ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Transcription

1 УДК Костянтин ФЛІССАК кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного економічного партнерства, Тернопільський національний економічний університет ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Розглянуто елементи системи управління зовнішньоекономічною діяльністю. Визначено мету і завдання інформаційно-аналітичного забезпечення, яке здійснюють зовнішньоекономічні представництва, систематизовано форми їх роботи. Сформовано об єкти та суб єкти аналізу в сфері експортно-імпортних відносин. Запропоновано коло аналітичних показників для оцінки та аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, експорт, управління, аналіз, ефективність, аналітичні показники. Поступова інтеграція економіки України до системи світогосподарських зв язків дає можливості розвивати виробництво, запроваджувати нові і новітні технології, створювати нові робочі місця. Але перебіг економічних подій останніх років, ознаменований світовою фінансово-економічною кризою років значно загострив конкуренцію між країнами. Особливо це стало відчутним на зовнішніх ринках. Крім того, ряд країн з метою збереження старих та завоювання нових ринків застосували нестандартні та нетрадиційні форми і методи підтримки вітчизняних виробників як у сфері виробництва, так і надання послуг. Якщо впродовж десятиліть аж до 2002 р. незаперечним лідером серед світових експортерів були США, то вже з 2003 р. по 2009 р. в цьому списку перше місце посідала ФРН, а у 2010 р. її потіснила Китайська Народна Республіка. Поступово стали зміщуватись акценти у розподілі сегментів міжнародних ринків між старими і новими його учасниками. У цьому контексті суттєво зростає роль державних та інших зовнішньоекономічних представництв щодо підтримки вітчизняних експортерів у питаннях збереження існуючих та завоювання нових ринків для експорту продукції і послуг. Першочергову роль у цій діяльності відіграє інформаційно-аналітичне забезпечення, особливо в сфері економічної дипломатії. До питань та проблем інформаційно-аналітичного забезпечення експортно-імпортних відносин періодично привертають увагу і українські, і зарубіжні автори, в числі яких насамперед В.А.Вергун, О. П. Гребельник, Т. В. Кальченко, А. Льошки (А. Loschky), Л. П. Петрашко, Т. М. Циганкова. Разом з тим, ця проблематика не є широко представленою у спеціальній літературі. Зважаючи на те, що завдяки експорту формується значна частка валового внутрішнього продукту країн, завдання збереження активної позиції на зовнішніх ринках не втрачає актуальності. Якщо впродовж останніх п ятнадцяти років експортна товарна орієнтованість ВВП ФРН становила від 20,7% у 1995 р. до 38,8% у 2006 р. [1, с ; 2, с ], то в Україні її частка складала від 28,4% у 1997 р. до 50,3% у 2004 р. [3; 4]. Зовнішньоекономічна складова у створені та формуванні ВВП країни відіграє різну роль і займає різну частку залежно від багатьох чинників, об єктивних і суб єктивних, внутрішніх і зовнішніх, географічних і кліматичних, матеріальних і фінансових, економічних і політичних, організаційних і управлінських. Як свідчить багаторічна господарська практика, все залежить від економічного і технологічного рівня розвитку країни, структури її виробничо-господарського та галузевого комплексу, кваліфікаційно-освітнього та професійного рівня розвитку трудових ресурсів. Але в будь-якому випадку можливість працювати на зовнішніх ринках розглядається як додаткова можливість країни реалізувати свій потенціал насамперед у створенні додаткових робочих місць для своїх громадян, завдяки чому вдається вирішувати проблеми соціальноекономічного характеру, що виникають. Слід підкреслити, що конкурента боротьба на міжнародному ринку буде все більше загострюватись під впливом, з одного боку, зростання дефіциту енергоносіїв та продуктів харчування, а з другого завдяки технологічним проривам та новим технологіям. На підставі зазначеного все вагомішим стає застосування стандартних і нестандартних форм і методів підтримки вітчизняних експортерів на зовнішніх ринках та сприяння експортній