Глушаченко Наталії Анатоліївни

Transcription

1 Державний вищий навчальний заклад Українська академія банківської справи Національного банку України Кафедра міжнародної економіки Курсова робота на тему «Міжнародний франчайзинговий бізнес» Студентки групи МЕ-02 ІІ курсу Глушаченко Наталії Анатоліївни Науковий керівник канд. ек. наук, доц. Хомутенко Л.І. Суми 2012

2 2 МІЖНАРОДНИЙ ФРАНЧАЙЗИНГОВИЙ БІЗНЕС ЗМІСТ ВСТУП... 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ Франчайзинг як специфічна форма міжнародного бізнесу Види франчайзингу Форми франчайзингових угод і механізми їх реалізації РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ НА ЗАСАДАХ ФРАНЧАЙЗИНГУ Особливості і тенденції розвитку франчайзингу у різних країнах світу Найбільші франчайзингові асоціації у світі РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ Стан франчайзингового бізнесу в Україні Проблеми та перспективи франчайзингового бізнесу в Україні ВИСНОВКИ Анотація СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ... 33

3 ВСТУП Франчайзинг - це досить ефективний інструмент, що дозволяє розвивати малий бізнес, є чудовим способом поєднання переваг великого та малого підприємництва, використання досвіду великих компаній для розвитку малого бізнесу. Актуальність даної теми зумовлена тим, що розвиток малого та середнього бізнесу дуже ускладнюється в умовах, що склалися на території України: відсутність кредитування, фінансування і страхування підприємницької діяльності. Одним із найдієвіших способів поліпшити ситуацію є франчайзинг, сутність якого полягає в переданні однією фірмою (франчайзером) іншій (франчайзі) за визначену плату права на користування пакетом послуг. В Україні франчайзинг з явився досить недавно, проте це не завадило українським бізнесменам оцінити переваги, які надає цей вид ведення бізнесу. Переваги франчайзингу для франчайзі полягають у отриманні конкретного рецепту ведення бізнесу, зниженні ризиків входження на ринок. Франчайзери ж, у свою чергу, отримують можливість розширення ринку збуту та покращення іміджу компанії. Саме в цьому, напевне, криється причина настільки широкої розповсюдженості франчайзингу як в США, так і у Європі. Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об`єктивна необхідність розвивати франчайзинговий бізнес на території України зумовили актуальність обраної теми курсової роботи. Об єкт дослідження даної курсової роботи - це франчайзинговий бізнес в міжнародних економічних відносинах. Предметом дослідження є особливості, проблеми і перспективи розвитку франчайзингу в Україні та країнах світу. Мета курсової роботи: дослідження процесу розвитку та особливих рис франчайзингового бізнесу в рамках міжнародних відносин. Мета дослідження передбачає розв язання таких завдань: 3

4 дослідити теоретичні основи франчайзингу; проаналізувати світовий досвід ведення франчайзингового бізнесу; охарактеризувати особливості розвитку міжнародного франчайзингу в Україні. Теоретико-методологічною основою курсової роботи є праці таких дослідників як Є.В. Савельєв, І.М. Крайніков, О.Є. Кузьмін, Т.В. Мирончук, О.Д. Ладюк, О. Грушко та ін. Проте у названих працях не були повністю розкриті всі особливості, тенденції, проблеми та перспективи ведення бізнесу на засадах франчайзингу. Це і дає змогу проводити подальші дослідження у межах даної сфери. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація. 4

5 5 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ 1.1. Франчайзинг як специфічна форма міжнародного бізнесу. Франчайзинг (фр. franchise пільга, привілей) це форма ліцензування, згідно з якою одна фірма (франчайзер) передає іншій (франчайзі) за визначену плату франшизу, тобто право на користування пакетом послуг. [15] Як видно з визначення, суб єктами франчайзингу є франчайзі та франчайзер. Стаття 1 проекту закону України «Про франчайзинг» передбачає такі визначення суб єктів франчайзингової діяльності: правоволоділець (франчайзер) - суб єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), власник комплексу виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об єктів виключних прав; користувач (франчайзі) суб єкт підприємницької діяльності (юридична або фізична особа), який одержує у правоволодільця на визначених умовах комплекс виключних прав на використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, послуг, технологічного процесу і (або) спеціалізованого обладнання, ноу-хау, комерційної інформації, що охороняється законом, а також інших передбачених договором об єктів виключних прав для провадження підприємницької діяльності. [1] Поширені два наступних види франчайзингу: франчайзинг виробу і франчайзинг торгової назви компанії та бізнес-франчайзинг. Перший тип передбачає продаж франчайзером незалежним франчайзі секрету виготовлення виробу та права на використання торгової марки. У другому ж випадку у франчайзинговий пакет, окрім названих елементів, входять також методи роботи та контролю над якістю. [15]

6 Франчайзингова діяльність проникає у велику кількість сфер бізнесу. Зокрема, в Україні найбільш поширеними є франчайзингові угоди у сфері мереж кафе («Вареники ТУТ», «Віденські булочки», Burger Club), продуктових магазинів («Наш край»), туристичних агенцій (TUI, TEZ Tour), магазинів одягу та взуття (Top Secret, Troll, Mango, «Спортландія»). Робота за франшизою надає ряд переваг як франчайзі, так і франчайзеру. Перший, зокрема, максимально знижує ризики неприйняття нового товару чи послуги на ринку, оскільки він користується уже провіреним рецептом ведення бізнесу, отримує надійного постачальника сировини і ресурсів у вигляді франчайзера, має можливість отримання консультацій щодо вирішення спірних питань та проблем, пов язаних з веденням бізнесу. З іншого боку, франчайзер полегшує входження свого товару чи послуги на нові ринки без залучення значних додаткових коштів шляхом співпраці з енергійним підприємцем (франчайзі), уникає ризиків від здійснення невдалого вкладення капіталу та отримує постійний дохід, джерелами якого можуть бути: а) паушальні збори початкові франчайзингові збори, що сплачуються франчайзі для покриття витрат на навчання персоналу, відкриття нової точки та ін.; б) роялті це винагорода у вигляді певних постійних відрахувань франчайзеру за користування торговельною маркою, ноу-хау та поточною підтримкою франчайзера під час ведення бізнесової діяльності; в) збір за рекламу; г) ліцензійний збір, який сплачується користувачем за використання торгової марки чи використання винаходу, процесу чи ноу-хау; д) адміністративний збір, який, зазвичай, включає плату за надання франчайзером певних послуг, наприклад, консультацій; е) продаж продукції (у випадку, якщо франчайзер брав на себе зобов язання постачати франчайзі сировину, напівфабрикати чи готову продукцію); 6

7 є) плата за оренду і прокат. Однією з головних специфічних особливостей франчайзингового бізнесу є те, що франчайзі не має права вести діяльність по-своєму, він повинен суворо дотримуватися визначених франчайзером правил та стандартів. При цьому перед укладенням франчайзингової угоди франчайзер зобов язаний надати покупцеві (франчайзі) максимальну інформацію про франшизу. За виконанням цієї умови мають слідкувати органи державного регулювання франчайзингової діяльності. Розглянемо основні обов язки суб єктів франчайзингової діяльності один перед одним. До обов'язків франчайзера належить передача прав на використання торгівельної марки; розробка документації і передача пакетів документів, які стосуються описи ноу-хау, технології ведення власної справи, стандартів виробництва та контролю якості продукції; забезпечення франчайзі постійною підтримкою як при відкритті бізнесу, так і протягом усього ведення справ; надання допомоги щодо навчання персоналу; надання повної інформації щодо нововведень, що виникають у франчайзинговій мережі та ін. [12] У свою чергу франчайзі зобов язаний : докладати максимальну кількість зусиль для розвитку бізнесу та для покращення загального іміджу франчайзингової мережі; надавати франчайзеру повноцінну звітну інформацію задля визначення рівня ефективності ведення бізнесу; сплачувати первинний і регулярні внески; дотримуватися стандартів та правил, встановлених франчайзером; надавати клієнтам всі можливі додаткові послуги, передбаченітрадиціями франчайзингової мережі; 7

8 дотримуватися правил нерозголошення секретів виробництва франчайзера та ін. конфіденційної інформації. [16] Окрім зазначених зобов язань обидві сторони повинні сумлінно працювати задля досягнення успіху у франчайзинговому бізнесі. Останнім часом франчайзингова діяльність набуває все більшого поширення, оскільки є досить надійним та прибутковим вкладенням коштів. За даними Міжнародної асоціації франчайзингу середня рентабельність інвестицій для франчайзингових компаній за перше десятиліття роботи становить близько 600%, у той час як для фірм, що працюють як звичайні незалежні підприємства цей показник майже втричі менший і складає близько 300%. Також відомо, що у звичайних фірм більше вірогідність припинити свою діяльність протягом перших трьох років (майже 90%), тоді як серед франчайзингових компаній частка тих, які банкрутують в перші 3 роки ведення бізнесу складає менше 10%. [22] Отже, ці факти свідчать про високу рентабельність й перспективність розвитку бізнесу на основі франчайзингової діяльності та про велику кількість переваг, якими володіє франчайзинг, порівняно з іншими формами організації та ведення бізнес-діяльності Види франчайзингу. Існують різні підходи до класифікації франчайзингу. Так Кузьмін О.Є. пропонує класифікувати франчайзинг за наступними критеріями: За ступенем готовності продукції, яку отримує франчайзі для реалізації: товарний (торговий, збутовий); виробничий (промисловий); діловий (бізнес-формат).

9 Товарний франчайзинг передбачає продаж франчайзі товару, який виготовляється франчайзером і який певним чином містить товарний знак. У даному випадку, франчайзером найчастіше виступає сам виробник продукції. Даний вид франчайзингу використовується для швидкого «розкручування бренду» та підвищення популярності торгової марки. Вперше товарний франчайзинг був застосований для поширення продажу автомобілів та нафтопродуктів у США. Сьогодні до сфери збутового франчайзингу можна віднести будь-якого виробника, чий товар захищений товарним знаком. Виробничий франчайзинг полягає в тому, що франчайзі зобов язаний виготовляти та збувати товари, вироблені з сировини чи напівфабрикатів, які постачає франчайзер. Зазвичай цей вид франчайзингу застосовується, коли виробник володіє якимось особливим секретом виготовлення продукції і не має наміру його розголошувати. Дуже широкого розповсюдження набув промисловий франчайзинг у сфері виробництва безалкогольних напоїв (Coca- Cola, 7Up, Pepsi) та продуктів харчування (Nestle, Danone). Діловий франчайзинг можна назвати франчайзингом на вид діяльності, оскільки він передбачає надання франчайзером ліцензії на право відкривати кіоски, магазини чи навіть мережі магазинів. При цьому франчайзі самостійно веде діяльність, тобто сам здійснює весь цикл виробництва, але користується ім ям франчайзера. За цією схемою розвивалися McDonald s, Kodak, Hilton, Holiday Inn та ін. За ступенем участі партнера у статутному капіталі виділяють наступні форми франчайзингу: франчайзі як засновник; спільне володіння. Якщо франчайзі виступає як засновник, можна вважати, що ви маєте справу з франчайзингом у класичному, початковому вигляді. Адже традиційно франчайзер не допускався до участі у статутному капіталі, оскільки суть франчайзингу полягає саме в тому, щоб знайти енергійних, перспективних підприємців франчайзі, які хочуть мати власний бізнес, але 9

10 в той же час прагнуть мінімізувати ризики через співпрацю з досвідченим партнером. За умови, якщо франчайзі не вистачає власний коштів для відкриття франчайзингової точки або ж франчайзинг прагне отримати додаткові важелі влади, застосовується така форма франчайзингу як спільне володіння. При йьому, частина статутного капіталу франчайзера не має перевищувати 50%. [15] Залежно від кількості підприємств, якими володіє один франчайзі, виокремлюють такі види франчайзингу: одноелементний; багатоелементний; комбінаційний. Одноелементний франчайзинг передбачає відкриття франчайзі лише одного франчайзингового підприємства за визначеною адресою. При даному виді франчайзингу франшиза може бути двох типів: виключною або невиключною. Виключна франшиза передбачає надання франчайзі виключного права її використання на певній території. Невиключна франшиза такого права не надає. Багатоелементний франчайзинг надає франчайзі права відкривати на визначеній території більше одного франчайзингового підприємства (кількість та місцезнаходження підприємств зазначені умовами договору). Комбінаційний франчайзинг означає, що франчайзі має право використовувати кілька різних франшиз в одному приміщенні. Прикладом комбінаційного франчайзингу є продаж напоїв Coca-Cola в McDonald s. Комбінаційний франчайзинг супроводжується низкою проблем, адже не всі торгові марки можуть співіснувати одна з одною. Це ускладнює процес поширення використання даного типу франчайзингу. [9] Відповідно до організації системи виділяють наступні види франчайзингу: Прямий; 10

