Теза: Три кроки «просвітлення»,- почути, прийняти, народитись.

Transcription

1 Вступ. Народження Ісуса Христа поряд з Його смертю та воскресінням, одна з центральних подій в історії людства. В світ прийшов Той, хто його створив, Цар, Владика, Бог. Коли Христос народився, Йому принесли подарунки золото, ладан та миро. На жаль ми не можемо сьогодні так як мудреці зі сходу піднести Ісусу Христу фізичні подарунки. Разом з тим, ми можемо подарувати Йому подарунок, який порадує серце нашого Господа. Батьки знають, що для них найкращий подарунок від дітей, це послух, готовність бути корисними батькам, бажання вчитись мудрості, щоб не допускати помилок в своєму житті. Подібний подарунок ми можемо піднести для нашого небесного Батька, слідуючи тому. Чому Він нас навчає у Своєму Слові. Ми зачитаємо з вами текст з Євангелія від Івана 1:6-13. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан. 7 Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. 8 Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло. 9 Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. 10 Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. 11 Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли. 12 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують; 13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися. Ів. 1:6-13 Тема: Тези спасіння Теза: Три кроки «просвітлення»,- почути, прийняти, народитись. I. Істинний свідок світла. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан. 7 Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. 8 Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло. ІВ.1:6-8 А. Походження свідка. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан. 1. Свідок, посланий Богом. а) свідчення Івана передача Божої волі Ів.1:6 Він говорив не від себе. Служіння Івана хрестителя мало дві мети: 1. Підготувати серця людей до приходу Ісуса Христа; 2. Підготувати серця людей до змін пов язаних з приходом Ісуса Христа. Як написано в пророка Ісаї: "Ось я посилаю мого посланця перед тобою, який приготує тобі дорогу. 3 Голос вопіющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирівняйте стежки його" Марка 1:2-3

2 б) свідчення Івана свідчення не байдужості Бога. На час написання Євангелія від Івана. Широке поширення набула єресь гностицизму, ідеєю якої була трансцендентність (недосяжність, далекість)бога. Твердження апостола Івана про те, що Сам Бог направив Івана хрестителя для проповіді мала дві мети: 1. Зруйнувати небезпечний вплив єретичного вчення; 2. Ствердити у вірі в небайдужості Бога послідовників Ісуса Христа (християн) Б. Призначення свідка. 7 Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували. Ів.1:7 1. Свідчити про Світло; Прийшов він свідком - свідчити світло Ів.1:7(а) Головне призначення свідка свідчити. Івану було повеління свідчити про Світло, яке освітлює життя кожної людини, саме тому, в своїх проповідях Іван хреститель говорить про необхідність покаяння. Справжнього, щирого покаяння, покаяння не перед людьми а перед Богом. 2. Свідчити для того щоб увірували Прийшов він свідком - щоб усі з-за нього увірували. Ів.1:7(б) Метою свідчення Івана хрестителя є віра в Того, Хто йде за ним, тобто в Ісуса Христа. В нього було призначення, в нього була мета і він досягав її виконуючи те, для чого Бог його призначив. А саме свідчив. Свідчення це важливий елемент поклоніння Богові. Господь дав завдання для своїх послідовників, учнів, дітей,- бути Його свідками, для того, щоб люди могли дізнатись правду і увірувати в істинного Бога. Віра є провідником спасіння, в посланні до Євреїв говориться: Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають. Євр. 11:6 Але як повірити в Того, про Кого не чув? Апостол Павло в посланні до Римлян говорить Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника? 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!» Рим.10: І чи не давав Господь нам схожого повеління, бути свідками Йому? Ісус же приступив і промовив до них: Дана мені всяка влада на небі й на землі. 19 Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; 20 навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку. Матв. 28:18-20.