експансії. Для України вказані питання є особливо актуальними, а в ряді випадків супроводжуються чи перебувають під тиском як зовнішніх, так і внутрішніх проблем. Метою нашої статті є систематизація елементів системи управління зовнішньоекономічною діяльністю, визначення мети та завдань інформаційноаналітичного забезпечення економічної дипломатії, формування кола об єктів та суб єктів аналізу в експортній діяльності, вироблення пропозицій щодо пріоритетних аналітичних показників для оцінки та аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Необхідно підкреслити, що у просуванні товарів та послуг на зовнішні ринки зацікавленими є насамперед самі суб єкти ЗЕД підприємницькі структури, які ведуть зовнішньоторговельні операції. Однак значна зацікавленість у ефективному експорті присутня (або повинна бути присутня) і на державному рівні, оскільки крім вирішення питань із зайнятістю населення, держава зацікавлена також у надходженні іноземної валюти, яка дає можливість сформувати необхідні золотовалютні резерви. Тому велике значення у Костянтин Фліссак,

2 просуванні товарів на зовнішні ринки має не лише безпосередня діяльність самих експортерів, але і відповідних державних та недержавних структур, які можуть впливати на зазначені процеси. В Україні до їх числа належить Міністерство економічного розвитку та торгівлі, Міністерство закордонних справ, галузеві міністерства і відомства, Торгово-промислова палата, Український національний комітет Міжнародної торгової палати та інші. У Німеччині це Федеральне міністерство економі-ки і технологій, земельні міністерства і відомства, галузеві і спеціалізовані організації і установи - Промислово-торгові палати (IHK, AHK), Бюро Делегата німецької економіки, Федеральне агентство зовнішньоекономічних зв язків BFAI, федеральні галузеві союзи і об єднання. Безпосередньо питаннями налагодження та розширення експортної діяльності в інтересах українських підприємств за кордоном займаються державні та недержавні представництва. Основними державними представниками держави є дипломатичні представництва Посольства та Генеральні консульства, в складі яких повинні працювати відповідні підрозділи. До квітня 2010 р. ці функції покладались на 54 Торговельно-економічні місії в складі Посольств України, однак 8 квітня 2010 р. ці підрозділи були ліквідовані, а МЗС України повинно було забезпечити утворення у складі дипломатичних представництв відділів з економічних питань [5]. Інтереси українських підприємств та організацій за кордоном впродовж останніх років представляли 284 представництва у 40 країнах [6, с ]. З метою вирішення зазначених завдань представництвами України за кордоном використовується цілий комплекс відповідних форм роботи, в числі яких наступні: організація діяльності постійних міжурядових комісій; проведення економічних форумів; проведення днів української економіки; організація і проведення коопераційних бірж; організація залучення українських експонентів до участі у виставкових заходах, які проводяться у країнах перебування. Належний рівень ефективності зовнішньоекономічної діяльності може бути забезпечений цілою низкою складових діяльності, однак у числі її першочергових розглядаємо систему управління. Відомо, що елементами системи управління зовнішньоекономічною діяльністю є наступні складові: 1 інформація; 2 планування; 3 оперативне управління; 4 регулювання; 5 контроль. За своєю сутністю та участю в управлінському процесі як у системі цілеспрямованих дій, орієнтованих на отримання необхідного (бажаного) результату, кожен елемент відіграє свою особливу роль. Будь-яке управлінське рішення не може бути прийнятим без аналізу достовірної, релевантної, оптимальної та своєчасно отриманої інформації. Необхідна інформація надходить, насамперед, у вигляді оперативної, статистичної та бухгалтерської звітності. Щодо інформаційного забезпечення у сфері зовнішньоекономічних відносин, то сучасна українська практика дає часті приклади обмеження або повної відсутності відповідної інформації. Прикриваючись гаслами «дерегуляції економіки» та з метою «мінімізації впливу» державних установ на підприємницьку діяльність, на законодавчому рівні відповідними нормативними документами обмежено подання відповідних звітних даних насамперед органам статистики. Такими «обмежуючими» критеріями є річний обсяг виробництва, чисельність працівників, сума товарообороту тощо. Якщо до числа офіційно «звільнених» від подачі необхідної статистичної інформації додати ще тіньовий сектор економіки (за різними даними в Україні тіньова економіка складає від 47% до 55%), то отримаємо результат, який свідчить про виключення із системи інформаційного забезпечення про зовнішньоекономічну діяльність щонайменше половини суб єктів і учасників експортноімпортних операцій. А від органів статистики в подальшому недоотримають необхідну інформацію структури Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ тощо. Виникають відразу питання: чи можна за таких умов втримати необхідний рівень аналітичної роботи, на основі якої можуть бути прийняті відповідні рішення щодо забезпечення ефективності зовнішньоекономічних операцій українських учасників зовнішніх ринків? Чи можуть державні структури (МЗС, Мінекономрозвитку), недержавні об єднання (наприклад, Український національний комітет Міжнародної торгової палати, Торгово-промислова палата України) вживати необхідних дій щодо відстоювання інтересів українського бізнесу? Справедливою, на наш погляд, у цьому відношенні є критична позиція Голови Рахункової палати України В. К. Симоненка, який запитує, чи не стала в Україні дерегуляція причиною низького розвитку економіки, а «ставши на рейки суцільного дерегулювання, українська влада не поставила питання щодо вибору власної стратегії, як це зробили у свій час окремі країни» (йдеться про Німеччину, Японію, Південну Корею, Китай, де стратегія ґрунтувалась на розумному державному протекціонізмі та регулюванні) [7, с. А2]. Разом з тим, зважаючи на євроінтеграційні прагнення України, необхідно нагадати, що в Європейському Союзі ситуація з поданням статистичної інформації докорінно відрізняється. Наприклад у Німеччині Федеральне відомство статистики щомісячно отримує понад 10 млн. звітних повідомлень про обсяги експорту та імпорту від німецьких підприємств [8, с.15], причому подання таких даних не залежить ні від обсягів їх виробництва чи товарообороту, ні від кількості працюючих, всі суб єкти підприємницької діяльності зобов язані це робити і не за підсумками року, а кожного місяця. Зазначена інформація охоплює дані в розрізі експортно-імпортної номенклатури товарів зовнішньоторговельної статистики [9, с. ХІ]. На основі наявної інформації здійснюється процес планування ЗЕД (за всіма необхідними напрямами діяльності, в часі і просторі, з дотриманням передбачених принципів та використанням необхідних форм і методів). Тут необхідно звернути увагу на неприйнятність трактувань, які час від часу зустрічаються як у фахових наукових виданнях, так і у періодиці, згідно з якими «планування не властиве для ринкової економіки, а є пережитком радянської системи управління». Вважаємо, що в таких випадках допускається змішування понять «планова економіка» і «адміністра-тивно-командний спосіб ведення господарства» (в тому числі і у сфері зовнішньоекономічної діяльності). Вважаємо непотрібним переконувати, що найменші інвестиційні проекти в 214

3 країнах з розвиненою ринковою економікою (яскраве свідчення цьому Федеративна Республіка Німеччина та Японія) розпочинається із розрахунків та розробки бізнес-планів; вся без винятків інвестиційна діяльність бере початок саме із чіткого планування (коротко-, середньо- та довгострокового); всі товарні операції щодо експорту та імпорту здійснюються виключно на підставі укладених угод та контрактів, які ґрунтуються на планових розрахунках можливостей і потреб суб єктів партнерів у ЗЕД; насамкінець, неможливою без відповідного планування є міжнародна кооперація, коли в експортно-імпортній діяльності переплітаються тисячі і десятки тисяч товарних потоків деталей, вузлів, блоків, конструктивних елементів партнерів - суб єктів ЗЕД, а розвиток інвестиційного співробітництва базується на стабільних торговельних відносинах. Для