проблеми та актуальність дослідження. Культурна сфера фізкультурно-оздоровчої системи фітнес націлена на відтворення низки соціально значущих цінностей серед яких провідне місце займає поліпшення якості життя, параметрів здоровʼя, формування краси та тілесної гармонії, виховання працьовитості, формування громадської активності, культури спілкування тощо. Завдяки своїм поліфункціональним можливостям [1, с. 462, 4, с. 106], на нашу думку, фізкультурно-оздоровча система фітнес може бути інтегрована в усі види фізичної культури, в тому числі в фізкультурну освіту студентів вищих навчальних закладів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема вивчення фітнесу в якості фізкультурно-оздоровчої діяльності

172 MODERNIZACJA EDUKACJI 170 студентів вищих навчальних закладів не є новою. Нею займалася низка провідних вчених сучасності, серед яких М.Р. Батіщєва, І.Б. Бондаренко, В.В. Вішньов, В.І. Григор єв, В. Ю. Давидов, В.М. Дюков, В. П. Краснов, Г. О. Краснова, Є.Г. Сайкина. Й особливості застосування фізкультурно-оздоровчої системи фітнесу вивчені досить ретельно [2, с. 164; 3, с. 146]. Проте накопичено небагато матеріалів, що характеризують комплексний прояв силових і швидкісносилових рухових якостей студентів університетів, що систематично відвідують фізкультурно-оздоровчі заняття з фітнесу в позааудиторній роботі вищого навчального закладу. Ряд авторів [5, 364; 6, с. 374; 7, с. 445; 8, с. 261] розкриває значення таких параметрів у різних видах спорту та окремих фізкультурнооздоровчих системах, що надає змогу орієнтуватися на ці дані та використовувати їх для прогнозування майбутнього пропорційного вдосконалення. Мета статті та завдань роботи, зв язок із важливими науковими завданнями. Мета та завдання наукової публікації вбачаються в висвітленні проведеного дослідження щодо визначення впливу фізкультурнооздоровчих занять фітнесом на прояв силових та швидкісно-силових якостей студентів вищих навчальних закладів які протягом двох навчальних років систематично займалися фітнесом, в порівнянні з аналогічними показниками їх сокурсників, які відвідували обов язкові заняття з фізичного виховання і додатково не займалися будь-якими фізкультурнооздоровчими системами. Дослідження виконано у рамках роботи кафедри здоровʼя людини і фізичної реабілітації ДЗ Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Методологія, теорія і практика формування культури здоровʼя дітей, учнівської молоді та дорослого населення Міністерства освіти і науки України, номер державної реєстрації 0110U Виклад основного матеріалу дослідження. Однією з форм фізичного виховання є позааудиторна робота, заняття якою передбачають організацію фізичного виховання за умов дозвілля в позанавчальний час й покликані формувати в студентства дбайливе ставлення до власного здоровʼя, комплексно розвиваючи фізичні й психічні якості, сприяючи творчому використанню фізкультурно-оздоровчих систем в організації здорового способу життя та як результат в формуванні культури здоровʼя. Зростання ролі позааудиторної роботи є однією з провідних ланок перебудови навчання виховного процесу в вищій школі, що зумовлює посилення освітньої та методичної спрямованості педагогічного процесу, засвоєння студентами знань, які дозволяють їм раціонально здійснювати фізкультурнооздоровчу діяльність з використанням різноманітних засобів фізичної культури, а також повноцінного використання вільного часу. В ході проведення констатуючого експерименту серед студентів других і третіх курсів різних спеціальностей класичного вищого навчального закладу встановлено параметри розвитку силових та швидкісно-силових якостей. Рівень названих рухових якостей студентів досліджувався за допомогою низки педагогічних тестів, особливості використання яких наведено у джерелах [9, с. 391; 10, с. 5]. Встановлення силових показників проводилося шляхом визначення сумарного показнику статичної абсолютної сили та відносної сили чотирнадцяти м язових груп, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба із положення лежачи протягом однієї хвилини, вису на зігнутих руках на перекладині. Швидкісно-силові якості оцінювалися за результатами виконанням стрибку в довжину з місця, стрибку в

173 171 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE висоту з місця, метання набивного м яча вагою два кілограми двома руками знизу вперед. Їх кількісні показники наступні (таблиця 1). Таблиця 1 Відсоткове порівняння показників прояву силових та швидкісно-силових якостей студентівпочатківців (n=90) і студентів з досвідом занять фітнесом (n=30) Контрольні показники Статична відносна сила 14 м язових груп, ум. од. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи, раз Піднімання тулуба із положення лежа-чи протягом хв, раз Вис на зігнутих руках на перекладині, с Стрибок у довжину з місця, см Стрибок у висоту з місця, см Метання набивного м яча 2 кг двома руками знизу вперед, м Група студентів-початківців Середнє 9,0 17,5 30,2 13,8 159,5 35,2 6,2 (n=90) Медіана та квартилі (Me(Q1;Q3) 9,0 (9,0; 10,0) 17,0 (17,4; 17,6) 30,0 (28,0; 33,0) 13,0 (13,0; 14,5) 157,5 (156,2; 160,0) 36,0 (35,0; 37,2) 6,2 (6,2; 6,3) Група студентів з досвідом занять фітнесом (n=30) Середнє 12,5 25,3 49,5 25,6 169,8 40,2 8,9 Медіана та квартилі (Me(Q1;Q3) 13,0 (12,5;13,0) 25,5 (24,0; 26,0) 48,0 (48,0; 51,0) 25,5 (24,0; 26,0) 169,0 (167,0; 169,5) 40,2 (40,2; 40,2) 8,9 (8,9; 8,9) Різни-ця, % Аналізуючи отримані данні констатуємо, що і середнє, і медіана для змінних в групі студентів-початківців і групі студентів з досвідом позааудиторних фізкультурно-оздоровчих занять фітнесом дещо різняться. Для перевірки відмінностей показників прояву силових та швидкісно-силових якостей студентів, які брали участь у дослідженні, застосуємо непараметричний метод математичної статистики U-критерій Манна-Уітні (таблиця 2). 38,9 45,5 38,9 85,4 6,3 14,2 44,7 Таблиця 2 Перевірка відмінностей показників прояву силових та швидкісно-силових якостей студентівпочатківців ( Г1, n=90) і студентів з досвідом занять фітнесом (Г2, n=30) Контрольні Груп випробуван и ня Статична відносна сила 14 м язових груп, ум. од. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи, раз Піднімання тулуба із положення лежа-чи протягом 1 хв, раз Вис на зігнутих руках на перекладині, с Стрибок у довжи-ну з місця, см Стрибок у висоту з місця, см Метання набивного м яча 2 кг двома руками знизу вперед, м Ранги Середні й ранг Сума рангів Г1 44,3 1330,0 Г2 16,7 500,0 Г1 15,5 465,0 Г2 45,5 1365,0 Г1 16,3 487,5 Г2 44,3 1330,0 Г1 16,7 500,0 Г2 15,5 465,0 Г1 45,5 1365,0 Г2 20,9 627,5 Г1 44,3 1330,0 Г2 45,5 1365,0 Г1 44,9 1347,0 Г2 16,1 483,0 Стати с- тика U Манн а- Уітні Асимптотич на значимість Θ p 35,0 0,8 1 < 0, ,0 0,4 1 < 0, ,5 0,4 1 < 0, ,0 0,9 1 < 0, ,5 0,2 1 < 0, ,5 0,7 1 < 0, ,0 0,9 1 < 0,

174 MODERNIZACJA EDUKACJI 172 Порівняння отриманих даних дозволило відзначити наступні відмінності. Статистично значуща перевага простежується в усіх показниках прояву силових та швидкісно-силових якостей при виконанні педагогічних тестів у студентів, які додатково, протягом двох навчальних років відвідували позааудиторні фізкультурно-оздоровчі заняття з фітнесу (р < 0,05). Сумарний показник статичної відносної сили чотирнадцяти м язових груп у студентів, які не займалися будьякими фізкультурно-оздоровчими системами дорівнював 9,0 ум. од., проте як у їх однокурсників, які відвідували заняття з фітнесу, зафіксовано перевагу у 38,9 % зі значенням 12,5 ум. од. У тесті згинання та розгинання рук в упорі лежачи у студентів-початківців зафіксовано середньостатистичну позначку у 17,5 разів, а серед студентів з досвідом занять фітнесом 25,3 разів, що відобразило різницю в 45,5 % (р < 0,05). У підніманні тулуба із положення лежачи протягом однієї хвилини група студентів, які не займалися будь-якими фізкультурно-оздоровчими системами показала результат 30,2 рази, проте як група студентів, які відвідували заняття з фітнесу 49,5 разів, що на 38,9 % краще (р < 0,05). У висі на зігнутих руках на перекладині студенти-початківці показали час 13,8 с, в свою чергу студенти з досвідом занять фітнесом на 85,4 % більше 25,6 с (р < 0,05). У досліджених показниках швидкісно-силових якостей спостерігалася перевага в 6,3 % в показниках виконання стрибку в довжину з місця у студентів, які відвідували заняття з фітнесу 169,8 см. Студенти-початківці показали результат в 159,5 см. Показники стрибку у висоту з місця у другій групі також були вищі на 14,2 % (р < 0,05), так у студентів, які не займалися будь-якими фізкультурнооздоровчими системами 35,2 см, проте як у їх однокурсників, які відвідували заняття з фітнесу зафіксовано значення 40,2 см. За даними результатів метання набивного двох кілограмового м яча двома руками знизу вперед було зафіксовано перевагу в 44,7 % статистично значущої відмінності (р < 0,05) від аналогічних проявів у студентів з досвідом занять фітнесом. Перша група 6,2 м, друга група 8,9 м. Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Виникнення інноваційних форм фізичної культури пов язано з інтенсивним розвитком фізкультурно-оздоровчої діяльності, частиною якої є поширення фізкультурно-оздоровчої системи фітнесу, зростання індустрії фітнесу, яка інтегрувала в себе найрізноманітніші засоби фізкультурно-оздоровчого тренування. Суттєва відсоткова та статистична числова перевага зафіксованих результатів показників прояву силових та швидкісносилових якостей простежується в групі студентів з досвідом позааудиторних фізкультурно-оздоровчих занять фітнесом. Тобто систематичні фізкультурнооздоровчі заняття сприяли розвиткові названих рухових якостей студентів університетів. Такий результат може пояснюватися специфічним впливом регламентованого змісту проведення фізкультурно-оздоровчих занять, а саме застосуванням засобів фітнесу з виконанням силових вправ як то шейпінг, боді-памп, фітбол-павер, спеціалізованих прав з використанням мініштанг і гантелей. Зазначені проміжні узагальнення потребують детального уточнення за допомогою проведення подальших експериментальних досліджень. Список використаних джерел 1. Архипов О.А. Біомеханічні технології у фізичній підготовці студентів : монографія / О.А. Архипов. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К. : НПУ, с. 2. Гончарова Н. Використання сучасних інформаційних технологій у сфері оздоровчого фітнесу / Н. Гончарова, В. Усиченко, Л. Денисова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волин. нац.

