Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ННЦ «Інститут біології»

Transcription

1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННЦ «Інститут біології» Кафедра зоології Укладач(і): доцент В.М.Трохимець «ГІДРОБІОЛОГІЯ» РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності біологія Затверджено на засіданні кафедри зоології Протокол 13 від 29 березня 2012 р. Зав. кафедри проф. Серебряков В.В. Затверджено Вченою радою ННЦ «Інститут біології» Протокол від 10 травня 2012 р. Директор інституту проф. Остапченко Л.І. КИЇВ 2012

2 Робоча навчальна програма з дисципліни «Гідробіологія» 2 Укладач(і): к.б.н., доцент В.М.Трохимець Лектор(и): к.б.н., доцент В.М.Трохимець Викладач(і): к.б.н., доцент В.М.Трохимець Погоджено з науково-методичною комісією «6» квітня 2012 р. проф. Кілочицький П.Я. Підпис голови НМК інституту

3 Методичні рекомендації по вивченню дисципліни 3 Дисципліна Гідробіологія є дисципліною циклу самостійного вибору студента підготовки фахівців кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом біологія, що читається в 7 семестрі в обсязі 2,5 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 90 год., з яких 51 година аудиторних занять (34 години лекції та 17 годин - лабораторні) та 39 годин самостійної роботи. Підсумовується заліком. Мета і завдання дисципліни Гідробіологія : ознайомити студентів із загальними закономірностями формування гідробіоценозів, адаптаціями гідробіонтів до середовища мешкання, роллю окремих груп водних організмів у формуванні біопродуктивності та якості води. Завдання дисципліни: 1) сформувати у студентів мотивацію до проведення системних досліджень гідробіоценозів; 2) ознайомити з методами гідробіологічних досліджень. Предметом навчальної дисципліни Гідробіологія є дослідження різних груп гідро біонтів та гідро біоценозу в цілому. Вимоги до знань та вмінь. Знати: - основні життєві форми гідробіонтів та їх адаптації до середовища існування; - функціональну роль окремих груп гідробіонтів у процесах формування біопродуктивності водойм та якості води; - принципи раціонального використання гідро біоценозів та гідро екосистем, збереження їх видового різноманіття; - основні методи гідробіологічних досліджень. Вміти: обирати адекватні методи для проведення досліджень у певному напрямку гідробіології; планувати заходи щодо оптимізації стану гідроекосистем та гідробіоценозів; організувати комплексні дослідження гідробіоценозів у тих чи інших гідроекосистемах; визначати видовий склад та кількісну представленість окремих груп гідро біонтів у певних гідроекосистемах. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна спеціалізації Гідробіологія є складовою циклу самостійного вибору студента підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом біологія. Вона виникла в зв язку з тим, що існує гостра проблема збереження і поліпшення стану гідроекосистем і гідробіоценозів в умовах зростання антропогенного навантаження. Теоретичне ядро її становлять такі науки як загальна зоологія, ботаніка, екологія, фізіологія людини і тварин, фізіологія і біохімія рослин. Водночас, вона тісно пов язана з такими дисциплінами, як біологічні основи охорони природи, біорізноманіття. Система контролю знань та умови складання іспиту. Дисципліна спеціалізації Гідробіологія оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять теми 1-2, до другого теми 3-4. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою. Форми поточного контролю: оцінювання усних доповідей за темами самостійної роботи; оцінювання модульних контрольних робіт. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів, наведена у таблиці. Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