оперативного управління характерним є ужиток відповідних дій впливу при фактичному виявленні відхилень або диспропорцій від передбачених планом. Завдання оперативного управління насамперед у тому, щоб оперативно виправити (усунути) виявлені в процесі відповідного аналізу відхилення від запланованих чи передбачених пропорцій. Найчастіше оперативне управління реалізується через застосування відповідних організаційних заходів (дій). З метою забезпечення дотримання планових (запланованих) пропорцій використовується такий елемент системи управління як регулювання діяльності. В його процесі може виникати потреба, з одного боку сторони, у виробленні комплексу заходів регулюючого, регламентуючого і стимулюючого характеру, з іншої сторони, у пошуку додаткових (понадпланових) ресурсів (фінансових, грошових, кредитних, матеріальних, трудових). Завершальним елементом системи управління зовнішньоекономічною діяльністю є контроль, завдяки якому встановлюється насамперед законність здійснених зовнішньоторгових операцій, дотримання партнерами податкового, митного та антидемпінгового законодавства, попередження картельних змов, запобігання фактів «відмиву» грошей (наприклад, через фальсифікації у відшкодуванні ПДВ) тощо. Як було зазначено вище, будь-яке управлінське рішення може бути прийняте лише на основі аналізу відповідної інформації. Таким чином, для всіх елементів системи управління ЗЕД необхідним є відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення. Причому це стосується не лише самої системи управління ЗЕД, а і всіх суб єктів даного процесу: з одного боку - підприємств-експортерів та партнерів в інвестиційних проектах, з іншого - державних установ та недержавних структур і організацій, які регулюють, регламентують, підтримують і сприяють зовнішньоторговельним та зовнішньоекономічним відносинам від мікро- до макрорівня. Інформаційно-аналітична складова повинна бути насамперед на стадії формування комерційних контрактів та опрацювання інвестиційних проектів безпосередньо самими учасниками ЗЕД. Однак неможливо переоцінити значення, роль і завдання такої роботи в діяльності зовнішньоекономічних представництв. Інформаційне забезпечення є однією із обов язкових складових у роботі посольств та інших дипломатичних представництв у сфері економічної дипломатії. Підкреслюючи актуальність аналізу стану ЗЕД, здійснюваного зовнішньо-економічними представництвами України, відзначимо, що його метою є визначення пріоритетів у діяльності вказаних представництв, «окреслення взаємозв язку та напрямів взаємодії економічної дипломатії та безпосередніх експортерів продукції і послуг, вироблення рекомендацій щодо ефективного функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності» [10, с.17]. Разом з тим, у фаховій літературі на ці питання звертають, на наш погляд, недостатню увагу. В переважній більшості опублікованих праць українських та зарубіжних авторів (монографіях, підручниках та навчальних посібниках), присвячених висвітленню всіх сторін зовнішньоекономічної діяльності від рівня підприємств до рівня держави, тематика інформаційноаналітичного забезпечення не потрапляє в поле зору. Про завдання та функції з аналітичного забезпечення ЗЕД знаходимо лише у проф. В. А. Вергуна [11, с ], а питання аналізу ефективності зовнішньоторговельних операцій відображені в підручнику О. П. Гребельника [12, с. 322, 324, ] та у навчальному посібнику Т. М. Циганкової, Л. П. Петрашко і Т. В. Кальченка [13, с ]. Проведене нами дослідження чинної практики інформаційно-аналітичного забезпечення ЗЕД на матеріалах України та Федеративної Республіки Німеччини дає підстави сформувати вимоги до логічної послідовності та складових аналітичної роботи сфери, що розглядається. Вона, на наш погляд, повинна послідовно охоплювати наступні елементи: 1 - завдання і функції аналізу; 2 - його об єкти; 3 - суб єкти аналізу; 4 - аналітичні показники (для аналітичної оцінки з використанням необхідних методів аналізу); 5 - висновки та пропозиції після проведення операції. До першочергових завдань аналітичної роботи, яку повинні проводити зовнішні