175 173 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE ун-ту. Луцьк : Волин. нац. ун-т імені Лесі Українки, (18). С Іванчикова С.М. Загальні положення методики формування культури здоровʼя студентів засобами фітнесу / С.М. Іванчикова // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка : Зб. наук. праць. Чернігів : ЧНПУ, Вип Т. ІІІ. С Іванчикова С.М. Формування культури здоров я студентської молоді як складова національної політики України / С.М. Іванчикова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія : Педагогіка і психологія. Ялта : РВВ КГУ, Вип. 45. Ч. 2. С Саєнко В.Г. Показники силових і швидкісно-силових якостей пауерліфтерів високої кваліфікації / В.Г. Саєнко, В.В. Дубовой // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка : Зб. наук. праць. Чернігів : ЧНПУ, Вип Т. II. С Саєнко В.Г. Швидкісно-силова підготовленість боксерів на етапі підготовки до вищих спортивних досягнень / В. Г. Саєнко // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки (19). С Толчєва Г.В. Визначення впливу занять хатха-йогою на швидкісно-силові якості студенток університетів / Г.В. Толчєва // Фізична культура, спорт та здоров я нації : зб. наук. праць. Вип. 19. Вінниця : ТОВ «Планер», С Толчєва Г.В. Характеристика силової підготовленості студенток зі стажем занять хатхайогою / Г. В. Толчєва // Фізична культура, спорт та здоров я нації : зб. наук. праць. Вип. 12. Т. 2. Вінниця : ВДПУ, С Шкирьянов Д.Э. Динамика показателей физической подготовленности студентов как один из критериев эффективности работ групп повышения спортивного мастерства / Д.Э. Шкирьянов, Л.И. Марцинович // Наука образованию, производству, экономике : матер. XX (67) рег. науч.-практ. конф. Витебск : ВГУ имени П.М. Машерова, Paweł F. Nowak Health-related behaviours of post-secondary students in the context of health perception / Paweł F. Nowak, P. Mannix-McNamara // British Journal of Education, Society & Behavioural Science. Vol. 7. 1, P References fіtnesu / N. Goncharova, V. Usichenko, L. Denisova // Fіzichne vikhovannya, sport і kul'tura zdorov ya u suchasnomu suspіl'stvі : zb. nauk. prats' Volin. nats. un-tu. Luts'k : Volin. nats. un-t іmenі Lesі Ukrainki, (18). S Іvanchykova S.M. Zagal'nі polozhennya metodiki formuvannya kul'turi zdorovʼya studentіv zasobami fіtnesu / S.M. Іvanchykova // Vіsnik Chernіgіvs'kogo natsіonal'nogo pedagogіchnogo unіversitetu іmenі T.G. Shevchenka : Zb. nauk. prats'. Chernіgіv : ChNPU, Vip T. ІІІ. S Іvanchykova S.M. Formuvannya kul'turi zdorov ya students'koї molodі yak skladova natsіonal'noї polіtiki Ukraini / S.M. Іvanchykova // Problemi suchasnoї pedagogіchnoї osvіti. Serіya : Pedagogіka і psikhologіya. Yalta : RVV KGU, Vip. 45. Ch. 2. S Sayenko V.G. Pokazniki silovikh і shvidkіsno-silovikh yakostey pauerlіfterіv visokoї kvalіfіkatsії / V.G. Sayenko, V.V. Dubovoy // Vіsnik Chernіgіvs'kogo natsіonal'nogo pedagogіchnogo unіversitetu іmenі T.G. Shevchenka : Zb. nauk. prats'. Chernіgіv : ChNPU, Vip T. II. S Sayenko V.G. Shvidkіsno-silova pіdgotovlenіst' bokserіv na etapі pіdgotovki do vishchikh sportivnikh dosyagnen' / V.G. Sayenko // Fіzichne vikhovannya, sport і kul'tura zdorov'ya u suchasnomu suspіl'stvі : zb. nauk. prats' Volin. nats. un-tu іm. Lesі Ukrainki. Luts'k : Volin. nats. un-t іm. Lesі Ukrainki (19). S Tolcheva G.V. Viznachennya vplivu zanyat' khatkha-yogoyu na shvidkіsno-silovі yakostі studentok unіversitetіv / G.V. Tolcheva // Fіzichna kul'tura, sport ta zdorov ya natsії : zb. nauk. prats'. Vip. 19. Vіnnitsya : TOV «Planer», S Tolcheva G.V. Kharakteristika silovoi pіdgotovlenostі studentok zі stazhem zanyat' khatkhayogoyu / G.V. Tolcheva // Fіzichna kul'tura, sport ta zdorov ya natsіi : zb. nauk. prats'. Vip. 12. T. 2. Vіnnitsya : VDPU, S Shkir'yanov D.E. Dinamika pokazateley fizicheskoy podgotovlennosti studentov kak odin iz kriteriev effektivnosti rabot grupp povysheniya sportivnogo masterstva / D.E. Shkir'yanov, L.I. Martsinovich // Nauka obrazovaniyu, proizvodstvu, ekonomike : mater. XX (67) reg. nauch.- prakt. konf. Vitebsk : VGU imeni P.M. Masherova, Paweł F. Nowak Health-related behaviours of post-secondary students in the context of health perception / Paweł F. Nowak, P. Mannix- McNamara // British Journal of Education, Society & Behavioural Science. Vol. 7. 1, P Arkhipov O.A. Bіomekhanіchnі tekhnologії u fіzichnіy pіdgotovtsі studentіv : monografіya / O.A. Arkhipov. Nats. ped. un-t іm. M.P. Dragomanova, Chernіg. nats. ped. un-t іm. T.G. Shevchenka. K. : NPU, s. 2. Goncharova N. Vikoristannya suchasnikh іnformatsіynikh tekhnologіy u sferі ozdorovchogo

176 MODERNIZACJA EDUKACJI 174 Petryshyn L.Y. +38 (066) PROFESSIONAL TRAINING OF CREATIVE SOCIAL TEACHERS Petryshyn L.Y. Professional training of creative social teachers The article analyzes the system of training future specialists is based on patterns of educational process and provides for the creation of optimal teaching conditions, the most important of which are the following: availability of orders for training the professionals capable of taking creative solutions; ensuring the unity of theoretical and practical training; organization of training process as formation of a professional and valuable relationship to the mastering of a new activity; improvement of scientific methods of this training. Keywords: social teachers, professional training, creative Topicality of the problem. The system of training future specialists is based on patterns of educational process and provides for the creation of optimal teaching conditions, the most important of which are the following: availability of orders for training the professionals capable of taking creative solutions; ensuring the unity of theoretical and practical training; organization of training process as formation of a professional and valuable relationship to the mastering of a new activity; improvement of scientific methods of this training. Thus, the aim of the paper is to conduct a scientific and theoretical analysis of the research problems, the creativity formation of the future social workers during the educational process in the university. Analysis of the principal publications and main material exposition. During the organization of an educational process aimed at fostering creative personality of future social workers, there is a need to reanalyse and modify the content of professional training of future social pedagogue. In addition, it is advisable to change all the components that determine the state of the educational process in the universities and define specific forms and methods of its organization, to create appropriate educational and material resources and adapt educational technology in the process of creativity formation of the future social pedagogues, which will allow most effectively implement the tasks in the object-subject interaction of the future social pedagogues, faculty and university staff. We shall note that in the process of creative personality formation, the preferred methods and forms are those that contain some creative and exploratory components and closely interact with fields of theoretical, methodological and personal-professional training of social workers. Since the lecture is the most important form of educational process organization in university and contributes to the motivational component implementation during the creative mastery of both knowledge and creative work in the professional field, the activation of future social workers activities, we believe it is appropriate to use problematic lectures, lectures that involve production of creative ideas, lectures-workshops, interactive lectures, lectures-press conferences. The types of lectures stated above will raise analyticsynthetic activity of an object (future social workers), assist in the production of creative ideas that provide creative knowledge based on creative search for the solution of the social and educational problems, the further implementation of creative expertise. The scientific theory revealed that the lectures of various types belong to non-imitating methods that lead to activation of creative and cognitive activities of students. Lectures should be flexible, differentiated, it should be conducted due to the study of the subject, the specific audience, and psycho-educational process of learning patterns [7, p. 6]. In the context of our study, the contents of lectures is interpreted as the construction of a problematic situation conducted by the teacher. This problematic situation in objectsubject interaction encourages future social

177 175 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE workers to show the creative initiatives within the representation of a creative solution of a social and educational problems and positive motivation to mastery of creative activity. Application of problematic lectures during the creativity formation of future social pedagogues lies down to adherence to the following claims to the structure of the problematic situation:information that will require a solution to be versatile and encourage students to realize their own valuable orientations in the representation of their own creative ideas; problem that requires a creative solution should meet the demands of the educational process; problem should generate creative initiative to the future social pedagogues, enable the representation of a creative and non-standard solution [3; 4; 9]. Problem lecture should be used during the study of regulatory disciplines for "Bachelor of Social Pedagogy", "Pedagogy of gifted education", "Basics of special education" and "Social and educational work in the community." Currently, a lecture with embedded pauses is rather topical. This research has adapted in the method and further it will be called lecture on producing creative ideas. This form of lectures provides rapid succession attention of students, which in turn alters the activity to enhance creative thinking and mental activity of students. Lectures, oriented at producing creative ideas, aims to enhance the learning process and apply to it a creative component that leads to the emergence of conscious motives (the manifestation of creative initiatives, strive for the creative fulfilment, representation of a creative solution to the problem) within the lecture conduction. Lectures of this type were used to study subjects of normative character of students with educational qualification of "Bachelor of Social Pedagogy", particularly "Pedagogy of Family Education", "Basics on work of the social pedagogue", "Fundamentals of eloquence." For example, in the course "Pedagogy of Family Education" there is a study of the topic "Family in the system of educational institutions: social work of an educator with the parents." Students were offered three breaks of 5 to 10 minutes to produce creative ideas that would characterize the features of the work of a social pedagogue with a family in various types of educational institutions. During the pause, the students represented the slide images of three educational institutions: family, relatives, and educational institutions. Students, the future social workers, in the form of analytical tables had to represent the creative idea of working with families in each of the mentioned before educational institutions. Within the formation of a creative personality, we should provide a creative interaction between teacher, a subject, and future social workers, the objects, through lectures, workshops, which are to be used during the courses while obtaining the educational qualification of "specialist of social pedagogy", series of training courses of professional training, including "Professional communication technologies", "Innovative technologies within social and educational activities." Lectures-workshops encourage students to apply creativity, creative thinking, and, thus, form themselves as creative professionals in the sphere of rendering social services. Lectures-workshops provide 20 minutes of free discussion of a topics as well as skilled representation of creative ideas on the basis of the knowledge obtained and use of creative techniques that were previously studied at the beginning of the lecture, and after the summary of the material took place. Topics of lectures-workshops should be distinguish by the prior preparation of the lecture topics together with a group of students: the lecturer outlines the key aspects of the topic, that should include creative component, and future participants of the lecture, which should produce the idea on the basis of learned material, think about the subject and make the necessary notes for the free discussion and justification of their own creative suggestions of a practical nature. The positive effect of lectureworkshop lies in: activation of the students' creative abilities; implementation of the