4 Змістовий модуль 1. Вид роботи Бали Доповіді за результатами самостійної роботи 5 Модульна контрольна робота 25 Сума 30 4 Змістовий модуль 2. Вид роботи Бали Доповіді за результатами самостійної роботи 10 Модульна контрольна робота 20 Сума 30 З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 60-бальною шкалою яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом протягом поточних змістових модулів. Підсумковий контроль знань (залік) оцінюється за 40 бальною системою. В таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Загальна гідробіологія», який складається з 2 змістових модулів і має загальний обсяг, рівний 2 кредитам, а саме 90 год., з яких 51 година аудиторних занять (34 години лекції та 17 годин лабораторні) та 39 годин самостійної роботи. Розподіл балів, які можуть отримати студенти з курсу «Загальна гідробіологія» Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Підсумковий контроль Підсумкова оцінка Максимальна кількість балів Підсумкова рейтингова оцінка з курсу «Загальна гідробіологія» виставляється після обов язкового відпрацювання всіх практичних занять. У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через написання реферату та усне опитування у позааудиторний час. У разі відсутності студента при написанні контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на її складання впродовж двох тижнів. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів даного модуля дорівнює нулю. Підсумковий контроль є обов язковим для всіх студентів, які прослуховують дисципліну. Він складається з підсумкового тестування. Максимальна кількість балів, яку можна отримати після підсумкового контролю, складає 40 балів. Підсумкова рейтингова оцінка студента розраховується як сума поточного рейтингу (бали отримані впродовж вивчення дисципліни), та балів, отриманих при підсумковому контролі успішності. Отримана кількість балів переводиться в традиційну п ятибальну систему та виставляється в залікову відомість. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ лекції НАЗВА ТЕМИ Кількість годин Лекції Лаб. Самостійна робота

5 5 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 Життєві форми гідробіонтів та їх адаптації до середовища існування. Методи гідробіологічних досліджень. 1 Предмет за завдання гідробіології. 2 2 Короткий нарис історії становлення гідробіології, центри досліджень в Україні та світі 3 Вода як середовище існування гідро біонтів. 2 Основні лімітуючи абіотичні чинники водного середовища 4 Життєві форми гідробіонтів та їх адаптації до середовища існування Методи гідробіологічних досліджень Водно-сольовий обмін у гідробіонтів. Населення 2 2 вод різної солоності. 7 Живлення гідробіонтів 2 8. Розмноження, ріст і розвиток гідробіонтів, їх 2 2 адаптативне значення. Модульна контрольна робота 1 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 Популяції гідробіонтів, структура гідробіоценозів та гідроекосистем, проблеми гідробіології 9 Енергетика гідробіонтів. Структура енергетичного балансу організму, популяції, угруповання, екосистеми 10 Популяції гідробіонтів. Структура, особливості росту та динаміки 11 Типи міжпопуляційних взаємин 2 12 Трофічна структура гідробіоценозу Гільдії, консорції, асамблеї 2 14 Типи динаміки гідробіоценозів Біологічна продуктивність водних екосистем 2 16 Роль окремих груп гідробіонтів у процесах самоочищення та формуванні якості води 17 Головні типи антропогенного навантаження на водні екосистеми 18 Головні проблеми сучасної гідробіології та можливі шляхи їхнього вирішення Модульна контрольна робота 2 Всього годин за семестр 90 Загальний обсяг годин 90 Лекцій 34 годин Лабораторні 17 годин Самостійна робота 39 годин Теми лекцій та завдання для самостійної роботи Лекція 1. Предмет за завдання гідробіології 2 год.

6 6 Визначення гідробіології як самостійної науки. Місце гідробіології в системі біологічних наук. Сучасний стан водойм України. Проблеми пов язані зі збереженням та покращенням стану гідро екосистем, їх видового різноманіття, продуктивності та якості води Лекція 2. Короткий нарис історії становлення гідробіології, центри досліджень в Україні та світі 2 год. Зародження та становлення гідробіології. Взаємодія ї з іншими дисциплінами. головні напрямки гідробіологічних досліджень Лекція 3. Вода як середовище існування гідробіонтів. Основні лімітуючи абіотичні чинники водного середовища Характеристика ґрунту як середовища мешкання ґрунтових тварин. Принципи класифікації ґрунтів. Підстилка як середовище, що забезпечує зв язки наземноповітряного середовища та ґрунту. Особливості органічних решток, що розкладаються, як середовища мешкання ґрунтових тварин. Лекція 4. Життєві форми гідробіонтів та їх адаптації до середовища існування Зв язки угруповань ґрунтових тварин з іншими мешканцями ґрунту бактеріями, ціанобактеріями, ґрунтовими водоростями, підземними частинами вищих рослин, ґрунтовими грибами. Завдання для самостійної роботи 8 год. Розвиток гідробіологічних досліджень у світі та в Україні. Література [1, стор ] Лекція 5. Методи гідробіологічних досліджень. Ознайомлення з основними методами обліку мезофауни. Завдання вибору певних методик для тих чи інших завдань. Завдання для самостійної роботи 8 год. Методи гідробіологічних досліджень. Література [5]. Лекція 6. Водно-сольовий обмін у гідробіонтів. Населення вод різної солоності. Ознайомлення з динамічними та хімічними методами екстракції мікроартропод. Методи екстракції ґрунтових нематод та енхитреїд. Методи обліку протистів. Лекція 7. Живлення гідробіонтів Методи фіксації, зберігання та лабораторного утримання ґрунтових безхребетних. Методи визначення біомаси ґрунтових тварин. Методи оцінки активності метаболізму. Методи дослідження трофічних зв язків мешканців ґрунту та їх ролі в трансформації рослинних решток. Методи визначення термо-, гігро- та гідропреферендумів ґрунтових безхребетних. Методи визначення взаємовідносин ґрунтових безхребетних з мікроорганізмами. Лекція 8. Розмноження, ріст і розвиток гідро біонтів, їх адаптативне значення.