представництва, слід зарахувати: аналітична оцінка стану економіки та економічного розвитку, рівня розвитку зовнішньоекономічних відносин та інтегрованості в систему світогосподарських зв язків, розвитку міжнародних коопераційних зв язків, рівня конкурентоспроможності продукції і послуг, стану, підтримки та тенденцій інвестиційної діяльності країни перебування; аналіз наявних сегментів ринку та визначення можливостей виходу на них українських експортерів, аналітична оцінка фінансової складової, орієнтованої на підвищення загального фінансового ефекту від експортної діяльності; вивчення ефективності вітчизняного експорту до країни перебування та аналітична оцінка підвищення ефективності імпортних потоків з країни перебування через активізацію їх інвестиційної складової; підготовка заходів щодо захисту прав та законних інтересів суб єктів підприємницької діяльності України в країні перебування; надання аналітично-консультаційної та методичної допомоги вітчизняним виробникам і експортерам у ході антидемпінгових та спеціальних розслідувань стосовно товарів українського походження; інформаційно-аналітичне забезпечення Міністерств і відомств України, органів регіональної виконавчої влади щодо діяльності підприємницьких структур країни перебування, які не дотримуються взятих на себе зобов язань перед українськими партнерами, або застосовують стосовно останніх обмежувальну ділову практику. 215

4 Об єктами аналізу в сфері ЗЕД виступають: експортно-імпортні операції; міжнародна кооперація (за всіма її формами); інвестиційні проекти та інвестиційні угоди; страхування експортних кредитів; страхування інвестиційних кредитів; антидемпінгові та спеціальні розслідування; міжрегіональне співробітництво областей України з відповідними територіальними формуваннями країн-партнерів; можливі або назріваючі торговельні протиріччя та суперечності між країнами від макро- до мікрорівня; проблемні питання, які існують у сфері зовнішньоекономічного співробітництва (непогашені боргові зобов язання, неповернені кредити, нормативно неврегульовані взаємовідносини у сфері оподаткування, встановлення квот, не гармонізовані стандарти тощо). Суб єкти аналізу зовнішньоекономічної діяльності класифікуються залежно від: 1 форми власності (суб єкти підприємницької діяльності, державні організації, громадські об єднання); 2 організаційноправової структури; 3 - відомчого підпорядкування; 3 - страте-гіч-них і тактичних завдань; 4 - принципів діяльності; 5 - функціонального призначення. На мікрорівні такими суб єктами можуть бути як самі підприємницькі структури, так і їх представництва за кордоном. Суб єктами макрорівня у такому випадку є насамперед підрозділи дипломатичних представництв за кордоном (донедавна це були Торговельноекономічні місії в складі Посольств України). Аналітичні показники, які доцільно брати до уваги при здійсненні відповідної оцінки з використанням необхідних методів аналізу, охоплюють досить широке коло. Проте головними з них повинні бути наступні: валовий внутрішній продукт в країні перебування (в т. ч. - в млн. дол. США; у відсотках до відповідного періоду попереднього року; в розрахунку на одну особу, в тис. дол. США); платіжний баланс країни перебування; прогнозні показники країни перебування: валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року); інфляція (у відсотках до грудня попереднього року); золотовалютні резерви в країні перебування (на кінець періоду, тис. дол. США); зовнішньоторговельний оборот країни перебування (у т. ч. - експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг у млн. дол. США); зовнішньоторговельний оборот країни перебування з Україною (у т. ч. - експорт товарів, імпорт товарів, експорт послуг, імпорт послуг у млн. дол. США); індекси цін в країні перебування (до грудня попереднього року) серед яких: індекс споживчих цін (інфляція); індекс цін виробників промислової продукції; діючі проценті ставки по кредитах та депозитах у Центральному банку країни перебування, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду); прямі іноземні інвестиції країни перебування (на кінець періоду), в