178 MODERNIZACJA EDUKACJI 176 principles of creative self-expression and fostering of a creative position; development of the interest in the subject, including its creative nature to the passive students; activation of intrinsic motivation, particularly for professional reasons (representation of creative problem solving, creative professional fulfilment); provision of creative strategies in teaching, learning, and improving the quality of teaching learning material; creation of a positive environment for creative object-subject interaction; studying of creative abilities and skills on the basis of creative knowledge. In today's educational environment, еру interactive lectures with the use of interactive technologies are also widely used for training social pedagogues. These lectures are used to ensure the active participation of students in the learning process and provide them with an opportunity to discuss some common points; at the same time multimedia technology allows students to receive the information simultaneously in several senses. The interactive lectures together with multimedia technologies are to be used in learning self-selected subjects, including "Creative Pedagogy", "Social and pedagogical innovation in the formation of professional competence" for students obtaining the educational qualification of "Master". During their implementation, we offer students to view some video information, which contains the elements of animation and demonstrates the basic content elements of "creative pedagogy": place of creative pedagogy among other sciences, categories of creative pedagogy, basic approaches to creativity in educational and professional activities, methods and means of activating creative thinking in learning creative identity formation as a competitive professional social services.in the course of the lectures within the named courses, while considering the creative pedagogy, one must first submit its definition, then form categorical apparatus, analyse the approaches. The content of the lecture should be budded with a help of power point presentation. We shall note that in the basis of comparing creativity to creative work, lies the characteristics of creative personality, model of creativity and creative process are described. During the interactive lectures, students have the opportunity to ask questions, discuss the subjects, express their opinions, apply creative abilities to find innovative ways to self-realization and selfactualization as a specialist future social pedagogues. For the course "Social and pedagogical innovation in the formation of professional competence" we should use interactive lectures using gaming techniques that have to perform several functions: training, self-realisation, developmental, and social. During the learning process we used, in particular, such educational games as developmental and social [9, p. 103]. The essence of the game is to build on the positive attitude towards the received creative knowledge and skills, to develop readiness to use them in a professional environment; to foster self-regulation and self-creative activities, as well as active and creative expertise to make optimal positive decisions in the professional field. In order to provide the most optimal result in the formation creativity as professional and personal use property of future social pedagogues, we used the lectures and press conferences. They aim to study the same courses and are to provide: formation of students' need for creative activities in the professional field and its social significance; representation of student learning by using creative techniques, tactics, techniques, resulting effectiveness of creative professional activity of social pedagogy; professional enrichment of students, future social workers, creative knowledge formation in the training cycle; creative representation of knowledge and skills and their application in the social sphere of future social workers, as conference reports, lectures. To implement the pre- set goals, students should have prepared the conference messages according to the definite theme and develop its multimedia support. The press conference included the review of conference reports on social and educational topics, including solving social and educational

179 177 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE problems using creative techniques and methods. By using them future social workers should show their professional competence as an expert and student obtaining Master degree. Thus, adaptation and synthesis of the lectures as the basis for the formation of creative educational technology for the future social workers gave us the opportunity to state the following: to train bachelors, lectures on the problem of producing creative ideas are to be used, they will direct them primarily to the fact that future social pedagogues receive creative knowledge and produce on its basis own creative ideas and proposals; for students obtaining Master degree, we offer to use adapted lectures and workshops of three types (content, democratic, experimental ), which in their turn predicted mastering of theoretical and practical training material derived from creative techniques, as well as methods aimed at developing and optimizing creative abilities and skills; for Masters, we also offer to use interactive lectures and lectures-press conferences, based on obtained knowledge while obtaining bachelor degree, which aim at implementing creative competence of future social workers while professional training. When using adapted lectures, we should pay attention to the implementation of the following functions: informational, that helps form a system of knowledge about creativity; motivational, which is responsible for developing motivational component aimed at creative activities of future social pedagogues; training, that is responsible for the development of creative thinking and encourages usage of creative ability within learning activities. We shall note that the use of the described types of lectures will enhance efficiency in training social workers, form the knowledge base of creativity that will be the basis of future creative social workers capable of creative profession. Together with lectures, we shall use workshops that help solve the following objectives: training and educational goal, which provide the acquisition of practical knowledge about creativity; self-education goals that help shape the creative preparedness of future social workers and the development of a stable social position. In addition, it should be noted that during the seminars, systematic deepening and consolidation of student knowledge takes place on the topic of creative activity in the professional sphere. When selecting seminars for Bachelors and Master degree, we should follow the common didactic requirements, including concepts of availability, problematism, scientism, unity of form and content [1; 3; 4; 6; 12]. Depending on the material of lectures and assignments that the teacher have set for the successful implementation of creative formation of future social workers, we offer the following specific form of seminars: seminars-discussions, seminars-conversation (for bachelors), which are aimed at providing the following tasks: provision of systematic repetition, deepening, and consolidation of knowledge about creative nature of knowledge and the importance of creativity as personal- professional property of a specialist in the sphere of social services; formation of students' interests, motives, and beliefs about the need for creativity as a professional property for a specialist in the sphere of social services; workshop, seminar, training, which basically implement the following tasks: formation of creative skills and ability to apply them in the future career; ability to use creative professional knowledge to solve practical problems; case-seminar and workshop-scenario (for masters), which will regulate the following tasks: ability to make optimal use of theoretical knowledge about the nature of creative activity and systematically apply creative skills and abilities in the professional field; implement creative expertise in the social and educational work. The most effective forms of seminars for future social pedagogues in the process of their creativity are the seminar-discussion, seminar-training, and seminar-scenario. During the seminar-discussion, we consider it appropriate to use creative technology (Bionics, PUL for written collection of ideas,

180 MODERNIZACJA EDUKACJI 178 techniques, cluster method, galleries method, collective notebook), which are aimed at achieving the following results: future social workers learn to clearly, logically, correctly form their creative ideas, be able to justify them, be able to listen to your opponent and gain experience of creative activity. We propose to choose seminars-discussion within the study of the following subjects: "Pedagogy of talent", "Special Education" and "Social and educational work in the community." During the training of students with the higher educational qualification of a specialist, we propose to use trainingseminars, which should focus on the following tasks: optimization of knowledge about creativity as a personal- professional property; formation of creative skills, keeping individual instances of creative independence and activity in the process of producing creative ideas. Within the study of the courses of "Professional Communication Technologies" and "Innovative technology in social and educational activities" we recommend using the following creative trainings: "Development of Creativity by S. Hipius", "Creativity and Innovations" by O.Kyrychenko, "Training of the Creativity" by M. Nikultseva. While structuring the seminar-training. we should employ group training sessions that are the most effective while teaching social and human sciences. Interpreting training seminars in the light of fostering a creative future social workers, we should add such methods as discussion, brainstorming, role play, problem discussion microgroups. It should adhere to the natural way of seminar structuring, which is not necessarily has compulsory structure. Conclusions. Modern society is in need of social workers who would be creative personalities, able to generate creative ideas, with creative thinking, who avoid stereotypes, know how to skilfully apply creative skills and abilities in the professional field, distinguished creative competence in dealing with social and educational problems, and characterizes the modern competitive rendering of professional social services. Implementation and activation of creativity formation of future social workers in higher education is a prerequisite for improving the quality of education and the forming of a competitive creative professional. That will provide the creativity in the formation of future social pedagogues, which will enable the development of a solid scientific basis. The usage of the existing creative expertise to effectively solve professional tasks significantly will raise the level of professional training in the social sphere. References 1. Aleksiuk A. M. Pedagogy of High School : [course of lectures] / Aleksiuk A. M. K.: : ISDO, p. 2. Andrieiev V. I. Pedagogy of Creative Development : innovative course. Book 1 / Andrieiev V. I. Qazan : Qazan. university, p. 3. Kapska A. Y. The Structure of Professional Training of Specialists in the Sphere of Social Pedagogy / A. Y. Kapska// Scientific journal: series 11. K.: National Pedagogical University named after M.P.Drahomanov (23). P Kapska A. Y. Technologies of social and pedagogical work: [textbook] / Bezpalko O. V., Vainola R., Kh., Kapska A. Y. and others. ; editor - professor A. Y. Kapska]. K.: : National Pedagogical University, p. 5. Kupenko O. V. Pedagogical Methods of Students' Development / O. V. Kupenko // Problems of engineering education : collection of scientific articles. Kh., edition 20. P Mishchyk L. I. Theoretical and Methodological Basics of Professional Development of a Social Pedagogue in Universities / L. I. Mishchyk; Zaporizhzhia National University.. Zaporizhzhia : Promin, p. 7. Ohorodnyk I. V. The History og Philosophy in Ukraine : course of lectures : textbook : V. Ohorodnyk, V. V. Ohorodnyk. K.: : Vushcha Shkola.; Znannia, p. 8. Prosetskyi V. A. The Psychology of Imitation: author's abstract: special "General Psychology, Psychology of Individual, History of Psychology" / V. A. Prosetskyi. M., p. 9. The Training of Social Psychologist and Social Workers in Ukraine within the Bologna process // Materials of a conference December 13-14, Chernivtsi : Ruta, p. 10. Tverezovska N. T. Theoretical and Methodological Basics of Innovative Technologies within Higher Education / N. T. Nverezovska // Problemy osvity : scientificmethodological collection, / Ministry of Education and science of Ukraine, Institute of Innovative Technologies and Content of Education. K., edition 47. P Creativity and Technologies in