11 Розвиток території; Мастер-франчайзинг. Прямий франчайзинг вважається найбільш простим і найбільш поширеним серед усіх видів франчайзингу. Відносини франчайзера та франчайзі обмежуються укладенням договору про відкриття однієї франчайзингової точки. Франчайзер самостійно надає франчайзі послуги, вказані в договорі, а також самостійно здійснює контроль та підтримку франчайзі, що включає надання консультацій, навчання працівників, маркетингову та рекламну підтримку. [31] Розвиток території передбачає залучення субфранчайзера (посередника) для відкриття точок продажу на визначеній території так званим розробником території (area developer). Звичайно розробник території має зобов язання створити певну кількість франчайзингових точок за певний період часу на визначеній території. [31] Розробник території виконує специфічну роль у даному процесі, оскільки не має права використовувати товарний знак чи ноу-хау франчайзера. Така модель розвитку найчастіше використовується франчайзерами, які хочуть зберегти певний контроль, що характерний для прямого франчайзингу, але й одночасно хочуть уникнути необхідності підбору та навчання великої кількості франчайзі. Іншим видом франчайзингу є мастер-франчайзинг. Мастер-франчайзі отримує велику кількість (іноді всі) прав та обов'язків франчайзера. На підставі договору мастер-франчайзі має право самостійно продавати франшизи (субфраншизи) на визначеній території. Зазвичай договори мастерфранчайзингу укладаються на цілу країну, або навіть кілька країн; основною метою мастер-франчайзингу є експансія франчайзера в інші країни і таким чином зростання вартості марки компанії. Мастер-франчайзинг зазвичай використовується для експансії франчайзера в інші країни, де умови ведення 11

12 господарської діяльності дуже відрізняються від країни походження франшизи.[31] Головною перевагою майстер-франчайзингу є можливість досягти швидких результатів без залучення великої кількості фінансових ресурсів. Майстер-франчайзі «не прив язаний» до франчайзера, він має можливість діяти самостійно, розробляючи власну стратегію розвитку мережі. Це дає поштовх до дій, не стримує можливість франчайзі до самореалізації. Окрім того, майстер-франчайзі має додатковий дохід від субфраншиз (зазвичай 50 %). Від франчайзера ж, у свою чергу, вимагається надання ноу-хау, бізнесдосвіду, консультаційних послуг, рекомендацій з продажів та ін. форми підтримки Форми франчайзингових угод і механізми їх реалізації. Франчайзингова угода (франшиза) сформульована та чітко окреслена бізнес-пропозиця від компанії-франчайзера, що містить ноу-хау, торговельну марку, мережеві стандарти та норми. [31] З юридичної точки зору було б доцільніше використовувати замість поняття франчайзингової угоди поняття «договір комерційної концесії», оскільки саме так франшиза звучить мовою українського законодавства. (Ст.366 Господарського Кодексу України), проте для зручності мною буде вжито саме поняття франчайзингового договору або франшизної угоди. Отже, франшиза визначає правові і ділові відносини між суб єктами франчайзингової діяльності, за якими франчайзер, маючи готову провірену систему ведення бізнесу, надає франчайзі право користуватися цією системою, дотримуючись при цьому певних вимог та правил, які встановлюються у франчайзинговому договорі. Іншими словами франшиза містить у собі пакет прав, що охоплює права інтелектуальної власності на товарний знак, фірмові найменування, на

13 ноу-хау, спеціальний рецепт, комерційні таємниці, якими будуть користуватися під час ведення франчайзингової діяльності. Франшизна угода це угода, за якою франчайзер наділяє франчайзі правом користування франшизою. При цьому право володілець надає користувачеві ліцензію на використання франшизи, яка дає франчайзі право вести франчайзингову діяльність згідно з правилами і нормами, які розробив франчайзер. На перший погляд може здатися, що між франчайзинговою угодою та ліцензією немає суттєвої різниці, адже аони обидві надають право на користування предметами інтелектуальної власності. Проте франшизна угода наряду зі спільними рисами має істотні відмінності від стандартної ліцензійної угоди. Головною з них є те, що відносини ліцензіата та ліцензіара закінчуються підписанням ліцензійної угоди та переданням права користування об єктами інтелектуальної форми власності, в той час як взаємовідносини між суб єктами франчайзингової угоди продовжуються протягом усього періоду співпраці, оскільки франчайзер зобов язується постійно консультувати франчайзі, надавати йому інформаційну допомогу та сповіщати про нові розробки. За формою і змістом франчайзингові угоди різняться між собою. Найбільш простою формою франчайзингових договорів є товарні франчайзингові угоди, які передбачають істотні умови розподілу товарів франчайзера (правоволодільця), яка досить відома рядовому споживачеві. Цей тип угод доцільно використовувати, якщо торгова марка, зазначена в договорі, вже завоювала популярність на ринку збуту. Найчастіше товарні франчайзингові угоди укладаються у сфері торгівлі транспортними засобами. Іншою формою франчайзингового договору є ділова франчайзингова угода. Цей тип угод є найбільш популярним у сфері торгівлі. Він передбачає видачу ліцензії на використання товарного знаку чи способу ведення 13