7 7 Модульна контрольна робота 2 год. Модульна контрольна робота 2 год. Питання до змістового модуля 1 1. Структура сучасної гідробіології. Історія її розвитку. Центри гідробіологічних досліджень в Україні і в світі. 2. Зони життя у водоймі, їх характеристика, типові мешканці. 3. Життєві форми гідробіонтів, їх адаптації до середовища мешкання. 4. Організми перифітону. Їх адаптації до середовища існування. 5. Планктон і нектон. Адаптації до умов мешкання. 6. Відмінності прісноводного планктону від морського. 7. Добові вертикальні міграції планктону, їх значення. 8. Нейстон і плейстон. Типові мешканці, їх пристосування до середовища. 9. Характеристика прісноводного і морського бентосу. 10. Основні абіотичні фактори водного середовища у порівнянні з наземним. 11. Головні лімітуючі фактори у водному середовищі (порівняти з наземним). 12. Типи взаємодії екофакторів. Лімітуючи фактори. 13. Гази, розчинні у воді. Їх значення для гідробіонтів. 14. Баланс і динаміка кисню і вуглекислого газу в гідроекосистемах. 15. Світло як екофактор. ФАР. Компенсаційна точка. 16. Фізико-хімічні явища у водоймах, їх значення у функціюванні екосистеми. 17. Адаптації гідробіонтів до газообміну. 18. Значення ph водного середовища для гідробіонтів. 19. Осморегуляція та йонна регуляція у гідробіонтів. Населення вод різної солоності. 20. Парадокс солонуватих вод. 21. Осморегулятори і осмоконформери. 22. Зона толерантності. Зона нормальної життєдіяльності. Значення коливального режиму екофакторів і поняття оптимуму для організмів, популяцій і гідробіоценозів. 23. Ріст гідро біонтів, його адаптативне значення. 24. Типи росту (кінцевий і без кінцевий; ізо- та анізометричний; гомо- та гетерогенний тощо). 25. Рівняння Берталанфі для росту. 26. Рівняння Шмальгаузена для росту. 27. Вплив різних чинників на ріст гідро біонтів. 28. Форми розвитку гідро біонтів. 29. Стрибкоподібність окремих періодів та етапів росту (за Васнецовим та ін.). 30. Тривалість розвитку, її пристосувальне значення. 31. Енергетика росту і розвитку. 32. Основне балансове рівняння Вінберга. 33. Методи розрахунку росту. 34. Енергетичний баланс організму. 35. Структура енергетичного балансу різних організмів. 36. Базальний, травний та активний обмін, методи їх визначення. 37. Системний підхід до факторіальної гідроекології. Простір екофакторів. 38. Розчинені та завислі у воді речовини, їх значення для гідробіонтів. 39. Значення коливального режиму екофакторів для організму, популяції, угруповання. 40. Континентальні водойми та їх населення.