181 179 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE scientific researches within continuous professional training: scientific edition / [ editor S. O. Sysoieva]. K.: : KIM, p. 12. Kharchenko S. Ya. Social and Pedagogical Technologies : [textbook for students of universities] / S. Ya. Kharchenko, N. P. Krasnova, L. P. Kharchenko Luhansk : Alma-mater, p. викладач Смольнікова О. Г Smoll73@ukr.net SELF-CONTROL AND REFLECTIVE SELF-ASSESSMENT AS THE BASIS OF SECOND LANGUAGE AUTONOMOUS LEARNING IN HIGHER EDUCATION САМОКОНТРОЛЬ І РЕФЛЕКСИВНЕ САМООЦІНЮВАННЯ ЯК ПІДҐРУНТЯ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Смольнікова О. Г. Самоконтроль і рефлексивне самооцінювання як підґрунтя розвитку автономного навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах У статті розглянуто проблему розвитку рефлексивного самооцінювання та самоконтролю у системі концепції автономного навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Зокрема, розкрито зміст понять самоконтроль, рефлексія, самооцінювання, рефлексивне самооцінювання. Обґрунтована важливість розвитку навичок досліджуваних категорій із метою формування необхідних якостей майбутніх фахівців щодо відповідальності за власне навчання, готовності і уміння автономно навчатися протягом життя. Ключові слова: автономне навчання, рефлексія, рефлексивне само оцінювання, самоконтроль, самооцінювання. Смольникова Е. Г. Самоконтроль и рефлексивное самооценивание как основа развития автономного обучения иностранных языков в высших учебных заведениях В статье рассмотрены проблемы развития рефлексивного самооценивания и самоконтроля в системе концепции автономного обучения иностранных языков в высших учебных заведениях. В частности, раскрыто содержание понятий самоконтроль, рефлексия, самооценка, рефлексивное самооценивание. Обоснована важность развития навыков исследуемых категорий с целью формирования необходимых качеств будущих специалистов относительно ответственности за собственное обучение, готовности и умения автономно обучаться в течение жизни. Ключевые слова: автономное обучение, рефлексия, самоконтроль, самооценивание, рефлексивное самооценивание O. G. Smolnikova. Self-control and reflective self-assessment as the basis of second language autonomous learning in higher education The article deals with the problem of development and defining such notions as selfcontrol, reflection, reflective self-assessment in the system of the second language autonomous learning concept in higher educational institutions. In particular, the importance of studied categories skills development for the purpose of forming the necessary qualities of future specialists, concerning responsibility for own learning, willingness and ability to learner autonomy in lifelong learning are highlighted. It should be noted that method of reflective self-assessment implements the principle of student-centered learning within the humanistic direction of education. The ability to reflection is a key aspect of the organization of educational and informative process of second language learning. Each student should be aware of reflection and criteria for the self-assessment of own learning activities. This is especially relevant to autonomous learning where self-control and self-assessment become the goal and the result of the learning process. Keywords: autonomous learning, reflection, reflective self-assessment, self-control, self evaluation. Перед сучасною вищою школою постала проблема необхідності формування нових особистісних якостей

182 MODERNIZACJA EDUKACJI 180 та вмінь майбутнього випускникаспеціаліста, що сприяють його здатності до самоосвіти протягом життя, «навчитися вчитись» (learning to learn). Серед них першочергове місце займає розвиток навичок самооціннювання, самоконтролю, спонукання до відповідальності за своє навчання, як майбутнього професіонала, володіння основними компетенціями, для вирішення проблем, які постають у професійній та особистій діяльності. Вирішенню цієї проблеми, допоможе звернення до концепції автономного навчання (learner autonomy / autonomous learning), яка протягом багатьох десятиріч розробляється зарубіжними та вітчизняними вченими у контексті особистісно-орієнтованого підходу до вивчення іноземних мов (О. А. Гаврилюк, Н. С. Кіргінцева, Н. Ф. Коряковцева, Ю. В. Петровська, Т. Ю. Тамбовкина, P. Benson, L. Dickinson, М. Gremmo, Н. Holec, D. Little, R. Pemberton, та ін.). Основна ідея цієї концепції розкривається у самостійному оволодінні студентами стратегіями, прийомами та управлінням особистою навчальною діяльністю від постановки цілі до самооцінки результату навчання. Мета статті полягає у обґрунтуванні понять «самоконтроль», «рефлексія», «самооцінювання» і визначення їх важливості у автономному навчанні іноземних мов. Н. Holec був першим, хто дав офіційне визначення автономії у вивченні іноземних мов. Науковець уважав, що це «здатність взяти на себе відповідальність за свою навчальну діяльність, включаючи всі її компоненти, а саме: визначення цілей, змісту та послідовності, вибір методів і прийомів які використовуються, організація навчального процесу з точки зору часу, місця та темпу, а також оцінка всіх отриманих результатів навчання» [8, с.77]. Разом із тим, слід наголосити на важливості контролю у контексті автономного навчання, що виступає одним із головних аспектів при визначенні цього поняття. Зокрема, P. Benson характеризує автономію, як здатність взяти контроль над власним навчанням і життям. Він визначив 3 рівні контролю, які у свою чергу, залежать один від одного: контроль над управлінням навчання (діяльність студента з планування, організації та оцінювання навчання, визначення навчальних стратегій, включаючи метакогнітивні), контроль над когнітивними процесами (розумові процеси увага, рефлексія, розвиток метакогнитивних знань), контроль над змістом навчання [5, с.50]. Аналіз зарубіжної наукової психолого-педагогічної англомовної літератури показав, що термін «самоконтроль» виявляється в двох дослідницьких течіях: «self-control», що застосовується для обґрунтування питань самоконтролю, та «self-correction», де розглядаються психологічні особливості навчально-пізнавального кола питань діяльності студента. Самокорекція обумовлює сформованість розумових здібностей із метою виправлення помилок у навчанні. Отже, самоконтроль є первинною та головною формою контролю та організуючим фактором автономного навчання ментальна якість та засіб автономного навчання та поведінки. У вітчизняній психології проблеми самоконтролю розроблялися під упливом ідей В. М. Бєхтєрєва, І. П. Павлова, І. М. Сечєнова, під час активного формування дидактики вищої школи в х рр. ХХ ст.. Визначено, що вчені цього періоду (К. Н. Вентцель, А. П Пінкевич, та ін.) зверталися до терміну «самооблік», який відповідає за своїм понятійним значенням сучасному терміну «самоконтроль» [1, с ]. У педагогіці проблемами самоконтролю займалися П. П. Блонський, Л. І. Деркач, П. Я. Гальперін, І. О. Зимня, С. П. Бочарова, О. Є. Капаєва, Н. Ф. Коряковцева, О. О. Леонтьєв, А. В. Кірічук, Ф. М. Рабіновіч. Самоконтроль розглядається вченими як один з головних показників рівня навчальної компетенції та

183 181 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE автономності і є необхідним фактором для розвитку його автономних якостей. Формування самоконтролю сприятиме саморегулюванню власної навчальної діяльності, а його здійснення повинно бути регулярним, а не в кінці процесу навчання, з метою попередження помилок. Іншим важливим аспектом автономного навчання іноземних мов виступає формування ефективної саморегуляції та рефлексивної самооцінки, що є системоутворювальним фактором, ціллю та засобом його розвитку, і може бути покладений в основу формування навчальної компетенції (С. Л. Рубенштейн, Г. М. Бурденюк), бути показником сформованості навчальної діяльності. D. Little наголошує, що рефлексія студента є передумовою автономії. Вчений уважає, що для студента недостатньо бути просто відповідальним за навчання, ставити власні цілі та вибирати необхідні матеріали і види діяльності. Він повинен уміти оцінити завдання, визначити їх слабкі та сильні сторони, з метою постановки нових цілей у новому циклі вивчення іноземних мов [9, с. 22]. Отже, головною функцією стає саморефлексія і самооцінювання навчальної діяльності щодо визначення ефективності вивчення іноземних мов. Без сформованих рефлексивних умінь студента організація автономного навчання іноземних мов неможлива. Рефлексія визначається як центральний компонент системи підготовки майбутнього викладача іноземних мов у вузах Великої Британії (S. Ashcroft, Y. Clаndinin, J. Elliot, O. Cоnnely, S. Erickson, W. Grіffiths, А. Lucas, M. Wallace). Головними аспектами теоретичного дослідження цього феномену є визначення ступенів рефлексії, розробка стратегій розвитку, рефлексивних моделей, застосування рефлексивного підходу в професійній діяльності майбутнього педагога та ін.. Розвиток досліджуваної категорії розглядався багатьма вченими (К. О. Абульханова-Славська, В. В. Бажанов, К. Брунер, Г. М. Бурденюк, Б. З. Вульфов, У. Джеймс, Д. Дьюї, Д. Еліот, Б. Д. Ельконін, М. Л. Кавана, Г. М. Коджасапірової, М. Ліпман, О. М. Леонтьєв, О. В. Мудрік, С. Л. Рубінштейн, В. О. Сластьонін, М. Уоллес, А. М. Хаберман, О. В. Хуторський, Ш. М. Юсупова). Вітчизняними вченими ця категорія пов язується з рефлексивними інноваційними педагогічними технологіями, такими як групове та особисте усвідомлення і оцінка результатів навчання. У Новому словнику методичних термінів і понять термін «рефлексія» розглядається як роздум, самоспостереження, бажання розуміти власні почуття та дії, є важливою професійно значущою рисою особистості викладача [2, с. 248]. J. Moon зауважує, що рефлексія це форма ментальної діяльності, яку ми використовуємо, щоб реалізувати мету чи досягти очікуваного результату, отримати краще розуміння відносно складних чи неструктурованих ідей, яка базується на відтворенні знань, розумінні та емоціях, якими ми вже оволоділи [10, с.8]. J. C. Richards розглядає рефлексію як процес критичного дослідження досвіду, процес, який може призвести до кращого розуміння практики і процесу повсякденного навчання. Учений уважає, що в педагогічній освіті, вона призводить до поняття рефлективного викладання, що супроводжується збором інформації про власне викладання як базису критичної рефлексії через такі процедури, як самомоніторинг, спостереження та вивчення стану власної професійної діяльності [12, с.4]. Британська дослідниця М. Л. Кавана стверджує, що критична рефлексія є фундаментальною категорією для автономного навчання іноземних мов, оскільки студенти спрямовують власну увагу як на засоби, які вони застосовують, так і на навчальні цілі [6, с ]. Учена наголошує на зв язку концепції