14 роздрібної торгівлі. Варто зазначити, що об єкти ділової франчайзингової угоди не схильні до фізичної амортизації. Дочірні франчайзингові угоди використовуються переважно в США і є порівняно новим взаємовідносин між суб'єктами франчайзингу. Такі угоди передбачають, що франчайзі будуть незалежно вести свій бізнес організацію під "патронатом" великої компанії. При цьому франчайзер володіючи значною часткою статутного фонду підприємства має можливість чинити значний вплив на рішення, що приймаються франчайзі. Франчайзингові угоди зазвичай є довготривалими. Вони передбачають не одноразові юридичні дії, а тривалу співпрацю з приводу ведення підприємницької діяльності на певній території протягом певного терміну. Комерційні франчайзингові угоди визнані самостійними об'єктами правового регулювання у більш ніж 80 країнах, але лише в деяких з них існують законодавчі акти про франчайзинг. [2] Україна не входить до числа цих країн. Отже, франчайзинг має свої переваги як для продавця франшизи, так і для покупця. Позитивну роль грає також те, що у ході ведення діяльності франчайзер і франчайзі мають змогу контролювати один одного, що сприяє досягненню кращих результатів франчайзингової діяльності. Існують різні види франчайзингу, які значно відрізняються один від одного. Щоб обрати один із них, необхідно враховувати стратегічні цілі франчайзингової діяльності. Наприклад, якщо франчайзингова компанія планує вихід на нові ринки збуту, необхідно обирати майстер-франчайзинг і т.п. 14

15 Кількість франчайзингових мереж РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ У СФЕРІ ФРАНЧАЙЗИНГОВОГО БІЗНЕСУ Особливості і тенденції розвитку франчайзингу у різних країнах світу. За даними інформаційного порталу Entrepreneur, на якому було опубліковано рейтинг франшиз 2012 (Franchise 500), найбільш популярними є франшизи у сфері готельного бізнесу та фаст-фуду. З-поміж десяти найбільш популярних франчайзингових компаній світу в Україні представлена лише одна McDonald s. [21] Дуже швидко останнім часом почала також збільшуватися кількість франчайзингових точок, що працюють у сфері комерційного чищення (клірингу). Проте ці тенденції є загальними, але не обов язковими для всіх країн світу. На мою думку, було б доцільно розглянути особливості франчайзингового бізнесу в різних країн світу. Проте спочатку слід розглянути, які країни є лідерами у сфері франчайзингового бізнесу (рис. 2.1) США Канада Німеччина Італія Україна Рис. 2.1 Кількість франчайзингових мереж у різних країнах світу в 2011 р., одиниць

16 Як видно з рисунку, лідирує США з 2400 од. франчайзингових мереж, при цьому маючи франчайзі. Канада країна, в якій працюють 1200 франчайзерів та яка має франчайзі в усьому світі. Німеччина, де кількість франчайзерів сягає 950, має франчайзі в різних країнах, в Італії 655 франчайзерів та майже франчайзі відповідно. В Україні ж станом на 2011 рік існує 247 франчайзингових мереж, які вилилися в близько франчайзингових точок. Тепер перейдемо до аналізу стану франчайзингу в різних країнах і розпочнемо зі Сполучених Штатів Америки, оскільки саме тут франчайзинг набув досить значного поширення. У цій країні останнім часом стрімко розвивається франчайзингова діяльність у сферах бізнесу, які спрямовані на полегшення життя громадян, тобто на надання різноманітних послуг. Цей вид діяльності є надзвичайно прибутковим, тому близько 10% усієї франчайзингової діяльності припадає та цей сектор. У США поширеною є «фургонна діяльність», яка, перш за все, полягає у наданні транспорту для пришвидшення доставки певних товарів. Це вважається досить прибутковим бізнесом, адже американці завжди намагаються заощаджувати час та сили, тому користуються послугою доставки товарів додому. Проте поряд із сферою послуг активно розвиваються і франчайзингові відносини у торгівельній сфері. Так, традиційно найбільш зайнятим франчайзингом сектором економіки США є швидке харчування (18 %), роздрібна торгівля (14%), надання послуг (у тому числі спортивних і туристичних) 12%, будівництво (7 %). [7] Канада друга країна у світі після США за рівнем розвитку франчайзингу. Більшість мереж, представлених на її території, належать Сполученим Штатам Америки. [28] Проте в окремих регіонах ця тенденція не завжди підтверджується. Наприклад, у провінції Онтаріо представлена значна кількість азіатських франчайзингових мереж, особливо китайських. Франчайзингова сфера в Канаді характеризується щорічними продажами в обсязі близько 100 млрд. доларів. Ця цифра продовжує рости. 16

17 Франчайзинг найбільше розповсюджений у сфері готельного бізнесу (близько 40%). [26] Середній розмір інвестицій, які повинен вкласти франчайзі в розвиток бізнесу складає доларів. При цьому канадці, що мають бажання відкрити франчайзинговий бізнес, можуть розраховувати на кредити від банків (від 30 до 70% повної вартості франшизи) та вигідних умовах. [24] Що стосується Європи, тут також найпоширенішою сферою франчайзингової діяльності є сфера послуг. Наприклад, франчайзинг послуг в Німеччині, Італії, Франції в середньому складає 40-45% від загального числа франшиз. Традиційно найбільш розвиненою є мережа франшиз готельного та ресторанного бізнесу. Загалом у європейських країнах спостерігається тенденція до збільшення кількості франчайзерів та франчайзі. На рисунку 2.2 можна прослідити цю закономірність на прикладі Франції. На рисунку видно, як стрімко збільшується кількість франчайзерів впродовж останніх десяти років. Це свідчить про те, що франчайзинговий бізнес не втрачає своєї популярності. 17 Рис. 2.2 Динаміка росту франчайзингового ринку Франції, %

18 18 Також франчайзинг це дуже популярний вид ведення бізнесу в Іспанії. Щорічно темпи його зростання складають 17-40%. На думку іспанців, франчайзинг допомагає пришвидшити глобалізацію економіки, сприяє масштабному впровадженню інновацій, стандартизації товарів та послуг. Більшість франшиз, представлених на території Іспанії, належать вітчизняним мережам (70%), 13% ринку займають американці, 10 % французи, 4% італійці та 2 % британці. Найбільш поширеною сферою ведення франчайзингового бізнесу є роздрібна торгівля. Тут працюють 26% усіх франшиз. Іншими пріоритетними галузями є продаж одягу, фаст-фуд та готельний бізнес. Серед найбільших франчайзингових компаній Іспанії, які поширені далеко за межами країни, можна виділити мережу супермаркетів АСВ, відому марку білизни Women'secret, мережу магазинів ювелірних виробів Majorica, магазини одягу Zara.[23] Останні три бренди представлені на території України. Що стосується країн СНД, то тут по галузях компанії-франчайзери розподілилися наступним чином: - Торгівля товарами найпершого споживання - 59%; - Громадське харчування - 18%; - Сфера сервісу і послуг - 14%; - Інше - 7% [22] Найбільшою популярністю у франчайзі користуються франшизи для роздрібної торгівлі, тобто отримання прав на ведення торгівлі під товарним знаком франчайзера - компанії, яка на підставі договору передає право користування своїм товарним знаком, операційними системами, ноу-хау іншій компанії - франчайзі. Другим за популярністю є отримання франшизи на підприємства харчування, далі слідують побутове обслуговуванню, туристичний бізнес і обслуговування бізнесу.

