Б'ютіфул Карпати Берег ріки Біла хата в саду

Transcription

1 Б'ютіфул Карпати (З репертуару групи "Мертвий півень") Іду я плаєм в синю даль, Висить Марічка на смерічці. Парує синій дим проваль, Цвіте червлена ружа-чічка. Б'ютіфул Карпати! Верховино, рідна мати, Не дай же нам погибати! Б'ютіфул Карпати! За небокраєм небокрай, Трембіти голос чути в лісі. А он ялинок ген розмай І синьо-жовта фана в стрісі. Залазить п'яне сонце в річку, Останній промінь свій кидає. Іде Іванко до Марічки І пісеньку співає-є-є-є. Берег ріки Сл. О.Шевченка (Пісня групи "Піккардійська терція") Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Чую я твій голос і бачу я тебе, Та тільки крила мої обламані давно, Я на цій знедоленій землі забув, коли літав. І не збагнути тобі там, на березі твоїм, Чого вартує зробити один рішучий крок Тому, хто на інших берегах ніколи не бував. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Я зупинився на березі великої ріки, За рікою мене чекаєш ти. Не подолати мені глибокої води. І безнадійно чорніють спалені мости, Така далека та дорога до мети. І мені ніяк, ніяк, ніяк, до неї не дійти. Просто ти живеш не на тому березі ріки, Де я стою, де чекаю місяці й роки, А ти живеш не на тому березі ріки. Біла хата в саду Біла хата в саду, Біла хата, як лебідь у морі. Я під вишнею жду, Жду тебе в солов'їному хорі. Тихо падає цвіт, Тихо падає цвіт, наче роси. Скільки весен і літ я шукав Твої очі і коси. Не сумуйте сади, Не сумуйте уранці за цвітом. Так буває завжди, Як весна покохається з літом. Я не знаю чому,

2 Я не знаю чому так кохаю. Білу хату в саду, Як сади навені розцвітають. Бог предвічний Бог Предвічний, народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій весь, І утішевся. В Вифлеємі народився, Месія, Христос наш, І Пан наш для всіх нас, Нам народився. Слава Богу! Заспіваймо, Честь Сину Божому І Пану нашому Поклін Віддаймо. Боже, на землю нашу споглянь Боже, на землю нашу споглянь Ласкавим оком з висоти. В часі недолі і страждань Хто нам поможе, як не Ти. Не стало наших славних князів, Що боронили вкраїнський край. Самі поборем ворогів, Лиш Ти нам, Боже, помагай. Поки не висхне в Дніпрі вода, Поки кров наша в жилах пливе, Прокинесь сила молода, І Україна оживе. Боже, Україну збережи! Навіть на останнім рубежі Промінь віри в нас ще не погас. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. Нам свою всемилість покажи Правдою повсюди й повсякчас, Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. В наших гудях кулі і ножі, Нас розп'ято й нищено не раз. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. Із колін піднятись поможи І благослови у добрий час. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. Наші душі нидіють в іржі, Але промінь віри не погас. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. Грішні діти, діти не чужі, Отче наш, почуй їх щирий глас. Боже, Україну збережи, Господи, помилуй нас. Буде нам з тобою що згадати (Пісня УПА) Буде нам з тобою що згадати Після довгих збавлених ночей. Вивчив я далекий звук гарматний І тривожний блиск твоїх очей. Твої очі - квіти темно-сині На узбіччі радісних доріг. Чи зустрінемось з тобою знову На своїх дорогах бойових?

3 Будуть стрільна розвиватись глухо І дрижати в вибухах земля. Вийдеш ти в ту сторону - послухай Де в багряних полум'ях поля. І почуєш грізну борню волі, І вкриється кров'ю битий шлях. Будуть хлопці йти суворо-чолі В сіруватих, наче ніч, рядах. І пройдуть вони безмежним краєм Крізь руїни сіл, дерев і трав. І напевно ти тоді згадаєш, Хто любов і мужність поєднав. В очах твоїх я небо бачу Олег (Джон) Сук А в очах твоїх я небо бачу І горять на нім вечірні зорі. Відбиває світло, світло своє У моїй душі неначе в морі. Поки небо тільки хвилі моря, ясно сяють зорі Блакитним чистим хвилям у глибокім безконечнім морі, безконечнім морі. В очах твоїх В очах твоїх я небо бачу В очах твоїх В очах твоїх я небо бачу А хай лиш небо хмари темніють І най погаснуть ясні зорі Колихазі води потемніють В глибокім безконечнім морі В очах твоїх В очах твоїх я небо бачу В очах твоїх В очах твоїх я небо бачу В тети Був я в тети, був я в свої тети, Був я в тети, в свої тети був. Бачив свою тету там (2х) Тету там (2х)... Ооов Бачив свого вуйка там (2х) Вуйка там (2х) Тету там (2х)... Ооов Бачив свою бабу там (2х) Бабу там (2х) Вуйка там (2х) Тету там (2х)... Ооов Бачив свго діда там (2х) Діда там (2х) Бабу там (2х) Вуйка там (2х) Тету там (2х)... Ооов І так далі - маму, тату, сестру, брата... В Чорне Море (Козацька маршова пісня) В Чорне море кров Дніпром тече, В Чорне море кров Дніпром тече, Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша, Там Січ наша на москаля йде. Попереду отаман іде, Попереду отаман іде, Під ним коник, гей-гоп, під ним коник,

4 Під ним коник так сумненько йде. Ой ти, коню, коню вороний, Ой ти, коню, коню вороний, Скажи мені, гей-гоп, скажи мені, Скажи мені, чом такий сумний. Я к же мені веселому буть, Я к же мені веселому буть, Я к степами, гей-гоп, як шляхами На Вкраїну москалі ідуть. Не страшна нам в лютім бою смерть, Не страшна нам в лютім бою смерть, Бій приносить, гей-гоп, бій приносить, Бій приносить славу, волю й честь. В Чорне море кров Дніпром тече, В Чорне море кров Дніпром тече, Ще з Вкраїни, гей-гоп, ще з Вкраїни, Москаль клятий додому втече. Вальсинґ Матилда перекладена Австралійська народна пісня Раз веселий циган, таборував біля білабонґ У тіні куліба дерева, І співав і чекав поки борщ на вогню нагрівав, "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." "Вальсинґ матилда, вальсинґ матилда, Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." І співав і чекав поки борщ на вогню нагрівав, "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." Прийшла вівця напитися із білабонґ, Підскочив циган із радістю їй піймав, І співав поки впхав ту вівцю у свій такер мішок, "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." "Вальсинґ матилда, вальсинґ матилда, Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." І співав поки впхав ту вівцю у свій такер мішок, "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." Приїхав пан верши на високому коні, Прийшли поліцаї - раз, два три. "Де є та вівця, що ти впхав у свій такер мішок?" "Ти підеш вальсинґ матилда із нами." "Вальсинґ матилда, вальсинґ матилда, Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." "Де є та вівця, що ти впхав у свій такер мішок?" "Ти підеш вальсинґ матилда із нами." Підскочив циган і стрибнув у той білабонґ, "Ви мене не зловите живцем." він сказав. Тепер дух його чути як пройти біля білабонґ "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." "Вальсинґ матилда, вальсинґ матилда, Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." Тепер дух його чути як пройти біля білабонґ "Ти підеш вальсинґ матилда зі мною." Веселий мандрівник Я є веселий мандрівник, Я люблю мандрувать. І так собі мандруючи Я люблю заспівать. Вальдері, вальдера... Я доки буду мандрувать Аж доки не умру, Аж доки кости не зложу У земленьку святу. Вальдері, вальдера... Вже вечір вечоріє