184 MODERNIZACJA EDUKACJI 182 автономного навчання іноземних мов із конструктивістською теорією, оскільки обидва підходи концентруються на ідеї, що знання отримуються не пасивно, а активно конструюються і вибудовуються на основі попереднього досвіду та отриманих знань. Відповідно теорії К. Брунера, навчання максимально ефективне коли воно є проактивним. D. Little використовує концепцію «рефлективного втручання», визначену К. Брунером як здатність розвити сенс власне себе, з метою контролювати та відбирати необхідні знання, що зокрема, характеризує основу автономного навчання іноземних мов. Разом із тим, J. Ridley виділила два типи рефлексії студентів які навчаються автономно. Учена вважає, що вони повинні опанувати мета-лінгвістичні знання і навички, щодо рефлексії мови та комунікації, та метакогнитивні знання і навички процесу навчання задля набуття більшої відповідальності за власне навчання. Студенти повинні вміти його оцінити і визначити, яким шляхом рухатись далі [12, с. 78]. А.Wenden, J. Rubin наголошували на важливості рефлексії під час автономного навчання іноземних мов з метою переосмислення упередженості відносно власних здібностей і методів, які використовуються щодо навчання. Учені вважають, що студент повинен навчитися вірити у власний потенціал і спроможність до навчання [13, с. 11]. Проте Г. І. Панкратьєва визначила основні характеристики рефлексивної самооцінки як методологічної основи автономного навчання іноземних мов: оцінка особистих якостей (здатність до прийняття самостійних рішень, відповідальність за результат), оцінка успішності комунікативної діяльності та особистого досвіду, оцінка якості володіння іноземних мов, оцінка продукту і досвіду навчальної діяльності, разом із корекцією[3]. Отже, рефлексія методологічна і методична категорія, що являє собою механізм саморегуляції і саморозвитку студента та є засобом підготовки майбутнього викладача іноземної мови. Аналіз наукової літератури показав, що поняття рефлексії у педагогіці досліджено недостатньо, що обумовлено неоднозначністю змісту цього поняття та використання цього феномену в різних контекстах. Рефлексивна діяльність під час вивчення іноземних мов, включає в себе самооцінювання комунікативної діяльності (комунікативна компетенція) і самого процесу навчання (навчальнопізнавальна компетенція). Аналіз англомовної наукової літератури виявив декілька термінів, які відповідають українському терміну «самооцінювання»/«самооцінка»: selfevaluation, self-assessment, self-appraisal, self-monitoring, peer-assessment. У довіднику «Запровадження рефлективного незалежного навчання для студентів внз» (Promoting Reflective Independent Learning in HE Student Handbook) самооцінювання розглядається як специфічний метод оцінювання, що сприяє розвитку університетської освіти і є дуже корисним для студентів, які навчаються автономно [11]. Довідник розроблявся низкою провідних європейських університетів спеціально для студентів, які отримують вищу освіту не стаціонарно, а альтернативними шляхами, з метою скерувати таких студентів до критичного, автономного і рефлексивного навчання. Ця методологія сприяє зануренню студентів у процес оцінювання та є важливою для формування їхніх висновків щодо власного навчального процесу. Натомість М. Б. Єсаулова визначає самооцінку процесу та ефектів всіх етапів навчальної діяльності, як результат, коли студент самостійно прогнозує цілі, шукає способи їх досягнення, оцінює різноманітні варіанти їх виконання та особисто себе, в цій позиції, що важливо для набуття впевненості і свободи дій [4 с.29].

185 183 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE M. Harris підкреслює психологічну складову самооцінювання і бачить його як шлях опанування таких можливостей, які б сприяли студенту стати частиною всього процесу вивчення іноземних мов і розуміти власний прогрес його вивчення. Вчений уважає, що самооцінювання необхідно інтегрувати в повсякденній практиці, як практичний засіб вивчення ІМ. З кінця 70-х рр. ХХ ст., багато вчених наголошувало на важливості самооцінювання, як невід ємної частини автономного навчання (C. Henner- Stanchina, H. Holec, P. Blanche, L. Dickinson, M. Harris, та запровадженні всіх необхідних можливостей для цього. J. Hunt, L. Gow, P. Barnes підкреслювали, що без самоаналізу та самооцінювання не може бути дійсної автономії. Зокрема P. R. Rea вважає, що це допомагає студенту стати більш свідомим у відповідальності щодо планування, здійснення та моніторингу власної навчальної активності. L. Dickinson, D. J. Carver висловили думку, що курс з вивчення іноземної мови, здатний охопити тільки невелику частину вивчення цієї мови, у зв язку з чим необхідно навчити студентів, як продовжувати навчання автономно. Тож, однією з цілей такого навчання стає формування самооцінювання та самомоніторінгу [7]. Разом із тим, не можна не відзначити, що найчастіше самооцінка застосовується не як метод, а як складова портфоліо (Європейське Мовне Портфоліо (European Language Portfolio) (ЄМП), контрактів, проектів, тестів, анкетування, колаборативної роботи, есе, презентацій, рейтингових шкал, щоденників та ін. педагогічних технологій. Британська дослідниця М. Л. Кавана дослідила застосування рефлексії та самооцінювання на навчальних стилях із використанням електронної версії ЄМП серед студентів Відкритого університету з метою розвинути обізнаність власних навчальних стилів через самооцінювання. Учений дійшла висновку щодо корисності такого запровадження, оскільки, на її думку, це сприяє отриманню відповідної інформації, обумовлює покращення вивчення іноземної мови, а ЄМП є вагомим інструментом для оцінювання індивідуальних навчальних стилів і, зокрема, вона вважає його альтернативою тестам [6, с ]. Відтак, аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури дозволяє зробити висновок, що рефлексивне самооцінювання є методологічною основою та одним із головних засобів вивчення іноземних мов і розвитку автономного навчання. Це поняття являє собою набір навчальних метакогнитивних стратегій і є показником самостійності та автономності студента, регулятивним механізмом навчання яке відбувається як задля власного професійного самовдосконалення викладача, так і організації самооцінювання автономного навчання студента, з метою удосконалення і полегшення вивчення іноземної мови. Отже, у основі розвитку здатності до навчальної автономії знаходиться рефлексія. Рефлексивна самооцінка функціонує на всіх етапах автономного навчання самооцінюванні, самоконтролі цілей, засобів, методів навчання. Рефлексивна компетентність є невід ємною складовою майбутнього фахівця, його педагогічної майстерності, що сприяє вирішенню проблем у процесі вивчення іноземної мови, проектуванню класичного і автономного навчання. У результаті, здатність до автономної постановки мети навчання, самооцінення, самокорегування є основою продуктивного навчання. Організація рефлексивного самооцінювання процесу автономного навчання іноземних мов визначається нами як кероване послідовне вміння викладача організувати процес обговорення, ходу та результатів вивчення іноземної мови щодо виявлення досягнень і проблем навчання, з метою наступної постановки цілей студентом. Здатність до рефлексивної самооцінки є ознакою ступеня сформованості студента як

186 MODERNIZACJA EDUKACJI 184 суб єкта навчання в системі автономного навчання. Важливою при цьому є роль викладача, який допомагає здійснювати рефлексивне самооцінювання за допомогою різних методів навчання. Він допомагає визначити утруднення і скорегувати їх. Його завданням стає розвиток внутрішньої автономії студента, його рефлексивної самооцінки, самоконтролю та самокорекція власного навчання, шляхом застосування інноваційних педагогічних технологій, у тому числі, за допомогою ЄМП. Самоконтроль виконує функцію стимулювання і зворотного зв язку, а самооцінка при цьому сприяє визначенню досягнутого ступеня компетентності, поставленої мети, сприяє ефективності навчання, його усвідомленості, відповідальності, зацікавленості та підвищує зацікавленість до самокерування власної навчальної діяльності. Таким чином, метод рефлексивної самооцінки реалізує принцип особистісноорієнтованого навчання іноземної мови у межах гуманістичного напрямку освіти, а здатність до рефлексії є головним аспектом управління навчальнопізнавальним процесом вивчення іноземної мови. Кожний студент повинен усвідомити критерії оцінювання власної навчальної діяльності. Особливо це стає актуальним під час автономного навчання, де самооцінка і самоконтроль стають метою і результатом процесу вивчення іноземної мови. Перспективним напрямом подальшого дослідження окресленої проблеми має стати вивчення передового зарубіжного досвіду із метою упровадження автономного навчання у вітчизняну систему вищої школи. References 1. Леонтьева Н. В. Организация «самоучета» в российской высшей школе в е гг. XX в. / Н. В. Леонтьева// ЧГПУ, с Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения язикам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. // М.: Издательство ИКАР, с. 3. Панкратьєва Г. І. Рефлексивная самооценка ка методологическая основа автономного обучения иностранному языку [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу 4. Персонификация высшего профессиональнопедагогического образования: на пути к самоуправляемому обучению: монография / под ред. М. Б. Есауловой // СПб: СПГУТД, с. 5. Benson P. Teaching and researching autonomy in language learning / P. Benson // London: Longman Cavana P. M. Autonomy and self-assessment of individual learning styles using the European Language Portfolio (ELP). /P. M. Cavana // Language Learning in Higher Education. Journal of the European Confederation of Language Centres in Higher Education (CercleS), (1) P Finch A. A Formative Evaluation of a Taskbased EFL Programme for Korean University StudentsAndrew Finch [Электроний ресурс] Режим доступа: 8. Holec H. Autonomy in Foreign Language Learning /H. Holec// Oxford: Pergamon P Little D. Constructing a theory of learner autonomy: some steps along the way / In K. Mасinen, P. Kaikkonen, & V. Kohonen (Eds.)// Future perspectives in foreign language education. Oulu: Publications of the Faculty of Education in Oulu University Р Moon, J. Guide for Busy Academics : Learning Through Reflection.Higher Education Academy / J. Moon // Promoting Reflective Independent Learning in HE Student Handbook [Электроний ресурс] Режим доступа: #scribd 12. Richards J. Professional development for language teachers: strategies for teacher learning /J. C.Richards, S. Thomas, C. Farrell// (Cambridge language education) Cambridge University Press p Wenden А., Rubin J. Learner strategies in language learning./ А. Wenden, J. Rubin // New Jersey:Prentice Hall International References 1. Leonteva N.V. Orhanyzatsyya «samoucheta» v rossyyskoy vysshey shkole v e hh. XX v. / N.V. Leonteva// CHHPU, s Novyy slovar metodycheskykh termynov y ponyatyy (teoryya y praktyka obuchenyya yazykam // M.: Yzdatelstvo YKAR. É. H. Azymov, A. N.Shchukyn H.I.Pankratyeva Refleksyvnaya samootsenka ka metodolohycheskaya osnova avtonomnoho obuchenyya ynostrannomu yazyku [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu do resursu 4.Personyfykatsyya vyssheho professyonalʹnopedahohycheskoho obrazovanyya: na puty k samoupravlyaemomu obuchenyyu: monohrafyya // pod red. M. B. Esaulovoy. SPb.: SPHUTD, s.