тис. дол. США; прямі іноземні інвестиції країни перебування в Україну, (на кінець періоду), в тис. дол. США; прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу в країні перебування (на кінець періоду), тис. дол. США; рівень безробіття в країні перебування, (на кінець періоду), у відсотках; державний борг країни перебування (на кінець періоду), млн. дол. США. Вивчення теоретичної складової та практичного стану експортно-імпортних операцій країн Європейського Союзу свідчить, що для повноти оцінки експортної діяльності недостатньо одної лише інформації про абсолютні обсяги та темпи зростання експорту. Ці цифри не дають інформації, як розвивається частка країни-експортера в обсягах імпорту країн-партнерів. Цікавий позитивний досвід в цьому відношенні нагромаджений у ФРН. Зокрема для такої оцінки Федеральне статистичне відомство Німеччини застосовує інший індикатор, який отримав назву «Export-Performance» («ефективність експорту») [14, с. 2; 15, с.539]. Зазначений показник визначається з використанням формули: D D Xt Xt 1 ExpPerft = i i It It 1 i i, де: D X t загальний обсяг німецького експорту в періоді t I I t загальний обсяг імпорту країни i в періоді t. Таким чином, ефективність експорту (Export- Performance) у визначений період часу t характеризується індексом зміни загальних обсягів країни-експортера і зміни загальних обсягів імпорту країн-партнерів. Якщо результат перевищує 1 (або 100%), то динаміка експорту країни-експортера характеризується швидшими темпами порівняно з динамікою імпорту партнерських країн. Це означає, що ринкова частка країни-експортера на імпортних ринках країн-партнерів зростає порівняно з періодом t-1. Якщо результат є меншим 1, то динаміка частки країниекспортера на імпортних ринках країн-партнерів знижується порівняно з періодом t-1. Постійне врахування зазначеного показника під час моніторингу зовнішньоекономічної діяльності є вагомою підставою для регулювання, стимулювання та підтримки експортної експансії країни-експортера. Позитивний досвід практичного застосування показника ефективності експорту (Export-Performance) нагромаджений у ФРН, і не лише в середовищі безпосередніх суб єктів зовнішньої торгівлі, а і в роботі Федерального статистичного відомства, Федерального міністерства економі-ки і технологій, Федерального міністерства фінансів, земельних міністерств і відомств, галузевих і спеціалізованих організацій і установ (Промислово-торгової палати, фінансово-кредитних інститутів, Федерального агентства зовнішньоекономічних зв язків BFAI, федеральних галузевих союзів і об єднань підприємств). Така практика стала одним із вагомих чинників, завдяки яким Німеччина починаючи з 2003 р. вийшла на перше місце серед світових експортерів. Для оцінки ефективності експортно-імпортних операцій підприємств-експортерів пропонуємо також використовувати порівняння темпів приросту експорту і імпорту як в цілому за обсягами, так і в розрізі відповідних товарних груп та позицій. На наш погляд, таке порівняння найбільш повно може характеризуватись коефіцієнтом приросту імпорту на 216

5 одиницю приросту екс-пор-ту. Пропонуємо визначати його за формулою: Спі Кп = С при позитивних значеннях зміни пе експорту; Спе Кп = С при від ємних значеннях зміни експорту, пі де: Кп - коефіцієнт приросту імпорту на одиницю приросту експорту; Спі сума приросту імпорту; Спе сума приросту експорту. Динаміка коефіцієнта Кп може прямувати у двох напрямах: у першому до одиниці та більше одиниці; в другому менше одиниці. У першому випадку така тенденція буде означати зменшення приросту експорту порівняно з приростом імпорту, із наступним перевищенням останнього та формуванням негативного зовнішньоторговельного сальдо із усіма наслідками як на мікро-, так і на макрорівні. Отримання коефіцієнта Кп менше одиниці та наступне його зниження буде означати тенденцію до випереджаючих темпів приросту експорту стосовно імпорту, формування позитивного зовнішньоторговельного сальдо з відповідним впли-вом на платіжний баланс країни та стан її валютного ринку. Підсумовуючи розгляд проблематики, доцільно акцентувати увагу на необхідності