5 Вже вечір вечоріє, Повстанське серце б'є, А лента набої Поспішно подає. Ах лента за лентою Набої подавай, Вкраїнський повстанче, В бою не відступай. В марші цілу нічку, А в ранній зорі Почались завзятії Кривавії бої. А ворог атакує І преться щосил, Юнак кулеметник Їх правно косив. Як сонце сходило, Втомлений юнак Упав він ранений, Упав він навзнак. До нього санітарка Поспішно іде, В обличчя вдивляється - Його впізнає. А ворог атакує, В останній момент Наново заграв вже Затихлий кулемет. Хто любить Україну, Вкраїнський народ, Піде до повстанців Без всяких перешкод. Ми будем карати ще й різати ножем - Прокляту комуну з Вкраїни проженем. Розіб'єм мадярів, румунів і ляхів, За Волгу проженемо проклятих москалів. Вийди, змучена людьми... Сл. Олександра Олеся (Пісня з репертуару "Кому вниз") Вийди, змучена людьми І одурена думками, Снами, мріями, казками, - В лісі будем тільки ми. В лісі дзвонять солов'ї, Виливають щастя в звуки, Виливають в звуки муки Світові... Вийди! Я нарву квіток І встелю тобі дорогу Як улюбленій, - як богу, Бо єдиний ти мій бог. Вийди, в муках каяття Я обмиюсь сліз дощами І терновими кущами Я ще раз пройду життя. Стану я в своїй крові Наче голуб білий, стану І розкрию свою рану, В рані - рани світові.

6 І коли б уста твої Не скривилися в прокльони, В мене в серці вдарять дзвони, Заспівають солов'ї. З небом, з богом я зіллюсь, З сяйвом Вишнього, з тобою, - Кожний нерв зроблю струною, Сам я арфою зроблюсь. Як блажений, я піду Вгору кручами, ярами, Буду ставить тобі храми, Доки в небо не ввійду. Від Сяну до Дону (Козацька пісня) Від Сяну до Дону дорога лежить, Розсідланий кінь по дорозі біжить, Він зміряв півсвіту, скривавив копита, Одначе не треба, не треба тужить. І звихрена грива в нічного коня, Ніхто по дорозі його не спиня, Лиш дівчина плаче: "Козаче, козаче, А я зостаюся на світі одна". І чоло козацьке, і груди в крові, Один він лежить у досвітній (в правічній) імлі. Над ним тільки зорі та місяць в дозорі, Та душі, що будуть ще жить на землі. Одначе не треба, не треба тужить: На світі лишається дівчина жить. Далека дорога, а в серці тривога, Та рання сльоза, що на віях бринить. Він жив Він жив, він жив. Він жив, а серце яріло, Він жив, а кров гарячіла, Коли дзвін бив. Прийшли, прийшли. Прийшли його ангели штири, Які його боронили, Які за нього молились, Коли він жив. Сказав, сказав. Сказав йому чорний ангел: - Ой ти, хлопче, Молодий та ладний, Безталанний. Сказав, сказав. Сказав йому білий ангел: - Ти був піснями багатий, Ти жив не зраджував брата В час розплати. Мовчав, мовчав. Мовчав синьоокий ангел. Ружа черлена в'яла, Хор співав. Зло то зло. Зло ще й досі зло. Зло, а скрипка тужила, Зло, а кров стужавіла на морозі. Ярій, душе! Ярій а не ридай. У білій стужі серце України. А ти шукай - червону тінь калини На чорних водах - тінь її шукай. Бо - горстка нас. Малесенька щопта. Лише для молитов і сподівання. Застерігає доля нас зарання, Що калинова кров - така густа, Така крута, як кров у наших жилах. У білій стужі білих голосінь Це гроно болю, що паде в глибінь, На нас своїм безсмертям околошилось. Хочеш розуміння, Хочеш - розбий об каміння

7 Пісню цю. Він жив, він жиє. Жиє, а серце яріє, Жиє, а кров гарячіє, Коли дзвін б'є. Во Вифлеємі Во Вифлеємі нині новина, Пречиста Діва зродила Сина, В яслях сповитий поміж бидляти, Спочив на сіні Бог не обнятий. Вже Херувими славу співають, Ангельскі хори Пана вітають, Пастир убогий несе, що може, Щоб обдарити Дитятко Боже. Глянь оком щирим, о Божий Сину, На нашу землю, на Україну, Зійшли їй з неба дар превеликий, Щоб Тя славила на вічні вік. Вов-гов Ой подай, дівчино, ручку, Поцілую я тебе, Милий вітер вже нас кличе, У мандрівку нас веде. Поцілуй та не питайся, Де то сонце нас веде, Ми мандруємо усюди, Де лиш вітер понесе! Чарівне синє небо, Чорні гори та ліси, Вітер колихає, Срібні крапельки роси. Красиві ті кольори Для бурлацької душі, Подертий черевик в нас, Помандруємо усі! Дай, дай Вов - гов! Раз пішли ми у мандрівку Попід гори-небеса, І знайшли ми ту доріжку, Що не вернеться назад. Я сказав їй: "Не журися, Не лякайся тий завдань, Ми ідемо до мети, До тих найкращих сподівань!" Чарівне синє небо Водограй Слова і музика Володимира Івасюка Тече вода, тече бистра, а куди не знає; Поміж гори в світ широкий тече, не вертає. Ми зустрінемось з тобою біля водограю І попросим його щиро, хай він нам заграє. Ой, водо-водограй, грай для нас, грай, Танок свій жвавий ти не зупиняй. За красну пісню на всі голоси, Що хочеш, водограй, попроси. Струни дає тобі кожна весна. Дзвінкість дарує їм осінь ясна. А ми заграєм на струнах отих - Хай розіллють вони радісний сміх. Лай, лай, лай... Подивись, як в сіру скелю б'є вода іскриста, Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто. Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали, Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали. Ой, водо-водограй... Волоцюго

8 Гей, волоцюго, де ти волочишся, Що ти си думаєш там. Одяг твій тертий, Наплічник подертий, А серце відкрите вітрам. Серце гаряче вітри холодять, А голову миють дощі. Ти всюди мандруєш, Де прийдеш ночуєш, Для тебе навколишній світ. Комфорт не для тебе І м'яка канапа - Усе пролетіло мов сон. Лиш зоряне небо і ватра під боком, І пісень чудовий бутон. А в місті людному, А в місті ситому, Де душі закуті в асфальт. Там жити несила - Ти звідти тікаєш На волю у первісний край. Не смійте по ньому молебен справляти, За душу співати пісень. Він ще повернеться, Він прийде у гості - І сміх засяє, мов день. Вона Сл. і муз. Костянтина Москальця (Пісня групи "Плач Єремії") Завтра прийде до кімнати Твоїх друзів небагато, Вип'єте холодного вина. Хтось принесе білі айстри, Скаже хтось: "Життя прекрасне..." Так, життя прекрасне, а вона? А вона, а вона - сидітиме сумна, Буде пити, не п'яніти від дешевого вина. Я співатиму для неї, аж бринітиме кришталь, Та хіба зуміє голос подолати сум-печаль? Так вже в світі повелося, Я люблю її волосся, Я люблю її тонкі уста. Та невдовзі прийде осінь, Ми усі розбіжимося По зрусифікованих містах Лиш вона, лиш вона - сидітиме сумна, Буде пити, не п'яніти від дешевого вина. Моя дівчинко печальна, моя доле золота, Я продовжую кричати - ніч безмежна і пуста. Вставай сонце На дорозі люди сонця шукали. Чорні гори смутку вони нагадали. Їх бажання в небі піснею летіло, Та, на жаль, це сонце для людей згоріло. Вставай сонце! Вставай, вставай! Сліпим очі відкривай. І на темній скелі зірки танцювали. В королівство ночі вовки завітали. Нагадали люди добре і погане, Та, на жаль, це сонце для людей не встане. Не розкрили очі промені щасливі. Там у хвилях ночі скарб людський згубили. Народились діти, та світла їм не треба, Бо на їхні очі насипали пепла. Гей там на горі Гей там на горі Січ іде, Гей малиновий стяг несе,