187 185 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE 5. Benson P. Teaching and researching autonomy in language learning / P. Benson // London: Longman Cavana P. M. Autonomy and self-assessment of individual learning styles using the European Language Portfolio (ELP). /P. M. Cavana // Language Learning in Higher Education. Journal of the European Confederation of Language Centres in Higher Education (CercleS), (1) P Finch A. A Formative Evaluation of a Task-based EFL Programme for Korean University StudentsAndrew Finch [Электроний ресурс] Режим доступа: 8. Holec H. Autonomy in Foreign Language Learning /H. Holec// Oxford: Pergamon P Little D. Constructing a theory of learner autonomy: some steps along the way / In K. Mасinen, P. Kaikkonen, & V. Kohonen (Eds.)// Future perspectives in foreign language education. Oulu: Publications of the Faculty of Education in Oulu University Р Moon, J. Guide for Busy Academics : Learning Through Reflection.Higher Education Academy / J. Moon // Promoting Reflective Independent Learning in HE Student Handbook [Электроний ресурс] Режим доступа: #scribd 12. Richards J. Professional development for language teachers: strategies for teacher learning /J. C.Richards, S. Thomas, C. Farrell// (Cambridge language education) Cambridge University Press p Wenden А., Rubin J. Learner strategies in language learning./ А. Wenden, J. Rubin // New Jersey:Prentice Hall International д. пед. н., доцент Степашко В. О. +38 (097) SELF-ASSESSMENT RESULTS OF ACTIVITIES OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT AS TOOLKIT SOFTWARE OF QUALITY OF HIGHER EDUCATION САМООЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ Степашко В.О. Самооцінювання результатів діяльності вищого навчального закладу як інструментарій забезпечення якості вищої освіти Якість вищої освіти забезпечують процедури зовнішнього контролю якості діяльності вищого навчального закладу на основі атестації, акредитації, ліцензування та внутрішнього забезпечення якості. Ефективним засобом збирання, обробки й аналізу інформації про результати діяльності є моніторинг якісних показників результативності основних видів діяльності ВНЗ, що грунтується на процедурах самооцінювання. Ці процедури покладають відповідальність за якість надання освітніх послуг на вищий навчальний заклад. Ключові слова: якість, вища освіта, моніторинг, показники, самооцінювання, результативність. Степашко В.А. Самооценивание результатов деятельности высшего учебного заведения как инструментарий обеспечения качества высшего образования Качество высшего образования обеспечивают процедуры внешнего контроля качества деятельности высшего учебного заведения на основе аттестации, акредитации, лицензирования и внутреннего обеспечения качества. Эффективным средством сбора, обработки и анализа информации о результатах деятельности является мониторинг качественных показателей результативности основных видов деятельности ВУЗа, который основывается на процедурах самооценивания. Эти процедуры возлагают ответственность за качество предоставленных образовательных услуг на высшее учебное заведение. Ключевые слова: качество, высшее образование, мониторинг, показатели, самооценивание, результативность. Stepashko V. O. Self-assessment results of activities of higher educational establishment as toolkit software of quality of higher education The quality of higher education provide of external control procedures of quality of activities the higher educational establishment on base of certification, accreditation, Licensing and internal providing of quality.

188 MODERNIZACJA EDUKACJI 186 Effective mean of compilation, processing and information analysis of great result of activity is a monitoring of qualitative indicators of effective of main kinds of activities of HEE, it grounded at procedures of self-assessment. These procedures conter responsibility by quality granting of education services on the higher educational establishment. Key words:higher education, monitoring, indicators, self-assessment, resultative. За основу англійської моделі оцінювання якості вищої освіти покладено внутрішнє самооцінювання якісних показників результативності освітньої діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ), а французької зовнішнє оцінювання якісних показників результативності освітньої діяльності ВНЗ та вищої освіти відповідно до стандартів та вимогам суспільства. Акредитація це процедура державно-громадського контролю якості вищої освіти. Американська модель акредитації ВНЗ поєднує в собі англійську та французьку моделі. У США функціонує децентралізована система управління якістю вищої освіти, яка поєднує автономію університетів, участь громадсько-професійних організацій і об єднань в процесі контролю за якістю надання ними освітніх послуг. Загальна (інституційна) акредитація передбачає комплексне оцінювання діяльності вищого навчального закладу, яке здійснюють експерти, відповідно до визначених критеріїв та якісних показників. Регіональні акредитаційні агенства США застовують такі критерії оцінювання ВНЗ: цілісність університету; мета, планування основних видів діяльності та якісні показники результативності основних видів діяльності ВНЗ, зокрема, якість освітніх програм; якісний склад професорсько-викладацького персоналу; рівень матеріально-технічної бази; створені керівниками ВНЗ організаційні, педагогічні, психологічні умови для навчання студентів; джерела фінансування вищого навчального закладу [5]. Спеціалізована (програмна, професійна) акредитація передбачає оцінювання конкретних освітніх програм на основі якісних показників результативності діяльності ВНЗ. Акредитація освітньої програми - це процедура експертного оцінювання освітньої програми незалежною Агенцією на відповідність якості освітньої діяльності ВНЗ мінімальним вимогам освітніх стандартів. Предметом спеціалізованої програмної акредитації є фундаментальні та спеціальні знання, практичні вміння студентів, навички використання ЕОМ. Освітня програма має відповідати таким критеріям: освітні цілі та завдання програми; професійна підготовка; викладацький склад; матеріальна база; підтримка з боку ВНЗ; фінансові ресурси; спеціальні вимоги до програми. Спеціалізована (програмна) акредитація може бути реалізована у випадку, якщо освітня програма забезпечена ресурсами та відповідає зазначеним вище критеріям; вона спрямована на підтримку абітурієнтів у виборі ВНЗ, сприяння державним органам в ухваленні рішення про фінансування ВНЗ приватними підприємствами та венчурними компаніями із розміщення інвестицій в освітню сферу. Найбільш авторитетною акредитаційною агенцією в США є Accreditation Board for Engineering and Technology (ABET), яка оцінює відповідність програм закордонних ВНЗ американським стандартам якості вищої освіти. Вона висуває такі вимоги до якості підготовки фахівців: знання й розуміння сучасних науково-технічних, суспільних і політичних проблем; уміння застосовувати знання в практичній діяльності; здатність проектувати процеси та системи, планувати та проводити експеримент, інтерпретувати отримані дані; професійна відповідальність; глибинне розуміння

189 187 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE процесів, глобальних соціальних наслідків ухвалених рішень; усвідомлення необхідності навчатися протягом життя [5]. У Європі актуальним є зовнішнє незалежне оцінювання якості вищої освіти; відсутня єдина система інституційного оцінювання діяльності освітніх закладів на зразок США. В Англії створено багаторівневу систему акредитації університетів та їх освітніх програм за участю урядової організації Quality Assurance Agency (QAA) [3]. Відкритий університет Англії висуває такі вимоги до акредитації освітніх закладів: створення сприятливого освітнього середовища, незалежність в реалізації освітніх програм; ефективна система гарантування якості; наявність інтелектуальної власності; відкритість для рекомендацій; фінансова безпека, а також вимоги до оцінювання: відкритість, об єктивність, обгрунтованість, достовірність, адресність; колективність в оцінюванні результатів діяльності; забезпеченість ресурсами освітніх програм; відповідність процедур внутрішньої системи гарантії якості освітнім стандартам; реалізація прав студентами; стимулювання академічної, дослідницької та інноваційної активності науково-педагогічних працівників; моніторинг якісних показників результативності академічної і науково-дослідницької діяльності студентів науково-педагогічними працівниками та експертами. У Німеччині функціонує акредитаційна Рада з оцінювання програм підготовки бакалаврів і магістрів, яка розробила мінімальні стандарти і критерії для акредитаційних агенств. Авторитетною незалежною агенцією з оцінювання якості освітніх програм в Німеччині є Accreditation Agenci for Study Programs in Engineering Informatics Natural Sciences and Mathematics (ASIIN), яка акредитує освітні програми в галузі технічних, природничих наук [3]. Агенція визначила такі вимоги до внутрішньовишівської системи управління якістю надання освітніх послуг, яка функціонує в режимі самоуправління з позиції зовнішнього оцінювання якості основних видів діяльності ВНЗ: моніторинг якісних показників рівня відповідності діяльності і змісту освітніх програм основним цілям і завданням ВНЗ; наявність структури та уповноваженої особи для організації експертного оцінювання результативності діяльності та планування розвитку ВНЗ; наявність структури, інформаційної системи для підтримання процедур самооцінювання; періодичне самооцінювання якісних показників результативності діяльності (структурних підрозділів); своєчасне реагування на результати зовнішнього експертного оцінювання (корегування освітніх програм, перерозподіл матеріальних, кадрових та фінансових ресурсів, запровадження санкцій та винагород). У Австралії громадсько-професійна (спеціалізована) акредитація є добровільною для вищого навчального закладу. Акредитація освітньої програми в Агенції держави, яка уклала міжнародну Угоду, вважається міжнародною. Вищі навчальні заклади країни зацікавлені в організації програмної акредитації у зв язку з необхідністю вдосконалення освітніх програм через оцінювання роботодавцями якості наданих студентам освітніх послуг; отримати рекомендації щодо її вдосконалення; забезпечити визнання програми; посилити академічну мобільність студентів; налагодити партнерство між ВНЗ; отримати рейтинг програми; отримання випускниками сертифіката (визнання) кваліфікацій [5]. Громадсько-професійна акредитація освітніх програм є складником системи забезпечення якості вищої освіти. Вона включає в себе незалежну міжнародну громадсько-професійну акредитацію освітніх програм та сертифікацію (визнання) кваліфікацій з наступною реєстрацією в реєстрі APEK (Азіатсько- Тихоокеанське економічне

190 MODERNIZACJA EDUKACJI 188 співробітництво інженерних організацій). Для отримання сертифіката (визнання) (мова йде переважно про інженерні спеціальності) необхідно виконати наступні вимоги: отримати кваліфікацію відповідно до програми, яка пройшла громадсько-професійну акредитацію; мати стаж роботи за спеціальністю не менше семи років, з них не менше двох років на інженерних посадах, які передбачають ухвалення самостійних рішень; скласти два екзамени (вони призначаються Моніторинговим комітетом APEC для підтвердження інженерної кваліфікації відповідно до обраного напряму підготовки) [5]. На основі аналізу документів, які підтверджують відповідність вимогам, Моніторинговий комітет ухвалює рішення про видачу кандидату сертифіката інженера-професіонала та про включення його в Національний реєстр APEC інженерів-професіоналів. Наявність міжнародних сертифікатів про визнання кваліфікацій дає можливість фахівцям брати участь в міжнародних проектах, які виконують дослідники з урахуванням інтересів національної економіки [5]. Отже, створення системи міжнародної громадсько-професійної акредитації освітніх програм та системи громадсько-професійної сертифікації кваліфікацій дає можливість об єктивно оцінити якість вищої освіти. Серед методів організації моніторингу якості вищої освіти у ВНЗ ми виокремили такі: соціологічного опитування різних груп респондентів; тестування, анкетування; збір статистичних даних про стан системи вищої освіти за встановленою формою; рейтингування ВНЗ; вивчення документів вищого навчального закладу. До спеціальних методів організації моніторингу якості вищої освіти у ВНЗ ми віднесли самооцінювання діяльності ВНЗ, SWOT-аналізу (виявлення «сильних» і «слабких» сторін в діяльності ВНЗ); матричний метод (він полягає у визначенні рівнів досконалості відповідно до критеріїв за п ятибальною шкалою і дає можливість відстежувати динаміку якісних показників результативності в часі, аналізувати їх, прогнозувати результати діяльності); табличний метод (він дає змогу визначити рівень досконалості критерію, потенційні можливості і нереалізовані ресурси, перешкоди на шляху до вдосконалення діяльності). Самооцінювання це метод всебічного обстеження основних видів діяльності ВНЗ; визначення «переваг» і «слабких сторін» в діяльності вищого навчального закладу. Процедура самооцінювання охоплює сукупність вимог до рівня організації навчальнонаукової й науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі. Аналізуючи висновки експертів про самооцінювання, керівник ВНЗ та його заступники прогнозують результати діяльності на найближчу перспективу, розробляють перспективний план організаційних заходів, здійснюють коригування навчальних програм а контролюючий орган з ясовує міру їх коректності, надає ВНЗ практичні рекомендації щодо поліпшення ресурсів (матеріально-технічних, кадрових, фінансових) та їх ефективного використання. Процедура самооцінювання дає можливість зіставити результати освітньої діяльності ВНЗ із результатами діяльності споріднених ВНЗ відповідно до напрямів підготовки фахівців вищих навчальних закладів. Табличний метод оцінювання дає змогу визначити рівень досконалості критерія через розроблення і використання програм розвитку творчих здібностей студентів, науковопедагогічних працівників та соціальних управлінських технологій [1]. Метод SWOT-аналізу дає можливість проаналізувати «сильні» та «слабкі» сторони в діяльності ВНЗ, розробити план коригувальних дій щодо усунення «вузьких» місць, розробити та коригувати програму стратегічного розвитку вищого навчального закладу.