19 Зростання франшиз в останні роки обумовлені в першу чергу, популярністю франчайзингу в торгівлі одягом і зростанням пропозицій саме в цій сфері бізнесу. Вигоди розвитку мережі шляхом відкриття фірмових магазинів одягу по франшизі очевидні: знижується рівень витрат (в порівнянні з власною мережею), швидке зростання, підвищення капіталізації бренду. Франчайзинг в цій сфері особливо вигідний для виробників, адже реалізація продажів зростає в кілька разів в найкоротші терміни. З'являється можливість відкрити торгову точку навіть у тих містах, в яких компанія і не планувала відкрити власні магазини. За допомогою франчайзі мережі захоплюють регіональні ринки, залишаючись при цьому в столиці та містах мільйонниках. Для сфери послуг та сфери громадського харчування останні роки не були настільки ж успішним - нових пропозицій франшиз в цих галузях з'явилося небагато. Проте не слід забувати, що саме ці сфери бізнесу лідирують у франчайзингу в усьому світі. Причини, чому ці галузі не є поширеними на теренах країн СНД криються в недосконалій системі охорони інтелектуальної власності. Інша проблема, яку дійсно складно вирішувати в країнах СНД, - це охорона інформації. І хоча механізм подібної охорони законодавством передбачено, реалізація франшиз в сфері послуг пов'язана зі значними ризиками. Франчайзі, отримавши всю інформацію від франчайзера, може просто перестати співпрацювати з компанією і продовжити свою діяльність самостійно, використовуючи напрацювання, ноу-хау компанії-франчайзера. Саме тому реалізація франшиз в сфері послуг вимагає найбільш ретельного опрацювання механізмів утримання партнерів в мережі Найбільші франчайзингові асоціації у світі. На початку 1900х франчайзинг став популярний в сфері автомобілебудування, потім серед нафтових компаній (автозаправні станції),

20 а після охопив майже всі сфери малого та середнього бізнесу. Як вже зазначалося вище, до найбільш популярних сфер розповсюдження франчайзингового бізнесу належать сфера швидкого харчування, ресторанний бізнес, готельний сектор, сфера клінингу та ін.. У рейтингу 2012 Franchise 500 Rankings франчайзери оцінюються по цілому ряду чинників - враховується фінансова сила і стабільність франчайзерів, темпи зростання і обсяг всієї системи. Беруться до уваги (але не є головними) такі показники, як кількість років в бізнесі, терміни заняття франчайзингом, стартові витрати, судові процеси, відсоток перерваних договорів, і також той факт, чи забезпечує компанія фінансування своїх цесіонарів. Таблиця 2.1 показує перші 10 компаній, поданих у рейтингу Franchise 500. Таблиця 2.1 Рейтинг франчайзингових компаній у 2012 році. Місце Франшиза Сфера діяльності Кількість точок 1 Hampton Hotels Готельний бізнес Subway Фаст-фуд Eleven Inc. Магазин Servpro Страхування Days Inn Готельний біщнес McDonald's Фаст-фуд Denny's Inc. Ресторанний бізнес H&R Block Електроніка Pizza Hut Inc. Фаст-фуд Dunkin' Donuts Фаст-фуд Як видно з таблиці, найбільша кількість позицій - за підприємствами фаст-фуду, серед них McDonald s, Subway та інші. [21] Проте зупинитися хотілось би на Subway, оскільки ця корпорація останнім часом дуже швидко

21 «набирає обертів». Ще в минулому році Subway перебував на 4 сходинці, в той час як McDonald s займав позицію лідера. На сьогоднішній день ця компанія по праву вважається однією з найбільш перспективних у франчайзинговому бізнесі рік був роком прориву для Subway. У Росії, наприклад, половина усіх існуючих франчайзингових точок була відкрита лише за останній рік. Якщо компанія продовжить рух у зазначеному напрямку, уже в наступному році вона може завоювати першість серед франчайзерів світу. Слід зазначити, що франчайзинг це основа успіху Subway, оскільки компанія з-поміж 36 тис. закладів, що працюють під її торговою маркою, самостійно володіє лише п ятьма. Це свідчить про розширені франчайзингові можливості, які надає фірма своїм франчайзі. Проте, незважаючи на те, що продукція компанії Subway дуже популярна та відома споживачам більшості країн Європи, Азії та Америки, в Україні станом на 2012 рік не відкрито жодної точки продажу продукції цієї фірми. Слід зазначити, що компанія мала наміри проникнути на український ринок в найближчий час, а саме до Євро-2012, проте цього зробити не вдалося. За офіційною версією, компанія не змогла знайти партнерів для співпраці на теренах України. [30] Ще одним цікавим фактом про Subway є те, що її керівництво нетрадиційно підходить до вибору місця розташування своїх франчайзингових точок. Так, наприклад, закусочні Subway можна знайти на воєнних базах в Німеччині та шт. Луїзіана, в аеропорті Сіетла, у зоопарку в Тайвані та на території церкви в Баффало. Цю специфічну особливість також можна віднести до причин, чому Subway має такий шалений успіх у світі франчайзингового бізнесу. Отже, франчайзинг це дуже популярний спосіб ведення бізнесу на сьогоднішній час. Більша частина сегменту малого та середнього бізнесу в різних країнах світу зайнята саме фірмами, що працюють на принципах франчайзингу. У Європі та США найбільш розповсюдженим є ведення 21