3 В. Положення свідка 8 Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло. ІВ.1:8 1. Не світло; Не був він світло Ів.1:8(а) Це коротке твердження руйнує любі претензії будь-кого з людей на унікальність свого положення як перед Богом так і перед людьми. Кожен займає положення згідно свого призначення. Навіть найбільші мужі віри, чиїм життям та вірою ми захоплюємось, не можуть претендувати на роль Світла, тобто Бога. Одного разу Господь навчаючи Своїх учнів сказав їм: 7 Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу? 8 А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити? 9 Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане? 10 Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити. (Лук.17:7-10) Положення свідка це положення слуги. 2. Свідок світла - був лише, щоб свідчити світло. Ів.1:8(б) В Івана Хрестителя було конкретне завдання від бога свідчити. Свідчення необхідне для того, щоб ті до кого воно звернено могли почути, це перший крок спасіння почути. II. Істинне світло. 9 Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ. 10 Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його. 11 Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли. Ів.1:9-11 А. Торжество перебування у світлі 1. Реальна близькість світла 9 Справжнє то було світло Ів.1:9(а) а) єресь гностиків - світ створила еманація настільки далека від Бога, що знань про справжнього Бога в неї практично немає; - Еманація. Що створила світ настільки далека від Бога, що стала ворожою по відношенню до Нього; - Благий Бог не може мати нічого спільного із зіпсованим матеріальним світом;

4 - Ісус - не може бути Богом, це просто одна з еманацій. Які випромінював Бог; - Ісус не може бути людиною, всім лише здавалось, що Він людина, насправді, він навіть слідів не залишав коли ступав по землі; - Ісус людина, на яку при хрещенні зійшов Божий Дух, а перед смертю залишив Його. б) істинне світло: - Ісус справжній, не еманація, не просто людина, справжній, істинний Бог; - Він є, тобто Він існує, Його реальність не залежить від часу, бажань людей, обставин, будь-чого. Слово було, в нашому перекладі звучить як минулий час. Насправді автором використано дієслово так званої недоконаної дії. Ці дієслова справді мають три форми часу, минулу, теперішню та майбутню. При цьому вони передають значення внутрішньо необмеженої дії, яка може схематично виявлятися як дія, що не встигла ще реалізуватися, як дія, що реалізується без усяких обмежень, а також дія, що регулярно або нерегулярно повторюється. - Він справжнє, істинне світло. В своєму першому посланні ап. Іван прямо говорить, що Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви (1 Ів. 1:5) Приклад : працюючи в сфері електропостачання, мені одного разу довелось приймати участь в запуску лампи потужністю 20 квт = Вт. Раніше такі лампи використовувались для освітлення великих площ на залізничних станціях. Вони встановлювались на щоглах від 25 метрів висотою. Справа в тому, що запускали таку лампу ми в невеликому приміщенні, приблизно як коридор в звичайній квартирі. Це приміщення не мало вікон і освітлювалось звичайною лампою. Коли ми включили цю, потужну лампу Нам пощастило, що газорозрядні лампи, не одразу світять на повну потужність, але навіть при тому, ми мало не осліпли. Світло яке заповнило це приміщення, навіть через закриті повіки, та прикриті руками очі сліпило до болю в очах. Звичайної лампи на фоні цієї, просто не було помітно. Це була просто лампа, хоч і досить потужна, це не було сонце. Це не був Бог. Справжнє світло, яке здатне освітити не лише земний світ, але й найпотаємніші куточки людського серця, прийшло, явило Себе світові. І саме про це, істинне світло говорить апостол. І саме таке світло дає можливість побачити все таким, яким воно є насправді. 2. Досконала діагностика світло - те, що просвітлює кожну людину а) робить видимими всі гріхи людини Ів.1:9(б)

5 Істинне світло не просто світить, щоб світити, в нього є призначення. Виявляти всі неточності, всі гріхи людського серця. Його потужності достатньо, щоб освітити найпотаємніші куточки нашого серця. Приклад: Освітлення по шпакльованих поверхонь, для виявлення нерівностей. б) ніхто не може сховатись від істинного світла Богу є до нас діло. Він не байдужий до того, що відбувається у світі який Він, не хтось інший, створив. Дуже поширеною є ідея про те, що за великою кількістю людей, що живуть на планеті, і за великою кількістю гріхів які вони коять, мій гріх не буде мати такої пильної уваги зі сторони Бога. Як часто вам, коли ви свідчили, доводилось чути подібні фрази: «А Гітлер, а Сталін, як Бог міг допустити появу подібних монстрів?» При цьому ставиться під сумнів Божа всевладність, Божа всемогутність, те що Він всюди сущий, Близький (Іманентний). І гріх людини вже ніби не такий і великий, і не такий страшний, в порівнянні з гріхами інших. Серед тарганів теж є своя ієрархія, один більший інший менший, нахабніші відштовхують більш слабких, але коли вмикається світло, їх всіх стає видно, не залежно від їхніх розмірів, нахабності чи заслуг. Бог освітлює кожну людину світлом Слова істини, ніхто не зможе заховатись від цього світла. Б. Трагедія перебування у темряві 1. Дія Світла: Воно прийшло у цей світ. 10 Було у світі, і світ ним виник Ів.1:9(в)-10(а) а) прийшло у світ; Бог знає про нездатність людини подолати прірву гріха яка розділяє людину з Богом. Крім того, ніхто інший крім самого Бога, не здатен вирішити проблему плати за гріх. Люди, усі разом і кожен окремо є банкрутами, в системі праведності Бога. Тому нам потрібен Поручитель, який зміг би розрахуватись з нашими боргами, усіх нас разом узятих, і кожного окремо. б) було у світі; Саме Його присутність у цьому світі, зробила видимою дорогу примирення з Творцем. Він прийшов у цей світ і освітив його Словом істини, дав можливість побачити реальність не у спотвореному світлі гріха, а такою яка вона є насправді, з у сією повнотою зіпсутості людини, та з усією повнотою любові Христа до своїх дітей. Приклад: Молитовне п ятниця, Псалом 13. Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного. Пс. 13:3