191 189 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE За основу методики самооцінювання діяльності вищого навчального закладу покладено модель вдосконалення діяльності [ 1, 2, 4]. Матричний метод оцінювання полягає у визначенні рівнів досконалості відповідно до визначених критеріїв та показників відповідно до п ятибальної шкали. Одним із таких критеріїв є «роль керівника в удосконаленні якості діяльності ВНЗ». Він дає можливість відстежувати динаміку якісних показників результативності освітньої діяльності ВНЗ в часі, аналізувати їх, прогнозувати результати діяльності. Матричну модель вдосконалення діяльності ВНЗ суб єкти управління якістю вищої освіти розробляють на основі принципів Загального менеджменту якості (TQM). Матрична модель містить такі критерії: роль керівника в удосконаленні якості; політика та стратегія вищого навчального закладу; менеджмент процесів; результати основних видів діяльності ВНЗ; задоволеність студентів і випускників результатами надання ВНЗ освітніх послуг; задоволеність роботодавців фаховою підготовкою випускників ВНЗ; задоволеність науковопедагогічних працівників створеними у ВНЗ організаційно-педагогічними умовами; сукупність показників, які характеризують головний критерій «результативність» основних видів діяльності у ВНЗ, опис рівнів досконалості головного критерію відповідно до показників матричної моделі, яка відображає спрямованість процесів на досягнення запрограмованих результатів і є основою для розроблення еталонних нормативних моделей конкретного виду діяльності. Рівні досконалості вищої освіти експерти визначають відповідно до таких показників (вони відповідають базовим принципам): зорієнтованість якісних освітніх послуг на споживачів (студентів, роботодавців); планування довготермінової політики та стратегії забезпечення якості вищої освіти; застосування системного підходу на підсистемних рівнях цілісної системи управління якістю вищого навчального закладу (стратегічному, тактичному, оперативному, технологічному, самоорганізаційному); залучення персоналу до процесів управління якістю вищого навчального закладу (мова йде про обсяг реалізації функцій-завдань управління); розроблення інформаційно-документного забезпечення системи управління якістю вищого навчального закладу; зорієнтованість суб єктів управління якістю вищого навчального закладу на попередження невідповідностей на підсистемних рівнях (інститут, факультет, кафедра). Кваліметрична (десятибальна) шкала описує п ять впорядкованих рівнів досконалості. Експерти оцінюють якісні показники результативності діяльності (навчально-наукової та науководослідницької) і визначають рівень. Метод самооцінювання застосовують до ВНЗ, окремого структурного підрозділу, робочої групи, а також науково-педагогічних працівників, навчальних досягнень групи студентів. До процедури самооцінювання суб єкти управління якістю вищої освіти висувають такі вимоги: процедура має ініціюватися керівником ВНЗ та проводитися компетентними фахівцями (експертами), які добираються відповідно до напрямів діяльності ВНЗ; експерти мають керуватися рекомендаціями щодо самооцінювання ВНЗ; оцінки узгоджуються експертами в процесі обговорення під час семінару; у подальшому експерти визначають вагові коефіцієнти показників, інтегральний показник рівня досконалості в межах моделі досконалості з урахуванням вагових коефіцієнтів. Вагові коефіцієнти є основою для аналізу динаміки організаційної досконалості основних видів діяльності вищого навчального закладу. Висновки мають містити узагальнені дані про самооцінювання та

192 MODERNIZACJA EDUKACJI 190 розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення процедур, організаційних заходів [2]. Відповідно до числових значень якісних показників, які характеризують рівень досконалості, вибудовується діаграма; вона дає можливість відстежити стан системи на виході (якість фахової підготовки випускників) й окреслити шляхи вдосконалення діяльності, планувати організаційні заходи, розробити програму розвитку вищого навчального закладу. Модель моніторингу якісних показників результативності науководослідницької діяльності студентів містить такі критерії: кількість самостійно опублікованих студентами статей, тез доповідей в розрахунку на сто студентів; кількість студентів-переможців Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт із природничих, технічних та гуманітарних дисциплін; кількість студентів-переможців Всеукраїнських студентських олімпіад; кількість студентів, яких зараховано до аспірантури; кількість аспірантів, які захистили кандидатські дисертації; кількість студентів, які брали участь в роботі наукових секцій; кількість студентів, які брали участь в роботі проблемних груп; кількість студентів, які брали участь в роботі наукових шкіл; кількість студентів, які брали участь у господарсько-договірних наукових роботах; кількість студентів, які отримали гранти. Рівні досконалості (результативності) діяльності ВНЗ відповідно до критерію «роль керівника в удосконаленні якості діяльності ВНЗ» представимо у моделі: 1. Керівник ВНЗ та його заступники мають власне бачення якості процесів, змісту й організації навчального процесу, наукової діяльності і самостійно ухвалює управлінське рішення; своє бачення з науково-педагогічними працівниками він не обговорює. 2. Місія, стратегія у сфері якості вищої освіти чітко не сформульовані і документально не оформлені. 3. Керівник ВНЗ та його заступники недостатню увагу приділяють атестації науково-педагогічних працівників, підвищенню кваліфікації та їх кар єрному зростанню. 4. Питання місії, стратегічного розвитку ВНЗ, мети і завдань щодо забезпечення якості освітньої діяльності, впливу якості на результати діяльності керівник обговорює з науковопедагогічними працівниками. 5. Керівник ВНЗ та його заступники є ініціаторами обговорення з науковопедагогічними працівниками місії, стратегії, завдань в сфері забезпечення якості і питань, які стосуються аспектів навчально-наукової, науководослідницької та інноваційної діяльності; переважна більшість процедур задокументована. 6. Програмні документи в сфері якості вищої освіти відображені в стратегічному плані розвитку ВНЗ і є основою для його діяльності; з ініціативи керівника для оновлення стратегії долучаються науково-педагогічні працівники, студенти, роботодавці. 7. Керівник та його заступники організовують порівняльний аналіз якісних показників результативності діяльності ВНЗ з показниками споріднених вищих навчальних закладів. 8. Стратегію розвитку системи управління якістю вищої освіти керівник ВНЗ визначає в процесі систематичного аналізу загальних тенденцій розвитку суспільства. 9. Керівник розробляє стратегію розвитку системи управління якістю вищої освіти відповідно до місця й ролі вищого навчального закладу в суспільстві. 10. Керівник ВНЗ та його заступники аналізують, зіставляють місію й стратегію з провідними ВНЗ держави та за кордоном; керівник ВНЗ є визнаним лідером в питаннях забезпечення якості освітньої діяльності на регіональному та

193 191 NOWOCZESNA EDUKACJA: FILOZOFIA, INNOWACJA, DOŚWIADCZENIE національному рівнях управління вищою освітою. Вхідні дані для аналізу системи управління якістю (СУЯ) адміністрацією ВНЗ повинні охоплювати таку інформацію: результати аудитів; зворотний зв язок зі споживачами освітніх послуг (студентами, роботодавцями); застосування попереджувальних та коригувальних дій; зміни (нововведення), які сприяють переведенню системи управління якістю освітньої діяльності на вищий рівень; рекомендації з удосконалення функціонування системи управління якістю освітньої діяльності вищого навчального закладу. Вихідними даними для аналізу СУЯ є шляхи підвищення значень якісних показників результативності освітньої діяльності ВНЗ; оцінювання різних видів ресурсів, потреб організації на середньотерміновий період; підвищення рівня знань, практичних вмінь випускників ВНЗ; атестація і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; аналіз нематеріальних ресурсів (мова йде про інтелектуальну власність); розбудова інноваційної інфраструктури (створення при дослідницьких університетах технопарків, технополісів, бізнесінкубаторів); аналіз якісних показників рівня інформаційного, організаційного, науково-методичного, технологічного забезпечення навчально-наукової та науково-дослідницької діяльності студентів. Режим доступа: http: // electron com 4.Степанов С. А. Модель и методика самооценивания деятельности образовательных учреждений в области менеджмента качества / C. А. Степанов // Проблемы высшего образования: межвуз. сб. науч. тр. под общ. ред. А. С. Вострикова. Новосибирск: НТУ, Вып. 5. С washingtonaccord. org References 1. Аzareva V. Мanagement method of quality of activities by higher education establishment / V. Аzareva, V. Sobolev // Quality, innovations, education and technologies-materials of international symposium edited V. Asarov. M.: Fund «Quality», P Аzareva V. Self-assessment of research activities in high school on base of management principles of quality / V. Аzareva // News SPB Hietu «LIeTI», series «Economy» and management of organization организации, «LIeTI», P Livschits V. Bolognese process and problems of engineering education. [Electronic resourse]. Regime of access: http: // electron com 4. Stepanov S. Model and methods of self-assessment of activities educational establishments in the field of management quality / S. Stepanov // Problems of higher education: interunivers. e. scient. works. under edition. А. Vostrykova. Novosybyrsk: NTU, Edition. 5. С washingtonaccord. org. Список використаних джерел 1. Азарьева В. В. Метод управления качеством деятельности высшего учебного заведения / В. В. Азарьева, В. С. Соболев // Качество, инновации, образование и CALSтехнологии. Материалы международного симпозиума под ред. В. Н. Азарова. М.: Фонд «Качество», С Азарьева В. В. Самооценка научно-исследовательской деятельности в вузе на базе принципов менеджмента качества / В. В. Азарьева // Известия СПб ГЭТУ «ЛЭТИ», серия «Экономика» и менеджмент организации, ЛЭТИ, С Лившиц В. И. Болонский процесс и проблемы инженерного образования. - Электронный ресурс. -