9 Гей там на горі наше славне товариство, Гей машерує раз-два-три! Гей попереду кошовий, Гей як той орел степовий, Гей як той орел, наше славне товариство, Гей машерує раз-два-три! Гей а по заду осаул, Гей твердий хлопець, як той мур, Гей твердий хлопець, наше славне товариство, Гей машерує раз-два-три! Гей повій, вітре, із степів, Гей дай нам силу козаків, Гей дай нам силу, наше славне товариство, Гей машерує раз-два-три! Гей, браття-опришки Гей, браття-опришки, Налийте горілки, До варти доверште ще дров. Настрійте ми горло Голосом сопілки, А я вам співати готов. Гуляймо ж ми, браття, Де трави зелені, Де росов вкривається ліс. Де у корчах сплетених, Де сосна звалена, Не знайде нас, певно, і біс. Гуляймо ж ми браття, В угорській границі, Годі нас здогнати конем. Одіж ми дістанем В жидівській крамниці, А жида до дверей приб'єм. Де гори і доли, Яруги скелисті, Де наша воля і власть. Маємо що їсти, Маємо що пити, Любощі гуцулка нам дасть. Гуляймо ж ми, браття, Поки є ще сила, Поки ще яснії дні. Краще раз у небо Соколом злетіти, Аніж вічно жити у ярмі. Гей, у лузі червона калина Гей, у лузі червона калина Похилилася. Чогось наша славна Україна Зажурилася. А ми тую червону калину Підіймемо, А ми нашу славну Україну Гей, гей, розвеселимо. Марширують Стрільці Січовії У кривавий тан. Визволяти рідну Україну З московських кайдан. А ми тії московські кайдани Розірвемо, А ми нашу славну Україну Гей, гей, розвеселимо. Гімн Закарпатських Пластунів

10 Слова: С. Черкасенко, Музика: Я. Ярославенко Гей, пластуни! Гей, юнаки! Ми діти сонця і весни, Ми діти матері-природи! До нас шумить зелений бір, В ліси, поля, до вільних гір, На ясні зорі, тихі води! } 2 Гей, пластуни! Гей, юнаки! Життя - не жарти, не казки, А праця, бурі і негоди! Гартуймо ж наш юнацький дух. Юнацьке гасло: воля й рух! Ніщо нам лихо, ні пригоди! } 2 Гей, юнаки! Гей, пластуни! Народу вольного сини, Сини краси, сини природи, Не зломимо своїх присяг, Веде нас гордо вольний стяг До щастя, слави і свободи! } 2 Гори, гори (Пісня куреня "Бурлаки") Я люблю волю, простір, далечінь, Бо я бурлак з далеких поколінь. В одному місці я не можу жить, Іти у мандри все мене кортить. Як заблищить лиш сонце в небесах, Як зашумить вітрець по деревах, То в тілі кров моя аж закипить, Іти у мандри все мене кортить. Гори, гори, життя бурлацькеє, Життя байдуже, ах, юнацькеє! Царить над нами сила власная, Горить усе любов прекрасная. Мене не страшить буря, ані грім, Просторий світ - це є для мене дім. Я мандрував по горах, долинах, Голубе небо - це для мене дах. Мене не спинить море, океан, Мене не страшить навіть ураґан. До невигод всіляких я привик, Моє знам'я: подертий черевик. Гори, гори... I had a wife - she was a swinging chick Until one day fate played a dirty trick Oh we were happy, happy, we were then In a den with Bartok and with Zen Until that day, that tragic fateful day, I took her to the Kyivsky Ballet. A Cossack kick has ruined my chick for me, Been ruined by that sole Bureaucracy. Hory, Hory, my heart's a flaming torch, For breakfast, lunch and dinner I get borsch; At Arthur Murray's Academia She's even learnt to dance Kozatskaya Hory, Hory, she wears her Cossack blouse, She dances wildly all around the house. Tomorrow morning you may find me dead She even wears her Cossack boots to bed. Гриць Йосиф Гриць Йосиф Срулько Вербовий, Його ім'я моє. Коли виходимо на вулицю кричать

11 Гриць Йосиф Срулько Вербовий тра-ля-ля-ля-ля-ля-ля! Грішнику Грішнику, грішнику, де ти ся ховаєш (3х) У судний час. Піду до ліса, - Лісе сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Ліс загориться (3х) У судний час. Піду до моря, - Море сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Море закипиться (3х) У судний час. Піду до скелі, - Скелю сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Скеля завалиться (3х) У судний час. Піду до Бога, - Боже сховай мене (3х) У судний час. Господь сказав, - Ти не молився (3х) У судний час. Дивися, Господи, як я молюся (3х) У судний час. Господь сказав, - тепер вже запізно (3х) У судний час. Піду до дідька, - Дідьку сховай мене (3х) У судний час. Дідько сказав, - Просимо в гості! (3х) У судний час. Гуцулка Ксеня Українське танго Сл. і муз. Романа Савицького Темна нiчка гори вкрила, Полонину всю залила, А в нiй постать снiжнобіла,- Гуцул Ксеню в нiй пiзнав. Вiн дивився в очi синi, Тихо спершись на соснинi, I слова нiжнi любовнi, Вiн до неї промовляв: ПРИСПІВ: "Гуцулко Ксеню, Я тобi на трембiтi, Лиш однiй в цiлiм свiтi Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембiти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар". Вже пройшло гаряче лiто, Гуцул iншу любив скрито, А гуцулку чорноброву Вiн в останню нiч прощав. В Черемошi грали хвилi, Сумували очi синi, Тiльки вiтер на соснинi Сумно пiсню вигравав: Де є моя мила? The Ukrainians (Leeds) Де є моя мила? Де є моя мила? Гей вона вже залюбилася в Івана. Гей вона вже залюбилася в Івана. Її ласкаві очі чарували хлопці. Гей вона вже закохалася в Івана. Гей вона вже закохалася в Івана.