6 в) створило світ. Прямий зв'язок між Творцем та творінням. Саме Той, хто створив цей світ, особисто прийшов щоб освітити його. Усвідомлення факту, що Сам Творець Всесвіту прийшов на планету Земля, для того, щоб померти за грішників, щоб погасити борг банкрутів, приводить наші серця у стан покори, залежності, та благоговіння, перед величчю Його любові та турботи. Усвідомлення факту, що Сам Творець прийшов у цей світ, дає мені розуміння, головний не я. головний Він. Я не можу бути Богом, я не можу визначати, що є добро, що є зло, по одній простій причині, без Нього, я не знаю, що є добро, а що зло. Мені необхідно Його світло, щоб побачити, щоб отримати здатність розрізняти. 2. Опір темряви: і світ не впізнав його. 11 Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли. Ів.1:10(б)-11 а) творіння не впізнає свого Творця Гріх не є пасивним. Гріховне серце завжди прагне сховатись від Творця, або принаймні відсторонитись від Нього. Так учинили Адам з Євою, вони сховались у кущах, сподіваючись, що Бог не буде цікавитись ними, так учинив апостол Петро, коли перебував під тиском страху та залежності від думки людей, під час суду над Ісусом Христом. Так чинимо ми, коли опускаємо очі додолу, замість того, щоб розповісти Євангеліє коли Бог дає нам таку нагоду. б) творіння не приймає свого Творця Найболючіша зрада, це зрада близької людини. Зрада по суті своїй не може бути приємною, але коли зраджує той, кому ти віддав найкраще що в тебе є, на кого ти не шкодував ні сил ні часу, кого ти підтримував у скрутні часи, з ким ти ділив радісні миті життя Якщо вас, хоч один раз у житті зраджували, то ви знаєте яку біль приносить зрада. Не прийняття Ісуса Христа є зрадою людини по відношенню до Бога. Кожна людина, підкреслюю кожна людина, зрадила Бога. І якби не Його любов, яка перевершує любов матері до своєї дитини, ніхто з нас не мав би жодних шансів, бути помилуваними, бути звільненими з під влади темряви. Це звільнення напряму пов язане з прийняттям шляху, запропонованого Богом. Прийняття це другий крок «просвітлення», або спасіння. III. Істинне народження у світло (істинне прийняття світла). 12 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які в ім'я Його вірують; 13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися. Ів.1:12-13 А. Звільнення від влади темряви 12 Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати Ів.1:12(а)