194 ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСЛЕННЯ Заступник головного редактора, Президент Фундації Центральноєвропейська Академія Навчань та Сертифікації (CEASC), м. Бидгощ, Польща Микола Смолінський Шановні колеги! Фундація CEASC багато років докладає усіх зусиль для інтеграції українських науковців і викладачів до європейського науково-освітнього середовища. Ключові елементи такої інтеграції встановлення конструктивних зв язків між українськими і європейськими партнерами, налагодження ефективної професійної комунікації, обмін досвідом. Як правило, під час освітніх проектів Фундації представники українського академічного середовища знайомляться із досвідом і напрацюваннями європейських колег. Але і українська наукова школа має масу ідей і досліджень, які цікаві європейській науковій спільноті. Для того, щоб ці ідеї стали доступними європейським колегам, фундацією CEASC у партнерстві із Університетом інформатики та мистецтв, WSIiU, Лодзь, Польща започатковане періодичне наукове видання Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja, doswiadczenie. До нього входять наукові статті провідних вчених за найбільш актуальними тематиками, що пов язані із інтеграцією українського та європейського науково-освітніх просторів. Фундація Central European Academy Studies and Certification (CEASC), Польща у співпраці з Університетом Інформатики (WSIiU), Лодзь, Польща оголошують прийом до друку наукових статей в наступних номерах наукового видання WSIiU i CEASC Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja; doświadczenie (Польща). Тематичні рубрики видання: 1. Модернізація освіти. 2. Сучасний освітній менеджмент: економічні, організаційні та психологічні засоби реалізації в Україні, Європі та світі. 3. Психологічні, педагогічні та організаційні умови запровадження європейських стандартів вищої освіти в Україні. 4. Філософія та психологія освіти 5. Педагогіка вищої школи. 6. Спеціальна освіта: дефектологія, спеціальна психологія. 7. Соціальна педагогіка: соціологія, філософія науки. 8. Гуманітарна освіта. 9. Медична освіта. 10. Економіка і освіта: взаємозв язок теорії і практики 11. Юриспруденція (юридична освіта і наука) 12. Фармацевтична освіта: управління, економіка Архів попередніх випусків та вимоги щодо оформлення статей Ви можете завантажити на офіційному сайті наукового видання Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja; doświadczenie Запрошуємо освітян до творчої співпраці!

บทค ดย อ พวงทอง นาพ จ ตร สาขาการบร หารการศ กษา มหาว ทยาล ยพ ษณ โลก

บทค ดย อ พวงทอง นาพ จ ตร สาขาการบร หารการศ กษา มหาว ทยาล ยพ ษณ โลก การปฏ บ ต งานตามมาตรฐานว ชาช พคร ในโรงเร ยนเทศบาล โพธ ประท บช าง อ าเภอโพธ ประท บช าง จ งหว ดพ จ ตร Performance in accordance with teacher profession standard in school under Pho Prathap Chang Municipality,

More information

ICT-Based University & Resource Optimization

ICT-Based University & Resource Optimization ICT-Based University & Resource Optimization In support of its strategies, Mahidol University aims to develop an ICT system, a management information system and a data warehouse for effective education,

More information

ด ษฎ ร งร ตนก ล Dutsadee Roongrattanakool

ด ษฎ ร งร ตนก ล Dutsadee Roongrattanakool การศ กษาการใช พจนาน กรมและป ญหาในการใช พจนาน กรม ในว ชาการแปลเบ องต นของน ส ตว ชาเอกภาษาอ งกฤษ ช นป ท 3 มหาว ทยาล ยนเรศวร A Study of Dictionary Use and Problems in Using Dictionaries in an Introduction

More information

รายละเอ ยดของรายว ชา. ช อสถาบ นอ ดมศ กษา Phranakhon Si Ayutthaya Rajabhat University

รายละเอ ยดของรายว ชา. ช อสถาบ นอ ดมศ กษา Phranakhon Si Ayutthaya Rajabhat University รายละเอ ยดของรายว ชา ช อสถาบ นอ ดมศ กษา Phranakhon Si Ayutthaya Rajabhat University ว ทยาเขต/คณะ/ภาคว ชา Faculty of Science Management หมวดท 1 ล กษณะและข อม ลโดยท วไปของรายว ชา 1 รห สและช อรายว ชา 1553317

More information

****************************************

**************************************** บ นท กข อตกลงความร วมม อ โครงการฝ กอบรมเช งปฏ บ ต การหล กส ตรแม พ มพ ฉ ดโลหะส งกะส ( Zinc Die Casting ) ระหว าง กรมพ ฒนาฝ ม อแรงงาน ก บ บร ษ ท ผาแดงอ นด สทร จ าก ด ( มหาชน) ว นท ๒1 ก นยายน 2554 ****************************************

More information

การออกแบบหล กส ตรและท ศทางการเร ยนการสอนด านว ศวกรรม ส าหร บป พ.ศ. 2550 2559 Curriculum Design and Engineering Education Trend for Year 2007-2016

การออกแบบหล กส ตรและท ศทางการเร ยนการสอนด านว ศวกรรม ส าหร บป พ.ศ. 2550 2559 Curriculum Design and Engineering Education Trend for Year 2007-2016 การออกแบบหล กส ตรและท ศทางการเร ยนการสอนด านว ศวกรรม ส าหร บป พ.ศ. 2550 2559 Curriculum Design and Engineering Education Trend for Year 2007-2016 ผ ช วยศาสตราจารย ดร. ณฐา ค ปต ษเฐ ยร ภาคว ชาว ศวกรรมอ ตสาหการ

More information

พ ทธน นณ ล นสะแกวงค 1, ร ชน วรรณ ต งภ กด 2, บ ญช บ ญล ข ตศ ร 3 Patthanun Loonsagaewong 1, Ratchaneewan Tangpakdee 2, Bunchoo Bunlikhitsiri 3

พ ทธน นณ ล นสะแกวงค 1, ร ชน วรรณ ต งภ กด 2, บ ญช บ ญล ข ตศ ร 3 Patthanun Loonsagaewong 1, Ratchaneewan Tangpakdee 2, Bunchoo Bunlikhitsiri 3 ผลของการใช ร ปแบบการให ผลป อนกล บท ต างก นในการเร ยนด วย โปรแกรมบทเร ยนแบบฝ กห ด เร องข อม ลและเทคโนโลย สารสนเทศท ม ต อผลส มฤทธ ทางการเร ยนและความคงทนในการเร ยนของน กเร ยน ช นประถมศ กษาป ท 3 Different

More information

บทท 1 ความร ท วไปเก ยวก บงานว จ ย

บทท 1 ความร ท วไปเก ยวก บงานว จ ย บทท 1 ความร ท วไปเก ยวก บงานว จ ย ความน า ในป จจ บ นการว จ ยม ความส าค ญอย างมาก ส าหร บหร บความเจร ญก าวหน าในท กๆ ศาสตร เพราะสามารถน าเอาการว จ ยมาใช ในการต ดส นใจแก ป ญหาต างๆ ท เก ดข น ใน ขณะเด ยวก

More information

Title : An Exploration of The Impact of Principal Leadership Behaviour on School Culture

Title : An Exploration of The Impact of Principal Leadership Behaviour on School Culture Title : An Exploration of The Impact of Principal Leadership Behaviour on School Culture Submitted by Bro. Nicholas Phiranant Numkanisorn. B.A., M.Sc. A thesis submitted in total fulfilment of the requirements

More information

หมวดท 1 ข อม ลท วไป (General Information)

หมวดท 1 ข อม ลท วไป (General Information) มคอ.3 รายละเอ ยดของรายว ชา อก 292 ส ทศาสตร ภาษาอ งกฤษ Course Specification of EN 292 English Phonetics ภาคว ชาภาษาตะว นตก Department of Western Languages คณะมน ษยศาสตร มหาว ทยาล ยศร นคร นทรว โรฒ Faculty

More information

วาระผลการจ ดอ นด บ QS World University Rankings by Subject 2014

วาระผลการจ ดอ นด บ QS World University Rankings by Subject 2014 วาระผลการจ ดอ นด บ QS World University Rankings by Subject 2014 มหาว ทยาล ยได เข าร วมการจ ดอ นด บของ QS World University Rankings by Subject 2014 ซ งแบ งเป น 30 ว ชา และประกาศผลการจ ดอ นด บระด บโลก ในแต

More information

Patient Safety Tools Effective Communication

Patient Safety Tools Effective Communication Patient Safety Tools Effective Communication Feb. 21, 2014 Siriporn Pitimana-aree, MD Dept. of Anesthesiology, Faculty of Medicine Siriraj Hospital Goal 1 (IPSG.1) : Goal 2 (IPSG.2) : Goal 3 (IPSG.3) :

More information

Problem A. Nanoassembly

Problem A. Nanoassembly Problem A. Nanoassembly 2.5 seconds One of the problems of creating elements of nanostructures is the colossal time necessary for the construction of nano-parts from separate atoms. Transporting each of

More information

การศ กษาด งานด านการพ ฒนาคร ในน วซ แลนด A FIELD TRIP STUDY ON TEACHER DEVELOPMENT IN NEW ZEALAND

การศ กษาด งานด านการพ ฒนาคร ในน วซ แลนด A FIELD TRIP STUDY ON TEACHER DEVELOPMENT IN NEW ZEALAND 1 การศ กษาด งานด านการพ ฒนาคร ใน A FIELD TRIP STUDY ON TEACHER DEVELOPMENT IN NEW ZEALAND เกร นน า การได ม โอกาสไปศ กษาเร ยนร การจ ดการศ กษาของประเทศซ งเป นประเทศท ม ความ โดดเด นในด านค ณภาพของผ เร ยนและการจ

More information

Mission - Through world-class coaching and outstanding training, we empower you to unleash your power for ultimate success and happiness.

Mission - Through world-class coaching and outstanding training, we empower you to unleash your power for ultimate success and happiness. NLP Top Coach has been established in Thailand for over 5 years, and are experts in Leadership, Sales, Soft Skills, EQ & Communication training & workshops within Thailand & South-East Asia. We utilise

More information

บทค ดย อ ม ล กษณะเป นการว จ ยและพ ฒนา โดยม ว ธ ด าเน นการว จ ยแบ งออกเป น 3 ข นตอน ค อ 1) การสร าง

บทค ดย อ ม ล กษณะเป นการว จ ยและพ ฒนา โดยม ว ธ ด าเน นการว จ ยแบ งออกเป น 3 ข นตอน ค อ 1) การสร าง ช อเร อง ร ปแบบการพ ฒนาค ณภาพการศ กษาตามจ ดเน น 3H สาน กงานเขตพ นท การศ กษา ม ธยมศ กษา เขต 5 ช อผ ว จ ย นางมณฑ ธว ล ว ฒ ว ชญาน นต ตาแหน ง ผ อานวยการสาน กงานเขตพ นท การศ กษาม ธยมศ กษา เขต 5 ป ท ว จ ย 2555-2556

More information