зосередження інформаційної і аналітичної роботи в економічній дипломатії на питаннях ефективності експортної діяльності на основі статистичних матеріалів країн перебування. При цьому особливу увагу звертати на: виявленні можливостей та резервів підвищення акумуляції фінансових результатів українськими експортерами (завдяки покращенню динаміки і співвідношення фізичних обсягів та вартісних показників експортних поставок); обґрунтуванні пропозицій щодо налагодження взаємозв язків між суб єктами зовнішньоекономічної діяльності України та країн перебування на засадах міжнародної кооперації (отримання синергійного ефекту без втрати економічної та юридичної самостійності підприємств); виробленні заходів, спрямованих на попередження потенційно можливих або імовірних торговельних протиріч та суперечностей між країнами від макродо мікрорівня; сприянні попередженню антидемпінгових розслідувань проти українських експор-терів та пропозицій щодо відповідних превентивних заходів. Список літератури 1. Statistisches Jahrbuch 2003 für die Bundesrepublik Deutschland. Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, S Statistisches Jahrbuch 2010 für die Bundesrepublik Deutschland. Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, S Визначено за даними: Валовий внутрішній продукт: [Електронний ресурс] / Держкомстат України. - Режим доступу: 4. Валовий внутрішній продукт у 2010 році [Електронний ресурс] / Держкомстат України. - Режим доступу: 5. Про деякі питання представництва економічних інтересів України за кордоном[електронний ресурс] : Указ Президента України 522/2010 від р. - Режим доступу: 6. Представництва українських підприємств та організацій в країнах перебування торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України. Міністерство економіки України. Київ: 2007 р. 32 с. 7. Симоненко, В. К. Общество признает только эффективную власть [Текст] / В. К. Симоненко // Еженедельник (546), С. А2. 8. Außenhandel. Gruppe VB. Methodische Grundlagen der Außenhandelsstatistik. Statistisches Bundesamt, Wiesbaden: S Warenverzeichnis für Außenhandelsstatistik, Ausgabe Statistisches Bundesamt, Wiesbaden S. XI 10. Фліссак, А. А. Економічна дипломатія в системі сприяння підвищенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності України [Текст] / А. А. Фліссак // Вісник ТНЕУ С Вергун, В. А. Економічна дипломатія [Текст] : навчальний посібник / В. А. Вергун. К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», С Гребельник, О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності [Текст] / О. П. Гребельник. К. : Центр учбової літератури, С. 322, 324, Циганкова, Т. М. Міжнародна торгівля: Навчальний посібник / Т. М. Циганкова, Л. П. Петрашко, Т. В. Кальченко. К. : КНЕУ, С Loschky, A. Export-Performance / A. Loschky. Statistische Bundesamt: Wiesbaden, 2004, S Deutsche Export Performance steigt seit dem Jahr 2000 wieder an. Wirtschaft und Statistik, Heft 5/2005, S.539. РЕЗЮМЕ Флиссак Константин Информационно-аналитическое обеспечение системы экономической дипломатии в Украине: проблемы и перспективы Рассмотрено элементы системы управления внешнеэкономической деятельностью. Определено цели и задачи информационно-аналитического обеспечения, которое осуществляют внешнеэкономические представительства, систематизировано формы их работы. Сформировано объекты и субъекты анализа в области экспортноимпортных отношений. Предложен круг аналитических показателей для оценки эффективности внешнеэкономической деятельности. RESUME Flissak Costyantyn Informational and analytical support for management of foreign-economic activity. Some elements of management system of foreign-economic activity are considered. Aims and tasks for informational and analytical support that are made by foreign representatives are determined, main forms of representatives work are systematized. Objects and subjects of analysis in the export-import relations are theoretically generated. Some analytical indicators that can be used for estimation and analysis for foreign-economic activity are proposed by author. Стаття надійшла до редакції р. 217