8 8 Теми лекцій та завдання для самостійної роботи Лекція 9. Енергетика гідробіонтів. Структура енергетичного балансу організму, популяції, угруповання, екосистеми. Базальний, стандартний, рутинний, активний, травний та загальний обмін. Їх співвідношення у різних груп гідро біонтів. Методи визначення та розрахунку. Особливості енергетичного балансу популяцій різних видів гідро біонтів; енергетичний баланс угруповання та гідро екосистеми. Лекція 10. Популяції гідробіонтів. Структура, особливості росту та динаміки. Значення розмірно-вагової, вікової, генетичної, статевої структури у різних груп гідро біонтів. Типи росту популяцій, їх адаптивне значення. S- та r- подібний ріст. Ємність середовища. Рівноважні та опортуністичні популяції. Завдання для самостійної роботи 8 год. Типи життєвих стратегій популяцій. Їх адаптивне значення Література [3, 10]. Лекція 11. Типи міжпопуляційних взаємин Класифікація між популяційних взаємодій (різні типи). Позитивні, негативні та нейтральні взаємодії. Рівняння Лоткт-Вольтери для конкуренції. Дифузна конкуренція. Її кількісна оцінка. Лекція 12. Трофічна структура гідробіоценозу Трофічні піраміди, ланцюги та мережі живлення. Правило Ліндемана. Джерела енергії в екосистемах різного типу. Лекція 13. Гільдії, консорції, асамблеї. Методи виділення гільдій. Визначення ступеня перекриття багатовимірних ніш. Типи консорцій, їх значення в гідро біоценозах. Асамблеї та інші типи угруповань. Лекція 14. Типи динаміки гідробіоценозів. Нециклічні (екологічна сукцесія, трансформація гідро екосистем) та циклічні (флуктуації) типи динаміки гідро біоценозів та гідро екосистем. Фенологічні закономірності, їх значення та необхідність досліджень. Лекція 15. Біологічна продуктивність водних екосистем. Продукція організму, популяції та угруповання. Методи визначення та розрахунку. Методичні проблеми визначення реальної біологічної продуктивності гідроекосистем та шляхи їх подолання. Продукція первинна і вторинна; валова і чиста. Продукційнодеструкційні процеси в екосистемах різного типу.

9 Лекція 16. Роль окремих груп гідробіонтів у процесах самоочищення та формуванні якості води Зони сапробності, їх визначення та характерні організми кожної з них. Санітарногідробіологічні дослідження, їх завдання. Роль окремих груп гідро біонтів у процесах седиментації, окиснення органічної речовини та формуванні стану поверхневих вод. Лекція 17. Головні типи антропогенного навантаження на водні екосистеми. Поняття про забруднення гідро екосистем. Типи забруднення: хімічне, фізичне, механічне, біологічне тощо. Екологічне нормування. ГДК, їх типи та значення в екологічному нормуванні. Влива окремих типів антропогенного навантаження на гідро екосистеми. Оцінка загального навантаження на екосистему. Завдання для самостійної роботи 15 год. Забруднення вод та зміни екосистем. Література [1, 10, 14]. 9 Лекція 18. Головні проблеми сучасної гідробіології та можливі шляхи їхнього вирішення. Проблеми біологічних ресурсів. Прблеми водних ресурсів (ситуація з водо забезпеченням у світі та в Україні). Проблеми «цвітіння» водойм (причини, наслідки). Проблеми забруднення гідросфери. Законодавче регулювання цих проблем. Питання до змістового модуля 2 1. Поняття «популяції» в гідробіологіїї. Типи росту і типи життєвих стратегій популяцій. 2. Типи життєвих стратегій у популяцій гідробіонтів (віоленти, пацієнти, експлеренти; К- та r- стратеги). 3. Типи міжпопуляційних взаємин та типи їх класифікацій. 4. Дифузна конкуренція, її кількісна оцінка. 5. Поняття біоценозу, біотопу. 6. Типи гідробіоценозів. 7. Трофічна структура гідробіоценозу. Гільдії та методи їх виділення. 8. Вплив гідробіонтів на гідрохімічні показники гідроекосистем. 9. Екологічна ніша. Потенційна і реалізована. 10. Поняття багатомірної ніші. 11. Кількісна оцінка перекриття багатомірних ніш. 12. Типи динаміки щільності популяцій гідробіонтів. K- і r стратеги. 13. Сукцесії, флуктуації та трансформації гідроекосистем. 14. Типи екологічних сукцесій. 15. Характеристика клімаксної гідроекосистеми. 16. Взаємозв язок речовинно-енергетичних та інформаційних процесів в гідроекосистемах. 17. Поняття якості середовища, її кількісна оцінка. 18. Взаємозв язок речовинно-енергетичних процесів в гідроекосистемах. 19. Типи міжпопуляційних взаємин в гідробіоценозах. Дифузна конкуренція та її кількісна оцінка. Конкуренти і стрес-толеранти.