12 Жалую, я жалую, що в неї залюбився. Приїхав я за неї а самітним залишився. На неї подивився i зразу залюбився. Гей вона вже заручилася з Іваном. Гей вона вже заручилася з Іваном. Жалую, я жалую, що в неї залюбився. Приїхав я за неї а самітним залишився. Нею залюбився - без неї залишився. Гей вона вже вийшла заміж за Івана. Гей вона вже вийшла заміж за Івана. Жалую, я жалую, що в неї залюбився. Приїхав я за неї а самітним залишився. (2 рази) Для тебе Старий сивий пес Ляже біля ніг твоїх. Мале кошення Вискочить тобі на руки. Ніхто ще не бачив Богородиці такою. Ніхто ще не бачив Богородицю. Добрий вогонь Зігріє нас сьогодні. Юний вітер Закоханий в нас, Тому що нас Неможливо не любити, Тому що ми Святі в своїй любові, Тому що ми святі. Добрий вечір, тобі Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой, радуйся, Земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Кладіть нам колачі з ярої пшениці, Радуйся! Та ідуть до тебе три празники в гості, Радуйся! Добрий вечір (З пісень, які співає Пласт) Добрий вечір, мій друже, зі святом вітаю, Помагай тобі Боже на довгі літа, Тільки що побажати тобі я не знаю - Що за свято як в хаті велика біда. Пересохла криниця, зів'янули квіти, Дим пливе над землею, мов чорна змія, Я не хочу побачити похорон світу, Я не хочу почути як стогне земля. Переїхав бульдозер козацькі могили, Тихо спить твоє серце під батьком-дніпром, Та не тільки тебе - пів-русі затопили Ті, хто правив народом гумовим кийком. Добрий вечір, мій друже, послухай що скажу: Ми не вірили в смерть, а вона біля нас. Так віддай свою душу за матінку нашу, Україно, чекай - вже надходить твій час. Хай лелека спокійно летить над землею,

13 Хай у горах лунають козацькі пісні, Хай Великий Кобзар усміхнеться на небі, Хай живуть собі в щасті всі діти Твої! Добрий вечір, мій друже, зі святом вітаю, Помагай тобі Боже на довгі літа, Від всієї душі я тобі побажаю, Щоб по нашій землі не ходила біда. Дурак The Ukrainians - (Leeds) Мiй друг звався Саша. Вiн проводить час на бездiллi. Як добре, що ми зустрiлися. Я не дурак, а мушу сказати я забагато водки пю. Моя сусiдка випила зi мною - може я її люблю. Дайте менi помочи будь ласка - наповняйте ще одну. Я не дурак, а мушу сказати я забагато водки пю. (2 рази) Хочу я багату жiнку. Хочу сяку жiнку мати. Як добре, що ми зустрiлися. Я не дурак, а мушу сказати я забагато водки пю. (2 рази) Жовті стрічки Сл. і муз. Сергія Кузьминського (Пісня групи "Брати Гадюкіни") Жовті листя падають на землю І летять на південь журавлі Тяжко сльози стримати мені Я ніколи, мила, не забуду Як з тобов стрічались біля річки Ти казала - "Я любити буду" Та дала на пам'ять жовті стрічки ПРИСПІВ: Жовті стрічки - символ розлуки і печалі Жовті стрічки - більше надії не маю Жовті стрічки - бачу тебе уві сні Жовті стрічки - ночі зігрійте мої Я поїхав у краї далекі Та стрічки з собою забирав В ясний день ховав їх в чемодані А вночі з собою в ліжко брав І тепер мені не треба мила Тіла твого жадного до любові Хоч ти мене зовсім розлюбила Та стрічки тепер завжди зі мною. За байраком байрак За байраком байрак, За байраком байрак, А там степ та могила. Із могили козак, Із могили козак, Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: - Наносили землі, Тай додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло, Товариства лягло!

14 І земля не приймає. Як запровадив гетьман У ярмо християн, Нас послав поганяти. По своїй землі Свою кров розлили І зарізали брата. Крові брата впились І отут полягли У могилі заклятій. - Та й змовк, зажуривсь І на спис похиливсь, Став на самій могилі. На Дніпро позирав, Тяжко плакав, ридав, Сині хвилі голосили. З-за Дніпра із села Луна гаєм гула, Треті півні співали. Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала. Заспіваймо... Заспіваймо по українську, По українськи, Під шатрами добре спати Не треба ся накривати Ані гріє, ані пріє Через дірки вітер віє! Заспіваймо по французьки, По французьки, Під шатрон добре спон Не требон накривон Ані грон, ані прон Через дірки вітер вон. Заспіваймо... по англійськи - під шатрейшон... по німецьки - під шатрехен... по італійськи - під шатріні... по африканськи - під шатруґі... по російськи - під шатроф... по китайськи - під шатрінг... по грецьки - під шатрос... по латинськи - під шатратус... по жидівськи - під шатрала... по індіянськи - під шатрав... по австралійськи - під шатрейт... по польськи - під шатрець Через дірки вітер вець КІНЕЦЬ! Зашуміли верби при потоці Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці Гей, гей, з пластунами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці Гей, гей, тай у гори. Несіть ваші ковані топорці Гей, гей, межи орли. Та щоб наша рідная держава, Гей, гей, гомоніла. Та щоб наша пластовая слава Гей, гей, не змарніла. Звідкілля ідеш Звікілля ідеш, чоловіче добрий? Сядь біля вогню, я підкину дров. Незабаром ніч. Відпочинь з дороги. Розкажи мені, звідкілля ідеш. Я зупинився тут. Я далі не піду.

15 На узбіччі досить хмизу, Щоб горів вогонь до ранку. Хтось же мусить запитати: - Звідкілля ідеш? Звікілля ідеш, чоловіче добрий? Сядь біля вогню, я заварю чай. Завтра вдосвіта я тебе розбуджу. Розкажи мені, звідкілля ідеш. Звікілля ідеш, чоловіче добрий? Розкажи мені, доки зморить сон. Не кажи куди і за чим мандруєш, Бо туди ідеш, звідки я прийшов. Зірки мигтять Зірки мигтять, всі діти сплять Маруся хоче спати, Засни, засни, очка замкни, Казку буду казати. Був собі князь, був собі паж, Була і теж царівна. Жили в гаю, в святім раю, Краса красі нерівна. В царівні тій любився князь, Любилися обоє, В царівні теж любився паж, Любилися всі троє. Аж раз прийшла пора страшна Жорстока смерть наспіла, Князя з'їв пес, пажа з'їв кіт, Царівну мишка з'їла. А щоб тобі не було жаль, Скажу лиш для розради - З цукру був князь, з тістечка паж, Царівна з чоколяди. Зустрілись на таборі Зустрілись на таборі, два юні пластуни, Приятелі сердечні, зробилися вони. На ватру, на забаву, на впоряд і на вправу, Усе разом ходили, два юні пластуни. Раз доля захотіла на горе, на біду; На ватру раз привели пластунку молоду. Така собі маленька, така собі гарненька, Голівка як маківка, пластунка молода. Богдан до Гриця каже: "Це справа добре є, Ще ватра не загасне, дівча буде моє." А Грицько каже: "Друже, не пхайся ти так дуже, Затям собі на віки, дівча буде моє." І так у слова в слово, аж далі рук діла, Один одного в носа, аж кровця потекла. А другого у ямку, що той спом'янув мамку, Той в ухо, той у зуби, чиє буде дівча. Аж раптом схаменулись, із дива обидва. Із третім проводжає пластунка молода. Невинно поглядає, і очка завертає, На третього фраєра, пластунка молода. А друзі помирились, почистились, помились, І рушили на ватру бо це була весна. І шумить і гуде І шумить і гуде, дрібний дощик паде... "А хто ж мене, молодую, Та додому проведе?" Обізвався козак У зеленім садку: "Гуляй, гуляй, дівчинонько Я додому проведу!" "Не веди ж ти мене, Ой прошу ж я тебе, Бо сердиту матір маю, Буде бити тебе." "Ой ти, ненько моя, Та ж я дочка твоя;