22 бізнесу у сфері послуг. Останнім часом набувають розповсюдження франчайзингові мережі, що надають дещо «нетрадиційні» послуги, наприклад, клінинг. Ще декілька років назад навряд чи можна було подумати, що цей вид бізнесу буде популярним і прибутковим. Усі ці факти підтверджують те, що франчайзинг дозволяє рухати бізнес вперед, шукати нові сфери для бізнесу. Список найбільших франчайзингових мереж у світі щорічно надається у вигляді рейтингу «Franchise 500 Rankings». Цього року очолювала список мережа готелів Hampton Hotels, на другому місці опинився Subway, який за останній рік піднявся аж на чотири сходинки у рейтингу і має значні перспективу опинитися на його вершині у найближчому майбутньому. 22

23 РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФРАНЧАЙЗИНГУ В УКРАЇНІ Стан франчайзингового бізнесу в Україні. Франчайзинг це відносно нове поняття для українців. У радянському Союзі взагалі не знали, що таке франчайзинг, аж до 80-х років, коли на радянському просторі з явився перший іноземний франчайзер - американська компанія "PepsiCo". Початок франчайзингової діяльності в Україні припадає на перші роки її незалежності. На український ринок проникали відомі іноземні компанії: у 1993 році в Україні розпочала роботу франчайзингова точка інформаційної системи «Компас» голландського походження. Пізніше у Києві у 1994 році з явився перший ресторан мережі McDonalds. Першою українською франчайзинговою мережею була Pizza Celentano, відкрита вперше у Львові у 1998 році. [13] Ця мережа і зараз займає провідні позиції серед франчайзингових фірм. (На сьогоднішній день, щоб стати франчайзі піцерії Pizza Celentano, необхідно мати початковий капітал у розмірі від дол. При цьому франчайзі зобов язаний сплачувати франчайзеру сервісну плату 1,5% від обороту та плату за рекламу 30% від роялті. Середній термін окупності 3 роки). [27] На відміну від країн Європи, в Україні франчайзинг більш поширений у сфері торгівлі, а не послуг. Це, насамперед, пов язано з тим, що українці лише знайомляться з франчайзинговою моделлю ведення бізнесу. Розглянемо, у яких сферах економіки найбільше зосереджені українські франчайзери і франчайзі.

24 Таблиця 3.1 Франчайзингові мережі України станом на 2011 рік. Сегмент Кількість Кількість Кількість Кількість Кількість франчайзингових галузей брендів франчайзерів точок точок Торгівля Послуги споживачам Громадське харчування Інформація Послуги для бізнесу Виробництво Вендінг Фінанси Всього Отже, з таблиці 3.1 видно, що в 2011 році в Україні налічується франчайзингових точок, більшість яких (понад 60%) зосереджено у сфері торгівлі. У сфері послуг споживачам задіяно близько 10% франчайзі. Приблизно така ж кількість франчайзі надає послуги для бізнесу. Іншу частину цього ринку ділять між собою франчайзингові компанії, що працюють у сфері громадського харчування, інформації, виробництва та ін. [3] Більшість франчайзингових проектів знаходять в столиці України, оскільки в Києві зосереджено більше грошей та кваліфікованих робітників. Проте останнім часом франчайзинговий бізнес проникає і в невеликі міста, навіть із населенням 30 тис. осіб. Особливістю франчайзингу в нашій країні є те, що його найбільш активно застосовують фірми, бізнес яких не вимагає значних сум інвестицій

25 до $20 тис., і має порівняно невеликий термін окупності до 1,5 року. Також важливо, щоб відкриття справи не потребувало значних площ. Цим вимогам відповідають ресторани типу «стріт-фуд», невеликі точки на зразок «Форнетті», «Наша Ряба», «Чудо Піч», туристичні агентства («TUI» та ін.), різні види продажу у вигляді куточка у торговельних центрах продаж прикрас, мила, солодощів, електронних сигарет і т.д. У другій половині 2011 року з явилася інформація про наміри про вихід на український ринок таких франчайзингових гігантів сфери харчування, як Subway, Burger King, KFC та Wendy s. Треба зазначити, що українські представники франчайзингового бізнесу також не відстають. Наприклад, найбільший виробник курятини в Україні компанія «Миронівський хлібопродукт», (якому належить ТМ «Наша Ряба»), у минулому році започаткував мережу швидкого харчування під назвою «Крила». Якщо йому вдасться вдало «влитися» в український ринок фаст-фудів, це призведе до суттєвих змін у цій сфері, адже гарних місць для розміщення точок залишилося не так уже й багато, отже, за прогнозами експертів, нові ресторани швидкого харчування будуть розташовуватися або в нових торгових центрах або на місцях старих точок. Також у минулому році у рамках виставки «Франчайзинг 2011» у Києві відбулося нагородження найкращих франчайзингових мереж. Перелік переможців у різних номінаціях наведений у таблиці 3.2, з якої видно, що до числа найкращих франчайзингових мереж України потрапили як вже «розкручені» торгові марки, так і новачки, які лише нещодавно розпочали діяльність у сфері франчайзингового бізнесу. [25] 25

26 Таблиця 3.2 Переможці національного рейтингу франчайзингових мереж «Кращий франчайзер 2011». Номінація Переможець Найдоступніша франшиза "Солодкі горішки" Кращий франчайзер у галузі громадського харчування "Нью-Йорк Стріт Піца" Виробництво "Небесна Криниця" Послуги для бізнесу "Сайнарама" Послуги для споживачів "Експрес Манікюр" Торгівля товарами для дому "Віконда" Супермаркет "Наш Край" Проблеми та перспективи франчайзингового бізнесу в Україні. Незважаючи на те, що франчайзинговий бізнес в Україні розвивається досить швидко і успішно, існує також ряд проблем, які потребують вирішення. До них належать: 1. Необізнаність українських підприємців з основними принципами ведення бізнесу на умовах франчайзингу. 2. Недосконалість законодавчої бази. В Україні не існує навіть закону про франчайзинг чи будь-якого іншого нормативно-правового акту, який регулював би відносини у цій сфері. Певні норми ведення франчайзингового бізнесу містяться у Господарському та Цивільному кодексі України, проте вони регулюють лише певні аспекти, такі як право на власність, складання договору та деякі інші. 3. Відсутність детальної інформації про франчайзинг як метод ведення бізнесу. Компанія «ТРІАРХ» провела дослідження і виявила, що в Україні 85-90% компаній-франчайзерів не відповідає міжнародним вимогам франчайзингу. Це означає, що бізнесмени навіть не до кінця розуміють