7 1. Прийняття умова звільнення Значення слова прийняти. У грецькій мові є 25 форм уживання слова «прийняти» в різних словосполученнях, кожна з яких досить цікава, та має своє значення. Ми звернемо увагу на три основні форми уживання цього слова. Причому особливу увагу необхідно звернути на те, що слово прийняли вжито у словосполученні із словом «Його», тобто Світло, Слово. Тобто, приймаючий Його, приймає Його якості, Його довершеність, або наповненість, повноту. 1. Брати, хапати, охоплювати.; 2. Отримувати, приймати; 3. Брати з собою, відводити, брати когось собі у помічники. Варто пам ятати. Це не Богу потрібно примирення з нами. Це нам потрібно примирення з Ним. І прийняття, це не питання свобідної волі людини, яка обирає, вірити чи не вірити. Прийняття це частина нашої відповідальності в питанні віри. 2. Переваги звільнення. а) зміна влади Слово право вжито у значенні мати здатність брати те, що мені належить. Схоже до нього слово влада. Коли Бог звільняє нас від влади темряви, Він переводить нас у владу світла. Будучи підвладні Богові, ми отримуємо свободу від гріха, і владу праведності. Ті, хто перебувають у владі темряви не можуть не грішити, а ті хто звільнені від цієї влади можуть не грішити. б) зміна положення У 8 розділі Єв. Від Івана Ісус Христос говорить такі слова, до людей, які вважають себе віруючими: «44 Диявол вам батьком, тож волите за волею батька вашого чинити. А був він душогубець від початку, і правди він не тримався, бо правди нема в ньому. Коли говорить брехню, зо свого говорить, бо він брехун і батько лжі. Ів..8:44 Ті, хто перебувають під владою темряви, за положенням є дітьми диявола і рабами гріха. Звільнення від цього рабства змінює і положення людини, віруючі в Ісуса Христа стають дітьми Божими. Є таке прислів я: «Із грязі, в князі». Щось подібне відбувається з людиною, коли вона перестає бути ворогом Богові, і стає Його дитиною.

8 Б. Ознаки звільнених від темряви які в ім'я Його вірують; 13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися. Ів.1:12(б) Вірю, бо народився. Народження від Бога та віра в Бога так само тісно пов язані, як народження у цей світ та дихання. Якщо дитина, яка народилась не дихає, це є свідченням її мертвості. Вона не жива, бо немає головної ознаки життя дихання. Щось схоже відбувається при народженні із гори, людина отримує віру в Ісуса Христа як Спасителя, та Господаря життя. І це природно для людини народженої згори. Мертвого не можливо заставити дихати, так само і не народженого згори, не можливо заставити вірити. 2. Єдиний шлях звільнення народження від Бога. а) народження від Бога не передається у спадок; б) народження від Бога не залежить від бажання батьків; в) народження від Бога не залежить від бажання будь-кого з людей; г) народження від Бога, залежить лише від Бога. Людина сама собою не може згенерувати віру в Бога. Причиною цього є її духовна мертвість: І ви були мертві вашими провинами й гріхами, 2 в яких ви колись звичаєм цього світу жили, згідно з владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах бунту. Еф. 2:1-2 Для того, щоб людина почала «дихати» необхідно, щоб в її життя ввійшов Божий Дух. Ця істина, розбиває всяку людську гордість. В питанні спасіння, людина повністю залежить від дії Бога направленої на спасіння людини. І Він, багатий милосердям, продовжує творити чудо воскресіння з мертвих і в наші дні Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, 5 мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом - благодаттю ви спасені! Еф.2:4-5 Народження з гори це третій крок спасіння, або «просвітлення».

9 Закінчення: отже, ми Розглянули три кроки спасіння почути, прийняти, народитись. Кожен з нас може принести свій подарунок для Ісуса Христа. Якщо ви Його дитина виконуйте те для чого Він вас спас, розповідайте про вашу віру, служіть та любіть один одного, працюйте над вашим серцем, щоб Слово Господнє просвітлювало Його, приймайте Божі істини, відкидаючи неправду яка залишилась у вашому світогляді. Якщо ви не Божа дитина. Ви також можете принести подарунок для Ісуса. Для цього вам необхідно виконати ту частину відповідальності, яку Бог покладає на людину, а саме почути, та прийняти. А Він, не проганяє тих, хто приходить до Нього. Давайте помолимось.

10 Діаграмма: Чоловік/ який? Імя йому Йоан /що робив? Був Посланий/ ким? Богом. /хто? Він/ що робив? Прийшов/ ким? Свідком/ для чого? Свідчити/ що? Світло / для чого? Щоб увірували/ хто? Усі/ з за кого? З за нього /хто? Він/ що робив? Не був/що? Світло / що робив? Був/як? Лише / для чого? Щоб свідчити/ що? світло Світло/ що робило? Було/яке? Справжнє / яке? Те що просвітлює/ кого? Кожну людину Воно (світло)/ що зробило? Прийшло у цей світ / що робило? Було у світі / що зробило І Ним Світ виник І Його Світ/ що зробив? Не впізнав Прийшло до своїх/ що зробили? А Свої Його не прийняли Котрі ж прийняли Його / тим що дало? Тим дало право/ яке? Дітьми Божими стати / які що роблять? Які вірують/ в що? В імя Його / які що зробили? Народились/ не з чого? Не з крови Ані з тілесного бажання Ані з волі людської / лише від чого? Лише від Бога