16 Тоді було бити - вчити, Як маленька була." "А тепер я велика - Треба мені чоловіка: Ні старого, ні малого - Козаченька молодого!" Із полону з-під Ізмаїлу Сл. і муз. Едуарда Драча Із полону, з-під Ізмаїлу вели козаченьки В ясні зорі на Вкраїну братців дорогеньких. Отаман каже жартома: "Чом не раді йти в Батьківщину? Може, далі йти сил нема, то повертай до Ізмаїлу". А сто братців засміялись, інші сто сказали: "Ми жіночок-татарочок і дітей лишали. Відпусти - жалкувать не будем за дніпровськії плавні, Повік бачити вже забудем землі православні". В отамана очі - хмари, крівцею налиті: "Йдіть, плодите яничарів, бісовії діти!". А коли закурився шлях, запорожці коней вертали, Зі сльозами на очах козаки своїх рубали. Із полону, з-під Ізмаїлу вели козаченьки В ясні зорі на Вкраїну братців дорогеньких. Індіяни є розумні Індіяни є розумні, Словні, чесні, витривалі, Лізуть, лізуть по горах, Цілий день. Їжак Їжак маму попрохав, попрохав, попрохав, Щоби новаком він став, гей він став, гей! Хоче мати однострій, однострій, однострій, І їжацький славний рій, славний рій, гей! Сухе листя притащить, притащить, притащить, Вогник жваво запалить,запалить, гей! А на стійці буде так, буде так, буде так, Коли стане там їжак, там їжак, гей! Всі злякаються ввійти, гей, ввійти, гей, ввійти, Бо він має колючки, колючки, гей! А на тереновій грі, гей на грі, гей на грі, В кулю скрутиться тоді, гей тоді, гей! Щоб хтось тільки покотив, покотив, покотив, Перший прийде до мети, до мети, гей! Їхав стрілець на війноньку Їхав стрілець на війноньку, Прощав свою дівчиноньку: "Прощай, миленька, чорнобривенька, Я йду в чужую сторононьку." Дай ми, дівчино, хустину, Може, я в бою загину. Темної ночі накриють очі, Легше в могилі спочину. - Дала дівчина хустину. Козак у бою загинув. Темної ночі накрили очі - Легше в могилі спочинув. А злії люди насилу Взяли нещасну дівчину Там, серед поля, гнеться тополя Та й на стрілецьку могилу. Кед ми прийшла карта Кед ми прийшла карта нароковаць, Став я свого няня дошиковаць: - Ой неню ж мій, неню, вчинь ми таку волю,

17 Ідь за мене служить на ту войну. Не піду я служить на ту войну, Ні, не піду служить я за тебе. Кед ти прийшла карта - іди на воєнку, Ідь на войну служить сам за себе. Мої камарати, вчиньте волю, Ідьте за мя служить на ту войну. Бо я іще младий і младе дівча мам, Як мя виручите, вшистко вам дам. Як ми прийшла карта нароковаць, Став я музикантів дошиковаць: - Ой ви музиканти, заграйте ми чардаш, Лем си потанцюю в свій младий час. Стали музиканти чардаш грати, Стали ми ся з очей дрібні слези ляти. Ніхто не заплаче ні отець, ні матка, Лем за мном заплачут три дівчатка. А перша заплаче, бо я єї брат, А друга заплаче, бо я єї сват, А третя заплаче, бо плакати мусить, Бо вона од мене перстень носить. Коли візьму хустину Коли візьму хустину Вдягнуся в однострій, Здається в ту хвилину, Що цілий світ є мій. Гладесенькі дороги Відкриються нараз, Щоб я піти мав змогу На сходини на час. Ступаю рівним кроком На мені однострій І цілий світ широкий У цю хвилину мій. Гладесенькі дороги Відкриються нараз, Щоб я піти мав змогу На сходини на час. Коли до губ твоїх Сл. Григорія Чубая (Пісня з репертуару групи "Плач Єремії") Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку - Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синю крає! І забуваю я, що вмію дихати І що ходити вмію забуваю. А чорний птах повік твоїх здіймається І впевненість мою кудись відмає, Неступленим півкроку залишається, Півподиху у горлі застрягає. Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко Але до губ твоїх лишається півподиху, До губ твоїх лишається півкроку. Коли ти смієшся (З репертуару групи "Мертвий півень") Коли ти смієшся, тобто радієш, Неначе кіт примружуєш очі - Нічого навколо не бачиш. Коли ти плачеш, тобто сумуєш, І сльози очі заливають - Нічого навколо не бачиш.

18 Коли не смієшся ти і не плачеш, А так собі на правій, чи на лівій ніжці скачеш. Сонце б'є в очі, рукою їх від сонця закриєш, Нічого навколо не бачиш - отже, ти зрячий. Коли у путь Коли у путь, коли у путь, Коли у путь сурма покличе, Ти пригадай наш давній звичай, Веселу пісню заспівай. Бий, барабан, бий, барабан, Бий, барабан, лунайте, труби, Цілуй дівчину просто в губи І келих повний наливай. Султан завів собі гарем, Жінок з півсотні має в нім. Він може кожну з них обнять. Хотів би я султаном стать! Та він нещасний чоловік - Не пив горілки весь свій вік, Бо так велить йому Коран. Нехай же буде він султан. У Римі Папі добре жить - Вино як воду може пить, Ще й грошей повна келія. Хотів би бути Папа я! Та він нещасний чоловік - Не знав кохання весь свій вік, А я не можу жить один. Нехай же буде Папа він. А я наллю собі бокал, Перехилю, щоб він не впав, Ще й обійму дівочий стан - Тепер я Папа і султан! Колискова для сонця Щумить вітерець і колише полин, Сиджу на траві і дивлюсь в далечінь, Як сонце поволі збрається спати лягати. Йому колискову співає ріка, Парує з хмаринок перина м'яка, Я хочу добраніч йому побажати. Добраніч, Сонце, добраніч! Бажаю тобі кольорових снів, З подихом хвойного лісу І шумом гірської ріки Сил набирайся, Щоб зустріти ранок напровесні Лагідним подихом Ніжної сонячної ріки. Як швидшо в минуле роки пронеслись, І мрії дитинства з туманом злились. Як шкода, що їх вже назад не повернеш ніколи. Та сонце встає, як вставало колись, І я разом з вітром втікаю у ліс, Щоб знову для нього співати колискову. Країна мрій Сл. і муз. Олега Скрипки (Пісня з репертуару групи "ВВ") Чув я, чи то снилось мені, Що існує країна мрій, В тій країні росте чарівний гай. У гай той може кожен війти. Відчувати таємниці. Володіти секретом дивних чар. ПРИСПІВ: Хай несе мене ріка У фантастичному човні,

19 У небо несе, наче уві сні. Там є своєрідні ходи, Що сягають самих глибин, Там тварини небесної журби. Але я не питаю себе, Де на мапі країна ся. Та й негайно рушаю у дальню даль. Їхав, їхав козак містом (Українська народна пісня - Наддніпрянщина) Їхав, їхав козак містом, Під копитом камінь тріснув, Та раз, два. Під питом камінь тріснув. Та раз, два. Під копитом камінь тріснув - Соловейко в саду свиснув. Та раз, два. Соловейко в саду свиснув. Та раз, два. Соловейку, рідний брате, Виклич мені дівча з хати. Та раз, два. Виклич мені дівча з хати. Та раз, два. Виклич мені дівча з хати - Бо щось маю запитати Та раз, два. Бо щось маю запитати. Та раз, два. Бо щось маю запитати, Чи не била вчора мати. Та раз, два. Чи не била вчора мати. Та раз, два. Ой хоч била, хоч не била, Я зустрілась, полюбила. Та раз, два. Раз, два. Я зустрілась, полюбила. Та раз, два. Ми йдем вперед Сл. і муз. Левка Лепкого (Маршова пісня УСС) Ми йдем вперед, над нами вітер віє, І рідні нам вклоняються жита, Від радості аж серце мліє За волю смерть нам не страшна! Ми йдем вперед, з далека чути гуки, Гармати б'ють, там воля, або смерть, Не буде більш терпінь, ні муки, Вперед! Там воля, або смерть! Дзвенять шаблі, як ясне сонце сяють, Гримлять пісні, аж земленька свята Дрижить під нами дорогая За волю смерть нам не страшна! Там на горі, на Маківці (Пісня УСС) Там на горі, на Маківці, Там боролись січові стрільці. ПРИСПІВ: Хлопці, підемо боротися за славу, За Україну, за рівні права й державу! Хлопці, підемо боротися будемо За Україну, за рівні права. Три дні б'ються - не здаються, Йдуть до бою, ще й сміються!