10 20. Екосистема як центральний об'єкт системної гідроекології. Методи гідробіологічних досліджень. 21. Поняття K- і r- стратегії. Система Раменського-Грайма. 22. Енергетична структура гідроекосистеми. 23. Багатомірна екологічна ніша. Типи ніш. Поняття популяції і геміпопуляції. Кількісна оцінка перекриття ніш. 24. Принцип Гаузе і його прояв в гідробіоценозах. Сучасні погляди на проблему. 25. Поняття геміпопуляції і структура гідробіоценозу. 26. Поняття біоценозу. Типи гідробіоценозів. Продукція гідробіоценозу (схема розрахунку). 27. Типи конкуренції. Дифузна конкуренція, її кількісна оцінка. 28. Роль консументів у формуванні продуктивності гідроекосистем. 29. Забруднення гідроекосистем. Методи біоіндикації та біотестування. ГДК. 30. Джерела енергії в біо- та екосистемах різного типу. Трофічні ланцюги і мережі. Продукція особини, популяції, угруповання (методи розрахунку). 31. Продуктивність і продукція систем різного рівня. Методи визначення та розрахунку. 32. Структура популяцій гідробіонтів, її адаптативне значення. Типи життєвих стратегій. 33. Продукція різнорівневих біосистем. Основи гідробіологічного моніторингу. 34. Порівняння концепції К- і r стратегії з системою Раменського-Грайма. 35. Поняття ємності середовища для популяції. 36. Поняття продуцентів, консументів, редуцентів. 37. Трофічні ланцюги та мережі живлення. Типи трофічних ланцюгів. 38. Трофічні піраміди. 39. Головні джерела енергії в різних типах екосистем. 40. Прояв законів термодинаміки в біо- та екосистемах різного рівня. 41. Інформаційні процеси в гідроекосистемах. 42. Екологічний метаболізм. 43. Типи життєвих стратегій у гідробіонтів різних груп. Типи динаміки популяцій. 44. Типи міжпопуляційних взаємин. Система Раменсьго-Грайма. 45. Поняття біогеоценозу, екосистеми, біоценозу, біотопу. 46. Біологічна продуктивність водойм. 47. Методи визначення і розрахунку продукції популяцій, угруповань і екосистеми. 48. Роль окремих груп гідробіонтів у формуванні біопродуктивності гідро екосистем. 49. Роль гідробіонтів у процесах самоочищення та формування якості води. 50. Головні типи антропогенного навантаження на гідро екосистеми, їх значення. 51. Зони сапробності, їх визначення. 52. Цвітіння водойм: причини, наслідки. 53. Евтрофікація водойм. 54. Основні положення Водної Рамкової Директиви ЄС. 55. Головні типи токсичного забруднення водойм. 56. Радіаційне забруднення гідроекосистем. 57. Роль видів-інтродуцентів у гідроекосистемах. 58. Антропогенна трансформація гідро екосистем. 59. Можливості екотехнології. 60. Головні проблеми сучасної гідробіології, можливі шляхи їхнього вирішення. 10