27 значення цього поняття. Наприклад, в Україні часто ототожнюються поняття холдингової компанії та франчайзингової фірми, що є неправильним. [19] 4. Відсутність практики апробації бізнесу. За кордоном франчайзер не має права продавати франшизу, якщо вона раніше не була використана для ведення бізнесу. В Україні ж немає такої умови, саме тому тут існує практика продажу зовсім нової франшизи без ведення франчайзером комерційної діяльності за даним напрямком бізнесу. Як наслідок, погіршується якість організації франчайзингу в країні, через що багато підприємців між франчайзинговим та власним бізнесом надають перевагу останньому. Згадані вище проблеми українського франчайзингу є основними, але також можна виокремити інші, які не дозволяють широко використовувати франшизи для ведення бізнесу в Україні: - невідповідність між вартістю франшизи та купівельною спроможністю потенційних франчайзі (висока вартість, низька купівельна спроможність); - відсутність кваліфікованих кадрів; - складні умови та бар єри організації та ведення бізнесу. [20] Що стосується перспектив розвитку франчайзингу в Україні, то вони дуже значні. Проте, щоб втілити їх в життя, перш за все, слід урегулювати франчайзингові відносини на законодавчому рівні. Можливо, як основу слід використати проект закону України «Про франчайзинг» від Проте, навіть зараз, коли нормативно-правова база для ведення бізнесу за франчайзинговою схемою відсутня, цей вид діяльності поширюється на території України значними темпами. Найбільш поширеною сферою на сьогодні є торгівля, але в перспективі прогнозується стрімке поширення франчайзингу у сфері послуг, а саме готельний бізнес, туристичні компанії, медичні та косметологічні послуги. Очікується, що на український ринок у 2012 році вийдуть нові бренди, однак у незначній кількості. 27

28 Найближчим часом прогнозується розширення мереж закладів громадського харчування. Наприклад, кафе піцерія Scorini планує відкрити до кінця року не менше 10 точок. Також мають з явитися нові заклади мережі кав ярень Шоколадниця, які в минулому році збільшили обсяги продажів на 15% після оновлення асортименту суші-меню. Франчайзери - представники сфери туристичного бізнесу також не відстають. Мережа магазинів горящих путівок планує у 2012 році відкрити 50 точок в різних містах, турагенство TUI, яке сьогодні налічує 68 офісів, має наміри в цьому році розширитися до 75. Це, насамперед, пов язано зі зростанням упізнаваності бренда. У сфері послуг населенню відзначилась мережа центрів водіння для жінок АВТОледі, яка планує відкрити до кінця року центри водійської майстерності для жінок у Сумах, Донецьку та Запоріжжі. Також слід згадати про плани розширення мережі розважальних центрів Сюрприз до 20 точок (наразі існує лише 7). У сфері послуг також широкого розповсюдження набувають мережі ломбардів, агенції нерухомості, фітнес-центри. Також у цьому році на український ринок хоче увійти польська мережа бюро перекладів ILS, яка розпочала пошук мастер-франчайзі. [31] Також вірогідним є вихід на український ринок російських компаній («Газпром» заявив по наміри відкрити в Україні мережу АЗС) та турецьких брендів. Що стосується європейських франчайзингових мереж, то, за прогнозами експертів, вони почнуть активно проникати на український ринок не раніше 2013 року, коли вирішать ряд внутрішніх економічний проблем та коли економіка відновиться від криз. Також планується, що румунська нафтова компанія «Rompetrol», яка перебуває у власності казахської державної компанії «КазМунайГаз», скоро також завоює український ринок за допомогою франчайзингової схеми. Порівняно з 2011 роком, польські франчайзери дещо знизили свою активність щодо виходу в Україну. Навіть ті фірми, що давніше вийшли на 28

29 український ринок, розширювалися не дуже активно (виняток мережа «Top Secret»), а серед нових польських брендів, що хочуть вийти на українського споживача, можна згадати мережі «Recman» (одяг) і «Kwiatoteka» (квіти). Отже, незважаючи на наявність певних проблем у сфері франчайзингового бізнесу в Україні, пов язаних, насамперед, з відсутністю законодавчої бази, необізнаністю та недостатньою купівельною потенційних франчайзі, ринок франчайзингу стрімко розвивається. Цей вид ведення бізнесу набуває поширення і активно завойовує сферу малого та середнього бізнесу. У перспективі в Україні прогнозується розширення франчайзингових мереж, що працюватимуть у сфері надання послуг. 29

30 ВИСНОВКИ В ході виконання даної курсової роботи мною було проаналізовано досвід ведення франчайзингової діяльності в різних країнах світу і виявлено їх специфічні особливості, а також проведено дослідження стану ринку франчайзингової діяльності на території України, виявлено проблеми і перспективи застосування даного бізнесу в нашій країні. Підсумовуючи результати дослідження можна зробити наступні висновки Франчайзинговий бізнес в Україні набуває значної популярності, розвивається стрімкими темпами. Це не дивно, оскільки, як показує дана робота, франчайзинг дійсно є ідеальним способом розвитку малого бізнесу, адже він є досить простим та зрозумілим видом ведення бізнес-діяльності, практично не має підводних каменів та дозволяє швидко та безболісно увійти на ринок, уникаючи ризиків. Франчайзинг є вигідним не лише для бізнесменів, але й для споживачів, оскільки вони отримують доступ до багатьох товарів іноземного та вітчизняного виробництва, якість яких провірена часом та досвідом. У розвинених країнах світу у структурі франчайзингу переважає сфера послуг та роздрібна торгівля. Україна ще не досягла такого рівня розвитку франчайзингової діяльності, проте, я вважаю, що це не займе багато часу і скоро основною сферою франчайзингового бізнесу стане сфера послуг, адже передумови для цього вже створені. Незважаючи на деякі перешкоди на становлення франчайзингового бізнесу, він все одно залишається найкращим варіантом для тих, хто хоче займатися бізнесом, але не має грошей та часу на його розкручування. Найбільш важливою проблемою франчайзингової сфери в Україні є відсутність законодавчої бази для ведення франчайзингового бізнесу та відсутність в українських бізнесменів повного розуміння сутності даного виду діяльності. У 2001 році Верховна Рада України ухвалила проект закону України «Про франчайзинг», проте на сьогоднішній день він так і залишився лише 30