20 Наша сотня вже готова, Від'їжджаємо до Львова! У Кийові бій великий, Наступає москаль дикий. У Кийові Злота брама, На тій брамі синьо-жовта фана. А у Львові є Усусуси, Україна бути мусить. Край лісу на полянці Край лісу на полянці На свіжому дубку Кує зозуля вранці Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Ку-ку, Ку-ку, У лісі я живу, І здалека все чути Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Внизу біжить струмочок По жовтому піску І здалека все чути Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Червонії сунички Ясніють на горбку І чути аж до ночі Ку-ку, ку-ку, ку-ку. Лев спить Гей у джунґлях, у диких джунґлях Лев спить тихим сном А він бо вей... Спи дитино, моя дитино Лев спить тихим сном. А він бо вей... А в таборі, таборі нашім Зіроньки мигтять. А він бо вей... Лемківщина Сл. і муз. Андрія Гусака Як часто я бачу вві сні украдені гори, Котрі стережуть від мене прикордонні дозори. Я там ніколи не був, хтозна, чи буду колись, Та ще півстоліття тому мої батьки там жили. Але там, на Лемківщині, наші місця святі. Там на Лемківщині ще стоять наші хати. Як ти, Лемківщино, живеш без нас на самоті? Чи не зогнили, не поржавіли хрести На могилах дідів? Ми по світу розкидані, неначе жиди. Хто дав право вершить нашу долю? - Наші "старші брати". Сповиті гори туманом - то ж наші верхи, Знаю, десь понад Сяном є ті, що чекають мене. Я знову ночами не сплю, мов сновида якийсь. Я знаю - мій шлях туди не буде легкий. Бо там, де кінчаються гори, - там щастя нема. У горах свої закони, а навколо тюрма. Люблю простори Люблю простори й блиски сріблястих гір, Вітер в смереках, вогні далеких зір, Золото ватер, тихії пісні Діяра - бум діяра - бум діяра - бум діяра - бум. Прощайте, друзі, мило нам гостювать, Вас не забудем, все будем пам'ятать,

21 Може, зустрінемось, вернемось назад Діяра Не плач, дівчино, мені в дорогу час, Ось поцілую, може, в останній раз, Поглянь на зорі, пригадай мене Діяра Знав я самотність, голод і сонця жар, Всі небезпеки, вітер і бурі хмар, Що то за доля, що мене несе Діяра Мавка Ти прийшла незнана і далека Мавкою з зеленим очима, Поманила за собою в казку І мене любити научила.. Мавко, мавко, мавко, Може ти приснилася ві сні. Мавко, мавко, мавко, Серце спалила мені. Осліпила золотим волоссям І очей смарагдом обпекла, Оп'янила легкокрилим станом, На устах цілунком розцвіла. Не тікай від мене у зажуру, Не ховай очей зелений сум. А любові зоряне намисто Розіб'є холодні ночі дум. Мавко, мавко, мавко, Нехай любові світиться зоря, Мавко, мавко, мавко, Знай, кохана, ти навік моя! Марічка В'ється, наче змійка, неспокійна річка, Тулиться близенько до підніжжя гір. А на тому боці, там живе Марічка, В хаті, що сховалась у зелений бір. Як із хати вийде, на порозі стане - Аж блистить красою широчінь ріки. А як усміхнеться, ще й с під лоба гляне: "Хоч скачи у воду" - кажуть парубки. Не питайтесь, хлопці, чом я одинокий Берегом так тихо мовчазний ходжу. Там на тому боці загубив я спокій І туди дороги я не знаходжу. Та нехай сміється неспокійна річка, Все одно на той бік я путі знайду: "Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко, Я до твого серця кладку прокладу." Ми - гайдамаки Ми - гайдамаки, всі ми однакі, Всі ненавидим ляцькеє ярмо. Йшли діди на муки, підуть і правнуки, Ми за народ життя своє дамо. Не тішся враже, сотня поляже, Тисяч натомість стане до борби. І ножі свячені наситять скажених, Постануть знов потоптані раби. Наша присяга: правда, відвага, Воля Вкраїни, кривджених добро. Ними ся клянемо, пок живі будемо, Ломить, палить кайдани і ярмо. Пірвем кайдани, які тирани Кріпше і кріпше сковують щодня. Бо ми гайдамаки, месники завзяті, Нам за народ і смерть не є страшна. Микита Швачка

22 Сл. Тараса Шевченка (Пісня з репертуару "Кому вниз") Ой, не п'ється горілочка, Не п'ються й меди. Не будете шинкувати, Прокляті жиди. Ой не п'ється теє пиво, А я буду пить. Не дам же я вражим ляхам В Україні (добре) жить. Ходім, батьки-отамани, У Фастів в неділю Та надінем вражим ляхам Кошуленьку білу. Ні, не білу, а червону... Ходім, погуляєм Та в пригоді свого батька Старого згадаєм. Прийди з того Межигір'я Наш славний Палію, Подивися, що той Швачка У Фастові діє! Добре діє у Фастові, У славному місті. Покотилось ляхів, жидів Не сто і не двісті. Покотилось. А майдани Кров почервонила. А оранди з костьолами Мов свічки, згоріли. В самім замку невеличку Церковку святую Не спалено. Отам Швачка Співа алілуя. На Янівськім цвинтарі На Янівськім цвинтарі, На стрілецьких могилах, На сплюндрованих плитах Жовто-сині стріки. І кетяги калини, Неначе кров України, Проросла із могил, Де лежать козаки. Жовтий пломінь свічок, Наче віск на могилах, Отверділі сльозини Стареньких сестер, Що помоляться ревно За братів своїх милих, За сплюндровану віру, Що живе ще й до тепер. Благословенна будь, Неопалима купино, Ще проросте твоє зерно, Ще вдарить дзвін. Благословенна будь, Неопалима купино, Ти ще жиєш, а все одно, Вставай з колін. Хай простить нас Всевишній, Вітер віти колише, Осипається листя На могили стрільців. А у сивім тумані, Світло-синім тумані, Видно світло далеких вогнів. Найкращі дівчата Найкращі дівчата чорняві, Бо мають вогонь у очах. Не гірші за них є біляві, Бо мають вогонь у серцях.