11 11 Таблиця переведення 100-бальної системи в 5-тибальну 100-бальна шкала Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету відмінно добре задовільно незадовільно РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна: 1. Константинов А.С. Общая гидробиология. М.: Высш. шк., с. 2. Жизнь пресных вод СССР /Под ред. В.И.Жадина и Е.Н.Павловского. М.-Л., Т. 1; Т. 2; Т 3; Т. 4, ч. 1; Т. 4, ч Гиляров А.М. Популяционная экология. М.: МГУ, с. 4. Заика В.Е. Сравнительная продуктивность гидробионтов.--к.: Наук.думка, с. 5. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод /О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ін.; За ред. В.Д. Романенка. НАН України. Ін-т гідробіології. К.: ЛОГОС, с. 6. Романенко В.Д. Основи гідроекології: Підручник. К.,Обереги с. 7. Романенко В.Д. Основы гидроэкологии. К.: Генеза, с. 8. Одум Ю. Экология. М.: Мир, Т Руденко С.С., Костишин С.С., Ситнікова І.О. Штучні системи в екології. Навч. посібник для вищих навч. закладів. Чернівці: Рута, с. 10. Эрхард Ж.-П., Сежен Ж. Планктон Состав, экология, загрязнение. Л.: Гидрометеоиздат, Додаткова: 1. Алимов А.Ф. Функциональная экология пресноводных двустворчатых моллюсков. Л.: Наука, с. 2. Биологические инвазии в водных и наземных экосистемах / Под редакцией А.Ф. Алимова и Н.Г. Богуцкой. Москва: Товарищество научных изданий КМК, с. 3. Биоразнообразие и качество среды антропогенно измененных гидроэкосистем Украины / Харченко Т.А., Протасов А.А., Ляшенко А.В. и др. К.: ИГБ НАН Украины, с. 4. Биоэнергетика и рост рыб. М., с. 5. Винберг Г.Г. Интенсивность обмена и пищевые потребности рыб. Минск,: Выш. шк., с. 6. Волошин І.І., Чирка В.Г. Географія Світового океану. К.: Перун, Галковская Г.А., Сущеня Л.М. Рост водных животных при переменной температуре. Минск, 1981.

12 8. Гандзюра В.П. Продуктивність біосистем за токсичного забруднення середовища важкими металами. К.: ВГЛ Обрії, с. 9. Гандзюра В.П., Грубінко В.В. Концепція шкодочинності в екології. Київ- Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, с. 10. Гандзюра В.П. Екологія. К.: Сталь, с 11. Гиляров А.М. Динамика численности пресноводных планктонных ракообразных. М.: Наука, с. 12. Бакаева Е.Н., Никаноров А.М. Гидробионты в оценке качества вод суши. М.: Наука, с. 13. Водна рамкова директива ЄС 200/60/ЕС. Основні терміни та їх визначення. К., с. 14. Гідроекологічна токсикометрія та біоіндикація забруднень: Теорія, методи, практика використання /За ред. Олексіва І.Т., Брагінського Л.П. Львів: Світ, с. 15. Гутельмахер Б.Л. Метаболизм планктона как единого целого. Л.: Наука, с. 16. Зайцев Ю.П. Жизнь морской поверхности. К.: Наук. думка, Ивлев В.С. Экспериментальная экология питания рыб. К.: Наук. думка, Ивлева И.В. Температура среды и скорость энергетического обмена у водных животных. К., с. 19. Карзинкин Г.С. Основы биологической продуктивности водоемов. М., с. 20. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. Л.: Изд-во АН СССР с. 21. Марушевський Г.Б. Етика збалансованого розвитку: Монографія. К.: Центр екологічної освіти та інформації, с. 22. Михайловский Г.Е. Описание и оценка состояний планктонных сообществ. М., с. 23. Современное состояние экосистемы Черного моря. М.: Наука, с. 24. Стратегия сохранения биологического и ландшафтного разнообразия бассейна Днепра /Романенко В.Д., Афанасьев С.А., Гродзинский М.Д. и др.: Под ред. В.Н. Билоконя. К.: Из-во Ай-Би, с. 25. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. Тольятти: ИЭВБ РАН, с. 26. Хайлов К.М. Экологический метаболизм в море. К.: Наук. думка, Хімко Р.В., Мережко О.І., Бабко Р.В. Малі річки дослідження, охорона, відновлення. К.: Інститут екології, с. 28. Хочачка П., Сомеро Дж. Биохимическая адаптация. М.: Мир, с. 29. Филенко О.Ф., Михеева И.В. Основы водной токсикологии. М.: Колос, с. 30. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособления и среда. М.: Мир, Т с. Т с. 12