31 проектом. Прийняття даного закону посприяло б вирішенню проблем, пов язаних з регулюванням відносин між франчайзі та франчайзером, регулюванням різних специфічних видів франчайзингової діяльності. Закон має передбачити усі аспекти діяльності суб єктів франчайзингу, сприяти створенню прозорого механізму становлення та розвитку франчайзингу в Україні, залученню нових іноземних франчайзерів та розширенню сфери діяльності вітчизняних. Від термінів прийняття Закону України "Про франчайзинг" та його ефективності залежатиме практичний розвиток франчайзингових мереж та їх роль в подальшому розвитку української економіки. Слід підкреслити, що на території нашої країни, поряд з потужними іноземними франчайзинговими мережами, досить успішно розвиваються вітчизняні франчайзери. До числа останніх можна віднести такі мережі, як Pizza Celentano, New York Street Pizza, Zarina, «Наша Ряба», Львівська майстерня шоколаду» та ін. В майбутньому ці та інші франчайзингові мережі матимуть перспективи виходу за межі України. Підводячи підсумки, треба сказати, що франчайзинг в Україні є перспективним видом діяльності та найближчим часом збережеться тенденція до зростання цього сегменту економіки. Також треба згадати, що економічна криза 2008 р. стала поштовхом для швидкого розвитку франчайзингу в Україні в подальші роки. Це пояснюється тим, що в умовах кризи більшість бізнес-проектів стали збитковими, франчайзингова діяльність продовжувала приносити прибутки та не втратила своїх переваг ні для франчайзера, ані для франчайзі. Франчайзинговий бізнес відмінний спосіб організації та ведення бізнесової діяльності з порівняно невеликими затратами. Його запровадження сприяє підвищенню конкурентної спроможності українських товарів та послуг, а також економіки взагалі. 31

32 Анотація Глушаченко Н.А. Міжнародний франчайзинговий бізнес. Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», Суми Курсова робота присвячена вивченню теоретичних основ франчайзингового бізнесу, специфічних особливостей його ведення в країнах світу та Україні зокрема. Виявлено характерні риси розвитку франчайзингу у світі, переваги та недоліки ведення бізнесу за франчайзинговою схемою та перспективи України в цій сфері економічної діяльності. Ключові слова: франчайзинг, франчайзинговий бізнес, франшиза, франчайзер, франчайзі, франчайзингова мережа. 32

33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Проект закону України «Про франчайзинг» від [Текст] 2. Цивільний кодекс України [Текст]: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. Х.: Одісей, с. 3. Газета - спецвипуск к выставке «Франчайзинг 2011» «Мир Франчайзинга» // Информационное ревю Ассоциации фрачнайзинга Украины Грушко О. Перспективи розвитку франчайзингу в Україні [Текст] / О. Грушко // Молода економіка. 2002, 3, с Елисеев Е. Двойная жизнь популярных брендов, всѐ, что нужно знать о франчайзинге [Текст] / Е. Елисеев // Маркетолог. 2000, 5, с Зайцев І. «Повний бренд» [Текст] / І. Зайцев // Контракти. 2006, 50, с Колодізєв О. М. Гроші і кредит [Текст]: підручник / О. М. Колодізєв, В. Ф. Колесніченко. - К. : Знання, с 8. Крайніков І.М. Особливості побудови франчайзингової мережі вітчизняних підприємств [Текст] / І. М. Крайніков // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 10. Суми: ВВП Мрія-1 ЛТД, УАБС, С Кузьмін О.Є, Мирончук Т.В. Методика оцінювання економічної ефективності створення і діяльності франчайзингових підприємств [Текст] / О.Є. Кузьмін, Т.В. Мирончук // Актуальні проблеми економіки С Кузьмін О.Є. Франчайзинг [Текст]: Навч. посіб. / О.Є. Кузьмін, Т.В. Мирончук, І.З. Салата, Л.В.Марчук. К.: Знання, Ладюк О.Д. Розвиток підприємницьких структур на засадах франчайзингу [Текст] / О.Д.Ладюк // Проблеми науки. 2007, 1, с Лук янець Т. І. Маркетингова політика комунікацій [Текст]: Навч. посібник. 2-ге вид., доп. і перероб. К.: КНЕУ, с. 33

34 13. Мерчандайзинг: Сборник статей по теории и практике мерчандайзинга [Текст]: сборник статей. Х.: Студцентр, Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України [Текст]: Підручник / В.Є. Новицький // К.: КНЕУ, с. 15. Савельєв Є.В. Новітній маркетинг: Навч. посіб. [Текст] / Є.В. Савельєв, С.І. Чеботар, Д.А. Штефанич та ін..; За ред.. Є.В. Савельєва. К.: Знання, с. 16. Кодекс етики франчайзингу [Електронний ресурс] Режим доступу: Новини і аналітика. Світова економіка [Електронний ресурс] Режим доступу: e=news&mm_menu= Новини у сфері франчайзингового бізнесу [Електронний ресурс] Режим доступу: Новини франчайзингу [Електронний ресурс] Режим доступу Радченко В. В. Проблеми розвитку франчайзингу в Україні. [Електронний ресурс] Режим доступу: Рейтинг франшиз у 2012 році [Електронний ресурс] Режим доступу: Статистика франчайзингу [Електронний ресурс] Режим доступу: Франчайзинг в Испании [Електронний ресурс] Режим доступу: Франчайзинг у Kанаді [Електронний ресурс] Режим доступу: 34

35 25. E-franchising in Ukraine [Електронний ресурс] Режим доступу: Franchise Statistics in Canada [Електронний ресурс] Режим доступу: 27. Franchisenews [Електронний ресурс] Режим доступу: Franchising in Canada [Електронний ресурс] Режим доступу: trkey=com 29. Franchising opportunities all over the world [Електронний ресурс] Режим доступу: News [Електронний ресурс] Режим доступу: News [Електронний ресурс] // Franchising Режим доступу: 35