23 Для пластуна усі дівчата є одні, Щоб гарна лиш (2x) була. Чорнява чи білява, щоб лиш поцілувала, А краска неважна, неважна. Чорнява цілує гарячо, Та лиш на коротенький час. Білява спочатку не хоче, А потім не вистарчить раз. Для пластуна... Чорнява є легко запальна, І скоро у неї по всім. Білява жевріє поволі, Та важко згасити потім. Для пластуна... Наливаймо, браття (Козацька святкова пісня) Наливаймо, браття, Кришталеві чаші, Щоб шаблі не брали, Щоб кулі минали, Голівоньки наші. Щоби Україна Наша не плакала, Щоб козацька слава, Козацькая слава, Повік не пропала. Бо козацька слава Кровію полита, Січена мечами, Мічена шаблями, Ще й сльозами мита. Наливаймо, браття, Поки є ще сили, Поки до схід сонця, Поки до походу Сурми не сурмили. Нас питають... (Пісня УПА) Нас питають, якого ми роду І для кого торуємо шляхи, - Та ж то ми на вратах Царгороду Залишали залізні щити. Та ж то наша долоня залізна, Так стискала залізо меча, Що мовчала зухвала Варшава І москаль мимоволі дрижав. Ми водили в Москву Сигізмунда, Під Полтаву варязькую рать, Ми карали Росію за Суздаль, За Базар ми ще будем карать. Ми не скажемо "Досить, вже досить", Не почуєте наших плачів, Ми лиш будем міцніше стискати Ті напоєні кров'ю мечі. Нас далеко у світі всі знали, Пам`ятали поляглих ми кров, Ми загарбників люто карали І крати повстанимо знов! Націоналісти Чуєш сурми грають, юнаків скликають, У ряди ставлять - буде бій кривавий. Гей! Націоналісти, раз-два, Молоді орлята, Хлопці, хлопці - соколята. Не сумуй, родино, не тужи, дівчино. Кличе Україна - наша батьківщина. Гей.

24 Не зганьбимо роду нашого народу Хоч в вогонь, хоч в воду підем за свободу. Гей. Україна-мати кличе нас повстати, Одночасно встати, в бою погуляти. Гей. За нашу державу, за честь і за славу. Знищемо криваву Москву і Варшаву. Гей. Не будемо спати, плакати ридати, День пімсти розплати будем готувати. Гей. Не в тому річ (Пісня з репертуару Оксани Білозір) Моє бажання зупини - Один єдиний крок і осінь. Я не скажу тобі "Прийди", Дощ розпускає довгі коси. То буде завтра, як завжди, А за плечима пересуди. Моєї тут нема вини. За нас все вирішили люди. ПРИСПІВ: Не втому річ, не в тому річ, Що горобина плаче ніч. А в тому річ, а в тому річ, Що ми з тобою різні, Що це кохання, боротьба, Розчарування і журба (хууууууууухуууууууууу) Як осінь пізня. Ти забереш моє "Прощай" - Сумління знову стане чистим, Від мене тихо відвикай, На горобині вже намисто. На темнім вечорі розлук З тобою вже сміється інша, Ти доторкнувся інших рук, Я не прийду до тебе більше. На горобині водночас Тривожне листя облетіло Я знову чую білий вальс Для тебе серце я відкрила. Не журіться, юні друзі Сл. Олександра Олеся Муз. з мультфільму "Бременські музики" Не журіться, юні друзі, Є країна чарівна - Наша славна Україна, Наша рідна сторона. Гори, доли, полонини, Стайні, вівці, вівчарі, Там на горі щохвилини Світять ватри-вівтарі. І на них складають жертви - Наші землі, труди й кров, І на тих пустелях мертвих Сходить наша воля знов. Воля - пташка, воля - вітер, Що за волю не даси? Йди, шукай її по світу Через гори і ліси. Не журіться, юні друзі, Є країна чарівна - Наша славна Україна, Наша рідна сторона. Не спиняй (Beatles - Олександр Олесь) Не спиняй думок крилатих,

25 Хай летять в світи. Безліч дивних див угледиш Їх очима ти. Обійми рукою землю, Кров'ю обігрій, Але духу тісно На землі малій. Хай тобі людський мурашник, Наче рідний брат, Але ти на світ широкий Не дивись з-за грат. В небо линь, де світ прекрасний Сонячно-ясний. В раюванні дух свій ясний З його сяйвом злий. Небо і Земля Небо і земля, небо і земля нині торжествують, Ангели й люди, ангели й люди весело празнують. Христос родився, Бог воплотився, ангели співають, Царіє вітають, поклін віддають, пастиріє грають, "Чудо, чудо!" повідають. Во Вифлеємі, Во Вифлеємі весела новина: Пречиста Діва, Пречиста Діва породила Сина. Христос родився, Бог воплотився, ангели співають, Царіє вітають, поклін віддають, пастиріє грають, "Чудо, чудо!" повідають. Слово Отчеє, Слово Отчеє взяло на Ся тіло: В темностях земних, в темностях земних Сонце засвітило. Христос родився, Бог воплотився, ангели співають, Царіє вітають, поклін віддають, пастиріє грають, "Чудо, чудо!" повідають. Ніч Вже Йде Ніч вже йде... за верхом, Ясне Сонце давно вже зайшло. Тихо спіть... без тривог... Тут є Бог, Тут є Бог. Нова радість стала Нова радість стала, що на небі хвала, Звізда ясна над вертепом увесь світ осіяла. } 2 Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік пеленами убого повився. } 2 Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком Навколінця припадають, Царя Бога вихваляють. } 2 Просим Тебе, Царю, просимо всі нині, Даруй волю, верни славу нашій Неньці Україні. } 2 Новацька вечірня молитва Боже, що дав нам цю днину, Сонця і праці, і гри, В тиху вечірню годину, Нашу молитву прийми. Мрії, що в серці зродились, Силу, що в грудях росте, Боже, хай ангел окрилить, В ясних нам снах збереже. Новацька рання молитва Сині дзвіночки молитву дзвонять, Зложім в молитві щирі долоні. Ніч проминула і сонце світить Вислухай, Мати, що просять діти.

26 Нехай цей вітер, що в хмарі лине Принесе запах квіток Вкраїни. Нехай ця днина додасть нам сили, Щоб ми Враїну завжди любили. Новацький шлях Усі ми нова(ч)ки в таборі, Стаємо в лави з радістю в очах. А наша пісня у просторі, Лунає грімко по лісах - полях. Від ранку до вечора В таборі лунає спів - Щоднини йде жваво наша гра В таборі нoваків/новачок Несеться пісня ген у гори, Де зеленіють дужі дерева, Де нам прашок щебечуть хори, Де нам шепоче квітка і трава. Від ранку до вечора В таборі лунає спів - Щоднини йде жваво наша гра В таборі наваків/новачок Новий день Океан Ельзи (Львiв) Чуєш як весна день починає Бачиш як сонце зустрiчає Там де вода воду шукає Тихо бувай Знову i знову видно з вiкна Наше оспадлане сонце, й знов Новий день пiшов. Чуєш як весна день починає Бачиш як тiнь в скелю тiкає Голос обрiдний насiдає Цей новий день Знову i знову видно з вiкна Наше оспадлане сонце й знов Новий день пiшов. Тихо: Чуєш як весна день починає Бачиш як крапрлями падає в низ Там де вода воду шукає Тихо бувай. (муз ) Ну і що ж як прийдеться нам вмерти Ну і що ж як прийдеться нам вмерти У похідній шинелі в житах, Ми у вічі сміємося смерті, А вмирати прийдеться лиш раз. Будуть нас недаремно дівчата На воротях прощати ждучи, Будуть нам маршової співати До атаки гранати рвучись. Наша сотня ударна, залізна, Наша сотня в бою - богатир. Нас тризуба веде знам'я грізне, І відважний наш друг командир. За надругану часть України, За споганьблену землю святу. Ми ідемо до бою, щоб вмерти За вкраїнську державу нову. Оґень Пісня гарцежів Польщі Переклад Андрія Вінницького (Пласт)

27 Звичай старий, як світ - Оґень, оґень, оґень, - Розпалим тут, недалеко від нас Оґень, оґень, оґень. І пізній лицар-мандрівник, І всі, хто спізнився в цю ніч Розпалять разом з нами Оґень, оґень, оґень. Перша зірка давно вже на небі - Час би палати йому. Граби, буки, сосни, клени Хилять віти до сну. Вогонь казанок обіймає За чорний метальовий стан, І тихе булькання звучить Під шепіт літніх трав. Ой місяцю Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Що сторожеш ти? Я сторожу тиху нічку, Гай і поле, ліс і річку, І сільські хатки. Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатах? Там сплять діти в постілочках, Сон цілує їх по очках, Водять мрії в снах. Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Про, що мрії ті? Про край рідний, край єдиний, Про майбутність України, Снять діти малі. Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Чи здійсняться сни? Стануть діти підростати, Україні помагати, І здійсняться сни. Ой там при долині Ой, там при долині, гарматами зритій, Лежить не від нині січовик убитий. Козацькеє тіло від вітру зчорніло, А личко розквітле зів'яло, змарніло. Не заплаче мати та й над головою, Не посадить м'яти на могилу твою. Береза не зронить листків на могилу, І дзвін не задзвонить, не сповістить милу. Не викує, брате, літ твоїх зозуля, Закує з гармати ворожая куля. Один бір заплаче нишком серед ночі І ворон закряче, виймаючи очі. Одні рано-вранці вітри заголосять, Вовки-сіроманці кістки порозносять. І кров по долині накриє мурава, Та слава не згине, стрілецькая слава! Ой хмариться (Шабелино) (Українська народна пісня) Ой хмаpиться, туманиться, Дpiбнi дощi йдуть. Там молодi жовняpики Мед-гоpiлку п'ють.

28 П'ють гоpiлку, щей наливку, Їдять ягiдки. Та ще й собi споглядають На чужi жiнки. Чужа жiнка як ягiдка, Як той макiв цвiт. А ти ж менi, шабелино, Зав'язала свiт. Вiзьму ж я тебе, шабелино, Тай за гостpий кpай. Пущу ж я тебе, шабелино, В глибокий Дунай. Плавай, плавай, шабелино, Вчись плавати, А я пiду, молод жовняp, Жiнку шукати. А як я ж собi, шабелино, Жiночку знайду, Тодi ж я тебе, шабелино, До боку пpипну. Ой чий то кінь стоїть (Українська народна пісня - Наддніпрянщина) Ой чий то кінь стоїть, Що сива гpивонька? Сподобалась мені, сподобалась мені Тая дівчинонька. Не так та дівчина, Як біле личенько. Подай же, дівчино, подай же, гаpная, На коня рученьку. Дівчина підійшла, Рученьку подала. Ой кpаще б я була, ой краще б я була Кохання не знала. Кохання, кохання З вечора до рання. Як сонечко зійде, як сонечко зійде, Кохання відійде Ой чого ж ти зажурився - Ой чого ж ти зажурився, Стрільче молодий? Чом зітхання вилітають Із твоїх грудей? Чи дівчину полюбив, Чи калитку загубив, Чи на вправах пан отаман Був на тебе злий? - Ні, на вправах пан отаман Мене не сварив. Ні калитки дорогої Я не загубив. Тільки собі на біду Дівчиноньку молоду Безнадійно, але вірно, Щиро полюбив. - Не журися, молод стрільче, Бо журба зведе. Друг для друга добру раду Завсігди знайде! Очком-бочком заверни, Острогами подзвони, А за місяць дівчинонька Вже твоя буде! Ой послухав тої ради Січовий стрілець - Своїй журбі безконечній Він зробив кінець. Очком-бочком завертав, Обіймав і цілував -

29 А за місяць дівчиноньку Повів під вінець. Ой, хмелю ж мій, хмелю "Ой, хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зиму зимував та й не розвивався?" "Зимував я зиму, зимував я другу, Зимував я в лузі на калині, та й не розвивався!" "Ой, сину ж, мій сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не розвивався?" "Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду." "Ой, сину ж, мій сину, ти, моя дитино, Не женися на тій удовиці, бо щастя не буде. Бо вдовине серце, як осіннє сонце, Воно світить, світить та й не гріє, все холодом віє. А дівоче серце, як весняне сонце, Ой, хоч воно та й хмарнесеньке, а все теплесеньке. Отаман Українське кантрі (З пісень, які співає Пласт) Десь далеко на світі, Там де місяць тільки світить, Жив собі один отаман, Він земельку мав свою І весь час був сам собою, Жив собі один отаман. ПРИСПІВ: Я б хотів, я б хотів, Жити як той отаман, І дівчину-українку мати там, мати там, Жив би я десь у степу, Де клекочуть лелеки, Де щасливо мої діти будуть жить. Отамана діти жили Там, де ся й народили. І ніхто їм того не боронив. Вони все могли робити, По-своєму говорити, Так як батько колись їх навчив. Отче Наш! Отче наш, Отче наш, Отче наш, Ти, котрий єси на небі, Нехай святиться ім'я Твоє, Отче наш! Нехай прийде царство Твоє, Нехай буде воля Твоя, Як на небі так і на землі, Отче наш! Хліб щоденний наш, дай сьогодні нам І прости нам провини наші, Як і ми їх прощаємо Довжникам нашим. Отче наш, Отче наш, Отче наш! І не введи нас у спокусу Але ізбави нас від лукавого, Отче наш! Очі відьми Очі відьми, мов зорі. Очі відьми, мов зорі. Її чорні очі, ніби роси прозорі. Наче морок безодні. Наче морок безодні. Як той лід холодні, її очі безодні. Уночі осінній віє вітер, На болоті сич старий кричить. А вранці на покоси вибігає боса Та розпускає коси, росов змиває сльози з очей. Очі відьми, мов зорі. Очі відьми, мов зорі. Її чорні очі, ніби роси прозорі. Серед хащі могила, серед хащі могила,

30 Там згубили люди, кого відьма любила. Уночі осінній віє вітер, На болоті сич старий кричить. А вранці на покоси вибігає боса, Росою миє коси, до лісу квіти носить. Пироги Служив козак при війську, Мав років 23, Любив він дівчиноньку І з сиром пироги. Чи з сиром, чи без сиру, Чи з житньої муки, Чи теплі чи холодні, А лиш би пироги. Ішов він раз по стежі Ранкової пори І стрінув дівчиноньку, Що несла пироги. Дівча моє хороше, Чи знаєш мої сни, Що я тебе кохаю І з сиром пироги. Дівчина як почула, Козацькі мрії-сни - Відразу запросила На свіжі пироги. І як вони діждались Щасливої пори - Вона його цілує А він їсть пироги. Та раптом із-за лісу Взалися вороги, Козак із переляку Сховався в бур'яни. А то були мисливці - Ніякі вороги, Взяли собі дівчину І з сиром пироги. Козак гірко заплакав, - О, люті вороги, Візьміть собі дівчину - Віддайте пироги. Писаний камінь Слова: гурток II. ім. М. Дужого Музика: Е. О. Садовський Гей, гей! Гей, гей... Де гори Карпати, де Писаний Камінь, Туман в по донині пливе. Тебе, рідний краю, до болю кохаю, Навік полонив ти мене. Гей, гей! Гей, гей... Такому коханню, в житті не зів'яти, А в серці завжди зберегти. В Карпати, в Карпати, в далекі Карпати Лети, моя пісне, лети. Гей, гей! Гей, гей... Лети в Чорногору, в її полонини, Спочинь на ялиці стрункій, Вдар громом об скелі, котись по долині, Верхами неси гомін мій. Гей, гей! Гей, гей... Під облачком Під облачком явір похилений, На нім сидить пташок зажурений. Слухай, мила, як тот пташок співат, Жи з любові ніц добра не биват. Ци та любов є од Бога дана, Ци то, може, дзядлом подшептана.